Content uploaded by Oksana Budko
Author content
All content in this area was uploaded by Oksana Budko on Mar 26, 2024
Content may be subject to copyright.
СХІДНА ЄВРОПА: ЕКОНОМІКА, БІЗНЕС ТА УПРАВЛІННЯ
Випуск 1 (34) 2022
2323
ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНИМ ГОСПОДАРСТВОМ
УДК 37.011
DOI: https://doi.org/10.32782/easterneurope.34-4
ЯКІСНА ОСВІТА ЯК ОСНОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ
THE QUALITY OF EDUCATION AS THE BASIS
OF SUSTAINABLE STATE DEVELOPMENT
Будько О.В.
доктор економічних наук, професор,
Дніпровський державний технічний університет
Левчук К.О.
кандидат економічних наук, доцент,
Дніпровський державний технічний університет
Budko Oksana, Levchuk Katerina
Dniprovsk State Technical University
Питання, пов’язані з освітою, знайшли своє відображення у Цілях сталого розвитку, що визначені як
на глобальному рівні, так і на національному. Досягнення цілі відносно якісної та інклюзивної освіти є го-
ловним складником у формуванні людського капіталу, що, своєю чергою, стає вирішальним у національ-
ній конкурентній боротьбі. Молодь повинна здобувати знання й навички, що допоможуть їй реалізувати
свій потенціал. У статті розглянуто форми оцінювання якості освіти в повній загальній середній освіті,
критерії, за допомогою яких можна оцінити якість освіти в закладах вищої освіти. Запропоновано ви-
користовувати дані авторитетного міжнародного дослідження (PISA) у цілях сталого розвитку шляхом
розширення наявних завдань, які б стосувалися рівня грамотності з читання, математики та природни-
чо-наукових дисциплін українських 15-річних учнів.
Ключові слова: освіта, якість, оцінювання, національна економіка, завдання, індекс.
The need to move to the implementation of the strategy of sustainable development in Ukraine is related to the
European integration aspirations and the need to fulll international obligations. Quality education is one of the
most powerful and proven means of sustainable development of the national economy. Education is the basis of
progress in every country. Our analysis of current trends in education and research and the comparison of targets
and indicators for sustainable development with actual data revealed the need to specify objectives by expanding
or replacing existing indicators that will allow more systematic and objectively analyze the actual state of education
in relation to the goals of sustainable development. Therefore, this article considers the concept of «quality of
education», its purpose, forms of assessing the quality of education in complete general secondary education, the
criteria by which it is possible to assess the quality of education in higher education institutions. In this article we
also considered the results of the international research PISA (Programme for International Student Assessment),
in which in 2018 Ukraine together with almost 80 other countries took part for the rst time. The results of this study
provide an opportunity to compare the education systems of different countries. This is made possible by using the
same assessment tools in the study and determining the results of the assessment on a single scale. Using the data
of this study, we propose to expand the goals of sustainable development 4 «Quality Education» with another task,
which would relate to the level of literacy in reading, mathematics and science of Ukrainian 15-year-old students.
In addition, we offer higher education institutions to use in their work such indices as «Index of attitude to the
educational institution», «Index of sense of belonging to the educational institution», «Teaching Index», «Teacher
Support Index» «Teacher Interest Index». We think that these indices can help to analyze and track the dynamics of
development not only of basic secondary education, but also at the request of higher education.
Keywords: education, quality, assessment, national economy, tasks, index.
ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ
НАЦІОНАЛЬНИМ ГОСПОДАРСТВОМ
ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ
БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
24
ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНИМ ГОСПОДАРСТВОМ
24
Постановка проблеми у загальному вигляді
та її зв’язок із важливими науковими чи прак-
тичними завданнями. Освіта та наука виступа-
ють ефективними інструментами досягнення
стійкого (збалансованого) розвитку. Україна, як
і інші держави, які визначили Цілі сталого розви-
тку (ЦСР) як частину своїх національних освіт-
ніх стратегій, зобов’язалася забезпечити до
2030 р. досягнення показників, що визначені на
міжнародному рівні. Україна адаптувала визна-
чені на цьому рівні ЦСР до специфіки націо-
нального розвитку, і результатом стало ство-
рення Національних завдань сталого розвитку.
