Available via license: CC BY-NC-SA 4.0
Content may be subject to copyright.
60
СУЧАСНІ РЕЛІГІЇ І РЕЛІГІЙНА СИТУАЦІЯ
УДК 2-67
DOI https://doi.org/10.32420/2306-3548/2024.95.07
В’ячеслав Агеєв
МАТРИЦИЗМ ЯК ЕЗОТЕРИЧНА ШТУЧНА РЕЛІГІЯ:
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРОСОФСЬКИЙ ОГЛЯД
У статті досліджено феномен появи та функціонування штучної релігії матрицизму, що виникла у фан-
спільноті фільму «Матриця», розглянуто постмодерний «текучий» спосіб буття цієї релігії та досліджено паралелі
з джедайством. Але коли джедайство було адаптацією до реальності штучної релігії, вигаданої для сюжету фільму
«Зоряні війни», та поширилося у великих фан-спільнотах, то матрицизм натомість уникає масовізації.
Проаналізовано догматику матрицизму – першої штучної релігії на основі кінематографічного сюжету, яка
спробувала стати езотеричною і якій, схоже, це вдалося, навіть враховуючи складності для приховування своєї
діяльності у сучасному мережевому суспільстві.
Першою з релігій, що постали з популярного кінематографу, матрицизм проголошує таїнством вживання пси-
ходеліків, які подосі зостаються забороненими в більшості країн, і вже цим суттєво вирізняється серед штучних
релігій.
Висунуто гіпотезу про створення матрицизму дискордіанцями, чи, принаймні, людьми, які добре знають цю релі-
гію, оскільки глибше порівняння цих двох штучних релігій показує багато спільних рис, постулатів, збіжність аксі-
ологічних настанов. Серед іншого, відзначено попит на якісно розроблені та максимально реалістичні релігії з боку
кінематографу, що, на нашу думку, призведе до створення подібних продуманих і якісних релігій у майбутньому.
У матрицизмі виразно простежується зв’язок з важливими буддистськими, індуїстськими ідеями, зокрема
з концепцією майї як ілюзії, яка стає на заваді пізнанню реальності, яка, в суто постмодерністському баченні
сприймається як багатошарова. У філософсько-релігійний синтез матрицизму увійшли ідеї гностицизму, зокрема
його бачення Творця як обмеженого та недосконалого, та віри бахаї, у якій матрицисти знаходять першу згадку
концепції матриці. В сюжетах фільмів «Матриці» для увиразнення цієї концепції використано потужні можли-
вості, які з’явилися в комп’ютерну епоху, досягнення технокультури. Мотив самопізнання тут також має буд-
дистсько-гностичне підґрунтя. Як і більшість шкіл буддизму, матрицизм не прагне поширювати своє вчення, та
претендує на езотеричність. Функціонування штучної релігії кінематографічного, тобто поп-культурного похо-
дження, яка прокламує езотеричну онтологію є новим для релігій такого походження.
Наголошено деякі теоретичні проблеми, які цей рух, як і ряд подібних, постулюють для релігієзнавства вже
самим фактом свого існування. Зокрема, важливо розуміти підстави, з огляду на які дискримінують подібні фено-
мени. Складною є і проблема рецепції таких явищ дослідниками-релігієзнавцями. Адже тут кінофільм, явище
масової культури, жанр переважно розважальний, використовується як сакральний текст. Для пояснення фено-
мену варто залучати концепцію гіперреальності та гіпертексту, тим більш що сама релігія має виразно текстове
походження. Очевидним видається вплив філософії, аксіології та естетики постмодернізму з його релятивізмом
та відмовою від ієрархізації й пошуку єдино правильної абсолютної істини. Для матрицизму має значення саме
прагнення до трансценденції та пошуку вищих смислів.
Матрицизм підтверджує розвиток явища, яке пов’язували насамперед із джедайством: штучні релігії, створені
кінематографом, можуть продовжувати функціонувати у реальному світі. Тож секуляризація може інтерпретува-
тися не як зникнення релігій, а як видозміна виявів релігійності у світі, де різношаровість і відносність реальності
має все більше значення. Для всебічного осмислення таких процесів потрібна співпраця релігієзнавців із культу-
рологами та мистецтвознавцями.
Ключові слова: матрицизм, дискордіанство, популярна культура, штучна релігія, психоделіки.
Vyacheslav Ageyev
MATRIXISM AS AN ESOTERIC INVENTED RELIGION:
A HISTORICAL AND CULTURAL REVIEW
The article examines the phenomenon of the emergence and functioning of Matrixism, an invented religion which
emerged in the fan community of the “The Matrix” movie. Looking as a postmodern “uid” religion having similarities
with Jediism at rst glance, Matrixism is quite dierent. Jediism was an adaptation of the religion invented for the Star
Wars series to reality and spread in large fan communities, Matrixism chose to avoid massication instead.
61
Ukrainian Religious Studies, № 95, 2024
The tenets of Matrixism are analyzed for this is the rst of invented religions based on a cinematic plot, which tried to
become esoteric and which seems to have succeeded, even given the diculties in hiding its activities in modern network
society.
Also, Matrixism has become the rst of invented religions to emerge from popular cinema, which proclaims the use of
psychedelics to be its sacrament (though psychedelics are still illegal in most countries).
The article states the hypothesis of the creation of the Matrixism by Discordians, or at least people who know this
religion well, because a deeper comparison of these two invented religions shows many common features, postulates,
convergence of axiological guidelines.
Modern movie industry creates the demand for high-quality and realistic religions for the needs of new products; this
demand will lead to the creation of similar well-thought-out and high-quality religions-from-the-movies in the future.
Matrixism has a clear connection with important Buddhist and Hindu ideas, in particular with the concept of Maya as
an illusion that hinders the knowledge of reality, which, in a purely postmodernist vision, is perceived as multilayered. The
philosophical-religious synthesis of the “Matrix” included the ideas of Gnosticism, in particular its vision of the Creator
as limited and imperfect, and the Bahá’í faith, in which matrixists nd the rst mention of the concept of the matrix. The
creators of the Matrix movies have used powerful opportunities that emerged in the computer age, the achievements of
techno culture, to express their concept. The motive of self-knowledge here also has a Buddhist and Gnostic basis. Like
most schools of Buddhism, matrixism does not seek to actively proselytize, rather seeking an esoteric way of existence.
To explain the phenomenon of matrixism, it is necessary to involve the concepts of hyperreality and hypertext, espe-
cially since this religion itself has a clear textual origin. The inuence of the philosophy, axiology, and aesthetics of post-
modernism with its relativism and refusal to hierarchize and search for the single correct absolute truth seems obvious. For
matrixism, the very desire for transcendence and the search for higher meanings are important.
Matrixism conrms the development of a phenomenon that was associated primarily with Jediism: articial religions
created from movie narratives are able to function in the real world. Therefore, secularization can be interpreted not as
the disappearance of religions, but as a modication of manifestations of religiosity in a world where the diversity and
relativity of reality is increasingly important. The comprehensive understanding of such processes in invented religions
requires the cooperation of scholars of religion with culturologists and art critics.
Key words: matrixism, discordianism, pop-culture, invented religion, psychedelics.
Актуальність. Фільм “Матриця” захопив
і неймовірно софістикованими символами, що від-
силали до класичних релігій, і вишуканою есте-
тикою кіберпанку, і (не меншою мірою!) увагою
до бойових сцен, вогневої підготовки шукачів
високих істин. Культовість фільму спричинила
появу не лише спільноти фанів, як це траплялося
із багатьма знаменитими творами, але й постання
штучної релігії.
Матрицизм – сповнена екзистенційної тривоги
й апокаліптики штучна релігія, яка виникла після
виходу на екрани кінотрилогії “Матриці” тоді ще
братів Вачовських (згодом вони стали сестрами).
Сьогодні матрицизм відомий лише вузькому колу
фахівців, які займаються новітніми та штучними
релігіями, однак привертає увагу кількома уні-
кальними рисами й уже самим фактом своєї появи
ставить перед релігієзнавством ряд теоретич-
них питань. Серед інших штучних релігій родом
з витворів популярної культури матрицизм виділя-
ється не лише тяжінням до кіберпанкової естетики
“Матриці”, а й сакралізацією вживання забороне-
них майже в усіх країнах психоделіків, інтеграцією
ідей та практик гностицизму, буддизму, індуїзму та
віри Бахаї з сучасною технокультурою.
