A Composition of Comparative Characteristics of Social Policy of European Countries / Композиція порівняльних характеристик соціальної політики європейських країн

Abstract

The aim of the study is a scientific substantiation and compositional presentation of comparative characteristics of social policy trends in a number of European countries, taking into account a certain set of social security criteria and drawing analytical conclusions about their changes. The relevance of expanding the spheres of implementation of social policy, conditioned by the current transformations of social values and rapid technological development of the world economy, is substantiated. This requires constant monitoring of social changes and analysis of the impact of the global environment on the socioeconomic development of countries. Some comparative characterizations of social security of the population of several European countries are provided according to a number of criteria (ratification of the updated ILO Conventions on Social Security, effective social protection coverage (including the SDG indicators 1.3.1, 3.8.1), expenditures on health care and social protection, legislative coverage of social protection, child and family benefits, maternity protection, sickness assistance, protection against occupational injuries, protection against unemployment, disability benefits, old age pensions). The clear difference between the social policy of Ukraine and the European countries, which is mainly related to the socioeconomic situation of our country and has intensified since the beginning of the aggravation of hybrid threats and the need for military protection, is emphasized. The tendencies that determine the critical necessity of the current reforms in social policy and having a significant impact on the socioeconomic situation of the European countries are allocated. The further deepening of social problems and the need for even more active reform of the social sphere are emphasized. It is concluded that the main task of Ukraine in the current conditions is to meet the basic needs and interests of society, to maintain the basic processes of life of society, to ensure the development and creation of social values at a sufficient level.

Full text

БІЗНЕСІНФОРМ № 5_202324
ЕКОНОМІКА
ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД
www.business-inform.net
УДК 339.9(477)
JEL: І38; О57; Р27
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-5-24-32
КОМПОЗИЦІЯ ПОРІВНЯЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
2023 ІЛЯШ О. І., ЛУПАК Р. Л., СМОЛЯР Л. Г., ХАУСТОВА В. Є., БОЯРИНОВА К. О.
УДК 339.9(477)
JEL: І38; О57; Р27
Іляш О. І., Лупак Р. Л., Смоляр Л. Г., Хаустова В. Є., Бояринова К. О. Композиція порівняльних характеристик
соціальної політики європейських країн
Метою дослідження є наукове обґрунтування та композиційне представлення порівняльних характеристик тенденцій соціальної політики в низці
європейських країн із урахуванням певного набору критеріїв соціального забезпечення та приведенням аналітичних висновків стосовно їх змін. Об-
ґрунтовано актуальність розширення сфер реалізації соціальної політики, що обумовлена теперішніми трансформаціями суспільних цінностей і
швидким технологічним розвитком світового господарства. Це потребує проведення постійного моніторингу соціальних змін та аналізу впливу
глобального середовища на соціально-економічний розвиток країн. Наведено порівняльні характеристики соціального забезпечення населення де-
яких європейських країн за низкою критеріїв (ратифікація оновлених Конвенцій МОП про соціальне забезпечення, ефективне охоплення соціальним
захистом (включно з показниками ЦСР 1.3.1, 3.8.1), витрати на охорону здоров’я та соціальний захист, законодавче охоплення соціального захисту,
допомоги на дітей та сім’ї, захист материнства, допомога у зв’язку з хворобою, захист від виробничих травм, захист від безробіття, виплати по
інвалідності, пенсії за віком). Наголошено на явній відмінності соціальної політики України від європейських країн, що головним чином пов’язана із
соціально-економічним станом нашої країни та посилилася від початку загострення гібридних загроз і необхідності військового захисту. Виділено
тенденції, що визначають критичну необхідність теперішніх реформ у соціальній політиці та мають значний вплив на соціально-економічний
стан європейських країн. Наголошено на подальшому поглибленні соціальних проблем і необхідності ще більш активного реформування соціальної
сфери. Зроблено висновок, що основним завданням України в теперішніх умовах є задоволення базових потреб та інтересів суспільства, підтри-
мання основних процесів життєдіяльності соціуму, забезпечення на достатньому рівні освоєння та творення соціальних цінностей.
Ключові слова: соціальна політика, соціальне забезпечення, соціальні відносини, соціальний захист, країни ЄС.
Табл.: 2. Бібл.: 15.