Освіті присвячено четверту Ціль, яка охоплює
два напрями: забезпечення всеохоплюючої та
якісної освіти і заохочення можливості навча-
ння протягом усього життя. Окрім того, завдан-
нями є підвищення поширеності серед насе-
лення знань, умінь і навичок, необхідних для
отримання гідної роботи та підприємницької
діяльності, а також створення в сучасних закла-
дах освіти умов для навчання, зокрема й для
інклюзивного навчання, на основі інноваційних
підходів. Тобто молоді люди повинні опанувати
знання та вміння, необхідні для того, щоб вони
могли реалізувати свій потенціал, бути корис-
ними у світі, який стає все більш взаємозалеж-
ним, жити творчо й повноцінно. Аналіз, який був
проведений нами відносно сучасних тенденцій,
що відбуваються в освітній та науковій діяль-
ності, і порівняння цільових завдань та показ-
ників, що зазначені у Цілях сталого розвитку,
з фактичними даними виявили потребу в кон-
кретизації завдань шляхом розширення або
заміни існуючих індикаторів, які дадуть змогу
більш системно та об’єктивно аналізувати дій-
сний стан освіти відносно ЦСР.
Аналіз останніх досліджень і публікацій,
в яких започатковано розв’язання даної про-
блеми і на які спираються автори. Аналіз науко-
вих праць свідчить про актуальність та важли-
вість питань, пов’язаних з освітньою та науковою
діяльністю. Питанням, що пов’язані з розвитком
вищої освіти, забезпеченням якості підготовки
майбутніх фахівців, присвячено роботи таких
учених, як: В. Андрущенко, І. Бабин, В. Вікторова,
М. Згуровський, В. Кремінь, В. Бахрушин, І. Аннєн-
кова, Н. Протасова, В. Огаренко, М. Степко,
Ж. Таланова та ін.
Формулювання цілей статті (постановка
завдання). Метою статті є конкретизація
завдань щодо реалізації Цілі сталого розви-
тку, пов’язаної із забезпеченням якісної освіти,
шляхом розширення або заміни існуючих інди-
каторів, які дадуть змогу більш системно та
об’єктивно аналізувати дійсний її стан.
Виклад основного матеріалу дослідже-
ння з повним обґрунтуванням отриманих нау-
кових результатів. Першим завданням, що роз-
глядається у ЦСР, є забезпечення доступності
якісної шкільної освіти для всіх дітей та підліт-
ків. Поняття «якість освіти» включає комплекс
характеристик освітнього процесу, що визнача-
ють послідовне й ефективне формування ком-
петентності та професійної свідомості. Тобто
це певний рівень знань і вмінь, розумового,
фізичного й морального розвитку, якого досягли
випускники освітнього закладу відповідно до
запланованих цілей навчання та виховання.
Метою освіти, яка окреслена в Законі України
«Про освіту», є всебічний розвиток людини як
особистості та найвищої цінності суспільства,
її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних
здібностей, формування цінностей та необхід-
них для успішної самореалізації компетент-
ностей, виховання відповідальних громадян,
які здатні до свідомого суспільного вибору та
спрямування своєї діяльності на користь іншим
людям і суспільству, збагачення на цій основі
інтелектуального, економічного, творчого,
культурного потенціалу Українського народу,
підвищення освітнього рівня громадян задля
забезпечення сталого розвитку України та її
європейського вибору [1–3]. Для досягнення
визначених Законом цілей у 2016 р. в Україні
було започатковано масштабну реформу на
рівні загальної середньої освіти, що отримала
назву «Нова українська школа» (НУШ).
У Концепції НУШ зазначено, що завдяки реа-
лізації відповідної реформи вітчизняна школа
буде спроможна формувати освічених, усебічно
розвинених громадян, здатних до критичного
мислення та інновацій, спроможних розвивати
економіку за принципами сталого розвитку та
вчитися впродовж життя.
Пріоритетним завданням для досягнення
всіх перелічених вище цілей є створення ціліс-
ної, прозорої та ефективної системи моніторингу
якості освіти. Формами оцінювання якості освіти
в повній загальній середній освіті є: зовнішнє
незалежне оцінювання (ЗНО), державна підсум-
кова атестація (ДПА), PISA (Програма міжнарод-
ного оцінювання учнів). Критеріями, за допомо-
гою яких можна оцінити якість освіти в закладах
вищої освіти, є його кадровий склад, навчально-
методичне забезпечення, інформаційно-біблі-
отечні ресурси, задоволеність здобувачів та
співробітників соціальними умовами, матері-
ально-технічне забезпечення, якість викладання,
науковий та інноваційний потенціал, реалізація
освітніх програм, академічна мобільність, успіш-
ність здобувачів, рівень сформованості у них
професійних компетентностей, задоволеність
роботодавців тощо. Соціологічне опитування, яке
було проведене Інститутом економіки та прогно-
зування НАН України, виявило, що близько 70%
майбутніх фахівців, що опановують певну спеці-
альність, можуть лише шаблонно використову-
вати отримані знання, при цьому не здатні вирі-
шувати окремі практичні завдання. 20% погано
орієнтуються у вибраних професіях через власну
недбалість та небажання навчатися і лише 10%
серед опитаних добре оволоділи методом само-
навчання та самовдосконалення [1; 2].