Матрицизм від самого початку став претенду-
вати на езотеричний статус, зважаючи на такі таєм-
ничі практики, як мережева анонімність, хакерство,
психоделічні таїнства.
Наскільки життєздатною може бути сучасна
штучна релігія кінематографічного походження, яка
обирає езотеричну онтологію? Наскільки взагалі
сумісний езотеризм і релігія, що походить із тексту
поп-культури?
Релігії у творах сучасного кінематографу стають
все більш реалістичними, продуманими і мають все
більший потенціал “сходити” з екранів у реальне
життя. Якщо поширення релігії джедайства після
прокату “Зоряних війн” виявилося новим і несподі-
ваним для релігієзнавства феноменом, то після серії
подібних штучних релігій, які вийшли в життя з тво-
рів мистецтва, стало можливим говорити про цілий
спектр штучних релігій художнього та кінематогра-
фічного походження. Однак жодна з них до матри-
цизму не намагалася вести езотеричний спосіб життя.
Вихід четвертого фільму епопеї “Матриці”
у грудні 2021 хоч і тимчасово збільшив кількість
пошукових запитів, статей та блог-постів, де згаду-
вався матрицизм, не призвів до помітної активності
з боку прихильників руху.
Мета цього дослідження: опис штучної релігії
матрицизму та аналіз релігійних, філософських та
психологічних концепцій, які намагається інкорпо-
рувати матрицизм, вираження їх у практиці адептів
цього руху; аналіз соціо-психологічного запиту на
подібні рухи.
Об’єкт дослідження: матрицизм, штучна релі-
гія, яка з’явилася після виходу в кінопрокат фільмів
братів Вачовських “Матриця” та збірки з дев’яти
короткометражних мультфільмів Аніматриця
й комп’ютерної гри Enter the Matrix за мотивами
кінострічки.
62
Українське релігієзнавство, № 95, 2024
Предмет дослідження: матрицизм, його релі-
гійне, філософське та психологічне наповнення та
релігійні практики у ширшому контексті штучних
релігій постмодерну.
Ступінь дослідженості. Як і інші штучні релігії
ХХІ століття, матрицизм в його ширших виявах та
впливах на пов’язані культурні явища, зокрема рухи
New Age, ще недостатньо досліджений. Езотерична
та конспірологічна ідеологія руху сприяє його при-
хованості та створює складності для розгляду.
Новизна дослідження полягає у спробі глибшого
релігійно-психологічного аналізу сутнісного ядра
матрицизму та спробі порівняння концептуального
наповнення і практик з дискордіанством; висунення
гіпотези про спорідненість обох релігій, чи, як міні-
мум, впливів дискордіанства на матрицизм.
Основний виклад.
“Матриці” і поява матрицизму
Про появу матрицизму або ж “шляху Єдиного”
(“the Path of the One”) стало відомо через пів року
після виходу в показ третього фільму “Матриця.
Революції” (2003 рік).
Про створення нової релігії оголосила анонімна
ініціативна група влітку 2004 року; так само ано-
німною була перша веб-сторінка руху на платформі
GeoCities (далі покажемо, що цифрова анонімність
є важливою в контексті побудови стосунків з соціу-
мом адептів матрицизму). Сторінка доступна у веб-
архіві1 і сьогодні є історичним джерелом інформації
про цю унікальну релігію.
Відразу після появи матрицизм привернув зна-
чну увагу як релігієзнавців та соціологів релігії, так
і ЗМІ. Ця релігія згадується у щонайменше трьох
серйозних наукових дослідженнях релігійних
рухів (Поссамай А. Релігія і популярна культура:
гіперреальний Завіт2, Джордісон С. Радість сект3,
та Поссамай А. В пошуку духовностей Нового
Віку4), у багатьох статтях, вивчається у спецкурсах
університетів Заходу, присвячених новим релігій-
ним рухам.
Однак, на відміну від, наприклад, джедайства,
релігії, що постала серед фанів Зоряних Війн як
спроба реконструкції придуманої для кінострічки
релігії лицарів-джедаїв і отримала подальший роз-
виток серед фанів вже як досить масова самостійна
штучна релігія, творці матрицизму пішли іншим
шляхом – і відразу постулювали своє вчення як при-
значене для вузького кола обраних.
1 Matrixism. The Path of the One. https://web.archive.org/
web/20071024181150/http://www.geocities.com/matrixism/
2 Possamai, A. (2005). In Search of New Age Spiritualities. Ash-
gate Publishing, Ltd
3 Jordison, S.J. (2005). The Joy of Sects. Robson Books. P. 128.
4 Possamai, A. (2005а). Religion and Popular Culture: A Hyper-
Real Testament. https://web.archive.org/web/20110807053452/
http://www.peterlang.com/download/extract/14609/
extract_29272.pdf
Соціолог релігії А. Поссамай визначив матри-
цизм як “гіперреальну релігію”5, залучаючи до
пояснення цього і подібних феноменів популярної
культури концепцію гіпер-реальності Ж. Бодріяра.
Йдеться про навмисне створення симулякру релі-
гії, однак симулякру настільки реалістичного, що
його практично неможливо відрізнити від справж-
ньої релігії. Подібним чином функціонує і термін
“плинна релігія” Т. Тайри6.
Однак, на нашу думку, для подібних феноме-
нів доцільнішим є застосування терміну К. Кьюзак
“штучні релігії”7.
Згідно з теорією А. Поссамайя не лише Зоряні
Війни, Стар Трек, чи Матриця, але й навіть фільми про
Гаррі Поттера, Баффі-знищувачку вампірів та “Воло-
дар Перснів” є чимось більшим, ніж просто феномени
кінематографу чи телевізійного ескапізму. У пара-
дигмі цього дослідника такі явища потрібно класифі-
кувати як “гіперреальні релігії”, тобто попкультурний
стан існування подібних до традиційних релігій та
виявів духовності наративів епохи постмодерну, які
пов’язані з текучими суспільними структурами піз-
нього капіталізму і які в сучасних умовах здатні вико-
нувати багато з тих функцій, які виконують “класичні
релігії”, та задовольняти потреби, які раніше задо-
вольняли саме класичні релігії. “Їхні наповнені релі-
гійним підтекстом історії духовної драми, боротьби
добра проти зла, історії «обраних», пророків, благіс-
них світових сил – усе це означає, що вони є джере-
лом натхнення для “шукачів”“8.
Базуючися на текстах Ж. Бодріяра, Ж. Липо-
вецького і Ф. Джеймсона, А. Поссамай фактично
постулює рівність між джедайством і матрицизмом,
з одного боку, і класичними релігіями, з іншого,
в сучасному постмодерному суспільстві.
З цієї точки зору нас не повинні бентежити пре-
тензії штучних релігій на однаковий юридичний
статус із класичними релігійними об’єднаннями:
якщо українська держава виділяла пільги на газ та
електрику церкві держави-агресора, Московському
патріархату, то чому Церкві Летючого Локшинного
Чудовиська чи Церкві Великої Качки не мати таких
пільг також?
Базове питання, яке подібні релігії та їхні адепти
вже самим своїм існуванням ставлять сучасному сус-
пільству: чому дискримінуються такі релігії? Адже
віра в “силу”, “матрицю” нічим не краща і не гірша,
5 Possamai, A. (2005). In Search of New Age Spiritualities. Ash-
gate Publishing, Ltd
6 Taira, T. (2006). Notkea Uskonto [Liquid Religion]. Tampere:
Eetos.
7 Агеєв В. Штучні та пародійні релігії: проблеми дефініції.
Українське релігієзнавство. (2021). № 94. С. 25-30.
8 Possamai, A. (2005а). Religion and Popular Culture: A Hyper-
Real Testament. https://web.archive.org/web/20110807053452/
http://www.peterlang.com/download/extract/14609/
extract_29272.pdf. Р. 176, 207.]
63
Ukrainian Religious Studies, № 95, 2024
(однак, на думку їхніх прихильників, сучасніша
й веселіша), ніж віра у розіп’яте і воскресле боже-
ство, яке ходить по воді, рятує від першородного гріха
(який незрозуміло звідки взявся) та обіцяє воскре-
сіння всім померлим незрозумілими методами.
