ArticlePDF Available

LIFELONG DEVELOPMENT OF A UNIVERSITY TEACHER’S PROFESSIONAL SKILLS

Authors:

Abstract

The article offers a theoretical and practical analysis on the problem of formation and improvement of a university teacher’s professional and pedagogical skills. The authors reveal theoretical approaches to the problem of defining the concepts of «education», «blended learning», «distance learning». Based on the theoretical analysis on the essential features of modern society in general and the education system in particular the following issues are highlighted: forced isolation and migration of a significant part of citizens, search for new directions of formation and improvement of teachers’ professional skills; identification of forms and methods as well as determination of the main factors of formation and improvement of a university teacher’s professional skills. Peculiarities of mixed and distance mode of educational process organization are indicated. System principles of open education are listed (mobility of the whole educational process, equal access to educational systems, provision of quality education, formation of structure and realization of educational services). The need to create a single information and educational space for the educational process of student’s training is noted as the article describes its main features. In the context of improving the professional skills of a university teacher, different approaches to the interpretation of the skills of a university teacher are proposed; the research on the system of adult education is closely related. The tasks of the state policy in the field of adult education on the basis of normative-legal documents are listed. The leading factors of formation and improvement of a university teacher’s professional skills (self-motivation, mobility, self-satisfaction and self-encouragement) are singled out; their thorough characteristic is given. Emphasis is placed on the creation of a single digital educational environment of the educational institution. Significant benefits are identified for all participants, including teachers. Particular attention is paid to the teacher’s personal educational portfolio, which is a set of information about the documents on personal achievements.
89
ISSN 2412-0774 (Online) CONTINUING PROFESSIONAL EDUCATION : THEORY AND PRACTICE (SERIES: PEDAGOGICAL SCIENCES) ISSUE № 1 (70), 2022
Вступ. Нові виклики, з якими Україна
стикається уже упродовж двох років, зумовлюють
необхідність переосмислити вимоги та критерії
оцінювання професійної майстерності фахівців
багатьох галузей. У нашому дослідженні ми
акцентуємо увагу на професійній майстерності
викладача закладу вищої освіти (ЗВО). Упро-
довж 2020–2022 рр. світова освітня система шу-
кала варіативні підходи до організації освітнього
процесу в різних освітніх інституціях в умо-
вах вимушеної ізоляції, пов’язаної з пандемією
коронавірусу.
https://doi.org/10.28925/1609-8595.2022.1.10
УДК 378(477):371.14
Наталія Мачинська
ORCID iD 0000-0003-0309-7074
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри початкової та дошкільної освіти,
Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Університетська, 1, 07900 Львів, Україна,
natalya_im@ukr.net
Галина Бойко
ORCID iD 0000-0001-9299-9023
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри початкової та дошкільної освіти,
Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Університетська, 1, 07900 Львів, Україна,
halyna.boyko@lnu.edu.ua
РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧА
ВИЩОЇ ШКОЛИ УПРОДОВЖ ЖИТТЯ
У статті запропоновано теоретико-практичний аналіз проблеми формування та удоскона-
лення професійно-педагогічної майстерності викладача закладу вищої освіти. Авторами розкрито
теоретичні підходи до проблеми визначення понять «освіта», «змішане навчання», «дистанційне на-
вчання»; на основі теоретичного аналізу виокремлено суттєві ознаки сучасного суспільства загалом
та системи освіти зокрема: вимушена ізоляція та міграція значної частини громадян, пошук нових
напрямів формування та удосконалення професійної майстерності педагога; виокремлення форм та
методів і визначення основних чинників формування й удосконалення професійної майстерності ви-
кладача вищої школи.
Означено особливості змішаного та дистанційного формату організації освітнього процесу,
перелічено системні принципи відкритої освіти (мобільність усіх учасників освітнього процесу, рівність
доступу до освітніх систем, надання якісної освіти, формування структури та реалізації освітніх
послуг). Зазначено необхідність створення єдиного інформаційно-освітнього простору для освітнього
процесу підготовки студентів; схарактеризовано його основні ознаки.
У контексті проблеми удосконалення професійної майстерності викладача закладу вищої освіти
запропоновано різні підходи до трактування майстерності викладача закладу вищої освіти, зазначе-
но тісний зв’язок проблеми дослідження з системою освіти дорослих. Перелічено завдання державної
політики у сфері освіти дорослих на основі нормативно-правових документів.
Виокремлено провідні чинники формування та удосконалення професійної майстерності викладача
закладу вищої освіти (самомотивація, мобільність, самозадоволення та самозаохочення), подано їх
ґрунтовну характеристику. Акцентовано увагу на створенні єдиного цифрового освітнього середови-
ща закладу освіти, означено його суттєві переваги для всіх учасників, зокрема педагогічних працівників.
Окрему увагу приділено особистому освітньому портфоліо викладача, що являє собою сукупність
відомостей про документи щодо персональних досягнень особи.
Ключові слова: викладач закладу вищої освіти; дистанційна освіта; змішане навчання;
мобільність педагога; освіта дорослих; професійна майстерність; самомотивація.
