BookPDF Available

Prospects of tourism development in Ukraine and the world: management, technologies, models: a collective monograph. Ninth edition [Перспективи розвитку туризму в Україні та світі: управління, технології, моделі: колективна монографія. Видання дев’яте]

Authors:

Abstract

Перспективи розвитку туризму в Україні та світі: управління, технології, моделі: колективна монографія. Видання дев’яте / за наук. ред. проф. Матвійчук Л.Ю., проф. Барського Ю.М., доц. Лепкого М.І. – Луцьк: ВІП Луцького НТУ, 2023. – 388 с. На сьогоднішній день в умовах війни туризм в Україні зазнає величезних втрат як зі сторони турпотоків, яких майже нема, так і зі сторони втрат туристично- рекреаційного потенціалу територій, які потрапили під окупацію та постраждали внаслідок бойових дій. На відновлення туристичної сфери в післявоєнний період потрібні будуть колосальні капіталовкладення та активне сприяння туристичним потоках, щоб якомога швидше відновити та відбудувати туристичну сферу. Враховуючи досвід країн, які пройшли шлях відновлення після воєн, Україна матиме перспективи відновлення туристичної сфери, та появи і поширення нових видів туризму, пов’язаних з воєнними діями, що відбувались, та пам’яттю всіх постраждалих. Оскільки основна мета туристичної політики сьогодні полягає у збереженні національного туристичного комплексу за умови гарантування максимальної безпеки туристів, доцільно вибрати шлях інтенсивного розвитку туризму в країні та спробувати подолати проблеми, які були притаманні туристичній сфері у до пандемічний та довоєнний період. У виграшній ситуації може опинитися й український туристичний ринок, якщо вдасться підтримати внутрішній попит, не допускаючи при цьому різкого зниження рівня доходів населення. Монографія складається з трьох розділів. Перший розділ присвячений дослідженню сучасних тенденцій та стратегічних напрямків розвитку індустрії туризму та гостинності. Другий – спрямований на вивчення регіональних особливостей організації туризму та гостинності. У третьому розділі обґрунтовано перспективні напрями діяльності суб’єктів туризму та гостинності в сучасних умовах. Автори не претендують на повне висвітлення всіх проблем, пов’язаних з пошуком шляхів ефективного розвитку туризму та гостинності в Україні та світі. Аналіз перспектив розвитку туризму та сфери гостинності має проводитися з урахуванням сучасних світових тенденцій та нагромадження досвіду як під час війни, так і у післявоєнний період та обмін інформацією, що становить взаємний інтерес професійного спілкування між теоретиками, практиками та молодим поколінням фахівців. Деякі з положень, що розглядаються, вимагають подальших досліджень та експериментальної перевірки. Колектив авторів висловлює вдячність рецензентам рукопису монографії за висловлені побажання.
1
Луцький національний технічний університет
Волинський національний університет імені Лесі Українки
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ
В УКРАЇНІ ТА СВІТІ:
УПРАВЛІННЯ, ТЕХНОЛОГІЇ, МОДЕЛІ
Колективна монографія
Видання девяте
Луцьк
ВІП Луцького НТУ
2023
2
УДК 338.48
П 33
Рекомендовано до друку
Вченою радою Луцького національного технічного університету
(протокол 5 від 28 грудня 2023 р.)
Рецензенти:
Лютак Олена Миколаївна, доктор економічних наук, професор,
проректор з науково-педагогічної роботи та досліджень Луцького
національного технічного університету
Папп Василь Васильович, доктор економічних наук, професор,
професор кафедри менеджменту, управління економічними процесами та
туризму Мукачівського державного університету
Чепурда Лариса Михайлівна, доктор економічних наук, професор,
завідувач кафедри туризму та готельно-ресторанної справи Черкаського
державного технологічного університету
Перспективи розвитку туризму в Україні та світі: управління,
технології, моделі: колективна монографія. Видання дев’яте / за наук. ред.
проф. Матвійчук Л.Ю., проф. Барського Ю.М., доц. Лепкого М.І. Луцьк: ВІП
Луцького НТУ, 2023. 388 с.
ISBN 978-617-672-212-0
Збережена авторська орфографія, пунктуація та стилістика.
Відповідальність за зміст матеріалів несуть автори.
УДК 338.48
П 33
ISBN 978-617-672-242-7 © авторські тексти,
Луцький національний
технічний університет,
2023
3
Автори:
Білецький Ю.В., кандидат біологічних наук, доцент кафедри географії
Волинського національного університету ім. Лесі Українки
Герасименко О.А., кандидат історичних наук, дoцент кафедри
прoфесійнoї oсвіти, трудового навчання та технологій Рівненськoгo державного
гуманітарного університету
Гладкий О.В., доктор географічних наук, академік НАН ВО України,
професор кафедри туризму та рекреації Державного торговельно-економічного
університету
Громик О.М., кандидат географічних наук, доцент кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи Луцького національного технічного університету
Дащук Ю.Є., кандидат економічних наук, доцент кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи Луцького національного технічного університету
Дупак Н.В., кандидат педагoгічних наук, дoцент кафедри прoфесійнoї
oсвіти, трудового навчання та технологій Рівненськoгo державного
гуманітарного університету
Єрко І.В., кандидат географічних наук, доцент кафедри туризму та
готельного господарства Волинський національний університет імені Лесі
Українки
Зубехіна Т.В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи Луцького національного технічного університету
Ільїн Л.В., доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри
туризму та готельного господарства Волинського національного університету
імені Лесі Українки
Ільїна О.В., кандидат географічних наук, доцент кафедри туризму та
готельного господарства Волинського національного університету імені Лесі
Українки
Ільтьо Г.Ф., кандидат політичних наук, доцент кафедри географії та
суспільних дисциплін Мукачівського державного університету
Качаровський Р.Є., магістр географії, старший лаборант кафедри
економічної та соціальної географії географічного факультету Волинського
національного університету імені Лесі Українки
Корсак В.І., доктор економічних наук, професор, голова ради директорів
компанії VolWest Group
Крупський О.П., кандидат психологічних наук, доцент кафедри
маркетингу та міжнародного менеджменту Дніпровського національного
університету ім. Олеся Гончара
Кучер П.В., кандидат географічних наук, старший викладач кафедри
туризму Львівського державного університету фізичної культури імені Івана
Боберського
Лепкий М.І., кандидат географічних наук, доцент кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи Луцького національного технічного університету
Лета В.В., кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та
суспільних дисциплін Мукачівського державного університету
4
Лисюк Т.В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри туризму та
готельного господарства Волинського національного університету ім. Лесі
Українки
Лісова С.В., дoктoр педагoгічних наук, прoфесoр, завідувач кафедри
прoфесійнoї oсвіти, трудового навчання та технологій Рівненськoгo державного
гуманітарнoгo університету
Лужанська Т.Ю., кандидат географічних наук, доцент кафедри географії
та суспільних дисциплін Мукачівського державного університету
Любіцева О.О., доктор географічних наук, академік НАН ВО України,
професор, завідувач кафедри країнознавства та туризму Київського
національного університету ім. Т. Шевченка
Матвійчук Л.Ю., доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри
туризму та готельно-ресторанної справи Луцького національного технічного
університету
Матвійчук С.І., магістрант кафедри туризму та готельного господарства
Волинського національного університету імені Лесі Українки
Мельник А. В., кандидат географічних наук, доцент кафедри загальної,
інженерної геології та гідрогеології Інституту природничих наук і туризму
Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу
Мельник Н.В., кандидат географічних наук, доцент кафедри готельно-
ресторанної та курортної справи факультету туризму Прикарпатського
національного університету імені Василя Стефаника
Патійчук В.О., кандидат географічних наук, доцент кафедри
міжнародних відносин і регіональних студій Волинського національного
університету імені Лесі Українки
Подоляк В.М., кандидат технічних наук, доцент кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи Луцького національного технічного університе
П’ятка Н.С., кандидат економічних наук, доцент в.о. завідувача кафедри
географії та суспільних дисциплін Мукачівського державного університету
Сидорук С.В., кандидат економічних наук, доцент кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи Луцького національного технічного університету
Смаль Б.А., доктор філософії, доцент кафедри туризму та готельно-
ресторанної справи Луцького національного технічного університету
Смирнов І.Г., доктор географічних наук, академік НАН ВО України,
професор кафедри країнознавства та туризму Київського національного
університету ім. Т. Шевченка
Стасюк Ю.М., старший викладач кафедри маркетингу та міжнародного
менеджменту, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Терещук О.С., кандидат географічних наук, доцент кафедри кафедри
туризму та готельного господарства Волинського національного університету ім.
Лесі Українки
Чепурда Г.М., доктор історичних наук, професор кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи Черкаського державного технологічного
університету
5
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА СТРАТЕГІЧНІ
ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ ТА
ГОСТИННОСТІ
6
7
1.1. Тенденції розвитку туристичних дестинацій України в сучасних
умовах
8
1.2. Current trends of ecological tourism product implementation
30
1.3. Оцінка та стратегічні напрямки розвитку організаційної культури
підприємств сфери гостинності та туризму
43
1.4. Міжнародний досвід та тренди ведення ресторанного бізнесу в
Україні та Польщі
99
1.5. Тенденції та шляхи розвитку готельної індустрії України
117
РОЗДІЛ 2. РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ
ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИЗМУ ТА ГОСТИННОСТІ
128
2.1. Католицький «Мур» середньовічного Кам’янця-Подільського та
його потенціал для розвитку внутрішнього та іноземного туризму в
Україні в контексті повоєнного відновлення туристичної галузі
129
2.2. Менеджмент туристичних дестинацій: сутність, особливості та
кращі практики в Україні та світі
140
2.3. Геопросторові аспекти розвитку інновацій туризму Волинської
області
164
2.4. Природні рекреаційно-туристичні ресурси Волинської області:
інтегральне оцінювання
184
2.5. Стан і перспективи розвитку гастрономічного туризму у
Волинській області
201
2.6. Інфраструктура як вагома складова галузі туризму (на прикладі
Володимирського району Волинської області)
217
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ
СУБ’ЄКТІВ ТУРИЗМУ ТА ГОСТИННОСТІ В
СУЧАСНИХ УМОВАХ
231
3.1. Особливості діяльності музеїв України в умовах війни
232
3.2. Перспективи розвитку міжнародної туристичної діяльності
України після війни
258
3.3. Інноваційні технології в системі конкурентоспроможності
готельно-ресторанного підприємств
283
3.4. Педагогічні умови модернізації системи професійної підготовки
фахівців для індустрії гостинності
307
3.5. Екологічна безпека держави та система моніторингу
антропогенних ландшафтів
325
3.6. Комунікація, як інструмент розвитку туризму
368
6
ВСТУП
На сьогоднішній день в умовах війни туризм в Україні зазнає величезних
втрат як зі сторони турпотоків, яких майже нема, так і зі сторони втрат
туристично- рекреаційного потенціалу територій, які потрапили під окупацію
та постраждали внаслідок бойових дій. На відновлення туристичної сфери в
післявоєнний період потрібні будуть колосальні капіталовкладення та активне
сприяння туристичним потоках, щоб якомога швидше відновити та відбудувати
туристичну сферу.
Враховуючи досвід країн, які пройшли шлях відновлення після воєн,
Україна матиме перспективи відновлення туристичної сфери, та появи і
поширення нових видів туризму, пов’язаних з воєнними діями, що відбувались,
та пам’яттю всіх постраждалих.
Оскільки основна мета туристичної політики сьогодні полягає у
збереженні національного туристичного комплексу за умови гарантування
максимальної безпеки туристів, доцільно вибрати шлях інтенсивного розвитку
туризму в країні та спробувати подолати проблеми, які були притаманні
туристичній сфері у до пандемічний та довоєнний період. У виграшній ситуації
може опинитися й український туристичний ринок, якщо вдасться підтримати
внутрішній попит, не допускаючи при цьому різкого зниження рівня доходів
населення.
Монографія складається з трьох розділів. Перший розділ присвячений
дослідженню сучасних тенденцій та стратегічних напрямків розвитку індустрії
туризму та гостинності. Другий спрямований на вивчення регіональних
особливостей організації туризму та гостинності. У третьому розділі
обґрунтовано перспективні напрями діяльності суб’єктів туризму та
гостинності в сучасних умовах.
Автори не претендують на повне висвітлення всіх проблем, пов’язаних з
пошуком шляхів ефективного розвитку туризму та гостинності в Україні та
світі. Аналіз перспектив розвитку туризму та сфери гостинності має
проводитися з урахуванням сучасних світових тенденцій та нагромадження
досвіду як під час війни, так і у післявоєнний період та обмін інформацією, що
становить взаємний інтерес професійного спілкування між теоретиками,
практиками та молодим поколінням фахівців. Деякі з положень, що
розглядаються, вимагають подальших досліджень та експериментальної
перевірки.
Колектив авторів висловлює вдячність рецензентам рукопису монографії
за висловлені побажання.
З щирою повагою,
Людмила Матвійчук, Юрій Барський
та Михайло Лепкий
7
РОЗДІЛ 1
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА
СТРАТЕГІЧНІ ВЕКТОРИ
РОЗВИТКУ ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ
ТА ГОСТИННОСТІ
8
1.1. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ УКРАЇНИ
В СУЧАСНИХ УМОВАХ *
Туризм відіграє ключову роль у економіці багатьох країн, включаючи
Україну. Розвиток туристичної інфраструктури та просування України як
привабливого туристичного напрямку може суттєво вплинути на економічне
зростання, створення робочих місць та залучення іноземних інвестицій.
Зосередження на розвитку туризму також сприяє підвищенню міжнародного
іміджу України та позитивному сприйняттю країни в світі. Сучасні умови
розвитку України вимагають адаптації та інновацій у сфері туризму. Світова
туристична індустрія переживає постійні зміни, що включають нові технології,
зміну попиту та вподобань споживачів, а також необхідність врахування
екологічних та соціальних аспектів. Україна, з її багатою історією, культурою
та природними ресурсами, має всі шанси стати однією з провідних туристичних
дестинацій, але для цього потрібно ефективно використовувати сучасні
тенденції та підходи в туризмі.
Актуальність теми також визначається глобальними викликами, такими як
пандемія COVID-19, яка кардинально змінила уявлення про подорожі та
безпеку, а також впливом на функціонування туристичних дестинацій України
військовим вторгнення росії в нашу країну. Можливе поновлення
деструктивного впливу епідемій та пандемії вимагає посилення заходів
безпеки. Україна, як і багато інших країн, зіткнулася з необхідністю швидко
адаптуватися до нових умов, знайти баланс між забезпеченням безпеки гостей і
розвитком туризму. Вивчення та аналіз цих тенденцій допоможуть українським
туристичним операторам та уряду виробити стратегії, які зроблять Україну ще
більш привабливою для міжнародних туристів.
Розвиток туристичних дестинацій в Україні також відображає глобальну
тенденцію до пошуку унікального та автентичного досвіду. Сучасні туристи
прагнуть не лише відпочинку, але й занурення в культуру, історію та побут
місцевих спільнот. Україна може запропонувати унікальний культурний та
історичний контекст, від традиційних карпатських сіл до історичних міст, які
розповідають історію Європи. Це створює великі можливості для розвитку
тематичних турів, культурного та освітнього туризму.
Сталість та екологічна відповідальність стають ключовими пріоритетами в
усьому світі, і Україна має унікальний шанс інтегрувати ці принципи у свою
туристичну стратегію. Розвиток екотуризму, просування зелених ініціатив та
залучення туристів до охорони природних та культурних ресурсів може не
тільки підвищити екологічну обізнаність, але й привернути нові сегменти
туристів. Виклики сучасності вимагають гнучкості, інновацій та співпраці між
урядом, бізнесом і місцевими спільнотами. Інвестиції в туризм, ефективне
маркетингове планування та розвиток інфраструктури можуть відкрити нові
горизонти для України, зробивши її однією з провідних туристичних
дестинацій в Європі.
* Автори Матвійчук Л.Ю., Смаль Б.А..
9
Ґрунтовні наукові результати в дослідженні розвитку туристичних
дестинацій України отримані такими вченими: Н. Барвінок, Ю. Барським,
І. Вахович, І. Винниченком, М. Лепким, О. Любіцевою, М. Мальською,
Л. Чепурдою та іншими. Проте регіональні особливості розвитку туристичних
дестинацій України в умах війни досліджено недостатньо.
Індустрія туризму є однією з найбільш динамічних та впливових галузей
світової економіки. У контексті України, розвиток туризму набуває особливої
актуальності, враховуючи її культурне багатство, історичну спадщину та
природні ресурси. Розглядання сучасних тенденцій дозволяє не тільки
зрозуміти поточний стан галузі, але й визначити потенційні напрямки для
подальшого розвитку.
Враховуючи глобальні зміни та виклики, такі як технологічний прогрес,
зміни клімату, політичні та соціальні фактори, туризм в Україні проходить
через період значних трансформацій. Зростання інтересу до екологічного та
культурного туризму, впровадження цифрових технологій у галузі гостинності
та управління туристичними потоками відкривають нові можливості для
розвитку індустрії. Також значну роль відіграє адаптація до змінюваних умов,
зокрема, пов’язаних з пандемією COVID-19, яка змінила уявлення про безпеку
та комфорт у подорожах.
На цьому тлі, Україна стоїть перед унікальними можливостями та
викликами в сфері туризму. Поєднуючи історичну та культурну спадщину з
сучасними інноваціями, країна може пропонувати унікальні туристичні
продукти, які відповідають зростаючим вимогам та інтересам міжнародних
туристів. Аналізуючи світові тенденції та адаптуючись до них, Україна може
значно підвищити свій потенціал як привабливої туристичної дестинації на
міжнародній арені1.
Дослідження впливу туристичних дестинацій на розвиток територій має
величезне значення, оскільки туризм безпосередньо впливає на економічне
зростання, соціальну стабільність та екологічну балансування регіонів.
Розвиток туристичних дестинацій часто призводить до збільшення інвестицій,
створення робочих місць, покращення інфраструктури та підвищення якості
життя місцевих спільнот. Одночасно, це також ставить перед собою виклики,
пов’язані з охороною навколишнього середовища та збереженням культурної
спадщини. Тому, глибоке розуміння цих взаємодій є ключовим для розробки
збалансованих стратегій розвитку, які максимізують позитивний вплив туризму
на регіони, забезпечуючи при цьому сталість та інклюзивність.
При дослідженні впливу туристичних дестинацій на розвиток територій,
необхідно враховувати аспекти місцевої економіки та соціокультурного
контексту. Туризм може бути потужним інструментом у руках місцевих громад
для залучення інвестицій та підвищення стандартів життя. Наприклад, розвиток
гастрономічного туризму, еко-туризму або культурних подій може сприяти
збереженню традицій, ремесел та ідентичності громад, а також стимулювати
1 Барвінок Н.В. Перспективи розвитку воєнного туризму на території України після закінчення російсько-
української війни. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 2022. Вип. 18 (2). С. 206217. DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.2.18.206-217
10
розвиток малих та середніх підприємств. Водночас, існує ризик «туристичної
гентрифікації», коли місцеве населення витісняється через зростання цін на
нерухомість та житлові послуги, що зумовлене попитом з боку туристів.
Ефективне управління туристичними дестинаціями вимагає
збалансованого підходу, який враховує економічні, соціальні та екологічні
аспекти. Це включає розробку сталої інфраструктури, залучення місцевих
громад у процес планування та управління туризмом, а також реалізацію
програм, спрямованих на мінімізацію негативних впливів туризму.
Дослідження цих аспектів дозволяє не лише виявити потенціал туристичних
дестинацій для розвитку територій, але й надає інструменти для створення
більш інклюзивних та сталих туристичних практик, які вигідні для всіх
зацікавлених сторін.
Вплив туристичних дестинацій на розвиток територій представлено в
таблиці 1. Таблиця 1
Вплив туристичних дестинацій на розвиток територій
Підхід
Зміст підходу
1
2
Економічний вплив
Збільшення кількості
робочих місць
Розвиток туристичних дестинацій сприяє збільшенню кількості
робочих місць, в тому числі ресторанний та готельний бізнес, ,
екскурсійні, анімаційні та транспортні послуги тощо.
Розвиток локальної
економіки
Розвиток туристичних дестинацій сприяє залученю інвестицій.
Витрати споживачів туристичних послуг сприяють соціо-
економічному зростанню локальної економіки.
Розвиток туристичної
інфраструктури
Розвиток туристичних дестинацій завжди сприяє покращенню
туристичної інфраструктури (якість доріг, громадські послуги тощо)
Культурний та соціальний вплив
Збереження локальної
культури та традицій
Переважно туристичні дестинації фокусуються на розвитку
локальної культури, що сприяє її популяризації та збереженню.
Міжкультурний обмін
Розвиток туристичних дестинацій сприяє обміну культурними
знаннями між туристами і місцевими жителями
Покращення рівня
якості життя громади
Розвиток туристичних дестинацій переважно підвищує рівень якості
життя громади шляхом створення нових можливостей для заробітку.
Екологічний вплив
Збереження довкілля
Розвиток зеленого, еко та сталого туризму сприяє збереженню
довкілля, туристичних ресурсів та біорізноманіття.
Екологічна освіта та
просвітництво
Розвиток туристичних дестинацій може стати платформою для
навчання громад та туристів екологічній відповідальності.
Політичний та міжнародний вплив
Підвищення рівня
міжнародного іміджу
Розвиток туристичних дестинацій сприяє посиленню міжнародного
іміджу територій, привертаючи увагу до її унікальності.
Посилення
стабільності
Розвиток туристичних дестинацій сприяє міжнародному діалогу,
сприяючи стабільності
Вплив туристичних дестинацій на розвиток територій можна аналізувати
через різні аспекти, включаючи економічний, культурний, соціальний,
екологічний, політичний та міжнародний впливи. Розвиток туристичних
11
дестинацій стимулює створення нових робочих місць, особливо у сферах,
пов’язаних із обслуговуванням туристів, таких як готельний бізнес,
ресторанний бізнес, транспортні послуги, екскурсійні та анімаційні послуги.
Туристичні дестинації сприяють залученню інвестицій та зростанню витрат
споживачів, підтримуючи соціо-економічне зростання локальної економіки.
Інвестиції в туристичну інфраструктуру, таку як дороги та громадські послуги,
сприяють поліпшенню умов для туристів та місцевих жителів.
Туристичні дестинації часто фокусуються на відродженні та
популяризації місцевої культури, сприяючи її збереженню. Туризм сприяє
культурному обміну між туристами та місцевими жителями, збагачуючи обидві
сторони. Розвиток туристичних дестинацій може значно підвищити якість
життя місцевих громад, створюючи нові економічні можливості.
Розвиток еко-туризму та сталого туризму допомагає зберегти навколишнє
середовище, туристичні ресурси та біорізноманіття. Туристичні дестинації
можуть слугувати платформою для навчання туристів та місцевих громад
принципам екологічної відповідальності.
Успішний розвиток туристичних дестинацій підвищує міжнародний імідж
країни, підкреслюючи її унікальність та привабливість. Розвиток туризму
сприяє міжнародному діалогу та співпраці, що може вести до загальної
стабільності. Кожен з цих підходів вказує на багатогранний та комплексний
характер впливу туристичних дестинацій на розвиток територій, підкреслюючи
необхідність збалансованого та відповідального підходу до розвитку туризму.
Всі ці аспекти разом формують мультидисциплінарний підхід до розвитку
індустрії туризму, який вимагає збалансованого і відповідального планування.
Важливість такого підходу полягає у досягненні сталого розвитку, що враховує
потреби як поточних, так і майбутніх поколінь, забезпечуючи гармонійний
розвиток туристичних дестинацій, що сприятиме довготривалому
благополуччю територій та їх жителів2.
Управління туристичними дестинаціями в Україні має критичне значення
для забезпечення сталого та ефективного розвитку галузі туризму, яка є
важливим сектором національної економіки. Враховуючи багатий культурний,
історичний та природний потенціал України, ефективне управління
туристичними дестинаціями може сприяти привабленню більшої кількості
вітчизняних та іноземних туристів, що, в свою чергу, забезпечить економічне
зростання, збільшення робочих місць та підвищення загального рівня життя.
Крім того, розвиток туризму може сприяти міжнародному визнанню України як
привабливого туристичного напрямку, підвищуючи її імідж на світовій арені.
Ефективне управління туристичними дестинаціями також передбачає
збереження та підтримку місцевої культури, історії та природних ресурсів. Це
включає розвиток сталого туризму, який мінімізує негативний вплив на
навколишнє середовище та місцеві громади, водночас забезпечуючи
позитивний соціально-економічний вплив. Управління туристичними
2 Вахович І.М., Матвійчук Л.Ю., Смаль Б.А. (2021) Розвиток індустрії гостинності в сучасних умовах: тенденції
та заходи посилення конкурентних переваг. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики., Vol.
6. № 41. С. 494-502. URL: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251512
12
дестинаціями повинно також включати розробку інноваційних підходів до
маркетингу та просування, адаптацію до змінних світових трендів,
забезпечення високоякісного обслуговування та створення безпечного
туристичного середовища. Такий комплексний підхід зможе забезпечити
довгостроковий розвиток туристичного сектору в Україні, сприяючи її
економічному та культурному процвітанню.
Управління туристичними дестинаціями в Україні на різних ієрархічних
рівнях, з врахуванням формальних та неформальних інституцій, станом на 2023
рік має вигляд, що схематично відображено на рис. 1.
Локальний рівень
Рівні управління туристичними
дестинаціями в Україні
Національний рівень
- Міністерства та відомства;
- ДАРТ (Державна агенція розвитку
туризму)
- Обласні департаменти/управління;
- Регіональні туристичні організації
- Міські та районні управління;
- Туристичні інформаційні центри
НТОУ (Національна туристична
організація України)
РТО (Регіональні туристичні
організації)
МТО (Місцеві та муніципальні
туристичні організації)
Рис. 1. Ієрархічна система управління туристичними дестинаціями
України, станом на 2023 рік
Представлена ієрархічна система управління туристичними дестинаціями
України поділяється на три основні рівні: національний, регіональний та
локальний.
На національному рівні управління задіяні міністерства та відомства, а
також Державна агенція розвитку туризму (ДАРТ), яка відповідає за
формулювання політики розвитку туризму на державному рівні. Також на
цьому рівні функціонує Національна туристична організація України (НТОУ),
яка займається промоцією України як туристичної дестинації на міжнародному
ринку.
На регіональному рівні роботу координують обласні державні
адміністрації та регіональні туристичні організації (РТО), що забезпечують
реалізацію державної політики у сфері туризму в конкретних регіонах,
адаптуючи її до місцевих особливостей.
На локальному рівні управління здійснюють міські та районні
управління, а також туристичні інформаційні центри, які відіграють важливу
роль у наданні інформації туристам, підтримці місцевих туристичних ініціатив
13
та розвитку туристичної інфраструктури на місцях. Місцеві та муніципальні
туристичні організації (МТО) відповідають за розвиток туризму на найбільш
гранулярному рівні, працюючи безпосередньо з громадами та бізнесом.
Ієрархічна система управління сприяє координації між різними рівнями влади
та забезпеченню єдності стратегічного планування та підходів до розвитку
туристичної галузі в Україні.
Ієрархічна система управління туристичними дестинаціями в Україні
створює міцну основу для координованого та ефективного розвитку туризму на
всіх рівнях від національного до локального. Використання такої
багаторівневої моделі дозволяє враховувати специфіку кожного регіону,
втілюючи в життя загальнодержавні стратегії з урахуванням локальних потреб
та особливостей. Це забезпечує злагоджену роботу всіх зацікавлених сторін і
сприяє створенню умов для сталого розвитку туризму, який позитивно впливає
на економічне зростання та культурне збагачення країни.
Забезпечення взаємодії між національними, регіональними та локальними
органами дозволяє не лише розподіляти ресурси ефективно, але й реагувати на
виклики та можливості, що виникають перед галуззю туризму в Україні. Така
організація управління сприяє підвищенню конкурентоспроможності
українських туристичних дестинацій на міжнародному рівні, водночас
стимулюючи розвиток місцевих громад та збереження унікальної культурної
спадщини країни.
Дослідження структури загальних втрат економіки України у зв’язку з
військовим вторгненням росії є вкрай важливим для оцінки масштабів збитків і
шкоди, завданої економічній системі країни загалом та туристичним
дестинаціям зокрема. Війна призводить до глибоких і часто тривалих
економічних дислокацій, які торкаються всіх аспектів життя: від знищення
інфраструктури та промислових об’єктів до переривання звичайних
економічних зв’язків і ланцюжків поставок, втрати робочих місць, масштабної
міграції населення, і до глибокої соціальної та економічної нестабільності.
З ретельним дослідженням цих втрат, Україна та її міжнародні партнери
зможуть краще розуміти, які галузі потребують негайної допомоги та
інвестицій, як ефективно розподіляти обмежені ресурси для відновлення, та як
планувати довгострокові стратегії відбудови. Зазначене дослідження сформує
основу для розробки цільових програм підтримки та відновлення, враховуючи
не лише фізичні та матеріальні збитки, а й соціально-економічні наслідки для
населення. Крім того, це дослідження важливе для забезпечення прозорості та
підзвітності у використанні міжнародної допомоги та відновлювальних фондів.
Одним з основних показників стану та перспектив розвитку туристичних
дестинацій є структура загальних втрат економіки України, що представлено
на рис. 2.
Представлена діаграма, відображає структуру загальних втрат економіки
України з урахуванням потреби у відновленні на початку 2023 року. Згідно з
діаграмою, втрати розподілені на три основні категорії:
14
Рис. 2. Структура загальних втрат економіки України, з урахуванням
потреби у відновленні (станом на початок 2023 року)3
загальні потреби України у відновленні становлять 43% від загального
обсягу втрат. Це вказує на значний обсяг ресурсів, необхідних для
реконструкції та відновлення країни після завданих збитків;
загальні прямі збитки економіки через руйнування активів складають
24%. Це відсоток показує, наскільки значними є втрати фізичних активів, таких
як будівлі, інфраструктура та інші важливі ресурси;
загальні непрямі втрати економіки України визначені як 33%. Такі
втрати можуть включати зниження виробничих потужностей, втрату доходів
через переривання бізнесу, а також опосередковані економічні наслідки.
У контексті розвитку туристичних дестинацій, ця структура втрат має
безпосередній вплив. Значні потреби у відновленні можуть включати
необхідність реконструкції туристичної інфраструктури та відновлення
історичних пам’яток, які є критично важливими для залучення туристів. Прямі
збитки від руйнування активів безпосередньо впливають на туристичний
сектор, втрачаючи не тільки фізичні місця, але й потенціал для заробітку та
працевлаштування місцевого населення. Непрямі втрати впливають на туризм
через зменшення купівельної спроможності населення та зниження загального
попиту на туристичні послуги, що в свою чергу може знизити інвестиції в
сектор.
Тому, відновлення та розвиток туристичних дестинацій стане важливим
компонентом загальної стратегії відновлення економіки, яка має на меті
відновити не тільки фізичні активи, але й сприяти соціо-економічному
зростанню туристичних територій, створенню робочих місць та підвищенню
добробуту населення.
Важливим показником стану та розвитку туристичних дестинацій є
кількість туристів, яка відображає привабливість та доступність регіону для
відвідувань. Цей показник не тільки вказує на поточний інтерес до певної
місцевості, але й відіграє вирішальну роль у плануванні маркетингових
кампаній, розвитку інфраструктури та розподілі інвестицій. Збільшення
3 Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://ukrstat.gov.ua
15
кількості туристів може призвести до економічного зростання через прямі
витрати на житло, харчування, транспорт та розваги, а також через непрямий
вплив на збільшення замовлень для місцевих підприємств та створення
додаткових робочих місць.
Крім того, в умовах післявоєнного відновлення, зростання числа туристів
може слугувати індикатором відновлення довіри та стабілізації у регіоні. Для
України, яка зазнала значних руйнувань через військове вторгнення, залучення
туристів не лише підвищить економічну активність, але й сприятиме
міжнародному іміджу країни як безпечного та привабливого напрямку. Це в
свою чергу може забезпечити необхідну підтримку від міжнародних
організацій та іноземних урядів у процесі відбудови та реабілітації країни.
Таким чином, динаміка кількості туристів також може служити важливим
інструментом для моніторингу ефективності політик у сфері туризму та
відновлення. Якщо чисельність туристів зростає, це може свідчити про
успішність програм, спрямованих на відновлення інфраструктури, поліпшення
іміджу країни та створення позитивного досвіду для відвідувачів. З іншого
боку, якщо чисельність туристів не зростає або навіть зменшується, це може
вказувати на необхідність перегляду чи коригування існуючих стратегій чи на
наявність інших проблем, які потребують уваги.
В контексті постконфліктного відновлення, залучення туристів також
може сприяти відновленню культурної самобутності та спадщини, стимулюючи
збереження традицій, історичних пам’яток та природних ландшафтів. Це, у
свою чергу, відновлює місцеву гордість та ідентичність, що є життєво
важливим для соціальної коґезії та довготривалого миру. В кінцевому рахунку,
відновлення та розвиток туристичних дестинацій в Україні не тільки допоможе
відновити економіку, але й може стати ключовим чинником у підвищенні
міжнародного іміджу та позиції країни на світовій арені.
Подальший розвиток туристичних дестинацій в Україні, особливо в
умовах відновлення після конфлікту, вимагатиме не лише фізичного
відновлення пошкодженої інфраструктури, але й ретельного планування та
впровадження довгострокових стратегій, які б враховували стійкість
туристичної галузі. Важливим є створення інтегрованих туристичних
продуктів, які поєднують історичну, культурну та природну цінність, а також
розвиток інноваційних маркетингових підходів, що адаптуються до змінних
умов та потреб ринку.
Розвиток туризму також має величезне значення для психологічної
реабілітації нації, створення відчуття нормальності та відновлення соціальної
довіри. Відновлення туристичних дестинацій та залучення відвідувачів може
допомогти відновити сенс громадської єдності та позитивного національного
образу. Крім того, активний туристичний сектор може стати потужним каналом
для зовнішньої комунікації, демонструючи світові відновлювальний дух
України та її відкритість до міжнародного співтовариства. У цілому, інвестиції
у розвиток туристичних дестинацій є інвестиціями у майбутнє країни, її
економічне зростання та соціальний прогрес.
Динаміка кількості туристів в Україні представлено на рис. 3.
16
Рис. 3. Динаміка кількості туристів в Україні протягом 2018-2022 років
(осіб)4
Представлена динаміка кількості туристів в Україні за період з 2018 по
2022 роки. засвідчує, що:
у 2018 році кількість туристів становила приблизно 14,2 мільйонів;
у 2019 році спостерігається невелике зростання до 15,5 мільйонів
туристів;
у 2020 році видно значне падіння кількості туристів до 5,9 мільйонів,
що, пов’язано з глобальною пандемією COVID-19 та введенням обмежень на
подорожі;
у 2021 році відбулося невелике відновлення з показником приблизно 6,1
мільйонів туристів;
у 2022 році кількість туристів знову зросла до 7,3 мільйонів, що може
свідчити про поступове відновлення індустрії туризму.
Динаміка вказує на вплив глобальних подій на індустрію туризму в
Україні та важливість гнучкості та стійкості у відповіді на зовнішні шоки. Він
також вказує на потенціал для відновлення та зростання в секторі після
подолання кризових явищ.
Спостережене зростання кількості туристів у 2022 році, незважаючи на
військове вторгнення, може вказувати на сильні внутрішні фактори, такі як
підвищення внутрішнього туризму або збільшення в’їзду іноземних туристів,
які відвідують країну з різних причин, включаючи підтримку та солідарність.
Таке зростання також може бути показником ефективності заходів, вжитих
державою та приватним сектором для просування туризму, а також здатності
країни адаптуватися до нових реалій і знаходити альтернативні способи
залучення туристів, наприклад, через розвиток патріотичного туризму чи
міжнародної гуманітарної допомоги.
Тенденція до зростання в 2021 і 2022 роках також може бути пов’язана з
поступовим зняттям обмежень, введених через COVID-19, що дозволило
багатьом людям відновити подорожі. Однак цей зростання ще не досягло рівнів
до пандемії, що свідчить про тривалі вплив пандемії та війни на туристичний
4 Офіційний сайт Національної туристичної організації. URL: http://ntoukraine.org
17
сектор. Отже, для відновлення та подальшого розвитку туристичних дестинацій
України важливо продовжувати інвестувати у безпеку, інфраструктуру, та
позитивний імідж країни на міжнародному рівні.
У відновленні туризму після конфлікту ключовим аспектом є
реконструкція та модернізація туристичної інфраструктури, а також розробка
нових туристичних продуктів, які б відповідали сучасним вимогам та інтересам
туристів. Створення безпечного та привабливого туристичного середовища
може сприяти не тільки збільшенню кількості туристів, але й підвищенню
загального іміджу України як країни, яка успішно протистоїть викликам і
продовжує розвиватися.
Попри зростання туристичного потоку перед пандемією COVID-19,
сектор зазнав великих втрат у 2020 році, що вказує на вразливість індустрії до
непередбачуваних подій. Відновлення кількості туристів у 2021 та 2022 роках,
навіть за умов військового конфлікту, є свідченням життєздатності та
адаптивності туристичної галузі України, а також зусиль держави та
приватного сектору по відновленню туризму.
Ця інформація підкреслює важливість продовження роботи з відновлення
і розвитку туристичних дестинацій як частини ширшої стратегії економічного
відновлення України. Потрібно зосередитися на створенні безпечного
туристичного середовища, реконструкції та модернізації інфраструктури, а
також на маркетингу та промоції України як привабливого туристичного
напрямку. Стабільне зростання туристичного сектора не тільки підвищить
доходи та створить нові робочі місця, але й сприятиме поліпшенню
міжнародного іміджу країни, демонструючи її культурну різноманітність та
гостинність, що є важливим для зміцнення суверенітету та національної
ідентичності в постконфліктний період.
В умовах війни значна кількість туристичних дестинацій є не придатною
для туристів через зрозумілі причини безпеки, руйнування інфраструктури, та
відсутність необхідних сервісів. Це створює прямий вплив на індустрію
туризму, ведучи до втрати доходів для бізнесів, що залежать від туризму, та
зменшення валютних надходжень для країни. Також, це накладає обтяження на
місцеві громади, які часто отримують значну частку свого доходу від
гостинності та туристичних послуг.
У цій ситуації важливо шукати альтернативні шляхи для підтримки
економіки та забезпечення життєздатності спільнот, які залежать від туризму.
Однією з можливих стратегій може бути розвиток віртуального туризму, який
дозволяє людям відвідувати культурні та історичні місця онлайн. Інша
стратегія розробка та просування туристичних маршрутів у безпечних
регіонах країни, а також розвиток внутрішнього туризму. Важливим є також
забезпечення точної та актуальної інформації про стан дестинацій, щоб туристи
могли приймати обґрунтовані рішення щодо своїх подорожей.
Попри неможливість використання значної частини туристичних
дестинацій у воєнний час, важливо також звернути увагу на можливість
розвитку альтернативних видів туризму, таких як патріотичний, освітній чи
волонтерський. Такі ініціативи не тільки зміцнюють внутрішню солідарність та
18
підтримку між громадянами країни, але й можуть залучити міжнародну увагу
та підтримку через міжнародних волонтерів та освітніх туристів, які прагнуть
краще зрозуміти ситуацію в країні і допомогти місцевим спільнотам.
Крім того, для забезпечення подальшого розвитку туризму необхідно
впроваджувати стратегії, що сприяють стійкості галузі. Такі стратегії можуть
включати диверсифікацію туристичних продуктів, підвищення якості
туристичних послуг, а також впровадження заходів, які забезпечують швидке
відновлення туристичної діяльності після вирішення кризових ситуацій.
Зосередження на створенні безпечного туристичного середовища і зміцнення
позитивного іміджу країни може стати ключем до прискорення відновлення
туристичного потоку, що в подальшому сприятиме економічному відновленню
та довгостроковому розвитку України.
Стійкість туристичної галузі в умовах війни вимагає не лише гнучкості у
плануванні та адаптації до швидко змінних обставин, але й активної підтримки
з боку уряду і місцевих органів влади. Можливості для розвитку могли б
включати фінансові стимули для туристичних підприємств, податкові пільги,
інвестиції в безпечнішу та більш стійку туристичну інфраструктуру, та надання
допомоги у відновленні пошкоджених історичних і культурних об’єктів. Такі
кроки можуть не тільки підтримати існуючий туристичний бізнес, але й
допомогти у відкритті нових напрямків для внутрішнього та в’їзного туризму.
У довгостроковій перспективі, розвиток туризму в Україні може стати
суттєвим фактором соціально-економічного відновлення, підвищення якості
життя населення та відбудови міжнародного іміджу країни. Подолання
викликів, пов’язаних із військовими діями, та відновлення туристичної
привабливості будуть вимагати скоординованих зусиль на всіх рівнях,
включаючи активну участь громадськості та приватного сектору. При цьому
необхідно не забувати про збереження унікальної культурної спадщини та
природних ресурсів, які є цінністю не лише для України та її регіонів, але й для
всього світу.
У цьому контексті, продовження розробки та впровадження стратегій, які
враховують потреби туристичного сектору під час і після війни, стане
критичним для забезпечення його відродження. Повинна бути знайдена
рівновага між негайними діями для забезпечення безпеки і тривалими
інвестиціями в розвиток туризму. Створення привабливого інвестиційного
клімату для туристичних проектів, підвищення якості обслуговування туристів
та побудова позитивного образу країни на міжнародній арені можуть
стимулювати відновлення туризму та, як результат, сприяти загальному
економічному зростанню.
З огляду на це, туристична галузь в Україні стоїть перед важливим
завданням адаптації до нових викликів. Це вимагатиме розуміння змінених
потреб і переваг туристів, розвитку нових продуктів та послуг, які можуть
привабити відвідувачів, та використання інноваційних підходів до просування
туристичного потенціалу України. Інвестиції в культурний та «зелений»
туризм, відновлення історичних пам’яток та підтримка місцевих громад у
створенні унікальних туристичних пропозицій можуть стати основою для
19
відродження та розвитку туристичної галузі в Україні. Успіх цих зусиль буде
сприяти не лише економічному відновленню, але й підсиленню довіри
міжнародної спільноти до України як до надійного партнера та привабливої
туристичної дестинації.
У майбутньому, поступове збільшення кількості туристів, що відвідують
Україну, буде свідчити про ефективність заходів відновлення та здатність
країни відбудовувати та розвивати туристичну інфраструктуру в складних
умовах. Розвиток туризму в Україні також може стати потужним каналом для
зміцнення національної ідентичності, підтримки культурного діалогу та
розвитку міжнародних відносин. Збереження та просування української
культурної спадщини, традицій та історії через туризм може допомогти
подолати наслідки війни та збудувати нове, позитивне сприйняття країни у
світі. Індустрія туризму може стати локомотивом для відновлення інших
галузей економіки, сприяючи розширенню бізнесу, збільшенню виробничих
потужностей та покращенню інвестиційного клімату. Підтримка туризму в
Україні повинна йти в ногу з забезпеченням сталого розвитку, враховуючи
екологічні та соціальні аспекти, щоб гарантувати, що відновлення йде на
користь як сучасникам, так і майбутнім поколінням. Усі ці заходи допоможуть
не лише відродити туристичний сектор, а й сприятимуть загальній цілісності та
процвітанню української нації.
Окрім безпосередньої економічної вигоди, розвиток туризму має
потенціал сприяти соціальній згуртованості та національному відродженню,
зокрема під час постконфліктної реконструкції. Туризм може стати
платформою для поділу історій України, її культурного різноманіття та сприяти
формуванню нового наративу країни. Це, в свою чергу, може посилити
національну ідентичність та підсилити відчуття гордості і самоповаги серед
громадян.
Уряду, бізнесу та місцевим спільнотам необхідно працювати разом для
створення інтегрованого туристичного досвіду, які відображають унікальність
України та підтримують місцеву економіку. Відновлення туристичних
дестинацій та розвиток нових може допомогти відкрити Україну світу,
залучивши більше відвідувачів та інвестицій. За таких умов, туризм не просто
відновлює свої позиції як важливий сектор економіки, але й стає ключовим
елементом у відбудові самої країни.
Розглянемо приклади стану та перспектив розвитку туристичних
дестинацій України визначивши їх три типи:
збережені та придатні до використання туристичні дестинації України;
умовно придатні до використання туристичні дестинації України;
недоступні та/або непридатні до використання туристичні дестинації
України.
Вважаємо, що станом на 2023 рік, більшість збережених та придатних
туристичних дестинацій знаходиться у західній Україні та подекуди в інших
регіонах. Приклади збережених та придатних до використання туристичних
дестинацій України представлено в таблиця 2.
20
Таблиця 2
Приклади збережених та придатних до використання
туристичних дестинацій України
Дестинація
Регіон
Особливості
Львів
Західна Україна
Історичний центр, архітектурні пам’ятки,
культурні заходи.
Київ
Центральна Україна
Столиця, історичні пам’ятки, музеї, сучасне
мистецтво.
Луцьк
Західна Україна
Історична архітектура, мультикультурність
Чернівці
Західна Україна
Унікальна архітектура, історичні місця.
Ужгород
Закарпаття
Замки, виноробство, близькість до Карпат.
Кам’янець-
Подільський
Західна Україна
Середньовічний замок, історичні фестивалі.
Івано-
Франківськ
Західна Україна
Культурний центр, ворота до Карпатських гір.
Карпатські гори
(наприклад
Буковель)
Закарпаття
Гірськолижні курорти, походи, природні
ландшафти.
Шацькі озера
Західна Україна
Чисте повітря та вода, пляжі, ліси
Львів відомий своїм історичним центром, який є світовою спадщиною
ЮНЕСКО, численними архітектурними пам’ятками, та багатим культурним
життям, що включає фестивалі, музики, театри та інші культурні заходи. Київ є
столицею країни, де розташовані багато історичних пам’яток, таких як Києво-
Печерська лавра, музеї, а також місця сучасного мистецтва і культурних
ініціатив. Луцьк вирізняється історичною архітектурою і мультикультурним
середовищем, що відображається у різноманітності культурних традицій.
Чернівці місто із унікальною архітектурою, що включає в себе Чернівецький
національний університет, який також є частиною спадщини ЮНЕСКО, та інші
історичні місця. Ужгород знаменитий своїми замками, розвиненим
виноробством, а також географічною близькістю до Карпатських гір, які
пропонують чудові можливості для походів та активного відпочинку.
Кам’янець-Подільський місто знамените своїм величним середньовічним
замком та численними історичними фестивалями, які приваблюють
відвідувачів з усієї країни та з-за кордону. Івано-Франківськ є культурним
центром, який слугує воротами до Карпатських гір і пропонує багато
можливостей для туризму та відпочинку. Карпатські гори, зокрема Буковель є
популярнішим гірськолижним курортом та місцем для активного відпочинку
серед природних ландшафтів. Шацькі озера це група озер з чистою водою та
пляжами, оточеними лісами, які пропонують відвідувачам відпочинок на
природі та Кожна з цих дестинацій має свої унікальні атракції та пропозиції для
туристів, і їх збереження та розвиток є важливим для підтримки туристичної
індустрії в Україні, особливо в умовах військового конфлікту.
Сьогодні багато туристичних дестинацій в деяких регіонах України є
умовно придатними для використання через близькість до лінії фронту або
21
постійні обстріли, що вимагає від туристичних операторів та відвідувачів
високого рівня обізнаності та обережності. У таких умовах, безпека туристів та
працівників туристичної індустрії стає пріоритетом номер один. Це означає, що
туристичні компанії та організації повинні тісно співпрацювати з місцевими
органами влади та безпековими службами, щоб забезпечити точну та актуальну
інформацію про безпекову ситуацію в регіоні.
Крім того, необхідно розробити та імплементувати чіткі плани дій у
випадку надзвичайних ситуацій, які можуть включати евакуацію, медичну
допомогу, та інші необхідні заходи реагування. У таких регіонах особливу
увагу слід приділити інформуванню туристів про потенційні ризики та про те,
як діяти у разі загрози.
Водночас, для підтримки туристичної галузі в менш залежних від
військових дій регіонах, можна розвивати альтернативні види туризму, такі як
внутрішній туризм, екологічний туризм, культурний та історичний туризм. Це
дозволить зменшити залежність від міжнародного туристичного потоку, який
може бути обмежений через безпекові ризики, та одночасно сприятиме
розвитку місцевих економік і підтримці культурної спадщини.
Таким чином, туристична галузь в Україні зіштовхується з унікальними
викликами, що вимагають адаптивності, креативності та постійної уваги до
безпекових питань, але водночас відкривають нові можливості для розвитку та
диверсифікації туристичних послуг.
Розвиток туристичної галузі в умовах конфлікту в Україні вимагає не
тільки забезпечення безпеки, але й активного використання інноваційних
підходів та технологій для приваблення відвідувачів. Наприклад, використання
цифрових платформ для віртуальних турів по історичних місцях або
культурних пам'ятках може стати альтернативним способом залучення
туристів. Також, зосередження на розвитку місцевого туризму, включаючи
агротуризм, може допомогти підтримати місцеві громади та стимулювати
економіку в регіонах, де військові дії не мають безпосереднього впливу.
Важливою є також робота над формуванням позитивного іміджу країни
на міжнародному рівні, незважаючи на триваючий конфлікт. Це може включати
інформування про безпечні райони для туризму, підкреслення культурного
багатства та історичної спадщини України, а також популяризацію унікальних
можливостей для відпочинку та дослідження.
Крім того, державні та місцеві органи влади повинні забезпечити
підтримку туристичної галузі через різноманітні програми, які можуть
включати фінансову допомогу, податкові пільги для туристичних підприємств,
розвиток інфраструктури та забезпечення належних маркетингових ініціатив.
Все це спрямоване на зменшення негативного впливу війни на туристичний
сектор і створення основи для його майбутнього розвитку.
У цілому, попри численні виклики, що постали перед туристичною
галуззю в Україні, існують значні можливості для її відродження та розвитку.
Через стратегічне планування та інновації туризм може стати одним з ключових
факторів, що сприятимуть економічному відновленню та соціальній стабілізації
країни після завершення конфлікту.
22
Приклади умовно придатних до використання туристичних дестинацій
України представлено в таблиці 3. Таблиця 3
Приклади умовно придатних до використання туристичних дестинацій України
Дестинація
Регіон
Особливості
Одеса
Південна Україна
Морський порт, історична архітектура, пляжі.
Чернігів
Північна Україна
Історичне місто з давніми церквами, монастирями
та пам’ятками, включаючи Вал.
Дніпро
Східна Україна
Сучасне місто з багатою індустріальною історією,
променадом вздовж Дніпра, музеями та парками.
Запоріжжя
Південна Україна
Відоме Хортицею, найбільшим островом на Дніпрі,
історичним місцем козацтва.
Одеса портове місто на березі Чорного моря, знамените своєю
історичною архітектурою, живописними пляжами та розвиненим морським
туризмом. Одеса пропонує відвідувачам різноманіття культурних та
розважальних можливостей. Чернігів є одним з найстаріших міст України,
багате історичними пам’ятками, такими як давні церкви, монастирі та історичні
пам’ятники, зокрема Чернігівський Вал. Дніпро є великим сучасним містом з
багатою індустріальною історією, променадом вздовж ріки Дніпро, музеями та
парками. Місто пропонує відвідувачам унікальне поєднання історичних та
сучасних атракцій. Запоріжжя відоме завдяки острову Хортиця, найбільшому
острову на річці Дніпро, який є важливим історичним місцем, пов’язаним з
козацтвом та історією України.
Кожна з цих дестинацій представляє унікальні можливості для туристів,
які цікавляться історією, культурою, природою та міським життям України.
Однак, у зв’язку з поточною безпековою ситуацією, ці дестинації вимагають
особливої уваги до безпекових заходів та планування відвідувань, особливо в
регіонах, які можуть бути піддані впливу конфлікту.
На жаль, сьогодні в Україні є багато втрачених туристичних дестинацій
або таких, які не придатні до використання в сучасних умовах, особливо в
регіонах, які постраждали від військових дій. Ці території часто включають в
себе історичні місця, культурні пам’ятки, природні заповідники та інші
туристичні об’єкти, які були пошкоджені або зруйновані в результаті бойових
дій, обстрілів чи окупації. Поряд з безпосередніми втратами туристичної
інфраструктури, існує також низка інших факторів, які обмежують доступ до
цих місць, включаючи проблеми з безпекою, відсутність транспортного зв'язку
та базових послуг.
Втрата туристичних дестинацій має далекосяжні наслідки не лише для
туристичної галузі, але й для місцевих громад, які втрачають значну частину
доходів та можливостей для розвитку. Це також негативно впливає на загальну
економічну ситуацію в регіоні та зменшує привабливість України як
туристичного напрямку на міжнародному рівні.
У цьому контексті, важливим завданням для України є відновлення
пошкоджених туристичних об’єктів та розвиток нових туристичних маршрутів
у безпечних регіонах. Також важливо забезпечити підтримку та розвиток
23
місцевих громад, щоб вони могли адаптуватися до змінених умов та знайти нові
можливості для залучення туристів. Відновлення та розвиток туристичної
інфраструктури, інвестиції в маркетинг та підтримка місцевих ініціатив можуть
допомогти відновити туристичний потенціал України та сприяти її загальному
економічному та культурному розвитку.
Для відновлення та розширення туристичних можливостей в Україні,
особливо в регіонах, які зазнали найбільшого впливу військових дій, необхідно
реалізувати комплексні стратегії. Ці стратегії можуть включати реконструкцію
та модернізацію інфраструктури, розвиток нових туристичних продуктів та
послуг, які враховують змінені умови, та активне залучення інвестицій.
Одним із шляхів просування України як туристичної дестинації може
бути акцент на «тематичний туризм», який включає відвідування історичних
місць, пов'язаних з військовими подіями, щоб залучити тих, хто цікавиться
історією та хоче краще зрозуміти події, які відбуваються в країні. Це може
сприяти розвитку освітнього туризму та допомогти в створенні більш
глибокого розуміння міжнародною спільнотою.
Водночас, важливо підтримувати та розвивати туристичні напрямки, які
залишаються доступними та безпечними для відвідування, підкреслюючи
культурну та природну спадщину України. Це може включати розвиток
сільського, екологічного та культурного туризму, який пропонує унікальні
враження від відпочинку та сприяє збереженню місцевої ідентичності та
традицій.
У цьому процесі також важливо забезпечити належне спілкування та
маркетинг, щоб поінформувати потенційних відвідувачів про безпечні та
доступні для відвідування регіони, а також про нові можливості та пропозиції у
туристичній галузі України. Такий підхід допоможе не тільки відродити
туристичну галузь, але й підтримати загальний розвиток країни у
післяконфліктний період.
Окрім розвитку і просування туристичних дестинацій, важливо також
зосередитися на підготовці кадрів та підвищенні якості обслуговування в
туристичній сфері. Навчання та професійний розвиток працівників готельної
справи, ресторанного бізнесу, гідів та інших спеціалістів туризму є ключовими
для створення позитивного досвіду для туристів. Це також допоможе
забезпечити стабільне відновлення туристичної галузі та її стійкість до
майбутніх викликів.
Іншим важливим аспектом є розробка та впровадження стандартів
сталого туризму, які допоможуть зберегти природні та культурні ресурси
України. Сталі туристичні практики можуть забезпечити довгострокове
збереження туристичних ресурсів та сприяти більш відповідальному
відношенню до навколишнього середовища.
У контексті відновлення та розвитку туризму в умовах конфлікту та
постконфліктної реконструкції, важливим є також розвиток місцевих
туристичних ініціатив. Залучення місцевих громад до процесу планування та
реалізації туристичних проектів може забезпечити більш ефективне та
інклюзивне відновлення. Такий підхід дозволяє не тільки стимулювати місцеву
24
економіку, але й зберегти унікальність та автентичність місцевих туристичних
продуктів.
У цілому, подолання викликів, пов’язаних із військовим конфліктом, та
відновлення туристичної привабливості України вимагають комплексного
підходу та активної участі всіх зацікавлених сторін. Це не лише сприятиме
економічному відновленню, але й допоможе підсилити позитивний імідж
України на міжнародному рівні.
Приклади недоступних та/або непридатних до використання туристичних
дестинацій України представлено в таблиці 4. Таблиця 4
Приклади недоступних та/або непридатних до використання
туристичних дестинацій України
Дестинація
Регіон
Особливості
1
2
3
Харків
Східна Україна
До війни велике індустріальне місто з багатою
історією, університетами, парками та культурними
закладами.
Слов’янськ
Східна Україна
Місто, відоме своїми сакральними об’єктами та
мінеральними водами та лікувальними грязями.
Скадовськ
Південна Україна
Було курортне місто на березі Чорного моря,
популярне завдяки своїм пляжам та теплому
клімату.
Донецьк
Східна Україна
Було сучасне місто з ботанічним садом, стадіоном
«Донбас Арена» та численними парками.
Луганськ
Східна Україна
Місто мало історичні пам’ятки та природні
заповідники
АР Крим
Південна Україна
Був відомий своїми гірськими ландшафтами,
морськими курортами, історичними пам’ятками та
виноробством
Маріуполь
Східна Україна
До війни був важливим портовим містом з пляжами
на березі Азовського моря та промисловими
підприємствами.
До війни Харків був великим індустріальним містом з багатою історією,
численними університетами, парками та культурними закладами. Місто було
важливим освітнім та культурним центром. Слов’янськ відомий своїми
сакральними об’єктами та лікувальними мінеральними водами та грязями, що
робило це місто популярним серед любителів оздоровчого туризму. Скадовськ
був відомий як курортне місто на березі Чорного моря з популярними пляжами
та теплим кліматом, приваблюючи відпочиваючих своєю морською красою.
Донецьк до конфлікту був сучасним містом з розвиненою інфраструктурою,
включаючи ботанічний сад, стадіон «Донбас Арена» та численні парки.
Луганськ місто мало історичні пам’ятки та природні заповідники, які
приваблювали туристів своєю унікальною історією та природою. Автономна
Республіка Крим була відома своїми гірськими ландшафтами, морськими
курортами, історичними пам’ятками та виноробством, які робили цей регіон
особливо привабливим для туристів. Маріуполь до війни був важливим
25
портовим містом з пляжами на березі Азовського моря та промисловими
підприємствами.
Ці дестинації, нажаль, зазнали серйозних пошкоджень або стали
недоступними через військові дії, що призвело до значних втрат для місцевих
громад та туристичного потенціалу цих регіонів. Відновлення та повернення
цих дестинацій до стану, придатного для туризму, потребуватиме значних
зусиль та ресурсів.
З метою посилення конкурентоспроможності туристичних дестинацій на
ринку туристичних послуг, важливою умовою є формування стратегії розвитку
індустрії туризму, яка враховує як поточні виклики, так і довгострокові цілі.
Стратегія розвитку туризму повинна бути комплексною та багатоаспектною,
охоплюючи такі напрямки, як інфраструктурне розвиток, маркетинг і промоція,
розвиток людських ресурсів, залучення інвестицій, а також підтримку сталого
та екологічно відповідального туризму.
Інфраструктурний розвиток включає в себе модернізацію та відновлення
транспортних мереж, готелів, ресторанів та інших туристичних об’єктів.
Важливим є також створення нових атракцій та покращення існуючих, що може
включати в себе все від природних парків до культурних та історичних музеїв.
Ефективні маркетингові кампанії, спрямовані на різні цільові аудиторії, можуть
значно підвищити привабливість туристичних дестинацій. Соціальні медіа,
цифрові платформи, та традиційні засоби масової інформації можуть бути
використані для просування унікальних особливостей та пропозицій кожної
дестинації. Навчання та розвиток персоналу, що працює в туристичній сфері, є
ключовим для забезпечення якісного обслуговування. Це може включати
професійне навчання гідів, готельного персоналу, рестораторів та інших
працівників, задіяних у туристичній індустрії. Приваблення приватних та
державних інвестицій є важливим для розвитку туристичної інфраструктури та
сервісів. Це може включати інвестиції в готелі, розважальні комплекси,
культурні заходи та інші туристичні атракції. Розвиток екологічно
відповідального туризму, який забезпечує збереження природних та
культурних ресурсів, є важливим для забезпечення довгострокової стійкості
туристичного сектору. Збалансоване втілення цих компонентів у стратегію
розвитку туризму допоможе Україні не тільки відновити пошкоджені
туристичні дестинації, але й відкрити нові можливості для відвідувачів з усього
світу5.
Поряд із вищезгаданими заходами, важливим аспектом розвитку
туристичної індустрії в Україні є також співпраця з міжнародними партнерами
та організаціями. Встановлення партнерських відносин із зарубіжними
туристичними агентствами, участь в міжнародних туристичних виставках та
форумах дозволить збільшити міжнародну видимість України як привабливого
туристичного напрямку. Використання міжнародного досвіду та найкращих
практик може також підвищити якість туристичних послуг та покращити
управління дестинаціями.
5 Перспективи розвитку туризму в Україні та світі: управління, технології, моделі: [колективна монографія].
Видання сьоме. За науковою. ред. Л. Матвійчук, Ю. Барського, М. Лепкого. Луцьк: ІВВ ЛНТУ. 2021. 360 с.
26
Крім того, активізація культурного та історичного туризму може сприяти
збереженню та популяризації унікальної історії та культури України. Розвиток
тематичних маршрутів, які дозволяють відвідувачам пізнати історію та
культурні традиції регіонів, може створити нові привабливі пропозиції для
туристів. Залучення місцевих громад до розвитку туризму є ще одним
ключовим елементом успішної стратегії. Забезпечення участі місцевих жителів
у туристичному процесі, від розробки туристичних продуктів до надання
послуг, допоможе не тільки підвищити якість туристичного досвіду, але й
забезпечити економічні вигоди для місцевих спільнот. Враховуючи поточну
ситуацію в Україні, важливо також інтегрувати аспекти безпеки та кризового
управління в стратегію розвитку туризму. Це передбачає розробку ефективних
планів евакуації, надзвичайної медичної допомоги та забезпечення безпеки для
туристів та працівників туристичної галузі.
Таким чином, стратегія розвитку туризму в Україні повинна бути
комплексною та багатогранною, враховуючи як нинішні виклики, так і
можливості для довгострокового розвитку. Це включає інфраструктурне
вдосконалення, маркетинг та промоцію, розвиток людських ресурсів, залучення
інвестицій, підтримку сталого туризму, міжнародну співпрацю, культурний та
історичний туризм, залучення місцевих громад, а також інтеграцію аспектів
безпеки та кризового управління.
Однією з важливих туристичних дестинацій Західного регіону України є
Шацьк. З метою підвищення рівня розвитку Шацького регіону в сучасних
умовах, вважаємо за доцільне сформувати стратегію та програми розвитку
індустрії туризму, що б передбачала визначення та систематизацію пріоритетів
розвитку конкретних видів туризму в довгостроковій перспективі. Крім того,
зазначене допоможе узгодити дії усіх зацікавлених сторін в розвитку
досліджуваної туристичної дестинації.
Стратегія формує платформу для розуміння основних завдань індустрії
туризму, а також є ключовим інструментом створення короткострокових планів
роботи стейкхолдерів, включаючи виконавчі органи державної влади та
суб’єктів індустрії гостинності. Вона дозволяє різним зацікавленим сторонам
уряду, місцевим органам влади, приватному сектору, та громадськості
об’єднати свої зусилля та ресурси для досягнення спільної мети: розвитку та
відновлення туристичної галузі. Ключові аспекти стратегії можуть включати
наступне:
визначення пріоритетних напрямків розвитку (ідентифікація
туристичних дестинацій та сегментів ринку, які мають найбільший потенціал
для розвитку та забезпечення економічного зростання);
створення інтегрованих маркетингових кампаній (розробка ефективних
маркетингових стратегій та промоційних заходів, спрямованих на залучення
внутрішніх та міжнародних туристів;
підтримка інвестицій у туристичну інфраструктуру (залучення
інвестицій для покращення існуючої туристичної інфраструктури та створення
нових об’єктів;
27
підготовка кваліфікованих кадрів (навчання та розвиток персоналу для
забезпечення високоякісних послуг у сфері туризму);
залучення місцевих громад (сприяння участі місцевих громад у
розвитку туризму, що допоможе забезпечити більш стійкий та інклюзивний
розвиток);
розробка стандартів сталого туризму (забезпечення збалансованого
розвитку туризму з урахуванням екологічних та соціальних аспектів).
До ключових візій розвитку туризму Шацької території віднесемо:
1. Візія 1: Тісний взаємозв’язок влади, науки, бізнесу та громадськості в
пріоритетній для Волині туристичній дестинації, спрямований на
інфраструктурний розвиток, маркетинг та промоцію
2. Візія 2. Комплексний туристичний продукт «Шацькі смаколики».
3. Візія 3. Туристична інфраструктура європейського рівня
Згідно визначених візій стратегічного бачення перспективного розвитку
туристичної дестинації «Шацьк» в сучасних умовах, вважаємо за доцільне
систематизувати стратегічні та операційні цілі розвитку туризму зазначеної
дестинації (табл. 5). Таблиця 5
Стратегічні та операційні цілі
перспективного розвитку туристичної дестинації «Шацьк»
Стратегічна ціль А.
Сформувати високоякісний комплексний туристичний продукт
Операційні цілі
А. 1. Створити курорт «Шацьк»
А 2. Забезпечити асортимент та унікальність туристичних
продуктів та послуг
А. 3. Розвинути якісну інфраструктуру туризму та забезпечити її
відповідність європейським стандартам гостинності.
Стратегічна ціль В
Сформувати ефективну систему промоції туристичного бренду «Шацьк»
та комплексного локального турпродукту на вищих туристичних ринках
Операційні цілі
В. 1. Створити привабливий туристичний імідж курорту «Шацьк»
В. 2.Сформувати інноваційний механізм просування комплексного
туристичного продукту на ринок
В. 3. Розвинути співпрацю з провідними туристичними компаніями
Стратегічна ціль С
Сформувати сприятливе середовище для розвитку бізнесу та активізації
інвестиційних процесів в туристичній дестинації
Операційні цілі
С. 1. Створити агротуристичний кластер
С. 2. Консолідувати зусилля бізнесу, влади, науки та громади у сфері
інноваційно-проектного забезпечення розвитку індустрії гостинності
С. 3. Створити сприятливі умови для інвестування в індустрію
гостинності
Стратегічні та операційні цілі для перспективного розвитку туристичної
дестинації «Шацьк» охоплюють різні аспекти, спрямовані на формування
якісного туристичного продукту, ефективну промоцію та створення
сприятливого інвестиційного середовища Започаткування розвитку
інтегрованого курортного комплексу, що включає комфортабельні готелі,
ресторани, розважальні та оздоровчі центри. Це передбачає створення
привабливого та зручного середовища для відпочинку, яке задовольняє потреби
різних категорій туристів. Розробка та пропозиція різноманітних, унікальних
28
туристичних продуктів, які відображають культурну та природну унікальність
регіону Шацьк. Це може включати спеціалізовані тури, такі як екотуризм,
культурні маршрути, спортивні заходи та інші унікальні відпочинкові
можливості. Модернізація існуючої інфраструктури та підвищення рівня послуг
до європейських стандартів гостинності. Це включає оновлення готельних
комплексів, покращення транспортного зв’язку та розвиток інших важливих
об’єктів інфраструктури.
Розробка і впровадження ефективних маркетингових стратегій та
рекламних кампаній, спрямованих на формування позитивного іміджу курорту.
Це може включати використання цифрового маркетингу, соціальних медіа та
інших сучасних інструментів просування. Впровадження інноваційних підходів
у просуванні туристичного продукту, включаючи використання цифрових
технологій, співпрацю з інтернет-платформами та блогерами. Це дозволить
залучити більш широку аудиторію та забезпечити ефективне розповсюдження
інформації про курорт. Налагодження партнерських відносин з великими
туристичними агентствами та компаніями для просування Шацька як
привабливого туристичного напрямку на національному та міжнародному
рівнях. Реалізація проектів агротуризму, які включають сільськогосподарські та
екологічні комплекси, спрямовані на залучення туристів, які цікавляться
сільським відпочинком та знайомством з місцевою культурою та традиціями.
Співпраця між бізнесом, владою, науковими установами та громадськістю для
розвитку і впровадження інноваційних проектів, які сприятимуть розвитку
індустрії гостинності в регіоні. Розробка та впровадження політик та заходів,
спрямованих на залучення інвестицій у туристичну інфраструктуру та послуги,
забезпечення легкості ведення бізнесу та захисту прав інвесторів.
Запропоновані стратегічні та операційні цілі розвитку індустрії туризму, а
саме дестинації «Шацьк» визначають довгострокову перспективу та конкретні
дії для розвитку індустрії гостинності загалом та туристичних продуктів і
послуг зокрема. Вдале впровадження стратегії розвитку туризму в Шацьку має
велике значення для підвищення привабливості цього регіону як туристичного
напрямку. Основною стратегічною метою є формування високоякісного,
комплексного туристичного продукту, що включає створення курорту
«Шацьк», розвиток унікальних туристичних продуктів та послуг, а також
підвищення якості інфраструктури туризму до європейських стандартів.
Ефективна промоція туристичного бренду «Шацьк» на міжнародному
рівні є ще однією ключовою ціллю. Це включає створення привабливого іміджу
курорту, розробку інноваційних механізмів просування та налагодження
співпраці з провідними туристичними компаніями. Стратегія створення
сприятливого середовища для розвитку бізнесу та активізації інвестиційних
процесів. Це передбачає створення агротуристичних кластерів, консолідацію
зусиль усіх зацікавлених сторін та створення умов для інвестицій у сферу
гостинності. Реалізація цих стратегічних та операційних цілей сприятиме не
лише покращенню туристичного потенціалу Шацька, але й матиме позитивний
вплив на економічний розвиток регіону, забезпечуючи нові робочі місця,
стимулюючи місцевий бізнес та залучаючи інвестиції. Усе це, в свою чергу,
29
покращить загальний імідж України як привабливої туристичної дестинації на
міжнародній арені.
Сучасні тенденції розвитку туристичних дестинацій України
відображають ряд викликів та можливостей, які виникають в умовах
змінюваного глобального ландшафту та внутрішніх чинників, зокрема
військового конфлікту. Однак, незважаючи на ці виклики, сектор туризму
України демонструє стійкість та потенціал для розвитку. Важливим аспектом є
адаптація до нових умов, зокрема через розробку нових туристичних продуктів,
які відповідають зміненим запитам туристів, та впровадження гнучких
стратегій маркетингу та розвитку інфраструктури. Підвищення якості послуг та
впровадження інновацій у сфері туризму є ключовими для просування України
на світовому туристичному ринку.
Напрямки розвитку туризму в Україні також зосереджуються на
використанні її унікальної культурної, історичної та природної спадщини. У
цьому контексті зростає інтерес до внутрішнього туризму, агротуризму,
екотуризму та культурного туризму. Розвиток туристичних маршрутів, які
підкреслюють унікальність регіональної ідентичності України, може стати
потужним інструментом для залучення відвідувачів та популяризації місцевих
культурних та природних ресурсів. Водночас, розвиток інфраструктури та
покращення якості послуг мають важливе значення для забезпечення
задовільного досвіду відвідування туристами.
Незважаючи на поточні виклики, перспективи розвитку туристичних
дестинацій в Україні залишаються оптимістичними завдяки поступовому
відновленню та адаптації індустрії до нових умов. Стратегічне планування,
акцент на інноваціях, ефективні маркетингові стратегії та підвищення якості
послуг є ключовими для залучення як внутрішніх, так і міжнародних туристів.
Успішна реалізація цих підходів допоможе не лише відновити туристичну
індустрію України, але й сприятиме загальному економічному зростанню та
підвищенню міжнародного іміджу країни.
30
1.2. CURRENT TRENDS OF ECOLOGICAL TOURISM PRODUCT
IMPLEMENTATION *
Tourism as a multifaceted phenomenon is already a phenomenon of the present
time due to the constant development and interest in it of any developed state. In
connection with the development of world tourism, there is a growing interest in
finding ways of effective development of this industry in Ukraine as well, both on the
part of the state and business entities.
Ecological tourism is a tourism that includes travel to places with relatively
untouched nature, with the aim of gaining insight into the natural and cultural-
ethnographic features of a given area, which does not violate the integrity of
ecosystems and creates such economic conditions in which the protection of nature
and natural resources becomes profitable for the local people. Tourism contributes to
the development of related industries such as transportation, telecommunications,
trade in souvenirs, services, restaurant business and construction. Moreover,
ecological tourism is a true cross-cultural channel. Communication that contributes to
the protection of national and folk cultural heritage and traditions, the development of
handicrafts, the restoration and preservation of cultural and historical monuments.
Ecotourism and recreational activities play an important role in national and
regional economies, ensuring rational use and protection of the territory's natural,
ecological, cultural, historical and informational resources. Due to the intensive
development of the tourism industry, conceptual devices related to the field of
tourism and recreation are being formed and improved. Therefore, it was accepted in
the scientific community to use the term ―recreation‖ (recreational activities,
recreational resources, etc.).
A brief summary of ecological tourism product implementation is given,
indicating the difference between the obtained results and the previously known ones.
The degree of novelty is characterized in field of the essence and structure of
ecological tourism, in modern world practice of ecological tourism product
implementation as well as in analyzing the methodology and methods of ecological
tourism product development. These items cannot include a description of new
applied (practical) results obtained in the form of methods, devices, techniques,
schemes, algorithms, etc. It is necessary to distinguish between the received scientific
provisions and new applied results arising from the theoretical development.
Ecological tourism is a type of tourism aimed at preserving the environment
and natural resources. The main goal of ecological tourism is to support the natural
and cultural resources of the territories visited by tourists. This is achieved by
developing environmental awareness among tourists, increasing their attention to
issues of environmental protection, as well as ensuring ecologically compatible
development of the tourism industry.
Ecological tourism involves active recreation in nature with minimal impact on
the environment. Tourists can enjoy the beauty of forests, mountains, water bodies,
look at wildlife, observe various animals and plants in their natural environment.
* Автор Гладкий О.В.
31
Ecotourism also involves interaction with local people and culture, which allows
tourists to gain new knowledge and experiences1.
The structure of ecological tourism may include the following elements
(Fig.1):
Fig. 1. Structure of ecological tourism2
Natural resources: These can be forests, mountains, rivers, lakes, seas, islands,
sandy beaches, etc. These resources can form the basis of the tourism product and
determine the types of tourism available in the territory.
Cultural resources: these can be historical monuments, local cultural traditions,
national cuisine, folk art, etc. Cultural resources can also be an important component
of ecological tourism and allow tourists to get to know the culture of the local
population and enrich their knowledge.
Tourist infrastructure: it can be hotels, camps, tourist bases, campsites, eco-
parks, trails, sources of drinking water, sanitary conditions and means of
communication. Tourist infrastructure must be built taking into account the impact on
nature and the environment.
Tourist services: it can be excursions, active recreation, cultural tours,
ecological expeditions, eco-tourism activities, training in survival techniques, etc.
Tourist services should be developed taking into account the preservation of nature
and cultural resources.
Environmental education and upbringing: it can be educational programs,
seminars, trainings, public lectures, educational campaigns, etc. Environmental
1 Жук І. З. Актуальні проблеми та перспективи управління туристичною індустрією в Україні. Актуальні
проблеми та перспективи розвитку туризму в Україні: теорія і практика. Матеріали міжнародної науково-
практичної конференції. К., 2015. С. 68-70
2 Мацола В. І. Рекреаційно-туристичний комплекс України: монографія. ІРД НАН України. Львів, 2017. 259 с.
Ecological tourism
Natural
resources
Cultural
resources
Tourist
infrastructure
Tourist services
Environmental education
and upbringing
32
education and upbringing allow tourists to raise awareness of environmental
problems3.
The essence of ecological tourism lies in the following principles:
Conservation
Ecological tourism aims to promote the conservation of natural habitats,
wildlife, and ecosystems by minimizing the negative impact of tourism on the
environment.
Sustainability.
Ecological tourism seeks to promote sustainable development by ensuring that
the economic, social, and environmental needs of local communities are met and that
tourism activities do not compromise the ability of future generations to enjoy the
same natural resources.
Education.
Ecological tourism provides an opportunity for visitors to learn about the
natural environment and the importance of conservation and sustainable
development.
Community Involvement.
Ecological tourism involves local communities in the planning and
management of tourism activities, ensuring that the economic benefits of tourism are
shared with the local community and that their cultural heritage is preserved.
Responsible Travel.
Ecological tourism emphasizes responsible travel practices, such as minimizing
waste, conserving energy, and respecting local customs and cultures4.
The essence of ecological tourism is to promote sustainable and responsible
tourism practices that benefit the environment, local communities, and visitors alike.
Key features of eco-tourism are described on Fig. 2.
Nature-based activities eco-tourism activities typically involve exploring
natural environments and observing wildlife in their natural habitats. Activities can
include hiking, wildlife watching, snorkeling, and birdwatching.
Sustainable accommodation - eco-tourism often involves staying in sustainable
accommodation, such as eco-lodges or campsites that are designed to minimize
environmental impact. These accommodations may use renewable energy sources,
recycle waste, and conserve water.
Local community involvement - eco-tourism seeks to support and involve local
communities by providing economic benefits and promoting cultural exchange. This
can involve staying in locally owned accommodations, purchasing local products,
and engaging in cultural activities.
Environmental education - eco-tourism often includes opportunities for
environmental education and awareness-raising. Tour guides and naturalists can
provide information about local ecosystems, conservation efforts, and sustainable
practices.
3 Габа М.І Екотуризм як один із засобів взаємозбагачення різних культур. Вісник Чернівецького торговельно-
економічного інституту. 2011. Вип.IIІ (43). С.102-111
4 Злотнік, М., Мельник, О. Стратегічне управління впровадженням принципів циркулярної економіки на
вітчизняних підприємствах. Підприємництво та інновації. 2020. № 12. С.112- 119
33
Fig. 2. Key features of eco-tourism5
Conservation efforts - eco-tourism is often closely linked to conservation
efforts and initiatives. Eco-tourism can support conservation efforts by providing
financial resources and raising awareness about the importance of preserving natural
environments and biodiversity6.
Responsible tourism practices - eco-tourism emphasizes responsible tourism
practices that minimize negative impacts on the environment and local communities.
This can include practices such as reducing waste, conserving water, and respecting
local customs and cultures.
While ecological tourism, or eco-tourism, can offer many benefits, it also poses
several challenges that need to be addressed to ensure that tourism activities are
sustainable and do not harm the environment or local communities. Here are some of
the challenges associated with eco-tourism:
Environmental impacts. Even though eco-tourism aims to minimize the
negative impact on the environment, it can still lead to environmental degradation if
not properly managed. Activities like hiking and wildlife watching can cause
disturbance to natural habitats and ecosystems. Tourists can also generate waste and
contribute to pollution.
Overcrowding. Popular eco-tourism destinations can become overcrowded,
which can lead to environmental degradation and the degradation of the tourist
experience. Overcrowding can also have negative impacts on local communities,
such as increased traffic and pressure on resources.
5 Купріянчик І.П., Дорош А.Й., Салюта В.А. Фактори впливу на розвиток сільського зеленого туризму як
малого підприємництва в Україні. Економіка природокористування і сталий розвиток, 2019. 6 (25). С. 100-
106
6 Гребеник В., Наумова О. Маркетинг на ринку туристичних послуг в умовах пандемії. Збірник наукових праць
ΛΌГOΣ. 2020. С. 42-43
Nature-based
activities
Sustainable
accommodation
Environmental
education
Local
community
involvement
Conservation
efforts
Responsible
tourism
practices
ECO-TOURISM
34
Economic impacts. While eco-tourism can provide economic benefits to local
communities, it can also have negative economic impacts, such as creating a
dependence on tourism and limiting opportunities for other economic activities.
Cultural impacts. Eco-tourism can have both positive and negative cultural
impacts on local communities. Positive impacts can include the promotion of cultural
heritage and the preservation of traditional practices. However, negative impacts can
include the commodification of culture and the loss of cultural authenticity.
Regulation and enforcement. Eco-tourism requires proper regulation and
enforcement to ensure that tourism activities are sustainable and do not harm the
environment or local communities. Lack of regulation and enforcement can lead to
uncontrolled development and negative impacts on the environment and local
communities5.
Overall, addressing these challenges requires a multi-stakeholder approach
involving governments, tourism operators, local communities, and tourists
themselves. This approach should prioritize sustainable and responsible tourism
practices that promote the protection of the environment and the well-being of local
communities.
Ecological tourism product implementation refers to the process of creating
and launching an eco-friendly and sustainable tourism product that focuses on
promoting responsible travel practices and preserving the environment and local
cultures. The aim of ecological tourism product implementation is to offer travelers
unique and rewarding experiences that are in harmony with the environment and
local cultures, while also promoting sustainable tourism practices and helping to
protect and preserve natural resources and cultural heritage for future generations3.
The implementation of an ecological tourism product involves careful
planning, research, and collaboration with local communities and stakeholders. It
involves identifying a target audience, researching destinations and activities,
developing sustainable itineraries, building partnerships, training staff, marketing the
product, and monitoring and evaluating its impact on the environment and local
communities.
The target audience for an ecological tourism product depends on the specific
product being offered. Generally, the target audience for an eco-friendly and
sustainable tourism product is travelers who are interested in responsible travel
practices and have a strong desire to experience unique and authentic destinations and
cultures.
Ecological tourism products may appeal to a broad range of travelers,
including:
Nature enthusiasts: travelers are interested in outdoor activities, wildlife, and
natural landscapes. They are typically drawn to destinations that offer opportunities
for hiking, camping, wildlife viewing, and other nature-based activities.
Cultural tourists: travelers are interested in experiencing local cultures and
customs, including food, music, art, and history. They are often drawn to destinations
that offer unique cultural experiences and opportunities to interact with local
communities.
35
Adventure seekers: travelers are looking for high-energy, adrenaline-
pumping activities such as zip-lining, rock-climbing, or white-water rafting. They
may also be interested in ecotourism products that offer unique and challenging
outdoor activities.
Eco-conscious travelers: travelers are environmentally conscious and seek to
minimize their impact on the environment. They are interested in sustainable travel
practices and may seek out destinations and activities that prioritize environmental
sustainability7.
The target audience for an ecological tourism product is likely to be travelers
who are interested in unique and authentic experiences that promote responsible
travel practices and help to protect and preserve the environment and local cultures.
Researching destinations and activities is a crucial step in the implementation
of an ecological tourism product. Here are some key considerations to keep in mind
when conducting this research:
Identify potential destinations
Research the environmental impact
Evaluate the activity's impact
Research local regulations
Consider accessibility8.
Overall, research is key to selecting destinations and activities that align with
the values of ecological tourism, promote sustainable practices, and minimize
negative impacts on the environment and local cultures. By carefully evaluating
potential destinations and activities, you can develop itineraries that offer unique and
authentic experiences while promoting responsible travel practices.
Developing sustainable itineraries is essential for ecological tourism product
implementation because it helps to minimize negative impacts on the environment
and local communities while promoting responsible travel practices. By designing
itineraries that prioritize sustainability and conservation, you can help to protect
natural resources and wildlife, support local economies, and create authentic travel
experiences for your guests.
Sustainable itineraries also help to promote responsible tourism practices by
encouraging travelers to minimize their environmental impact, respect local cultures
and customs, and support local conservation efforts. By providing educational
opportunities and promoting responsible tourism practices, you can help to create a
positive impact on both travelers and local communities9.
Overall, the sense of developing sustainable itineraries in ecological tourism
product implementation is to create travel experiences that benefit both travelers and
local communities while minimizing negative impacts on the environment. By
prioritizing sustainability and responsible tourism practices, you can create a positive
impact on the environment, society, and the economy.
7 Фоменко Н. В. Рекреаційні ресурси та курортологія. К.: Центр навчальної літератури, 2017. 312 с.
8 Проскура В.Ф. Актуальні проблеми розвитку туристично-рекреаційного комплексу регіону. Науковий вісник
Мукачівського державного університету. Серія Економіка. 2018. Вип. 1 (9).С. 131-136
9 Орленко О. Значення туризму в розвитку національної та світової економіки. Інфраструктура ринку. 2016. №
2. С. 84-88
36
Building partnerships in ecological tourism product implementation is essential
for creating sustainable and responsible tourism products. By working with local
stakeholders, you can gain insights into the local environment, culture, and
community, and develop tourism products that are authentic, unique, and respectful
of local customs and traditions.
Here are some key reasons why building partnerships is important in ecological
tourism product implementation:
Local expertise
Local stakeholders have a deep understanding of the local environment,
culture, and community, and can provide valuable insights into sustainable tourism
development.
Collaboration
Building partnerships allows for collaboration between local stakeholders,
tourism operators, and travelers, which can lead to more innovative and sustainable
tourism products.
Community involvement
Involving local communities in tourism development can provide economic
benefits and create a sense of pride and ownership in the tourism industry.
Responsible tourism
Building partnerships can help to promote responsible tourism practices, such
as minimizing negative impacts on the environment and supporting local
conservation efforts.
Competitive advantage
Building partnerships can help to differentiate your ecological tourism products
from other offerings in the market, providing a competitive advantage in the
industry2.
Ecological tourism is very popular in EU countries, and it is growing in
popularity every year. Many tourists are looking for sustainable and responsible ways
to travel, and eco-tourism offers them the opportunity to enjoy beautiful natural areas
and cultural experiences while minimizing their impact on the environment. EU
countries are known for their natural beauty, rich cultural heritage, and commitment
to sustainability, making them ideal destinations for eco-tourists. The region is home
to a wide variety of eco-tourism experiences, including wildlife watching, hiking,
cycling, farm stays, and sustainable wine tours, to name just a few10.
Governments and tourism industry stakeholders in EU countries recognize the
importance of eco-tourism and are actively promoting it as a way to support local
communities, preserve natural and cultural resources, and reduce carbon footprints.
As a result, ecological tourism is a significant and growing market in EU countries.
Here are some specific examples of the development of ecological tourism in EU
countries:
Sweden has a long history of promoting eco-tourism and sustainable tourism
practices. One of the most well-known examples is the Icehotel in Jukkasjärvi, which
10 Юхновська Ю. Формування концепції стратегічного управління розвитком потенціалу туристичної галузі в
Україні та її регіонах // Галицький економічний вісник. Т. : ТНТУ, 2019. Том 57. № 2. С. 18-27
37
is built every winter using ice from the nearby Torne River. The hotel is designed to
minimize its impact on the environment and uses renewable energy sources.
Austria is known for its beautiful Alpine landscapes, and many tour operators
now offer eco-friendly hiking and cycling tours that take visitors through these
stunning natural areas. The Nationalpark Hohe Tauern is one of the largest protected
areas in Europe, and visitors can explore the park's glaciers, waterfalls, and wildlife
while staying in eco-friendly accommodation.
Finland's Lapland region is a popular destination for eco-tourists, who come to
experience the Northern Lights, go dog sledding, and stay in traditional Finnish log
cabins. Many of these cabins are designed to have a minimal impact on the
environment and use renewable energy sources like solar power.
France is home to many organic vineyards, which are popular destinations for
eco-tourists who are interested in sustainable agriculture and wine-making practices.
The vineyards offer tours, tastings, and accommodation in eco-friendly guesthouses.
Portugal - the country's Alentejo region is known for its sustainable tourism
initiatives, including eco-lodges, organic farms, and vineyards. Visitors can explore
the region's natural beauty while learning about the local culture and enjoying
traditional cuisine11,.
Overall, the sense of building partnerships in ecological tourism product
implementation is to create tourism products that are sustainable, responsible, and
respectful of local communities and the environment. By working together with local
stakeholders, you can develop tourism products that benefit both travelers and local
communities, and help to promote sustainable tourism development.
Ecological tourism product implementation methodology
The methodology for the implementation of an ecological tourist product is a
system of guiding principles, approaches, methods and tools used for the
development and implementation of an ecologically oriented tourist product. This
methodology includes the stages of determining the target audience, analyzing natural
and cultural resources, developing a tourist product, developing tourist infrastructure
and ensuring environmental safety12.
The methodology of implementing an ecological tourism product is based on
the principles of sustainable development, preservation of natural and cultural
heritage, and interaction with local communities. The methodology for implementing
an ecological tourism product can be used by both state bodies and private companies
for the development and implementation of ecological tourism products1.
Methods of implementing eco-tourism are the ways in which you can organize
and implement eco-tourism with maximum possible protection of nature and
provision of economic benefits for local communities. The main methods of
implementing eco-tourism include:
Involvement of the local population.
11 For a new EU integrated tourism policy. URL:https://www.interregeurope.eu/fileadmin/user_
upload/tx_tevprojects/library/file_1556119954.pdf
12 Краснова Ю. А., Антонова А. В. Поняття та юридичні ознаки туризму в Україні. Науковий вісник
Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2018. Вип. 197. Ч. 3. C. 132-140
38
Eco-tourism should be based on the involvement of the local population in its
implementation. This may include the development of local enterprises, the creation
of jobs and the involvement of local residents in the development of tourism, the
preservation of traditions and cultural values.
Creation of environmentally friendly tourist routes
Eco-tourism should be aimed at preserving the environment and ensuring
maximum protection of nature. Creation of ecologically clean tourist routes may
include eco-walks, eco-trekking, eco-safari, organization of kayaking and other types
of ecotourism.
Use of environmentally friendly transport.
To reduce the impact of tourism on the environment and ensure the maximum
possible environmental cleanliness of eco-tourism, it is worth using environmentally
friendly types of transport, such as bicycles, electric cars, public transport and others.
Use of environmentally friendly technologies: eco-tourism should be based on
the use of environmentally friendly technologies, such as wind and solar power
plants.
The main directions of ecological tourism product development via the example
of Zakarpattia region of Ukraine
The development of the «Zakarpattia region» tour serves a twofold purpose
such as: to showcase the enchanting beauty and cultural richness of Zakarpattia
region in Ukraine and to provide an immersive, unforgettable travel experience for
tourists from around the world, particularly those from the European Union.
This meticulously crafted tour aims to achieve the following objectives.
Cultural exchange the tour aims to facilitate cultural exchange by introducing
international tourists to the diverse traditions, customs, and heritage of Zakarpattia.
Travelers will have the opportunity to interact with local communities, artisans, and
craftsmen, fostering mutual understanding and appreciation between different
cultures.
Promotion of sustainable tourism emphasizing eco-friendly practices, the tour
promotes sustainable tourism in Zakarpattia. By encouraging responsible travel, the
tour aims to preserve the region's natural beauty, wildlife, and historical sites for
future generations, ensuring the long-term sustainability of the local environment and
economy.
Supporting local communities the development of this tour is geared towards
supporting local communities in Zakarpattia. By showcasing their craftsmanship,
culinary delights, and unique attractions, the tour contributes to the economic
development of the region. Travelers' engagement with local businesses and artisans
helps bolster the local economy and create employment opportunities.
Preservation of cultural heritage by promoting visits to historical sites,
architectural marvels, and traditional workshops, the tour contributes to the
preservation of Zakarpattia's cultural heritage. Encouraging travelers to appreciate
and respect the local customs helps in safeguarding the region's unique identity and
traditions.
39
So the «Zakarpattia region» tour is developed with the vision of promoting
cultural understanding, sustainable tourism, economic development, and
unforgettable travel experiences. By achieving these objectives, the tour not only
benefits the tourists but also contributes positively to the local communities and the
overall tourism landscape of Zakarpattia.
Eco-manor, thermal springs, reindeer farm and cheese factory. Eco manor
«Shayanske Dzorno» offers accommodation and rest in cozy and comfortable rooms.
The estate consists of 7 rooms, which can comfortably accommodate up to 14 people.
In the yard there is a summer playground with outdoor exercise equipment, a swing
and a gazebo. Guests are also offered a Carpathian bath and a vat. Meals are served in
the hall of the manor, where you can prepare aromatic and delicious coffee from the
local roaster if you wish.
With the purpose to introduce the captivating allure of Zakarpattia to a broader
audience, we have meticulously crafted a comprehensive media plan tailored
specifically for the European market. Our media strategy aims to showcase the
essence of this enchanting region, enticing European travelers with an immersive and
unforgettable journey. The Annex C contains Media plan for promoting the tour
«Zakarpattia region» on the European market and outlines our multifaceted approach,
encompassing diverse media channels and innovative strategies, all designed to
illuminate the unique charm of Zakarpattia and inspire travelers to embark on an
unforgettable «Zakarpattia region».
The coronavirus and war in Ukraine has made significant changes to many
people's vacation plans, not only for foreign, but also for domestic tourism. Citizens
of Ukraine, for whom the prices of holidays in the sea and mountain Carpathian
resorts are too high, make trips to the picturesque places known to them by cars,
having their own tents for rest and alternative food instead of hotel rooms, restaurants
and cafes.
Currently, it is difficult to predict the desire of people to continue traveling as
before, because some of them are forced to limit themselves in recreation due to
economic problems. According to the forecasts of the world's leading experts,
ecological tourism has a great future, the more it receives capital investments, the
faster and more effectively most environmental problems will be solved. Ecological
tourism has every chance to change a person for the better by forming the basic
foundations of ecological culture. The economic effect of the proposed tour
«Zakarpattia region», thermal springs and cheese factory. The cost of a 2-day trip is
UAH 1,882 per person. The price includes: an excursion to Khust and a visit to Khust
Castle; stop in the village of Iza; visiting the village Hatchet; excursion to Selyska
cheese factory; tour in the «Old Cellar»; transport services 2 days; accommodation in
an eco-mansion for 1 night (economy rooms with separate beds); 1 breakfast;
insurance. The price does not include: swimming in the «warm waters» of Velyatino
UAH 150 / person; wine tasting in «Old Cellar» – UAH 80/person; 1 lunch UAH
120/person; cheese tasting at «Selyska Syrovarna» UAH 85/person; 100 entrance
ticket to the deer farm UAH 20 / person; surcharge for single accommodation
UAH 300. So, the full cost of the tour per person is UAH 1,882, of which the tour
company receives UAH 376 net profit, which is profitable for the travel agency.
