Available via license: CC BY 4.0
Content may be subject to copyright.
УДК 811.161.2-26ʼ373ʼ06’’23
DOI: 10.18523/lcmp2522-9281.2024.10.99-117
Василь Старко
Український католицький університет
Львів, Україна
vstarko@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-2530-2107
Vasyl Starko
Ukrainian Catholic University
Lviv, Ukraine
vstarko@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-2530-2107
ПРОБЛЕМНІ ВИПАДКИ ТВОРЕННЯ
ФЕМІНІТИВІВ У КОРПУСІ Й СЛОВНИКУ
Abstract
PROBLEMATIC CASES OF FORMING PERSONAL
FEMININE NOUNS IN UKRAINIAN CORPORA
AND DICTIONARIES
Background. Feminine personal nouns in Ukrainian have increased in fre‑
quency at a high rate over the past years. This highly dynamic expansion has
created diculties with some designations.
Contribution to the research eld. The ndings show that a combination of
language panel results and analyses of corpus data yields otherwise unattain‑
able insights into the highly dynamic lexicon group and should be used by lexi‑
cographers and researchers concerned with such. More specically, the author
establishes which problematic cases with feminine terms have been resolved
since 2022 and which remain in status nascendi.
Purpose. The purpose of the study is to compare survey and corpus data and
show how they can be applied to resolving problematic cases of feminine noun
derivation in Ukrainian.
© Василь Старко, 2024
100 e-ISSN 2616-7115. Мова: класичне — модерне — постмодерне. 2024. Випуск 10
Methods. Corpus analysis, involving both quantitative and qualitative as‑
pects, is used to study textual data, and the comparative method is applied to
compare survey and corpus results. Morphemic and derivational analysis are
involved in the treatment of personal feminine nouns.
Results. The author has analyzed 30 problematic cases of feminine deriva‑
tion and found converging survey and corpus data from 2021–2022 suggesting
that 14 feminine terms previously thought to be problematic have become estab‑
lished as primary nominations. In the other cases considered here in detail, the
results are mixed, with several variants vying for supremacy and corpus data
either being insucient or contradicting survey results.
Discussion. Feminine personal nouns are a highly dynamic lexical group
in Ukrainian, marked by speakers’ experimentation and competition among
variant forms. It has experienced fast, steady if somewhat disorderly, expan‑
sion since (and partly due to) the Revolution of Dignity. Still, it has undergone
partial structuring over the past years, as this study shows. Several productive
derivational models have become established, and compound feminine nouns
are shown to play an important role as a safe choice in complicated cases.
Corpus data has proven to be an indispensable complement to survey results
in obtaining an accurate picture of the lexical group under study. Lexico‑
graphic coverage of Ukrainian feminine terms has improved over the past ve
years, but more corpus-based work needs to be done in this area. Lexicogra‑
phers and linguists are advised to combine survey and corpus data in their
studies.
Keywords: feminine personal noun, feminine term, feminine derivative,
derivation, derivational variants, Ukrainian, corpus, language survey, lexicogra-
phy, dictionary.
У статті на матеріалі вибраних словників і корпусів розглянуто низку
випадків, коли творення фемінітивів спричинює труднощі. Порівняно ре‑
зультати опитування й корпусного аналізу. Виявлено ті фемінітиви, щодо
яких зафіксовано збіжність даних, і вказано на досі не розв’язані випадки
конкуренції. Сформульовано висновок про доцільність поєднання цих шля‑
хів отримання даних у дослідженнях і лексикографічному описі динаміч‑
них ділянок лексикону.
Ключові слова: фемінітив, жіноча назва, словотвір, словотвірні
варіанти, українська мова, корпус, мовне опитування, лексикографія,
словник.
e-ISSN 2616-7115. Мова: класичне — модерне — постмодерне. 2024. Випуск 10 101
1. Вступ
Проблема фемінітивів, як і потреба в них, не нова. Ще в праці
1928 року М. Сулима підкреслював, що, на відміну від російської мови,
українська прагне до осібного називання чоловіків і жінок за професією,
званням, посадою тощо. Водночас чоловічі назви мають і ширше зна-
чення, позначаючи людей без огляду на стать (на посаді лаборанта), тоді
як фемінітиви стосуються лише жінок (Сулима, 1928). У 1936 році захід-
ноукраїнський мовознавець Є. Грицак на основі аналізу публіцистики
й живої мови 1920-х років подав короткий огляд нових на той час феміні-
тивів, відзначив активний розвиток цієї номінативної групи й вказав на
складнощі процесу, релевантні й сьогодні. Автор підкреслював «виразну
тенденцію» творити фемінітиви, пов’язуючи її з «великою й активною
ролею сучасного жіноцтва (в часі війни й по війні)» (Грицак, 1936, с. 11).
Не оминув дослідник увагою і проблем: через різноманітність можливих
суфіксів для творення жіночих назв з’явилися множинні паралельні
назви й деякі мовці губилися або ж вдавалися до запозичень з інших мов.
Дослідник обґрунтував перевагу одних форм над іншими, приміром,
членка й посолка над членкиня й послиця.
У сучасному українському мовознавстві фемінітиви стали популяр-
ним об’єктом вивчення. Знаковим став 2019 рік, коли опубліковано досі
найзначніші, багатоаспектні дослідження (Брус, 2019; Архангельська,
2019). У багатьох наукових працях, яких тут не перелічити, відзначено
активне творення паралельних словотвірних варіантів, що спричинює
складнощі у виборі, конкуренцію в текстах і проблеми з лексикографіч-
ним описом (Архангельська, 2022). Водночас досліджень, ґрунтованих
на корпусних даних, поки що небагато (Сірук & Держанський, 2021;
ВЖН).
Того ж 2019 року вийшов новий «Український правопис», де вперше
з’явився окремий пункт про фемінітиви (Український правопис, 2019,
с. 39–40). Цілком можливо, це стало реакцією на хвилю закликів (від
2018 р.) до Української національної комісії з питань правопису внорму-
вати фемінітиви. Пункт про назви жінок сформульовано максимально
«безпроблемно». Він явно невичерпний, однак спричинився до цілого
спектра інтерпретацій і бурхливого обговорення в суспільстві. Річ у тім,
що без відповіді залишилися саме ті питання, які найбільше цікавлять
користувачів: за якими моделями краще утворювати фемінітиви в кон-
кретних випадках? І як їх вживати?