Користуючися подібною логікою, адепти дис-
кордіанства чи матрицизму можуть вважати, що
якщо віряни Церкви Корінних Американців (яка
виникла історично не так давно – у ХІХ столітті,
тому може класифікуватися як НРТ, що вже значно
ближче до штучних релігій, ніж класичні авраа-
мічні) після складних і тривалих юридичних бата-
лій в судах США домоглися законного права на
споживання психоделіків як таїнства, то немає сер-
йозних причин, щоб ці релігії, виникнувши всього
на сто чи сто п’ятдесят років пізніше, не користува-
лися подібним правом9.
Один із перших дослідників штучних релі-
гій, Д. Чідестер10 бачить подібні форми релігій як
сучасну фолккультуру та її спробу опонувати елі-
тарним дискурсам через створення таких симуля-
крів релігій, які навмисне представляють дуже схо-
жими на “справжні релігії”.
“Матриця” порушила питання стосунків із
машинним оточенням, яке постійно ускладню-
ється і від якого людство з кожним роком стає все
більше залежним, що спричиняє тривогу як серед
спеціалістів, так і серед ширшої аудиторії. Матри-
цизм сприйняв цей наратив як пророцтво з висо-
кою ймовірністю втілення у варіантах від змальо-
ваного у кінострічці програшу людства Штучному
Інтелекту та рабському йому підкоренню чи
й знищенню – до тоталітарної цифрової диктатури
(зародки якої вже можна вбачати у системі тоталь-
ного стеження і “соціального кредиту” в Китаї).
На відміну від масових популярних фанських
утворень довкола інших популярних серіалів та
фільмів, матрицизм відразу почав позиціонувати
себе як досить езотеричне знання з цілком сучас-
ною есхатологією. Йдеться про ослаблення людства
корупцією і марнославством та передачу всієї роботи
розумним людиноподібним роботам, повстання
Штучного Інтелекту і цивілізації розумних машин,
яка виявиться розумнішою і сильнішою за людство
та захоче взяти його під повний свій контроль чи
й знищити у випадку спроб непослуху. – Такі побо-
ювання корелюють із візіями деяких фантастів та
технофутуристів та поширеною конспірологічною
ідеєю про швидке постання суспільства тоталь-
ного технологічного контролю. Чорновою моделлю
9 Melton, J.G. (2007). Perspective New New Religions: Revis-
iting a Concept. Nova Religio: The Journal of Alternative and
Emergent Religions. The Regents of the University of Califor-
nia. 10 (4): 103–112. https://doi:10.1525/nr.2007.10.4.103.
10 Chidester, D. (2005). Authentic Fakes: Religion and American
Popular Culture. Berkeley, Los Angeles, London.
такого соціуму є існуюча в деяких районах Китаю
система “соціального кредиту” – багатомільйонно-
камерна мережа стеження за населенням (а відтак
відбувається автоматична дискримінація в правах).
Тому секулярним мешканцем сучасного мегаполісу
подібні провіщення сприймаються значно реаліс-
тичніше, ніж, наприклад пророцтва Біблії чи Корану.
Візія війни людства зі штучним інтелектом та робо-
тами Матриці й Аніматриці виявилася достатньо апо-
каліптичною і реалістичною: з атомними бомбарду-
ваннями та перетворенням самим людством поверхні
планети в позбавлену життя пустелю, використанням
залишків людства як енергоресурсу для машин, із
заміною психічної реальності на віртуальну симу-
ляцію. Сьогоднішнє (2024) поле бою, з все глибшим
закопуванням під землю, роботизованими платфор-
мами та очікуваннями масової появи повністю авто-
номних від оператора-людини у вирішенні питання
про враження цілі бойових систем, тільки посилює
сприйняття візій Вачовських як пророчих.
Філософські та релігійні компоненти матри-
цизму
Насичені релігійна, психологічна та філософська
складові наративу “Матриці” відзначалися багатьма
кінокритиками та вченими.
Кінотрилогія збудована так, щоб послідовно руй-
нувати конструкти, які глядач “вдягає” на фільм.
Якщо в першій Матриці була чітка дихотомічна кос-
мологія ілюзорного світу матриці і хорошого Зіону
вільного людства, то в третьому фільмі ця реальність
також руйнується. Щоб перемогти агента, Нео дово-
диться поступитися йому. Філософ-трансперсонолог
Кен Вілбер у розмові з Ланою Вачовські11 порівняв
трансформу Нео, який вже не може бачити фізич-
ними очима і користується лише “духовним зором”
та бачить машини як сяюче світло, як прояв Духу,
зі ще одним руйнуванням ілюзії: цього разу ілюзії
“поганості” машинної цивілізації, що може натякати
на трансгуманістичні візії майбутнього. В одному
з мультфільмів серії “Аніматриці” робот також допо-
магає людині, захищає від небезпек і підключає до
своєї матриці. Це може інтерпретуватися як натяк на
те, що інстинктивний опір цифровій реальності, яку
консервативніші реципієнти сприймають як “непри-
родню”, з часом обертається продовженням і розви-
тком людського творіння і є неуникним майбутнім,
як і подальше розмивання меж між “штучною релі-
гією” і “справжньою релігією” або “природною духо-
вністю” та “духовністю у діджиталізованому світі”.
Для розуміння матрицизму доведеться проана-
лізувати ідейне наповнення трилогії “Матриці” та
дев’ятисерійної “Аніматриці”, яке стало основою
матрицизму та практики його послідовників.
11 Wilber, K., Wachowski L. (2004). The many Meanings of the
Matrix. Integral Life. https://integrallife.com/many-meanings-
matrix/
64
Українське релігієзнавство, № 95, 2024
Аналізуючи фільми “Матриці”, а тим більше
мультфільми та комп’ютерну гру, як джерело релі-
гії, релігієзнавцеві доводиться опинятися у дещо
незвичній ролі. Сама можливість сприймати кіно-
фільм як священний текст у людства з’явилася лише
у ХХ столітті. Для консервативного світу релігій
це все ще щось дуже нове, що принесли людству
сучасні технології.
Космологія світу Матриці обертається довкола
питання про те, чим є реальність, який світ ховається
за тим, що доступне в обмеженому людському сприй-
нятті? Чи не живе людство у симуляції, не усвідом-
люючи того? У світі Матриці реальністю є саме така
симуляція, і якщо ти не прокинувся і не побачив, що
це симуляція, яка транслюється прямо в мозок, ти не
можеш це не лише усвідомити, а й навіть помітити.
Тому реальності тут немає, є лише сюрреальне, де
факт і його інтерпретації вже не лише не базуються
на єдиній напередзаданій “реальності”, а й майже не
мають до неї відношення. Можливе й інше бачення:
реальність багатошарова, і істина кожного з шарів
відносна стосовно істини інших шарів.
І людина може в цій симульованій реальності
провести все життя, так і не мавши навіть думки
про його штучність та ілюзорність…
Найбільш приваблива і найбільш екзистенційно
тривожна ідея Матриці полягає в тому, що людство
вже живе у такій комп’ютерній симуляції, не усві-
домлюючи того. Ідея є дещо спрощеною для розу-
міння сучасною популярною культурою доктри-
ною майї буддизму – перцептивної та когнітивної
ілюзій, що закривають від людського суб’єкта піз-
нання істинної реальності, приховують її за нескін-
ченною регресією ілюзій, когнітивних помилок та
викривлень. Інше, не менш песимістичне, бачення
матриці, – алюзія на міф про печеру Платона з не
менш жалюгідним становищем людства, яке ніколи
не бачило світла істини.
Персонаж Морфeус перефразовує Чжуан-Цзи:
“У тебе коли-небудь був сон, Нео, який, ти точно
знав, був реальним? А що якщо ти не міг прокину-
тися з цього сну? Як би ти відрізняв справжній світ
і світ сновидіння?». Знайти справжній сенс у такій
флюїдній і водночас штучній реальності майже
неможливо, адже вона навмисне сконструйована
таким чином. У інтерпретації однієї з мережевих
спільнот матрицистів це формулюється як “матриця
є програмою, яка генерує сенс з порожнечі. Не
питай, що генерує порожнечу, бо це нескінченна
замкнена послідовність”12.
Якщо в першій Матриці цілком “християн-
ський” сюжет про Спасителя, який виявляє свої
12
Matrixism. (2017, June 18). Matrix is the program that gener-
ates sense out of the void. Do not ask what generates the void, for
it. Facebook. https://www.facebook.com/permalink.php?story_
fbid=1963485283884728&id=1940895422810381
надприродні здібності, щоб врятувати людство, то
в другій ми дізнаємося, що Матриця, в ілюзії якої
існують люди, – далеко не перша версія, і опису-
вана дія -- це вже шоста матриця. І Спаситель –
теж новий у кожній ітерації та має свої обмеження.