40
The net return on sales is 16.4%, and the return on costs is 20.5%. Break-even
point (BP): fixed expenses - UAH 5,000; volume of implementation 55 tours per
year; full cost of one tour per group UAH 28,230; the cost of the tour per group
UAH 18,820; BP = 55*5000/(28230-18820) = 275000/9410 = 30 tours13.
Therefore, the tour «Zakarpattia region», thermal springs and cheese factory
ensures the stable operation of the travel agency. The minimum number of tours sold
per year is 30 tours, exceeding which the travel agency will make a profit. With a
purpose to extend the number of tours it is necessary to perform following actions:
motivate employees and explain what the company wants and how it will affect their
salary; conduct training or education, if necessary; study the state of the market; see
how competitors are doing and apply some of their practices; study trends in your
industry for updates; new solutions will help to optimize costs; keep statistics for
analysis. A combination of these methods will help not only to increase profitability,
but also to track the main problems due to which the indicator decreases.
World strategies of socio-economic and ecological development determine the
significant role of the tourism industry as one of the most important spheres of life.
Green tourism is gaining more and more popularity and spread among the population
during the global economic crisis caused by the pandemic. With the transition of
Ukraine to the principles of self-government and self-sufficiency, as a result of
decentralization processes, green tourism will become a stimulating factor for
increasing the efficiency of the economic development of rural areas.
With the development of green tourism, public goods are created, it is defined
as a priority sector of diversification of the agricultural sector of the economy and
support of the welfare of the rural population, but it requires special measures during
long-term restrictions on the movement of both internal and external tourist flows. In
quarantine conditions, so-called micro locations claim to become the main tourist
trend, the essence of which is short vacations closer to home, far from popular tourist
routes, this will save time, money and reduce the impact of travel on the environment.
The Trans Carpathian region has a sufficient number of favorable conditions
for the organization of ecological tourism at any time of the year. During ecological
tours, tourists have the opportunity to relax, feel the mountain air, taste ecologically
clean products of local cuisine, visit an ecologically clean area and enjoy nature14.
The target audience is shown on Fig. 3.
The most promising for the development of ecological tourism in Zakarpattia
are mountain landscapes, parks and various resorts, for which tourists come from all
countries. The development of ecological tourism will teach visitors to protect nature,
the environment and everything around us. In addition, ecological tourism will make
it possible to replenish the budget of the Trans Carpathian region and create jobs. All
rural estates that cooperate with tourist operators or publish their rooms on the
Internet will have a profit.
13 Регіональна Стратегія розвитку Закарпатської області на період 2021-2027 років.
URL:https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/derzhavna-rehional-na-polityka/strategichne-planuvannya-
regionalnogo-rozvitku/strategichne-planuvannya-regionalnogo-rozvytku-na-period-do-2027-roku/regionalni-strategiyi-
rozvytku-na-period-do-2027-roku/regionalna-strategiya-rozvytku-zakarpatskoyi-oblasti-na-period-2021-2027-rokiv
14 Лендєл М.А. Вплив макроекономічної ситуації на розвиток туристичної галузі Закарпатської області.
Науковий вісник Ужгородського університету.Серія Економіка.2018. Вип. 1 (51). С. 149-152
41
The «Zakarpattia region» tour is specifically crafted to cater to a diverse range
of travelers from the European Union who seek authentic cultural experiences,
breathtaking natural landscapes, and unique encounters with local traditions.
The «Zakarpattia region» tour is meticulously designed to cater to the varied
interests and preferences of this target audience from the European Union, ensuring a
memorable and culturally enriching experience in Zakarpattia.
Source: developed by the author
Fig. 3. The target audience of ecological tourism in Zakarpattia
Percentage ratio of representatives of different groups from the target audience
is set below. 1. Group of Tourists from Ukraine (local tourists): People of
different age categories, from youth to retirement age - 18-30 years old - 20%; 31-50
years old - 40%; 51-70 years old - 30%; 70+ years - 10%. Representatives of
different family statuses (single, married, family). 2. Group of International Tourists:
Europe - 80%; Asia - 20%. Various interests and types of tourism (ecological,
cultural, wine, active recreation). 3. Group of corporate clients: Small business -
Nature Enthusiasts
Individuals and families who appreciate eco-friendly
tourism, scenic beauty, and outdoor activities. They are
keen to explore national parks, thermal springs, and
picturesque countryside
History and Culture
Aficionados
Travelers interested in immersing themselves in the rich
history, diverse cultures, and architectural heritage of
Zakarpattia. They enjoy guided tours of historical sites,
ancient fortresses, and traditional villages.
Gastronomy Lovers
Food and wine enthusiasts who relish the opportunity to
indulge in local delicacies, authentic cuisine, and wine
tasting experiences at renowned vineyards and wineries
in the region.
Wellness Seekers
Health-conscious travelers looking for relaxation and
rejuvenation through spa treatments, thermal baths, and
therapeutic experiences offered by natural mineral
springs.
Artisan Craft
Enthusiasts
Individuals passionate about handmade crafts and unique
souvenirs. They appreciate visits to local artisan
workshops, where they can buy handmade products,
including woven items and traditional artifacts.
Wine Connoisseurs
Enthusiasts who appreciate the art of winemaking. They
are interested in exploring vineyards, learning about the
winemaking process, and tasting premium local wines.
Wildlife and Nature
Photographers
Photography enthusiasts who are captivated by the
region's diverse flora and fauna. They enjoy capturing the
beauty of wildlife, landscapes, and architectural marvels
through their lenses.
.
42
30%; Medium business - 40%; Large corporations - 30%. Ecotourism can bring a lot
of income to the state budget, especially in the developing region of the country. In
many areas of the region, ecological tourism can become a branch of specialization
(for example, in mountainous areas), representing a competitive alternative to nature-
destroying industrial and economic activities.
Ecological tourism, also known as eco-tourism, is a form of sustainable
tourism that focuses on responsible travel to natural areas that conserves the
environment and improves the well-being of local people. The goal of ecological
tourism is to promote environmental conservation and sustainability, while providing
a unique and authentic travel experience for visitors.
Ecological tourism typically involves activities that take place in natural areas,
such as wildlife watching, hiking, and camping. It also includes cultural and
educational experiences, such as visits to local communities, learning about
traditional ecological knowledge, and participating in conservation projects. To be
considered eco-friendly, tourism activities must be designed to minimize their impact
on the environment, preserve natural resources, and support local communities. This
can include using renewable energy sources, reducing waste, conserving water, and
supporting local businesses and conservation efforts.
Ecological tourism activities may include hiking, birdwatching, camping,
wildlife watching, and other activities that allow visitors to experience nature in a
responsible and sustainable way. These activities are often guided by local experts
who can provide knowledge about the local environment and culture, while also
ensuring that visitors follow responsible tourism practices. In summary, ecological
tourism is a form of responsible and sustainable travel that prioritizes the
conservation of natural resources, promotes sustainable development, and supports
local communities. Its base is the preservation of natural resources and biodiversity,
and it offers visitors the opportunity to experience nature in a responsible and
educational way.
Zakarpattia has a sufficient number of favorable conditions for the organization
of ecological tourism at any time of the year. During ecological tours, tourists have
the opportunity to relax, feel the mountain air, taste ecologically clean products of
local cuisine, visit an ecologically clean area and enjoy nature. The most promising
for the development of ecological tourism in Zakarpattia are mountain landscapes,
parks and various resorts, for which tourists come from all countries. The
development of ecological tourism will teach visitors to protect nature, the
environment and everything around us. In addition, ecological tourism will make it
possible to replenish the budget of the Zakarpattian region and create jobs. All rural
estates that cooperate with tourist operators or publish their rooms on the Internet will
have a profit.
43
1.3. ОЦІНКА ТА СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ
ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ
ГОСТИННОСТІ ТА ТУРИЗМУ *
Існування туристичних підприємств неможливе без орієнтації на
майбутнє, проведення стратегічного планування та ефективного управління.
Важливо відзначити, що стратегічне управління - це не закапсульований
процес, який здійснюється без всілякого впливу. Існує багато факторів, які
впливають на всі етапи стратегічного управління, і ці фактори формуються і
діють на ці процеси як із зовнішнього середовища, так і з внутрішнього. Проте
більшість дослідників погоджуються, що найбільший вплив на стратегічне
управління мають фактори, які можна умовно віднести до «внутрішнього
середовища» підприємства
1
.
В процесі стратегічного управління туристичними підприємствами,
внутрішнє середовище визначається такими аспектами, як корпоративна
культура, організаційна структура, ресурси, здатність до інновацій та лідерські
якості управління. Ці фактори мають суттєвий вплив на формування та
реалізацію стратегічних планів та на досягнення успіху в галузі туризму.
У цьому контексті слід відзначити, що при дослідженні проблем,
пов’язаних із стратегічним управлінням підприємством, багато науковців
надають велику увагу зовнішнім факторам, які практично неможливо
контролювати на рівні підприємства, але можна враховувати їх вплив. Зокрема,
вони досліджують зміни на ринку, законодавство, конкуренцію та інші
фактори, що можуть впливати на стратегічне управління. Аналіз цих зовнішніх
факторів допомагає підприємствам адаптуватися до змін у навколишньому
середовищі та розробляти стратегії, які б були більш ефективними та
конкурентоспроможними. Такий підхід дозволяє підприємствам бути готовими
до викликів, які принесе майбутнє та забезпечити сталу та успішну роботу.
Так, вивченню чинників зовнішнього та внутрішнього середовища
підприємства була присвячена праця В. Диканя
2
із колегами, в якій було
визначено дві окремі підсистеми та було надано докладний опис факторів
зовнішнього та внутрішнього середовища. Ю. Швець
3
стверджує, що для
розвитку підприємства необхідно відрізняти фактори зовнішнього середовища
та внутрішнього середовища з урахуванням особливостей функціонування саме
цього підприємства. Н. Фісуненко та О. Сидоров
4
тлумачать середовище
* Автори Крупський О.П., Стасюк Ю.М.
1
Ginsberg A. Measuring and modelling changes in strategy: Theoretical foundations and empirical directions. Strategic
Management Journal. 1988. Т. 9. №. 6. С. 559-575. https://doi.org/10.1002/smj.4250090604.
2
Дикань В.Л. Стратегічне управління [текст] : навч. посіб./ В. Л. Дикань, В. О. Зубенко, О. В. Маковоз, І. В.
Токмакова, О. В. Шраменко К. : «Центр учбової літератури», 2013. 272 с.
3
Швець Ю.О. Вплив чинників зовнішнього та внутрішнього середовища на ефективність стратегічного
управління оборотними коштами підприємств машинобудування. Вісник Запорізького національного
університету. Економічні науки. 2016. №. 1. С. 26-36. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_eco_2016_1_5.
4
Fisunenko N., Sidorov O. The impact of environmental factors on the economic security of the construction
companies. Eastern Europe: Economy, Business and Management. 2021. Т. 3. 30. С. 67-73.
https://doi.org/10.32782/easterneurope.30-11 (in Ukrainian)
44
компанії як фактори з прямим і непрямим впливом на її діяльність. Д. Тіс
5
робить акцент на динамічну складову в діяльності підприємства як важливий
елемент у аналізі зовнішнього та внутрішнього середовища. П. Фісуненко та М.
Лаже
6
пропонують розглядати зовнішнє та внутрішнє середовище в контексті
ситуаційних планів як алгоритмів реагування на зовнішні та внутрішні загрози.
Згідно з дослідженням К. Форнлапхатрачакорн та К. На-Каласіндху
7
стратегічне управління базується на аналізі як внутрішнього, так і зовнішнього
середовища, з акцентом на зовнішні фактори та управлінський аналіз для
покращення результативності компанії.
Цікавим, навіть через 11 років після його оприлюднення, є дослідження
М. Нураї
8
. В своїй статті автор, спираючись на попередні теоретичні та
емпіричні дослідження, визначає вплив контекстуальних факторів на
стратегічні процеси прийняття рішень на підприємстві. М. Нураї наголошує, що
дослідження, які стосуються контекстуальних факторів впливу на стратегічні
процеси прийняття рішень на підприємстві, є обмеженими або дають
протилежні результати, особливо ті дослідження, які пов’язані з:
рішеннями, що вже знайомі менеджерам;
масштабом впливу;
розміром організації;
ефективністю функціонування підприємства;
динамікою бізнес-процесів;
ворожістю зовнішнього середовища;
диференціацію бізнес процесів в організації;
галуззю;
когнітивними особливостями менеджерів;
мотиваційно-потребовими особливостями менеджерів.
В більш ранніх дослідженнях було визначено значущі характеристики
стратегічних питань та їх особливості в контексті зовнішніх та внутрішніх
факторів, які впливають на роботу підприємств
9
. В свою чергу, М. Сассі із
колегами
10
вказують на фактори, що впливають на стратегічні уявлення
управління. В результаті факторного аналізу, проведеного науковцями, були
визначені потенційні ключові чинники, які визначають успіх організацій у
галузях культурної та творчої індустрії. Серед цих чинників виділено такі:
5
Teece D. J. Dynamic capabilities as (workable) management systems theory. Journal of Management & Organization.
2018. Т. 24. №. 3. С. 359-368.
6
Фісуненко П.А., Лаже М.В. Аналіз факторів зовнішнього середовища будівельних підприємств, що впливають
на економічну безпекую. Бизнес Информ. 2016. №. 10(465). С. 189-195.
7
Phornlaphatrachakorn K., Na-Kalasindhu K. Strategic management accounting and firm performance: Evidence from
finance businesses in Thailand. The Journal of Asian Finance, Economics and Business. 2020. Т. 7. №. 8. С. 309-321.
https://doi.org/10.13106/jafeb.2020.vol7.no8.309.
8
Nooraie M. Factors influencing strategic decision-making processes. International Journal of Academic Research in
Business and Social Sciences. 2012. Т. 2. №. 7. С. 405-429.
9
Pearce J.A., Robinson R.B., Subramanian R. Strategic management: Formulation, implementation, and control.
Columbus, OH : Irwin/McGraw-Hill, 2000. URL: http://aimedia.company/strategic-management-formulation-
implementation--1.html.
10
Sassi M., Pihlak Ü., Haldma T. Factor’s affecting strategic management attitudes and practices in creative industries
organizations. Journal of Cultural Management and Policy. 2017. Т. 7. №. 1. С. 71-87. URL:
http://www.encatc.org/media/3718-encact-journal-vol-7-issue-1-2017.pdf#page=71.
45
наявність фінансових ресурсів, високий рівень конкуренції в бізнесі та
спрямованість на міжнародну співпрацю.
П. Лоранж
11
стверджує, що саме людські, а не фінансові, ресурси є
ключовим фокусом реалізації стратегії. В своєму дослідженні Д. Пучко та
Т. Чатер
12
дослідили, як менеджери відносяться до впровадження стратегій у
підприємствах. Вони виявили, що менеджери переважно покладаються на
планування та організацію діяльності при реалізації стратегій. Однак,
найбільшою перешкодою на шляху до успішного впровадження та виконання
стратегій є погане лідерство. Результати дослідження підтвердили, що
ефективне лідерство відіграє критичну роль у процесі впровадження стратегій
та досягнення успіху. В дослідженні також зазначено, що адаптація
організаційної структури підприємства до вимог стратегії має значний
позитивний вплив на кінцеву результативність організації. Це означає, що
підприємства, які здатні відповідати викликам стратегічного планування та
адаптувати свою структуру, мають більше шансів досягти успішних результатів
та забезпечити сталу конкурентоспроможність на ринку.
Дж. Раджасекар
13
стверджує, що сукупність знань у галузі стратегічного
управління є дуже різноманітною і обширною, а результати опитувань та
галузевих досліджень свідчать про значний обсяг інформації, що належить до
цієї сфери. Фактори, які впливають на успішну реалізацію стратегії, можна
класифікувати як наступні: стиль керівництва, доступність та точність
інформації, ступінь невизначеності, організаційна структура, організаційна
культура, якість людських ресурсів та використання технологій. Зауважимо, що
більшість авторів погоджуються з тим, що ці фактори впливають на успішну
реалізацію стратегії, проте дослідження вказують на різницю в ступені впливу
та силі кожного з них. Це свідчить про складну та варіабельну природу впливу
факторів на стратегічне управління, а також на необхідність ретельного аналізу
та розуміння цього впливу для досягнення успішних результатів у плануванні
та виконанні стратегій. Підтвердженням слів Дж. Раджасекара є дані, отримані
з бази даних Scopus, щодо зростання частоти досліджень в яких з’являється
словосполучення «Strategic management» (рис 1, рис 2.).
Але якщо до фільтрів пошуку у БД Scopus додати словосполучення
«Organizational culture» та «Corporate culture» (рис. 3), то ми бачимо, що
кількість досліджень значно зменшується (рис 4.).
До 1985 року статей, в яких зустрічаються комбінації слів «Organizational
culture» та «Corporate culture», взагалі не індексувалося. І лише 1,7 % з усіх
статей, що присвячені вивченню питань стратегічного менеджменту, торкались
в своїх дослідженнях організаційної культури як конструкта, який впливає на
стратегію підприємства.
11
Lorange P. Strategy implementation: the new realities. Long range planning. 1998. Т. 31. №. 1. С. 18-29.
https://doi.org/10.1016/S0024-6301(97)00087-3.
12
Pučko D., Čater T. A holistic strategy implementation model based on the experiences of Slovenian companies.
Economic and Business Review for Central and South-Eastern Europe. 2008. Т. 10. №. 4. С. 307-325.
13
Rajasekar J. Factors affecting effective strategy implementation in a service industry: A study of electricity
distribution companies in the Sultanate of Oman. International Journal of Business and Social Science. 2014. Т. 5. №.
9. С. 169-183. URL: https://ijbssnet.com/journals/Vol_5_No_9_1_August_2014/15.pdf.
46
Рис 1. Приклад формулювання пошукового запиту в БД Scopus
14
Рис. 2. Кількість статей на тему «Strategic management», індексованих БД
Scopus, у 1971-2023 рр. (станом на 15.10.2023 р.)14
Саме тому ми вважаємо, що деякі чинники залишаються поза увагою та
можуть мати вирішальний вплив на стратегічне управління підприємствами. На
наш погляд, одним із таких ключових чинників є організаційна культура, яка
визначає стан внутрішнього середовища підприємства. Зовнішні фактори та
інші аспекти, такі як конкуренція, ринкові зміни та фінансові показники,
здебільшого привертали більше уваги дослідників і менеджерів.
14
https://www.scopus.com/results/results.uri?sort=plf-f&src=s&st1=%22strategic+ management% 22&sid= 7ce24c26
a3ecb9c931ea438fc927e7c8&sot=b&sdt=b&sl=37&s=TITLE-ABS-KEY%28%22 strategic+management %22% 29
&origin=searchbasic&editSaveSearch=&yearFrom=Before+1960&yearTo=Present&sessionSearchId=7ce24c26a3ecb9
c931ea438fc927e7c8&limit=10
47
Рис 3. Приклад формулювання пошукового запиту в БД Scopus
15
Більша частина дослідників не приділяють належну увагу вивченню
культури організації
16
,
17
,
18
,
19
,
20
,
21
, але варто наголосити, що деякі ключові
чинники, пов’язані з організаційною культурою, можуть виявити суттєвий
вплив на успішність стратегічного управління, і тому варто ретельніше
досліджувати цей аспект в контексті стратегічного менеджменту.
Рис. 4. Кількість статей на тему «Strategic management», «Organizational
culture» та «Corporate culture», індексованих БД Scopus, у 1981-2023 рр. (станом
на 15.10.2023 р.)15
15
https://www.scopus.com/results/results.uri?sort=plf-f&src=s&st1=%22 Strategic+ management% 22&st2=% 22
organizational+culture%22&sid=556a398a47c464a89e741a4e0b5730f7&sot=b&sdt=b&sl=83&s=%28TITLE-ABS-
KEY%28%22Strategic+management%22%29+AND+TITLE-ABS-KEY%28% 22organizational+ culture%22 +OR+%
22corporate+culture+%22%29%29&origin=searchbasic&editSaveSearch=&yearFrom=Before+1960&yearTo=Present
&sessionSearchId=556a398a47c464a89e741a4e0b5730f7&limit=10
16
Азарова А. О., Антонюк О. В. Математичні моделі оцінювання стратегічного потенціалу підприємства та
прийняття рішень щодо його підвищення : монографія. Вінниця : ВНТУ, 2012. 168 с.
17
Отенко І. П., Даневич О. С. Ключові елементи стратегічного потенціалу підприємства. Бізнес інформ. 2014.
№. 9. С. 302-307.
18
Джинджоян В.В. Стратегічне управління підприємством на основі використання інформаційного потенціалу.
Вісник НУВГП. Економічні науки : зб. наук. праць. Рівне : НУВГП, 2019. Вип. 2(86). С. 141150.
19
Величко Т.Г. Основні напрями стратегічного управління підприємством в умовах сталого розвитку. Агросвіт.
2020. № 7. С. 92–96. https://doi.org/10.32702/2306-6792.2020.7.92
20
Гринько Т.В., Гвініашвілі Т.З., Алещенко В.І. Стратегічне управління як елемент організаційно-економічного
механізму забезпечення економічної стійкості підприємства. Економіка та держава. 2021. №. 12. С. 30-34.
https://doi.org/10.32702/2306-6806.2021.12.30.
21
Were J. Managerial Competencies and Firm Performance in the Furniture Manufacturing Sector in Kenya. European
Journal of Management Issues. 2022. Т. 30. №. 1. С. 25-35. https://doi.org/10.15421/192203.
48
Подальше дослідження тематики статей, які індексовані у БД Scopus за
ключовими словами, показує, що за тематикою «Organizational culture» та
«Corporate culture» в період з 1964 по 2023 було проіндексовано 42116
документів
22
. За перші 17 років (1964 - 1980 роки) кількість проіндексованих
документів склала всього 21 найменування, і ці статті виходили не кожен рік
(виключенням є 1976 рік, коли було проіндексовано 7 документів). То
починаючи вже із 1981 року почалось зростання кількості досліджень за даною
тематикою (рис. 5).
Рис. 5. Кількість статей на тему «Organizational culture» та «Corporate
culture», індексованих БД Scopus, у 1981-2023 рр. (станом на 15.10.2023 р.)
Якщо пошуковий запит до БД Scopus зробити жорсткіше, додав до тріади
«Strategic management», «Organizational culture» та «Corporate culture» вимоги
обмежити пошук статтями, в яких є згадка про «tourism*» або «hotel*» (рис. 6),
то кількість публікацій, що проіндексовані у БД Scopus дорівнює 5
23
. По одній
на рік 2004, 2012, 2018, 2021 та 2023. Автори цих публікацій утримуються від
повторення, що може свідчити про відсутність системних досліджень у цьому
напрямку. Ця обставина підкреслює складність завдання оцінки впливу та
внеску організаційної культури в ефективність стратегічного управління
підприємствами в галузі туризму та гостинності. Зважаючи на відсутність
систематичних досліджень, потрібно акцентувати увагу на потребі проведення
подальших наукових досліджень для розкриття цього важливого аспекту в
сфері управління туристичними та готельними підприємствами.
22
https://www.scopus.com/results/results.uri?sort=plf-f&src=s&st1=% 22Strategic+ management% 22&st2= %22
organizational+culture%22&sid=556a398a47c464a89e741a4e0b5730f7&sot=b&sdt=b&sl=83&s=TITLE-ABS-
KEY%28%22organizational+culture%22+OR+%22corporate+culture+%22%29&origin=searchbasic&editSaveSearch=
&sessionSearchId=556a398a47c464a89e741a4e0b5730f7&limit=10&yearFrom=Before+1960&yearTo=Present
23
https://www.scopus.com/results/results.uri?sort=plf-f&src=s&st1=%22Strategic+ management%22&st2=%22
organizational+culture%22&sid=556a398a47c464a89e741a4e0b5730f7&sot=b&sdt=b&sl=83&s=%28TITLE-ABS-
KEY%28%22Strategic+management%22%29+AND+TITLE-ABS-KEY%28%22organizational+culture%22+OR+
%22corporate+culture+%22%29+AND+TITLE-ABS-KEY%28%22touris*% 22+OR+%22hotel* %22%29%29&
origin=searchbasic&editSaveSearch=&sessionSearchId=556a398a47c464a89e741a4e0b5730f7&limit=10&yearFrom=
Before+1960&yearTo=Present
49
Рис. 6. Приклад формулювання пошукового запиту в БД Scopus
24
Перша проіндексована у 2004 році стаття була написана науковцями зі
Сполучених Штатів Америки і мала назву «Стратегічні питання та визначальні
фактори міжорганізаційної макрокультури в готельному бізнесі»
25
. У статті
представлено результати емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення
переконань керівників готельної індустрії щодо стратегічних питань, які вони
вважають найбільш важливими. Автори припускають, що існують
фундаментальні фактори, які вказують на певну спільність ментальних моделей
керівників щодо стратегічних питань. Причому під організаційною культурою
автори розуміють таку, «що проявляється в моделях поведінки, які поділяють
учасники організації в галузі, що є результатом спільних переконань, потреб
та/або обставин, і призводить до схожих ментальних моделей, схожого
сприйняття стратегічних питань та схожих стратегій»
26
, таким чином вводячи в
науковий простір поняття «ментальні моделі» як ті, що є визначальними для
організаційної культури підприємства. Дослідження також включало оцінку
частоти відвідувань менеджерами готелів професійних конференцій, участь у
професійних асоціаціях та читання професійних журналів. Частота та
активність у зазначених діях відображала рівень «однаковості» стратегічного
сприйняття проблеми. Оскільки це сприйняття залежить від «ментальних
моделей», які утворюються в менталітеті керівників, вони можуть бути або
результатом, або джерелом організаційної культури підприємства. Це
дослідження також враховувало чинники конкуренції, а саме, як менеджери, що
працювали в конкурентних готелях, можуть різним чином оцінювати
«ментальні моделі», що превалюють на підприємстві.
Дослідження авторів підкреслює, що формування організаційної культури
підприємств готельної галузі в США підпорядковане впливу різних факторів.
Зокрема, професійні журнали, конференції, професійні асоціації та попереднє
24
Там само
25
O’Neill J. W., Beauvais L. L., Scholl R. W. Strategic issues and determinant factors of an interorganizational
macroculture in the lodging industry. Journal of Hospitality & Tourism Research. 2004. Т. 28. №. 4. С. 483-506.
26
Там само, С. 486.
50
місце роботи керівників можуть впливати на формування та розвиток культури
підприємства. Важливо відзначити, що взаємодія між організаційною
культурою та керівниками є двонаправленою. З одного боку, організаційна
культура підприємства може суттєво впливати на сприйняття та уявлення
керівників щодо бізнес-процесів та стратегічних питань. З іншого боку, самі
керівники можуть активно впливати на культуру підприємства завдяки своїй
приналежності до неї та участі в бізнес-процесах
27
. Ця взаємодія створює
динаміку, яка визначає специфіку культури підприємств готельної галузі в
США. Іншими словами, організаційна культура і керівники є взаємозалежними
факторами, які впливають на стратегічні процеси та бізнес-процеси в цій галузі.
Доцільно вивчати цю взаємодію та розуміти, як вона впливає на стратегічний
розвиток готельних підприємств.
Дослідники провели аналіз сприйняття стратегічних питань менеджерами
готелів та групували їх на різні категорії, такі як покращення обслуговування
гостей, встановлення відносин з клієнтами, процес найму кваліфікованих
працівників, навчання персоналу, мотивація співробітників, охорона довкілля,
співпраця з франчайзерами, міжнародна експансія, ремонт приміщень,
впровадження новітніх технологій, продаж через Інтернет, розвиток брендів,
брендування закладів харчування і напоїв та інші. За допомогою факторного
аналізу було виділено три ключові групи стратегічних питань: питання
обслуговування, питання зростання та питання власності (активів). Автори
стверджують, що ці групи стратегічних питань можна розглядати як виконавчі
ментальні моделі менеджерів, які працюють у готельній індустрії Сполучених
Штатів Америки
28
. Важливо визначити, що вивчення та аналіз цих ментальних
моделей допомагає краще розуміти, як менеджери сприймають та вирішують
стратегічні завдання та як це впливає на діяльність готельних підприємств.
Друга стаття була проіндексована через вісім років у 2012 році.
Науковці з Португалії запропонували світу свою роботу під назвою
«Управління організаційними знаннями: Три тематичні дослідження в індустрії
гостинності»
29
. Автори дослідження приділяють особливу увагу тому, як
туристичні організації в Португалії управляють знаннями та як цей процес
відбувається. Вони аналізують, як знання генеруються, зберігаються,
поширюються та використовуються всередині організаційного середовища.
«Знання знаходяться» в документах, рутині, процедурах, практиках і нормах.
Автори стверджують, що весь цей цикл знань від створення до використання
включає різні етапи управління та практики, які сприяють «життю знань в
межах організації». Автори підкреслюють, що організаційна культура відіграє
ключову роль у процесі управління знаннями. Вона впливає на ефективність
управління знаннями в різних аспектах стратегічного управління
підприємством. Організаційна культура відображається у кадровій політиці, в
інформаційному середовищі організації, у комунікативному менеджменті, в
27
Там само, С. 503.
28
Там само, С. 503.
29
Sequeira B., Serrano A., Marques J. F. Organisational knowledge management: Three case studies in the hospitality
industry. 13th European Conference on Knowledge Management. Academic Publishing International, 2012. С. 1505-
1516. URL: https://sapientia.ualg.pt/handle/10400.1/4582.
51
системі вимірювання та оцінки результатів роботи підприємства, взаємодії
підприємства зі стейкхолдерами та зовнішнім середовищем. Основним
висновком, який роблять дослідники, є те, що ефективність управління
знаннями в галузі гостинності впливає на рівень задоволення та залучення
клієнтів, а також на відносини з постачальниками супутніх послуг. Управління
знаннями стає ключовим фактором, який визначає конкурентоспроможність та
успішність туристичних організацій у Португалії.
Третьою, проіндексованою у БД Scopus роботою, стала глава з книги
«Брендинг туристичних дестинацій: Теоретичні та емпіричні висновки»
30
.
Науковцем було запропоновано результати досліджень під назвою «Підхід із
залученням зацікавлених сторін для організацій з управління дестинаціями»
31
.
У своєму дослідженні автор розглянув організаційну культуру підприємств
гостинності як невід’ємну складову складної управлінської структури, яка має
назву «Організація маркетингу дестинацій». Варто зауважити, що автор вважає
поняття, такі як стратегічне управління, лідерство, задоволеність працівників,
кадровий менеджмент, навколишнє середовище та інші, повністю
рівнозначними організаційній культурі. Це свідчить про те, що чіткого
розуміння функції «організаційної культури» на підприємстві у автора на час
написання глави книги ще не було, і, можливо, він адаптував свої існуючі
знання під концепцію книги. У висновку автор наголошує
32
, що для розуміння
детермінант успіху організації маркетингу дестинацій необхідно по-іншому
підходити до процедур оцінки отриманих результатів. Як головний інструмент
було запропоновано «змішані методи дослідження», однак, у тексті не
надається докладної інформації про те, що саме включається в цей арсенал
методів. Спорадично згадується використання лонгітюдних, етнографічних та
академічних досліджень, проте читач може відчувати нестачу практичної
користі, окрім розширення свого загального розуміння теми. Автор відзначає,
що головною цінністю цієї роботи є можливість створення рубрікатора
«Організація маркетингу дестинацій», що дозволить зацікавленим сторонам
оцінити організаційну ефективність впровадження різних маркетингових
заходів для просування відповідних туристичних напрямків.
Четверта стаття була проіндексована в січні 2021 року. Українські
науковці Н. Іванова та Т. Кожухова в колаборації є редакторами і авторами
наукової роботи під назвою «Економетричне моделювання управлінських
рішень на макро- та мікрорівнях»
33
, але якщо перейти за посиланням doi, можна
побачити колектив авторів із 29-ти науковців. Вони стали авторами колективної
монографії, яка була надрукована ПП «Технологічний центр» і проіндексована
в БД Scopus. Але питання стратегічного менеджменту на підприємствах
гостинності докладніше розглядає інша глава цієї збірки, а саме
30
Camilleri M. A. (ed.). The branding of tourist destinations: theoretical and empirical insights. Emerald Publishing
Limited, 2018. https://doi.org/10.1108/978-1-78769-373-920181014.
31
Fairley J. A stakeholder approach for destination management organisations. The branding of tourist destinations:
Theoretical and empirical insights. Emerald Publishing Limited, 2018. С. 43-60. https://doi.org/10.1108/978-1-78769-
373-920181003.
32
Там само, С. 57.
33
Ivanova N., Kozhukhova T. Econometric modeling of managerial decisions at the macro and micro levels. 2021.
https://doi.org/10.15587/978-617-7319-37-4
52
«Таксономічний аналіз стратегічних рішень щодо розвитку готельно-
ресторанного господарства» (автори: О. Ніколайчук, Н. Приймак,
Р. Никифоров, О. Романуха)
34
. Об’єктом дослідження стала стратегія розвитку
готельно-ресторанної індустрії України, але жодної згадки про «організаційну
культуру» в роботі немає. Потрапляння цієї праці до вибірки є наслідком
некоректного використання видавництвом ключових слів при передачі
інформації про монографію до баз даних. В роботі використано 37 ключових
слів і наприкінці анотації є лише згадка про корпоративну культуру. Для наших
цілей ця робота немає цінності, і є лише інформаційним шумом, який погіршує
оцінку ступеню розробки цього наукового напрямку. До речі, з моменту
індексації наукової праці О. Ніколайчук із колегами (1 січня 2021 року) станом
на 23.10.2023 р. було зафіксовано лише один перегляд (рис. 7), що свідчить про
«невидимість» їх наукової праці, і, як наслідок, і мінімальний вплив на
подальші міжнародні дослідження.
Остання, п’ята праця, яка була знайдена за допомогою пошуку в БД
Scopus, була проіндексована у 2023 році. Вчені з Об’єднаних Арабських
Еміратів присвятили свій кейс «Доброго вояжу: відпочинок від
марнотратства»
35
проблемі харчових відходів в індустрії гостинності в Малайзії
та комунікації із зеленими активістами і пресою. Конфлікт, що був описаний у
кейсі, розпочався через бажання генерального директора готелю «The Nacre»
розважити/привітати гостей готелю новорічною скультптурою у вигляді
кролика (якраз відзначався новий рік рік кролика). Через витік інформації
плани стали відомі еко-активістам і журналістам. Ситуацію погіршило те, що
скульптуру планували створити створили) з їжі. Цей факт обурив усіх
небайдужих до харчових втрат. «The Nacre» і ресторан «OceanSound» (фахівці
якого «готували» скульптуру кролика) опинилися в центрі уваги преси і
подальших дебатів про доцільність такого використання харчових продуктів.
Готель опинився у важкій ситуації, коли його територію зайняли активісти, в
результаті чого виникли репутаційні проблеми та незадоволення серед гостей.
Згодом інтерес преси до харчових проблем, пов’язаних із готелем «The Nacre»,
вщух, але проблема залишилася. Автори кейса пропонують розв’язати цю
етико-екологічну задачу з акцентом на стратегію, організаційну культуру,
корпоративну соціальну відповідальність, зелений менеджмент, сталий туризм
та інші концепції й інструменти. Тобто, за фактом, стаття не відкриває нові
горизонти з погляду розширення досліджуваного простору, а лише акцентує
увагу на впливі/зв’язку стратегічного менеджменту та організаційної культури з
сучасними концепціями зеленої економіки та ощадливого бізнесу.
34
Nikolaichuk O. et al. Taxonomic analysis of strategic decisions for the development of the hotel and restaurant
industry. Econometric modeling of managerial decisions at the macro and micro levels. Kharkiv: РС ТЕСHNOLOGY
СЕNTЕR. 2021. С. 132-150. https://doi.org/10.15587/978-617-7319-37-4.ch7.
35
Siddiqi A., Bodolica V. Bon voyage: a vacation from food wastage. Emerald Emerging Markets Case Studies. 2023.
Т. 13. №. 2. С. 1-31. https://doi.org/10.1108/EEMCS-05-2023-0148
53
Рис. 7. Сторінка у БД Scopus статті Николайчук із колегами.
36
(станом на
15.10.2023 р.)
37
Дослідницькі роботи, що аналізують підприємства туризму та
гостинності з погляду сталого розвитку, відзначаються своєю значущістю та
наявністю відповідної кількості публікацій, яка перевищує нашу розглянуту
тему у десятки разів
38
, але зв’язок між організаційною культурою та
стратегічним менеджментом в цих роботах відсутній або слабо висвітлений.
Людський розвиток є постійним процесом, і, хоча активний ріст фізичної
і когнітивної здатності спостерігається приблизно до 22-25 років, цей процес
ніколи не припиняється. Так само, в сфері бізнесу, стратегічне планування і
розвиток підприємства повинні відзначатися постійними змінами і пошуками
нових можливостей. У розробці стратегії важливо розуміти, що метою є не
лише збільшення виробничого обсягу, реалізації і прибутку, але і досягнення
якісних змін і розвиток. Це означає введення нових видів діяльності, інновацій,
постійне вдосконалення підприємства. Стратегічний розвиток є процесом
постійного удосконалення, який дозволяє підприємству еволюціонувати і
піднімати якість своєї діяльності на новий рівень, відповідаючи викликам і
можливостям сучасного бізнес-середовища. Таким чином, стратегічне
планування має бути спрямоване не лише на досягнення миттєвого успіху, але і
на сталу та стійку трансформацію, що стає можливою завдяки наявності
відповідної організаційної культури та готовності до неперервних змін та
вдосконалень.
Без розуміння цілі бізнес-діяльності, при відсутності наскрізної бізнес-
ідеї підприємство гостинності туризму може перестати існувати. Саме це
36
Nikolaichuk O. et al. Taxonomic analysis of strategic decisions for the development of the hotel and restaurant
industry. Econometric modeling of managerial decisions at the macro and micro levels. Kharkiv: РС ТЕСHNOLOGY
СЕNTЕR. 2021. С. 132-150. https://doi.org/10.15587/978-617-7319-37-4.ch7у.
37
https://www.scopus.com/record/display.uri?eid=2-s2.0-85141303479&origin=resultslist&sort=plf-f&src=s&sid=
74a9980348008a5d5a9eb469f4955522&sot=b&sdt=b&s=TITLE-ABS-KEY%28%22Taxonomic+analysis+of+
strategic+decisions+for+the+development+of+the+ hotel+and+restaurant+industry%22%29&sl=115 &session SearchId
=74a9980348008a5d5a9eb469f4955522#author-keywords
38
https://www.scopus.com/results/results.uri?sort=plf-f&src=s&st1=%22Strategic+management %22&st2=%22
organizational+culture%22&sid=556a398a47c464a89e741a4e0b5730f7&sot=b&sdt=b&sl=83&s=%28TITLE-ABS-
KEY%28%22Sustainability+%22%29+AND+TITLE-ABS-KEY%28%22touris*% 22+OR+%22hotel*% 22%29%29
&origin=searchbasic&editSaveSearch=&sessionSearchId=556a398a47c464a89e741a4e0b5730f7&limit=10&yearFrom
=Before+1960&yearTo=Present
54
розуміння дає змогу зменшити ентропію, яка вносіть елемент невизначеності у
бізнес-процеси та впливає на стратегічне планування і реалізацію прийнятих
рішень. Багато теоретичних досліджень ретельно вивчають різноманітні
фактори, які впливають на ефективність роботи підприємства, як зовнішні, так і
внутрішні. Однак існуючі підходи, які визначають склад цих факторів,
залишають місце для доповнень з урахуванням впливу, який справляє
організаційна культура на стратегічний розвиток підприємства. Перед нами
стоїть завдання розвивати теоретичні основи для вивчення різноманітних
чинників, які впливають на якість підприємства та його стратегічний розвиток,
особливо в галузі туризму та гостинності. З цією метою пропонується виділити
чинники, які визначають стратегію розвитку підприємств в цих галузях.
Оскільки стратегічне управління в сучасних економічних системах вимагає
комплексного підходу та врахування великої кількості факторів, ми прагнемо
розширити зрозуміння цих факторів та їх впливу на успішну стратегічну
діяльність підприємств у галузях туризму та гостинності. Цей підхід може бути
ілюстрований графічно, як показано на рис. 8.
Багато підприємств у галузі туризму та гостинності в Україні тільки
починають впроваджувати стратегічне управління, і це є неабияким викликом.
Розробка стратегічних планів розвитку вимагає великих зусиль, які включають
в себе значний час і фінансові ресурси, а також спеціалістів, здатних проводити
цей процес. Однак, часто такі стратегічні плани залишаються нереалізованими і
не сприяють очікуваному розвитку підприємства. Важливо розуміти, що
наявність стратегії сама по собі ще не гарантує, що туристичне підприємство
дійсно орієнтоване на стратегічне управління та вміє ефективно впроваджувати
її принципи в діяльність. Більше того, не всі плани, якими керуються керівники,
можна вважати стратегією у справжньому розумінні, оскільки часто це всього
лише мрії, які навіть не супроводжуються чітким планом реалізації.
Фактори впливу на розвиток підприємств
туризму та гостинності
Зовнішні фактори Внутрішнні фактори
Макрорівень Мезорівень
Політичні
Правові
Економічні
Соціальні
Демографічні
Екологічні
Культурологічні
Суспільні
Інфраструктурні
Научні
Технічні
Галузев
стандарти Бізнес-процеси
Цілі та завдання
Ресурси
Можливості
Персонал
Конкурентне
середовище
Організаційна
культура
Рис. 8. Фактори, що впливають на стратегічний розвиток підприємств
туризму та гостинності
39
Успішна реалізація стратегічних планів вимагає від підприємства значних
змін у культурі та процесах управління, а також активного залучення всього
39
Власна розробка
55
персоналу до цього процесу, а також наявності відповідального та відмінного
лідера. Для досягнення цієї мети необхідно глибше освоїти стратегічне
мислення та розуміти, як ефективно втілювати стратегічні плани в життя
підприємства для досягнення бажаних результатів та стійкого розвитку.
Успішне стратегічне управління вимагає ретельної роботи над внутрішньою
культурою підприємства, створення відкритого та сприяючого середовища для
інновацій та розвитку, а також навичок ефективного комунікування та
мобілізації команди для досягнення спільних стратегічних цілей.
Серед факторів, які негативно впливають на розвиток стратегічного
управління на підприємствах туризму та гостинності у статті
40
, яка була
опублікована у 2009 році, автори перераховують:
1. Бюрократична система та отримання дозволів. Висока бюрократія та
складність процедур отримання необхідних дозвільних документів стають
перешкодою для розвитку підприємницької діяльності в сфері туризму та
гостинності во всіх регіонах України.
2. Високі процентні ставки та короткі терміни повернення кредитів.
Умови отримання кредитів дуже часто є непривабливими для підприємців,
особливо в умовах високих процентних ставок та коротких термінів
повернення.
3. Вартість землі для туристичних об’єктів. Висока ціна на землю для
будівництва об’єктів гостинності, таких як готелі, кемпінги, ресторани тощо,
ускладнює розвиток цієї галузі.
4. Податкова політика та її зміни: Постійні зміни в податковій політиці
в Україні впливають на мотивацію підприємців та їх рішення щодо «білого»
ведення бізнесу та його бізнесу.
5. Професійний рівень персоналу. Низький професійний рівень персоналу
туристичних підприємств обмежує можливості для як покращення якості
обслуговування, так і організації всіх бізнес-процесів.
6. Політика Національного банку та валютні коливання.
Непередбачувані зміни в політиці Національного банку та коливання валюти
суттєво впливають на фінансову стабільність підприємств туризму та
гостинності.
7. Використання ресурсозберігаючих технологій. Недостатнє
використання ресурсозберігаючих технологій у будівництві об’єктів туризму
впливає на витрати та прибутковість цих підприємств.
8. Купівельна спроможність населення. Низька купівельна спроможність
населення України впливає на попит на послуги туризму та гостинності.
9. Інформованість туристів про культурні цінності: Недостатня
інформованість туристів із зарубіжних країн про культурні цінності України
обмежує потік туристів до регіонів поза великими містами.
10. Питання безпеки туристів. Питання безпеки туристів впливає на
імідж та привабливість підприємств туристичної галузі.
40
Гуткевич С. О., Дяченко Л. Д. Інноваційне підприємництво як складова економічної ефективності
діяльності підприємств туристичної сфери. Экономика Крыма. 2009. № 28. С. 47-49.
56
11. Якість обслуговування. Низька якість сервісу в підприємствах
туристичної сфери впливає на репутацію та задоволеність клієнтів.
12. Ефективна цінова політика. Використання ефективної цінової
політики впливає на конкурентоспроможність підприємств та їх прибутковість.
В дослідженні
41
2015 року до цих факторів було додано:
1. Стійкість існуючих організаційних механізмів до змін. Наявність
організаційних механізмів, які не піддаються своєчасним змінам і не
відповідають обраній стратегії, є перешкодою для досягнення стратегічних
цілей підприємств туризму та гостинності.
2. Відсутність розуміння менеджерами необхідності змін. Рівень
досвідченості менеджерів підприємств туризму та гостинності про
використання інструментів стратегічного менеджменту часто є низьким.
Невміння проводити зміни у стратегічному управлінні може призвести до
невиконання стратегічних завдань.
3. Неефективність (низька ефективність) інструментів моніторингу
стратегічних змін. Відсутність ефективних інструментів для моніторингу
результатів стратегічних змін у галузі туризму та гостинності заважає аналізу
та корекції стратегії.
4. Відсутність почуття відповідальності у персоналу. Відсутність у
персоналу почуття відповідальності за результати стратегічних змін,
досягнення стратегічних цілей та постійне власне вдосконалення є наслідком
браку висококваліфікованих на ефективних співробітників. Співробітники
розуміють, що завжди знайдуть нове місце роботи у галузі, і це призводить до
недостатньої мотивації та незадовільного виконання завдань.
5. Невміння розробляти нові туристичні продукти. Відсутність навичок
та бажання персоналу розробляти нові туристичні продукти обмежує інновації
та розширення асортименту послуг.
6. Нездатність керівників подолати опір при впровадженні змін.
Невміння керівників подолати опір співробітників при впровадженні
стратегічних змін призводить до невдалого впровадження нових стратегій та
планів.
Нами була запропонована авторська концептуальна схема забезпечення
результативності підприємства туризму та гостинності (рис. 9).
Вектори критеріїв якості роботи підприємства функціонують як носії
інформації, які відображають вимоги та потреби як зовнішнього середовища,
так і різних категорій внутрішнього управління. «Зовнішнє середовище» надає
підприємству важливу інформацію про його позицію на ринку, потенційні
небезпеки і загрози. Ця інформація використовується для налагодження бізнес-
процесів в межах підприємства з урахуванням всіх внутрішніх можливостей,
включаючи організаційну культуру, яка сприяє спільним зусиллям колективу з
метою покращення економічного становища туристичного підприємства та
підвищення рівня обслуговування.
41
Гринько Т. В., Крупський О. П. Роль організаційної культури у стратегічному розвитку підприємств туризму
та гостинності. Корпоративне управління: процеси, стратегії, технології: колект. моногр./за заг. ред. К.С.
Шапошникова та ін. Херсон: Видавничий дім «Гельветика. 2015. С. 142-167.
57
Цілі взаємодії між організаційною культурою та стратегічними
рішеннями (за «відповідальність за рішення спрямована на:») зосереджені на
забезпечення та підтримку рівня конкурентоспроможності підприємства. Отже,
обґрунтованим є виділення циклу взаємодії між організаційною культурою,
стратегічними рішеннями та конкурентоспроможністю в діяльності
підприємства.
Отже, значення та перспективність дослідження впливу організаційної
культури, а також її взаємозв’язку на стратегічний менеджмент у сфері туризму
та гостинності важко переоцінити, що підкреслює важливість цього наукового
напрямку.
Орган зац йна культураіі
Відповідальність за рішення
спрямовані на:
Ділова
етика Організаційна
поведінка
Філософія
бізнесу
Культура
бізнесу
Створення
послуги
Соціальну
відповідальність
Ресурси/
Екологію
Фінанси
Ефективність менеджменту
Ефективність бізнес процесів
Фінансовий стан
Інноваційний потенціал
Єкономічна безпека підприємства
Конкурентоспроможність
вхідна інформація
результати роботи підприємства
Рис. 9. Схема забезпечення ефективності роботи туристичного
підприємства
42
В сучасних умовах дослідники недостатньо акцентують увагу на тому, що
організаційна культура в значній мірі сприяє підвищенню ефективності
функціонування підприємств
43
,
44
. Також існують дослідження, в яких виявлено,
42
Крупський О. П. Особливості організації системи економічної безпеки на підприємствах туризму і
гостинності. Сучасні трансформації організаційно-економічного механізму менеджменту та логістики суб’єктів
підприємництва в системі економічної безпеки України: колект. моногр./за заг. ред. Т.В. Гринько. Дніпро: Біла
К.О., 2017. С. 373-389.
43
Arabeche Z., Soudani A., Brahmi M., Aldieri L., Vinci C. P., Abdelli M. E. A. Entrepreneurial orientation,
organizational culture and business performance in SMEs: Evidence from emerging economy. Sustainability. 2022.
T.14. №9. С. 5160. https://doi.org/10.3390/su14095160.
44
Azeem M., Ahmed M., Haider S., Sajjad M. Expanding competitive advantage through organizational culture,
knowledge sharing and organizational innovation. Technology in Society. 2021. Т. 66. С. 101635.
https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2021.101635.
58
що організаційна культура спонукає до підвищення мотивації
45
і лояльності
працівників
46
, поліпшення якості їхнього трудового життя
47
та сприяє
позитивній взаємодії з зовнішнім середовищем
48
. Але для підприємств сфери
туризму та гостинності ці дослідження не є системними. Важливо визначити,
що саме для підприємств туризму та гостинності сильна організаційна культура
надає можливості підвищення ефективності діяльності, підтримки інноваційної
активності працівників, формування позитивного іміджу підприємства як
внутрішньо, так і зовнішньо, а також створення бренду. Управління розвитком
підприємств сфери туризму та гостинності повинно передбачати розробку
глобальної стратегії розвитку, основні складові якої мають піддаватися
трансформації, адаптації та поглибленню на кожному окремому підприємстві.
Ефективність або сила організаційної культури може бути визнана лише в
разі, коли вона успішно виконує певні функції, зокрема, підвищення
ефективності діяльності організації, збільшення її згуртованості та поліпшення
якості трудового життя працівників, формування позитивного іміджу
підприємства та зростання його ринкової вартості. Для підприємств у сфері
туризму та гостинності, які бажають обґрунтувати значення формування та
розвитку культури та оцінки її ефективності, можна використовувати методику,
запропоновану Д. Ліфінцем
49
. Ця методика базується на аналізі динаміки
показників господарювання підприємства щодо реалізації кожної з наведених
функцій. Автор наголошує, «…що, за інших рівних умов, можливо визначати
вплив корпоративної культури (але за фактом автор розглядає саме
організаційну культуру підприємства; у вступі він пише, що «Корпоративна
культура є специфічним різновидом організаційної культури, яка притаманна
підприємствам корпоративної форми організації бізнесу»
50
) на діяльність
організації шляхом розрахунку інтегрального показника, який являє собою
суму показників впливу корпоративної культури на діяльність організації за
кожною групою «стейкхолдерів», а саме: наймані працівники, менеджери,
акціонери, споживачі, бізнес-партнери, держава, суспільство
51
. Вплив
організаційної культури на діяльність організації розглядається як сума балів,
одержаних за всіма групами стейкхолдерів. Запропонована схема не вимагає
ексклюзивних знань з економіки, бухгалтерії, або оподаткування. Всі дані, що
необхідні для розрахунків, є у звітах підприємства, а оцінка отриманих
45
Putra G. N. S., Dewi I. G. A. M. Effect of transformational leadership and organizational culture on employee
performance mediated by job motivation. International research journal of management, IT and social sciences. 2019.
Т. 6. №. 6. С. 118-127. https://doi.org/10.21744/irjmis.v6n6.778.
46
Putra B. N. K., Jodi I. W. G. A. S., Prayoga I. M. S. Compensation, Organizational Culture and Job Satisfaction In
Affecting Employee Loyalty. Journal of International Conference Proceedings. 2019. Т. 2. №. 3. С. 11-15. URL:
https://ejournal.aibpmjournals.com/index.php/JICP/article/view/638/626.
47
Leitão J., Pereira D., Gonçalves Â. Quality of work life and organizational performance: Workers’ feelings of
contributing, or not, to the organization’s productivity. International journal of environmental research and public
health. 2019. Т. 16. №. 20. С. 3803. https://doi.org/10.3390/ijerph16203803.
48
Brettel M., Chomik C., Flatten T. C. How organizational culture influences innovativeness, proactiveness, and
risktaking: Fostering entrepreneurial orientation in SMEs. Journal of small business management. 2015. Т. 53. №. 4.
С. 868-885. https://doi.org/10.1111/jsbm.12108.
49
Ліфінцев Д. С. Методичні основи оцінки впливу корпоративної культури на діяльність організації. Ефективна
економіка. 2011. №. 7. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=635.
50
Там само.
51
Там само.
59
результатів потребує педантичності та здорового глузду. Ефективність
застосування запропонованої методики залежить від регулярності та
системності її проведення. Оптимально потрібно мати результати за 2-3 роки,
щоб розуміти тенденції та свідомо порівнювати із тими, які склалися в галузі,
або у прямих конкурентів. Необхідна зрозуміла для всіх відповідальних осіб
періодичність проведення оцінки впливу організаційної культури, і таку оцінку
слід робити якнайменш раз на рік. Нажаль, автор не наводить прикладів
успішного використання своєї методики, а після 2016 року вектор його
досліджень змістився на проблеми міжкультурної комунікації. Але впевненість
Д. Ліфінцева, що «…культура є тим потужним організаційним ресурсом, вміле
застосування якого може стати запорукою успішного розвитку організації»
52
дає нам підґрунтя стверджувати, що дослідження впливу організаційної
культури на стратегічний менеджмент підприємств туризму та гостинності є
важливим, з точки зору формування невідтворюваної конкурентної переваги.
Встановлення ефективної організаційної культури може бути ключовим
фактором у створенні та реалізації успішної стратегії розвитку туристичних
підприємств. Організаційна культура впливає на спосіб прийняття стратегічних
рішень та реалізацію стратегії; вона формує цінності, стимулює інновації,
впливає на сприйняття працівниками стратегічних цілей та на оцінку
результатів. Це робить організаційну культуру важливим аспектом
стратегічного менеджменту, особливо в галузі туризму та гостинності, де
враження та взаємодія з клієнтами грають вирішальну роль.
Розробка стратегії розвитку є ключовим етапом для будь-якого
підприємства. Ця стратегія визначає шлях, яким повинно йти підприємство,
щоб досягти своїх цілей та забезпечити стійкий розвиток. Процес розробки
стратегії складається з кількох ключових стадій, які допомагають уточнити
місію та візію підприємства, визначити його конкурентні переваги та
стратегічні цілі. Важливо ретельно планувати і виконувати кожну з цих стадій,
оскільки від них залежить успішність стратегічного управління та досягнення
підприємством своїх амбіційних завдань. На рис. 10 наведено основні стадії
процесу розробки стратегії розвитку підприємства туризму та гостинності.
Проаналізувавши загальні етапи процесу створення та втілення стратегії
управління, що наведені на рис. 10, можна зазначити, що успішне виконання
кожної фази цього процесу в значній мірі залежить від організаційної культури
та її унікальних рис. Основні аспекти організаційної культури, такі як місія,
цілі, цінності, інші складові, визначають ступінь відповідності стратегічних
планів компанії встановленим «ідеалам». Проте оцінка впливу організаційної
культури на досягнення стратегічних цілей у галузі туризму та гостинності
залишається складним завданням. Для розв’язання цього питання необхідно
досліджувати культуру підприємства через призму виконання її основних
функцій: покращення ефективності діяльності підприємства, підвищення якості
трудового життя працівників, формування позитивного іміджу та збільшення
ринкової цінності.
52
Там само
60
Визначення цілей та цінностей
підприємства туризму та гостинності
Визначення місії
підприємства туризму та гостинності
Розробка пілотної стратегії розвитку
підприємства туризму та гостинності
Оцінка
внутрішнього середовища
Діагностика
зовнішнього середовища
Реалізація обраної стратегії
Ні
Так
Розробка альтернативної стратегії розвитку
підприємства туризму та гостинності
Стратегія життєздатна? Ні
Стратегія життєздатна?
Ні
Так
Оцінка результатів стратегічного розвитку
Результати відповідають місії, цілям
цінностям?
Так
Подальший стратегічний розвиток
підприємства туризму та гостинності
Розробка
коригуючих заходів
Постановка нових цілей розвитку підприємства
Оцінка ефективності організаційної культури
за методикою Д. С. Ліфінцева
Рис. 10. Основні стадії процесу розробки стратегії розвитку
підприємства туризму та гостинності
53
Ефективність або силу організаційної культури можна встановити тільки
в разі успішної реалізації вищезазначених функцій. У випадку туристичних та
готельних підприємств для обґрунтування необхідності формування та
розвитку культури, а також для оцінки її ефективності, на даний час лише
методика Д. Ліфінцева дає зрозумілий алгоритм дій
54
. Організаційна культура
визначається як сукупність цінностей і стандартів, що є загальними для
окремих осіб та груп всередині організації, а також способу, яким вони
спілкуються між собою та із зацікавленими сторонами поза межами компанії
55
.
Це термінологічне визначення вказує на наявність не лише системи цінностей,
але й конкретних культурних кодів, які співробітники туристичних і готельних
53
Створено на основі Гринько Т. В., Крупський О. П. Роль організаційної культури у стратегічному розвитку
підприємств туризму та гостинності. Корпоративне управління: процеси, стратегії, технології: колект.
моногр./за заг. ред. К.С. Шапошникова та ін. Херсон: Видавничий дім «Гельветика. 2015. С. 142-167.
54
Ліфінцев Д. С. Методичні основи оцінки впливу корпоративної культури на діяльність організації. Ефективна
економіка. 2011. №. 7. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=635.
55
Krupskiy O. P. Organizational culture: nature, types, peculiarities of implementation in Ukraine. Economic Bulletin
of the National Mining University scientific journal. 2014. Т. 45. №45. С. 29-38. URL:
https://ev.nmu.org.ua/docs/2014/1/EV20141_029-038.pdf.
61
підприємств повинні втілювати у щоденне життя як своїх організацій (свідомо),
так і у своє повсякденне життя (часто несвідомо)
56
.
Культура кожної організації має свою унікальність та оригінальність. Тим
не менш, існують показники-індикатори, динаміка яких дозволяє підтвердити
важливу роль організаційної культури у досягненні успіхів підприємствами в
рамках стратегічного розвитку.
Ми обрали декілька підприємств у сфері туризму та гостинності, чия
організаційна культура вважається своєрідним еталоном, а їх процес
формування та розвитку досягнув високого професійного рівня. Запроваджені
цінності, принципи та норми в культурі цих підприємств визначають усю їхню
діяльність, включаючи спілкування із зовнішнім середовищем протягом
останніх років. Слідування фундаментальним принципам формування
організаційної культури зумовлює досягнення поставлених цілей у сфері
туризму та гостинності, підвищення продуктивності та ефективності ведення
бізнесу. Це підтверджується численними показниками економічного та
соціального прогресу. На довгостроковій основі ключовим показником
ефективності організаційної культури стає конкурентоспроможність
підприємства, яка з точки зору стороннього спостерігача виражається через
термін існування підприємства на відповідному ринку. Практика підприємств
свідчить, що створення та розвиток ефективної організаційної культури
підтримує втілення стратегії та сприяє досягненню успіху в довгостроковій
перспективі
57
. До обраних нами підприємств увійшли: Accor, Expedia Inc.,
Hilton Hotels, Intercontinental Hotel Group, Marriott International, Tripadvisor Inc.,
TUI, Viad Corp, Wyndham Hotel Group. Чому саме вони опишемо далі окремо.
Accor
Accor Group
58
є провідною світовою готельною компанією з багатою
історією та низкою значущих дат, що визначили її розвиток. Заснована 1967
року, компанія взяла на себе роль піонера в індустрії готельного бізнесу,
започаткувавши мережу мотелів у Франції. Однією з найважливіших дат було
придбання компанією Sofitel
59
у 1980 року, що стало відправною точкою у
формуванні портфеля брендів компанії та зміцненні її позицій на світовому
ринку гостинності. У 2010 році Accor розпочала реалізацію нової стратегії,
сфокусованої на поділі бізнесу на два окремих напрямки: HotelServices
60
і
HotelInvest
61
. Це стратегічне розділення допомогло компанії зосередити зусилля
на розвитку готельного бізнесу, а також на інвестиціях у різноманітні готельні
активи, що дало новий імпульс розвитку компанії.
56
Hudoshnyk O. V., Krupskyi O. P. Media Possibilities of Comics: Modern Tools for the Formation and Presentation
of Organizational Culture. European Journal of Management Issues. 2023. Т. 31. №1. С. 40-49.
https://doi.org/10.15421/192304.
57
Захарчин Г. М., Теребух А. А., Лісовська Л. С. Забезпечення конкурентоспроможності та розвиток
організаційної культури підприємства: сучасна парадигма і прикладний аспект: монографія Львів: Вид-во НУ
«Львівська політехніка. 2009. 440 с.
58
Офіційний сайт Accor. URL: https://group.accor.com/en
59
Sofitel. URL: https://group.accor.com/en/brands/Luxury/sofitel
60
Accor HotelServices. URL: https://all.accor.com/hotels-services-day/index.en.shtml
61
AccorInvest. URL: https://www.accorinvest.com/
62
Як і більшість готельних мереж Accor Group активно розвивалася і
розширювалася шляхом придбання інших компаній і брендів, таких як Morgans
Originals
62
, John Paul
63
, Fairmont
64
, Raffles
65
та Swissôtel
66
. Ці придбання значно
збільшили портфель брендів компанії, розширивши його до luxury-сегмента і
зміцнивши позиції на ринку; це зробило компанію однією з
найрізноманітніших готельних груп у світі. Такі стратегічні рішення активно
впливали на успіх і зростання Accor Group, дозволяючи їй зберегти лідерство в
готельній індустрії.
Компанія Accor Group продовжила свій стратегічний розвиток, звертаючи
особливу увагу на цифрову трансформацію, культурне розмаїття та соціальну
відповідальність. Впровадження нових технологій і розробка цифрових
платформ стали ключовими аспектами їхньої стратегії для поліпшення
клієнтського досвіду. Це включало розробку додатків для бронювання, програм
лояльності та поліпшення онлайн-сервісів для клієнтів. Прагнення до сталого
розвитку втілилося у впровадження у свою діяльність принципів сталості та
відповідальності перед суспільством і навколишнім середовищем. Компанія
активно реалізує проекти зі зниження впливу своєї діяльності на навколишнє
середовище, впроваджує програми сталості у свої готелі, а також підтримує
різні благодійні та соціальні ініціативи. Великі зусилля компанія спрямовує і на
сприяння розвитку культури різноманітності, рівності та інклюзивності. Accor
Group позиціонує цю мету, як одну з най головних за пріоритетністю, і
зосереджують свої зусилля на реалізації 4 основних завдань:
гендерне розмаїття та рівність;
інклюзія людей з обмеженими можливостями;
багатство соціального, етнічного, расового та культурного розмаїття;
включення ЛГБТКІ+
67
.
Історія компанії Accor Group свідчить про постійний розвиток і
стратегічний прогрес. Завдяки придбанню нових брендів, стратегічним
інвестиціям, цифровим інноваціям і стійким практикам компанія продовжує
зміцнювати свої позиції в готельній індустрії та залишається одним із ключових
глобальних гравців у цій галузі. Динаміка основних показників розвитку Accor
Group у 2010-2022 роки наведено у табл. 1.
Аналізуючи динаміку ключових показників Accor Group, наведених у
табл. 1, можна виділити деякі важливі тенденції в розвитку компанії. Слід
зазначити, що незважаючи на те, що в 2012 році виручка підприємства мала
один із найвищих показників за період, що досліджується, тим не менш,
компанія мала збитки у цьому році, а отже і від’ємний EPS (-3,49 дол в
розрахунку на 1 акцію). У 2016 та 2020 роках відбулось суттєве скорочення
виручки підприємства, що пов’язано з факторами, такими як геополітичні події
або та з впливом пандемії на готельний бізнес та туризм. В 2018-2019 роках
62
Morgans Originals. URL: https://group.accor.com/en/brands/ennismore-lifestyle-collective/morgans-originals
63
John Paul. URL: https://group.accor.com/en/brands/business-accelerators/john-paul
64
Fairmont. URL: https://group.accor.com/en/brands/Luxury/fairmont
65
Raffles. URL: https://group.accor.com/en/brands/Luxury/raffles
66
Swissotel. URL: https://group.accor.com/en/brands/premium/swissotel
67
Accor Group. Our Commitment. URL: https://group.accor.com/en/careers/our-culture-of-inclusion/our-commitment
63
зростання виручки компанії вказує на успішні стратегічні рішення та зміну
кон’юнктури ринку. 2020 рік був найбільш збитковим роком в діяльності
компанії за останні 13 років, що пов’язано в цілому з негативним впливом
пандемії на туристичну галузь. Таблиця 1
Динаміка ключових показників розвитку Accor Group. за 2010-2022 рр.
68
рік
Виручка, млрд
дол.
Операційний
прибуток, млрд дол.
Чистий прибуток,
млрд дол.
EPS (прибуток на 1
акцію), дол.
2010
7,91
1,23
0,03
0,21
2011
7,9
1,35
0,02
0,16
2012
7,47
1,26
-0,49
-3,49
2013
7,64
1,23
0,11
0,76
2014
6,63
1,18
0,16
1,18
2015
6,1
1,02
0,13
0,96
2016
1,68
0,27
0,14
0,93
2017
2,32
0,39
0,26
1,7
2018
4,12
1,45
1,33
8,71
2019
4,53
0,29
0,26
1,74
2020
1,99
0,02
-1,34
-9,48
2021
2,49
0,03
0,03
0,22
2022
4,52
0,12
0,24
1,5
Загалом, можна побачити, що компанія Accor Group зазнала коливань у
фінансових показниках протягом досліджуваного періоду, але змогла відновити
свій фінансовий стан. При дослідженні важливо враховувати обставини, що
вплинули на зміну фінансових показників, такі як глобальні події, конкуренція
в галузі, інвестиції та стратегічні рішення компанії.
Організаційна культура Accor Group є невідтворюваною конкурентною
перевагою, які сприяє успіху компанії. Accor Group дуже лаконично на своєму
сайті акцентує увагу, що вони культивують культуру доступності, інновацій,
зобов’язань, не розшифровуючи чи роз’яснюючи ці поняття. Це дає можливість
кожному, хто цікавиться їхніми цілями, надавати цим поняттям індивідуальні
значення та знаходити в компанії позитивне і важливе саме для них. В якості
місії та цілі вони наголошують «Наша головна мета ми представляємо ваше
майбутнє та забезпечуємо ваш успіх»
69
.
У 2015 році місія та цілі виглядали інакше та були більш
інформативними
70
. Місія звучала наступним чином: «Створення різноманіття
це спільна мета, що робить нас міцними у своїй різноманітності. Наші
індивідуальність та поєднання наших сильних сторін дозволяють досягати
позитивних результатів у покращенні якості життя наших клієнтів і всього
співтовариства, якому ми служимо». А цінності розкривались наступним
чином:
68
Accor Group. Finance. URL: https://group.accor.com/en/finance
69
Accor Group. Our Philosophy. URL: https://group.accor.com/en/careers/welcome-to-our-community/our-philosophy
70
Гринько Т. В., Крупський О. П. Роль організаційної культури у стратегічному розвитку підприємств туризму
та гостинності. Корпоративне управління: процеси, стратегії, технології: колект. моногр./за заг. ред. К.С.
Шапошникова та ін. Херсон: Видавничий дім «Гельветика. 2015. С. 142-167.
64
спільноти – Ми співпрацюємо з громадами, де люди прагнуть створити
життєвий простір;
зобов’язання Наші клієнти та наші співробітники перебувають у
центрі кожної нашої дії;
інновації З оптимізмом, пристрастю та широким поглядом ми
спостерігаємо в майбутнє. Ми постійно удосконалюємося кожен день.
Як бачимо, із часом змінився фокус зі «спільнот» у 2015 році на
«доступність» у 2023 році. Це, ймовірно, стало наслідком кризи, спочатку
спричиненої економічними труднощами, які регулярно відбувалися в Європі
кожні два-три роки, а також наслідками пандемії COVID-19. Стратегія розвитку
Accor Group зосереджена на чотирьох ключових напрямках, на які
спрямовуються її зусилля:
Максимізація продуктивності. Основна мета задовольнити потреби
клієнтів і виправдати очікування власників. Клієнти прагнуть отримати якісний
сервіс та унікальний досвід, який дозволить їм безперешкодно поєднувати
роботу, відпочинок та стиль життя. При цьому власники прагнуть отримати
прибуток від своїх інвестицій, спираючись на продуктивність як
фундаментальний принцип, що визначає суть бренду.
Розширення можливостей талантів. Ставлячи людей в основу своєї
діяльності, група виховує справжню пристрасть до роботи та досягнень,
прагнучі сприяти незалежності та безперервному навчанню. Підтримуючи
постійне вдосконалення навичок, компанія допомагає людям швидко
адаптуватися до динамічного середовища.
Сприяння відкритим інноваціям. Заохочуючи перспективне мислення,
інновації відіграють ключову роль у створенні підвищеної цінності, покращенні
досвіду та вирішенні незадоволених потреб. Accor Group виступає за активні
інновації, застосовуючи «відкритий» підхід, який заохочує застосування нових
методологій, технологій та можливостей.
Впровадження позитивних змін. Accor вірить у силу етичних, соціальних
та екологічних зобов’язань для створення кращого світу та підвищення цінності
для зацікавлених сторін. Зосереджуючись на позитивному впливі як на
місцевому, так і на глобальному рівнях, компанія прагне, щоб індустрія
гостинності приносила користь не лише обраним, але й широкому загалу.
Expedia Inc.
Expedia Inc.
71
це одна з найбільших онлайн-туристичних компаній у
світі. Її заснували 1996 року Річард Бартон і Ллойд Фрікер. Компанія починала
свою діяльність як підрозділ Microsoft, потім була виділена в окреме
підприємство.
Історія Expedia пов’язана з розвитком онлайн-туризму. Вони стали
піонерами у створенні онлайн-платформ для бронювання авіаквитків, готелів,
круїзів, оренди автомобілів та інших мандрівницьких послуг. Компанія також
71
Офіційний сайт Expedia Inc. URL: https://www.expediagroup.com/
65
придбала онлайн-туристичні бренди, такі як Hotels.com
72
, Travelocity
73
, Orbitz
74
,
Hotwire
75
та інші, що значно розширило її позиції на ринку.
Expedia продовжувала розвиватися і розширюватися через стратегічні
угоди і придбання, забезпечуючи собі позицію одного з лідерів в індустрії
онлайн-туризму. Компанія також активно розвивала свої технології, щоб
покращувати користувацький досвід і пропонувати нові можливості своїм
клієнтам. Однак, у зв’язку зі швидким розвитком технологій і змінами в
споживчій поведінці, Expedia стикалася з конкуренцією з боку інших онлайн-
платформ і прямих постачальників послуг. Це спонукало компанію до
постійних вдосконалень, розробки нових стратегій та бізнес-моделей з метою
збереження своїх позицій на ринку.
Як будь-яке підприємство, Expedia мала успіхи та невдачі на своєму
життєвому шляху. Динаміку ключових показників розвитку Expedia Inc. у 2010-
2022 роки наведено у табл. 2. Незважаючи на виклики, компанія залишалася
важливим гравцем в індустрії туризму і продовжувала адаптуватися,
впроваджувати інновації та будувати стратегічні партнерства для задоволення
потреб своїх клієнтів. Таблиця 2
Динаміка ключових показників розвитку Expedia Inc. за 2010-2022 рр.
76
рік
Виручка, млн
дол.
Операційний
прибуток, млн дол.
Чистий прибуток,
млн дол.
EPS (прибуток на 1
акцію), дол.
2010
2998
302
331
2,41
2011
3449
480
324
2,34
2012
4030
432
302
2,16
2013
4771
366
232
1,67
2014
5763
518
398
2,99
2015
6672
414
764
5,7
2016
8773,6
462
281,9
1,82
2017
10059,8
625
378
2,42
2018
11223
714
406
2,65
2019
12067
903
565
3,77
2020
5199
-1527
-2687
-19
2021
8598
262
-269
-1,8
2022
11667
1189
352
2,17
Протягом 2010-2019 років компанія показувала стабільний приріст
основних фінансових показників – виручки, операційного та чистого прибутків.
У 2020 році виручка Expedia скоротилась більш ніж вдвічі, на 57,6% порівняно
з попереднім 2019 роком. Незважаючи на зростання виручки у 2021 році,
компанія завершила рік зі збитком в розмірі 269 млн дол., що стало наслідком
впливу пандемії на розвиток туристичного та готельного бізнесу. В цілому,
виручка компанії зросла з 2 998 млн дол. у 2010 році до 11 667 млн дол. у 2022
72
Офіційний сайт Hotels.com. URL: https://www.hotels.com/
73
Офіційний сайт Travelocity. URL: https://www.travelocity.com/
74
Офіційний сайт Orbitz. URL: https://www.orbitz.com/
75
Офіційний сайт Hotwire. URL: https://www.hotwire.com/
76
Офіційний сайт Expedia, Inc. URL: https://www.expediagroup.com/
66
році, тобто на 289 %, незважаючи на негативний вплив зовнішніх факторів. Це
свідчить про здатність компанії розширювати свою діяльність та залучати
клієнтів. Чистий прибуток зазнав коливань протягом років, але в 2022 році
досяг значення 352 млн дол., що свідчить про прибутковість компанії.
Показник EPS у 2022 році був на рівні середніх значень доковідного періоду,
досягнувши значення 2,17 доларів на акцію.
Однією зі значних подій в історії Expedia стало розформування Expedia
Inc. у 2019 році на дві окремі компанії: Expedia Group і Brand Expedia Group.
Цей крок був зроблений з метою поліпшення спрямування та операційної
ефективності. Загалом, історія Expedia Inc. відзначається постійним зростанням,
акцентом на інновації та здатністю адаптуватися до змін в галузі туризму.
Організаційна культура Expedia була в центрі уваги як ключовий аспект
успіху компанії. Expedia пропагує відкритість, інновації та відданість
створенню найкращого досвіду для клієнтів. Культура компанії стимулює
дослідження, експерименти та постійний розвиток, що допомагає залучати
талановитих фахівців і стимулювати їх до реалізації новаторських ідей. Цю
бізнес-філософію вони відображають у своїх цінностях: обирай безстрашно;
сила в простоті; включайся свідомо; довіряйте один одному; отримати те, що
далі
77
.
За період, що досліджується, відбулась зміна місії компанії. Наприклад, у
2015 році Expedia Inc. сформулювала свою місію, яка полягала в «здійсненні
технологічної революції в галузі подорожей». Крім того, серед її цінностей
акцентувалася увага на наступних пунктах:
володіння найкращими туристичними брендами у світі, які були б
незалежними, інноваційними, сильними та повністю зосередженими на тому,
що представляє значення для їхніх клієнтів;
агресивне зростання і поглинання конкурентів;
розробка інноваційних продуктів та технологій;
глобальне розширення;
знаходження / створення нових каналів просування своїх послуг.
У 2023 році на сайти міститься вже інша місія «Забезпечити глобальні
подорожі для всіх і всюди», яка підкріплюється гаслом «ми віримо, що
подорожі сила добра» із відповідним поясненням «коли ми розширюємо
можливості подорожей, ми відкриваємо більше можливостей для зміцнення
зв’язків, розширення кругозору і подолання розбіжностей». І цінності компанії
кардинально змінили вектори впливу
78
:
обирайте без страху. Приймайте свої власні рішення. Робіть помилки,
але рухайтесь вперед. Починайте спочатку;
спонукайте до простоти. Забезпечуйте ясність і надихайте. Фокусуйтеся
на результативності;
активуйте свідомість. Залучайте людей. Сприяйте успіху всередині
колективу. Шукайте різноманітні ідеї та досвід, щоб досягти кращих
77
Companies. Expedia Group Mission, Vision & Values. URL:
https://www.comparably.com/companies/expedia/mission
78
https://workat.tech/company/expedia
67
результатів для наших мандрівників і компанії;
довіряйте одне одному. Ми кидаємо одне одному виклик, але довіряємо
одне одному у досягненні спільної мети;
дізнавайтеся, що чекає за обрієм. Ми в Expedia Inc. завжди прагнемо
кращого майбутнього й мріємо про великі досягнення для себе, для компанії
та для можливостей, які відкриваються у подорожах.
При дослідження культури компанії Expedia прослідковується врахування
світових тенденції щодо соціально відповідального підприємства/корпорації;
видно яскраву еволюцію від егоцентричних заяв «ми бажаємо» до своєрідного
«бізнес-альтруїзму». Компанії дедалі більше ставлять клієнтів у центр своєї
уваги і розвивають свої бізнес-моделі, орієнтуючись на задоволення потреб та
очікувань клієнтів. Це віддзеркалює новий підхід до ведення бізнесу, де
компанії роблять усе можливе, щоб надати клієнтам максимальну задоволеність
від своїх продуктів та послуг. Такий підхід стає ключовим фактором успіху в
сучасному туристичному бізнес-середовищі.
Культура управління в Expedia Inc. характеризується високим рівнем
автономії та відповідальності. Компанія прагне до створення атмосфери, де
співробітники можуть ухвалювати рішення, ґрунтуючись на своєму досвіді та
даних, щоб забезпечити найкращий результат для клієнтів. Вони приділяють
увагу створенню середовища, де ідеї можуть бути висловлені та реалізовані, а
помилки розглядаються як частина процесу навчання та інновацій.
Стратегічно Expedia Inc. орієнтувалася на масштабування свого бізнесу та
диверсифікацію. Компанія активно інвестувала в придбання інших компаній,
прагнула глобальної експансії та розширення своїх послуг, щоб охопити більшу
кількість ринків і запропонувати більше можливостей для клієнтів початку
COVID-19 цей процес дещо зупинився).
Інновації у сфери гостинності, туризму та IT-технологій завжди
відігравали важливу роль у діяльності Expedia. Компанія постійно
впроваджувала нові технології, щоб поліпшити свої онлайн-платформи,
зробити процес бронювання зручнішим і ефективнішим для користувачів. Вони
також шукали нові способи надання послуг, відкриваючи нові напрямки і
можливості для туристичної індустрії.
Однак, як і багато великих компаній, Expedia стикалася з викликами
внутрішньої організації та конкуренцією в індустрії. Як результат, протягом
свого життєвого шляху, Expedia постійно переглядала свої стратегії,
реорганізовувала бізнес і впроваджувала нові методи управління, щоб
залишатися конкурентоспроможною та інноваційною.
Hilton Hotels
Hilton Hotels Corporation
79
має багату історію, розпочавши свій шлях із
невеликого готелю Mobley Hotel
80
у Техасі, заснованого Конрадом Гілтоном
1919 року. У 1925 році він придбав свій перший готель під брендом Hilton у
79
Офіційний сайт Hilton Hotels. URL: https://www.hilton.com/en/
80
Hotel, 309 Conrad Hilton Blvd, Cisco. Texas Historical Commission. URL:
https://www.thc.texas.gov/preserve/projects-and-programs/historic-texas-highways/place-of-interest/hotel-309-conrad-
hilton
68
Далласі, що стало початком розвитку готельної імперії. Ґрунтуючись на ідеї
Хілтона про «гостинність з посмішкою», компанія постійно розвивала і
вдосконалювала свої послуги для задоволення потреб відвідувачів.
Емблема компанії відома «H» у кухлі стала символом якості та
гостинності. У 1947 році Hilton відкрив свій перший готель за межами США в
Пуерто-Ріко, почавши глобальне розширення.
Протягом десятиліть Hilton був предметом різних змін та інновацій. Так,
у 1947 році було запроваджено першу систему централізованого бронювання
готелів, а 1965 року компанія запустила програму Hilton Honors, одну з перших
у світі програм лояльності в індустрії гостинності.
З 1964 року Hilton також активно розвивав свою міжнародну присутність,
відкриваючи готелі по всьому світу. Їхня стратегія глобального розширення
допомогла їм стати однією з провідних міжнародних готельних мереж. Ключові
моменти в історії Hilton охоплюють запуск першого глобального програмного
клубу в 1987 році Hilton Honors
81
, а також створення і запуск різних брендів
готелів, таких як Conrad Hotels & Resorts
82
(1986 рік), DoubleTree by Hilton
83
(1995 рік), Embassy Suites by Hilton
84
(1999 рік) та інших, що допомогло
диверсифікувати їхній портфель і залучити різні сегменти клієнтів. Динаміку
ключових показників розвитку Hilton Hotels за 2010-2022 роки наведено у табл.
3. Таблиця 3
Динаміка ключових показників розвитку Hilton Hotels за 2010-2022 рр.
85
рік
Виручка, млн
дол.
Операційний
прибуток, млн дол.
Чистий прибуток,
млн дол.
EPS (прибуток на 1
акцію), дол.
2010
8068
553
128
0
2011
8783
975
253
0,81
2012
9276
1100
352
1,14
2013
9735
1102
415
1,35
2014
10502
1673
673
2,05
2015
7133
900
1404
4,26
2016
6576
868
338
1,03
2017
8131
1132
1084
3,32
2018
8906
1432
764
2,5
2019
9452
1657
881
3,04
2020
4307
-418
-720
-2,56
2021
5788
1010
407
1,47
2022
8773
2094
1257
4,56
Аналіз даних табл. 3 дозволяє зробити такі висновки щодо фінансового
стану Hilton Hotel:
81
Join Hilton-Honors. URL: https://www.hilton.com/en/hilton-honors/
82
Conrad Hotels & Resorts. URL: https://www.hilton.com/en/brands/conrad-hotels/
83
DoubleTree by Hilton. URL: https://www.hilton.com/en/brands/doubletree-by-hilton/
84
Embassy Suites by Hilton. URL: https://www.hilton.com/en/brands/embassy-suites/
85
Офіційний сайт Hilton Hotels. URL: http://ir.hiltonworldwide.com/investors/financial-reporting/annual-reports/
69
1) виручка підприємства несуттєво коливалась протягом досліджуваного
періоду від 8,07 млрд дол. у 2010 році до 8,77 млрд доларів у 2022 році.
Найбільша виручка була у 2014 році – 10,5 млрд дол.;
2) операційний прибуток також показав стійке зростання з 553 млн дол. у
2010 році до 2 094 млн дол. у 2022 році, що вказує на покращення ефективності
управління в цілому. Важливо відзначити, що 2020-2021 роки були складними
для компанії через пандемію COVID-19, і призвели до суттєвого скорочення і
виручки, і операційного та чистого прибутків;
3) чистий прибуток збільшився майже в 10 разів: з 128 млн дол. у 2010
році до 1 257 млн дол. у 2022 році, причому показник 2022 року перевищив
допандемічні значення чистого прибутку в середньому на 30-40%. Показник
прибутку на 1 акцію (EPS) також підвищився протягом 2010-2022 років, що
вказує на зростання прибутку, доступного на кожну акцію компанії.
Загалом, динаміка розвитку Hilton Hotels вказує на стабільність та
ефективність компанії в галузі готельного бізнесу.
Організаційна культура Hilton часто описується як орієнтована на
відвідувачів та співробітників. Компанія надає великого значення
обслуговуванню гостей, намагаючись надати високий рівень комфорту,
якісного обслуговування та унікальної гостинності. Велику увагу менеджмент
компанії приділяє задоволеності та розвитку своїх співробітників, розглядаючи
їх як ключовий ресурс для досягнення успіху. Місія та бачення, які проголошує
Hilton, залишаються незмінними за своєю філософією останні десятиріччя: у
2015 році бачення компанії було сформульовано в такий спосіб: «Ми прагнемо
заповнити землю теплом і світлом гостинності, будучи першим вибором гостей
готелю, членів команди і власників готелів», місія – «Бути визначною світовою
компанією у сфері гостинності, яку обирають як гості, члени команди, так і
власники»
86
. У 2022 році формулювання місії дещо розширилося: «Бути
найгостиннішою компанією у світі, створюючи душевні враження для гостей,
значущі можливості для членів команди, високу цінність для власників і
позитивний вплив на наші спільноти»
87
. Цінності ж Hilton зашифровані у назві
компанії і є також незмінними:
Гостинність (Hospitality) Ми з великою приємністю створюємо
незабутні враження для наших гостей під час їх перебування у нас;
Добросовісність (Integrity) Ми завжди обираємо шлях, який відповідає
вимогам чесності та правдивості;
Лідерство (Leadership) Ми не лише показуємо лідерство у своїй галузі,
але й стаємо лідерами у наших спільнотах;
Командна робота (Teamwork) У всіх наших зусиллях ми працюємо як
єдина команда;
Відповідальність (Ownership) Ми повністю несемо відповідальність за
наші дії та прийняті рішення;
86
Hospitality ON. Candidat - Grand Prix Hospitality Awards Hilton. URL: https://hospitality-on.com/en/worldwide-
hospitality-awards/hilton/hilton
87
Sorbello A. Hilton Mission Statement, Vision Statement Analysis, and Core Values. Astrogrowth. URL:
https://www.astrogrowth.com/blog/hilton/
70
Тут і зараз (Now) Ми своєчастно та дисципліновано працюємо для
досягнення результатів.
Компанія Hilton зазнала стратегічних змін, включаючи розширення свого
портфеля готелів, активну міжнародну експансію та партнерства для зміцнення
своїх позицій на ринку гостинності. Крім того, вона активно вдосконалювала
свою підходи до сталого розвитку та інновацій у відповідних та суміжних
галузях. Шляхом впровадження нових технологій та ідей, компанія прагнула
поліпшити свої послуги, щоб задовольняти мінливі потреби клієнтів.
Додатково, вона розвивала програми лояльності, орієнтувалась на сталість та
відповідальність, а також підтримувала місцеві громади. Впровадження
цифрових технологій в бізнес-процеси та використання інноваційних методів
управління дозволили компанії бути на передовому рівні в галузі та відповідати
останнім трендам.
Життєвий шлях Hilton Hotels свідчить про довгу історію інновацій,
прагнення до глобальної присутності та постійного прагнення до поліпшення
послуг, що зробило їх одним із провідних і найстаріших брендів в індустрії
гостинності.
Intercontinental Hotel Group
Intercontinental Hotel Group
88
(IHG) одна з провідних світових компаній
у сфері готельного бізнесу. Її коріння сягає 1946 року, коли Британська
залізнична компанія створила свій готель під брендом InterContinental у
Белфасті. Згодом InterContinental Hotels & Resorts
89
став одним із ключових
брендів готельної групи. Заснована у Великій Британії, Intercontinental Hotel
Group розширилася до глобального рівня. Крім InterContinental, вони володіють
і керують різними брендами готелів, такими як Holiday Inn
90
, Crowne Plaza
91
,
Staybridge Suites
92
, Kimpton Hotels & Restaurants
93
, Six Senses
94
та іншими.
Розвиток Intercontinental Hotel Group пов’язаний із постійним зростанням
і прагненням до інновацій. Компанія запроваджує нові стратегії та концепції,
щоб задовольнити вимоги різноманітних видів гостей у різних частинах світу.
Вони активно працюють над вдосконаленням своїх послуг, розвитком
технологій і поліпшенням готельного досвіду. Динаміку ключових показників
розвитку Intercontinental Hotel Group (IHG) за 2010-2022 роки наведено у табл.
4. Аналіз даних табл. 4 дозволяє зробити такі висновки щодо розвитку
Intercontinental Hotel Group:
1) Виручка у 2010-2016 роках коливалась в межах 5-15%, і мала
найвищий показник виручки у 2013 році 1,9 млрд дол., у 2017-2019 роках
88
Офіційний сайт Intercontinental Hotel Group. URL: https://www.ihgplc.com/en
89
InterContinental Hotels & Resorts. URL: https://www.ihg.com/intercontinental/hotels/us/en/reservation
90
Holiday Inn. URL: https://www.ihg.com/holidayinn/hotels/ru/ru/reservation
91
Crowne Plaza. URL: https://www.ihgplc.com/en/our-brands/crowne-plaza
92
Staybridge Suites. URL: https://www.ihgplc.com/en/our-brands/staybridge-suites
93
Kimpton Hotels & Restaurants. URL: https://www.ihgplc.com/en/our-brands/kimpton
94
Six Senses. URL: https://www.ihgplc.com/en/our-brands/six-senses
71
відбулось зростання виручки майже втричі, і в 2020 році виручка порівняно з
попереднім 2019 роком скоротилась вдвічі під впливом пандемії;
2) чистий прибуток показує схожу динаміку змін із операційним
прибутком, найвищий рівень чистого прибутку був у 2015 році 1,2 млрд дол.,
у 2020 році компанія завершила рік зі збитком у 260 млн дол.
3) значення EPS відображає загальні тенденції зміни фінансових
показників компанії. За підсумками 2022 року EPS становив 2,06 дол., в 2020
році показник мав від’ємне значення, і становив -1,43 дол., що свідчить про
збитки підприємства через пандемію COVID-19. Таблиця 4
Динаміка ключових показників розвитку Intercontinental Hotel Group за 2010-
2022 рр.
95
рік
Виручка, млн
дол.
Операційний
прибуток, млн дол.
Чистий прибуток,
млн дол.
EPS (прибуток на 1
акцію), дол.
2010
1628
459
293
1,01
2011
1768
594
460
1,592
2012
1835
610
545
1,895
2013
1903
673
374
1,409
2014
1858
680
392
1,583
2015
1803
1535
1222
5,65
2016
1715
694
414
2,04
2017
4075
728
540
2,78
2018
4337
582
349
1,82
2019
4627
630
385
2,09
2020
2394
175
-260
-1,43
2021
2907
506
266
1,45
2022
3892
687
375
2,06
Загальна динаміка показників свідчить про те, що IHG переживала як
зростання, так і спади в різні періоди. Спад у 2020 році був суттєвим через
вплив пандемії COVID-19. У 2022 році компанія відновила зростання і виручки,
і прибутку.
Intercontinental Hotel Group вирізняється особливим фокусом на
організаційну культуру та цінності, які впливають на їхній підхід до бізнесу та
обслуговування гостей. Зараз компанія акцентує увагу на філософському
принципі «Справжня гостинність на благо», і ця філософія відмінно підтримує
їхню ціль: «Ми хочемо зростати, роблячи наші бренди першими серед інших
для гостей і власників готелів».
Цінності, які сповідує Intercontinental Hotel Group, включають
96
:
1) гостинність одним із основних аспектів цінностей IHG є
доброзичливість та бажання створити унікальний та гостинний досвід для
кожного гостя, завжди прагнучі перевершити їхні очікування;
95
Intercontinental Hotel Group. Reporting. URL: https://www.ihgplc.com/en/responsible-business/reporting
96
Intercontinental Hotel Group. What we stand for. URL: https://www.ihgplc.com/en/about-us/what-we-stand-for
72
2) етична цілісність Intercontinental Hotel Group цінує чесність і
прозорість у своїх ділових відносинах; вони дотримуються високих стандартів
етичної поведінки у своїй діяльності;
3) якість – компанія приділяє особливу увагу якості послуг, що надаються
своїм гостям, прагне забезпечити найвищі стандарти комфорту, обслуговування
та безпеки у своїх готелях по всьому світу;
4) робота в команді в Intercontinental Hotel Group дотримуються ідеї
співпраці та командної роботи, щоб досягти спільних цілей і забезпечити
найкращий досвід для своїх клієнтів.
5) сталий розвиток в компанії Intercontinental Hotel Group активно
займаються стійким розвитком, що є частиною їх стратегії, прагнучі до
зниження негативного впливу своєї діяльності на навколишнє середовище.
Вищенаведені цінності сформовані у девізах: Робити правильні речі;
Покажіть, що ми дбаємо; Ні що крім цілі; Відсвяткуйте різницю та Працювати
разом краще.
Організаційна культура Intercontinental Hotel Group заохочує
взаємоповагу, толерантність, інновації та прагнення до постійного поліпшення.
Компанія наголошує на необхідності створювання стимулюючого середовища
для своїх співробітників, де вони зможуть відчувати себе важливими і зможуть
робити свій безцінний внесок в успіх компанії.
Стратегічні дії Intercontinental Hotel Group включають в себе активне
глобальне розширення через франшизи, партнерства і придбання готелів, що
дозволяє їм розширити свій портфель та зміцнити позиції на ринку. В компанії
також акцентують увагу на сталому розвитку, впроваджуючи бізнес-процеси,
які скорочують вплив на навколишнє середовище. Вони намагаються створити
та використовувати найпотужнішу операційну систему в індустрії гостинності,
яка буде орієнтована на найбільші світові ринки та сегменти, де масштаб
справді має значення.
