No full-text available
To read the full-text of this research,
you can request a copy directly from the authors.
FREQUENCY ANALYSIS OF ISOLATED AND COMBINED LESIONS OF THE MAXILLARY AND FRONTAL SINUSES ACCORDING TO X-RAY DATA
ResearchGate has not been able to resolve any citations for this publication.
DETERMINATION OF THE STRUCTURE OF THE WALLS OF THE FRONTAL SINUS ACCORDING TO SPIRAL COMPUTED TOMOGRAPHY Alekseeva V., Gargin V. The anatomical structure of the frontal sinus is of key importance for the development of its inflammation and the development of complications with spread to neighboring organs and tissues (orbital phlegmon, brain abscesses, meningitis). The aim of our study was to compare the density and thickness of the bone tissue of the unchanged frontal sinus and in various forms of chronic inflammation. Materials and methods. We observed 121 patients with various forms of chronic frontal sinusitis: 56 with chronic hyperplastic (mucosal hyperplasia (up to 6 mm) and 33 patients with chronic purulent-polypous frontal sinusitis, manifested by a total and subtotal decrease in sinus pneumatization according to spiral computed tomography (SCT). 32 SCT samples were selected to form a comparison group without any abnormalities of the paranasal sinuses. Results. The maximum density typical for the lower wall of the frontal sinus under physiological conditions and was found to be 107.96 ± 201.64Hu, the minimum for the posterior wall in purulent-polypous frontal sinusitis was -103.74 ± 195.37Hu. The bone thickness both in the posterior region and in the region practically does not depend on the degree of the severity of pathological changes in it and is 1.0006 ± 0.538 mm, 0.91 ± 0.26 mm, 0.82 ± 0.169 mm under physiological conditions , with mucosal hyperplasia and with purulent-polypous frontal sinusitis in the posterior wall, respectively. In the region of the lower wall, 4.05 ± 2.04 mm, 2.32 ± 1.16 mm, and 4.002 ± 1.16 mm, respectively, according to the above order. Conclusion. It can be assumed that the larger the change in PNSs, the lower the bone density. This in turn affects the prediction of possible complications during surgical treatment of chronic frontal sinusitis. Key words: frontal sinus, computed tomography, bone thickness, bone density Резюме. ВИЗНАЧЕННЯ МОРФОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ СТІНОК ЛОБНОЇ ПАЗУХИ ЗА ДОПОМОГОЮ СПІРАЛЬНОЇ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ Алєксєєва B.B., Гаргін B.B. Анатомічна будова лобної пазухи має ключове значення для виникнення запальних процесів та розвитку ускладнень із поширенням на сусідні органи та тканини (формування флегмони орбіти, абсцесів мозку, менінгіту). Метою нашого дослідження було порівняння щільності та товщини кісткової тканини лобної пазухи в фізіологічних умовах та при різних формах хронічного запального процесу. Матеріали та методи. Під спостереженням було 89 пацієнтів з різними формами хронічного фронтального синуситу: 56 - з хронічним гіперпластичним фронтальним синуситом (гіперплазією слизової оболонки до 6 мм) та 33 пацієнти з хронічним гнійно-поліпозним фронтальним синуситом, що при проведенні спіральної комп’ютерної томографії (СКТ) проявлявся тотальним і субтотальним зниженням пневматизації. Контрольна група - 32 СКТ людей з фізіологічним станом навколоносових пазух. Результати. Максимальна щільність кісткової тканини була визначена в області нижньої стінки лобної пазухи та становила - 107.96 ± 201.64 Hu, мінімальна - в області задньої стінки при гнійно-поліпозному лобному синуситі - -103.74 ± 195.37 Hu. Товщина кісток практично не залежала від ступеня виразності патологічних змін у ній і становить в області задньої стінки - 1.0006 ± 0.538 мм, 0.91 ± 0.26 мм, 0.82 ± 0.169 мм у фізіологічних умовах, при гіперплазії слизової оболонки і при гнійно-поліпозному фронтальному синуситі. В області нижньої стінки 4.05 ± 2.04 мм, 2.32 ± 1,16 мм та 4.002 ± 1.16 мм відповідно. Висновки. Можна припустити, що щільність кісткової тканини залежить від ступеня виразності патологічних змін в лобній пазусі. Це в свою