Content uploaded by Iryna Nazarova
Author content
All content in this area was uploaded by Iryna Nazarova on Dec 04, 2024
Content may be subject to copyright.
123
ISSN 2786-4537 (print). Вісник економіки № 3, 2022 р.
ISSN 2786-4545 (online). Herald of Economics № 3, 2022
кандидат економічних наук, доцент,
доцент кафедри обліку і оподаткування,
Західноукраїнський національний університет,
вул. Львівська, 11a, м. Тернопіль, 46009, Україна,
e-mail: niyya2016@gmail.com
ORCID ID: 0000-0001-8942-3998
Назарова І. Сутність та обліково-інформаційне забезпечення електронних
розрахунків. . 2022. Вип. 3. С.123–136. DOI: https://doi.org/10.35774/
visnyk2022.03.123
Nazarova, I. (2022). Sutnist ta oblikovo-informatsiine zabezpechennia elektronnykh
rozrakhunkiv [Denition, accounting and information support of electronic settlements].
, 3, 123–136. DOI: https://doi.org/10.35774/
visnyk2022.03.123
Анотація
Вступ.
Метою статті є
Методи.
Результати.
© Ірина Назарова, 2022.
ISSN 2786-4537 (print). Вісник економіки № 3, 2022 р.
ISSN 2786-4545 (online). Herald of Ternopil National Economics № 3, 2022
124
І. Назарова
Сутність та обліково-інформаційне забезпечення електронних розрахунків
Перспективи.
Ключові слова:
PhD, Associate Professor,
Associate Professor of the Department of Accounting and Taxation,
West Ukrainian National University,
st. Lvivska, 11, Ternopil, 46020, Ukraine,
e-mail: niyya2016@gmail.com
ORCID ID: 0000-0001-8942-3998
Abstract
Introduction.
The purpose of the article.
Methods.
Results.
125
ISSN 2786-4537 (print). Вісник економіки № 3, 2022 р.
ISSN 2786-4545 (online). Herald of Economics № 3, 2022
Perspectives.
Keywords:
Сучасні умови господарювання, розвиток безконтактного бізнесу,
світові тенденції до мінімізації готівкових розрахунків або взагалі відмови від них
призводять до все більшої цифровізації для здійснення платежів, до переведення
грошових розрахунків в онлайн-формат. Такі фінансові розрахунки, зазвичай, стають
швидшими, простішими та зручнішими, надають споживачам можливість заощадити
час і кошти, зменшуючи ручну звірку, підрахунок та обробку документів. Цей процес
незворотній. Такої самої думки дотримуються вітчизняні та зарубіжні фінансисти-
аналітики. Так, засновник і виконавчий директор Starling Bank Енн Боден стверджує,
що з моменту виникнення Інтернету цифровізація платежів стала майже неминучою,
а від запровадження банківської автоматизованої клірингової системи (BACS) у 60-х
роках і до наших днів електронні платежі та розрахунки набувають все більшого
поширення, відповідно використання готівки скорочується [1]. Усі вищезазначені
фактори засвідчують те, що на сьогодні майже всі безготівкові розрахунки проводяться
в електронному форматі.
Питання цифровізації безготівкових
розрахунків, трансформації в електронні форми та їх облікового забезпечення
розглянуто в працях багатьох вітчизняних та закордонних науковців. Зокрема, А. В.
Олійник, В. М. Шацька досліджували виникнення та запровадження безготівкових
платежів у світі та в Україні, їх трансформацію в електронну форму, еволюцію
електронних платежів та електронних розрахунків [2]. Е. В. Архірейська, О. В. Кучкова
проводили дослідження сучасних трендів платіжного ринку України, зокрема щодо
безготівкових розрахунків. Вони також вивчали розвиток системи електронних платежів
та аналізували її завантаженість з моменту впровадження. Проведене дослідження
показало постійне зростання обсягу операцій, здійснених через систему електронних
платежів України [3]. Б. Свєцка, П. Терефенко, Д. Папротни провели аналіз методів
здійснення оплати товарів, робіт послуг. Вони вивчили як традиційні, так і інноваційні
методи здійснення оплати, в тому числі готівкові й безготівкові. Таке дослідження
показало, що поряд з традиційною готівковою у Польщі широко застосовується
безготівкова оплата. Автори проаналізували структуру платежів та залежність від
різних категорій платників [4]. М. А. Aл-мамурей, М. М. М. Aл-Рубає вивчали вплив
електронних методів платежів на зниження ризиковості розрахунків. Автори на
прикладі банківської системи Іраку довели вплив збільшення електронних платежів
з використанням електронних платіжних систем на зниження ризиків неплатежів
контрагентам. Крім того, автори підтвердили, що електронні розрахунки зменшують
ISSN 2786-4537 (print). Вісник економіки № 3, 2022 р.
