Available via license: CC BY 4.0
Content may be subject to copyright.
REPRODUCTIVE HEALTH OF WOMAN
РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ
№3 (74)/2024
ISSN 2708-8723 (print)
ISSN 2708-8731 (online)
1
© The Author(s) 2024 This is an open access article under the Creative Commons CC BY license
УДК: 618.15:579:616.831.4-008.6
Сучасні можливості відновлення
мікробіоценозу піхви
О. А. Таран, О. В. Булавенко, І. Л. Кукуруза, Н. В. Титаренко, М. В. Овчарук, А. В. Cтаровєр,
В. А. Болоховська
Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова
У статті наведено літературні дані щодо морфології та видів вагінальних лактобацил, патологічних змін у вагіналь-
ному середовищі, а також сучасних можливостей відновлення вагінальної мікрофлори організму жінки. Просте-
жено певні закономірності щодо зв’язку бактеріального вагінозу з дисбіозом кишечника, що свідчить про єдиний
дисбіотичний процес в організмі з домінуючим проявом або у статевій, або у травній системі.
Огляд наукових публікацій останніх років свідчить про суттєвий вплив дисбіозу кишечника, інфекційно-запальних
захворювань шлунка та кишечника, а також перорального вживання антибактеріальних препаратів на кількісний та
якісний склад мікрофлори піхви у жінок. З’ясовано, що збільшення кількості умовно-патогенних мікроорганізмів
(85%) та зменшення кількості лактобацил та біфідобактерій (менше 70%) у кишечнику асоціюється з підвищенням
вмісту умовно-патогенних мікроорганізмів у вагінальній біоті у жінок із інфекційно-запальними захворюваннями
статевої системи. Це пояснюється здатністю сапрофітів та умовно-патогенних мікроорганізмів проникати у репро-
дуктивні органи жінок за збільшення проникності слизової оболонки стінки кишки, а також в судинне русло, що
може спостерігатися, наприклад, на тлі вживання антибіотиків. Застосування останніх призводить у низці випадків
до замкнутого кола, коли необхідність антибактеріальної терапії для елімінації одного інфекту зумовлює поглиблен-
ня дисбіозу та збільшення кількості інших збудників.
Численні дослідження продемонстрували ефективність селективної деконтамінації (вибіркового усунення
збудників захворювання) у поєднанні з пробіотиком, пребіотиком або синбіотиком для відновлення мікро-
біоценозу піхви.
Наш досвід використання перорального синбіотика (1 капсула містить 5 млрд колонієутворювальних одиниць лі-
офілізату Lactobacillus plantarum шт. 8Р-АЗ, Lactobacillus fermentum шт. 90Т-С4 та пребіотик інулін, один раз на
добу за 30 хв до їди протягом 7–10 діб) у комплексній терапії бактеріального вагінозу у невагітних жінок репродук-
тивного віку свідчить про більш швидке усунення системного дисбіозу та відновлення нормальної інтравагінальної
флори. Так, регресію скарг та нормалізацію об’єктивних даних зафіксовано у середньому на 2,9 доби проти 4,7 доби
у жінок, яким препарат не застосовували.
Отримані дані свідчать, який системний синбіотик, що містить ліофілізовану мікробну масу пробіотичних лактобак-
терій, продукти їхнього метаболізму та інулін (пребіотик), створює додатковий ефект у відновленні нормального
біоценозу та імунного механізму забезпечення колонізаційної резистентності слизових оболонок організму.
Ключові слова: мікробіоценоз піхви, мікрофлора, лактобактерії, дисбіоз піхви, синбіотик.
Modern approaches to restoring vaginal microbiocenosis
O. A. Taran, O. V. Bulavenko, I. L. Kukuruza, N. V. Tytarenko, M. V. Ovcharuk, A. V. Starovier,
V. A. Bolokhovska
The article presents literary data on the morphology and types of vaginal lactobacilli, pathological changes in the vaginal
environment, as well as modern possibilities of restoring the vaginal microflora of a woman’s organism. Certain regularities
regarding the connection of bacterial vaginosis with intestinal dysbiosis have been observed, which indicates a single dysbiotic
process in the organism with a dominant manifestation either in the sexual or digestive system.
A review of scientific publications of recent years shows the significant influence of intestinal dysbiosis, infectious
and inflammatory diseases of the stomach and intestines, as well as the oral use of antibacterial drugs on the
quantitative and qualitative composition of the vaginal microflora in women. It was found that an increased number
of opportunistic microorganisms (85%) and a decreased number of lactobacilli and bifidobacteria (less than 70%)
in the intestine are associated with a rise in the content of opportunistic microorganisms in the vaginal biota in
women with infectious and inflammatory diseases of the reproductive system. This is explained by the ability of
saprophytes and opportunistic microorganisms to penetrate into the reproductive organs of women by increasing
the permeability of the mucous membrane of the intestinal wall, as well as into the vascular bed, which can be
observed, for example, on the background of antibiotic use. The antibiotic use in a number of cases leads to a closed
circle, when the need for antibacterial therapy to eliminate one infection leads to a deepening of dysbiosis and an
increased number of other pathogens.
Numerous studies have demonstrated the effectiveness of selective decontamination (selective elimination of pathogens) in
combination with a probiotic, prebiotic or synbiotic to restore vaginal microbiocenosis.