чергу впливає на прогнозування розвитку ускладнень. Ключові слова: лобна пазуха, спіральна комп'ютерна томографія, товщина кісток, щільність кісток. Резюме. ОПРЕДЕЛЕНИЕ МОРФОЛОГИЧЕСКОЙ СТРУКТУРЫ СТЕНОК ЛОБНОЙ ПАЗУХИ С ПОМОЩЬЮ СПИРАЛЬНОЙ КОМПЬЮТЕРНОЙ ТОМОГРАФИИ Алексеева B.B., Гаргин B.B. Анатомическое строение лобной пазухи имеет ключевое значение для возникновения воспалительных процессов и развития осложнений с распространением на соседние органы и ткани (формирование флегмоны орбиты, абсцессов мозга, менингита). Целью нашего исследования было сравнение плотности и толщины костной ткани лобной пазухи в физиологических условиях и при различных формах хронического воспалительного процесса.Материалы и методы. Под наблюдением находилось 89 пациентов с различными формами хронического фронтального синусита: 56 - с хроническим гиперпластическим фронтальным синуситом (гиперплазией слизистой оболочки до 6 мм) и 33 пациента с хроническим гнойно-полипозным фронтальным синуситом, что при проведении спиральной компьютерной томографии (СКТ) проявлялся тотальным и субтотальным снижением пневматизации. Контрольная группа - 32 СКТ людей с физиологическим состоянием околоносовых пазух.Результаты. Максимальная плотность костной ткани была определена в области нижней стенки лобной пазухи в физиологических условиях и составила - 107.96 ± 201.64 Hu, минимальная - в области задней стенки при гнойно-полипозном лобном синусите - -103.74 ± 195.37 Hu. Толщина костей практически не зависила от степени выраженности патологических изменений в ней и составляла в области задней стенки - 1.0006 ± 0.538 мм, 0.91 ± 0.26 мм, 0.82 ± 0.169 мм в физиологических условиях, при гиперплазии слизистой оболочки и при гнойно-полипозном фронтальном синусите. В области нижней стенки 4.05 ± 2.04 мм, 2.32 ± 1.16 мм и 4.002 ± 1.16 мм, соответственно. Выводы. Можно предположить, что плотность костной ткани зависит от степени выраженности патологических изменений в лобной пазухе. Это в свою очередь влияет на прогнозирование возможности развития осложнений. Ключевые слова: лобная пазуха, спиральная компьютерная томография, толщина костей, плотность костей.
Background
Odontogenic sinusitis affects a significant proportion of patients with paranasal sinus infections. Nevertheless, no shared diagnostic criteria for this condition have yet been implemented and published studies differ in their definition of the disease.
Objective
The present systematic review of the literature was undertaken to characterize and analyze the different diagnostic criteria currently employed for odontogenic sinusitis.
Methods
Systematic searches for studies published between 2009 and 2019 were performed in Medline, Embase, Web of Science, Cochrane Library, and ClinicalTrials.gov databases. Search criteria were designed to identify all studies focusing, even partially, on odontogenic sinusitis. Human original studies except single case reports published in the English, French, German, Spanish, or Italian language were included. We removed duplicate abstracts and conducted full-text reads, data extraction, and quality assessment procedures (using the Oxford Centre for Evidence-based Medicine levels of evidence and National Heart Lung and Blood Institute Study Quality Assessment Tools). We reviewed articles for diagnostic criteria, both in terms of definition and etiology identification.
Results
Among 1,000 unique citations, 63 studies were deemed eligible. Most articles (n = 45) were retrospective case series; a single randomized clinical trial was available. Only 49 studies reported diagnostic criteria, yet relied marginally on published guidelines (n = 10 articles) for identifying sinusitis, often choosing instead to develop their own clinical (n = 15 articles), endoscopic (n = 12 articles), and/or radiologic (n = 30 articles) criteria. For odontogenic focus identification, 14 papers required a multidisciplinary evaluation, 11 papers required a time relationship between dental procedures and sinusitis, 24 papers required oroscopy and/or dental evaluation, and 53 papers required computed tomography.