© Мачинська Наталія, Бойко Галина, 2022
90
НЕПЕРЕРВНА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА (СЕРІЯ: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ) ВИПУСК № 1 (70), 2022 ISSN 1609-8595 (Print)
Умови сьогодення, продиктовані повномас-
штабною військовою агресією в Україні зі сто-
рони росії, змушують переглянути вимоги до
професійної майстерності педагога закладу вищої
освіти. Період з 24 лютого 2022 р. і до сьогодні
характеризується в суспільстві загалом і в системі
вищої освіти зокрема різними ознаками:
вимушена ізоляція та міграція значної час-
тини громадян, серед яких і учасники освітнього
процесу;
апробація альтернативних способів органі-
зації освітнього процесу в різних типах освітніх
закладів;
пошук нових напрямів формування та удо-
сконалення професійної майстерності педагога в
умовах невизначеності та ускладнень організації
освітнього процесу;
• виокремлення форм та методів, визначення
основних чинників формування та удосконален-
ня професійної майстерності викладача вищої
школи.
Професійна діяльність викладача вищої шко-
ли в умовах воєнного часу вимагає від суб’єкта
праці не тільки глибоких теоретичних знань, а й
необхідної спеціальної психологічної готовності
до руху для досягнення вершин професіоналізму,
готовності до розвитку і вдосконалення своєї
особистості, здатної стати вирішальною силою
суспільного прогресу. Людина – головний ресурс
економіки і основний чинник суспільного розвит-
ку в цілому, основне джерело емоцій та інтелекту,
тому доцільно звернутися до проблеми розвитку
і примноження можливостей цього потенціалу
економічного розвитку, до професійного станов-
лення та зростання особистості саме в контексті
аналізу проблем сучасної освіти.
Мета статті на основі теоретичного аналізу та
набутого практичного досвіду виокремити чин-
ники формування та удосконалення професійної
майстерності викладача закладу вищої освіти
упродовж життя.
Результати дослідження. Освіта є осно-
вою інтелектуального, духовного, фізичного і
культурного розвитку особистості, її успішної
соціалізації, економічного добробуту, запорукою
розвитку суспільства, об’єднаного спільними
цінностями і культурою, та держави (Закон
України «Про освіту», 2017).
Як зазначає президент Національної академії
педагогічних наук України В. Кремень (2006),
освіта це поле комплексних досліджень,
міждисциплінарного підходу і системного
аналізу, оскільки вона є «системним» об’єктом,
як і системними є її основні проблемні ситуації.
С. Сисоєва (2012) стверджує, що освіта си-
нергетична система, яка функціонує відповідно
до принципу позитивного зворотного зв’язку і
здатна змінювати власну структуру, щоб присто-
суватися до змін зовнішніх умов свого існування.
Умови, в яких перебуває значна частина насе-
лення України, все частіше змушують звертатися
до умов змішаного або ж дистанційного навчан-
ня. У світі перехід освіти до змішаного навчання
триває з кінця минулого століття. Він зумовле-
ний:
змінами в молодіжному середовищі (поко-
ління Z, тобто людей, які не уявляють свого жит-
тя без смартфонів та інтернету);
• технічним прогресом;
відповідною зміною педагогічних підходів
(навчати «традиційно» стає все менш ефектив-
но).
Дослідники стверджують, що в середовищі
українських освітян домінує прагматичне ба-
чення, що змішане навчання це поєднання
безпосередньої (на місці) та опосередкованої
(через можливості онлайн-навчання) форм
взаємодії здобувачів освіти й педагогічних
працівників. Змішане навчання процес
оптимізації освітнього процесу, щоб він ставав
ефективнішим для здобувачів освіти, котрі на-
лежать до покоління «цифрових аборигенів».
Нове покоління здобувачів освіти вимагає но-
вих підходів до організації навчання та інших
педагогічних підходів. Також не можна забувати
про пришвидшення технічного прогресу, постійні
ноу-хау та потребу освітньої системи йти в ногу з
цими нововведеннями (Змішане навчання, 2019,
с. 6–7).
У контексті означеного (освіта як процес зба-
гачення науковими знаннями про певні явища
чи події; освіта – джерело формування певної си-
стеми цінностей у людини) виникла потреба та
необхідність у впровадженні змішаного навчан-
ня однієї із альтернативної форм організації
освітнього процесу.
Змішане навчання – це:
гармонійне поєднання традиційної та
онлайн-освіти;
термін «змішане навчання» англомовній
літературі – blended або hybrid learning) має різні
визначення у літературі; загалом це – поєднання
офлайн- (або особисто, «на місці») та онлайн-на-
вчання у різних пропорціях (Алєксова).
Сама концепція змішаного навчання з’явилася
ще в 1990-х як противага онлайн-навчанню, про-
те вивчати та впроваджувати її почали лише з
2000-х (Змішане навчання, 2019).
Змішане навчання тісно пов’язане з дистан-
ційною освітою саме тепер, коли значна кіль-
кість учасників освітнього процесу перебувають
у віддалених місцях, але мають можливість про-
довжувати отримувати освіту. Змішана форма
вивчення матеріалу педагогічно виважене по-
91
ISSN 2412-0774 (Online) CONTINUING PROFESSIONAL EDUCATION : THEORY AND PRACTICE (SERIES: PEDAGOGICAL SCIENCES) ISSUE № 1 (70), 2022
єднання технологій традиційного, електронного,
дистанційного та мобільного навчання, спрямо-
ваного на інтеграцію аудиторного та позаауди-
торного навчання.
