O. O. Mykyta’s scientific contributions

Мета роботи полягає у підвищенні ефективності надання медичної допомоги військовослужбовцям Сил територіальної оборони Збройних Сил України, що проводилось через декомпозицію системи медичного забезпечення Сил територіальної оборони Збройних Сил України, проведення аналізу її функціонально-організаційних елементів з наступним обґрунтуванням та синтезом багаторівневої функціонально-організаційної моделі, інтегрованої в єдиний медичний простір, що може ефективно функціонувати як у мирний, так і у воєнний час. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження слугували законодавча база Сил територіальної оборони Збройних Сил України, матеріали власних досліджень стану медичного забезпечення Сил територіальної оборони Збройних Сил України та наукові публікації щодо особливостей розробки і впровадження територіальної системи медичного забезпечення військ. Методи дослідження: системний підхід та системний аналіз, метод логічного моделювання. Результати. У статті проведено аналіз принципів формування системи медичного забезпечення Сил територіальної оборони Збройних Сил України, сформульовано дефініцію «системи медичного забезпечення Сил територіальної оборони Збройних Сил України», визначено методологічні основи організації медичного забезпечення Сил територіальної оборони Збройних Сил України та основні функціональні зв’язки з іншими системами всебічного забезпечення військ і цивільною охороною здоров’я держави. Висновки. Проведене дослідження дало можливість: сформулювати дефініцію «системи медичного забезпечення Сил територіальної оборони Збройних Сил України» ‒ як багатофункціональної трирівневої системи медичного забезпечення з ієрархічною організацією управління, спрямованої на надання якісної медичної допомоги військовослужбовцям Сил територіальної оборони Збройних Сил України та інтегрованої в єдиний медичний простір держави, що може ефективно функціонувати як у мирний, так і у воєнний час. Визначити вимоги до системи медичного забезпечення Сил територіальної оборони Збройних Сил України, її функції, рівні та основні структурні елементи. Обгрунтувати засади для розробки принципово нової моделі системи медичного забезпечення Сил територіальної оборони Збройних Сил України, інтегрованої в єдиний медичний простір держави, що може ефективно функціонувати як у мирний, так і у воєнний час. Визначити основні напрямки інтеграції та взаємодії військової медицини з медичною службою інших міністерств та відомств держави на мирний та воєнний час.

Вступ. Надання хірургічної допомоги та ефективне здійснення лікувально-евакуаційних заходів в умовах пандемії є актуальним питанням, яке потребує розробки нової концепції інфекційного контролю і формування безпечного середовища для пацієнта та персоналу. Мета роботи – вивчити особливості організації надання хірургічної допомоги та здійснення лікувально-евакуаційних заходів в умовах пандемії COVID-19. Матеріали та методи. За допомогою історичного, бібліографічного і порівняльного аналізу та системного підходу проведено узагальнення даних літератури стосовно санітарно-епідеміологічних та лікувально-евакуаційних заходів в умовах пандемії нової коронавірусної інфекції у Збройних Силах України. Результати. В статті розглянуто матеріали сучасних світових стандартів з цього питання і узагальнено власний досвід Військово-медичного клінічного центру Східного регіону. З врахуванням стандартів і настанов Всесвітньої організації охорони здоров’я та Центру з контролю і профілактики захворювань, запропоновано ранжований підхід до визначення можливості, доцільності та безпеки виконання хірургічних втручань у ЗОЗ МО України. Та запропоновано порядок організації надання хірургічної допомоги та здійснення лікувально-евакуаційних заходів в умовах пандемії COVID-19. Особлива увага приділена поділу пацієнтів на категорії, в залежності від конкретної клінічної ситуації та якомога більш ранньому розділенню потоків хворих і виключення можливості їх змішування. Висновки. Для безпечної організації надання хірургічної допомоги та лікувально-евакуаційних заходів в умовах пандемії COVID-19, необхідно забезпечити: суворий контроль санепід режиму та заходів інфекційного контролю; «повітряну ізоляцію»; мінімізацію контактів; розділення потоків хворих на «чистих» та потенційно заражених; чітку пріоритетизацію виконання процедур; ранжоване надання допомоги. Для цього було запроваджено і має підтримуватись: суворе обмеження доступу сторонніх осіб на територію закладів охорони здоров’я (ЗОЗ); максимальне розвантаження госпітальної бази, розрідження хворих, ранжоване скорочення обсягу надання допомоги; посилення контролю за дотриманням санітарних вимог, заходів деконтамінації та санепіднагляду; убезпечення виконання аерозольгенеруючих процедур, в т.ч. лапароскопічних втручань; забезпечення співпрацівників засобами індивідуального захисту та контроль за їх використанням у повному обсязі; розробка чіткого алгоритму сортування і маршрутизації хворих; навчання персоналу.