Conclusions
Current diagnostic criteria for odontogenic sinusitis are extremely heterogeneous. Establishing shared diagnostic criteria aimed at defining both sinusitis and related odontogenic foci would spur collaboration between investigators and support more comprehensive outcomes evaluations together with a better understanding of treatment options.
Introduction:
This retrospective study aimed to assess the radiologic characteristics of the possible associations between mucosal thickening of the maxillary sinuses (MSs) and periodontal and anatomic conditions of healthy and diseased maxillary teeth.
Methods:
The periapical health of the maxillary molars in cone-beam computed tomographic (CBCT) images from 50 patients (mean age = 40.60±14.59 years) was evaluated using the CBCT-periapical index. Anatomic associations between maxillary molars and the inferior wall of the MSs and periodontal bone loss and its relation to MS pathology were assessed. The possible effects of these conditions on mucosal thickening of MSs were analyzed. Kruskal-Wallis, Mann-Whitney U, chi-square, and logistic regression (for relative risk) tests were used for statistical analysis.
Results:
CBCT-periapical index 4 was the most frequently encountered apical periodontitis (AP) lesion. The risk for pathologic changes in the MSs was significantly higher in the presence of AP (P < .001). This risk was 62.364 times greater than that in areas of MSs adjacent to healthy teeth of the same patient (95% confidence interval, 7.968-488.14). Thicker MS mucosae were detected when the molar roots with AP were closer to the MSs (P < .004). No statistically significant difference was found between periodontal status and MS pathology.
Conclusions:
The findings of this study showed that MSs were affected by the endodontic health of adjacent molar teeth. Dental and medical practitioners should take into consideration the possible odontogenic causes while examining pathologic changes in the MS.
AGE FEATURES OF BONE TISSUE DENSITY IN THE POSTERIOR AND INFERIOR WALLS OF THE FRONTAL SINUSGargin V.V., Lupyr A.V., Alekseeva V.V., YurevychN.O.Chronic rhinosinusitis is a significant social, medical and economical problem. Elderly patients are unique among all groups of patients. The purpose of our study was to determine physiological variability of frontal sinus in the posterior and inferior walls and to compare it with variability in purulent-polypous rhinosinusitis. Subjects and methods: The study involved SCT examination of 40 male patients: 10 tomograms of patients aged 30-40 and 10 of patients aged 75-85. The tomograms of patients without ENT diseases were used for the control group. The study group included tomograms of patients aged 30-40 and 75-85 with chronic rhinosinusitis. Results. An average bone density of the posterior and inferior walls of the frontal sinuses was calculated. The bone density of the group aged 30-40 was 191.5±11.6ͦHu in the inferior wall, 176.6±21ͦHu in the posterior and 169.1±16.8ͦHu and 164±21ͦHu in the group aged 75-85 according to the above order. The study showed pronounced changes in the bone density in purulent-polypous frontal sinusitis. In the group aged 30-40 it was as follows: 120.1±8.3ͦHu, 162.1±24ͦHu in the inferior wall and 101.4±6.95ͦHu, 127.4.8 ±15.4ͦHu in the posterior wall. Conclusions: It can be assumed that the decrease in the bone density is associated with age. And it is more severe in case of chronic frontal sinusitis.Key words: Frontal sinus, CT, elderly, bone density. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЩІЛЬНОСТІ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ЗАДНЬОЇ ТА НИЖНЬОЇ СТІНКИ ЛОБНОГО СИНУСУАлєксєєва В.В., Гаргін В.В., Лупир А.В., Юревич Н.