Безпека сталого розвитку регіонів та територіальних громад України на засадах інклюзивного зростання / Security of sustainable development of regions and territorial communities of Ukraine on the basis of inclusive growth
Abstract
У монографії обґрунтовано теоретико-методологічні основи та розроблено практичні рекомендації щодо формування безпеки сталого розвитку регіонів і територіальних громад України, її зміцнення на засадах інклюзивного зростання. Розроблено теоретико-методологічний базис та обґрунтовано науково-практичні підходи до зміцнення безпеки сталого розвитку регіонів і територіальних громад на засадах інклюзивного зростання, а саме розширення фіскального простору інклюзивного розвитку регіонів; диверсифікації розвитку сільських територій; обґрунтування організаційно-економічних засад сталого розвитку розумного міста; сталого розвитку туристично-рекреаційної та спортивно-оздоровчої сфер регіонів як важливих напрямів зміцнення національної безпеки в умовах пандемії COVID-19.
Видання рекомендоване науковій спільноті, керівникам, управлінцям, менеджерам усіх рівнів та іншим зацікавленим особам.
The monograph substantiates the theoretical and methodological foundations and develops practical recommendations for the formation of security for the sustainable development of regions and territorial communities of Ukraine, its strengthening on the basis of inclusive growth. A theoretical and methodological basis was developed and scientific and practical approaches to strengthening the security of the sustainable development of regions and territorial communities based on the principles of inclusive growth, namely the expansion of the fiscal space for the inclusive development of regions, were substantiated; diversification of the development of rural areas; substantiation of the organizational and economic foundations of the sustainable development of a smart city; sustainable development of tourism, recreation and sports and health spheres of the regions as important areas of strengthening national security in the conditions of the COVID-19 pandemic.
The publication is recommended to the scientific community, leaders, managers, managers of all levels and other interested persons.
ResearchGate has not been able to resolve any citations for this publication.
In the course of the research it has been revealed that each country in the world most frequently provides support in the sphere of socioeconomic development of territories among other areas of activity. Herewith, it has been established that a significant place in this direction also belongs to supporting the development of rural territories. The aim of the scientific article is a thorough study of key aspects concerning planning of the socioeconomic development of territories on the example of European Union Member States with transition economy. The research methods such as comparison and grouping have been used to study the features of planning of socioeconomic development in the territories and the Czech Republic have been analyzed, which are presented through such indicators as: average life expectancy; employment of the population; economically active population; number of enterprises actively engaged in activity; indicator of agricultural labor. According to the results of the studies conducted and the key takeaways of practical aspects of socioeconomic development's planning of territories, and the Czech Republic various measures are individually implemented to increase socioeconomic development of territories, including rural areas.
Розкрито зміст та економічну роль туристично-рекреаційної сфери. Висвітлено особливості її розвитку в Україні, охарактеризовано причини, що гальмують цей процес. Враховуючи зростаюче значення збереження природних ресурсів для сектору подорожей, туризму, відпочинку, оздоровлення доведено необхідність здійснення туристично-рекреаційної діяльності на засадах сталого розвитку та інклюзивного зростання. Визначено, що сталий розвиток туристично-рекреаційної сфери на засадах інклюзивного зростання передбачає залучення усіх верств населення (у тому числі малозабезпечених, жінок, осіб з обмеженими фізичними можливостями, ін. ) до виробничо-господарської, управлінської туристичної та рекреаційної діяльності як працівників, споживачів послуг, посередників, інвесторів, постачальників ресурсів, партнерів на всіх етапах ланцюга створення доданої вартості. Обґрунтовано, що напрями, які визначені у Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року, складено відповідно до вимог та проблем розвитку туристично-рекреаційної сфери в Україні. З огляду на пріоритети сталого розвитку та орієнтацію на досягнення нової якості економічного зростання на основі базових принципів інклюзивного розвитку, вони потребують конкретизації та розширення. Розкрито поняття інклюзивного туризму та інклюзивної рекреації, що характеризують розширення можливостей використання та вільний доступ до туристичних і рекреаційних послуг осіб з обмеженими фізичними можливостями. Запропоновано інтерпретацію відношення глобальних Цілей сталого розвитку до туристично-рекреаційної сфери України. Реалізація стратегічних пріоритетів сталого розвитку туристично-рекреаційної сфери на засадах інклюзивного зростання дозволить виявити можливості для забезпечення рівного доступу до ринків туристично-рекреаційних послуг, використання туристично-рекреаційних ресурсів.