Таким чином історія з лінійної стає, що характерно
для індуїзму, циклічною. Щоб вирватися з цього
жахіття і врятувати людство від знищення, Спасите-
леві доводиться вдатися до екзистенційного пошуку
себе та пояснення таємниць складного, похмурого,
ворожого та небезпечного світу довкола. У боротьбі
зі злом якраз буквально виборюється можливість
мати ключі до знання світу, який видається значно
складнішим, ніж здавалося початково.
Наскрізний мотив фільму цілком буддист-
сько-гностичний: пізнати себе (у квартирі Піфії
з “Матриці” міститься напис із Дельфійського
храму: “Пізнай самого себе“), подолати ілюзію, яка
ховає правду.
Ще одна паралель із буддизмом у тому, що
матрицизм не шукає широкої проповіді, місіонер-
ства, і, вочевидь, не ставить за мету поширення
свого вчення “у маси”.
Фактично (з огляду оригінального сайту та ску-
пої інформації, доступної у веб-архівах, що стосу-
ються матрицизму, та описів його дослідниками
початку двохтисячних) кінотрилогія “Матриця”
у цій релігії сприймається якщо не як одкровення
(хоча ідея штучності світу й існування “прихованих
механізмів”, що ховаються за лаштунками видимого
соціуму, популярна в сучасній конспірології), то як
один із сучасних описів реальності, який заслуго-
вує уваги, надто через екзистенційну небезпеку, яку
передбачає ймовірність (хай навіть не дуже значна)
істинності закладеного бачення.
Окрім релігійного міксу ідей “Матриці”, матри-
цизм інкорпорує писання бахаї, а саме текст Абдул-
Бахи “ Провіщення Всезагального Миру”, зокрема,
саме на нього посилаються як на перше джерело,
де згадана ідея рабства людства у матриці природи,
заглибленої у море матеріальності. Принциповий
синкретизм матрицизму і посилання на різні релігії
та вимога дотримуватися правил принаймні однієї
з великих релігій людства, запозичений, схоже,
саме з релігії бахаї. Показово, що матрицизм не
наполягає на істинності якоїсь конкретно з великих
релігій і на запереченні істинності шляху якоїсь чи
якихось інших. У світогляді хоч постмодерну з його
урівнюванням відносних істин, хоч буддизму, який
бачить усі картини світу як умовні й недоско-
налі ментальні побудови, які потрібно відкинути
і трансцендувати на шляху духовної трансформа-
ції, правильність букви догматики конкретної релі-
гії не має ні цінності, ні особливого сенсу, сенс для
матрицизму має саме прагнення трансценденції та
пошуку Істини.
65
Ukrainian Religious Studies, № 95, 2024
Ще одна пряма відсилка до постмодернізму:
на початку першого фільму Нео переховує міні-
диски з хакерськими програмами у замаскованій
під книгу шкатулці, на обкладинці якої написано
“Симулякри і симуляції” (філософський трактат
Жана Бодріяра, один з фундаментальних текстів
постмодернізму).
Цілком по-буддистськи чи по-постмодерністськи
звучить і одна з сентенцій, опублікованих фейсбук-
групою “Матрицизм”: “Усі релігії претендують на
те, що мають якийсь особливий доступ до найвищої
істини. Але, насправді, істина є ілюзією, яку підтри-
мує Матриця”.13 Для кращого розуміння системи
вірувань матрицизму варто згадати основні архе-
типи з сюжету фільму, що ліг в основу релігії.
Героєм-Спасителем з ніком Нео (прізвище голов-
ного героя в Матриці Андерсон означає “людський
син”; анаграма Нео – One – один, одиниця, алюзія
на Перший Еон гностичних вчень) у “Матриці”
постає програміст. І матрицизм став популярним
в першу чергу серед людей, що займаються про-
грамуванням, продовживши релігійну субкультуру
серед ІТ-спеціалістів, яка тягнулася ще з часів дис-
кордіанства, експериментів ІТ-субкультур в Калі-
форнії з психоделіками та іншими способами роз-
ширення свідомості. Нео у Матриці – не просто
програміст. Він постає як хакер, істота, небезпечна
для “Системи”, здатна її ламати чи обманювати,
чимось схожий на архетипного трікстера, який
в процесі героїчних випробувань трансформується
у Спасителя людства14.
Безліч паралелей з Христом, навіть і чудесне
народження Нео в реальний світ – це “друге наро-
дження”, статус, який в багатьох культурах дається
тим, хто пройшов певні ініціації. Інше бачення –
“непорочне народження”15. Очікування матрицис-
тами Нео – вираження надії на чудо, вищу силу,
глибокий наратив християноцентричної культури,
до якого звертається як кінотекст Матриці, так
і відповіді на нього у текстах самого матрицизму.
Персонажі довкола Нео теж мають певні паралелі
з християнською міфологією. Морфеус – з Іоаном
Хрестителем, Сайфер – з Іудою тощо. А жіночий
персонаж Трініті (Трійця), на нашу думку, втілює
деякі маргінально-християнські (наприклад, пор.
з баченням християнської догматики у Д. Андре-
єва) чи гностичні візії жіночої природи Третьої
Іпостасі.
13
Matrixism. (2017, May 22). All religions claim they have some
especial access to the highest truth. But in fact, truth is an illu-
sion sustained. Facebook. https://www.facebook.com/permalink.
php?story_fbid=1950505931849330&id=1940895422810381
14
Jung K.G. AION. In Jung K.G. Selected Works. Moscow. Pop-
urri. pp. 229-230.
15
Godoski. А. Under The Inuence: The Matrix https://web.
archive.org/web/20130205085233/http://www.screened.com/
news/under-the-inuence-the-matrix/2218/.
Загалом сюжет першої “Матриці” – цілком
типова месіанська подорож героя, що прохо-
дить через смерть-ініціацію та стає Спасителем
з гностичними, буддистськими та психоделіч-
ними елементами та стріляниною і рукопашними
боями, за якими ховається зовсім не новозавітня
мораль та ставлення до непросвітлених ближніх.
Виходить, що добро має бути з вогневою пере-
вагою, а кожен “нерозбуджений” може виявитися
“агентом Системи”.
Матрицизм як штучна релігія, однак, виходить за
межі безпосередньо заданого в кінотрилогії фрейм-
ворку. Характерний для релігій, що мають стосунок
до технологічних, та, особливо ІТ спільнот, мініма-
лізм виразився і у догматиці та концептуальному
ядрі: матрицизм проголошує дещо незвичну сис-
тему “заповідей”.
Ось чотири догмати матрицизму:
1. Віра в месіанське пророцтво про Єдиного.
2. Вживання психоделіків як таїнство задля роз-
ширення свідомості.
3. Сприйняття реальності як багатошарової і від-
носної.
4. Дотримання правил чи прийняття принципів
хоча б якоїсь з великих релігій людства.
Своїм символом матрицизм обрав 赤, япон-
ський ієрогліф, що означає “червоний”. Цей
символ використано у комп’ютерній грі “Enter
the Matrix”. “Червоний” відсилає до “червоної
пігулки”, образу, який трансцендував міфологію
“матриці” та міцно увійшов у популярну культуру
після виходу фільму.
Архітектор матриці у другому фільмі (“Матриця.
Революції”) повідомляє, що 99% мешканців матриці
оберуть матрицю, якщо матимуть вибір, тому
матрицизму подобалося відразу позиціонувати себе
як спільноту обраних, тих, хто ради Істини готовий
пожертвувати як мінімум комфортним життям, а,
може, й чимось значно більшим, як-от здоровою
психікою чи й життям.
Образ Архітектора Матриці, який виникає
у другому фільмі (“Матриця. Перезавантаження”), –
референція до цілком гностичного Деміурга, тво-
ріння якого недосконале, а сам Деміург – далеко не
всеблагий. Матриця показує регулярне повторю-
ване виникнення Спасителів – як нормальний сус-
пільний процес, прагнення до балансування якогось
надскладного рівняння, до якого зводиться функціо-
нування Матриці. Це не унікальна чудесна подія, як
в християнстві, а більше нагадує індуїстські та буд-
дистські космології та сотеріології, де навіть боже-
ства та надприродні істоти підпорядковані вищим
законам.