Інновації в галузі технологій, програми лояльності, розвиток нових
брендів і поліпшення сервісу для клієнтів ось лише деякі зі стратегічних
кроків, які допомогли Intercontinental Hotel Group стати одним із лідерів у
готельній індустрії. Усі ці заходи сприяли не тільки зростанню бізнесу, а й
створенню привабливих пропозицій для різних категорій гостей.
Marriott International
Marriott International
97
це одне з провідних світових підприємств у галузі
готельного бізнесу. Його історія сягає корінням 1927 року, коли Дж. Віллард
Марріотт і його дружина Аліс відкрили невеликий готель із рестораном у
Вашингтоні. Відтоді компанія виросла і стала одним із найбільших і найбільш
упізнаваних брендів готельної індустрії. Бізнес шлях Marriott характеризується
постійним розвитком, інноваціями та прагненням надати найвищий рівень
обслуговування гостей. Компанія має різноманітний портфель брендів,
включно з розкішними Ritz-Carlton
98
і St. Regis
99
, преміум рівня Sheraton
100
,
97
Офіційний сайт Marriott International. URL: https://www.marriott.com/marriott/aboutmarriott.mi
98
The Ritz-Carlton. URL: https://www.ritzcarlton.com/
73
Marriott
101
і Autograph Collection
102
, а також бюджетними Fairfield by Marriott
103
і
Courtyard by Marriott
104
, та тривалого перебування Homes & Villas
105
та Element
by Westin
106
, що дає змогу задовольняти різноманітні потреби й уподобання
клієнтів. Але більшість брендів належіть до преміум сегменту. Динаміка
ключових показників розвитку Marriott International за 2010-2022 роки наведено
у табл. 5. Таблиця 5
Динаміка ключових показників розвитку Marriott International
за 2010-2022 рр.
107
рік
Виручка, млн
дол.
Операційний
прибуток, млн дол.
Чистий прибуток,
млн дол.
EPS (прибуток на 1
акцію), дол.
2010
11691
695
458
1,26
2011
12371
526
198
0,56
2012
11814
940
571
1,72
2013
12784
988
626
2
2014
13796
1159
753
2,54
2015
14486
1350
859
3,15
2016
15407
1424
808
2,73
2017
20452
2504
1459
3,84
2018
20758
2366
1907
5,38
2019
20972
1800
1273
3,8
2020
10571
84
-267
-0,82
2021
13857
1750
1099
3,36
2022
20773
3462
2358
7,27
Динаміка ключових показників розвитку Marriott International за період
2010-2022 роки відображає вражаючий шлях компанії. Показники виручки,
операційного прибутку, чистого прибутку та прибутку на 1 акцію (EPS)
піддаються серйозним змінам протягом цього періоду:
1) виручка компанії зростала стабільно впродовж багатьох років: з 2010
року, коли виручка складала 11,7 млрд дол. до 20,8 млрд дол. у 2022 році (2020
рік характеризувався скороченням виручки майже вдвічі порівняно з 2019
роком в результатів впливу пандемії). Зростання виручки свідчить про успішну
бізнес-стратегію та здатність компанії адаптуватися до змін на ринку;
2) операційний прибуток також показує значне зростання впродовж
багатьох років і досяг рівня 3,46 млрд доларів у 2022 році. Це свідчить про
ефективність управління та збільшення прибутковості операцій;
3) чистий прибуток також показує позитивні тенденції: з 458 млн дол. у
2010 році до 2,4 млрд дол. у 2022 році. Зростання показника прибутку на 1
99
St. Regis. URL: https://st-regis.marriott.com/
100
Sheraton. URL: https://sheraton.marriott.com/
101
Marriott. URL: https://marriott-hotels.marriott.com/
102
Autograph Collection Hotels. URL: https://autograph-hotels.marriott.com/
103
Fairfield by Marriott. URL: https://fairfield.marriott.com/
104
Courtyard by Marriott URL: https://courtyard.marriott.com/
105
Homes & Villas by Marriott Bonvoy. URL: https://homes-and-villas.marriott.com/
106
Element by Westin. URL: https://element-hotels.marriott.com/
107
Mаrriott. Investor Relations. URL: https://marriott.gcs-web.com/
74
акцію (EPS) впродовж років дослідження вказує на покращення фінансової
результативності компанії – від 1,26 долара на акцію у 2010 році до 7,27 доларів
на акцію у 2022 році.
В цілому, ці показники свідчать про вражаючий розвиток Marriott
International протягом розглянутого періоду. Компанія продемонструвала стійке
зростання виручки та прибутку, що свідчить про ефективну стратегію
управління та здатність пристосовуватися до змін на ринку гостинності.
Життєвий шлях Marriott International відображає прагнення до інновацій,
стратегічних партнерств і надання найвищого рівня сервісу, що допомогло їм
стати одним із найбільш визнаних і затребуваних брендів у готельній індустрії.
Все це знайшло своє відображення в організаційній культурі підприємства
108
.
Місія Marriott International полягає в тому, щоб «Надихати і дивувати світ,
надаючи гостям видатні можливості проживання». Однією з ключових цілей
компанії є надання висококласного обслуговування гостей та створення
неповторного досвіду проживання для кожного клієнта, незалежно від бренду
готелю чи його категорії.
Marriott International сповідує такі цінності:
1) дотримання високих стандартів етики та чесності у своїх ділових
відносинах;
2) приділення особливої увагу якості обслуговування та постійному
прагненню до поліпшення;
3) підтримування рівних можливостей і різноманітності усередині
компанії, поважаючи культурні відмінності та цінуючи таланти кожного
співробітника;
4) заохочення інновацій та прагнення бути попереду часу у використанні
нових технологій і підходів;
5) активна участь у сталому розвитку та соціальних програмах,
спрямованих на добробут довкілля і спільноти.
Все це знайшло відображення в корпоративних гаслах:
Ми спочатку люди – «Подбайте про співробітників, і вони будуть дбати
про клієнтів».
Ми досягаємо переваги – Наша прихильність до клієнта демонструється
у всьому, що ми робимо.
Ми підтримуємо зміни Інновації завжди були частиною історії
Marriott.
Ми працюємо чесно Як ми ведемо справи, так само важливо для нас,
як і те, як ми робимо бізнес.
Ми служимо нашому світу Наше «бажання служити» робить нашу
компанію сильніше
Організаційна культура Marriott будується навколо цих цінностей,
використовуючи гасла як точки опори в ситуації невизначеності, прагнучі
створити стимулююче і підтримуюче середовище як для своїх клієнтів, так і
для своїх співробітників.
108
Comparably, Inc. Marriott Mission, Vision & Values. URL:
https://www.comparably.com/companies/marriott/mission
75
Стратегічні рішення, які сприяли становленню Marriott International в
якості одного з лідерів у галузі, глибоко вплетені у їх організаційну філософію
та корпоративну культуру і включають наступні аспекти: глобальний розвиток і
присутність, програми лояльності, інновації та використання новітніх
технологій, соціальну відповідальність, а також акцент на зелені підходи в
бізнес-сфері.
Tripadvisor Inc.
Tripadvisor
109
був заснований у лютому 2000 року в результаті придбання
компанією Langley Steinert, Stephen Kaufer та іншими засновниками ресурсу для
спільного використання відгуків про поїздки. Це сталося на зростаючий хвилі
всесвітнього інтересу до інтернету і зростаючої потреби в незалежній та
незаангажованій інформації про подорожі «з перших рук». У 2004 році
компанію було куплено IAC/InterActiveCorp
110
, що стало важливим поворотним
моментом в її історії
111
. Компанія продовжила розвивати свою платформу, і
2008 року вона стала найбільшою онлайн-платформою для відгуків і
рекомендацій мандрівників. Пізніше, у 2011 році, Tripadvisor був виділений в
окрему компанію і провів успішне IPO (первинне публічне розміщення) на
Нью-Йоркській фондовій біржі. У наступні роки Tripadvisor активно купував
інші компанії та сервіси для розширення свого портфеля послуг. Ці придбання
включають сервіси онлайн-бронювання, а також сервіси агрегації та пошуку
туристичних послуг. У 2020 році, у зв’язку з глобальною пандемією COVID-19,
Tripadvisor зіткнувся з викликами в індустрії подорожей, що призвело до
перегляду стратегій і посилення зусиль у розвитку нових послуг та інновацій з
метою адаптації до мінливих умов ринку.
Tripadvisor Inc. пройшов тривалий шлях, ставши важливим гравцем в
індустрії туризму і подорожей. Спочатку, заснований як агрегатор відгуків, він
швидко виріс до масштабів глобальної платформи для мандрівників, що надає
оцінки готелів, ресторанів, а також туристичні маршрути та багато іншого.
Динаміка ключових показників розвитку Tripadvisor Inc. за 2010-2022 роки
наведено у табл. 6.
Аналіз показників розвитку Tripadvisor Inc. за період 2010-2022 років
показує такі тенденції:
1) виручка компанії зростала з 2010 року до 2019 року, досягнувши піку в
1 615 млн дол. у 2018 році. Пандемія призвела до відміни або відкладення
багатьох подорожей і туристичних заходів. Це призвело до значного зниження
виручки компанії, особливо у 2020 році, коли виручка впала до 604 млн дол.;
2) операційний прибуток Tripadvisor відзначався стабільним зростанням
протягом періоду 2010-2014 років, але потім відбулися значні зміни. У 2015
році був певний спад операційного прибутку, і він лише частково відновився в
наступні роки. Проте 2020 і 2021 роки були особливо складними для компанії
через пандемію COVID-19. У 2020 році операційний прибуток суттєво впав і
став від'ємним на рівні -285 млн дол. Це стало результатом зниженого попиту
109
Офіційний сайт Tripadvisor Inc. URL: https://www.tripadvisor.com/
110
InterActiveCorp. URL: https://www.iac.com/about-us
111
Zippia, Inc. Tripadvisor History. URL: https://www.zippia.com/tripadvisor-careers-11850/history/
76
на туристичні послуги та подорожі через обмеження та небезпеку зараження.
Ситуація тривала і у 2021 році, коли операційний прибуток також залишався
від’ємним (-131 млн дол.). Таблиця 6
Динаміка ключових показників розвитку Tripadvisor Inc. за 2010-2022 рр.
112
рік
Виручка, млн
дол.
Операційний
прибуток, млн дол.
Чистий прибуток,
млн дол.
EPS (прибуток на 1
акцію), дол.
2010
558
261
180
1,4
2011
637
273
177
1,32
2012
763
296
194
1,38
2013
945
294
205
1,41
2014
1246
340
226
1,55
2015
1492
232
198
1,36
2016
1480
166
120
0,82
2017
1556
124
-19
-0,14
2018
1615
183
113
0,81
2019
1560
187
126
0,89
2020
604
-285
-289
-2,14
2021
902
-131
-148
-1,08
2022
1492
101
20
0,14
3) чистий прибуток відзначався схожими тенденціями. У 2017 році
чистий прибуток відзначився втратою, що може бути пов’язано з різними
факторами, включаючи економічну нестабільність або стратегічні рішення
компанії. Також у 2020-2021 роках чистий прибуток знову мав від’ємне
значення зазнав втрати через вплив пандемії COVID-19, коли подорожі були
обмежені та сфера гостинності сильно постраждала. Проте в 2022 році чистий
прибуток відновився, що може свідчити про поступове відновлення галузі та
можливе впорядкування ділової діяльності Tripadvisor;
4) пандемія COVID-19 значно вплинула на розвиток компанії Tripadvisor
Inc. Приріст випадків COVID-19 і введення обмежень на міжнародні подорожі
вели до зменшення попиту на послуги, які надає компанія. Падіння фінансових
показників також вразило ринкову ціну акцій компанії. Вартість акцій
Tripadvisor значно знизилася під час пандемії.
COVID-19 призвів до викликів для Tripadvisor Inc. і змусив її змінювати
свій бізнес-підхід, адаптуватися до нових умов і змінювати стратегію, щоб
відновити стабільність у різкому та непередбачуваному середовищі. Своїми
інноваційними рішеннями Tripadvisor значно спростив подорожі, надавши
користувачам широкий вибір інформації, що дає змогу приймати обґрунтовані
рішення. Він зібрав на своїй платформі мільйони відгуків і оцінок, що стало
цінним ресурсом для тих, хто шукає незалежні думки під час вибору готелю,
ресторану або розваг у новому місці. Прагнучі запропонувати більш широкий
спектр послуг і можливостей, Tripadvisor, як і раніше, залишається одним з
основних ресурсів для мандрівників по всьому світу.
112
Tripadvisor. Financial Information. URL: https://ir.tripadvisor.com/
77
Tripadvisor має яскраво виражену організаційну культуру, яка спирається
на їхню місію, цінності та стратегічні рішення, що формують основу бізнесу
компанії. Організаційні наративи змінювались відповідно до змін у галузі,
економічних факторів та суспільних тенденцій. Так, якщо у 2015 році місія
Tripadvisor була сформульована «Допомогти людям в усьому світі планувати й
отримувати ідеальні подорожі», то в 2023 році вона має вже іншу форму
«Надихати та давати людям можливість впевнено досліджувати, відчувати та
ділитися нашим світом»
113
. Вони прагнуть забезпечити мандрівникам доступ до
найповнішої та найдостовірнішої інформації, що допомагає ухвалювати
поінформовані рішення під час подорожей, але «допомагати» у 2015 році та
«надихати» у 2023 році – дуже чітко відображає як змінюється світ та споживча
поведінка користувачів ресурсу.
Основна мета компанії забезпечити своїм користувачам легкий доступ
до великого обсягу інформації про подорожі, включно з відгуками, оцінками,
рекомендаціями, а також додатковими послугами, такими як бронювання
готелів, оренда автомобілів і додаткові заходи. Як свою філософію, Tripadvisor
наголошує, що відштовхуючись від «мудрості натовпу» та інноваційних
технології вони надають можливість мандрівникам користуватися надійним
ресурсом, який зберігає, систематизує та надає за запитом цінні поради та ідеї,
що допоможуть мандрівнику із прийняттям рішення щодо мандрівки.
Tripadvisor дотримується кількох ключових цінностей, а саме
114
:
Ми любимо подорожі;
Ми ніколи не перестаємо вчитися;
Дійте як власник;
Ми разом;
Ми віримо в прозорість;
Швидкість перемагає.
Tripadvisor активно розвиває свою платформу, додаючи нові можливості
та сервіси, такі як онлайн-бронювання готелів, оренда автомобілів, замовлення
квитків на заходи тощо. Проводячи постійний моніторинг новітніх тенденцій
щодо інтересів та потреб споживачів та напрямків поліпшення користувацького
досвіду, Tripadvisor оновлює дизайн і функціонал платформи, а також інвестує
у маркетинг і рекламу для розширення аудиторії та зміцнення своєї позиції на
ринку онлайн-туризму. Такі стратегічні рішення дають змогу Tripadvisor
залишатися серед основних мережевих ресурсів для мандрівників більш ніж
двадцять років і впливають на успішність їхнього бізнесу.
TUI
Компанія TUI
115
, один із провідних світових туроператорів, має значну
історію. Компанія TUI була створена у 1923 році під іменем Preussag. І всі
наступні роки -компанія розширювала свою діяльність у сфері туризму та
подорожей. Спочатку промислова корпорація Preussag (пізніше змінила назву
на TUI AG) у 1997 році придбавши Hapag-Lloyd
116
, провідну німецьку
113
Comparably. Tripadvisor: Mission, Vision & Values. URL: https://www.comparably.com/companies/tripadvisor
114
Там само
115
Офіційний сайт Tui Group. URL: https://www.tuigroup.com/en-en
116
Hapag-Lloyd. URL: https://www.hapag-lloyd.com/en/home.html
78
компанію з міжнародних та контейнерних перевезень, почала свій шлях на
туристичний ринок. Подальші придбання в туристичному секторі призвели до
того, що компанія відійшла від своєї промислової діяльності. Придбавши
великих гравців європейського туризму, таких як Thomson
117
, Fritidsresor
118
і
Nouvelles Frontières
119
, а також частки в готельних групах, таких як RIU і Magic
Life, TUI AG зарекомендувала себе як один з провідних світових туристичних
конгломератів
120
.
У 2007 році туроператорські підрозділи TUI AG об'єдналися з
британською компанією First Choice Holidays PLC, яка була заснована у 1973
році і охоплювала як масовий, так і спеціалізований сегменти, утворивши TUI
Travel PLC, акції якої котируються на Лондонській фондовій біржі. TUI AG
володіла значною, 54-відсотковою, часткою в новоствореній компанії. З
моменту злиття в 2007 році співробітники обох компаній тісно співпрацювали,
використовуючи взаємне знайомство, спільне розуміння та єдину мету.
TUI активно розширює свої кордони та впроваджує інноваційні стратегії
для розвитку бізнесу. Компанія активно інвестує в цифрові технології для
поліпшення онлайн-досвіду клієнтів, а також сфокусована на сталому туризмі
та відповідальності перед навколишнім середовищем. Придбання різних
брендів і туроператорів також стає важливим стратегічним рішенням, що дає
змогу компанії зміцнити свої позиції на світовому ринку та розширити свій
портфель послуг. Динаміка ключових показників розвитку TUI. за 2010-2022
роки наведено у табл. 7. Таблиця 7
Динаміка ключових показників розвитку TUI за 2010-2022 рр.
121
рік
Виручка, млрд
дол.
Операційний
прибуток, млрд дол.
Чистий прибуток,
млрд дол.
EPS (прибуток на 1
акцію), дол.
2010
22,04
0,46
0,29
2,08
2011
24,31
0,29
-0,14
-0,98
2012
23,79
0,24
-0,25
-1,76
2013
24,44
0,52
0,001
-0,02
2014
24,54
0,69
0,07
0,5
2015
22,45
0,67
0,24
1,81
2016
18,8
0,94
0,93
5,99
2017
21,77
1,53
0,59
3,75
2018
23,04
1,45
0,9
5,85
2019
21,4
1,03
0,33
2,18
2020
5,17
-4,52
-4,22
-29,81
2021
7,65
-2,12
-1,58
-10,56
2022
18,5
0,13
-0,15
-0,94
Аналіз показників табл. 7 дає змогу зробити наступні висновки:
1) в цілому обсяги діяльності компанії розширювалися, про що свідчить
зростання виручки до 2019 року незначним спадом у 2016 році). Під час
117
Thomson Holidays (TUI UK). URL: https://www.holidayhypermarket.co.uk/operators/tui
118
Tui Fritidsresor URL: https://www.tui.se/
119
Tui Nouvelles Frontières. URL: https://www.tui.fr/gamme-circuit-nouvelles-frontieres/
120
Tui Group. History. URL: https://www.tuigroup.com/en-en/about-us/history
121
Tui Group. Annual Reports. URL: https://www.tuigroup.com/en-en/investors/annual-reports
79
пандемії виручка скоротилася майже в 4 рази порівняно з 2019 роком і складала
5,14 млрд дол. У 2022 році відзначається зростання виручки, але вона
залишається нижчою, ніж у доковідні роки.
2) операційний прибуток характеризувався суттєвими коливаннями; в
2017 році відзначається найбільше значення показника 1,53 млрд дол., а в
2020-2021 рр. операційний прибуток компанії мав від’ємне значення, як
наслідок впливу пандемії COVID-19 на галузь туризму та гостинності.
Загалом, видно, що TUI стикалася з великими труднощами внаслідок
пандемії COVID-19, що призвело до значущого зниження виручки та
від’ємного впливу на операційний та чистий прибуток. У 2022 році компанія
відновила свої показники, але її фінансовий стан залишається вразливим.
Щодо організаційної культури TUI дуже мало інформації, і якщо до 2015
року компанія керувалася лаконічним наративом «Think Travel. Think TUI»
(«Розмірковуєш про подорожі. Думай про TUI»), просуваючи концептуальну
ідею TUI це подорож, то у 2023 році TUI не має вже такої конкретики, і її
місію та цінності можна описати наступним чином.
Місія TUI Group орієнтується на надання високоякісних туристичних
послуг, забезпечуючи клієнтам унікальні історії подорожей і враження. Їхня
мета зробити відпустку частиною життя, пропонуючи різноманітні варіанти
відпочинку та подорожей. Заснована на довірі, унікальності та натхненні,
організаційна культура TUI обертається навколо цих цінностей, включаючи
відповідальність, стійкість та інновації як ключові принципи. Компанія прагне
до забезпечення високого рівня обслуговування, впроваджує інноваційні
рішення для поліпшення клієнтського досвіду і підтримує сталий туризм, де
важливо враховувати вплив своєї діяльності на навколишнє середовище і
суспільне благополуччя.
Однією з ключових цілей TUI Group є зміцнення свого світового
лідерства в туристичній галузі, розвиток інноваційних підходів у наданні
послуг і підтримання позитивного впливу на суспільство та навколишнє
середовище. Ця орієнтація на надання широкого спектра туристичних послуг і
прагнення до створення стійкого, інноваційного та відповідального бізнесу в
галузі туризму вимагає відповідних стратегічних бізнес-ходів.
Стратегічні рішення TUI Group включають активну співпрацю і
партнерства з іншими компаніями, що допомагає розширювати географічні
кордони і диверсифікувати пропоновані послуги. TUI Group прагне до розвитку
інноваційних джерел доходу, включно з онлайн-платформами та послугами в
галузі екскурсій, які доповнюють їхні традиційні туристичні послуги.
TUI Group впроваджує у свої бізнеси практики, спрямовані на зменшення
негативного впливу своєї діяльності на навколишнє середовище. Вони активно
працюють над створенням умов для сталого туризму та вживають заходів щодо
сприяння збереженню природних і культурних ресурсів у регіонах, де вони
представлені. Це відображає стратегічний курс компанії в плані
відповідального та сталого розвитку бізнесу. Загалом, стратегічні рішення TUI
Group, включно з придбаннями, розширенням меж бізнесу, інвестиціями в
80
технології та стійкість, відіграють важливу роль у збереженні та зміцненні їхніх
позицій на світовому туристичному ринку.
Viad Corp
Viad Corp
122
це компанія, що має багату історію, яка охоплює практично
сторічний проміжок часу та революційні стратегічні рішення, що сприяли її
розвитку. Вона була заснована 1926 году как Motor Transit Corporation
123
і
спеціалізувалася в галузі залізничної торгівлі та перевезень. Потім, 1964 року,
було придбано виробничу компанію Dial Corporation
124
, що стало відправною
точкою для створення Viad Corp. Однією зі значущих дат в історії компанії
було перетворення її структури у 1996 році. Це стало стратегічним рішенням,
яке сприяло виділенню двох окремих бізнесів маркетингового та сервісного,
що допомогло краще зосередити зусилля на різних секторах ринку і зміцнити
їхню конкурентоспроможність.
У наступні роки Viad Corp активно розвивалася і розширювала свої
можливості через придбання та об’єднання інших компаній та бізнесів, таких як
Pursuit
125
, Global Experience Specialists (GES)
126
та Spiro
127
. Важливою датою в
історії Viad Corp було придбання компанією ExhibitGroup/Giltspur у 2007 році.
Ця аквізиція суттєво посилила її позиції в галузі виставкового маркетингу та
організації заходів і стало ключовим моментом для розширення географічного
охоплення та клієнтської бази. Ці стратегічні поглинання та інновації дали
змогу компанії зміцнити своє становище у сфері маркетингових послуг,
організації заходів і подій, що сприяло диверсифікації її портфеля послуг і
зміцненню позицій на ринках маркетингу та гостинності. Динаміка ключових
показників розвитку Viad Corp. за 2010-2022 роки наведено у табл. 8. Таблиця 8
Динаміка ключових показників розвитку Viad Corp. за 2010-2022 рр.
128
рік
Виручка, млн
дол.
Операційний
прибуток, млн дол.
Чистий прибуток,
млн дол.
EPS (прибуток на 1
акцію), дол.
2010
896
10
8
0,8
2011
942
14
9,21
0,5
2012
1007
24
5,9
0,3
2013
954
24
21,6
1,02
2014
1065
43
52
2
2015
1089,05
54,58
27,05
1,34
2016
1204,97
85,93
42,78
2,12
2017
1306,97
97,05
58,18
2,84
2018
1296,18
76,99
48,46
2,33
2019
1307,8
90,2
22
1,02
2020
415,4
-116,2
-374,1
-18,55
2021
507,3
-47
-92,7
-5,04
2022
1127,3
68,9
23,2
0,52
122
Офіційний сайт Viad Corp. URL: https://www.viad.com/about-us/company-profile/default.aspx
123
Motor Transit Corporation. URL: https://greyhound.com/
124
Henkel North American Consumer Goods .URL: http://www.henkel-northamerica.com/
125
Pursuit. URL: https://www.pursuitcollection.com/about-us/
126
GES. URL: https://www.ges.com/
127
Spiro. URL: https://www.thisisspiro.com/
128
Viad Corp. INVESTOR CENTER. URL: https://www.viad.com/investors/investor-center/default.aspx
81
Аналіз ключових показників розвитку Viad Corp. у 2010-2022 роках
показує наступні тенденції:
1) виручка компанії відзначалася загальним зростанням впродовж
досліджуваного періоду, спостерігалось стабільне зростання до 2019 року, в
2020-2021 роках виручка майже втричі скоротилася порівняно з попередніми
роками внаслідок впливу COVID-19, і відновилася в 2022 році;
2) операційний прибуток показав стійке зростання до 2020 року, коли він
вперше від’ємний. Однак у 2022 році він відновився, вказуючи на позитивний
тренд в динаміці розвитку;
3) чистий прибуток характеризувався такими ж тенденціями, що і
операційний: 2020-2021 роки для компанії є збитковими, у 2022 році чистий
прибуток відновився, але залишається нижчим порівняно з попередніми
роками.
У цілому, для компанії Viad Corp. відзначалося певне зростання виручки
та прибутковості протягом досліджуваного періоду. Проте, було помітно вплив
фінансових труднощів в 2020-2021 роках, які були пов’язані з COVID-19. У
2022 році компанія показала ознаки відновлення, але показники ще не повністю
відновилися до рівнів попередніх років.
Компанія Viad Corp прагне до інновацій і технологічних рішень,
впроваджуючи нові методи і технології у свої послуги. Також важливим є
прагнення до сталого розвитку, що відображається в їхньому стратегічному
підході до навколишнього середовища та соціальної відповідальності
129
. У
своєму розвитку Viad Corp продовжує зміцнювати позиції на ринку, інвестуючи
в різні сектори (маркетинг, організація заходів і виставок), розвиваючи
стратегії, що дають їй змогу зберігати конкурентоспроможність і зростання в
мінливому бізнес-середовищі.
В основі змін в корпорації Viad Corp. лежать концепції цілісності та
автентичності. Viad Corp. акцентує увагу всіх стейкхолдерів, що «правда вища
за політику. Коли щось не працює, ми так і говоримо. Коли щось працює
чудово, ми це помічаємо». Корпоративні юристи та фахівці з культури
виділяють цю сентенцію, як родзинку внутрішньої культури підприємства. І це
настільки для них важливо, що вони зареєстрували цю фразу «правда вища за
політику» як торговельну марку. Організаційні зусилля, спрямовані на
створення робочого місця, що базується на чесності та взаємній підтримці,
дають свої преференції. Таке робоче місце зумовлює безумовну лояльність
персоналу, тому що «психологічний контракт», коли на робочому місці
співробітник можете почуватися в безпеці, залишаючись самим собою і
ділячись своєю думкою, забезпечує конкурентну перевагу, яку дуже важко, а
для багатьох колективів і не можливо, відтворити. Цінності, які наголошує Viad
Corp., з часом, на відміну від місії та цілі, зазнали змін, які були обумовлені
129
Viad Corp. Development and Rewards. URL: https://www.viad.com/careers/development-and-rewards/default.aspx
82
соціально-культурними викликами останніх десятирічь. Так, в 2015 році як
цінності наголошувались
130
:
чесність – Ми постійно дотримуємося цієї цінності і прагнемо в усьому
бути бездоганно відвертими. Наша поведінка завжди базується на принципах
інтегритету, що є основою нашої діяльності;
командні досягнення Наша головна мета полягає в досягненні успіху
разом, спільними зусиллями. Ми ділимося нашими перемогами з партнерами та
клієнтами, віддавши належне всій команді;
довіра та взаємоповага – Ми створюємо довіру через нашу відкритість,
шанобливе ставлення та відповідальність перед співробітниками та
партнерами;
інновації та відкритість для лідерства Наша організація завжди
відкрита для новаторських ідей, ми прагнемо керувати змінами та знаходити
нові шляхи до успіху, підтримуючи індивідуальне лідерство кожного
працівника. Лідери всі ми, і це дає можливість використовувати наш творчий
потенціал та нашу пристрасть що створити щось нове і більш якісне в бізнесі;
свідоме ставлення до довкілля Ми постійно прагнемо до
збалансованого використання природних ресурсів, поважаючи навколишнє
середовище та роблячи свій внесок у збереження природи для майбутніх
поколінь.
Цінності, які наголошуються у 2023
131
році, виглядають і сприймаються
вже інакше:
люди по-над усе Наші люди забезпечують наш успіх. Ми поважаємо,
цінуємо і приймаємо всіх;
чесність назавжди Ми діємо чесно, навіть коли ніхто не дивиться. Ми
чесно себе оцінюємо і вирішуємо проблеми прямо та відкрито;
очікування майбутнього Ми зосереджені на прискоренні зростання та
побудові сталого майбутнього для наших людей, бізнесу та світу навколо нас;
будьте незвичайні Ми сповнені ентузіазму і прагнемо досягати
видатних результатів у всьому, що ми робимо;
досвід успіху. Досвід Viad Ми запрошуємо наших клієнтів стати
частиною/ долучитися до нашого успіху.
Отже, компанія Viad Corp відзначається високим ступенем готовності до
інновацій та технологічних рішень, спрямована на сталий розвиток та соціальну
відповідальність, зміцнює свої позиції на ринку через інвестиції у різні сектори
та прагне підтримувати внутрішні цінності цілісності та автентичності. Їхня
філософія орієнтована на чесність, взаємну підтримку та відкритість, що сприяє
залученню та утриманню талановитого персоналу та забезпечує їхню
конкурентоспроможність в динамічному бізнес-середовищі.
Wyndham Hotel Group.
Wyndham Hotel Group
132
найбільша у світі готельна компанія з історією,
в якій виділяються кілька ключових дат з погляду стратегічних рішень, що
130
Гринько Т. В., Крупський О. П. Роль організаційної культури у стратегічному розвитку підприємств туризму
та гостинності //Корпоративне управління: процеси, стратегії, технології: колект. моногр./за заг. ред. КС
Шапошникова та ін. – Херсон: Видавничий дім «Гельветика. 2015. С. 142-167.
131
Wyndham Hotel Group. URL: https://www.viad.com/careers/culture-and-values/default.aspx
83
сприяли її розвитку. У 1981 році компанія була заснована після придбання
Howard Johnson Company
133
, що стало відправною точкою її довгого й
успішного шляху. Зазначимо також, що 2005 року компанія придбала бренд
готелю Wyndham, що послужило фундаментом для створення Wyndham Hotel
Group.
У 2018 році Wyndham Hotel Group зробила значущий стратегічний крок,
здійснивши виокремлення своїх бізнес-одиниць і створивши дві незалежні
публічні компанії: Wyndham Hotels & Resorts
134
(зайнялися готельним бізнесом)
і Wyndham Destinations
135
(зайнялися клубним відпочинком). Цей стратегічний
поділ допоміг посилити кожну з компаній у її власній сфері діяльності та
фокусувати зусилля на певних сегментах ринку.
Крім того, компанія активно працює над бізнес-проектами в галузі
сталого розвитку та соціальної відповідальності. Останні десятиліття вони
активно прагнуть зменшити негативний вплив своєї діяльності на навколишнє
середовище та активно долучаються до різноманітних соціальних програм,
зокрема програм із покращення якості життя спільнот, у яких вони присутні.
Історія Wyndham Hotel Group характеризується постійним прагненням до
розвитку, стратегічних злиттів і придбань, інновацій у сфері готельного бізнесу,
а також прагненням до стійкості та соціальної відповідальності. Серед таких
можна згадати мережу довгострокового перебування Hawthorn Suites
136
;
самобутні (відмінні від всіх інших): Wyndham Grand
137
, Registry Collection
Hotels
138
та Dolce
139
; мережи вищої якості: відповідно Wyndham
140
та TradeMark
Collection by Wydham
141
; бренди сектору «Lifestyle»: Alfa All-Inclusive
142
,
Esplendor Boutique Hotels
143
та інші, та ще велика кількість брендів з сегментів
середнього та економного. На сьогодні це бізнес-об’єднання охоплює
приблизно 9300 готелів, що функціонують під 24 брендами і розташовані в 95
країнах. Усі ці фактори мають значний вплив на успіх і стабільність компанії.
Динаміка ключових показників розвитку Wyndham Hotel Group за 2010-2022
роки наведено у табл. 9.
Аналіз динаміки ключових показників розвитку Wyndham Hotel Group
дозволяє виокремити наступні тенденції:
1) у 2010-2015 роках компанія відзначилася сталим зростанням виручки.
Однак у 2015 році відбулася різка зміна в цьому показнику, внаслідок чого
виручка впала до значення, яке становило лише близько 34% від попереднього
року. Подальше зростання виручки відновилося в 2017 році. Під час пандеміє
132
Офіційний сайт Wyndham Hotel Group. / [Електронний ресурс]. URL: http://www.wyndhamhotels.com/
133
Howard Johnson by Wyndhamhttps://www.wyndhamhotels.com/en-uk/hojo
134
Wyndham Hotels & Resorts. URL: https://www.wyndhamhotels.com/en-uk
135
Wyndham Destinations. URL: https://www.wyndhamdestinations.com/
136
Hawthorn Ехtended Stay by Wyndham. URL: https://www.wyndhamhotels.com/hawthorn-extended-stay
137
Wyndham Grand. URL: https://www.wyndhamhotels.com/wyndham-grand
138
Registry Collection Hotels. URL: https://www.wyndhamhotels.com/registry-collection
139
Dolce Hotels and Resorte Wyndham. URL: https://www.wyndhamhotels.com/dolce
140
Wyndham. URL: https://www.wyndhamhotels.com/wyndham
141
TradeMark Collection by Wydham. URL: https://www.wyndhamhotels.com/trademark
142
Alfa All-Inclusive. URL: https://www.wyndhamhotels.com/wyndham-alltra
143
Esplendor by Wyndham. URL: https://www.wyndhamhotels.com/esplendor
84
виручка компанії зменшилась вдвічі, і зараз спострегіється поступове зростання
цього показника; Таблиця 9
Динаміка ключових показників розвитку Wyndham Hotel Group за 2010-2022 рр.
рік
Виручка, млн
дол.
Операційний
прибуток, млн дол.
Чистий прибуток,
млн дол.
EPS (прибуток на 1
акцію), дол.
2010
3851
718
379
2,13
2011
4254
767
417
2,57
2012
4534
852
400
2,8
2013
5009
910
432
3,25
2014
5281
941
529
4,22
2015
1301
250
149
0
2016
1269
295
176
1,76
2017
1347
309
263
2,63
2018
1868
396
162
1,62
2019
2053
464
157
1,62
2020
1300
208
-132
-1,42
2021
1565
455
244
2,61
2022
1498
524
355
3,92
2) операційний прибуток Wyndham Hotel Group зростав з 2010 по 2014
рік, досягши найвищого значення в 2014 році (941 млн дол.). Проте в 2015 році
він суттєво скоротився, і досі не досяг рівня 2014 році (найменше значення
операційного прибутку було у 2020 році);
3) чистий прибуток показував схожу тенденцію з операційним
прибутком, зростаючи до 2014 року і скорочуючись в наступні роки, зі
збитками в 2020 році (-132 млн дол.). Утримання стабільності та покращення
цього показника стали актуальними завданнями для компанії;
Узагальнюючи, можна сказати, що Wyndham Hotel Group відзначається
коливаннями у виручці та прибутку протягом досліджуваного періоду, а також
низькими показниками в 2020 році, що обумовлено COVID-19.
Організаційна культура Wyndham, як і культури провідних підприємств
туризму та гостинності, змушена реагувати на суспільні зміни та
трансформуватися під впливом зовнішніх викликів. Наріжним каменем
культури стає створення умов, коли кожен співробітник свідомо розуміє, що
бути чуйним та шанобливим до відвідувачів, є тією поведінкою, яка оцінюється
і підтримується на рівні керівництва. Головне зберігати ці враження у всіх
відвідувачів. Однак недостатньо лише позитивних вражень від гостей;
необхідно створити умови для «позитивного враження» усіх зацікавлених
сторін, що сприятиме побудові позитивного бренду для всієї корпорації. В 2015
році Wyndham в якості своєї місії зазначав: «У галузі туризму та гостинності ми
є світовим лідером. Наші гості роблять вибір на користь нас через наші відомі
бренди та різноманітні туристичні маршрути, покладаючись на високий
стандарт обслуговування». У 2023 році місія виглядає наступним чином: «Ми
робимо подорож до готелю можливою для всіх. Куди б люди не пішли,
Wyndham буде радий вітати їх. Ця місія, поряд із нашими цінностями, визначає
85
наш щоденний підхід до ведення бізнесу»
144
. Можемо побачити зміну
імперативу з «Ми кращі, тому обирають нас» на більш сучасний «Ми доступні
для всіх, і всі мають можливість відвідати нас».
Аналогічно зазнали зміни і цінності Wyndham. У 2015 році цінності
виглядали наступним чином:
Закон і совість пронизують кожен аспект нашої діяльності: Без совісті
ні бізнес, ні життя не можуть існувати;
Ми поважаємо кожну особу, з якою маємо справу чи це наш клієнт,
франчайзі готелю, представник влади або охоронець, оскільки для нас повага
це фундаментальний принцип;
Ми надаємо співробітникам можливість приймати рішення: Як лідери,
ми вважаємо важливим думати глобально. Відкритість мислення і прийняття
відповідальності - це те, що ми вважаємо важливим у Wyndham. Це дозволяє
нам розширювати горизонти як компанії і як співтовариства;
Покращення життя наших клієнтів: Коли ми допомагаємо нашим
франчайзі створювати незабутні враження для гостей, які їх відвідують, ми
вдосконалюємо нашу роботу шляхом співпраці з клієнтами;
Підтримка спільноти: У якості великої компанії, ми надаємо можливість
працевлаштування та допомагаємо інтегруватися у наш колектив.
У 2023 році цінності трансформувалися та виглядають інакше:
Чесність Ми дотримуємося найвищих стандартів. Ми відповідальні,
правдиві та прозорі. Ми чинимо правильно;
Підзвітність Ми виконуємо взяті на себе зобов’язання і досягаємо
результатів. За будь-яких обставин ми встаємо і говоримо: «Розраховуйте на
мене»;
Інклюзивність Ми поважаємо відмінності в людях, культурах, ідеях і
досвіді. Ми заохочуємо партнерство. Ми вітаємо всіх;
Турбота Ми ніколи не недооцінюємо силу співчуття. Ми щедро
віддаємо свій час, увагу та дії;
Веселощі Це сила, що заряджає енергією. Коли нам подобається
займатися улюбленою справою, нашим гостям подобається проводити час із
нами. Філософія бізнесу Wyndham впливає на всі стратегічні рішення і полягає
в задоволенні потреб. Wyndham постійно слідкує за новітніми трендами в галузі
і враховує їх, щоб випереджати бажання та потреби клієнтів. Свої зусилля
Wyndham спрямовує як на боротьбу за максимальний охват клієнтів, так і на
благодійність, прагнучі не лише розширювати свій бізнес і допомагати
матеріально, але ще й і надавати ексклюзивну увагу, участь та особистий час
всім стейкхолдерам.
Практично всі підприємства, які були об’єктом нашого дослідження, є
активними у ролі відповідальних корпоративних учасників світового бізнес
середовища. Це викликано, по-перше, свідомістю туристичних та готельних
компаній щодо можливої шкоди, яку вони можуть завдати місцевим
144
Wyndham. Mission & Values. URL: https://corporate.wyndhamhotels.com/about-us/mission-vision-values/
86
спільнотам, як усвідомлено, так і неусвідомлено, а, по друге, вимогами часу
сучасними тенденціями у філософії бізнесу.
Негативний вплив може відобразитися в екологічному дисбалансі країни.
Наприклад, у зусиллях задовольнити потреби туристів у Таїланді, було
нанесено шкоду біорізноманіттю річки Квай
145
: було знищено значну кількість
земноводних, плазунів, риб та комах, що можуть бути шкідливі для туристів.
Також виникає можливість конфлікту культур
146
,
147148
та інших проблем.
Відтак, компанії, які діють у сфері туризму та гостинності, акцентують
увагу на наслідках своєї діяльності для місцевих громад та споживачів на
певній території. Цей підхід спрямований на зменшення напруги, що може
виникнути через сприйняття підприємства на конкретній території, а також
покращення їхнього іміджу. Це сприяє позитивному впливу на економічні
результати фірми. Певні компанії, такі як Viad Corp., Accor Group,
Intercontinental Hotel Group, та Wyndham Hotel Group, включають у свої місії
чітке зобов’язання до співпраці з місцевими громадами з метою поліпшення
якості життя їхніх мешканців.
Всі згадані вище компанії представляють собою синтез бюрократичної та
адхократичної культур, результатом якого стало сприяння покращенню бізнес-
процесів у галузі туризму та гостинності. Ця динаміка свідчить про складність
ідентифікації культурних аспектів на цих підприємствах, які не зводяться лише
до конкретної ідентифікації. Всі ці компанії є міжнародними і на різних
напрямках бізнес-середовища сприяють розвитку найбільш ефективних
моделей культур, що відповідають їх стратегіям розвитку. Однак, підкреслити
одну чітку культуру, що є явно ідентифікованою, стає проблематичним
завданням через таку різноманітність. Потреба у створенні та розвитку
організаційної культури, яка має на меті підвищення ефективності бізнесу, була
актуалізована ще у 1992 році
149
. Вищезгадане свідчить про постійний стрімкий
розвиток та динаміку в прагненні вдосконалення культурних моделей у галузі
туризму та гостинності.
Д. Ліфінцев у своїй роботі «Методичні основи оцінки впливу
корпоративної культури на діяльність організації»
150
зауважує, що ефективність
культури підприємства визначається його здатністю «ефективно
співпрацювати» зі всіма стейкхолдерами, а також здатністю менеджерів та
працівників працювати ефективно у своїх посадах. На жаль, більшість малих
підприємств у сфері туризму досить формально ставляться до формування
організаційної культури. Винятком тут є підприємства гостинності, які
145
van de Water A., Matteson K. Human-elephant conflict in western Thailand: Socio-economic drivers and potential
mitigation strategies. PLoS One. 2018. Т. 13. №. 6. С. e0194736. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0194736
146
Yang J., Ryan C., Zhang L. Social conflict in communities impacted by tourism. Tourism management. 2013. Т. 35.
С. 82-93.
147
Stukalo N. V., Krasnikova N. A., Krupskyi O. P., Redko V. Y. Fostering Sustainable Tourism in Global Economy.
Revista ESPACIOS. 2018. T.39. №42. URL: http://www.revistaespacios.com/a18v39n42M8v39n42p27.pdf
148
Gusman I., Chamusca P., Fernandes J., Pinto J. Culture and tourism in Porto City Centre: Conflicts and (Im) possible
solutions. Sustainability. 2019. Т. 11. №. 20. С. 5701. https://doi.org/10.3390/su11205701
149
Kotter, J. P. Corporate culture and performance / J. P. Kotter, J. L. Heskett. New New York: The Free Press, 1992.
224 p.
150
Ліфінцев Д. С. Методичні основи оцінки впливу корпоративної культури на діяльність організації.
Ефективна економіка. 2011. №. 7. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=635
87
заохочують оригінальність та позитивні емоції, а також франчайзингові
підприємства
151
.
Більшість власників малих і середніх підприємств у галузі туризму не
бачать необхідності в цілеспрямованому та системному вкладенні коштів та
власного часу у розвиток культури організації. Брак чітких прикладів швидкого
впливу організаційної культури на ефективність економічної діяльності, разом з
високою мобільністю кадрів у сфері туризму, є основними факторами, що
гальмують розвиток міцної організаційної культури, часто ставлячи цей процес
на другорядне місце. Але необхідно розуміти, що культура це інерційний
конструкт, завдяки якому зберігається знайомий status quo у суспільстві, і
культура організації це не виняток, а повноправна культура зі всіма плюсами та
мінусами, і інерційність їй також властива. Саме за рахунок інерційності
культури підприємство протистоїть зовнішнім та внутрішнім викликам, які не
завжди сприяють посиленню підприємства. Завданням керівництва є не лише
передбачати майбутнє підприємства та розробляти стратегічні плани для
зменшення можливого впливу майбутніх подій на ефективність бізнесу, але й
готувати організаційну культуру підприємства до прийняття очікуваних змін,
які передбачаються як у суспільстві, так і в бізнес-процесах.
Для дослідження ролі організаційної культури у стратегічному розвитку
підприємств у сфері туризму та гостинності є доцільним виявити та оцінити
фактори, які впливають на результативність діяльності цих підприємств. Для
аналізу ми використовуємо чотири основні показники розвитку, засновані на
даних дев’яти обраних підприємств (див. табл. 1-9).
Для розв’язання цієї задачі ми використовуємо програмне забезпечення
«Statistica 10.0» з модулем кластерного аналізу. Цей інструмент дозволяє
розділити весь обсяг аналізованих об’єктів на кілька однорідних груп
(кластерів), спрощуючи багатовимірні дані для подальшого їх аналізу та
інтерпретації. Кластерний аналіз включає різні алгоритми класифікації, які
утворюють наочні структури з досліджуваних даних для подальшої детальної
інтерпретації багатовимірних даних.
При проведенні аналізу вихідних даних підприємств ми застосовуємо
метод класифікації, відомий як метод Варда (Ward’s method). Метод Варда є
одним із численних методів кластерного аналізу, який використовується для
групування подібних об’єктів у визначені кластери. Цей метод спирається на
мінімізацію дисперсії всередині кластерів та максимізацію різниці між ними. У
методі Варда використовується квадрат відхилення між середніми значеннями
кожного кластера та обчислюється з кожним новим об’єктом, який додається до
кластера. Кластери об’єднуються на основі критерію мінімізації
внутрішньокластерної дисперсії та максимізації міжкластерної відстані.
Зазвичай обирають відстань, яка вимірює схожість між об’єктами. Доцільно
використовувати коефіцієнт кореляції Пірсона (Pearson correlation), що
визначає ступінь лінійної залежності між змінними, або інші метрики, які
151
Krupskyi O. P., Stukalo N., Krasnikova N., Falko Y. Franchising model for expansion of the international travel
business. Problems and Perspectives in Management. 2017. Т. 15. №. 4. С. 230-242.
http://dx.doi.org/10.21511/ppm.15(4-1).2017.07
88
допомагають оцінювати відношення між об’єктами. Одним з переваг методу
Варда є його здатність ефективно розрізняти компактні та однорідні кластери.
Під час аналізу результатів кластеризації цей метод дозволяє візуалізувати
структуру кластерів і сприяє більш детальній інтерпретації отриманих груп.
Оскільки немає загального прийнятого рішення стосовно формули визначення
відстані між об’єктами в різних випадках
152
, ми обрали «1-коефіцієнт кореляції
Пірсона» (1-Pearson r) як міру відстані. Цей підхід дозволяє аналізувати
об’єкти, які не можуть бути представлені як точки в просторі з численними
вимірами. На нашу думку, ця комбінація інструментів класифікації є
оптимальною для подальшої графічної та аналітичної інтерпретації отриманих
результатів.
Важливо відзначити, що дані, представлені у табл. 1-9, потребують
стандартизації. Ця процедура є необхідною для усунення можливих помилок,
які можуть виникнути через різні одиниці виміру вихідних даних, а також для
того, щоб показники з великими значеннями не переважали над тими, які
мають менші значення. Процес стандартизації був проведений відповідно до
наступної формули:
,
(1)
де
i (i=1- ) вихідне значення показника;
середнє значення показника;
стандартне відхилення показника.
Стандартизовані показники розвитку компаній наведено в табл. 10-18.
Таблиця 10
Унормовані показники розвитку Accor Group за 2010-2022 рр.
рік
Виручка
Операційний
прибуток
Чистий
прибуток
EPS (прибуток на 1
акцію)
2010
1,207441
0,835433
-0,06517
-0,04606
2011
1,203259
1,047348
-0,08246
-0,0587
2012
1,023414
0,888412
-0,96424
-0,98096
2013
1,094515
0,835433
0,073149
0,092907
2014
0,672088
0,747136
0,159598
0,19903
2015
-1,39823
0,464582
0,107729
0,143442
2016
-1,39823
-0,85989
0,125018
0,135861
2017
-1,13055
-0,64797
0,332496
0,330421
2018
-0,37771
1,223944
2,182502
2,101674
2019
-0,20623
-0,82457
0,332496
0,340528
2020
-1,26857
-1,30137
-2,43387
-2,49449
2021
-1,05945
-1,28371
-0,06517
-0,04354
2022
-0,21041
-1,12478
0,297916
0,279886
152
Großwendt A., Röglin H., Schmidt M. Analysis of ward's method. Proceedings of the Thirtieth Annual ACM-SIAM
Symposium on Discrete Algorithms, 2019. С. 2939-2957. https://doi.org/10.1137/1.9781611975482.182
89
Таблиця 11
Унормовані показники розвитку Expedia, Inc. за 2010-2022 рр.
рік
Виручка
Операційний
прибуток
Чистий
прибуток
EPS (прибуток на 1
акцію)
2010
-1,33513
-0,14776
0,258694
0,275852
2011
-1,19608
0,133886
0,250646
0,264457
2012
-1,01695
0,057936
0,225352
0,235156
2013
-0,7885
-0,0465
0,144873
0,155394
2014
-0,48265
0,194014
0,335725
0,370265
2015
0,445538
0,029455
0,75652
0,811402
2016
0,445538
0,105405
0,202243
0,179811
2017
0,842084
0,363319
0,312731
0,27748
2018
1,200708
0,504143
0,344923
0,314919
2019
1,46092
0,803197
0,527727
0,497234
2020
-0,65654
-3,04178
-3,21114
-3,2093
2021
0,391399
-0,21105
-0,43113
-0,40946
2022
1,337597
1,255733
0,282838
0,236784
Таблиця 12
Унормовані показники розвитку Hilton Hotels за 2010-2022 рр.
рік
Виручка
Операційний
прибуток
Чистий
прибуток
EPS (прибуток на 1
акцію)
2010
-0,02418
-0,23387
-0,50492
-0,63939
2011
0,387411
-0,24732
-0,58764
-0,63431
2012
0,671205
-0,04385
-0,39647
-0,58353
2013
0,935427
0,331144
-0,21082
-0,53783
2014
1,376949
0,956696
0,197247
-0,42105
2015
-0,88304
-0,40539
1,524389
1,39673
2016
-0,88304
-0,4592
-0,43508
-0,24333
2017
0,012089
-0,01526
0,936182
0,919436
2018
0,458215
0,489214
0,347975
0,503073
2019
0,772519
0,867572
0,563038
0,777263
2020
-2,18919
-2,62173
-2,37983
-2,06619
2021
-1,33665
-0,22042
-0,30824
-0,01992
2022
0,381654
1,602428
1,254182
1,549058
Таблиця 13
Унормовані показники розвитку Intercontinental Hotel Group за 2010-2022 рр.
рік
Виручка
Операційний
прибуток
Чистий
прибуток
EPS (прибуток на 1
акцію)
2010
-0,91266
-0,66129
-0,37805
-0,55074
2011
-0,79033
-0,2125
0,152834
-0,16559
2012
-0,73178
-0,15931
0,423044
0,034921
2013
-0,67236
0,050121
-0,12056
-0,2867
2014
-0,71168
0,073392
-0,06333
-0,17155
2015
-0,83664
2,915732
2,575186
2,519861
2016
-0,83664
0,119933
0,006602
0,130877
2017
1,22555
0,232962
0,407149
0,620586
2018
1,454487
-0,2524
-0,20003
-0,01471
2019
1,707892
-0,09283
-0,08559
0,163966
90
2020
-0,24332
-1,60542
-2,136
-2,16546
2021
0,204942
-0,50505
-0,46388
-0,25957
2022
1,065643
0,096663
-0,11738
0,144113
Таблиця 14
Унормовані показники розвитку Marriott International за 2010-2022 рр.
рік
Виручка
Операційний
прибуток
Чистий
прибуток
EPS (прибуток на 1
акцію)
2010
-0,93326
-0,84096
-0,67539
-0,75774
2011
-0,76048
-1,02548
-1,0467
-1,09559
2012
-0,90201
-0,57346
-0,51401
-0,53573
2013
-0,65554
-0,52106
-0,43547
-0,40059
2014
-0,39841
-0,33435
-0,2541
-0,13996
2015
0,010926
-0,12581
-0,10271
0,154444
2016
0,010926
-0,04502
-0,17555
-0,04826
2017
1,292795
1,134163
0,754157
0,487463
2018
1,370545
0,98349
1,393955
1,230724
2019
1,42492
0,365512
0,488527
0,468158
2020
-1,21784
-1,50807
-1,71078
-1,76162
2021
-0,38291
0,310921
0,240034
0,255797
2022
1,374356
2,18014
2,038037
2,142907
Таблиця 15
Унормовані показники розвитку Tripadvisor Inc. за 2010-2022 рр.
рік
Виручка
Операційний
прибуток
Чистий
прибуток
EPS (прибуток на 1
акцію)
2010
-1,40839
0,580121
0,612817
0,717034
2011
-1,21797
0,647058
0,593496
0,645878
2012
-0,91426
0,775353
0,702981
0,699245
2013
-0,47558
0,764197
0,773824
0,725929
2014
0,249935
1,020789
0,90907
0,850452
2015
0,813956
0,418356
0,728742
0,681456
2016
0,813956
0,050203
0,226401
0,201153
2017
0,997143
-0,18408
-0,6688
-0,65272
2018
1,139353
0,14503
0,181319
0,192258
2019
1,006784
0,167342
0,265042
0,263414
2020
-1,29751
-2,46551
-2,40767
-2,43162
2021
-0,57923
-1,60649
-1,49959
-1,4888
2022
0,84288
-0,31237
-0,41763
-0,40367
Таблиця 16
Унормовані показники розвитку TUI за 2010-2022 рр.
рік
Виручка
Операційний
прибуток
Чистий
прибуток
EPS (прибуток на 1
акцію)
2010
0,35045
0,217462
0,383983
0,399704
2011
0,711799
0,114552
0,066412
0,074878
2012
0,629023
0,084284
-0,01483
-0,00792
2013
0,732493
0,253783
0,170545
0,176784
2014
0,748411
0,356693
0,221505
0,231983
2015
-0,16531
0,344586
0,347056
0,371043
91
2016
-0,16531
0,508032
0,856647
0,814759
2017
0,307471
0,865191
0,605544
0,576978
2018
0,509635
0,816763
0,834491
0,799898
2019
0,248572
0,562514
0,413524
0,410319
2020
-2,33499
-2,7972
-2,94682
-2,98549
2021
-1,94021
-1,34435
-0,99708
-0,94206
2022
-0,21306
0,017695
0,059026
0,079124
Таблиця 17
Унормовані показники розвитку Viad Corp. за 2010-2022 рр.
рік
Виручка
Операційний
прибуток
Чистий
прибуток
EPS (прибуток на 1
акцію)
2010
-0,40282
-0,37671
0,168408
0,25885
2011
-0,23906
-0,31041
0,178902
0,206271
2012
-0,00766
-0,14465
0,150194
0,171218
2013
-0,19634
-0,14465
0,286364
0,297407
2014
0,198822
0,17028
0,55003
0,469165
2015
0,69712
0,362223
0,333633
0,353491
2016
0,69712
0,881861
0,470063
0,490196
2017
1,060243
1,06618
0,603631
0,616386
2018
1,02183
0,733678
0,519327
0,527002
2019
1,063198
0,952638
0,289833
0,297407
2020
-2,11377
-2,46852
-3,14564
-3,13248
2021
-1,78661
-1,3215
-0,70499
-0,76468
2022
0,420612
0,599583
0,300241
0,209776
Таблиця 18
Унормовані показники розвитку Wyndham Hotel Group за 2010-2022 рр.
рік
Виручка
Операційний
прибуток
Чистий
прибуток
EPS (прибуток на 1
акцію)
2010
0,71775
0,660791
0,619002
-0,00101
2011
0,96956
0,848285
0,838047
0,288351
2012
1,144516
1,173529
0,740053
0,43961
2013
1,441315
1,395461
0,924512
0,735549
2014
1,611272
1,514079
1,483653
1,373464
2015
-0,89559
-1,12997
-0,7068
-1,40179
2016
-0,89559
-0,95778
-0,55116
-0,24434
2017
-0,84685
-0,90421
-0,04966
0,32781
2018
-0,52131
-0,57131
-0,63186
-0,33641
2019
-0,40571
-0,31112
-0,66068
-0,33641
2020
-0,87622
-1,29068
-2,32658
-2,33565
2021
-0,71064
-0,34555
-0,15918
0,314657
2022
-0,7525
-0,08153
0,480657
1,17617
Під час розподілу множини на групи були використані стандартизовані
показники, що включають: виручку, операційний прибуток, чистий прибуток та
EPS (за даними для компаній, що наведено в табл. 10-18); а також присутність
або відсутність певних організаційних цінностей (таких як колективізм,
чесність, довіра, повага, інноваційність, лідерство, гостинність,
92
відповідальність, дисциплінованість, екологічність та інші). Наявність або
відсутність цих цінностей у стратегії підприємства визначалася шляхом
експертних оцінок та аналізу стратегічних цінностей підприємств у галузі
туризму та гостинності. Під час проведення кластерного аналізу з урахуванням
положення об’єктів на площині було отримано кілька варіантів групування з
різною кількістю груп, починаючи від трьох до п’яти. Серед варіантів
угрупування найбільш оптимальним виявився поділ множини на три групи
(кластери) (див. рис. 11). Цей процес кластеризації та використання
стандартизованих показників разом із визначенням організаційних цінностей в
стратегії підприємств туризму та гостинності став підґрунтям для уточнення
щодо групування об’єктів та розуміння їхнього розміщення в кластерах.
Під час побудови кластерного дерева виникає суттєва проблема
визначення кількості кластерів. Ця проблема обумовлена потребою знайти
природні локальні скупчення об’єктів, які проаналізовані. Число кластерів K
виступає як параметр, який іноді ускладнює вибір виду алгоритму, коли воно є
невідомим, а також значно впливає на якість результату, коли воно відоме. Для
вирішення цієї проблеми визначення кількості кластерів, ми використовуємо
спеціальний інструмент у програмі «Statistica 10.0».
Ward`s method
1-Pearson r
0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0 1,2
Linkage Distance
Accor Group
Wyndham Hotel Group
Intercontinental Hot
Marriott Internation
Hilton Hotels
Tripadvisor Inc.
Expedia, Inc.
TUI
Viad Corp.
1 Сluster
2 Сluster
3 Сluster
Рис. 11. Дендрограма результатів кластерного аналізу
Як результат аналізу ми отримали графік об’єднання об’єктів у класи за
допомогою методу Варда (Ward's method) (див. рис. 12). На цьому графіку є
93
точка «зламу» та номер кроку m, на якому відбувся цей «злам». У випадку, що
ми розглядали, точка «зламу» припадає на крок 6. Кількість класів визначається
як nm, де n це загальна кількість об’єктів у вибірці. У нашому випадку
отримуємо, 9-6 = 3. Таким чином, наше припущення, що побудоване на
аналітичному аналізі, підтвердилося визначення кількості кластерів, рівним
трьом є доцільним. Цей результат показав сформовані кластери, кожен з яких
включає однорідні за значенням розглянуті нами підприємства в сфері туризму
та гостинності з точки зору особливостей існуючої на підприємствах
організаційної культури.
Згідно отриманого кластерного аналізу було сформовано наступні
угрупування:
до першого кластера увійшли: Viad Corp., TUI, Expedia, Inc., Tripadvisor
Inc.; до другого кластера увійшли: Hilton Hotels, Marriott International,
Intercontinental Hotel Group.;
до третього кластера увійшли: Wyndham Hotel Group, Accor Group.
Plot of Linkage Distances across Steps
1-Pearson r
Linkage
Distance
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
Step
0,0
0,2
0,4
0,6
0,8
1,0
1,2
1,4
Linkage Distance
Рис. 12. Графік об’єднання об’єктів до класів
До першого кластеру увійшли 4 підприємства які мають спільні
особливостями за розглянутими даними. А саме в організаційній культурі всіх
чотирьох компаній Viad Corp., TUI, Expedia, Inc., та Tripadvisor Inc.,
спостерігається високий рівень спрямованості на інновації та розвиток.
Наприклад, Expedia Inc. та Tripadvisor Inc. зосереджуються на розвитку та
94
впровадженні онлайн-платформ, які надають доступ до широкого спектру
подорожей та готельних послуг для клієнтів. У свою чергу, TUI активно
розвиває онлайн-платформи та спеціалізовані послуги для покращення та
розширення можливостей у сфері туризму. Viad Corp. зосереджує увагу на
розвитку бізнесу та послуг у сфері управління подіями та експозиціями,
пропонуючи клієнтам інноваційні рішення для організації їхніх заходів.
Кожна з цих компаній як перспективну стратегію свого сталого бізнес
розвитку використовує технології для поліпшення своїх послуг та розширення
глобальної присутності. Вони створюють спеціалізовані онлайн-платформи,
спрямовані на полегшення та покращення подорожей та туристичних послуг,
що відбивається і в наративах їх організаційних культур. Ці компанії
наполегливо працюють над розвитком стратегій, спрямованих на оптимізацію
витрат та ефективне використання ресурсів. Viad Corp. фокусується на розвитку
бізнесу та послуг у галузі управління подіями та експозиціями, забезпечуючи
клієнтам інноваційні рішення для організації їхніх заходів. Expedia, Inc. та
Tripadvisor Inc. намагаються досягти фінансової стабільності та ефективності,
оптимізуючи внутрішні процеси та споживання ресурсів для досягнення
фінансової прибутковості. TUI активно використовує онлайн-платформи та
спеціалізовані послуги для покращення та розширення своїх можливостей у
сфері туризму.
Компанії, які сформували 1-й кластер, мають спільний підхід до
соціальної відповідальності та ефективності. Вони активно прагнуть до
впровадження сталих практик, спрямованих на зменшення впливу на довкілля
та сприяння соціальному благополуччю. Кожна з цих компаній розвиває та
впроваджує стратегії, спрямовані на екологічну стійкість та відповідальне
використання ресурсів. Наприклад, Viad Corp. працює над удосконаленням
процесів управління подіями, щоб зменшити екологічний слід та забезпечити
ефективну відновленність ресурсів під час організації заходів. TUI та Expedia,
Inc. активно займаються розробкою та впровадженням програм та практик,
спрямованих на зменшення впливу на довкілля та збереження ресурсів у сфері
туризму та подорожей. Tripadvisor Inc. проводить постійні акції, спрямовані на
забезпечення гуманного поводження з тваринами, які перебувають у неволі. Це
стосується як тварин, які беруть участь у розважальних атракціонах для
туристів, так і тварин, що перебувають у неволі (як домашні, так і свійськи
тварини).
Усі ці компанії також прагнуть до сприяння місцевому співтовариству та
соціальному розвитку громад. Вони впроваджують програми, спрямовані на
розвиток місцевих громад, надають підтримку соціальним ініціативам та
стимулюють розвиток місцевої економіки через свою діяльність у різних
країнах та регіонах.
До другого кластеру увійшли 3 підприємства (Hilton Hotels, Marriott
International та Intercontinental Hotel Group), які є провідними у готельній галузі
та спільно визначають стандарти та тенденції в індустрії гостинності.
Об’єднуючи різні бренди та послуги, вони займають ключове положення у
сегменті глобальних мереж готелів та ресторанів, пропонуючи різноманітні
95
інноваційні рішення та персоналізовані послуги для своїх клієнтів. Кожна з цих
компаній має власний унікальний підхід до готельного бізнесу, проте всі вони
спільно прагнуть досягнення високих стандартів гостинності та впроваджують
стратегії, спрямовані на забезпечення неперевершених вражень для своїх
гостей. Зосередженість на наданні високоякісних послуг, розширення брендів
та активне використання технологій для поліпшення обслуговування
створюють унікальні підходи до готельного бізнесу в цих компаніях.
У всіх трьох компаній спостерігається організаційна культура, яка
орієнтована на впровадження у бізнес-процеси дій персоналу, що акцентовані
на гостинність, високу якість обслуговування та створення неповторного
досвіду для своїх клієнтів. Marriott International, наприклад, описує свою
культуру як «миттєві гармонійні враження», ставлячи акцент на надання
особистого та унікального обслуговування в кожному готелі. В Hilton Hotels
активно розвивають своє сприйняття як «гостинної» компанії, працюючи над
створенням «незабутніх вражень» для своїх гостей. Intercontinental Hotel Group
впроваджує наративи «Покажіть, що ми дбаємо», та «Відсвяткуйте різницю».
Усі три компанії виявляють інтерес до розвитку брендів, розширення
глобальної присутності та залучення клієнтів через свої стратегії. Marriott
International пропонує понад 30 брендів готелів, таких як Ritz-Carlton та
Sheraton, прагнучі створити різноманіття для своїх клієнтів. Intercontinental
Hotel Group також має у власності 19 брендів готелів, включаючи Holiday Inn. У
свою чергу, Hilton Hotels в своєму портфоліо має 22 бренда, серед яких Waldorf
Astoria та Conrad, які відомі своїми високими стандартами обслуговування в
готельній галузі.
Ці три компанії ставлять собі на мету дотримуватись стратегій,
спрямованих на фінансову стійкість та ефективність. Intercontinental Hotel
Group, наприклад, спрямовує зусилля на приваблення бізнес-класу гостей.
Marriott International та Hilton Hotels використовують свої програми лояльності
для залучення та утримання клієнтів, сприяючи фінансовій стійкості та
розвитку. Ці готельні компанії працюють над зменшенням екологічного
впливу, впроваджуючи екологічно орієнтовані програми та сталий підхід до
управління готелями. Усі три компанії активно застосовують стратегії сталого
розвитку та соціальні програми для підтримки місцевих громад. Наприклад,
Marriott International має ініціативу «Serve 360: Doing Good in Every Direction»,
спрямовану на зменшення впливу на навколишнє середовище та підтримку
місцевих ініціатив в кожній локації. Hilton Hotels використовує програму
«Travel with Purpose», яка фокусується на зменшенні впливу на навколишнє
середовище та підтримку соціальних ініціатив. Intercontinental Hotel Group
спрямовує увагу на реалізацію програм, спрямованих на соціальну допомогу,
включаючи ініціативи, націлені на збереження довкілля та допомогу місцевим
громадам, зокрема у сфері освіти та соціального розвитку.
Всі три компанії вкладають значні зусилля в підтримку різних
благодійних організацій та програм допомоги громадам, що сприяють
покращенню якості життя у різних спільнотах та зростанню соціальної
ефективності.
96
До третього кластеру увійшли дві впливові готельні компанії: Wyndham
Hotel Group та Accor Group. В першу чергу ці компанії об’єднує прагнення
досягти високих стандартів гостинності та взаємодії з клієнтами. Обидві
компанії визначаються невідтворюваною сильною організаційною культурою,
що спрямована на створення комфортного та дружнього середовища для своїх
клієнтів. Наприклад, Wyndham Hotel Group акцентує увагу на своїй гостинній
культурі, спрямованій на створення «домашнього» середовища для гостей у
всіх своїх готелях. У свою чергу, Accor Group розвиває «гостинний дух» через
різноманітні бренди, такі як Raffles, Fairmont та Sofitel, ставлячи акцент на
унікальний характер кожного готелю. Обидві компанії активно застосовують
стратегії брендування та розширення своєї глобальної мережі для привертання
нових клієнтів та утримання існуючих. Wyndham Hotel Group має у своїй
власності 24 бренди готелів, таких як Ramada, Days Inn та інші, та активно
розширює свою глобальну мережу. У той час Accor Group володіє більш ніж 40
різноманітними брендами, що дозволяє їй пропонувати різні варіації
обслуговування в різних сегментах ринку: від класу люкс до економ класу, а
також сукупні послуги. Ці підприємства ретельно розвивають свої готельні
послуги, ставлячи акцент на гостинний досвід та унікальність кожного з них.
Підприємства враховують глобальні тенденції та високу
конкурентоспроможність в готельній галузі, активно використовуючи стратегії
розвитку та маркетингу для залучення та утримання клієнтів.
Обидві компанії використовують програми лояльності та маркетингові
стратегії для залучення нових клієнтів та утримання існуючих. Wyndham Hotel
Group впроваджує свою програму лояльності Wyndham Rewards, яка стимулює
клієнтів повертатися до їхніх готелів. Accor Group має програму лояльності,
Accor Live Limitless, яка надає переваги для клієнтів та сприяє їхній лояльності.
Обидві компанії активно впроваджують екологічні ініціативи, спрямовані на
зменшення впливу на довкілля та розвиток сталого готельного бізнесу.
Вживають кроки у напрямку сталого розвитку, впроваджуючи екологічно
орієнтовані практики та збалансовані програми для зменшення впливу на
довкілля. Наприклад, Wyndham Hotel Group активно працює над зменшенням
викидів вуглекислого газу та підвищенням енергоефективності своїх готелів в
рамках програми збереження природних ресурсів. Accor Group використовує
стратегії сталого розвитку для зменшення впливу на довкілля, включаючи
програми утилізації відходів та зменшення споживання води та електроенергії.
Обидві компанії також спрямовані на співпрацю з місцевими спільнотами
та виконання соціальних програм. Вони підтримують благодійність, освітні
ініціативи та інші соціальні проекти, спрямовані на покращення життя в різних
громадах, де вони функціонують. Наприклад, Wyndham Hotel Group активно
підтримує благодійні організації, націлені на підтримку освітніх програм та
допомогу місцевим спільнотам. Аналогічно, Accor Group має кілька соціальних
програм, які спрямовані також на покращення життя місцевих спільнот та
підтримку освітніх та благодійних ініціатив.
З урахуванням поточної ситуації в компаніях, бізнес яких є спрямованим
на туризм та гостинність, важливою стає можливість використовувати
97
різноманітні важелі впливу на формування та підтримку автентичної
організаційної культуру. Такий підхід може включати економічні,
організаційні, комунікативні та психологічні важелі, спрямовані на формування
та зміцнення бажаної культури, і як наслідок, а деколи і як інструмент,
формування поведінки працівників, яка є сприятливою для сталого розвитку
бізнесу.
Проте в Україні існує важлива особливість, коли у туристичному та
готельному бізнесі часто стає важко визначити один вид впливу від іншого.
Зазвичай спостерігається комплексне використання різних важелів, оскільки
вони взаємодіють між собою. Це пояснюється тим, що в більшості українських
підприємств у цьому секторі працює обмежена кількість працівників, що
змушує топ-менеджерів використовувати різні важелі одночасно.
Особливу увагу слід звернути на те, що організаційна культура не
виникає сама по собі, вона є результатом колективних зусиль усіх
співробітників і має великий інерційний потенціал з точки зору впровадження
змін. Таким чином, культура повинна відповідати стратегічному розвитку
конкретної компанії. Варто підкреслити той факт, що без урахування
національних особливостей співробітників та споживачів послуг, застосування
світових підходів у формуванні організаційної культури може бути
непродуктивним. Тому важливо враховувати особливості країни для успішної
адаптації та ефективного впровадження власних стратегій та підходів.
В умовах туристичних та готельних підприємств ефективність та
успішність розробки та підтримки організаційної культури тісно пов’язані з
використанням різноманітних важелів впливу та їх поєднанням. Компанії в
цьому сегменті часто мають схильність до використання інтегрованого підходу,
де важелі економічної, організаційної, комунікативної та психологічної
природи взаємодіють та посилюють один одного. Підкреслення важливості
того, що культура є наслідком дій усіх працівників, свідчить про необхідність
залучення та підтримки усіх служб та рівнів управління у процесі формування
культури. Такий підхід допомагає впроваджувати стратегічні зміни, які
відповідають не лише вимогам ринку, а й унікальним потребам компанії та
споживачів послуг. Але ця стратегія впливова лише у тому випадку, коли на
підприємстві працюють дійсно фахові спеціалісти, які розуміють як саме через
організаційну культуру відбувається вплив на всю роботу підприємства
туризму та гостинності.
Нарешті, необхідно враховувати, що використання міжнародних методик
у формуванні організаційної культури потребує адаптації до конкретних
національних умов та особливостей персоналу та споживачів. Застосування
світових підходів потребує ретельного вивчення та урахування місцевих
особливостей, що стане ключовим для успішної імплементації змін та
формування культури, яка відповідає стратегічному розвитку підприємства в
туристичній та готельній галузі.
Таким чином, отримані дані дозволяють сформулювати наступні
висновки. Аналіз функціонування провідних підприємств у сфері туризму та
гостинності підтверджує, що визначальну роль у стратегічному розвитку
98
відіграє організаційна культура. Це ключовий фактор, що забезпечує сталість
успіху підприємства, орієнтованого на тривалий період, а не тимчасові
досягнення.
Досвід провідних компаній у галузі туризму та гостинності точки зору
економічних показників) має велике значення і може бути корисним для
вивчення та адаптації українськими підприємствами. Ефективне управління
стратегічним розвитком вимагає вчасної та адекватної реакції на зміни у
зовнішньому середовищі, такі як сезонні коливання попиту, політична
обстановка, зміни в законодавстві, фінансові коливання тощо. В цьому
контексті вірно сформована сильна організаційна культура є допоміжним
фактором.
Вважаємо за доцільне знову наголосити, що існує недостатньо
досліджень щодо впливу організаційної культури підприємств туризму та
гостинності на ефективність роботи цих підприємств, яка залишається на
периферії інтересів як в українській, так і в світовій управлінській науці.
Незважаючи на окремі публікації, які хоча б частково розглядають питання
формування, розвитку та підтримки організаційної культури в галузі туризму та
гостинності, на сьогодні відсутні роботи, де були б запропоновані дійсно
надійні та ефективні методи оцінки впливу організаційної культури на
економічні показники підприємства. Також відсутні дослідження, які
аналізували б особливості процесів трансформації організаційної культури в
різних підприємствах під впливом змін зовнішнього середовища та стратегій
розвитку.
Сильна організаційна культура представляє собою потужний внутрішній
ресурс для розвитку підприємства. Однак, характеристики організаційної
культури визначаються сферою діяльності підприємства. Навіть у тому
випадку, коли спостерігаються загальні риси організаційних культур у
провідних компаніях сфери туризму та гостинності, існують специфічні
відмінності, які варто враховувати. Організаційна культура є невідтворюваним
стратегічним ресурсом підприємства.
Розуміння унікальних особливостей організаційної культури успішних
підприємств у сфері туризму та гостинності надає можливість адаптувати та
використовувати їх досвід власною командою. Крім того, це сприяє розробці та
впровадженню стратегій, які дозволяють передбачати, уникати та своєчасно і
конструктивно вирішувати організаційні протиріччя на різних рівнях
управління підприємствами на ранніх етапах стратегічного розвитку.
99
1.4. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА ТРЕНДИ ВЕДЕННЯ РЕСТОРАННОГО
БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ ТА ПОЛЬЩІ *
Вивчення розвитку ресторанного бізнесу під час воєнних конфліктів стає
актуальною та значущою темою у контексті сучасних геополітичних реалій. В
умовах складної і нестабільної ситуації, економічна динаміка переживає
значущі зміни, які негативно впливають на функціонування ресторанів.
Розуміння та аналіз ринкових тенденцій стають важливими для визначення
ключових викликів та ризиків, які стикаються підприємства громадського
харчування, а також для розробки ефективних стратегій виходу з воєнної кризи.
Бойові дії призводять до зменшення попиту на ресторанні послуги, змін у
споживчому поведінці та скорочення прибутковості. Підприємці у сфері
ресторанного бізнесу стикаються з викликами, такими як зростання витрат на
забезпечення безпеки, обмежений доступ до ресурсів, погіршення
інфраструктури та зміни у попиті на продукцію та послуги.
Ресторанний бізнес відіграє важливу роль у стимулюванні економіки та
соціальному розвитку країни, сприяючи створенню нових робочих місць,
розвитку туризму, культурному обміну та гастрономічній спадщині.
Дослідження ресторанного бізнесу під час воєнного періоду є необхідним
для виявлення можливостей та шляхів вирішення проблем, з якими стикаються
ресторатори та підприємці. Результати цього дослідження можуть служити
практичним посібником для управління ресторанним бізнесом та стати
основою для подальших наукових досліджень у цій області.
Ресторанна індустрія в Польщі останнім часом переживає значне
зростання, що робить її привабливим ринком для інвесторів і підприємців. Ця
індустрія перетворилася на важливу частину туристичної індустрії країни,
оскільки багато ресторанів пропонують унікальні страви, які демонструють
польську культуру та кухню.
Польська кухня різноманітна і на неї вплинули різні культури протягом
історії. Деякі популярні кухні в Польщі включають традиційні польські страви,
такі як п’єрогі, кілбаса та бігос, а також міжнародні кухні, такі як італійська,
французька та азіатська. Крім того, в Польщі також є ресторани, які
пропонують українську кухню, яка набула популярності як серед місцевих
жителів, так і серед туристів. Ці різноманітні варіанти роблять Польщу
привабливим напрямком для любителів їжі та дають можливість власникам
ресторанів задовольнити широкий спектр смаків, рис. 1.
У той час як польська ресторанна індустрія пропонує багато можливостей
для зростання та успіху, власники ресторанів також мають вирішувати
проблеми. Ці виклики включають зростання цін на продукти харчування,
зростання конкуренції та зміну споживчих уподобань. Однак за допомогою
правильних стратегій і ділової практики власники ресторанів можуть подолати
ці виклики та процвітати в галузі. Наприклад, отримання ступеня гостинності
та гастрономії в авторитетному закладі, такому як Wyższa Szkoła Turystyki i
* Автор Сидорук С.В.
100
Hotelarstwa у Гданську, може надати цінні знання та навички, необхідні для
успішного управління рестораном. Загалом, ресторанна індустрія в Польщі
пропонує динамічну та захоплюючу бізнес-можливість для тих, хто хоче вийти
на ринок.
Рис. 1. Порівняння кількості закладів України та Польщі
У Польщі є багато успішних міжнародних мереж ресторанів, які
закріпили сильну присутність на ринку. Серед них такі популярні бренди, як
McDonald's, KFC, Pizza Hut і Subway. Ці мережі змогли залучити велику
клієнтську базу завдяки незмінній якості, доступним цінам і зручному
розташуванню. Популярність цих брендів є свідченням успіху міжнародного
ресторанного бізнесу в Польщі.
Кілька факторів сприяли успіху цих міжнародних мереж ресторанів у
Польщі. Одним із ключових факторів є їх здатність адаптуватися до місцевого
ринку. Ці мережі змогли змінити своє меню та маркетингові стратегії, щоб
задовольнити переваги польських споживачів. Крім того, вони інвестували в
технології для покращення взаємодії з клієнтами, такі як онлайн-замовлення та
послуги доставки. Іншим важливим фактором є їх здатність підтримувати
постійну якість у всіх місцях, що допомогло створити лояльність до бренду.[9]1
Ведення успішного ресторанного бізнесу в Україні вимагає адаптації до
місцевих ринкових умов і культурних норм. Щоб досягти успіху, українським
підприємцям варто взяти до уваги уроки польського досвіду. Одним із
ключових факторів успішного ведення ресторанного бізнесу є ефективний
маркетинг, зокрема на туристичному ринку. Українські підприємці можуть
вчитися на польському досвіді, вивчаючи, як успішні ресторани в Польщі
адаптували свої маркетингові стратегії, щоб привернути увагу місцевих
клієнтів і туристів. Крім того, розуміння культурних норм і уподобань має
вирішальне значення для розробки меню, яке відповідає місцевим смакам і
уподобанням. Пристосовуючись до місцевих ринкових умов і культурних норм,
українські підприємці можуть збільшити свої шанси на успіх у ресторанному
господарстві1.
1 Українські ресторани в Польщі - Наш вибір URL: https://naszwybir.pl/ukrayinski-restorani-v-polshhi/
101
Виявлення можливостей для зростання та розширення є ще одним
важливим уроком, який українські підприємці можуть винести з польського
досвіду. Власники польських ресторанів успішно розширили свій бізнес,
визначивши нові можливості для зростання, такі як послуги громадського
харчування, варіанти доставки та партнерство з місцевими підприємствами.
Вивчаючи нові шляхи зростання та розширення, українські підприємці можуть
збільшити свої потоки доходу та охопити нових клієнтів.
Подолання викликів і навчання на помилках є ключовим аспектом
успішного ведення ресторанного бізнесу. Польський досвід показав, що такі
виклики, як зростання витрат, конкуренція та зміна споживчих уподобань,
можна подолати шляхом інновацій та адаптації. Крім того, навчання на
минулих помилках є важливою частиною розвитку та вдосконалення
ресторанного бізнесу. Українські підприємці можуть отримати користь від
вивчення того, як успішні польські ресторани подолали виклики та
адаптувалися до мінливих умов ринку. Застосовуючи ці уроки до власного
бізнесу, українські підприємці можуть підвищити свої шанси на успіх у
конкурентній ресторанній індустрії.
Також я продемонструю декілька ресторанів Польщі, які вважаю
найкращими у своєму сегменті. Вони є гарним прикладом на який потрібно
рівнятися нашим рестораторам.
Ресторан Atelier Amaro
Atelier Amaro є одним із найпопулярніших ресторанів Польщі,
відзначених зірками Мішлена. Засновник і шеф-кухар ресторану Янек
Венделл, відомий своїми кулінарними досягненнями та незвичайним підходом
до приготування їжі.
Ресторан Atelier Amaro відчуває сильний вплив сучасної польської кухні,
заснованої на старовинних рецептах і традиційних методах приготування.
Головна ідея ресторану продемонструвати, як звичайні інгредієнти можуть
стати незвичайними стравами за допомогою раніше недоступних технік і
процесів2.
Ресторан Atelier Amaro має три різних меню:
«Смак літа», «Смак осені», «Смак зими» це ресторани, де круглий рік
подають найсмачніші страви зі свіжих продуктів. Усі страви ретельно відібрані
та створені експертами, щоб подарувати гостям незабутні враження.
Ресторан Atelier Amaro відомий своєю унікальною атмосферою та
дизайном з увагою до деталей. Якщо ви хочете дізнатися, як працюють
найкращі ресторани Польщі та скуштувати найсмачніші страви сучасної
польської кухні, вам обов’язково потрібно відвідати ресторан Atelier Amaro.
Ресторан Solec 44
Solec 44 один із найпопулярніших ресторанів Варшави, відомий своєю
польською та європейською кухнею. Ресторан знаходиться за адресою Солець
44, неподалік від центру міста. Він пропонує гостям унікальну кулінарну
подорож, де вони можуть насолоджуватися спогляданням приготування їжі на
2 Офіційний веб-сайт ресторану Solec 44 URL: solec44.pl.
102
відкритій кухні. Меню ресторану змінюється щодня в залежності від сезону та
наявності інгредієнтів, тому гості завжди можуть знайти щось нове та цікаве3.
Шеф-кухар ресторану Йоанна Козак зайнята підбором інгредієнтів та
складанням меню, щоб подавати клієнтам свіжі та смачні страви. Ресторан
також пропонує широкий вибір вин для максимального задоволення від їжі. У
Solek 44 ви можете відчути особливу атмосферу, де кожна деталь була
продумана, щоб запропонувати гостям незабутні враження. Ресторан має
невелику кількість місць, що надає йому особливої затишності та елегантності.
Якщо ви шукаєте ресторан зі свіжими стравами, вишуканим інтер'єром і
неповторною атмосферою, Solec 44 саме для вас.
Tequilarnia
Tequilarnia справжній мексиканський ресторан у Кракові. Ресторан
пропонує гостям широкий вибір мексиканських страв і напоїв, включаючи різні
види текіли.
У меню Tequilarnia багато класичних мексиканських страв, таких як
науатлаче, гуакамоле, тако та фахітас. Також у нас великий вибір текіли з
неповторним смаком і ароматом, виготовленої з мексиканської агави. Tequilania
пропонує широкий вибір текіли з різними кольорами, термінами витримки та
смаками. Ресторан оформлено в стилі мексиканської культури з елементами
традиційного декору та мистецтва. Атмосфера в Tequilania дуже жива та
доброзичлива, завдяки чому гості відчувають себе в самому серці Мексики.
Tequilarnia - ідеальне місце для вечірнього відпочинку з друзями або
романтичної вечері. Якщо ви любите мексиканську кухню і хочете
насолодитися неповторною атмосферою, Tequila Luna саме для вас4.
У меню Tequilarnia багато класичних мексиканських страв, таких як
науатлаче, гуакамоле, тако та фахітас. Також у нас великий вибір текіли з
неповторним смаком і ароматом, виготовленої з мексиканської агави. Tequilania
пропонує широкий вибір текіли з різними кольорами, термінами витримки та
смаками. Ресторан оформлено в стилі мексиканської культури з елементами
традиційного декору та мистецтва. Атмосфера в Tequilania дуже жива та
доброзичлива, завдяки чому гості відчувають себе в самому серці Мексики.
Tequilarnia - ідеальне місце для вечірнього відпочинку з друзями або
романтичної вечері. Якщо ви любите мексиканську кухню і хочете
насолодитися неповторною атмосферою, Tequila Luna саме для вас.
Ресторанний ринок Волині та Західної України демонструє позитивне
зростання, незважаючи на триваючу війну в країні. За даними Work.ua, ринок
праці в Україні активно відновлюється, що може сприяти зростанню
ресторанної індустрії. Станом на лютий 2023 року позитивна динаміка
спостерігається майже в усіх областях Західної та Центральної України,
включно з Закарпатською. Індустрія гостинності, яка включає ресторанний
сектор, є однією з найбільших галузей у світі. З точки зору кількості та типів
ресторанів у регіоні, доступна велика різноманітність. Компанія Pro-Consulting
3 Офіційний веб-сайт ресторану URL: https://tequilarnia.pl/
4 Робота закладів західної частини України в умовах війни URL: https://www.restorator.ua/post/west-ukrainian-
restaurants-during-war
103
провела аналіз ринку громадського харчування в Україні, який виявив повну
картину тенденцій і процесів у галузі. У регіоні є різні типи ресторанів,
починаючи від фаст-фуду і закінчуючи вишуканою кухнею.
Пропонована кухня також різноманітна, як традиційна українська, так і
інтернаціональна кухня, така як італійська, китайська та японська, рис. 2.
30%
21%
26%
15%
8%
Українська
кухня
Американськ
а
Рис. 2. Розподіл популярних кухонь світу
Середні ціни в ресторанах регіону відрізняються в залежності від типу
закладу та кухні, що пропонується. Аналіз ресторанного ринку України
показує, що якщо країна продовжить розвиватися в напрямку досягнення
європейського рівня життя, ресторанна індустрія продовжить розвиватися.
Незважаючи на триваючу війну, попит на ресторани в регіоні залишається
високим, і гості прагнуть невеликого відпочинку. Загалом ресторанний ринок
Волині та Західної України продемонстрував стійкість і потенціал для
зростання в майбутньому. На ресторанний ринок України, зокрема Волині та
Західного регіону, впливають різні фактори. Такі економічні чинники, як
інфляція, коливання валют і рівень безробіття, мають значний вплив на
ресторанну індустрію. Війна, що триває в Україні, також вплинула на
економіку, що призвело до скорочення споживчих витрат і зменшення кількості
туристів, які відвідують регіон. У результаті ресторанам у цьому районі
довелося коригувати свої ціни та меню, щоб залишатися
конкурентоспроможними та залучати клієнтів.
Соціальні чинники, такі як зміна споживчих уподобань і стилю життя,
також впливають на ресторанний ринок України. Популярність певних кухонь і
типів ресторанів може змінюватися з часом, і ресторани повинні адаптуватися
до мінливих вимог споживачів. Крім того, війна в Україні призвела до змін у
споживчій поведінці, і багато людей вважають за краще залишатися вдома, а не
обідати. Як наслідок, ресторанам довелося скоригувати свої маркетингові
стратегії та меню, щоб звернути увагу на споживачів, які шукають більш
доступні та зручні варіанти, табл.1.
На поведінку споживачів на ринку ресторанного господарства також
впливають різні чинники, зокрема демографічні, економічні умови та культурні
уподобання. У західному регіоні України демографічний профіль споживачів
ресторанів різноманітний: молодь і старші, міські та сільські та різні рівні
доходів. За даними аналізу ринку громадського харчування Pro-Consulting за
104
2020 рік, найбільша група споживачів ресторанів в Україні це люди у віці від
25 до 44 років, дещо вищий відсоток жінок. Однак у період війни у 2023 році
демографічний профіль споживачів ресторанного господарства може змінитися
через зміни економічних умов та міграційних структур. Відновлення
українського ринку праці також може вплинути на поведінку ресторанних
споживачів4. Таблиця 1
Топ закладів м. Луцьк
Назва
Загальна характеристика
4rest
Заклад "4rest" пропонує розкішну атмосферу та вишукану кухню, в
якій поєднуються класичні та сучасні кулінарні техніки.
Базилік
Ресторан «Базилік» відомий своєю автентичною атмосферою та
багатогранністю смаків вишуканих страв, приготованих з
використанням свіжих інгредієнтів.
Skybar Family
Skybar Family відзначається своїм вражаючим панорамним видом на
місто, ідеальним для вечірнього відпочинку та насолоди смачною
їжею та коктейлями.
Не Про Хліб
Ресторан «Не Про Хліб» славиться своєю унікальною концепцією, де
кожна страва має характерний гастрономічний підхід із
використанням незвичайних інгредієнтів.
Фактори, що впливають на поведінку споживачів ресторанного
господарства в Україні, включають ціну, якість, зручність та культурні
уподобання. Згідно з тим же аналізом Pro-Consulting за 2020 рік,
найважливішими факторами для споживачів ресторанів в Україні є якість їжі та
обслуговування, а потім ціна та місце розташування . Крім того, культурні
уподобання відіграють значну роль на ресторанному ринку, де регіональна
кухня та традиційні страви популярні серед споживачів. У Західному регіоні
України, наприклад, такі страви, як борщ, вареники та голубці, поширені в
ресторанах і користуються популярністю серед місцевих жителів5.
На вподобання споживачів ресторанного господарства Волині та
Західного регіону України, як правило, впливає місцева культура та традиції.
Наприклад, регіон має багату кулінарну спадщину з унікальними стравами, які
відображають місцеву культуру та історію. Це створює можливість для
ресторанів виділитися, пропонуючи традиційні страви, які не є широко
доступними в інших місцях.
Крім того, триваючий конфлікт в Україні може вплинути на ресторанний
ринок, оскільки споживачі можуть бути більш обережними у своїх витратах і
можуть віддавати перевагу обідати вдома, а не поза домом. Загалом, поведінка
споживачів ресторанного господарства в Україні є складною та багатогранною,
і на неї впливає низка факторів, зокрема демографічні, економічні умови та
культурні уподобання.
Попри війну, яка триває в Україні, ресторанний ринок Західного регіону
країни, в тому числі й Волині, протягом останніх місяців демонструє позитивну
5 Аналіз ринку громадського харчування URL: https://pro-consulting.ua/ua/pressroom/analiz-rynka-obshestvennogo-
pitaniya-horeca-kejtering-takzhe-pitanie-na-azs
105
динаміку. Згідно зі звітом Т2, спостерігається зростання попиту на ресторанні
послуги в різних регіонах України, в тому числі в Західній і Центральній
Україні. Очікується, що ця тенденція збережеться, і за прогнозами ринок
ресторанного господарства регіону зростатиме в найближчі роки. Однак ринок
також стикається з такими викликами, як зростання цін на продукти харчування
та брак кваліфікованої робочої сили5.
Щоб досягти успіху на цьому ринку, як існуючі, так і нові гравці повинні
знати про можливості та виклики, з якими вони можуть зіткнутися. Наприклад,
компанії повинні розглянути можливість адаптації до мінливих уподобань
споживачів і пропонувати унікальні страви, щоб виділитися серед конкурентів.
Крім того, компанії повинні зосередитися на створенні сильного бренду та
репутації, а також на підтримці високих стандартів якості їжі та послуг. Уміння
орієнтуватися в цих викликах і використовувати можливості буде вирішальним
для успіху на ресторанному ринку Волині та Західного регіону України.
Підсумовуючи, ресторанний ринок України продемонстрував стійкість,
незважаючи на триваючу війну та економічні виклики. Незважаючи на те, що
ринок стикається з такими проблемами, як зростання цін на продукти
харчування та брак кваліфікованої робочої сили, існують також можливості для
зростання та успіху. Щоб досягти успіху на цьому ринку, компанії повинні
зосередитися на адаптації до мінливих уподобань споживачів, підтримці
високих стандартів якості та створенні сильного бренду .
Зважаючи на сучасні тенденції у сфері харчування та зростаючу
свідомість про здоровий спосіб життя, проект закладу харчування FitEat виник
з метою задоволення потреб суспільства у якісному та правильному харчуванні.
FitEat - ексклюзивний заклад, який поєднує в собі кулінарне мистецтво та
науковий підхід до харчування.
Наш заклад пропонує широкий вибір комплексних меню, розроблених з
урахуванням рекомендацій дієтологів та найсучасніших досліджень у галузі
харчування. Кожна страва в нашому меню - це результат поєднання
вишуканого смаку, естетики та корисних властивостей продуктів. Ми ставимо
своєю метою надати клієнтам насолоду від їжі.
