Available via license: CC BY-SA 4.0
Content may be subject to copyright.
MILITARY AFFAIRS
AND NATIONAL SECURITY
681
This work is distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
Proceedings of the 7th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Trends and Trends in the
Context of Globalization»
(April 19-20, 2024).
Umeå, Kingdom of Sweden
No
197
DOI 10.51582/interconf.19-20.04.2024.064
Принципи обґрунтування обрису
комплексної системи боротьби
з малорозмірними безпілотними
літальними апаратами в умовах
їх масованого застосування
Лук’янчук Вадим Володимирович1,
Ніколаєв Іван Михайлович2,
Бережний Андрій Олександрович3,
Калугін Денис Сергійович4,
Долина Михайло Петрович5,
Коломійцев Олексій Володимирович6,
Третяк Вячеслав Федорович7,
Донцов Сергій Миколайович8,
Трофіменко Юрій Валентинович9,
Ткачик Володимир Дмитрович10,
Служенко Віталій Олександрович11,
Іванов Олег Віталійович12,
Жуйков Владислав Валерійович13,
Воронін Андрій Володимирович14
1 доктор технічних наук, професор, начальник науково-дослідного відділу;
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; Україна
2 кандидат технічних наук, старший науковий співробітник,
провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу;
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; Україна
3 кандидат технічних наук, начальник;
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; Україна
MILITARY AFFAIRS
AND NATIONAL SECURITY
682
This work is distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
Proceedings of the 7th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Trends and Trends in the
Context of Globalization»
(April 19-20, 2024).
Umeå, Kingdom of Sweden
No
197
4 кандидат технічних наук, старший науковий співробітник,
старший науковий співробітник науково-дослідного відділу;
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; Україна
5 кандидат військових наук, доцент,
старший науковий співробітник науково-дослідного відділу;
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; Україна
6 Заслужений винахідник України, доктор технічних наук, професор
професор кафедри комп'ютерної інженерії та програмування;
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»; Україна
7 кандидат технічних наук, доцент, старший науковий співробітник
науковий співробітник наукового центру Повітряних Сил;
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; Україна
8 науковий співробітник науково-дослідного відділу;
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; Україна
9 науковий співробітник науково-дослідного відділу;
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; Україна
10 науковий співробітник науково-дослідного відділу;
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; Україна
11 молодший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії факультету;
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; Україна
12 науковий співробітник науково-дослідної лабораторії факультету;
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; Україна
13 науковий співробітник науково-дослідної лабораторії факультету;
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; Україна
14 старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії факультету;
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; Україна
Анотація.
Викладаються принципи та методологічний підхід до вирішення задачі щодо обґрунтування обрису
системи боротьби з малорозмірними безпілотними літальними апаратами (МБпЛА) в умовах їх
масованого застосування. Показано, що суть даної задачі полягає у визначенні складу,
структури та сукупності найбільш важливих кількісно-якісних показників функціональних
властивостей системи, при яких вона повинна забезпечувати захист об’єктів і військ від
ударів МБпЛА в прогнозованих умовах ведення бойових дій з потрібною ефективністю. Система
повинна бути комплексною, побудованою на основі оптимального поєднання пасивних і активних
засобів розвідки, радіоелектронного подавлення та вогневого ураження. Обрис системи повинний
бути представлений деякою сукупністю її підсистем, які повинні складатися з чітко виділених
функціональних компонентів та містити відповідні бойові засоби і засоби забезпечення.
Показано, що обґрунтування обрису системи боротьби з МБпЛА повинно проводитися із
застосуванням методів математичного моделювання.
Ключові слова:
обрис
система
безпілотний літальний аппарат
вогневе ураження
радіоелектронне подавлення
математичне моделювання
MILITARY AFFAIRS
AND NATIONAL SECURITY
683
This work is distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
Proceedings of the 7th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Trends and Trends in the
Context of Globalization»
(April 19-20, 2024).
Umeå, Kingdom of Sweden
No
197
Досвід збройних конфліктів останніх років показав різко
зростаючу роль МБпЛА, які здатні здійснювати політ по заданому
маршруту на малої висоті при дистанційному або автономному
управлінні та нести корисне навантаження [1, 2]. Управління
БпЛА може здійснюватися епізодичною подачею команд або
безперервно. В останньому випадку БпЛА називають дистанційно-
пілотованим літальним апаратом (ДПЛА). Малорозмірні БпЛА
відрізняються за призначенням, конструкцією та багатьма
іншими параметрами. Наземний сегмент БпЛА складається з
обладнання запуску і обслуговування та пункту управління (ПУ)
із вбудованим обладнанням зв’язку.