Цілком у дусі космології та гносеології буд-
дизму і, особливо, сучасних течій технобуддизму
прочитується твердження – “якщо молишся
66
Українське релігієзнавство, № 95, 2024
матриці, це іноді може й допомогти. Матриця
сконструйована так, щоб створювати ілюзію Того,
хто допомагає десь там угорі”16. Ідея цього твер-
дження корелює і з гностичним баченнням злого
Деміурга, який обманює і плете ілюзії, і з буддист-
ським уявленням про Мару, який може використо-
вувати задля обману навіть нашу потребу у богах
та нашу здатність проектувати їх у світ. Водно-
час, не наполягається на містичній об’єктивній
“роботі” молитви у фізичному світі, як, напри-
клад, поширено у авраамічних релігіях. Меседж
всієї трилогії – не лише самовдосконалення (в тім
числі у військовому мистецтві), а активна, навіть
революційна (третій фільм серії так і названо
“Матриця. Революції”) дія. Індуїстський персо-
наж Рама-Кандра з його типовим для популяр-
ного сприйняття індуїзму спокоєм та підкоренням
кармі -- в сюжеті другорядний персонаж, що під-
креслює вторинність такого шляху перед рішучою
зміною поведінки і опором у відповідь на несподі-
вану небезпеку.
Практична діяльність матрицистів
Адепти матрицизму переймаються питаннями
цифрової безпеки і залишанням цифрових слідів
і намагаються приховувати свою діяльність від
влади, в тім числі мережевої корпоративної. Хакінг,
хоча б одноразовий, вказувався як необхідна пере-
думова долучення до цієї релігії.
У якості “боротьби з Системою”, крім звичай-
ного побутового вандалізму, пропонується і ство-
рення хаосу в статтях у Вікіпедії та інших ресурсах,
присвячених матрицизму. Цим матрицисти дуже
нагадують дискордіанців: їхній протест спрямова-
ний не проти чогось конкретного (як, наприклад,
тригером появи церкви Летючого Локшинного
Чудовиська та об’єктом її висміювання став хрис-
тиянський фундаменталізм), а проти параноїдних
Системи й Порядку як принципів Зла.
У цілком дискордіанськму стилі жартівливого
спотворення інформації матрицисти писали явно
дезорієнтаційні тексти про себе, як, наприклад
стаття “matrixism” на ресурсі Uncyclopedia17: “ска-
зано, що з того дня матрицизм та його послідовники
ніколи не переставали вандалізувати бібліотеки,
книгарні, вулиці міст та статті Вікіпедії”. Пародій-
ний елемент у цій релігії присутній, але ні в якому
разі не є визначальним.
Етика при цьому зберігається досить людино-
любною (однак з розумінням, що кожен непро-
світлений – потенційний “агент”): “Хоча матриця
16
Matrixism. (2017, May 24). If you pray to the Matrix, some-
times it will help. The Matrix is designed to create the illusion of
an. Facebook. https://www.facebook.com/permalink.php?story_
fbid=1951615688405021&id=1940895422810381
17
Uncyclopedia. Matrixism. https://en.uncyclopedia.co/wiki/
Matrixism.
й ілюзія – це болісна ілюзія. Якщо тобі це не коштує
багато, виявляй доброту до інших”18.
Cтавлення матрицизму до психоделіків і тех-
нік зміни свідомості
Другий догмат (чи заповідь) матрицизму посту-
лює вживання психоделіків як таїнство для розши-
рення свідомості.
Насичена емоційно сцена вибору між синьою
і червоною таблетками, тобто питання екзистенцій-
ного вибору між існуванням у затишній ілюзії, спо-
кої та незнанні і бентежною правдою життя, стала
одним з найбільш згадуваних образів усієї трилогії.
Для сучасного культурного бунту образ людини,
яка “обирає червону таблетку”, приймає рішення
про відкидання звичної реальності задля сміливої
зустрічі з потенційно небезпечним Невідомим, –
має певні героїчні (у кемпбелівському сенсі) коно-
тації, але також відповідає й ініціальним наративам
шаманізму. Ризик психотичних станів на шляху екс-
периментатора з нелегальними, а тому невідомими,
психоделіками завжди присутній у експериментах зі
зміною свідомості, так само як і “прєлєсті” на шляху
християнського містика чи “ваджрне пекло” – буд-
дистського, якщо вони знехтували повчаннями Вчи-
теля, технікою безпеки чи виявилися психічно него-
товими чи незрілими для трансформації свідомості,
яку продукують психоделіки. Водночас цей образ
асоціюється зі сміливістю, молодістю, та таємним
знанням. На нашу думку, саме тому цей образ запо-
зичив американський конспірологічний рух Qanon,
та його численні відгалудження та сучасні теорії
змов, адже адептам приємно почуватися особли-
вими та долученими до прихованого знання.
Для субкультур, які споживають психоделіки,
сцена розтікання реальності в “Матриці” має зна-
чно глибше і практичніше значення, ніж для гля-
дача, який не “в темі”. Зображена в фільмі зміна
і втрата реальністю форми й сенсу, яку переживає
Нео після ковтання червоної таблетки, добре зрозу-
міла усім, хто має досвід вживання ЛСД. І відсилає
до питання – культурного маркера: “Чи можеш ти
пройти тест кислотою” (англ. can you pass an acid-
test) з псай-культури шістдесятих років минулого
століття.
Символічний акт вибору між розширенням сві-
домості і виходом за сприйняття реальності як
“об’єктивної” у дивний текучий світ, де всі істини
можуть змінюватися, за допомогою синтетичної
“хімії” (продукту науково-технічного розвитку люд-
ства), з одного боку, – та відмовою від правди та роз-
витку заради комфорту цифрового споживацького
18
Matrixism. (2017, May 7). Matrixism 101: Hello, dear
Matrixist, Although the Matrix is an illusion, it’s a painful
illusion. If it doesn’t cost you. Facebook. https://www.face-
book.com/permalink.php?story_fbid=1942546615978595
&id=1940895422810381
67
Ukrainian Religious Studies, № 95, 2024
сну (так у фільмах виражений антикапіталістичний
наратив) в приємних ілюзіях, з іншого, – центральна
екзистенційна дилема “Матриці”. Її матрицизм
вирішує однозначно – приймати виклик невідо-
мого, ризикуючи всім, включно зі своїми базовими
уявленнями про світ, і експериментувати з ним.
Нелегальний і кримінальний статус психоделіків
у майже всіх країнах з сучасними правовими сис-
темами на момент оголошення про створення нової
релігії, на нашу думку, тільки додавав матрицизму
привабливості забороненого плоду. Матрицизм
постає антисистемною релігією, адепти якої ризи-
кують, транцендують заборони, наражаючися на
небезпеки, пов’язані з кримінальним статусом обігу
психоделічних препаратів.
Матрицизм не просто “не проти” психоделі-
ків і фармакологічних методів зміни свідомості,
вживання препаратів, що розширюють свідомість,
тут – таїнство, спосіб без років медитацій “поба-
чити, наскільки глибока кроликова нора”, або ж,
словами О. Гакслі, “відкрити двері сприйняття”.
У цьому бачимо паралелі з штучними релігіями на
кшталт дискордіанства та багатьома рухами New
Age, які інкорпорують психоделію у свої вчення
і практики.
Матрицизм віддає перевагу тіні, непублічності,
хакерству, -- тому, що один з головних ідеологів
дискордіанства Р. Вілсон називав “партизанська
онтологія”19. Замість того, щоб влитися у процеси,
спрямовані на соціальну боротьбу за декриміналіза-
цію, і добиватися легального дозволу на володіння
психоделіками задля таїнства своєї релігії. Цим шля-
хом пішла, скажімо, Церква Корінних Американців,
яка в межах Акту про релігійну свободу індіанців
у 1978 році домоглася дозволу на релігійне вжи-
вання сакрального ентеогена мескалінового кактуса
пейоту спершу в Арізоні, а потім і ще в кількох шта-
тах і веде судову боротьбу за надання такого ж ста-
тусу марихуані та ЛСД задля своїх таїнств.