FitEat - це не просто заклад харчування, але й спосіб покращити якість
свого життя через свідомий вибір харчових продуктів. Наша команда експертів
враховує індивідуальні потреби клієнтів, розробляючи меню, яке задовольняє
смакові вподобання та дієтологічні потреби кожної особи.
Запрошуємо приєднатися до нас - у світ смачного та здорового
харчування, де кожна страва - це маленький шедевр, що дарує радість і
забезпечує нас енергією для досягнення мрій та досягнення максимального
потенціалу. FitEat - це шлях до гармонії між смаком, здоров'ям та задоволенням
Цілью створення проекту є створення закладу харчування в Луцьку.
Планується відкриття 1 торгівельної точки в зручній локації, для швидкої та
якісної достваки нашої продукції до клієнтів. Заклад FitEat, розроблений з
метою задоволення зростаючого попиту на здорову та смачну їжу, виступає
передовим проєктом в сфері гастрономії та ресторанного бізнесу. Його
цільовим завданням є надання клієнтам можливості насолоджуватися смачними
106
стравами, що сприяють здоровому способу життя. Наша команда професіоналів
у галузі харчової технології та кулінарного мистецтва гарантує високу якість
приготування страв, зберігаючи їх смак та поживні властивості.
Головним принципом FitEat є забезпечення здорових та збалансованих
харчових раціонів, які враховують індивідуальні потреби клієнтів. Ми
пропонуємо широкий вибір страв, розроблених на основі ретельного
дослідження сучасних тенденцій у харчуванні, а також враховуючи дієтологічні
рекомендації. Наше меню включає різноманітні страви, що задовольнять
смакові переваги різних клієнтів, зокрема вегетаріанців, веганів, спортсменів та
людей з особливими харчовими потребами. Ми надаємо можливість замовляти
страви заздалегідь, враховуючи особисті бажання та вимоги. Наша команда
досвідчених кухарів та кур'єрів гарантує своєчасну доставку страв, зберігаючи
їх свіжість та смакові якості. Підприємницький потенціал FitEat полягає в
розвиненні інноваційної системи доставки харчування, що забезпечує зручність
та задоволення потреб клієнтів. Використання сучасних технологій у процесі
замовлення та доставки їжі, таких як мобільний додаток або онлайн-платформа,
підсилює конкурентоспроможність FitEat та забезпечує швидку та ефективну
обробку замовлень.
Розраховуючи на зростаючий попит на здорову їжу та зручність її
доставки, FitEat прогнозує стабільний та прибутковий розвиток на
ресторанному ринку. Ми прагнемо стати передовим закладом в галузі доставки
здорового харчування, привертаючи широке коло клієнтів, які цінують своє
здоров'я та якість харчування, табл. 2.
Таблиця 2.
Резюме проекту
Концепція
проекту
Заклад FitEats буду працювати у форматі доставки їжі, з нахилом в
здорове харчування. Доставку ми будемо робити по попередньому
замовленню і складати меню за бажанням клієнтів
Місце
знаходження
м. Луцьк, Волинська область
Графік реалізації
проекту
Розрахунковий період для проекту
Початок пректу
Початок продажів
1 рік
Січень 2024
Березень 2024
Бюджет проекту
Вартість проекту
Особисті кошти
Інвестиції
Орієнтовно 100000
30000
70000
Прибутковість
проекту
Валовий дохід
Капіталізований чистий прибуток
Сукупний грошовий потік
500000
200000
300000
Інвестиційна
привабливість
проекту
Ставка дисконту
DPP (дисконтований період
окупності), років
NPV (чиста наведена вартість), ;
IRR (внутрішня норма доходності), %
PI (прибутковість вкладень), од.
10%
3 роки
150000
15%
1.5
За даними наукових досліджень, здорове харчування стає все більш
популярним серед споживачів у всьому світі, включаючи Україну. За останні
107
роки спостерігається зростання свідомості щодо впливу харчування на здоров'я
та бажання забезпечити своєму організму корисні поживні речовини. FitEat
відповідає даним тенденціям, пропонуючи різноманітні страви, розроблені з
використанням натуральних інгредієнтів, багатих на вітаміни, мінерали та
антиоксиданти. Крім того, наш проект відповідає уявленням споживачів про
зручність та швидкість обслуговування. Він сприяє зекономленому часу та
зусиль клієнтів, оскільки можливість передзамовлення дозволяє їм отримувати
готову, здорову їжу без необхідності готування або відвідування ресторану.
За статистикою, у перший рік роботи закривається близько 40%
ресторанів та кафе. Це відбувається тоді, коли підприємець розпочинає вести
бізнес без аналітики ринку, розуміння основних тенденцій і загального бачення
ринку гастрономії. Серед основних причин також можна виділити:
1. Недостатнє дослідження ринку: Багато підприємців не проводять
достатнього аналізу ринку перед відкриттям закладу. Вони можуть
недооцінювати конкуренцію, неправильно оцінювати попит або не знаходити
свою унікальну конкурентну перевагу.
2. Фінансові труднощі: Багато власників закладів можуть стикатися з
фінансовими труднощами через неправильну оцінку витрат та доходів,
недостатній потік клієнтів або високі витрати на оренду, персонал та інші
витрати (рис. 3-5).
Рис. 3. Ціль створення закладу FitEats
Низька якість обслуговування та продукту: Якість обслуговування та
продукту є ключовим фактором успіху в галузі харчування. Якщо заклад не
забезпечує задоволення клієнтів через погану якість страв, некомпетентний
персонал або погане обслуговування, це може призвести до втрати клієнтів і,
нарешті, до закриття закладу.
4. Проблеми з управлінням: Недосвідчені власники або менеджери
можуть мати проблеми з ефективним управлінням закладом. Недостатня
108
організація, погане планування, недостатні навички управління персоналом або
фінансами можуть спричинити негативні наслідки для бізнесу.
5. Зміни в економічних умовах: Зміни в економічних умовах, такі як
зростання цін на продукти або послуги, зменшення купівельної спроможності
клієнтів або економічна рецесія, можуть вплинути на фінансову стабільність
закладу і призвести до його закриття.
У сучасному ринку громадського харчування спостерігається значна
динаміка заміни учасників, деякі заклади закриваються, тоді як інші
відкриваються. Перед тим, як ресторатори розпочинають свою діяльність, вони
вивчають політику розвитку та створюють нові формати обслуговування,
спрямовані на задоволення потреб середнього класу. Це пояснюється
макроекономічною ситуацією в Україні, фінансовим становищем українських
споживачів та модними тенденціями, що підкреслюють популярність закладів
середнього цінового сегменту6.
Провівши дослідження ринку доставки їжі, ми розуміємо що початок
активного розвитку і розширення даної підгрупи закладів припав на 2019 рік.
0
200
400
2019 рік 2020 рік 2021 рік 2022 рік
Кількість закладів
харчування у місті Луцьк
Кількість закладів
Рис. 4. Кількість закладів харчування у місті Луцьк
Тоді через початок пандемії COVID-19 в Україні 12 тис. закладів були
зачинені повністю або частково. Доставка їжі до дому стала єдиним методом
зберегти робочі місця для працівників, а рестораторам не втратити свої
підприємства6.
63%
37%
0%0%
Заклади харчування
України на момент
Працюють
Рис. 5. Заклади харчування України на момент пандемії COVID-19
Ринок доставки їжі в Україні є динамічним і швидко зростаючим
сегментом громадського харчування, який залучає все більше уваги серед
6 Підвищення якості послуг підприємств Р.Г URL: https://tourlib.net/statti_ukr/naumenko.htm
109
споживачів. В останні роки спостерігається інтенсивний ріст попиту на послуги
з доставки їжі до дому. Це явище стало неодмінною складовою сучасного
способу життя українських споживачів, які активно користуються зручним і
ефективним методом отримання харчових продуктів без необхідності
готування або відвідування ресторанів і закладів громадського харчування.
Аналіз ринку доставки їжі в Україні підтверджує дивовижні темпи його
зростання. Результати експертних оцінок свідчать про значне зростання
популярності цього сегмента та збільшення попиту з боку споживачів. Це
обумовлено комплексом факторів. По-перше, зміни в способі життя і ритму
сучасних людей призводять до збільшення популярності доставки їжі, оскільки
вона забезпечує збереження часу та зусиль. По-друге, доступність Інтернету та
поширення смартфонів сприяють зручному замовленню їжі через онлайн-
платформи та мобільні додатки7.
Дослідження показують, що ринок доставки їжі в Україні, щорічно
зростає на рівень приблизно 30-40%. Останні роки ми були свідками
збільшення кількості компаній, що надають послуги доставки їжі, а також
розширення їх географічного охоплення. Багато ресторанів та кафе вдаються до
ефективної стратегії «готуй та доставляй», що дозволяє залучити нових клієнтів
та збільшити обсяги продажу.
Український ринок доставки їжі характеризується наявністю як місцевих,
спеціалізованих платформ, які фокусуються на окремих містах або регіонах, так
і національних платформ, які покривають більшу кількість населених пунктів.
Конкуренція на ринку є високою, що змушує компанії постійно
вдосконалювати свої послуги, пропонувати нові привабливі умови для клієнтів
та розвивати технологічні рішення для спрощення процесу доставки, рис. 6.
0
2000
4000
6000
8000
10000
2018 2019 2020 2021 2022
Кількість закладів доставки в Україні
2018-2022
Кількість закладів
Рис. 6. Кількість закладів доставки в Україні 2018-2022
Характеризуючи ринок послуг доставки, ми маємо проаналізувати
цільову аудиторію нашого закладу. Для ефективного надання послуг доставки
варто ретельно аналізувати та сформувати образ цільової аудиторії нашого
закладу. Серед цільових сегментів можна виділити особливо свідомих, які
слідують здоровому способу життя та харчування індивідів. Ці клієнти
дотримуються суворих дієт, що ставить їх у центр нашого фокусу. Зокрема,
7 Ефективність контролю обслуговування URL: https://tourlib.net/books_ukr/nechauk72.htm
110
нашими основними клієнтами будуть зайняті особи, які ретельно планують свій
день, розписуючи його похвилинно. Доставка обідів безпосередньо до їх
робочих місць буде нашою великою перевагою. Серед них можна виділити
працівників IT-сфери, державних службовців та офісних працівників8.
Також нашою цільовою аудиторією є студенти та молоді активні люди,
які виявляють зацікавленість у здоровому способі життя та правильному
харчуванні. Вони можуть бути студентами, що проживають у гуртожитках, або
молодими працівниками, які мають обмежений час на готування їжі. Доставка
здорових страв до їхніх місць проживання або навчання може стати зручним та
популярним варіантом для них.
Необхідно також враховувати групу вегетаріанців та веганів, які
відмовляються від споживання м'яса та інших продуктів тваринного
походження. Ці клієнти активно пропагують здорове харчування на основі
рослинної їжі. Доставка різноманітних вегетаріанських та веганських страв
може задовольнити їхні потреби та пропонувати варіанти, що відповідають
їхнім переконанням та дієтологічним обмеженням, рис. 7.
Рис. 7. Сегментація цільової аудиторії
Концепція кафе- це доставка здорового харчування, з врахуванням усіх
побажань клієнта. В меню закладу FitEats ми готуємо такі страви:
1. Зелений салат з авокадо та грейпфрутом: Зігріваючий салат з
соковитим авокадо, свіжим грейпфрутом, зеленими листям та легким
цитрусовою заправкою.
2. Грильована куряча грудка з рататуєм: Соковита куряча грудка,
грильована до досконалості, подається з ароматним рататуєм зі свіжих овочів.
3. Лосось з печеними овочами: Імпортний лосось, запечений з
приправами, супроводжується асортиментом запечених овочів, таких як
морква, цукіні та перець.
4. Бургер з кіноа та чорною квасолею: Ситний і смачний бургер,
приготований з кіноа, чорної квасолі та ароматних спецій, подається зі свіжими
овочами та спеційним соусом.
8 Що таке ROI, ROMI, ROAS? URL: https://marketing.link/uk/yak-porahuvati-roi/
111
5. Індичка в горіховому соусі: Ніжна та соковита індичка, приготована в
багатому горіховому соусі, супроводжується овочами на пару.
6. Боул з кіноа, темпе та кунжутним соусом: Запашний боул з кіноа,
маринованого темпе, свіжих овочів та смачного кунжутного соусу.
7. Овочеве рагу з сочевицею: Ароматне рагу з міксом свіжих овочів та
ніжними чечевицею, подається з тимчасовим кокосовим рисом.
8. Шпинатний омлет з копченим лососем: Пухкий омлет зі свіжим
шпинатом та кусочками копченого лосося, супроводжується кольоровими
овочами.
9. Безглютеновий шоколадний торт з авокадо: Насолоджуйтеся
солодким десертом - безглютеновим шоколадним тортом, приготованим з
додаванням крему з авокадо для ніжності і смаку.
Закупівлю основної продукції ми будемо проводити у мережах магазинів
Сільпо, Там-Там, та Metro. В данних постачальників є оптові продажі, які
дають нам можливість закупати по вигідній ціні продукцію для виготовлення
наших страв. В таблиці нижче ми продемонструємо порівння цін у даних
постачальників, табл. 3. Таблиця 3.
Порівня динаміка цін у постачальників для закладу FitEats
Товар
Там Там (грн)
Сільпо (грн)
Метро (грн)
Кінуа
50
55
48
Авокадо
20
18
22
Спаржа
35
40
38
Лосось
120
115
118
Куряча грудка
40
42
38
Чорна фасоля
15
12
16
Шпинат
10
8
12
Мигдаль
45
50
43
Кокосове молоко
25
28
26
Мед
30
32
28
Обладнання є необхідним інструментом у створенні високоякісних страв
у закладі харчування. Його вплив на якість продуктів величезний і відіграє
значну роль у стимулюванні клієнтів стати постійними споживачами та
приносити закладу прибуток. Вибір нового обладнання для закладу FitEats
ґрунтується на переконанні, що воно здатне багатократно перевершити
функціональність та тривалість роботи порівняно з вживаним обладнанням.
Основні мотиви такого рішення наступні:
В першу чергу, нове обладнання гарантує високу якість та безпеку
продуктів. Відомо, що старе обладнання втрачає свою функціональність,
піддається зносу та стає менш надійним. Нове обладнання володіє передовими
технологіями, які дозволяють забезпечити належну температуру, гігієну
та безпеку приготування їжі. Це зменшує ризик захворювання та гарантує
високу якість продуктів, що має велике значення для задоволення клієнтів та
формування позитивного іміджу закладу.
По-друге, нове обладнання є більш продуктивним та ефективним. Воно
може мати інноваційні функціональні можливості, які спрощують та
112
прискорюють процеси приготування страв. Наприклад, нові плити, печі або
фритюрниці можуть бути оснащені програмами автоматичного керування,
точними регуляторами температури та часу, що сприяє економії часу та зусиль
працівників.
По-третє, нове обладнання зазвичай потребує меншої кількості
обслуговування та ремонту. Вживане обладнання може вимагати постійного
сервісу та витрат на ремонт. Заміна його на нове дозволяє знизити витрати на
обслуговування та ремонт, а також забезпечує стабільну роботу закладу без
непередбачених зупинок. Крім того, нове обладнання може володіти
інноваційними функціями, які полегшують роботу та покращують якість
приготування страв. Наприклад, високоефективні системи очищення повітря
витяжок, системи енергозбереження або технології, які дозволяють знизити
витрати на електроенергію або воду.
Отже, інвестиції у нове якісне обладнання для закладу харчування, такого
як FitEats, є важливим кроком для досягнення успіху та стійкого розвитку. Воно
допоможе забезпечити високу якість продуктів, покращити продуктивність та
забезпечити ефективну роботу закладу, що приноситиме задоволення клієнтам і
сприятиме залученню нових покупців, табл. 4.-5. Таблиця 4
Необхідні матеріали для організації проекту
Назва матеріалів
Вартість (грн)
Одноразовий посуд
5 000
Одноразові прибори
2 000
Столові серветки
1 000
Термосумки для доставки
10 000
Термоконтейнери
8 000
Етикетки та пакувальні листи
2 500
Термомішки для напоїв
4 000
Підставки для страв
3 500
Термокружки
6 000
Таблиця 5
Види обладнання для організації проекту
Назва обладнання
Вартість (грн)
Професійна плита
50 000
Комбінована піч
80 000
Гриль
25 000
Фритюрниця
30 000
Пароварка
40 000
Швидкопіч
60 000
Професійний блендер
15 000
М'ясорубка
20 000
Кухонний процесор
25 000
Холодильна камера
100 000
Загальні результати дослідження свідчать про важливість розвитку
ресторанного бізнесу під час воєнного періоду на Волині. Враховуючи
особливості цього періоду, підприємці мають можливість застосувати нові
113
стратегії та підходи для успішного функціонування своїх закладів. Проект
закладу "FitEats" відображає потенціал ресторанного бізнесу у воєнний період,
зосереджуючись на здоровому харчуванні та наданні якісних послуг своїм
клієнтам.
Приклад сезонного меню для закладу FitEats, рис. 8.
Рис. 8. Сезоне меню для закладу FitEats
Основне обладнання для організації проекту для закладу FitEats, рис. 9.
Рис. 9. Фото обладнання для кухні закладу FitEats
Рекомендації, надані у даному дослідженні, можуть бути використані
підприємцями ресторанного бізнесу на Волині та в інших регіонах, щоб
ефективно розвивати свої заклади під час воєнного періоду та задовольняти
потреби клієнтів. Розуміння тенденцій та особливостей ресторанного бізнесу в
цей період допоможе підприємцям пристосуватися до змін і досягти успіху
навіть у складних умовах.
Найважливішим аспектом маркетингу є розуміння цільової аудиторії. Для
ресторану цільова аудиторія може бути різною - від сімей з дітьми до молоді,
яка шукає місце для проведення вечірок. Для ефективного залучення клієнтів,
114
слід проводити дослідження ринку, вивчати потреби та бажання клієнтів та
пропонувати їм відповідні послуги.
Висока якість продуктів та обслуговування сприяють задоволенню гостей
і підвищенню рівня лояльності до закладу, що безпосередньо впливає на
прибутковість підприємства.
З метою забезпечення високої якості продуктів необхідно звертати увагу
на їх походження, склад і якість використовуваних інгредієнтів для
приготування страв. Важливо також використовувати свіжі продукти та дбати
про їх належне зберігання. У окремих випадках може бути виправданим
використання продуктів з незначними дефектами або з наближеним терміном
придатності, проте ці обставини мають бути чітко відображені в меню і
обов'язково повідомлені гостям, табл. 6. Таблиця 6.
Посадові обов'язки
Посадові обов'язки офіціанта
Посадові обов'язки бармена
Прийняття замовлень від гостей
Приймання замовлень від клієнтів
Рекомендація страв та напої
Підготовка та подача напоїв і страв на барі
Подача страв та напоїв на стіл
Контроль за запасами продуктів і алкоголю
Обслуговування гостей
Підтримання чистоти та порядку на барі
Збір замовлень та оплата
Виконання фінансових операцій з клієнтами
(приймання платежів, видавання здачі)
Забезпечення чистоти та порядку на своєму
робочому місці
Розвантаження посуду і прибирання за
собою на кінцевому етапі робочої зміни
Знання меню та інформації про страви та
напої
Дотримання вимог технології приготування
напоїв і страв
Розуміння та дотримання правил безпеки та
санітарних норм
Ведення касових операцій та звітності
Одним із ефективних інструментів маркетингу є програма лояльності.
Наприклад, ресторан може запровадити систему бонусів для постійних клієнтів,
які будуть залежати від вартості замовлення або кількості відвідувань. Це
дозволить залучити нових клієнтів, а також зберегти старих.
Незалежно від важливості якості продуктів, обслуговування також
відіграє вирішальну роль у успішному ресторанному бізнесі. З метою
забезпечення високого рівня сервісу, слід звертати увагу на ставлення
персоналу до гостей, швидкість обслуговування та наявність необхідного
обладнання та інфраструктури. Важливо, щоб персонал був ввічливим та
професійним у спілкуванні з гостями, мав здатність швидко та якісно
виконувати свої обов'язки та реагувати на запити гостей. Для покращення
швидкості обслуговування можна використовувати різноманітні методики та
технології, такі як самообслуговування, онлайн-замовлення та інші інноваційні
підходи.
Крім того, ефективне просування ресторану в Інтернеті може принести
значний прибуток. Для цього, слід вести активну рекламну кампанію в
соціальних мережах, на сайтах з відгуками про ресторани, розміщувати
оголошення на кулінарних форумах тощо.
115
Основним показником ефективності маркетингу є показник ROI (Return
on Investment), який відображає співвідношення прибутку до інвестицій. Для
ресторанного бізнесу ROI можна розрахувати як відношення прибутку від
рекламної кампанії до витрат на неї.
Наприклад, якщо ресторан витратив $10 000 на рекламу, а прибуток від
неї склав $20 000, то ROI буде дорівнювати 100% ($20 000/$10 000).
Крім ROI, важливими показниками ефективності маркетингу є:
Конверсія відсоток клієнтів, які здійснили покупку після перегляду
реклами.
CPA (Cost per Acquisition) вартість залучення одного нового клієнта.
CLV (Customer Lifetime Value) прибуток, який один клієнт приносить
ресторану за весь період співпраці.
Для ефективного просування ресторану слід використовувати
комплексний підхід, який включає в себе:
Розробку унікальної бренд-ідентичності, яка дозволить виділитись на
фоні конкурентів та побудувати позитивне сприйняття клієнтами.
Використання соціальних медіа для залучення нових клієнтів та
збереження вірних фоловерів.
Проведення акцій та промо-кампаній для залучення нових клієнтів та
збільшення частоти відвідування ресторану відомих клієнтів.
Співпраця з блогерами та іншими відомими персонами для залучення
нових клієнтів. Рекламування ресторану у місцевих ЗМІ та на туристичних
сайтах. Розсилання email-розсилок з інформацією про новинки меню та інші
спеціальні пропозиції .Використання програм лояльності для залучення нових
клієнтів та збереження старих.
Важливо пам'ятати, що кожен з цих методів просування повинен бути
розроблений та впроваджений з урахуванням конкретних потреб та
характеристик місцевого ринку та цільової аудиторії. Крім того, їх ефективність
повинна бути оцінювана регулярно з використанням аналітики та вимірюваних
метрик, таких як конверсія, кількість замовлень, середній чек тощо, табл.1.7.
Наприклад, якщо ресторан бажає залучати нових клієнтів через соціальні медіа,
слід розробити спеціальну стратегію для кожної платформи, зосереджуючись
на контенті, який приверне увагу та зацікавить цільову аудиторію,
відповідатиме бренду та створюватиме емоційний зв'язок. При цьому слід
вимірювати кількість звернень, коментарів та репостів, що дозволить оцінити
ефективність стратегії та внести корективи, табл. 7.
Таким чином, використання комплексного підходу та регулярне
вимірювання ефективності маркетингу дозволить ресторану досягти успіху на
місцевому ринку та зберегти лояльність клієнтів. Щоб вижити під час війни,
власники ресторанів використовують різні стратегії. Деякі можуть скоротити
свої пропозиції в меню або перейти на більш доступні інгредієнти, щоб знизити
витрати. Інші можуть зосередитися на послугах виносу та доставки, щоб
обслуговувати клієнтів, які віддають перевагу харчуватися вдома. Крім того,
деякі власники ресторанів можуть співпрацювати з іншими підприємствами для
спільного використання ресурсів і зниження витрат. Незважаючи на ці виклики,
116
деякі ресторани здатні адаптуватися і навіть процвітати під час війни,
демонструючи стійкість української бізнес-спільноти. Таблиця 7.
Приклад просування закладу харчування
Рекламний
канал
Витрати, USD
Кількість клієнтів
Витрати на одного
клієнта, USD
Прибуток,
USD
ROI
Радіореклама
1000
100
10
2000
1,0
Газетна
реклама
1500
75
20
1800
0,2
Соціальні
медіа
2000
150
13,33
4000
1.0
Телевізійна
реклама
5000
300
16,67
6000
0,2
Ресторанний бізнес сучасного періоду характеризується декількома
напрямками в кухні та меню. Оскільки попит на здорову та стійку їжу зріс,
багато ресторанів перейшли на пропонування рослинних і місцевих продуктів
меню. Крім того, дедалі популярнішою стає кухня ф’южн, яка поєднує
елементи різних кулінарних традицій для створення унікальних і захоплюючих
страв. Використання технологій у ресторанній індустрії також дозволило
створити більш ефективні та спрощені системи замовлення та доставки меню.
У воєнний час доступність певних інгредієнтів може бути обмежена, що
призводить до переходу до більш простих і традиційних страв. Незважаючи на
ці виклики, ресторанна індустрія продовжує розвиватися та адаптуватися до
мінливих вимог споживачів.
Дизайн і атмосфера ресторану також є важливими складовими сучасного
ресторанного бізнесу. Багато ресторанів прагнуть створити унікальні та
незабутні враження від обіду за допомогою дизайну інтер’єру, освітлення та
музики. Атмосфера ресторану може значною мірою вплинути на загальне
враження від обіду, багато ресторанів прагнуть створити теплу та гостинну
атмосферу для своїх гостей. У воєнний час дизайн і атмосферу ресторанів може
знадобитися скоригувати відповідно до поточної ситуації, наприклад посилити
заходи безпеки або створити більш приглушену атмосферу5.
Технологічний прогрес в останні роки значно вплинув на ресторанну
індустрію. Програми для онлайн-замовлень, доставки та системи цифрових
платежів полегшили клієнтам замовлення та оплату їжі, а також дозволили
ресторанам оптимізувати свою роботу та скоротити час очікування.
Використання соціальних медіа також стало ключовим аспектом ресторанного
маркетингу, оскільки багато ресторанів використовують такі платформи, як
Instagram і Facebook, щоб продемонструвати свої страви в меню та створити
сильну присутність в Інтернеті. У воєнний час використання технологій може
бути ще більш важливим для ресторанів, щоб підтримувати свою діяльність і
досягати клієнтів безпечним і ефективним способом. Загалом, ресторанний
бізнес у сучасний період постійно розвивається та адаптується, щоб
задовольнити мінливі потреби та вподобання споживачів, навіть за складних
обставин
117
1.5. ТЕНДЕНЦІЇ ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОЇ ІНДУСТРІЇ
УКРАЇНИ*
На нашу думку, гостинність це відносини між господарем та гостям,
турбота, якість та враження, які отримують гості під час відвідування
готельного підприємства.
Мальська М.П. стверджує що «гостинність це комплексна послуга, що
характеризується споживчими властивостями і зумовлює необхідність
створення позитивного іміджу підприємства» 1.
Науковець Круль Г.Я. вважає, що «гостинність це комплексна послуга,
якій притаманні споживчі властивості, яка створює позитивний образ
підприємства, що означає прояв «вторинного попиту» на послуги. Позитивний
образ повинен створюватись за допомогою всебічного використання ресурсів
сфери гостинності, комфортного середовища, стратегії, концепції» 2.
Гостинність включає у себе чотири важливі концепції: гуманітарну,
технологічну, функціональну та комерційну (табл. 1). Таблиця 1
Визначення основних концепцій гостинності 1
Концепції
Характеристика
Гуманітарна
створення позитивного іміджу готелю на морально-етичному рівні,
задоволення потреб гостя при спілкуванні з персоналом закладу
розміщення.
Технологічна
відображення та взаємозв’язок ефективності процесів організації,
управління готельним бізнесом.
Функціональна
ефектність організації управління процесом обслуговування
Комерційна
пов’язана з отриманням доходів та визначає стратегію готелю. Впливом
на цю концепцію є реалізація попередніх принципів моделі гостинності.
Сфера гостинності включає у себе комплекс галузей, головним завданням
яких є: обслуговування туристів, які перебувають за межами свого постійного
місця проживання.
Ринок послуг гостинності прагне до збільшення прибутку,
платоспроможності споживачів послуг та змушує до розширення обсягу
додаткових і супутніх послуг готельного господарства.
Готельне господарство це сукупність готелів різного типу, які надають
послуги приймання, розміщення, харчування та інших додаткових послуг. Крім
готелів виділяють заклади розміщення, які не відносяться до системи
готельного господарства. До них відносяться спеціалізовані заклади
лікувально-оздоровчого профілю і відпочинку.
Надання послуг це особливість обслуговування у закладі розміщення,
який поєднує у себе виробництво та споживання послуг. Готельною послугою
називають дію підприємства, яка надає клієнту послугу з тимчасовим
* Автор Громик О.М.
1 Мальська М.П., Мандюк Н.Л. Основи маркетингу у туризмі: підручник. Київ: «Центр учбової літератури»,
2019. 336 с.
2 Круль Г.Я. Основи готельної справи: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2019. 280 с
118
розміщенням у номері та проживанням. Готельна послуга має основні та
додаткові послуги. Основна послуга готелю надає приживання та харчування
гостю. Перелік послуг може бути різним, але надання послуг повинно мати
свою послідовність (гостьовий цикл), який є незамінним у процесі
обслуговування туристів (рис. 1).
Рис. 1. Схема гостьового циклу3
Додаткова послуга готелю є оплаченою окремим договором і може
включати у себе такі послуги: автостоянка, пральня та прасування одягу, сауна,
косметологічні послуги тощо.
Особливістю готельного бізнесу є децентралізація реалізації послуг
(попередній продаж, бронювання номерів готелю та ін.). На збільшення попиту
готельних послуг впливає: якість та асортимент послуг, рівень кваліфікації
персоналу, матеріально-технічна база закладу, реклама.
«Готель це засіб розміщення, що надає особам, які перебувають поза
місцем постійного проживання комплекс послуг, головними серед яких є
послуги розміщення та харчування»1.
Послуга розміщення та харчування виражається у формах які зазначені у
таблиці 2. Таблиця 2
Форми послуг розміщення1
Послуга
Форми
Розміщення
сніданок у номерах або спеціалізованих закладах;
харчування в ресторані;
харчування в ресторані, барі та кафе;
харчування у ресторанах європейської та національної кухні, барах,
цілодобове обслуговування на поверхах.
До складу послуг розміщення належить:
надання у користування спеціалізованого приміщення;
надання послуг кваліфікованим персоналом.
3 Самодай В.П. Стратегія розвитку підприємств туристичного та готельно -ресторанного бізнесу в умовах
глобалізації. Вісн. Черкас. ун-ту. Сер. Екон. науки. 2016. № 2.
119
Готельні номери приміщення, які призначені для відпочинку, сну та
роботи в процесі проживання гостей,що є головним елементом послуг
розміщення. Вони мають різні категорії, які відрізняються площею, інвентарем
та меблями. На випадок пожежі повинна бути інформація про готель і план
евакуації.
Сучасний стан розвитку готельного господарства неможливий без
ресторану, тому це є головна складова готельного бізнесу. «Ресторан це
підприємство готельно-ресторанного господарства з високим рівнем комфорту,
матеріально-технічного оснащення, кваліфікації працівників, широким
асортиментом страв складного приготування, включаючи фірмові страви, вино-
горілчані та кондитерські вироби, з високою культурою обслуговування у
поєднанні з організацією відпочинку споживачів» 4.
Готельне підприємство включає в себе додаткові безоплатні пропозиції,
якими можуть скористатися відвідувачі (табл. 3). Таблиця 3
Безоплатні додаткові пропозиції для відвідувачів готелю
Додаткові пропозиції
басейн;
спортивний зал;
конференц-зал;
приміщення для ділових зустрічей;
послуга пральні та хімчистки;
кабінет масажу
До структури готельного бізнесу відноситься термін «готельний
продукт», який включає характер готельних послуг. Готельний продукт
поділяється на матеріальні та нематеріальні послуги (рис. 2).
Рис. 2. Головні риси готельного продукту1
4 Сало Я.М. Технологія ресторанної справи: навч.-практ. посібник. Львів: Афіша, 2016. 560 с.
120
Готелі зосереджені на збуті свого продукту. При виборі готелю для
ділових туристів, головним пріоритетом є розташування закладу розміщення у
центрі міста та сезонність.
«Готельний продукт» включає в себе три рівні послуг: окремі послуги,
продукт «готель», як комплекс послуг, розширений продукт «готель».
Характеристика складових готельного продукту подано на рис. 3.
Рис. 3. Типи готельного продукту
Окремі готельні послуги це розширений обсяг послуг, які можуть
надавати заклади розміщення незважаючи на його категорію та тип. Зокрема,
до яких належать послуги швейцара, портьє, покоївок, офіціантів тощо, які
утворюють внутрішній рівень послуги «готель».
Продукт «готель» – це сукупність послуг, що утворюють середній рівень і
охоплюють усі послуги, які надаються у конкретному типі готелю, що є
взаємопов’язані, доповнюють один одного та усвідомлюються клієнтами як
одне ціле.
Розширений продукт «готель», включає в себе такі компоненти як:
розташування готелю, історико-культурні, соціальні вподобання, природній
ландшафт. Враховуючи думку та очікування гостей, варто зосередити увагу на
трьох рівнях послуг: очікуваний, розширений, потенційний продукти.
Очікуваний продукт задовольняє очікування гостей (ціна, час, умови,
обслуговування, інтер’єр та ін.).
В основу розширеного продукту входять додаткові переваги, які пов’язані
з його придбанням та споживанням, виділяють цей продукт від ринкових
аналогів. Для готельного продукту додатковими привілеями є розташування,
транспортна досяжність, характеристики прилеглої території, комфортне
планування будівель, які перестають бути додатковими, а стають частиною
«очікуваного продукту».
Потенційний продукт розширює можливі для підприємства збільшує
напрямки діяльності, які зумовлюють переваги у ринковому позиціюванні над
опонентами та можуть залучити нових гостей.
До початку російсько-української війни український ринок готельної
нерухомості щороку зростав мінімум на 10–15 %. В Україну вливались
інвестиції в нові авіалінії, покращувалась інфраструктура в регіонах,
удосконалювалась транспортна мережа5. Усе це мотивувало до стрімкого росту
внутрішнього та в’їзного туризму і водночас спонукало інвесторів вкладати
кошти у будівництво готельних та ресторанних підприємств. Основною
складовою індустрії гостинності в Україні є сприятливість до кризових
Готельний продукт
Основний
Спеціальний
Супутній та
додатковий
121
ситуацій на підприємствах готельного та ресторанного господарства в
порівнянні з іншими видами економічної діяльності.
Головні кризові перешкоди, спричинені пандемією COVID-19 та війною з
російською федерацією, як наслідок зниження економічної активності,
призвело до кризи у діяльності готельних та ресторанних підприємств. Тому
очевидна зміна діяльності та використання інновацій, застосування нових
технологій щодо надання послуг споживачам, дотримання стандартів безпеки.
Після перемоги готельна індустрія безумовно стане основним фактором
розвитку туризму. Значних збитків індустрія гостинності зазнала внаслідок
закриття кордонів держави, небезпеки, скасування авіарейсів, обмеження
пересування між регіонами України та відтік іноземних туристів, що і визначає
актуальність дослідження основних тенденцій та проблем розвитку індустрії
гостинності України в умовах сьогодення.
Дослідженню тенденцій та шляхів розвитку готельних підприємств
присвячено низку публікацій зарубіжних та вітчизняних авторів, серед яких
Т.А. Жадан, В.М. Зайцева, С.Г. Нездоймінов та Г.О. Княжковська, Н.О.
Кондратенко та Л.В. Оболенцева, С.В. Огінок та Б.М. Дика, В.П. Самодай, І.В.
Ховрак, М.С. Яценко і Д.Ю. Ковтуненко та інших.
У сучасному світі індустрія гостинності розглядається як різноманітність
форм бізнесу, що спеціалізуються на ринку послуг і пов’язаних з прийомом і
обслуговуванням гостей.
Етимологія слова «гостинність» (лат. hospitium, hospitalitas ) походить до
загальноєвропейських кореня і пов’язана з родинними поняттями hospes / hostis.
Цим словом називали «ворога», «чужоземця», «чужинця, що порушує
кордони». Нащадок латинського «ворога», французьке hotel «заїжджий двір»,
«готель».
Гостинність це одне з понять цивілізації, яке завдяки прогресу й часу
перетворилося на потужну індустрію, у якій працюють мільйони професіоналів,
створюючи найкраще для споживачів послуг. Індустрія гостинності сфера
бізнесу, що включає в себе всі види обслуговування, які діють за принципами
гостинності, характеризуються дружелюбністю у відносинах до гостей.
Варто виокремити основні напрями індустрії гостинності: заклади
ресторанного господарства, заклади розміщення, транспортні засоби
перевезення й заклади відпочинку та розваг (ДСТУ 4281:2004, 2004). Отже,
індустрія гостинності охоплює підприємства розміщення, харчування,
транспортної та культурно-розважальної сфер5.
Готельний та ресторанний бізнес належить до індустрії гостинності як
видів підприємницької діяльності, що безпосередньо впливають на економічну,
культурну, соціальну, освітню сферу країни, в тому числі і на їх міжнародно-
економічні відносини. Вони включають широкий спектр видів діяльності і
виходять за межі загальноприйнятого уявлення про них, як про процес,
зайнятий тільки послугами розміщення, харчування і відпочинок. Виходячи з
5 Ляхова Т.М., Кулінка Ю.С. До аналізу поняття «гостинність». Збірник тез наукових доповідей учасників V
міжнародна науково-практична інтернет-конференція (21-22 квітня 2021 р., м. Бердянськ). Бердянськ–
Запоріжжя: БДПУ. 2023. С. 185-188
122
цього, організацію готельного і ресторанного бізнесу необхідно розглядати в
аспекті попиту особливого типу споживача, а не в аспекті пропозиції.
Досліджуємо динаміку підприємств тимчасового розміщення й
організації харчування як основного критерію розвитку готельних та
ресторанних послуг. Аналіз таблиці 4 показує, що за період з 2016 2021 р.
кількість підприємств тимчасового розміщення і організації харчування в
Україні зросла з 57578 до 71748 одиниць. Проаналізувавши темпи приросту
підприємств у співвідношенні до попереднього року, можна стверджувати, що
значне зменшення динаміки розвитку підприємств припадає саме на 2021 рік.
Проте за період з 2018 по 2020 рр. спостерігається позитивна динаміка
зростання кількості підприємств. Означений ріст характерний для підприємців і
фізичних осіб. Якщо темп приросту фізичних осіб підприємців спадає у 2021
року то кількість підприємств тимчасового розміщення зростає до 2020, лише у
2021 році спостерігаємо зменшення.
Пандемія COVID-19 та війна рф вплинули на розвиток гостинності в
Україні. Динаміка зайнятого населення у закладах тимчасового розміщення і
організації харчування з 2017 по 2021 рік відображена на рис. 4. Можна
стверджувати про збільшення кількості зайнятих працівників у 2019 році
18,34% (304 тис). Проте у 2021 році спостерігаємо зниження кількості задіяних
працівників сфери індустрії відповідно 17,97% (285 тис). Частка від загальної
кількості (15610 тис. осіб) у 2021 році становила лише 0,01%6.
Рис. 4. Динаміка зайнятості населення у закладах тимчасового
розміщення і організації харчування з 2017-2021 рр. (%)
Кількість зайнятих працівників, задіяних на підприємствах тимчасового
розміщення й організація харчування за період 2016 та 2021 роки, збільшується
відповідно від 208 до 250 тис. осіб7. Проте характерний значний спад у
динаміці з 2019 по 2020 рік, відповідно, 282 та 248 тис. осіб (рис. 5).
6 Громик О.М. Приходько К.О. Особливості розвитку індустрії гостинності в Україні. Ресторанний і готельний
консалтинг. Інновації = Restaurant and hotel consulting. Innovation: наук. зб. Київ: Вид. цент КНУКІМ. 2023.
6(2). С. 184-198
7 Чесак А.Ф., Громик О.М. Сучасний стан розвитку готельного господарства в Україні. Розвиток туристичної
галузі та індустрії гостинності: проблеми, перспективи, конкурентоздатність: зб. тез доп. I Міжнар. конф.
здобувач. та молодих вч. тези доповід., (м. Дніпро, 25 берез. 2021 р.). Дніпро: Вид-во Університет імені
Альфреда Нобеля, 2021. 456 с.
123
Рис. 5. Динаміка кількості працівників зайнятих у закладах тимчасового
розміщення і організації харчування з 2016-2021 рр. (тис. осіб)
Це викликало потребу значній кількості підприємств індустрії
гостинності відправити багатьох співробітників у відпустку за свій рахунок до
закінчення карантину, призупинити рекламні кампанії та інші витрати.
Незначне збільшення виявлено у 2021 році відповідно 250 тис. осіб.
Індекс споживчих цін показник, що характеризує зміни загального
рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого
споживання (Державна служба статистики України, 2023). ІСЦ у 2022 році
значно зріс через збільшення виробничих витрат готельного та ресторанного
бізнесу з 103,7 до 122,5 %, відповідно до попереднього року з 105 до 126,6 %
(рис. 6).
Основною причиною зростання ІСЦ є високі світові ціни на енергоносії
та харчові продукти.
Рис. 6. Індекси споживчих цін на основні групи послуг у закладах
тимчасового розміщення і організації харчування, 2020-2022 рр. (%)
124
Таблиця 4
Динаміка підприємств тимчасового розміщування і організації харчування з
2016-2021 рр., (од.)
Заклади тимчасового розміщування й організації харчування
Відхилення,
2016/2021,
+/-
Роки
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022
Абсол.,од.
Віднос.,%
Усього
57696
57578
61761
69689
71748
69775
Оприлюднення інформації у зв'язку з воєнним станом відсутнє
+12079
+20,9
Темп
приросту у
відношенні
до
попереднього
року, %
99
107
113
103
97
-
-
Підприємства
6544
7285
7535
7885
7697
-
+1153
+2
Темп
приросту у
відношенні
до
попереднього
року, %
111
103
105
98
-
-
-
У % до
загального
показника
11,3
12,6
12,2
11,3
10,7
-
-
-
Фізичні
особи
підприємці
51152
50293
54226
61804
64051
62215
+11063
+21,6
Темп
приросту у
відношенні
до
попереднього
року, %
98
108
114
103
97
-
-
У % до
загального
показника
88,6
87,3
87,8
88,7
89,3
89,2
-
-
Джерело: розроблено на основі (Державна служба статистики України, 2023)
За даними Державної служба статистики України ІСЦ на ресторанні та
готельні послуги у 2022 році зріс з 100,9 % у січні місяці до 103,7 % у грудні
місяці. Можна зробити висновок, що основними причинами збільшення ІСЦ є
стрімке зростання курсу долара і споживчих цін, а також знецінення
української валюти (табл. 5).
Аналізуючи динаміку з 2016 по 2021 рік обсягу реалізованих послуг
підприємствами тимчасового розміщення і організації харчування,
спостерігаємо коливання з 37613 млн. грн. до 107285 млн. грн. Значний спад
спостерігаємо у 2017 та 2020 роках відповідно на 1,3% (14626 млн. грн.) та
1,6% (40840 млн. грн.) (рис. 7).
125
Таблиця 5
Індекси споживчих цін на основні групи послуг у закладах тимчасового
розміщення і організації харчування, 2022 р. (до попереднього місяця) %
Категорія
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
Індекс
споживчих цін
(у цілому)
101,3
101,6
104,5
103,1
102,7
103,1
100,7
101,1
101,9
102,5
100,7
100,7
Ресторани та
готелі
100,9
101,3
101,7
101,6
103,1
103,3
101,6
101,2
101,5
102,4
102,3
103,7
Рис. 7. Динаміка обсягу реалізованих послуг у закладах тимчасового
розміщення і організації харчування з 2016-2021 рр. (млн. грн)
Значна кількість готельних підприємств в Україні припинили свою
діяльність, інші перепрофілювалась та працювали в жорсткому режимі. Тому
головна проблема скорочення або повна відсутність прибутку. Найбільше
збитків зазнали 5-зіркові готельні підприємства. Популярність користувались
заміські формати готелів, особливо котеджні локації. На них спостерігався
попит гості з високими фінансовими можливостями і вище середнього
виявляли бажання відпочивати за межами міста.
Основні показники, що характеризують фінансову діяльність підприємств
є: прибуток або збиток. Акцентуючи увагу на особливостях розвитку
готельного та ресторанного бізнесу, доцільно розглянути динаміку
фінансових результатів до оподаткування суб’єктів, що належать до сфери
індустрії гостинності. За даними Державної служби статистики України,
підприємства тимчасового розміщення і організації харчування у 2020 році
зазнали збитку 6500 млн грн. Для ринку індустрії гостинності характерна
нестабільна динаміка фінансових результатів, адже він не може швидкими
темпами стати прибутковим. У 2021 році спостерігаємо незначне збільшення
прибутку – 7003 млн. грн. (рис. 8).
У 2020 році суб’єкти індустрії гостинності були нерентабельними,
рентабельність операційної діяльності була від’ємною – 7,9 %.
126
Рис. 8. Фінансові результати до оподаткування підприємств тимчасового
розміщення і організації харчування, 2018-2021 рр., (млн. грн)
Проте, у 2021 році, порівняно із 2020 роком, рентабельність діяльності
підприємств тимчасового розміщення і організації харчування становила 9%
(рис. 9). Це свідчить про адаптацію індустрії гостинності як перспективного
напрямку. Варто акцентувати, що розвиток готельного та ресторанного бізнесу
на сучасному етапі динамічно відбуватись не може, адже основною причиною є
військовий стан в Україні та наслідки, які відбуваються в результаті збройної
агресії росії.
Рис. 9. Рентабельність операційної діяльності підприємств тимчасового
розміщення і організації харчування (%)
Значна кількість готельних та ресторанних підприємств зайняла
вичікувальну позицію, оцінюючи ринкову ситуацію з можливістю
розуміння рентабельності готельного та ресторанного бізнесу в нових
умовах. Є труднощі з якісним персоналом, а також пропозиціями на ринку
індустрії гостинності. В свою чергу, це може привести до підвищеного
попиту і ціни, в великих українських містах.
Отже, у ході дослідження встановлено, що індустрія гостинності наразі
перебуває у несприятливих умовах, зумовлених нестабільністю економічної та
політичної ситуації в Україні внаслідок військової агресії, що негативно
127
впливають на динаміку розвитку та готельного та ресторанного бізнесу. У 2021
році в порівнянні з 2020 роком відбулось незначне покращення фінансового
результату господарювання відповідно прибуток становив 7003 млн. грн,
рентабельність діяльності підприємств тимчасового розміщення і організації
харчування склала 9%. Серед основних проблем розвитку індустрії
гостинності на сучасному етапі варто окреслити наступні: відсутність
стабільного фінансування готельного та ресторанного бізнесу, що
обумовлюється, в першу чергу економічною ситуацією в державі. Це, у свою
чергу, стримує бажання інвесторів вкладати кошти у будівництво готелів та
ресторанів, розширення їх мережі і спектру послуг, що надаються.
Матеріально-технічна невідповідність підприємств міжнародним
стандартам та низька якість надання послуг відповідно з постійно зростаючими
вимогами новітніх технологій. Проте, з метою ефективного розвитку та
функціонування індустрії гостинності, в державі запроваджуються програми та
проєкти підтримки готельного та ресторанного бізнесу за сприянням
міжнародних організацій попри нестабільність економічної та геополітичної
ситуації в Україні. Наукова новизна дослідження полягає у встановленні
закономірностей розвитку індустрії гостинності України в умовах сьогодення.
Перспективами подальших розвідок є дослідження стратегічних
альтернатив розвитку підприємств індустрії гостинності у регіонах у повоєнний
час в Україні.
128
РОЗДІЛ 2.
РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ
ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИЗМУ ТА
ГОСТИННОСТІ
129
2.1. КАТОЛИЦЬКИЙ «МУР» СЕРЕДНЬОВІЧНОГО КАМ’ЯНЦЯ-
ПОДІЛЬСЬКОГО ТА ЙОГО ПОТЕНЦІАЛ ДЛЯ РОЗВИТКУ
ВНУТРІШНЬОГО ТА ІНОЗЕМНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ В
КОНТЕКСТІ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ *
Унікальною рисою туристичних ресурсів древнього міста Кам’янця-
Подільського є тзв. «Католицький мур», що зведений за середньовіччя і
складається з оборонних та сакральних споруд XVI-XVIII ст. Ці споруди
(башти, бастіони, брами, католицькі костели, собори, монастирі та їхні дзвіниці,
бувший мусульманський мінарет з фігурою Матері Божої) сформували
західний фасад Старого міста, який зустрічав подорожніх, що в’їжджали до
міста через Замковий міст1. Оборонні та сакральні споруди були, власне,
маркером державної належності міста або території, тому що кожна держава
мала, особливо за середньовіччя, свою панівну релігію, відповідно і будувала
відповідні оборонно-сакральні об’єкти2. Таке твердження повністю
витримується, приміром, щодо сакральних об’єктів Київського Подолу,
оскільки за польської влади першій половині ХVII ст.) там ще існували
католицькі орденські монастирі-кляштори (домініканський, бернардинський,
єзуїтський, францисканський) та Латинський костел, але усі вони зникли за
Хмельниччини і більше не відновлювалися. В результаті домінуючим стилем
церковного будівництва Києво-Подолу стало і залишається нині українське
(мазепинське або козацьке) бароко3.
Для порівняння у м.Кам’янці-Подільському, який у середньовіччі (XIV-
XVIII ст.) знаходився під владою Речі Посполитої, офіційною релігією якої
було римсько-католицьке християнство, домінантними спорудами Старого
міста і нині залишаються католицькі собори, костели, монастирі з дзвіницями4.
Вони і створили «католицький мур», який став своєрідною візитною карткою
міста і його католицьким «фасадом», якщо в’їжджати до нього з західного
напрямку через Замковий міст Кракова, Варшави, Львова), що складався із
зведених над глибоким каньйоном р.Смотрич ланцюжку католицьких
монастирів та костелів: монастиря дів-домініканок (на цьому місті зараз
Вірменський бастіон), Францисканського, Тринітарського, Єзуїтського,
Кафедрального Петропавлівського дзвіницею оборонного типу - той, до
якого прибудований мусульманський мінарет, що існує і нині), Кармелітського
костелів, палацу Потоцьких (куди був перенесений з попереднього місця
кляштор домініканок) на цьому місці зараз Турецький бастіон. Крім того, до
сакрально-оборонних домінант Старого міста відносяться Домініканський
монастир з костелом і дзвіницею; дзвіниця оборонного типу Вірменського
* Автори Смирнов І.Г., Любіцева О.О.
1 Kamianets-Podilskyi, Khotyn, Medzhibyzh. Tourist card. K.: VMC "Ortelii" LLC, 2011
2 Kamianets-Podilskyi - a city-museum (history, culture, tourism). Tourist card. Ternopil: Nash Svit, 2015
3 Smyrnov I.G., Lyubitseva O.O., Hryniuk D.Yu. Kyiv-Podil as a center of Ukrainian medieval sacred architecture:
unused tourist potential. Actual problems of education and science in the conditions of war: materials of the First
Science-Practice. online conf. from international with the participation of/ under general editorship S. Tabachnikov,
National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv: State Enterprise "Express-advertisement", 2023. P.147-163
4 Plamenitska O. Sacred architecture of Kamianets on Podil. Kam.-Podil.: ABETKA, 2005.-388 p.
130
костелу (або церкви, останню було зруйновано у 1930-ті рр.); нарешті, вежа
будівлі самого міського магістрату м.Кам’янця-Подільського, якому було
надане Магдебурзьке право ще у XV ст. На спорудах «Католицького муру»
залишились до нашого часу написи латинською мовою, прочитавши які, можна
взнати багато цікавого і повідомити про це туристів. Але написи починаються
ще з башт Старого замку5. Так, у зовнішню стіну Нової східної башти
вмонтовано пам’ятну дошку з написом латиною, що залишив королівський
архітектор Іов Претфес, котрий у XVI ст. перебудував та посилив старі башти
та мури замку у 1544 р. Це унікальний випадок, коли архітектор за
середньовіччя залишив свій «автограф»:
1544. DEVS TIBI SOLI GLORIA IOB PRAETFVES ARCHITECTOR
(Боже, тобі одному слава. Архітектор Іов Претфес).
Вважається, що цей напис є перефразуванням девізу ордену тамплієрів,
який був зображений на їхньому прапорі: NON NOBIS, DOMINE, NON NOBIS
SED NOMINI TUO DA GLORIAM (Не нам, Господи, не нам, але імені Твоєму
дай славу). Цей девіз, у свою чергу, походить з 9-го 113 псалму: «Не нам, не
нам, Господи, але Йменню Cвоєму дай славу за милість Твою, за правду Твою».
На південній башті замку Білій або Лаській є напис на західному порталі:
VERUS AMICUS EST RARIOR FENICE (Справжній друг є рідкіснішим за
фенікса). Феніксом у єгипетській міфології називали птаха, котрий щоразу
згоряє у своєму гнізді, та щоразу відновлюється з попелу.
Ще одна башта на котрій зберігся латинський напис має назву Рожанка,
побудована на початку XVI ст. коштом єпископа Креслава. Напис,
розташований під вікном башти, зроблений готичним шрифтом: TURRIS
KRESLAI EPI VLADISLAVENSSIS HVIVS CASTRI FUNDATORIS IMENSIS
EST FINITA 1505 (Башта Креслава, єпископа Владиславського, цього
укріплення засновника, на його кошти закінчена 1505 р.).
Недалеко від Рожанки стоїть башта донжон під назвою Денна, яка є
найдавнішою вежею замку. Колись у ній існували житлові приміщення та була
влаштована каплиця св. Михаїла Архангела. Всередині башти є напівстертий
напис на стіні, переклад якого звучить так: Цю каплицю освятив
преподобніший Мартин Білобжеський, божою милістю єпископ кам’янецький і
настоятель, а відбудував шляхетний Миколай Бжеський з Бреста, Генеральний
староста Подільської землі задля слави Бога Всемогутнього в ім’я св.Михаїла
Архангела. Року Божого 1575. Залишивши Старий замок, виходимо на Замкову
вулицю (Підзамче), де колись з північного боку фортеці існувала триаркова
Тріумфальна брама Станіслава Августа. На її східному фасаді з боку міста була
зображена королівська корона з літерами S.A.R.P. Stanislaus Augustus Rex
Poloniarum (Станіслав Август Король Польский). Нижче був розташований
напис: OPTIMUS PRINCEPS IN PACE BELLO PROSPICIENS SECVRITATI
PUBLICE MDCCLXXI (Найкращий володар за мирних часів готується до війни
задля безпеки держави. 1771). Цей напис нагадує класичне:
5 Osetrova G. O. Latin inscriptions in the architectural monuments of Kamianets - Kamianets-Podilskyi: PP
"Medobory-2006", 2014. - 54 p.
131
SI VIS PACE PARA BELLUM (Хочеш миру готуйся до війни) дуже
актуальний вираз в сучасних умовах російсько-української війни.
Латинські написи продовжуються в оборонних та сакральних спорудах
Католицького муру Старого міста. Так, укріплення Високого ронделя (нині
Вірменський бастіон) мали плиту з написом перекладі): «За правління
Найсвітлішого і Наймогутнішого Августа ІІІ, короля польського, князя
Великого князівства Литовського, спадкоємного електора Саксонії Найясніший
пан Юзеф на Потоку Потоцький, воєвода Познанський, головний полководець
військ, староста лежайський і снятинський це укріплення наказав збудувати за
участю полковника і військового архітектора Християна Дальке. Року Божого
1766». Ця плита пізніше була вмонтована в стіну монастирської галереї
Домініканського монастиря, отже у місті виникла цікава практика порятунку
меморіальних плит, знаходячи їм нове місцеперебування5. Ще одна плита
подібного змісту колись була вмурована в стіну укріплень, перебудованих
Х.Дальке з так званих Турецьких бастіонів, але вона не зберіглася, бо була
металева і дуже пошкоджена іржею. Ці дві плити свідчать про потужні роботи з
укріплення Католицького муру у Кам’янці-Подільському, які проводились
польською владою у XVIII ст. Також вони є свідченням діяльності полковника
коронної артилерії Християна Дальке, як військового архітектора і інженера.
Напроти Вірменського бастіону знаходиться Тринітарський костел (друга
половина ХVIII ст.), у якому тепер знаходиться греко-католицька церква
св.Йосафата. Костел збудували монахи католицького ордену тринітарів, метою
яких був викуп невільників із татарської та турецької, тобто мусульманської,
неволі. На фронтоні костелу стоїть статуя Ісуса Христа, обабіч якої знаходяться
фігури невільників зі зв’язаними руками. В ліпному оздобленні інтер’єру
можна бачити зображення кайданів. І фігури невільників, і кайдани нагадують
про мету ордену тринітарів викуп людей із неволі. Девіз тринітарів:
GLORIA TIBI TRINITAS ET CAPTIVIS LIBERTAS (Слава тобі, Трійце, а
невільникам воля). Всередині костелу на західній стіні ще донедавна існував
латинський напис, який був забілений під час пристосування костелу під
церкву, але вчасно сфотографований працівниками заповідника, напис
повідомляв про освячення костелу католицьким єпископом Адамом
Красинським у 1780 р.
До домінант Старого міста відносяться високі дзвіниці Домініканського
монастиря, Петропавлівського собору та вежа міської ратуші, збудована у XV
ст., коли місто отримало Магдебурзьке право. У давні часи у ратуші засідав
міський магістрат, тепер тут розташовані відділи Історичного музею. У XVII ст.
під час турецької окупації в будинку знаходилась турецька адміністрація. Після
залишення турками міста будинок ратуші був відреставрований коштом
магістрату, в пам’ять про що над входом на другий поверх ратуші було
вміщено велику плиту з брунатного теребовльського каменю з латинським
написом: PRO RESTAVRACIONIS SUMPTU PALATINATUI PODOLIAE
GRATITUDINEM INSCRIBIT S.P.Q. CAMENECENSIS ANNO DOMINI
MDCCLIV (Про реставрацію коштом Подільського воєводства з вдячністю
пише сенат і народ кам’янецький. Року Божого 1754). Скорочення S.P.Q.
132
CAMENECENSIS розшифровується, як «senatus populusque camenecensis»,
тобто «сенат і народ кам’янецький» - формула, що була запозичена у римлян, -
«senatus populusque romanus» (сенат і народ римський). На захід від ратуші
стоїть колишній Францисканський костел Діви Марії (тепер православна
церква Успіння Богородиці). На її східному фасаді над входом вміщена плита з
латинським написом: OMNIBUS IN OMNIBUS (Всім для всіх). Можливо, це
натяк на вислів св.Апостола Павла з Першого послання до коринтян: «Для всіх
я був усе, щоб врятувати бодай деяких). На стіні Францисканського костелу
донедавна зберігався герб цього ордену: дві схрещені руки (одна оголена - Ісуса
Христа, друга у рукаві св.Франциска) з написом під ним: PAX ET BONUM
(Мир і добро). Це девіз висловлює основне завдання ордену Францисканів
життям і словом проголошувати Євангеліє, яке є джерелом миру і добра.
На південь від ратуші знаходиться Домініканський монастир XVI – XVIII
ст.5. Його висока дзвіниця оздоблена зображеннями гербу польських магнатів
Потоцьких «Пилява». Домінікани з’явились у місті разом із францисканами у
XIV ст., збудували костел св.Миколая і келії монастиря. Орден отримав назву
від імені свого засновника Домініка де Гусмана, іспанського шляхтича. Як
відомо, кожний католицький орден має свою мету і завдання. Метою
домініканів було розповсюдження християнської віри через проповідування ,
тому їх називали братами-проповідниками. Їхнім девізом був: LAUDARE.
BENEDICERE. PRAEDICARE (Прославляти. Благословляти. Проповідувати).
Недарма гербом домініканів був пес, що тримає в пащі палаючий смолоскип, -
його можна побачити над входом до костелу під гербом Потоцьких. Домінікани
не тільки проповідували Євангеліє, але й вивчали науки, створювали школи
така школа була і у Кам’янці. Під час турецької окупації 1672 -1699 рр.
Домініканський костел був перетворений на мечеть, а в келіях монастиря були
казарми яничарів, через що будівлі були дуже пошкоджені. Після виходу турків
з міста домінікани почали відбудову монастиря, але коштів не вистачало. На
допомогу прийшли Потоцькі, які надали кошти (фундуш) на його реставрацію:
був відбудований костел, споруджена висока дзвіниця, надбудований другий
поверх монастиря. Вдячні домінікани оздобили гербом «Пилява»
(семираменний хрест) тринадцять вівтарів і стіни костелу, а над входом
вмістили пам’ятну плиту з латинським написом на честь Францішека Міхала
Потоцького, яку можна бачити і нині, причому у тексті є багато скорочень, що
було характерним для написів, часто за браком місця на плиті, наприклад,
BSMA скорочення від BEATISSIVA (блаженніша), VIRG. VIRGINE (діва),
DNI DOMINI (божого).
Найпотужнішою спорудою Католицького муру у середньовічному
Кам’янці-Подільському нині є Кафедральний костел св. Апостолів Петра і
Павла з дзвіницею оборонного типу (XVI-XVIII ст.), де зберіглося багато
латинських написів. Згадаємо тільки деякі з них. Так, коли увійти у двір
костелу з боку Польського ринку через Тріумфальну браму, споруджену в кінці
XVIII ст. у стилі пізнього бароко на честь польського короля Станіслава
Августа Понятовського, котрий у 1781 р. відвідав Кам’янець (архітектор Ян
Вітт), то на фризі східного фасаду брами можна і нині побачити напис HAC
133
INTRABAT STANISLAUS AUGUSTUS REX DIE XI 9- BRIS 1781 ANNO (Тут
входив король Станіслав Август 11 листопада 1781 року). А у західній частині
двору костелу знаходиться хвіртка або брамка св.Яцека, яка веде на вул.
Ковальську. Вона споруджена на згадку про монаха-домінікана св.Яцека (
Гіацинта Одровонжа), котрий у 13 ст. пропагував католицьку віру на теренах
Руси України. На брамці є напис польською мовою «Furta Swietego Jaceka» і
латинский девіз AVORUM RESPICE MORES (Предків шануйте звичаї)5.
На подвір’ї костелу знаходяться пам’ятники, на яких теж є латинські
інскрипції. По-перше, це пам’ятник папі римському Павлу Івану ІІ, авторкою
якого є польська скульпторка Малгожата Карват. Символічно, що бронзова
фігура папи стоїть на тлі зруйнованого муру. Папу Павла Івана ІІ називали
людиною, котра руйнувала перегородки та мури між людьми, країнами,
конфесіями. Жоден з римських пап не відвідав стільки країн, як цей папа. Він
казав, що мури, які розділяють людей, створюють самі люди, а на небі мурів не
має. На п’єдесталі пам’ятника вміщено девіз святійшого отця: TOTUS TUUS
весь Твій). Так папа звертався до кожної людини незалежно від її раси,
національності, віросповідання: «я весь твій, я молюся за тебе, я бажаю тобі
добра і щастя». Папу римського часто називають понтифіком. Це слово
походить від латинського «pontifex», що означає «будівничий мостів». Таким
чином, папа-понтифік це священик, який поєднує два окремих світи, служить
мостом між Богом і людиною. По-друге, це пам’ятник Юрію Володиєвському,
герою оборони Кам’янця від турків у XVII ст., що має вигляд скам’янілого
дерева зі зрубаними гілками. Дерево з обрубаними гілками вважають символом
закінченого життя. На його стовбурі вміщено кам’яну плиту у вигляді
розгорнутої книги. На сторінках книги вирізблені написи польською та
латинською мовами. Ліворуч у польському тексті Володиєвський названий
Гектором Кам’янецьким. Отже, Володиєвського порівнюють з троянським
царевичем Гектором уособленням шляхетності. Гектор героїчно загинув,
обороняючи малоазійське місто Трою, але греки-ахейці все одно здобули його.
Так само Володиєвський мужньо бився з турками під час облоги Кам’янця, але
врятувати місто від турецького загарбання не вдалося. Також на правій сторінці
кам’яної книги на пам’ятнику Володиєвському викарбовані два написи: вгорі
напис польською мовою «Zycie to szereg poswiecen» (Життя це низка жертв),
внизу латинською RESURGAM (Воскресну). Цей напис висловлює віру і
надію кожного християнина на воскресіння після смерті. Біля підніжжя
пам’ятника Володиєвському на постаменті знаходиться кам’яне гарматне ядро з
написом: MAGNA RES LIBERTAS (Велика річ свобода). Римський поет Публій
Овідій Назон (43 до Р. Хр. біля 18 після Р. Хр.) якось зауважив «Хто знав би
Гектора, якби Троя була щасливою?». Так і Володиєвський став відомим
завдяки нещасливій долі Кам’янця, під час оборони якого він прославився, як
хоробрий рицар. Здобуття турками Кам’янця, цього форпосту християнства на
південно-східних кордонах Польщі, стало шоком для всієї Європи і великим
святом для Османської імперії Стамбулі було оголошено свято на три дні, а
польський король зрікся корони). Невідомий поет того часу у своєму вірші
сумував3, 5:
134
Поділля ревно вздихає, Україна тяжко ридає
О тім Кам’янці давнім, що був на весь світ славним.
Тепера в тобі зростають турки с татари,
Де ж твоя слава, Кам’янче старий?
Ліворуч від головного входу костелу здіймається мусульманський
мінарет слід турецької окупації міста. Здобувши Кам’янець у 1673 р., турки
перетворили костел на мечеть, а до його західного фасаду прибудували мінарет.
Хотіли ще один, але не встигли. Після виходу турків з міста у 1699 р. мінарет
не був зруйнований, натомість на його вершечку була встановлена спочатку
дерев’яна фігура Діви Марії, а в 1756 р. стараннями кам’янецького єпископа
Миколая Дембовського замість дерев’яної статуї була поставлена мідна. Діва
Марія стоїть на півмісяці, півмісяць на кулі символі вічності, а навколо кулі
обвився змій. З одного боку змій це символ гріха, а з другого мудрості, бо
сказано «будьте мудрі, як змії і лагідні як голуби» ( Матв., 10:16). Встановлення
фігури Діви Марії на мінареті за кам’янецькими традиціями відбулося під
гарматні сальви у фортеці, місто було прикрашене ілюмінацією. Діва Марія
вважається покровителькою Кам’янця і Поділля. На честь цієї події в стіну
мінарета була вмонтована плита з латинським написом у перекладі «Діві
Марії Богородиці Непорочній, покровительці міста цю статую своїм коштом і
за допомогою своєї пастви Миколай герба «Єліта» Дембовський, єпископ
Кам’янець-Подільський, настоятель Мєховський, кавалер ордену Білого Орла
поставив у Рік Спасіння 1756». Праворуч від головного входу до костелу у
стінній ніші стоїть кам’яна статуя Ісуса Христа, а на п’єдесталі вирізьблений
напис CHRISTUS VINCIT (Христос перемагає). Над головним входом костелу
вмонтована меморіальна плита з написом на честь єпископа Миколая
Дембовського, котрий відреставрував костел після турків та встановив на
мінареті статую Діви Марії. Над плитою вміщений шляхетський герб єпископа
«Єліта» (три перехрещених списи). Увійшовши до костелу можна побачити
латинські написи, вміщені на бічних стовпах, що підтримують хори. Вони
свідчать про час освячення костелу після 27-річного використання його під
мусульманську мечеть. У північній наві костелу є прибудована каплиця св.св.
Апостолів Петра і Павла, котра пізніше отримала назву каплиці Пресвятих
Тайн кров і тіло Ісуса Христа. Тут завжди горить лампада. Про присутність
Ісуса Христа повідомляє також позолочений напис на арці каплиці EGO SUM
є). Церковнослов’янською це звучить, як «аз єсмь», тобто сам Ісус Христос
говорить про себе, що він перебуває тут у Святих Тайнах. Обабіч каплиці
Пресвятих Тайн встановлені бюсти єпископів Б.Мацкевича та М.Дембовського,
у нішах урни з їхніми серцями та вмонтовані у стіну меморіальні плити з
написами латиною на їхню честь все гарно зберіглося і нині можна прочитати
для туристів. Тіла ж єпископів були поховані у підземеллі костелу. Такого
почесного поховання єпископи удостоїлись за свої заслуги перед католицькою
церквою на Поділлі. Головний вівтар костелу вражає красою і пишністю, у
його центрі знаходиться велике розп’яття з Ісусом Христом, над головою якого
вміщено літери INRI Iesus Nazarenus Rex Iudaeorum (Ісус Назаретський - Цар
Іудейський). Пояснення скорочення таке: після того, як був розп’ятий Ісус
135
Христос, прокуратор Іудеї Понтій Пілат написав та помістив на хресті цей
напис єврейською, грецькою та латинською мовами. Тоді сказали Пілату
іудейські первосвященики «Не пиши Цар Іудейський, але що Він сам говорив:
Я Цар Іудейський». Пілат відповів: «Що я написав написав» (латиною
«Quae scripsi scripsi). Двері, які ведуть з пресбітерію до внутрішніх приміщень
костелу, також оздоблені латинськими написами. Ознайомившись із написами
всередині Кафедрального костелу, можна обійти його, щоб оглянути плиту,
вмонтовану на східній стіні костелу, на якій вміщено великий хрест, обабіч
якого стоять фігури Матері Божої і Св.Іоана, а також надгробні плити поховань
біля стін костелу, серед яких зацитуємо одну (польською мовою): «Tu lezy
zacna i szlachetna lawnica kamieniecka Zofja z Pawliczow i Wolowiczow». Отже,
жінки відігравали значну роль у керуванні середньовічним Кам’янцем, були у
складі міського суду (лави), а прізвища мають подільско-волинський родовід.
Але вони напевно належали до католицької віри, тому що у XVIII ст. жити в
місті дозволялося лише католикам, серед яких переважали поляки, але також
були українці, які сповідували католицьку віру, та вірмени (вірменська церква
перебувала в унії з Римом).
Католицький мур середньовічного Кам’янця-Подільського продовжували
Єзуїтський та Кармелітський костели, які розміщувались на північ від
Кафедрального костелу св. Петра і Павла. Вони не збереглися до нашого часу,
але згадка про них живе в давніх назвах теперішньої вул.Татарської. Назву
Єзуїтська ця вулиця отримала від величного костелу єзуїтів, збудованого в
кінці XVIII ст. На початку XIX ст. він був розібраний і на його місці була
споруджена чоловіча гімназія (1837-1841рр.), у будівлі якої тепер знаходиться
природничо-економічний факультет місцевого Національного університету ім.
Івана Огієнка, а у його складі - кафедра туризму. Гербом ордену єзуїтів було
сонце з променями, в центрі якого зображена монограма INS, яка
розшифровується як ІESUS NOMINUM SALVATOR (Ісус Спаситель
людства). Девізом ордену були слова AD MAJOREM DEI GLORIAM (Для
найвищої слави Бога). Також у XVIII ст. був споруджений Кармелітський
костел Діви Марії, у XIX ст. перебудований на православну церкву Казанської
Божої Матері, яка була знищена комуністичною владою у 30-х рр. ХХ ст. Зараз
на цьому місці пустка, кармелітів в Кам’янці давно вже немає, але можна
згадати їхній девіз: ZELO ZELATUS SUM PRO DOMINO DEO EXERCITUM
(Ревний в ретельності задля слави Господа Бога).
Католицький «мур» далі продовжується Турецьким бастіоном, а до турків
на цьому фундаменті знаходився палац Потоцьких, куди з Високого ронделя
був перенесений монастир дів-домініканок. На турецькому бастіоні жодних
написів не зберіглося, зате вони є на його сусіді Кушнірській башті, або башті
Стефана Баторія, яка утворювала Верхню Польську браму потужне
семиповерхове середньовічне міське укріплення. Мармурова плита з
латинським написом зберіглася на південному фасаді укріплення, відомому під
місцевою назвою «Вітряні ворота». Саме тут знаходиться унікальний зразок
автографів двох польських королів, аналогу якого немає і в самій Польщі.
Зацитуємо цей напис: A.D. 1585 PER STEPH. BATORY R.P. CONDITVM
136
STANISLAO AVGVSTO REGNANTE POLONIS RESTAVRATVM ET ACTVM
A.D. 1785 (Року Божого 1585 збудована Стефаном Баторієм, королем
польським, відреставрована і збільшена Станіславом Августом, королем
польським 1785 р.). Скорочення R.P. означає Rex Polonus - король польський, а
A.D. Anno Domini Року Божого5 6.
Нарешті, до оборонних споруд Католицького муру у середньовічному
Кам’янці-Подільському можна віднести Порохові склади (XVII ст.), які
знаходяться у каньйоні р. Смотрич прямо під Кушнірською баштою. З
північного боку вони мають два входи, і колись над кожним з них був
латинський напис, але до нашого часу зберіглася лише одна плита з написом
NON INCAUTA FUTURI (Думай про майбутнє).
Не зайвим буде зазначити, яку роль відіграв Стефан Баторій в історії
Українського Поділля та українського козацтва7. Без козаків, як відомо, не
обходився жодний значний воєнний похід. І першим з польських королів, який
визначив права та обов’язки українського козацтва був виходець з
Трансильванії Стефан Баторій (рис. 1.1). Це він змусив запорожців присягнути
Речі Посполитій. Козаки, яких зарахували на службу польській короні, стали
називатися реєстровими, склавши у такий спосіб ядро української шляхти.
Правління короля Стефана Баторія, сина князя Трансильванії (Семиграддя)
Іштвана IV, котре тривало у 1575 1586 рр., фахівці називають «золотим
десятиріччям» в історії Речі Посполитої. Після смерті Сигизмунда ІІ Августа,
останнього польського короля з литовського роду Ягеллонів (від Ягайло)
надійшов період «поділу влади». Дітей монарх не залишив, так що його сестра
Анна Ягеллонка стала останньою ланкою, що зв’язувала поляків та литовців.
Рис. 1.1. Стефан Баторій (1533-1586 рр.), король польский и великий
князь литовский (з 1576 р.)8
1575 р. трансильванський князь Стефан Баторій, незважаючи на активний
супротив інших кандидатів на престол шведського короля Юхана,
італійського герцога Феррари, імператора Максиміліана ІІ, а також царя
6 Plamenitska O. Sacred architecture of Kamianets on Podil. Kam.-Podil.: ABETKA, 2005.-388 p.
7 Shepel O. How the king of the Cossacks outwitted. Riddles of history. 2018. No. 19. P.16-17
8 https://uk.wikipedia.org/wiki/
137
Московії Івана Лютого, оженився на принцесі Анні. З перших днів перебування
на престолі 42-літній Стефан зіштовхнувся з супротивом польської шляхти, яка
більшою частиною була схильна надавати «цінні вказівки», як належало
правити державою, наполягаючи на слухняності Баторія. Але з часом
трансильванцю вдалося приборкати своїх підданих: він наказав стратити
Григорія Осцика, який підтримував таємний зв’язок з Іваном Лютим, а також за
його наказом з Речі Посполитої були пожиттєво вигнані Анджей та Кшиштоф
Зборовські. Вирішивши внутрішньо-політичний конфлікт, Стефан розпочав
підготовку до війни з Московією. При цьому запорозьким козакам, які
виконували роль щита на південно-східних кордонах Речі Посполитої, за
планом польського короля і князя литовського Баторія у цьому поході
відводилась ключова роль. Саме за правління Стефана Баторія було
впроваджене та розвинуте поняття реєстрового козацтва. 1578 р. ним був
виданий знаменитий указ «Угода з низовцями», який був визнаний офіційним
документом, на підставі якого були сформовані правові основи діяльності
запорізького (українського) козацтва у складі Речі Посполитої. Ці «козацькі
вільності» набули пізніше чітких рис та наповнилися конкретним змістом, який
полягав у звільненні від податків та повинностей, крім військової служби,
окремий адміністративний устрій (поділ на полкові території) та судочинство.
А також свобода вибору місця проживання та заняття промислами, право на
землеволодіння. З тих під головною метою всього козацтва стала боротьба за
охоплення реєстром усіх козаків, оскільки спочатку їхня чисельність складала
всього 500 осіб.
Паралельно з цим почав розвиватися культ короля Баторіія, як
покровителя і захисника козацтва від зазіхань польської шляхти. Багато
істориків сходяться на думці, що основною передумовою формування
реєстрового козацтва була його невизначеність, як соціального шару, у
тогочасній Речі Посполитій. Так, Володимир Антонович відмічав, що новий
польсько-литовський уряд не знав, до якого стану його віднести. Справа у тому,
що у тодішній Польщі юридично виділялося тільки три стани: шляхта, селяни і
містяни. Перший з цих станів (шляхта) користувався безмежними правами як у
відношенні себе особисто, так і свого державного положення; другий стан
(селяни) знаходився у повній залежності від першого; третій стан (містяни)
користувався дуже обмеженими правами, а саме: правом особистої свободи та
станової незалежності, і то тільки в тих небагатьох містах, які мали так зване
магдебурзьке право. З викладеного зрозуміло, що козацький стан України з
його незалежним устрієм та виборною основою не підходив до жодної з
вказаних вище категорій: козаків не можна було віднести ні до шляхти, ні до
містян, ні, тим більше, до селянства. Зокрема, включення козаків до шляхти
було неможливо через жорсткий супротив самої польської шляхти, яка дуже
цінувала свої виключні права і завжди вороже ставилась до усіх нових облич,
яким король хотів надати шляхетські права. До містян козаків теж було
неможливо віднести, оскільки містянство у Польщі не було місцевим явищем:
воно виникло, як результат магдебурзького права, та охоплювало мізерну
частину населення Речі Посполитої. Крім того, ні заняття, ні місцезнаходження
138
містян ніяк не відповідали заняттям та місцезнаходженню козаків. Також було
неможливим віднесення козаків до селянства, оскільки це могло спричинити
загальне повстання українського козацтва проти Речі Посполитої. Тому, за цих
умов, конче необхідно було визначити права козаків, цим і був викликаний
відповідний указ короля, після якого козаки увійшли до складу регулярних
полків війська Речі Посполитої. Передбачалося, що таких полків буде шість
по тисячі козаків у кожному. Чи дійсно така чисельність відповідала реаліям?
Очевидно, що бажаючих було значно більше. І цьому були такі причини: по-
перше, інші козаки в умовах мирного часу опинились ніби поза законом. Цьому
є документальне підтвердження в праці відомого історика Василя
Доманицького «Козацтво на межі XVI-XVII ст.», де говориться «…про розділ
українських козаків на реєстрових та нереєстрових, коли реєстрових було
оголошено законним козацьким станом, а нереєстрових незаконним». По-
друге, відновлення воєнних дій у війні з Московією внесло свої корективи у
положення українського козацтва, оскільки війна вимагала залучення все
більшої кількості озброєних людей. Тому король Стефан, хотів він того чи ні,
змушений був оголосити про набір козаків до війська значно більше
встановленого реєстру. Тобто тим козакам, хто свого часу не потрапив до
«золотого списку», доля надавала ще один шанс. Тому козаків довго вмовляти
не довелося: вони одразу вирушили на війну з Московією, при цьому король
дозволив козакам обирати собі командира, якого польський уряд називав
старшим Війська Запорізького, а самі козаки назвали цих старшин гетьманами.
Реєстрове козацтво могло проживати у королівських та приватних маєтках
тільки з дозволу господарів. Реєстрові козаки отримали привілей на володіння
містечком Трахтемирів центром староства Київського воєводства, який
розміщувався на Дніпрі вище Канева. У Трахтемирові знаходився
Зарубинський монастир, який використовувався, як шпиталь для старих,
хворих, поранених, покалічених та тих козаків, які доживали свій вік. Суворо
заборонялися будь-які козацькі зібрання без відома короля, також не можна
було приймати на Запорізькій Січі «своєвільних» людей і організовувати
військові кампанії проти сусідніх держав. Отже, надаючи козакам деякі права,
королівська влада робила цілу низку обмежень, фактично перетворюючи
українське реєстрове козацтво у воєнний склад Речі Посполитої. При цьому
запроваджувався суворий облік козаків, які були записані на королівську
службу з вказівкою імені, прізвища, місця проживання і, навіть, координат
розміщення будинку, такий реєстр підписував старший Війська Запорізького, а
копії розсилалися чиновникам у міста. Кожен «реєстровець» присягав на
вірність королю, його нащадкам та Речі Посполитій. Зазначимо, що саме з рядів
реєстрового козацтва вийшли такі видатні гетьмани, як Богдан Хмельницький,
Петро Конашевич-Сагайдачний та Петро Дорошенко. А під час національної
визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана
Хмельницького саме реєстровці склали головну ударну силу у битвах під
Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями та Батогом. Враховуючи те, що
Стефан Баторій був не пересічним польським королем, відзначився у битвах з
османами за Поділля і Кам’янець, а також створив реєстрове українське
139
козацтво, є пропозиція створити у башті Стефана Баторія, позначеній
пам’ятною дошкою в його честь з рр. 1585 – 1785, Подільський краєвий воєнно-
історичний музей, де можна розмістити на 7 поверхах багато експонатів,
присвячених воєнним досягненням українського козацтва у боротьбі за
незалежність України XVI-XVIII ст., що є актуальним у сучасних умовах
російсько-української війни. А біля башти, на тзв. Турецькому бастіоні, можна
розмістити стародавні гармати з можливістю для відвідувачів безпосереднього
ознайомлення та контакту.
Католицький мур середньовічного Кам’янця-Подільського являв собою
низку оборонних та оборонно-сакральних споруд, які були зведені на стрімких
схилах каньйону місцевої річки Смотрич притоки Дністра, і являли собою
західний «католицький» фасад міста, який зустрічав гостей при в’їзді до нього
через Замковий міст. Для Речі Посполитої XVI-XVIII cт., під владою якої тоді
знаходилося українське Поділля і місто Кам’янець-Подільський, це була гарна
пропаганда на користь польської влади і римсько-католицької церкви. Для
розвитку українського туризму нині Католицький мур є унікальною збіркою
об’єктів середньовічного фортечно-сакрального будівництва, які у більшості
досить непогано збереглися, та ще мають пояснення у вигляді історичних
таблиць з написами латинською мовою. А це, своєю чергою, вимагає від
місцевих фахівців туризму вміння прочитати та перекласти туристам під час
екскурсій ці написи, отже, знання латини, хоча б приблизно. Але ж
туризмологам латину не викладають, навіть факультативно. Є над чим
подумати…
140
2.2. МЕНЕДЖМЕНТ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ: СУТНІСТЬ,
ОСОБЛИВОСТІ ТА КРАЩІ ПРАКТИКИ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ *
За останні кілька десятиліть туризм став рушієм економіки та прогресу,
який сприяє розвитку багатьох країн. Люди сприймають відпочинок як
необхідність, а не як розкіш, що в свою чергу, стимулює розвиток малих
територій, активізує створення нових дестинацій та цікавих туристичних
продуктів. Виходячи з цього,туризм вимагає координації та співпраці між
турагентами, туроператорами, туристами,органами влади, громадськістю для
забезпечення сталого та ефективного розвитку територій та надання якісних
туристичних послуг потенційним відвідувачам.
В останні роки країни, регіони і міста все більше усвідомлюють
важливість системного та комплексного управління туристичними напрямками
(територіями). Загальновідомо, що ефективне та розумне використання
туристичних ресурсів території, співпраця для створення спільних
турпродуктів, можуть перетворити занедбані регіони в економічно та соціально
розвинені напрямки.
Одночасно з цим, з урахуванням нових глобальних викликів, зовнішніх
загрозливих факторів (пандемії, війни, терористичні атаки, стихійні лиха,
глобальна економічна криза і т.д.) та цифрової трансформації, зростає
необхідність у підвищенні конкурентоспроможності та стійкості туристичних
дестинацій, які функціонують на ринку вже багато років. Крім того,
відзначається тенденція об’єднання кількох територій у кластери з метою
просування спільного турпродукту. Таким чином, багато організацій, які
займаються маркетингом території, туристично-інформаційними центрами та
інвестиційними хабами, стикаються з необхідністю розширення своєї сфери
діяльності, щоб стати багатофункціональними організаціями з управління
туристичними дестинаціями (DMO).
Управління дестинацією визначає процес, який передбачає скоординовані
дії, спрямовані на контроль економічного, соціально-культурного та
екологічного аспектів конкретної туристичної території. Це має здійснюватися
місцевою владою та іншими зацікавленими сторонами у сфері туризму у
партнерстві, дотримуючись принципів сталого туризму.
Перед розглядом аспектів менеджменту туристичних дестинацій важливо
отримати ясність щодо того, що означає термін «дестинація» у сфері туризму.
Так, термін «дестинація» був введений професором австралійського
університету НейломЛейпером у 80-х роках XX століття. Він визначає
туристичну дестинацію як конкретне місце, яке турист обирає для тимчасового
перебування з метою отримання туристичного досвіду чи відпочинку
(позначеного як «leisereexperience»), пов'язаного з особливостями даної
території, такими як туристичні атракції. Таким чином, вчений визначає
дестинацію не лише як географічний простір чи населений пункт, але як місце з
* Автор Дащук Ю.Є.
141
конкретними туристичними особливостями, що приваблюють потенційних
туристів.
Європейська комісія з питань туризму визначає туристичну дестинацію
як «територію, яка окремо ідентифікується і підтримується для туристів як
місце відвідування й у межах якої туристичний продукт координується одним
чи декількома закладами або організаціями»1.
В Україні дослідження особливостей формування туристичних
дестинацій та структури взаємовідносин між суб’єктами ринку в процесі їх
формування та розвитку досліджували такі науковці, як: Д Басюк, М. Бойко, Н.
Бєлоусова Н. Корж, Ю. Забалдіна, А. Мазаракі, С. Мельниченко, І. Смірнов, Т.
Ткаченко та інші.
Зaгaльнi pиcи тypиcтичної дecтинaцiï, які визначають її особливості та
напрямки розвитку представлено в таблиці 1. Taблиця 1
Зaгaльнi pиcи тypиcтичної дecтинaцiï2
Pиcи
Cклaдoвi
Xapaктepиcтикa
Бaгaтoкoмпoнeнтнicть
Пaм’ятки
Пpиpoднi пaм’ятки, aбo cтвopeнi людинoю.
Зpyчнocтi
Poзмiщeння, xapчyвaння, poзвaги, тopгiвля,
пiдпpиємcтвa cфepи пocлyг.
Tpaнcпopтнi
зв’язки
Зoвнiшнi тpaнcпopтнi зв’язки тa poзвинeнi
внyтpiшнi тpaнcпopтнi зв’язки.
Kyльтypнa цiннicть
Kyльтypнo-
icтopичнi
o6’єкти
Пpивa6ливicть дecтинaцiï, вiдcyтнicть
yнiфiкoвaнoгo тypиcтичнoгo лaндшaфтy.
Нeпoдiльнicть дecтинaцiï
Koмплeкc
пocлyг
Cпiвпaдiння пpoцecy виpoбництвa тa
cпoживaння пocлyг, ïx нeзбepeжeнicть y чaci.
Kopиcтyвaння пocлyгaми
i зpyчнocтями дecтинaцiï
Typиcтичнi тa
iншi пocлyги
Opiєнтaцiя i нa cпoживaчiв, i нa мicцeвиx
житeлiв.
Koмплeкcнicть
тypиcтичнoгo пpoдyктy
Typиcтичнi
пocлyги
Bзaємoдoпoвнeння piзниx eлeмeнтiв дecтинaцiï.
Взaємoдiя мiж вciмa пiдпpиємcтвaми
тypиcтичнoï дecтинaцiï.
Нaявнicть opгaнiзaцiйнoï
cтpyктypи дecтинaцiï
Дepжaвнa,
гpoмaдcькa,
дepжaвнo-
пpивaтнa
Упpaвлiння дecтинaцiєю тa ïï пpocyвaння.
Туристичні регіони можуть об’єднуватися в одну туристичну дестинацію
(єдиний туристичний кластер) якщо3:
мають спільні географічні межі (межують одна з одною);
мають спільні унікальні туристичні ресурси (це можуть бути Карпатські
гори, ріка Дністер, узбережжя Середземного моря, тощо)
мають спільне позиціонування, спільний імідж;
мають спільний туристичний продукт;
1 Бєлоусова Н.В., Любіцева О.О., Скоростецька О.О. Особливості формування туристичної дестинації як
елемента смарт-міста. Географія та туризм. 2020. № 58. С. 3–10
2 Щоголєва І.В.Управління конкурентоспроможністю туристських дестинацій. Наукові праці Кіровоградського
національного технічного університету. Економічні науки, 2017, вип. 32. С 105-112
3 Анна Романова (2023)Створенняефективноїdmo длятуристичногорозвиткутериторій. Посібник. URL: Режим
доступуhttps://vumonline.ua/wp-content/uploads/2023/10/Romanova_DMO_Guide-Book.pdf
142
мають спільний менеджмент (єдину DMO або співпрацю місцевих DMO
за єдиними принципами управління, з використанням єдиних інструментів,
єдиних KPI (ключові індикатори виконання), тощо).
Відмінність між населеним пунктом і туристичною дестинацією полягає в
тому, що межі дестинації визначаються конкретним туристичним продуктом,
який реалізується у певному географічному просторі, і не завжди територія
дестинації співпадає з адміністративними межами населених пунктів. Іноді
туристичні дестинації можуть об'єднувати території різних регіонів і навіть
країн. Отже, коли розглядається впровадження системи менеджменту для
підвищення туристичної конкурентоспроможності певного місця, важливо
використовувати саме термін «туристична дестинація». Це буде зрозуміло для
експертів та практиків у галузі туризму всього світу.
Дестинація включає різноманітні зацікавлені сторони і може
об'єднуватися з іншими територіями для створення більших дестинацій. Кожна
дестинація має свою репутацію та ідентичність, які можуть впливати на її
конкурентоспроможність на ринку.
Усі науковці сходяться на необхідності розвитку туристичних дестинацій
та застосування щодо них ефективних елементів управління. Виходячи з того,
що туристична дестинація представляє собою місце, яке турист обирає з
конкретною метою, воно може мати або може не мати якісної інфраструктури,
проте завжди визначається певною атракцією, яка привертає туриста. У
сучасних умовах туристичний бізнес головний акцент робить на задоволенні
потреб клієнта. Відповідно, розуміючи потреби туристів і використовуючи
ресурси (природні або створені людиною) бізнес створює унікальний
комплексний туристичний продукт. Останній спрямований на задоволення
потреб туристів, підвищення іміджу місцевості, розширення можливостей для
нових робочих місць і збільшення доходів як представників бізнесу, так і
місцевого населення, а також наповнення місцевого бюджету.
Проте в процесі створення нових туристичних продуктів важливо
враховувати не лише економічні чинники та вигоди, але й дотримуватися
принципів сталого розвитку, які забезпечуватимуть збереження автентичності
території, пошук балансу між кількістю відвідувачів та навантаженням на певні
рекреаційні об’єкти та можливістю передати природну, культурно-історичну
спадщину прийдешнім поколінням не порушуючи її автентичності.
З метою досягнення поставлених цілей в світовій практиці існують
позитивні практики діяльності організацій з менеджменту дестинацій
(DestinationManagementOrganisations DMO) як системи управління туризмом
на національному, регіональному та локальному рівнях. Основна мета
організації з менеджменту дестинації управління життєвим циклом і
забезпечення довгострокової конкурентоспроможності туристичної дестинації.
За визначенням UNWTO4 DMO (DestinationManagementOrganization) це
організація з управління дестинацією, яка є провідною організацією в
дестинації, яка включає в себе органи влади, бізнес, зацікавлені сторони та
4 Офіційний сайт UNWTO. URL: Режим доступу: https://www.unwto.org/
143
професіоналів і сприяє партнерству задля спільного бачення і розвитку
дестинації».
Управлінські структури DMO різняться в різних країнах світу та регіонах,
варіюючи від державних форм власності до моделей державно-приватного
партнерства. Також існують неприбуткові приватні моделі DMO, які відіграють
ключову роль у координації, менеджменті та маркетингу конкретної
туристичної дестинації. Візуалізація DMO у структурі туристичної
дестинаціїпредставлено на рис. 1.
Рис. 1. DMO у структурі туристичної дестинації3
Функції DMO можуть мати певні відмінності на національному,
регіональному та місцевому рівнях в залежності від поточних та потенційних
потреб, а також від рівня децентралізації державного управління.
Управління дестинацією використовує стратегічний підхід для об'єднання
іноді дуже ізольованих, а іноді навіть розбіжних елементів для більш
ефективного планування та управління. Таким чином, спостерігається
тенденція до того, що DMO відходять від традиційних рад з маркетингу та
просування територій, перетворюючись на провідні організації із розширеним
функціоналом.
У туристичних напрямках, де досі відсутня відповідна організація, все
частіше виникає ініціатива створення або планування створення DMO як
структури, яка згодом стане ключовим, або так званим консолідуючим лідером
у керуванні конкретною територією. Ці зміни обумовлені бажанням досягти
оптимального управління дестинацією, яке забезпечить координацію різних
органів влади, всіх зацікавлених стейкхолдерів та експертів під керівництвом
провідної організації відповідно до узгодженої стратегії та колективного
бачення. Мета полягає в досягненні спільного завдання: підвищення
конкурентоспроможності та стійкості туристичної дестинації.
Цей підхід також передбачає залучення мешканців та місцевої громади до
туристичної політики та процесу прийняття рішень, їхню реалізацію в рамках
144
принципів державно-приватного партнерства, відкритого урядування та
співпраці з громадськістю. У контексті цього DMO виступає як ключовий орган
у туристичній дестинації, відіграючи важливу роль у сприянні більш повному
охопленню туристичного сектору, його галузей, а також тих, хто формує
політику та приймає рішення з питань сталого розвитку. Цей функціонал
включає стратегічне планування, координацію та управління повним спектром
діяльності в рамках ефективної структури управління. Важливо також
враховувати інтеграцію різних зацікавлених сторін, які діють у дестинації, під
загальними цілями. Це дозволяє забезпечити єдність управлінського підходу та
сприяти спільному розвитку та успіху дестинації.