Іляш Ольга Ігорівна – доктор економічних наук, професор, професор кафедри економічної кібернетики, Національний технічний університет
України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (просп. Берестейський, 37, Київ, 03056, Україна)
E-mail: oliai@meta.ua
ORCID: hps://orcid.org/0000-0002-7882-3942
Researcher ID: hps://www.webofscience.com/wos/author/record/V-3326-2018
Scopus Author ID: hps://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=56607304100
Лупак Руслан Любомирович – доктор економічних наук, професор, професор кафедри економіки, Львівський торговельно-економічний універси-
тет (вул. Туган-Барановського, 10, Львів, 79005, Україна)
E-mail: economist_555@ukr.net
ORCID: hps://orcid.org/0000-0002-1830-1800
Researcher ID: hps://www.webofscience.com/wos/author/record/124645
Scopus Author ID: hps://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57189037710
Смоляр Любов Гаврилівна – кандидат економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту підприємств, Національний технічний уні-
верситет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (просп. Берестейський, 37, Київ, 03056, Україна)
E-mail: lgsmoliar@gmail.com
ORCID: hps://orcid.org/0000-0002-5626-4043
Scopus Author ID: hps://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57216893198
Хаустова Вікторія Євгенівна – доктор економічних наук, професор, директор Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН
України (пров. Інженерний, 1а, 2 пов., Харків, 61166, Україна)
E-mail: v.khaust@gmail.com
ORCID: hps://orcid.org/0000-0002-5895-9287
Researcher ID: hps://www.webofscience.com/wos/author/record/629132
Scopus Author ID: hps://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57216123094
Бояринова Катерина Олександрівна – доктор економічних наук, професор, завідувачка кафедри економічної кібернетики, Національний техніч-
ний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (просп. Берестейський, 37, Київ, 03056, Україна)
E-mail: k.boiarynova@kpi.ua
ORCID: hps://orcid.org/0000-0001-5879-2213
Scopus Author ID: hps://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=56989863700
UDC 339.9(477)
JEL: І38; О57; Р27
Ilyash O. I., Lupak R. L., Smoliar L. G., Khaustova V. Ye., Boiarynova K. O. A Composion of Comparave Characteriscs
of Social Policy of European Countries
The aim of the study is a scienc substanaon and composional presentaon of comparave characteriscs of social policy trends in a number of Euro-
pean countries, taking into account a certain set of social security criteria and drawing analycal conclusions about their changes. The relevance of expanding
the spheres of implementaon of social policy, condioned by the current transformaons of social values and rapid technological development of the world

ЕКОНОМІКА
ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД
БІЗНЕСІНФОРМ № 5_2023 25
www.business-inform.net
economy, is substanated. This requires constant monitoring of social changes and analysis of the impact of the global environment on the socioeconomic
development of countries. Some comparave characterizaons of social security of the populaon of several European countries are provided according to a
number of criteria (racaon of the updated ILO Convenons on Social Security, eecve social protecon coverage (including the SDG indicators 1.3.1, 3.8.1),
expenditures on health care and social protecon, legislave coverage of social protecon, child and family benets, maternity protecon, sickness assistance,
protecon against occupaonal injuries, protecon against unemployment, disability benets, old age pensions). The clear dierence between the social policy
of Ukraine and the European countries, which is mainly related to the socioeconomic situaon of our country and has intensied since the beginning of the ag-
gravaon of hybrid threats and the need for military protecon, is emphasized. The tendencies that determine the crical necessity of the current reforms in so-
cial policy and having a signicant impact on the socioeconomic situaon of the European countries are allocated. The further deepening of social problems and
the need for even more acve reform of the social sphere are emphasized. It is concluded that the main task of Ukraine in the current condions is to meet the
basic needs and interests of society, to maintain the basic processes of life of society, to ensure the development and creaon of social values at a sucient level.
Keywords: social policy, social security, social relaons, social protecon, countries of the EU.
Tabl.: 2. Bibl.: 15.
Ilyash Olha I. – D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of Economic Cybernecs, Naonal Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv
Polytechnic Instute» (37 Beresteisky Ave., Kyiv, 03056, Ukraine)
E-mail: oliai@meta.ua
ORCID: hps://orcid.org/0000-0002-7882-3942
Researcher ID: hps://www.webofscience.com/wos/author/record/V-3326-2018
Scopus Author ID: hps://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=56607304100
Lupak Ruslan L. – D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of Economics, Lviv University of Trade and Economics (10 Tuhan-Baranovskoho
Str., Lvіv, 79005, Ukraine)
E-mail: economist_555@ukr.net
ORCID: hps://orcid.org/0000-0002-1830-1800
Researcher ID: hps://www.webofscience.com/wos/author/record/124645
Scopus Author ID: hps://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57189037710
Smoliar Liubov G. – PhD (Economics), Professor, Professor of the Department of Enterprise Management, Naonal Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky
Kyiv Polytechnic Instute» (37 Beresteisky Ave., Kyiv, 03056, Ukraine)
E-mail: lgsmoliar@gmail.com
ORCID: hps://orcid.org/0000-0002-5626-4043
Scopus Author ID: hps://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57216893198
Khaustova Viktoriia Ye. – D. Sc. (Economics), Professor, Director of the Research Centre for Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 oor,
1a Inzhenernyi Ln., Kharkіv, 61166, Ukraine)
E-mail: v.khaust@gmail.com
ORCID: hps://orcid.org/0000-0002-5895-9287
Researcher ID: hps://www.webofscience.com/wos/author/record/629132
Scopus Author ID: hps://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57216123094
Boiarynova Kateryna O. – D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of Economic Cybernecs, Naonal Technical University of Ukraine «Igor Sikor-
sky Kyiv Polytechnic Instute» (37 Beresteisky Ave., Kyiv, 03056, Ukraine)
E-mail: k.boiarynova@kpi.ua
ORCID: hps://orcid.org/0000-0001-5879-2213
Scopus Author ID: hps://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=56989863700
Соціальна політика все більше визначає здат-
ність країни забезпечувати достатні темпи
розвитку, адаптовуватися до глобалізацій-
них змін, підтримувати та підвищувати необхідний
рівень економічної безпеки і конкурентоспромож-
ності, вирішувати інші критично важливі завдання.
В економічній теорії здебільшого роль соціальної по-
літики розглядається в аспекті пошуку способів по-
долання низки побутових, трудових, демографічних
і пов’язаних з ними проблем у суспільстві, що вини-
кають в міру настання економічних, фінансових, по-
літичних занепадів і загострень.
Теперішні трансформації суспільних цінностей
і швидкий технологічний розвиток світового госпо-
дарства зберігає базові стандарти соціальної полі-
тика, але водночас розширює та створює нові сфери
її реалізації, що в кінцевому підсумку вимагає про-
ведення постійного моніторингу соціальних змін та
аналізу впливу глобального середовища на соціально-
економічний розвиток країн. Тут доречно інфор-
маційно-аналітичну роботу проводити виходячи із
порівнюваності, достовірності, обґрунтованості та
інших характеристик обраних сфер дослідження со-
ціальної політики.
Для України в контексті поліпшення соціальної
політики прийнятною моделлю варто розглядати єв-
ропейську соціальну систему, становлення якої вра-
хувало різні підходи до регулювання соціальних та
економічних відносин і яка відрізняється постійним
прогресом і пошуком нових способів удосконалення.