СХІДНА ЄВРОПА: ЕКОНОМІКА, БІЗНЕС ТА УПРАВЛІННЯ
Випуск 1 (34) 2022
2525
ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНИМ ГОСПОДАРСТВОМ
У 2018 р. Україна вперше разом із майже 80
іншими країнами прийняла участь у міжнарод-
ному дослідженні якості освіти PISA, яке дає
можливість порівняти системи освіти різних країн
світу. Це стає можливим завдяки використанню
під час дослідження однакових інструментів оці-
нювання (однакових тестових завдань для учнів/
студентів із різних країн світу) та визначенню
результатів оцінювання за єдиною шкалою.
Окрім визначення рівнів сформованості гра-
мотності учасників дослідження з визначених
предметних галузей, PISA збирає контекстну
інформацію про учнів/студентів, їхні заклади
освіти та загалом про систему освіти країни. Цю
інформацію можна використати для виявлення
чинників, що впливають на систему освіти
й роблять її ефективною чи неефективною.
Такими чинниками можуть бути окремі характе-
ристики освітніх систем або учнів/студентів.
Особливістю PISA є те, що це дослідження
не перевіряє того, чи засвоїли учні/студенти
різних країн зміст їхніх національних освітніх
програм із читання, математики чи природничо-
наукових дисциплін, воно оцінює те, наскільки
15-річні підлітки здатні використовувати здо-
буті в процесі навчання у закладах освіти зна-
ння, уміння, навички, ставлення для подолання
труднощів і викликів у незнайомих обставинах
як у межах освітнього простору, так і поза ним.
Цей дослідницький підхід відображає той факт,
що в системі сучасної економіки люди отриму-
ють користь не від того, що саме вони знають,
а від того, як і наскільки ефективно вони можуть
застосовувати свої знання на практиці [6].
За даними PISA, 36% наших 15-річних учнів
не досягають навіть базового рівня знань із
математики. Вони мають проблеми із завдан-
нями, де потрібно використовувати прості стра-
тегії розв'язування, процентні співвідношення,
оперувати дробами й десятковими числами.
Українські 15-річні школярі мають проблеми
з вирішенням задач рівня 5–6-го класів, де раху-
ють відсотки і дроби [7].
За математичними навичками українські
школярі мають гірші показники, ніж їхні естон-
ські, польські, білоруські однолітки, але кращі,
ніж учні в Молдові та Грузії.
Використовуючи дані цього авторитетного
міжнародного дослідження, непогано б було
у Цілі сталого розвитку добавити ще одне
завдання, яке б стосувалося рівня грамотності
з читання, математики та природничо-наукових
дисциплін українських 15-річних учнів.
Результати аналізу даних цього авторитет-
ного дослідження зумовлюють необхідність
розширення переліку завдань щодо реалізації
Цілі сталого розвитку 4 «Якісна освіта» у час-
тині підвищення рівня грамотності з читання,
математики та природничо-наукових дисциплін
українських 15-річних учнів. Реалізація цього
завдання сприятиме якісному реформуванню
системи базової середньої освіти.
Інформативним є також дослідження таких
індексів, як «Індекс ставлення до закладу
освіти», «Індекс відчуття приналежності до
закладу освіти», «Індекс викладання», «Індекс
викладацької підтримки», «Індекс зацікавле-
ності викладача». За допомогою цих індексів
можливо аналізувати та відстежувати динаміку
розвитку не лише базової середньої освіти,
а й за бажанням вищої освіти. Для цього необ-
хідно ознайомитися із розробленими цим авто-
ритетним міжнародним дослідженням пере-
ліком запитань, які використовуються для
визначення вищезгаданих індексів, адаптувати
їх для закладів вищої освіти та проводити опи-
тування, результати якого дадуть змогу порів-
нювати ці індекси з іншими закладами і поліп-
шувати якість надання освітніх послуг.
Висновки з цього дослідження і перспективи
подальших розвідок у даному напрямку. Якісна
вища освіта є рушійною силою усіх змін у сус-
пільстві. Прогресивний розвиток держави забез-
печуватиметься лише розвитком вищої освіти
та науки, адже інформація, знання і напрацю-
вання, якими володіє людина, є джерелом зрос-
тання національного добробуту, конкурентною
перевагою держави.