Постульоване матрицизмом як таїнство вжи-
вання психоделіків не є чимось новим для неорелі-
гій і рухів New Age. Його корені можна простежити
до “Братства Вічної Любові”, Нео-Американської
церкви шістдесятих років минулого століття, і соці-
ально-релігійних експериментів гіпі, у які вилилася
“психоделічна революція шістдесятих”. Завдяки
книгам Р. Вілсона стосунки дискордіанців з пси-
ходеліками не дивують, але, на відміну від матри-
цизму, дискордіанці схильні не виставляти свої екс-
перименти з розширенням свідомості на публіку
настільки відкрито, на рівні основних постулатів
своєї релігії.
19
Robertson, D. G. (2012) ‘Making the Donkey Visible: Discord-
ianism in the Works of Robert Anton Wilson’, in C. M. Cusack
and A. Norman (eds) Handbook of New Religions and Cultural
Production. Leiden and Boston: Brill, pp. 424.
Наскільки нам відомо, матрицизм – перша
з помітних штучних релігій та з релігій, які постали,
надихнувшися витворами кінематоргафу, яка під-
носить вживання психоделіків до рангу таїнства чи
одного з головних принципів.
Поширення доступності психоделіків, поши-
рення інформації про їхні ефекти, постійне синте-
зування нових і нових речовин з новими ефектами,
еволюція культур вживання – все це дозволяє про-
гнозувати зростання уваги до них як у середовищі
НРТ загалом, так і в серед фанів штучних релігій.
Сучасне існування та історія руху
Наразі (2024 рік) про існування матрицизму
відомо дуже мало.
На час написання “Довідника гіперреальних
релігій” і повідомлення А. Поссамая про матрицизм
йшлося про 300 послідовників.
У 2008 році було повідомлення про 16 тисяч
послідовників, але в індійських джерелах, які заслу-
говують, як мінімум, обережного ставлення.
На сьогодні домени newmatrixism.com, matrixism.
org, які асоціювалися з спільнотами цієї релігії, не
працюють, як і оригінальний сайт на платформі
Geocities20, який у 2008 році повідомив, що релігія
набрала понад дві тисячі послідовників, що достат-
ньо для її цілей, і перестає вести облік та відкрито
набирати нових послідовників, бо Шлях Єдиного
планує бути високодецентралізованим рухом.
Водночас було залишено інструкцію для тих,
хто хоче шукати цей рух і долучатися до нього
самостійно. Серед всього іншого зацікавленим
рекомендувалося подивитися оригінальний фільм
“Матриця”, вчинити хоча б один акт хакінгу, читати
книги з Книжкового Магазину Матрицизму (список
з 15 найменувань, що включає в себе священні тек-
сти великих релігій та важливі для псай-культури
тексти, зокрема мануал по вирощуванню “магічних
грибів”), долучитися до психоделічного таїнства
матрицизму та практики вирощування псилоцибі-
нових грибів.
Фейсбук-сторінка Matrixism станом на 2024 рік
зберігає мінімальну активність (хоча в період між
2017 та 2021 роками не оновлювалася взагалі).
Неважко уявити, що, набравши достатню для
своїх цілей кількість послідовників, матрицизм
(цілком у згоді з візіями кіберпанкової апока-
ліптики) знищив свої сліди і перейшов до під-
пільного існування, однак гіпотеза про те, що як
спільнота матрицизм не зміг втриматися і інтерес
до нього серед послідовників поступово згас,
виродившися у невелику тусовку друзів, так само
заслуговує на увагу.
Проголошений наприкінці першої матриці
ідеал “світу без правил і контролю, без кордонів
20
Matrixism. The Path of the One. https://web.archive.org/
web/20071024181150/http://www.geocities.com/matrixism/
68
Українське релігієзнавство, № 95, 2024
і обмежень” імпонує анархістським та іншим гру-
пам крайньо лівого спектру, однак, скоріш за все,
вони можуть надихатися з самої матриці, не потре-
буючи посередництва у вигляді релігії та її нечис-
ленних послідовників21.
Порівняно з іншими штучними релігіями кіне-
матографічного походження, матрицизм викликає
певний когнітивний дисонанс: з одного боку, тут
бачимо поп-культурне походження, з іншого – езо-
теричне, приховане і замасковане існування.
Схоже, тут ідеться не про постмодерну десакра-
лізацію і “опрощення”, а про спробу знайти у нара-
тиві “Матриці” чи привнести у нього ззовні якесь
глибше філософсько-релігійне ядро, ніж здатен про-
читати масовий глядач.
Є й інша, важлива для релігієзнавства, сторона:
у сучасному світі, де, колись езотеричні релігійні
вчення стали надбанням поп-культури, і де колись
“езотеричне” і таємне, що досягалося пошуком та
ініціацією, стало доступним загалу на дешевих
семінарах вихідного дня, та у нескінченній кіль-
кості відео на ютюбі, перетворивши езотерику
в “попсотерику” та “шизотерику”, конспіративний
підхід матрицизму, штучної релігії, що веде себе як
справді езотерична, у первинному значенні цього
слова, стає свого роду постмодерним знущанням
з класичних релігій та опрофанення їхніх езотерич-
них вчень та практик.
Естетика матрицизму
Художні образи постапокаліптичного кібер-
панку з помітними впливами Ф. Діка і В. Гібсона
в фільмах Вачовскі зробили матрицизм привабли-
вим естетично. Одяг з чорної шкіри, темні окуляри,
зброя, футуристичні технології – це все приваблю-
вало глядача фільмів, і цю естетику матрицизм запо-
зичив дійсно “культово”: для дизайну веб-сторінок
та груп у Фейсбуку не потрібно було придумувати
нічого нового.
Знаменита фінальна музична композиція трило-
гії, Navras, гоа-трансового гурту Juno Reactor (ще
одна назва треку Neodammerung – з очевидною алю-
зією на Gotterdammerung Р. Вагнера) являє собою
сучасну трансову обробку павамана абх’яароха
мантри з Бріхадараньяка-упанішади, яка описує
процес духовної трансформації від ілюзорного до
істинного пізнання через психотехніку. А відтак
остаточною метою всіх живих істот є звільнення від
цієї ілюзії, просвітлення та постулювання йогічного
шляху аскези й медитації для досягнення контролю
над своїми органами чуття та розумом.
Рокова композиція Wake up (укр. «прокинься»)
гурту Rage Against the Machine, яка супроводжує
21
Morehead, J.W. (2005) “A World Without Rules and Controls,
Without Borders or Boundaries”: Matrixism, New Mythologies,
and Symbolic Pilgrimages. In Handbook of Hyper-real Reli-
gions. 109-128. https://doi.org/10.1163/9789004226944_007
кульмінацію першої “Матриці”, звучить цілком
у ключі послання сучасного технобуддизму – про-
будись. (При цьому неявно і вочевидь ненавмисне,
однак ефектно, пародіюючи назву відомого жур-
налу Свідків Єгови.)
У результаті музичний супровід “Матриць”
виявився щедро насиченим релігійним компонен-
том. І хоч Wake Up, хоч Navras можуть сприйматися
як окремі релігійні епічні гімни з цілком конкрет-
ним емоційним закликом до дій та інкорпорованим
справжнім потужним релігійним мотиваційним
меседжем.
У фільмі також є відсилання до психоделічного
Білого Кролика. (Книга Льюіса Керрола є в списку
важливих для прочитання матрицистом, а співачка
Г. Слік, яка виконувала пісню “White Rabbit”, визна-
ється святою у дискордіанстві.)
Релігійно-естетичні впливи та художня скла-
дова Матриці заслуговують окремого дослідження
та виходять за рамки даного огляду матрицизму,
тому тут досить зазначити, що ця художня складова
достатня для цілей штучної релігії.
Свята матрицизму
Свята матрицизму відображають його загальну
психоделічну налаштованість. Вони відображають
намагання знайти точку опори у текучій постмо-
дерній реальності, з огляду на трансформативну
дію психоделіків. Матрицизм проголошує своїм
святом 19 квітня – День Велосипеда (на честь
першого тріпу з ЛСД його відкривача А. Гофмана
у 1943 році). Крім матрицистів, це міжнародне свято
відзначають представники та фани психоделічного
мистецтва та найрізноманітніших психоделічних
субкультур (як-от поціновувачів рейву та трансу)
та штучних релігій на кшталт дискордіанства, що
об’єднує матрицизм зі значно ширшим рухом світо-
вої психонавтики.
22 листопада матрицисти святкують День
Пам’яті та Рефлексій (вшанування пам’яті О. Гак-
слі, одного з перших західних філософів, що спро-
бували психоделіки та зробив значний внесок у роз-
виток псай-культури).
