Available via license: CC BY
Content may be subject to copyright.
Information Processing Systems, 2022, Issue 2 (169) ISSN 1681-7710
58
УДК 623.618:519.686
DOI: 10.30748/soi.2022.169.07
Г.В. Пєвцов, С.В. Залкін, О.В. Ревін, С.О. Сідченко, К.І. Хударковський
Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, Харків
МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ
ІНФОРМАЦІЙНОЇ (ПСИХОЛОГІЧНОЇ) ОПЕРАЦІЇ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
У статті представлений методологічний підхід до підготовки і проведення інформаційної (психологі-
чної) операції у соціальних мережах. Проаналізовано характеристики соціальних мереж, завдання, які мо-
жуть виконуватись в ході здійснення інформаційних (психологічних) впливів за їх допомогою, фактори, що
обумовлюють небезпеку впливу через соціальні мережі. Представлені етапи інформаційної (психологічної)
операції в соціальних мережах, особливості визначення цільової аудиторії та формування сценарію при
плануванні операції в соціальних мережах, запропонована схема аналізу цільової аудиторії. Розглянуті
прийоми і технології проведення інформаційних (психологічних) операцій у соціальних мережах, зокрема
використання мемотехніки, хештегів та штучного інтелекту.
Ключові слова: інформаційний (психологічний) вплив, інформаційна (психологічна) операція, соціальна
мережа, сценарій, цільова аудиторія.
Вступ
Постановка проблеми. Нові тенденції у сфері
способів і засобів ведення війни, що викликані роз-
витком інформаційних технологій, свідчать про ре-
волюційні зміни, які відбуваються у військовій
справі. Такі зміни не обмежуються кількісним на-
рощуванням технічних характеристик озброєння і
появою нових технологічних рішень для вже відо-
мих завдань у сфері безпеки і оборони. Вони перед-
бачають перебудову структури і форм управління
всієї військової організації, трансформацію методів і
способів застосування окремих видів озброєння та
їх комбінацій, та, у підсумку, нове концептуальне
розуміння цілей і завдань оборонної політики.
В гібридній війні проти України Російська Фе-
дерація поєднує військові методи боротьби з полі-
тичним тиском і економічним шантажем, інформа-
ційними (психологічними) операціями (ІПсО) у за-
собах масової комунікації, насамперед, в соціальних
мережах з використанням проплачених інтернет-
тролів, навмисним введенням українського суспіль-
ства в оману та маніпуляцією суспільною свідоміс-
тю шляхом поширення дезінформації з подальшою
упередженою інтерпретацією певних подій [1–7].
Сьогодні тенденція використання соціальних
мереж для здійснення інформаційного (психологіч-
ного) впливу (ІПВ) на визначені цільові аудиторії
стала реальністю, а застосування соціальних мереж
стало повсякденним процесом як у внутрішньополі-
тичній боротьбі і передвиборчих технологіях, так і
для дестабілізації суспільно-політичної обстановки
в країні або інформаційної підтримки збройного
протистояння.
Власне термін “соціальна мережа” був введе-
ний в 1954 році англійським соціологом Джеймсом
Барнсом у збірці робіт “Людські стосунки”, який
наділив дане поняття структурними характеристи-
ками і визначив властивість індивідів та організацій
утворювати такі соціальні структури. З розвитком
мережевих технологій і появою нових засобів кому-
нікацій у 80-90-х роках минулого століття вживання
терміну “соціальні мережі” набуло розвитку у сфері
інформаційних технологій [8–11].
Початок нового століття вважається періодом
інтенсивного розвитку соціальних мереж. В 2003-
2004 роках з’явились мережі Linkedln, MySpace і
Facebook. У 2006 році відкрився проект Twitter.
Власником мережі “Твіттер” є компанія Twitter Inc,
головний офіс якої розташований у Сан-Франциско
(штат Каліфорнія). Twitter Inc також має сервери і
офіси в Сан-Антоніо (штат Техас) і Бостоні (штат
Массачусетс). Сервіс налічує понад 200 млн. корис-
тувачів, у тому числі близько 100 мільйонів корис-
тувачів проявляють активність хоча б раз на місяць,
з них 50 мільйонів користуються “Твіттером” що-
денно. Сервіс займає центральне місце в новинних
медіа, надаючи новини в режимі реального часу.