Метою дослідження визначено систематизацію і аналіз матеріалів офіційних науково-практичних заходів УВМА в 1995-2005 роках, спрямованих на встановлення фахових взаємовідносин між військово-медичними службами ЗС України і ФРН. Матеріали і методи. В статті використані оригінальні першоджерела з історії міжнародної співпраці в галузі військової медицини керівників військово-медичної служби ЗС України і УВМА з керівниками медико-санітарної служби Бундесверу. Результати. В статті висвітлені перші організаційні та науково-практичні заходи, що заклали основу для професійних взаємовідносин між військово-медичними службами України і ФРН. Викладений зміст та визначені головні тенденції перспективної співпраці українських і німецьких військово-медичних фахівців в 1995-2005 рр. Відображена активна участь УВМА в міжнародних науково-практичних форумах НАТО, зокрема Бундесверу, які сприяли оволодінню специфікою організації медичної служби у відповідності до вимог Воєнно-медичної доктрини НАТО. Висновки. В ході навчань НАТО, в яких брало участь керівництво та провідні фахівці УВМА із середини 1990-х – до початку 2000-х рр., вперше відбувалося їх практичне ознайомлення із завданнями медичної служби в операціях альянсу. Активна участь УВМА в міжнародних науково-практичних форумах НАТО, зокрема Бундесверу, активно сприяли оволодінню специфікою організації медичної служби у відповідності до вимог Воєнно-медичної доктрини НАТО. Організація офіційного візиту керівника Військово-медичної академії Бундесверу генерала, доктора Петера К. Фрапса до УВМА в липні 2001 року сприяло співпраці між українськими військово-медичними фахівцями і керівництвом медичної служби Бундесверу. Участь провідних фахівців УВМА у багатонаціональних навчаннях в передових навчальних центрах НАТО, організованих Бундесвером на території Німеччини в 1999-2005 рр., заклала підвалини підготовки висококваліфікованих фахівців УВМА, орієнтованих на стандарти НАТО.

Мета. Дослідження актуальних невідкладних станів поранених військовослужбовців та обгрунтування необхідності застосування адаптованих алгоритмів і протоколів НАТО для організації хірургічної допомоги в медичному забезпеченні військ. Матеріали і методи. Досліджено дані історій хвороб військовослужбовців, які проходили лікування в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь», із застосуванням статистичного, бібліографічного, проспективного та ретроспективного методів аналізу. Результати. Проведеним дослідженням встановлено основні невідкладні стани військовослужбовців, що потребують медичної допомоги за сучасними алгоритмами і стандартами. Структуру невідкладних станів у військовослужбовців аналізували, порівнюючи показники до і після початку збройного конфлікту в Україні. Доведено, що кількість військовослужбовців, доставлених у тяжкому і вкрай тяжкому стані, після початку збройного конфлікту збільшилась на 48% за рахунок бойової хірургічної травми. Висновки. Визначені актуальні невідкладні стани поранених, що є пріоритетними на догоспітальному етапі. Для вдосконалення організації хірургічної допомоги пораненим необхідні розробка і впровадження сучасних алгоритмів і протоколів за стандартами НАТО.

Purpose: to study the structure of urgent conditions of servicemen with combat injuries and diseases in modern conditions in order to substantiate the development of promising algorithms and medical aid protocols adapted to NATO standards.Materials and methods. The paper presents the results of analysis of the structure and nature of urgent conditions of modern combat pathology and diseases among military personnel who were on treatment at the National Military Medical Clinical Center “Main Military Clinical Hospital” from 1999 to 2018 (191 731 disease histories).Results. The article analyzes the structure of emergency conditions for servicemen of the Armed Forces of Ukraine, who were admitted the National Military Medical Clinical Center “MMCH” in the period from 1999 to 2013 compared with the corresponding indicators for 2014–2017 years. The trends in the dynamics of the indicators of the structure of emergency conditions of servicemen with injuries (including combat ones) and diseases during the period of armed conflict compared to the previous period (1999–2013) were studied. The most urgent conditions of servicemen with combat trauma and serious illnesses are identified, which are the priority for the development and implementation of modern algorithms and protocols for the provision of medical assistance in combat conditions in the Armed Forces of Ukraine. A list of algorithms and protocols for the provision of medical assistance to servicemen of the Armed Forces of Ukraine under the main emergency conditions in today's conditions is proposed.Conclusions. The basic nosological forms of combat injuries and illnesses of military personnel are established in which emergencies are formed: the ХІХ class – injuries and head and brain injuries (27.3 %), abdominal injuries (18.2 %), chest injuries and ribs (12.9 %); X class – pneumonia (75.9 %); ІX class – strokes (40.1 %), myocardial infarction (30.1 %) and hypertensive disease (12.5 %). The main classes, whose nosological forms are accompanied by severe and extremely serious conditions, are the ХІХ class – traumas, poisonings and some other consequences of external causes (48.5 %), class X – respiratory diseases (12.1 %), class IX – Diseases of the circulatory system (7.4 %) and class V – disorders of the psyche and behavior (6.1 %). Identified urgent conditions of servicemen, arising from appropriate nosological forms and included in the described classes of diseases, are priority for the development of priority algorithms and protocols for the provision of medical assistance to servicemen in combat conditions according to NATO standards.