Отже, актуальним є порівняння характеристик соці-
альної політики нашої країни та європейських країн,
що сформує базові положення для розуміння механіз-
мів впровадження в українську соціально-економічну
систему прогресивних європейських норм і подаль-
шого тісного поєднання із загальною європейською
моделлю управління соціальними відносинами.

БІЗНЕСІНФОРМ № 5_202326
ЕКОНОМІКА
ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД
www.business-inform.net
Аналіз останніх публікацій науковців підтвер-
джує значну широту сфер економіки, розвиток яких
визначається ефективністю реалізації соціальної по-
літики та здатністю органів державного регулювання
впроваджувати зміни і досягати прогресу в побудо-
ві нової соціальної моделі національного господар-
ства. Варто виділи результати досліджень таких віт-
чизняних науковців, як: С. Бондаренко, Н. Бугас [1],
О. Бутник [2], Т. Васильців [3, с. 8–14; 4, с. 23–29],
О. Мульска [4, с. 23–29; 12], Х. Дрималовська, Р. Бала
[5, с. 178–184], І. Жеребило [6, с. 283–289], О. Капі-
тан, А. Нестеренко [8, с. 260–266], А. Мостепанюк
[9, с. 1–8; 10, с. 7–10], В. Николаєва, Н. Малярчук,
Л. Овчарова [11], Н. Рущишин [12] та інших. Попри
це, вивчення соціальної політики є неперервним,
адже норми, типи, сфери та інше, що стосується со-
ціальних відносин, постійно змінюються, набувають
нових цінностей і потребують регулювання, моніто-
рингу, контролю тощо.
Метою статті є наукове обґрунтування та ком-
позиційне представлення порівняльних характерис-
тик тенденцій соціальної політики в низці європей-
ських країн із урахуванням певного набору критеріїв
соціального забезпечення та приведенням аналітич-
них висновків стосовно їх змін.
Відомо, що основними цілями соціальної полі-
тики є забезпечення соціального захисту, роз-
виток соціально-трудових відносин, розши-
рення сфер соціального страхування, прогресування
ринку праці та зайнятості, поліпшення умов для на-
громадження та реалізації соціального потенціалу.
У підсумку головним результатом такої політики стає
соціальне забезпечення суспільства, де від держави
вимагається сформувати відповідне правове середо-
вище, бізнес зобов’язаний виконувати державні нор-
ми, а суспільство прагнутиме підвищувати продук-
тивність праці та інтелектуально-творчий розвиток.
Соціальне забезпечення населення прийнято
розглядати як систему державних програм і заходів,
які передбачають забезпечення мінімального рівня
доходів, здоров’я, освіти та інших соціальних потреб
суспільства. Водночас масштаби соціального забез-
печення можуть варіюватися залежно від країни, її
економічного стану та політичного устрою.
У багатьох країнах ЄС соціальне забезпечення
населення відбувається через різні державні програ-
ми, такі як пенсійна система, медичне страхування,
соціальна допомога, допомога по безробіттю та інші.
Так, останніми роками витрати на соціальне забезпе-
чення у Франції склали 34,0% ВВП, Німеччині – 30,0%,
Італії – 28,0%, Іспанії – 26,0%, у скандинавських краї-
нах (Данія, Швеція, Норвегія) – 30,0%. Порівняно з
європейськими країнами в інших витрати на соціаль-
не забезпечення є меншими, зокрема в Канаді вони
складають 17,0% ВВП, США – 19,0%, Японії – 18,0%,
Австралії – 17,0% [13; 14].
Аналізування системи соціального забезпе-
чення Іспанії, України та Польщі засвідчило
суттєву різницю в періоді ратифікації онов-
лених Конвенцій МОП про соціальне забезпечення.
Так, різниця складає 28 років порівняно з часом ра-
тифікації Конвенцій в Іспанії. Уже у 1996 р. Україна
та Королівство Іспанія підписали Угоду про соціальне
забезпечення громадян і висловили взаємне бажання
розвивати та поглиблювати дружні відносини. При
тому витрати на охорону здоров’я та соціальний за-
хист у досліджуваних країнах рівноцінно коливався в
межах 16,2–16,8% (табл. 1).
У табл. 2 наведено порівняльні характеристики
соціального забезпечення населення деяких європей-
ських країн за низкою критеріїв (ратифікація онов-
лених Конвенцій МОП про соціальне забезпечення,
ефективне охоплення соціальним захистом (включ-
но з показники ЦСР 1.3.1, 3.8.1), витрати на охорону
здоров’я та соціальний захист, законодавче охоплен-
ня соціального захисту, допомоги на дітей та сім’ї,
захист материнства, допомога у зв’язку з хворобою,
захист від виробничих травм, захист від безробіття,
виплати по інвалідності, пенсії за віком), відповідно
до яких можна відмітити:
 залежність соціальної допомоги від економіч-
ного стану країни;
 диференційований характер надання держав-
ної допомоги різним верствам населення;
 значні відмінності у визначенні мінімального
розміру матеріальної державної допомоги;
 значні труднощі в підтримці окремих катего-
рій населення;
 посилення вимог до отримання державної до-
помоги.
Для України явною є відмінність від європей-
ських країн, що головним чином пов’язана із соціально-
економічним станом нашої країни та яка, до того ж,
посилилася від початку загострення гібридних загроз
і необхідності військового захисту.
Один із найвищих рівнів соціального забез-
печення існує у Франції, зокрема, у 2021 р. урядом
країни на такі потреби було виділено майже 711 млрд
євро, що становить понад 30,0% від усіх державних
витрат у країні.
Франція має одну з найбільш розвинутих сис-
тем соціального захисту у світі. Так, у 2021 р. уряд
Франції виділив 35 млрд євро на соціальні програ-
ми для боротьби з наслідками пандемії COVID-19.