Найбільшого ефекту Twitter досягає в сукупності з
іншими інтернет-сервісами – Facebook, YouTube,
Livejournal та ін., маючи при цьому важливу перева-
гу – високу оперативність. Тож дана платформа іде-
альний засіб для здійснення інформаційного (психо-
логічного) впливу і маніпулювання свідомістю та
має гігантський потенціал з точки зору проведення
інформаційних (психологічних) операцій.
Безумовним лідером щодо розповсюдження
фейкової інформації є месенджер Telegram, що обу-
мовлюється анонімністю публікацій. Telegram-
канали стали першоджерелом багатьох псевдоін-
© Пєвцов Г.В., Залкін С.В., Ревін О.В., Сідченко С.О., Хударковський К.І., 2022
Системи обробки інформації, 2022, випуск 2 (169) ISSN 1681-7710
59
сайдів та зливів інформації. Зараз функціонують цілі
сітки анонімних каналів.
Соціальні мережі концентрують величезні об-
сяги інформаційних ресурсів, забезпечують транс-
лювання певних подій в режимі реального часу,
створюють відчуття безпосередньої причетності до
соціально-політичних процесів, участі у розв'язанні
суспільно значущих проблем, що визначає їх попу-
лярність. Інформація про нові події потрапляє у ме-
режу з мінімальним розривом у часі або синхронно,
а змінити події, що стали надбанням інтернет-
спільноти, в офіційних засобах масової інформації
значно складніше. Інколи прагнення людини до вір-
туалізації свого життя обумовлене бажанням зроби-
ти своє життя більш яскравим, таким, що містить
цікаві події та сильні емоційні почуття. Крім того,
майже всі відомі публічні особи мають власні сторі-
нки в тій чи іншій соціальній мережі. Тож, така сто-
рінка в соціальній мережі дає змогу спілкуватися з
ними неформально, що викликає у користувача по-
чуття власної значущості.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Со-
ціальні мережі дають змогу формувати спільноти і
швидко передавати інформацію великій кількості
людей – членам тієї чи іншої спільноти, тож вони є
важливим інструментом активізації міжособистісно-
го спілкування, що може застосовуватись для орга-
нізації соціальних протестів, вирішення різного роду
завдань в ході сучасного гібридного конфлікту РФ
та України. Особливістю соціальних мереж є те, що
інформаційний (психологічний) вплив здійснюється
приховано і має довготривалий характер, аж до мо-
менту свого виявлення та організації заходів із про-
тидії.
В ході здійснення інформаційних (психологіч-
них) впливів з використанням соціальних мереж
можуть вирішуватись наступні завдання [8–11]:
– збирання інформації про потенційні цільові
аудиторії, що представляють інтерес для організації
інформаційного (психологічного) впливу та осіб, які
приймають рішення;
– розповсюдження інформаційного контенту,
що забезпечує цілеспрямований інформаційний
(психологічний) вплив на свідомість як окремих
людей, так і визначених цільових аудиторій;
– збирання розвідувальної інформації про дії
противника, переміщення військових частин (під-
розділів, кораблів), рівень їх укомплектованості
особовим складом та зразками озброєння і військо-
вої техніки, морально-психологічний стан особового
складу тощо;
– координація дій опозиційних сил, протестних
рухів та націоналістичних (терористичних) органі-
зацій;
– відстеження суспільних настроїв, виявлення
лідерів думок для їх подальшого використання в
ході проведення впливів або припинення їхньої дія-
льності;
– виявлення, локалізацію та ідентифікацію
джерел інформації, що представляють небезпеку.
Соціальні мережі мають властивість концент-
рувати інформацію для формування думки, погля-
дів, настроїв. Інформаційні меседжі розміщуються з
певною періодичністю, системно, але ненав’язливо.
Основним способом просування чуток і дезінфор-
мації в соціальних мережах є семантичні атаки –
повідомлення з особливою структурою, що прово-
кують в людині емоційну реакцію.
Здійснення впливу на саму спільноту може від-
буватись кількома шляхами, насамперед, через підт-
римку від адміністрації спільноти та найбільш акти-
вних учасників. Даний спосіб дозволяє як форму-
вання повністю підконтрольних спільнот, так і зне-
шкодження спільнот, які просувають ворожі ідеї.