На думку закордонних фахівців масоване використання БпЛА
даного класу змінять їх роль у майбутніх військових конфліктах
[3-5]. Нарощування загальної кількості розвідувальних,
розвідувально-ударних і ударних МБпЛА обумовлює можливість їх
масованого застосування у вигляді скоординованих груп (роїв),
в наслідок чого вони із забезпечуючих засобів перетворяться
в один з найважливіших компонентів бойових дій.
Загроза масового застосування МБпЛА різного призначення
потребує організації оборони великої кількості об’єктів і
формувань військ в тактичній і оперативній зонах бойових дій,
а також оборони важливих державних і військових об’єктів на
усю глибину території країни. Складність вирішення даної
задачі обумовлена ефективністю існуючих засобів
протиповітряної оборони (ППО) щодо своєчасного виявлення
МБпЛА через їх малу радіолокаційну помітність і, як наслідок,
невиправдано високу вартість ураження цілей такого класу
традиційними вогневими засобами. Такі обставини обумовлюють
необхідність перегляду існуючих положень щодо організації
оборони об’єктів критичної інфраструктури (КІ) та угруповань
військ, а також критеріїв застосування традиційної системи
ППО для протидії МБпЛА різного призначення [3-5].
За поглядами закордонних фахівців, найбільш раціональним
шляхом вирішення проблеми боротьби з МБпЛА є створення
цілеспрямованої системи “протидронової” оборони, здатної
вирішувати задачі щодо прикриття об’єктів КІ та формувань
військ від масованого застосування МБпЛА різного призначення
на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях ведення
бойових дій [6-9]. Для ефективного вирішення даних задач
система боротьби з МБпЛА повинна володіти відповідними
MILITARY AFFAIRS
AND NATIONAL SECURITY
684
This work is distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
Proceedings of the 7th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Trends and Trends in the
Context of Globalization»
(April 19-20, 2024).
Umeå, Kingdom of Sweden
No
197
бойовими властивостями, кількісно-якісні показники яких
повинні визначатися на етапі обґрунтування обрису системи.
Метою обґрунтування обрису такої системи є досягнення
певного, заданого ресурсами та обставинами стану системи по
відношенню до системи безпілотних засобів повітряного нападу
(ЗПН) противника при мінімальних витратах на її створення.
Під обрисом системи боротьби з БпЛА розуміється
структура, взаємозв’язки та сукупність кількісно-якісних
властивостей і характеристик, при яких вона здатна
забезпечити прикриття від ударів МБпЛА противника об’єктів КІ
та військ на усю глибину їх оперативної побудови у рамках
жорстких часових обмежень в умовах активної вогневої та
радіоелектронної протидії противника.
Загроза масового застосування БпЛА у складі
скоординованих груп (“роів”) обумовлює необхідність
вдосконалення науково-методичного апарата обґрунтування
обрису системи боротьби з БпЛА, який повинний передбачати
генерацію та оцінку альтернативних варіантів обрису даної
системи з урахуванням безлічі її міжрівневих зв’язків. Суть
задачі обґрунтування обрису системи боротьби з такої МБпЛА
полягає у визначенні складу, структури та основних
характеристик функціональних властивостей системи, які
забезпечують екстремальне значення обраного показника
ефективності системи при заданих ресурсних обмеженнях.
Труднощі вирішення даної задачі обумовлені тим, що на
початкової стадії життєвого циклу система боротьби з БпЛА для
виконання заданого обсягу бойових задач повинна
представлятися у вигляді альтернативних варіантів її складу
та структури. Тому, обґрунтування обрису такої системи
повинно здійснюватися у процесі багаторазового аналізу різних
варіантів проектних альтернатив.
На певному рівні абстрагування обрис системи боротьби з
такої МБпЛА можна інтерпретувати як її технічний варіант,
який є конкретним уявленням концепції створення системи та
відображає її найбільш характерні риси. Іншими словами, обрис
системи боротьби з МБпЛА є комплексною якісно-кількісною
характеристикою, яка повинна відображати її найбільш загальні
та значущі ознаки, як об’єкта проектування.