ISSN 2786-4545 (online). Herald of Ternopil National Economics № 3, 2022
126
І. Назарова
Сутність та обліково-інформаційне забезпечення електронних розрахунків
залежність від паперової бази, забезпечують швидкість виконання платіжних доручень
та грошового обігу [5]. Н. С. Струк досліджувала розрахунки між учасниками ринку
через облікову систему ділового партнерства підприємств та пов’язувала об’єкти
такого партнерства з економічними відносинами у сфері фінансово-кредитних послуг
[6]. В. І. Міщенко, А. В. Шаповалов, Г. В. Юрчук вивчали особливості електронних
розрахунків з використанням дистанційного банківського обслуговування. Вказані
науковці довели, що запровадження електронних розрахунків через системи
дистанційного банківського обслуговування суттєво розширюють та вдосконалюють
функціонування ринку фінансових послуг в Україні [7]. З.-М. В. Задорожний, В. В.
Муравський, О. А. Шевчук [8] та Я. Д. Крупка, В. Ю. Окренець [9] вивчали криптовалюти
як один із засобів електронних розрахунків, зокрема науковці виокремили особливості
їх оцінки й обліку. А. В. Янчев, П. О. Сахаров також приділяли певну увагу обліковому
забезпеченню електронних розрахунків, зокрема їх документуванню [10]. Автори
досліджували документування розрахунків електронними грошима як одного із
видів електронних розрахунків. Зокрема, науковці виокремили перелік документів,
що необхідні для документування електронних розрахунків електронними грошима,
а також наведено склад обов’язкових та факультативних реквізитів первинних
документів за розрахунками електронними грошима.
Водночас відсутня чітка системність та однозначність у визначенні електронних
розрахунків та їх облікового супроводу як у наукових працях, так і в нормативно-
правових документах, що значно ускладнює процес їх документування та відображення
в обліково-інформаційних системах.
є дослідження діджиталізації безготівкових розрахунків у
підприємницькій діяльності на міжнародному та вітчизняному ринках платіжних
послуг, інформаційно-облікового забезпечення електронних розрахунків та розробка
пропозицій щодо їх удосконалення. До основних завдань слід віднести впорядкування
термінології, дослідження документування та організації обліку таких розрахунків з
використанням сучасних інформаційних технологій.
Теоретичну й методичну основу дослідження становлять
загальнонаукові, спеціальні та емпіричні методи пізнання процесів та явищ. Зокрема,
для емпіричного обґрунтування необхідності дослідження електронних (безготівкових)
платежів та їх облікового забезпечення у статті застосовано статистично-аналітичний
метод. Аналіз проводився на підставі статистичних даних, зібраних з відкритих джерел
інформації за період з 2016 р. до 2021 р. з використанням інструментарію перехресного
аналізу за допомогою електронних таблиць Excel. У результаті проведеного аналізу
виявлено постійне зростання обсягів і темпів збільшення безготівкових (електронних)
операцій у всіх регіонах світу. Для більшої наочності результати дослідження
візуалізовано за допомогою графічного методу.
Водночас під час дослідження суті понять «безготівкові розрахунки», «електронні
платежі» та «електронні розрахунки» використовувався біобліографічний метод.
Дослідження проводилося на основі компаративного аналізу з пошуком за
ключовими словами у вітчизняних та міжнародних нормативно-правових документах,
наукометричних базах даних Scopus, Web of Science, Google Scholar, Index Copernicus
за період з середини ХХ ст. і до сьогодні. Це дало змогу удосконалити вже наявний
127
ISSN 2786-4537 (print). Вісник економіки № 3, 2022 р.
ISSN 2786-4545 (online). Herald of Economics № 3, 2022
дефініційний апарат на основі розмежування понять, що по-різному відображають
порядок здійснення та стан платежів, розширити термінологію через виокремлення
поняття «електронні розрахунки», що, окрім перерахуванням коштів, зачіпають зміну
заборгованості в учасників таких операцій.
Цифровізація безготівкових розрахунків робить такі
операції швидшими та зручнішими, а їх кількість у бізнесі та суспільстві постійно
збільшується. Ця тенденція є загальносвітовою, про що свідчать дані World Payments
Report 2021 від Capgemini (рис 1).
2016 2017 2018 2019 2020
Країни Близького Схо ду і Африки 13,1 14,3 16 ,3 18,9 20,3
Країн и Ла тинсько ї Амери ки 40,9 44,3 48 ,8 55,5 57,2
Країни Північної Америки 150,8 159,2 17 1,1 180,3 183,9
Кра їни Єв ропи 154,5 171,1 19 2,2 216 223,1
Країни Азіатсько-Тихоокеанського
регіо ну 127,8 155,3 19 6,7 257,7 300,5
Загалом по світу 487,1 544,2 62 5,1 728,4 785,0
487,1
544,2
625,1
728,4
785,0
0
100
200
300
400
500
600
700
800
900
кільк ість о перацій , млрд.