Управління спільнотою може здійснюватись
через ресурсну підтримку, насамперед, фінансову,
інформаційну або популяризаційну.
Характеристики соціальних мереж роблять їх
досить ефективним інструментом маніпулювання.
До таких характеристик можуть бути віднесені такі,
як швидкість донесення інформації, сенсорність ка-
налу передачі інформації, багатоканальність інфор-
маційного (психологічного) впливу, легкість сприй-
няття інформації, “ефект присутності”, уявний вибір
тощо [8–11].
Крім того, у соціальних мережах, зазвичай,
вмикається стадний інстинкт, проявляється довіра
до всього, що опубліковано в мережі, яка підсилю-
ється присутністю лідерів думок, а також прагнен-
ням конкретної людини до самореалізації чи заміни
реальності.
Небезпека використання соціальних мереж
обумовлюється, перш за все, низкою факторів, таких
як: – нездатність людини до логічного аналізу ве-
ликих обсягів нової інформації, різної за якістю,
достовірністю і соціальною значущістю;
– відсутність у більшості учасників інформа-
ційних процесів навиків пошуку у мережах достові-
рної інформації;
– певна ідеалізація спілкування в соцмережах;
– відсутність запобіжних механізмів щодо за-
гроз, які несе із собою інформаційний (психологіч-
ний) вплив.
Основною психофізичною небезпекою під час
негативних інформаційних (психологічних) впливів
є зміна рис характеру, поведінки особи, зниження
інтелекту та, в результаті, зміна особистості.
Особливу небезпеку становлять сугестивні те-
хнології. Об’єкт сугестивного впливу приймає ті чи
інші рішення начебто добровільно. Такого виду тех-
нології можуть впливати на психічні процеси люди-
Information Processing Systems, 2022, Issue 2 (169) ISSN 1681-7710
60
ни, а також соціальні уявлення, суспільні норми,
цінності та думки. Ці технології і прийоми насправ-
ді діють і приносять певні результати, тому що лю-
дина, перебуваючи в просторах соціальної мережі,
частково занурюється у стан віртуальної реальності.
Тож, соціальні мережі активно використову-
ються для проведення ІПсО і здійснення ІПВ, а зна-
чить дослідження інструментарію і технологій їх
проведення є актуальним науковим завданням.
Мета статті – розробка методологічного під-
ходу до підготовки і проведення інформаційних
(психологічних) операцій у соціальних мережах.
Виклад основного матеріалу
Суттєві зміни, що відбуваються в сучасному
геополітичному та безпековому середовищах навко-
ло України, обумовлюють необхідність дослідження
та подальшого практичного застосування нових під-
ходів до планування, організації та проведення ін-
формаційних (психологічних) операцій, оскільки
інформаційні (психологічні) операції є однією з су-
часних форм геополітичного протиборства, в основі
яких лежить досягнення і утримання інформаційної
переваги.
Інформаційна операція Збройних Сил (ЗС) Ук-
раїни проводиться як самостійно, так і спільно з ін-
шими операціями ЗС України, може включати лише
інформаційно-психологічну складову або бути ком-
плексною із застосуванням також інформаційно-
технічної складової.
Підготовка і проведення ІПсО, загалом, здійс-
нюється за приблизно однаковою схемою [1] і має
декілька етапів. На підготовчому етапі здійснюється
планування операції, визначення цілей, завдань,
форм та способів її проведення, цільової аудиторії
впливу, сил і засобів, методів і прийомів впливу,
розробка одного або кількох варіантів сценаріїв її
проведення.
На інформаційному етапі визначається або
створюється інформаційний привід і власне розпо-
чинається активна фаза операції відповідно до роз-
робленого сценарію. За необхідністю залучаються
додаткові сили і засоби.
На етапі “розкрутки” інформаційного приводу
операція набуває розвитку для досягнення своїх ці-
лей, тобто для посилення, формування або руйну-
вання певних психічних стереотипів і установок
цільової аудиторії та спонукання її до передбачених
планом дій, або зміни поведінки. Другий і третій
етапи, як правило, об’єднуються і проводяться од-
ночасно.