Our experience of using an oral synbiotic (1 capsule contains 5 billion colony-forming units of Lactobacillus plantarum
lyophilizate pcs. 8Р-AZ, Lactobacillus fermentum pcs. 90Т-С4 and prebiotic inulin, once a day 30 minutes before
REPRODUCTIVE HEALTH OF WOMAN
РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ
№3 (74)/2024
ISSN 2708-8723 (print)
ISSN 2708-8731 (online)
2
meal for 7–10 days) in a complex therapy of bacterial vaginosis in non-pregnant women of reproductive age indicates
faster elimination of systemic dysbiosis and restoration of normal intravaginal flora. Thus, regression of complaints
and normalization of objective data was determined on average for 2.9 days versus 4.7 days in women who were not
administered the drug.
The obtained data show that a systemic synbiotic containing a lyophilized microbial mass of probiotic lactobacteria, products of
their metabolism and inulin (prebiotic) creates an additional effect in restoring normal biocenosis and the immune mechanism
of ensuring colonization resistance of the body’s mucous membranes.
Keywords: vaginal microbiocenosis, microflora, Lactobacilli, vaginal dysbiosis, synbiotic.
Слизова оболонка піхви жінки колонізована різ-
номанітними мікроорганізмами, серед яких ае-
роби, факультативні та суворі анаероби. При цьому
мікробіота піхви є індикатором репродуктивного
здоров’я жінки, а її зміни можуть потенційно спри-
яти розвитку бактеріальних, вірусних та грибкових
захворювань за допомогою різних механізмів, серед
яких провідним є зниження рівня протимікробного
захисту.
Найбільшою мірою бар’єрна функція піхви зале-
жить від лактобацил – Lactobacillus, котрі перешко-
джають розмноженню умовно-патогенних та появі
чужорідних мікроорганізмів. Пригнічення росту па-
тогенної мікрофлори in vitro та in vivo шляхом про-
дукування лактобактеріями молочної кислоти було
вперше описано у 1892 р. Альбертом Додерлейном [1].
На сьогодні взаємодії між мікроорганізмами піх-
ви та хазяїном залишається предметом інтенсивних
постійних досліджень, оскільки зміщення мікробі-
оти піхви від Lactobacillus до більш різноманітних
видів бактерій, включаючи факультативні анаеро-
би, призводить до розвитку бактеріального вагіно-
зу. Наслідками останнього є, насамперед, підвищена
сприйнятливість до урогенітальних інфекцій [2–5],
включаючи вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) [6],
та передчасні пологи [7, 8].
Інтерес до біоценозу піхви вийшов далеко за межі
акушерства та гінекології й знаходиться у центрі
уваги широкого кола фахівців клінічного профілю,
адже функціонування та злагоджена взаємодія всіх
ланок мікроекосистеми забезпечується діяльністю
імунної, ендокринної систем, відображає їхній функ-
ціональний стан і залежить від численних факторів
як внутрішнього, так і зовнішнього середовища.
Так, у 50–55% жінок із бактеріальним вагінозом
виявляють також і дисбіоз кишечника, що свідчить
про єдиний дисбіотичний процес в організмі з домі-
нуючим проявом або у статевій, або у травній сис-
темі [9, 10]. Отже, сьогодні не підлягає сумніву той
факт, що на кількісний та якісний склад мікрофлори
піхви у жінок здійснює вплив дисбіоз кишечника, ін-
фекційно-запальні захворювання шлунка та кишеч-
ника, а також пероральне вживання антибактеріаль-
них препаратів.
Зменшення кількості лактобацил та біфідобакте-
рій знижує здатність і збільшує сприйнятливість ор-
ганізації до дії умовно-патогенних мікроорганізмів,
вміст яких збільшується у понад 1000. З’ясовано, що
збільшення кількості умовно-патогенних мікроорга-
нізмів (85%) та зменшеня кількості лактобацил та бі-
фідобактерій (менше 70%) у кишечнику асоціюється
з підвищенням вмісту умовно-патогенних мікроор-
ганізмів у вагінальній біоті у жінок із інфекційно-за-
пальними захворюваннями статевої системи [11]. Це
пояснюється здатністю сапрофітів та умовно-пато-
генних мікроорганізмів проникати у репродуктивні
органи жінок за збільшення проникності слизової
оболонки стінки кишки, а також у судинне русло,
що може спостерігатися, наприклад, на тлі вживан-
ня антибіотиків. Застосування останніх призводить
у низці випадків до замкнутого кола, коли необхід-
ність антибактеріальної терапії для елімінації одно-
го інфекту зумовлює поглиблення дисбіозу та збіль-
шення кількості інших збудників.
Результати досліджень демонструють, що такі
облігатні анаероби, як Bacteroides, Fusobacterium,
Eubacterium, Pepptostreptococcus і т.п., які населя-
ють травний тракт, наразі розглядаються як основні
патогени, що спричинюють запальні реакції жіно-
чих статевих органів, а також є компонентами ко-
інфікування на тлі існуючого інфекційно-запально-
го процесу [11].
Морфологія та види вагінальних лактобацил
Лактобацили є паличкоподібними грампозитив-
ними факультативно анаеробними або мікроаеро-
фільними бактеріями, які розташовуються поодинці,
попарно або групами у формі коротких або, рідше,
довгих ланцюжків. Ці мікроорганізми, як правило,
нерухомі, спор і капсул не утворюють.
На сьогодні існують відомості про понад 120 різ-
них видів лактобацил. Згідно з результатами міжна-
родного проєкту «Мікробіом людини», було іденти-
фіковано 20 видів різних представників Lactobacillus,
що становлять близько 95–98% вагінального біотопу
жінок репродуктивного віку [12].