Успішні DMO та менеджери напрямків відіграють важливу роль в
управлінні туризмом на місцевому рівні, допомагаючи залучати туристів і
підтримувати бізнес у межах своїх кордонів. Вони також несуть
відповідальність за його просування через позиціонування, кампанії з
брендингу, розробку високоякісних продуктів, ефективну комунікацію із
зацікавленими сторонами (наприклад, мешканцями) та максимізацію
фінансових ресурсів, доступних як з державних, так і з приватних джерел,
забезпечуючи при цьому співвідношення ціни та якості, витрачених на проекти,
які відповідають загальним цілям.
Всупереч поширеній думці, загальна мета DMO полягає не лише в тому,
щоб привести більше туристів до конкретного місця чи регіону, а створити
передумови для розвитку сталого туризму і, таким чином, забезпечити приємне
та комфортне для відвідувачів перебування гостей в межах дестинації на довгі
роки. Таким чином, DMO беруть участь у різноманітних заходах, які
сприятимуть просуванню та розвитку подорожей, зокрема:
інформування мандрівників про визначні пам’ятки та пропозиції
маркетинг через цільові кампанії
співпраця з іншими організаціями над питаннями сталого розвитку для
досягнення спільних цілей
вирішення проблем жителів, пов'язаних з туризмом
DMO працюють, щоб створити економічне процвітання в громадах через
просування, стратегічне планування та маркетингові зусилля, які приваблюють
туристів, гарантуючи, що відвідувачі отримають незабутні враження. Головний
принцип ефективності DMO «Public-Private-Community 4С» консолідація,
комунікація, координація і коллаборація влади, бізнесу та громад, власне
формує базові засади та принципи сталого розвитку туристичних дестинацій.
Основні принципи сталого розвитку включають в себе збереження
ресурсів, соціальну справедливість, економічну ефективність та захист
навколишнього середовища. Ця концепція є важливою у сучасному світі, де
важливо забезпечити гармонійний розвиток, ураховуючи потреби сьогодення та
майбутніх поколінь.
Впровадження принципів сталого розвитку у процесі функціонування
туристичних дестинаціє критично важливим для забезпечення балансу між
економічним розвитком, соціокультурною справедливістю та збереженням
145
природи. Особливості впровадження принципів сталого розвитку в рамках
управління туристичними дестинаціями представлено в таблиці 2. Таблиця 2
Особливості впровадження принципів сталого розвитку в рамках управління
туристичними дестинаціями
Особливість
Характеристика
Екологічно
чистий туризм
Заохоченнятарозвитоктуристичнихмаршрутівтаоб'єктів,
якімінімізуютьнегативнийвпливнаприроду.Підтримка проектів та
ініціатив, спрямованих на збереження місцевого біорізноманіття.
Сталість
природокорис-
тування
Забезпечення раціонального використання природних ресурсів без
їхнього знехтування або шкоди. Контроль за експлуатацією природних
об'єктів, лімітування викидів і забруднень, а також відновлення
природних екосистем
Ефективне
використання
ресурсів
Впровадження технологій та практик, що сприяють раціональному
використанню енергії та води в готельному господарстві.Сприяння
місцевому підприємництву та використання місцевих ресурсів у
туристичній індустрії.
Участь спільноти
та
взаємовідносини
Залучення місцевого населення до процесу прийняття рішень та
розвитку туризму.Розвиток альтернативних форм туризму, які
залучають місцеві громади.
Економічна
стійкість
Справедливий розподіл економічних вигод від туризму серед місцевих
громад. Розвиток туризму як одного з напрямків економічної
діяльності, що може допомогти уникнути економічної залежності від
туристичного сектору.
Сприяння
місцевій
економіці
Заохочення розвитку місцевих галузей, підприємств та ремесел.
Туристична індустрія повинна приносити користь місцевим громадам,
стимулюючи підприємництво та створюючи робочі місця.
Культурна
збереженість
Захист та підтримка культурної спадщини місцевих громад. Розвиток
туризму повинен враховувати потреби та цінності місцевого
населення, не спричиняючи культурної апропріації.
Ефективне
управління
туристичними
потоками
Розробка стратегій та механізмів управління для запобігання
перенаселенню та зменшення негативного впливу на місцеве
середовище.
Залучення
галузей сталого
розвитку
Впровадження інновацій та залучення технологій, спрямованих на
зменшення екологічного відбитку і підвищення ефективності
енергоспоживання.
Моніторинг та
оцінка
Постійне відстеження та оцінка впливу туризму на навколишнє
середовище, економіку та соціокультурний аспект для вдосконалення
стратегій та заходів.
Ці принципи та практики спрямовані на створення збалансованих
туристичних систем, які приносять користь усім зацікавленим сторонам та
зберігають природні та культурні ресурси для майбутніх поколінь. Це вимагає
узгодженого підходу до розвитку туризму, де враховуються інтереси місцевих
громад, забезпечується сталі доходи та враховується екологічна стійкість. Під
такою системою туризм стає не лише економічним фактором, але й
інструментом для збереження та підтримки навколишнього середовища та
культурної спадщини для наступних поколінь.
146
Існуючий стан туристичних дестинацій України ще раз підтверджує
важливість та необхідність продовжувати розвивати та вдосконалювати
стратегії сталого розвитку, враховуючи зміни в тенденціях та попиті на
туристичні послуги. Збереження природних та культурних ресурсів, активна
участь місцевих громад у прийнятті рішень та впровадження новітніх
технологій стануть ключовими компонентами для забезпечення сталого
розвитку та подальшого залучення туристів у країну.
Розглянемо особливості розвитку системи туристичних дестинацій в
Україні та позитивні практики управління ними.
Згідно рекомендацій, наданих Національною туристичною організацією
України, головні напрямки діяльності DMO в нашій державі передбачають2:
стратегічне планування розвитку сталого туризму в дестинаціях;
консолідація бізнесу, влади, громади та всіх зацікавлених сторін;
лоббізм та захист інтересів туристичного сектору;
планування розвитку інфраструктури дестинацій;
сприяння забезпеченню принципів безпеки, доступності та сталості у
розвитку дестинації;
залучення та супровід інвестицій в секторі туризму та гостинності;
комплексний маркетинг та брендинг дестинацій;
впровадження діджиталізації та іновацій в секторі туризму;
участь у міжнародних організаціях та представлення дестинації на
міжнародному ринку;
дослідження, моніторинг, аналітика, статистика туризму;
створення туристичних інформаційних центрів;
розробка та продаж туристичних продуктів дестинацій;
розвиток MICE-індустрії (Conventionbureau);
управління якістю дестинації. Стандартизація, сертифікація та
категоризація;
розвиток людських ресурсів (Освіта, навчання та професійна підготовка
кадрів в секторі туризму);
виховання культури гостинності та толерантності серед мешканців
дестинацій.
Запропоновані заходи мають здійснюватися на базі найбільш відомих та
атрактивних об’єктів туризму в Україні. Так, Державне агентство розвитку
туризму (ДАРТ) України5 сформувало перелік привабливих туристичних
напрямів, у рамках проєкту «Туристичні магніти». Загалом мапа налічує 170
місць, які якнайкраще презентують нашу історичну, культурну, архітектурну,
релігійну спадщину як для самих українців, так і для іноземців.
До списку увійшли визначні туристичні місця з усіх регіонів України. У
східних та південних областях знаходиться майже чверть зруйнованих
туристичних магнітів. Близько 20 туристичних місць розташовані на території
трьох тимчасово окупованих Донецької, Луганської та Запорізької областей.
5 Офіційний сайт ДАРТ URL: Режим доступу: https://www.tourism.gov.ua/
147
Приклади найбільш популярних туристичних дестинацій Західного регіону
України представлено в табл.3 Таблиця 3
Приклади найбільш популярних туристичних дестинацій Західної України
Назва
дестинації
Напрямок туристичної діяльності
Львів
Історичний туризм (Ринок Ринок, Львівська Опера) та культурний
туризм.
Карпати
Гірський туризм (Говерла, Водоспад "Пробій") та екологічний туризм.
Чернівці
Культурний туризм (Чернівецький університет, Церква Святого
Михайла).
Кам'янець-
Подільський
сторичне місто на скелях, що оточене водою, з вражаючою фортецею,
заснованою у середньовіччі.
Івано-
Франківськ
Регіональний центр з численними історичними пам'ятками та
локаціями для активного відпочинку.
Ужгород
Місто на заході України, біля кордону з Європою, з унікальною культурною
сумішшю.
Луцьк:
Адміністративний центр Волинської області з красивими пам'ятками історії
та архітектури.
Поряд із найбільш затребуваними туристичним місцями в Україні існує
ряд об’єктів, які мають високий рівень атрактивності, проте не увійшли до
цього списку. Виходячи із адміністративно-територіального поділу України,
який сформувався за результатами реформи децентралізації, а також з
врахуванням концентрації цікавих, з точки зору, туристичної діяльності
об’єктів Національною туристичною організацією України було напрацьовано
потенційну мережу організацій з управління дестинаціями України (DMO), яка
представлена на рис. 2.
Зазначимо, що формування мережі організацій з управління
дестинаціями в Україні має бути направлено не просто на створення нових
структур, але враховувати та консолідувати зусилля усіх стейхоледів. Одним із
важливих індикаторів такого розвитку є функціонування в межах
територіальних одиниць Центрів туристичної інформації (ЦТІ), які відіграють
ключову роль у стимулюванні розвитку туристичних дестинацій.
Ці центри є важливим елементом туристичної інфраструктури та
виконують ряд функцій, які мають значний вплив на туристичну привабливість
та зручність для відвідувачів. Так, Державне агентство розвитку туризму
(ДАРТ) України провело аналіз існуючих туристично-інформаційних центрів в
Україні станом на 2023 рік. Усього в Україні функціонує 88 ТІЦ, левова
частина яких зосереджена в південно західній частині України, зокрема
Закарпатській, Івано-Франківській та Львівській областях. До слова, не всі
обласні центри України мають ТІЦ, щоправда більша їх частина зосереджена в
містах. У сільській місцевості ТІЦ представлено у Івано-Франківській,
Волинській, Закарпатській, Кіровоградській, Київській областях.
148
Рис. 2. Мережа організацій з управління дестинаціями України (DMO) 6
Аналіз цього розподілу може вказати на популярні туристичні напрямки
та зони підвищеної активності, допомагаючи удосконалити стратегії
привертання відвідувачів та підтримки їхнього комфортного
відпочинку.Мережа туристично-інформаційних центрів України представлена
на рисунку 3.
Рис. 3 Географічний розподіл туристично-інформаційних центрів в
Україні на 2023 рік6
Таким чином, процес організації DMO включає кілька послідовних
стадій, зокрема організацію ідей, людей і матеріальних ресурсів, а також
управління їх взаємозв'язком і взаємодією. Організація є первинною і завжди
передує самій діяльності, визначаючи структуру та засоби досягнення мети. Це
означає забезпечення ефективності досягнення мети через надання послуг
інфраструктури, створення комфортних умов, встановлення
конкурентоспроможних цін, і забезпечення якості послуг, що відповідає
очікуванням туристів.
Прикладом вдалих передумов для розвитку туристичної дестинації в
6 Офіційний сайт НТОУ. URL: Режим доступу: https://nto.ua
149
Україні є Хотинська фортеця на Чернівеччині. Остання є видатною історичною
та архітектурною пам'яткою України, споруджена в період від XIII до XVIII
століть з метою оборони. Протягом віків фортеця стояла в обличчі нападів
завойовників, які направлялися до міста Хотин. В наші дні фортеця є
Державним історико-архітектурним заповідником «Хотинська фортеця», що
привертає численних туристів і є ключовим історичним, культурним та
туристичним об'єктом громади. Остання починає формувати туристичні
маршрути, створено Комунальне утворення «Агенція розвитку міста»
Хотинської міської ради» для покращення спілкування та співпраці з
заповідником. Розвиток взаємодії, яка б не лише приносила користь державі (як
оплата за вхід туристів), але й сприяла економічному розвитку громади. До
війни щорічно більше 100 тисяч туристів відвідували Хотинську фортецю.
Місто, однак, майже не користувалося туристичним попитом. У 2021 році
вдалося організувати захід з нагоди 400-річчя Хотинської битви, який став
успішним завдяки співпраці ДІАЗ "Хотинська фортеця" та міської ради. Заходи
включали події не лише в межах фортеці, але й у місті, привертаючи туристів,
які залишали кошти в місцевих підприємствах.
Місцеві підприємці створили цікаві локації продажу, а також був
організований перший в Україні фестиваль повітряних зміїв. Заходи також
включали участь представників з Книги рекордів Гіннеса України. Це сприяло
просуванню та привертанню уваги до місцевих ресурсів, а також реставрації
історичних пам'яток завдяки новим коштам.
Синергія між ДІАЗ «Хотинська фортеця» та міською радою стала
ключовим фактором у розвитку міста. Створення міжмуніципальних
туристичних маршрутів та підписання договору про співпрацю з польською
гміною Корчини є прикладом успішної міжнародної співпраці. Громада також
активно залучає грантові кошти від приватних, державних та міжнародних
організацій, щоб забезпечити сталі інвестиції у розвиток міста та його
туристичного потенціалу.
Ще одним вдалим, на наш погляд, прикладом розвитку туристичних
дестинації на засадах сталості є Тустань. Нині це Державний історико-
культурний заповідник «Тустань», який займається7:
активною дослідницькою, науковою та просвітницькою діяльністю;
охороною і збереженням об’єктів культурної спадщини наскельного
оборонного комплексу фортеці Тустань;
культурно-освітньою роботою та популяризацією культурної спадщини;
роботою з відвідувачами;
доглядом та благоустроєм території;
співпрацею з місцевим населенням і підприємцями та контролем за
дотриманням норм їхньої діяльності в заповідних зонах;
наданням рекомендацій для будівництва та реконструкції територій і
споруд у межах заповідних зон;
реставраційно-відновлюваними роботами;
7 Офіційний сайт Державний історико-культурний заповідник «Тустань». URL: Режим доступу: https://tustan.ua
150
створенням історико-культурного рекреаційного середовища
Українських Карпат, розвитку туризму, в тому числі й міжнародного.
До складу Заповідника входять:
центральна частина оборонного комплексу давньоукраїнської фортеці
Тустань: комплекс скель Камінь, Острий Камінь, Мала Скеля, Жолоб та скелі,
що територіально прилягають до хребта Воронового;
прилегла до вказаних скель територія з культурними шарами від
найдавніших часів до періоду середньовіччя;
система оборони (багаторядні рови та вали) наскельного комплексу
Тустань;
гідроспоруда (дамба) в урочищі ―Стави‖;
землі, на яких розташовані пам’ятки природи.
Структуру DMO Тустань крім заповідника та однойменної громадської
організації формує також створена у 2020 році ТОВ «Агенція культурного
туризму». Ця структура стала результатом серії стратегічних сесій в рамках
проекту ―Фестиваль Ту Стань! розширення впливу та підсилення
спроможності найбільшого фестивалю української середньовічної культури‖,
що фінансувався у 2019 році за підтримки УКФ. Агенція культурного туризму
була створена з метою організації і проведення фестивалів та подій, пошуку
інвестиції для заходів і розвитку дестинації, а також створення туристичних
серверів на території села Урич та долини Тустань.
«Агенція культурного туризму» працює, зокрема, над тим, щоб вивести
найбільший фестиваль української середньовічної культури ―Ту Стань!‖ на
якісно новий організаційний та економічний рівень. Команда агенції протягом
року шукає ресурси та партнерів для цього щорічного проекту та кількох
менших за масштабом подій для різних цільових аудиторій. Ці атракції
відбуваються у різних локаціях та форматах, але концептуально поєднані.
Агенція також працює над покращенням рівня сервісу: надає торгові
місця в оренду, займається облаштуванням території для комфортного дозвілля,
налагоджує співпрацю з місцевими мешканцями, які підтримують та
розвивають інфраструктуру Урича, опікується навчанням підприємців. Окрім
того пропонує власні послуги туристам: карпатську кухню, брендовані сувеніри
та розваги.
Основні показники відвідуваності туристичної дестинації Тустань у 2012-
2020 роках представлено на рис. 4.
Рис. 4. Кількість відвідувачів туристичної дестинації Тустань у 2019-2020
рр7
151
Активна командна робота, системні та послідовні фандрейзингові
кампанії, а також проектна діяльність дозволили залучити до туристичної
дестинації Тустань ряд фінансових надходжень, які за останні 7 років
збільшилися майже втричі. Джерела фінансування туристичної дестинації
Тустань представлено на рис. 5.
Рис. 5. Джерела фінансування туристичної дестинації Тустань
представлено на
Для розуміння особливостей передумов створення та розвитку DMO
проведено аналіз туристичних ресурсів Волинської області та розглянемо
позитивні практики управління окремими туристичними дестинаціями.
Так, сьогодні багато територіальних громад в Україні зацікавлено
розвивати туризм як один з ключових напрямків. На їхній території
розташовані об'єкти культурної спадщини, такі як вікові палаци, національні
парки, заповідники, маяки та навіть кінні заводи, які в основному приваблюють
туристів. Зазвичай ці об'єкти перебувають під управлінням спеціальних
державних органів та підрозділів, розташованих в обласних центрах або
столиці. Однак часто відсутність комунікації між громадами та відповідними
структурами призводить до низького рівня розвитку туристичного потенціалу в
районі цих об'єктів. У більшості випадків доступ до таких місць обмежений або
взагалі відсутній.
Для виправлення цієї ситуації та оптимального використання ресурсів
пріоритетною є необхідність встановлення діалогу та співпраці між всіма
зацікавленими сторонами.
Згідно матеріалів запропонованих Державним агентством розвитку
туризму (ДАРТ) України до привабливих туристичних напрямів, у
рамкахпроєкту «Туристичні магніти», зокрема на Волині, увійшли шість
об’єктів:
озеро Світязь;
Національний природний парк «Прип’ять-Стохід»;
державний історико-культурний заповідник «Стародавній Володимир»;
історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»;
Олицький замок;
Берестечко.
152
Територіальний розподіл туристичних магнітів Волинської області та їх
візуалізація представлено на рисунках 6-7.
Рис. 6. Територіальний розподіл туристичних магнітів Волинської
області4
Варто зазначити, що у процесі розвитку кожної громади, особливо в
контексті туризму, вирішальним є спільний зусилля на місцевому рівні. Це
стосується як науковців, так і місцевої влади, а також включення центральних
органів виконавчої влади. Туристичний продукт сучасності взаємодіє з понад
50 супутніми галузями, що робить спільні зусилля ще більш значущими. При
розвитку туризму в громаді ключове значення має правильне планування і
комплексний підхід, особливо враховуючи тисячолітню історію та численні
історичні пам'ятки України. Співпраця з місцевими експертами дозволяє
правильно визначити сильні сторони та можливості громади для подальшого
розвитку не лише туризму, але й суміжних галузей.
Важливо провести аналіз існуючих пам'яток, оскільки багато з них, хоч і
перебувають у державній власності, знаходяться на території конкретних
громад. Результати аналізу можуть слугувати основою для створення
необхідної інфраструктури.
Ефективна підготовка проєктної пропозиції також визначає успіх
ініціатив. Наявність цікавої ідеї або культурного об'єкту, який спільнота хоче
розвивати, є лише першим кроком. Без якісного проєкту неможливо отримати
фінансування через різноманітні джерела, такі як Український культурний фонд
чи секторальні програми. Проєкт повинен бути комплексним, оскільки
відсутність цілісності може призвести до невизнання його експертами.
Однією з основних труднощів в Україні є відсутність ефективного
взаємодіалогу та невміння домовлятися між різними структурами. Часто
відбувається надмірне перетягування канату в боротьбі за лідерство чи інші
позиції. Однак в галузі розвитку туризму необхідна колаборація всіх учасників
процесу. На території громад знаходяться об'єкти різного рівня
підпорядкування: державні, обласні, комунальні. Це становить величезну
проблему, що вимагає системного підходу до вирішення.
Розглянемо територіальну громаду, наприклад, де присутній
національний парк державного рівня, а також музеї обласного та місцевого
рівнів. Всі ці об'єкти є невід’ємною частиною туристичного продукту. Однак
153
керівники об'єктів державного значення можуть не завжди виявляти
зацікавленість у заробітку чи привабленні туристів. Особи, яким вони
підпорядковані, можуть знаходитися далеко і отримувати лише формальні
звіти, не перевіряючи реальної роботи. Розв'язання цієї проблеми вимагає
глибокого та системного підходу.
.
Рис. 7. Візуалізація туристичних магнітів Волинської області4
З іншого боку, національний інфраструктурний аспект, зокрема стан
доріг, виявляється критичним для розвитку туризму. Без належного
фінансування та ремонту доріг до об'єктів туристичного приваблення, доступ
до них стає ускладненим, що призводить до зниження туристичного
потенціалу. Якісні та відремонтовані дороги сприяють приємній подорожі та
забезпечують чітке вказівники до музеїв та інших історико-культурних об'єктів,
що стимулює бажання відвідати їх.
Коли стан доріг погіршується, навіть наявність привабливих об'єктів
може залишитися непоміченою, оскільки подорож їхати погано облаштованими
дорогами стає неприємною та небезпечною. Таким чином, комплексний підхід
до розвитку туризму передбачає не лише створення привабливих об'єктів, але й
удосконалення інфраструктури, включаючи дорожню мережу.
Синергія між органами державної, центральної та місцевої влади, а також
обласним рівнем є невід'ємною частиною цього комплексного підходу, що
дозволяє ефективно вирішувати завдання і розвивати туризм на національному
рівні. Якщо розглядати приклади ефективних та інноваційних напрямків
управління туристичним дестинаціями Волинської області, то поряд із
зазначеними вище туристиними магнітами особливої уваги з точки зору
менеджменту заслуговує село Жидичин, що входить до складу Луцької міської
територіальної громади.
Ще 20 років тому село Жидичин у Луцькому районі було не дуже й
помітне, хоча одне із великих поселень навколо Луцька. Тут, як і в більшості
містечок України думали про землю, асфальт на дорогах та відсутність дитячих
садочків типові проблеми для сільських поселень. Однак з часом увага
сільського населення змінилася, тут почали розвивати проекти, культурну
спадщину та туризм.
Історія Жидичина корінням сягає глибини тисячоліть в 975 р.
Жидичинський монастир згадується в давніх літописах. Але від цієї історії мало
154
що залишилося: Свято-Миколаївський храм з дзвінницею XVIII ст. та Палац
митрополита XVIII ст. поруч, залишки монастирського оборонного валу,
городище. Багато сіл в Україні мають свої монастирі, храми, городища та інші
культурні об'єкти, проте небагато знають, як працювати з цим надбанням для
сталого розвитку громади. Візуалізація території села та його пам’яток
представлена на рис. 8.
Рис. 8. Візуалізація території села Жидичин та його пам’яток
У 2018 р. в Жидичині була зареєстрована команда місцевих активістів
Громадська організація «Спільна справа+», які поставили перед собою досить
амбітні цілі:
економічний, соціальний, культурний та екологічний розвиток села;
актуалізація його історії та перетворення Жидичина на культурно-
туристичний осередок;
місце, де хочеться бувати, де хочеться жити.
Цілі ГО «Спільна справа+»8 : розвиток партнерства і комунікацій,
інтеграція культурної спадщини Жидичина у сферу туризму, дослідження
історії та культурної спадщини Жидичина, розвиток туризму на території села.
Довгострокові цілі – створення туристичних та соціальних об’єктів на території
Жидичина, розвиток громадського археологічного парку «Древній Жидичин»,
розвиток місцевих агросадиб і прийом туристів з мегаполісів.
Окрім фахівців, які безпосередньо входять в структуру організації було
налагоджено системне ком’юніті з колом експертів в сфері культури,
культурної спадщини та креативних індустрій, освіти, регіонального
управління різних ланок управління. 25 серпня 2019 року команда ГО «Спільна
справа+» за підтримки місцевого монастиря ПЦУ відкрила Центр туристичної
інформації «Zнydychyn Center» 9 в Жидичині. Протягом неповних чотирьох
років він став центром культурного та туристичного життя сільської громади.
Під одним дахом центру команда ГО «Спільна справа+» випускає книги про
історію села, виробляє сувенірну продукцію з локальною символікою,
розробляє ідеї для культурних заходів і проводить екскурсії.
Ініціатива створення Центру туристичної інформації в Жидичині
належить наміснику монастиря отцю Константину Марченко. Розуміючи, що
8 Офіційна сторінка ГО «Спільна справа+» . URL: Режим доступу: https://www.facebook.com/NGOWorkTogether
9 Офіційна сторінка Центр туристичної інформації та паломництва «Zhydychyn Center». URL: Режим доступу:
https://www.facebook.com/ZhydychynCenter/
155
частина активної громади залишилася безробітною після місцевих виборів, він
вирішив не втрачати цей інтелектуальний ресурс. З будівельного вагончика,
який спочатку стояв біля входу в монастир, дуже швидко виріс креативний
інформаційно-туристичний центр, що став поштовхом для народження всіх
культурних проєктів у селі.
Таким чином, команда з п'ятьох людей, яка раніше організовувала життя
громади, отримала можливість продовжити свою діяльність через створення
цього центру. Айдентика Центру туристичної інформації та паломництва
«Zhydychyn Center» представлена на рис. 9.
Рис. 9. Айдентика Центру туристичної інформації та паломництва
«Zhydychyn Center»
Одним із напрямків роботи Центру стала популяризація культурної
спадщини села, розробка його бренду, створення логотипу та формування
пізнаванності, серед інших територіальних одиниць Волині та України.
Логотип туристичної дестинації Древній Жидичин представлено на рис.10.
Рис. 10. Логотип туристичної дестинації Древній Жидичин
За останні чотири роки, за підтримки понад 40 волонтерів, в Жидичині
організовують масштабне свято для дітей «Гостини святого Миколая» з
виставами, подарунками та локаціями, що охоплюють понад 500 дітей.
Команда протягом останніх двох років здійснила ряд експедицій в архіви
Угорщини, Литви, Львова, Києва та Ватикану. Вдалося віднайти досі невідомі
фотографії будівель монастиря, окремі грамоти та історичні документи, що
надихають на подальші дослідження. Крім того, встановлені туристичні
інформаційні табло та вказівники. Для молодшого покоління через мобільний
додаток ActionTrack розробили культурно-мистецький квест «Легенди
Жидичинського монастиря». Як тільки в селі побачили, що комусь цікава
історія, хтось її розвиває, як це запустило своєрідний флешмоб. На сторінці
інформаційного центру активісти закликали місцевих мешканців ділитися
старими світлинами, спогадами - і люди охоче на це відгукнулися. Жидичан це
156
сколихнуло. Також для координації зусиль щодо розвитку туристичної
дестинації Древній Жидичин було укладено меморандум про співпрацю з КП
«Центр туристичної інформації та послуг» м. Луцька, Центром туристичної
інформації та паломництва «ZhydychynCenter» та КП «Туристично-
інформаційний центр Володимир-Волинської міської ради». Меморандум дасть
можливість організовувати спільні заходи з метою промоції туристичного
потенціалу Луцької міської територіальної громади, Володимира, Жидичина та
Волині в цілому, займатися обміном інформацією, проведенням семінарів,
конференцій, розробляти спільні туристичні продукти.
Центр туристичної інформації - це елемент інноваційної інфраструктури в
галузі туризму. Це те місце, куди приходять гості міста та можуть безкоштовно
отримати туристичну інформацію, поспілкуватися з менеджерами туризму,
замовити екскурсійний супровід, ознайомитись із історико-культурним,
рекреаційним, мистецьким потенціалом. З часу утворення Луцької міської
територіальної громади постали нові виклики, з’явилося більше роботи та нові
об’єкти, які необхідно запропонувати відвідати гостям, одним із важливих
об’єктів туристичного інтересу є Жидичинський монастир, який може стати
одним із паломницьких магнітів України.
Налагоджено співпрацю із Волинським краєзнавчим музеєм, зокрема
його філією Музеєм Волинської ікони, який спільно із Жидичином посилює
сакральну спадщину Волинського краю та має ряд унікальних особливостей.
Для налагодження більш тісної комунікації з вже існуючими
дестинаціями, які відомі на всю Україну, зокрема містом Луцьк, запустили
екскурсійний тур вихідного дня Луцьк+ (рис.11).
Війна змінила всіх, внесла свої корективи й в роботу команди Центру,
проте не зупинила. Так, спільно з Волонтерським рухом Симона
Киринейського
154
команда організовувала численні ярмарки. Завдяки цьому на
фронт поїхали три автомобілі, 50 буржуйок. За рік стараннями волонтерів
тільки на смачних ярмарках зібрали більше мільйона гривень.
Рис. 11. Промоційні матеріали екскурсійного туру вихідного дня
Луцьк+Жидичин
Влітку команда розвитку дестинації проводили Лавандові майстер-класи
на підтримку ЗСУ. До слова, за три роки активісти ГО «Спільна справа+»
154
Офіційна сторінка Волонтерський рух Симона Киринейського. URL: Режим доступу:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100067901990760
157
опанували селекцію лаванди й висадили на території монастиря більше 400-
кущів цих рослин, мріють відкрити «лавандовий showroom». Приклади
використання лаванди для популяризації та розвитку туристичної дестинації
Древній Жидичин представлено на рис. 9.
До слова, у 2023 році в Жидичині почала функціонувати нова лавандова
локація «Лавандове поле». Так, місцеві лікарі аромотерапевти започаткували
власну справу і вирощують кущі лаванди для подальшої переробки та
створення якісної косметики з екстрактом лаванди під брендом Purity. В
найближчій перспективі заплановано створення лавандового кластеру, який
дозволить посилити привабливість Жидичина, створить нові умови для
розвитку місцевого бізнесу та сприятиме більш тривалому перебуванню
туристів на території села.
Рис. 9. Використання лаванди для популяризації та розвитку туристичної
дестинації Древній Жидичин
Необхідність реабілітації військових та їх сімей підштовхнула команду
до ще одного амбітного проєкту. Так, у 2022 році на першому поверсі
приміщення дзвіниці монастиря за грантові кошти було реалізовано проєкт
«Покращення доступності ВПО та людей, які постаждали від військової
агресії до ефективних форм психотерапевтичної допомоги, шляхом
створення Центру психологічної підтримки «ІСИХІЯ» на базі Свято-
Миколаївського Жидичинського монастиря Луцької територіальної
громади». Цілі проекту: створення простору для психологічної підтримки
ВПО та проведення серії заходів з використанням трудотерапії,
комунікаційного середовища. В рамках проекту вдалося створити простір
для психологічної підтримки 10 187 осіб ВПО Луцької територіальної
громади; проведено ремонт приміщення, де власне розміщується Центр
психологічної підтримки «ІСИХІЯ»; закуплено техніку та меблів для
укомплектування і належної роботи Центру; надано особисту психологічну
підтримку й консультації 65 особам; проведено 3 заходи психологічної
підтримки ВПО. Для подальшої роботи з ВПО, а також популяризації та
розвитку туристичної дестинації Древній Жидичин командою було
реалізовано проєкт «Жидичинські активні вихідні». В рамках його
проведення було створено 6 нових туристичних пропозицій у с.Жидичин,
зокрема:
екскурсія з використанням точок екскурсійного огляду та історичного
матеріалу;
158
розроблено ландшафтну гру з використанням 18 видів рослин та
встановлено нову, цікаву історичну фото-зону з залученням місцевого
населення;
апробовано територію парку ім. Данила Галицького для проведення
фаєр-шоу та презентація його як активності у с. Жидичин;
зібрано давні рецепти місцевої кухні від етнографів, що лягли в
основу гастрономічного майстер-класу; залучено місцевих мешканців для
відтворення давніх рецептів та розробки на основі цього повноцінного
майстер-класу;
пропрацьовано елементи флористичного майстер-класу із
використанням місцевих трав та квітів та проведено його з учасниками
проєкту;
презентовано культурну спадщину с.Жидичин з використанням
перформативних засобів, шляхом театралізованої мобільної виставки ВІЗ.
Усі перелічені туристичні пропозиції були об'єднані у єдиний
туристичний продукт «Жидичинські активні вихідні», який презентувався
туристам з числа ВПО протягом 23-24 вересня 2023 року. Для організації
послуг ночівлі та харчування були залучені садиби місцевих мешканців
громади с. Жидичин. Гості мали можливість насолодитися створеними
туристичними пропозиціями, а по закінченню туру оцінити його якість як
експерти моніторингової групи. За результатами роботи експертів було
напрацьовано ряд позитивних та негативні характеристик туристичного
продукту «Жидичинські активні вихідні» та заходів для їх покращення. За
результатами реалізації проєкту вдалося залучити ВПО Луцької громади до
культурного життя Жидичина та знайти серед внутрішньо переміщених осіб
представників культурно-креативного сектору, здатних розвивати туризм в
Жидичині або долучатися до проектів покращення життя в громаді. Логотип
проєкту Жидичинські активні вихідні представлено на рис.10.
Рис. 10. Логотип проєкту Жидичинські активні вихідні
Виникає логічне запитання, чому раніше ніхто не цікавився історією
села, що виросло навколо древнього монастиря? Тут була російська церква,
яку не цікавили такі речі. Православна церква України йде на контакт з
активістами ГО «Спільна справа+» та спільно презентують історію древнього
Жидичина.
Продовженням спільної діяльності стала участь у Днях Європейської
спадщини. Так, у квітні 2023 року історія Древнього Жидичина перемогла в
проєкті European Heritage Days (EHD). Тепер про культурну спадщину та
159
історію Жидичинської обителі, роботу команди з її розвитку та
популяризації, дізнається увесь світ.
Серед довгострокових результатів розвитку туристичної дестинації
Древній Жидичин варто виокремити такі:
посилення туристичної привабливості місця як нового об’єкту показу
на туристичній мапі Волині та України в цілому;
подальша робота експозиційного простору та привернення уваги
інвесторів, архітекторів, археологів, дизайнерів, істориків, пам'яткознавців,
реставраторів, музеєзнавців, ІТ-фахівців до розвитку археологічного парку
призведе до формування стійкого фахового комьюніті навколо Жидичина та
«ZhydychynCenter»;
привернення уваги археологів України, Східної Європи, Світу
отриманням чітких даних неінвазивних методів археологічних досліджень
для майбутніх археологічних досліджень; презентація на наукових
конференціях та практичних семінарах результатів проекту та геофізичного
дослідження «невидимої» археологічної спадщини;
формування передумов до подальшого розвитку Археологічного
парку Жидичина сучасними інтерпретаційними методами задля виходу на
міжнародні комунікаційно-презентаційних майданчиках.
Серед короткострокових результатів: на території планується
створення нових екскурсій, інтерактивних квестів, фото локацій, проведення
навчальних заходів та організації креативно-мистецьких резиденцій щодо
подальшого посилення туристичної привабливості села. В цілому,
заплоновано посилення використання території громади як культурно-
рекреаційної та туристичної локації. Це дозволить нам сформувати фахове
комунікації навколо Жидичина для подальшого розвитку його туристичної
привабливості.
Розробка турпродукту дестинації Древній Жидичин має включати такі
напрямки:
1. Розробка турпродукту це частина загальної стратегії дестинації
2. Коллаборація всіх гілок влади і бізнесу
3. Співпраця з сусідніми дестинаціями
4. Постійне оновлення, слідкування трендам
5. Висока якість послуг
6. Принцип сталого розвитку (економічного, соціального та
екологічного балансу.
Для досягнення поставлених вище цілей слід враховувати наступні
рекомендації3:
1. DMO повинні розширити традиційний фокус на маркетинг і
просування, щоб стати провідними організаціями з більш широким
мандатом, який включає стратегічне планування, координацію та управління
дестинацією.
2. DMO повинні все більше включати до своїх обов'язків різноманітні
додаткові функції: від традиційного просування, маркетингу та брендингу до
стратегічного планування, формулювання та реалізації туристичної політики
160
дестинації, аналізу ринку, розвитку продуктів і бізнесу, цифровізації та
інновацій, моніторингу, антикризове управління, тощо.
3. Роль DMO може варіюватися від ініціювання до участі, сприяння,
партнерства, координації, виконання або управління. DMO також повинні
уникати дублювання функцій і зусиль, допомагаючи виявляти будь-які
прогалини в управлінні, які не можуть бути усунені.
4. У тих сферах, які не підпадають під або виходять за межі їх
компетенції, включаючи громадських та неурядових учасників, DMO
повинні шукати стратегічних партнерів та створювати альянси за межами
туристичного сектору, щоб охопити органи влади та ключових
стейкхолдерів, які ведуть діяльність у дестинації (державні органи, приватні
суб'єкти). Наприклад, органи влади, блогери-інфлюєнсери, наукові кола,
громадські об’єднання, активні представники місцевої громади тощо
Загалом, можна виокремити такі поради щодо управління туристичною
дестинацією3:
1. Управління дестинацією має застосовувати цілісний підхід, який
виходить за межі маркетингу дестинації та охоплює всіх зацікавлених сторін,
які діють на цій території зі спільною метою, налагоджуючи зв’язки між
окремими, а іноді й антагоністичними елементами/суб’єктами для кращого
управління дестинацією.
2. Жодне «універсальне рішення» не може бути застосовано до всіх
дестинацій, кожна з яких є унікальною за своїми особливостями та
ресурсами (природні, культурні тощо), зі своїми «слабкими сторонами»
(транспортна логістика, кадровий потенціал, туристичні послуги, сезонність
тощо) та пріоритетами (збільшити кількість відвідувачів, стати смарт-
дестинацією тощо). Кожній дестинації потрібно буде адаптувати природу та
функції свого DMO до цих змінних.
3. Організація з управління дестинацією (DMO) повинна бути
провідною організаційною одиницею, охоплюючи різні органи влади,
зацікавлені сторони та фахівців, сприяючи партнерству для досягнення
колективного бачення дестинації. Це означає об’єднання всіх зацікавлених
сторін, а також місцевих громад та розробку узгодженої туристичної
стратегії для досягнення спільної мети: зрештою, стійкості та
конкурентоспроможності дестинації.
4. DMO повинні зміцнити свій внутрішній потенціал у трьох ключових
сферах діяльності:
стратегічне лідерство;
ефективне управління;
раціональне урядування
Розвиток туристичної дестинації є складним процесом, що вимагає
врахування інтересів та потреб різноманітних груп осіб та організацій, відомих
як стейкхолдери. Стейкхолдери включають не лише туристів та господарства
приймаючих територій, але й громадські організації, місцеву владу,
підприємців та інші структури. Важливість стейкхолдерів у розвитку
туристичної дестинації полягає в тому, що їхні інтереси можуть взаємодіяти
161
або конфліктувати, і врахування цього сприяє створенню збалансованої та
стійкої системи. Партнерство між стейкхолдерами є ключовим фактором у
вирішенні питань, пов'язаних із розвитком туризму. Наприклад, співпраця між
місцевими владами та місцевими підприємцями може сприяти створенню
ефективних інфраструктурних проектів, що забезпечують комфорт та безпеку
для туристів. Громадські організації можуть виступати за збереження
природних та культурних цінностей, забезпечуючи екологічну стійкість та
збалансований розвиток. Врахування думки та інтересів стейкхолдерів не лише
сприяє ефективному управлінню туристичною дестинацією, але й допомагає
підвищити рівень задоволення туристів та створити позитивний імідж
приймаючої території. Узгоджене планування та реалізація проектів з
урахуванням різноманітних точок зору стейкхолдерів сприяє сталому розвитку
туризму та збереженню унікальності природних та культурних ресурсів.
Перелік можливих стейкхолдерів розвитку туристичної дестинації
«Древній Жидичин» представлено на рис.11.
Суб'єкти
господарської
діяльності
Міжнародні
стейкхолдери
Інвестори
Інститути
знань
Територіальні
громади
Органи
територіального
управління
Громадське
суспільство.
Громадські організації.
Профспілки.
Місцеві туристичні
клуби
Міжнародна спільнота
Міжнародні експерти
проектної діяльності.
Міжнародні споживачі
туристичних продуктів та
послуг.
Гості за напрямом
сентиментального туризму
Держава.
Регіональні банки.
Фонди розвитку.
Фонди приватних інвесторів.
Венчурні фонди.
Грантові донори
Органи місцевого самоврядування.
Асоціації органів місцевого самоврядування
Агенції регіонального розвитку
Сектори Державної регуляторної служби
Центри зайнятості в області
Регіональні туристичні об’єднання
Туристичний бізнес.
Стартапи дестинації.
Нові суб’єкти господарювання в
громаді.
Підприємства сфери науково-
технічної інформації.
Заклади вищої освіти.
Туристично-інформаційні центри
Туристичні бізнес-інкубатори
Туристичні кластери
Рис. 11. Перелік можливих стейкхолдерів розвитку туристичної
дестинації «Древній Жидичин»
Поряд із залученням стейкхолдерів важливе значення має smart-розвиток
туристичної дестинації «Древній Жидичин»
Сучасний світ стрімко розвивається в напрямку високих технологій, а
туризм не залишається осторонь цього тренду. Важливість smart-розвитку
туристичної дестинації полягає у використанні інноваційних технологій для
поліпшення якості та зручності подорожей. Впровадження "розумних" рішень в
туризмі може значно покращити досвід подорожей та забезпечити сталість
розвитку.
Однією з ключових переваг smart-розвитку є підвищення рівня
ефективності управління туристичною інфраструктурою. Використання
сучасних систем управління дозволяє оптимізувати розподіл ресурсів,
моніторити та аналізувати потоки туристів, а також ефективно вирішувати
завдання безпеки та забезпечення комфорту.
162
Smart-технології також можуть сприяти створенню персоналізованих
інтерактивних досвідів для туристів. Від мобільних додатків та розумних карт
до використання віртуальної реальності, такі інновації дозволяють
індивідуалізувати маршрути подорожей та надавати користувачам унікальні
можливості взаємодії з оточенням.
Зменшення екологічного впливу туризму - ще одна важлива перевага
smart-розвитку. Використання ефективних систем управління енергетикою,
водозабезпечення та відходами може сприяти збереженню природних ресурсів
та зменшенню негативного впливу туристичної діяльності на навколишнє
середовище. Загалом, smart-розвиток туристичної дестинації відкриває широкі
перспективи для сталого розвитку, поліпшення туристичного досвіду та
збереження навколишнього середовища. Впровадження інноваційних
технологій стає ключовим елементом сучасної стратегії розвитку туризму, що
враховує потреби та очікування сучасного туриста.
Якщо говорити про світовий досвід в цій сфері, слід виокремити наступні
практики:
1. Амстердам, Нідерланди: Амстердам визначається як одне з провідних
міст у впровадженні smart-технологій для поліпшення туристичного досвіду та
управління містом. Система "I Amsterdam" включає в себе мобільний додаток
та веб-платформу, що надають туристам інформацію про події, культурні
об'єкти та маршрути. Місто також використовує сучасні технології для
моніторингу транспортних потоків, оптимізації громадського транспорту та
зменшення екологічного впливу.
2. Дубай, Об'єднані Арабські Емірати: Дубай славиться своїм
інноваційним підходом до розвитку та впровадження технологій у всі сфери
життя, включаючи туризм. Місто використовує систему "Smart Dubai" для
забезпечення ефективного управління містом та підвищення зручності для
туристів. Це включає в себе використання розумних додатків для моніторингу
громадського транспорту, оплати послуг, а також електронних екранів
інформації для туристів.
3. Барселона, Іспанія: Барселона впроваджує smart-технології для
оптимізації туристичного досвіду та покращення інфраструктури міста.
Використання інтерактивних додатків дозволяє туристам отримувати
індивідуалізовану інформацію про культурні пам'ятки, ресторани та події.
Місто також впроваджує сучасні системи управління енергією та
водоспоживанням для забезпечення сталості та зменшення екологічного
впливу.
4. Сінгапур: Сінгапур визначається своїм інтегрованим підходом до smart-
розвитку. Тут впроваджені системи віддаленого контролю освітлення та
клімату в громадських просторах, електронні платіжні системи для оплати
транспорту та послуг, а також велика кількість розумних технологій для
забезпечення безпеки та комфорту туристів.
5. Токіо, Японія: Токіо використовує smart-технології для забезпечення
зручності та безпеки туристів. Це включає в себе використання розумних
додатків для навігації по місту, моніторингу транспорту та доступу до
163
інформації про місцеві події. Також впроваджуються розумні системи
управління відходами та енергоспоживанням для збереження ресурсів та
зменшення впливу на навколишнє середовище.
Регіони в Україні поступово впроваджують сучасні технології для
поліпшення туристичного досвіду та управління інфраструктурою.
Узагальнюючи вивчення менеджменту туристичних дестинацій в
контексті їхньої сутності, особливостей та кращих практик у світі та в Україні,
можна зазначити, що ефективний менеджмент туристичних дестинацій є
важливим елементом розвитку галузі та забезпечення сталого росту туризму.
Сутність такого менеджменту полягає в системному підході до управління
всіма аспектами, що впливають на якість та конкурентоспроможність
дестинації.
Особливості менеджменту туристичних дестинацій в Україні
визначаються унікальністю культурного спадку, природних ресурсів та
історичних пам'яток. Однак важливо враховувати їхню збереженість та стале
використання для розвитку туризму. У світовому контексті, кращі практики
включають в себе інноваційні технології, персоналізовані підходи до туристів,
стале вдосконалення інфраструктури та ефективний маркетинг.. Інтеграція
найкращих практик з усього світу може стати важливим кроком для
підвищення привабливості та конкурентоспроможності українських
туристичних напрямків на світовому ринку. Забезпечення балансу між
розвитком та збереженням природних та культурних ресурсів, а також активна
співпраця між всіма зацікавленими сторонами є важливими складовими
успішного менеджменту туристичних дестинацій.
164
2.3. ГЕОПРОСТОРОВІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙ
ТУРИЗМУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ *
В літературі дослідників наведено різні поділи видів новацій туристичної
діяльності. О.Я. Лотиш приділяє особливу увагу продуктовим і технологічним
новаціям в індустрії мандрівок1. А.П. Голод рекомендує зосередитися на тур-
операціях і технологічних новаціях. Оскільки технологічні новації являються
новими тільки в визначених туристичних суб’єктах та вже мають певне
розповсюдження на загальному ринку, то тур-операційні зазвичай
випрацьовуються та вводяться серед деяких суб’єктів господарської
діяльності та сприяють диференційованому регіональному ринку надання
мандрівних послуг2. Такі науковці, як М.М. Огієнко, Г.О. Саркісян, Ю.Ю.
Любаров «виділили наступні види галузевих мандрівних новацій: логістичні,
інституційні, маркетингові, бізнесові, продуктові, процесні, концепційні,
ресурсні, організаційні та інфраструктури»3. А проф. А.А. Вдовічен та доц.
Вдовічена О.Г. запропонували поділяти новації в бізнесі подорожей
використовуючи поділ за відомим економістом Й. Шумпетером (рис. 1).
Рис. 1. Новації в туризмі4
Нововведення і тенденції поліпшення індустрії мандрівок умовно
розділимо на три рівні:
1. Державний рівень. Цей рівень потребує залучення держави в розвитку
дієвих стратегій розвитку мандрівок на основі новацій. Тобто, покращення
мандрівних можливостей країни має базуватися на участі новаційних
* Автори Лепкий М.І., Чепурда Г.М.
1 Лотиш О.Я. Стратегічний аналіз і оцінка можливостей інноваційного розвитку туристичної галузі України.
Ефективна економіка. 2017. № 8. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/ ?op=1&z=5717
2 Голод А.П. Безпека регіональних туристичних систем: теорія, методологія та проблеми гарантування:
монографія. Львів: ЛДУФК, 2017. 350с.
3 Огієнко М.М., Саркісян Г.О., Любаров Ю.Й. Розвиток регіональних туристичних ринків шляхом
впровадження інновацій. Економічний простір, № 164, 2020. С. 152-159
4 Вдовічен А.А., Вдовічена О.Г. Модель управління розвитком туристичного бізнесу території на
інноваційному підході. Економічний аналіз. 2018. Т. 28. 4. С. 9-20. URL: https://www.econa.org.ua/index.php/
econa/article/view/1512/6565
Продуктові
Ресурсні
Техніко-
технологічні
Маркетингові
Організаційно
-управлінські
Нові продукти,
або
удосконалення
існуючих
продуктів
мандрівок
Нові види
ресурсів
мандрівок
Нова техніка чи
поліпшення
обслуговування
мандрівок
Нові частини
ринку
мандрівок чи
нові групи
подорожуючих
Більш
покращена
структура
керівництва чи
діяльність
турфірми
Сервісні
Технологічні та не технологічна складова мандрівок
Логістичні
Нове в ланцюгах постачання
та доставки мандрівників
Новації в туризмі за А.А. Вдовіченом та О.Г. Вдовіченою
165
нововведень, залучення новітніх розробок, практики країн з високою ознакою
розвитку туризму, здобуток міжнародної спільноти і т.д.5
Ухвалена Кабміном України Стратегія розвитку туризму і курортів на
період до 2026 року завбачує створення придатних умов для посилення
розвитку туристично-курортної сфери відповідно до світових моделей якості
та конверсія її на високорентабельний, конкурентоспроможний сектор,
інтегрований у світовий ринок, з урахуванням європейських цінностей, що
передбачає популяризацію нашої країни на світових теренах6.
2. Регіональний рівень потребує розвитку ринку мандрівних послуг в
регіонах України з використання різноманітних інновацій.
Зміни поглядів і ставлення людей до конкретних подій в історії регіону і
територій, з часом можуть слугувати задумом для створення нових напрямків
мандрівок, наприклад ностальгічного чи патріотичного. Як приклад
ностальгічної мандрівки є тур по Львівщині, з ознайомленням з німецькою
культурною спадщиною, що збереглася в регіоні. А прикладом патріотичної
мандрівки є відвідування об’єктів патріотичного спрямування пам’ятників,
історико меморіальних музеїв, музеїв-криївок воїнів УПА і т.д.
Крім того, в регіонах можуть створюватися або розвиватися нові
різновиди мандрівок із доєднанням нових ресурсів, об'єктів природи, або
історико–архітектурних будівель. Як приклад є розвиток містичних мандрівок
у Львівській області, індустріальних мандрівок в промислових районах
України, бальнеологічних мандрівок в Закарпатській області7.
3. Рівень суб’єктів мандрівної діяльності галузь подорожей постійно
вимагає покращувати якість обслуговування мандрівників, що можливе за
рахунок залучення різноманітних нововведень.
Робота суб’єктів діяльності мандрівок потребує створення неповторних і
конкурентоспроможних мандрівних турів, і при цьому повинні дотримуватися
сприятливі та догідні умови для імовірних мандрівників. Основною умовою
запровадження нововведень туроператорами і турагентами являється набуття
запланованих підсумків від використання заходів із надання послуг подорожі,
що спрямовані на залучення новацій в діяльність мандрівок по відношенню до
кількості коштів, що необхідні для їх впровадження. Основні сучасні тенденції
новаційного розвитку сфери мандрівок в Україні подані в табл. 1.
Перебіг глобалізації призводить до формування тенденцій у розвитку
мандрівок в Україні, суб’єкти сфери мандрівок впроваджують найкращі
інновації ведення своєї діяльності від зарубіжних колег, вводять новації і
відповідним чином стараються найкраще пристосуватися до різноманітних
змін, що відбуваються на світовому ринку мандрівок.
5 Савіцька О.П., Савіцька Н.В. Стратегія розвитку туристичної індустрії в Україні: регіональні аспекти. Вісник
НУ «Львівська політехніка». Серія «Проблеми економіки та управління». 2013. № 754. С. 68-74
6 Слизький А.С. Виклики та вплив війни на розвиток та функціонування туристичної галузі в Україні.
Матеріали Міжнар. туристичного форуму «Туризм в Україні: виклики та відновлення». К.: КНЕУ, 2023. 337 с.
С.177-179
7 Кулиняк І.Я., Жигало І.І., Ярмола К.М. Містичний туризм: перспективи розвитку у Львівській області. Бізнес
Інформ. 2020. № 3. C. 128-137
166
Таблиця 1
Інноваційні тренди мандрівок в Україні8
Назва тренду
Характеристика тренду
персоналізовані пропозиції та
індивідуальні тури
пандемія COVID-19, війна ввели лімітування на групові
мандрівки, скупчення людей і масові заходи
місцева і національна культура
та традиції
війна стала поштовхом до патріотизму, попиту на
українську мову, українську кухню, українську культуру
вибір та замовлення мандрівки
на відстані
аналіз інформації в Інтернеті, порівняння і формування
мандрівки, комбінування та поєднання різних послуг
автоматизація і диджиталізація
послуг подорожі
онлайн-бронювання квитків, замовлення столиків, оплата
сервісу за допомогою карток, чат-боти, віртуальні мандри
наявність тур фірм в
соціальних мережах
висвітлення подій, реклама власних мандрівок, взаємодія з
клієнтами, впізнаваність туристичної атракції
екологічні мандрівки
екологічно чисті продукти, екологічний транспорт,
екологічна свідомість мандрівника
«інклюзивний туризм»
врахування вимог різних за віком мандрівників, зокрема
пенсіонерів
активні види мандрівок
гірськолижні, велосипедні, оздоровчі мандрівки
Дослідники інноваційної діяльності під «ефективністю» визнають
«кількісну характеристику об’єкта (проекту, програми, процесу тощо), що
відображає його кінцеву результативність і розкриває міру повноти та якості
досягнення поставлених цілей за допомогою системи показників. З
урахуванням цього під ефективністю інноваційної діяльності варто розуміти
кількісне вираження її результативності за допомогою системи показників, які
характеризують відношення результатів інноваційної діяльності до витрат на її
здійснення».
Практику новацій можна розглянути через втілення таких засад:
1. Розгляд динаміки наукових підсумків, які розпочинаються від
зародження наукового задуму до дійсного використання, тобто в рамках
сукупного циклу «наука – виробництво»;
2. Коли проводяться різноманітні наукові випробування і розробки та
потрібно дати можливість пов’язати всі роботи і операції в сукупності
прибуткових, організаційних, комунікаційних і інших відповідностей;
3. Перебіг визнання намірів діяльності нововведень потрібно обміркувати
як винятково впорядковану цілісність ознак проміжних результатів вивченні і
передбачення напрямів чергового далекосяжного розвитку;
4. Забезпечення цілісності намірів управління розвитком нововведень і
залежності всіх функцій запровадження нововведень в суб’єктах туристичної
діяльності;
5. Забезпечення запровадження нововведень має бути тотожним
зазначеним цілям. В сутності системного розгляду лежить засада системності, а
в засадах постулатів самоорганізації постулат зростання. Дані постулати
взаємно додають один одного і формують єдність3.
8 Савіцька О. П., Савіцька Н. В. Сучасні тренди інноваційного розвитку сфери туризму в Україні.
БІЗНЕСІНФОРМ № 9. 2021. С. 124-130
167
На сьогоднішній час серед методів оцінок нововведень туристичної
галузі, то виділяють три групи методів (рис. 2).
Рис. 2. Методи оцінок нововведень
Якщо розглядати узвичаєні вартісні методи характеристики рівня розвитку
нововведень, то вони в основному засновані на таких ознаках результативності,
як результативність роботи, фондовіддача і інші ознаки добірності
застосування ресурсів, результативності вкладень, а також вартісних даних.
Але в межах даного постулату головною ціллю стратегічної готовності є
задоволення потрібного збільшення обсягу туристичної послуги з найбільшою
ощадністю ресурсів, а не задоволення сталого розвитку нововведень на
довготерміновій перспективі9.
Наступна сторона, яка включена в рамки економічного критерію,
дослідження впливу розвитку нововведень різноманітних умов виробництва
туристичного продукту. При цьому основною складовою є виділення таких
управлінських чинників виробництва туристичного продукту, модифікація яких
має спричинити покращення його кінцевих результатів. Однак, застосування
даної методології може привести до такого результату, при якому інновації
будуть аналізуватися незалежно від їхньої сутності, тобто формалізовано.
Деякі науковці, щоб оцінити рівень розвитку нововведень можуть
використовувати ознаки, які відображають ступінь прибутковості інноваційних
перемін в суб’єкта туристичної діяльності. Крім того, в економічному критерії
важливу роль відіграють методи, які опираються на використання
вартісних ознак, що відображають безпосередньо дієвість процесу створення
туристичного продукту. Основною перевагою їх є те, що вони прості у
використанні, а нововведення розглядаються у вигляді певної системи із
стійкою практичною підвладністю між затратами на виробництвом
туристичного продукту і реальним отриманням чи наданням туристичної
послуги.
Основною вадою аналізованих методів є:
1) труднощі в досконалій ціновій характеристиці інноваційної діяльності
за рахунок того, що витрати на розроблення туристичного продукту, введення в
дію та на ринок нововведень не завжди мають цінове вираження;
9 Романенко О.О., Яворська О.Г. Особливості інновацій в туризмі та індустрії гостинності. Інвестиції: практика
та досвід. 2018. № 8. С. 5-9
Методи оцінок нововведень туристичної галузі
Методи, які використовують
економічний підхід
Методи, які використовують
технократичний підхід
Комплексні методи
168
2) труднощі в тотожному передбаченні науково-технічних складнощів, з
якими стикаються науковці, розробники і споживачі інноваційної продукції та
технологій ринку мандрівок.
Отже, можна зробити заключення, що методи які беруться до уваги, при
оцінці інноваційного розвитку мандрівок можуть носити, в основному,
імовірнісний характер.
Наступною нашою характеристикою буде оцінювання комплексного
критерію оцінювання ефективності діяльності нововведень. Він враховує
поступове використання методів композиційного розгляду та
багатокомпонентної оптимізації для того, щоб дослідити типову вигідність
інновацій і затрачені на них ресурси, а також способи системного оцінювання.
При композиційній оцінці завдання інноваційного розвитку суб’єкта
туристичної діяльності розбивають на окремі складові. Так, наприклад, коли в
основі програми дослідження є створення технологічної системи туристичної
послуги чи продукту, то сам алгоритм її створення розподіляють на окремі
складові, а ті, в подальшому розбиваються на більш дрібніші складові і т.д.
Провівши аналіз способів оцінювання рівня розвитку нововведень в
туристичній діяльності, можна виробити заключення, що проаналізовані
критерії (вартісний, технократичний і комплексний) не є окремими, а
доповнюють один одного, вони направлені на вирішення різноманітних
проблем і відповідно містять свої неточності. Так, при технократичному
критерії потрібно брати до уваги питання результативності розподілення
ресурсів, а вартісний критерій не бере до уваги технічні та інші оцінки
нововведень, що не можна оцінити в вартісному еквіваленті.
Отже, критерії оцінювання мають бути комплексними, тобто враховувати
як ознаки інноваційної продукції і технологій, які можна оцінити в вартісному
еквіваленті, так і добірні ознаки. Коли пов’язати економічні і технократичні
критерії, то це дасть змогу запропонувати відповідний комплексний критерій
оцінювання ступеня розвитку нововведень, що в свою чергу дасть можливість
запровадити оцінювання результативності та корисності нововведень,
розподілення лімітованих ресурсів, а також слугуватиме комплектації
широкого прикладного критерію.
Методологія оцінювання результативності вкладень в нововведення може
враховувати наступні підходи:
критерій дійсних опціонів, який володіє характеристиками
управлінської мінливості, пристосуванням до змін оточуючого середовища;
критерій прибуткової доданої значущості;
модель Едвардса-Белла-Ольсона, яка дає змогу характеризувати
значущість нематеріальних активів, які і створюють велику частку видатків
на НДДКР;
критерій вартісної прибутковості;
критерій дохідності коштів, які використовуються3.
Проаналізуємо галузь використання актуальних критеріїв оцінювання
суб’єктів туристичної діяльності за рахунок вартісно-орієнтовного управління:
169
1. Критерії оцінювання в межах даного підходу можна використовувати
для будь-якої істинної бізнес-одиниці або проекту нововведень роздільно за
рахунок спостережень за кожним етапом вироблення вартості.
2. Вартісна оцінка критеріїв, що аналізуються і розвиток критеріїв
говорять про перспективу додатків ознак підрахунку один одним і їх
послідовність на рахунок різноманітних видів оцінки.
3. Управлінський облік, інспектування результатів роботи суб’єкта
туристичної діяльності мають різнитися за рівнем керівництва і осередками
значимості10.
Застосування перерахованих критеріїв оцінювання значимості суб’єктів
туристичної діяльності в сукупності дасть змогу, як обліковувати результати
роботи суб’єктів в послідовному русі, так і утворити відповідну базу створення
рішень на рахунок підвищення ціни бізнесу.
Критерій вартості до обліку економічної доцільності надає наступні
переваги:
1. Дає змогу здійснити точну життєво важливу оцінку роботи суб’єкта
туристичної діяльності і обрати придатний план дій розвитку суб’єкта, а також
окремих її складових. Зустрічається перспектива поступового збільшення
ринкової ціни туристичного підприємства.
2. Передбачає еластичність і системність прийняття ухвал на основі
раціонального поєднання різноманітної мети суб’єкта туристичної діяльності.
Крім того, застосування критерію вартості дозволяє запропонувати додаткове
спонукання до введення інновацій, за рахунок чого підвищиться економічна
стабільність суб’єкта туристичної діяльності.
3. Дає змогу раціонально сортувати ресурси під час планування роботи
суб’єкта туристичної діяльності, і це дає змогу покращити ефективність
керівництва проектами нововведень, що мають велику ознаку нечіткості.
Отже, критерії значущості можуть потрапляти в систему перевірки і
мотивації суб’єкта туристичної діяльності, або в систему інших критеріїв
економічної результативності нововведень.
Недотримання постачання, лімітування наложені військовим станом,
збільшення ціни на пальне, інфляція національної валюти, комендантська
година це ще не весь перелік перепон, з якими на сьогоднішній час
стикнулися всі бізнесові структури, в тому числі і суб’єкти туристичної
діяльності. Ринок мандрівок істотно відчуває різноманітні кризи, наприклад
погодні катаклізми, війни, вибухи захворювань, інші економічні, або політичні
крахи, що призводять до порушення стану в будь-якій країні. Але не беручи до
уваги, що в Україні тривають широкомасштабні воєнні дії, галузь мандрівок
продовжує існувати тих регіонах, які є відносно безпечними і в яких не
відбуваються активні військові дії.
Однією з небагатьох областей України, в якій дозволена діяльність
мандрівок є Волинська область. Область володіє великою кількістю лісових
10 Матвійчук Л.Ю., Карпюк І.В. Визначення напрямів смарт-спеціалізацій в галузі туризму Волинської області.
Матеріали ХІ Міжнародної науково-практичної конференції «Туристичний та готельно-ресторанний бізнес в
Україні, м. Черкаси: у 2-х томах. Т. 1. Черкаси: ЧДТУ, 2020. 201 с. С. 177-179
170
масивів та водоймами, а також має багатий рослинний та тваринний світ. На
території Волинської області нараховується 209 об’єктів природно-заповідного
фонду, серед який НПП «Припять-Стохід», НПП «Цуманська пуща», Шацький
НПП, Черемський природний заповідник, 74 заказники них 5
загальнодержавного значення), 107 пам’яток природи них 3 державного
значення), 22 заповідні урочища, 5 парків-пам’яток садово-паркового
мистецтва місцевого значення11.
Крім того, на території Волинської області, під час різноманітних
досліджень було виявлено більше 160 археологічних об’єктів, які є цікавими і
для мандрівників (давні городища с Зимне, м. Устилуг, м. Володимира, м.
Любомль, с Білосток та ін.).
В області є достатні можливості історико-культурних атракцій мандрівок:
пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури,
монументального мистецтва – 2 600 од.;
468 пам'яток архітектури в державному реєстрі національної культурної
спадщини;
6 державних музеїв і заповідників.
Маючи великі мандрівні можливості Волинська область не повністю
реалізує їх через повномасштабні військові дії (рис. 3).
Рис. 3. Туристичні атракції Волинської області12
На території Волинської області доцільно розвивати рекреаційний,
освітній, водний, етнічний, екотуризм.
11 Департамент економічного розвитку, зовнішніх зносин та з питань туризму і курортів Волинської ОДА. URL:
https://voladm.gov.ua/category/ departament-zovnishnih-znosin-zaluchennya-investiciy-ta-z-pitan-turizmu-i-kurortiv/
12 Лисюк Т.В., Терещук О.С., Білецький Ю.В. Туристичні подорожі у Волинській області: особливості
організації в умовах сучасних викликів. Економіка та суспільство. Випуск 54/23. URL:
https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/2722/2637
171
Військові дії відбиваються на всіх сферах життя людини. На
сьогоднішній день, туристичні мандрівки плануються так, щоб вкластися з
поверненням до комендантської години, яка діє з 00 год. до 05 год., крім того
всі мандрівники повинні знати де знаходяться укриття.
Якщо брати до уваги, що територія Волинської області являється більш-
менш безпечною для провідин мандрівниками, але їх на сьогодні є небагато, ні
в Луцьку, ні на шацьких озерах.
Кількість грошей, яка поступила від суб’єктів мандрівної діяльності
Волинської області до державного бюджету України в 2022 році була меншою,
порівняно з 2021 роком. Але за січень-червень 2023 року ми бачимо, що туризм
на території області починає помалу відроджуватися (рис. 4, табл. 2).
2021
2022
2023
Рис. 4. Кількість надходжень від туристичної діяльності у Волинській
області за 2021-2023 рр. (млн. грн.) Таблиця 2
Кількість надходжень від туристичної діяльності у Волинській області
за 2021-2023 рр.
Вид збору
Роки надходження
2021
2022
2023
Кількість надходжень, млн. грн.
1,921
821
1,253
Сума туристичного збору у Волинській області складає на 2023 рік 20
грн. для громадян України та 200 грн. – для іноземних громадян.
Надходження податків від об’єктів оподаткування за 2023 рік подано в
табл. 3. Таблиця 3
Надходження податків від туристичної галузі у Волинській області
за 2021-2023 рр.
Об’єкт оподаткування
Роки надходження
2021
2022
2023
Діяльність готелів і подібних засобів
тимчасового розміщення
922080
394080
601 440
Діяльність туристичних агентств
499460
213460
325780
Діяльність туристичних операторів
268940
114940
175420
Діяльність інших засобів тимчасового
розміщування
230520
98520
150 360
Військові дії дуже впливають на сферу мандрівок у Волинській області,
однак задіюючи різноманітні технології та нововведення можливо розвивати
172
туризм і в цей важкий час. Сталий туризм являється одним із новітніх
напрямків, що дозволяє розвивати індустрію мандрівок Волинської області, як
у період війни так і в післявоєнний період. Він окреслює популяризацію
досвіду відповідальних мандрівок, що зорієнтована на збереження оточуючого
довкілля, зростання територіальної громади і суспільну відповідальності. На
2021 на території області нараховувалося 85 садиб сільського зеленого туризму
(табл. 4). Таблиця 4
Мережа садиб сільського зеленого туризму Волинської області у
2023 році (одиниць)
Кількість садиб
У % до загальної кількості
Волинська область
85
100
Володимир-Володимирський
2
2,4
Камінь-Каширський
13
15,3
Ковельський
61
71,8
Луцький
9
10,5
На сьогоднішній день, пропонуються значна кількість туристичних
маршрутів і екологічних стежок територією національних природних парків
Волинської області (рис. 5).
0
5
10
15
Кількість
розроблених
туристичних
маршрутів
Кількість
екологічних стежок
Рис. 5. Кількість розробле них а дміністра цією НПП туристичних
ма ршрутів та екологічних стежок
Використовуючи досвід сталого туризму, галузь мандрівок спонукає
значне число екологічно свідомих мандрівників, що бажають познайомитися з
природою краю і культурним надбанням регіону. Дані мандрівки сприятимуть
додатковим фінансовим надходженням місцевим громадам, але і до того
зберігають ресурси природи і культурної спадщини Волинської області.
Цифрова трансформація являється ще однією тенденцією, що широко
використовується в галузі мандрівок Волинської області на сьогоднішній час. Її
використовують для поліпшення навичок мандрівок, покращення практики і
просування області серед потенційних мандрівників. Департаментом
економічного розвитку, зовнішніх зносин та з питань туризму і курортів
Волинської ОДА, в 2021 році запущено портали «Волинь унікальна»
173
(https://tourism.volyn.ua/) та «Волинь туристична» (https://ukrainer.net/regions/
volyn/?gclid=CjwKCAjwruSHBhAtEiwA_qCppjYSfF) (рис. 6-7)11.
Рис. 6. Стартова сторінка порталу «Волинь унікальна»11
Рис. 7. Стартова сторінка порталу «Волинь туристична»11
Цифрова трансформація дозволяє включення застосування мобільних
додатків для покращення послуг мандрівок, віртуальної дійсності для того, щоб
показати різноманітні віддалені куточки Волинської області, а також дозволяє
здійснити онлайн-бронювання мандрівної послуги чи засобу розміщення, а в
загальному вона приносить комфортність і легкість для мандрівників.
Застосовуючи різноманітні цифрові трансформації туризм Волинської області
залучає більш технічно грамотних мандрівників і підвищує економічну
результативність13.
Віртуальна дійсність являється новаційною тенденцією, що широко
використовується в просуванні мандрівного продукту Волинської області в
період військового стану. Вона дозволяє мандрівникам побачити і відчути
місце бажаної туристичної атракції, не обов’язково будучи присутнім. Так
наприклад, мандрівники можуть побувати в північних районах Волинської
області, відвідування яких на сьогодні заборонено. Даний спосіб мандрівок
дозволяє надати подорожуючим досвід побачити неповторні місця Волинської
області, а також відвідати культурне надбання нашого краю (рис. 8). Дана
технологія дозволяє надати більше інформації про туристичні атракції області,
а також підвищити упізнавати Волинську область майбутнім мандрівникам.
13 Лепкий М., Подоляк В. Сучасні тенденції розвитку туризму Волинської області. Індустрія гостинності: стан,
тенденції розвитку та перспективи галузі в умовах війни: збірник праць Міжнародного науково-практичного
форуму (м. Львів, 19‒21 квітня 2023 р.). Львів: Камула, 2023. С. 68-73
174
Рис. 8. Туристичні місця Волинської області11
Ще однією новацією розвитку ринку мандрівних послуг Волинської
області є доповнена реальність, що дозволяє додати цифрові дані і віртуальні
об’єкти до реального середовища. На території області розроблені 19
різноманітних 3D турів, які показують мандрівнику місця області (рис. 9).
Рис. 9. Розроблені 3D-тури Волинською областю11
Дана новація також застосовується для розроблення інтерактивних
путівників, що дозволяє мандрівникам отримати дані про багату історію та
культуру Волинської області. Вона підвищує навчальну значущість мандрівних
навичок та дає можливість більш привабливих і захоплюючих навиків для
мандрівників.
Присутність суб’єктів туристичної діяльності Волинської області в
соціальних мережах (тік-ток, фейсбук, ютуб і ін.) також дозволяє здійснювати
доцільний і результативний засіб охоплення великої кількості мандрівників, а
також рекламу області серед можливих подорожуючих. Дане нововведення
дозволяє застосування видимої інформації, як наприклад фото і відео, щоб
показати красу та культурні об’єкти області, а також розказати про діяльність
власного туристичного підприємства. Крім того, дана новація включає
застосування маркетингу впливу за рахунок реклами регіону популярними
особами, що закликають відвідати Волинську область своїм респондентам (рис.
10-11).
175
Рис. 10. Соціальні мережі про Волинську область
Рис. 11. Субєкти туристичної діяльності області в соціальних мережах
Гастрономічні мандрівки являються ще однією новацією, що дозволить
інноваційно розвинути ринок мандрівних послуг на території Волинської
області. Територія області поділена на 4 райони, які мають свої регіональні
страви і напої, що будуть цікаві для відвідування туристам (табл. 5). Таблиця 5
Гастрономічне різноманіття районів Волинської області11
Регіональні страви
Регіональні напої
Володимир-
Володимирський
гулі із волинськими кручениками,
підпалок, січеники, пизи
картопляні, черевичний суп
калиновий узвар, чай з
волинських трав,
смородиновий морс
Камінь – Каширський
борщ колядний, гриби солені,
картопляні голубці, волинські
мазурики
березовий сік та молочний
кисіль
Ковельський
оладки курячі, картопляні тіфтелі,
реберця з ка пустою і
чорносливом, бобер тушкований
шипшинова на стоянка, узвар,
горобинова настоянка, кисіль
молочний
Луцький
колдунай, волок, гриби
фаршировані, мачанка,
чорносливові крученики
яблучний кисіль,
смородиновий морс, чай
липовий
На території Волинської області розроблений і активно використовується
гастрономічні маршрути (рис. 12):
176
Луцьк Баїв (Музей меду) Павлівка (пивзавод) Старий Порицьк
(екосироварня);
Волинський гастрономічний шлях Корона Вітовта еко-ресторан
«Явір» оконське форельне господарство –РМК «Турійське подвір’я»
Світязька набережна ресторація «Вулик» Павловська пивоварня сироварня
Старий Порецьк – пивоварня «Лучан»
Рис. 12. Розроблені гастрономічні маршрути Волинською областю14
Гастрономічні мандрівки забезпечать фінансові перспективи для
територіальних громад за рахунок рекламування місцевих робіт, різноманітних
етнографічних заходів та кулінарних дегустацій.
Спільне партнерство являється ще однією новацією, що дозволяє
розвивати галузь туризму у Волинській області. Дана новація визначає
співробітництво між державними установами, неурядовими організаціями і
територіальними громадами і сприяє обміну знаннями і досягненнями сталого
розвитку мандрівок. «Єврорегіон Буг» було створено в 1995 році і включає в
тому числі співпрацю між 4 воєводствами Польщі і Волинською областю. В
2021 році було презентовано проект «Волинь туристична», що об’єднали
туристичні локації Волинської, Рівненської, Тернопільської, Житомирської та
Хмельницької областей11.
Використовуючи дані новаційні види мандрівок, галузь подорожей зможе
долучати більшу кількість мандрівників, а також рекламувати Волинську
область потенційним мандрівникам.
Для всебічного вивчення складових новаційного зростання ринку
мандрівок Волинської області ми скористаємося такими активними засобами
маркетингу, як PEST-аналіз та SWOT-аналіз. За допомогою PEST-аналізу
можна дати характеристику зовнішнім чинникам, які є раціональною основою
важливого управління. Наслідком такого дослідження є виділення громадських,
економічних, новаційних та соціокультурних чинників, а також складових, що
впливають на напрямки інноваційного розвитку ринку мандрівок.
На території Волинської області та Україні загалом, негативних
політичних складових можна нарахувати значно більше, ніж позитивних
війна в нашій державі впливає на залучення коштів із закордону, а також
14 Волинь презентувала 7 головних маршрутів для туристів. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-
tourism/3020830-volin-prezentuvala-7-golovih.html
177
намагання іноземних і українських подорожуючих мандрувати Волинською
областю; відсутня належна державна підтримка інноваційного розвитку ринку
мандрівок, яке не дозволяє інноваціям в туризмі покращуватися.
Крім того, дослідивши вплив економічних чинників на розвиток
інновацій ринку подорожей Волинської області, ми можемо констатувати, що
не дивлячись на доступність міжнародного співробітництва, спрямованого на
стимулювання розвитку складових мандрівок областю шляхом залучення
іноземних коштів, мандрівки у Волинській області не можуть достатньо
розвиватися через деякі глобальні фінансові чинники, такі як:
ризик високої інфляції призведе до здешевлення грошових вкладень
жителів України та Волинської області і бізнесу. Отже, ми спостерігаємо
недостатнє бажання мешканців України та області, акумулювати свої
збноігання;
швидке знецінення українських грошей та зміцнення обмінного курсу;
негативні загальні характеристики економіки України в період війни;
зниження попиту на корпоративні послуги, особливо для мандрівок
Волинською областю.
Крім того, при використанні PEST-аналізу ми спостерігаємо, що
соціокультурний компонент дещо зв’язаний з економічним. Одним з важливих
соціокультурних компонентів є «вплив суспільства». В Україні мандрівки є
ознакою соціально-економічного статусу мешканця в суспільстві.
Важливою складовою створення моделі інноваційного розвитку ринку
подорожей Волинської області є стратегічний аналіз, серед якого можна
виділити SWOT-аналіз, який досить часто використовується в мандрівній
діяльності, коли проводять аналіз управління іноземних турфірм. В табл. 6
нами подано SWOT-аналіз інноваційного розвитку ринку подорожей
Волинської області.
За результатами проведених нами PEST- та SWOT-аналізу можемо дати
аналіз різноманітних варіантів поєднання факторів, що дозволяють
запропонувати такі стратегії інноваційного розвитку ринку подорожей
Волинської області.
Агресивна стратегія. В даному варіанті основні фактори визнання
підпорядковані втіленню відповідних можливостей і переваг:
1) відносна безпечність регіону, наявність певних інновацій в туризмі
призведе до використання Інтернет-ресурсів для інформування про мандрівки
Волинською областю, а це в свою чергу до збільшення кількості
мандрівників, які схочуть отримати певні способи відпочинку;
2) велика кількість заповідних територій та історико-культурних
мандрівних атракцій у Волинській області дозволяє створювати віртуальні 3D-
турів;
3) збільшення кількості міжнародних туристичних проектів розвитку
туризму в області дозволить організацію туристичних тренінгів із залученням
відповідних інновацій;
4) наявність дієвих міжнародних зв’язків дозволяє створювати нові
інноваційні маршрути, які будуть популярні не тільки серед українських
178
мандрівників, які відвідуватимуть Волинську область, але і серед іноземних в
післявоєнний час. Таблиця 6
SWOT - аналіз інноваційного розвитку ринку подорожей Волинської області
Сильні сторони
Слабкі сторони
Відносно безпечний регіон
Наявність певних інновацій в туризмі
Велика наявність ресурсів мандрівок
Велика кількість заповідних територій
Вигідне транскордонне географічне
розташування, наявність єврорегіону
Велика кількість історико-культурних
мандрівних атракцій в регіоні
Наявність дієвих міжнародних зв’язків
Збільшення кількості міжнародних
туристичних проектів розвитку туризму
Війна в Україні
Закритий повітряний простір над Україною
Зменшення обсягів фінансування мандрівок
області
Заборона виїзду чоловіків за кордон
Незадовільний стан доріг
Низький рівень туробслуговування
Недостатність кваліфікованих кадрів
Низький рівень взаємодії туристичного
бізнесу, влади, громади та науки
Незначна кількість велосипедних доріжок
Можливості
Загрози
Використання Інтернет-ресурсів для
інформування про мандрівки
Організація туристичних тренінгів
Підтримка безробітних шляхом формування
туристичних центрів в області
Створення нових маршрутів
Створення віртуальних 3D-турів
Складна економічна ситуація в країні через
війну
Незначна кількість розроблених маршрутів
Незадовільний рівень інформаційно-
рекламного забезпечення туризму
Швидкий розвиток конкуруючих регіонів
Значна частка неорганізованого туризму
Стратегія конкуренції. Усунути недоліки передбачається:
1) використання Інтернет-ресурсів для інформування про мандрівки
призведе до направлення зусиль тур фірм Волинської області на організацію
спеціалізованих турів;
2) збільшення кількості створених віртуальних 3D-турів мандрівних
атракцій Волинської області призведе до припливу зовнішніх надходжень у
розвиток матеріально-технічної бази мандрівок;
3) створення нових маршрутів дозволить підвищити інвестиційну
привабливість подорожей Волинською областю.
Проведений аналіз інноваційного розвитку ринку туристичних послуг
Волинської області дозволяє визначити групу показників впровадження
інновацій в ринок туристичних послуг області. До даних показників доцільно
віднести:
забезпечення захисту суб’єктів туристичної діяльності Волинської
області;
привабливість ринку туристичних послуг області через використання
різноманітних інновацій;
комунікативність у вигляді використання Інтернет-ресурсів для
інформування про мандрівки Волинської області;
застосування новітніх змін у поданні інформації про туристичні атракції
області;
179
раціональне використання наявного природно-ресурсного потенціалу в
регіоні;
добротність інноваційного туристичного продукту, обізнаність та
доступність інноваційних мандрівних послуг і товарів;
стабільність інституційної інфраструктури стимулювання та підтримки
інноваційного ринку мандрівок на рівні регіону.
Крім того, інноваційний розвиток ринку туристичних послуг Волинської
області повинен розвиватися на засадах збереження та відтворення природно-
рекреаційних систем області, підтримки їх життєздатності та функціональності,
раціонального рекреаційного природокористування і доступності цінних
рекреаційних ресурсів нині та в майбутньому.
Ваговими факторами, що негативно діють на інноваційний розвиток
мандрівок Волинської області є важка політична ситуація в нашій країні,
оскільки війна і військовий час негативно вплинули на туристичне реноме
України, так як в нашій державі і дальше продовжуються широкомасштабні
військові дії.
Доступні у всьому світі інноваційні нововведення мандрівок засновані на
вивченні країни чи регіону через інноваційні технології, які дозволяють
потенційним мандрівникам отримати свіжі емоції та враження про країну.
Також з кожним роком у світі появляються нові інноваційні продукти, що є
корисними, як для невеликих, так і великих туристичних підприємств.
Складові групи фактору нововведень потребують більш детальної оцінки,
так як новації зможуть серйозно вплинути на умови оточуючого середовища
особливо в ті моменти, коли процеси нововведень відіграють особливе
значення. Вироблення і запровадження новацій вимагає поєднувати зусилля
різноманітних фінансових і суспільних складових, тому новаційний напрямок
розвитку галузі мандрівок неприйнятний без залучення підтримки держави.
Потрібно сформувати інноваційний план дій розвитку галузі мандрівок України
на загальнодержавному рівні.
Хоча в нашій державі і схвалена «Стратегія розвитку туризму та курортів
на період до 2026 року», однак переважна більшість пропонованих
міроприємств не знайшла втілення на практиці, через війну в Україні, нестачу
потрібних грошових надходжень, недосконалу політику нововведень і
прогалини в системі управління мандрівною галуззю.
В нашій державі вже вироблені базові нормативно-правові засади
гарантування діяльності мандрівок, але зростання даної сфери, як в Україні так
і у Волинській області проходить надзвичайно повільно. Ступінь зростання
об'єктів забезпечення мандрівок, набір і добротність послуг мандрівок не
збігаються із світовими стандартами. Митна політика і валютні перешкоди не
допомагають залученню коштів в мандрівну інфраструктуру. Для того, щоб
вирішити дані проблеми потрібно задіювати новаційні підходи в керівництві
ринком мандрівок.
Основними проблемами, які сповільнюють ріст потенціалу мандрівок у
Волинській області та ріст нововведень в туризмі загалом, є нестача
180
розповсюдженої системи інформаційно-рекламного подання про мандрівки в
області. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є створення єдиної сітки
туристично-інформаційних центрів в області. На сьогоднішній день у
Волинській області діють тільки 3 ТІЦ Луцьку, Володимирі та Жидичині.
Створення ТІЦ в інших районах області дозволить покращити отримання
інформації мандрівниками про туристичні атракції області, як для українських
мандрівників так і для іноземних15.
До першочергових змістовних новаційних нововведень в галузі мандрівок
можна віднести задіювання Інтернету для рекламування і продажу продукту
мандрівок. На ринку мандрівної діяльності Волинської області Інтернет має
поки що незначне використання. На сьогоднішній день, переважна більшість
суб’єктів туристичної діяльності Волинської області задіюють Інтернет з метою
інформування своїх спроможностей по організації сервісу мандрівок. Аналіз
ринку мандрівок Волинської області показав, що лише 20% тур фірм області
мають актуальний власний Web-сайт, а в інших подає застарілі дані і не
оновлюється. Крім того, на даних сайтах головним чином розміщена реклама
турфірми (88%) і пропонованих турів (85%), інформація про діяльність
турфірми (78,6%), а також вимоги до бронювання мандрівок (73,5%)15.
Крім того, сайти тур фірм Волинської області не завжди подають
достатню інформацію і їм важко дати відповідь на всі питання мандрівників.
Доволі часто вони містять недоцільні тексти і фотографії, одночасно в них не
можна знайти інформацію про пропоновану мандрівку чи її ціну. Це
призводить до того, що зацікавлені мандрівники повинні телефонувати в
турфірму чи відвідати її особисто. Нами досліджено дану проблему і ми
можемо констатувати щоб знизити подання «рекламних даних» Web-сайту і
приурочити її до продажу мандрівок потрібно створити посилання на кожну
складову мандрівок, що пропонує туристичне підприємство та надавати
інформацію на подорож («Ціна мандрівки?, Що пропонується?, Які локації
мандрівки?, Коли проводиться?, Специфічні умови?»). Крім того необхідно
прикріпити рекламну інформацію з Web-сайту до власних соціальних мереж
даного туристичного підприємства.
У Волинській області не так часто використовуються новації на ринку
мандрівних послуг. Суб’єкти туристичної діяльності області володіють певним
набором новацій, такими як власний Web-сайт, Facebook, Instagram, інколи
можуть відправляти e-mail поштою чи популярними месенджерами Viber чи
Telegram деякі повідомлення, а також можуть бути канали на YouTube чи Тік-
Ток. Але потрібно відмітити, що інновації на ринку туристичних послуг у
Волинській області використовують небагато мандрівних компаній.
Ще одним важливим напрямком використання нововведень тур
агентствами Волинської області є активне використання соціальних мереж, як
реклами свого туристичного підприємства. Незважаючи на те, що майже кожна
тур фірма Волинської області має власний канал на YouTube, однак їхня робота
15 Кальченко О.М. Проблеми інноваційного розвитку туристичної галузі України. Вісник ЧДТУ. Серія:
Економічні науки. 2018. №41. С. 133-139
181
інколи могла б бути більш якіснішою. Насамперед, доцільно регулярно
викладати відеоролики про власні мандрівки, а також розвивати інші складові
каналу, наприклад, поточний підпункт «Топ тури на місяць»).
Ще однією проблемою інноваційного розвитку ринку туризму
Волинської області є близькість до кордону з Білоруссю, в результаті чого
відвідування лісів та деяких водойм і північних районів області повністю
заборонений, а ще існує заборона на відвідування мандрівних атракцій, які
розташовані біля білоруського кордону.
Крім того, у Волинській області та і в Україні загалом існує табу на
сплави, пішохідні мандрівки, походи і екскурсії біля об’єктів, що відносяться
до критичної інфраструктури.
Організація мандрівок, а також здійснення різноманітних мандрівних
міроприємств під час війни та військового стану, потребує великої напруги
задля гарантування захисту під час їх здійснення. На сьогодні, ні в одному
регіоні України неможливо відчувати повноцінний захист. Тому, під час
планування мандрівних турів, потрібно звернути увагу на наявність і роботу
укриттів, що розміщені вздовж шляху мандрівки, а також поблизу мандрівних
атракцій. Крім того, доцільно розпланувати додаткову мандрівку, коли
виникнуть форс-мажорні обставини, незалежно від протяжності чи тривалості
мандрівки.
Ще однією проблемою ринку мандрівок Волинської області є теперішній
стан інфраструктурних об’єктів подорожі, що не можуть задовольнити потреби
навіть українських мандрівників, і полягають в неякісному сервісі
обслуговуванні. Більшість унікальних атракцій області розміщені в сільській
місцевості, а через незадовільний стан транспортної інфраструктури
мандрівникам важко потрапити до даних об’єктів екскурсій. Треба розуміти,
що мандрувати по атрактивних місцях області, де немає можливості
зупинитися на нічліг, досить складно, що також обмежує відвідування окремих
районів мандрівниками.
На сьогоднішній день, крім владних структур, цікавість до ринку
інновацій проявляють і бізнесові структури. Але, через недостатність знань,
щодо впровадження нововведень в туризмі, велика кількість суб’єктів
туристичної діяльності області не можуть впроваджувати інновації в свою
діяльність. Здобути потрібні практичні та теоретичні навички можуть
відповідні семінари, тренінги, курси чи проектне навчання.
За засобами організації нововведення необхідно аналізувати як
обов’язковий фактор забезпечення суперницької здатності суб’єктів
туристичної діяльності Волинської області. Однак, туристичним підприємствам
потрібно знаходити рівновагу між новаційною практикою та остаточною
вартістю послуги мандрівки, яка буде подана споживачеві.
Покриття ґрунтовної складової відновлення послуг мандрівок Волинської
області перебуває в спектрі керівних дій: проектування, корекції, погодження
та контролю його зростання, що потребує запровадити направлену регіональну
політику області.
182
Політика області, що стосується росту ринків мандрівок в регіоні полягає
в формуванні принципів незалежності і заохочення саморозвитку суб’єктів
порядкування, повноцінно диференціювати ресурси Волинської області і, як
наслідок, покращити свої конкурентні переваги.
Головною метою політики нововведень галузі мандрівок в області
повинні бути:
фінансове зростання принадності ринку мандрівок Волинської області
за рахунок розповсюдження розмірності політики нововведень на
міжгалузевому рівні;
рівновага між важливою діяльністю та заходами галузевого напрямку в
регіоні, а також їх державної мети досягнення;
підвищення змагальних позицій інших напрямків та сфер в районах
Волинської області;
доцільне споживання територіальних і мандрівних ресурсів Волинської
області для покращення існуючої інфраструктури мандрівок;
поєднання намагань співробітництва на рівні між іншими регіонами
України, а також зовнішніх ринках16.
Новаційний ресурс покращення ринку мандрівок Волинської області
потребує долучення і належне використання відповідних ресурсів, що необхідні
для цього. Насамперед, це стосується трудових, економічних, інформаційних,
матеріально-технічних та інших ресурсів, які відносяться до потенціалу
регіонального ринку мандрівок (рис. 13).
Рис. 13. Схема новаційного ресурсу ринку мандрівок області
Оцінка особливостей росту інноваційного розвитку ринку туризму в
регіоні потребує виділення таких новаційних аспектів:
1. Мета і усвідомлення інновацій подорожей являється порівняно новими
в гіпотезі та практиці росту мандрівок.
2. Новітній критерій до планування подорожей, що являється причиною
новаційного росту і використання.
3. Покращення залучення перспектив росту інноваційного ринку
мандрівок на локальному рівні (об’єкти мандрівок та територіальні громади).
16 Давидова О. Особливості застосування інновацій у розвиток туристичної галузі України. Економіка. №7
(172), 2015. С. 65-69
Трудові можливості
Інформаційні
можливості
Економічні
можливості
Ресурс нововведень росту ринку
мандрівок області
Виробничі
можливості
Матеріально-
технічні можливості
Можливості
реалізації
183
4. Використання нововведень маркетингу при широкому використанні
атракцій новаційних мандрівок.
5. Можливість інновацій стати основним чинником регіональної
мандрівної локації.
Нововведення, що дозволять використовувати на різноманітних
складових росту і надання інноваційних послуг мандрівок, очікувано
впливають не лише на реалізацію новаційних мандрівних продуктів, а й на
змагальний характер районів області в цілому.
На основі проведених досліджень на території Волинської області
доцільно використовувати такі інновації мандрівок, як:
створення цифрового сховку об’єктів історико-культурного надбання
Волинської області;
збільшення розробок 3-D маршрутів історико-архітектурних пам’яток
областю;
формування 3-D моделей замкових та палацових комплексів Волинської
області;
введення QR-кодування мандрівних локацій регіону тощо13.
Ще одним напрямком розвитку інновацій на території Волинської області
є використання мобільних додатків для росту сфери мандрівок під час війни.
Вони надаватимуть мандрівникам різноманітний спектр послуг, в тому числі
систему резервування та проплати, вибір і замовлення місцевих гідів-
екскурсоводів, а також іншу інформацію, яка буде корисною для мандрівників
області. Мобільні додатки дозволяють налаштуватися на індивідуалізований
досвід мандрівника, що буде відповідати їхнім індивідуальним необхідностям
та вподобанням. Крім того, їхнє використання дозволить збільшити зручність і
легкість мандрівних умінь, а також дасть змогу площадку для просування
Волинської області серед великої кількості потенційних мандрівників.
Наступним трендом можливого долучення інновацій до ринку мандрівок
для суб’єктів туристичної діяльності Волинської області є залучення
спеціалістів, які володіють навиками створення різноманітних інновацій.
Вирішення даної новації можливе через кооперування суб’єктів туристичної
діяльності в області з університетами/коледжами, що здійснюють підготовку
спеціалістів індустрії гостинності. Як один з напрямків співпраці, є проведення
навчальними закладами онлайн-семінарів для співробітників індустрії
гостинності на каналах YouTube туристичних агенцій. Такий online-метод
призведе до долучення більшої кількості молоді до вивчення мандрівок, а з
іншої сторони така новація є різновидом подання інформації про заклад
індустрії гостинності.
Вивчивши цей напрямок онлайн-просування інформації про мандрівки
Волинською областю, можна відзначити, що інноваційні складові в ринку
мандрівок пропонують велику кількість потреб в надсиланні електронних
повідомлень своїм потенційним споживачам від початкового етапу
планування мандрівки до електронних листів під час проведення мандрівки.
184
2.4. ПРИРОДНІ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ
ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ІНТЕГРАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ *
Сучасний стан розвитку України характеризується кардинальною
перебудовою господарського комплексу, основною метою якої є формування
ефективної національної економіки та її регіональних сегментів. Водночас
необхідність забезпечення прискорених темпів економічного зростання
регіональних господарських систем потребує пошуку і задіяння ресурсних
можливостей для нарощування потенціалу.