На етапі виходу із операції здійснюється її пла-
вне завершення, тобто закріплення результатів після
досягнення поставлених цілей, оцінювання резуль-
татів і, за необхідності, розпочинається новий цикл
операції.
Такий підхід узгоджується із типовою моделлю
циклу прийняття рішень в системах управління
(цикл OODA) (Observation (“Спостереження”) –
Orientation (“Орієнтація, оцінювання”) – Decision
(“Рішення”) – Action (“Дія”)), прийнятою у більшос-
ті офіційних доктринальних документів МО США
та низці документів НАТО [12].
Разом із тим, підготовка, планування, прове-
дення і оцінювання результатів ІПсО в соціальних
мережах має низку особливостей, пов’язаних із се-
редовищем її проведення, специфічними методами і
прийомами та вибором складу учасників (виконав-
ців).
Етапи інформаційної (психологічної) операції в
соціальних мережах (варіант) представлені на рис. 1.
Підготовка ІПсО розпочинається з оцінки сус-
пільно-політичної та інформаційно-психологічної
обстановки, визначення мети та цільової аудиторії
(об’єкту впливу).
При аналізі обстановки надаються визначення і
характеризуються ознаки фізико-географічної (рель-
єф, клімат, погода, інфраструктура та їхній вплив на
розповсюдження аудіо, візуальних та аудіовізуальних
продуктів), інформаційної (інформаційні потоки) та
когнітивної (взаємовідносини, приналежність до пев-
ної конфесії, почуття, що впливають на прийняття
рішень людьми) сфер інформаційного простору.
Цільова аудиторія ідентифікується та визнача-
ються її характерні риси. Як правило, визначається
основна аудиторія, на яку спрямований вплив, та по-
тенційна, до якої відносять проміжну аудиторію, що
має безпосередні контакти з основною, і сприяючу.
Особливістю визначення цільової аудиторії при
плануванні ІПсО в соціальних мережах є відповідні
методи її дослідження та характеристики, що фік-
суються (рис. 2).
Аналіз цільової аудиторії передбачає застосу-
вання якісних і кількісних методів дослідження, та-
ких як точкові, повторювані та вибіркові. За резуль-
татами дослідження цільової аудиторії визначають-
ся ядро та уразливі точки основної цільової аудито-
рії, пріоритетні канали комунікації за обсягом ауди-
торії та соціально-демографічними ознаками і
прийоми й методи впливу, притаманні даній цільо-
вій аудиторії у відповідній соціальній мережі.
Формування сценарію проведення ІПсО є ос-
новною метою процесу планування операції, що
реалізує замисел операції.
Сценарій ІПсО – це опис процесу початку, роз-
витку, завершення і результатів операції на основі
аналізу її цілей і завдань, місця і часу її проведення,
спроможностей протиборчих сторін, стану інших
чинників, що впливають на хід і результат операції.
У загальному випадку можливі декілька сценаріїв
проведення операції. Рішення щодо вибору конкре-
тного сценарію приймається з урахуванням виснов-
Системи обробки інформації, 2022, випуск 2 (169) ISSN 1681-7710
61
ків з аналізу обстановки та прогнозу її подальшого
розвитку.
На формування сценарію впливає низка чинни-
ків, зокрема умови обстановки в інформаційному
просторі, наявність та рівень загроз, що впливають
на безпеку, цілі інформаційної (психологічної) опе-
рації, що планується, цільова аудиторія, задум щодо
операції та ряд обмежень, що стосуються часу на
підготовку операції, наявних спроможностей і ресу-
рсів, рівня операції та наявності каналів інформа-
ційного (психологічного) впливу на цільову
аудиторію.
Також на підготовчому етапі визначається
склад сил і засобів, що залучаються, здійснюється
розрахунок витрат для запланованої операції (кіль-
кість акаунтів, кількість публікацій, частота публі-
кацій, кількість авторитетних джерел).
За необхідності створюються або купуються
акаунти у потрібній кількості, створюється система
управління ними, готується інформаційний контент,
визначається наратив, підбираються фахівці, що
створюватимуть нові тексти, меседжі, готуються
тролі.
В ході інформаційного етапу для успішного
просування певної ідеї, наративу, спонукання до
певних дій необхідно забезпечити, щоб інформацій-
ний контент побачило як найбільше представників
цільової аудиторії на тих інформаційних ресурсах,
яким вони довіряють і які підтримують. Для цього
одна й та сама інформація може дублюватись в різ-
них джерелах, у тому числі у блогах, на форумах
тощо.