Видовий склад лактобактерій у здорових жінок
різний [9, 13, 14], із вагінальних зразків виділяють
такі види Lactobacillus: L. plantarum, L. fermentum,
L. acidophilus, L. jensenii, L. casei, L. gasseri, L. crispatus,
L. cellobiosus, L. brevis та L. Salivarius [15, 16, 18].
Найчастіше виявляють мікроаерофільні види лак-
тобактерій, що продукують пероксид водню, рідше –
анаеробні [16, 19]. При цьому, що цікаво, для нормо-
ценозу мікробіоти піхви характерним є, як правило,
домінування одного виду лактобацил.
Так, найчастіше домінуючими є представники
групи Lactobacillus acidophilus: L. crispatus, L. jensenii,
L. gasseri та L. iners [20]. Із них найчастіше у здорових
жінок у складі вагінальної мікрофлори виявляють
L. crispatus [21, 22], а у разі бактеріального вагінозу –
L. gasseri та L. iners [11]. Дані літератури свідчать про
варіювання домінуючих видів залежно від етнічної
приналежності та географічного розташування міс-
REPRODUCTIVE HEALTH OF WOMAN
РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ
№3 (74)/2024
ISSN 2708-8723 (print)
ISSN 2708-8731 (online)
3
ця проживання [23–25]. Так, у європейських жінок
найчастіше (50,6%) виділяють L. сrispatus, а в азіат-
ських, африканських та латиноамериканських жінок
– L. iners (53,2–58,3%).
У процесі свого метаболізму лактобацили здат-
ні утворювати молочну кислоту і пероксид водню.
Частота виявлення лактобактерій, котрі виробляють
пероксид водню, коливається від 46,5 до 100%. Кіль-
кість їх у піхві у нормі становить 105–109 КУО/мл
[14, 16]. Серед пероксидпродукувальних вагіналь-
них лактобацил найчастіше виявляють L. crispatus,
L. jensenii та L. vaginalis [17, 26].
Утворення молочної кислоти у результаті роз-
щеплення глікогену зумовлює низьке значення
рН (3,8–4,4) вагінального вмісту, а пероксид вод-
ню спільно з пероксидазою з цервікального слизу
та галоїдними сполуками пригнічує розмноження
багатьох патогенних бактерій [13]. Отже, ацидо-
фільна мікрофлора є природним мікроекологічним
бар’єром на шляху проникнення екзогенних мікро-
організмів у піхву.
Відсутність пероксидпродукувальних лактоба-
цил у піхві пов’язана з підвищенням частоти розви-
тку бактеріального вагінозу, з підвищеним ризиком
поширення ВІЛ через жіночий генітальний тракт,
вірусу простого герпесу II типу та передчасних по-
логів [27, 28].
Окрім лактобацил, у піхві здорової жінки репро-
дуктивного віку виявляють й інші мікроорганізми.
Згідно з даними сучасних молекулярно-генетичних
методів ідентифікації, їх понад 300 видів [16]. Дея-
кі автори дійшли висновку, що інколи у жінок нор-
мальна мікрофлора підтримується і за відсутності
лактобактерій [19]. У таких випадках домінуючим
мікроорганізмом можуть бути бактерії Atopobium,
Megasphaera та Leptotrichia, які є продуцентами мо-
лочної кислоти так само, як і Lactobacillus. Це мож-
ливо, коли частка лактобактерій у вагінальній мі-
крофлорі зменшується внаслідок будь-яких причин,
у цьому випадку інші лактатпродукувальні бактерії
займають їхню нішу у мікроценозі піхви.
Під час досліджень також виявляють у складі
нормальної мікрофлори піхви стафілококи, стреп-
тококи, пептострептококи, мікоплазми, коринебак-
терії, гарднерели, бактероїди, ентерококи тощо, су-
марна питома вага котрих не повинна перевищувати
5–8% [13].
Згідно із сучасними уявленнями, захисні власти-
вості ендогенної мікрофлори піхви реалізуються за
допомогою таких механізмів [29]:
• блокування рецепторів адгезії для сторонніх
мікроорганізмів;
• конкуренції з екзогенною інфекцією за харчові
субстанції;
• стимуляції рухливості епітелію слизового шару
піхви та процесу його оновлення на поверхні
клітин;
• продукування коротколанцюгових жирних
кислот, пероксидів та бактеріоцинів;
• індукції імунної відповіді стосовно патогенних
мікроорганізмів;
• продукування стимуляторів імуногенезу та ак-
тиваторів фагоцитарної і ферментативної ак-
тивності.
Порушення цих адаптативних та захисних меха-
нізмів через будь-які зміни мікрофлори піхви мікро-
біологічно асоціюється з розвитком бактеріального
вагінозу [30].
Патологічні зміни у вагінальному середовищі
Патологічні зміни у вагінальному середовищі
найчастіше виникають через:
• втрату або зменшення кількості Lactobacillus
із одночасним збільшенням чисельності інших
видів бактерій – переважно G. vaginalis, анае-
робних грамнегативних паличок [22, 32, 33],
• утворення летких амінів новою бактеріальною
мікробіотою і зниження продукування молоч-
ної кислоти [31],
• підвищення рН піхви понад 4,5 (нормальний
рН піхви жінок репродуктивного віку зазвичай
коливається від 4,0 до 4,5).