102 e-ISSN 2616-7115. Мова: класичне — модерне — постмодерне. 2024. Випуск 10
У публічних дискусіях про назви жінок градус напруги зріс, зокрема,
через упереджений підхід деяких критично налаштованих коментаторів,
які для своїх дописів добирають тільки або переважно проблемні випад-
ки творення фемінітивів, наводять окремі невдалі, неоднозначні одно-
слівні назви жінок, ігноруючи при цьому тисячі вдалих і однозначних. На
цих обмежених прикладах вони будують свою аргументацію або закли-
кають читачів самостійно зробити висновки й висловити свою позицію.
Позірно зберігаючи нейтралітет, такі автори намагаються маніпулювати
суспільною думкою, схиляючи її відкинути тенденцію до творення нових
жіночих назв в українській мові. Таким спробам варто протиставити ви-
важений, системний підхід, ґрунтований на аналізі широкого мовного
матеріалу.
У 2021 році на вебсайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні
НАНУ з’явилася замітка, яку можна вважати за офіційну позицію (Інсти-
тут мовознавства, 2021). Хоча відповідей на найпекучіші запитання вона
не дає, відкладаючи їх на майбутнє, вміщені тези цілком слушні: нові
фемінітиви поширюються насамперед у ЗМІ й соцмережах; причина
такої тенденції — більша залученість жінок до суспільного життя; у сус-
пільстві виявився широкий спектр поглядів на нові фемінітиви; їх вжи-
вання проходить соціальну апробацію, що потребує часу; вживання фемі-
нітивів щодо конкретних осіб переважно однозначне, тоді як у ширшому
значенні (назви посад, професій тощо) доцільніше застосовувати одну
форму, якою традиційно є маскулінітив.
За нашими спостереженнями, протягом останнього десятиліття
у вживанні українських фемінітивів відбулися значні зрушення, які доне-
давна залишалися, здається, непоміченими в українському мовознавстві
і які заслуговують на висвітлення й рефлексію. Упродовж 2022–2024 рр.
шліфування й відбір засобів у ділянці жіночих назв не припинялися;
в окремих випадках слововжиток усталився, даючи змогу відповісти на
деякі задавнені запитання.
2. Теоретико-методологійне підґрунтя
Рамки статті не дають змоги подати розгорнутий аналіз лексикогра-
фічного опису українських фемінітивів. Зацікавленого читача відсилаємо
до праць (Архангельська, 2019, 2022; Брус, 2019), а тут обмежимося ха-
рактеристикою важливих для нашого дослідження аспектів кількох біль-
ших словників, сфокусованих на цій лексиці. У «Вебсловнику жіночих
e-ISSN 2616-7115. Мова: класичне — модерне — постмодерне. 2024. Випуск 10 103
назв» (ВЖН), опублікованому на початку 2022 р., подано докладну ін-
формацію про 2 тисячі фемінітивів з акцентом на новітні утвори. Укла-
дачка застосувала дескриптивний підхід і водночас доповнила його ін-
формацією і рекомендаціями щодо вибору з-поміж словотвірних варіан-
тів. Реєстр ВЖН не охоплює етнонімів, катойконімів, назв за
спорідненістю й зменшено-пестливих форм. Порівняльний аналіз пока-
зав, що понад третини гасел ВЖН немає в інших доступних на той час
словниках (Synchak & Starko 2022). Загалом ця лексика — і недавно по-
сталі назви, і давніше утворені фемінітиви — охоплена в загальномовних
словниках зі значними прогалинами. З іншого боку, аналіз найсвіжіших
корпусних даних показує, що від часу публікації ВЖН деякі словотвірні
варіанти закріпилися, а інші — остаточно втратили свої позиції, тож
словник уже потребує перегляду й реструктурування. Наприклад, за да-
ними великого українського вебкорпусу ukTenTen22 із трьох зафіксова-
них словотвірних варіантів краєзнавиця, краєзнавчиня й краєзнавка без-
перечним лідером є перший (майже 600 вживань), тоді як два інші разом
зафіксовані менше ніж 20 разів. Тож у наступному, вже анонсованому
виданні ВЖН доречно буде зберегти гасло краєзнавиця, а два інші варіан-
ти або вилучити, або згадати в примітці. Якщо частоти (й умови вживан-
ня) двох варіантів у корпусі на сьогодні приблизно однакові (як у випадку
з фотографка й фотографиня, які мають приблизно по півтори тисячі
фіксацій у корпусі ukTenTen22), їх варто поки що залишити в повноцін-
них окремих статтях, зберігаючи можливість повторного перегляду
в майбутньому. Виструнчення реєстру на основі найновіших корпусних
даних дає змогу описати фемінітиви точніше й коректніше структурувати
інформацію в словнику загалом.
Великий електронний словник української мови (ВЕСУМ) — це за-
гальномовний словник словозміни, який постійно й регулярно попо-
внюється новими словами, взятими з текстів, переважно з корпусу ГРАК.
ВЕСУМ призначений для автоматичного опрацювання української мови
й втілює дескриптивний підхід, якомога ширше охоплюючи реально
вживані одиниці. Реєстр ВЕСУМа наразі містить понад 425 тисяч слів
і фіксує понад 7 тисяч фемінітивів, що трапляються переважно в сучас-
них текстах. Серед них форми з суфіксом -к(а) становлять 60 % всіх
одиниць, із суфіксом -иц(я) — 30 %, а решта припадає на менш продук-
тивні суфікси -ин(я) (405 одиниць), -их(а), -ш(а), -ес(а), -ис(а). Юкстапо-
зити у ВЕСУМі не наведено, однак у тексті їх розпізнає додатковий
104 e-ISSN 2616-7115. Мова: класичне — модерне — постмодерне. 2024. Випуск 10
динамічний модуль за умови, що він знаходить кожну частину в словни-
ку. В такий спосіб під час автоматичного аналізу тексту всі правильно
написані одно- й двочленні назви жінок розпізнаються й морфологічно
тегуються: або на основі ВЕСУМа, або внаслідок роботи динамічного
модуля. Попри таке широке охоплення жіночих назв деякі новітні утвори
наразі залишаються поза цим практично зорієнтованим словником. Не
містить він і деяких застарілих назв та фемінітивів-діалектизмів. З іншо-
го боку, деякі новітні назви жінок із реєстру ВЕСУМу мають порівняно
низьку частотність і, вступаючи в конкуренцію з іншими варіантами, за
короткий час можуть вийти з ужитку. Ще ряд жіночих назв утворені
хибно: вони належать до списку покручів і внесені в реєстр словника
спеціально для того, щоб їх розпізнавати й виправляти в текстах.