Змішані підходи до навчання виявилися од-
ними з найпопулярніших технологій сьогоден-
ня, тому що дозволяють скористатися гнучкістю
і зручністю дистанційного курсу та перевагами
традиційного класу (Кухаренко, 2016).
Змішане навчання реалізує системні прин-
ципи відкритої освіти: мобільності усіх
учасників освітнього процесу, рівного доступу
до освітніх систем, надання якісної освіти, фор-
мування структури та реалізації освітніх послуг.
Обов’язковим компонентом змішаного навчан-
ня є дистанційна освіта, яка зараз все більше
набуває затребуваності в умовах повномасштаб-
ного вторгнення росії на територію України.
Важливим аспектом впровадження
дистанційного навчання, як зазначає Т. Муращен-
ко (2017), є створення єдиного інформаційно-
освітнього простору для освітнього процесу
щодо підготовки студентів. Основними ознаками
такого простору дослідниця визначає (с. 285):
співпрацю, яка є ключовим компонентом
освітнього процесу, оскільки включається в ді-
яльність студентів переглядом усієї програми й
вимагає кваліфікованого супроводу та якісного
курсу;
вивчення соціальних сервісів набуває все
більшої значимості саме з точки зору пізнання;
неофіційний досвід навчання є частиною
проекту, а не просто побічним продуктом;
електронні ресурси, які змінюють роботу й
навчання і зумовлюють необхідність перегляну-
ти та переробити старі освітні процеси.
Дослідники виокремлюють шість причин ви-
користання змішаного формату навчання: висо-
кий педагогічний рівень; доступ до знань; соці-
альна взаємодія; персональна дія та мотивація;
економічна ефективність; простота перегляду
(McGee, Reis, 2012).
У теперішніх умовах воєнного стану в Україні
найбільш вагомою причиною використання як
змішаного, так і дистанційного формату органі-
зації освітнього процесу є безпечність та можли-
вість долучення до освіти усіх учасників освіт-
нього процесу.
Змішане / дистанційне навчання висуває і
нові вимоги до майстерності викладача ЗВО, яка
по-різному трактується дослідниками.
Клод Гельвецій у контексті розмов про
розумові здібності та виховання людини зазна-
чав, що двом дітям дали того самого навчителя,
вивчали їх розбирати літери, читати, проказу-
вати катехизис тощо і гадають уже, що дали їм
однакове виховання…справжній вихователь ди-
тинства – це речі, що оточують його, – саме цим
навчителям завдячує воно мало не всіма своїми
поняттями (Гельвецій, 1994).
Я. Корчак так ділиться власним досвідом на-
вчання та виховання дітей: заходить учитель…
нібито й знаєш, який перший урок, але завжди
бувають несподіванки, ніколи точно не відомо,
що саме буде сьогодні. Іноді й не дуже цікавий
предмет, а якраз сьогодні було приємно слухати
(Корчак, 2016).
В. Осадчий у контексті підготовки майбутніх
учителів у ЗВО стверджує: тьютор – це не лише
той, хто навчає вчитися інших, а й уміє учитися
сам і передавати свій досвід самоосвіти тому, хто
також перебуває в процесі самоосвіти (Осадчий,
2010, с.82).
Дж. Брадемас, американський політик-
демократ, викладач,13 президент Нью-
Йоркського університету, підкреслює, що освіта
необхідна для щастя, бо, як говорили греки, «за
допомогою навчання у людини розвиваються
життєві сили і збагачується її світогляд», освіта є
як би «сходами» для соціального і економічного
успіху. Але, крім високої здатності освіти до
оформлення індивідуальних умінь і цінностей, до
підвищення мобільності індивіда в суспільстві,
освіта стала основою наших надій на зміцнення
нації в економічних і матеріальних відносинах,
на якісному рівні інтелектуального і культурного
життя (Кривко).
Оскільки в нашому дослідженні мова йде як
про викладачів-початківців, так і про викладачів,
які вже мають певний досвід професійної
діяльності, вважаємо за необхідне порушити пи-
тання освіти дорослих.
У Проекті Закону України «Про освіту до-
рослих» зазначено, що завданнями державної
політики у сфері освіти дорослих є:
• задоволення потреб дорослих осіб в особис-
тому інтелектуальному, культурному і духовно-
му розвитку;
формування і розвиток культури навчання
впродовж життя;
сприяння здоровому довголіттю, активній
участі дорослих осіб у суспільному житті, фор-
мування і розвиток їх громадянських компетент-
ностей;
• підвищення мобільності та конкурентоспро-
можності дорослих осіб на ринку праці, створен-
ня сприятливих умов для їх економічної актив-
ності, опанування нових кваліфікацій, професій,
спеціальностей, забезпечення можливостей щодо
зміни ними місця роботи, сфери зайнятості, під-
приємницької діяльності;
сприяння здобуттю дорослими особами
обов’язкової повної загальної середньої освіти,
якщо раніше вона не була здобута;
92
НЕПЕРЕРВНА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА (СЕРІЯ: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ) ВИПУСК № 1 (70), 2022 ISSN 1609-8595 (Print)
створення умов для вивчення державної
мови та опанування її на відповідних рівнях во-
лодіння;
підтримка підвищення освітнього рівня на-
селення шляхом здобуття дорослими особами
професійної (професійно-технічної), фахової
передвищої та вищої освіти, зокрема за іншими
професіями, спеціальностями;
• заохочення дорослих осіб до набуття нових
та/або вдосконалення раніше набутих компе-
тентностей шляхом формальної, неформальної
та інформальної освіти;
соціальна реклама та поширення інформа-
ції про систему освіти дорослих (Проект Закону
«Про освіту дорослих», 2022).