В економічній літературі переважають дослідження проблем економічної та фінансової безпеки, тим часом поняття “податкова безпека” практично не визначено, до кінця не зрозумілі її специфіка і склад загроз, які можуть завдати їй істотної шкоди. Розглядаючи питання податкової безпеки переважна більшість вітчизняних та зарубіжних науковців акцентують увагу на мікро рівні, а саме на податковій безпеці підприємств. Тоді як ця проблема вимагає поглибленої розробки та системного підходу до визначення поняття “податкової безпеки” – як складної категорії, складові якої можуть бути предметом спеціального дослідження.
На сьогоднішній день індустрія спорту передбачає не лише отримання соціального ефекту, який полягає у розвитку фізичних здібностей українців, виховання здорової нації, представництво України на міжнародних турнірах, чемпіонатах, олімпіадах. Популяризація здорового і активного способу життя започаткувала підприємництво у сфері спорту і розвиток супутніх галузей. Стаття присвячена визначенню тенденцій розвитку підприємництва в індустрії спорту України. У контексті теми дослідження, проведено оцінку сучасного економічного стану суб’єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність у сфері спорту. Наведена динаміка показників операційної діяльності підприємств у сфері мистецтва, спорту, розваг і відпочинку відображає низьку ефективність діяльності, за аналізований період видатки більші, ніж надходження від діяльності. Встановлено, що в індустрії спорту провадять діяльність прибуткові і неприбуткові організації. Доведено, що існуючий механізм державного фінансування неприбуткових спортивних організацій є неефективним, шо провокує щорічне зменшення кількості таких суб’єктів господарювання. Для підвищення соціального і економічного ефекту від ведення бізнесу в індустрії спорту, запропоновано механізм співпраці неприбуткових, прибуткових спортивних організації та інших бізнес-структур з метою реалізації соціальних проектів. Метою такої співпраці є популяризація здорового способу життя, розвиток функціональних можливостей нації, представництво України на міжнародних і світових змаганнях, отримання побічних вигід у вигляді реклами, збільшення кількості відвідувачів спортивних занять, користувачів спортивних продуктів і послуг, зростання ринкової вартості підприємства.
Стаття присвячена визначенню сутності методу гендерно-орієнтованого бюджетування, розкриттю його недоліків і переваг та обґрунтуванню перспектив запровадження гендерного бюджетування у бюджетному процесі України. Доведено, що гендерне бюджетування необхідно розглядати як різновид бюджетування, орієнтованого на результат, оскільки це є програмно-цільовий метод планування показників бюджету. Відмінності полягають лише у визначенні (деталізації) показників результативності, що використовуються у паспорті бюджетної програми. Акцент робиться саме не гендерній чутливості таких показників. Через потребу у наявності значного масиву деталізованої інформації для запровадження гендерного бюджетування у бюджетному процесі України на початкових етапах його використання буде обмежено бюджетами територіальних громад. У подальшому за рахунок накопичення відповідної необхідної інформації у розрізі всіх ланок бюджетної системи можливе запровадження методу гендерно-орієнтованого бюджетування й на рівні державного бюджету.