В ході проведення інформаційних (психологіч-
них) операцій у соціальних мережах використову-
ються специфічні технології. Так, для швидкого до-
несення до визначеної цільової аудиторії певних
інформаційних меседжів (повідомлень) можуть ви-
користовуватись меми.
Рис. 1. Етапи інформаційної (психологічної) операції
в соціальних мережах (варіант)
Джерело: розроблено авторами.
Визначення
цілей і завдань
операції, цільової
аудиторії,
планування
операції і розробка
сценарію її
проведення
Інформаційний
етап
Вихід із
операції
Підготовчий
етап
Цільова аудиторія:
– основна;
– проміжна;
– сприяюча
Інтернет
Оцінка
ефективності
операції
Інформаційний
(психологічний)
вплив
Information Processing Systems, 2022, Issue 2 (169) ISSN 1681-7710
62
Рис. 2. Схема аналізу цільової аудиторії (варіант)
Джерело: розроблено авторами.
Меми призначені для формування визначеної
моделі свідомості людини і впливають на вибір, що
здійснюється людиною, тобто вони впливають на
прийняття рішень. Декілька потужних мемів, які
концентрують зміст провідної ідеї (наративу) і пози-
тивно сприймаються певною цільовою аудиторією,
цілком спроможні повністю заповнити свідомість
аудиторії і спрямувати її на певні дії. Вплив мемів
обумовлений поєднанням компактно викладеної
інформації та емоційного забарвлення, що позитив-
но сприймається у свідомості та підсвідомості лю-
дини. У мемах проявляються глибинні образи мис-
лення. Мем може бути представлений у вигляді тек-
стової інформації, певного руху, звукового сигналу,
поєднання певних кольорів тощо.
Застосування мемотехніки для здійснення ін-
формаційного (психологічного) впливу не є на сьо-
годнішній день новиною. Мемотехніку для здійс-
нення інформаційного (психологічного) впливу ак-
тивно використовували ідеологи Ісламської держави
Іраку і Леванту (ІДІЛ). Не менш активно дану тех-
нологію використовують пропагандисти РФ у гіб-
ридній війні проти України. Прагнучи закріпити за
собою лідерство в інформаційному протиборстві з
використанням досягнень цифрових технологій,
США та НАТО активно проводять рольові ігри та
військові навчання із застосуванням мемів як бойо-
вих інформаційних одиниць.
Ще одним ефективним інструментом залучення
цільової аудиторії є використання хештегів. Такий
Аналіз цільової аудиторії у соціальних мережах
1. Якісні
2. Кількісні
Методи дослідження
1. Точкові
2. Панельні
3. Вибіркові
1. Особистісні
2. Апаратні
1. Щоденникові
панелі
2. Опитувальні
панелі
3. Панелі на
принципі
електронного
сканування
(електронні
лічильники)
Характеристика цільової аудиторії
Соціально-демографічні ознаки
1. Рід занять і рівень освіти
2. Стать і вік
3. Склад сім’ї
4. Місцепроживання
5. Приналежність до певної конфесії
Майнові ознаки (статки)
1. Середній дохід
Психологічні ознаки
1. Психологічний портрет
2. Час, що проводиться в Інтернеті
1. Головний час (prime-time)
2. Денний час (day-time)
3. Час спорту (sports)
4. Час новин (news daypast)
5. Пізній нічний час (late night)
Пріоритетний час доби дослідження
1. Одиничні
2. Множинні
Характеристики, що фіксуються
1. Загальні
2. Кумулятивні
1. Потенційна аудиторія
2. Реальна аудиторія
3. Рейтинг соціальної мережі
4. Частка аудиторії, що використовує дану
соціальну мережу
5. Індекс вибірковості або відповідності
1. Накопичена аудиторія соціальної мережі
2. Циркуляція аудиторії соціальної мережі
3. Збереження аудиторії соціальної мережі
4. Рейтинг кумулятивний
1. Фіксація IP-адрес
комп’ютерів – підрахунок
числа хостів (hosts)
2. Фіксація характеристик
браузера через систему
(cookies)
3. Фіксація завантажень
конкретної сторінки (hits)
4. Фіксація ключових слів у
пошуковій системі
Системи обробки інформації, 2022, випуск 2 (169) ISSN 1681-7710
63
спосіб позначати пости в соціальних мережах виник
у 2007 році, але широкого розповсюдження набув з
2010 року. Термін “хештег” означає “хеш” (від англ.