Обговорення. Спираючись на ґрунтовний
теоретичний аналіз досліджуваної проблеми
та використовуючи досвід, отриманий в умо-
ва пандемії та вже тривалої роботи в період
воєнного стану, ми виокремлюємо провідні чин-
ники формування та удосконалення професійної
майстерності викладача ЗВО:
самомотивація (особистісна освіта найваж-
ливіша, бо формує в людини здатність приймати
незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно
змінювати себе та суспільство, в якому живе);
мобільність педагога (внутрішній стан лю-
дини на рівні потреби пізнавати нове, здобувати
знання, виробляти матеріальні і духовні цінності,
допомагати ближньому, бути добротворцем);
• самозадоволення та самозаохочення (освіта
здатна допомогти молодим людям успішно само-
реалізуватися, вбудуватися в сучасне суспільне
життя, в соціально-політичну, економічну, духо-
вну реальність) (Мачинська, 2021).
Проаналізуємо означені чинники.
Самомотивація це усвідомлення та при-
йняття людиною нагальних завдань, які необ-
хідно чітко та в означений термін виконати.
С. Р. Кові (2020) зазначає: «Беручи на себе
зобов’язання й виконуючи їх, ми починаємо роз-
вивати внутрішню цілісність, яка дає нам усві-
домлення контролю, хоробрості й сили, щоб ми
могли взяти на себе ще більшу відповідальність
за власне життя… Сила брати на себе й викону-
вати зобов’язання перед самими собою осно-
ва для розвитку базових навичок ефективності»
(с. 103).
Ми вважаємо, що самомотивація, яка пови-
нна бути рушійною силою особистісного розви-
тку, є критерієм розвитку кожної особистості.
Сформованість готовності викладача до система-
тичної роботи над удосконаленням себе, над ці-
леспрямованою роботою щодо формування май-
стерності майбутніх викладачів ЗВО – це один із
ефективних критеріїв оцінювання професійної
майстерності викладача вищої школи. Самомо-
тивація дає можливість кожному педагогу чітко
визначити особистісні цілі професійного розви-
тку та обирати оптимальні шляхи для їх реаліза-
ції.
Мобільність педагога. Погоджуємося з визна-
ченням: «… складовою професійної мобільності
педагога виступає його готовність до змін. Ще
однією складовою професійної мобільності є ак-
тивність особистості. Професійне й особистісне
становлення майбутніх фахівців здійснюється за
допомогою його власної активності. При цьому
активність проявляється як робота над своїм пе-
ретворенням, так і над перетворенням навколиш-
ньої дійсності» (Дячок, 2019, с. 132–133).
Професійно-педагогічно мобільний викладач
є професіоналом своєї справи, йому притаман-
ні розвинена мотивація до роботи, професійна
творчість, швидка адаптація до співпраці із сту-
дентами. Саме тому оцінка професійно-педаго-
гічної мобільності виступає важливим показ-
ником якості освітнього процесу закладу вищої
освіти системи внутрішнього забезпечення
якості освітньої діяльності та якості вищої осві-
ти) (Ієвлєв, 2020).
Критеріями оцінювання сформованості мо-
більності викладача ЗВО є: прагнення і готов-
ність до постійного пошуку нових способів ор-
ганізації пізнавальної діяльності студентів, здат-
ність формувати і проявляти особистісні ціннос-
ті, проявляти жертовність у професійній діяль-
ності при організації співпраці як зі студентами,
так і з колегами в умовах невизначеності.
Варто зазначити, що формування мобільності
викладача ЗВО в контексті удосконалення про-
фесійної майстерності набуває ефективності при
умові створення в освітній інституції цифрового
освітнього середовища, яке значно розширює по-
тенційні індивідуальні можливості усіх учасни-
ків освітнього процесу.
Єдине цифрове освітнє середовище закладу
освіти це відкрита система, у якій задіяні на
інформаційному рівні та пов’язані між собою всі
суб’єкти освітньої діяльності: адміністрація, ме-
тодична служба, педагогічні працівники, вихо-
ванці та їхні батьки, педагогічна громадськість,
органи управління освітою. Практично всі учас-
ники освітньо-виховної взаємодії об’єднані між
собою відповідними інформаційними потоками.
У Концепції виховання дітей та молоді в цифро-
вому просторі (2021) зазначено, що ефективне
функціонування єдиного цифрового освітнього
середовища закладу освіти надає суттєві пере-
ваги всім учасникам, оскільки єдиний освітній
простір дозволяє: педагогічним працівникам
забезпечити модернізацію власної освітньої ді-
яльності на основі впровадження інформаційно-
комунікаційних технологій у освітньо-виховний
93
ISSN 2412-0774 (Online) CONTINUING PROFESSIONAL EDUCATION : THEORY AND PRACTICE (SERIES: PEDAGOGICAL SCIENCES) ISSUE № 1 (70), 2022
процес; отримати доступ до електронного банку
нормативних документів, навчальних програм,
сучасних технологій і методик навчання, багато-
функціональної медіатеки та електронної бібліо-
теки; створювати електронні портфоліо як ефек-
тивний засіб оцінювання й узагальнення власної
освітньої діяльності та професійного розвитку;
розробляти дидактичні матеріали (мультимедій-
ні презентації, технологічні картки) для вихован-
ців; використовувати електронні конструктори
навчальних занять, застосовувати нові форми й
методи організації освітньої діяльності вихован-
ців (дистанційне навчання, онлайн-консульту-
вання, віртуальні лабораторії, інтернет-проєкти,
вебквести тощо) (Концепція виховання, 2021).
