М. П. Долина’s scientific contributions

У статті запропонований методологічний підхід до вирішення задачі обґрунтування обрису системи боротьби з безпілотними літальними апаратами стратегічного, оперативного і тактичного призначення. Суть цієї задачі полягає у визначенні складу, структури та сукупності показників основних функціональних властивостей (спроможностей) системи, при яких вона повинна забезпечувати з потрібною ефективністю відбиття ударів малопомітних та малошвидкісних цілей в умовах їх масованого застосування. Для вирішення цієї задачі система повинна створюватися на основі оптимального поєднання пасивних і активних засобів розвідки, радіоелектронного подавлення та вогневого ураження різних класів. Показано, що загроза масового застосування малорозмірних безпілотних літальних апаратів потребує перегляду існуючих положень щодо організації протиповітряної оборони об’єктів і угруповань військ та критеріїв застосування існуючих і перспективних засобів розвідки і вогневого ураження. В основу методологічного підходу до обґрунтування обрису системи боротьби з безпілотними літальними апаратами повинна бути покладена багатокрокова процедура генерації і аналізу альтернативних варіантів її якісно-кількісного складу. Показано, що обґрунтування обрису системи боротьби з безпілотними літальними апаратами повинно проводитися з застосуванням методів імітаційного математичного моделювання бойових дій, для чого повинен бути сформований сценарій виконання розрахункових бойових задач в процесі відбиття нальотів безпілотних літальних апаратів різного призначення.

В статті запропонований методологічний підхід до обґрунтування системи показників ефективності перспективного зенітного ракетного комплексу дальньої дії з використанням системи імітаційного моделювання бойових дій. Для цього використовується багаторівнева процедура зовнішнього проектування, яка передбачає визначення ієрархічної системи показників перспективного зенітного ракетного комплексу дальньої дії та їх зв’язок з основними тактико-технічними характеристиками комплексу і його складових частин. Показано, що для оцінювання ефективності зенітного ракетного комплексу доцільно використовувати ієрархічну систему показників, центральне місце якої займає сукупність показників його основних бойових можливостей. На верхньому рівні ієрархії знаходяться інтегровані показники – коефіцієнти бойового потенціалу та його технічного рівня. На нижньому рівні – основні тактико-технічні характеристики бойових і технічних засобів перспективного комплексу, які визначають його бойові властивості щодо боротьби з засобами ракетного нападу. Показано, що для обґрунтування системи показників ефективності необхідно мати сукупність моделей бойового застосування перспективного зенітного ракетного комплексу дальньої дії в очікуваних умовах оперативно-тактичної обстановки. Викладена процедура рішення задачі обґрунтування показників ефективності перспективного зенітного ракетного комплексу дальньої дії за результатами моделювання бойових дій при альтернативних варіантах складу його бойових засобів.

Розглядаються методологічні аспекти розробки і використання комплексу вихідних даних, необхідних для визначення перспектив розвитку і обґрунтування раціонального обрису перспективної системи зенітного ракетного озброєння (ЗРО) та її елементів. Обрис системи ЗРО визначається її структурою та сукупністю вимог різних рівнів, яким повинна відповідати система та зразки озброєння, що мають входити до її складу. Розкриваються структура і зміст комплексу вихідних даних (оперативно-стратегічних, оперативних, воєнно-технічних та воєнно-економічних). Показано, що вихідні дані повинні бути повними, достовірними та мати достатній ступінь точності, який повинний відповідати поставленим завданням програмно-цільового планування розвитку ЗРО. Розробка комплексу вихідних даних повинна здійснюватися за результатами воєнно-наукових досліджень, напрями яких повинні охоплювати та об’єктивно відображати усі аспекти у сфері протиборства системи ЗРО та засобів повітряного нападу противника. Наведений зміст методологічних положень, на основі яких повинно базуватися інформаційне забезпечення можливості використання технології імітаційного моделювання для прогнозування розвитку ЗРО. Визначений порядок безпосередньої підготовки і використання вихідних даних для прогнозування перспектив розвитку ЗРО та обґрунтування оперативно-стратегічних, оперативно-тактичних і тактико-технічних вимог до системи та її елементів з використанням інтерактивних систем імітаційного математичного моделювання.