Необхідність у створенні цілеспрямованої системи боротьби
з МБпЛА обумовлена низькою факторів, які характеризують БпЛА
MILITARY AFFAIRS
AND NATIONAL SECURITY
685
This work is distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
Proceedings of the 7th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Trends and Trends in the
Context of Globalization»
(April 19-20, 2024).
Umeå, Kingdom of Sweden
No
197
як об’єкти вогневого ураження для традиційних засобів ППО. До
таких факторів можливо віднести наступні [4, 6-10]:
– відносна економічна недоцільність застосування зенітних
ракетних комплексів (ЗРК) середньої дальності (СД) та
дальньої дії (ДД) для боротьби з БпЛА;
– недостатня вогнева продуктивність ЗРК при протидії
БпЛА, що діють у складі групи або “рою”;
– мали значення ймовірності ураження МБпЛА зенітними
керованими ракетами (ЗКР) та снарядами зенітної артилерії
через їх малу оптичну, інфрачервону, радіолокаційну і
акустичну помітність, а також можливість дій на гранично малих
висотах з малою швидкістю польоту.
Аналіз досвіду бойових дій та причин, що знижують
ефективність традиційних засобів ППО, дозволяє зробити
висновок про те, що в основу створення системи боротьби з
МБпЛА повинно бути покладено низьку системно-методологічних
принципів, до яких відносяться наступні:
– комплексність впливу на БпЛА противника, що передбачає
радіоелектронне продавлення (РЕП) основних елементів їх
інформаційних систем (розвідки, навігації і зв’язку) та
вогневе ураження БпЛА у повітрі, а також їх наземних ПУ;
– комплексність розвідки БпЛА противника, що передбачає
поєднання активних, напівактивних та пасивних засобів, які
забезпечують стійкість ефективного ведення розвідки у
необхідному діапазоні висот і дальностей в умовах сучасного
вогневого ураження та РЕП з боку противника;
– стійкість та оперативність забезпечення вогневих
засобів і засобів РЕП інформацією про повітряну обстановку
при централізованому та децентралізованому управлінні,
засновану на поєднанні автономної розвідки, прямого отримання
інформації від джерел у секторі відповідальності та
традиційного отримання цілевказівок за захищеними каналами
зв’язку;
– комплексність застосування вогневих засобів, що
передбачає поєднання ЗРК дальньої і ближньої дії, середньої
та малої дальності, переносних ЗРК (ПЗРК), зенітно-гарматних
ракетних комплексів (ЗГРК), зенітних артилерійських
комплексів (ЗАК) та зенітних самохідних установок (ЗСУ);
– раціональність розміщення засобів розвідки, РЕП та
вогневого ураження по глибині, що забезпечує ураження БпЛА на
MILITARY AFFAIRS
AND NATIONAL SECURITY
686
This work is distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
Proceedings of the 7th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Trends and Trends in the
Context of Globalization»
(April 19-20, 2024).
Umeå, Kingdom of Sweden
No
197
гранично малих висотах та виключає ураження (подавлення)
засобів активної радіолокації протирадіолокаційними ракетами;
– скритність та маневрування засобів розвідки, РЕП та
вогневого ураження у ході бойових дій з метою збереження їх
ефективної участі у відбитті ударів БпЛА різних класів (типів)
тощо.
Реалізація перелічених принципів передбачає, що боротьба
з МБпЛА повинна здійснюватися мобільними ЗРК ближньої дії
(БД), ЗРК малої дальності (МД) та СД, а на напрямках найбільш
ймовірного подолання системи ППО – ЗГРК, ЗАК, ЗСУ та ПЗРК.
При цьому, розвідка БпЛА повинна здійснюється:
– малогабаритними мобільними РЛС кругового огляду, що
мають підвищену скритність та взаємодіють з пасивними
засобами розвідки, які повинні розміщуватися у першої смузі
оборони;
– пасивними (оптоелектронними і акустичними) засобами
розвідки на гранично малих і малих висотах, що повинні
розміщуватися на найбільш ймовірних (небезпечних) напрямках
польотів БпЛА, які повинні визначатися з урахуванням
особливостей рельєфу місцевості;
– засобами радіо- і радіотехнічної розвідки та засобами
РЕП, які повинні забезпечувати виявлення випромінювань та
радіоелектронне подавлення командних радіоліній управління та
ліній радіозв’язку БпЛА.