Важливою передумовою розвитку туризму в Україні та її регіонах є
дослідження особливостей і закономірностей розвитку туристично-
рекреаційних ресурсів. Туристично-рекреаційна діяльність відіграє важливу
роль в економіці країн і регіонів, забезпечуючи раціональне використання і
збереження природно-екологічних, культурно-історичних та інформаційно-
пізнавальних ресурсів. Проблеми інтегрального оцінювання природних
рекреаційно-туристичних ресурсів є важливою та необхідною передумовою
для організації та плануванні розвитку економіки окремих регіонів.
Оцінювання рекреаційно-туристичних ресурсів території доцільно
проводити в контексті таких складових: геопросторового, природного,
природно-антропогенного, архітектурно-історичного, інфраструктурного,
біосоціального, подійного блоків. Кожен з них має свою методику і технологію
дослідження. Усі ресурси на нашу думку доцільно оцінювати за п’ятибальною
градацією (від 1 до 5) що відповідає дуже низькому, низькому, середньому,
високому та дуже високому ресурсно-рекреаційному рейтингу території.
Методика оцінювання природних рекреаційно-туристичних ресурсів.
Результати дослідження базуються на методиці О. Бейдика1 за якою проведено
оцінку природних рекреаційно-туристичних ресурсів Волинської області. Карти
масштабу 1:200000 були основою оцінюввння природної складової ресурсного
потенціалу. Було проаналізовано рослинні, гідрографічні (обчислені площі
рослинного покриву, актуальних смуг великих і середніх річок, озер, боліт).
Методика дослідження природних рекреаційно-туристичних ресурсів
ґрунтується на опрацюванні експедиційних матеріалів, аналізі картографічних
матеріалів та статистичних джерел.
Аналіз гідрографічної мережі включав класифікацію річок за розміром як
одним з критеріїв (бралися до уваги довжина річок і площа їх водозбору). Виділені
три типи річок: малі (площа водозбору до 2 тис. км2, довжина від 10 до 100 км),
середні (площа водозбору до 2 тис. км2, довжина від 10 до 100 км), великі (площа
водозбору до 2 тис. км2, довжина від 10 до 100 км).
Методика дослідження гідрографічної мережі полягала в
картометричному аналізі топооснов адміністративно-територіальних одиниць
Волинської області, заповненні відповідних таблиць основних типів
гідрологічних об’єктів (річок, озер).
* Автори Кучер П.В., Ільїн Л.В., Ільїна О.В.
1 Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія,
районування: монографія. Київ: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2001. 395 c.
185
У бальній оцінці рослинних ресурсів до уваги бралися дві основні ознаки:
1) лісопокриті площі території (лісам як більш вагомому для організації
рекреації та туризму типу рослинності надавалась перевага перед іншими
типами – рослинністю луків і боліт); 2) покрита площа лісів.
При визначенні балу площі залісненості території виходили з того, що: 1
бал до 268 км2; 2 бали 269-472 км2; 3 бали 473-677 км2; 4 бали
678-882 км2; 5 балів 883 км2 і більше. При визначенні балу площі лісів %)
виходили з того, що: 1 бал до 13,6%; 2 бали 14-22%; 3 бали 23-24%; 4 бали 30-
38%; 5 балів 39% і більше.
Оцінка геологічних ресурсів (мінеральні води і лікувальні пелоїди). У
визначенні гідрогеологічних ресурсів (мінеральних вод) обчислювалось
забезпечення адміністративно-територіальних одиниць видобутком підземних
вод (тис. м3/добу). Отримані значення оцінювались за п’ятибальною системою:
1 бал до 9 тис. м3/добу; 2 бали 10-19 тис. м3/добу; 3 бали 20-29 тис. м3/добу; 4
бали 30-39 тис. м3/добу; 5 балів понад 40 тис. м3/добу.
При визначенні органо-мінеральних ресурсів (озерних родовищ
сапропелю) обчислювався відсоток розвіданих у кожній адміністративно-
територіальній одиниці родовищ сапропелю. Отримані значення оцінювались
за п’ятибальною системою: 1 бал до 3,34 %; 2 бали 3,35-6,19%; 3 бали 6,2-
9,04; 4 бали 9,05-11,89 %; 5 балів – понад 11,9.
Оцінка земельних ресурсів. У визначенні оцінки земельних ресурсів
адміністративно-територіальних одиниць обчислено загальну площу земель (га)
природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного
призначення. Отримані значення оцінювались за п’ятибальною системою:
1 бал до 6438 га; 2 бали від 6439 до 12173 га; 3 бали від 12173 до
17908 га; 4 бали від 17910 до 23644 га; 5 бали понад 23645.
Оцінка кліматичних ресурсів. Кліматичні ресурси оцінювались за такими
показниками: 1) середня температура липня; 2) тривалість періоду з
температурою понад + 10 ºС; 3) річна кількість опадів. Отже, 1 бал до 18,8; 2
бали 8,9-18,99 ºС; 3 бали 19,0-19,09 ºС; 4 бали 19,10-19,20 ºС; 5 балів понад
19,20 ºС. Дані про тривалість періоду з температурою понад +10 ºС зустрічаємо
у праці2. Відносно районів вказувались лише кількість днів з температурою
понад +10 ºС, відносно інших адміністративних одиниць наводився період з
температурою понад +10 ºС, тому для зручності порівняння даних кожного
суб’єкта адміністративного поділу розраховувалося середньоарифметичне.
Бал оцінки кліматичних ресурсів визначався як сума балів оцінки
середньої температури липня, річної кількості опадів, тривалості періоду з
температурою понад +10 ºС. При визначені балу кліматичних ресурсів
виходили з того, що 1 бал до 145 днів; 2 бали 146 днів; 3 бали 147 днів;
4 бали 148 днів; 5 бали 149 днів і більше.
Оцінка гідрологічних ресурсів. До гідрологічних ресурсів віднесені площі
актуальних смуг і рекреаційних акваторій, які розраховувались за відповідною
2 Бондарук Р. І., Адаменко Т. І. Агрокліматичний довідник по Волинській області. Довідкове видання.
Камянець-Подільський, 2012. С. 192
186
методикою. Гідрологічні рекреаційно-туристичні ресурси включають такі
складові водних об’єктів (річки, озера, водосховища, болота). До уваги брали:
1) площу актуальних смуг і рекреаційних акваторій річок; 2) площу актуальних
смуг і рекреаційних акваторій озер; 3) площу актуальних смуг та акваторій
водосховищ; 4) площу актуальних смуг та акваторій боліт.
Зважаючи на те, що розміри (площа) акваторій річок, озер, водосховищ,
боліт менша за площу морів, а також те, що для рекреації використовується не
тільки прибережна частина річок, озер, водосховищ, більш віддалені, глибокі
ділянки (рибалка, веслування), враховувалась вся акваторія річок. Рекреаційна
акваторія включає усю водну поверхню.
Оцінка озер. В основу бальної оцінки положення адміністративно-
територіальних одиниць відносно озер: Світязь, Люб’язь та Велике Згоранське
було покладено показник удосконаленого середнього рангу віддаленості від
озер (Ro1). У визначенні балу оцінки положення відносно озер Світязь,
Люб’язь та Велике Згоранське виходили з того, що чим менший Ro1, тим
вигідніше географічне (приозерне) положення території. Отже, 5 балів – до 2; 4
бали 2,1-2,46; 3 бали 2,5-2,86; 2 бали 2,9-3,2; 1 бал 3,3 і більше.
Бал оцінки гідрографічних ресурсів адміністративних одиниць визначався
за часткою загальної площі актуальних смуг та рекреаційних акваторій річок,
озер, водосховищ, боліт від площі адміністративної одиниці. У визначенні балу
гідрографічних ресурсів виходили з того, що 1 бал до 5,4 %; 2 бали 5,6-9,1%; 3
бали 9,2-12,8%; 4 бали 12,9-16,4%; 5 балів понад 16,5%.
Інтегральна оцінка природного блоку. Бал природного блоку
адміністративно-територіальних одиниць Волинської області визначався як
сума балів оцінки геологічних, рослинних, гідрографічних, кліматичних
ресурсів. У визначенні балу природного блоку обчислювалась загальна сума
балів за кожним природним складником. В оцінці природного блоку
застосовувалась градація: 1 бал до 6 балів; 2 бали 7-10 балів; 3 бали 11-13;
4 бали 14-17; 5 балів понад 18 балів.
Підземні води. Волинська область розміщена в межах Волино-
Подільського артезіанського басейну. Основний водоносний горизонт питних і
технічних підземних вод приурочений до відкладів верхньої крейди місцями у
комплексі з нижньокарбоновими та девонськими відкладами. Підземні води,
пов’язані з усіма стратиграфічними горизонтами й комплексами, вони є
різними за якістю та продуктивністю. Всього на території області виявлено
дев’ять родовищ мінеральних вод, чотири з яких експлуатуються. У районі смт.
Ратне біля с. Осниця (Маневицький район), с. Тур (Ратнівський район), а також
неподалік санаторію «Лісова пісня» поширені гідрокарбонатно-натрієві та
хлоридно-кальцієві мінеральні води які придатні для лікування багатьох
захворювань, серед яких: хвороби серцево-судинної системи, кровообігу,
гіпертонії, периферійної нервової системи та інших систем організму. У
Волинській області ресурси підземних вод складають 2586,3 тис. м3/добу3.
3 Сучасний екологічний стан та перспективи екологічно безпечного стійкого розвитку Волинської області : кол.
моногр. / В.О. Фесюк, С. О. Пугач, А. М. Слащук [та ін.] ; за ред. В.О. Фесюка. К.: ТОВ «Підприємство «Ві Ен
Ей», 2016. 316 с
187
Найбільш перспективним для розробки питних технічних підземних вод є
Луцьке родовище. На ділянці Вербаєво-Лучицька 1 балансові експлуатаційні
запаси складають 27,60 тис. м3/добу, а на Вербаєво-Лучицька 2 45,50 тис.
м3/добу.
Спеціальні дозволи на розробку родовищ підземних прісних вод для
централізованого питного водопостачання надано лише п’ятьом
підприємствам: Луцькому, Ковельському, Володимир-Волинському,
Нововолинському, Ківерцівському. Не затверджено запаси вод на 24
водозборах міст і селищ області та зони відпочинку Шацького національного
природного парку. Забір вод здійснюється відповідно до дозволів на спеціальне
водокористування.
У Волинській області є родовища мінеральних вод 4-х типів, що дає
можливість розвивати санаторно-курортне лікування. Так, в районі
смт. Ратне біля с. Осниця, с. Тур (санаторій «Лісова пісня») поширені
гідрокарбонатно-кальцієві, гідрокарбонатно-натрієві та хлоридно-кальцієві
мінеральні води. З глибиною залягання горизонту зростає мінералізація вод. На
глибинах 60–900 метрів води прісні і мінералізація їх коливається в межах 0,4
0,7 дм3. Але вже на глибинах 1000–1400 метрів мінералізація зростає до 124
127 дм3 (свердловина в районі м. Ковеля). Ці води придатні для лікування
захворювань серцево-судинної системи, системи кровообігу, гіпертонії,
периферійної нервової системи та інших3.
Хлоридно-натрієві води з підвищеною мінералізацією 12–13 мг/ дм3
поширені поблизу с. Журавичі Ківерцівського району. Ці води мають домішки
брому, йоду, радону і застосовуються для лікування серцево-судинної системи,
атеросклерозу, дихальної і травної систем. Поблизу м. Ковель є джерело, що не
має аналогів в Україні. Це хлоридно-натрієво-йодо-бромні води.
Експлуатаційний водоносний горизонт залягає на глибині понад 1300 м. Наявні
дві свердловини, експлуатаційні запаси яких оцінені в кількості 90 м3/добу на
25-річний термін. Поблизу м. Луцьк функціонують дві свердловини, вода з яких
використовується як питна столова так і мінеральна. Це йодо-бромні та
хлоридно-натрієві води підвищеної мінералізації та слабомінералізовані
залізисті води. В області нараховується 43 водопункти лікувальних
мінеральних вод. Їх експлуатаційні запаси не встановлені і потребують
подальшого дослідження. Якщо врахувати запаси і якість мінеральних вод
розвіданих родовищ, то можна говорити про високий санаторно-курортний
потенціал Волинської області. Цінність Журавичівського та Ковельського
джерел надзвичайна, їх лікувальні властивості забезпечують оздоровлюючий
ефект4. Загалом експлуатаційні запаси родовищ підземних мінеральних вод
сягають 590 м3/добу, з них мінеральних лікувальних вод 290 м3/добу, природно-
столових – 300 м3/добу.
Одним із найважливіших бальнеологічних курортів Волинської області є
санаторій «Лісова Пісня». У санаторії лікують захворювання: серцево-судинної
4 Ільїн Л. В., Мольчак О. Я. Озера Волині : Лімно-географічна характеристика : монографія. Луцьк. Надстир'я,
2000. 140 с.
188
системи, органів дихання, шлунково-кишкового тракту, опорно-рухового
апарату та хребта (не туберкульозного характеру), периферичної та центральної
нервової системи, ендокринної системи та порушення обміну речовин, шкіри
(псоріаз), жіночих статевих органів. В арсеналі санаторію використовується
місцеві торф’яні пелоїди (грязі), які отримали високу клініко-біохімічну оцінку
Одеського науково-дослідного інституту курортології. В якості лікувальних
засобів у санаторії використовують мінеральну воду, сірководневі та сухі
вуглекислі ванни, підводне скелетне витягнення хребта. На території
Волинської області в цілому виявлено 21 родовище мінеральної води у таких
населених пунктах області: Володимир-Волинський, Ковель, Луцьк,
Нововолинськ, Торчин, Ківерці (табл. 1). В оцінці мінеральних вод
обчислювалось забезпечення адміністративно-територіальних одиниць
видобутком підземних вод (тис. м3/добу)4. Таблиця 1
Оцінка видобутку підземних вод у Волинській області, тис. м3/добу
Родовища,
що розробляються
Видобуток
Балансові запаси
А+В+С1**
Оцінка, бали
Володимир-Волинське
5,254
5,0
1
Ковельське
11, 196
25,1
2
Луцьке
47,107
106,9
5
Нововолинське
12,548
38,5
2
Торчинське
0,487
0,60
1
Ківерцівське
0,912
1,2
1
Проведене дослідження за цими показниками засвідчує, що найбільший
бал (5) має Луцьке родовище, із видобутком понад 47 тис. м3/добу води, з
найбільш сприятливими умовами для розвитку оздоровлення та рекреації.
Ковельське та Нововолинське родовища оцінено нижчим балом (2), які
видобувають 11,196 тис. м3/добу та 12,548 тис. м3/добу мінеральної води
відповідно. Найнижчий бал (1), за нашими оцінками, у Володимир-
Волинського, Торчинського та Ківецівського родовища мінеральних вод.
Дослідження засвідчує, що Волинська область має значний потенціал для
розвитку санаторно-курортного лікування та здійснення подорожей із
оздоровчою та лікувальною метою.
Лікувальні грязі. З метою виявлення та використання для лікування в
області обстежено 33 родовища лікувальних торфових грязей. В основному це
гіпсові купоросні торфи з мінералізацією 23 г/дм3. Такі пелоїди масткі, мають
високу теплоємність, бактерицидність, гігроскопічність, малу теплопровідність.
У них є багато органічних сполук: бітуми, віск, смоли, органічні кислоти,
дубильні речовини, лігніни, цукор, крохмаль, ефірні масла, бальзами та ін. З
неорганічних складників є окиси заліза, солі амонію, сполуки бору, барію,
стронцію, титану, цирконію, ванадію, срібла, хрому, золота, йоду та ін.
Використання лікувальних грязей в області є незначним в 4-х санаторіях, 6-й
профілакторіях, деяких поліклініках і лікарнях. Запаси дозволяють значно
збільшити їх використання для оздоровчих та для вивезення за межі регіону.
189
Найбільш придані до лікування торфові пелоїди родовищ сіл Головно,
Машів Любомльського району, м. Берестечко Горохівського, с. Журавичі
Ківерцівського та с. Троянівка Маневицього району (табл. 2). Таблиця 2
Торфові лікувальні пелоїди Волинської області5
Родовища лікувальних
грязей
Тип і якісна характеристика
Запаси, тис. м3
Оцінка,
бали
Шацьке
торфове
4768
5
Тетеринське
торфове
198
1
Берестечко
торфове
41,2
1
Липнівське
торфове
165
1
Журавичівське
торфове
217
1
Головнянське
торфове
60
1
Ставівське
торфове, низинного типу
39
1
Машівське
торфове, низинного типу
28
1
Троянівське
торфове
40
1
Гайківське
торфове
36
1
Лікування торфовими пелоїдами рекомендоване при різних
захворюваннях, у патогенезі яких наявний запальний процес, порушення
імунологічної реактивності організму, трофіки тканин та інше. Найбільше
лікування пелоїдами використовують при захворюваності органів опорно-
рухового апарату, нервової системи, органів травлення, периферійних судин,
порушення роботи органів дихання, шкіри та очей. Більші лікувальні
властивості мають сапропелеві пелоїди намули переважно прісних водойм,
збагачені органічною речовиною (більше 50%), які утворилися в результаті
біотичного перетвореня водних рослин і тварин.
Видобуток сапропелю ведеться лише на мілководних озерах: Оріхове,
Скорінь, Бурків, Маховець, Тур, Перемут, Синове, Луки. Найбільш придатні
для лікування сапропелі органічного і органічно-силікатного походження, які
володіють високими тепловими і пластичними властивостями, гомогенною
структурою, широким спектром мікро- і макроелементів, вітамінів, ферментів,
біологічно активних речовин. За допомогою сапропелю лікують захворювання
серцево-судинної, нервової систем, опіки, хвороби суглобів, шкіри, ревматизм.
У Волинській області проведено розвідувальні роботи на 191 озері загальною
площею 6802,4 га, у яких виявлено понад 70 тис. тон сапропелів6. Найбільше
запасів сапропелю розвідано у Шацькому, Ратнівському, Любешівському,
Любомльському районах області.
В озерах Волинської області переважає сапропель змішаного органічного
складу: вапнякового, залізистого, вапняково-залізистого видів, які можна
використовувати в лікуванні. Найбільш придатні для лікування сапропелі
органічного й органо-силікатного походження, з високими тепловими
5 Кучер П. В., Ільїн Л. В., Штойко П. І. Рекреаційно-туристичні ресурси Волинської області : Монографія.
Луцьк : ПП «Волинська друкарня», 2023. 180 с.
6 Ільїн Л.В. Лімнокомплекси Українського Полісся. У 2-х т. Т. 2: Регіональні особливості та оптимізація. Луцьк:
Ред.-вид. відд. «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. 400 с.
190
властивостями та насиченими мікроелементами, ферментами і вітамінами.
Уміст органічної речовини, залежно від типу сапропелю в південних районах
області, становить 10% (озеро Хорохотин Луцького району) до 51% (озеро
Божик Горохівського району). У північній поліській частині Волинської області
вміст органічної речовини у сапропелях вищий і становить 3587%. В озері
Лісівське Маневицького – 83%, озері Бурків Любешівського – 77%, озері Хотин
Старовижівського – 85%, озері Охотницьке Ковельського району 87%. Отже,
найбільший потенціал сапропелю, який містить органічні речовини й може
використовуватися для лікування та косметології, знаходиться в північній
поліській частині області. Таблиця 3
Оцінка озерних родовищ сапропелю у Волинській області6
Адміністративні одиниці
(райони)
Кількість
розвіданих
родовищ
% розвіданих
по області
Геологічні запаси
сапропелю за 60%
вологості, млн. т
Оцінка,
бали
Володимир-Волинський
6
3,1
1,3
1
Горохівський
1
0,5
0,04
1
Іваничівський
2
1,1
1,60
1
Камінь-Каширський
14
7,3
2,50
3
Ківерцівський
2
1,1
0,10
1
Ковельський
21
11
3,00
4
Локачинський
3
1,6
2,80
1
Луцький
1
0,5
0,04
1
Любешівський
12
6,3
9,10
3
Любомльський
26
13,6
15,30
5
Маневицький
19
10
2,10
4
Ратнівський
28
14,7
15,80
5
Рожищенський
6
3,1
1,20
1
Старовижівський
23
12
9,20
5
Турійський
27
14,1
6,10
5
Загальна сума
191
100
70,00
2,7
Результати інтегральної оцінки бальнеологічних ресурсів Волинської
області наведені у табл. 3. Любомльський, Ратнівський, Старовижівський та
Турійський райони характеризуються найвищим балом (5) із геологічними
запасами сапропелю 46 млн. т (104 розвіданих родовища). Ковельський та
Маневицький райони оцінено у 4 бали із запасами понад 5 млн. т. (40 родовищ).
Камінь-Каширський та Любешівський райони оцінено у 3 бали. Решта (7)
районів оцінено у 1 бал з найменшими запасами сапропелю – 7 млн. т.
Кліматичні ресурси. Клімат Волинської області помірно-
континентальний: зима м’яка з нестійкими морозами; літо тепле, весна та осінь
затяжні із великою кількістю опадів. Область отримує 92,7 ккал/см2 сумарної
сонячної радіації на рік. Пряма сонячна радіація знижується у результаті
високої хмарності та становить 40% від сумарної3.
Придатність клімату для рекреації та відпочинку визначається режимом
ультрафіолетової радіації, що має оздоровчий, лікувальний вплив на організм
191
людини, підвищує стійкість організму до різних захворювань. Найбільша
кількість сонячного сяйва спостерігається у період з травня до серпня (табл. 4).
Саме цей період є найбільш сприятливий для здійснення різних видів
рекреаційної діяльності на свіжому повітрі. Міждобова зміна основних
метереологічних показників визначає рекреаційну придатність території.
Таблиця 4
Тривалість сонячного сяйва у Волинській області (годин)2
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
За період
квітень-
жовтень
186
269
252
278
254
157
133
1529
Температурний режим території узгоджується з динамікою показників
сонячної радіації і тривалості сонячного сяйва. Середньомісячна температура
січня сягає – 2,6 ºС, а липня +19,0 ºС. Найтепліше в усі пори року на північному
заході.
Сприятлива для рекреації комфортна погода в області спостерігається у
літні місяці (5-8 днів на декаду), зокрема у липні та серпні умови на території
області сприятливі для здійснення кліматолікування. Середній період для
проведення усіх видів відпочинку в теплу пору року складає приблизно 150
днів. У холодний період року (із листопада по березень) середня температура
повітря становить 1-3 ºС. На початку весни, а також пізньої осені, погода не
сприятлива для здійснення рекреаційної діяльності (табл. 5). У зимовий період
сонячна погода триває 40 днів, а решту днів спостерігається похмура погода з
опадами. Річна кількість опадів складає 618 мм (табл. 6). Найбільша кількість
опадів випадає у літні місяці, в червні, липні та серпні (біля 80–90 мм на
місяць), що становить приблизно 70% усієї кількості опадів. Таблиця 5
Середньомісячна температура повітря2
Метео-
станція
Місяць року
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
VI
VII
VIII
IХ
Х
ХІ
ХІІ
За рік
Володимир-
Волинський
-2,5
-1,5
1,9
8,4
14
16,9
18,9
18,0
13,0
8,2
2,5
-1,9
8,0
Ковель
-2,4
1,3
1,9
8,5
14,2
17,1
19,1
18,0
12,9
8,0
2,3
-1,9
8,0
Луцьк
-3,0
-2,0
1,3
8,4
14,0
16,9
19,0
18,1
12,8
7,8
2,0
-2,5
7,7
Любешів
-2,5
-1,6
1,8
8,6
14,2
17,0
19,0
18,0
12,8
7,9
2,1
-2,1
7,9
Маневичі
-2,8
-1,9
1,4
8,1
13,8
16,8
18,8
17,8
12,5
7,6
1,8
-2,4
7,6
Світязь
-2,3
-1,4
1,8
8,4
13,3
17,2
19,2
18,3
13,1
8,3
2,6
-1,6
8,2
Загалом
-2,6
-1,6
1,7
8,8
14,1
17,0
19,0
18,0
12,9
8,0
2,2
-2,1
7,9
Серед основних чинників, що зумовлюють формування й особливості
клімату області відносимо сонячну радіацію, атмосферну циркуляцію та
характер підстиляючої поверхні. Всі вони діють постійно, але
кліматоформуюча роль кожного з них проявляється неоднозначно у різні
сезони та у різних частинах області.
192
Таблиця 6
Середньомісячна кількість опадів у Волинській області (мм)3
Місяців
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
Кількість
опадів
30
26
28
43
55
88
83
85
54
42
47
37
Взимку на території дослідження, в основному, панує атлантичне повітря,
рух якого супроводжується потеплінням, опадами. Влітку відбувається
трансформація атлантичного повітря в континентальне. Арктичне повітря
викликає взимку значне похолодання, а навесні пізні приморозки.
Сприятливий період для здійснення зимових видів рекреації та відпочинку у
холодний період року складає 50 днів. Клімат Волинської області відзначається
меншою континентальністю, більшою тривалістю безморозного періоду,
більшою кількістю опадів, ніж в інших областях України.
З-поміж формування клімату вагоме значення належить наземним фізико-
географічним умовам, зокрема: великій залісненості території, характеру
рельєфу, заболоченість, які впливають на місцеві і мікрокліматичні відміни.
Волинь відрізняється від інших районів України найбільшою витратою тепла на
випаровування вологи, приблизно 80% радіаційного тепла.
Аналіз даних табл. 7 засвідчує, що температурні показники формують
сприятливі умови для розвитку рекреації та відпочинку в літній період року
(багаторічна середньо липнева температура повітря знаходиться в межах + 8,8-
+19,2 ºС). Найбільш сприятливими липневими температурами повітря
характеризуються Шацький район (19,2 ºС), який оцінено у 5 балів. Таблиця 7
Оцінка кліматичних ресурсів Волинської області5
Адміністративні одиниці
(райони)
Оцінка, бали
Сума балів
Оцінка
кліматичних
ресурсів, бали
середньої
температури
липня,
тривалість
періоду з
температурою
понад ,+10 0С
річної
кількості опадів,
мм
Володимир-Волинський
1
2
2
5
1
Ковельський
1
2
3
6
1
Луцький
3
2
3
8
2
Любешівський
1
2
4
7
2
Маневицький
5
2
5
12
5
Шацький
5
2
1
8
3
Територію Волинської області слід вважати сприятливою для літнього
оздоровлення, лікування, туризму, адже тривалість періоду з температурою
понад +10 ºС становить від 145 до 147 днів у шести адміністративних районах
(Володимир-Волинський, Ковельський, Луцький, Любешівський,
Маневицький, Шацький), де розташовані метеостанції. Найбільший бал (5)
отримав Маневицький район, тривалість періоду з температурою понад +10 ºС
у якому становить 148 днів.
193
Решта районів (Луцький, Любешівський, Шацький) оцінено у 2 бали
тривалість, періоду з температурою понад +10 ºС у яких становить 147 днів.
Найнижчий бал (1) характерний для Володимир-Волинського і Ковельського
районів (тривалість періоду з температурою понад +10 ºС становить 145 днів).
Відносно несприятливими для розвитку рекреації є Маневицький район
(88,4 мм за рік), який оцінено у 1 бал, Любешівський район (2 бали), річна
кількість опадів якого сягає 84,6 мм за рік. Ковельський та Луцький райони
оцінено у 3 бали із показником річної кількості опадів 82 мм. Високий бал (4)
характерний для Володимир-Волинського району (кількість опадів 82,5 мм за
рік). Найбільш сприятливим для розвитку рекреації є Маневицький район, який
оцінено у 5 балів із найнижчим показником річної кількості опадів 77,5 мм за
рік (див. табл. 7).
Кліматичні умови у Волинській області найсприятливіші для здійснення
рекреації у літні місяці року, коли оптимальні кліматичні показники із
температурою повітря +18 ºС сягають 155 днів. З пізньої осені до ранньої весни
варто відвідувати культурні та історичні об’єкти, оскільки на такі подорожі
погода суттєво не впливає.
Інтегральна оцінка кліматичних ресурсів Волинській області свідчить, що
найбільший бал (5) характерний для Маневицького району із загальною сумою
12 балів, що свідчить про найбільш сприятливі кліматичні умови для рекреації
та відпочинку. Луцький та Любешівський райони оцінено у 2 бали із сумою
одиниць 7. Найменш сприятливими для здійснення рекреації є Володимир-
Волинський та Ковельський райони, які оцінено у 1 бал, із 5-ма і 6-ма пунктів
відповідно.
Гідрографічні ресурси. Важливу роль для здійснення рекреації та
відпочинку у Волинській області відіграють водні ресурси, які можна
використовувати для купання, плавання на човнах, байдарках, катамаранах та
рибальства3. Відносно високе зволоження території дослідження, зумовлене не
стільки надмірною кількістю атмосферних опадів, а й стабільним переважанням
опадів над випаровуванням, у сприятливих умовах рівнинного рельєфу з одним
з вирішальних чинників густої і різноманітної мережі поверхневих вод,
представлених численними річками, каналами, природними та штучними
водоймами і болотами. Гідрографічні ресурси Волинської області наведені в
табл. 8.
Річки. У регіоні протікають Прип’ять і її найбільші притоки Горинь і
Стир. Тут течуть Вижівка, Турія, Стохід, Південний Случ та інші. Усі річки
Волинської області належать до одного кліматичного типу переважно
снігового живлення з весняною повінню. Річки мають широкі долини, з
незначною глибиною з пологими схилами. Заплави здебільшого широкі та
заболочені, особливо у річках Луга, Липа, Чорногузка3.
Значні площі займає заплавний луково-болотяний тип місцевості.
Особливо розвинутий він на півночі, де знаходиться заплава Прип’яті та
розширені заплави нижніх течій її приток (Вижівки, Турії, Стоходу). На
заплавах панують дерново-глейові та болотні ґрунти, вкриті луковою
рослинністю.
194
Таблиця 8
Гідрографічні ресурси адміністративно-територіальних одиниць Волинської
області5
Озера. Характерною рисою Волинського Полісся є велика кількість озер,
найбільші серед них Світязь, Пулемецьке, Люцимир, Турське та інші, які
розташовані у північних районах області.
На території Волинської області розташовано 235 озер площею 15096 га.
Розподіл озер за басейнами річок нерівномірний. Найбільше озер знаходиться у
басейнах річки Припять (77 озер загальною площею 6396 га) та Турії (70 озер
загальною площею 1099 га). Решта озер розташовані у басейнах річки Західний
Буг 39 річок загальною площею 7069 га, Стоходу – 30 річок площею 398 га,
Стиру 12 річок площею 97 га, Вижівки 4 річки площею 31 га, Горині 3
річки площею 3 га4.
Найбільша кількість озер розташована на території Ратнівського,
Турійського, Шацького, Старовижівського районів (табл. 9). У басейні
Західного Бугу розташоване найбільше озеро Волинської області й найглибше в
Україні Світязь, площа якого сягає 2622 га, довжина 9225 м, ширина 4000 м,
максимальна глибина 60,6 м, пересічна глибина 6,9 м. Озеро Світязь
найбільш рекреаційно-привабливе. Біля озера розташовані рекреаційні зони для
туристів (Гряда, Урочище Гушево, Світязь), які мають заклади розміщення
місткістю 4499 місць.
У межах регіону розташоване озеро Пісочне, площа водного дзеркала якого
сягає 187 га, довжина 1750 м, пересічна глибина 16,2 м. Тут розміщена
рекреаційна зона із закладами розміщення на 1158 місць. Решта озер басейну
Західного Бугу у зв’язку з меншою природною доступністю, інфраструктурним
освоєнням для рекреації і туризму використовуються менше.
Відносно придатні водойми зосереджені в центральній і південній
частинах області. Більшість озер регіону не придатна для купання, але це не
виключає розвитку на таких акваторіях інших видів відпочинку, а саме
рибальства, мисливства, катання на човнах та ін.
195
Таблиця 9
Озерні ресурси Волинської області6
Адміністративні
одиниці
(райони)
Кількість
%
Площа, га
%
Обєм водної
маси, млн.м3
%
Заозереність
території, %
Володимир-
Волинський
5
2,1
111,8
0,7
6,85
0,7
0,1
Горохівський
Іваничівський
2
0,9
28,68
0,2
2,32
0,2
0,04
Камінь-
Каширський
17
7,2
402,76
2,7
10,05
1,06
0,2
Ківерцівський
6
2,6
15,8
0,2
0,68
0,1
0,01
Ковельський
27
11,5
420,22
2,8
10,48
1,1
0,2
Локачинський
4
1,7
92,56
0,6
0,65
0,1
0,1
Луцький
1
0,4
2,88
0,02
0,4
0,04
0,002
Любешівський
13
5,5
1363
9,0
52,28
5,5
0,9
Любомльський
15
6,4
352,18
2,3
31,13
3,3
0,2
Маневицький
20
8,3
207,23
1,4
5,61
0,6
0,09
Ратнівський
32
13,6
3763,91
24,9
73,89
7,8
2,6
Рожищенський
8
3,4
55,81
0,4
2,37
0,3
0,06
Старовижівський
24
10,2
1123,22
7,4
51,22
5,4
1,0
Турійський
31
13,2
379,94
2,5
55,32
5,9
0,3
Шацький
30
12,8
6776,62
44,9
640,4
67,9
8,9
Таблиця 10
Оцінка гідрографічних ресурсів Волинської області5
Адміністративні одиниці
(райони)
Частка
гідрографічних
ресурсів від площі
адмінодиниць, у %
Оцінка
гідрографічн
их ресурсів,
бали
Ресурсно-
рекреаційний
рейтинг
Володимир-Волинський
2.8
1
дуже низький
Горохівський
4,4
2
низький
Іваничівський
4,4
2
низький
Камінь-Каширський
7,9
2
низький
Ківерцівський
2
1
дуже низький
Ковельський
4,6
2
низький
Локачинський
4
1
дуже низький
Луцький
3,2
1
дуже низький
Любешівський
20,6
5
дуже високий
Любомльський
5,8
2
низький
Маневицький
0,17
1
дуже низький
Ратнівський
3,6
1
дуже низький
Рожищенський
3,1
1
дуже низький
Старовижівський
0,09
1
дуже низький
Турійський
3,4
1
дуже низький
Шацький
9
3
середній
196
Ставки. В області налічується 621 ставок загальною площею водного
дзеркала 3873 га. Основними джерелами їх живлення є талі, повеневі, дощові й
підземні води, а також 12 водосховищ. Основна кількість ставків розташована в
межах Волинської височини. Найбільша кількість ставків зосереджена в
Луцькому 162 озера, Горохівському 108, Маневицькому 96,
Ківерцівському 64 районах області. Багато ставків використовуються для
риболовлі та пляжного відпочинку.
Північна частина Волинської області належить до Волинського Полісся
найбільш заболоченої області Українського Полісся. Болота і заболочені землі
займають у середньому приблизно 15%, а в північних районах до
40–50 % території.
Найбільша кількість гідрографічних ресурсів належить належить
Любешівському району (20% від площі адмінодиниць) (табл. 10). Зазначимо,
що цей район віднесений до найвищого рейтингу за рахунок наявності на його
території великої кількості озер (Біле, Люб’язь) та річок (Прип'ять, Цир, Турія,
Коростянка, Стохід).
П’ять районів (Горохівський, Іваничівський, Камінь-Каширський,
Ковельський, Любомльський) оцінено у 2 бали. До завершальної групи (1 бал)
належать Володимир-Волинський, Ківерцівський, Локачинський, Луцький,
Маневицький, Ратнівський, Рожищенський, Старовижівський, Турійський
райони.
Земельні ресурси. Земельний фонд області становить 2014, 4 тис. га.
Більшу його частину займають сільськогосподарські угіддя 1080 тис. га
(54%); під лісами та лісовкритими площами 697 тис. га, що складає 36% та
вказує на значний потенціал для розвитку пізнавального, спортивного,
лікувально-оздоровчого видів туризму. Забудовані землі займають 60 тис. га
(3%); болота 115,9 тис. га. (5,7%), відкриті землі без рослинного покриву
14,5 тис. га. (0,7%); води – 45,4 тис. га. (2%)3.
Земельний фонд у розрізі основних землекористувачів свідчить, що в
користуванні сільськогосподарських підприємств перебуває велика частина
земель, що становить 194 тис. га у власності та користуванні закладів, установ –
7,3 тис. га земель; промислових та інших підприємств 4,0 тис. га; підприємств
та організацій транспорту, зв’язку 18,4 тис. га; підприємств, установ,
організацій закладів оборони 7,8 тис. га.; організацій, підприємств, установ
природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та історико-
культурного (суспільно-історичного) призначення 32,4 тис. га;
лісогосподарських підприємств – 535 тис. га.; водогосподарських підприємств –
4,1 тис. га. Найбільше лісовкритих площ належать державним
лісогосподарським підприємствам 508 тис. га (73%); на землях запасу та не
наданих у власність у межах населених пунктів 159 тис. га (23%)
організаціям, підприємствам природоохороного, оздоровчого, рекреаційного та
історико-культурного (суспільно-історичного) призначення 18,8 тис. г.
(2,7%); сільськогосподарським підприємствам 5,0 тис. га (0,7%); підприємств
та організацій транспорту, зв’язку 7 тис. га (0,4%); підприємствам,
організаціям, оборонним обєктам 1,8 тис. га (0,3%), та громадянам 1,1 тис.
197
га (0,1%). Серед земель, які можна використовувати для рекреації, більшу
частину займають природоохоронні землі. Вони зосереджені у Шацькому,
Любешівському, Камінь-Каширському, Ратнівському районах, а найменше у
Рожищенському районі області. Значна кількість земель оздоровчого
призначення є у Ківерцівському, Шацькому, Ковельському, Іваничівському,
Старовижівському та Маневицькому районах. У Володимир-Волинскому,
Ковелі, Луцьку значна кількість земель знаходиться під забудовою історико-
культурного (суспільно-історичного) призначення3.
Найбільша кількість земель, придатних для рекреації розміщена у
Шацькому, Любешівському, Камінь-Каширському районах, найменша у
Рожищенському, Іваничівському, Луцькому. Переважна кількість земель
природоохоронного призначення розташована у поліській північній частині
області, що є підставою для розвитку різних напрямів сільського (зеленого) та
пізнавального туризму. Загальна кількість земель природоохоронного,
оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення становить
155715 га. З них: природоохоронного 152246 га; оздоровчого 146,5;
рекреаційного – 2854 га; історико-культурного 472 га (табл. 11). Таблиця 11
Оцінка земель Волинської області, що використовуються для рекреації5
Адміністративні
одиниці
(райони)
З усіх земель, га
Загальна
площа, га
Оцінка,
бали
природо-
охоронного
призначення
оздоровчого
призначення
рекреаційного
призначення
історико-
культурного
призначення
Володимир-Волинський
3828
3
3832
1
Горохівський
3479
5
3485
1
Іваничівський
2866
7
2872
1
Камінь-Каширський
13808
139
5
13952
3
Ківерцівський
8604
83
2326
290
11303
2
Ковельський
6430,42
24
67
70
6591
2
Локачинський
5540
-
3
5543
1
Луцький
2866
101
65
3032
1
Любешівський
27862
12
0
27874
5
Любомльський
5919
10
23
10
5962
1
Маневицький
10936
0,5
27
9
10972
2
Ратнівський
11339
5
10
11354
2
Рожищенський
704
0
0
704
1
Старовижівський
6774
5
25
8
6812
2
Турійський
12044
9
1
12055
2
Шацький
29248
17
111
0
29376
5
Оцінка земель земель області, що використовуються для рекреації
засвідчує, що найбільшим балом (5) оцінено Любешівський та Шацький
райони, які мають найбільшу площу (га) земель 57,250 га придатних для
розвитку рекреації, що становить 36,7% від загальної площі земель; нижчий бал
198
(3) належить Камінь-Каширському району у якому виявлено 13952 га, що
становить 9% від загальної площі земель; у 2 бали оцінено Ківерцівський,
Ковельський, Маневицький, Ратнівський, Старовижівський, Гурійський (59087
га земель, 38%); найнижчим балом (1) оцінено Володимир-Волинський,
Горохівський, Іваничівський, Локачинський, Луцький, Любомльський,
Рожищенський райони, землі яких займають 25 430 га, що становить 16,3% від
загальної кількості земель.
Рослинні ресурси. Велике значення у фізико-географічних умовах
Волинської області відіграє рослинність, що в поєднанні з рельєфом створює
поліські краєвиди. За характером рослинності регіон належить до зони мішаних
і широколистяних лісів Східно-Європейської рівнини. Видовий склад флори
Волинської області досить різноманітний. Різноманітність і багатство флори та
фауни Волинської області обумовлене рядом причин, головною з яких є
положення Полісся на південному заході зони мішаних і широколистяних лісів
на межі з лісостеповою зоною, що призвело до наявності лісових і степових
форм. Протягом антропогену характер рослинності Полісся в зв’язку з
коливанням клімату не раз змінювався і поступово ускладнювався. Одним із
основних типів рослинності є ліси, які покривають площу понад
2,5 млн. га, що становить близько 30% території Українського Полісся. Це
складає понад 40% всіх державних лісів України та становить 646,4 тис. га.
Основними лісоутворюючими породами на Українському Полісся є сосна, яка
займає близько 60% покритої площі, дуб 20%, береза 10%, чорна вільха
6,3%, осика 2%, граб 2%. Ці лісоутворюючі породи залежно від ґрунтів,
рельєфу, зволоження території, історії розвитку створюють різні рослинні
угрупування, які виділяють в окремі типи лісу.
Соснові ліси (бори) найчастіше покривають надзаплавні річкові тераси з
дерново-слабопідзолистими піщаними і супіщаними ґрунтами. Найбільше
поширення на території дослідження мають дубово-грабові ліси (субори),
верхній ярус яких утворює сосна, а другий дуб. На понижених місцях до них
домішується береза, осика, вільха. У лісовому покриві області більшу частину
займають хвойні породи (68%), а меншу складають м’яколисті (21%) та
твердолистяні (11%). У розподілі за породами деревної рослинності чільне
місце займають сосна (69%), дуб звичайний, береза (по 10%), а також вільха
чорна (8%). Інші породи (граб, осика, ясен, ялина та ін.) займають незначні
площі. За узагальненою оцінкою на території області налічується близько 1300
видів вищих спорових і насінних рослин, які належать до 500 родів та 100
родин. На території Волинської області виявлено 4803 км2 лісів.
Регіон характеризується значним поширенням лісів, які можна
використовувати для рекреації. Оцінка лісових ресурсів засвідчує, що
найбільший бал (5) характерний для Камінь-Каширського та Маневицького
районів із найбільшим відсотком залісненості від площі адміністративних
районів області 49 та 48% відповідно (табл. 12). Високий бал (4) належить
Старовижівському (35,7%) та Ратнівському (33%) районах області; Камінь-
Каширський та Любешівський райони оцінено у 3 бали, з площею лісів 878 км2;
нижчим балом (2) оцінено Рожищенський (7%), Луцький Горохівський райони
199
області. Для Локачинського та Володимир-Волинського району інформація
відсутня. Таблиця 12
Оцінка лісових ресурсів Волинської області5
Адміністративні
одиниці (райони)
Площа
Залісненість
території, %
Оцінка,
бал
адмінодиниці, км2
лісів, км2
Володимир-Волинський
1039
Горохівський
1122
106.72
9,5
1
Іваничівський
645
Камінь-Каширський
1747
859.49
49
5
Ківерцівский
1414
414.82
29,3
3
Ковельський
1723
256.59
14
2
Локачинський
712
Луцький
973
48,7
5
1
Любешівський
1450
327.74
23
3
Любомльський
1481
308.37
20
2
Маневицький
2265
1085.52
48
5
Ратнівський
1437
479.15
33
4
Рожищенський
928
64
7
1
Старовижівський
1121
399.6
35,7
4
Турійський
1205
291.97
24,3
3
Шацький
759
209.86
27
3
На підставі дослідження сучасного стану та оцінки геолого-
мінералогічних, ґрунтових, рослинних, кліматичних, кліматичних та
гідрографічних рекреаційно-туристичних ресурсів як складових природного
блоку здійснено їх інтегральну оцінку (табл 13, рис. 1).
Рис. 1. Територіальне забезпечення природних рекреаційно-туристичних
ресурсів Волинської області
200
Таблиця 13
Оцінка природних рекреаційно-туристичних ресурсів
Волинської області, балів5
Адміністративні
одиниці
(райони)
Оцінка ресурсів, бали
Загальна сума балів
Оцінка природного
блоку,
бали
Ресурсно-
рекреаційний
рейтинг
геологічні
ґрунтові
рослинні
кліматичних
гідрографічних (водні)
Володимир-Волинський
3
1
3
1
8
2
низький
Горохівський
2
1
1
2
6
1
дуже низький
Іваничівський
1
1
2
4
1
дуже низький
Камінь-Каширський
3
3
5
2
13
3
середній
Ківерцівский
3
2
3
1
9
2
низький
Ковельський
5
2
2
3
2
14
4
високий
Локачинський
1
1
1
3
1
дуже низький
Луцький
5
1
1
3
1
11
3
середній
Любешівський
3
5
3
2
5
18
5
високий
Любомльський
5
1
2
2
10
2
низький
Маневицький
4
2
5
5
1
17
4
низький
Ратнівський
5
2
4
1
12
3
високий
Рожищенський
1
1
1
1
4
1
дуже низький
Старовижівський
5
2
4
1
12
3
середній
Турійський
5
2
3
1
11
3
середній
Шацький
5
5
3
5
3
21
5
високий
Результати інтегрального оцінювання за цими показниками засвідчують,
що найвищу (5 балів) оцінку отримали Любешівський (загальна сума балів
18) та Шацький (загальна сума балів 21) райони області, які володіють
найбільш сприятливими природними умовами для здійснення рекреації.
Ковельський (загальна сума балів 14) та Маневицький (загальна сума балів
17) райони оцінено у 4 бали. Відносно сприятливими районами для рекреації є
Камінь-Каширський (загальна сума балів 13), Луцький (загальна сума балів
11), Старовижівський (загальна сума балів 12) та Турійський (загальна сума
балів 11) райони області, які оцінено у 3 бали. Найнижче значення (1 бал)
отримали Горохівський, Іваничівський, Локачинський та Рожищенський
райони, з недостатньо сприятливими природними умовами для рекреації та
відпочинку.
Практичне значення здійсненого оцінювання полягає в тому, що воно
поглиблює теорію і практику оцінювання природно-ресурсного потенціалу,
розширює наукову базу рекреаційно-туристичних досліджень окремого регіону,
необхідне для удосконалення та розробки комплексних регіональних програм
розвитку туризму і рекреації.
201
2.5. СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГАСТРОНОМІЧНОГО
ТУРИЗМУ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ *
Одним із перспективних видів туристичних послуг є гастрономічний
туризм, який пов’язаний з ознайомленням з ентографічними культурними
цінностями, місцевими стравами та їх рецептурними секретами, технологією
приготування, видами посуду та дегустацією національних страв та напоїв.
Гастрономічні звички народів формуються протягом багатьох століть.
Подорожуючи в різні частини світу, люди запозичують деякі страви та діляться
власними рецептами. На цьому фоні формується національна кухня кожної
країни. У кожного народу є своя національна кулінарія, для якої характерні
свої, відмінні від інших, страви.
Національна кухня виокремлює особливості кулінарних традицій і
технологій, властивих для кожної країни або народу. Історичні передумови є
особливістю будь-якої національної кухні. Велика частина страв, які
відносяться до національних в тій чи іншій місцевості, готувалися століттями. З
часом рецепти удосконалювалися і доповнювалися, з тим, щоб передати
майбутнім поколінням кулінарні секрети. Найчастіше національні страви
складаються з тих продуктів, які є доступними в даній місцевості та існують
умови для приготування цих страв1.
На кожну національну кухню впливають чинники, які формують її
підґрунтя: економічні особливості країни; географічне положення і кліматичні
умови; історичні причини; релігійні і старовинні звичаї; етногенез; набір
вихідних продуктів та їх поєднання; характерні способи, прийоми кулінарної
обробки продуктів; використання спецій, приправ, соусів2.
Функціонування туризму в умовах динамічного ринкового середовища
потребує постійного удосконалення та пошуку нових шляхів просування
туристичного продукту. Одним з перспективних напрямів розвитку туристичної
галузі Волинської області є гастрономічний туризм3.
Термін «гастрономічний туризм» став повсюдно використовуватись при
формуванні туристичного продукту в багатьох країнах світу. Основними
складовими, які забезпечують розвиток гастрономічного туризму є
популяризація національної кухні та традицій шляхом функціонування
тематичних закладів ресторанного господарства, проведення гастрономічних
фестивалів з представленням традиційних продуктів харчування тощо.
«Гастронаціоналізм» поняття, яке розкриває основу гастрономічної культури
регіону, інтегрує гастрономічний звичай та ототожнює його до території, де
збереглися знання та традиції приготування страв і напоїв, що дозволяє
* Автори Ільїна О.В., Матвійчук С.І., Ільїн Л.В.
1 Щепанкевич В.Л., Бодак М.П. Становлення та особливості національної кухні. URL:
https://tourlib.net/statti_ukr/schepankevych.htm
2 Кухня народів світу. URL: http://ounb.km.ua/vistavki/kuhnja/
3 Ільїна О.В., Матвійчук С.І. Обрядовість харчування жителів Західноукраїнського Полісся як елемент
гастрономічного туризму. Індустрія туризму і сфера гостинності в Україні та світі: сучасний стан, проблеми й
перспективи розвитку : Матеріали IV Міжнародної науково практичної конференції (Луцьк, 19 травня 2023 р.) /
відпов. ред. Л.В. Ільїн. Луцьк: ФОП Мажула Ю.М., 2023. С. 44−48.
202
підвищити туристичну привабливість регіону шляхом популяризації традицій
харчування.
Метою нашого дослідження є з᾽ясування стану та перспектив розвитку
гастрономічного туризму у Волинській області. Для реалізації зазначеної мети
необхідно: узагальнити поняттєво-термінологічну систему гастрономічного
туризму, гастронаціоналізму; визначити передумови та чинники розвитку
гастрономічного туризму; з’ясувати місце гастрономічних фестивалів серед
заходів подієвого туризму у регіоні; визначити особливості організації й
запропонувати шляхи розвитку гастрономічного туризму; проаналізувати
поведінкове ставлення й вподобання споживачів до української кухні.
Під терміном «гастрономічний націоналізм» або «гастронаціоналізм»
розуміють систему уявлень про національну їжу в сучасному суспільстві, і
розглядають кухню як видатне культурне досягнення народу. На думку
багатьох вчених, культура харчування та національна кухня залежать від
фізико-географічних та історичних умов життєдіяльності етносу та визначає
традиційну календарну обрядовість, характер і менталітет.
Оскільки уявлення і спосіб існування національних харчових традицій
змінюються в різні періоди часу, можна вважати, що вони віддзеркалюють
домінуючий в даний історичний момент тип харчування, характер сприйняття і
оцінки народом свого місця у світі. Отже, гастронаціоналізм можна розглядати
як відповідь сучасного суспільства на виклики часу і бажання вийти на більш
високий рівень міжнародної присутності та впливу.
Гастронаціоналізм у багатьох країнах почав формуватися в другій
половині 1980-х років. Це було викликано посиленням процесів глобалізації,
демократизації та поширення ідей космополітизму у світі. Ці чинники мали
великий вплив на почуття національної ідентичності та викликали переоцінку і
перебудову в ціннісному ставленні до національних традицій і автентичної
культури в цілому. Сфера національної гастрономії не стала винятком.
Національна кухня багатовікові гастрономічні традиції тієї чи іншої
країни, відображення смакових уподобань народу, частина її історії, яку можна
і потрібно розглядати в якості самостійного туристського ресурсу або частини
туристичного продукту.
В українській туризмології відсутнє єдине термінологічне визначення
гастрономічного туризму. Є терміни «кулінарний туризм», «винно-
гастрономічний туризм», «гурман-туризм», «гастрономічний туризм»,
«ресторанний туризм». Аналогічна тенденція спостерігається у закордонній
літературі. Зокрема, автори Г. Аллента К. Албала, Л. Лонг, Б. Мак-Керчер, Е.
Вольф, М. Холл та Р. Мітчел оперують поняттями «culinary tourism»,
«gastronomic tourism», «gourmet tour», «food tourism»4.
Вважається, що термін «кулінарний туризм» було введено у 1998 р.
професором університету Bowling Green (США) Лусі Лонг. У 2001 р. Ерік
Вольф написав першу статтю про кулінарний туризм у світі, пізніше він
4 Омельницька В.О. Сутність та класифікація видів гастрономічного туризму. Приазовський економічний
вісник. 2018. Вип. 1 (06). С. 15-20.
203
розвинув цю тему в першій книзі Міжнародної організації кулінарного туризму.
У 2003 р. Ерік Вульф заснував Міжнародну асоціацію гастрономічного туризму
(The International Culinary Tourism Association), яка надає широкий спектр
переваг для своїх членів: навчання, розвиток і просування. Маніфест
Міжнародної асоціації кулінарного туризму відображає здатність людини
пізнавати культуру країни через її національну кухню: «Їжа це квінтесенція
нації, її характеру та історії». Міжнародна асоціація гастрономічного туризму в
2012 р. запропонувала вживати термін «гастрономічний туризм»5.
Всесвітня асоціація гастрономічного туризму (World Food Travel
Association) визначає гастрономічний туризм як подорожі з метою отримання
автентичного досвіду, заснованого на культурі споживання їжі або напоїв,
відкритті унікальних місць та їхньої культури через національну кухню.
Засновник Міжнародної асоціації гастрономічного туризму Е. Вульф дає таке
визначення: «Гастрономічний туризм це пошук і насолода унікальною,
незабутньою їжею і напоями як на іншому кінці Землі, так і на сусідній вулиці,
адже, крім подорожей по своїй країні або всьому світі, ми також можемо стати
гастрономічними туристами у своєму регіоні, місті чи навіть районі».
Д. Басюк розглядає його як «спеціалізований вид туризму, пов’язаний з
ознайомленням і дегустацією національних кулінарних традицій країн світу, що
є синтезом екології, культури і виробництва»6.
С. Саламатіна дає таке визначення цього виду туризму: «гастрономічний
туризм – вид діяльності, метою якої є знайомство з етнічною кухнею країни або
регіону, основними продуктами, особливостями технології приготування страв,
а також підвищення рівня знань із кулінарії»7.
Як визначає Т. Трададенко, «гастрономічний туризм це подорож по
країнах і континентах для знайомства з особливостями місцевої кухні,
кулінарними традиціями з метою покуштувати унікальні для приїжджої
людини страву або продукт. Мета гастрономічних турів насолодитися
місцевою рецептурою, що увібрала в себе вікові традиції і звичаї місцевих
жителів, культуру приготування їжі»
Як визначає Т. Трададенко, «гастрономічний туризм це подорож по
країнах і континентах для знайомства з особливостями місцевої кухні,
кулінарними традиціями з метою покуштувати унікальні для приїжджої
людини страву або продукт. Мета гастрономічних турів насолодитися
місцевою рецептурою, що увібрала в себе вікові традиції і звичаї місцевих
жителів, культуру приготування їжі»8 .
Гастрономічний туризм як подорожі в різні місця планети для
ознайомлення з місцевими кулінарними традиціями й особливостями
5 Офіційний сайт Міжнародної асоціації гастрономічного туризму. URL: http://www.worldfoodtravel.org.
6 Басюк Д. І. Інноваційний розвиток гастрономічного туризму в Україні. Наукові праці НУХТ. 2012. № 45. С.
128-132
7 Саламатіна С. Є. Стан та перспективи розвитку гастрономічного туризму на півдні Одещини. Наукові праці
ОНАХТ. 2014. № 46. С. 325−329
8 Трададенко Т. Гастрономічний туризм: перспективні напрями. Наукові здобутки молоді вирішенню проблем
харчування людства у ХХІ столітті: програма і матеріали 80 міжнародної наукової конференції молодих
учених, аспірантів і студентів (Київ,10-11 квітня 2014 р.). К.: НУХТ, 2014. Ч. 3. С. 563-564
204
національної або регіональної кухні розглядає Є. Соколов. В. Ковешніков під
гастрономічним туризмом розуміє: спеціальні винні та гастрономічні тури;
відвідування об’єктів гастрономічного туризму (спеціалізовані музеї, сироварні,
винокурні, броварні тощо); відвідування ресторанів з регіональною кухнею;
відвідування кулінарних курсів при готелях, а також спеціалізованих
кулінарних центрах і школах; відвідування фермерських господарств;
відвідування сільськогосподарських (фермерських) ринків; продовольчі
виставки та ярмарки; гастрономічні та винні (пивні тощо) фестивалі тощо9.
У своїх працях Ф. Шандор та М. Кляп розглядають гастрономічний
туризм як різновид туризму згідно з класифікацією за метою подорожі10.
Т. Кукліна вважає, що гастрономічний туризм це подорожі в різні місця
планети для ознайомлення з місцевими кулінарними традиціями й
особливостями національної або регіональної кухні. Головна мета
відпочивальників, які обирають гастрономічний туризм, полягає в дегустації
унікальних продуктів і страв, властивих винятково цій місцевості, а
гастрономічні тури спеціально розроблені тематичні програми, що можуть
включати як дегустації вишуканої їжі, так і навчання в гастрономічних школах
будь-якої спрямованості11.
На думку Д. Басюк, найбільш вичерпним є визначення гастрономічного
туризму як похідного від терміна «гастрономія» (грецьк. στομάχι шлунок)
науки, що вивчає зв’язок між харчуванням та культурою, належить до галузі
соціальних дисциплін6. Тоді як кулінарія (лат. κουζίνα кухня) галузь
прикладної діяльності, пов’язаної з приготуванням їжі, що включає комплекс
технологій, обладнання та рецептів і є частиною гастрономії.
На думку Нестерчук І., гастрономічіний туризм агрегує елементи
ландшафтних, етнографічних, історичних, краєзнавчих, агрокліматичних і
ґрунтових досліджень, які візуалізуються в гастрономічних турах з культурно-
пізнавальною, розважальною і навчальною метою. Сприйняття туристами
нових кулінарних тенденцій і традиційних страв та напоїв етносів є важливим з
точки зору індустрії туризму, що наштовхує на проблематику дослідження
цінних теоретичних та практичних наслідків для професіоналів з маркетингу і
менеджменту туристичних напрямів та науковців12.
Отже, проаналізувавши визначення науковців, можна дійти висновку, що
гастрономічний туризм це подорожі в країни або особливі місця для
знайомства з особливостями місцевої кухні, кулінарними традиціями з метою
дегустації унікальних страв та продуктів, властивих тільки для цієї країни або
місцевості.
Доцільним є виділення видів гастрономічного туризму за напрямом
подорожі, адже у багатьох країнах є події, які присвячені окремим продуктам
9 Ковешніков В.C., В.В. Гармаш Винний та гастрономічний туризм: важливий потенціал розвитку економіки.
Інвестиції: практика та досвід. 2017. № 4. С. 32-37
10 Кляп М.П., Шандор Ф.Ф. Сучасні різновиди туризму. К.: Вища освіта XXI століття. 2011. 334 с.
11 Кукліна Т.С. Гастрономічний туризм на туристичному ринку України. URL:
http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/tourism-and-recreation-113/0
12 Нестерчук І. К. Гастрономічний туризм Правобережного Полісся України: теорія, методологія і практика
досліджень. Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2023. 548 с.
205
або стравам, як, наприклад, Масниця, фестиваль пива Oktoberfest у Німеччині
та гастродипломатія, як особлива форма організації дипломатичного прийняття
всіх рівнів та розроблення меню з урахуванням кулінарних та національних
особливостей різних народів, а саме гостей прийому4.
У гастрономічному туризмі відомі такі види його організації: спеціальні
винні та гастрономічні тури; відвідування об’єктів гастрономічного туризму
(спеціалізовані музеї, сироварні, винокурні, броварні тощо); відвідування
ресторанів з регіональною кухнею; відвідування кулінарних курсів при готелях,
а також спеціалізованих кулінарних центрах і школах; відвідування
фермерських господарств; відвідування сільськогосподарстких (фермерських)
ринків; продовольчі виставки та ярмарки; гастрономічні та винні (пивні)
фестивалі та ін.
За даними Головного управління статистики у Волинській області13, за
період з 2015 по 2019 рр. у Волинській області перебувало 28170 туристів, з
них, 2814 іноземних та 25356 вітчизняних туристів; за 2020 рік ці показники
становили: 883 туриста, з них – 19 іноземних та 864 внутрішніх туристів.
Незважаючи на негативну динаміку туристичних потоків до Волинської
області за 2020 р. ми спостерігали сталий розвиток туристичної сфери у регіоні.
Одним із драйверів такого розвитку були гастрономічні фестивалі, які
популяризували поліську культуру та традиції через їжу та розкривали сучасні
харчові тенденції на території Волинської області.
За період з 2016 по 2020 рр. на території Волинської області відбулося
116 фестивалів, з них 19% (22 фестивалі) гастрономічних (рис. 1). Більша
частина з них, а саме 91% з усіх гастрономічних фестивалів у Волинській
області проходять у м. Луцьк.
Рис. 1. Місце гастрономічних фестивалів серед подієвих заходів міста
Луцька
Один з найпопулярніших гастрономічних фестивалів, який щорічно
відбувався в Луцьку та проходив декілька разів за рік Lutsk foof fest.
Фестиваль проходив у Замку Любарта та зосереджував у собі представників
ресторанної галузі з багатьох областей України. На фестивалі традиційно
проходили дегустації різноманітних крафтових алкогольних напоїв місцевого
виробництва («Волинський бровар», пивний завод «Zeman» та медівки), продаж
13 Головне управління статистики у Волинській області. URL: http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua/
206
грузинської та української випічки, приготування страв з м’яса на вогні. У
туристів була можливість спробувати нетипові делікатеси: живих їстівних
черв’яків, равликів та жаб’ячих лапок. Крім того, на фестивалі проводилась
велика кількість інших видів атракцій: конкурси, виступи спікерів та інші
інтерактиви з публікою.
Фестиваль «З любов’ю… до сала». Офіційний слоган даного фестивалю:
«Для тих, хто любить і шанує українське сало!». Фестиваль відбувся за
сприянням Волинської облдержадміністрації та Луцької міської ради за
реалізацією Артшоу «Ідея» та авторського проекту заслуженого діяча мистецтв
України Віталія Іваницького. Мета проведення фестивалю: підтвердження
давньої традиції українського народу, що національна гордість українців
сало; впровадження в життя у спілкуванні, побуті, харчуванні поряд з
іноземними назвами: чизбургером, гамбургером, хот-догом суто новий
український термін «Український Салбургер»; іміджова реклама м. Луцька і
Волинського краю в Україні та міжнародному рівні. У рамках фестивалю
проводились різноманітні конкурси та інші активності пов’язані з салом
(поїдання сала на швидкість, встановлення світового рекорду зі створення
найбільшого бутерброда з салом, виставка сала та ін.). Серед учасників
розігрувались призи від спонсорів гастроподії, головним з яких була подорож
до Парижу та Праги.
Фестиваль «Пива і м’яса» захід, який проходив на території замку
Любарта протягом декількох днів та на якому представлено пивну продукцію
багатьох броварень та ресторанів України. Крім основної тематики фестивалю:
популяризація культури пивоваріння та вживання пива серед українців,
організатори фестивалю приділяли велику увагу розважальній програмі для
відвідувачів – запрошували музичні гурти та діджеїв, проводили сеанси пивної
йоги, влаштовували змагання з армреслінгу та бір-понгу.
Масниця в Луцькому замку фестиваль присвячений давньому
слов’янському святу Масниці, що відзначається напередодні Великого посту,
наприкінці зими. Фестиваль проходив у формі фольклорно-мистецького
дійства, з виконанням давніх обрядів спалювання опудала, обрядів Колодія,
виконанням народних пісень та частуванням національними стравами і
напоями: вареників, млинців, узвару, медівки та ін.
Всеукраїнський фестиваль «Медовий спас» стихійний, триденний
фестиваль на якому волинські пасічники представляли власну виготовлену
продукцію з меду та продуктів бджільництва, фестиваль проходить на території
Луцького замку, відвідувачі мали змогу придбати представлену медову
продукцію та дізнатися про професійний або любительський досвід місцевих
пасічників.
«Фестиваль національної кухні» відбувається кожного року на початку
осені, на території парку Лесі Українки. Учасники фестивалю представляли для
відвідувачів всі страви української національної кухні: куліш, деруни,
вареники, питні меди, кондитерську випічку, копчену та печену озерну рибу,
м’ясні страви та народні ремесла.
207
У м. Володимир-Волинський постійним гастрономічним фестивалем була
«Смаковиця по-володимирськи», концепція заходу передбачає визначення
головної страви фестивалю (млинці, вареники, пироги, борщ та ін.), в рамках
головної тематики учасники фестивалю проводили майстер-класи та кулінарні
шоу, місцеві ресторанні підприємства пропонували свої страви відвідувачам,
також у фестивалі приймають участь освітні кулінарні заклади освіти міста.
Фестиваль «Світязький пончик» (с. Світязь). Фестиваль популяризує
багаторічну культуру споживання пончиків на пляжах Шацьких озер. Проходив
фестиваль на центральному пляжі озера Світязь, де місцеві майстрині-
пончистки демонстрували власну майстерність в технології приготування
смажених пончиків, влаштовували дегустації десерту, конкурси та розваги для
відвідувачів фестивалю.
Однак, для повної репрезентації української та волинської культури
наявних гастрономічних заходів недостатньо. По-перше, потрібно збільшити
кількість кулінарних заходів на територіях інших населених пунктів області,
по-друге, започатковувати фестивалі з більш вузькою кулінарною тематикою та
популяризувати і регіональну поліську кухню, готувати страви за давніми
рецептурами, для розширення гастрономічного кругозору та репрезентації
місцевої кулінарної історії. Для кращого розкриття туристичного бренду міста
Луцька, доцільним буде проведення власного медового фестивалю, адже, мед
кулінарна візитка картка міста Луцька, що було представлено на туристичній
виставці в Берліні під гаслом «Lutsk your honey city!». Також доцільно для
наявних фестивалів осучаснити додаткову розважальну програму, приділяти
більшу увагу популяризації здорового способу життя та правильного
харчування, включати в перелік пропонованих страв позиції для вегетаріанців
та веганів, пропагувати відповідальне вживання алкоголю та дотримання
правил етикету при вживанні їжі.
Проведення гастрономічних фестивалів та правильна організація цього
процесу в майбутньому позитивно впливатиме на розвиток туризму Волинської
області, розвиватиме місцеву культуру та популяризуватиме поліську та
волинську культуру серед туристів та місцевого населення.
За даними Головного управління статистики Волинської області13 на
території Волинської області в 2021 р. зареєстровано 158 підприємств, які
здійснюють свою діяльність із забезпеченню стравами і напоями та
зареєстровані, як товариство з обмеженою відповідальністю (табл. 1). Протягом
періоду з 2015 по 2020 рр. результатом роботи підприємств по кількості
реалізованих послуг, які працювали в галузі ВЕД 56 «Діяльність із забезпечення
стравами та напоями» становило 641598,1 тис. грн. (табл. 2).
У період з 2017 по 2021 рр. кількість підприємств у Волинській області
збільшилось на 19%, що показує позитивну динаміку розвитку ресторанної
галузі регіону.
На період 2021 р. на ринку праці Волинської області було представлено
1552 вакансій по ВЕД 56 «Діяльність із забезпечення стравами і напоями»
(табл. 3), що порівнюючи з іншими галузями діяльності робить її конкурентною
сферою діяльності.
208
Таблиця 1
Кількість суб᾽єктів ЄДРПОУ Волинської області, у яких основний вид
економічної діяльності відноситься до розділу 56 «Діяльність із забезпечення
стравами та напоями»
(на початок року; од)
Таблиця 2
Обсяг реалізованих послуг з ПДВ в тис. грн. ВЕД 560 «Діяльність із
забезпечення стравами і напоями»
Рік
Кількість реалізованих послуг, тис. грн
2015
87788,6
2016
100706,2
2017
116185,2
2018
113153,0
2019
132998,1
2020
90767,6
Таблиця 3
Структура вакансій за видами економічної діяльності
Вид ВЕД
Кількість наявних вакансій на початок 2020 р.
Діяльність із забезпечення стравами
та напоями
1552
Сільське господарство, мисливство,
пов’язані з ним послуги, рибальство
1697
Виробництво харчових продуктів,
виробництво напоїв
930
209
Найбільша концентрація закладів ресторанного бізнесу, які функціонують
у регіоні зосереджена в місті Луцьку. На період 2020 р. в Луцьку
функціонувало 69 закладів. З них 33,3% спеціалізуються на виготовленні страв
української національної кухні, 23,2% мають в своєму меню страви української
кухні та 43,5% не реалізують українські страви взагалі (рис. 2).
Рис. 2. Спеціалізація закладів ресторанного господарства міста Луцька
Більшість ресторанів м. Луцька, не спеціалізується на виготовленні страв
української кухні взагалі, це зумовлено, великим попитом та супутньою
пропозицією закладів, які реалізують страви європейських та азійських кухонь,
а також великою кількістю кав’ярень, які спеціалізуються в основному на
виготовленні кави і кавових напоїв та закусок або кондитерських виробів до
них. Причиною такої ситуації може бути те, що українська кухня сприймається
споживачами, як домашня і не варта витрачання коштів на страви, які готують
вдома. Єдиним виходом з цієї ситуації, вважаємо є створення ресторанів
української та волинської кухні з унікальними концепціями, які розкривають
українську гастрономічну культуру по-новому, щоб заохотити відвідування
таких закладів.
У Луцьку функціонують декілька закладів ресторанного господарства, які
популяризують українську кухню та популярні серед туристів та жителів міста.
Гастрогалерея «Корона Вітовта» один з основних ресторанів м. Луцька,
який спеціалізується на приготуванні страв української, волинської та
старолуцької кухні. Заклад розташований на території Старого Міста під вежею
Луцького замку. Ресторан вважається головним туристично-гастрономічним
місцем Луцька, а також неодноразово організовував дипломатичні прийоми
іноземних представників інших країн та політичних діячів України. У 2021 р.
меню закладу було оновлено і осучаснено. З᾽явились нові страви: суп
любомльського старости; ромове м᾽ясо від Яна Казимира; пиріг «Вишні
Лещинських»; штука м᾽яса від Ягайла з соусом посполитий; пиріг княгині
Четвертинської; пивний суп (caseata); філе оленини під соусом журавлини та
соснових шишок.
Ресторан «Курінь» заклад, який функціонує з 2001 р. та спеціалізується
на приготуванні страв української національної кухні, формат ресторану
передбачає збереження українських харчових традицій, створення атмосфери
автентики української оселі з сучасними елементами в інтер’єрі. Важливо
виділити вдале місцерозташування закладу ресторан розташований неподалік
210
залізничного вокзалу, що дозволяє туристам познайомитись з гастрономією
Луцька відразу після прибуття.
Ресторація «Добра хата» реалізує страви української та слов’янської
кухні, заклад має велику територію, де виставленні предмети побуту волинян
різних районів області: Ратнівський, Камінь-Каширський та ін. Заклад
розташовується при виїзді з Луцька у селі Зміїнець, що підходить для
самодіяльних туристів, які подорожують власним транспортом.
Кав’ярня «Золотий дукат» один із найголовніших туристичних закладів
міста Луцька. Ресторан популяризує луцьку культуру споживання кави, маючи
найбільший вибір сортів кави та власного обсмаження. Також туристи можуть
спробувати класичні десерти за оригінальними рецептами та луцький десерт
«розалінка», рецептура якого була відтворена з архівних документів
кондитерської, що функціонувала у Луцьку в XIX ст., власником якої був
кондитер італійського походження Цезаре Розаліні.
Загалом, м. Луцьк та Волинська область має розгалужену мережу закладів
ресторанного бізнесу для повноцінного забезпечення послугами харчування
містян та гостей міста. Концептуальних закладів, які будуть не тільки
забезпечувати потребу в харчування, але й будуть нести змістове навантаження
для розкриття гастрономічної культури Волині недостатньо. Вже наявні
заклади, мають добре продуману концепцію та вже ознайомлюють туристів з
волинською гастрономією. Також варто відзначити вдале місцерозташування
вищеназваних закладів, всі вони знаходяться у зручних та доступних місцях для
туристів: історичний та сучасний центр міста, у передмісті та у точках
транспортних сполучень.
Для подальшого розвитку ресторанної індустрії Волинської області
важливим чинником є вивчення ринку попиту, поведінку та вподобання
споживачів. На нашу думку, це буде хорошим підґрунтям для розширення
пропозиції, забезпечуючи обізнаність підприємців у запитах споживачів до
ресторанів української кухні. Нами проведено анкетне опитування, в якому
брали участь 118 респондентів для визначення ставлення до української кухні,
як форми туристичного продукту, який буде розкривати історію, культуру та
бренд регіону, а також для ознайомлення з досвідом відвідування закладів
української кухні.
В опитуванні брали участь респонденти віком від 18 до 50 років,
найактивнішу участь в анкетуванні прийняли люди віком від 21 до 25 років
(30,5%). У цілому, ця категорія споживачів є основною цільовою аудиторією
відвідування закладів ресторанного господарства, це дозволило найбільш
об’єктивно оцінити тенденції на ринку ресторанної індустрії Волинської
області (рис. 3).
Початковим етапом дослідження ситуації на ринку було визначення
частоти відвідування закладів ресторанного господарства місцевими жителями
та потенційними туристами регіону (рис. 4).
Спостерігаємо негативну тенденцію серед учасників анкетування: більша
частина з них (47,5%) відвідують заклади ресторанного бізнесу лише 1 раз на
211
місяць. Це засвідчує незначну роль у повсякденному житті українців традиції
відвідування ресторанів.
Рис. 3. Вік респондентів опитування
Рис. 4. Частота відвідування респондентами закладів
Встановлено, що 70 % опитаних відповідачів відвідують заклади
ресторанного господарства лише за особливих умов – відпочити та розважитись
і лише 24,6% з метою харчування (рис. 5).
Рис. 5. Ціль відвідування
Важливим чинником, який визначає пропозицію на ринку регіону це
спеціалізація кухні, страви якої реалізує ресторан та якій віддають перевагу
споживачі (рис. 6). Безсумнівним лідером серед вподобань споживачів є кухня
європейських країн. На території міста Луцька представлено велика кількість
ресторанів італійської, болгарської, чеської кухонь. На другому місці серед
прихильності споживачів є українська кухня, що слугує фундаментом для
розвитку майбутніх пропозицій національної спеціалізації закладів харчування.
Важливим аспектом, який впливає на пропозицію ринку ресторанних
послуг є визначення критеріїв, які визначають вибір того чи іншого закладу для
відвідування (рис. 7). Для споживачів визначальними чинниками при виборі
закладу ресторанного господарства слугують якість приготовлених страв,
місцерозташування та інтер’єр, а також доступна цінова політика. Тому
поєднавши ці критерії можна досягти найвищого рівня задоволеності гостей.
212
Рис. 6. Спеціалізація кухні, якій надають перевагу споживачі
Рис. 7. Найголовніші чинник при виборі закладу ресторанного
господарства
У наступному етапі анкетування нами визначено ставлення респондентів
до української гастрономії та рівень ознайомлення з нею (рис. 8). Практично
95% респондентів мають позитивне ставлення до української кухні і лише 5 %
байдуже ставлення. Це засвідчує добру перспективу у розвитку та створенні
спеціалізованих українських ресторанів.
Рис. 8. Визначення ставлення до української національної кухні
Аналіз смакових вподобань респондентів у виборі страв та напоїв в
ресторанах української кухні узагальнені на рис. 9−10. Фаворитами
відповідачів серед страв української кухні стали основні другі страви, а серед
напоїв гості віддають переваги безалкогольним напоям.
Рис. 9. Види страв, яким віддають перевагу гості ресторанів української
національної кухні
213
Рис. 10. Види напоїв, яким віддають перевагу гості українських
національних ресторанів
Визначальною складовою попиту на страви української кухні у закладах є
бажання споживачів бачити у меню ресторанів відповідні позиції. Загалом,
респонденти вважають, що потрібно розширювати меню місцевих закладів
українським стравами. Відвідувачам цікаво досліджувати та відкривати
українську кухню для себе з інших сторін (рис. 11).
Рис. 11. Визначення зацікавленості респондентів до розширення меню
стравами української кухні
Аналіз рівня обізнаності респондентів з українською кухнею та
можливим іншим гастрономічним досвідом в куштуванні непоширених страв
української національної та волинської регіональної кухні наведено на рис.
12−13.
Рис. 12. Визначення харчових вподобань української кухні
Аналіз проведеного опитування засвідчує, що респонденти мало обізнані
з українською харчовою культурою, адже у відповідях на запитання про страви,
які мали можливість коштувати, відповідачі вказували дуже поширені та
популярні у світі страви української кухні такі як борщ та вареники, також,
часто називали «деруни», які вважають національною стравою білоруського
Полісся; поширеними відповідями були страви з картоплі, осучаснені варіації
214
українських страв, наприклад, вареники з вишнею у сметанному соусі та качина
ніжка з баношем і соусом демігляс.
Рис. 13. Визначення обізнаності респондентів у незвичних напоях
української та волинської кухонь
Варто відзначити, що значна частка респондентів вказувала страви
закарпатської кухні (банош) і, помилково, бограч, який є стравою угорської.
Серед десертів, найчисленнішими відповідями стали: вареники з ягідними
начинками, сирники та солодкі млинці. Серед страв волинської кухні
респонденти виділили волинські копченості, зокрема, копчений світязький
вугор, крученики по-волинськи тощо. Щодо напоїв, то респонденти також
називали доволі поширені та популярні варіанти: узвар, кисіль, компот та
багато видів квасу або сирівця (хлібний, медовий) серед слабоалкогольних
напоїв можна виділити медівки, апіфітобальзами. Серед алкогольних:
хріновуха, медовуха, бурячанка, вишнівка, калинівка та ін.
Отже, досліджуючи стан ринку ресторанної індустрії Волинської області
ми вважаємо, що функціонуюча кількість закладів, яка спеціалізується на
українській національній кухні є недостатньою для повномірної популяризації
української харчової традиції серед туристів регіону. Враховуючи позицію та
зацікавленість споживачів у відповідній пропозиції, на даний час, є актуальним
напрямом розвитку української та волинської гастрономічної культури серед
туристів та жителів області шляхом відкриття закладів громадського
харчування з автентичною концепцією та форматом.
Розвиток гастрономічного туризму гальмується недостатньою
рекламованістю гастрономічного бренду України, відсутністю
всесвітньовідомих закладів гастрономії, а також проблемами нестабільності в
політичному та економічному житті. Формування гастрономічних брендів має
ґрунтуватися на культурних відмінностях регіонів, що склалися історично, і є
конкурентною перевагою.
Важливим кроком на шляху популяризації регіональних кухонь має стати
розробка детальної гастрономічної мапи України, розміщення та промоція якої
в Інтернет-просторі дозволить підвищити рівень пізнаваності гастрономічних
особливостей регіонів України і тим самим посилити їх туристичну
привабливість.
Для успішної організації гастрономічного туризму потрібно враховувати
багатокомпонентність цього виду туризму, як явища. Успішне функціонування
гастрономічного туризму залежить від розвитку харчової промисловості,
215
подієвого маркетингу, ресторанної індустрії, сільського (зеленого) туризму,
екології, державної та регіональної політики та ін. Лише добре продумана
стратегія та організація взаємозв’язку всіх вище перерахованих сфер
забезпечить успішне функціонування гастрономічного брендингу території.
Розвиток туризму в Україні, зростання конкуренції на глобальному
туристичному ринку та необхідність активізації регіональних та локальних
туристичних дестинацій визначає перспективність гастрономічного туризму як
інноваційного виду туристичної діяльності, на основі якого формуються
повноцінні туристичні напрями і продукти, що забезпечують стале економічне
зростання, повну і продуктивну зайнятість, активне збереження унікальної
місцевої та національної нематеріальної культурної спадщини.
Результати проведеного дослідження дають підстави зробити наступні
висновки.
Під терміном «гастрономічний націоналізм» або «гастронаціоналізм»
розуміють систему уявлень про національну їжу в сучасному суспільстві, і
розглядають національну кухню як видатне культурне досягнення нації.
Гастрономічний туризм це подорожі в країни або особливі місця для
знайомства з особливостями місцевої кухні, кулінарними традиціями з метою
дегустації унікальних страв та продуктів, властивих тільки для цієї країни або
місцевості.
Головною передумовою гастрономічного туризму на державному та
регіональному рівні є формування стратегії розвитку. Стратегічне завдання
розвитку туризму в регіоні полягає у створенні гастрономічного туристичного
продукту, конкурентоспроможного на туристичному ринку, який зможе
максимально задовольнити потреби туристів.
Перспективним для розвитку гастрономічного туризму у регіоні є
проведення гастрономічних фестивалів. На території Волинської області
започатковані 8 фестивалів, більшість з яких проходить у Луцьку: «Lutsk food
fest», «З любов’ю до…сала», «Пива і м’яса», «Масниця в Луцькому замку»,
Всеукраїнський фестиваль «Медовий спас», «Фестиваль національної кухні». У
м. Володимир-Волинський проходить фестиваль «Смаковиця по-
володимирськи», у с. Світязь започаткований щорічний фестиваль «Світязький
пончик».
За період з 2016 по 2020 рр. на території Волинської області відбулося
116 фестивалів з них 19% (22 фестивалі) гастрономічні. Переважна частина з
них (91%) з усіх гастрономічних фестивалів у регіоні проходять у м. Луцьку.
У регіоні у 2021 р. зареєстровано 158 підприємств, які здійснюють свою
діяльність із забезпечення стравами і напоями та зареєстровані, як товариства з
обмеженою відповідальністю. Протягом періоду з 2015 по 2020 рр. результатом
роботи підприємств по кількості реалізованих послуг, які працювали в галузі
ВЕД 56 «Діяльність із забезпечення стравами та напоями» становило 641598,1
тис. грн.
Найбільша концентрація закладів ресторанного господарства, які
функціонують на території Волинської області зосереджена в місті Луцьку. На
період 2020 р. в Луцьку функціонувало 69 закладів них 33,3%
216
спеціалізуються на виготовленні страв української національної кухні, 23,2%
мають в своєму меню страви української кухні та 43,5% не реалізують
українські страви взагалі).
Організація гастрономічного туризму базується на поєднанні
туристичного потенціалу регіону, державної та регіональної політики щодо
розвитку гастрономічного туризму, виділенні специфічних напрямів та
реалізація всіх можливих туристично-гастрономічних пропозицій (гастротури,
ресторани, фестивалі, відвідування фермерських господарств, виставки). Для
успішної організації гастрономічного туризму потрібно враховувати
багатокомпонентність цього виду туризму, як явища. Успішне функціонування
гастрономічного туризму залежить від розвитку харчової промисловості,
подієвого маркетингу, ресторанної індустрії, сільського (зеленого) туризму,
екології, державної та регіональної політики та ін. Отже, тільки добре
продумана стратегія та організація взаємозв’язку всіх вище перерахованих сфер
забезпечить успішне функціонування гастрономічного брендингу території.
Серед головних тенденцій, які сприятимуть розвитку та оптимізації
гастрономічного туризму слід виділити: позиціонування гастрономічного
бренду серед іноземних країн, створення та долучення до різноманітних
організацій по розвитку гастрономічного туризму та просування
гастрономічного бренду через засоби масової інформації та медіа-продукти в
мережі Інтернет.
Для підвищення туристичної конкурентоспроможності Волинської
області необхідний розвиток гастрономічного туризму, оскільки він сприяє
зростанню туристичних потоків до регіону. Особливим елементом розвитку
гастрономічного туризму є організація та проведення гастрономічних
фестивалів та свят, що можуть забезпечити гастрономічний тур більш цікавим
й насиченим, сприятиме відродженню місцевих культурних та кулінарних
традицій, формуванню туристичного бренду Західноукраїнського Полісся.
217
2.6. ІНФРАСТРУКТУРА ЯК ВАГОМА СКЛАДОВА ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ
(НА ПРИКЛАДІ ВОЛОДИМИРСЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ
ОБЛАСТІ) *
Сучасні світові глобалізаційні та інтеграційні процеси, а також
інтенсивний розвиток транскордонного співробітництва сприяє тому, що багато
держав зробила акцент на високомобільну галузь туризм, що стає вагомим
сегментом економік країн світу для задоволення людських потреб у відновленні
встраченого робочого потенціалу. Такі загальносвітові тенденції
функціонування туристичної галузі торкнулися і України, зокрема і Волинської
області. В умовах потужних децентралізаційних процесів стає актуальним
стимулювання розвитку туристично-рекреаційної сфери новостворених,
іншими словами об’єднаних чи укрупнених адміністративних районів.
Прикладом цього може бути дослідження сучасного стану функціонування
туристичної інфраструктури як основного вектору розвитку туристичної галузі
в регіональній господарській системі Володимирського району Волинської
області, що дозволить вирішити низку соціальних проблем та підвищити
інвестиційну привабливість території.
У процесі децентралізації кожна громада, об’єднавши навколишні
населені пункти, отримала певні природні, земельні, економічні, фінансові та
інші ресурси, розміщені в межах цих територій. Одночасно держава передала
новим утворенням право розпоряджатися всіма цими благами самостійно. При
правильному господарюванні, підтримці державного та регіональних бюджетів,
залучаючи значні кредитно-інвестиційні та ґрантові кошти, громади отримують
можливість вирішення багатьох наболілих господарських, економічних
(зокрема у рекреаційній галузі) питань. Внаслідок реформування територіальні
громади (ТГ), особливо прикордонні отримали можливість розширення
транскордоного співробітництва з відповідними територіями сусідніх країн,
особливо у туристично-рекреаційній сфері. Наявні ресурси дають підстави для
соціально-економічного зростання цих порівняно слабо економічно розвинених
територій. Усвідомлюючи пріоритетність туристичної галузі, в області
швидкими темпами здійснюється її розвиток, проводиться модернізація
інфраструктурних та реставрація туристичних об’єктів. Водночас, відбувається
удосконалення системи обслуговування та розробка нових туристичних
маршрутів. Це дасть змогу за короткий період значно підвищити потенційні
можливості туристичної галузі, вивести її на провідне місце в економіці краю.
Одним із привабливих у цьому плані є Володимирський район, багатий
пам’ятками історико-культурної спадщини та природно-ресурсним
потенціалом.
В сучасних межах, Володимирський, один із чотирьох, районів
Волинської області утворений у липні 2020 року постановою Верховної ради
України від 17. 07. 2020 р. 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
внаслідок проведення наступного етату децентралізації влади, а в цьому
* Автори Єрко І.В., Мельник А.В., Мельник Н.В., Качаровський Р.Є.
218
випадку адміністративно-територіальної ресформи. Його площа становить
2 556,0 км2, населення 172 947 осіб, густота населення 67,7 ос/км2.
Адміністративним центром району є м. Володимир. 11 територіальних громад:
Володимирська (центр м.Володимир), Затурцівська (с. Затурці), Зимнівська
(с. Зимне), Іваничівська (смт Іваничі), Литовезька (с. Литовеж), Локачинська
(смт Локачі), Нововолинська (м. Нововолинськ), Оваднівська (с. Овадне),
Павлівська (с. Павлівка), Поромівська (с. Поромів) та Устилузька (м. Устилуг).
Серед До складу району увійшов 201 населений пункт: три міста (два обласного
значення Володимир, Нововолинськ, одне районного Устилуг), два селища
міського типу (Локачі, Іваничі) та 196 сіл (табл. 1) 1 2. Таблиця 1
Територіальні громади Володимирського району
Волинької області
Назва ТГ
Площа, км²
Населення, осіб
Кількість насел. пунктів
Володимирська
104,2
42,2
9
Затурцівська
366,3
8,1
26
Зимнівська
309,1
8,6
30
Іваничівська
99.2
9.4
9
Литовезька
124,0
4,1
6
Локачинська
344,4
13,3
28
Нововолинська
75,2
58,2
8
Оваднівська
355.1
5.7
21
Павлівська
254,8
8,7
20
Поромівська
108,6
5,7
18
Устилузька
415,6
7,2
26
Разом
2 556,0
172 947
201
Розвиток території забезпечується наявними ресурсами і їх раціональним
використанням. Туризм і рекреація ресурсно-орієнтовані суспільно-
господарські системи. Туристично-рекреаційні ресурси мають властивість
відновлювати та розвивати фізичні й духовні сили людини. Володимирський
район Волинської області має вигідне географічне розташування. Район має
безпосередній вихід дл державного кордону з Республікою Польща (на заході).
Це зумовлює інтенсивний розвиток міжрегіонального та транскордонного
співробітництва, зокрема у збереженні та відтворенні рекреаційного потенціалу
прикордонних територій, якою є Володимирщина, що має шанси скористатися
вигодами транскордонної співпрації завдяки значному рівню привабливості
після входження з 29.09.1995 р. до складу Єврорегіону «Буг».
Природні умови прикордоння області сприятливі для організації
туристично-рекреаційної діяльності впродовж усього року. Клімат помірно
континентальний з м’якою зимою, нестійкими морозами, теплим вологим
літом. Середньорічна температура становить +7,5 °С, максимальна температура
повітря в липні +18,4 ºС, а мінімальна в січні -4,4 ºС. В середньому в рік
1 Володимирська районна державна адміністрація URL: http://lbsadm.gov.ua/
2 Володимирська територіальна громада URL: http://volvol.gromada.org.ua/
219
випадає 500–560 мм опадів2, 3, 4. Основними водними артеріями району є річки:
Західний Буг (довжина 772 км, в межах Волинської області 220 км)
природний кордон з Польщею та його праві притоки: Луга (89,1 км) з
Риловицею (19,8 км), Свинаркою (21,6 км), Стрипою (24,5 км), Золотуха
(25,8 км), Студянка (26,3 км), Ізівка (16,7 км), Пітушок (20,0 км), та верхні течії
рр.Турія і Стохід[]; озера, де найбільші Окорське (площа водного дзеркала
72,0 га), Павлівське (27,08 га), Куповатець (16,32 га), Холопичівське (11,9 га),
Бросило (Озютичівське) (7,7 га), Щенятинське (7,6 га) та ставки у ряді
населених пунктів громад. Привабливим в інвестиційному плані є
довгострокова оренда водних плес з метою вирощування риби, раків та
організації відпочинку та рибальства2 5.
Ліси займають 22-27% площі району та розміщені в межах лісництв ДП
«Володимир-Волинське ЛМГ» та ДП СЛАП «Локачіагроліс». Лісові
рекреаційні ресурси представлені переважно хвойними породами з домішкою
дуба, які, як відомо, є найбільш цінними в рекреаційному відношенні. Місцеві
ліси багаті на чорниці, малини, ожини, лохини. Вони є середовищем існування
таких мисливських тварин як лосі, олені благородні і плямисті, козулі, кабани,
зайці-русаки, білки, лисиці, єнотовидні собаки, видри, бобри, тхори чорні,
куріпки сірі1,2,4.
В межах Володимирського району за інформацією Управління екології та
природних ресурсів Волинської ОДА станом на 01.01.2022 р. Наявні та
функціонують 37 об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема– один
загальнодержавного 36 місцевого та значення. Наявні 21 заказник:
три ландшафтних, п’ять лісових, один ботанічний, п’ять загальнозоологічних,
сім гідрологічних); 12 пам’яток природи сім ботанічних, зоологічна,
чотири гідрологічних), два заповідні урочища, та два парки-пам’ятки садово-
паркового мистецтва. Природоохоронні території Володимирського району є
досить потужним рекреаційним елементом туристичної атрактивності краю і
здатні забезпечити потреби туристичної галузі у наданні послуг з відпочинку та
рекреації6.
За даними Управління культури, з питань релігії та національностей ОДА
на території Володимирщини розташовано 262 об’єкти історико-культурної
спадщини, яка включає 150 пам’ятки історії та культури, 93 пам’яток
архітектури та містобудування, 16 пам’яток археології та три пам’ятки
монументального мистецтва. Музейна мережа району формується із музейних
установ історичного і меморіального профілів та пришкільних музеїв. Діє три
історичних музеї у мм. Володимир (відкритий у 1940 р.) і Нововолинськ
3 Карпюк З.К., Антипюк О.В., Качаровський Р.Є. Володимир-Волинський район Волинської області:
туристично-рекреаційні ресурси прикордоння. Вісник Київського національного університету імені
Тараса Шевченка. Серія «Географія». 2020. № 1/2(76/77). С. 69-77.
4 Чижевська Л.Т. , Карпюк З.К., Качаровський Р.Є. Особливості туристично-рекреаційної атрактивності
Іваничівського району Волинської області. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету
імені Лесі Українки. Серія «Географічні науки». 2019. № 1 (385). С. 136142.
5 Регіональний офіс водних ресурсів у Волинській області URL: https://vodres.gov.ua/
6 Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА URL: https://voladm.gov.ua/category/upravlinnya-
ekologiyi-ta-prirodnih-resursiv/1/
220
(1998 р.) та смт Іваничі (1975 р.), зберігаються, вивчаються, експонуються і
популяризуються пам’ятки матеріальної і духовної культури. В м. Устилуг у
приміщенні сучасної музичної школи з 1990 р. (відреставрований у 2013 р.)
працює меморіальний музей видатного композитора, диригента та піаніста
Ігоря Стравінського. У районі функціонує 33 пришкільні музеї, за профілем
діяльності більшість з них належить до історичних (21) і етнографічних (9) .