Самозадоволення та самозаохочення як показ-
ники високого рівня розвитку когнітивних умінь
і навичок особистості формуються упродовж на-
вчання кожного майбутнього педагога в ЗВО і в
процесі безпосередньої професійно-практичної
діяльності. Завдання кожного викладача ЗВО
закласти основи самозадоволення та самозаохо-
чення в кожного студента на теоретичних етапах
професійної підготовки майбутнього педагога,
оскільки освіта повинна стати не просто докумен-
том про обраний фах, а й стимулом для успішної
самореалізації в сучасному суспільному житті,
активного долучення до соціально-політичної,
економічної та духовної реальності.
Ми вважаємо, що одним із необхідних показ-
ників сформованості професійності кожного ви-
кладача ЗВО є укладене портфоліо.
Особисте освітнє портфоліо сукупність ві-
домостей про документи щодо персональних
досягнень особи, які засвідчують результати на-
вчання, здобуті шляхом формальної, неформаль-
ної та інформальної освіти, у тому числі у процесі
безперервного професійного розвитку (Проект
Закону «Про освіту дорослих», 2022).
Особисте освітнє портфоліо у Львівському
національному університеті імені Івана Фран-
ка (підготовка фахівців спеціальностей 012 До-
шкільна освіта та 013 Початкова освіта) почина-
ємо формувати на етапі професійної підготовки
кожного студента ще на першому році навчання у
ЗВО під час проходження педагогічної практики.
Упродовж усього терміну навчання на бакалавра-
ті (3 роки 10 місяців) студенти мають можливість
поповнювати це портфоліо результатами викона-
них завдань як у щоденній науково-пізнавальній
діяльності (участь у конференціях, долучення до
проведення волонтерської діяльності, презента-
ція власних досягнень на практичних заняттях
тощо), так і в процесі проходження різних ви-
дів практики педагогічної, виробничої, пропе-
девтичної. Оцінювання портфоліо здійснюється
поетапно упродовж усього періоду навчання, але
найбільш вагому оцінку студенти отримують під
час проведення підсумкової державної атестації
через додаткову суму балів до відповіді на усно-
му комплексному екзамені (Практика. ЛНУ іме-
ні Івана Франка).
Висновки. Отож, професійна майстерність
викладача ЗВО це характеристика, яка фор-
мується та удосконалюється упродовж усієї про-
фесійно-педагогічної діяльності фахівця освіти.
Готовність до самоосвіти та самонавчання, здат-
ність сприйняти відсутність необхідних якостей
та визначити поетапність для їх формування,
активізація внутрішнього потенціалу – ось лише
деякі ознаки, які характеризують сформовану
компетентність викладача ЗВО щодо навчання
впродовж життя.
Перспективи подальших досліджень вбачає-
мо в розробленні,, апробації та активному впрова-
дженні тренінгових вправ для формування готов-
ності у викладачів вищої школи до удосконален-
ня їх професійної майстерності упродовж життя.
Список використаної літератури
1. Алєксова Л. Змішане навчання: переваги та недоліки. URL: http://bkeipr.com/index.php/1745-
zmishane-navchannya-perevagi-ta-nedoliki (дата звернення: 03.04.2022).
2. Гельвецій К. А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. Київ: Основи, 1994. 416 с.
3. Дячок Н. Мобільність педагога як шлях реалізації положень нової концепції педагогічної осві-
ти. Освітологічний дискурс. 2019. № 1–2. С. 128–140. DOI: https://doi.org/10.28925/2312-5829.2019.1-
2.128140
4. Закон України «Про освіту». 2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
(дата звернення: 01.04.2022).
5. Змішане навчання: сутність та переваги у сучасному світі. EdEra blog. 24.05.2019. URL: http://
surl.li/bxjlm (дата звернення: 04.04.2022).
6. Ієвлєв О. М. Професійно-педагогічна мобільність викладача як чинник якості освітнього про-
цесу: теоретичне та експериментальне дослідження. Державне управління: удосконалення та розви-
ток. 2020. № 10. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2156-2020.10.38
7. Кові С. Р. 7 звичок надзвичайно ефективних людей. Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2020.
384 с.
94
НЕПЕРЕРВНА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА (СЕРІЯ: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ) ВИПУСК № 1 (70), 2022 ISSN 1609-8595 (Print)
8. Концепція виховання дітей та молоді в цифровому просторі / Національна академія педа-
гогічних наук України, 2021. 52 с. URL: https://ipv.org.ua/wp-content/uploads/2021/08/Kontseptsiia-
vykhovannia-ditey-ta-molodi-v-tsyfrovomu-prostori.pdf (дата звернення: 01.04.2022).
9. Корчак Я. Правила життя: педагогіка для дітей та дорослих. Харків: Фоліо, 2016. 376 с.