Отже, створення системи боротьби з МБпЛА передбачає
оптимальне застосування існуючих та нових засобів розвідки,
вогневого ураження та радіоелектронного подавлення. При
цьому, логіка компонування та взаємодії засобів розвідки, РЕП
і вогневого ураження має бути спрямована на забезпечення
необхідної ефективності боротьби з малорозмірними та
малошвидкісними БпЛА різного цільового призначення,
насамперед, на малих та гранично малих висотах.
Обґрунтування обрису системи боротьби з БпЛА на основі
зазначених принципів передбачає визначення:
– задач системи боротьби з МБпЛА противника та необхідні
рівні їх вирішення;
– типажу та основних тактико-технічних характеристик
(ТТХ) МБпЛА, боротьбу з якими повинна забезпечувати система;
– складу системи боротьби з МБпЛА, призначення та умов
бойового застосування її структурних компонентів;
MILITARY AFFAIRS
AND NATIONAL SECURITY
687
This work is distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
Proceedings of the 7th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Trends and Trends in the
Context of Globalization»
(April 19-20, 2024).
Umeå, Kingdom of Sweden
No
197
– вимог до показників основних функціональних
властивостей та характеристик системи, які мають забезпечити
досягнення цілей боротьби з БпЛА противника.
Аналіз досвіду бойових дій свідчить, що основними
задачами системи боротьби з БпЛА є [6-8]:
а) прикриття від масованих ударів БпЛА противника
адміністративно-політичних, промислово-економічних центрів
(районів) країни, угруповань військ, важливих державних,
військових та інших об’єктів КІ на визначеному стратегічному
або оперативному напрямках;
б) відбиття масованого удару БпЛА противника по військам
і об’єктам, що прикриваються, в оперативно-тактичної зоні
ведення бойових дій.
Отже, обрис системи, здатної забезпечити ефективне
вирішення даних задач, буде визначатися її взаємодією з
оточуючими системами та внутрішньою побудовою. Тоді,
обґрунтування обрису системи боротьби з МБпЛА повинно
здійснюватися в межах організаційно-функціонального,
системотехнічного та технічного синтезу на основі
прогнозування функціонально-технічного обрису безпілотних
засобів, як об’єктів ураження.
Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те,
що на даний час основними методами боротьби з БпЛА є [4, 5,
8, 10-15]:
– радіоелектронне подавлення каналів радіозв’язку та
радіонавігації;
– інформаційний вплив на систему управління;
– виведення БпЛА з ладу шляхом застосування лазерного або
мікрохвильового випромінювання;
– знищення БпЛА традиційними засобами ППО у повітрі;
– ураження наземної інфраструктури, призначеної для
підготовки та проведення пусків БпЛА, а також БпЛА на
майданчиках їх запуску.
Для ефективного вирішення покладених задач система
боротьби з БпЛА повинна складатися з взаємозалежних і
об’єднаних загальною метою функціонування підсистем, до яких
відносяться наступні (рис. 1):
– підсистема комплексної розвідки;
– підсистема комплексної протидії БпЛА;
– підсистема управління та зв’язку (стратегічного,
MILITARY AFFAIRS
AND NATIONAL SECURITY
688
This work is distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
Proceedings of the 7th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Trends and Trends in the
Context of Globalization»
(April 19-20, 2024).
Umeå, Kingdom of Sweden
No
197
оперативного та тактичного рівнів);
– підсистема захисту об’єктів КІ та військ від дій БпЛА;
– підсистема технічного забезпечення.
Рисунок 1
Структура системи боротьби з БпЛА
Дана система повинна забезпечувати:
– своєчасне виявлення та оповіщення про початок дій БпЛА,
видачу точних координат їх польоту, обмін розвідувальною
інформацією між силами та засобами протидії БпЛА;
– ефективне управління та надійне радіоелектронне
подавлення перешкодами каналів управління польотом БпЛА,
передачу та обмін розвідувальної інформації;
– ефективне управління вогнем зенітних сил та засобів;
– ураження БпЛА зенітним вогнем ЗРК, ПЗРК, ЗПРК, ЗАК, ЗСУ
у межах їх наявних розвідувальних та вогневих можливостей.