Відсутність клінічних ознак запалення є підста-
вою для терміну «вагіноз», а не «вагініт». Деякі авто-
ри використовують термін «дисбіоз» для визначення
мікробного дисбалансу в мікробіоті піхви, який зре-
штою може вплинути на функцію піхви і призвести
до негативних наслідків для здоров’я [34].
Змінена мікробіота піхви та дисбіоз. Осно-
вними бактеріями, які виявляють у жінок зі змі-
неною біотою піхви, є Gardnerella vaginalis, де-
які види Prevotella, Porphyromonas, Bacteroides,
Peptostreptococcus, Mycoplasma hominis та Ureaplasma
urealyticum, Mobiluncus, Megasphaera, Sneathia та
Clostridiales [35–37]. Також достатньо поширеними
видами є Fusobacterium і Atopobium vaginae (наразі
перейменовані в Fannyhessea vaginae) [38].
D. N. Fredricks et al. (2005) на основі молекулярно-
генетичних методів дослідження продемонстрували
відмінності вагінальної мікробіоти у жінок із бактері-
альним вагінозом і без такого [39]. Було з’ясовано, що
жінки з бактеріальним вагінозом мали у середньому
12,6 філотипів (діапазон від 9 до 17) на зразок порів-
няно з 3,3 філотипами (діапазон від 1 до 6) на зразок
у жінок без бактеріального вагінозу [39].
Утворення амінів і зміна рН піхви. Як було зазна-
чено вище, лактобактерії продукують пероксид вод-
ню, котрий запобігає надмірному росту наявних у піх-
ві анаеробів. Із втратою лактобактерій підвищується
рН і відбувається масивне розмноження вагінальних
анаеробів, які своєю чергою продукують ферменти
протеолітичної карбоксилази та здатні розщеплюва-
ти вагінальні пептиди на різноманітні аміни. Останні
є летючими, з неприємним запахом і пов’язані з під-
вищеною транссудацією піхви та плоскоклітинним
відлущуванням епітеліальних клітин [29].
На склад мікрофлори піхви можуть впливати
особливості туалету статевих органів, ступінь стате-
вої активності, а також різні варіанти контрацепції.
Так, зниження концентрації лактобацил відбуваєть-
REPRODUCTIVE HEALTH OF WOMAN
РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ
№3 (74)/2024
ISSN 2708-8723 (print)
ISSN 2708-8731 (online)
4
ся за використання внутрішньоматкових контрацеп-
тивів, антибіотиків, антибактеріальних речовин піс-
ля хірургічних втручань, при «гормональному стре-
сі», пов’язаному з абортом, за наявності пухлинних
процесів і т.п. [9].
Оскільки порушення нормального мікробіоце-
нозу піхви може стати причиною інфекційно-за-
пальних захворювань жіночого генітального трак-
ту, інфекційних ускладнень вагітності та пологів,
безпліддя або інфікування новонароджених при
первинній колонізації, то відповідно до рекомен-
дацій Центрів з контролю та профілактики захво-
рювань США (U.S. Centers for Disease Control and
Prevention), обстеженню та лікуванню підлягають
усі жінки з клінічною симптоматикою бактеріаль-
ного вагінозу, а також вагітні групи високого ризи-
ку за відсутності скарг та явних клінічних проявів.
Основними завданнями терапії є пригнічення па-
тогенної флори антибактеріальними препаратами
та подальше відновлення вагінальної мікрофлори
пробіотиками [13, 40].
Сучасні можливості відновлення вагінальної мі-
крофлори
Численні дослідження продемонстрували ефек-
тивність селективної деконтамінації (вибіркового
усунення збудників захворювання) у поєднанні з
пробіотиком, пребіотиком або синбіотиком для від-
новлення мікробіоценозу піхви [8, 9].
Пробіотики – це харчові продукти, лікарські за-
соби або біологічно активні добавки, що містять
живих представників резидентної мікрофлори (бі-
фідобактерій, лактобацил, ентерококів) або непа-
тогенних спороутворювальних мікроорганізмів та
цукроміцет. До пребіотиків належать натуральні або
синтетичні засоби немікробного походження (на-
приклад, лактулоза), які селективно стимулюють
зростання та/або метаболічну активність нормаль-
ної мікрофлори [41].
На сучасному етапі розвитку фармації стало
можливим раціональне поєднання пробіотиків і
пребіотиків, у результаті чого були отримані пре-
парати комбінованого складу – синбіотики, котрі
чітко проявляють властивості обох складових і,
більше того, демонструють синергічну дію кожного
із компонентів.
Одним із представників синбіотиків є препа-
рат «Лакто Дуо®». До його складу входять бактерії
Lactobacillus plantarum, штам 8P-A3, Lactobacillus
fermentum, штам 90T-C4, продукти їхнього метабо-
лізму та інулін (пребіотик) – стимулятор росту ко-
рисних лактобактерій.
L. plantarum і L. fermentum – представники нор-
мальної мікрофлори людини, продуценти молочної
кислоти та антимікробних речовин – бактеріоцинів,
толерантні до лізоциму, шлункового та дуоденаль-
ного соку, жовчної солі, мають стабільні адгезивні
властивості до вагінального та шлункового епітелію,
високу антибіотичну та протеолітичну активність, а
також необхідну активність кислотоутворення, що
дозволяє їм конкурувати з патогенними бактеріями
за поживні речовини.
