Н. О. Марута’s scientific contributions

РЕЗЮМЕ. Психічні порушення після перенесеного COVID-19 обумовлені різними факторами і мають поліморфний характер, проте наявні дані про перебіг цих розладів суперечливі. Мета – дослідити клініко-психопатологічні наслідки COVID-19 у пацієнтів з психічними порушеннями в анамнезі, чий стан загострився на фоні перенесеної коронавірусної хвороби, та їх вплив на перебіг цих розладів. Матеріал і методи. Обстежені 95 пацієнтів з психічними порушеннями в анамнезі, що перенесли COVID-19 та зазнали впливу стресорів пандемії SARS-CoV-2 і склали основну групу. До групи порівняння увійшли 58 осіб без психічних розладів, які перенесли COVID-19 та зазнали впливу стресорів пандемії SARS-CoV-2. Застосований комплексний підхід, який включав клініко-психопатологічний, клініко-анамнестичний (з використанням розробленої анкети-опитувальника, що містить питання, які відображають вплив коронавірусної хвороби COVID-19 та стресорів пандемії SARS-CoV-2 на психічне здоров’я), психометричний (з використанням шкали загального клінічного враження (Clinical Global Impression Scale, CGI)) та статистичний методи. Результати. Дослідження дозволило встановити, що психопатологічні наслідки комплексного впливу коронавірусної хвороби COVID-19 та стресорів пандемії SARS-CoV-2 стають підґрунтям для погіршення психічного стану в осіб із психічними порушеннями в анамнезі. Проведене зіставлення динаміки перебігу поточних психічних розладів після перенесеного COVID-19 та попередніх психічних розладів в анамнезі у досліджуваних пацієнтів за показниками тривалості та тяжкості психічних порушень, а також тривалості ремісії, що їм передувала. Отримані дані підтверджують комплексний вплив пандемії SARS-CoV-2 на формування та загострення психічних порушень, свідчать про тенденцію до збільшення тяжкості психічних розладів унаслідок коронавірусної хвороби та дають підстави висунути гіпотезу про збільшення тривалості психічних розладів після перенесеного COVID-19. Досліджена структура провідних клініко-психопатологічних проявів психічних розладів після перенесеного COVID-19, що характеризувалася переважанням афективної симптоматики тривожно-депресивного спектра в поєднанні з вираженими специфічними когнітивними, ідеаторними та сомато-вегетативними порушеннями, а також порушеннями ефекторно-вольової сфери.

Підручник «Охорона психічного здоров’я» створений для лікарів-психіатрів, лікарів-психіатрів дитячих, лікарів-наркологів, медичних психологів, лікарів-психотерапевтів, ерготерапевтів та лікарів загальної практики — сімейної медицини і відповідає навчальній програмі циклу тематичного удосконалення «Охорона психічного здоров’я». У підручнику висвітлені загальні питання та прикладні аспекти у сфері охорони психічного здоров’я. Метою створення підручника є розширення обізнаності фахівців сфери охорони психічного здоров’я щодо питань діагностики, терапії, превенції, соціальних та правових аспектів надання допомоги пацієнтам з психічними та поведінковими розладами та їх родичам.