Паралелі з дискордіанством
При порівнянні матрицизму з іншими штучними
релігіями та неорелігіями, особливо багато пара-
лелей виникає з дискордіанством; окрім зазначе-
них вище, це й місцями фемінне бачення Бога, як,
наприклад тут: “На початку була Бог. І Їй було дуже
самотньо. Вона створила Матрицю, що перекручує
розум, і пройшла крізь неї”22.
Матрицизм, як і дискордіанство, – бунтарська
релігія, яка культивує таємничість, невидимість,
22
Matrixism. (2017, May 3). In the beginning, there was God. She
was terribly lonely. So she created a mind boggling Matrix and
put herself. Facebook. https://www.facebook.com/permalink.
php?story_fbid=1940951579471432&id=1940895422810381
69
Ukrainian Religious Studies, № 95, 2024
дезінформацію про себе, мережеву й соціальну
анонімність, хакерство (яке дискордіанство з опа-
нуванням інтернету інтегрувало у свою практику),
флюїдність, психоделію, використовує конспіроло-
гію (врешті-решт саме перебування людей в ілю-
зорному сні матриці – результат перемоги ворожих
сил над людством) і бунт проти “Системи” і парано-
їдального порядку як принципу, що давить людську
творчість. Списки персонажів, яких вшановують
матрицисти і дискордіанці (якщо відкинути пан-
теон неісторичних, міфічних та відверто вигаданих
людей та сутностей,) на диво схожі. І центральні
місця в них відведені піонерам психоделічних
досліджень, популяризаторам психоделіків та відо-
мим діячам наркокультури.
На нашу думку, матрицизм, з високою ймовір-
ністю, може бути одним із побічних проектів дис-
кордіанців, як були ними Церква СубГенія, силінізм
та деякі інші штучні релігії. Одна з практичних
настанов для практиків дискордіанства – створення
нових релігій. Інформації для остаточного висновку
про створення матрицизму дискордіанцями замало,
і для остаточних висновків потрібні дальші істо-
ричні та мережеві дослідження, однак, навіть якщо
ця гіпотеза не буде доведена, подібність цих штуч-
них релігій та передача ідей очевидна.
Висновки
Матрицизм не став популярною штучною релі-
гією, як-от джедайство чи пастафарянство, та й не
ставив такої цілі.
Для релігієзнавства матрицизм становить інтерес
у першу чергу як сучасна езотерична штучна релігія,
що постала з популярного витвору кінематографу,
автори якого здійснили сміливу спробу переосмис-
лити й адаптувати ідеї буддизму та гностицизму від-
повідно до сучасної високодіджиіталізованої попу-
лярної культури. В другу чергу – тим, що це штучна
релігія, світосприйняття, віровчення та практика
якої інкорпорують цифрові технології та методи
розширення свідомості за допомогою сучасної (і
нелегальної у більшості країн) психофармакології,
розглядаючи її саме як таїнство, виведене у корот-
кий список базових настанов релігії.
Матрицизм може виявитися одним із проектів
дискордіанців. На користь цієї гіпотези – таємни-
чість і анонімність, флюїдність, психоделія, список
персонажів, які потребують вшанування, зв’язки
з західними програмістськими субкультурами, кон-
спірологія і бунт проти порядку як принципу, що
обмежує людську творчість, вираження прагнень
до істини та розвитку у бунтарський спосіб та іноді
фемінне сприйняття Бога.
Своєю появою матрицизм змусив задуматися
над кількома релігієзнавчими проблемами. Зокрема,
чи може кіно ставати джерелом натхнення для
створення реальної, не популярної, а езотеричної
релігії у постмодерному капіталістичному сус-
пільстві? “Сакральне кіно” з езотеричним ядром
замість “сакрального тексту”? Після успіху джедай-
ства матрицизм – лише черговий доказ можливості
виходу релігій у реальне життя з кіноекранів. А від-
так з’являється фактаж для теорій, які бачать секу-
ляризацію не як зникнення релігійності, а, радше, як
видозміну її виявів відповідно до умов постмодер-
ної цифровізованої реальності. Сьогодні ми можемо
з упевненістю говорити, що насичення фільму вели-
кою кількістю ідей, запозичених з існуючих релігій
та філософських вчень, разом з емоційною складо-
вою та видовищністю сучасних витворів кінемато-
графу, може сприйматися як релігійний текст, поп-
культурне пророцтво, мотиватор до зміни поведінки
у більш релігійному напрямку.
Матрицизм також ствердно відповідає на
питання, на яке джедайство натомість відповідало
негативно. (Принаймні з точки зору демократичних
законодавств; адже з точки зору фундаменталіст-
ськи налаштованих вірян християнства та ісламу,
вже сам факт існування та діяльності Храму Ордену
Джедаїв сприймається негативно.) Тож чи може
штучна релігія, яка постала з витвору популярного
кінематографу, закликати до нелегальної, потен-
ційно небезпечної для вірян діяльності? Виявля-
ється, що так, може. Наступне питання: скільки часу
штучна релігія з такими настановами може проіс-
нувати і у якому вигляді?
Про діяльність вірян матрицизму з 2017 року
немає практично ніякої інформації.
Час від часу у даркнеті можна зустріти згадки
про матрицистів, однак нічого такого, що б дійсно
привернуло увагу ЗМІ, вони не зробили. Однак
сторінки, які позиціонувалися як офіційні сторінки
руху, вже багато років як не підтримуються. Оригі-
нальна сторінка повідомила, що релігія не потребує
набору нових вірян через таку форму взаємодії, як
веб-сайт. У якій формі існує, якщо існує, ця релігія
у 2024? Фактично, про її існування на сьогодні релі-
гієзнавству нічого не відомо.
Ще один важливий висновок для культурології.
У результаті конструювання та “експлуатації” (на
нашу думку це слово цілком може застосовуватися
до штучних релігій та функцій, які вони виконують
у сучасному суспільстві) матрицизму та подібних
релігій людство назбирало достатньо знань про
структуру, функції, способи буття релігії. І на основі
цих знань може конструювати все реалістичніші та
реалістичніші релігії як для цілей мистецтва (кінема-
тограф, художня література, розважальний контент),
так і для інших цілей, зокрема політичних (поши-
рення певних ідей, як-от теорій змов) чи економічних
(квазірелігійні елементи корпоративних культур).
Сьогодні важливий і філософський аспект сто-
сунків людини з майбутнім Штучним Інтелектом,
70
Українське релігієзнавство, № 95, 2024
який знаходиться у центрі апокаліптики і сотеріо-
логії матрицизму. Екзистенційна проблема все біль-
шого впадання людства у залежність від технологій,
все меншого розуміння цих технологій неспеціаліс-
тами та збільшення вбивчої сили та автономності
сучасної робототехніки на обмеженому ШІ щороку
тільки загострюється. Тому все актуальнішими ста-
ють тривожні візії подальшої долі людства у стосун-
ках зі своїми породженннями, які в багатьох сферах
вже перевершують своїх творців.
А. Поссамай23 зазначив, що глобальне розповсю-
дження інтернету створило безпрецедентні можли-
вості для поширення феноменів поп-культури поза
тими художніми та медійними “реальностями”, для
котрих їх створювали. Це ширший культурний про-
цес, лише одним з потоків якого стало поширення
“гіперрелігій”. Можна прогнозувати, що дальша
діджиталізація людства, поширення доступних
механізмів взаємодії з віртуальною реальністю ще
пришвидшить ці процеси та ще сильніше розмиє
межі між “дійсністю”, “текстом” чи “кіно”. Для
споживачів популярної культури це має практично
означати прихід нових релігій з нових медійних
і фантастичних світів.
Розвиток кінематографу з його запитом на гарно
розроблені, максимально реалістичні релігії (як,
наприклад, у серіалі “Гра Престолів”) дозволяє
передбачити, що матрицизм – це, скоріше, одне
з перших явищ такого класу, і подібні (та ще якіс-
ніше змайстровані) штучні релігії виникатимуть
і виходитимуть з екранів (а пізніше – й зі світу
повноцінної віртуальної реальності) у реальне
життя й надалі, значною мірою займаючи в житті
фанів те місце, яке раніше займали релігії у вірян.
