Oksana Pysarchuk’s research while affiliated with Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University and other places

This study investigates the implementation of media educational technology in preschool institutions in Ukraine. The increasing prevalence of media manipulation, fake information, and uncontrolled media consumption among children necessitates media education from an early age. The research involved developing and experimentally testing a model for media educational technology tailored for preschoolers aged 5-6 years. The technology encompasses a three-stage process: diagnostic-target, integrational, and analytical, incorporating various forms, methods, and means of media education activities. A key component is innovative “media educational tales” designed to engage children in learning about media literacy concepts. The effectiveness of the technology was evaluated through a confirmatory experiment conducted in multiple preschool institutions across Ukraine, involving 384 respondents. The results demonstrated a significant improvement in media literacy levels among children in the experimental groups, with 20.9% achieving a high level and 61.7% reaching a sufficient level after implementing the technology. The study highlights the feasibility and positive impact of implementing structured media educational approaches in preschool settings while also revealing the need for further training and support for preschool teachers in this domain.

У статті охарактеризовано гумор як невід’ємну складову освітнього процесу, яка сприяє більш ефективному навчанню учнів початкової школи та реалізовує низку функцій (інформаційна, емоційна, мотиваційна, регулювальна, стимулювальна, координаційно-комунікативна, виховна, пізнавальна, здоров’язбережувальна), визначено дидактико-виховні можливості гумору в умовах дистанційного навчання учнів початкової школи. Для вирішення поставлених завдань і досягнення мети дослідження використано теоретичні та якісні методи дослідження: аналіз педагогічних і психологічних праць, систематизація, спостереження, аналіз емпіричного досвіду, анкетування. Особливу увагу було приділено реалізації виховної функції гумору та його впливу на емоційну сферу учнів в умовах дистанційного навчання. Проаналізовано ефективні форми використання гумору в умовах дистанційної освіти (комікси; мультимедійна презентація; меми; мультфільми). Визначено основні переваги використання гумору засобами медіа освіти в умовах дистанційного навчання; конкретизовано позитивні та негативні сторони дистанційної форми навчання; розроблено алгоритм роботи з медіазасобами комічного характеру в початковій школі. Охарактеризовано медіазасоби представлення гумору в дистанційній освіті (комп’ютерні дидактичні ігри для молодших школярів, електронні освітні ігрові ресурси, онлайн-середовища тестових завдань, програми забезпечення відеозвʹязку для онлайн-занять, електронні підручники) .

The article attempts to optimize the development of mathematical competence in future primary school teachers via innovative technologies within the framework of the transitional form of Ukrainian higher education. The article aims to determine, substantiate and experimentally verify the effectiveness of organizational-pedagogical conditions for developing mathematical competence in future primary school teachers via innovative technologies. The study was an experiment and carried out during 2017-2020 and enrolled 648 students from faculties of training future primary school teachers (6 universities in Ukraine). For the successful carrying out of the study, theoretical, empirical (the main ones are molding and control experiments) methods, as well as methods of mathematical statistics to objectify the results of the experiment, were used. Previously, we have identified and described the organizationally necessary pedagogical conditions for successful development of mathematical competence in future primary school teachers via innovative technologies. In turn, we found a significant difference between the levels of students’ mathematical competence. The data obtained in the process of the molding experiment confirm the effectiveness of the author’s model and the specified pedagogical conditions for developing mathematical competence in future primary school teachers via innovative technologies, which bespeaks the achievement of the set goals of the work and the solution of the formulated tasks.

The relevance of the article is stipulated to the active search for qualitatively new ways to improve the efficiency of the educational process in primary school. One of them is humour as a special property of human nature. The use of elements of humour in the organization of the educational process in primary school, methods and techniques based on wit, has significant psychological and pedagogical potential and is a significant reserve for improving the effectiveness of learning, education and personality development of primary school. The application of forms of humour with pupils of primary school in work contributes to the development of personal qualities of pupils, the formation of their critical thinking, the ability to make decisions independently and creatively approach any business. The purpose of the article is to determine the psychological and pedagogical potential of humour as a means of teaching and nurturing pupils of primary school. Various approaches to the interpretation of the essence of the concept of “humour” are analyzed in the article; the complexity of the nature of humour is grounded, which is stipulated to synthetic combinations of communicative, emotional and intellectual spheres, personal traits of a child, socio-cultural conditions of its formation. The problem of application of elements of humour during the organization of educational process in establishments of general secondary education in the context of scientific developments of known scientists (Ya. A. Komensky, A. Makarenko, V. Sukhomlinsky, Sh. Amonashvili, O. Savchenko) is investigated. The psychological and pedagogical potential of humour as a means of teaching and nurturing pupils of primary school, which provides a set of all available tools, opportunities for humor that can be used in teaching and educational process in general, and identified a set of psychological and pedagogical conditions to increase its productivity: creating an atmosphere of cooperation and trust through the skillful use of humorous methods and techniques; adequacy of humor to the peculiarities of the development of the emotional sphere of junior pupils; organic use of humor in the content of educational material. The role of the influence of humor elements on the emotional sphere of junior pupils during the organization of the educational process in primary school is substantiated. The relationship of value emotional states (interest, joy, surprise) with the mental processes of the individual (memory, will, thinking) during the use of elements of humour in primary school lessons is analyzed. The forms of humour in the life of pupils of primary school, the peculiarities of their formation and development in accordance with the age category are reflected.