О.Хронічний риносинусит є значною соціальною, медичною та економічною проблемою. Пацієнти похилого віку займають особливе місце серед усіх пацієнтів. Метоюнашого дослідження стало визначення фізіологічної вікової мінливості задньої та нижньої стінок лобної пазухи та порівняння її з такою при хронічних гнійно-поліпозних фронтитах.Матеріали та методи. Ми дослідили результати 40 комп'ютерних томограм людей чоловічої статі: 10 томограм чоловіків 30-40 років та 10 - 75 - 85 років. без ознак ЛОР-патології та по 10 томограм пацієнтів віком від 30 до 40 років і 75 до 85 років з хронічним гнійно – поліпозним фронтитом. Результати. Була підрахована середня щільність кісткової тканини задньої та нижньої стінок фронтального синуса. Щільність кісткової тканинив групі чоловіків 30-40 років склала: в області нижньоїстінки 191,5 ± 11,6ͦHu. задньої - 176,6 ± 21ͦHu, а в групі чоловіків 75-85 років:. 169,1 ± 16,8ͦHu і 164 ± 21ͦHu. згідно до наведеного вище порядку. Ми відмітили також зміни щільності кісткової тканини при гнійно-поліпозному фронтальному синуситі. У віці від 30 до 40 років вона склала: в області нижньої стінки – 120,1 ± 8,3ͦHu, а задньої стінці - 162,1 ± 24ͦHu (група віком 30 – 40 років) та 101,4 ± 6,95ͦHu, 127,4,8 ± 15,4ͦHu відповідно (група чоловіків 75 – 85 років)Висновки: Можна припустити, що вік впливає нащільність нижньої та задньої стінки кістковоїтканини лобного синусу. В той же час наявність хронічного запального процесу (хронічного гнійно – поліпозного фронтального синуситу) посилює цей вплив.Ключові слова: фронтальний синус, CКT, старіння, щільність кісток. ВОЗРАСТНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ПЛОТНОСТИ КОСТНОЙ ТКАНИ ЗАДНЕЙ И НИЖНЕЙ СТЕНКИ ЛОБНОГО СИНУСААлексеева В.В., Гаргин В.В., Лупырь А.В., Юревич Н.А.Хронический риносинусит является значительной социальной, медицинской и экономической проблемой. Пациенты пожилого возраста занимают особое место среди всех групп пациентов. Целью нашего исследования стало определение физиологической возрастной изменчивости задней и нижней стенок лобной пазухи и сравнение ее с таковой при хронических гнойно-полипозных фронтитах. Материалы и методы: мы исследовали результаты 40 компьютерных томограмм людей мужского пола: 10 томограмм мужчин 30-40 лет и 10 – 75 - 85 лет без признаков ЛОР-патологии и по 10 томограмм пациентов в возрасте от 30 до 40 лет и 75 до 85 лет с хроническим гнойно - полипозных фронтитом. Результаты. Была подсчитана средняя плотность костной ткани задней и нижней стенок фронтального синуса. Плотность костной ткани в группе мужчин 30-40 лет составила: в области нижней стенки 191,5 ± 11,6ͦHu. задней - 176,6 ± 21ͦHu, а в группе мужчин 75-85 лет:. 169,1 ± 16,8ͦHu и 164 ± 21ͦHu. согласно приведенному выше порядке. Мы отметили также изменения плотности костной ткани при гнойно-полипозных фронтальном синусите. возрасте от 30 до 40 лет она составила: в области нижней стенки - 120,1 ± 8,3ͦHu, а задней стенке - 162,1 ± 24ͦHu (группа в возрасте 30 - 40 лет) и 101,4 ± 6,95ͦHu, 127 , 4,8 ± 15,4ͦHu соответственно (группа мужчин 75 - 85 лет). Выводы: Можно предположить, что возраст влияет на плотность нижней и задней стенки костной ткани лобного синуса. В то же время наличие хронического воспалительного процесса (хронического гнойно - полипозного фронтального синусита) усиливает это отрицательное влияние.Ключевые слова: фронтальный синус, CКT, старение, плотность кости