Так, ці бактерії виявляють високу антагоністич-
ну активність до Shigella flexnery, Shigella sonnei,
Esherichia coli, Proteus vulgaris, Proteus miravibilis,
Staphylococcus aureus та Staphylococcus faecalis. За-
вдяки цим властивостям L. plantarum, штам 8P-A3,
та L. fermentum, штам 90T-C4, підтримують кисле
середовище піхви, пригнічують ріст умовно-пато-
генних мікроорганізмів, захищають слизову оболон-
ку від інфекцій, що дозволяє відновити нормальну
мікрофлору піхви після антибіотикотерапії тощо.
Функцію пребіотика виконує інулін, що забезпечує
стимулювання росту та активності лактофлори.
Дані досліджень свідчать, що L. plantarum та
L. fermentum є найбільш перспективними та актив-
ними бактеріями для відновлення мікроценозу піх-
ви у жінок із бактеріальним вагінітом [17, 42–44].
Так, у пілотному дослідженні F. Vicariotto et al.
(2014) було встановлено здатність L. fermentum і
L. plantarum ефективно протидіяти гострій гардне-
рельозній інфекції [44].
Крім того, довгостроковий фізіологічний захист
асоціюється з інтеграцією цих двох лактобактерій
у мікробіоту піхви та їхнім прилипанням до епіте-
ліальних клітин слизової оболонки. У світлі додат-
кової інгібуючої активності in vitro проти кишкової
палички, їхнє використання при аеробних вагінітах
також може бути перспективним.
Наш досвід використання перорального синбі-
отика Лакто Дуо® (1 капсула, що містить 5 млрд
КУО ліофілізату Lactobacillus plantarum штам, 8Р-
АЗ, Lactobacillus fermentum, штам 90Т-С4, один раз
на день за 30 хв до споживання їжі протягом 7–10
днів) у комплексній терапії бактеріального вагіно-
зу у невагітних репродуктивного віку свідчить про
більш швидке усунення системного дисбіозу та по-
вернення нормальної інтравагінальної флори. Так,
регресія скарг та нормалізація об’єктивних даних за-
фіксована у середньому на 2,9 доби проти 4,7 доби у
жінок, яким препарат не застосовували.
Отримані нами дані свідчать, що системний син-
біотик Лакто Дуо® створює додатковий ефект щодо
відновлення нормального біоценозу та імунного ме-
ханізму забезпечення колонізаційної резистентності
слизових оболонок організму.
ВИСНОВКИ
У світлі наведеного вище огляду літератури мож-
на зробити висновок, що здорова екосистема піхви
характеризується неушкодженим епітелієм, наяв-
ністю достатньої кількості лактобактерій та адек-
ватним станом локального імунітету. Використання
препаратів нового покоління – синбіотиків, які міс-
тять одночасно пробіотик та пребіотик, відкриває
нові можливості корекції дисбіозу піхви у жінок різ-
ного віку та прегравідарної підготовки у пацієнток
групи високого інфекційного ризику.
REPRODUCTIVE HEALTH OF WOMAN
РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ
№3 (74)/2024
ISSN 2708-8723 (print)
ISSN 2708-8731 (online)
5
Відомості про авторів
Таран Оксана Анатоліївна – д-р мед. наук, проф., кафедра акушерства і гінекології № 1, Вінницький національний
медичний університет ім. М. І. Пирогова; тел.: (0432) 570-360. E-mail: taranoa@ukr.net
ORCID: 0000-0002-8808-7539
Булавенко Ольга Василівна – д-р мед. наук, проф., завідувачка, кафедра акушерства і гінекології №2, Вінницький
національний медичний університет ім. М. І. Пирогова; тел.: (0432) 570-360. E-mail: remedivin@gmail.com
ORCID: 0000-0003-1207-9046
Кукуруза Інна Леонідівна – канд. мед. наук, доц., кафедра акушерства і гінекології № 2, Вінницький національний
медичний університет ім. М. І. Пирогова; тел.: (0432) 570-360. E-mail: inna_kykyryza67@gmail.com
ORCID: 0000-0003-1771-8740
Титаренко Наталія Василівна – канд. мед. наук, доц., кафедра анестезіології, інтенсивної терапії та медицини не-
відкладних станів, Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова; тел.: (0432) 570-360. E-mail:
andriykostyuchenko@gmail.com
ORCID: 0000-0003-0192-1613
Овчарук Марія Валентинівна – канд. мед. наук, доц., кафедра пропедевтики внутрішньої медицини, Вінницький
національний медичний університет ім. М. І. Пирогова; тел.: (0432) 570-360. E-mail: movcharuk@ukr.net
ORCID: 0000-0002-4892-2800
Cтаровєр Анжеліка Вікторівна – канд. мед. наук, доц., кафедра акушерства і гінекології № 1, Вінницький націо-
нальний медичний університет ім. М. І. Пирогова; тел.: (0432) 570-360. E-mail: starovier.lika@gmail.com
ORCID: 0000-0002-5792-1455
Болоховська Валентина Антонівна – канд. тех. наук, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки,