10. Кривко Т. А., Поліщук О. М. Цінності в освіті та цінність освіти. URL: http://intkonf.org/
krivko-ta-kpsihn-polischuk-om-tsinnosti-v-osviti-ta-tsinnist-osviti (дата звернення: 01.04.2022).
11. Кремень В. Г. Філософія людиноцентризму у контексті проблем освіти. Гуманізм та освіта:
Збірник матеріалів VIII міжнародної науково-практичної конференції, м. Вінниця, 2006 р., 19–21 ве-
ресня. Вінниця: Вінницький національно-технічний університет, 2006. С. 9–17.
12. Кухаренко В. М., Березенська С. М., Бугайчук К. Л., Олійник Н. Ю., Олійник Т. О., Рибалко
О. В., Сиротенко Н. Г., Столяревська А. Л. Теорія та практика змішаного навчання: Монографія. Хар-
ків: ХПІ, 2016. URL: http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/23536/3/Kukharenko_
Teoriia_ta_praktyka_2016.pdf (дата звернення: 02.04.2022).
13. Мачинська Н. І. Чинники формування професійної майстерності педагога в умовах зміша-
ного навчання. Матеріали звітних наукових конференцій факультету педагогічної освіти. Львів:
ЛНУ імені Івана Франка, 2021. Вип. 6. С. 11–13. URL: https://pedagogy.lnu.edu.ua/wp-content/
uploads/2021/02/Zbirnyk-vypusk-6.pdf (дата звернення: 01.04.2022).
14. Муращенко Т. В. Змішане та дистанційне навчання як спосіб доступу до якісної освіти.
Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2017. 3. С. 283–287. DOI: https://doi.
org/10.28925/2414-0325.2017.3.28387
15. Осадчий В. В. Методи, форми та засоби професійної підготовки учителів-тьюторів в умовах
дистанційної форми навчання. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного вихо-
вання і спорту. 2010. № 6. С. 82–86.
16. Пасічник О., Єлфімова Ю., Чушак Х., Шинаровська О., Донець А. Змішане навчання у за-
кладах професійної (професійно-технічної) освіти. Київ: МОН України, 2021. 92 с. URL: https://
mon.gov.ua/storage/app/media/pto/2021/11/30/Zmish.navch.u.zakl.P-PT-O.30.11.pdf (дата звернення:
09.04.2022).
17. Практика. ЛНУ імені Івана Франка. https://pedagogy.lnu.edu.ua/academics/practice (дата звер-
нення: 03.04.2022).
18. Проект Закону України «Про освіту дорослих». 22 лютого 2022 року. URL: https://ips.
ligazakon.net/document/JI06948A (дата звернення: 04.04.2022).
19. Сисоєва С. Сфера освіти як об’єкт дослідження. Освітологія. 2012. Вип. 1. С. 22–29.
20. McGee P., Reis A. Blended Course Design: A Synthesis Of Best Practices. Journal of Asynchronous
Learning Networks. 2012. Volume 16. Issue 4. P. 7–22. DOI: http://dx.doi.org/10.24059/olj.v16i4.239
References
Alieksova, L. (n.d.). Zmishane navchannia: perevahy ta nedoliky [Blended learning: advantages and
disadvantages]. http://bkeipr.com/index.php/1745-zmishane-navchannya-perevagi-ta-nedoliki
Helvétius, C.-A. (1994). Pro lyudinu, yiyi rozumovi zdibnosti ta yiyi vihovannya [Treatise on Man: His
Intellectual Faculties and his Education]. Osnovi.
Diachok, N. (2019). Mobilnist pedahoha yak shliakh realizatsii polozhen novoi kontseptsii pedahohichnoi
osvity [The pedagogue’s mobility as the way of realization conditions of the new pedagogical concept
of education]. Osvitolohichnyi dyskurs, 1–2, 128–140. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2019.1-
2.128140
Zakon Ukrainy «Pro osvitu» [Law of Ukraine «On Education»] (2017). https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/2145-19#Text
Zmishane navchannia: sutnist ta perevahy u suchasnomu sviti [Blended learning: essence and advantages in
the modern world] (2019, May 24). EdEra blog. http://surl.li/bxjlm
Pasichnyk, O., Yelfimova, Yu., Chushak, K., Shynarovska, O., Donets, A. (2021). Zmishane navchannia
u zakladakh profesiinoi (profesiino-tekhnichnoi) osvity [Blended learning in vocational (technical)
education institutions]. https://mon.gov.ua/storage/app/media/pto/2021/11/30/Zmish.navch.u.zakl.P-
PT-O.30.11.pdf
Iyevlyev, O. M. (2020). Profesiino-pedahohichna mobilnist vykladacha yak chynnyk yakosti osvitnoho
protsesu: teoretychne ta eksperymentalne doslidzhennia [Professional and pedagogical mobility of
the teacher as a factor of quality of the educational process: theoretical and experimental research].
Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, 10. https://doi.org/10.32702/2307-2156-2020.10.38
95
ISSN 2412-0774 (Online) CONTINUING PROFESSIONAL EDUCATION : THEORY AND PRACTICE (SERIES: PEDAGOGICAL SCIENCES) ISSUE № 1 (70), 2022
Covey, S. R. (2020). 7 zvychok nadzvychaino efektyvnykh liudei [The 7 Habits of Highly Effective People].