«Історичний словник фемінітивів XI–XXI ст.» (ІСФ), опублікований
як другий том праці М. Брус (2019), охоплює період від XI до XXI ст.
і містить статті із близько 8 тисячами жіночих назв. Шкода, що така фун-
даментальна праця важкодоступна навіть для зацікавлених фахівців,
адже вона описує українські фемінітиви в діахронному зрізі та з залучен-
ням різнопланового (словникового й текстового) матеріалу. Наш аналіз
показує, однак, що в цьому словнику бракує низки новітніх назв жінок.
Наприклад, суцільна вибірка гасел із реєстру ВЖН від початку абетки до
аз засвідчила брак у словнику М. Брус таких слів: авіаторка, автобіо‑
графка, автодизайнерка, автодилерка, автоінструкторка, автостопер‑
ка, автостопниця, аграрійка, аграрниця, агресорка, адвокатка, адвока‑
теса, адептка, адміралка, адораторка, азартниця. Вибірка із такого са-
мого проміжку зі словника ВЕСУМ виявила такі додаткові прогалини
(цих слів немає і у ВЖН): аболіціоністка, абортниця, абсольвентка,
аб’юзерка (сленгізм), авангардистка, августинка, августіанка, авіакон‑
структорка, авіапасажирка, автентистка, автогонниця, автозаправ‑
ниця, автоінспекторка, автолюбительниця, автомототуристка, авто‑
номістка, автоперегонниця, авторитетка (розмовне), автохтонка, аг‑
ностичка, адамітка, адиктологиня, ад’юнкт-професорка, аеронавтка,
азійка, азовка. В ІСФ бракує також деяких проблемних лексичних груп,
які цікавлять нас у цій розвідці, приміром, жіночих корелятів до маскулі-
нітива посол.
Підсумовуючи цей короткий огляд, можна з певністю твердити, що
хоча лексикографічне охоплення українських фемінітивів як динамічної
ділянки й не може претендувати на повноту, на сьогодні воно містить
e-ISSN 2616-7115. Мова: класичне — модерне — постмодерне. 2024. Випуск 10 105
прогалини, які варто заповнювати, спираючись на широкі масиви тексто-
вих даних, насамперед великі корпуси. Електронний, онлайновий фор-
мат словника з постійним оновленням і уточненням даних є оптимальним
для опису таких груп лексики.
Що стосується фронтальних корпусних досліджень українських фе-
мінітивів, то раніше опублікований аналіз даних корпусу ГРАК (версія
14) засвідчив домінування однослівних фемінітивів, серед яких трійка
лідерів має такий вигляд (фіналь, абсолютна частота, відносна частота):
-ка — 2,2 млн вживань (3175 на млн);
-иня — 335 тис. вживань (500 на млн);
-иця — 215 тис. вживань (320 на млн).
Ці способи творення фемінітивів високопродуктивні, тоді як три інші
розглянуті суфікси (-их-, -ис-/-ес-, -ша) значно менш частотні — ГРАК-14
фіксує сумарно 83 тисячі вживань таких форм (Synchak & Starko, 2022).
Корпусні дані засвідчують використання також двокомпонентної моделі
творення фемінітивів, яка не представлена у словниках. Найчастіше тра-
пляються юкстапозити з компонентом жінка-, дівчина- та іншими осно-
вами, а також двочленна сполука з пані. За частотою двокомпонентна
модель значно поступається однослівним фемінітивам, однак за потреби
стає важливим інструментом номінації.
Найширше на сьогодні дослідження українських фемінітивів на осно-
ві корпусних даних представлено в роботі (Starko & Synchak, 2023). Спи-
раючись на публіцистичні тексти в корпусі ГРАК (версія 16) і охоплюючи
період 2000–2022 рр., автори показують, що від початку 2000-х до 2015 р.
відносна частота вживання понад 700 жіночих назв за фахом коливалася
переважно в проміжку 200–300 фіксацій на млн, а потім постійно зроста-
ла, щороку в середньому на 10–11 %, впевнено перевищивши рівень 400
на млн 2022 року (рис. 1).
Стале, і навіть стрімке, зростання засвідчено і в плані лексичного роз-
маїття таких назв: до 2015 р. в дослідженому підкорпусі зафіксовано
стабільне вживання 100–200 різних фемінітивів, а далі їх кількість зрос-
тала на 12–22 % щороку й внаслідок 128-відсоткового стрибка подолала
позначку в 500 назв 2022 року.
Автори проаналізували й динаміку окремих позначень, наприклад,
форму президентка майже не вживали до 2016 р., а за шість років, після
стрімкого злету, її відносна частота сягнула 18 разів на млн. Прикметно,
що перемикання з чоловічої на жіночу форму — це наслідок вибору
106 e-ISSN 2616-7115. Мова: класичне — модерне — постмодерне. 2024. Випуск 10
мовців, а не популярності жінок на відповідній посаді (див. розгляд при-
кладів із Далею Грибаускайте й Олександрою Коваль). Переважну біль-
шість зафіксованих у корпусі фемінітивів вжито як нейтральні позначен-
ня, без відтінку розмовності чи негативних конотацій. Наприклад, у кор-
пусних даних лише за 2022 р. форму міністерка зафіксовано понад
12 тисяч разів як стандартне позначення жінки на посаді міністра.