Ventilation of the paranasal sinuses is of great importance in sinus pathophysiology. Therefore, methods of measuring sinus ventilation are important for the evaluation of patients with sinus disease. In the present study, a 133-xenon washout technique was used to evaluate the ventilation of the paranasal sinuses in 34 healthy subjects and in 13 subjects with sinus disease (5 patients with nasal polyposis and 8 patients with chronic sinusitis). For this purpose, a 133-xenon-air mixture was insufflated in each nostril and the washout of the radioactive gas from the paranasal sinuses was monitored with a dynamic single-photon-emission computed tomography camera. The half-time (±SD) was found to be 18 ± 18 minutes for the maxillary sinus, 10 ± 8 minutes for the frontal sinus, and 18 ± 23 minutes for the posterior ethmoid and sphenoid sinuses in the healthy subjects. Repeated measurements in 18 of the healthy subjects indicated that the method had acceptable reproducibility according to a Bland-Altman plot. The 133-xenon washout was not influenced by insufflation pressure, nasal patency, or body position. The subjects with sinus disease exhibited half-times of 77 ± 101 minutes for the maxillary sinus, 91 ± 124 minutes for the frontal sinus, and 60 ± 60 minutes for the posterior ethmoid and sphenoid sinuses. For patients with nasal polyposis, the half-time was significantly longer than that in healthy subjects, while patients with chronic sinusitis did not differ from healthy subjects in this respect.
Objective:
Introduction: Chronic inflammatory diseases of the mucous membranes of the nose, paranasal sinuses, and pharynx are the most common pathology of the upper airways. Pathological processes develop more often in the maxillary and ethmoidal sinuses than in the frontal ones; however, the clinical course of frontitis is more severe. Fundamental understanding of the specific structure of frontal sinuses is crucial in the awareness of the precursors of the onset and development of its pathology, the choice of methods of diagnostics and treatment. The aim: The paper was aimed at the analysis of the publications on current data related to the structure and functions of the human frontal sinus and its structural components. Materials and methods: The bibliosemantic method has been used during the study. Findings of the current research works on the study of the human frontal sinus have been analyzed.
Results:
Review: The resulting analysis shows that despite the significant amount of research works devoted to the study of the structure and functions of the frontal sinus, the morphofunctional features of its mucosa and the state of local immune protection remained unknown for a long time.
Conclusion:
Conclusions: The resulting literature review showed that the study of the morphofunctional properties of the frontal sinus is relevant to date that is reflected in the number of research works, elucidating its topographoanatomical, histological, physiological and immunohistochemical features.
Strukturni osoblyvosti verkhn`oshchelepnykh pazukh u osib zriloho viku za danymy konusno-promenevoyi komp`yuternoyi tomohrafiyi. Lviv: âKvartâ; 2022. 94 s
- M B Cherkes
- Z Z Masna
Cherkes MB, Masna ZZ. Strukturni osoblyvosti verkhn`oshchelepnykh pazukh u osib zriloho viku za danymy konusno-promenevoyi
komp`yuternoyi tomohrafiyi. Lviv: "Kvart"; 2022. 94 s. [in Ukrainian].
Diahnostyka synusytiv Infektsiyni khvoroby
- Yum Andreychyn
- V I Omelyash
Andreychyn YUM, Omelyash VI. Diahnostyka synusytiv Infektsiyni khvoroby. 2016;2(84):77-82. [in Ukrainian].
Indyvidualʹna anatomichna minlyvistʹ navkolonosovykh pazukh lyudyny [dysertatsiya
- V V Alyeksyeyeva
Alyeksyeyeva VV. Indyvidualʹna anatomichna minlyvistʹ navkolonosovykh pazukh lyudyny [dysertatsiya]. Kharkiv: Khark. nats. med. un-t;
2021. 197 s. [in Ukrainian].
Problemy lobovykh pazukh
- F O Tyshko
- Zha Tereshchenko
- O O Ostrovsʹka
- O V Pavlova
Tyshko FO, Tereshchenko ZHA, Ostrovsʹka OO, Pavlova OV. Problemy lobovykh pazukh. Zdorovʺya Ukrayiny. 2013;1(21):60-64. [in
Ukrainian].