In the article has done first attempt to find out the essence, components and implications of the mechanism of hidden taxes and to investigate their impact on the socio-economic situation in the country. The main changes in the tax system of Ukraine that have occurred as a result of tax reforms have been highlighted. The main motive for raising the level of minimum wage in 2017 is not to increase the welfare of the population, but to increase revenues to the budget due to hidden taxes. As a result, the transformation of budget expenditures into taxes is taking place, as the tax base on income increases. The following methods of tax concealment are singled out: combining taxes under common names; expansion of the tax base, list of objects of taxation (property tax); increase in tax rates and increase of tax rates linked to the minimum wage; the introduction of a double taxation mechanism (excise tax on retail sales); transfer of tax payments to non-tax categories; transferring the tax burden from the rich to the middle stratum; the transformation of a single tax, when the increase of the tax forces entrepreneurs to reduce production costs (introduction of the latest technologies, rational use of resources), thereby reducing the damage they could receive as a result of the increase in the price of products by the amount of tax and, consequently, the reduction of sales; repeated tax transfer to the final consumer, when the final payer becomes the final consumer (in most cases this is achieved through indirect taxes).
У статті вперше зроблена спроба з’ясувати елементи механізму приховування податків. Висвітлені основні зміни у податковій системі Україні, що відбулись в результаті податкових реформ. Проаналізований вплив цих змін на платників податків та рівень податкового навантаження в країні. Виділено методи приховування податків.
The purpose of the article is to analyze the environmental situation in rural areas in Ukraine in order to develop proposals for the diversification of agricultural production and non-agricultural activities in these areas on the basis of sustainable development. Based on the anal-ysis of the scientific literature on sustainable rural development, protection, and reproduction of natural resource potential, the methodological basis for the study of the ecological component of sustainable rural development has been formed. In the course of the research monographic, economic-statistical methods and methods of scientific generalization and synthesis were used. Based on the study of the state of agricultural lands, a continuous decrease in fertility as a result of increasing the rate of their degradation is substantiated. It was found that agricultural pro-ducers have reduced capital investment in environmental protection. It is proposed to promote the development of organic production as one of the areas of diversification of agricultural activities in order to reduce degradation processes.
The digital transformation problems of modern urban economy are considered. Their relevance for Ukrainian cities is caused by the fact that there are already a significant number of "smart cities" in the world, which are comfortable for their residents and for the management of urban services. The outlined problem for Ukraine is that a complex scenario of intellectualization and digital transformation of Ukrainian cities has not been formed yet. Unresolved problems and challenges that hinder the digital transformation of Ukrainian cities, namely the lack of municipal information networks, are described. Areas of further research are outlined, in particular, the statistical study of "smart cities", which is based on the collection and application of large data for this purpose, as well as the implementation of foreign experience in the Ukrainian realities of the economy. The digital transformation of cities is reviewed as a change of existing business models of urban services, the creation of smart mobility, smart resource consumption. An infographic unity of resources, services and management systems should be created in order to coordinate the actions of related structures and services in case of emergencies and unforeseen situations. This involves increasing technological literacy for different segments of the urban population. Three models of "smart cities" are proposed, the successful operation of each depends on investment, their rational management, as well as improving the level of digital skills of the population. The manufacturability of urban infrastructure should be based on megatrends in the field of information technology, namely: mobility, social communications, cloud technologies, big data and predictive analytics, machine learning and artificial intelligence, cybersecurity technology, the Internet of Things. These technologies are end-to-end for the whole set of technological solutions developed for "smart" cities. The scenario of development of "smart city" from the technological point of view is described; its basic components are: smart physical infrastructure; smart digital infrastructure; digital platforms; integrated digital platforms. The idea of building a digital duplicate, which is an accurate reflection of the real city in digital reality - the information comes to it from various sensors, monitoring systems and resource counters. The received experience of functioning can be translated into reality if it is successful, or to refuse it. All this is done at minimal cost, time savings and without harm to the real city. It is concluded that: information and communication technologies in the field of housing and communal services ensure the reliability and security of urban systems and resource efficiency; the formation of "smart cities" in Ukraine is limited by the lack of technical base for the creation of information technology platforms; a roadmap for the digital transformation of the national economy has not been developed.