Рис. 1. Відносна частота жіночих назв за професією
в публіцистичному підкорпусі ГРАК-16
Зауважено також активацію продуктивних словотвірних моделей -зна‑
вець → -знавиця та -лог → -логиня й замалим не експоненційне зростання
частоти утворених за ними фемінітивів, які вживають як нейтральні позна-
чення жінок у професійній сфері. Аналіз корпусних даних виявив понад
2 тисячі нових фемінітивів, не зафіксованих у ВЖН і ВЕСУМі, а також
випадки конкуренції словотвірних варіантів. Ці форми мають стати пред-
метом уважнішого вивчення й лексикографічного опрацювання.
З’ясувавши, що вживання окремих фемінітивів та їх груп зазнало різ-
ких змін у приблизно той самий період, автори дослідження доходять
висновку: поруч із дією низки постійних чинників, як-от зростання ролі
жінок у різних сферах суспільного життя та їх медійне висвітлення, по-
тужним поштовхом до змін і ширшого вживання фемінітивів стала Рево-
люція гідності.
e-ISSN 2616-7115. Мова: класичне — модерне — постмодерне. 2024. Випуск 10 107
Мета нашого дослідження полягає в докладному аналізі вибраних ви-
падків творення паралельних жіночих форм, що спричинюють труднощі
для мовців, шляхом порівняння даних опитування та аналізу корпусних
даних. Ідеться про те, щоб з’ясувати, наскільки вказані типи даних коре-
люють між собою і чи дають вони підстави стверджувати про закріплен-
ня певних словотвірних варіантів з-поміж конкурентних форм. На основі
отриманих результатів прагнемо сформулювати рекомендації щодо лек-
сикографічного опису новітніх фемінітивів і ширше — динамічних діля-
нок мови.
Основним методом дослідження виступає корпусний метод, що охо-
плює кількісний і якісний аналіз мовного матеріалу. Його доповнює по-
рівняльний метод, застосований для з’ясування кореляції даних опиту-
вання й корпусу, а також морфемний і словотвірний аналіз.
3. Матеріал дослідження
За матеріал дослідження взято дані опитування носіїв української
мови щодо 30 гнізд фемінітивів, сформованих навколо відповідних чоло-
вічих номінацій, які наведені в онлайновому «Вебсловнику жіночих
назв» (ВЖН), а також фіксації цих форм у двох корпусах української
мови (ukTenTen22; Ukrainian Trends). Аналіз сфокусовано насамперед на
конкуренції варіантів та усталенні їх у вжитку.
4. Фемінітиви в опитуваннях і корпусах
Як зазначено раніше, нас цікавить кореляція між даними опитування
й результатами корпусного дослідження фемінітивів, які становлять труд-
нощі для мовців. Опитування щодо творення фемінітивів в українській
мові проводили неодноразово, див., наприклад, (Архангельська, 2014,
2019; Кузьменко, 2018). Щодо оприлюднених у цих працях результатів
виникають, однак, певні застереження, зокрема через певну застарілість,
адже за 10 чи навіть 5–6 років можуть відбутися суттєві зміни і в самій
ділянці лексикону, і в ставленні мовної спільноти. Втім, цікавим видаєть-
ся прогностичний висновок на основі частотності серед відповідей рес-
пондентів 2018 р.: до відповідних чоловічих назв в українській мові мо-
жуть закріпитися, зокрема, такі жіночі кореляти, як видавчиня, водійка,
докторка, науковиця, малярка, мисткиня, міністерка, охоронниця, посол‑
ка, філологиня, фотографиня, ювелірка (Кузьменко, 2018, с. 135).
108 e-ISSN 2616-7115. Мова: класичне — модерне — постмодерне. 2024. Випуск 10
За матеріал для порівняння візьмемо результати свіжішого опитуван-
ня. Наприкінці 2021 р. О. Синчак, укладаючи «Вебсловник жіночих назв
української мови», застосувала метод експертного опитування і вмістила
його результати у відповідних словникових статтях (Синчак, 2023). На-
скільки нам відомо, це було зроблено вперше в українській лексикогра-
фічній практиці.
Потреба застосувати метод опитування під час укладання ВЖН ви-
никла через неусталеність вживання деяких фемінітивів і множинність
номінацій із тим самим значенням. Загалом метод експертного опитуван-
ня застосовують у словникарстві щодо суперечливих питань слововжит-
ку (чи окремих аспектів, як-от наголошування) і вміщують результати
в примітках до статей, супроводжуючи їх висновками на основі аналізу
корпусних даних і коментарями самих укладачів словника. Інколи про-
водять порівняння з ранішими опитуваннями з того самого питання й по-
казують динаміку зміни ставлення мовців. В ідеалі користувач словника
отримує цілісну картину, сформовану даними з різних джерел, яку далі
поєднує з власною рефлексією над мовою й робить свої висновки щодо
конкретного випадку слововжитку. Такі примітки в словникових статтях
мають дескриптивно-рекомендаційний характер і покликані насамперед
поінформувати, а не внормовувати.
Опитування для ВЖН стосується лише проблемних випадків: де за-
фіксовано кілька по-різному утворених фемінітивів, складно утворити
жіночу форму чи немає одного беззаперечного жіночого варіанта. Такий
підхід цілком виправданий, адже предметом дослідження є неусталена
ділянка мови, в якій мовна спільнота шукає оптимальних номінативних
засобів. Опитування, звісно, має свої обмеження. Його можна було б про-
вести масовіше (залучивши більше, ніж 33 респонденти), збалансовані-
ше (зокрема з дотриманням однакової пропорції чоловіків і жінок), ви-
важеніше (скажімо, вибір між фехтувальниця й фехтарка не є проблем-
ним) й охопити ширший мовний матеріал. А проте отримані результати
виявилися достатньо інформативними й становлять унікальний зріз
мовної свідомості не будь-яких, а освічених мовців, які тривалий час пра-
цюють із мовою і рефлексують над нею.
Результати цього опитування можна переглянути онлайн у формі
30 діаграм, вміщених у словникових статтях. Щоб побачити всі варіанти
зафіксованих жіночих назв із супровідною інформацією, потрібно на
словниковому порталі r2u.org.ua зі спадного списку вибрати «Вебслов-
e-ISSN 2616-7115. Мова: класичне — модерне — постмодерне. 2024. Випуск 10 109
ник жіночих назв» і ввести в пошуковий рядок відповідний маскулінітив:
академік, аналітик, байдаркар, генерал, генетик, єпископ, інформатик,
історик, коваль, критик, математик, медик, міністр, ортопед, посол,
прозаїк, промовописник, рекламувальник, рідномовець, спортовець, ста‑
тистик, теоретик, трагік, фехтувальник, фізик, фільмознавець, фтизі‑
атр, хімік, член, ювелір.