Практичне застосування розглянутих аспек-
тів щодо реалізації Цілі сталого розвитку 4
«Якісна освіта» впливатиме на ефективну дер-
жавну освітню політику, яка виступає потужним
інструментом соціально-економічного розвитку
держави.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:
1. Ніколаєнко С. Якість вищої освіти України – погляд у майбутнє. Світ фінансів. 2006. № 3(8). С. 7–22.
2. Якість вищої освіти: теорія і практика : навчально-методичний посібник / А. Василюк та ін. ; за наук. ред.
А. Василюк, М. Дей. Київ ; Ніжин : Видавець Лисенко М.М., 2019. 176 с.
3. Національна парадигма сталого розвитку України / за заг. ред. Б.Є. Патона. Київ : Інститут економіки
природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України, 2016. 72 с.
4. Моніторинговий звіт «Цілі сталого розвитку Україна 2020». URL: https://www.unicef.org/ukraine/reports/
sustainable-development-goals-ukraine-2020-monitoring-report (дата звернення: 01.12.2021).
5. Аннєнкова І.П. Критерії і показники якості освіти у ВНЗ. URL: http://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/
doc/2011/8_2011/1.pdf (дата звернення: 01.12.2021).
6. Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018. URL: https://pisa.
testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/PISA_2018_Report_UKR.pdf (дата звернення: 05.01.2022).
ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ
БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
26
ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНИМ ГОСПОДАРСТВОМ
26
7. Украина в рейтинге PISA: что больше всего поразило специалистов образования. URL: https://
osvitoria.media/ru/experience/ukrayina-u-top-40-rejtyngu-pisa-shho-najbilshe-vrazylo-osvityan-2/ (дата звер-
нення: 05.01.2022).
8. Бахрушин В.Є., Горбань О.М. Якість вищої освіти та сучасні підходи до її вимірювання. Освіта і управ-
ління. 2012. № 4. Т. 14. С. 7–11.
REFERENCES:
1. Nikolajenko S. (2006). Jakistj vyshhoji osvity Ukrajiny – poghljad u majbutnje [The quality of higher education
in Ukraine is a look into the future]. The world of nance, no. 3(8), pp. 7-22.
2. Vasyljuk A., Dej M., Bazeljuk V. ta in. (2019). Jakistj vyshhoji osvity: teorija i praktyka: navchaljno-metodychnyj
posibnyk [Quality of higher education: theory and practice: educational and methodical manual]. Kyjiv; Nizhyn: PP
Lysenko M.M (in Ukrainian).
3. Paton B.Ie. (2016). Natsionalna paradyhma staloho rozvytku Ukrainy [National paradigm of sustainable devel-
opment of Ukraine]. Kyiv: Derzhavna ustanova “Instytut ekonomiky pryrodokorystuvannia ta staloho rozvytku Nat-
sionalnoi akademii nauk Ukrainy”.
4. State Statistics Service of Ukraine (2021). Monitorynhovyi zvit “Tsili staloho rozvytku Ukraina 2020 [Monitoring
report “Sustainable Development Goals Ukraine 2020”], Kyiv: State Statistics Service of Ukraine.
5. Annjenkova I.P. Kryteriji i pokaznyky jakosti osvity u VNZ [Criteria and indicators of the quality of educa-
tion in higher education] Available at: http://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/doc/2011/8_2011/1.pdf (accessed
01.12.2021)
6. Ukrajinsjkyj centr ocinjuvannja jakosti osvity (2019). Nacionaljnyj zvit za rezuljtatamy mizhnarodnogho dos-
lidzhennja jakosti osvity PISA-2018 [National report on the results of the international survey on the quality of edu-
cation PISA-2018] Kyiv: UCOJAO.
7. Ukrayna v rejtynghe PISA: chto boljshe vsegho porazylo specyalystov obrazovanyja [Ukraine in the PISA rank-
ings: what impressed education professionals the most] Available at: https://osvitoria.media/ru/experience/ukrayi-
na-u-top-40-rejtyngu-pisa-shho-najbilshe-vrazylo-osvityan-2 (accessed 05.01.2022)
8. Bakhrushyn V.Je., Ghorbanj O.M. (2012). Jakistj vyshhoji osvity ta suchasni pidkhody do jiji vymirjuvannja
[Quality of higher education and modern approaches to its measurement] Education and management. Vol. 14,
no. 4, pp.7-11.