Основні програми соціального захисту у Франції
включають: систему соціального страхування, яка за-
безпечує оплату лікарняного лікування, допомогу по
безробіттю та матеріальну допомогу; пенсійну систе-
му, яка забезпечує виплату пенсії. Зокрема, стосовно
пенсій відмітимо нещодавній початок у Франції від-
повідної реформи, яка передбачає підвищення пен-
сійного віку до 64 років і супроводжується активни-
ми громадським невдоволенням і масовими протес-

ЕКОНОМІКА
ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД
БІЗНЕСІНФОРМ № 5_2023 27
www.business-inform.net
Таблиця 1
Аналіз динаміки обсягів соціального забезпечення Іспанії, України та Польщі
Основні види соціального забезпечення Країна
Іспанія Польща Україна
1. Ратифікація оновлених Конвенцій МОП про соціальне забезпечення 1988 2003 2016
2. Ефективне охоплення соціальним захистом (включно з показниками
ЦСР 1.3.1, 3.8.1), 2020 або останній доступний рік (відсоток відповідної
групи населення)
80,9 84,9 73,0
3. Витрати на охорону здоров’я та соціальний захист, 2020
або останній доступний рік (відсоток ВВП) 16,8 16,2 16,2
4. Законодавче охоплення соціального захисту, за функціями, 2020
або останній доступний рік (відсоток населення працездатного віку) 49,5 43,7 49,3
Джерело: складено авторами за [15].
тами. До прикладу, Німеччина також має розвинену
систему соціального захисту населення, яка включає
медичне страхування, пенсії, допомогу по безробіт-
тю, допомогу сім’ям з дітьми та інші послуги. І вже у
2020 р. уряд Німеччини виділив понад 130 млрд євро
на соціальні програми для підтримки населення під
час пандемії COVID-19.
Якщо брати до уваги достроковий вихід на пен-
сію, то в більшості європейських країн це відбуваєть-
ся в 62 роки (наприклад, у Австрії, Греції, Італії, Іс-
панії, Норвегії, Португалії, Швеції). Попри це, уряди
багатьох країн усвідомлюють, що реформувати пен-
сійну систему необхідно буде кожній європейській
країні, незважаючи на соціально-економічний стан,
адже все більш вираженою в Європі є тенденція ста-
ріння населення, що вимагає радикальних реформ у
соціальній політиці. В Україні реформування пенсій-
ної системи також триває, і у 2023 р. населення нашої
країни (як чоловіки, так і жінки) виходять на пенсію
у 60 років, але здатність набути статусу пенсіонера й
отримувати відповідні виплати напряму залежить від
страхового стажу.
Високе соціальне забезпечення вимагає значних
витрат, і не лише від держави. Так, у Франції діє
одна з найдорожчих систем охорони здоров’я,
яка існує шляхом стягнення близько 19,0% доходу з
усіх, хто влаштувався на офіційну роботу, а також по-
датків, які накладаються на тютюновий, алкогольний
і фармацевтичний бізнес. При цьому третина страхо-
вого внеску припадає на працівників, а решту сплачу-
ють роботодавців, що в підсумку дозволяє забезпе-
чити страховими полісами майже 9 із 10 французів.
Попри те, що країни ЄС функціонують як єдина
група країн зі спільною нормативно-правовою базою,
системою інституціонального регулювання та іншим,
існує низка особливостей у реалізації соціальної по-
літики. Так, працівникам, самозайнятим особам і
членам їх сімей надано свободу пересування в меж-
ах ЄС, але така свобода пересування може призвести
до втрати багатьох можливостей у галузі соціального
захисту порівняно з тими особами, які постійно про-
живають у своїй країні. Для забезпечення високого
рівня соціального захисту, виконання положень, які
визначені Європейською соціальною хартією та Хар-
тією Співтовариства про фундаментальні соціальні
права робітників, Співтовариство здійснює заходи,
які сприяють координації дій у соціальному захис-
ті та враховують відмінності національних законо-
давств щодо соціального захисту.
Відповідно до законодавства країн – членів ЄС
наявність права на певний вид соціального захисту
та його надання залежить від розміру та кількості
внесків, зроблених до відповідних інститутів соці-
ального захисту. Право на соціальний захист може
пов’язуватися також із фактом проживання в одній із
країн – членів ЄС. При цьому кожна країна має власне
законодавство щодо соціального захисту. Ця пробле-
ма знайшла своє відображення у ст. 42 Договору про
ЄС, де йдеться про адаптацію соціального захисту до
захисту працівників-мігрантів та його відповідність
двом основним принципам: створення можливостей
для набуття та збереження права на соціальні випла-
ти шляхом урахування всіх періодів, передбачених
у законах окремих країн, і надання виплат особам, які
є резидентами на території країн – членів ЄС.
Загалом захист соціальних прав населення є од-
нією з головних функцій урядів кожної країни світу,
а особливо в контексті відновлення після пандемії
COVID-19 і необхідності концентрації на забезпеченні
максимально можливої підтримки своїм громадянам.
ВИСНОВКИ
Підходи до соціальної політики в багатьох єв-
ропейських країнах мають багато відмінностей, які
здебільшого пов’язані із економічним станом, демо-
графічними тенденціями, а також політичним устро-
єм, людським капіталом та іншим. Так складається,
що країни із високим економічним розвитком здатні
повною мірою забезпечувати базові потреби суспіль-

БІЗНЕСІНФОРМ № 5_202328
ЕКОНОМІКА
ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД
www.business-inform.net
Таблиця 2
Порівняльні характеристики соціального забезпечення окремих європейських країн
Показник Країна
Франція Польща Україна
1 2 3 4
Ратифікація оновлених Конвенцій МОП
про соціальне забезпечення (1952 р.) 1956 р. 2003 р. 2016 р.