Чим цінне такого роду експертне опитування? Інколи слово годі зна-
йти в текстах, тоді мовна свідомість групи освічених носіїв мови (в дея-
ких випадках — фахівців у галузі) стає просто незамінним джерелом ін-
формації. Неформально подібні опитування проводили, за нашими дани-
ми, й укладачі інших українських словників, однак результати вводили
в словникові статті без відповідного паспортування. Загалом за умови
виваженого, збалансованого й задокументованого підходу такому спосо-
бу колективного свідомого заповнення лексичних прогалин варто відда-
вати перевагу перед одноосібним, суб’єктивним чи малоусвідомленим
творенням нових слів.
У ВЖН дані респондентів чітко задокументовано й подано окремо від
інформації з інших джерел. У деяких випадках текстових засвідчень фе-
мінітива (наприклад, костюмологиня) досі бракує навіть у великих су-
часних корпусах, хоча він утворений за продуктивною моделлю. Власне,
один із найцікавіших висновків опитування такий, що суфікс -ин(я) віді-
грає роль «кризового» засобу, тобто мовці вдаються до нього в складних
випадках, коли інші суфікси не спрацьовують (Синчак, 2023, с. 469). На-
томість інші жіночі форми, що їх на запит утворили респонденти (перку‑
систка, рідномовиця), тепер можна знайти в текстах. Деякі з цих текстів,
як виявляється, створено до проведення опитування, що унеможливлює
висновок post hoc ergo propter hoc.
Якою мірою результати опитування відповідають текстовим даним?
Для відповіді на це запитання скористаємося вебкорпусом українських
текстів ukTenTen22 обсягом 7,5 млрд слів, в якому вміщено дані, зібрані
2014, 2020 і 2022 рр. з онлайн-джерел. Найпізніше оновлення корпусу
охоплює тексти за 2021 р. і частково за 2022 р., тому його дані й резуль-
тати опитування у ВЖН можна вважати фактично одночасними мовни-
ми зрізами. Отже, ці два джерела інформації надаються до порівняння.
Завважимо, що створити підкорпус, який би завершувався 2021 р.,
у корпусі ukTenTen22 неможливо. Аналізуючи корпусні дані, ми не
враховували «метамовних вживань» — контекстів, у яких мовці обгово-
110 e-ISSN 2616-7115. Мова: класичне — модерне — постмодерне. 2024. Випуск 10
рюють фемінітиви, а не вживають їх у потоці мовлення на позначення
жінок.
Загалом можливі три типи випадків: цілковитий збіг (найрейтингові-
ший варіант жіночої назви серед експертів відповідає найчастотнішому
варіанту в корпусі), частковий збіг (найчастотніший у корпусі варіант
посів друге/високе місце в опитуванні), розходження (думки експертів
суперечать даним корпусу). Провівши аналіз і порівняння даних, до пер-
шого типу, коли переважна форма чітко простежується і в опитуванні,
і в корпусі, ми зараховуємо такі випадки: аналітик → аналітикиня, гене‑
тик → генетикиня, критик → критикиня, медик → медикиня, міністр →
міністерка, прозаїк → прозаїкиня, теоретик → теоретикиня, фехту‑
вальник → фехтувальниця, член → членкиня. Наведені фемінітиви най-
частотніші в корпусі й посідають перше місце в опитуванні, в обох ви-
падках — зі значним відривом. Наприклад, членкиня має понад 18 тисяч
фіксацій у корпусі й 79 % голосів експертів, а на другому місці варіант
членка — 516 і 21 %, відповідно; міністерка — майже 13 тисяч фіксацій
і 78 % в опитуванні, на другому місці в корпусі — пані міністр (близько
тисячі вживань). Аналогічна ситуація з аналітикинею: майже 1300 зна-
йдень у корпусі (інші форми сукупно мають менше ніж 15 фіксацій)
і 80 % голосів респондентів. Сюди ж можна зарахувати й випадки зі зна-
чно нижчою частотою в корпусі, які, однак, узгоджуються з відповідями
респондентів: фтизіатр → фтизіатриня (лише 10 фіксацій, а інших
майже немає). У деяких випадках і респонденти, і корпус засвідчують
досить сильні позиції другої номінації, що може мати відтінок розмов-
ності чи зневажливості (медичка, критикеса). Отже, коли жіноча форма
набирає 70 і більше відсотків голосів респондентів (у цьому опитуванні;
в інших ситуація може відрізнятися), а за частотністю в корпусі значно
переважає інші конкурентні номінації, можна очікувати її усталення
й домінування. У таких випадках фіксуємо збіжність даних, отриманих
незалежними каналами.
Інші випадки творення фемінітивів не такі однозначні. Однак перш
ніж приглянутися до них ближче, варто схарактеризувати роль двочлен-
них жіночих назв. Двокомпонентна модель творення фемінітивів — на-
самперед юкстапозит із жінка-, але також сполука з пані, надто у звер-
таннях, — виконує роль «рятівного круга» фемінізації. Мовці вдаються
до неї в складних чи сумнівних випадках або ж коли жодна з однослівних
жіночих назв не сягає умовного «порога прийнятності» в мовній спільно-
e-ISSN 2616-7115. Мова: класичне — модерне — постмодерне. 2024. Випуск 10 111
ті. Наприклад, жінка-коваль має 19 фіксацій у корпусі, тоді як ковалиня 1,
ковалька 4, а ковальчиня 8, хоча в опитуванні остання форма набрала
51 %. Використання двокомпонентної моделі може свідчити й про пере-
хідний статус жіночої номінації, адже коли поширюється й усталюється
однослівний фемінітив, потреба у двослівній номінації поступово міні-
мізується чи цілковито відпадає. Це явище виразно засвідчують корпусні
дані, а от в опитуванні для ВЖН двокомпонентна модель була представ-
лена слабко, й про причини можна лише здогадуватися.