Також діє музей образотворчого мистецтва (с. Жашковичі, Павлівська ТГ)
єдиний в області, та два краєзнавчих у сс. Галинівка (Оваднівська ТГ), Колона
(Павлівська ТГ). Традиційно у багатьох населених пунктах району мешканці
займалися декоративно-прикладним мистецтвом і народними художніми
промислами. Такі осередки відомі у м. Володимир (ткацтво, писанкарство),
м. Нововолинськ (різьблення по дереву), смт Іваничі (писанкарство),
сс. Войнин, Павловичі, Старий Загорів (ткацтво), Древині (випилювання по
дереву), Мишів (лозоплетіння), Затурці, Нехвороща, Пархоменкове, Селець
(писанкарство), Жашковичі, Маньків, Мишів, Овадне, Крухиничі (вишивка).
Наявна історико-культурна спадщина достатня для організації заходів
культурно-пізнавального характеру: екскурсій, майстер-класів,
фестивалів1,2,3,4,5.
Особливу увагу слід звернути на ступінь сформованості туристичної
інфраструктури, бо ця складова туристично-рекреаційного потенціалу дає
змогу забезпечити гідні умови перебування туристів та збільшення
туристичного потоку і є тим елементом, що визначає туристичну привабливість
району на регіональному ринку. Таблиця 2
Засоби розміщення Володимирського району Волинської області1,2,3,6
Територіальна
громада
Площа, км2
Кількість закладів, од
Коефіцієнт
забезпеченості, од/км2
Володимирська
104,2
10
0,09597
Затурцівська
366,3
Зимнівська
309,1
1
0,00324
Іваничівська
99,2
1
0,01008
Литовезька
124,0
1
0,00806
Локачинська
344,4
1
0,00290
Нововолинська
75,2
4
0,05319
Оваднівська
355,1
2
0,00563
Павлівська
254,8
2
0,00785
Поромівська
108,6
Устилузька
415,6
2
0,00481
Разом
2556,5
24
0,00939
На території району наявні 24 заклади розміщення (табл.2). Більшість з
них зосереджено у м. Володимир (Володимирська ТГ) – 10, у м. Новолинську –
чотири, по два наявні у Оваднівській, Павлівській та Устилузькій громадах.
Водночас у Затурцівській та Поромнівській ТГ вони взагалі відсутні. Найбільш
відомими закладами розміщення у районі є готелі «Готельно-розважальний
комплекс «Бобри плюс»», готель «Дон Кіхот» (м.Нововолинськ), «АВС-Інтер»
(м. Устилуг), готель «Іваничі» (смт Іваничі) готельно-ресторанні комплекси
221
«Три бобри» (с. Литовеж), «Машівський бір» (с. Машів), мотель «Авто Клуб
4х4» (м.Нововолинськ), санаторій-профілакторій «Шахтар» (с.Павлівка),
дитячий оздоровчий табір «Барвінок» (с.Павлівка), кімнати для приїжджих
«Олта» (м.Нововолинськ), гостинні садиби у сс. Овадне, Ягідне (Оваднівська
ТГ), Зимне имнівська ТГ), Петрове (Поромівська ТГ, садиба «Петрівський
маєток»). Відтак, коефіцієнт забезпеченості засобами тимчасового розміщення
складає 0,00939 од./км. Найкращі показники спостерігаються у Володимирській
(0,09597 од./км.) та Нововолинській (0,05319 од./км.) ТГ.
Удосконалюючи дану підсистему туристичної інфраструктури варто
збільшити кількість закладів готельного господарства вздовж основних
транспортних шляхів та у віддалених населених пунктах сільської місцевості.
Вони повинні містити стандартний набір послуг, враховувати потреби людей з
особливими потребами, бути доступними для соціального сегменту іноземних
туристів. Дієвим заходом може стати створення додаткових засобів розміщення
(особливо поблизу шляхів сполучення) на зразок мотелів, кемпінгів,
молодіжних таборів, агросадиб. Таблиця 3
Ресторанне господарство Володимирського району
Волинської області1,2,3,4, 6
Територіальна
громада
Площа, км2
Кількість закладів,
од
Коефіцієнт
забезпеченості, од/км2
Володимирська
104,2
20
0,19194
Затурцівська
366,3
10
0,02730
Зимнівська
309,1
8
0,02588
Іваничівська
99,2
12
0,12097
Литовезька
124,0
5
0,04032
Локачинська
344,4
23
0,06678
Нововолинська
75,2
39
0,51862
Оваднівська
355,1
8
0,02253
Павлівська
254,8
12
0,04710
Поромівська
108,6
2
0,01842
Устилузька
415,6
12
0,02887
Разом
2556,5
151
0,05907
Ресторанне господарство налічує 151 одиницю (табл.3), коефіцієнт
забезпеченості закладами харчування становить 0,059 од./км², істотно вище
середнього цей показник у Нововолинській (0,51862 од./км.) Володимирській
(0,19194 од./км.) та Іваничівській (0,12097 од./км.) громадах. Серед закладів
харчування низка ресторанів зосереджені переважно у мм. Володимир,
Нововолинськ, Устилуг, смт Іваничі, Локачі, с.Зимне, а інші заклади кафе,
їдалень і магазинів-барів, закусочних, закладів швидкого харчування (фаст-
фуди та ін.) широко представлені у сільських населених пунктах
територіальних громад району. Мережа підприємств ресторанного
господарства є досить розгалуженою, хоча значна частина об’єктів (особливо у
сільській місцевості) має застарілу матеріально-технічну базу. В оптимізації
цієї підсистеми варто дотримуватися тенденції до ребрендингу за єврозразком
застарілих закладів (їдалень, буфетів, закусочних) у альтернативні заклади
222
(паби, фаст-фуди, піцерії, нічні клуби тощо). Одночасно слід контролювати
кількість однотипних закладів у різних сільских громадах, аби вони створювали
нормальне конкуретне середовище в галузі та забезпечували надання
населенню відповідних послуг з харчування.
Заклади торгівлі налічують 1173 одиниці, більшість з них зосереджені у
Нововолинській (36 %), Володимирській (35 %) та Локачинській (10 %) ТГ.
Коефіцієнт забезпеченості становить 0,046 од./км². Найвищий він у
Нововолинській (5,58511 од./км.) Володимирській (3,94434 од./км.) та
Іваничівській (0,73589 од./км.) громадах (табл.4). Таблиця 4
Заклади торгівлі Володимирського району Волинської області1,2,3,6
Територіальна
громада
Площа, км2
Кількість закладів,
од
Коефіцієнт
забезпеченості, од/км2
Володимирська
104,2
411
3,94434
Затурцівська
366,3
52
0,14196
Зимнівська
309,1
19
0,06147
Іваничівська
99,2
73
0,73589
Литовезька
124,0
13
0,10484
Локачинська
344,4
115
0,33391
Нововолинська
75,2
420
5,58511
Оваднівська
355,1
16
0,04506
Павлівська
254,8
12
0,04710
Поромівська
108,6
7
0,06446
Устилузька
415,6
35
0,08422
Разом
2556,5
1173
0,45883
Система торгівлі дуже розгалуджена, проте, більшість об’єктів
зосереджена у містах обласного значення (мм. Володимир та Нововолинськ) та
бувших районних центрах (смт Іваничі та Локачі). Її слід удосконалити
враховуючи вимоги міжнародних стандартів та потреби місцевого населення і
туристів. Таблиця 5
Заклади розваг Володимирського району Волинської області1,2,3,4,6
Територіальна
громада
Площа, км2
Кількість закладів, од
Коефіцієнт
забезпеченості, од/км2
Володимирська
104,2
25
0,23992
Затурцівська
366,3
18
0,04914
Зимнівська
309,1
8
0,02588
Іваничівська
99,2
9
0,09073
Литовезька
124,0
10
0,08065
Локачинська
344,4
27
0,07840
Нововолинська
75,2
14
0,18617
Оваднівська
355,1
11
0,03098
Павлівська
254,8
24
0,09419
Поромівська
108,6
6
0,05525
Устилузька
415,6
26
0,06256
Разом
2556,5
178
0,06963
223
До закладів дозвілля і розваг району належать 178 об’єкти, а саме
будинки культури, клуби, бібліотек та чотри музеї (мм. Володимир,
Нововолинськ, Устилуг та смт Іваничі). Коефіцієнт забезпеченості закладами
даного типу 0,07 од./км². Істотно вищий він у Володимирській (0,23992
од./км.), Нововолинській (0,18617 од./км.) та Павлівській (0,09419 од./км.)
громадах (табл.5). В районі виникла потреба модернізації, повної або часткової
реконструкції відповідних об’єктів, заміни їх матеріальної бази. Існує проблема
пошуку нових форм їх функціонування з урахуванням сучасного прогресу з
одночасним збереженням традиційних видів дозвіллєвої діяльності,
використання інноваційних для сільської місцевості форм дозвілля, що
дозволить адаптуватися до нових умов соціального середовища.
Сфера побуту охоплює 350 підприємств: перукарні, комбінати
побутового обслуговування, фотоательє, хімчистка, ательє з пошиття одягу,
майстерні з ремонту взуття та ремонту мобільних телефонів тощо. Більше
половини (52%) з них зосереджено у м. Нововолинську (Нововолинська ТГ)
Коефіцієнт забезпеченості такими закладами становить 0,13 од./км², найвищий
він у Нововолинській (2,43351 од./км.) ТГ (табл. 6). Ця підсистема потрбеє
комплексного ребрендингу, ососбливо закупівлі новітнього обладнання,
застосування сучасних технологій та удосконалення майстерності фахівців.
Таблиця 6
Заклади побутового обслуговування населення
Володимирського району Волинської області1,2,3,6
Територіальна
громада
Площа, км2
Кількість закладів,
од
Коефіцієнт
забезпеченості, од/км2
Володимирська
104,2
67
0,64299
Затурцівська
366,3
11
0,03003
Зимнівська
309,1
3
0,00971
Іваничівська
99,2
27
0,27218
Литовезька
124,0
4
0,03226
Локачинська
344,4
31
0,09001
Нововолинська
75,2
183
2,43351
Оваднівська
355,1
5
0,01408
Павлівська
254,8
5
0,01962
Поромівська
108,6
1
0,00921
Устилузька
415,6
13
0,03128
Разом
2556,5
350
0,13691
Систему банківського обслуговування району формують 40 відділення та
філій банків. Найбільша мережа фінансових установ є у ПАТ «Державний
ощадний банк України», ПАТ КБ «Приватбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль»
(мм. Володимир, Новововолинськ, Устилуг, смт Іваничі та Локачі). У
Поромівській ТГ будь-які банківські установи відсутні. Коефіцієнт
забезпеченості цими закладами становить 0,016 од./км². Найвищий він у
Нововолинській (0,09309 од./км.) Володимирській (0,07678 од./км.) та
Іваничівській (0,04032 од./км.) громадах (табл.7). Система банківського
обслуговування населення потребує збільшення кількості відділень банкоматів
224
та терміналів, особливо у сільських населених пунктах громад району.
Страхування забезпечується здебільшого державним оператором ринку НАСК
«Оранта» м. Володимир, Новововолинськ, Устилуг, смт Іваничі та Локачі).
Для залучення більшої кількості туристів, слід створити передумови для
розширення мережі банкоматів та терміналів у селах району3,7. Таблиця 7
Банківські установи Володимирського району Волинської області
Територіальна
громада
Площа, км2
Кількість
закладів, од
Коефіцієнт
забезпеченості, од/км2
Володимирська
104,2
8
0,07678
Затурцівська
366,3
2
0,00546
Зимнівська
309,1
1
0,00324
Іваничівська
99,2
4
0,04032
Литовезька
124,0
2
0,01613
Локачинська
344,4
5
0,01452
Нововолинська
75,2
7
0,09309
Оваднівська
355,1
2
0,00563
Павлівська
254,8
1
0,00392
Поромівська
108,6
Устилузька
415,6
8
0,01925
Разом
2556,5
40
0,01565
Зв’язок забезпечується 74 установами зв’язку (поштовий – стаціонарні та
пересувні відділення «Укрпошти», «Нової Пошти» та служби доставки
«МістExpress») та відділення операторів мобільного зв’язку Vodaphone.
Kyivstar, Lifecell), що загалом здатні забезпечити необхідний спектр послуг для
потенційних туристів, рекреантів. Більшість з них знаходяться Локачинькій
(17), Нововолинській (12) та Устилузькій (10) ТГ. Коефіцієнт забезпеченості
становить 0,030 од./км². Найвищий він у Нововолинській (0,15957 од./км.)
громаді (табл. 8).
Транспортна мережа району має розгалужену сітку автодоріг та залізниці.
У районі функціонує 38 автозаправні станції та станцій технічного
обслуговування автомобілів (0,015 од./км²), розташовані переважно у великих
населених пунктах у м. , мм. Володимир, Новововолинськ, Устилуг, смт Іваничі
та Локачі). Найбільше їх у Нововолинській ТГ – 111,2,3,7.
Досить визначальною для туристичної інфраструктури є транспортна
мережа. Розгалужена мережа транспортних шляхів дозволить істотно
підвищити потік туристів до туристично-рекреаційних об’єктів краю. За
інформацією Служби автомобільних доріг у Волинській області територією
Володимирського району проходять автошляхи державного (національні,
регіональні та територіальні) та місцевого значення. Національним шляхом
сполучення є траса Н-22 (Устилуг–Луцьк–Рівне) 129,2 км (загальна
протяжність), а регіональним є Р-15 (Ковель–Володимир–Червоноград–
7 Іваничівська територіальна громада. URL: доступу: https://ivaselrada.gov.ua
225
Жовква) 87,3 км. Територіальними дорогами є Т -03-01 ((Т-03-02)–Зимне)
1,4 км, Т-03-02 (Піща–Шацьк–Любомль–Володимир–Павлівка–Горохів–
Берестечко–Козин–- 06)) 174,9 км, Т-03-05 (Нововолинськ–Іваничі–
Павлівка–Локачі) 41,8 км, Т-03-11 ((Р-14)–Камінь-Каширський–Ковель–-
19)–Колодяжне–Локачі–-17)) 161,6 км, Т-03-15 (Залісся– -03-02)) 13,7
км1,6. Таблиця 8
Поштові відділення та зв’язок
Володимирського району Волинської області
Територіальна
громада
Площа, км2
Кількість
закладів, од
Коефіцієнт
забезпеченості, од/км2
Володимирська
104,2
8
0,07678
Затурцівська
366,3
8
0,02184
Зимнівська
309,1
3
0,00971
Іваничівська
99,2
5
0,05040
Литовезька
124,0
2
0,01613
Локачинська
344,4
17
0,04936
Нововолинська
75,2
12
0,15957
Оваднівська
355,1
5
0,01408
Павлівська
254,8
3
0,01177
Поромівська
108,6
1
0,00921
Устилузька
415,6
10
0,02406
Разом
2556,5
74
0,02895
Загальна протяжність автошляхів загальнодержавного значення становить
609,9 км1,2,3,4,5,6,7.
Одночасно функціонує ряд автошляхів місцевого значення, зокрема
обласні автошляхи подані у табл.9 та районні у табл.10. Таблиця 9
Обласні автомобільні шляхи місцевого значення
Володимирського району Волинської області8
Шифр
дороги
Напрямок дороги
Протяжність
дороги, км
О 030101
Кладнів–Микитичі–Стенжаричі–Білин–(Р-15)–Овадне–
Красностав–Свійчів–Бегета–Микуличі–(Н-22)
65,0
О 030102
(Т-03-02)–Гайки–Мокрець–( Р-15)
12,1
О 030103
Амбуків–Дарницьке–Заріччя
22,9
О 030104
(Т-03-02)–Маркостав–Бужковичі– Луковичі– Орищі–(Т-03-02)
15,2
О 030105
Ізов–Бортнів–Бужанка–Нововолинськ
13,1
О 030316
Застава–Морозовичі–Шахта №2
4,9
О 030317
Морозовичі–Кречів–Мовники–( Р-15)
13,3
О 030318
(Т-03-05)–Жовтневе–Заставне– Іваничі
15,0
О 030319
Іваничі–Бубнів
11,7
8 Служба автомобільних доріг у Волинській області. URL: https://vl.ukravtodor.gov.ua/pro_sluzhbu/kontakty.html
226
О 030320
Іваничі–Заболотці–Литовеж
11,7
О 030321
(Т-03-05) Клопочин–Білопіль– Колпитів–(Т-03-11)
21,8
О 030322
Павлівка–Самоволя (на Перетоки)
5,8
О 030323
Переславичі–Завидів–Лемешів–Мирків–(Т-03-02)
22,8
О 030324
Іваничі–Павлівка
1,2
О 030325
Литовеж–Грибовиця–Соснина–(О 030319)
16,0
О 030326
Павлівка–Табір відпочинку
1,8
О 030744
Локачі–Шельвів–Линів–Кошів–Білосток–Антонівка–
Забороль–-22)
54,6
О 030745
Локачі–Хорів–Старий Загорів–Конюхи–Привітне–-03-11)
Войнин–Шельвів–Затурці
36,5
О 030746
Привітне–Коритниця–Бубнів–Линів
9,5
О 030747
Марковичі–Роговичі–Заячиці–-03-11)
10,5
О 031066
( Т-03-02)–Пустинка–Мосир–Микитичі
21,8
Протяжність обласних доріг місцевого значення становить 387,2 км.
Таблиця 10
Районні автомобільні шляхи місцевого значення
Володимирського району Волинської області8
Шифр
дороги
Напрямок дороги
Протяжність
дороги, км
C 030101
Володимир–Льотниче
2,9
C 030102
Вощатин–Ласків–Суходоли
7,2
C 030103
Орані–Новосілки–(Р-15)
4,9
C 030104
( Н-22)–П'ятидні–Хрипаличі
4,1
C 030105
Верба–Свійчів–Тумин–Озютичі–Кисилин
17,5
С 030106
Зоря–Ворчин–(Н-22)
9,6
С 030107
Благодатне–Маркелівка–Володимирівка–(Н-22)
11,9
С 030108
( Н-22)–Микуличі–Нехвороща
7,1
С 030109
Устилуг–Хотячів–Вощатин
8,0
С 030110
( Н-22)–Федорівка–Заріччя
5,0
С 030111
Шистів–Горичів–Руснів–Бубнів
13,9
C 030112
Хобултова–Хмелівка–Селець–(Т-03-02)
10,1
С 030113
( Н-22)–Бобичі–Залужне
8,5
С 030114
Володимир–Когильне–Красностав
13,0
С 030115
Черників–Рокитниця– Ізов
4,9
С 030116
Рогожани–( О 030105)
0,8
С 030117
Пархоменкове–Залужжя
2,7
С 030118
Руснів–Хотячів
1,5
С 030119
( Р-15) Діхтів
2,0
С 030120
Стенжаричі–Залужжя–Устилуг–(Н-22)
10,4
С 030121
Руснів–Черчичі–( Т-03-02)
3,6
С 030122
Селець–Нехвероща
8,9
С 030123
Житані–Хмелівка–Микуличі
8,0
С030124
Воля–Свійчівська–Свійчів
1,7
С 030125
(Т-03-02) Ліски–Писарева Воля–( О030101)
9,7
227
С 030126
Новини–Микитичі
2,8
С 030127
Заболоття–Турівка–(О030101)
4,5
С 030128
Селіски–(О030101)
0,8
С 030129
Стенжаричі–Полум'яне
2,5
С 030130
Тростянка–( Н-22)
1,8
С 030131
Рокитниця–Лудин
2,0
С 030132
Хворостів–Яковичі
5,9
С 030133
Березовичі –Бобичі
3,5
С 030134
(Н-22)–Житані
2,2
С 030135
Фалемичі–(Т-03-02)
1,9
С 030136
Вілька–Зимне
2,5
С 030137
Горичів–Зимне
4,1
С 030138
(С030122)–Світанок
2,6
С 030301
Іванич–Долинка
3,9
С 030302
Петрове–Поромів–Нововолинськ
6,8
С 030303
Поромів–Бужанка–Верхнів
6,6
С 030304
Осмиловичі–Стара Лішня–Нова–(Т-03-05)
4,0
С 030305
Нововолинськ–Гряди
3,4
С 030306
Грибовиця–Мишів–Іванівка–(Т-03-02)
8,3
С 030307
( Т-03-05)–Цукровий завод
1,3
С 030308
( Т-03-05)–Колона–Хорів–(Т-03-11)
10,5
С 030309
(Р-15)–Шахта № 10
2,4
С 030310
( С030305)–Низкиничі–Хренів
3,5
С 030311
Древині–Лугове
2,5
С 030312
Романівка–Долинка
1,3
С 030313
(Т-03-02)–Щенятин
2,8
С 030314
Трубки–( Т-03-02)
2,0
С 030315
Грушів–Милятин
4,9
С 030316
Іванів–Бортнів– Поромів–Млинище
10,0
С 030317
Хренів–Кропивщина–Грибовиця
4,0
С 030318
( С030305)–Тишковичі –(Т-03-05)
4,1
С 030319
Волиця–Морозовецька–Морозовичі
2,0
С 030320
Шахта №2–Русовичі
1,0
С 030321
( Т-03-05)–Космівка–Стара Лішня
2,1
С 030322
Жашковичі–( Т-03-05)
1,5
С 030323
(Т-03-05)–Біличі
2,4
С 030701
Локачі–Залужне–Замличі–Бермешів–-03-05)
15,1
С 030702
Козлів–Войнин–Линів
14,1
С 030703
-03-11)–Бубнів–Ватин–Скірче–Чорний Ліс
23,1
С 030704
Твердині–Кисилин–Журавець–Марковичі
19,5
С 030705
Тумин–Губин–(Н-22)
7,7
С 030706
Кисилин–Зубильне–(Н-22)
11,3
С 030707
Семеринське–Зубильне–Затурці–Шельвів–Войнин–
Привітне
5,9
С 030708
Крухиничі–П'ятикори
2,7
С 030709
Дорогиничі–Новий Загорів–( О030745)
6,2
С 030710
Бермешів–( С030701)
1,0
228
С 030711
Замличі–Дорогиничі–Низькі Цевеличі
6,0
С 030712
Михайлівка–( Т-03-11)
1,6
С 030713
(Т-03-11)–Павловичі
2,5
С 030714
(Т-03-11)–Кремеш
1,0
С 030715
(Т-03-11)–Мовчанів
0,8
С 030716
Сірнички–(С030706)
2,0
С 030717
( С030722)–Малий Окорськ
1,9
С 030718
(С030105)–Запусти
0,8
С 030719
Холопичі –(С030704)
2,5
С 030720
Держплемстанція –( Н-22)
0,9
С 030721
(Н-22)–Юнівка
2,0
С 030722
(Н-22)–Великий Окорськ–Квасовиця
5,4
С 030723
(О030745)–Вілька Садівська
0,7
С 030724
Садівські Дубини–Гранатів
2,5
С 030725
(Т-03-11)–Цевеличі
2,8
С 030726
Кути–( О030321)
1,5
С 031519
Гайки–Руда–Замости
6,0
Районні дороги простягаються на 453,8 км. Протяжність доріг місцевого
значення становить 841,0 км. Загальна протяжність автомобільних шляхів
Володимир-Волинського району Волинської області становить 1 450,9 км.
Володимирський район має зручне географічне розташування і
доступність до обласного центру (м. Луцьк). Автомобільний транспорт
відіграє провідну роль у транспортному сполученні, особливо з сільськими
населеними пунктами. Мережа доріг загального користування забезпечує
транспортне сполучення між всіма населеними пунктами громади. Сполучення
з обласним та сусідніми районними центрами, містами і селами району та
області здійснюється приватними перевізниками. Транспортна мережа
забезпечена АЗС у мм. Володимирі (Володимирська ТГ), Нововолинську
(Нововолинська ТГ), Устилузі (Устилузька ТГ), смт Іваничі (Іваничівська ТГ),
Локачі (Локачинська ТГ), сс.Затурці (Затурцівська ТГ), Зимне (Зимнівська ТГ),
Овадне (Оваднівська ТГ), Павлівка (Павлівська ТГ), Литовеж (Литовежська ТГ)
та СТО у мм. Володимирі (Володимирська ТГ), Нововолинську (Нововолинська
ТГ), Устилузі (Устилузька ТГ), смт Іваничі (Іваничівська ТГ), Локачі
(Локачинська ТГ)1,2,6,7.
Залізничне сполучення представлено магістраллю Ковель–Володимир–
Львів, що забезпечує сполучення Володимир-Волинського району з іншими
районами краю, західними регіонами України (зокрема Львівською областю), а
волинського регіону з країнами Центрально-Східної Європи. Великим і
важливим залізничним вузлом, де розміщений вокзал є м. Володимир
(Володимирська ТГ), залізничні станції у м.Устилуг (Устилузька ТГ), смт
Іваничі (Іваничівська ТГ), сс. Овадно (Оваднівська ТГ), Лудин (Устилузька ТГ),
Ізов (Устилузька ТГ) 9.
9 Українська залізниця URL: https://www.uz.gov.ua/
229
На території району, на кордоні з Республікою Польща, діє два пункти
пропуску через державний кордон Зосін-Устилуг (Устилузька ТГ)
(пасажирський, автомобільне сполучення), Хрубешів-Володимир
(Володимирська ТГ) (пасажирський і вантажний, залізничне сполучення), а
також діють пункти контроль у пунктах пропуску Лудин (Устилузька ТГ) та
Ізов (Устилузька ТГ) (вантажний, залізничне сполучення)2,8.
Повітряне сполучення у Володимир-Волинському районі відсутнє.
Найближчими повітряними воротами є аеропорти, що знаходяться у мм. Львів
та Рівне (має обмежений перелік міжнародних напрямків польотів, недостатньо
забезпечує авіаційне сполучення для доставки всіх бажаючих туристів із
віддалених куточків світу). Аеропорт «Бориспіль» головні повітряні ворота
України на відстаі близько 450––500 км, поблизу м.Київ2,8.
Переміщення туристів з екскурсійною (річкові прогулянки вихідного
дня) метою водними шляхами можливе річками, що відносяться до басейнів рр.
Прип’яті та Західний Буг1,2,4,8, які можуть використовуватися для сплавів на
каное й байдарках.
Недоліками підсистеми «транспортна інфраструктура та звʼязок» є
невідповідність транспортно-експлуатаційних характеристик автомобільних
доріг сільської місцевості (віддалених від доріг державного значення) сучасним
європейським вимогам, неузгодженність розвитку з темпами автомобілізації
області, що позначається на зниженні пропускної спроможності основних
автошляхів. Недостатнім також є забезпечення покриття мобільним зв’язком,
наявність «мертвих зон» у покритті, особливо у сільських населених пунктах.
Мережа поштового зв’язку є розгалужена, проте, послуги, які вона надає, слід
розширювати та модернізувати відповідно до світових тенденцій.
Проблемними питаннями, що постають у розвитку галузі туризму є
нерівномірне забезпечення інфраструктурними об’єктами відповідного рівня по
території району та інформаційне забезпечення найбільш привабливих для
відвідування туристами об’єктів культурної спадщини та природно-заповідного
фонду; недостатній розвиток сільського зеленого туризму у віддалених
населених пунктах; слабке забезпечення поширення інформації про
туристично-рекреаційні можливості, мала кількість засобів розміщення у
лісовій зоні, низькі темпи ребрендингу об’єктів ресторанного господарства,
недосконала система сфери розваг та зв’язку.
Для оптимізації туристичної інфраструктури, залучення інвестицій для
подальшого розвитку туристичної галузі, висококваліфікованих кадрів,
нарощування обсягів туристичних послуг, ефективної рекламно-інформаційної
діяльності варто розробити та втілити довготривалу Стратегію розвитку
туристичної галузі району, окремо окресливши у ній шляхи вирішення
зазначених проблем. Серед першочергових заходів варто виділити: 1)
формування самодостатніх у фінансовому забезпеченні об’єднаних
територіальних громад; 2)розробка поетапного плану реформування та
трансформації інфраструктурних об’єктів району; 3) участь у міжнародних
грантових програмах, націлених на реконструкцію конкретних соціально
значимих об’єктів туризму та її інфраструктури; 4) заключення довгострокових
230
угод про співробітництво у галузі туризму із прикордонними ТГ Республіки
Польща; 5) побудова та реконструкція належних місць зупинок для туристів
(зокрема для осіб з обмеженими можливостями), облаштування рекреаційних
зон, місць санаторного лікування, об’єктів культурної спадщини та природно-
заповідного фонду; 6) розширення мережі агросадиб у сільській місцевості; 7)
проведення реорганізації системи сфери послуг, дозвілля та розваг з метою
наближення їх функціональних моливостей до європейських та світових
стандартів роботи у галузі туризму; 8)збільшення періодичності проведення
прес-турів для засобів масової інформації та туристичних компаній; 9)
покращення сервісних умов закладів громадського харчування при частковій
або повній їх модернізації; 10) встановлення інформаційних таблиць-
вказівників із короткими довідками про туристичні об’єкти та QR кодами, а
також створення туристичних інформаційних центрів на базі музейних
закладів; 11) покращення покриття території мобільним зв’язком різних
операторів; 12) збільшення кількості, побудова нових та реконструкція вже
існуючих об’єктів сервісної транспортної інфраструктури, що відповідають
європейським стандартам; 13) забезпечення галузі кваліфікованими
спеціалістами туристичного менеджменту, екскурсійної діяльності та
готельного господарства, залучення робітників із знанням іноземної мови у
сфери послуг, торгівлі та розваг; 14) розробка нових та удосконалення вже
існуючих трансрегіональних туристичних маршрутів, забезпечення їх
картографічним супроводом, GPS-навігацією.
Дослідження туристичної інфрастрктури укрупненого Володимирського
району як міжгалузевого комплексу відкриває нові можливості для
прогнозування його розвитку та формування нових напрямків використання
рекреаційних і туристичних ресурсів.
Ступінь сформованості туристичної інфраструктури району є значним,
хоча в кожній без винятку ланці є проблемні питання, що потребують окремого
комплексного підходу щодо вдосконалення, реформування та розбудови
інфраструктури обслуговування туристів на належному європейському рівні.
Однак, проведення першочергових заходів з реконструкції об’єктів туризму та
модернізації його інфраструктури дозволить залучити більшу кількість туристів
у досліджуваний район, що дасть змогу покращити соціально-економічну
ситуацію краю.
231
РОЗДІЛ 3
ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ
ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ
ТУРИЗМУ ТА ГОСТИННОСТІ В
СУЧАСНИХ УМОВАХ
232
3.1. ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ В УМОВАХ
ВІЙНИ *
З самого початку повномасштабного вторгнення, коли одна за одною
посипалися новини про руйнування музеїв і викрадання колекцій, коли стало
зрозуміло, що росія цілеспрямовано знищує культурні інституції, все те, що
працює на формування української ідентичності виникло питання: що ми вже
втратили і як це відшкодувати й відбудувати? Чи музеї це лише об’єкти атак,
чи вони можуть щось протиставити цій війні, тобто бути суб’єктами процесу
визвольної війни? Дослідження питань, що стосуються музеїв і війни, а саме як
музеї і музейні працівники виживають під час війни, що привнесла велика війна
в розуміння ролі й ваги музеїв, зрештою, які образи російсько-української війни
почали формувати українські музеї є вельми актуальним на сучасному етапі.
Сьогодні українські музеї балансують між традиційними функціями
музейних закладів і передовими атракційними технологіями. Проте виклики,
породжені сучасною добою стрімких змін, змушують їх критично переглянути
свій образ як соціокультурних закладів, основною місією яких є зберігання
матеріальних пам’яток культурної спадщини. Збереження історичних
артефактів, популяризація знань, залучення широкого кола відвідувачів це
головна мета діяльності будь-якого сучасного музею, і цьому покликані
сприяти інноваційні технології та їх елементи. Без імплементації інноваційних
елементів у музейний простір на сучасному етапі розвитку суспільства не
можливо повною мірою використовувати усі соціокультурні можливості
музею.
Сучасний світ стає світом інтерактивних обмінів, взаємодій та
трансформацій, а розвиток інноваційних технологій ставить нові завдання
перед культурними та мистецькими інституціями. Під впливом нових
технологій сучасні музеї трансформують свою практичну діяльність.
Аналізу результатів упровадження інноваційних технологій у музейну
справу в Україні присвячено розвідки ряду вітчизняних учених, з-поміж яких В.
Банах, Т. Бєлохвастова, Н. Білан, Н. Василик, Р. Гураль, О. Дубенська, А.
Знаменський, О. Зінченко, О. Кузьмук, С. Куценко, Н. Лук’янець, Р.
Маньковська, І. Передерій, Н. Семергей, О. Харченко, Л. Чупрій та ін. Інновації
в музейній практиці світу досліджують М. Бєлікова, Н. Василик, П. Вербицька,
І. Іванюта, Є. Прокопенко, О. Салата, Л. Халецька, О. Черненко та ін.
Під час війни росія не лише руйнує матеріальні цінності, а й намагається
знищити саму ідентичність української культури. Музеї України потрапляють
під російські обстріли, перебувають в окупації, потерпають
від грабунків росіянами.
Проте співробітники музеїв продовжують працювати попри війну. Одні
релокували музей із підконтрольних рф територій, інші сховали експонати у
безпечні місця, щоб їх не пошкодили обстріли. На жаль, через стрімку
окупацію не завжди вдавалося вберегти цінні предмети. Однак музейники за
* Автори Лисюк Т.В., Терещук О.С., Білецький Ю.В.
233
першої ж можливості повертаються до роботи, шукають можливості
відбудувати зруйноване і відшукати втрачене.
Музеї зберігають цінності, накопичують та поширюють знання, вивчаючи
і демонструючи унікальні пам’ятки матеріальної культури. У час війни, коли
російські музейники створюють пропаганду, схвалюють агресію та беруть
участь у незаконних переміщеннях українських колекцій, музеї України стають
частиною національної безпеки. Разом із Міжнародною радою музеїв (ІСОМ)
України зібрали історії українських музейників, які продовжують діяти у час
війни.
У січні 2023 року у виданні The New York Times зазначили, що це
пограбування культурної спадщини може бути найбільшим із часів Другої
світової війни. За період повномасштабної війни в Україні станом на початок
лютого російські окупанти знищили в Україні понад 30 музеїв, пошкодили 500
культурних інституцій.
Лише з Херсона росіяни вкрали понад 15 тисяч предметів образотворчого
мистецтва й унікальних артефактів. Українські слідчі все ще каталогізують
втрати, тому кількість викрадених речей може зрости.
Музеї, що зазнали найбільших пошкоджень
Чернігівський обласний історичний музей ім. Василя Тарновського
Цей музей є одним із найстаріших в Україні – його засновано у 1896 році.
Василь Тарновський-молодший був відомим українським громадським і
культурним діячем, колекціонером і меценатом. Саме його колекція стала
основою музею. Понад 230 тисяч пам’яток матеріальної і духовної культури є
частиною двох експозицій: історичної та військово-історичної у музеї.
У перший день повномасштабного вторгнення Чернігів потрапив під
обстріл російських військ. Майже місяць місто було в оточенні, мешканці
залишилися без електропостачання, опалення і зв’язку.
Працівники відбирали найцінніші експонати і ховали, щоб їх не знищив
ворог. У час, коли місто перебувало в оточенні, колектив музею укріплював
будівлю і облаштував укриття. У перші дні повномасштабної війни музейники
встигли сховати те, що було передбачено планами, а потім прибрали решту
експозицій і перемістили експонати в безпечні місця.
Завдяки силам оборонців Чернігова російські окупанти не змогли зайти в
місто, а на початку квітня 2022 року Сіверщину було звільнено. Зараз
Чернігівський обласний історичний музей ім. В. В. Тарновського працює у
звичному режимі – відвідувачам доступні екскурсії і виставки.
Харківський літературний музей
Музей з’явився у Харкові в 1988 році завдяки зусиллям харківських
культурних діячів. Тут зберігається близько 30 тисяч експонатів, що
представляють художню літературу та її історію на Слобожанщині.
Виставки й освітні програми музею репрезентують творчість сучасних
українських письменників, показують, як література впливає на життя людей і
акумулює культурний досвід.
Російські окупанти почали наступ на Харків вранці 24 лютого 2022 року.
Крім постійних обстрілів житлових та адміністративних будівель, росіяни
234
руйнували інфраструктуру міста, обстрілювали медичні і навчальні заклади,
знищували пам’ятки історії та культури. Українські військові не допустили
окупацію міста і завдяки успішному контрнаступу на Слобожанщині восени
2022 року відсунули росіян до кордону.
За вісім днів до початку повномасштабного вторгнення працівники
підготували план, як швидко зібрати колекції музею і переобладнати підвал
будівлі в укриття. Потрібно було захисти від знищення архівні матеріали
листи, рукописи, рідкісні книги, оригінальні видання, зокрема митців доби
Розстріляного відродження (Миколи Хвильового, Миколи Куліша, Майка
Йогансена), які у ХХ столітті вдалося вберегти від радянської влади.
Від 24 лютого 2022 року працівники зі своїми два тижні жили в підвалі
музею, рятуючись від обстрілів. Харківський літературний музей зачинений для
відвідувачів, але персонал працює – проводить виїзні програми та онлайн-події.
Луганський обласний краєзнавчий музей
Музей було засновано в Луганську у січні 1920 року. У ньому зберігалося
понад 180 тисяч пам’яток археології, етнографії, а також світлини, документи,
твори мистецтва. Після початку російсько-української війни та окупації
Луганська у 2014 році, музей було переміщено на підконтрольну Україні
територію до міста Старобільськ. Інституція відновила роботу в березні 2015
року – у музейному просторі розмістили історичні матеріали й артефакти краю
від найдавніших часів до сьогодення. Навесні 2022 року через повномасштабне
вторгнення працівники музею евакуювалися до Львова. Експонати містили дані
про учасників Антитерористичної операції на сході України (2014–2018 р.) та
операції Об’єднаних сил (2018–2022 р.).
Зараз Луганський обласний краєзнавчий музей працює на базі львівського
Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору». Там
формують нову «Колекцію перемоги», до якої входять артефакти з передової.
Уже зібрано понад 70 предметів російських окупантів: каски, бронежилети,
військова форма, рештки зброї, документи.
Маріупольський художній музей ім. Архипа Куїнджі
Художній музей відкрили у 2010 році. Його колекція складалася із 2200
творів живопису, графіки, скульптури та декоративно-прикладного мистецтва
різних художніх шкіл України.
Російські окупанти почали обстрілювали Маріуполь 24 лютого 2022 року.
Список робіт першочергової евакуації був підготовлений заздалегідь, але все ж
вторгнення почалося неочікувано. Маріуполь був під обстрілами з першого дня,
основні експонати колекції сховали в секретному місці доволі вдало, бо роботи
вціліли. Їх не спалив вогонь, не знищила вибухівка, але, на жаль, їх передали
особисто в руки окупантам.
Передані ворогу картини перебувають у Донецькому краєзнавчому музеї
на тимчасово окупованій росією території. Будівля художнього музею знищена
не повністю і підлягає відновленню. У музеї знесено дах, також постраждав
фасад, обвалилась одна стіна, є отвір від влучання снаряда. Більшості
працівників музею вдалося евакуюватися, але дехто перебуває на
непідконтрольних Україні територіях.
235
Російські журналісти витягли портрет Архипа Куїнджі авторства його
учня Григорія Калмикова з підвалу музею.
Музейники переконані, що після перемоги України й відбудови
Маріуполя основу експозиції музею вдасться повернути з Донецька, який уже
буде звільненим від російської окупації.
Херсонський обласний художній музей ім. Олексія Шовкуненка
Музей було відкрито у 1978 році. Олексій Шовкуненко український
живописець, уродженець Херсона. Його ім’я було присвоєне музеєві у 1981
році після того, як Олександра Шовкуненко, удова художника, передала в
колекцію 60 його робіт. У жовтні 2021 року в будівлі музею почалися
ремонтно-реставраційні роботи, які так і не встигли закінчити.
Російські війська почали наступ на Херсон у перший день
повномасштабного вторгнення і зрештою захопили його. У листопаді 2022 року
захисники ЗСУ визволили місто від російських окупантів. За тиждень до того,
як у місто увійшли українські війська, росіяни завершили вивозити роботи
митців із художнього музею. Із 31 жовтня по 4 листопада 2022 року звідти було
викрадено понад 10 тисяч творів мистецтва.
Впродовж пів року з початку великої війни музейники, які залишалися в
місті, не допускали росіян до рідкісної колекції. Усі роботи були запаковані і
розміщені на першому поверсі, ще від початку ремонту, проте 2 березня до
музею увірвалися озброєні люди і погрожуючи пострілами, вони змусили
відкрити внутрішні двері, забрали у працівників ключі і пішли оглядати
приміщення. Через колаборантів, серед яких було двоє працівниць музею,
російські окупанти дізналися про місцезнаходження експонатів.
Серед вкрадених робіт – картина англійського художника XVII ст. Пітера
Лелі «Дама з собачкою», роботи Івана Айвазовського, Миколи Пимоненка,
Олексія Шовкуненка, Тетяни Яблонської та інших. Завдяки херсонцям, які
знімали злочини росіян, працівники музею можуть ідентифікувати викрадені
роботи. Співробітники Херсонського музею ідентифікували свої полотна,
вивезені окупантами до Сімферополя. Колеги та посольства Латвії, Польщі,
Німеччини, Нідерландів надали грант у розмірі майже 20 тисяч євро так
закрили всі зруйновані вікна, що вилетіли після «прильоту» 30 листопада. До
початку повномасштабного вторгнення експозиція музею включала майже 14
тисяч робіт, всі роботи були надзвичайно цінними.
Міністерство культури та інформаційної політики України разом з
Національним агентством з питань запобігання корупції створили робочу групу
Art Sanct Task Force, щоб відстежувати торгівлю предметами мистецтва, які
були викрадені росіянами. Міжнародні й українські правоохоронні органи та
профільні організації працюють над тим, щоб притягнути росію до
відповідальності, запобігти міжнародному трафіку викраденого з українських
приватних і державних колекцій та повернути цінності в Україну.
Іванківський історико-краєзнавчий музей Київської області
Іванківський історико-краєзнавчий музей у центрі громади Київської
області смт Іванкові, в якому демонструвалися та зберігалися зібрання
матеріалів і предметів з історії, культури та персоналій
236
колишнього Іванківського району. 25 лютого в результаті бомбардувань він
майже повністю вигорів, і були підозри про втрату картин Марії Приймаченко.
І хоч згодом виявилося, що картини врятовані, однак інші цінні експонати
втрачені назавжди, як і будинок, що потребує капітального ремонту. На тлі
важких новин про оборону Маріуполя трохи губилася інформація про музейні
втрати в цьому місті.
Знищені музеї та велика частина їхніх колекцій тільки доповнили
апокаліптичний образ міста, зруйнованого російськими військами. Ще один
дуже важливий приклад Національний літературно-меморіальний музей
Григорія Сковороди в селі Сковородинівка, у який 7 травня 2022 влучила
російська ракета. Ця втрата посилювалася тим, що 2022 рік знаменний 300-
річчям великого українця. Замість того, щоб музей став центральним місцем
для відзначення цієї дати, він став руїною і одним із найбільших
поширюваних візуальних прикладів російських руйнувань.
Куп’янський краєзнавчий музей, зруйнований 25 квітня 2023 р. Разом із
музеєм загинули його директорка та співробітниця, завдяки старанням яких
музей вдалося врятувати протягом російської окупації.
Окрім знищення українських музеїв, росіяни відзначилися крадіжками
музейних експозицій. Російські війська пограбували або пошкодили понад 30
музеїв, із них найбільше в Херсоні, Маріуполі та Мелітополі. Серед найбільших
втрат згадуються картини з Херсонського художнього музею та скіфське золото
з Мелітопольського краєзнавчого музею.
Як зазначають очевидці, це був не випадковий грабунок, здійснений
одним солдатом, а ґрунтовно організований і завчасно спланований вивіз
цінних експонатів за участю експертів. Голі стіни Херсонського музею
вражають не менше за руїни музейних будинків, тільки поглиблюючи
мартирологічний список втрат культурної спадщини. Оцінюючи втрати
українських колекцій, експерти видання Нью-Йорк Таймс зазначили, що це
найбільша крадіжка предметів мистецтва з часів Другої світової війни.
Залишається сподіватися, що міжнародне експертне середовище сприятиме
поверненню втраченого до українських музеїв.
Впродовж року музей працює: від голих стін, коли була евакуйована
велика частина колекції, до трьох амбіційних виставок: «Голодомор очима
українських художників у колекції Моргана Вільямса», «До війни» та «Мова
війни».
Головними місіями музею на сучасному етапі є:
- збереження колекції Одеського художнього;
- архівація українського мистецтва воєнного часу.
Розпочали великий цикл виставок українських художників, які працюють
під час війни, створюють рефлексію, візуальну мову, якою потім розмовляє все
інше українське суспільство. Цією візуальною мовою користуються і за
кордоном, куди виїхало багато українських художників, художниць. На нашу
думку попри війну українське суспільство дуже потребує такої художньої
рефлексії.
237
Victoria Museum потрапив у short-list кращих європейських музеїв за
версією EMYA. Балансуючи і враховуючи загрози, не раз музейники то
відкривали, то зачиняли музей у центрі Києва. У квітні 2023 року Victoria
Museum встановив абсолютний рекорд навіть у порівнянні з довоєнним часом,
його відвідали 1364 людини.
Отож, поки росіяни продовжують нищити все на своєму шляху, українці
не тільки намагаються зберегти життя, а й рятують музейні експонати,
проводять концерти в укриттях, відкривають нові культурні та освітні
установи, аби передати це наступним поколінням.
Попри те, що було безліч обстрілів з різної зброї у різних населених
пунктах, попри спроби деморалізувати українців, вдаючись до різних
інформаційно-психологічних маніпуляцій, українці тримаються, продовжують
займатися своєю справою та вірити в перемогу. Навіть у воєнний час музеї
функціонують, вони приваблюють відвідувачів, а значить виконують свою
культурну місію.
Нові культурні інституції, що відкрилися під час війни
Упродовж страшної війни українці не тільки оберігають те, що мають, а
продовжують створювати нове. Саме тому музейники закривали тілами
колекції, і саме тому з'являються нові музеї під час повномасштабної війни.
Музей-будинок Дмитра Чижевського в Олександрії на Кіровоградщині
відкрили в липні 2022 року.
В мирний час заснування музеїв це звичайна практика, крім того,
підготовка до відкриття музею може займати не один рік, однак за умов війни
поява нового музею набуває нової цінності.
За 2022 рік в Україні почали працювати кілька нових музеїв: музей
української культури в селі Михайлівка на Одещині, музей меду у Великій
Писарівці на Сумщині, музей-будинок Дмитра Чижевського в Олександрії на
Кіровоградщині та два інтерактивні музеї науки у Чернівцях та Львові. Ці музеї
дуже різні в сенсі експозиційної стратегії, основної експозиційної ідеї та
орієнтації на відповідного відвідувача. Новий музей в Олександрії повертає для
місцевого відвідувача пам'ять про одного з найвидатніших мешканців міста
всесвітньовідомого науковця Дмитра Чижевського. Музеї науки втілюють тему
«майбутнє за тобою». Поява нових музеїв, які професійно й по-аматорськи
утверджують українську культуру, говорять про її майбутнє, явище, що
символізує нашу опірність і життєствердність.
Дискусії та роль сучасного музею, його завдання й цілі це ще один
чинник, який працює на суб’єктність музеїв у країні, що воює. Зараз історично
важливий момент переосмислення ролі музеїв, їх експозицій, котрі в багатьох
музеях, зокрема краєзнавчих, не зазнали значних змін за останні тридцять чи
більше років. Нові музеї створюють образ війни безпосередньо під час бойових
дій. Це великий виклик, який передбачає певні ризики, такі як проблема
дистанціювання від події, яка ще не завершилася, складність в експонуванні
трагічних та травматичних подій, поспіх та аматорство.
До повномасштабного вторгнення українські музеї вже мали чималий
досвід в експонуванні російсько-української війни.
238
Перший – це тематичні музеї. «Громадянський подвиг Дніпропетровщини
в подіях АТО» функціонує як філія Дніпропетровського національного
історичного музею ім. Дмитра Яворницького. Музей складається з двох частин.
Зовнішню експозицію «Шляхами Донбасу» відкрили 25 травня 2016. Вона
створює образ «географії» війни: дорожні знаки з населених пунктів Донбасу
тих, які вивчив кожен українець із новин про війну, формують основний
композиційний стрижень експозиції.
Відвідувачеві начебто надається можливість «пройтися» цими
населеними пунктами й відчути, що вони пережили. Експозиція наповнена
розбитими транспортними військовими засобами: це головні свідки війни й
документи значних руйнувань, за кожним з них трагічна історія, яку можна
дізнатися з розповіді гіда. Дві частини експозиції найбільше емоційно важливі.
Одна з них присвячена обороні Донецького аеропорту й українським
кіборгам. Інша скульптура «Вдячність», яку створив харків’янин Володимир
Райченко: дівчинка простягає яблуко солдатові як подяку. У цій скульптурі
відображена історія українського солдата, який, рятуючись із Іловайська,
врятував дівчинку, родину котрої розстріляли ополченці.
Внутрішню експозицію відкрили пізніше 23 січня 2017 р. Вона
складається з трьох залів, перший з яких присвячено бійцям, медикам,
волонтерам та іншим учасникам бойових дій. Друга зала зала пам’яті, де
зберігаються фото та речі загиблих. Ці два зали показують, як важко працювати
з «живою історією», відсортовувати інформацію та відповідно її представляти.
У них стає зрозуміло, що період «накопичення» матеріалу все ще триває, бо
триває сама подія.
В інтерв’ю співробітники музею діляться тим, як важко переживати
втрати разом з родинами, які приносять речі своїх загиблих родичів і хочуть,
щоб їх пам’ятали. Тому експозиція «перевантажена» історіями, намаганням
назвати всіх і розказати про все, що в результаті емоційно утруднює
сприймання й виснажує відвідувача. Третя зала це найважливіша частина
експозиції, це визнають як співробітники, так і відвідувачі. Це панорамна зала,
де у форматі 360 на чотири стіни одночасно проектується зображення з десяти
проекторів так демонструється 25-хвилинний фільм «Дніпро форпост
України».
Незабаром за прикладом музею в Дніпрі почали з'являтися інші тематичні
музеї. У 2018 році в Кривому Розі відкрили музей АТО у школі. Він демонструє
військові артефакти та битву за Донецький аеропорт. Наразі
музей перейменовано на музей російсько-української війни та розширено
експозицію.
У 2021 році у Збаражі відкрився музей російсько-української війни, який
зініціювали ветерани війни, активісти та містяни. Ідею відкриття цього закладу
подав Володимир Голоднюк, батько героя Небесної Сотні Устима Голоднюка.
Музей буде розширено і включено події Помаранчевої революції.
Після повномасштабного вторгнення тематичних музеїв російсько-
української війни побільшало. Зокрема 27 лютого 2023 у Сокиринцях
Чернівецької області відкрили музей російсько-української війни. Серед
239
експозицій – галерея міст-героїв України, яка нагадує «географічний» принцип,
використаний у дніпровському музеї. Також там показані особисті речі жителів
громади, які загинули на війні, та військова атрибутика знову ж
тенденції, заявлені в дніпровському музеї.
Однак музей у Сокирянах починає працювати з іншими темами, які
привнесло повномасштабне вторгнення, і зокрема однією з найтрагічніших
«діти – жертви війни».
Поява музею в Чернівецькій області, одній з найвіддаленіших від лінії
фронту, дуже симптоматичне: вона символізує всеукраїнський масштаб
музеєфікації війни і бажання окремих громад та локальних активістів
працювати з темою сучасної війни в музейному просторі.
Другий приклад формування образу війни в музеях стосується не
конкретного музею, а радше тенденції. З початку війни в 2014-му багато
історичних та краєзнавчих музеїв із різних регіонів України почали
документувати російсько-українську війну, включаючи її в постійні виставки.
Згадки про війну з неодмінним експонуванням воєнних артефактів, зібраних
співробітниками музеїв, мобілізованими на фронт чи військовими
односельцями, можна знайти як у Національних музеях історії України, так і в
краєзнавчих музеях. Приміром, частина експозиції в Ужгородському музеї,
присвячена подіям Майдану та російсько-української війни, подає загальні
відомості про цю подію, говорить про місцевих героїв, які поклали своє життя
за волю України, та представляє артефакти з поля бою. Тією чи
іншою мірою така композиція у створенні образу війни характерна для
більшості музеїв. Її особливість полягає в тому, що відбувається первісне
«накопичення» матеріалу та «документування» війни через артефакти. Звісно,
таким експозиціям бракує селективності та рефлексійності.
З часу повномасштабного вторгнення почастішали виставки в музеях,
присвячені російсько-українській війні. Кіровоградський обласний музей вже в
травні 2022 р. відкрив виставку «Воєнні злочини російської армії на території
України», яка складалася з авторських світлин біженців і волонтерів. У серпні
2022 р. музей відкрив відразу дві тимчасові виставки. Виставка «Блок пам’яті»
пересувна і складається з ящиків з-під патронів, які містять речі і нагороди
двадцяти місцевих військових, які загинули з 2014 по 2022 рік. Друга виставка
«Україна: полум’я війни. 2014-2023» документує перші пів року з моменту
повномасштабного вторгнення. Вона демонструє мапу першого дня російського
вторгнення, фотографії знищеної «Мрії» та російського танка біля
Чорнобильської АЕС, тобто озвучує головні теми початку війни. Вона також
подає інформацію місцевих втрат як людських, так і інфраструктурних.
Наразі музейники активно збирають та поповнюють фонди, плануючи
створення музею російсько-української війни як окремий відділ обласного
краєзнавчого музею.
У Кропивницькому існує ще одна організація, яка займається
меморалізацією війни, а саме «Krop:hub», який зберігає півтори сотні трофеїв з
поля бою.
240
Від початку російсько-української війни кілька столичних музеїв
прагнуть бути лідерами в освітлені та експонуванні події. 1 квітня 2023, на
річницю звільнення села Ягідного Чернігівської області, Національний музей
історії України зробив виставку «Концтабір Ягідне», яка документує злочин
російських військових проти цивільного населення. Вона оповідає про
перебування мешканців села в тісному приміщенні підвалу школи, де їх
тримали російські окупанти протягом майже місяця. Сама виставка нагадує
спуск до підвалу, де можна побачити фото з мирного життя школи, малюнки,
створені до та після окупації.
Ще один лідер у меморалізації війни Національний меморіальний
комплекс героїв Небесної сотні музей Революції гідності у 2018 організував
виставку «Війна поруч» проєкт добровольця-документаліста Олеся
Кромпляса, що включає фотовиставку «Звільнення Маріуполя. Літо війни» та
експонування металевих вуличних скульптур.
У 2021 музей став співзасновником дводенного воркшопу, присвяченого
зображенню російсько-української війни в музеях. З часу повномасштабного
вторгнення музей реалізував кілька експозиційних проєктів, які виставлялися в
різних музейних та урбаністичних просторах. «Війна за ідентичність. Сила
опірності культури» стала результатом експедицій у регіони, які найбільше
потерпіли від окупації. Основу експозиції становлять свідчення руйнувань, а
також спротиву українців.
Виставка «Рашизм це...» на 16 плакатах розповідає про характерні риси
рашизму, як-от культ вождя, імперський реваншизм, ксенофобію, варварство та
прагнення знищити культурну спадщину. Виставка «Потенційно (не)
прийнятний контент» представляє серію робіт Стаса Жалобнюка, виконаних
під час російсько-української війни.
Вони подають рефлексії на травматичні події, такі як звірства в Бучі,
новини про злочини окупантів та ін. Інша виставка «The War Is Not Over Yet»
розповідає про журналістів, які загинули або постраждали від воєнних дій.
Виставка «Український Фенікс. Васильківська майоліка» розповідає про
легендарного керамічного півника з Бородянки. На фотовиставці «Соледар.
Сіль. Війна» представлені два образи міста – мирного та знищеного війною.
Музей історії України у Другій світовій війні з 2014 року найактивніше
претендує на лідерство у музейному експонуванні російсько-української війни.
Із 3 квітня по 6 травня 2022 року команда музею здійснила подорожі до щойно
визволених населених пунктів Київщини та Чернігівщини, зібравши багато
автентичних експонатів, 1776 з яких увійшли до виставки «Україна
розп’яття», що відкрилася 8 травня 2022. Вперше у світовій музейній практиці
створено стаціонарну експозицію про війну в реальному часі й під час війни,
яка триває.
Виставка складається з двох частина, перша з яких «Орда» розповідає про
російську пропаганду, зброю та побут російських солдатів. Друга частина
представляє дві локації: власне «Україна – розп’яття», куди ввійшли врятовані
духовні та культурні пам’ятки, друга локація «Укриття» розповідає про 37 днів
життя в гостомельському бомбосховищі.
241
Ця виставка отримала чи не найбільшу медійну підтримку: тільки станом
на 7 червня 2022 р. у вітчизняних та іноземних ЗМІ оприлюднено 63 відгуки та
коментарі. У 2023 р. виставка розпочала міжнародне турне, зокрема була.
4 червня 2022 музей відрив мультимедійний проєкт «Діти» це
мартиролог дітей, загиблих у період повномасштабної російсько-української
війни. «Захисники» ще одна виставка про війну, присвячена героїчним
українським воїнам. Окрім того, музей презентував кілька виставок, які так чи
інакше презентують тему війни, це «Обереги з війни», «Музейний фронт»,
«Ленд-ліз. Перезавантаження», «Сто днів. Війна очима дітей».
Виставки в столичних музеях засвідчують готовність музейників
працювати з різними темами й репрезентувати ширше коло образів. Окрім
українських героїв війни, приділена увага ворогові, образ якого усіляко
принижується. Серед жертв війни все частіше вирізняється окрема група – діти.
Окрім комбатантського образу війни й образу солдата, представляється
також цивільні та їхні рецепти виживання. Важливо також те, як осмислюються
буденність і роль символів війни, як-от бородянський півник.
На початку березня 2022 року було створено громадську організацію
«Штаб порятунку культурної спадщини України», мета якого це музейна
оборонна ініціатива. Штаб займається убезпеченням музейних колекцій від
втрат, проводить рятувальні операції та фіксує злочини проти культурної
спадщини. На сьогодні штаб це найперша та найефективніша структура, яка
займається питаннями культурної спадщини й активно допомагає Міністерству
культури та інформаційної політики у фіксації злочинів та відновленні музеїв.
Наразі міністерство веде реєстр втрачених і пошкоджених культурних
інституцій, визначає кошторис відшкодування і закликає донорів підтримати
реставраційні роботи. Воно також створило робочу групу Art Sanct Task Force
для відстеження торгівлі предметами мистецтва, які були вкрадені росіянами.
Війна і втрати підсилили розуміння музею як чогось надважливого і для
суспільства загалом, і для кожного українця. Тому кожну втрату музею
український народ переживає як втрату близької людини на фронті.
Фокусування уваги на музейних втратах, безумовно, має велике стратегічне
значення: документування злочинів у сфері музейництва додає особливих фарб
до створення потворного образу ворога, його безкультурності.
Зауважимо, що музеї пам’яті російсько-української війни мають
продовжувати створюватись та існувати не тільки в місцях, де відбувались
активні бойові дії, але і по всій Україні, адже до перемоги докладають сил
абсолютно всі українці, а серед постраждалих є військові і жителі абсолютно
всіх областей України.
Особливості діяльності музеїв під час повномасштабної війни
За даними Міністерства культури від 15 червня 2023 року 30 музеїв
постраждали внаслідок повномасштабної війни1. Деякі з них пограбовані, а
інші, наприклад, музей імені Григорія Сковороди та Іванківський краєзнавчий
1 Банах В.М. Музейні інновації та інтерактивність у теорії та практиці музейної справи. Режим доступу:
http://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2018/ jan/7721/3.pdf.
242
повністю знищені. Деякі заклади розташовані на тимчасово окупованих
територіях. Підрахунки втрат, завданих культурній інфраструктурі від
повномасштабного вторгнення становлять понад 270 мільйонів доларів.
Починаючи від 24 лютого працівники музеїв вимушені були терміново
переносити в укриття свої колекції, переходити на дистанційну роботу та
шукати нові можливості для роботи установ. Наразі багато з них відновили
свою роботу.
Відповідно до поняття музею як культурно-освітнього та науково-
дослідного закладу, що збирає, вивчає, експонує та зберігає пам'ятки культури,
то основними завданнями сьогодні є: зберегти та захистити наявні колекції,
проводити культурно-просвітницьку роботу з відвідувачами та бути осередком
культурного фронту.
Одними з перших музеїв, які після звільнення Київщини розпочали свою
роботу, були музей моди Вікторії Лисенко, музей Ханенків, Національний
музей історії України і інші музеї, які відкрили свої двері у воєнний період.
Трохи інакша ситуація з музеями в західній частині України. Співробітники
також описували та переміщали у підвали власні колекції, але вони швидше
повернулися до екскурсійної діяльності.
Першочерговим заданням працівників стало збереження колекцій.
Завдяки вдалому керівництву та відданій роботі працівників музеїв на початок
війни уже були сформовані списки експонатів та порядок їх збереження у
сховищах чи евакуація. Багато музейників 24 лютого, не чекаючи наказу
Міністерства культури, почали знімати експозиції та спускати у підвал.
Особливу увагу необхідно було звертати на умови зберігання, можливості
музеїв зберегти всю експозицію чи лише найцінніші речі. Виникала проблема в
пакувальному матеріалі, спеціалізованій тарі, логістичних маршрутах тощо. На
допомогу прийшли колеги з Європейського Союзу, які передавали матеріали
для правильної консервації колекцій. Активно допомагають музейній спільноті
організація Музейного кризового центру. Він займається пошуком фінансової
підтримки, відновленням документів, допомогою працівникам музейної сфери.
З’явилися проєкти та стипендії для тих фахівців, хто залишився в Україні2.
Також активно допомагають такі організації Європи як Ukraine Art Aid
Center, World Heritage Watch, Tandem Kunsttransporte, фонд Coromandel Stiftung,
штаб порятунку спадщини та інші 2. Труднощі викликає і обмежене
фінансування, яке було незначним до 24 лютого, а після стало ще меншим.
Музеї втрачають доходи від пасивного відвідування (без супроводжуючого),
проведення відеозйомок, оренди. Крім того, багато співробітників вимушені
йти у відпустку за власний рахунок або перебувати у простої, адже не всі
змогли відновити роботу.
Навіть в період війни музеї раді приймати відвідувачів, пропонуючи
різноманітні заходи. Замість звичайних екскурсій в стінах музею, проводяться
вуличні. Так, наприклад, музей Ханенків пропонує відвідати тематичні
2 Гуманітарна допомога до Міжнародного дня музеїв // https://nmiu.org/novyny/2715-skarbnitsya-muzeyu-otrimala-
gumanitarnu-dopomogu-do-mizhnarodnogo-dnya-muzejiv
243
екскурсії «Історія Музею Ханенків» та «Тіні та Стіни». Національний музей
історії України кожних вихідних проводить низку тематичних екскурсій. Музеї
під відкритим небом, такі як НМАПУ Пирогово, МНАП у Львові імені К.
Шептицького проводять екскурсії у звичайному режимі. З травня, коли музеї
відновили роботу, було проведено багато безкоштовних екскурсій для людей з
тимчасово окупованих територій, ЗСУ та інших категорій. Це ілюструє
важливий внесок даних установ у боротьбу на культурно-просвітницькому
фронті.
Ще одним видом музейної діяльності є проведення лекцій, тематичних
виставок, майстер-класів, концертів. У воєнний період саме вони стали
основою взаємодії між музеєм та відвідувачами. У МНАП у Львові
систематично проводить музейні зустрічі для дітей та дорослих, де
розповідають про українські традиції, вивчають українську мову, проводять
майстер-класи.
Музей Ханенків організовує щонеділі концерти класичної музики за
участю піаніста Євгена Громова та проводить мистецькі майстер- класи для
дітей. В музеї костюму Вікторії Лисенко періодично організовувалися лекції з
історії культури. НМАПУ Пирогово як і в мирний час продовжує проводити
тематичні заходи з відтворення українських традицій, майстер- класи народної
творчості. Прикладом цього є виставка традиційного одягу та ремесл Полісся
разом з Рівненським обласним центром народної творчості. Також збільшилася
кількість онлайн- виставок колекції, тематичних статей, що ілюструє
безперервністю роботи музеїв.
В умовах війни найважливішим є життя людей. Більшість столичних, як і
в усій Україні, бомбосховищ не мають. У підвальних приміщеннях знаходяться
експонати, тому під час повітряної тривоги відвідувачів просять залишити
приміщення і перейти в найближче укриття. Ціни на білети від початку
повномасштабного вторгнення не змінювалися.
Попри війну люди продовжують відвідувати музеї. У кожної людини
різні причини відвідати музей. За спостереженнями працівників, люди
ностальгують за мирним життям, намагаються робити звичайні справи. Ще
однією причиною відвідування музеїв є бажання дізнатися більше про історію
та культуру України, різницю між українцями та росіянами, а також
психологічно відпочити. За даними співробітників, кількість бажаючих прийти
до музею систематично зростає.
Як бачимо, умови війни яскраво ілюструють сучасність музеїв та
прогресивність, вміння пристосовуватися до нових умов, застосовуючи
оголошення в соціальних мережах, співпраці між собою тощо. Велике значення
в сучасному світі мають соціальні мережі.
Саме на сторінках у Facebook, Instagram чи Telegram розміщені анонси
запланованих заходів та можливість реєстрації на них. Музей це не лише
місце збереження пам’яток історії та культури, це важливий центр проектної
діяльності, майданчик для обміну ідеями. Основною функцією музеїв в даний
період є збереження матеріальної та культурної спадщини України та
проведення просвітницької роботи з відвідувачами.
244
Розвиток музейної справи в Україні сьогодні базується на стратегічному
підході. В його основі лежить планування розвитку музеїв у довгостроковому
періоді, оскільки йде повномасштабна війна і короткострокова перспектива
неможлива. При цьому розглядаються різні сценарії розвитку музейної сфери.
Упродовж 2022 року музейне дозвілля українців зазнало кардинальних
змін. Тому зараз є вельми актуальним дослідити як змінилися культурні
практики українців, яким є актуальний запит на культурні послуги та який
рівень готовності долучатися до культурних заходів і загалом до процесу
післявоєнної відбудови музейництва та української культури загалом.
Одним із важливих завдань на сьогодні є залучення українців до
культурного життя і до процесу відновлення музейної сфери та привнесення у
музейництво інноваційних сенсів.
Розвиток музеїв України сьогодні відбувається в складних умовах, що
зумовлені як важким економічним і політичним становищем у зв’язку з
обмеженим фінансуванням музейної справи, так і війною, яка, з одного боку,
посилює ризики втрати музейних експонатів у результаті руйнувань або
викрадення, а з іншого боку, обмежує можливості відвідування музеїв
туристами.
За таких умов в Україні може активно використовуватися досвід інших
розвинених країн, зокрема щодо цифровізації музейних послуг. Уже сьогодні
вітчизняні музеї демонструють значні позитивні зрушення в цьому плані.
Перші кроки цифровізації почали реалізовуватися понад 10 років тому.
Сьогодні цей напрямок музейних інновацій продовжує розвиватися. Українські
музеї вже у віртуальному світі. Зокрема, ще у 2011 році «День» разом із
створенням історичного веб-проекту «Україна Incognita» започаткував
«віртуальний музейний фонд» України.
Сьогодні у спецпроекті «Музеї онлайн» «День» організовує віртуальну
екскурсію кількома десятками українських музеїв. В Україні IT-компанія
SoftServe розробила безкоштовний мобільний додаток «Тустань AR», завдяки
якому за допомогою віртуальної реальності можна побачити, як виглядала ця
фортеця у IX XVI століттях. Водночас питання інновацій у музеях
багатошарове та неоднозначне. Інновації у 21 столітті це не лише мобільні
додатки, а й інновації, які сприяють покращенню якості обслуговування музеїв,
відвідувачів та подання інформації в експозиції.
Досвід європейських країн свідчить про важливість впровадження
інтерактивних інновацій у роботу музеїв. Більшість експозицій у музеях
Європи буквально нашпиговані різноманітними інноваційними експозиційними
елементами за новітніми технологіями. Експонатів там фактично немає, але є
інтерактив, що теж є інновацією. Наші українські музеї, в порівнянні більш
консервативні. Музейні реформи та модернізація не так швидко проникають у
наше життя. На це впливає багато факторів. Йдеться і про фінанси, і про кадри,
а особливо коли країна у війні.
Однак, зміни все одно відбуваються, але це лише окремі точкові проекти.
Наприклад, Одеський муніципальний музей приватних колекцій Блещунова
це, перший музей в Україні, який має сенсорний інформаційний термінал, за
245
допомогою якого відвідувачі можуть виготовити пам’ятну листівку або
надіслати її електронну версію.
Донедавна в зруйнованому під час бойових дій Донецькому обласному
краєзнавчому музеї в експозиції природи стародавнього періоду, де можна було
побачити мамонта, шаблезубого тигра та інші експонати первісних тварин, була
чудова інформативна інтерактивна тактильна панель, яка була призначена як
для звичайних відвідувачів, так і для відвідувачів з особливими потребами.
Люди з вадами слуху могли почути звуки природи, а незрячі чи слабозорі
могли на дотик відчути, яким був той мамонт, не торкаючись самих музейних
експонатів. На жаль, сьогодні все це знищено.
У Києві є окремі музеї з інформаційними сенсорними екранами. Йдеться,
про Національний музей «Меморіал жертв Голодомору». Проте, в Україні, це
все поодинокі випадки. Якщо говорити про мобільні додатки для музеїв, то
серед українських мобільних додатків варто відзначити одеський стартап
Muzarium проект, який робить відвідування музеїв інтерактивним процесом за
допомогою квестів. Першим в Одесі до нього приєднався музей Блещунова. Ця
програма передбачає взаємодію з аудиторією. Увійшовши до музею, відвідувач
може завантажити QR-код, а через нього отримати доступ до самої квест-
програми.
Далі, знайомлячись з експозицією, потрібно виконувати різні завдання, а
за це отримати бали і навіть символічний подарунок від музею. Цей додаток
було представлено кілька років тому, проте через повномасштабну війну
додаток не активний. Такі мобільні додатки користуються великим попитом у
всьому світі, у Сполучених Штатах існує близько двадцяти різних музейних
програм. Що стосується формату доповненої реальності, який використали в
Тустані, то в Україні це вперше. Такий формат використовували в Києві і для
проекту археологічного музею на Поштовій площі.
Щоб зацікавити широку громадськість, цю 3D доповнену реальність
створили на основі матеріалів, знайдених археологами. Поки що все це не
працює, як і багато інших цікавих ініціатив в Україні. Найпоширенішою
музейною інновацією в Україні є різноманітні види аудіогідів або підвиди
аудіогідів. Власне, це вже давно не нововведення, але в Україні таке з’явилось
зовсім недавно. Зокрема, йдеться про QR-коди, які надають інформацію про
окремі об’єкти в експозиції чи про зал загалом. Вони є в багатьох музеях, адже
сьогодні це проста послуга, яка не коштує додаткових грошей. Всі музеї Києва
вже оснащені QR-кодами. Також слід відзначити компанію Easy Travel, яка,
вийшовши на український ринок, надала відвідувачам музею можливість
приєднатися до свого мобільного додатку. Завантаживши його на телефон,
відвідувач може подорожувати експозицією без екскурсовода та аудіогіда в
класичному розумінні. Сьогодні музеї мають можливість отримувати екскурсії
через Easy Travel українською та англійською. Звісно, це не порівняти з
європейськими музеями, де аудіогіди працюють на десяти мовах. Ініціативу в
розвитку цього напрямку мають проявляти, насамперед, самі музеї.
До топ-10 рейтингу найкращих віртуальних екскурсій в Україні входять:
246
Онлайн-екскурсія по Музею техніки «Фаетон»: у різних залах
запорізького музею зібрані колекції автомобілів середини минулого століття,
військова техніка часів Другої світової війни, побутова техніка початку XIX
століття. Всі автомобілі знаходяться в справному стані і беруть участь у
виставках.
Екскурсії по скансену України: побувати відразу в
декількох скансенах можна завдяки проєкту «Музеї України просто неба». На
сайті представлені такі віртуальні музеї України як Мамаєва Слобода,
Національний музей народної архітектури та побуту України, Запорізька Січ,
Резиденція Богдана Хмельницького, «Шевченківський гай».
3D-тур по Музею Ханенків: Особняк українських колекціонерів і
благодійних діячів в столиці є одним з будівель Національного музею мистецтв
імені Богдана та Варвари Ханенків. Колекція творів мистецтва з різних куточків
світу налічує понад 25 тисяч предметів.
3D-тур по Софійському собору: Софійський собор одне з найстаріших
релігійних споруд, заснування якого відноситься до 1037 року. Під час туру
можна побачити храм зсередини і дізнатися цікаві факти про ікони і
зображеннях на стінах.
Віртуальна екскурсія по Краєзнавчому музею Острога: музей
розміщується в старовинному замку. У ньому зберігається колекція
археологічних знахідок, портретного живопису, скульптур, іконопису та інших
історичних пам’яток часів князів Острозьких.
VR 3D-тур по Дубенському замку: на території фортеці є два замки,
один належав родині князів Острозьких, інший князів Любомирських.
Оглянути зали можна за допомогою віртуальної екскурсії, з використанням
технології VR і побачити, як виглядали кімнати в минулі часи.
Віртуальна прогулянка по Харківському історичному музею: на сайті
Музею є відеопроект, який розповідає про цікаві артефакти, представлені в
музеї, і їх історію. Ознайомившись з колекцією, можна віртуально прогулятися
по одній з основних експозицій.
Екскурсія з технологією AR і VR-політ над Тустанню: Тустань
давньоукраїнський комплекс, який служив оборонною фортецею. До наших
днів дерев’яні конструкції не збереглися, але побачити як вони виглядали
можна під час пішої екскурсії використовуючи мобільний додаток Tustan AR
або під час «польоту» над фортецею на VR локації.
Віртуальна екскурсія по Музею авіації: відкриття Державного музею
авіації України імені Антонова було приурочено 100-річчю світової авіації.
Перша колекція налічувала всього 30 літальних апаратів, а сьогодні тут
представлено понад 80 літаків і вертольотів.
3D-тур по Музею скла: експозиція львівського Музею скла розділена на
дві частини - постійну з колекцією чарок, глечиків, келихів, давньоукраїнських
скляних намистин і археологічних знахідок та змінну, де виставляються сучасні
роботи місцевих склодувів.
Віртуальні подорожі в умовах війни це можливість побачити шедеври
сучасного світового мистецтва, доторкнутися до давньої історії своєї нації та
247
підняти свою патріотичну свідомість, не виходячи з дому, перебуваючи в
безпеці, і водночас зробити психологічне розвантаження та надихнутися на
майбутню реальну подорож.
На сьогодні віртуальний музейний туризм в результаті загарбницького
нападу росії це єдиний телепорт, що дозволяє не виходячи з дому,
бомбосховища або укриття потрапити до музею, відвідати видатні історичні
місця або подивитися виставу. Віртуальний музейний туризм використовує 3D
та 4D ефекти, інноваційні програми та сферичні панорами, щоб допомогти
подорожувати тим, хто не може дозволити реальну подорож з тих чи інших
причин.
На сучасному етапі в Україні у діяльності музеїв основними цілями
створення віртуальних турів є:
- інформування та ознайомлення (реалізація цієї мети дозволяє
демонструвати не тільки відкриті виставки, але і, наприклад, колекції музеїв,
що зберігаються на складах чи інших сховищах вивезених через війну);
- освітні та культурно-просвітницькі цілі (надають можливість розширити
межі візуального ознайомлення з об’єктами екскурсійно-туристського показу);
- соціальна та психологічна реабілітація (дозволяє відволіктись від
негативних новин та подій та краще комунікувати учасникам віртуального туру
між собою).
Як правило, це дійсно існуючі музеї, або тимчасово переміщені у більш
безпечні регіони з розвиненими інтерактивними функціями, які надають
можливість без персонального візиту пересуватися по залах, дивитися
тривимірні зображення, вивчати інформацію про експозиції та окремі
експонати.
На даний момент кількість таких віртуальних музеїв та виставок в Україні
збільшується,
Віртуальний музейний туризм розвивається швидкими темпами, так як
має ряд привабливих властивостей та переваг для віртуального екскурсанта,
зокрема:
1. Мінімальні витрати особистих ресурсів часу і грошей: віртуальні тури
нині безкоштовні, туристам немає необхідності збиратися «в дорогу». Також, є
можливість будь-якої миті перервати віртуальну подорож, і потім за бажання
продовжити «подорожувати» у зручний час.
2. Альтернатива класичній подорожі у разі недоступності територій та
об’єктів. Наразі це особливо актуально для України на теренах якої ведуться
активні бойові дії за збереження цілісності та незалежності. Крім того перелік
груп населення, яким віртуальний музейний туризм дає можливість відвідати
недоступні регіони, та інші країни набагато ширше. Прикладом таких випадків
можуть стати люди з обмеженими можливостями здоров’я. Зручний та
вигідний віртуальний музейний туризм також для багатодітних сімей або сімей
з маленькими дітьми, які мають складнощі в вільному переміщенні.
3. Безпека один із основних аспектів віртуального туризму в умовах
війни. Очевидно, що при подорожі по мережі менше ризиків, ніж під час
подорожі в режимі офлайн. Тим не менш, тут є і свої ризики, наприклад, якщо
248
не дотримуватися правил безпеки в Інтернеті і залишати особисті дані, можна
втратити гроші зі своїх банківських карток. У будь-якому разі, віртуальний тур
не ставить під загрозу життя та здоров’я туриста за жодних обставин.
4. Безконтактний спосіб відвідування регіону є зручним для туристів, які
не володіють іноземними мовами, адже він не має на увазі прямої усної
комунікації з корінним населенням і дозволяє таким чином уникнути
труднощів, пов’язаних з незнанням мови та недостатнім рівнем знань про
регіон перебування. Для деяких людей віртуальний музейний туризм це
своєрідна підготовка до реальної подорожі.
Таким чином, можна вважати віртуальний музейний туризм дуже
перспективним напрямом сучасного туристичного ринку, який успішно існує в
умовах війни за збереження цілісності та незалежності України.
Впровадження інноваційних технологій стало пріоритетом у роботі
музеїв під час війни. Досвід попередніх років активно сприяв цьому, українські
культурні установи долучилися до загальноєвропейського проєкту віртуальної
музейної мережі. Вона давала необмежений доступ до віртуальних архівів,
музеїв, бібліотек, галерей. Ознайомитися зі здобутками світової культури
допомагав і інший мистецький проєкт Google Art Project. Він охоплював
матеріали 17 музеїв із дев’яти країн, 385 виставкових залів.
Під час війни, завдяки спонсорській підтримці поліпшилася матеріальна
база музеїв України. Це дало змогу оцифрувати матеріали та розмістити їх у
вільному доступі в інтернеті. Збільшенню представленості України в
інформаційному просторі посприяла й домовленість корпорації Google з
Міністерством культури України. У її межах було розпочато реалізацію
проєкту віртуальний тур по музеях. Основна ідея полягала у відкритті
широкому загалу доступу до експозиції за допомогою інтернету (віртуальних
екскурсій).
До початку війни було оцифровано сім українських музеїв, а саме:
Національний музей народної архітектури та побуту України, Музей живої
історії «Мамаєва Слобода» у Києві, Музей народної архітектури та побуту у
Львові імені Климентія Шептицького, Національний заповідник «Хортиця» в
Запоріжжі, Національний історико-культурний заповідник «Чигирин». Кожен
віртуальний гість міг відвідати музеї онлайн, ознайомитися з архітектурною
будовою, використовуючи 360-градусні панорами. Усі віртуальні подорожі
мають голосовий супровід про культурне надбання України трьома мовами.
Однак ці досягнення були радше винятком, ніж нормою. Збільшення цифрової
представленості музеїв в інформаційному просторі сталося через пандемію
COVID-19 та повномасштабну війну.
Музеї України по-різному сприйняли цю ситуацію. Більшість закладів
вдавалися до традиційних форм: розміщення на своїх соціальних сторінках
відеоекскурсій, фото, орієнтованих на широку аудиторію. Проте варто звернути
увагу і на інноваційні підходи, орієнтовані на людей з особливими потребами.
Зокрема, Національний заповідник «Софія Київська» одним із небагатьох почав
робити відеоекскурсії для людей з вадами мови. Супроводження відеоекскурсій
сурдоперекладом дало змогу не лише затримати вдома певну категорію людей,
249
зробити їхнє дозвілля інформативнішим і цікавішим, але й мало значний
соціальний ефект в умовах протистояння українців російській агресії.
Віртуалізація роботи музеїв стала трендом та не обмежувалась лише
відеоекскурсіями для людей з особливими потребами, а мала значну
популярність серед широкого загалу, як громадян України, так і відвідувачів з
інших країн. Запровадження карантину та війна дали потужний поштовх до
зміни музеїв, а саме змінити форми роботи, осучаснити їх, зробити більш
цікавими та досяжними для більшості громадян.
Музеї почали переходити на інтерактивні методи, використовувати
досягнення інформаційних технологій. Серед пріоритетів відразу постали
віртуальні екскурсії, що були зроблені ентузіастами. Щодня відбувалося
оновлення матеріалу, проводилися заходи в режимі онлайн, а у більш
безпечних регіонах деякі музеї почали практику проведення вуличного
лекторію на території перед музеєм, розширили перелік вуличних вистав.
Тому зараз українці мають зовсім інше уявлення про українські музеї, ніж
мали до карантину і війни. Але все це потребує певних навичок. Збереження
соціальної ролі та значущості музеїв у суспільстві є першочерговим завдання як
для самих закладів, так і для суспільства.
Для більшості музеїв України в умовах війни основним каналом
поширення інформації про свою діяльність стали сторінки в соціальних
мережах (Facebook), сайти. Проаналізувавши активність соціальних сторінок
найбільших музеїв України (табл. 1), можемо констатувати, що зростання
їхньої активності розпочалося ще до війни.
Однак різке збільшення активності спостерігається протягом першого
півріччя 2023 р. Активність 2023 р. в декілька разів перевищує показники 2022
р. Це можна пояснити переходом роботи музеїв в онлайн-формат. Про це
свідчать і дані уподобань відвідувачів. Переглядаючи матеріали сторінки та
виокремлюючи вподобаний контент, відвідувачі фактично погоджували її
зміст. Сторінки музеїв стали не лише місцем висвітлення їхньої діяльності
(перелік заходів, відеоекскурсії, онлайн-заняття, фото), а й майданчиком для
обговорення, висловлення побажань через уподобання чи репости3.
Активність роботи музеїв у соціальних мережах стала першою
сходинкою для подальшої трансформації в напрямку диджиталізації музейного
туризму. Особливості соціальної структури аудиторії сторінок музеїв у
соціальних мережах розглянемо на прикладі Державного історико-культурного
заповідника «Поле Полтавської битви». Спираючись на дані сервісу, можемо
констатувати зростання активності на соціальній сторінці закладу з 2023 році, а
саме збільшення кількості репостів, коментарів, уподобань. Серед традиційного
контенту (фото, тексти) значно зростає кількість відеоматеріалів. Згідно з
даними адміністратора інформаційних ресурсів музею, сторінку протягом
березня серпня 2023 р. відвідало 63 993 користувачі. З цього загалу 95 %
заходили з території України і лише 5 % із закордону. До того ж 81 %
3 Мойсейчук І.І., Бережняк Д.О. Інновації в експозиційній діяльності музеїв України. Сіверщина в історії
України: Зб. наук. пр. Київ: Глухів, 2019. Вип. 12. С. 457-459.
250
користувачів походили з Полтавської області. Серед інших регіонів найбільшу
цікавість демонстрували: Київська – 9 %, Харківська – 3 %, Дніпропетровська –
1,5 %, Одеська та Сумська області по 1 %. Активність інших регіонів була
менше 1 % із загалу. З огляду на це можемо стверджувати про інтерес до музею
передовсім мешканців самої Полтавщини та сусідніх областей. Серед
іноземних відвідувачів перше місце посіли громадяни країн Європейського
Союзу. На них припало 60 % відвідувань.
Рейтинг країн очолила Швеція, якої ця історична подія стосувалася
безпосередньо 24 %, Польща 22 %, Франція і Німеччина 14 %. Основна
вікова група відвідувачів 25–44 роки (45 %). До того ж жінок на 15 % більше,
ніж чоловіків.
Поглянути на рівень поширення інформаційних технологій у музейному
туризмі України допомагають і сайти: discover.ua, ua-travels.in.ua,
ukrainaincognita.com та ін. Для докладнішого вивчення питання візьмемо
ресурс, створений за підтримки корпорації Google discover.ua. Сайт містить
панорамні фото, віртуальні тури, опис маршрутів та спрямований на
популяризацію культурно-туристичних об’єктів в Україні4.
Рівень представленості останніх у регіонах було визначено шляхом їх
групування за двома категоріями: цікаві місця, музеї. Спираючись на отримані
статистичні дані ані до повномасштабного вторгнення) та методи аналізу,
визначили найбільші локації музеїв в Україні (Львів, Київ, Запоріжжя, Одеса,
Харків), (у 2023 році враховано дані, щодо переміщення деяких музеїв у більш
безпечні місця, або їх пошкодження повне чи часткове). Отримані дані дали
змогу виділити чотири центри: північний: м. Київ, Київська, Вінницька,
Черкаська, Житомирська, Кіровоградська, Чернігівська області; центрально-
східний: Запорізька, Харківська, Сумська, Дніпропетровська, Донецька,
Полтавська, Луганська області; західний: Львівська, Рівненська, Івано-
Франківська, Волинська, Закарпатська, Хмельницька, Тернопільська,
Чернівецька області; південний: Одеська, Миколаївська, Херсонська області.
Найбільшу кількість музеїв і цікавих місць мав північний: 522 цікавих
місця відпочинку, 88 музеїв. Із загалу це становить 37,3 % та 37,4 % відповідно.
Абсолютним лідером був Київ, якому належало 9,7 % загальної інформації про
цікаві місця та 11,9 % матеріалу щодо музеїв.
Друге місце посіла Черкаська область: 7,6 % та 8,1 % відповідно; третє
Київська область: 6,9 %, 7,2 %. Друге місце посів центрально-східний, який
охоплював 451 цікаве місце та 83 музеї. Це становило 29,7 % цікавих місць та
35,3 % музеїв України із загалу. Лідерами щодо інформаційної представленості
об’єктів музейного туризму була Запорізька область – 118 цікавих місць (8,4 %)
та 13 музеїв (5,5 %); Сумська 113 цікавих місць (8,1 %) та 23 музеї (9,8 %);
Харківська – 87 цікавих місць (6,2 %) та 26 музеїв (11,1 %).
Специфікою центрально-східного є наявність декількох центрів
культурно-пізнавального туризму. Якщо Запорізька область лідирує за
4 Музейні інновації та інтерактивність: дефініція понять. URL: http://photo-lviv.in.ua/muzejni-innovatsiji-ta-
interaktyvnistdefinitsiyaponyat-video/
251
кількістю цікавих місць, то Харківська за кількістю музеїв. До того ж
Харківський регіон за кількістю музеїв посідає друге місце в Україні після м.
Києва. Одночасно з цим прихований потенціал демонструють Донецька та
Луганська області, інформаційна представленість яких через тривалі активні
бойові дії є доволі низькою.
Відсутність віртуальних екскурсій, панорамних фото створює
інформаційний вакуум, що негативно позначається на розвитку туристичного
потенціалу регіону та його позицій у загальному рейтингу. Через домінування
невеличких музеїв і цікавих місць інформаційна представленість західного
напрямку є невисокою. Хоч темпи розвитку туризму в регіоні є одними з
найбільших в Україні, загальна кількість оцифрованих об’єктів середня.
Західний кластер має 341 цікаве місце (24,4 %) та 48 музеїв (20,4 %). Найбільшу
кількість відео-, фотоматеріалів чи віртуальних екскурсій мають Львівська,
Івано-Франківська, Рівненська області.
Найменш інформативно представлений у мережі «Інтернет» південний
кластер. Він має 120 цікавих місць (8,6 %) та 16 музеїв (6,8 %). До того ж
середні показники охоплення цікавими місцями та музеями має лише Одеська
область. Причина цього анексія росією АР Крим, що до 2014 р. була однією з
музейних і туристичних перлин України та посідала провідне місце за
кількістю культурно-історичних об’єктів. Через запровадження локдауну та
війни різко зросла кількість відвідувачів цього ресурсу. Такі сплески
відбувалися з урахуванням сезонних коливань.
Друге місце посіла Черкаська область: 7,6 % та 8,1 % відповідно; третє
Київська область: 6,9 %, 7,2 %. Друге місце посів центрально-східний, який
охоплював 451 цікаве місце та 83 музеї. Це становило 29,7 % цікавих місць та
35,3 % музеїв України із загалу. Лідерами щодо інформаційної представленості
об’єктів музейного туризму була Запорізька область – 118 цікавих місць (8,4 %)
та 13 музеїв (5,5 %); Сумська 113 цікавих місць (8,1 %) та 23 музеї (9,8 %);
Харківська – 87 цікавих місць (6,2 %) та 26 музеїв (11,1 %).
Специфікою центрально-східного є наявність декількох центрів
культурно-пізнавального туризму. Якщо Запорізька область лідирує за
кількістю цікавих місць, то Харківська за кількістю музеїв. До того ж
Харківський регіон за кількістю музеїв посідає друге місце в Україні після м.
Києва. Одночасно з цим прихований потенціал демонструють Донецька та
Луганська області, інформаційна представленість яких через тривалі активні
бойові дії є доволі низькою.
Відсутність віртуальних екскурсій, панорамних фото створює
інформаційний вакуум, що негативно позначається на розвитку туристичного
потенціалу регіону та його позицій у загальному рейтингу. Через домінування
невеличких музеїв і цікавих місць інформаційна представленість західного
напрямку є невисокою. Хоч темпи розвитку туризму в регіоні є одними з
найбільших в Україні, загальна кількість оцифрованих об’єктів середня.
Західний кластер має 341 цікаве місце (24,4 %) та 48 музеїв (20,4 %). Найбільшу
кількість відео-, фотоматеріалів чи віртуальних екскурсій мають Львівська,
Івано-Франківська, Рівненська області.
252
Таблиця 1
Активність сторінок українських музеїв у Facebook5 6 7
Назва музею
Вид активності
2019 р.
2020 р.
2021 р.
2022 р.
2023 р.
Національн
ий
заповідник
«Софія
Київська»
Уподобання (лайки)
27 276
Репости
4000
Коментарі
300
Публікації
468
Харківський
історичний
музей імені
М. Ф.
Сумцова
Уподобання (лайки)
637
622
1189
1571
4300
Репости
194
213
316
241
885
Коментарі
23
12
17
8
115
Публікації
237
242
221
146
128
Дніпропетров-
ський
національний
історичний
музей імені
Дмитра
Яворницького
Уподобання (лайки)
2072
4130
9902
10 887
17 881
Репости
443
835
1950
1858
3529
Коментарі
95
164
661
672
982
Публікації
317
316
351
196
403
Одеський
історико-
краєзнавчий
музей
Уподобання (лайки)
1923
1873
3893
5838
7234
Репости
350
454
922
1204
2140
Коментарі
52
19
38
116
259
Публікації
156
252
349
285
241
Національ
ний музей
історії
України
Уподобання (лайки)
18 905
Репости
4711
Коментарі
775
Публікації
325
Запорізьки
й обласний
краєзнавчи
й музей
Уподобання (лайки)
1065
1204
1541
2845
4198
Репости
325
477
600
870
1265
Коментарі
21
42
49
65
183
Публікації
93
101
95
113
150
Херсонськ
ий
обласний
краєзнавчи
й музей
Уподобання (лайки)
306
1770
4165
7335
10 400
Репости
105
605
878
1585
2213
Коментарі
11
53
231
313
485
Публікації
73
89
146
167
258
Чернігівський
історичний
музей імені
В. В.
Тарновського
Уподобання (лайки)
2832
4536
12 471
75 866
58 751
Репости
3924
4866
7748
21 745
8875
Коментарі
261
424
1007
5163
3929
Публікації
367
535
593
576
727
Львівсь
кий
історич
ний
музей
Уподобання (лайки)
138
120
1362
5056
9753
Репости
58
79
619
1451
3402
Коментарі
5
2
66
143
190
5 Кускова С., Отземко О. Сучасний український музей: новітні практики. URL: jvestniksss.donnu.edu.ua › article ›
download PDF
6 Львівський історичний музей. 2020. URL: https://www.facebook. com/lviv.historical.museum/ Мистецтво офлайн.
Як музеї готуються до виходу з карантину? 2020. URL: http://nrcu.gov.ua/news.html?newsID=93420 Музей історії
Полтавської битви. 2020. URL: https://www. facebook.com/Poltavabattlemuseum/
7 Лук’янець Н.М. Сучасні інформаційні технології як складова музейного менеджменту. Режим доступу: http:
www. conference.nbuv.gov.ua/report/view/id/396
253
Публікації
43
30
103
179
236
Музей
історії
Полтавськ
ої битви
Уподобання (лайки)
45
289
1123
2150
4988
Репости
6
104
342
456
1493
Коментарі
6
10
48
59
279
Публікації
22
45
119
146
273
Найменш інформативно представлений у мережі «Інтернет» південний
кластер. Він має 120 цікавих місць (8,6 %) та 16 музеїв (6,8 %). До того ж
середні показники охоплення цікавими місцями та музеями має лише Одеська
область. Причина цього анексія росією АР Крим, що до 2014 р. була однією з
музейних і туристичних перлин України та посідала провідне місце за
кількістю культурно-історичних об’єктів. Через запровадження локдауну та
війни різко зросла кількість відвідувачів цього ресурсу. Такі сплески
відбувалися з урахуванням сезонних коливань.