Ефективне охоплення соціальним захистом
(включно з показниками ЦСР 1.3.1, 3.8.1),
відсоток відповідної групи населення
–ЦСР 1.3.1.: 84,9
ЦСР 3.8.1.: 75,0
ЦСР 1.3.1.: 73,0
ЦСР 3.8.1.: 68,0
Витрати на охорону здоров’я та соціальний
захист, відсоток ВВП 11,5 6,5 7,1
Законодавче охоплення соціального захисту,
відсоток населення працездатного віку 85,7 52,0 48,0
Допомоги на дітей та сім’ї:
ключові характеристики
При народженні дитини державна допомога
складає 923,08 € (1846,15 € при усиновлен-
ні дитини). Виплачується, якщо заробітна
плата батьків не перевищує 35,729 € (сума
варіюється до 64,722 €, залежно від кіль-
кості дітей, ситуації з роботою в подружжя
та іншого). Передбачена щомісячна допо-
мога в розмірі 184,62 €, а для сімей з одним
батьком – 100,09 €. Виплата закінчується, як
тільки дитина досягає 20 років. Існують інші
види державної допомоги – при зміні житла
багатодітною сім’єю (одноразово 974,90 €),
скороченні робочих години для батьків при
догляді за дитиною (щомісячно від 145,63 €
до 390,52 €), частковій компенсації оплати
послуг няні (до 85,0 %) для дитини віком до
шести років та якщо працюють батьки
При народженні дитини можна розрахо-
вувати до 12 тис. злотих державної під-
тримки, виплачуваної в розмірі 1,0 тис.
злотих щомісяця протягом одного року
або частинами по 500 злотих протягом
двох років. Допомога не залежатиме від
доходу сім’ї, кошти не оподатковувати-
муться
Сума виплат при народженні дитини незмінна
та не залежить від того, чи це перша чи, напри-
клад, третя дитина. Розмір допомоги становить
41,3 тис. грн. Виплата здійснюється одноразово
в розмірі 10,3 тис. грн, решта суми виплачується
протягом 36 місяців рівними частинами
(по 860 грн щомісяця)

ЕКОНОМІКА
ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД
БІЗНЕСІНФОРМ № 5_2023 29
www.business-inform.net
1 2 3 4
Захист материнства:
ключові характеристики
Оплачувану декретну відпустку оформлю-
ють терміном на чотири місяці. Жінка не
може залишатися на робочому місці після
37-го тижня вагітності. Робоче місце збері-
гається протягом трьох років після пологів.
При цьому чотири місяці вона отримує по-
вну зарплату від компанії, в якій працює,
а після – допомогу від держави
Жінки можуть використати до шести
тижнів декретної відпустки до очі-
куваної дати пологів. Якщо жінка не
пішла в декретну відпустку до пологів,
то декретна відпустка починається з
дня пологів. Після пологів мати пови-
нна використати 14 тижнів відпустки в
обов’язковому порядку
Жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку
з вагітністю та пологами тривалістю 70 календар-
них днів до пологів і 56 (у разі народження двох
і більше дітей та в разі ускладнення пологів –
70) календарних днів після пологів, починаючи
з дня пологів, зі збереженням заробітної плати
в повному обсязі
Допомога у зв’язку з хворобою:
ключові характеристики
Якщо людину кладуть в стаціонар, то близь-
ко 80,0% витрат першого місяця перебу-
вання в лікарні їй відшкодовує Національна
лікарняна каса. Необхідність більш трива-
лого лікування дає право на безкоштовну
госпіталізацію. Витрати на візити до лікарів,
лабораторні дослідження та покупка ліків
відшкодовуються здебільшого до 75,0%
Держава компенсує 70,0% від зарплати,
якщо хворий лежить у шпиталі; 80,0%
від заробітної плати в разі хвороби без
госпіталізації чи догляду за хворою
дитиною чи родичем; 100,0%, якщо це
хвороба під час вагітності, у разі нещас-
ного випадку на роботі чи професійного
захворювання
Виплачується Фондом соціального страхування
застрахованим особам починаючи з шостого
дня непрацездатності за весь період до від-
новлення працездатності або до встановлення
медико-соціальною експертною комісією інва-
лідності. Оплата перших п’яти днів тимчасової
непрацездатності внаслідок захворювання або
травми, не пов’язаної з нещасним випадком на
виробництві, здійснюється за рахунок коштів ро-
ботодавця в порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України
Захист від виробничих травм:
ключові характеристики
Потерпілий має право отримати 100,0%
зарплати за день, коли сталася аварія, а
наступного – 60,0%. З 29-го дня виплата під-
німається до 80,0%, але вона не може бути
більшою за 250 євро на день. Коли ж трапля-
ється смерть на виробництві або професійне
захворювання спричиняє смерть, родичі ма-
ють право на пенсію в разі втрати годуваль-
ника, дружина претендує на пенсію в розмірі
40,0% від заробітної плати потерпілого.
Також право на компенсацію мають діти
або нащадки молодше 20 років. На пенсію
у 25,0% річної заробітної плати потерпілого
має право найстарша дитина
Роботодавець повинен виконати певні
зобов’язання, зокрема надання першої
допомоги потерпілому, охорону місця
нещасного випадку, повідомлення
про нещасний випадок компетентного
місцевого інспектора праці та інших
органів, призначення аварійної групи.