РОКИ
Рис. 1. Світовий обсяг безготівкових операцій (млрд дол. США) та їх зростання
протягом 2016–2020 рр. (%)
Джерело: розроблено на основі [11].
Так, загалом у світі протягом останніх років кількість безготівкових розрахунків
зросла з 487,1 млрд дол. США у 2016 р. до 785,0 млрд дол. США у 2020 р., тобто
майже у два рази. Це пов’язано з використанням у системі безготівкових розрахунків
технічних та інноваційних продуктів, зокрема удосконалення смартфонів і
перетворення їх у інструмент здійснення платежу, впровадження цифрових гаманців,
розвиток безконтактного бізнесу, значного зростання сегмента електронної комерції
та онлайн-продажів, розвиток якісних вітчизняних і світових мереж доставки товарів
та впровадження безконтактної логістики, а також запровадження інновацій у самих
системах безготівкових розрахунків – розвиток еквайрингу, миттєвих електронних
платежів, мобільних платежів та платежів за QR-кодами.
ISSN 2786-4537 (print). Вісник економіки № 3, 2022 р.
ISSN 2786-4545 (online). Herald of Ternopil National Economics № 3, 2022
128
І. Назарова
Сутність та обліково-інформаційне забезпечення електронних розрахунків
Оцінити, які країни та континенти мали найбільший вплив на таке зростання
безготівкових операцій, можна на підставі вивчення регіональних темпів зростання та
сукупного середньорічного темпу їх збільшення (рис. 2).
Північна
Амери ка
Латинська
Америка Єв ропа
Близький
Схід і
Африка
Азіа тсько -
Тихоокеан
ський
Темпи рос ту 2019/2020 р. 2,0 3,0 3,3 7,8 16,6
Сукупн ий сере дньорічн ий темп
росту (CAGR) 2016-2020 рр. 5,1 8,7 9,6 11,6 23,8
2,0 3,0 3,3
7,8
16,6
5,1
8,7 9,6 11,6
23,8
0,0
5,0
10,0
15,0
20,0
25,0
ві дсот ки (%)
Рис. 2. Темпи зростання обсягів безготівкових операцій за регіонами протягом
2016–2020 рр.
Джерело: розроблено на основі [11].
За темпами зростання лідерство тримає Азіатсько-Тихоокеанський регіон (APAC),
де обсяг безготівкових платежів у 2020 р. порівняно з 2019 р. збільшився на 16,6 %,
середньорічний темп зростання за даним регіоном у 2016–2020 рр. становив майже
24%, за рахунок якого кількість безготівкових трансакцій зросла до рекордних 300,5
млрд. Найменш розповсюджегі безготівкові розрахунки в країнах Близького Сходу та
Африки (20,3 млрд дол. США), а також у країнах Латинської Америки, де у 2020 р.
безготівкових операцій було здійснено лише 57,2 млрд дол. США із середньорічним
темпом приросту 8,7%. Країни Північної Америки та Європи навіть за невеликого
середньорічного приросту за 2016–2020 рр. відповідно 5,1% та 9,6% здійснили значну
кількість безготівкових переказів – 183,9 млрд дол. США та 223,1 млрд дол. США.
Україна, як і будь-яка європейська країна, не відстає у впровадженні безготівкових
розрахунків. Основну масу серед них займають саме електронні розрахунки разом із
здійсненням електронних платежів. Зокрема, за даними Національного банку України
(далі – НБУ), 96% безготівкових переказів здійснюються через Систему електронних
платежів НБУ [12]. Ця система за своєю сутністю є державною банківською
платіжною системою, що забезпечує проведення міжбанківського переказу через
кореспондентські рахунки банків-резидентів із застосуванням електронних засобів
приймання, оброблення, передавання та захисту інформації у файловому режимі або
в режимі реального часу [13].
Дані Системи електронних платежів, що оприлюдив НБУ, свідчать про постійне
збільшення обсягів електронних розрахунків (табл. 1).
129
ISSN 2786-4537 (print). Вісник економіки № 3, 2022 р.
ISSN 2786-4545 (online). Herald of Economics № 3, 2022
Показники 2018 р. 2019 р. 2020 р. 2021 р.
Кількість операцій (млн платежів) 357 384 385 446
Сума операцій (трлн грн) 25 32 45 57
Середньоденний обсяг кількості операцій (млн платежів) 1,4 1,5 1,5 1,8
Середньоденний обсяг сум операцій (млн грн) 101 130 178 229
Середньоденний залишок коштів на рахунках учасників СЕП
(млрд грн) 97,2 84,2 82,0 81,0
Середньодобовий коефіцієнт обігу коштів за рахунками
учасників СЕП 0,89 1,54 2,18 2,6
Джерело: розроблено на основі [3;12; 14].