Позитивна динаміка зростання простежувалася навесні 2022 року та на
початку 2023 року. Це пов’язано з підготовкою людей до літніх відпусток чи
відпочинку на зимові свята. У наступні місяці можемо спостерігати незначний
спад мірою завершення періоду відпусток. Поряд з цим привертає увагу і
висока цікавість відвідувачів до віртуальних турів.
Якщо на початок 2022 року кількість переглядів турів віртуальної
реальності на сайті сягала 288 разів, то в березні було вже 6813 переглядів, що
становило близько 30 % загального трафіку сайту.
Високий рівень цікавості до віртуальних турів зберігався протягом усього
періоду (квітень травень 2022 р.). Коливання цікавості до видів цього
контенту залежало і від туристичного сезону, свят.
Перспективність і необхідність цієї роботи засвідчує світова тенденція до
розширення сфер застосування віртуальної реальності. Звичне оцифрування
музейних виставок чи об’єктів культурної спадщини сьогодні вже буденна
практика.
На жаль, війна внесла корективи у всі галузі, і музеї не виняток. Багато з
них зараз фізично не приймають відвідувачів через небезпеку, пошкодження
або через те, що колекції евакуювали у сховища. У такій ситуації віртуальні
екскурсії та 3D тури є чи не єдиним способом для музею продовжувати свою
виставкову діяльність, а для нас з вами у цікавий спосіб дізнаватися про свою
історію та культуру.
Отже, роль інноваційних технологій у музеях України дуже важлива.
Збільшення контенту в онлайн-форматі стало єдиним засобом продовження
роботи музеїв та утримання відвідувачів під час війни. Сторінки в соціальних
мережах і сайти перетворились на основні інструменти такої роботи. Їх роль
зростала з 2019 р. із запровадженням карантину, а війна суттєво пришвидшило
ці процеси. До війни найактивніше вони відбувалися в центрально-східному та
північному регіонах. Вони мали найбільшу кількість розміщеної в інтернеті
інформації щодо музеїв та наявних культурно-історичних об’єктів (фото,
віртуальних турів). Сприяло цьому домінування в регіонах великих музеїв, які,
спираючись на підтримку громадськості, мали більші технічні можливості для
254
розгортання інноваційної інформаційної роботи в онлайн-режимі. Активність
відвідування інформаційних ресурсів безпосередньо залежить й від сезону. На
сучасному етапі піки активності припадають на період літніх відпусток і
зимових свят. Готуючись до відпустки чи свят, українці під час війни віддають
перевагу турам віртуальної реальності, а не традиційним фото чи відео, як це
робили до війни. Найбільший сплеск інтересу до віртуальних турів був у
березні травні 2023 р. , коли він сягав 30 % усього трафіку. Сама географія
відвідувачів інтернет-ресурсів музеїв на 80 % складалася з місцевих
користувачів, що наводить на думку про необхідність їх популяризації,
передовсім, в інших регіонах України. Це сприятиме не лише збільшенню
внутрішнього туристичного потоку, а й культурній та туристичній інтеграції
громадян. Окрім того, варто звернути увагу на світові тенденції розвитку, що
йдуть далеко вперед. Можливість вільного відвідання цього ресурсу може
розвинутися до ідеї онлайн-торгівлі сувенірною продукцією, з кур’єрською
доставкою додому.
На сучасному етапі в музеях України ще багато роботи щодо
впровадження інноваційності. Основними сучасними тенденціями
впровадження музейних інновацій, які можна буде використати в Україні:
1) Проекційне відображення перетворює великі та малі простори. При
проектуванні на стіни, стелю, підлогу та об’єкти, проекційне відображення
дозволяє оживити існуючі поверхні віртуальним вмістом, який можуть
переглядати користувачі, що стоять поблизу, або у масштабі стін будівлі
дивлячись здалеку. Цю техніку можна використовувати, щоб підкреслити
існуючі особливості в історичних будівлях, оживити конкретні форми та
структури, а також висвітлити конструкції, побудовані на замовлення для
інсталяції.
Як альтернатива екранам на мультимедійній виставці або як система для
підсвічування існуючих фасадів, створення та встановлення проекційного
відображення вимагатиме індивідуальної конструкції та встановлення. Останні
приклади використання включають виставку Ван Гога в манчестерському
MediaCity, яка значною мірою покладається на проекційне відображення, щоб
заповнити порожні стіни відео. Іншим прикладом є Harewood House та його
проекційна картографічна інсталяція «Luminescence» від мультимедійних
художників Дейва та Крістін Макгуайр. Будучи частиною виставки «Ніч в
особняку», він отримав нагороду «Інновація року» на конкурсі «Музеї +
спадщина» у 2020 році .
2) Бінауральна технологія додає звуку ефект занурення. Бінауральне аудіо
це тип аудіо, спеціально записаний у двох каналах для віддзеркалення двох
людських вух, щоб імітувати ефект занурення в звук під час відтворення.
Техніка повторює те, як люди природно чують звуки, створюючи ефект
фактичного чуття звуку в просторі. Це створює захоплюючий досвід, який
дозволяє відвідувачам музею відчути себе частиною виставки. Іншими словами,
бінауральний звук дозволяє відвідувачам «чути» у 3D.
Серед музеїв, які використовують цю технологію, є The Met. Виставка
Visitors to Versailles включала гарнітури, які відвідувачі могли носити. Замість
255
традиційних коментарів експертів про конкретні об’єкти цей бінауральний
аудіосигнал «розміщують» актори, що зображують королівських осіб, послів,
архітекторів, письменників-мандрівників і туристів, які подорожують у
відкритому вагоні з Парижа до Версаля.
3) «Цифрові близнюки» зберігають і відтворюють делікатні предмети.
Концепція «цифрового двійника» розширює об’єктну фотографію в 3D.
Фотограмметрія – процес отримання фотографій і об’ємних даних одночасно
дозволяє створити віртуальну модель, яку можна відсканувати, а потім
показати в 3D-просторі. Це процес, який сприяє збереженню фізичних об’єктів
шляхом їх миттєвого заморожування як частини цифрового архіву. Але це
також дозволяє відвідувачам задовольнити бажання брати предмети та
маніпулювати ними. Такі фірми, як лондонська Form Capture, пропонують
сканування об’єктів на місці та співпрацюють із такими компаніями, як
Британський музей, а також Nike і Google, створюючи 3D-знімки. Цю техніку
також використовує колекція віртуальних об’єктів Anglo Sikh Museum, які
можна не лише обертати та переміщувати у 3D у браузері, але й мати «гарячі
точки», що надають додаткову інформацію.
4) Безконтактні пожертви в безготівковому суспільстві. Коронавірус
практично знищив фізичну готівку, і це проблема для музеїв і пам’яток
культурної спадщини, які сподіваються максимально використати дрібні гроші
відвідувачів під час входу чи виходу. Але так само, як безконтактні платежі
очікуються в роздрібній торгівлі, так само безконтактні пожертви тепер є
найзручнішим способом пожертвування. Народний історичний музей
Манчестера (PHM) є одним із музеїв, які використовують технологію «tap-to-
give».
Через GoodBox, технологічну компанію, що спеціалізується на станціях
безконтактних пожертвувань «натисни, щоб дати», музей може збільшувати
пожертви та продовжувати взаємодіяти з відвідувачами, зберігаючи вхід
безготівковим у суспільстві вільним. Більше того, PHM повідомляє, що нова
статистика цифрових пожертвувань дозволяє більш стратегічно думати про те,
як дарують відвідувачі. Після встановлення технології було виявлено, що
відвідувачі роблять пожертви найбільше у вихідні дні, особливо між 13:00 та
14:00.
5) Голографічні дисплеї додають додатковий вимір візуальним
зображенням. Серед музеїв, які використовують цю технологію максимально
ефективно, є Музей Голокосту в Лос-Анджелесі, який представив голограму в
натуральну величину дизайнера Рене Фаєрстоун, яка пережила Голокост.
Firestone було знято за допомогою низки камер, а отримане відео було
перетворено на голограму, яка становить постійну інсталяцію під назвою
«Виміри у свідченнях», створену USC Shoah Foundation, некомерційною
організацією з Лос-Анджелеса, заснованою Стівеном Спілбергом.
Більш доступним варіантом є голографічна технологія дисплея з
вентилятором, яка використовує обертову світлодіодну панель, щоб створити
ілюзію плаваючого об’єкта. Ця технологія була використана компанією Virtual
256
On для створення тематичних голограм доктора ВООЗ на заході в
Британському інституті кіно (BFI).
6) Додатки як гід-екскурсовод. Цифровий рівень поверх існуючих
дисплеїв без потреби в мультимедійних інвестиціях, канал, через який можна
залишатися на зв’язку з відвідувачами, в останні роки зветься як цифрова
альтернатива для тих, хто не може відвідати особисто. Серед місць, де можна
прийняти путівники з додатків, і слідом за Central Park Conservancy, Black
Cultural Archives, є Yorkshire Sculpture Park (YSP), який співпрацював з
Bloomberg Philanthropies для створення цифрового путівника, доступного через
додаток Bloomberg Connects.
Додаток дозволяє відвідувачам відкривати вміст і отримувати доступ до
інформації про твори мистецтва, представлені YSP, відповідати на запитання,
які можуть з’явитися у типовому паперовому путівнику, а також надавати
фільми та аудіовміст. На YSP доступні аудіовізуальний путівник для головної
виставки Джоани Васконселос Beyond та окремі роботи таких як Альфредо Яар,
Калліопі Лемос, Хауме Пленса, RAQS Media Collective. Але більші музеї
почали створювати власні унікальні пропозиції. Серед них програма Pocket
Curator від The History of Science, яка пропонує більше інтерактивних способів
досліджувати музей із анімацією, аудіокоментарями та інтерактивними
демонстраціями музейних предметів.
7) VR як ворота у віртуальні музеї. Хоча AR/VR є усталеною
технологією, яка змінює спосіб демонстрації музеїв і експонатів, зараз вона
використовується для створення цілих віртуальних музеїв із кількома
виставками. Минулого року перший у своєму роді «віртуальний музей» був
запущений на платформі віртуальної реальності Curatours, яка була розроблена
спеціально для музеїв і галерей. Віртуальний «Музей пластику 2121» є
частиною програми «Творчі комісії» Британської ради, яка досліджує зміну
клімату в рамках глобальної ініціативи «Кліматичний зв’язок», заснована на
уявному майбутньому через 100 років, у якому поточні зусилля по обмеженню
використання пластику мають був ефективним. Це один із того, що, як
очікується, стане довгим списком віртуальних музеїв на платформі, що
відкриває двері для нового покоління музейних кураторів, нових можливостей
для створення досвіду у світі без бюджету та соціальної взаємодії з іншими
віртуальними користувачами, які можуть бути на іншому кінці земної кулі.
8) Технологія потоку відвідувачів. Музеї використовують технологію
потоку відвідувачів, щоб зрозуміти, як люди сприймають їхні експонати. Ці
дані використовуються для покращення досвіду відвідувачів, надаючи вміст,
який відповідає інтересам відвідувачів, і допомагаючи музеям організувати свої
колекції таким чином, щоб краще відповідати потребам відвідувачів. Цей новий
підхід назавжди змінив музейний ландшафт.
Museo dell'Opera del Duomo в Сієні є одним із тих, хто запровадив нову
технологію для допомоги в цьому процесі, який можна здійснювати через
відстеження з’єднань Wi-Fi, онлайн-продаж квитків, а у випадку з італійським
художнім музеєм через встановлення 3D датчиків. Використовуючи сенсорну
технологію підрахунку людей від Xovis, яка надає однакові послуги для
257
роздрібної торгівлі та транспортного сектору, датчики та технологія можуть
автоматизувати рух людей, дозволяючи краще складати маршрути та звітувати.
Отже, зарубіжний досвід демонструє перспективні інновації в музейній
справі, які можуть бути ефективно впроваджені в Україні. Але з метою
реформування соціальної ролі українських музеїв не слід обмежуватися
інноваційними проектами на рівні окремих установ. Важливо оптимізувати
систему управління музейною справою на рівні держави. Створення інновацій в
Україні особливо доречне. Більше того, важливо не просто створення спільних
цифрових каталогів українських музеїв, а й просування їх на західний ринок.
Інформування світової громадськості про музейні експонати в Україні матиме
комплексний вплив:
світ дізнаватиметься про культуру України, її багату історію,
досягнення, традиції тощо;
формуватиметься відкладений туристичний попит.
На сучасному етапі відвідування іноземними туристами українських
музеїв фактично обмежене у зв’язку з війною і високими ризиками для
подорожуючих. Але по закінченню війни інтерес до України буде досить
високим, можна очікувати притоку іноземних туристів. тому важливо вже
сьогодні сформувати їхні знання про вітчизняні музеї, представивши їх цифрові
колекції на спільних європейських музейних платформах;
результатом реалізації відкладеного попиту іноземних туристів після
закінчення війни стануть позитивні економічні наслідки для музейної сфери і
економіки нашої держави в цілому.
Отже, впровадження досвіду інших країн щодо створення спільної
платформи оцифрованих музейних експонатів є надзвичайно актуальним для
України саме сьогодні. Цей захід повинен ініціюватися передусім на рівні
держави. В умовах війни фінансування на нього можна шукати в міжнародних
організаціях.
258
3.2. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТУРИСТИЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ВІЙНИ *
Значних фінансових збитків економіці України, як й іншим державам
світу, завдала недавня пандемія коронавірусу у 2019-2021 рр., коли
міжнародний туризм був фактично паралізованим в усіх регіонах світу. А ще
більших фінансово-економічних і матеріальних утрат зазнала наша держава, в
тому числі її туристичний сектор, що складає понад 150 млрд дол. США, після
російського вторгнення 24 лютого 2022 р., яке й досі триває 1.
Завдяки наявним різноплановим ресурсам та умовам обслуговування в
міжнародному поділі праці туристично-рекреаційний комплекс України може
спеціалізуватися на видовищному, культурно-етнографічному, діловому,
спортивному, лікувально-оздоровчому, зеленому, гастрономічному, релігійно-
паломницькому, екстремальному, екзотичному та інших видах туризму. В
нашій країні наявні значні можливості та є потужний культурно-історичний та
природно-ресурсний потенціал для розвитку туристичного бізнесу та
збільшення числа іноземних туристів і розвитку внутрішнього туризму з
багатьма його галузями. Проте сучасний туристичний бізнес України багато в
чому відстає від зарубіжних конкурентів і потребує значної модернізації й
серйозних іноземних інвестицій та ефективних капіталовкладень, а
найважливіше питання сьогодення – припинення війни й відбудова її втраченої
економіки та інфраструктури.
Питаннями наукової оцінки збитків українського туризму та проблемами
його відбудови після війни займалися багато сучасних науковців, серед яких
слід указати праці О. Борсукова, Л. Демчик, А, Зарубіна, Р. Кривенкової, А.
Прочан, О. Роїк, Е. Сірук, І. Цуркан, Н. Щербакової та багатьох інших. Проте
цілісної наукової картини щодо подолання воєнних наслідків та перспектив
розвитку туристичної діяльності України після війни поки не сформовано. Така
наукова ситуація потребує чіткого окреслення перспектив розвитку
туристичної сфери нашої держави у післявоєнний період і вихід українського
національного туристичного продукту на міжнародний ринок турпослуг.
Україна має хороші перспективи для розвитку як внутрішнього, так і
міжнародного туризму. Адже вона у передвоєнні роки за рахунок туризму
отримувала майже 2 млрд дол. США, що за офіційною статистикою, становило
1,5 % від її річного сукупного ВВП2.
Україна має достатні туристично-рекреаційні ресурси для того, щоб стати
однією із перших у Східній Європі за числом відвідуванням іноземних
туристів. Адже на її території сконцентровані потужні та різноманітні
культурно-історичні та природно-заповідні об’єкти, а також вона має давню
цікаву історію, древні етнічні й релігійні традиції та звичаї, смачну кухню й
душевну гостинність, значну кількість обслуговуючих туристично-
рекреаційних підрозділів тощо. Найбільшу кількість туристичних підрозділів,
* Автор Патійчук В.О.
1 Державна служба статистики України. URL : ukrstat.gov.ua
2 Державне агентство розвитку туризму України. URL : tourism.gov.ua
259
за даними Державного агентства розвитку туризму України (ДАРТУ) на 2022
р., мають Дніпропетровська (429 закладів різної форми власності), Львівська
(372), Одеська (292), Харківська (261), Київська (231) та Черкаська (112)
області (табл. 1). Серед санаторно-курортних закладів домінують Одеська
(148), Запорізька (126), Херсонська (101), Дніпропетровська (96) та
Миколаївська (91) області. За числом культурно-історичних пам’яток
виділяються Дніпропетровська (11708), Харківська (9474), Черкаська (9103),
Запорізька (8906) та Чернігівська (8897) області. Серед закладів громадського
харчування домінують Київська (4943), Одеська (4084), Харківська (4058),
Львівська (3957) та Івано-Франківська (3146) області. Тобто по всій території
нашої держави наявні достатні туристично-рекреаційні ресурси та різноманітні
туристичні заклади, які функціонують у системі туристичного обслуговування.
Таблиця 1
Розподіл туристичних підрозділів в областях України станом на 2022 р.2
Область
Усього
турист.
підроз-
ділів
Заг. к-ть
працівн.
у турпідроз.
Чис-ть
санаторно-
курортн.
закладів
Чис-ть
місць у закл.
курортн.
відпочинку
Кі-ть
заклад.
гром.
харч.
Заг. кі-ть
істор.-
культ.
об’єктів
Вінницька
89
92
19
587
1895
4329
Волинська
96
63
64
2625
1114
1529
Дніпропетровська
429
312
96
8042
3267
11708
Донецька
96
49
68
8314
2623
2192
Житомирська
68
32
11
21
1253
6948
Закарпатська
87
61
34
872
3133
1568
Запорізька
153
190
126
14 808
2008
8906
Івано-
Франківська
124
485
29
1860
3146
3944
Київська
231
315
48
5525
4943
6190
Кіровоградська
72
29
17
1066
1029
5021
Луганська
46
11
4
352
1244
6152
Львівська
372
683
60
1741
3957
8479
Миколаївська
150
52
91
11 152
1185
5877
Одеська
292
531
148
16 714
4084
4449
Полтавська
150
37
23
1071
2343
4694
Рівненська
116
49
9
608
1388
2365
Сумська
106
43
17
773
1722
2592
Тернопільська
94
37
9
420
844
4172
Харківська
261
267
56
4 116
4058
9474
Херсонська
82
51
101
17 380
1395
5759
Хмельницька
88
83
16
1255
2913
2896
Черкаська
112
55
39
2 387
1663
9103
Чернівецька
79
116
7
485
1125
2371
Чернігівська
58
37
19
782
1118
8897
Аналіз динаміки туристичних потоків в Україні у 2000-2020 рр. свідчить,
що міжнародні туристичні прибуття та внутрішні туристичні переміщення
напряму залежать від політичної та соціально-економічної ситуації в ній. Так,
починаючи з 2000 р. до 2004 р. (до т. зв. «помаранчевої революції»), динаміка
прибуття іноземних туристів ву нашу державу постійно зростала, як і
260
збільшувалася кількість внутрішніх туристів (табл. 2). У 2004-2005 рр. у
період політичної нестабільності в нашій країні спостерігався спад туристичних
прибуттів як внутрішніх, так і зовнішніх. Така ситуація у функціонуванні
туристичної сфери нашої держави проявлялася й в 2014-2015 рр., коли
розпочалася політична криза в Україні, що пов’язана з анексією Криму й
початком війни на Сході та іншими політичними та соціально-економічними і
негараздами в її регіонах. Позитивна ситуація в динаміці прибуття іноземних
туристів та зростання виїзного туризму почала спостерігатися тільки під час
футбольного чемпіонату «Євро-2012», який відбувався влітку 2012 р. в Україні.
Ця подія викликала значний інтерес в іноземних туристів-вболівальників і
зумовила їх наплив у наступний рік, коли вона прийняла понад 27 млн
іноземних відпочивальників.
Таблиця 2
Динаміки туристичних потоків та туробслуговування в Україні у 2000-2020 рр.1
з п.
Роки
Кількість туристів,
обслугованих
туроператорами та
турагентами, усього осіб
В'їзні
(іноземні)
туристи, осіб
Виїзні
туристи, осіб
Внутрішні
туристи, осіб
1.
2000
2013998
377871
285353
1350774
2.
2001
2175090
416186
271281
1487623
3.
2002
2265317
417729
302632
1544956
4.
2003
2856983
590641
344332
1922010
5.
2004
1890370
436311
441798
1012261
6.
2005
1825649
326389
566942
932318
7.
2006
2206498
299125
868228
1039145
8.
2007
2206498
299125
868228
1039145
9.
2008
3041655
372752
1282023
1386880
10.
2009
2290097
282287
913640
1094170
11.
2010
2280757
335835
1295623
649299
12.
2011
2199977
234271
1250068
715638
13.
2012
3000696
270064
1956662
773970
14.
2013
3454316
232311
2519390
702615
15.
2014
2425089
17070
2085273
322746
16.
2015
2019576
15159
1647390
357027
17.
2016
2549606
35071
2060974
453561
18.
2017
2806426
39605
2289854
476967
19.
2018
4557447
75945
4024703
456799
20.
2019
6132097
86840
5524866
520391
21.
2020
2403987
50486
747932
160569
11 червня 2017 р. був ратифікований безвізовий режим України із
країнами ЄС (Австрією, Бельгією, Болгарією, Грецією, Данією, Естонією,
Іспанією, Італією, Кіпром, Латвією, Литвою, Люксембургом, Мальтою,
Нідерландами, Німеччиною, Польщею, Португалією, Румунією, Словаччиною,
Словенією, Угорщиною, Фінляндією, Францією, Хорватією, Чехією, Швецією)
та шенгенськими державами за межами Спільноти (Швейцарією, Норвегією,
Ісландією та Ліхтенштейном). Ця подія призвела до того, що виїзний туризм у
261
нашій державі різко збільшився у 2017 р. й сягнув понад 5 млн осіб у 2019 р.,
які виїхали за кордон на відпочинок (рис. 1).
Рис.1. Динаміка туристичного обслуговування в Україні у 2000-2019 рр. 3
Таким чином, аналіз динаміки туристичного обслуговування в Україні за
2000-2019 рр. свідчить, що тенденції до зростання або спадання туристичних
потоків як внутрішніх, так і зовнішніх, напряму залежать від суспільно-
політичної ситуації в нашій державі та за кордоном і зумовлені вони не лише
економічними чинниками й фінансовим становищем громадян країни, але
багато в чому визначаються зовнішньополітичними обставинами у світі в
цілому. Як було зазначено, у роки з політичними негараздами в Україні та
політичною напруженістю – значно скорочується наплив іноземних туристів, як
це було у 2004-2006 рр., а також у 2014 р. та фактично зараз, починаючи з
російського вторгнення 24 лютого 2022 р.
Досить прибутковим для туристичного бізнесу був 2019 р., коли нашу
країну відвідали понад 6 млн іноземних туристів, а середній чек перебування в
нашій державі за цей рік для зарубіжних гостей становив 526 дол. США. За
офіційними даними, найбільш відвідуваними регіонами у 2019 р. були Київська
обл. разом із столицею (327053 осіб), Львівська (69927), Івано-Франківська
(37609) та Одеська (20648) області, які мають значну туристично-рекреаційну
базу і достатній рівень туристичного обслуговування1.
У зв’язку з COVID-19 приїзд іноземних гостей в Україну, як і виїзд її
громадян закордон, у 2020 р. різко знизився через карантинні обмеження, які
впроваджувалися на території багатьох країн Європи й світу та нашої держави в
тому числі.
Аналіз динаміки туристичних зборів підприємств і фірм туристичного
обслуговування в Україні різних форм власності в 2013-2019 рр. свідчить, що
вони постійно зростали, як і частка доходів від туризму у сукупному ВВП
держави, за винятком 2014 р., коли відбулася анексія Криму та повалення влади
В. Януковича в країні (рис. 2).
Починаючи з весни 2020 р. роботу усіх туристичних закладів країни було
призупинено тотальним карантином. Головні туристичні потоки на період
3 Павліха Н., Цимбалюк І., Савчук А. Сталий розвиток туризму та рекреації: сучасні виклики й перспективи для
України: монограф. Луцьк: Вежа-Друк, 2022. 209 с.
262
літнього відпочинку були спрямовані того року на курортно-рекреаційні зони
Чорного та Азовського морів.
Рис. 2. Динаміка туристичних зборів підприємств і фірм туристичного
обслуговування в Україні різних форм власності та надходжень від діяльності
туризму до ВВП держави у 2013-2019 рр.3
Вони мали стихійний, неорганізований та самодіяльний характер.
Основні прибутки туристичного сезону літа 2020 р. осіли в приватному секторі
та тіньових бізнесових структурах приморських областей, які пропонували
закриті види відпочинку та ізольованого проживання. Це призвело до
підвищення екологічної напруги і збільшення цін на житло в приватному
секторі та готелях усіх форм власності в Одеській, Миколаївській, Херсонській
та Запорізькій областях, а також спричинило дорожнечу місцевих продуктів
харчування і зростання цін на всі види розваг у курортних поселеннях тощо.
Найбільш популярними для відпочинку в 2020 р. були такі курортні міста й
селища як Одеса, Сергіївка, Затока, Залізний порт, Скадовсь, Кирилівка,
Коблево, Генічеськ, Бердянськ, Арабатська стрілка та інші. В умовах карантину
більш організованого та контрольованого виду набув внутрішній туризм на
Заході держави в Буковелі, Моршині, Трускавці, Яремче, Східниці, Ворохті,
Рахові, Драгобраті, Мукачево та Сваляві, де в переважній більшості випадків
відпочивальникам заздалегідь потрібно було офіційно купувати туристичні
путівки, бронювати місця в готелях тощо. Значно збільшилося також число
відпочивальників на Шацьких озерах, що пов’язано з їх природною
привабливістю й неможливістю відвідувати Крим та інші морські рекреаційні
зони. За останній рік значно збільшилося число туристів на Шацьких озерах,
що пов’язано з привабливістю природи озерних ландшафтів і неможливістю
українців відвідувати рекреаційні території окупованого Криму, а також із
пандемією і забороною на в’їзд на курорти багатьох іноземних держав. Тому
попит на місцеві рекреаційні послуги постійно зростає, а також збільшується
загальне число відпочивальників на озері Світязь, що не завжди має позитивні
екологічні наслідки для поліської озерної екосистеми й призводить до його
обміління. Як свідчить реальна практика, карантинно-обмежувальна політика
держави не пішла на користь розвитку туризму та економіки України та будь-
якої країни світу загалом.
263
Динаміка інвестицій в український туристичних бізнес за 2010-2020 рр.
свідчить, що вони постійно зростали до 2014 р., коли розпочалася війна на
Сході держави, що призвело до падіння інвестування не тільки туристичної
сфери, але й дотичних до неї обслуговуючих галузей і видів діяльності,
включаючи готельно-ресторанну справу та розваги (табл. 3). Аналіз прямих
надходжень у вигляді інвестицій від держави та зарубіжних партнерів за
попереднє десятиріччя свідчить, що найбільша їх сума надійшла в туристичний
бізнес України у 2018 р. 6338,3 млн грн., 2019 р. 6978,4 млн грн. та 2020 р.
7384,1 млн грн. З початком російської агресії в лютому 2022 р. потік
інвестицій для розвитку українського туризму фактично припинився. Таблиця 3
Динаміка інвестицій у туризм та суміжні види діяльності в Україні у
2010–2020 рр.1
Роки
Усього
капітальних
інвестицій,
млрд грн.
Загалом у сфері
туризму та
суміжних видах
ді-сті, млн грн.
Мистецтво,
спорт, розваги
та відпочинок,
млн грн.
Готельний та
ресторанні
комплекси, млн
грн.
Частка у заг.
обсязі
інвестицій в
державі, %
2010
180,6
2009,9
976,7
1033,2
1,11
2011
241,3
3010,0
1437,3
1572,7
1,25
2012
273,3
4862,9
2598,0
2264,9
1,78
2013
249,9
4021,3
2544,5
1476,8
1,61
2014
219,4
1990,7
508,7
1482,0
0,91
2015
273,1
2437,4
1044,3
1393,1
0,89
2016
359,2
2447,8
969,9
1477,9
0,68
2017
448,5
3782,7
1649,2
2133,5
0,84
2018
578,7
6338,3
3663,2
2675,1
1,10
2019
624,0
6978,4
4146,2
2832,2
1,12
2020
678,5
7384,1
4752,8
3034,7
1,15
Незважаючи на суттєві обмеження та нові штами COVID-19 в 2021 р.,
географія країн, в які подорожували українські мандрівники, також
розширилася і становила 123 країни світу. Загальна кількість іноземців, які
відвідали Україну в 2021 р., у порівнянні з 2020 р. збільшилася на 26,3 %.
Лідерами в’їзду в Україну у 2021 р. були громадяни Молдови (1054 тис. осіб),
Росії (519 тис. осіб), Польщі (311 тис. осіб) та Білорусі (273 тис. осіб). Наші
співвітчизники виїжджали у цей рік в основному до Польщі (понад 4490 тис.
осіб), Туреччини (2050 тис. осіб), Угорщини (1720 тис. осіб) та Єгипту (1460
тис. осіб)4.
За даними Всесвітньої туристичної організації, у 2021 р. українські
туристи потратили понад 8 млрд дол. США на придбання туристичних путівок
за кордон і потратили близько 4 млрд дол. США на безготівковий розрахунок
відпочинку в зарубіжних туристичних центрах, не дивлячись на карантинні
обмеження та закритість кордонів у багатьох європейських та інших
туристичних країн світу 5.
4 Державна прикордонна служба України. URL : dpsu.gov.ua
5 Офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації. URL : www.unwto.org
264
В цілому туристична сфера України, як і весь її господарський комплекс,
у так званий передкарантинний період, знаходилася в кризовому фінансово-
економічному стані й потребувала значної модернізації та реформування із
залученням іноземних інвестицій та розроблення нових туристичних проєктів
тощо.
За даними Державної прикордонної служби України (ДПСУ),
пасажиропотік, що проходив через український кордон у 2021 р., становив 11
млн 250 тис. осіб, серед яких 4,3 млн були іноземці. Основними причинами
приїзду зарубіжних гостей до України, за оцінками ДПСУ, були дозвілля та
відпочинок (2,3 млн осіб), службове відрядження та налагодження ділових
стосунків (61 тис. осіб), лікування та діагностика (18 тис. осіб), спортивний
туризм (1,5 тис. осіб) та інші цілі (10 тис. осіб) (рис. 3)4.
Рис. 3. Основні причини відвідання іноземцями України у 2021 р6
За офіційними даними ДАРТУ, лідерами щодо сплати туристичних зборів
у 2021 р. були м. Київ (214,7 тис. грн.), Івано-Франківська (90,9 тис. грн.),
Львівська (65,8 тис. грн.), Київська (37,6 тис. грн.), Одеська (34,2 тис. грн.) та
Дніпропетровська (25,6 тис. грн.) області2. Лідерами щодо сплати туристичних
зборів у 2021 р. були м. Київ (214,7 тис. грн.), Івано-Франківська (90,9 тис.
грн.), Львівська (65,8 тис. грн.), Київська (37,6 тис. грн.), Одеська (34,2 тис.
грн.) та Дніпропетровська (25,6 тис. грн.) області. В цілому туристичний бізнес
в Україні у 2021 р. став збитковим й не зміг досягти показників 2018-2019 рр.
Щодо зовнішнього туризму, то він опинився у ще складнішому стані, адже
кордони більшості держав світу були закриті для переміщення.
Найбільшою загрозою для України стала російська агресія в лютому 2022
р., що призвела до катастрофічних наслідків не тільки в її економіці, але й в
гуманітарній сфері та руйнування різноманітних зв’язків із цією країною та її
союзниками Білоруссю, Сирією та Іраном й іншими державами, які її
підтримують. Багато людей на окупованих територіях й зонах бойових дій
втратили своє житло, роботу, майно, рідних і близьких. Тому велика частина
жителів України, за експертними висновками до 10 млн, змушені були втікати в
інші регіони держави, де спокійніше та за кордон. Чоловічій частині населення
держави влада взагалі відмовила у виїзді за кордон без суттєвих причин. Тому
виїзний туризм 2022 р. був вимушеним безпекових заходом і представлений в
6 Щербакова Н. О. Стан туристичної галузі України та процес її відтворення в післявоєнний період. Економіка
та суспільство. № 39, 2022 р.
265
основному жіночою частиною українців разом із дітьми. В’їздний туризм у цей
період був репрезентований приїздом іноземних акредитованих журналістів й
співробітників різноманітних представництв і відомств, уключаючи військових
радників та представників із гуманітарних питань, а також масовим напливом у
вересні 2022 р. хасидів до Умані. Тобто в 2022 р. в Україні домінував
внутрішній туризм, який майже на 45 % був представлений лікувально-
санаторними видами діяльності та рекреаційно-оздоровчий, що становив 29 %
із загальної структури туристичних переміщень населення в державі та
спортивний (майже 20 %) насамперед, відпочинок у Буковелі та інших
гірськолижних курортах і базах країни (рис. 4).
Рис. 4. Структура різновидів внутрішнього туризму в Україні у 2022 р.7
За офіційними даними ДАРТУ, в 2022 р. туристичні підрозділи держави
сплатили 1,551 млрд грн. податків, що на 31 % менше2.
Загальна кількість платників податків, які займаються туристичною
діяльністю, за цей рік скоротилася на 17 %. Кількість юридичних осіб, які
надавали туристичні послуги впала на 14 %, а фізичних на 18 %. Найбільшу
частку надходжень до держбюджету в 2022 р. сплатили готелі (898 млн грн.),
що на 30 % менше, ніж у попередньому. Зафіксовано також приріст сплаченого
податку на 46 % від діяльності пансіонатів й гуртожитків, що використовували
як тимчасовий притулок для людей, які змушені були залишити свої домівки
через війну. Проте частка сплаченого податку від діяльності турбаз і кемпінгів,
дитячих таборів відпочинку й спеціалізованих туристичних баз відпочинку
зменшилася на 57 %, де було сплачено 141 млн грн. податку проти 328 млн грн.
за 2021 р.
ДАРТУ відзначає, що відбулося також суттєве скорочення (на 35 %) від
діяльності туристичних операторів, які внесли в бюджету у 2022 р. 167 млн 858
тис. грн., турагенства 204,795 млн грн., що на 27 % менше від попереднього
року. Зростання державних податків було зафіксовано за цей рік лише у
Львівській (273 млн грн. проти 215 млн грн. 2021 р.), Київській (164 млн грн. і
майже 125 млн грн. відповідно) та Івано-Франківській (159 млн грн. і 131 млн
грн.) областях1. Тобто Львівщина, Франківщина та Закарпаття є досить
популярними туристичними регіонами під час війни серед внутрішніх
7 Бальме А. Туристична галузь під час війни: сучасний стан та перспективи. URL : weukraine.tv
266
відвідувачів, а Київщина (Ірпінь, Буча, Городянка, Гостомель), де відбувалися
звірства російської армії весною 2022 р. – серед іноземних гостей. Значний спад
податкових надходжень зафіксовано в м. Києві (на 46 %) та Одеській області
(на 58 %), що пояснюється частими прильотами ракет та повітряними
тривогами, які відлякують не тільки іноземних, але й внутрішніх туристів.
Експерти визначили найбільш вдалими та безпечними для звершення
подорожей у 2022 р. західні та центральні області України, де наявно багато
цікавих туристичних об’єктів. Проте й на цих територіях діють певні
обмеження, які мають свої відмінності та зумовлені певними вимогами
воєнного стану в нашій державі, які стосуються не тільки дотримання
комендантського часу, але й заборони наближення туристів і відпочивальників
до військових та об’єктів критичної інфраструктури й місць під охороною8.
Туризм в Україні у 2022 р. значно скоротив свою діяльність, адже на
території її десяти областей велися активні бойові дії й відбувалися численні
ракетні удари по мирним населеним пунктам майже всієї країни, а особливо в
столиці та крупним регіональним центрам, де наявні стратегічні
інфраструктурні об’єкти. Багато малих турфірм та інших туристичних
підрозділів України за минулі роки просто припинили свою діяльність. Значна
кількість співробітників малого та середнього бізнесу залишилися без роботи та
доходів. За оцінками експертів, зараз туристичний бізнес країни працює
приблизно на 30 %, орієнтуючись на подорожі всередині держави переважно
у західно- та центрально українському напрямку. Багато туристичних
підрозділів країни займаються волонтерством, підтримуючи армію, а також
переселенців, розміщуючи їх у санаторіях та організовуючи їхній переїзд за
кордон. Фахівці прогнозують, що із затягненням війни, ситуація у сфері
туризму буде значно погіршуватися.
За експертними оцінками, в порівнянні з минулим роком, бюджет 2023 р.
зможе отримати не більше 10 % від попереднього показника, загальна сума
прямих збитків в інфраструктурі та туризму України під час війни становить
114,5 млрд дол. США7. Найбільше пошкоджень туристичних об’єктів,
інфраструктури та культурної спадщини більше як за рік війни з Росією було
зафіксовано у Харківській, Донецькій, Запорізькій, Чернігівській, Сумській,
Київській, Херсонській та Луганській областях.
Через анексію Криму у 2014 р. Україна фактично втратила основні
Чорноморські курорти та лікувальні заклади на його узбережжі, які були по-
рейдерськи захоплені російським й місцевим колабораційним політикумом і
бізнесом. Також із початком широкомасштабної війни в 2022 р. й вторгнення
російської армії наша держава була позбавлена доступу до пляжно-
рекреаційних територій на Півдні, а особливо на Азовському морі вздовж
курортозон Мелітополя, Приморська, Бердянська, Маріуполя, Новоазовська.
В цілому, не беручи до уваги наслідків війни, динаміка іноземних
прибуттів в Україну у сучасних умовах її розвитку має сталу тенденцію до
8 Подорожі під час війни: які існують обмеження в областях України. URL : https://hromadske.ua/posts/podorozhi-
pid-chas-vijni-yaki-isnuyut-obmezhennya-v-oblastyah-ukrayini
267
збільшення. Проте цьому перешкоджає ряд чинників політичного та соціально-
економічного плану, транспортні та інфраструктурні проблеми, недостатній
рівень туристичного обслуговування населення, який міг би відповідати
міжнародним стандартам тощо. Україна має хороші перспективи для
нарощення прибуттів від іноземних туристів за рахунок наявних значних
історико-культурних та природних туристично-рекреаційних об’єктів, їх
різноманіття, а також людських ресурсів9.
Як зазначають науковці, внаслідок невдалих урядових реформ, які часто
змінювалися з приходом нової влади та корупцією в її верхніх ешелонах,
склалася катастрофічна ситуація в туристичному бізнесі України, коли 90 %
прибутків від іноземних туристів йшла на стихійну організацію туристичного
обслуговування в нашій державі та самообслуговування іноземців10.
Жоден з українських урядів так і не спромігся навести лад у всіх сферах
економічної та господарської діяльності країни, включаючи туристичну. При
наявності багатьох сприятливих ресурсів для розвитку іноземного туризму в
нашій країні, незадовільним є її державне фінансування та залучення іноземних
інвестицій на розвиток туристично-обслуговуючої інфраструктури, а також
наявно багато інших груп чинників, які стримують іноземні туристичні потоки
на її територію. Хоча, як свідчать експерти, були наявні іноземні інвестори,
наприклад китайські та турецькі, які зацікавлені у спрямування своїх коштів на
розвиток туристичного бізнесу в Україні та її південних регіонах зокрема5.
В сучасних воєнних умовах і затяжній суспільно-політичній та
фінансово-економічній кризі, а також частих ракетних обстрілах території
України в складному становищі опинилося багато галузей української
економіки й господарства, які могли б давати значний прибуток, у тому числі й
туристична сфера. Із закриттям зовнішніх українських кордонів, можна
сподіватися тільки на прибутки від внутрішнього туризму та налагодження
системи рекреаційно-туристичного обслуговування населення на мирних
територіях, дотримуючись правил безпеки та режиму військового стану який
функціонує на її території11.
Зараз у нашій державі з’явилося таке поняття як «вимушений туризм»,
який стосується насамперед виїзду жінок та дітей за кордон унаслідок боязні
потрапити в зону ведення бойових дій, ракетних обстрілів та іншої небезпеки.
За кордоном також перебуває багато наших співвітчизників, що були на
відпочинку або заробітках до 24 лютого 2022 р., які не змогли або не
побажали повернутися додому. Тому вони перебувають у т. зв. «затяжному
закордонному відпочинку» й шукають там можливість проживати та
харчуватися. Деякі іноземні країни, в т. ч. туристичні підрозділи та
обслуговуючі структури, надали їм таку змогу за певних умов і термінів.
9 Патійчук В., Якубович Р, Саванюк С. Основні чинники стримання іноземних туристичних потоків в Україну //
Abstracts of III International Scientific and Practical Conference «Theory, science and practice», Tokyo, Japan. 2020.
P. 130135
10 Туризм в Україні. URL : https://ukraineinvest.gov.ua/uk/industries/tourism/
11 Туризм в Україні під час війни: куди податися на вихідні. URL :
https://ua.igotoworld.com/ua/article/1493_turizm-v-ukrajini-pid-chas-viini-kudi-pojihati-na-vihidni.htm
268
В результаті нами проведеного SWOT-аналізу, було встановлено, що
сильними властивостями сучасного туристичного комплексу України: її вигідне
прикордонне геотуристичне положення та розвиток торгово-економічних і
культурно-ділових зв’язків із європейськими країнами; наявність значної
кількості важливих туристично-рекреаційних ресурсів як природних, так і
культурно-історичних походження, які відображають специфіку кожного
регіону держави, їх унікальні природні, кліматичні та етнічні особливості;
багата культурно-історична спадщина країни та цікаві традиції й звичаї
місцевого населення; високий ступінь туристично-рекреаційної цінності
місцевих рекреаційно-туристичних ресурсів; порівняно підвищена
територіальна концентрація різноманітних туристично-рекреаційних об’єктів
на території держави та мала віддаленість між ними; стимулювання розвитку
перспективних галузей туристично-рекреаційного обслуговування населення в
регіонах країни; можливість поєднання різних видів рекреації й туризму в
масштабах регіонів держави; зручність розміщення об’єктів туристичної
інфраструктури й відносно сприятлива транспортна доступність; орієнтація
діяльності туристичних підрозділів не тільки на внутрішнє туристично-
рекреаційне обслуговування, але й на міжнародний туристичний ринок;
відкритість і вільний доступ до переважної більшості туристично-рекреаційних
об’єктів держави значної частини населення тощо (табл. 4). Таблиця 4
Сильні і слабкі властивості, загрози і можливості туристично-
рекреаційного розвитку України
Сильні властивості
Слабкі властивості
1. Вигідне прикордонне геотуристичне
положення та розвиток торгово-економічних і
культурно-ділових зв’язків із європейськими
країнами.
2. Наявність значної кількості важливих
туристично-рекреаційних ресурсів як
природних, так і культурно-історичних
походження, які відображають специфіку
кожного регіону держави, їх унікальні
природні, кліматичні та етнічні особливості.
3. Багата культурно-історична спадщина країни
та цікаві традиції й звичаї місцевого населення.
4. Високий ступінь туристично-рекреаційної
цінності місцевих рекреаційно-туристичних
ресурсів.
5. Порівняно підвищена територіальна
концентрація різноманітних туристично-
рекреаційних об’єктів на території держави та
мала віддаленість між ними.
6. Стимулювання розвитку перспективних
галузей туристично-рекреаційного
обслуговування населення в регіонах країни.
7. Можливість поєднання різних видів
рекреації й туризму в масштабах регіонів
1. Мала відповідність місцевого
туристичного продукту міжнародним
стандартам і вимогам.
2. Дефіцит коштів для розвитку туризму
в регіонах України та неналежне його
фінансування з боку держави і місцевих
органів самовладдя.
3. Порівняно низький рівень розвитку
туристичної та транспортної
інфраструктури в регіонах держави.
4. Недостатній рівень підготовленості
кадрів багатьох туристичних підрозділів
країни (особливо для обслуговування
іноземних туристів).
5. Низька інвестиційна та ділова
активність суб’єктів господарювання у
галузі туризму в регіональному зрізі.
6.Недостатня рекламно-інформаційна
діяльність та її слабка
конкурентоспроможність у галузі
туризму на міжнародному рівні.
7. Низька ефективність системи
просування українського національного
турпродукту на загальнодержавному та
269
держави.
8. Зручність розміщення об’єктів туристичної
інфраструктури й відносно сприятлива
транспортна доступність.
9. Орієнтація діяльності туристичних
підрозділів не тільки на внутрішнє туристично-
рекреаційне обслуговування, але й на
міжнародний туристичний ринок.
10. Відкритість і вільний доступ до переважної
більшості туристично-рекреаційних об’єктів
держави значної частини населення.
міжнародному туристичних ринках.
8. Мала кількість гарантованих
регіональних програм та інвестицій у
розвитку туризму, а особливо для його
перспективних видів агро та
екотуризму, спортивно-екстремального,
видовищно-подієвого, гастрономічного
та релігійного тощо.
9. Недостатня кількість туристично-
рекреаційних та суміжних і
розважальних об’єктів у регіонах
країни.
10. Залишковий принцип фінансування
туристичної галузі на місцях у регіонах.
Можливі загрози
Сприятливі можливості
1. Російська агресія в Україні та тривалість
затяжних бойових дій на Півдні та Сході
держави.
2. Межування країни з агресоркою Росією та її
союзницею Білоруссю під час війни з
Україною є найбільшою загрозою сьогодення.
3. Зростання диспропорцій між різними
сферами господарчо-економічного розвитку в
регіонах держави та фінансовими
надходженнями на місцях.
4. Збільшення протиріч між місцевими
органами самовладдя на рівні територіальних
громад і регіонів країни між органами
центральної влади та урядом держави в цілому
щодо вирішення фінансово-економічних
проблем господарчого розвитку й туризму,
зокрема.
5. Підвищення загрози втрати культурно-
етнічної самобутності та рекреаційної
ідентичності кожного регіону в процесі
адаптації до європейських стандартів
туристичного обслуговування.
6. Ослаблення безпекових та санітарно-
епідеміологічних позицій в регіонах та країні в
цілому, які пов’язані із зростанням іноземних
туристичних потоків і наростанням сучасних
загроз підвищення злочинності, можливість
поширення тероризму, небезпечних хвороб
(наприклад, коронавірусу), залучення її в
процеси наркотрафіку та торгівлі людьми,
нелегальних міграцій тощо.
7. Збільшення антропогенного навантаження на
ландшафти та екосистему регіонів країни в
цілому.
8. Поява жорсткої конкуренції на
внутрішньому та міжнародному ринку
туристичних послуг серед суб’єктів
1. Покращення державного та
регіонального регулювання розвитку
туризму на рівні місцевих
територіальних громад.
2. Можливість вирішувати на місцях
проблеми інфраструктурного та
кадрового забезпечення розвитку
туризму в державі.
3. Поява й розвиток нових видів
туристично-рекреаційного
обслуговування в регіонах країни.
4.Стимулювання розвитку інноваційних
видів туристичної діяльності та
запровадження нових туристичних
маршрутів у регіонах держави.
5. Забезпечення конкурентноздатності
місцевого туристичного продукту на
регіональному, загальнодержавному та
міжнародному туристичному ринку.
6. Розробка нового
конкурентоспроможного туристичного
продукту, що може задовольняти попит
не тільки внутрішніх, але й іноземних
відпочивальників.
7. Збільшення можливостей для пошуку
шляхів залучення іноземних і
внутрішніх інвестицій для розвитку
туризму в регіонах та удосконалення
туристичної інфраструктури на основі
реалізації міжнародних проєктів.
8. Залучення потенційно нових
туристичних споживачів, уключаючи
іноземних, й переформатування
туристичних потоків на території
держави.
9. Формування нового туристичного
іміджу України та просування її
270
туристичного комплексу, яку не зможуть
витримати багато дрібних турфірм та інших
підрозділів функціонування туризму.
9. Зростання вартості на туристичні послуги в
державі й наближення їх до
середньоєвропейських цін у галузі
туристичного обслуговування населення.
10. Можливість появи монополізації на
внутрішньому туристичному ринку та захід на
її ринки потужних міжнародних туристичних
агенцій, а також не зовсім чесних суб’єктів
міжнародної туристичної діяльності та відомих
туристичних ТНК, які будуть диктувати свої
вимоги.
туристичного продукту на
регіональному, національному та
міжнародному ринках туристичних
послуг.
10. Можливість запровадження нових і
перспективних видів туристично-
рекреаційної діяльності після війни та
залучення іноземних інвесторів тощо.
Слабкими властивостями українського туризму є: мала відповідність
місцевого туристичного продукту міжнародним стандартам і вимогам; дефіцит
коштів для розвитку туризму в регіонах України та неналежне його
фінансування з боку держави і місцевих органів самовладдя; порівняно низький
рівень розвитку туристичної та транспортної інфраструктури в регіонах
держави; недостатній рівень підготовленості кадрів багатьох туристичних
підрозділів країни (особливо для обслуговування іноземних туристів); низька
інвестиційна та ділова активність суб’єктів господарювання у галузі туризму в
регіональному зрізі; недостатня рекламно-інформаційна діяльність та її слабка
конкурентоспроможність у галузі туризму на міжнародному рівні; низька
ефективність системи просування українського національного турпродукту на
загальнодержавному та міжнародному туристичних ринках; мала кількість
гарантованих регіональних програм та інвестицій у розвитку туризму, а
особливо для його перспективних видів агро та екотуризму, спортивно-
екстремального, видовищно-подієвого, гастрономічного та релігійного тощо;
недостатня кількість туристично-рекреаційних та суміжних і розважальних
об’єктів у регіонах країни; залишковий принцип фінансування туристичної
галузі на місцях у регіонах тощо.
Основними можливими загрозами для розвитку туристичної сфери
України та її економіки в цілому та підтримання суверенітету держави є:
російська агресія в Україні та тривалість затяжних бойових дій на Півдні та
Сході країни; її межування з агресоркою Росією та її союзницею Білоруссю
під час війни з Україною, що є найбільшою загрозою сьогодення; зростання
диспропорцій між різними сферами господарчо-економічного розвитку в
регіонах держави та фінансовими надходженнями на місцях; збільшення
протиріч між місцевими органами самовладдя на рівні територіальних громад і
регіонів країни між органами центральної влади та урядом держави в цілому
щодо вирішення фінансово-економічних проблем господарчого розвитку й
туризму, зокрема; підвищення загрози втрати культурно-етнічної самобутності
та рекреаційної ідентичності кожного регіону в процесі адаптації до
європейських стандартів туристичного обслуговування; ослаблення безпекових
та санітарно-епідеміологічних позицій в регіонах та країні в цілому, які
271
пов’язані із зростанням іноземних туристичних потоків і наростанням сучасних
загроз підвищення злочинності, можливість поширення тероризму,
небезпечних хвороб (наприклад, коронавірусу), залучення її в процеси
наркотрафіку та торгівлі людьми, нелегальних міграцій тощо; збільшення
антропогенного навантаження на ландшафти та екосистему регіонів країни в
цілому; поява жорсткої конкуренції на внутрішньому та міжнародному ринку
туристичних послуг серед суб’єктів туристичного комплексу, яку не зможуть
витримати багато дрібних турфірм та інших підрозділів функціонування
туризму; зростання вартості на туристичні послуги в державі й наближення їх
до середньоєвропейських цін у галузі туристичного обслуговування населення;
можливість появи монополізації на внутрішньому туристичному ринку та захід
на її ринки потужних міжнародних туристичних агенцій, а також не зовсім
чесних суб’єктів міжнародної туристичної діяльності та відомих туристичних
ТНК, які будуть диктувати свої вимоги тощо.
Сприятливими можливостями для розвитку туризму в Україні, на нашу
думку є: покращення державного та регіонального регулювання розвитку
туризму на рівні місцевих територіальних громад; можливість вирішувати на
місцях проблеми інфраструктурного та кадрового забезпечення розвитку
туризму в державі; поява й розвиток нових видів туристично-рекреаційного
обслуговування в регіонах країни; стимулювання розвитку інноваційних видів
туристичної діяльності та запровадження нових туристичних маршрутів у
регіонах держави; забезпечення конкурентноздатності місцевого туристичного
продукту на регіональному, загальнодержавному та міжнародному
туристичному ринку; розробка нового конкурентоспроможного туристичного
продукту, що може задовольняти попит не тільки внутрішніх, але й іноземних
відпочивальників; збільшення можливостей для пошуку шляхів залучення
іноземних і внутрішніх інвестицій для розвитку туризму в регіонах та
удосконалення туристичної інфраструктури на основі реалізації міжнародних
проєктів; залучення потенційно нових туристичних споживачів, уключаючи
іноземних, й переформатування туристичних потоків на території держави;
формування нового туристичного іміджу України та просування її
туристичного продукту на регіональному, національному та міжнародному
ринках туристичних послуг; можливість запровадження нових і перспективних
видів туристично-рекреаційної діяльності після війни та залучення іноземних
інвесторів тощо9.
Фахівці відзначають, що для виходу туристичної сфери країни з будь-якої
системної фінансово-економічної та управлінської кризи, беручи до уваги
складні політичні умови функціонування в державі та конфліктні ситуації й
прояви, слід ужити різноманітних комплексних заходів, алгоритм реалізації
яких повинен включати в себе такі дії (рис. 5):
проведення комплексних досліджень туристичного ринку країни та
встановлення головних проблем і диспропорцій в його розвитку;
запровадження нової монетарної політики у сфері туризму та пошук
нових джерел його фінансування;
272
запровадження нових податкових правил та їхньої адаптації до
динамічних змін у системі оподаткування різних форм туристичної діяльності,
включаючи іноземні ТНК у сфері туризму, які зайшли на територію держави;
проведення ефективних реформ у галузі туризму;
надання державної підтримки та фінансування для спеціальних видів
туризму (т. зв. ендемічних), які відображають специфіку цієї країни;
перегляд кадрової політики та системи підготовки туристичних
працівників;
розробка нових туристичних проєктів і бізнес-планів для конкретних
територій (об’єктів, регіонів);
повне перезавантаження туристичного комплексу країни та всіх його
галузей рекреаційно-туристичного обслуговування населення, включаючи як
основні туристичні види діяльності, так й обслуговуючі та інфраструктурні і
розважальні;
запровадження нових форм і видів туристичного обслуговування
населення на основі вивчення попиту населення як на внутрішньому, так і на
зовнішньому ринках;
розвиток усіх форм партнерства, включаючи приватне та пошук
потенційних інвесторів для реалізації конкретних туристичних проєктів тощо12.
Рис. 5. Структурні економічні заходи, щодо виходу туризму з кризи в державі13
З метою удосконалення та оптимізації розвитку туристичної сфери України
в сучасних кризових умовах її функціонування та стані війни необхідним, на
наш науковий погляд, є реалізація таких цілей: повне припинення війни та
встановлення стійкого миру; законодавча підтримка розвитку туризму в
державі, а також підтримка іноземних інвесторів; формування якісно нового
позитивного туристичного іміджу країни на міжнародному ринку туристичних
послуг; комплексний розвиток туристичної сфери, включаючи суміжні галузі та
індустрію розваг; проведення якісного моніторингу за розвитком туризму в
країні, включаючи й іноземний; планування й запровадження нових
спеціалізованих туристичних маршрутів із залученням іноземних фахівців у
туристичній індустрії; запровадження європейських і світових стандартів
туристичного обслуговування населення; підготовка спеціалізованих
12 Measures to Support Travel and Tourism. URL : https://www.unwto.org/covid-19measures-to-support-travel-tourism
13 Прочан А. Ризики та прогнози впливу пандемії COVID-19 на розвиток туристичної індустрії // Управління
розвитком сфери гостинності: регіональний аспект : матеріали Міжнародної науково-практичної онлайн-
конференції, м. Чернівці, 5 травня 2022 р. Чернівці : Технодрук, 2022. С. 183-185
273
туристичних кадрів із знанням специфіки функціонування галузі та досконалим
знанням кількох іноземних мов тощо14. Для всіх регіонів України необхідно
шукати шляхи покращення ситуації в розвитку туристичного бізнесу, а також
більше приділяти питанням його державного фінансування та інвестування. На
нашу думку, в країні необхідним є зменшення податків із боку держави на
ведення дрібного туристичного бізнесу, лібералізацію візової політики в країні,
модернізацію туристичної інфраструктури та застосування нових підходів в
управлінні цією сферою економіки й нова рекламна туристична компанія на
зовнішньому ринку туристичних послуг15. Вважаємо, що для покращення
ситуації в розвитку туристичної сфери України, її модернізації та орієнтації на
зовнішньо-туристичний ринок, а також запровадження нових видів
туристичного обслуговування населення, необхідно застосування таких
різнопланових заходів: посилення рекламно-інформаційної діяльності у т. ч. на
міжнародному рівні; розвиток та оновлення туристичної інфраструктури;
ремонт та будівництво доріг у державі; забезпечення транспортної доступності
до туристичних об’єктів і використання нових видів транспорту; удосконалення
туристичного обслуговування на селі; популяризацію українського
туристичного продукту та посилення рекламно-інформаційної роботи в цій
сфері; налагодження сприяння зацікавлених осіб та структур у розвитку
перспективних видів туризму; проведення комплексних науково-пошукових
робіт та видання спеціалізованої поліграфічної та рекламно-туристичної
продукції; розробку й прокладання нових спеціалізованих туристичних
маршрутів; залучення іноземних консультантів у сфері туристичної діяльності;
запровадження європейських і світових стандартів туристичного
обслуговування населення; підготовку спеціалізованих кадрів; залучення
державних коштів, спонсорських та інших інвестиційних надходжень у
розвиток туристичної сфери тощо.
Пропозиції деяких фахівців щодо переведення туристичної діяльності в
країні у «режим онлайн» викликає здивування та нерозуміння того, що ніякі
заочні екскурсії до культурних пам’яток або віртуальні відеоролики про
природу та красу України – не замінять реальні подорожі та не принесуть таких
емоцій іноземним туристам, як реалі, а саме головне не дадуть фінансових
прибутків державі. Так звані «онлайн-подорожі», на наш науковий погляд,
можна використовувати лише як елемент реклами, і не більше. Їх ефект
можна порівняти з рекламою про смачну та здорову їжу, проте їсти людині
хочеться реально, а не віртуально. Так само й відчуття від фізичного
відпочинку в туристичній поїздці ніяк не замінять її уявні мріяння. Для тих, хто
з фізичних причин (за вадами здоров’я), чи фінансової неспроможності та
інших суттєвих причин не може подорожувати такий вид туризму можна
14 Патійчук В., Якубович Р., Ціпошук С. Головні тенденції динаміки іноземних туристичних потоків в Україні //
Abstracts of VI International Scientific and Practical Conference «About the problems of science and practice, tasks and
ways to solve them», Milan, Italy. 2020. P. 131136
15 Патійчук В., Барський Ю., Ціпошук С. Нові тенденції розвитку туризму в Україні // The X International
scientific and practical conference «Trends in the development of modern scientific thought», Vancouver, Canada.
2020. P. 195-200.
274
використовувати як інклюзивний пізнавально-культурний елемент віртуальної
подорожі.
ДАРТУ запропонувала іноземним та українським туристам у 2022 р.
безпечні та цікаві маршрути до м. Острог Рівненської обл. (древнє культурно-
історичне поселення, яке існує з часів Київської Русі з старовинною фортецею
та давнім монастирем); Сколівські бескиди на Львівщині (Національний
природний парк із живописними природними краєвидами, буковими та
ялиновими лісами, невеликими водоспадами, старовинною фортецею, озерами
та джерелами); урочище Буша, що на Вінниччині (капище із залишками
трипільської культури та цікавою природою); найвисокогірніше село в Україні
Дземброня, що на Франківщині (цікаві карпатські традиції та етнопоселення);
середньовічне городище Стільсько на Львівщині («столиця» білих хорватів);
Тясминський каньйон, що на Черкащині; м. Солотвино на Закарпатті олоні
озера); древній зруйнований монастир Бакота на Хмельниччині та інші2.
Вважаємо, що в межах нашої держави зараз можна запропонувати
набагато більше цікавих і різноманітних туристично-пізнавальних й
рекреаційно-оздоровчих маршрутів до відносно мирних територій України у
західній та центральній її частині, які можуть давати значні фінансові прибутки
(табл. 5). Таблиця 5
Пропоновані нові екотуристичні та культурні маршрути в Україні під час
війни11
Назва
туристичного
маршруту
Область,
де знаходиться
Опис
маршруту
Основні туристичні дестинації
Сколівські
Бескиди
Львівська
Природний парк
українських Карпат, до
якого входять:
19 маршрутів; 2
екостежки загальною
протяжністю 146 км; 11
рекреаційних пунктів; 2
туристичні притулки; 4
екоцентри; 2
інфоцентри; 2 музеї:
Сколівський історико-
краєзнавчий та
Коростівська
Вузькоколійка.
Гірські вершини Лопата,
Парашка, Магура чи Високий
Верх; скелі Довбуша;
Тустанська фортеця; числення
бойківська архітектура;
Оглядова вежа на г. Цехів
Верх; «Вели бескиди»; «Мала
Річка» ; численні спортивні
заклади; місцева кухня тощо
«Подільські
Товтри»
Хмельницька
Найбільший природний
парк Європи, до якого
входять складу
входить: 130 рекреац.
територій та об’єктів
природно-заповідного
фонду, серед яких 15
заказників, 4 геологічні
пам’ятки природи,
Затоплене село Бакота зі
скельним монастирем;
Смотрицький каньйон;
Хотинська фортеця; печера
«Атлантида»; Китайгородське
відслонення; місцева
архітектура XV–XVІІІ ст.; м.
Кам’янець-Подільський;
сплави й риболовля на Дністрі;
275
ботанічний сад, 3
парки-пам’ятки садово-
паркового мистецтва
тощо
численні мінеральні джерела,
еколого-пізнавальні маршрути,
рекреаційні зони із місцями
для пікніка; орнітологічний
центр тощо
«Вигода»
Івано-
Франківська
Бойківське село
міського типу Вигода
розташоване в підніжжі
Карпат між річками
Свіча та Мізунка,
відомий етнографічно-
культурний та
екологічний центр
Прикарпаття
Смт. Вигода; рекреаційні зони
р. Свіч і Мізунка; Мізунські
водоспади; лабіринти ходів
Скель Довбуша; унікальне
болото Ширковець із
реліктовими видами
рослинності; подорож
Карпатським трамваєм;
бойківські світлиці з
експонатами; музей «Центр
спадщини Вигодської
вузькоколійки»; 200-літня
садиба «Бойківські світанки»;
центр бджолиної терапії;
гастрономічні агросадиби
«Дарваїв кут» і «Бойківські
світанки»; овеча ферма
«Дубовий кут» тощо
«Синьоока
Волинь»
Волинська
Шацький природний
національний парк,
який включає 50 тисяч
гектарів природи
Полісся, о. Світязь та
інші 23 озера з
унікальною флорою та
фауною; 4 зони
відпочинку: «Світязь»,
«Гряда», «Урочище
Гушово» й «Пісочне»
тощо
м. Луцьк із історико-
культурним заповідником
«Старе місто»; Луцький замок;
Луцьке підземелля; зоопарк;
Олицький палац; виставка
тюльпанів «Волинська
Голландія»; козуляча ферма;
Цуманська пуща; страусина
ферма; м. Ковель, м. Любомль,
м. Шацькь; музеї сучасного
мистецтва й технічного
прогресу Корсаків, волинської
ікони тощо
Мандруй
Полтавщиною
або
«Полтавська
галушка»
Полтавська
Велика історико-
культурна та
етнографічно-
екологічна територія
Полтавщини, яка
включає численні
мальовничі ландшафти,
культурні пам’ятки,
музеї, виставки,
ярмарки, агросадиби,
дендропарки, колоритні
полтавські села;
регіональний
ландшафтний парк
«Диканський»;
Блакитне озеро;
Сорочинці, м. Полтава,
культурний комплекс на
Івановій горі; столітня
обсерваторія; туристично-
видовищний комплекс
«Сорочин Яр»; готельно-
ресторанний комплекс
«Verholy Relax Park»; музей
пива та самогону; Кочубеївські
дуби, яким 600–800 років;
хутір Диканька; столиця
українського гончарства –
Опішня; некрополі Більського
городища та городища
скіфського часу Кардашів Вал
(VI століття до н. е.); лісова
276
«ВелоПолтави»;
Національний музей-
заповідник
українського
гончарства з
меморіальним музеєм-
садибою гончарки
Олександри Селюченко
та музей родини
Кричевських тощо
ферма «Лісовий равлик»;
кулінарна екоагросадибі-музей
«Лялина Світлиця»; екопарк
«Ковалівка»; етнопоселення
«Старий хутір» тощо
«Зачарована
Десна»
Чернігівська
Міжрічинський
регіональний
ландшафтний парк із
численними
екостежками через
соснові ліси,
льодовикові піщані
дюни та непрохідні
болота; Міжрічинське
водосховище
Ландшафти р. Десна; м.
Козелець; інтерактивний музей
традиційних лісових
промислів Полісся та
агросадиба в с. Отрохи;
численні дерев’яні церкви
XVIII-ХІХ ст.; колишній
військовий полігон із дотами;
флористичний центр тощо
Парк природи
«Боремицьке»
Чернігівська
Флористично-
фауністична
рекреаційна зона
«Боремицьке», яка
об’єднує природний
парк з численними
екостежками та госп.
угіддями, конюшнями,
пасікою, котеджними
будиночками тощо
Агросадиба «Боремицьке»;
бджолиний «Апі-центр»;
інтерактивний музей-виставка;
мінізоопарк та музей «Диких
котів»; тенісні корти; поле для
бадмінтону та стрільби з лука;
лодочна й велосипедна
станція; кінна станція;
автопарк для сафарі тощо
«Цікаві місця в
Чернівцях»
Чернівецька
Історико-культурна
частина м. Чернівці
Резиденція Буковинських
православних митрополитів;
міська ратуша; будинок-
корабель; кафедральний собор
Святого Духа; Миколаївський
собор; вірменська церква;
єврейське кладовище; церква
Святої Трійці; німецький
будинок; театральна площа;
Чернівецький обласний музей
народної архітектури та
побуту; Центральний парк
культури та відпочинку ім. Т.
Шевченка та ін.
Історичний
Львів
Львівська
Історична частина
Львова
Львівський оперний театр;
італійський дворик; площа
Ринок; Львівська ратуша;
Домініканський собор;
Вірменський квартал; собор
Святого Юра; палац
Потоцьких; каплиця Боїмів, г.
«Високий замок»: львівський
277
арсенал: аптека-музей та ін.
Визначні
пам’ятки
Вінниці
Вінницька
Архітектурно-історичні
та культурні пам’ятки
Вінничини
Преображенський собор;
Миколаївська церква;
Домініканський костел і
церква капуцинів-
францисканців; особняки
Львовича та Чекова; музей
Пирогова; колишня ставка
Гітлера; світлозвуковий
фонтан Рошен; водонапірна
вежа; вінницькі мури;
єврейський квартал;
центральний міський парк .
«Зелені
Карпати»
Львівська,
Івано-
Франківська
Мальовничий
Карпатський регіон із
чудовими екологічними
краєвидами та
історичними місцями
(міста: Полонина,
Коломия, Моршин,
Трускавець, Східниця)
Найвища вершина України –
Говерла; г. Шпиці, Піп Іван,
Петрос Чорногірський;
Манявський водоспад і
монастир; сріблясті водоспади
в Шешорах, Женецький Гук і
Прутський; оз. Бребенескул і
Марічейка; палац Шенборів
«Мальовниче
Закарпаття»
Закарпатська
Цікаві місця Закарпаття
(Ужгород, Мукачево,
Свалява, Солотвино,
Берегово, Хуст, Кваси,
Іршава, Синяк та ін.)
Оз. Сине вир; водоспад Шипіт;
село десяти музеїв Колочава;
замоки Паланок, Сент-
Міклош, Ужгородський та
Середнянський; оленяча і
страусина ферми; долина
нарцисів; термальні та
мінеральні джерела тощо
«Містичний
Дніпро»
Дніпропетро-
вська
Дивовижні місця м.
Дніпро та
Дніпропетровщини
Монастирський острів,
Катеринославський бульвар,
Преображенський собор, парк
Глоби, музеї ретро-
автомобілів, аерокосмічний та
музей Яворницького, Марефо-
Херсонський міст, виставка
міні скульптур, Центр
«Менора»,Дніпровська
набережна тощо
Бакота –
«Українська
Атлантида»
Хмельницька
Рекреаційно-заповідна
зона над Дністром,
поблизу с. Бакота
Дивовижна заплава р. Дністер,
руїни історичного поселення,
древній скельний монастир,
водосховище, центр розваг,
спортивна станція тощо
Перлини
Рівненщини
Рівненська
Відомі туристичні
маршрути Рівненщини
Поле Берестецької битви, Тара
канівський форт, Білівські
пагорби, «тунель кохання»,
Дубнівський замок,
Острозький замок і монастир,
Березнівський дендропарк,
Соколині гори, базальтові
стовпи, рівненський зоопарк та
278
ін.
Шевченківсь-
кими місцями
Черкаська
Подорожі відомими
Шевченківськими
місцями та іншими
історико-культурними
та рекреаційними
територіями
Черкащини
Національний дендропарк
«Софіївка», Буцький каньйон,
національний Шевченківський
музей, Чернеча гора, історико-
культурні заповідники
«Чигирин», «Корсунь-
Шевченківський»,
«Трипільська культура»,
«Трахтемирів», Жашківський
кінно-спортивний комплекс,
мисливський палац,
Мотронинський монастир,
рекрозона Водяники й ін.
Духовні скарби
Тернопільщини
Тернопільська
Відомі туристичні
локації Тернопільщини,
включаючи Почаївську
Свято-Успенську лавру
та Кременецький
історико-культурний
заповідник тощо
Почаївська Успенська лавра,
Кременецький та
Зарваницький монастирі,
Кременецький історико-
культурний заповідник,
Русилівський та Джуринський
водоспади та «Дівочі сльози»,
Каньйон р. Серет,
Плебанівський віадук,
урочище «Криве»,
Капустинський кар’єр і ін.
Падінню прибутків та занепаду туристичної галузі в нашій державі, на
наш науковий погляд, сприяє багато проблем розвитку цієї галузі економіки, а
також наявна низка негативних чинників: політичні (військові дії на Сході та
Півдні України; політична нестабільність у державі; корупція у владі тощо);
економіко-управлінські (недостатній рівень розвитку туристичної
інфраструктури; низький рівень обслуговування населення в туризмі та
суміжних галузях; недостатність фінансування туризму в цілому; негативні
наслідки вжитих господарчих реформ попередніх десятиріч тощо);
інфраструктурні (застарілі об’єкти туристичного обслуговування та їх
інфраструктура; недостатня транспортна інфраструктура та якість доріг у країні
та ін.); рекламно-інформаційні (негативний зовнішній туристичний імідж
України; слабкий розвиток туристично-рекламної індустрії; нестача позитивної
інформації про український тур-продукт на зовнішньому ринку тощо);
соціально-безпекові та ментальні (проблема з підготовкою кадрів у сфері
туризму та гостинності; високий рівень бідності й злочинності та
захворюваності у більшості регіонів держави; відсутність надійних безпекових
гарантій за перебування іноземних туристів на українській території;
неготовність іноземних туристів правильно сприймати український менталітет
тощо) та інші. Окрім того, в сучасних умовах соціально-економічного і
політичного розвитку української державності на її території практикуються
незаконні види туристичної діяльності такі як секс-туризм, шопінг-туризм
антикваріатом, бурштином і мистецькими цінностями, активізуються тури в
279
Україну за батьківським донорством і сурогатним материнством, а також
спостерігаються інші заборонені види «туристичної» діяльності
трансплантація органів, придбання незаконної зброї, яку легко отримати в
результаті наявності на території країни зони бойових дій тощо.
За умови припинення війни, покращення політичної ситуації в країні та
налагодження ефективності соціально-економічних реформ і подолання
кризових наслідків та інших небезпечних соціально-політичних й фінансово-
економічних наслідків, наша держава має хороші перспективи для розвитку
багатьох нових видів туристично-рекреаційного обслуговування населення.
Наприклад таких, як подальший розвиток зеленого або сільського туризму,
культурно-етнографічного, видовищного і ділового, спортивного та лікувально-
оздоровчого, екзотичного, екстремального та гастрономічного, релігійно-
паломницького, промислового й господарського, транзитного, меморіального,
військового, медичного та інших видах туризму (табл. 6). Таблиця 6
Перспективні види розвитку туризму в Україні та їх ресурси14
з п
Нові види
туризму
Основні ресурси для їх
розвитку
Можливі шляхи
вирішення
1.
Зелений
або сільський
Живописні сільські ландшафти
країни, а також їх краєвиди та
сприятлива екологічна ситуація
в багатьох її регіонах; сільські
звичаї й побут; смачна
екологічно чиста кухня;
численні сільські садиби тощо
Посилення рекламно-
інформаційної діяльності у т. ч. на
міжнародному рівні; надання
податкових пільг для приватного
сектора в цьому виді туризму;
удосконалення туристичного
обслуговування на селі тощо
2.
Етнографіч-
ний
Цікава та специфічна етно-
регіональна культура та
обрядовість у державі; етно-
графічні заказники; численні
краєзнавчі етнографічні світлиці
в містах і селах країни; місця, де
відбуваються етнографічні
дійства, фестивалі, забави тощо
Популяризація української
етнічної культури та посилення
рекламно-інформаційної роботи в
цій сфері; сприяння зацікавлених
осіб та структур у розвитку цього
виду туризму
3.
Ностальгій-
ний
Україна є осередком історичних
поселень багатьох етнічних
спільнот, які проживали на її
території; наявність залишків
господарчих і житлових споруд,
храмів, які належали їх етнічним
осередкам, етнічні та поховання
родичів й ін.
Проведення комплексних
науково-пошукових робіт та
видання спеціалізованої
поліграфічної та рекламно-
туристичної продукції; розробка й
прокладання нових спеціалізова-
них маршрутів; відновлення й
розбудова інфраструктури тощо
4.
Гастроно-
мічний
Цікава та специфічна українська
кухня; смачні та ідентичні
регіональні страви; цікаві
гастрономічні традиції та
релігійно-обрядові події в
регіонах держави
Оновлення рекламно-інформа-
ційної продукції з проблематики;
покращення інфраструктури у
потенційних гастрономічних
центрах країни; залучення
іноземних консультантів та ін.
5.
Релігійно-
паломницький
Цікава тисячолітня історія
християнства на території
країни; численні старовинні
Налагодження належної
рекламно-інформаційної роботи;
підготовка спеціалізованих кадрів
280
храми та монастирі; багато
чудотворних ікон і мощей
угодників Божих; цілющі
джерела тощо
і розробка нових турів; сприяння
зацікавлених і церковних
структур у розвитку релігійно-
паломницького туризму
6.
Некротуризм
Наявність на території країни
численних некро-об’єктів
(некрополів, кладовищ, місць
масових та індивідуальних
поховань, поховальних курганів
тощо), які мають туристичний
інтерес
Проведення додаткових науково-
пошукових робіт та видання
спеціалізованої туристично-
інформаційної продукції;
розробка нових спеціалізованих
маршрутів; відновлення та
збереження некро-об’єктів тощо
7.
Подієвий або
видовищний
Різноманітні культурно-
мистецькі та спортивно-масові й
видовищні події та заходи в
регіонах держави
Посилення рекламно-
інформаційної роботи; сприяння
зацікавлених структур у розвитку
цього виду туризму; пошук нових
шляхів фінансування тощо
8.
Бізнес-туризм
Різнопланова ресурсна база для
розвитку багатьох галузей
економіки та сфери послуг, а
також для започаткування
іноземного бізнесу та
проведення ділових зустрічей
Законодавче сприяння; візова та
податкова лібералізація для цього
виду туризму
9.
Спортивний
Численні стадіони, палаци
спорту, спортивні майданчики,
спортивні школи, плавальні
басейни, а також природні та
штучні об’єкти для розвитку
спорту тощо
Посилення рекламно-
інформаційної роботи; сприяння
зацікавлених структур у розвитку
цього виду туризму; залучення
державних коштів та спонсор-
ських надходжень й ін.
10.
Екстремаль-
ний
(пригодни-
цький)
На території країни є багато
покинутих штолень, природних
печер, покинутих промислових
об’єктів, у т.ч. ЧАЕС, висотних
конструкцій, водних об’єктів, де
можна займатися джампінгом;
дайвингом; сплавом на
байдарках і каное; польотами на
дельтапланах та повітряних
шарах над заповідними
територіями; звершувати
подорожі у підземелля тощо
Підготовка спеціалізованих кадрів
та розробка спеціальних турів;
забезпечення безпекових заходів;
посилення рекламно-інформацій-
ної діяльності; сприяння
зацікавлених структур у розвитку
цього виду туризму; залучення
іноземних інвестицій тощо
11.
Виробничий
(промисловий)
Багато діючих промислових
підприємств і виробництв на
території регіонів держави
Налагодження належної
рекламно-інформаційної роботи;
розробка спеціалізованих
виробничих турів; сприяння
приватних і державницьких
структур у розвитку цієї тургалузі
12.
Транзитний
Україна є транзитною
територією у Східній Європі,
через яку проходять численні
транспортні шляхи, вздовж яких
розміщуються цікаві природні,
історико-культурні, релігійні,
Посилення рекламної компанії;
покращення туристичної
інфраструктури вздовж головних
транспортних магістралей;
спрямування інвестиційних
коштів на розвиток туристичних
281
гастрономічні та інші об’єкти
об’єктів уздовж основних трас
13.
Екологічний
Ендемічна заповідна флора та
фауна країни та її різноманітні
екосистеми
Розробка рекламної продукції та
екотурів; сприяння приватних і
державницьких структур у
розвитку цього виду туризму
14.
Меморіальний
Україна є місцем народження й
перебування багатьох відомих
осіб і постатей (державних
діячів, митців, поетів, письмен-
ників, композиторів,
спортсменів та інших видатних
особистостей), які можуть
викликати туристичний інтерес
Залучення коштів та інвестицій на
розбудову та реставрацію
меморіальних споруд та об’єктів,
а також туристичної
інфраструктури; посилення
рекламно-інформаційної роботи
та розробка нових тематичних
спеціалізованих турів тощо
15.
Мисливський
або
рибальський,
грибний та
ягідний
Велика видова різноманітність
тварин для полювання та риби
для вилову; значні лісові площі
з суничником та чорничником, а
також велика різноманітність
їстівних грибів, лікарських
рослин; різноманітні мисливські
та рибальські угіддя тощо
Посилення рекламно-
інформаційної роботи; підготовка
спеціалізованих кадрів для
підготовки таких турів; сприяння
зацікавлених підрозділів цього
виду туризму
16.
Садово-
парковий та
фортифіка-
ційний
Численні пам’ятки садово-
паркового мистецтва на
території областей держави
Підготовка спеціальної рекламної
продукції та розробка нових турів;
сприяння зацікавлених підрозділів
у розвитку цього виду туризму
17.
Бурштиновий
Наявність родовищ бурштину на
Поліссі, Придніпров’ї,
Прикарпатті та ін. регіонах
країни
Врегулювання бурштинового
бізнесу в державі; посилення
рекламно-інформаційної роботи;
сприяння державних і
зацікавлених структур у розвитку
цього виду туризму; залучення
іноземних інвестицій тощо
18.
Військовий
(патріоти-
чний)
Місця бойових дій періоду
Першої та Другої світових воєн
на території країни, козацьких
воєн та ін. батальних історичних
подій; колишні військові
об’єкти СРСР – ракетні шахти,
військові бункери, оборонні
підприємства, парки колишньої
військової техніки тощо
Посилення рекламно-
інформаційної роботи; сприяння
зацікавлених структур у розвитку
цього виду туризму; залучення
державних коштів та
спонсорських надходжень тощо
19.
Щоп-туризм
Україна має перспективи
розвитку як держава з
потужною економікою та
зовнішньою торгівлею й
приватними торгівельними
видами діяльності і заходами
Налагодження розвитку галузей
економіки та торгівлі; популяри-
зація української продукції;
законодавче сприяння; візова та
податкова лібералізація для цього
виду туризму тощо
20.
Медичний
В нашій державі багато клінік і
лікарняних закладів, де
проводяться унікальні медичні
операції (наприклад, на серці) та
спеціальне лікування
Законодавче сприяння; візова та
податкова лібералізація для цього
виду туризму; популяризація
української медичної сфери та
лікування тощо
282
Таким чином, Україна має значні перспективи щодо розвитку нових
галузей туристичного обслуговування та її виходу на міжнародний
туристичний ринок, що потребує глибинного реформування цієї галузі
економіки й застосування нових принципів фінансування та управління у сфері
туризму, включаючи розробку нової туристичної стратегії розвитку держави.
Окрім того, необхідним є також вирішення багатьох завдань інфраструктурного
та кадрового забезпечення й пошук шляхів додаткового фінансування з
можливістю залучення іноземних інвестицій у будівництво нових як
інфраструктурних, так і власне туристичних об’єктів й загального покращення
наукового моніторингу цієї важливої сфери економіки, який може у
перспективі давати значні прибутки державі. Врахувавши нові тенденції в
розвитку туризму в Україні, державним органам необхідно передати всю
повноту управління в розвитку сфери туризму на регіональний і місцевий
рівень самовладдя для того, щоб обласні структури, враховуючи їхній
реальний туристично-рекреаційний потенціал кожної територіальної общини,
мали можливість розвивати вигідні галузі туристичного обслуговування
населення, які зможуть давати прибутки й наповнювати місцеві бюджети і
загальнодержавну скарбницю. Потрібно також забезпечити надійну й найбільш
ефективну роботу транспортного та супутнього обслуговування
відпочивальників і залучити значні іноземні інвестиції у розвиток туризму й
сформувати новий якісний національний туристичний продукт, з яким можна
буде вийти на міжнародний ринок і достойно конкурувати на європейському
рівні. Україна повинна врахувати увесь наявний позитивний і негативний
досвід функціонування її туристичної сфери з метою успішної адаптації
останньої в світовий економічний простір і захисту своїх національних
інтересів і суверенітету держави.
283
3.3. ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СИСТЕМІ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО
ПІДПРИЄМСТВ *
Впровадження інноваційних технологій є ключовим фактором для
підвищення конкурентоспроможності готельно-ресторанних підприємств у
сучасному динамічному бізнес-середовищі. Інновації, які охоплюють
автоматизоване управління, персоналізовані сервіси, використання штучного
інтелекту, а також ефективні цифрові маркетингові стратегії, можуть значно
покращити досвід клієнтів, оптимізувати операційні процеси та збільшити
ефективність ресурсів. Це не тільки підвищує якість та швидкість
обслуговування, але й відкриває нові можливості для розширення бізнесу,
адаптації до змінюваних умов ринку та забезпечення сталого розвитку
підприємства, тим самим підвищуючи його конкурентні переваги.
Висока конкуренція готельно-ресторанних підприємств змушує суб’єкти
господарювання шукати новітні шляхи задоволення потреб та очікувань гостей.
Інновації, такі як автоматизовані системи управління, персоналізовані сервіси
через мобільні додатки та використання штучного інтелекту для підвищення
якості обслуговування, можуть стати ключовими факторами успіху.
У сучасному світі, де споживачі готельно-ресторанних послуг все більше
цінують персоналізацію та зручність, впровадження інновацій дозволяє
готельно-ресторанним підприємствам відповідати на ці вимоги швидше та
ефективніше. Використання розширених аналітичних інструментів та
інтелектуального аналізу даних може допомогти краще зрозуміти потреби та
поведінку споживачів, що, у свою чергу, веде до більш точного цільового
маркетингу та підвищення лояльності клієнтів. Крім того, використання
екологічно стійких технологій та практик не тільки знижує витрати і зберігає
ресурси, але й підвищує привабливість підприємства для все більш екологічно
свідомих споживачів. Таким чином, інновації в готельно-ресторанному бізнесі
не лише сприяють підвищенню конкурентоспроможності, але й відіграють
важливу роль у формуванні стійкого та відповідального майбутнього галузі.
Незважаючи на значну кількість публікацій на досліджувану тематику,
доцільно відмітити, що важливі теоретико-методологічні та практичні питання
дослідження впровадження інноваційних технологій для підвищення
конкурентоспроможності готельно-ресторанного підприємства в регіонах
України в сучасних умовах залишаються невирішеними.
У сучасному світі, де технологічний прогрес стрімко розвивається,
готельно-ресторанні підприємства вступають в еру інновацій, змінюючи свою
діяльність та способи взаємодії з клієнтами. Зміст та значення інноваційних
технологій в системі конкурентоспроможності готельно-ресторанного бізнесу
необхідно розглядати як ключовий фактор, що визначає успіх у цій галузі.
По-перше, інноваційні технології дозволяють готельно-ресторанним
підприємствам оптимізувати та автоматизувати багато аспектів своєї
* Автори Корсак В.І., Подоляк В.М.
284
діяльності. Сучасні системи управління готелями та ресторанами, онлайн-
бронювання, електронні меню та інші інноваційні рішення сприяють
ефективнішому управлінню ресурсами, збільшенню продуктивності праці та
зменшенню ризиків помилок. Це особливо актуально в умовах зростання
обсягів обслуговування та підвищеної конкуренції на ринку гостинності1.
По-друге, інноваційні технології грають важливу роль у покращенні
взаємодії з клієнтами та забезпеченні вищого рівня обслуговування.
Впровадження мобільних додатків, програм лояльності, персоналізованих
послуг та інших інноваційних підходів дозволяє готельно-ресторанним
підприємствам не лише привертати нових клієнтів, але й забезпечувати
неперевершений досвід для існуючих гостей. У цьому контексті інновації
стають не просто технічними удосконаленнями, але і стратегічними
інструментами для збудування довгострокових відносин із споживачами.
Визначення етапів виникнення інновацій у готельно-ресторанному
господарстві представлено на рис. 1.
Рис. 1. Етапи виникнення інновацій в готельно-ресторанному господарстві2
Етапи виникнення інновацій у готельно-ресторанному господарстві
створюють основу для систематичного впровадження нововведень, які можуть
підсилити якість послуг та клієнтський досвід. Від ідентифікації внутрішніх
потреб і зовнішніх можливостей, аналізу трендів ринку та споживацьких
вподобань, до розробки концепції нововведення, його прототипування та
тестування - кожен етап є критичним для успішного запровадження інновацій.
1 Баженова С., Пологовська Ю., Канцур І. Розвиток готельно-ресторанного бізнесу в умовах сьогодення.
Економіка та суспільство. № 38. 2022. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-38-22
2 Будякова О.Ю. Технології інформатизації індустрії гостинності. Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
«Сучасний стан та потенціал розвитку індустрії гостинності в Україні» (м. Херсон, 23 квітня 2021 р.). Херсон:
ХДАЕУ, 2021. C.298-300
285
Після того, як інновація була ретельно випробувана, наступає фаза її
комерціалізації та інтеграції у повсякденну діяльність, що вимагає глибокого
розуміння бізнес-процесів та готовності до змін. Заключний етап полягає у
моніторингу та оцінці впливу інновації на бізнес-показники, що дозволяє
підприємствам не лише покращувати поточні операції, але й накопичувати
знання для майбутніх інноваційних ініціатив3.
Інноваційні процеси в готельно-ресторанному господарстві можуть бути
розглянуті через два основних напрямки: інновації в продукті та інновації в
обслуговуванні (рис. 2).
Рис. 2. Інноваційні процеси в готельно-ресторанному господарстві2
Інновації в продукті зосереджуються на створенні нових або поліпшенні
існуючих готельно-ресторанних послуг. Це може включати розробку нових
концепцій кухні, дизайн інтер'єру або тематичних заходів, що спрямовані на
залучення нових сегментів клієнтів та створення унікального досвіду для
гостей. Важливим елементом тут є новаторський підхід до постачання послуг,
наприклад, через використання екологічних матеріалів чи впровадження
високотехнологічних рішень для підвищення комфорту та безпеки гостей.
З іншого боку, інновації в обслуговуванні займаються удосконаленням
способів взаємодії з клієнтами та управління готельним бізнесом. Розробка
нових послуг, таких як персоналізовані туристичні пакети, інтерактивні
послуги через мобільні додатки або автоматизоване чек-ін та чек-аут,
спрямовані на підвищення рівня задоволеності та лояльності клієнтів. Нові
шляхи організації бізнес-процесів, такі як гнучкі моделі управління персоналом
та використання біг-дата для стратегічного планування, дозволяють готелям та
ресторанам оперативно реагувати на ринкові зміни та підвищувати
ефективність своєї роботи4.
3 Джинджоян В.В., Тесленко Т.В., Горб К.М. Інноваційні технології в туризмі та гостинності: навчальний
посібник. К.: Каравел», 2022. 340 с.
4 Інновації у ресторанному бізнесі: впровадження технологій у Horeca. Sunone. 2023. URL: https://
sunone.com.ua/articles-uk/innovacii-u-restorannomubiznesi-vprovadzhennya-tehnologij-u-horeca
286
Розвиток інноваційної діяльності готельно-ресторанних підприємств
представлено на рис. 3.
Рис. 3. Розвиток інноваційної діяльності готельно-ресторанних
підприємств (відповідно до положення Генеральної угоди про торгівлю
послугами) 5
Розвиток інноваційної діяльності у готельно-ресторанному бізнесі,
керуючись положеннями Генеральної угоди про торгівлю послугами (GATS),
включає в себе ряд принципів та норм, які сприяють глобалізації та відкритості
ринків. GATS спонукає підприємства розширювати свою інноваційну
діяльність, надаючи послуги, які відповідають міжнародним стандартам і
вимогам, що включає в себе впровадження новітніх технологій, створення
унікальних послуг, та удосконалення менеджменту. Це стимулює підприємства
впроваджувати кращі світові практики, покращувати якість обслуговування, та
інтегрувати принципи сталого розвитку у свої бізнес-моделі.
В контексті GATS, інноваційна діяльність також передбачає зміцнення
конкурентних позицій на міжнародному рівні через участь у міжнародних
туристичних та гостинності мережах, співпрацю з іноземними інвесторами та
адаптацію до різноманітних культурних та економічних умов. Це включає у
себе не тільки впровадження інновацій у продуктах та послугах, але й
організаційні інновації, підвищення кваліфікації персоналу, та використання
передових маркетингових стратегій для просування послуг на глобальному
ринку6.
Таким чином, зміст та значення інноваційних технологій в системі
конкурентоспроможності готельно-ресторанних підприємств є критично
важливими для їхнього успіху та розвитку в сучасному господарському
середовищі. Інновації дозволяють підприємствам оптимізувати внутрішні
5 Алєксєєв І. В., Желізняк Р. Й., Мазур А. В. Міжнародна податкова конкуренція в сфері стимулювання
інноваційної діяльності підприємств. Формування ринкової економіки в Україні. 2016. № 8 (182). С. 23 -33
6 Литвинець Л.Ф. Механізм управління розвитком підприємств готельного господарства. Інноваційні технології
в готельно-ресторанному бізнесі: матеріали ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції. К.: НУХТ,
2020. С. 62-63
287
процеси, спрощувати взаємодію з клієнтами та надавати унікальні послуги, що
формує позитивний образ та забезпечує лояльність споживачів. Застосування
інновацій в готельно-ресторанній галузі виявляється не лише в покращенні
технічних аспектів, але й в створенні ефективної системи взаємодії з публікою.
Високий рівень сервісу, персоналізація обслуговування та відмінна якість
стають результатом вдумливого застосування інноваційних технологій. Такий
підхід дозволяє готельно-ресторанним підприємствам не тільки виживати в
умовах конкуренції, але й виходити на новий рівень розвитку, забезпечуючи
стабільність та успіх у динамічному ринковому середовищі.
Класифікація інновацій в готельно-ресторанному підприємництві
Готельно-ресторанне підприємництво, в якому конкуренція на ринку стає
все більшою, шукає нові шляхи розвитку та вдосконалення, інвестуючи в
інноваційні підходи та технології. Класифікація інновацій в цій галузі
визначається різноманітністю застосовуваних стратегій та технологій,
спрямованих на поліпшення обслуговування, залучення нових клієнтів та
підвищення конкурентоспроможності.
Перш за все, варто визначити, що інновації в готельно-ресторанному
бізнесі можна розділити на три основні категорії: продуктові, процесні та
маркетингові інновації. Продуктові інновації стосуються розробки нових видів
послуг, страв, концепцій ресторанів, а також впровадження нових технологій у
кулінарних процесах. Процесні інновації охоплюють вдосконалення внутрішніх
операцій, управлінських процесів та технологічного обладнання. Маркетингові
інновації включають в себе нові стратегії залучення клієнтів, використання
соціальних мереж, програм лояльності та інші аспекти сприяння популяризації
бренду та послуг7.
Класифікація інновацій в готельно-ресторанному підприємництві
важлива не лише для розуміння та систематизації новаційних рішень, але й для
визначення стратегій подальшого розвитку. Враховуючи різні аспекти
інновацій, підприємства можуть ефективно адаптуватися до змін у сучасному
бізнес-середовищі та забезпечити стійкий конкурентний відгук на ринку
готельно-ресторанних послуг.
Використання сучасних