Роботодавець зобов’язаний, зокрема,
скласти акт про нещасний випадок, і це
забезпечує правову основу для вимаган-
ня працівником компенсації. Правильно
складений звіт про нещасний випадок є
підставою для отримання працівником
компенсації від ZUS або страхової ком-
панії роботодавця
Фонд соціального страхування України здійснює
соціальний захист і гарантує фінансові допомоги
та компенсації потерпілим, які в результаті травм
на виробництві чи професійних захворювань
отримали інвалідність або стійку втрату працез-
датності. Діяльність Фонду щодо забезпечення
потерпілих медико-соціальними послугами
спрямована на відновлення здоров’я потерпі-
лих, повернення їх до праці й у суспільне життя,
усунення або максимального зменшення наслід-
ків захворювання або травми
Продовження табл. 2

БІЗНЕСІНФОРМ № 5_202330
ЕКОНОМІКА
ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД
www.business-inform.net
1 2 3 4
Захист від безробіття:
ключові характеристики
Для нарахування допомоги по безробіттю
потрібно офіційно пропрацювати не менше
122 днів до закінчення терміну дії трудового
договору та бути зареєстрованим на біржі
праці. Резиденти Франції віком від 25 років,
які перебувають на території країни більшу
частину року, мають дохід на сім’ю, нижчий
за встановлений мінімум, мають право на
допомогу (RSA), що становить від 513,88 € до
1079,14 € на місяць (залежно від складу сім’ї).
У деяких випадках на допомогу можуть пре-
тендувати особи від 18 до 24 років, напри-
клад якщо вони батьки-одинаки
Для нарахування допомоги по безро-
біттю потрібно офіційно пропрацювати
не менше 12 місяців та отримувати не
менше мінімальної зарплати. Реєстрація
та отримання статусу безробітного не
дає право отримувати допомогу авто-
матично. Матеріальна допомога випла-
чується тим, для кого в центрі зайнятості
не знайшлося відповідної вакансії, ста-
жування чи навчальної програми. Якщо
відпрацювати від 5 до 20 років, можна
розраховувати на стандартну ставку в
1240,80 злотих та отримувати протягом
перших трьох місяців, менше ніж 5 років
– 80,0% стандартної ставки. Іноземці з
трудовим стажем понад 20 років мають
право розраховувати на 120,0% від стан-
дартної ставки
Допомогу по безробіттю можна отримувати при
страховому стажу протягом 12 місяців, що пере-
дували реєстрації особи як безробітної. Допомо-
га продовжуватиметься не менше, ніж 7 місяців.
Її тривалість залежно від страхового стажу: до
3 років – 180 календарних днів; від 3 до 6 років –
210 календарних днів; від 6 до 12 років –
240 календарних днів; від 12 до 18 років –
270 календарних днів; від 18 до 24 років –
300 календарних днів. Розмір допомоги по без-
робіттю визначається у відсотках до середньої
зарплати (доходу) залежно від страхового стажу,
але не менше, ніж мінімальний розмір допомоги
по безробіттю. Максимальний розмір виплат по
безробіттю під час дії воєнного стану не може
перевищувати 150,0% мінімальної заробітної
плати – це 10 050 грн. Виплачується залежно від
тривалості безробіття у відсотках до визначено-
го розміру: перша половина строку – 100,0%;
у подальшому – 50,0%
Виплати по інвалідності:
ключові характеристики
Виплати, зазначені в бюджетах фондів соці-
ального страхування під рубрикою «Старість
– Інвалідність» і призначені для матеріально-
го забезпечення інвалідів, утриманців і пен-
сіонерів, є головною статтею видатків на со-
ціальний захист і становлять близько 13,0%
ВВП, і ця сума включає як основні пенсії, що
виплачуються Фондом соціального забезпе-
чення, так і обов’язкові додаткові пенсії
Отримати пенсію за інвалідністю може
будь-хто, хто відповідає всім таким
вимогам: має сертифікат, виданий ліка-
рем-оцінювачем ZUS; має відповідний
загальний страховий стаж (страховий
і нестраховий періоди); не пізніше 18
місяців з дати закінчення страхового
чи нестрахового періоду (не стосується
якщо: жінка втратила повну непрацез-
датність при страховому стажі не менше
20 років, чоловік – не менше 25 років)
Пенсія по інвалідності призначається при інва-
лідності I групи (непрацездатність, що вимагає
постійного догляду), II групи (непрацездатність,
що не вимагає постійного догляду) або III групи
(непрацездатність, що дозволяє звичайну робо-
ту). Для отримання інвалідності I групи застра-
хована особа повинна мати страховий стаж від
одного року (вік до 25 років) до 10 років (старше
54–59 років) на момент настання інвалідності.
У разі інвалідності II або III групи застрахована
особа повинна мати страховий стаж від одного
року (якщо вона молодша 23 років) до 14 ро-
ків (якщо вона старша 56–59 років) на момент
настання інвалідності. Застраховані особи з
інвалідністю III групи, які мають щонайменше 35
років (чоловіки) або 30 років (жінки) страхового
стажу, можуть обрати отримання пенсії за віком
Продовження табл. 2

ЕКОНОМІКА
ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД
БІЗНЕСІНФОРМ № 5_2023 31
www.business-inform.net
Зпкінчення табл. 2
1 2 3 4
Пенсії за віком:
ключові характеристики
Пенсійний вік становить 62 роки для жінок
та 62,5 роки для чоловіків. Проте існують
певні винятки для деяких професій та ка-
тегорій населення, які можуть переходити
на пенсію раніше. Наприклад, жінки, які
народилися до 1 січня 1955 р., можуть пере-
ходити на пенсію у віці 60 років, а жінки з
більш пізніми датами народження можуть
переходити на пенсію поступово, почина-
ючи з 62 років. Також представники деяких
професій, які пов’язані зі здоров’ям, можуть
мати право на перехід на пенсію раніше, ніж
за загальними правилами
Пенсійний вік становить 60 років для
жінок і 65 років для чоловіків. Після
досягнення цього віку чоловіки та жін-
ки можуть вирішити, чи бажають вони
продовжувати працювати, чи залишити
роботу та вийти на пенсію
Пенсійний вік 60 років за наявності щонайменше
35 років страхового стажу (чоловіки) та 30 років
(жінки). Часткову пенсію отримують особи віком
60 років за наявності щонайменше 25 років стра-
хового стажу (з поступовим збільшенням на один
рік щороку до досягнення 35 років у 2038 р.) і не
відповідає вимогам щодо сплати внесків для отри-
мання повної пенсії; віком 63 роки за наявності
щонайменше 15 років страхового стажу (з посту-
повим збільшенням на один рік щороку до досяг-
нення 25 років у 2038 р.) і не відповідає вимогам
щодо сплати внесків для отримання повної пенсії.