hash) – решітка (#) та “тег” (від англ. tag) – ярлик,
мітка. Таким чином, хештег – це ключове слово або
вираз, які використовуються в публікаціях у соціа-
льних мережах. Знак # перетворює наступний за
ним вираз на активне посилання і дозволяє здійсню-
вати підбір інших публікацій із такою ж позначкою.
В результаті певний пост (публікація) стає доступ-
ним для інших людей із схожими інтересами, погля-
дами та запитами, що дозволяє формувати або ана-
лізувати певну цільову аудиторію. Правильно підіб-
рані хештеги дозволяють фахівцю з інформаційних
(психологічних) операцій залучити десятки потен-
ційних користувачів соціальних мереж.
Результати аналізу використання хештегів сві-
дчать, що дана технологія є ефективним інструмен-
том комунікацій в соціальних мережах. Також в со-
ціальних мережах набуває поширення застосування
технологій штучного інтелекту для здійснення ІПВ,
що суттєво підвищує можливості впливу на цільову
аудиторію, коригування ходу впливу та визначення
його ефективності. До основних напрямів викорис-
тання технологій штучного інтелекту у соціальних
мережах можуть бути віднесені [13]:
– створення “глибоких фейків”, тобто штучних
образів на основі синтезу зображення та голосу лю-
дини (або відповідного шумового ряду);
– створення “підроблених людей”, тобто штуч-
них образів реально неіснуючих людей, що надає
необмежені можливості для створення і розповсю-
дження будь-яких інформаційних повідомлень (ме-
седжів);
– створення точних психологічних портретів
людей (об’єктів ІПВ) по профілях у соціальних ме-
режах, що суттєво підвищує ефективність впливу;
– просування (поширення) інформаційного ко-
нтенту певного спрямування із використанням чат-
ботів;
– контент-аналіз інформаційного трафіку в Ін-
тернеті (аналіз тональності) (sentiment analysis) на
основі широкого спектру інформаційних джерел
таких, як блоги, статті, форуми, опитування;
– прогнозування розвитку і наслідків впливу на
основі аналізу певних подій, фактів, різноманітних
факторів, які відображені в інформаційному просторі,
що надає значні можливості щодо управління впли-
вом і забезпечення його максимальної ефективності.
За результатами аналізу масиву інформаційних по-
відомлень (меседжів), якими обмінюються користу-
вачі соціальної мережі (представники цільової ауди-
торії), приймається рішення щодо посилення впли-
ву, корегування сценарію, залучення додаткових
акторів (можливо ботів) тощо. При проведенні т
акого аналізу в умовах невизначеності можуть
використовуватись різноманітні математичні методи
роботи з даними – ймовірнісні, нечітких множин,
експертного оцінювання, кластерного аналізу тощо.
Будь-який вплив передбачає маніпулювання сві-
домістю цільової аудиторії.
Зрозуміло, що розуміння представниками цільо-
вої аудиторії факту здійснення впливу призведе до
протидії та його зриву.
Етап виходу з операції передбачає контроль
ефективності впливу – досягнення мети, відхилення
від плану, оцінювання змін в обстановці, що потре-
бують внесення корективів до сценарію.
Ефективність впливу може оцінюватись відсо-
тком користувачів мережі (цільової аудиторії), які
під впливом із віртуального світу мережі, перейшли
до активних дій поза інтернетом, або зростанням
інтенсивності інформаційного обміну в мережі, ра-
дикалізацією меседжів, розширенням основної ці-
льової аудиторії за рахунок сприяючої аудиторії або
долучення нових користувачів.
Висновки
Представлені етапи інформаційної (психологі-
чної) операції у соціальних мережах, розглянуті
особливості визначення цільової аудиторії та запро-
понована схема її аналізу, відображені особливості
формування сценарію при плануванні операції в
соціальних мережах.
Методи і способи інформаційних (психологіч-
них) операцій постійно удосконалюються.