Суперечність між преференціями респондентів і корпусними даними
фіксуємо щодо жіночих корелятів до маскулінітива генерал. Номінація
жінка-генерал дістала 19 % голосів експертів, а генералка — 72 %, хоча
в корпусі перша в чотири рази частотніша за другу (183 й 47 вживань,
відповідно), і ще 30 разів зафіксовано двослівну сполуку пані генерал.
Тут цікаво також зазначити, що наявність у слова генералка інших зна-
чень (‘генеральне прибирання’, ‘генеральне доручення’, ‘генеральна ре-
петиція’ — вони властиві розмовному мовленню й мають навіть вищу
частоту в корпусі) не стає на заваді вживанню його у військовому зна-
ченні в нейтральних контекстах. Можна припустити, що через кілька
років вказані співвідношення між одно- й двослівними варіантами вже
будуть виразно інакші, якщо спрацює загальна тенденція вкорінення од-
нослівних номінацій. Корпусні дані прямо суперечать результатам опи-
тування й щодо жіночих форм від слова єпископ (у дужках подано абсо-
лютну частоту в корпусі й відсоток голосів в опитуванні): жінка-єпископ
(101, 12 %), єпископка (26, 33 %), єпископиня (13, 55 %). Щодо таких ви-
падків можна зробити висновок, що в узусі поки що переважає консерва-
тивна двочленна номінація, тоді як респонденти вже зробили наступний
крок відповідно до переважної тенденції виробляти однослівні назви.
Якщо в розмовному мовленні побутує конотована жіноча форма на
-ка в значенні ‘вчителька відповідного предмета’, то для нейтральної но-
мінації мовці вживають її рідко, а натомість частіше вдаються до суфікса
-ин(я), як-от історикиня, математикиня, фізикиня, хімікиня. Тут спосте-
рігаємо однозначну конвергенцію даних корпусу й опитування, особливо
яскраво виражену щодо першого прикладу — майже 2 тисячі вживань
і 85 % голосів експертів. Конкуренцію цим дериватам намагаються скла-
дати юкстапозити з жінка-, однак зазвичай поступаються їм за частотою
в корпусі (жінка-історик, жінка-математик, жінка-фізик). А втім,
жінка-хімік майже дорівнялася до хімікиня, а жінка-інформатик дещо
112 e-ISSN 2616-7115. Мова: класичне — модерне — постмодерне. 2024. Випуск 10
випереджає форму інформатикиня, хоча обидві ці форми мають низьку
частоту, тож висновок непевний. Респонденти якщо й подавали такі юк-
стапозити, то рідко. Отже, в цій групі назв спостерігаємо прагнення мов-
ців дистанціюватися від закріпленого розмовного значення за допомогою
іншого суфікса чи двокомпонентної моделі словотворення.
Проблеми з номінацією осіб, що працюють у галузі статистики, по-
чинаються ще до того, як справа доходить до фемінітивів. Річ у тім, що
таку особу чоловічої статі можна назвати статист чи статистик.
Перше слово позначає також і актора, що грає роль без слів, тож фахівці
зі статистики воліють називатися статистиками. Жіночі форми можна
утворювати від обох основ, й опитування зафіксувало аж сім варіантів,
серед яких переважає статистикиня (39 %). Однак у корпусі ми не зна-
йшли жодних одно- чи двослівних позначень, крім кільканадцяти фікса-
цій слова статистка (яке, до речі, поступається цій самій формі на по-
значення виконавиці ролі без слів). Корпусних даних тут поки що бракує,
однак шанси закріпитися в ролі однослівної номінації має наразі форма
статистка.
Складнощі виникають і з фемінітивами від слова академік. Учасники
опитування навели шість однослівних варіантів, серед яких перше місце
посіла академкиня (41 %). Однак у корпусі з-поміж однослівних номіна-
цій ця форма лише на другому місці: академікиня — 22 фіксації, академ‑
киня — 13, академчиня — 9. Корпусні дані засвідчують спорадичне вжи-
вання ще двох однослівних назв (академиня й академічка), однак всі такі
форми разом поступаються юкстапозиту жінка-академік (78 вживань у
корпусі), який не фігурує в результатах опитування. Звідси можна зроби-
ти обережний висновок, що однослівна модель творення в цьому випадку
(ще) не дала форми з чітким домінуванням; наразі на цю роль найбільше
шансів має академікиня. Поки усталення однослівних номінацій триває,
мовці вдаються до «рятівної» й «безпечної» двокомпонентної моделі,
найчастіше вживаючи номінацію жінка-академік.
В якихось випадках узус може відставати від уподобань уважних рід-
номовців. Наприклад, учасники опитування віддали перевагу фемінітиву
байдарниця (58 %), тоді як у корпусі він трапляється вкрай рідко (три
фіксації), а байдаркарка (27 %) взагалі не зафіксована. Натомість домінує
скалькована з російської форма байдарочниця (279 вживань). Ця ситуація
з жіночими формами віддзеркалює вживання відповідних маскулініти-
вів: на форму байдарочник припадає 98 % усіх чоловічих номінацій, на
e-ISSN 2616-7115. Мова: класичне — модерне — постмодерне. 2024. Випуск 10 113
байдарочниця — 96 % усіх жіночих. Тож спостерігаємо тут вияв мовної
інерції: мовна спільнота ще не позбулася форм (насамперед чоловічих і,
як наслідок, утворених від них жіночих), що їх експерти слушно вважа-
ють за невиправдано скальковані. Повторний аналіз через кілька років
може показати, чи змінюється ситуація.
Роль такого повторного зрізу можна продемонструвати на прикладі
жіночих відповідників до слова посол. Для аналізу динаміки в цій групі
ми додатково залучили дані з Ukrainian Trends — моніторингового корпу-
су, який регулярно, двічі на тиждень, наповнюється текстами переважно
з онлайнових ЗМІ. Період охоплення починається приблизно з середини
2022 р.; наразі корпус містить 640 млн слів. На рис. 2 наведено порівнян-
ня пропорційних відношень проаналізованих номінацій на позначення
жінок-послів у трьох джерелах: опитування, корпусу Ukrainian Web 2022
(позначеного як «Корпус 2014–2022») та корпусу Ukrainian Trends («Кор-
пус 2022–2024»).