Пенсія може бути відкладена від 1 до 10 років піс-
ля досягнення звичайного пенсійного віку
ства, впроваджувати нові, поліпшені соціальні стан-
дарти та на постійні основі досягати в суспільстві
суспільної злагоди та стабільності.
Основним завданням України в теперішніх
умовах є задоволення базових потреб та ін-
тересів суспільства, підтримання основних
процесів життєдіяльності соціуму, забезпечення на
достатньому рівні освоєння та творення соціальних
цінностей. Очевидно, що за таких тенденцій досягну-
ти необхідного прогресу в соціальній політиці досить
складно, і такі завдання часто втрачають пріоритет-
ність при посиленні гібридних загроз і ризиків. Тому
суспільство повинно змінюватися, більше уваги при-
діляти самоорганізації в забезпеченні соціального
захисту, налагодженню високоінтелектуальної праці,
поліпшенню соціальної відповідальності.
Подальші наукові дослідження варто сконцен-
трувати на вивченні інструментарію вдосконалення
вітчизняної державної соціальної політики, що вра-
ховуватиме позитивний досвід європейських кра-
їн, вплив теперішніх умов на соціально-економічне
функціонування національного господарства, актив-
ні зміни соціальних цінностей у міру глобалізаційних
тенденцій технологізації та цифровізації тощо. 
БІБЛІОГРАФІЯ
1. Бондаренко С. М., Бугас Н. В. Соціальна політика
держави як основа забезпечення соціального роз-
витку. Державне управління: удосконалення та роз-
виток. 2021. № 2.
DOI: 10.32702/2307-2156-2021.2.40.
2. Бутник О. О. Аналіз моделей соціальної політики
в країнах з розвинутими ринковими відносинами:
досвід для України. Державне управління: удоско-
налення та розвиток. 2018. № 5. URL: http://www.
dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1236.
3. Васильців Т. Г., Іляш О. І., Лупак Р. Л. Проблеми та за-
соби конвергенції соціальної безпеки в Україні та
ЄС. Бізнес Інформ. 2018. № 12. С. 8–14. URL: https://
www.business-inform.net/export_pdf/business-
inform-2018-12_0-pages-8_14.pdf
4. Васильців Т. Г., Мульска О. П. Напрями та інстру-
менти економічного механізму державного регу-
лювання міграційних процесів в Україні. Проблеми
системного підходу в економіці. 2021. № 2. С. 23–29.
DOI: https://doi.org/10.32782/2520-2200/2021-2-3
5. Дрималовська Х. В., Бала Р. Д. Державна соціальна
політика: сутність, моделі, напрями. Проблеми еко-
номіки. 2021. № 1. С. 178–184.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2021-1-178-184
6. Жеребило І. В. Соціальна політика держави як регу-
лятор розвитку соціальної сфери: теоретико-мето-
дологічні аспекти. Проблеми економіки. 2020. № 1.
C. 283–289.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-1-283-289
7. Іляш О. І., Лупак Р. Л., Качмар Н. М. Необхідність сис-
темного реформування соціальної політики задля
забезпечення розвитку ринку праці західних регіо-
нів України. Проблеми економіки. 2015. № 4. С. 285–
292. URL: https://www.problecon.com/export_pdf/
problems-of-economy-2015-4_0-pages-285_292.pdf

БІЗНЕСІНФОРМ № 5_202332
ЕКОНОМІКА
ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД
www.business-inform.net
8. Капітан О. І., Нестеренко А. В. Вплив євроінтеграцій-
них процесів на розвиток соціальної сфери Украї-
ни. Наукові записки Львівського університету бізне-
су та права. 2021. Т. 29. С. 260–266.
DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.5783931
9. Мостепанюк А. В. Соціальна політика держави: фор-
мування наукових підходів та європейські реалії.
Вчені записки Таврійського національного універ-
ситету імені В. І. Вернадського. Серія «Економіка і
управління». 2020. Т. 31. № 2. С. 1–8.
DOI: https://doi.org/10.32838/2523-4803/70-2-1
10. Мостепанюк А. В. Трансформація європейської со-
ціальної політики в умовах глобалізації. Науковий
погляд: економіка та управління. 2020. № 1. С. 7–10.
DOI: https://doi.org/10.32836/2521-666X/2020-67-1
11. Николаєва В. І., Малярчук Н. Г., Овчарова Л. М. Мо-
делі соціальної політики та соціальної роботи в Єв-
ропейському Союзі: особливості й характеристики.
Науковий журнал Хортицької національної академії.
2021. Вип. 4.
DОІ: https://doi.org/10.51706/2707-3076-2021-4-17
12. Рущишин Н., Мульска О. Механізм забезпечення со-
ціальної стабільності в умовах інтенсифікації мігра-
ційних процесів. Економіка та суспільство. 2021.
Вип. 29.
DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-29-41
13. Government expenditure on social protection // eu/-
rostat. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-
explained/index.php?title=Government_expendi-
ture_on_social_protection.