засновниця ТОВ «Фармацевтична компанія «Ензифарм», м. Ладижин; тел.: (04343) 640-20. E-mail: valent2006@ukr.net
ORCID: 0009-0005-2728-4589
Information about the authors
Taran Oksana A. – MD, PhD, DSc, Professor, Department of Оbstetrics and Gynecology N 1, Vinnytsia National Pirogov
Medical University; tel.: (0432) 570-360. E-mail: taranoa@ukr.net
ORCID: 0000-0002-8808-7539
Bulavenko Olga V. – MD, PhD, DSc, Professor, Head of the Department of Оbstetrics and Gynecology N 2, Vinnytsia
National Pirogov Medical University; tel.: (0432) 570-360. E-mail: remedivin@gmail.com
ORCID: 0000-0003-1207-9046
Kukuruza Inna L. – MD, PhD, Associate Professor, Department of Оbstetrics and Gynecology N 2, Vinnytsia National
Pirogov Medical University; tel.: (0432) 570-360. E-mail: inna_kykyryza67@gmail.com
ORCID: 0000-0003-1771-8740
Tytarenko Nataliya V. – MD, PhD, Associate Professor, Department of Anesthesiology, Intensive Care and Emergency
Medicine, Vinnytsia National Pirogov Medical University; tel.: (0432) 570-360. E-mail: andriykostyuchenko@gmail.com
ORCID: 0000-0003-0192-1613
Ovcharuk Mariia V. – MD, PhD, Associate Professor, Department of Propaedeutics of Internal Medicine, Vinnytsia
National Pirogov Medical University; tel.: (0432) 570-360. E-mail: movcharuk@ukr.net
ORCID: 0000-0002-4892-2800
Starovier Anzhelika V. – MD, PhD, Associate Professor, Department of Obstetrics and Gynecology N 1, Vinnytsia
National Pirogov Medical University; tel.: (0432) 570-360. E-mail: starovier.lika@gmail.com
ORCID: 0000-0002-5792-1455
Bolokhovska Valentina A. – PhD, Laureate of the State Prize of Ukraine in the Field of Science and Technology, Founder
of Enzypharm Pharmaceutical Company LLC, Ladyzhyn; tel.: (04343) 640-20. E-mail: valent2006@ukr.net
ORCID: 0009-0005-2728-4589
ПОСИЛАННЯ
1. Doderlein A. Das scheidensekret und
seine bedeutung fuer puerperalfieber.
Zbl Bakteriol. 1892;11:699.
2. Seña AC, Goldstein LA, Ramirez G,
Parish AJ, McClelland RS. Bacterial Vagi-
nosis and Its Association With Incident
Trichomonas vaginalis Infections: A Sys-
tematic Review and Meta-Analysis. Sex
Transm Dis. 2021;48(12):192-201. doi:
10.1097/OLQ.0000000000001537.
3. Muzny CA, Elnaggar JH, Sousa LGV,
Lima Â, Aaron KJ, Eastlund IC, et al.
Microbial interactions among Gardner-
ella, Prevotella and Fannyhessea prior
to incident bacterial vaginosis: protocol
for a prospective, observational study.
BMJ Open. 2024;14(2):e083516. doi:
10.1136/bmjopen-2023-083516.
4. Workowski KA, Bachmann LH,
Chan PA, Johnston CM, Muzny CA, , et
al. Sexually Transmitted Infections Treat-
ment Guidelines, 2021. MMWR Recomm
Rep. 2021;70(4):1-187. doi: 10.15585/
mmwr.rr7004a1.
5. Armstrong E, Kaul R, Cohen CR.
Optimizing the vaginal microbiome as
a potential strategy to reduce hetero-
sexual HIV transmission. J Intern Med.
2023;293(4):433-44. doi: 10.1111/
joim.13600.
6. Muzny CA, Sobel JD. Understand-
ing and Preventing Recurring Bacte-
rial Vaginosis: Important Considerations
for Clinicians. Int J Womens Health.
2023;15:1317-25. doi: 10.2147/IJWH.
S383333.
7. Yefet E, Colodner R, Strauss M,
Gam Ze, Letova Y, Nachum Z. A Ran-
domized Controlled Open Label Cross-
over Trial to Study Vaginal Colonization of
Orally Administered Lactobacillus Reuteri
RC-14 and Rhamnosus GR-1 in Pregnant
Women at High Risk for Preterm Labor.
Nutr. 2020;12(4):1141. doi: 10.3390/
nu12041141.
8. Poulios E, Pavlidou E, Papadopou-
lou SK, Rempetsioti K, Migdanis A,
Mentzelou M, et al. Probiotics Supple-
mentation during Pregnancy: Can They
Exert Potential Beneficial Effects against
Adverse Pregnancy Outcomes beyond
Gestational Diabetes Mellitus? Biology
(Basel). 2024;13(3):158. doi: 10.3390/
biology13030158.
9. Zhou Z, Feng Y, Xie L, Ma S, Cai Z, Ma Y.
Alterations in gut and genital microbiota
associated with gynecological diseases: a
systematic review and meta-analysis. Re-
prod Biol Endocrinol. 2024;22(1):13. doi:
10.1186/s12958-024-01184-z.
10. Bar O, Sudhof LS, Yockey LJ,
Bergerat A, Moriel N, Andrews E, et al.
Comparison of vaginal microbiota be-
tween women with inflammatory bowel
disease and healthy controls. PLoS One.
2023;18(11):e0284709. doi: 10.1371/
journal.pone.0284709.
11. Colella M, Topi S, Palmirotta R,
D’Agostino D, Charitos IA, Lovero R, et al.
An Overview of the Microbiota of the Hu-
man Urinary Tract in Health and Disease:
Current Issues and Perspectives. Life
(Basel). 2023;13(7):1486. doi: 10.3390/
life13071486.
