Available via license: CC BY-NC-ND 4.0
Content may be subject to copyright.
Протидія дезінформації в умовах російської агресії
проти України: виклики і перспективи. Харків, 2023
© Коверний О. Є., 2023
- 335 -
Коверний О. Є.
DOI: https://doi.org/10.32782/PPSS.2023.1.88
ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ПРОТИДІЇ ПОШИРЕННЮ
ДЕСТРУКТИВНОЇ ПРОПАГАНДИ В УМОВАХ ВІЙНИ
Олександр Євгенійович КОВЕРНИЙ,
здобувач вищої освіти Національного
університету кораблебудування
імені адмірала Макарова
https://orcid.org/0009-0006-1212-7385
Науковий керівник: Гавриленко Н. В.,
канд. екон. наук, доцент кафедри
економіки, обліку та підприємництва
Національного університету кораблебудування
імені адмірала Макарова
https://orcid.org/0000-0002-2043-3917
LEGAL PROBLEMS OF PREVENTING THE SPREAD
OF DESTRUCTIVE PROPAGANDA IN THE CONDITIONS OF WAR
The fight against the spread of destructive propaganda in the conditions of war is one of the
most difficult and important tasks for any state, since such propaganda can cause significant
damage to national security, as well as undermine the trust of the population in the authorities,
which as a result can further destabilize the socio-political situation and even contribute to military
defeats. Despite the efforts made by the government of our country, Russian propaganda continues
to be a serious threat to the national security of Ukraine.
Keywords: information, law, international law, freedom of speech, human rights
Боротьба з поширенням деструктивної пропаганди в умовах війни є од-
ним з найскладніших та найважливіших завдань для будь-якої держави,
оскільки подібна пропаганда може завдати значної шкоди національній без-
пеці, а також підривати довіру населення до влади, що в результаті може ще
більше дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію та навіть сприяти війсь-
ковим поразкам.
Міжнародне право оперує рядом норм, які покликані боротися з поши-
ренням деструктивної пропаганди. Зокрема, Статут ООН забороняє пропага-
нду війни, а Конвенція про боротьбу з пропагандою расової ненависті та ін-
шими проявами нетерпимості, заснованими на расі, національності, релігії чи
іншими ознаками, що є подібними до раси, забороняє пропаганду, яка розпа-
лює расову, національну або релігійну ненависть.
Втім, ці норми є досить загальними і не містять конкретних заходів щодо
їх реалізації. Слід зазначити, що попри існування цих норм, їх дотримання не
завжди відбувається в повній мірі, якщо відбувається взагалі. Саме тому, ко-
жна окрема держава самостійно визначає, яким чином вона буде протидіяти
поширенню деструктивної пропаганди.
В умовах війни, коли загроза пропаганди особливо велика, держави мо-
жуть запроваджувати додаткові заходи для її протидії. Серед таких заходів
Науково-дослідний інститут
публічної політики і соціальних наук
© Коверний О. Є., 2023
- 336 -
може бути обмеження або заборона діяльності організацій, які поширюють
деструктивну пропаганду, або обмеження доступу до інформації, яка може
бути використана для її поширення.
Важливо дотримуватися балансу між свободою слова та необхідністю за-
хисту національних інтересів. Будь-які заходи щодо протидії поширенню
пропаганди повинні відповідати міжнародним нормам та гарантувати права
людини.
Свобода слова є одним із фундаментальних прав людини, яке гаранту-
ється міжнародними документами, такими як Загальна декларація прав лю-
дини та Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. Однак, сво-
бода слова не є абсолютною і може бути обмежена в інтересах національної
безпеки.
У контексті російсько-української війни, деструктивна пропаганда з боку
РФ є одним з основних інструментів гібридної війни. Російська влада викори-
стовує пропаганду для того, щоб дискредитувати українську владу, дестабілі-
зувати суспільно-політичну ситуацію в Україні та виправдати свої військові
злочини.
Уряд України вживає заходів для протидії поширенню російської пропа-
ганди. Зокрема, було створено Національний центр протидії дезінформації,
який займається моніторингом та спростуванням російських фейків. Крім то-
го, в Україні було прийнято закон, який передбачає кримінальну відповідаль-
ність за поширення дезінформації, яка загрожує національній безпеці.
Однак, протидія російській пропаганді є складним завданням. РФ має
значні ресурси для її поширення, а її пропаганда є добре продуманою та ціле-
спрямованою. Серед основних правових проблем протидії поширенню де-
структивної пропаганди в умовах війни можна виділити такі:
– необхідність балансу між свободою слова та необхідністю захисту наці-
ональних інтересів. Будь-які заходи щодо протидії поширенню деструктивної
пропаганди повинні відповідати міжнародним нормам та гарантувати права
людини;
– складність визначення деструктивної пропаганди. Не завжди легко
відрізнити дезінформацію від правди, а пропаганду від критичного аналізу;
– швидке поширення деструктивної пропаганди в цифровому середови-
щі. Деструктивну пропаганду можна швидко поширювати в Інтернеті та со-
ціальних мережах, що ускладнює її протидію.