Згідно з таблицею в останній час простежується постійне збільшення як кількості,
так і сум операцій, проведених через Систему електронних платежів. Хоча на початок
2020 р. електронні розрахунки дещо уповільнилися через введення карантинних
обмежень, проте адаптація бізнесу до нових умов та викликане такими обмеженнями
збільшення електронних платежів вивело показники на рівень попереднього року і
навіть дещо збільшило їх. Зокрема, кількість безготівкових операцій у цьому періоді
збільшилася на 1 млн, а сума зросла на 13 трлн грн. Відповідно середньоденний
обсяг операцій у кількісному вираженні залишився на рівні 2019 р. – 1,5 млн платежів,
а в сумовому вираженні зріс на 48 млн грн. У 2021 р. за послаблення карантинних
обмежень і покращення надавачами послуг умов електронних розрахунків кількість
електронних операцій зросла на 61 млн, а їх сума – на 12 трлн грн.
З огляду на суттєву перевагу безготівкового руху грошових коштів у світовій і
вітчизняній економіці, необхідно більш детально зупинитися на понятійному апараті,
зокрема на сутності понять «електронні платежі», «безготівкові розрахунки» та
«електронні розрахунки».
На сьогодні визначення електронного платежу в міжнародних та вітчизняних
фінансових нормативно-правових актах відсутнє, проте у Регламенті Європейського
Парламенту і Ради ЄС «Про міжбанківські комісії за платіжні операції з використанням
платіжних карток» від 29 квітня 2015 р. № 2015/751 платіжну операцію трактують як
дію, що ініційована платником чи від його імені або отримувачем платежу з метою
переказу коштів, незалежно від будь-яких пов›язаних із переказом зобов›язань між
платником та отримувачем платежу [15].
Визначення електронного платежу надається також у Рекомендаціях міжурядового
органу, що встановлює міжнародні стандарти, спрямовані на запобігання незаконній
діяльності The Financial Action Task Force (FATF). Згідно з ними електронний переказ
(wire transfer) – це будь-яка операція, що відбувається від імені відправника через
фінансову установу за допомогою електронних засобів з метою надання доступу для
отримувача незалежно від того, чи є відправник та отримувач однією особою [16].
У вітчизняних нормативно-правових актах визначення електронного платежу
немає. Крім того, для затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в
ISSN 2786-4537 (print). Вісник економіки № 3, 2022 р.
ISSN 2786-4545 (online). Herald of Ternopil National Economics № 3, 2022
130
І. Назарова
Сутність та обліково-інформаційне забезпечення електронних розрахунків
Україні в національній валюті від 16.08.2006 р. № 320 її укладачі навели визначення
поняття «система електронних платежів», але не дали чіткого трактування терміна
«електронний платіж». Проте, на основі визначення системи електронних платежів
можна стверджувати, що електронний платіж є міжбанківським переказом через
кореспондентські рахунки банків із застосуванням електронних засобів приймання,
обробки, передачі та захисту інформації [13].
Вищезазначені трактування не дають вичерпного визначення, а головне,
прив’язують платежі лише до фінансової установи. Проте на сьогодні електронні
платежі можуть проводитися не тільки через фінансові установи, а й через інших
провайдерів фінансових послуг. Зокрема, зараз на вітчизняному ринку представлена
велика кількість різних небанківських установ-операторів платіжних та фінансових
сервісів, які успішно функціонують і є посередниками у процесі здійснення електронних
розрахунків через банківські рахунки, прив’язані до платіжних карток. Найбільшими з
них є WebMoney, EasyPay, LiqPay, IPay.ua, PayPal, Приват24, Монобанк тощо.
Із зазначеного вище можна стверджувати, що електронний платіж – це
перерахування через кореспондентські рахунки фінансових установ чи інших
провайдерів фінансових послуг грошових коштів із застосуванням електронних
телекомунікаційних засобів приймання, обробки, передачі та захисту інформації.
У нормативно-правовій базі України ще донедавна визначення безготівкових
розрахунків надавала лише Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в
національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. №
22, згідно з якою: «безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з
рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за
дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку,
на рахунки отримувачів коштів» [17].
У 2021 р. був ухвалений Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021
р. № 1591-IX, який дещо розширив коло надавачів фінансових послуг, що трактує
безготівкові розрахунки як перерахування коштів з рахунків платників на рахунки
отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених
платниками готівкою, на рахунки отримувачів [18].