Рис. 2. Пропорційні відношення між частотою жіночих форм до слова посол
Як бачимо, серед однослівних номінацій усюди переважає посолка.
Водночас зазначаємо, що за останні два роки ця форма суттєво зміцнила
свої позиції. Усупереч даним опитування, обидва корпуси засвідчують
словосполуку пані посол як найчастотнішу номінацію. Порівняння даних
корпусів показує, що останнім часом її відрив від посолка значно скоро-
тився. Завважмо, що певну роль у цьому може відігравати й зміна тексто-
вої бази: корпуси мають різне наповнення, хоч обидва охоплюють укра-
їнськомовні онлайнові джерела. Що стосується абсолютних показників,
то за 2022–2024 рр. зафіксовано 1456 вживань сполуки пані посол і 1200
114 e-ISSN 2616-7115. Мова: класичне — модерне — постмодерне. 2024. Випуск 10
вживань форми посолка. Якщо виявлена тенденція збережеться, можна
очікувати, що ці дві назви найближчим часом домінуватимуть, майже ви-
тіснивши конкуренток.
Ще один, хоч і менш яскравий, випадок суперечності маємо зі слова-
ми на позначення жінки, що створює рекламу: респонденти однозначну
перевагу віддали формі рекламувальниця, однак у корпусі її не зафіксо-
вано взагалі, а натомість дві інші форми — рекламниця й рекламіст‑
ка — мають небагато вживань (по 20 із лишком). Подібна ситуація і з
жінками в ювелірній справі: респонденти впевнено вказали на форму
ювелірниця (73 %), якої у корпусі не знайшлося. Натомість у корпусних
текстах зафіксовано нечасте вживання форми ювелірка (кільканадцять
траплянь), якої опитані експерти остерігалися (лише 18 %), вочевидь
намагаючись уникнути плутанини з розмовними значеннями цього
слова ‘ювелірні прикраси’ та ‘ювелірний магазин’. Натомість в іншому
опитуванні (Кузьменко, 2018) цей фемінітив виявився лідером. У цих
двох випадках наявних текстових даних недостатньо для певних висно-
вків, хоча можна говорити про два-три фемінітиви, що претендують на
заповнення ніші.
Інколи навіть 7,5-мільярдний корпус разом з іншими, меншими кор-
пусами містять недостатньо інформації, й тоді результати опитування
виявляються безальтернативним джерелом даних про преференції мов-
ців. Наприклад, ортопедка (68 %), фільмознавиця (60 %) — коректно
утворені жіночі форми, які майже не трапляються в декількох перевіре-
них корпусах. Неясна ситуація з жіночими формами від рідковживаного
слова промовописець, адже корпус їх не фіксує, а думки респондентів
розбігаються: вони навели низку варіантів, а на першому місці опинила-
ся форма промовописиця (35 %). Не допомагає корпус і з фемінітивами
від рідномовець і трагік, щодо яких учасники опитування висловилися
досить чітко: рідномовиця 65 % і трагікиня 72 %.
5. Висновки
До проблемних випадків творення фемінітивів, як і до інших неуста-
лених і динамічних ділянок лексикону, слід підходити виважено, залуча-
ючи до розгляду дані різного походження. Опитування дають змогу вия-
вити преференції і ставлення мовців, однак результати можуть різнитися
залежно від складу групи респондентів, часу проведення й формулюван-
ня запитань. У словникарській практиці залучають досвідчених респон-
e-ISSN 2616-7115. Мова: класичне — модерне — постмодерне. 2024. Випуск 10 115
дентів, які фахово працюють із мовою й рефлексують над нею. Корпу-
си — незамінне джерело інформації про реальний мовний вжиток, осо-
бливо якщо корпусні дані наявні в достатній кількості за потрібний
відрізок часу.
Аналіз корпусних даних засвідчив широке вживання фемінітивів
в українській мові, зокрема в публіцистиці й онлайнових джерелах.
У роки після Революції гідності сталося суттєве зрушення: мовці почали
утворювати значно більше різних жіночих назв і вживати їх щороку час-
тіше. Однак подекуди творення фемінітивів спричинює труднощі через
наявність паралельних словотвірних варіантів. Аналіз даних опитування
за 2021 р. і корпусних даних 2022 р. щодо 30 проблемних випадків тво-
рення фемінітивів дав змогу зробити такі висновки:
– у більшості випадків (14,47 %) встановлено збіжність результатів
опитування й корпусних даних, що прояснює ситуацію, вказуючи на
домінантну однослівну жіночу форму;
– у п’яти випадках (17 %) в текстах переважає «консервативна» дво-
компонентна номінація з жінка- (і пані посол), а в опитуванні — одно-
слівна номінація;
– у восьми випадках (27 %) текстових даних замало, однак респонденти
достатньо впевнено вказують на один варіант;
– у двох випадках встановлено суперечність між результатами опиту-
вання й корпусного аналізу, а ще в одному обох типів інформації вия-
вилося недостатньо.
Окремо зазначимо, що двокомпонентна модель — юкстапозит із
жінка- чи рідше словосполука з пані — відіграє роль «безпечного» засо-
бу номінації жінок, надто коли мовці непевні щодо однослівних дерива-
тів або якщо такі слова вже мають небажані конотації. Суфікс -ин(я) віді-
грає подібну роль серед однослівних номінацій.
Отже, попри те, що низка чинників ускладнює творення українських
фемінітивів, у цій ділянці нещодавно відбулося часткове структурування.
Процес триває і потребуватиме поновного аналізу. Опитування й корпус-
ний аналіз вдало доповнюють одне одного як джерела інформації про
творення новітніх фемінітивів в українській мові й дають змогу досить
точно з’ясувати поточний стан ділянки лексикону, що перебуває на стадії
формування й апробації. Для відстеження такої динаміки в лексикогра-
фічній практиці й лінгвістичних дослідженнях доцільно залучати й по-
рівнювати дані з цих двох джерел через регулярні інтервали.
116 e-ISSN 2616-7115. Мова: класичне — модерне — постмодерне. 2024. Випуск 10
Список джерел фактичного матеріалу
ВЕСУМ — Рисін, А., & Старко, В. (2005–2024). Великий електронний словник української мови.