Вихід на екрани наступних фільмів чи серіа-
лів епопеї “Матриця” у найближчі роки, на нашу
думку, знову на якийсь час може посилити суспіль-
ний інтерес до цієї релігії і, сподіваємося, винесе
у публічний простір більше інформації про при-
ховане життя матрицистів, що зможе дати дослід-
никам більше інформації про життєздатність таких
конструктів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Агеєв. В. (2021). Штучні та пародійні релігії: проблеми дефініції. Українське Релігієзнавство. № 94. 14–37.
Юнг К.Г. (1998). AION. В Юнг К.Г. Избранное. М. ООО “Попурри”. 229–230 с.
Chidester, D. (2005). Authentic Fakes: Religion and American Popular Culture. Berkeley, Los Angeles, London.
Cusack, C. M. (2010). Invented Religions: Imagination, Fiction and Faith. London.
Godoski. А. Under The Inuence: The Matrix [Електронний Ресурс] Режим доступу: https://web.archive.org/
web/20130205085233/http://www.screened.com/news/under-the-inuence-the-matrix/2218/.
Jordison, S.J. (2005). The Joy of Sects. Robson Books, 128.
Matrixism. (2017, June 18). Matrix is the program that generates sense out of the void. Do not ask what generates the
void, for it. Facebook. [Електронний Ресурс] Режим доступу: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1
963485283884728&id=1940895422810381
Matrixism. (2017, May 22). All religions claim they have some especial access to the highest truth. But in fact,
truth is an illusion sustained. Facebook. [Електронний Ресурс] Режим доступу: https://www.facebook.com/permalink.
php?story_fbid=1950505931849330&id=1940895422810381
Matrixism. (2017, May 24). If you pray to the Matrix, sometimes it will help. The Matrix is designed to create the
illusion of an. Facebook. [Електронний Ресурс] Режим доступу: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid
=1951615688405021&id=1940895422810381
Matrixism. (2017, May 7). Matrixism 101: Hello, dear Matrixist, Although the Matrix is an illusion, it’s a painful
illusion. If it doesn’t cost you. Facebook.
[Електронний Ресурс] Режим доступу: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1942546615978595
&id=1940895422810381
Matrixism. (2017, May 3). In the beginning, there was God. She was terribly lonely. So she created a mind boggling
Matrix and put herself. Facebook. [Електронний Ресурс] Режим доступу: https://www.facebook.com/permalink.
php?story_fbid=1940951579471432&id=1940895422810381
Matrixism. The Path of the One. [Електронний Ресурс] Режим доступу: https://web.archive.org/web/20071024181150/
http://www.geocities.com/matrixism/
Melton, J.G. (2007). Perspective New New Religions: Revisiting a Concept. Nova Religio: The Journal of Alternative
and Emergent Religions. The Regents of the University of California. 10 (4): 103–112. [Електронний Ресурс] Режим
доступу: doi:10.1525/nr.2007.10.4.103.
Morehead, J.W. (2005) “A World Without Rules and Controls, Without Borders or Boundaries”: Matrixism, New
Mythologies, and Symbolic Pilgrimages. In Handbook of Hyper-real Religions. 109–128. [Електронний Ресурс] Режим
доступу: https://doi.org/10.1163/9789004226944_007
23
Possamai, A. Hyper-real Religion. (January 2020). An interview with Adam Possamai. Volume 16, Number 1. International Journal
of Baudrillard Studies https://baudrillardstudies.ubishops.ca/hyper-real-religion/
71
Ukrainian Religious Studies, № 95, 2024
Possamai, A. Hyper-real Religion. (January 2020). An interview with Adam Possamai. Volume 16, Number 1.
International Journal of Baudrillard Studies [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://baudrillardstudies.ubishops.
ca/hyper-real-religion/
Possamai, A. (2005). In Search of New Age Spiritualities. Ashgate Publishing, Ltd.
Possamai, A. (2005). Religion and Popular Culture: A Hyper-Real Testament. [Електронний Ресурс] Режим доступу:
https://web.archive.org/web/20110807053452/http://www.peterlang.com/download/extract/14609/extract_29272.pdf
Robertson, D. G. (2012). ‘Making the Donkey Visible: Discordianism in the Works of Robert Anton Wilson’, in
C. M. Cusack and A. Norman (eds) Handbook of New Religions and Cultural Production. Leiden and Boston: Brill,
pp. 421–442.
Taira, T. (2006). Notkea Uskonto [Liquid Religion]. Tampere: Eetos.
Uncyclopedia. Matrixism. [Електронний Ресурс] Режим доступу: https://en.uncyclopedia.co/wiki/Matrixism.
Wilber, K., Wachowski L. (2004). The many Meanings of the Matrix. Integral Life. [Електронний Ресурс] Режим
доступу: https://integrallife.com/many-meanings-matrix/
REFERENCES
Ageyev V. (2021). Shtuchni ta parodiini relihii: problemy denitsii [Invented and parody religions: the problems of
denition]. Ukrainian Religious Studies. № 94. pp. 14–37.
Chidester, D. (2005). Authentic Fakes: Religion and American Popular Culture. Berkeley, Los Angeles, London.
Cusack, C. M. (2010). Invented Religions: Imagination, Fiction and Faith. London.
Godoski. А. Under The Inuence: The Matrix https://web.archive.org/web/20130205085233/http://www.screened.
com/news/under-the-inuence-the-matrix/2218/.
Jordison, S.J. (2005). The Joy of Sects. Robson Books. p. 128.
Jung K.G. AION. In Jung K.G. Selected Works. M. Popurri. pp. 229–230.
Matrixism. (2017, June 18). Matrix is the program that generates sense out of the void. Do not ask what generates the void,
for it. Facebook. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1963485283884728&id=1940895422810381
Matrixism. (2017, May 22). All religions claim they have some especial access to the highest truth. But in fact,
truth is an illusion sustained. Facebook. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1950505931849330
&id=1940895422810381
Matrixism. (2017, May 24). If you pray to the Matrix, sometimes it will help. The Matrix is designed to create the illusion
of an. Facebook. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1951615688405021&id=1940895422810381
Matrixism. (2017, May 7). Matrixism 101: Hello, dear Matrixist, Although the Matrix is an illusion, it’s a painful
illusion. If it doesn’t cost you. Facebook. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1942546615978595
&id=1940895422810381
Matrixism. (2017, May 3). In the beginning, there was God. She was terribly lonely. So she created a mind
boggling Matrix and put herself. Facebook. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1940951579471432
&id=1940895422810381
Matrixism. The Path of the One. https://web.archive.org/web/20071024181150/http://www.geocities.com/matrixism/
Melton, J.G. (2007). Perspective New New Religions: Revisiting a Concept. Nova Religio: The Journal of Alternative
and Emergent Religions. The Regents of the University of California. 10 (4): 103–112. https://doi:10.1525/nr.2007.10.4.103.
Morehead, J.W. (2005) “A World Without Rules and Controls, Without Borders or Boundaries”: Matrixism,
New Mythologies, and Symbolic Pilgrimages. In Handbook of Hyper-real Religions. 109–128. https://doi.
org/10.1163/9789004226944_007
Possamai, A. Hyper-real Religion. (January 2020). An interview with Adam Possamai. Volume 16, Number 1.
International Journal of Baudrillard Studies. https://baudrillardstudies.ubishops.ca/hyper-real-religion/
Possamai, A. (2005). In Search of New Age Spiritualities. Ashgate Publishing, Ltd.
Possamai, A. (2005). Religion and Popular Culture: A Hyper-Real Testament. https://web.archive.org/
web/20110807053452/http://www.peterlang.com/download/extract/14609/extract_29272.pdf
Possamai, A. Religion and Popular Culture: A Hyper-Real Testament. https://web.archive.org/web/20110807053452/
http://www.peterlang.com/download/extract/14609/extract_29272.pdf
Robertson, D. G. (2012) ‘Making the Donkey Visible: Discordianism in the Works of Robert Anton Wilson’, in
C. M. Cusack and A. Norman (eds) Handbook of New Religions and Cultural Production. Leiden and Boston: Brill,
pp. 421–442.
Taira, T. (2006). Notkea Uskonto [Liquid Religion]. Tampere: Eetos.
Uncyclopedia. Matrixism. https://en.uncyclopedia.co/wiki/Matrixism.
Wilber, K., Wachowski L. (2004). The many Meanings of the Matrix. Integral Life. https://integrallife.com/many-
meanings-matrix/