З огляду на те, що на сьогодні практично усі безготівкові розрахунки здійснюються
в електронній формі, зокрема через електронні телекомунікаційні засоби, можна
провести паралель між безготівковими та електронними розрахунками. Водночас
між електронними розрахунками та електронними платежами є певні розбіжності.
Електронний платіж – це операція, що пов’язана тільки з перерахуванням коштів
платником отримувачу з допомогою електронних засобів. Водночас електронні
розрахунки зачіпають ще й зміну заборгованості в обох учасників таких операцій. Тому
поняття «електронні розрахунки» ширше, ніж поняття «електронні платежі», оскільки
враховує не лише процес здійснення самого платежу, а й нарахування заборгованості
одного контрагента іншому, її зміну чи погашення.
Такі процеси притаманні бухгалтерському обліку взагалі. Саме в обліковій
термінології під розрахунками розуміють виникнення чи погашення, наявність чи
зміну заборгованості між учасниками бізнесу. Якщо розглядати зміст бухгалтерських
записів на рахунках, на яких ведеться облік розрахунків між контрагентами (рахунки
131
ISSN 2786-4537 (print). Вісник економіки № 3, 2022 р.
ISSN 2786-4545 (online). Herald of Economics № 3, 2022
ІІІ, VI класів), а також розрахунки клієнтів з банківськими та іншими фінансовими
установами, то на них відображаються:
а) за дебетом:
– заборгованість дебітора (сальдо дебетове за рахунком);
– збільшення дебіторської або зменшення кредиторської заборгованості (оборот);
б) за кредитом:
– заборгованість кредитору (сальдо кредитове за рахунком);
– збільшення кредиторської або зменшення дебіторської заборгованості (оборот).
Якраз ці особливості варто врахувати у визначенні електронних розрахунків та
пов’язати їх з обліковими функціями. З огляду на це, під електронними розрахунками
слід розуміти операції з нарахування боргових зобов’язань чи перерахуванням
грошових коштів із застосуванням електронних телекомунікаційних засобів, що
супроводжуються виникненням, погашенням або зміною заборгованості платника та
отримувача.
Електронні розрахунки можна представити у певних форматах (блоках), які мають
певні особливості в реалізації й обліковому забезпеченні.
Першим блоком можна виокремити дистанційне банківське обслуговування
(Remote Banking), яке за допомогою спеціального програмного забезпечення дає
змогу здійснювати надання банками послуг своїм клієнтам на основі розпоряджень,
які клієнт передає віддаленим способом, тобто без відвідування банку. Така система
будується на основі підсистем: клієнт-банкінгу (з використанням спеціального
програмного забезпечення), інтернет-банкінгу (з доступом до персональних кабінетів
на спеціальних вебсайтах), мобільного банкінгу (із застосуванням портативних
мобільних пристроїв) [19]. Для перших двох підсистем електронного документування
дистанційного банківського обслуговування передбачені уніфіковані документи,
прописані в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті,
що затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22. Для мобільного
банкінгу нормативні форми документів не затверджені, тому рекомендуємо
використовувати для цього форми, що запропоновані у вищезазначеній Інструкції.
Другим важливим блоком є здійснення електронних розрахунків через систему
еквайрингу (Acquiring), яка дає змогу за допомогою спеціального платіжного терміналу
проводити оплату за товари, роботи та послуги із використанням електронних
платіжних засобів [20]. Така система функціонує у розрізі підсистем товарного
еквайрингу (за допомогою POS-терміналів), мобільного еквайрингу (із застосуванням
смартфонів (планшетних комп›ютерів) і M-POS-терміналів), інтернет-еквайрингу
(розрахунки через віртуальні термінали на веб-сайтах інтернет-магазинів чи інших
одержувачів грошових коштів).
Третім блоком є здійснення електронних розрахунків через систему автоматів
самообслуговування (Self-service terminals), яка дає змогу за допомогою програмно-
технічних комплексів самообслуговування (ПТКС) здійснювати приймання платежів
від фізичних осіб у режимі самообслуговування. Сюди входять: АТМ-банкінг (з
використанням банкоматів), підсистема термінальних платежів (із застосуванням
небанківських автоматів самообслуговування), підсистема вендінг платежів (через
торговельні автомати самообслуговування).
ISSN 2786-4537 (print). Вісник економіки № 3, 2022 р.
ISSN 2786-4545 (online). Herald of Ternopil National Economics № 3, 2022
132
І. Назарова
Сутність та обліково-інформаційне забезпечення електронних розрахунків
Документування електронних розрахунків, проведених з використанням товарного,
мобільного еквайрингу та банківських терміналів, рекомендовано здійснювати на
підставі Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого
наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. № 13, що встановлює основні
реквізити та уніфіковані форми розрахункових документів. Проте неврегульованим є
документальне підтвердження облікових операцій у процесі використанні інтернет-
еквайрингу.