Klub Simejnogo Dozvillya.
Kontseptsiia vykhovannia ditei ta molodi v tsyfrovomu prostori [The concept of raising children and youth in
the digital space] / National Academy of Educational Sciences of Ukraine (2021). https://ipv.org.ua/
wp-content/uploads/2021/08/Kontseptsiia-vykhovannia-ditey-ta-molodi-v-tsyfrovomu-prostori.pdf
Korchak, Ya. (2016). Pravyla zhyttia: pedahohika dlia ditei ta doroslykh [Rules of life: pedagogy for children
and adults]. Folio.
Kryvko, T. A., Polishchuk, O. M. (n.d.). Tsinnosti v osviti ta tsinnist osvity [Values in education and the value
of education]. http://intkonf.org/krivko-ta-kpsihn-polischuk-om-tsinnosti-v-osviti-ta-tsinnist-osviti
Kremen, V. H. (2006). Filosofiia liudynotsentryzmu u konteksti problem osvity [Philosophy of
anthropocentrism in the context of educational problems]. Gumanizm ta osvita: Zbirnik materialiv VIII
mizhnarodnoyi naukovo-praktichnoyi konferenciyi, m. Vinnicya, 2006 r., 19–21 veresnya (pp. 9–17).
Vinnickij nacionalno-tehnichnij universitet.
Kukharenko, V. M., Berezenska, S. M., Buhaichuk, K. L., Oliinyk, N. Iu., Oliinyk, T. O., Rybalko, O. V.,
Syrotenko, N. H., Stoliarevska, A. L. (2016). Teoriia ta praktyka zmishanoho navchannia: Monohrafiia
[Theory and practice of blended learning: Monograph]. KhPI. http://repository.kpi.kharkov.ua/
bitstream/KhPIPress/23536/3/Kukharenko_Teoriia_ta_praktyka_2016.pdf
Machynska, N. I. (2021). Chynnyky formuvannia profesiinoi maisternosti pedahoha v umovakh zmishanoho
navchannia [Factors of formation of professional skill of the teacher in the conditions of blended learning].
Materialy zvitnykh naukovykh konferentsii fakultetu pedahohichnoi osvity. LNU imeni Ivana Franka, 6,
11–13. https://pedagogy.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/02/Zbirnyk-vypusk-6.pdf
Murashchenko, T. V. (2017). Zmishane ta dystantsiine navchannia yak sposib dostupu do yakisnoi osvity
[Blended and distance learning as a way of access to quality education]. Open educational e-environment
of Modern University, 3, 283–287. https://doi.org/10.28925/2414-0325.2017.3.28387
Osadchiy, V. V. (2010). Metody, formy ta zasoby profesiinoi pidhotovky uchyteliv-tiutoriv v umovakh
dystantsiinoi formy navchannia [Methods, forms and facilities of professional preparation of teachers-
tutors in the conditions of the controlled from distance form of teaching]. Pedahohika, psykholohiia ta
medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu, 6, 82–86.
Praktika [Practice]. Ivan Franko National University of Lviv. https://pedagogy.lnu.edu.ua/academics/
practice
Proekt Zakonu Ukrainy «Pro osvitu doroslykh» [Law of Ukraine «On adult education». Project] (2022,
February 22). https://ips.ligazakon.net/document/JI06948A
Sysoieva, S. (2012). Sfera osvity yak obiekt doslidzhennia [The field of education as an object of study].
Osvitolohiia, 1, 22–29.
McGee, P., Reis, A. (2012). Blended Course Design: A Synthesis of Best Practices. Journal of Asynchronous
Learning Networks, 16 (4), 7–22. http://dx.doi.org/10.24059/olj.v16i4.239
Стаття надійшла до редакції 10.04.2022
Прийнято до друку 28.04.2022
LIFELONG DEVELOPMENT OF A UNIVERSITY TEACHER’S PROFESSIONAL SKILLS
Machynska Nataliіa, Doctor of Sciences in Pedagogy, Professor,
Head of the Department of Primary and Preschool Education,
Ivan Franko National University of Lviv,
1 Universytetska Str., 79000 Lviv, Ukraine,
natalya_im@ukr.net
Boiko Halyna, PhD in Pedagogy,
Associate Professor of Primary and Preschool Education Department,
Ivan Franko National University of Lviv,
1 Universytetska Str., 79000 Lviv, Ukraine,
halyna.boyko@lnu.edu.ua
The article offers a theoretical and practical analysis on the problem of formation and improvement of
a university teacher’s professional and pedagogical skills. The authors reveal theoretical approaches to the
problem of defining the concepts of «education», «blended learning», «distance learning». Based on the
96
НЕПЕРЕРВНА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА (СЕРІЯ: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ) ВИПУСК № 1 (70), 2022 ISSN 1609-8595 (Print)
theoretical analysis on the essential features of modern society in general and the education system in particular
the following issues are highlighted: forced isolation and migration of a significant part of citizens, search
for new directions of formation and improvement of teachers’ professional skills; identification of forms and
methods as well as determination of the main factors of formation and improvement of a university teacher’s
professional skills.
Peculiarities of mixed and distance mode of educational process organization are indicated. System principles
of open education are listed (mobility of the whole educational process, equal access to educational systems,
provision of quality education, formation of structure and realization of educational services). The need to
create a single information and educational space for the educational process of student’s training is noted as
the article describes its main features.
