Мета статті – проаналізувати стан наукової розробки становлення і діяльності просвітянських осередків на Волині у працях сучасних українських дослідників. Методи. Дослідження проведене на основі використання принципів історизму, об’єктивності та комплексності джерел із використанням методів: історіографічного аналізу та синтезу, проблемно-хронологічного, проблемно-ситуаційного та порівняльного.
... [Show full abstract] Результати. На основі зазначених принципів та методів було проаналізовано історіографічний доробок з історії товариства «Просвіта» на Волині. Огляд історіографії дозволив зробити висновок, що ця проблематика привертає увагу значної кількості науковців та краєзнавців, передусім із Луцька, Рівного та інших міст Західної України. Умовно основні праці (монографії, дисертації, наукові збірники та статті) поділено на дві групи: становлення та розвиток просвітянських осередків на Волині і напрями діяльності волинських «Просвіт». Серед першої групи варто відмітити дослідників В. Барана, М. Кучерепу, С. Пономаренко, Б. Савчука, Л. Стрільчук, М. Філіпович та ін., а у другій – О. Каліщук, Л. Понєдєльник, Т. Сладковську, Ю. Сороку та ін. На основі історіографічного аналізу встановлено, що більшість науковців наголошують на багатоаспектності діяльності волинських просвітянських осередків та важливості їх ролі у національно-культурному розвитку України. Висновки. Сучасні українські дослідники поглиблюють вивчення історії просвітянського руху в Україні. В останні роки зросла кількість праць з історії «Просвіти» у регіональному вимірі. Так, значний інтерес у науковців викликає проблематика становлення та напрямів діяльності просвітянських організацій на Волині. Аналіз та представлення авторами у дослідженнях форм та способів діяльності локальних просвітянських осередків сприяє просвітницькій роботі сучасних громадських організацій, а це, в свою чергу, створює сприятливі умови для популяризації української мови та культури. Це на сьогодні має надзвичайно важливе значення для формування національної свідомості, ідентичності та загалом національно-культурного розвитку України.