Система обліку електронних розрахунків, здійснених через еквайринг або
термінали небанківських установ, потребує такого удосконалення:
– у нормативно-правовій базі має бути прописана норма, яка чітко визначає
реквізити, необхідні для ідентифікації документів (квитанцій), виданих платіжними
терміналами;
– електронні квитанції платіжних терміналів мають бути захищені засобами
електронного захисту, наприклад електронними цифровими підписами, або
зберігатися на захищених державою сайтах;
– у системах отримання оплат з використанням електронних платіжних засобів
має проводитися ідентифікація платників, що дасть змогу одержувачам платежів
чітко вести облік отриманих коштів, а органам контролю здійснювати контроль оплат;
– зарахування отриманих еквайєром коштів на рахунки одержувача платежів має
проводитися у день отримання платежу в повній сумі, а сума комісій має сплачуватися
відокремлено.
Четвертим блоком є проведення електронних розрахунків через систему
цифрових валют (Digital currency), яка дає змогу за допомогою електронних гаманців,
що функціонують лише в електронному форматі, здійснювати приймання та
сплату коштів, контролювати особові рахунки. Така система працює відповідно до
підсистеми електронних грошей та підсистеми криптовалют. Основною проблемою
обліку розрахунків з використанням цифрових валют є відсутність нормативно-
затверджених форм документів та вимог до їх оформлення. Тому, на нашу думку, для
чіткої регламентації обліку електронних розрахунків через систему цифрових валют
необхідно розробити і нормативно затвердити уніфіковані форми типових документів,
які відповідали би встановленим правовим нормам та служили юридичною підставою
для внесення облікових записів.
Сучасні тенденції здійснення електронних платежів, що склалися
у світовій та вітчизняній практиці, вимагають нових підходів щодо проведення та
обліку розрахункових операцій. З огляду на те, що електронні платежі проводять
не лише банківські фінансові установи, а й інші надавачі платіжних послуг, їх слід
трактувати як перерахування через кореспондентські рахунки фінансових установ чи
інших провайдерів фінансових послуг грошових коштів із застосуванням електронних
телекомунікаційних засобів приймання, обробки, передачі та захисту інформації.
Водночас у систему бухгалтерського обліку доцільно ввести поняття електронних
розрахунків як операцій з нарахування боргових зобов’язань чи перерахування
грошових коштів із застосуванням електронних телекомунікаційних засобів, що
супроводжуються виникненням, погашенням або зміною заборгованості платника
133
ISSN 2786-4537 (print). Вісник економіки № 3, 2022 р.
ISSN 2786-4545 (online). Herald of Economics № 3, 2022
та отримувача, оскільки вони охоплюють ще й нарахування, погашення та зміну
заборгованості в обох контрагентів.
Новітні організаційно-технічні засоби платежів дають змогу проводити електронні
розрахунки за кількома форматами, які можна об’єднати в окремі блоки. Серед них
варто виокремити системи дистанційного банківського обслуговування, еквайрингу,
цифрових валют та електронних розрахунків через автомати самообслуговування.
Для більшості таких розрахунків документальне забезпечення варто організувати
згідно із затвердженими Мінфіном України та НБУ положеннями та інструкціями, а для
електронних розрахунків цифровими валютами необхідно розробити й затвердити
уніфіковані форми типових документів, які служили б юридичною підставою для
внесення записів у систему бухгалтерського обліку і звітності.
Література
1. Tennant Fraser. Cashless society: the future of digital payments. Financier Worldwide
Magazine. May 2021. URL: https://www.nancierworldwide.com/ cashless-society-
the-future-of-digital-payments#.Ye_O2P5BxnK.
2. Олійник А. В., Шацька В. М. Інформаційні системи і технології у фінансових
установах : навч. посібник. Львів : Новий Світ-2000, 2006. 436 с. URL: https://
buklib.net/books/22029/.
3. Архірейська Н. В., Кучкова О. В. Сучасні тренди платіжного ринку України –
безготівкові розрахунки та електронні гаманці. Ефективна економіка. 2021. №
6. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8969. DOI: 10.32702/2307-
2105-2021.6.79
4. Swiecka B., Terefenko P., Paprotny D. (2021). Transaction factors’ inuence on
the choice of payment by Polish consumers, Journal of Retailing and Consumer
Services, 58, 102264. URL: https://doi.org/10.1016/j.jretconser.2020.102264.
5. Al-mamoorey M. A., Al-Rubaye M. M. M. (2020). The Role of Electronic Payment
Systems in Iraq in Reducing Banking Risks: An Empirical Research on Private
Banks, Polish Journal of Management Studies, 21(2), 49–59. URL: https://doi.
org/10.17512/pjms.2020.21.2.04.