12. Marschalkó M, Ambrus L. Char-
acteristics and physiologic role of fe-
REPRODUCTIVE HEALTH OF WOMAN
РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ
№3 (74)/2024
ISSN 2708-8723 (print)
ISSN 2708-8731 (online)
6
male lower genital microbiome. Orv
Hetil. 2023;164(24):923-30. doi:
10.1556/650.2023.32791.
13. Bradshaw CS, Tabrizi SN, Fair-
ley CK, Morton AN, Rudland E, Gar-
land SM. The association of Atopobium
vaginae and Gardnerella vaginalis with
bacterial vaginosis and recurrence
after oral metronidazole therapy. J In-
fect Dis. 2006;194(6):828-36. doi:
10.1086/506621.
14. Orendi JM, Coetzee N, Ellington MJ,
Boakes E, Cookson BD, Hardy KJ, et al.
Community and nosocomial transmission
of Panton-Valentine leucocidin-positive
community-associated meticillin-re-
sistant Staphylococcus aureus: impli-
cations for healthcare. J Hosp Infect.
2010;75(4):258-64. doi: 10.1016/j.
jhin.2010.03.023.
15. Vieira-Baptista P, Stockdale CK, So-
bel J, editors. International Society for
the Study of Vulvovaginal Disease recom-
mendations for the diagnosis and treat-
ment of vaginitis. Lisbon 2023. Lisbon:
Admedic; 2023. 14 p. doi: 10.59153/
adm.rdtv.001.
16. Bradfield Strydom M, Walpola RL,
McMillan S, Khan S, Ware RS, Ti-
ralongo E. Lived experience of medical
management in recurrent vulvovaginal
candidiasis: a qualitative study of an un-
certain journey. BMC Womens Health.
2022;22(1):384. doi: 10.1186/s12905-
022-01973-x.
17. Benyuk VO, Kurochka VV, Olesh-
ko VF, Momot AA. A comprehensive
approach to the treatment of atrophic
vaginitis in menopausal women. Repro-
ductive Health Woman. 2022;5:51-6. doi:
10.30841/2708-8731.5.2022.265473.
18. Sherrard J, Wilson J, Donders G,
Mendling W, Jensen JS. 2018 Euro-
pean (IUSTI/WHO) International Union
against sexually transmitted infec-
tions (IUSTI) World Health Organisa-
tion (WHO) guideline on the manage-
ment of vaginal discharge. Int J STD
AIDS. 2018;29(13):1258-72. doi:
10.1177/0956462418785451.
19. Zhu B, Spaine KM, Edupuganti L,
Matveyev A, Serrano MG, Buck GA.
Characteristics of vaginal microbes and
classification of the vaginal microbiome.
bioRxiv [preprint]. 2023;16(08):553525.
doi: 10.1101/2023.08.16.553525.
20. Hernández-Rosas F, Rey-Barrera M,
Hernández-Barajas F, Rangel-Soto C,
García-González MS, Franco-González
SS, et al. Unveiling Hidden Risks: In-
tentional Molecular Screening for Sexu-
ally Transmitted Infections and Vaginosis
Pathogens in Patients Who Have Been
Exclusively Tested for Human Papillo-
mavirus Genotyping. Microorganisms.
2023;11(11):2661. doi: 10.3390/micro-
organisms11112661.
21. Zhilka NYa, Shcherbinska OS.
Modern probiotics in the treatment of
sexually transmitted infections. From
the problem to its solution. Women’s
reproductive health. 2023;(6):15-22. doi:
10.30841/2708-8731.6.2023.289992.
22. Verstraelen H, Vieira-Baptista P, De
Seta F, Ventolini G, Lonnee-Hoffmann R,
Lev-Sagie A. The Vaginal Microbiome: I.
Research Development, Lexicon, Defin-
ing “Normal” and the Dynamics Through-
out Women’s Lives. J Low Genit Tract
Dis. 2022;26(1):73-8. doi: 10.1097/
LGT.0000000000000643.
23. Muzny CA, Cerca N, Elnaggar JH,
Taylor CM, Sobel JD, Van Der Pol B.
State of the Art for Diagnosis of Bac-
terial Vaginosis. J Clin Microbiol.
2023;61(8):e0083722. doi: 10.1128/
jcm.00837-22.
24. Jespers V, van de Wijgert J, Cools P,
Verhelst R, Verstraelen H, Delany-Moretl-
we S, et al. The significance of Lacto-
bacillus crispatus and L. vaginalis for
vaginal health and the negative effect of
recent sex: a cross-sectional descriptive
study across groups of African women.
BMC Infect Dis. 2015;15(4):115. doi:
10.1186/s12879-015-0825-z.
25. Nosenko OM, Demydchyk RYa. Lac-
tobacteria and lactic acid in maintaining
and restoring women’s health. Reprod
Health Woman. 2023;8:55-63. doi:
10.30841/2708-8731.8.2023.297795.
26. Song Y, Kato N, Matsumiya Y, Liu CX,
Kato H, Watanabe K. Identification of and
hydrogen peroxide production by fe-
cal and vaginal lactobacilli isolated from
Japanese women and newborn infants. J
Clin Microbiol. 1999;37(9):3062-4. doi:
10.1128/JCM.37.9.3062-3064.1999.
27. Holm JB, France MT, Gajer P, Ma B,
Brotman RM, Shardell M, et al. Integrating
compositional and functional content to
describe vaginal microbiomes in health and
disease. Microbiome. 2023;11(1):259.
doi: 10.1186/s40168-023-01692-x.