Тож, розглянуті актуальні прийоми і технології
проведення інформаційних (психологічних) опера-
цій у соціальних мережах, зокрема використання
мемотехніки, хештегів та штучного інтелекту.
Звичайно технології і прийоми використання
соціальних мереж для здійснення інформаційних
(психологічних) впливів також набувають нових
рис, але на сьогоднішній день залишаються ефекти-
вним і затребуваним у світі інструментом інформа-
ційно-психологічної боротьби.
Список літератури
1. Пєвцов Г. В., Залкін С. В., Сідченко С. О., Хударковський К. І. Інформаційно-психологічні операції: планування,
протидія, технології : монографія. Харків. ДІСА ПЛЮС, 2020. 252 с.
2. Деркаченко Я. Інформаційно-психологічні операції як сучасний інструмент геополітики. Глобальна організація
союзницького лідерства. 2016. URL : http://goal-int.org/informacijno-psixologichni-operacii-yak-suchasnij-instrument-
geopolitiki/ (дата звернення: 26.05.2021).
3. Шевчук П. І. Інформаційно-психологічна війна Росії проти України: як їй протидіяти. Демократичне врядування.
Information Processing Systems, 2022, Issue 2 (169) ISSN 1681-7710
64
2014. № 13. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeVr_2014_13_11 (дата звернення: 26.05.2021).
4. Мороз Ю., Твердохліб Ю. Інформаційно-психологічні операції в умовах гібридної війни. Вісник Львівського уні-
верситету. 2016. № 38. C. 97-105. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_Mv_2016_38_12 (дата звернення: 26.05.2021).
5. Хворост Х. Ю. Інформаційно-психологічний вплив у розрізі безпеки здоров’я. Наука і освіта. 2016. № 2(3).
С. 184-191. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-2-3-33.
6. Чистоклетов Л. Г., Шишко В. Й. Інформаційно-психологічні впливи як невід’ємна складова парадигми інформа-
ційної безпеки. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2012. № 2(1). С. 183-193.
URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvldu_2012_2(1)_24 (дата звернення: 28.05.2021).
7. Хударковський К. І., Залкін С. В., Пєвцов Г. В., Пацек П., Сідченко С. О. Механізм протидії негативному інфор-
маційно-психологічному впливу на особовий склад Збройних Сил України. Наука і техніка Повітряних Сил. 2020.
№ 1(38). С. 72-78. https://doi.org/10.30748/nitps.2020.38.08.
8. Почепцов Г. Новые подходы в сфере “жестких” инфовойн. Media sapiens : веб-сайт. URL :
http://osvita.mediasapiens.ua/trends/1411978127/ novye_podkhody_v_sfere_zhestkikh_infovoyn/ (дата звернення: 19.09.2021).
9. Шульман О. Соціальні мережі як зброя. АрміяInform : веб-сайт. URL :
https://armyinform.com.ua/2020/03/soczialni-merezhi-yak-zbroya/ (дата звернення: 27.09.2021).
10. Курбан О. Структурна модель інформаційних онлайн-мережевих процесів. Інтегровані комунікації. 2016. № 2.
https://doi.org/10.28925/2524-2644.2016.2.4.
11. Ковалевич Б. В. Соціальні мережі як новий інструмент ведення інформаційних війн у сучасному світі. Соціоло-
гія. 2014. № 4(108). С. 118-121. URL : https://core.ac.uk/download/pdf/268617385.pdf (дата звернення: 16.11.2021).
12. Пєвцов Г. В., Залкін С. В., Сідченко С. О., Хударковський К. І. Планування інформаційно-психологічної опера-
ції на основі реалізації циклів Бойда. Наука і техніка Повітряних Сил. 2019. № 1(34). С. 23-29.
https://doi.org/10.30748/nitps.2019.34.03.
13. Пашенцев Е. Н. Злонамеренное использование искусственного интеллекта: новые угрозы для международной
информационно-психологической безопасности и пути их нейтрализации. Государственное управление. 2019. № 76.
С. 279-300. URL : https://cyberleninka.ru/article/n/zlonamerennoe-ispolzovanie-iskusstvennogo-intellekta-novye-ugrozy-dlya-
mezhdunarodnoy-informatsionno-psihologicheskoy-bezopasnosti/viewer (дата звернення: 14.05.2021).