In the context of improving the professional skills of a university teacher, different approaches to the
interpretation of the skills of a university teacher are proposed; the research on the system of adult education
is closely related. The tasks of the state policy in the field of adult education on the basis of normative-legal
documents are listed.
The leading factors of formation and improvement of a university teacher’s professional skills (self-
motivation, mobility, self-satisfaction and self-encouragement) are singled out; their thorough characteristic
is given. Emphasis is placed on the creation of a single digital educational environment of the educational
institution. Significant benefits are identified for all participants, including teachers. Particular attention is
paid to the teacher’s personal educational portfolio, which is a set of information about the documents on
personal achievements.
Key words: adult education, blended learning, distance education, professional skills, teacher
mobility, teacher of higher education institution, self-motivation.
ResearchGate has not been able to resolve any citations for this publication.
Article
Full-text available
Blended or hybrid course offerings in higher education are commonplace and much has been written about how to design a blended course effectively. This study examines publically available guides, documents, and books that espouse best or effective practices in blended course design to determine commonalities among such practices. A qualitative meta-analysis reveals common principles regarding the design process, pedagogical strategies, classroom and online technology utilization, assessment strategies, and course implementation and student readiness. Findings reveal areas of disconnect and conflict, as well as implications for the likelihood of successful utilization when best/effective practices are followed.
Article
The article deals with professional mobility (the ability for successfully switching another activity or change the type of work) as a necessary quality of a modern pedagogical worker. It is highlighted the main qualities, which are important in the process of forming a professional mobile specialist. The result of the formed qualities is the creation of a professional style in accordance with the views of specialists, personal principles and orientations; constant search for optimal educational forms of learning, the implementation of a pedagogical experiment, production and generalization of experience in educational activities. The proposed criteria for evaluating pedagogical activity of educational workers according to the standards put forward by the society (professional self-development, professional skills, introduction of innovative technologies into the educational process, creativity in the period of reformation and modernization, the latest pedagogical technologies of activity). It is outlined the importance of the employees' professional mobility formation in accordance with the tasks of the new Concept of Pedagogical Education Development: the formation of universal skills of activity ensuring mobility as a personality; orientation to innovation activity; provision of fundamental social and humanitarian training as a mastering of professions of another profile; provision of wide professional training as a basis for possible mastering of other professions; strengthening of managerial training of future pedagogical staff; The result of the educational staff professional mobility formation is a sharp increase in the quality of training of all future teachers. The presence in society of a sufficiently large number of active, professionally mobile teachers becomes a guarantee of increasing its sustainability.
Pro lyudinu, yiyi rozumovi zdibnosti ta yiyi vihovannya
  • C.-A Helvétius
Helvétius, C.-A. (1994). Pro lyudinu, yiyi rozumovi zdibnosti ta yiyi vihovannya [Treatise on Man: His Intellectual Faculties and his Education].
The concept of raising children and youth in the digital space
  • Kontseptsiia
Kontseptsiia vykhovannia ditei ta molodi v tsyfrovomu prostori [The concept of raising children and youth in the digital space] / National Academy of Educational Sciences of Ukraine (2021). https://ipv.org.ua/ wp-content/uploads/2021/08/Kontseptsiia-vykhovannia-ditey-ta-molodi-v-tsyfrovomu-prostori.pdf
Gumanizm ta osvita: Zbirnik materialiv VIII mizhnarodnoyi naukovo-praktichnoyi konferenciyi, m. Vinnicya
  • V H Kremen
Chynnyky formuvannia profesiinoi maisternosti pedahoha v umovakh zmishanoho navchannia
  • N I Machynska
Machynska, N. I. (2021). Chynnyky formuvannia profesiinoi maisternosti pedahoha v umovakh zmishanoho navchannia [Factors of formation of professional skill of the teacher in the conditions of blended learning].
Pravyla zhyttia: pedahohika dlia ditei ta doroslykh [Rules of life: pedagogy for children and adults
  • Ya Korchak
Korchak, Ya. (2016). Pravyla zhyttia: pedahohika dlia ditei ta doroslykh [Rules of life: pedagogy for children and adults]. Folio.
Zmishane ta dystantsiine navchannia yak sposib dostupu do yakisnoi osvity [Blended and distance learning as a way of access to quality education
  • T V Murashchenko
Murashchenko, T. V. (2017). Zmishane ta dystantsiine navchannia yak sposib dostupu do yakisnoi osvity [Blended and distance learning as a way of access to quality education]. Open educational e-environment of Modern University, 3, 283-287. https://doi.org/10.28925/2414-0325.2017.3.28387
Zmishane navchannia u zakladakh profesiinoi (profesiino-tekhnichnoi) osvity
  • O Pasichnyk
  • Yu Yelfimova
  • K Chushak
  • O Shynarovska
  • A Donets
Pasichnyk, O., Yelfimova, Yu., Chushak, K., Shynarovska, O., Donets, A. (2021). Zmishane navchannia u zakladakh profesiinoi (profesiino-tekhnichnoi) osvity [Blended learning in vocational (technical) education institutions]. https://mon.gov.ua/storage/app/media/pto/2021/11/30/Zmish.navch.u.zakl.P-PT-O.30.11.pdf