Мета функціонування системи буде досягатися реалізацією
потенційних можливостей підсистеми комплексної протидії БпЛА,
яка повинна містити активну і пасивну складову та
забезпечувати:
– радіоелектронне подавлення каналів радіозв’язку та
радіонавігації;
– знищення БпЛА традиційними засобами ППО у повітрі;
– ураження наземної інфраструктури, призначеної для
підготовки та проведення пусків БпЛА, а також БпЛА на
майданчиках їх запуску.
СИСТЕМА БОРОТЬБИ З БЕЗПІЛОТНИМИ ЛІТАЛЬНИМИ АПАРАТАМИ
Засоби маскування
об’єктів та військ,
що обороняються
Засоби імітації
діяль-ності хібних
об’єктів
та угрупувань військ
Засоби РЕП ліній
зв’язку та бортових
РЕЗ БпЛА
Засоби вогневого
ураження наземних
ПУ та БпЛА у
повітрі
Засоби
радіолока-
ційної, радіо- і
радіотехнічної,
оптоелекторонної
та акустичної
роз-відки ПУ і
БпЛА
у повітрі
Підсистема
комплексної
розвідки БпЛА
Підсистема
комплексної
протидії БпЛА
Підсистема
захисту об’єктів
і військ
від дій БпЛА
Підсистема
управління
та зв’язку
Підсистема
технічного
забезпечення
MILITARY AFFAIRS
AND NATIONAL SECURITY
689
This work is distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
Proceedings of the 7th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Trends and Trends in the
Context of Globalization»
(April 19-20, 2024).
Umeå, Kingdom of Sweden
No
197
До складу даної підсистеми повинні входити:
– підсистема вогневого ураження;
– підсистема РЕП ліній зв’язку та бортових
радіоелектронних засобів (РЕЗ) БпЛА.
Підсистема вогневого ураження призначена для знищення
наземних ПУ на землі та БпЛА різних класів (типів) у повітрі.
Вона повинна забезпечувати виявлення, захоплення,
супроводження та ураження БпЛА стратегічного, оперативного і
тактичного призначення на встановлених рубежах і висотах. Для
вирішення таких завдань до складу підсистеми вогневого
ураження повинні входити різнотипні ЗРК, а також ЗГРК, ПЗРК,
ЗАК та ЗСУ, що володіють порівняно високими розвідувальними
і вогневими можливостями при виявленні і стрільбі по
малорозмірним і малошвидкісним цілям, а також інші
перспективні засоби і способи боротьби з МБпЛА різного
призначення.
Досвід сучасних бойових дій свідчить, що перший ешелон
підсистеми вогневого ураження БпЛА повинний створюватися на
основі ЗРК ДД та СД, які повинні забезпечувати знищення на
встановлених рубежах важких і середніх БпЛА стратегічного і
оперативного призначення.
Другій ешелон підсистеми повинний створюватися на основі
ЗРК МД, які повинні забезпечувати знищення на встановлених
рубежах легких МБпЛА тактичного призначення з ефективною
поверхнею розсіювання не менше 0,01 м2.
Третій ешелон повинний створюватися на основі ЗРК і ЗГРК
БД та ПЗРК і ЗСУ, що повинні забезпечувати знищення на
встановлених рубежах МБпЛА тактичного призначення. Для
вирішення даних задач ЗРК і ЗГРК БД повинні бути оснащені
універсальними бойовими ракетними та гарматними модулями з
активно-пасивними засобами виявлення, а також повинні мати
збільшений боєкомплект ЗКР та снарядів. До них мають
пред’являтися підвищені вимоги щодо мобільності,
автономності, перешкодозахищеності та скритності бойового
застосування.
Четвертий ешелон підсистеми вогневого ураження повинний
створюватися на основі зенітних артилерійських і зенітних
великокаліберних кулеметних установок, які повинні
забезпечувати знищення на встановлених рубежах малих і понад
малих БпЛА. Для ведення зенітного вогню по БпЛА такі засоби
MILITARY AFFAIRS
AND NATIONAL SECURITY
690
This work is distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
Proceedings of the 7th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Trends and Trends in the
Context of Globalization»
(April 19-20, 2024).
Umeå, Kingdom of Sweden
No
197
можуть об’єднуватися у тимчасові спеціалізовані групи, до
складу яких можуть входити також ПЗРК і зенітні установки
(ЗУ-23).
Для підвищення ефективності ураження МБпЛА зенітним
вогнем необхідна розробка відносно дешевих ЗКР, а також
спеціалізованих систем зенітної зброї, у тому числі,
заснованої на нових фізичних принципах.