Версія 6.5.2. https://github.com/brown-uk/dict_uk.
ВЖН — Вебсловник жіночих назв української мови. (2022). (Олена Синчак, Укл.). https://r2u.org.
ua/html/femin_details.html.
ГРАК — Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК). (2017–2024).
(Шведова, М., фон Вальденфельс, Р., Яригін, С., Рисін, А., Старко, В., & Ніколаєнко, Т.)
Київ, Львів, Єна. http://uacorpus.org.
Ukrainian Trends — Ukrainian Trends. https://www.sketchengine.eu/ukrainian-trends-corpus/.
ukTenTen22 — Ukrainian Web corpus 2022. https://www.sketchengine.eu/uktenten-ukrainian-
corpus/.
Список використаної літератури
Архангельська, А. М. (2014). Фемінінні інновації в новітньому українському назовництві. Мо‑
вознавство, 3, 34–50.
Архангельська, А. (2019). Femina cognita. Українська жінка у слові й словнику. Видавничий дім
Дмитра Бураго.
Архангельська, A. (2022). До проблем лексикографічної презентації фемінативів у тлумачних
словниках української мови. Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej, 57, Article 2708. https://
doi.org/10.11649/sfps.2708.
Брус, М. П. (2019). Фемінітиви в українській мові: генеза, еволюція, функціонування (Ч. 1; Ч. 2).
Прикарп. нац. ун-т імені Василя Стефаника.
Грицак, Є. (1936). Неологізми в сучасній українській літературній мові. Бібліотека Рідної Мови.
Інститут мовознавства НАНУ. (2021). Про фемінативи в сучасній українській мові. https://www.
inmo.org.ua/news/про-фемінативи-в-сучасній-українській-мові.html.
Кузьменко, Ю. І. (2018). Які перспективи мають фемінітиви в сучасній українській мові? Мовні
і концептуальні картини світу, 2 (62), 127–137.
Синчак, О. (2023). Експертне опитування як складова лексикографічного опису (на основі Веб-
словника жіночих назв української мови). В Лексикографічна парадигма XXI ст.: теорія і
методологія. До 100-ліття від дня народження Л. С. Паламарчука (с. 462–475). Інститут
української мови НАН України.
Сірук, О., & Держанський, І. (2021). Фемінітиви в кубі: деякі казуси перекладу. Българска укра‑
инистика, 10, 168–177.
Сулима, М. (1928). Українська фраза. Коротенькі начерки. Рух.
Український правопис. (2019). Наукова думка.
Starko, V., & Synchak, O. (2023). Feminine Personal Nouns in Ukrainian: Dynamics in a Corpus.
Proc. 7th Int. Conf. COLINS 2023, II, 407–425. https://ceur-ws.org/Vol-3396/paper33.pdf.
Synchak, O., & Starko, V. (2022). Ukrainian Feminine Personal Nouns in Online Dictionaries and
Corpora. Proc. 6th Int. Conf. COLINS 2022, I, 775–790. http://ceur-ws.org/Vol-3171/paper58.pdf.
References
Arkhanhelska, A. M. (2014). Femininni innovatsii v novitnomu ukrainskomu nazovnytstvi.
Movoznavstvo, 3, 34–50 [in Ukrainian].
Arkhanhelska, A. (2019). Femina cognita. Ukrainska zhinka u slovi y slovnyku. Vydavnychyi dim
Dmytra Buraho [in Ukrainian].
e-ISSN 2616-7115. Мова: класичне — модерне — постмодерне. 2024. Випуск 10 117
Arkhanhelska, A. (2022). Do problem leksykohrachnoi prezentatsii feminatyviv u tlumachnykh slo-
vnykakh ukrainskoi movy. Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej, 57, Article 2708. https://doi.
org/10.11649/sfps.2708 [in Ukrainian].
Brus, M. (2019). Feminityvy v ukrainskii movi: heneza, evoliutsiia, funktsionuvannia. (Ch. 1; Ch. 2).
Prykarpatkyi natsionalnyi universytet imeni Vasylia Stefanyka [in Ukrainian].
Hrytsak, Ye. (1936). Neolohizmy v suchasnii ukrainskii literaturnii movi. Biblioteka Ridnoi Movy [in
Ukrainian].
Instytut movoznavstva NANU. (2021). Pro feminatyvy v suchasnii ukrainskii movi. https://www.
inmo.org.ua/news/про-фемінативи-в-сучасній-українській-мові.html.
Kuzmenko, Yu. I. (2018). Yaki perspektyvy maiut feminityvy v suchasnii ukrainskii movi? Movni i
kontseptualni kartyny svitu, 2 (62), 127–137 [in Ukrainian].
Siruk, O., & Derzhanskyi, I. (2021). Feminityvy v kubi: deiaki kazusy perekladu. Bulharska ukrainis‑
tika, 10,168–177 [in Ukrainian].
Starko, V., & Synchak, O. (2023). Feminine Personal Nouns in Ukrainian: Dynamics in a Corpus.
Proc. 7th Int. Conf. COLINS 2023, II, 407–425. https://ceur-ws.org/Vol-3396/paper33.pdf.
Synchak, O. (2023). Ekspertne opytuvannia yak skladova leksykohrachnoho opysu (na osnovi Veb-
slovnyka zhinochykh nazv ukrainskoi movy). V Leksykohrachna paradyhma XXI st.: teoriia i
metodolohiia. Do 100-littia vid dnia narodzhennia L. S. Palamarchuka (s. 462–475). Instytut
ukrainskoi movy NAN Ukrainy [in Ukrainian].
Synchak, O., & Starko, V. (2022). Ukrainian Feminine Personal Nouns in Online Dictionaries and
Corpora. Proc. 6th Int. Conf. COLINS 2022, I, 775–790. http://ceur-ws.org/Vol-3171/paper58.pdf.
Sulyma, M. (1928). Ukrainska fraza. Korotenki nacherky. Rukh [in Ukrainian].
Ukrainskyi pravopys. (2019). Naukova dumka [in Ukrainian].
Матеріал надійшов 30.08.2024
Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0)