28. Mane A, Kulkarni S, Ghate M, Ris-
bud A, Thakar M. HIV-1 RNA shedding
in the female genital tract is associ-
ated with reduced quantity of Lacto-
bacilli in clinically asymptomatic HIV-
positive women. Diagn Microbiol Infect
Dis. 2013;75(1):112-4. doi: 10.1016/j.
diagmicrobio.2012.09.009.
29. Abou CL, Fenollar F, Diop K. Bac-
terial Vaginosis: What Do We Cur-
rently Know? Front Cell Infect Micro-
biol. 2022;11:672429. doi: 10.3389/
fcimb.2021.672429.
30. Hakimi S, Farhan F, Farshbaf-Khali-
li A, Dehghan P, Javadzadeh Y, Abbas-
alizadeh S, et al. The effect of prebiotic
vaginal gel with adjuvant oral metronida-
zole tablets on treatment and recurrence
of bacterial vaginosis: a triple-blind ran-
domized controlled study. Arch Gyne-
col Obstet. 2018;297(1):109-16. doi:
10.1007/s00404-017-4555-x.
31. Hinchytska LV, Lasitchuk OM,
Zhurakivskyi VM, Basyuga IO,
Kurtash NYa, Pakharenko LV. Restoration
and preservation of the vaginal ecosystem
in women in the postmenopausal period.
Reprod Health Woman. 2021;6:77-82. doi:
10.30841/2708-8731.6.2021.244389.
32. Danby CS, Althouse AD, Hillier SL,
Wiesenfeld HC. Nucleic Acid Amplifica-
tion Testing Compared With Cultures,
Gram Stain, and Microscopy in the Di-
agnosis of Vaginitis. J Low Genit Tract
Dis. 2021;25(1):76-80. doi: 10.1097/
LGT.0000000000000576.
33. Muzny CA, Schwebke JR. Patho-
genesis of Bacterial Vaginosis: Discus-
sion of Current Hypotheses. J Infect Dis.
2016;214(1):S1. doi: 10.1093/infdis/
jiw121.
34. Nelson TM, Borgogna JL, Brotman
RM, Ravel J, Walk ST, Yeoman CJ. Vagi-
nal biogenic amines: biomarkers of bac-
terial vaginosis or precursors to vaginal
dysbiosis? Front Physiol 2015;(6):253.
doi: 10.3389/fphys.2015.00253.
35. Paladine HL, Desai UA. Vaginitis: Di-
agnosis and Treatment. Am Fam Physi-
cian. 2018;97(5):321-9.
36. Bradshaw CS, Sobel JD. Current
Treatment of Bacterial Vaginosis-Limita-
tions and Need for Innovation. J Infect
Dis. 2016;214(1):S14. doi: 10.1093/
infdis/jiw159.
37. Farr A, Swidsinski S, Surbek D,
Tirri BF, Willinger B, Hoyme U, et al.
Bacterial Vaginosis: Guideline of the
DGGG, OEGGG and SGGG (S2k-Level,
AWMF Registry No. 015/028, June
2023). Geburtshilfe Frauenheilkd.
2023;83(11):1331-49. doi: 10.1055/a-
2169-8539.
38. Nouioui I, Carro L, García-López M,
Meier-Kolthoff JP, Woyke T, Kyrpides NC,
et al. Genome-Based Taxonomic Clas-
sification of the Phylum Actinobacteria.
Front Microbiol. 2018;(9):2007. doi:
10.3389/fmicb.2018.02007.
39. Fredricks DN, Fiedler TL, Mar-
razzo JM. Molecular identification of
bacteria associated with bacterial vagino-
sis. N Engl J Med. 2005;353(18):1899-
911. doi: 10.1056/NEJMoa043802.
40. Khedkar R, Pajai S. Bacterial Vagi-
nosis: A Comprehensive Narrative on
the Etiology, Clinical Features, and
Management Approach. Cureus.
2022;14(11):e31314. doi: 10.7759/cu-
reus.31314.
41. Zodzika J, Rezeberga D, Jerma-
kova I, Vasina O, Vedmedovska N,
Donders G. Factors related to el-
evated vaginal pH in the first trimes-
ter of pregnancy. Acta Obstet Gy-
necol Scand. 2011;90(1):41-6. doi:
10.1111/j.1600-0412.2010.01011.x.
42. Murina F, Graziottin A, Vicari-
otto F, De Seta F. Can Lactobacillus
fermentum LF10 and Lactobacillus aci-
dophilus LA02 in a slow-release vaginal
product be useful for prevention of
recurrent vulvovaginal candidiasis?:
A clinical study. J Clin Gastroenterol.
2014;48(1):102-05. doi: 10.1097/
MCG.0000000000000225.
43. Tomusiak A, Strus M, Heczko PB,
Adamski P, Stefański G, Mikołajczyk-
Cichońska A, et al. Efficacy and safety
of a vaginal medicinal product containing
three strains of probiotic bacteria: a mul-
ticenter, randomized, double-blind, and
placebo-controlled trial. Drug Des De-
vel Ther. 2015;9:5345-54. doi: 10.2147/
DDDT.S89214.
44. Vicariotto F, Mogna L, Del Piano M.
Effectiveness of the two microorgan-
isms Lactobacillus fermentum LF15 and
Lactobacillus plantarum LP01, formu-
lated in slow-release vaginal tablets, in
women affected by bacterial vagino-
sis: a pilot study. J Clin Gastroenterol.
2014;48(1):S106-12. doi: 10.1097/
MCG.0000000000000226.