Підсистема РЕП призначена для подавлення командних
радіоліній управління і сигналів найбільш поширених
супутникових радіонавігаційних систем. До її складу повинні
входити засоби РЕП, орієнтовані на вирішення даних завдань,
а також інші перспективні засоби та способи боротьби з БпЛА.
Підсистема комплексної розвідки повинна забезпечувати
своєчасне виявлення та супроводження БпЛА, а також видачу
інформації у підсистему управління або безпосередньо на
вогневі засоби або засоби РЕП. Для вирішення даних задач
розвідка МБпЛА повинна здійснюватися одночасно у декількох
фізичних полях можливої прояви їх демаскуючих ознак при
зосередженні зусиль на найбільш ймовірних напрямках дій БпЛА.
В основу побудови підсистеми комплексної розвідки повинно
бути покладене комплексне застосування різних методів
виявлення та нейтралізації БпЛА, які враховують усі можливі
способи їх застосування, льотні та технічні характеристики
(оптичні, радіоелектронні тощо). До складу підсистеми
комплексної розвідки БпЛА повинні входити сили і засоби
радіолокаційної, радіо- і радіотехнічної, оптоелектронної і
акустичної розвідки, які володіють кращими розвідувальними
можливостями при роботі з малорозмірними та малоконтрастними
цілями, що низько летять.
Підсистема управління та зв’язку призначена для
ефективного управління силами та засобами, що беруть участь
у боротьбі з БпЛА. Дана підсистема повинна забезпечувати
наступне:
– управління веденням розвідки, вогневим та
радіоелектронним ураженням БпЛА;
– ототожнення даних різних видів розвідки та включення їх
у формуляри повітряних об’єктів;
– інформаційно-технічну взаємодію комплексів засобів
автоматизації (КЗА) командних пунктів (КП) (ПУ) ППО з КЗА КП
(ПУ) інших родів військ.
MILITARY AFFAIRS
AND NATIONAL SECURITY
691
This work is distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
Proceedings of the 7th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Trends and Trends in the
Context of Globalization»
(April 19-20, 2024).
Umeå, Kingdom of Sweden
No
197
Підсистема захисту військ та об’єктів КІ від дій БпЛА
призначена для приховування демаскуючих ознак їх розміщення
та функціонування, а також для імітації діяльності хибних
об’єктів (позицій військ) у різних фізичних полях ведення
розвідки. В основу побудови такої підсистеми повинно бути
покладено виконання комплексу інженерно-технічних заходів,
які спрямовані на підвищення скритності власних сил та
засобів, а також зниження ефективності застосування БпЛА
противником.
Підсистема технічного забезпечення повинна забезпечувати
надійне функціонування засобів зазначених вище підсистем,
підтримання їх у працездатному стані та відновлення
працездатності у разі пошкодження.
Кількісно-якісний склад системи боротьби з БпЛА на етапі
обґрунтування її обрису повинний визначатися з урахуванням
рівня відповідності найбільш важливих властивостей
(спроможностей) системи потрібному рівню ефективності
виконання задач захисту об’єктів КІ та військ від ударів
різнотипних БпЛА стратегічного, оперативного і тактичного
призначення у прогнозованих умовах ведення протиповітряної
операції (бойових дій). Дані умови на етапі обґрунтування
обрису системи можуть бути задані лише у вигляді розрахункових
сценаріїв ведення протиповітряних операцій (бойових дій),
розробка яких повинна здійснюватися з урахуванням досвіду
локальних війн, перспектив розвитку БпЛА противника та
сучасних поглядів на їх бойове застосування у майбутніх
війнах.
Обґрунтування обрису системи боротьби з БпЛА у зв’язку з
великою розмірністю даного завдання доцільно здійснювати
методом її декомпозиції на основі аналізу змісту і обсягу
задач, що покладаються на систему. Основним інструментом
рішення задачі є математичне моделювання, реалізація якого
передбачає розробку математичної моделі, яка повинна
забезпечувати можливість імітації двостороннього конфлікту з
використанням можливих сценаріїв застосування різнотипних
БпЛА для прориву ППО і нанесення ударів по об’єктах КІ, що
прикриваються. Сценарій повинен містити детальний опис
процесу формування схеми удару БпЛА та просторово-часову
координацію (траєкторну, інформаційну і вогневу) дій його
елементів. Така модель повинна відтворювати динаміку зміни
MILITARY AFFAIRS
AND NATIONAL SECURITY
692
This work is distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
Proceedings of the 7th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Trends and Trends in the
Context of Globalization»
(April 19-20, 2024).