6. Струк Н. С. Теоретико-методологічні засади й організація облікової системи
ділового партнерства підприємств: монографія. Дрогобич : ПОСВІТ, 2018. 492 с.
7. Міщенко В. І., Шаповалов А. В., Юрчук Г. В. Електронний бізнес на ринку
фінансових послуг. Київ : Знання, 2003. 278 с.
8. Zadorozhnyi, Z.-M., Muravskyi, V. & Shevchuk O. (2018). Management accounting
of electronic transactions with the use of cryptocurrencies. Financial And Credit
Activity: Problems Of Theory And Practice, 3(26), 169–177. DOI: http://dx.doi.
org/10.18371/fcaptp.v3i26.144368.
9. Крупка Я. Д., Окренець В. Ю. Криптовалюта як об’єкт обліку і джерело
економічних вигод. Вісник Тернопільського національного економічного
університету. Тернопіль : ТНЕУ, 2020. Вип. 3. С. 238–251.
10. Янчев А. В., Сахаров П. О. Документування операцій з розрахунків електронними
грошима. Економічний аналіз. Тернопіль : ВПЦ ТНЕУ «Економічна думка»,
2013. Т. 14, № 2. С. 240–248.
ISSN 2786-4537 (print). Вісник економіки № 3, 2022 р.
ISSN 2786-4545 (online). Herald of Ternopil National Economics № 3, 2022
134
І. Назарова
Сутність та обліково-інформаційне забезпечення електронних розрахунків
11. World Payments Report 2021. URL: https://worldpaymentsreport.com/ resources/
world-payments-report-2021/.
12. Система електронних платежів. URL: https://bank.gov.ua/ua/payments/sep.
13. Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті:
затверджена постановою Правління НБУ від 16.08.2006 № 320. URL: https://
zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1035-06#Text.
14. За 2021 рік більш ніж на чверть зросла сума платежів через СЕП. URL: https://
bank.gov.ua/ua/news/all/za-2021-rik-bilsh-nij-na-chvert-zrosla-suma-platejiv-
cherez-sep.
15. Regulation (EU) 2015/751 of the European Parliament and of the Council of
29 April 2015 on interchange fees for card-based payment transactions (Text
with EEA relevance). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri
=celex%3A32015R0751.
16. The FATF Recommendations Glossary of specic terms usedin Interpretive Note
16. URL: http://www.fatf-ga.org/publications/fatfrecommendations/documents/
fatf-recommendations.html.
17. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті:
затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22. URL: https://
zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04#Text.
18. Про платіжні послуги: Закону України від 30.06.2021 р. № 1591-IX [17]. URL:
http://zakon4.rada.gov.ua.
19. Задорожний З.-М. В., Крупка Я. Д., Назарова І. Я. Обліково-інформаційне
забезпечення реорганізаційних процесів у надзвичайних умовах. Фінансово-
кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. Харків : ХІ УБС, 2020, 2(33).
С. 139–148. DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v2i33.206928.
20. Назарова І. Еволюція обліково-інформаційних систем у здійсненні безготівкових
розрахунків. Вісник Економіки. 2021. № 4.
References
1. Tennant Fraser (2021). Cashless society: the future of digital payments. Financier
Worldwide Magazine. Retrieved from https://www.nancierworldwide.com/
cashless-society-the-future-of-digital-payments#. Ye_O2P5BxnK [in English].
2. Oliinyk A. V., Shatska V. M. (2006). Informatsiini systemy i tekhnolohii u nansovykh
ustanovakh [Information systems and technologies in nancial institutions]. Lviv:
«Novyi Svit-2000», 436 p. Retrieved from https://buklib.net/books/22029/ [in
Ukrainian].
3. Arkhireiska N., Kuchkova О. (2021), Suchasni trendy platizhnoho rynku Ukrayiny
- bez·hotivkovi rozrakhunky ta elektronni hamantsi [Current trends of the payment
market of Ukraine - cashless settlements and e-wallets]. Efektyvna ekonomika
- Efcient economics, 6. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/
?op=1&z=8969. DOI: 10.32702/2307-2105-2021.6.79 [in Ukrainian].
4. Swiecka B., Terefenko P., Paprotny D. (2021). Transaction factors’ inuence on the
choice of payment by Polish consumers, Journal of Retailing and Consumer Services,
135
ISSN 2786-4537 (print). Вісник економіки № 3, 2022 р.
ISSN 2786-4545 (online). Herald of Economics № 3, 2022
58, 102264. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.jretconser.2020.102264 [in
English].
5. Al-mamoorey, M. A., Al-Rubaye, M. M. M. (2020). The Role of Electronic Payment
Systems in Iraq in Reducing Banking Risks: An Empirical Research on Private
Banks, Polish Journal of Management Studies, 21(2), 49-59. Retrieved from https://
doi.org/10.17512/pjms.2020.21.2.04 [in English].