The objective of this study is to identify areas of training of teachers, as well as a set of skills needed to work in inclusive institutions, taking into account the criteria of readiness of teachers. The study involved generalization, abstraction, grouping, and survey methods. Grouping the components of readiness of future teachers for preschool inclusive education allowed to identify several basic components: motivational, cognitive, value-content and operational-activity. Also was identified conceptual criteria for the readiness of future teachers, to assess the importance of each of them through a survey. The results of the study have several limitations, in particular insufficiently covered practical component of training of preschool teachers, as well as the limited number of research methods used in this article.

Modernization of educational activities determines the necessity for the formation of educational and developmental environment. Today, the development of students' self-organization in an educational and developmental environment is one of the main demands that modern society puts forward to the system of primary education. The purpose is to study the features of the educational and developmental environment, its classification; development of didactic games at the lessons of Writing and Mathematics that promote the development of pupils’ self-organization in an educational and developmental environment. Research methods: a logical method; methods of system analysis; comparative analysis has made it possible to compare phenomena in order to establish similarities or differences between them. The academic paper has highlighted the essence of the concepts “educational and developmental environment”, “self-organization of educational activities”. The components of the educational and developmental environment of primary school and its classification have been formed. The basic types of primary pupils’ self-organization under the influence of the educational and developmental environment have been considered. The stages of the ability of self-organization of primary schoolchildren’s educational activity within the conditions of educational and developmental environment have been determined. Examples of Writing lessons in grades 1 and 4 have been given at the above stages, which contribute to the formation of skills of self-organization of pupils’ learning activities. Thus, types of didactic games at the lessons of Writing and Mathematics have been offered, which make it possible to provide material in accessible, interesting form, form skills of self-organization of schoolchildren in educational environment.

Резюме: На основі аналізу психолого-педагогічної літератури охарактеризовано зміст основних понять дослідження «самооганізація навчальної діяльності», «інклюзивна освіта» та «діти з особливими освітніми потребами». Описано основні особливості навчальної діяльності учнів початкової школи. Виокремлено компоненти самоорганізації навчальної діяльності (мотиваційний, змістовий, операційний або діяльнісний, оцінно-рефлексивний). Визначено дидактико- психологічні засади формування навичок самоорганізації навчальної діяльності учнів початкової школи з особливими освітніми потребами. Сформульовано загальні рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери з позицій формування навичок самоорганізації навчальної діяльності учнів початкової школи з особливими освітніми потребами. Ключові слова: початкова школа, інклюзія, діти з особливими освітніми потребами, самоорганізація навчальної діяльності, компоненти самоорганізації навчальної діяльності. Streszczenie: Na podstawie analizy literatury psychologicznej i pedagogicznej scharakteryzowano treść podstawowych pojęć badania: „samoorganizacja działań edukacyjnych”, „edukacja włączająca” i „dzieci o specjalnych potrzebach edukacyjnych”. Opisano głуwne cechy działalności edukacyjne uczniуw szkoły początkowej. Wyodrębniono składniki samoorganizacji działalności edukacyjnej (motywacyjny, treściowy, operacyjny lub działania, ewaluacyjno-re⠠eksyjny). Określono dydaktyczne i psychologiczne podstawy kształtowania umiejętności samoorganizacji działalności edukacyjnej uczniуw szkoły początkowej o specjalnych potrzebach edukacyjnych. Sformułowano ogуlne rekomendacje dotyczące rozwoju sfery poznawczej z punktu widzenia kształtowania umiejętności samoorganizacji działań edukacyjnych uczniуw szkoły początkowej o specjalnych potrzebach edukacyjnych. Słowa kluczowe: początkowa szkoła, inkluzja, dzieci ze specjalnymi potrzebami edukacyjnymi, samoorganizacja działalności edukacyjnej, składniki samoorganizacji działalności edukacyjnej.

The article substantiates the technology of forming media literacy of senior preschool children in the establishments of preschool education of Ukraine. The features of preschool media education have been determined. Its relevance has been shown. The focus is on conducting the all-Ukrainian experiment on media education for 2017–2022. The problems in implementation of media education in preschool establishments have been identified and the prospects for their solution have been determined. The psychological factors of forming media literacy of children of the senior preschool age have been highlighted. It has been proved that preschool age is sensitive for the formation of critical thinking. The concept of “preschool media education” as part of the educational process has been characterized by the three-component structure. The peculiarities of conducting ascertaining and forming experiments in the establishments of preschool education of Ternopil, Khmelnytskyi have been shown. The expediency of media education for educators of the establishments of preschool education of Ukraine has been proved.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури охарактеризовано зміст основного поняття дослідження «освітньо-розвивальне середовище». Конкретизовано основні вимоги принципів (інтегративності навчання і виховання, адаптивності та активності навчання, полікультурності, комунікативності) та функцій (освітня, розвивальна, виховна, емоційно-регулювальна, інформаційна, соціокультурна, стимулювальна, інтеграційна, адаптивна, комунікаційна, компенсаційна, координаційна) моделювання освітньо-розвивального середовища початкової школи. Виокремлено основні компоненти (просторово-предметний, соціально-комунікаційний, психолого-дидактичний компонент, пізнавально-мотиваційний) освітньо-розвивального середовища. Визначено дидактико-психологічні можливості освітньо-розвивального середовища в діяльності вчителя початкової школи. Змоделювано структуру і функції освітньо-розвивального середовища як чинника ефективності професійної діяльності вчителя початкової школи. Науково обґрунтовано моделі та різні технології створення освітнього середовища загальноосвітнього і вищого навчальних закладів. На основі змодельованої системи організації освітньо-розвивального середовища було розроблено комплекс практичних завдань з моделювання умов та особливостей формування освітньо-розвивального середовища.