M. A. Fedoniuk’s research while affiliated with Lutsk National Technical University and other places

У статті проведено детальний аналіз сучасного екологічного стану території села Рачин (Дубенського району Рівненської області) у контексті впливу на цей стан негативних чинників природного та антропогенного характеру. Методи дослідження – збір інформації, моделювання, прогнозування і вивчення особливостей екологічного стану на території Рачинської сільської громади, аналіз і синтез, порівняння і аналогія, методи аналізу та співставлення літературних даних щодо перспектив оптимізації екологічного стану. Результати дослідження: визначено та проаналізовано сучасні особливості фізико-географічного розташування, соціально-економічного стану та екологічного стану території сільської громади с. Рачин, яке входить до складу Тараканівської об’єднаної територіальної громади Дубенського району Рівненської області України. Встановлено, що основними джерелами антропогенного впливу, що визначають екологічний стан території села та прилеглої території, натепер є такі чинники: виробничі та сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, перелік яких наводиться; пересувні джерела, транспорт (автомобільний, залізничний); комунально-побутове господарство (вплив від окремих домогосподарств та присадибних землеволодінь, зокрема, забруднення атмосфери від систем опалення, від спалювання сухостою та залишків органіки, від несанкціонованого скидання відходів, від несанкціонованої вирубки чагарників та дерев у лісосмугах та у лісовому масиві); підприємства обслуговуючої сфери (заклади торгівлі та громадського харчування); місця складування та зберігання ТПВ (твердих побутових відходів), серед яких – 1 спеціально виділене МВВ (місце видалення відходів) та низка несанкціонованих сміттєзвалищ; складські приміщення, гаражі, авторемонтні майстерні та інше. Узагальнено відомості щодо природно-ландшафтних особливостей території дослідження, соціально-економічного розвитку. Проведено оцінку та інвентаризацію всіх наявних на території об’єктів та джерел потенційного екологічного впливу. Визначено пріоритетні напрями розробки заходів з оптимізації екологічного стану села, яке зазнає значного антропогенного впливу через особливості свого приміського розміщення (село прилягає до м. Дубно), наявність численних джерел антропогенного впливу тощо. Розроблено рекомендації для зниження негативного впливу антропогенних чинників.

Вступ. Актуальним питанням є дослідження екологічного впливу автомобільного транспорту в містах та розроблення шляхів зменшення такого впливу. Автотранспорт – це найбільш потужне джерело забруднення атмосферного повітря в місті. Автомобілі зумовлюють також низку негативних видів фізичного впливу на довкілля (шумове, вібраційне, електромагнітне забруднення). В умовах пандемії та загальнодержавного карантину з’явилася можливість оцінити, наскільки змінюються негативні чинники автотранспортного екологічного впливу у процесі скорочення обсягу перевезень та руху транспортних засобів. Метою дослідження стало проведення комплексної оцінки змін у структурі, динаміці, інтенсивності автотранспортного навантаження в м. Луцьку та екологічного впливу цих змін в умовах запровадженого загальнонаціонального карантину навесні 2020 р. Результати. Унаслідок проведення комплексу вимірювальнообчислювальних робіт на п’яти дослідних ділянках автомагістралей у м. Луцьку ми визначили зміни в динаміці та структурі автотранспортного трафіку, а також зміни таких показників автотранспортного впливу на екосистеми: 1) обсяги викидів у повітря сполук COх (вуглекислий газ і чадний газ у сумі, або оксиди карбону); 2) шумове навантаження на ділянці автомагістралі (стандартна акустична характеристика й акустична характеристика на довільній відстані). Встановлено, що зменшення негативних чинників екологічного впливу в разі зниження інтенсивності автотрафіку відбувається нелінійно. За послаблення автотрафіку у 2–3 рази викиди оксидів карбону скорочуються на 60–70 %, величини акустичних характеристик зменшуються лише на 10–15 %. Висновки. Отже, встановлено суттєве зниження наявних у докарантинний період перевищень за вмістом оксидів карбону у викидах автотранспорту та за рівнями шумового забруднення довкілля в Луцьку. Фактичні концентрації оксидів карбону на ділянках, що прилягають до автомагістралі, зменшилися до нормативних, акустична характеристика в житлових мікрорайонах була нижчою за норматив протягом доби. Таким чином, запровадження карантинних обмежувальних заходів у країні суттєво послабило негативний екологічний вплив автотранспортних систем на екосистеми, адже результати, отримані для м. Луцька, можна екстраполювати й на інші міста, що мають схожу конфігурацію та завантаженість транспортних систем.

The article contains the results of statistical and graphical analysis of thunderstorm activity in Ukraine and within Volyn Region, in particular, following the study of the dynamic maps archive available at the online resource Blitzortung.org (lightnings and thunderstorms in real time). It describes the principles and results of activities of Blitzortung.org, a community of lightning direction sensors owners and users, and presents the developed algorithm of the methodology of reading dynamic maps available at this resource. Regional analysis of the archival maps on the website Blitzortung.org for 2008-2019 for the territory of Volyn Region made it possible to establish the following changes of the thunderstorm activity dynamics: the total number of thunderstorm days more than doubled (from 30 to 68.3 days on average); the number of thunderstorms increased in April (it was a rare phenomenon earlier); the number of thunderstorms increased significantly in May, for some years the number of thunderstorm days in May reached certain summer months (June and July); most thunderstorms are of frontal origin, storm fronts come from the west, north and southwest. The number of frontal thunderstorms tends to increase, therefore indicating increased atmospheric instability and the number of natural meteorological phenomena associated with such instability; the average monthly number of thunderstorm days in Volyn Region also increased for all months of the year with no exception. The analysis of storm activity within the whole territory of Ukraine during the period of 2018-2019 indicated the presence of clear regional features and differences. The increase in thunderstorm activity is observed in the western (50-100%) and southern (15-50%) regions of the country, and partly in the north. The number of thunderstorm days in the eastern part of Ukraine is close to the climatic normal. At the same time, the analysis needs to be clarified and detailed throughout the whole network of meteorological stations of Ukraine whose data can be compared with the results of the study of archival maps available at Blitzortung.org.