Umeå, Kingdom of Sweden
No
197
просторово-часової картини розвитку бойових дій з відбиття
удару противника при різних варіантах бойового складу системи
боротьби з БпЛА в умовах інтенсивного застосування
радіоперешкод з боку ЗПН противника.
Отже, застосування методичного підходу, який заснований
на використанні комплексу імітаційного математичного
моделювання, дозволить вирішити завдання щодо формування
обрису та обґрунтування вимог до основних функціональних
властивостей її підсистем.
Висновки
Таким чином, обрис системи боротьби з БпЛА повинний бути
представлений деякою сукупністю її підсистем, які, у свою
чергу, повинні складатися з чітко виділених функціональних
компонентів та містити відповідні бойові засоби і засоби
забезпечення, які повинні бути раціонально збалансовані за
складом і типажем, а також дозволяти створювати угруповання
сил і засобів для оборони об’єктів КІ та військ від ударів
БпЛА різних класів.
Система боротьби з МБпЛА противника має бути раціонально
збалансованою за кількісно-якісним складом та типажем її
засобів, а також забезпечувати формування стійких формувань
(угруповань) ППО та ешелоноване прикриття об’єктів КІ та
військ від ударів БпЛА противника на усю глибину їх
оперативної побудови та території країни, ефективно
функціонувати в умовах активної вогневої та радіоелектронної
протидії противника. Система повинна бути комплексною,
побудованою на основі оптимального поєднання існуючих та
нових пасивних і активних засобах розвідки, засобах вогневого
ураження різних класів БпЛА, а також засобах РЕП. Викладений
методологічний підхід може бути покладений в основу
обґрунтування обрису перспективної системи боротьби з БпЛА,
побудованої на новітніх вогневих засобах, засобах розвідки,
РЕП, управління і забезпечення та здатної вирішувати задачі
щодо прикриття об’єктів Кі та військ від ударів БпЛА
стратегічного, оперативного і тактичного призначення.
References:
[1] Афонин И.Е. Анализ опыта боевого применения групп беспилотных
летательных аппаратов для поражения зенитно-ракетных комплексов
системы противовоздушной обороны в военных конфликтах в Сирии, в
Ливии и в Нагорном Карабахе / И.Е. Афонин, С.И. Макаренко, С.В.
MILITARY AFFAIRS
AND NATIONAL SECURITY
693
This work is distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
Proceedings of the 7th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Trends and Trends in the
Context of Globalization»
(April 19-20, 2024).
Umeå, Kingdom of Sweden
No
197
Петров, А.А. Привалов // Системы управления, связи и безопасности. –
2020. – № 4. – С. 163-191. DOI 10.24411/2410-9916-2020-10406.
[2] Ананьев А.В. Способ совместного применения беспилотных летательных
аппаратов малого класса и многофункциональных бомбардировщиков при
поражении средств противовоздушной обороны на маршруте полета /
А.В. Ананьев, А.Г. Рыбалко, С.П. Петренко, Е.В Ильинов // Воздушно-
космические силы. Теория и практика. – 2021. – № 19. – С. 10-28.
DOI:10.24412/2500-4352-2021-19-10-28.
[3] Когтин А.В. Перспективы развития малых беспилотных летательных
аппаратов и проблема их обнаружения / А.В. Когтин, Г.Я. Шайдуров //
Военная Мысль. – 2023. – № 1. – С. 61-65.
https://cyberleninka.ru/article/n/perspektivy-razvitiya-malyh-
bespilotnyh-letatelnyh-apparatov-i-problema-ih-obnaruzheniya.
[4] Ростопчин В.В. Ударные беспилотные летательные аппараты и
противовоздушная оборона – проблемы и перспективы противостояния
// Беспилотная авиация. 2019. – Електронний ресурс. – Режим доступу:
URL:
https://www.researchgate.net/publication/331772628_Udarnye_bespilot
nye_letatelnye_apparaty_i_protivovozdusnaa_oborona_-
problemy_i_perspektivy_protivostoania.