Надійшла до редколегії 05.04.2022
Схвалена до друку 25.05.2022
Відомості про авторів:
Пєвцов Геннадій Володимирович
доктор технічних наук професор
заступник начальника університету з наукової роботи
Харківського національного університету
Повітряних Сил ім. І. Кожедуба,
Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0002-0426-6768
Information about the authors:
Hennadii Pievtsov
Doctor of Engineering Science Professor
Deputy Head of University in Science
of Ivan Kozhedub Kharkiv National
Air Force University,
Kharkiv, Ukraine
https://orcid.org/0000-0002-0426-6768
Залкін Сергій Володимирович
кандидат військових наук старший науковий співробітник
провідний науковий співробітник
Харківського національного університету
Повітряних Сил ім. І. Кожедуба,
Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0002-0518-4414
Sergii Zalkin
PhD in Military Science Senior Researcher
Lead Researcher
of Ivan Kozhedub Kharkiv National
Air Force University,
Kharkiv, Ukraine
https://orcid.org/0000-0002-0518-4414
Сідченко Сергій Олександрович
кандидат технічних наук старший науковий співробітник
начальник науково-дослідної лабораторії
Харківського національного університету
Повітряних Сил ім. І. Кожедуба,
Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0002-1319-6263
Sergii Sidchenko
PhD in Engineering Senior Researcher
Chief of Research Laboratory
of Ivan Kozhedub Kharkiv National
Air Force University,
Kharkiv, Ukraine
https://orcid.org/0000-0002-1319-6263
Ревін Олександр Володимирович
заступник начальника науково-організаційного відділу
Харківського національного університету
Повітряних Сил ім. І. Кожедуба,
Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0001-8758-6419
Оleksandr Revin
Deputy Head of the Scientific-Organizational Department
of Ivan Kozhedub Kharkiv National
Air Force University,
Kharkiv, Ukraine
https://orcid.org/0000-0001-8758-6419
Системи обробки інформації, 2022, випуск 2 (169) ISSN 1681-7710
65
Хударковський Костянтин Ігорович
кандидат технічних наук доцент
старший науковий співробітник
старший науковий співробітник
Харківського національного університету
Повітряних Сил ім. І. Кожедуба,
Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0002-9508-9014
Konstantin Khudarkovskij
PhD in Engineering Associate Professor
Senior Researcher
Senior Researcher
of Ivan Kozhedub Kharkiv National
Air Force University,
Kharkiv, Ukraine
https://orcid.org/0000-0002-9508-9014
METHODOLOGICAL APPROACH TO THE PREPARATION
AND CARRYING OUT OF INFORMATIONAL (PSYCHOLOGICAL) OPERATIONS IN SOCIAL NETWORKS
H. Pievtsov, S. Zalkin, O. Revin, S. Sidchenko, K. Khudarkovskij
The article presents a methodological approach to the preparation and conduct of an informational (psychological) opera-
tion in social networks. The characteristics of a number of popular social networks are analyzed, it is noted that social networks
concentrate huge amounts of information resources, provide broadcasting of certain events in real time, create a sense of direct
involvement in socio-political processes, participation in solving socially significant problems. These characteristics of social
networks determine their popularity and ability for informational (psychological) operations. The article identifies the tasks that
can be performed in social networks in the course of information (psychological) influences, and the factors that cause the dan-
ger of influence through social networks. The stages of information (psychological) operation on social networks are presented,
it is noted that these stages are consistent with the standard model of the decision-making cycle in management systems, adopted
in doctrinal documents of the US Department of Defense and NATO member countries.
Peculiarities of defining the target audience and scenario formation when planning an operation in social networks are
presented, the scheme of target audience analysis is proposed, which provides for the use of qualitative and quantitative research
methods. When monitoring the information environment in conditions of uncertainty, such mathematical methods of working with
data as probabilistic, fuzzy sets, expert evaluation, cluster analysis can be used.
In the course of information (psychological) operations in social networks, specific technologies are used. Current methods
and technologies of informational (psychological) operations used in social networks, including memotechnics, hashtags and
artificial intelligence, are considered.
Keywords: informational (psychological) impact, informational (psychological) operation, social network, scenario, target
audience.