6. Struk, N. S. (2018). Teoretyko-metodolohichni zasady i orhanizatsiia oblikovoi
systemy dilovoho partnerstva pidpryiemstv: monohraia [Theoretical and
methodological principles and organization of the business partnership accounting
system of enterprises: monograph]. Drohobych: «POSVIT», 492 p. [in Ukrainian].
7. Mishchenko, V. I., Shapovalov, A. V., Yurchuk H. V. (2003). Elektronnyi biznes na
rynku nansovykh posluh [Electronic business in the nancial services market].
Kyiv: Znannia, 278 p. [in Ukrainian].
8. Zadorozhnyi, Z.-M., Muravskyi, V. & Shevchuk, O. (2018). Management accounting
of electronic transactions with the use of cryptocurrencies. Financial And Credit
Activity: Problems Of Theory And Practice, 3(26), 169-177. DOI: http://dx.doi.
org/10.18371/fcaptp.v3i26.144368 [in English].
9. Krupka, Y., Okrenets, V. (2020). Kryptovaliuta yak obiekt obliku i dzherelo
ekonomichnykh vyhod [Cryptocurrency as an object of accounting and a source
of economic benets]. Visnyk Ternopilskoho natsionalnoho ekonomichnoho
universytetu universytetu - Herald of Ternopil National Economic University.
Ternopil: TNEU, 3, 238-251 [in Ukrainian].
10. Yanchev, A. V., Sakharov, P. O. (2013). Dokumentuvannia operatsii z rozrakhunkiv
elektronnymy hroshyma [Documenting of electronic payment operations].
Ekonomichnyi analiz - Economic analysis. 2, 240-248 [in Ukrainian].
11. World Payments Report 2021. Retrieved from https://worldpaymentsreport.com/
resources/world-payments-report-2021/ [in English].
12. Systema elektronnykh platezhiv [Electronic payment system]. Retrieved from
https://bank.gov.ua/ua/payments/sep [in Ukrainian].
13. Instruktsiia pro mizhbankivskyi perekaz koshtiv v Ukraini v natsionalnii valiuti
[Instruction on interbank money transfer in Ukraine in the national currency].
Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1035-06#Text [in Ukrainian].
14. Za 2021 rik bilsh nizh na chvert zrosla suma platezhiv cherez SEP [In 2021, the
amount of payments through EPS increased by more than a quarter]. Retrieved
from https://bank.gov.ua/ua/news/all/za-2021-rik-bilsh-nij-na-chvert-zrosla-suma-
platejiv-cherez-sep [in Ukrainian].
15. Regulation (EU) 2015/751 of the European Parliament and of the Council of 29
April 2015 on interchange fees for card-based payment transactions (Text with EEA
relevance). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri
=celex%3A32015R0751 [in English].
16. The FATF Recommendations Glossary of specic terms usedin Interpretive Note
16. Retrieved from http://www.fatf-ga.org/publications/fatfrecommendations/
documents/fatf-recommendations.html [in English].
ISSN 2786-4537 (print). Вісник економіки № 3, 2022 р.
ISSN 2786-4545 (online). Herald of Ternopil National Economics № 3, 2022
136
І. Назарова
Сутність та обліково-інформаційне забезпечення електронних розрахунків
17. Instruktsiia pro bezghotivkovi rozrakhunky v Ukraini v natsionalnii valiuti [Instruction
on cashless payments in Ukraine in the national currency]. Retrieved from https://
zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04#Text [in Ukrainian].
18. Pro platizhni posluhy: Zakon Ukrainy vid 30.06.2021 r. № 1591-IX. [On payment
services: Law of Ukraine of July 16, 1999. № 996]. Retrieved from : http://zakon4.
rada.gov.ua [in Ukrainian].
19. Zadorozhniy, Z.-М., Krupka, Y. & Nazarova, I. (2020). Oblikovo-informatsiine
zabezpechennia reorhanizatsiinykh protsesiv u nadzvychainykh umovakh
[Accounting and information provision of reorganization processes in emergency
conditions.]. Finansovo-kredytna diialnist: problemy teorii ta praktyky - Financial
and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 2(33), 139–148. https://doi.
org/10.18371/fcaptp.v2i33.206928 [in Ukrainian].
20. Nazarova, I. (2021). Evoliutsiia oblikovo-informatsiinykh system u zdiisnenni
bezghotivkovykh rozrakhunkiv [Evolution of accounting and information systems in
cashless payments]. Visnyk Ekonomiky - Herald of Economics. Ternopil: ZUNU, 4
[in Ukrainian].
Статтю отримано 06 серпня 2022 р.
Article received August 6, 2022.