[5] Галкин Д.В. Борьба с беспилотными летательными аппаратами: методы и
средства иностранных армий / Д.В. Галкин, А.В. Степанов // Военная
Мысль. – 2021. – № 6. – С. 142-151.
https://cyberleninka.ru/article/n/borba-s-bespilotnymi-letatelnymi-
apparatami-metody-i-sredstva-inostrannyh-armiy.
[6] Ерёмин Г.В. Система борьбы с беспилотными летательными аппаратами –
новый технический уровень и комплексный подход. / Г.В. Ерёмин,
С.Н. Чёрный // Военная Мысль. – 2022. – № 7. – С. 32-40.
https://cyberleninka.ru/article/n/sistema-borby-s-bespilotnymi-
letatelnymi-apparatami-novyy-tehnicheskiy-uroven-i-kompleksnyy-
podhod.
[7] Тикшаев В.Н. Проблема борьбы с беспилотными летательными аппаратами
и возможные пути ее решения / В.Н. Тикшаев, В.В. Барвиненко
// Военная Мысль. – 2021. – № 1. – С. 125-132.
https://cyberleninka.ru/article/n/problema-borby-s-bespilotnymi-
letatelnymi-apparatami-i-vozmozhnye-puti-ee-resheniya.
[8] Лопин Г.А. Развитие средств борьбы с беспилотными летательными
аппаратами / Г.А. Лопин, Г.И. Смирнов, И.Н. Ткачёв // Военная Мысль.
– 2023. – № 1. – С. 42-47.
https://cyberleninka.ru/article/n/razvitie-sredstv-borby-s-
bespilotnymi-letatelnymi-apparatami.
[9] Мохаммад М. К вопросу повышения эффективности противодействия
малоразмерным беспилотным летательным аппаратам / М. Мохаммад,
В.Н. Похващев, Л.Б. Рязанцев // Военная Мысль. – 2022. – № 6. –
С. 45-52. https://cyberleninka.ru/article/n/k-voprosu-povysheniya-
effektivnosti-protivodeystviya-malorazmernym-bespilotnym-
letatelnym-apparatam.
[10] Макаренко С.И. Анализ средств и способов противодействия беспилотным
MILITARY AFFAIRS
AND NATIONAL SECURITY
694
This work is distributed under the terms of the Creative
Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License
(https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/).
Proceedings of the 7th International
Scientific and Practical Conference
«Scientific Trends and Trends in the
Context of Globalization»
(April 19-20, 2024).
Umeå, Kingdom of Sweden
No
197
летательным аппаратам. Часть 1. Беспилотный летательный аппарат как
объект обнаружения и поражения / С.И. Макаренко, А.В. Тимошенко,
А.С. Васильченко // Системы управления, связи и безопасности. – 2020.
– № 1. – С. 109-146. DOI:10.24411/2410-9916-2020-10105.
[11] Макаренко С.И. Анализ средств и способов противодействия беспилотным
летательным аппаратам. Часть 2. Огневое поражение и физический
перехват / С.И. Макаренко, А.В. Тимошенко // Системы управления,
связи и безопасности. – 2020. – № 1. – С. 147-197. DOI: 10.24411/2410-
9916-2020-10106.
[12] Макаренко С.И. Анализ средств и способов противодействия беспилотным
летательным аппаратам. Часть 3. Радиоэлектронное подавление систем
навигации и радиосвязи // Системы управления, связи и безопасности.
– 2020. – № 2. – С. 101-175. DOI: 10.24411/2410-9916-2020-10205.
[13] Макаренко С.И. Анализ средств и способов противодействия беспилотным
летательным аппаратам. Часть 4. Функциональное поражение
сверхвысокочастотным и лазерным излучениями // Системы управления,
связи и безопасности. – 2020. – № 3. – С. 122-157. DOI: 10.24411/2410-
9916-2020-10304.
[14] Лузан А.Г. Перспективы развития мини-беспилотников и способы борьбы
с ними. Часть I // Воздушно-космическая сфера. – 2020. – № 4. –
С. 58-65. https://cyberleninka.ru/article/n/perspektivy-razvitiya-
mini-bespilotnikov-i-sposoby-borby-s-nimi-chast-i.
[15] Лесков А. Зарубежные наземные средства поражения малоразмерных
воздушных целей // Зарубежное военное обозрение. – 2020. – № 4. –
С. 46-53.
http://factmil.com/publ/vooruzhenie/zrk/zarubezhnye_nazemnye_sredst
va_porazhenija_malorazmernykh_vozdushnykh_celej_2020/84-1-0-1751.
