August 2020
·
27 Reads
International and Political Studies
У цифрові часи тексти про війну можуть бути написані із урахуванням нових можливостей. Свідчення місцевих жителів, дописи волонтерів та експертів можуть використовуватися набагато частіше, тож суспільний діалог може стати більш різноманітним та збалансованим. Тим не менш, вільне обговорення війни в цифрові часи може мати й проблеми. Тож важливо зрозуміти, як нові цифрові можливості використовуються для того, щоб формувати дискурс і як відбувається процес суспільного діалогу.Битва за Іловайськ – поворотна точка у війні на Донбасі (Україна) – була обрана для цього дослідження. Використовувались матеріали двох українських провідних новинних сайтів (Українська правда та Лівий берег), контент-аналіз здійснювався упрождовж трьох місяців (серпень-жовтень 2014).Передруки як спосіб збору інформації переважали у цифровому дискурсі про війну (дописи із Фейсбуку цитувалися у 62% випадків). Середня кількість цитованих точок зору в публікації – 1,4 (типовий текст містив згадку тільки про одного політичного суб’єкта). Деякі неофіційні джерела були включені у процес суспільного діалогу (як Семенченко, командир батальойну Донбас, або Тимчук, експерт), але інші джерела, які могли б бути важливими для цього ж діалогу, згадувалися вкрай рідко. Також рідко використовується ексклюзивна інформація – від кореспондентів на місці події. Медіа надають перевагу клікабельним дописам, відтак перевірка інформації відходить на другий план.Вільне і відкрите публічне обговорення є дуже важливим для демократіїпід час війни чи конфліктів, тим не менш, ілюзія мережевого медіа як форуму для ідей, доступного для кожного, формується у дискурсі. Якщо зважати на зростання аудиторії, що надає перевагу мережевим новинам, варто поставити питання про майбутнє демократії у реальності, що формується за рахунок інформації, що поступає швидко, рідко перевіряється і, як правило, є неповною.