14. Breakdown of government spending by functions of
social protection and health (COFOG). URL: https://
www.oecd-ilibrary.org/breakdown-of-government-
spending-by-functions-of-social-protection-and-
health-cofog_d03766ca-en.pdf?itemId=%2Fcontent
%2Fcomponent%2Fd03766ca-en&mimeType=pdf
15. Social Protection platform. World Social Protection
Data Dashboard. URL: https://www.social-protection.
org/gimi/ShowCountryProles.action
REFERENCES
“Breakdown of government spending by functions of
social protection and health (COFOG)“. https://www.
oecd-ilibrary.org/breakdown-of-government-spend-
ing-by-functions-of-social-protection-and-health-co-
fog_d03766ca-en.pdf?itemId=%2Fcontent%2Fcompo
nent%2Fd03766ca-en&mimeType=pdf
Bondarenko, S. M., and Buhas, N. V. “Sotsialna polityka der-
zhavy yak osnova zabezpechennia sotsialnoho roz-
vytku“ [Social Policy of the State as a Basis for Ensuring
Social Development]. Derzhavne upravlinnia: udosko-
nalennia ta rozvytok, no. 2 (2021).
DOI: 10.32702/2307-2156-2021.2.40
Butnyk, O. O. “Analiz modelei sotsialnoi polityky v krainakh
z rozvynutymy rynkovymy vidnosynamy: dosvid dlia
Ukrainy“ [Analysis of Models of Social Policy in the
Countries with Developed Market Relations: Experi-
ence for Ukraine]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalen-
nia ta rozvytok, no. 5 (2018). http://www.dy.nayka.com.
ua/?op=1&z=1236
Drymalovska, Kh. V., and Bala, R. D. “Derzhavna sotsialna
polityka: sutnist, modeli, napriamy“ [State Social Po-
licy: Essence, Models, Directions]. Problemy ekonomiky,
no. 1 (2021): 178-184.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2021-1-178-184
“Government expenditure on social protection“. Eurostat.
https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/
index.php?title=Government_expenditure_on_so-
cial_protection
Iliash, O. I., Lupak, R. L., and Kachmar, N. M. “Neobkhidnist
systemnoho reformuvannia sotsialnoi polityky zadlia
zabezpechennia rozvytku rynku pratsi zakhidnykh
rehioniv Ukrainy“ [The Necessity of Reforming the
System of Social Policies to Ensure the Labor Market
Development in the Western Regions of Ukraine].
Problemy ekonomiky, no. 4 (2015): 285-292. https://
www.problecon.com/export_pdf/problems-of-econ-
omy-2015-4_0-pages-285_292.pdf
Kapitan, O. I., and Nesterenko, A. V. “Vplyv yevrointehrat-
siinykh protsesiv na rozvytok sotsialnoi sfery Ukrainy“
[The Inuence of European Integration Processes on
the Development of the Social Sphere of Ukraine].
Naukovi zapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta pra-
va, vol. 29 (2021): 260-266.
DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.5783931
Mostepaniuk, A. V. “Sotsialna polityka derzhavy: formuvan-
nia naukovykh pidkhodiv ta yevropeiski realii“ [State
Social Policy: The Formation of Scientic Approaches
and European Realities]. Vcheni zapysky Tavriiskoho
natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Se-
riia «Ekonomika i upravlinnia», vol. 31, no. 2 (2020): 1-8.
DOI: https://doi.org/10.32838/2523-4803/70-2-1
Mostepaniuk, A. V. “Transformatsiia yevropeiskoi sotsialnoi
polityky v umovakh hlobalizatsii“ [Transformation of
European Social Policy in the Globalization]. Naukovyi
pohliad: ekonomika ta upravlinnia, no. 1 (2020): 7-10.
DOI: https://doi.org/10.32836/2521-666X/2020-67-1
Nykolaieva, V. I., Maliarchuk, N. H., and Ovcharova, L. M.
“Modeli sotsialnoi polityky ta sotsialnoi roboty v Yev-
ropeiskomu Soiuzi: osoblyvosti i kharakterystyky“
[Models of Social Policy and Social Work in the Euro-
pean Union: Features and Characteristics]. Naukovyi
zhurnal Khortytskoi natsionalnoi akademii, no. 4 (2021).
DОІ: https://doi.org/10.51706/2707-3076-2021-4-17
Rushchyshyn, N., and Mulska, O. “Mekhanizm zabezpechen-
nia sotsialnoi stabilnosti v umovakh intensykatsii mi-
hratsiinykh protsesiv“ [Mechanism for Ensuring Social
Stability in the Conditions of Intensication of Migra-
tion Processes]. Ekonomika ta suspilstvo, no. 29 (2021).
DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-29-41
“Social Protection platform. World Social Protection Data
Dashboard“. https://www.social-protection.org/gimi/
ShowCountryProles.action
Vasyltsiv, T. H., and Mulska, O. P. “Napriamy ta instrumenty
ekonomichnoho mekhanizmu derzhavnoho rehuli-
uvannia mihratsiinykh protsesiv v Ukraini“ [Directions
and Tools of the Economic Mechanism of State Regu-
lation of Migration Processes in Ukraine]. Problemy
systemnoho pidkhodu v ekonomitsi, no. 2 (2021): 23-29.
DOI: https://doi.org/10.32782/2520-2200/2021-2-3
Vasyltsiv, T. H., Iliash, O. I., and Lupak, R. L. “Problemy ta za-
soby konverhentsii sotsialnoi bezpeky v Ukraini ta YeS“
[The Problems and Means of Convergence of Social Se-
curity in Both Ukraine and the EU]. Biznes Inform, no. 12
(2018): 8-14. https://www.business-inform.net/ex-
port_pdf/business-inform-2018-12_0-pages-8_14.pdf
Zherebylo, I. V. “Sotsialna polityka derzhavy yak rehuliator
rozvytku sotsialnoi sfery: teoretyko-metodolohichni
aspekty“ [Social Policy of the State as a Regulator of
Social Sphere Development: Theoretical and Metho-
dological Aspects]. Problemy ekonomiky, no. 1 (2020):
283-289.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-1-283-289