Не завжди легко відрізнити дезінформацію від правди, а пропаганду від
критичного аналізу. Деструктивна пропаганда часто маскується під правду
або критичний аналіз. Вона може використовуватися для поширення непра-
вдивої інформації, поширення ненависті або розпалювання насильства. Для
того, щоб протидіяти поширенню пропаганди, важливо мати можливість її
точно визначати. Деструктивна пропаганда може бути визначена як інфор-
мація, яка:
– має на меті дискредитувати державні органи або посадових осіб, під-
риваючи довіру до них;
– має на меті дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в державі;
– має на меті розпалювати ненависть або насильство на расовій, націо-
нальній, релігійної або іншій основі.
Протидія дезінформації в умовах російської агресії
проти України: виклики і перспективи. Харків, 2023
© Коверний О. Є., 2023
- 337 -
Деструктивну пропаганду можна швидко поширювати в Інтернеті та со-
ціальних мережах. Цифрові технології дозволяють швидко і легко створюва-
ти, поширювати та споживати інформацію. Це створює нові можливості для
поширення деструктивної пропаганди.
Основною проблемою в поширенні пропаганди в соціальних мережах є
складність її видалення, оскільки найбільші платформи, включаючи соціальні
мережі Facebook, Instagram та Threads, які належать американській Meta та
Twitter мають проблему з модерацією контенту, який публікують їх користу-
вачі. Також для поширення використовуються інші доступні платформи, зок-
рема Telegram, YouTube, TikTok та інші.
Платформа Twitter взагалі провела скорочення штату модераторів, що
тільки посилило поширення російської пропаганди. Згідно з дослідженням,
оприлюдненим Європейською комісією, платформа Twitter відіграла важливу
роль у тому, що російська пропаганда про Україну досягла більшої кількості
людей, ніж до початку повномасштабного вторгнення.
Протягом 2022 року аудиторія та охоплення пов’язаних із Кремлем акау-
нтів у соціальних мережах суттєво зросли по всій Європі, особливо це відчут-
но на прикладі Twitter. Охоплення і вплив підтримуваних Кремлем акаунтів
ще більше зросли в першій половині 2023 року, зокрема, через знищення ста-
ндартів безпеки Twitter [1, с. 7-12].
Російська державна пропаганда поширюється і спрямована не тільки
проти українців, але і проти громадян інших країн світу. Дослідження, про-
ведене IFOP (Institut D’études Opinion et Marketing en France et
à L’international), показує, що більше половини французів вважають, що при-
наймні одне з пояснень причин війни, яке просуває російський уряд, є прав-
дивим, причому ті, хто голосує на крайніх правих і крайніх лівих позиціях,
значно більше схильні вірити російській пропаганді щодо походження вій-
ни [3, с. 7].
Потенційний вплив або принаймні сприйняття російської пропаганди
можна побачити по всій Європі. Наприклад, у квітні 2022 року 78% європей-
ських громадян погодилися з тим, що російська влада в першу чергу несе
відповідальність за війну в Україні, тоді як 17% не вважали Росію однозначно
відповідальною.
Ця цифра також сильно варіюється між країнами ЄС, з набагато вищи-
ми показниками на Кіпрі (51%), Болгарії (46%), Греції (45%), Словенії (39%),
Словацькій Республіці (36%) та Угорщині (34%) [2].
Пропаганда, яка поширюється для жителів іноземних держав спрямова-
на в першу чергу на підрив авторитету України, а також зменшення фінан-
сової та збройної допомоги. Саме тому важливо, щоб подібна пропаганда не
мала змоги поширюватися і досить швидко спростовувалася або видалялася.
Також російська пропаганда намагається дискредитувати Збройні Сили
України, одним з кейсів є удар російських військ по Оленівці та намагання
переконати весь світ в тому, що цей удар було нанесено Україною [4].
Протидія російській пропаганді в соціальних мережах в умовах повнома-
сштабного вторгнення є однією з найважливіших задач для України. Російсь-
ка пропаганда активно використовується для деморалізації українського на-
селення, поширення дезінформації та маніпуляції громадською думкою.
Науково-дослідний інститут
публічної політики і соціальних наук
© Коверний О. Є., 2023
- 338 -
РФ активно використовує соціальні мережі для поширення дезінформації
про війну в Україні, щоб деморалізувати українське населення та дискреди-
тувати українську владу, військових та волонтерів.
Незважаючи на зусилля, що приймаються урядом нашої держави, росій-
ська пропаганда продовжує залишатися серйозною загрозою для національ-
ної безпеки України.
Список використаних джерел:
1. Application of the risk management framework to Russian disinformation campaigns //
Європейська комісія. 2023. URL: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication
/c1d645d0-42f5-11ee-a8b8-01aa75ed71a1/.
2. Flash Eurobarometer 506: EU’s response to the war in Ukraine // Європейська комісія.
2022. URL: https://europa.eu/eurobarometer/surveys/detail/2772.
3. Observatoire Reboot de l’Information et du raisonnement critique // IFOP. 2022. URL:
http://www.ifop.com/wp-
content/uploads/2022/03/Rapport_Ifop_REBOOT_VOL_1_2022.03.24.pdf
4. Oremus W. Big Tech tried to quash Russian propaganda. Russia found loopholes /
W. Oremus, C. Zakrzewski. The Washington Post. 2022. URL: https://www.washingtonpost.com/
technology/2022/08/10/facebook-twitter-russian-embassy-accounts-propaganda/.