Available via license: CC BY-NC 4.0
Content may be subject to copyright.
73
ISSN
2521
-
1455
(Print)
ISSN 2523-4250 (Online)
1
(
2
1
)
січень
-
березень
, 202
2
«Art of
M
edicine»
DOI: 10.21802/artm.2022.1.21.73
УДК 616.89–058+618.145-007.61-08
НАСЛІДКИ ПРОГРАМИ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЖІНОК З
ГІПЕРПЛАСТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ ЕНДОМЕТРІЮ
І.К. Оріщак
Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра акушерства та гінекології
післядипломної освіти, м. Івано-Франківськ, Україна,
ORCID ID: 0000-0003-0528-7613, е-mаіl: Irynahenyk@gmail.com
Резюме. У жінок репродуктивного віку порушення репродуктивної функції асоціюється із матковим
фактором, частота якого складає від 24% до 62 % у популяції.
Метою стало вивчення ефективності та наслідків програм IVF у пацієнток з безпліддям та
гіперпластичними процесами ендометрію (ГПЕ) в анамнезі.
Матеріали. У проспективне когортне дослідження було включено 75 пацієнток з ГПЕ поза вагітністю
та зниженим репродуктивним потенціалом – основна група, а також 40 жінок без маткового фактору
інфертильності (група порівняння).
Результати. У основній групі були достовірно вищі середні вік жінок та індекс маси тіла (ІМТ),
коморбідність соматичної патології та проліферативних процесів репродуктивної сфери (р<0,05). При оцінці
репродуктивного та акушерського анамнезу відзначено більше число вагітностей, самовільного її переривання
та внутрішньоматкових втручань у основній групі (р<0,05). Аналіз результатів гормонального гомеостазу
продемонстрував високі показники концентрації тестостерону у основній групі (р<0,05), а також необхідність
більш тривалого періоду стимуляції суперовуляції та більшої дози гонадотропінів. У жінок основної групи було
отримано менше зрілих ооцитів, більше ооцитів з цитоплазматичним та екстрацитоплазматичним дисморфізмом
та бластоцист низької якості. Частка самовільного переривання вагітності була у 6,4 раза вищою при наявності
маткового чинника безпліддя, що супроводжувалося більш низьким відсотком живонародження у цієї категорії
пацієнток (р<0,05).
Висновки. Встановлено зниження шансів пролонгування клінічної вагітності та живонародження у
пацієнток з ГПЕ в анамнезі, а також зниження ефективності програм IVF. Пацієнтки з ГПЕ в анамнезі мали
більший ІМТ, високу частку міоми матки, аденоміозу та коморбідності соматичної патології, вищі показники
андрогенного пулу та триваліший період стимуляції суперовуляції.
Ключові слова: безпліддя, допоміжні репродуктивні технології, гіперплазія ендометрію, поліп
ендометрію.
Вступ. У жінок репродуктивного віку
порушення репродуктивної функції асоціюється із
матковим фактором, частота якого складає від 24% до
62 % у популяції, особливо зростаючи у випадку
ендокринно-обмінних порушень [1, 2, 3]. Серед
маткових чинників вагоме значення мають
гіперпластичні процеси репродуктивної сфери жінки,
які є мультифакторним захворюванням у 50 % жінок
пізнього репродуктивного і перименопаузального
віку, проте і раннє формування гіперпластичних
процесів ендометрію (ГПЕ) складає труднощі у
реалізації репродуктивної функції [1, 4, 5, 6].
Обґрунтування дослідження. Як відомо,
ГПЕ є наслідком гормонального дисбалансу в резуль-
таті порушення функціонування гіпоталамо-гіпофіза-
рно-яєчникової осі, що супроводжується змінами фо-
лікуло- та стероїдогенезу, розвитком відносної або аб-
солютної гіперестрогенемії та дефіцитом прогесте-
рону, порушенням нормальної секреторної трансфор-
мації гіперплазованого ендометрію [4, 5, 6, 7, 8]. Реа-
лізація гормонального ефекту залежить як від концен-
трації стероїдів у сироватці крові, так і від утворення
комплексу гормону зі специфічним рецептором. Зале-
жно від патологічного процесу в ендометрії
концентрація та функціональна здатність рецептор-
ного апарату є варіабельними та знижуються при про-
гресуванні проліферативних процесів [4, 5, 6, 7, 8].
Особливістю патогенетичної концепції гіперплазії ен-
дометрію (ГЕ) є переважання проліферації над апопто-
зом та посилений неоангіогенез на фоні зміненого ре-
цепторного статусу тканини ендометрію [4, 5, 6, 7, 8].
Отже, ановуляція, дефіцит прогестерону, пригнічення
процесів апоптозу поряд із поломкою рецепторної си-
стеми ендометрію стають провідними причинами роз-
витку порушень репродуктивної функції у таких жі-
нок. Патологічні проліферативні зміни ендометрію та-
кож супроводжуються аномальними матковими кро-
вотечами, розвитком анемії, розладами менструаль-
ного циклу, що зберігає актуальність дослідження цієї
гінекологічної проблеми [3, 6, 7, 9]. Літературні дже-
рела демонструють наукові положення щодо суттє-
вого зниження фертильності у таких пацієнток, у 38,6
% випадках відзначається безпліддя, у 11,9 % – звикле
невиношування [3, 7, 9, 10, 11, 12]. За даними Носенко
О.М. і співавт., порушення репродуктивної функції
проявляються як безпліддям (88,6 % при простій та
94,4 % – при комплексній ГЕ ), так і невиношуванням
вагітності (22,6 % та 31,5 % відповідно) [4, 5]. На
74
1 (21) січень-березень, 2022
ISSN
2521
-
1455
(Print)
ISSN 2523-4250 (Online)
«Art of
M
edicine»
сьогодні науковими дослідженнями доведено, що без-
пліддя у таких жінок пов’язане не тільки з тим, що змі-
нена слизова не дозволяє імплантуватися плідному
яйцю, а також із домінуванням гормонального дисба-
лансу, тому відповідна лікувальна програма, прове-
дена на преконцепційному етапі, часто сприяє за-
чаттю, імплантації та успішному завершенню вагітно-
сті [4, 5, 8, 13]. При цьому, у випадку ГЕ, можливим є
імплантація на відносно здорових ділянках слизової
матки, однак зберігаються умови для розвитку імплан-
таційної недостатності та зростання частки самовіль-
ного переривання вагітності та звиклого невиношу-
вання [8, 13, 14, 15].
Розвиток та поширеність допоміжних репро-
дуктивних технологій (ДРТ) розширили можливості
лікування безпліддя, зокрема й безпліддя маткового
генезу, проте наслідки програм IVF залежать від ком-
плексу факторів, найбільш вагомими з яких є не тільки
якість ооцитів та ембріонів, але і готовність ендомет-
рію до імплантації бластоцисти [14, 15, 16].
Все це вказує на актуальність проблеми підви-
щення ефективності програми ДРТ у жінок з матковим
чинником безпліддя, насамперед із ГПЕ, і перспектив-
ність досліджень у цій сфері.
Метою дослідження стало вивчення ефекти-
вності та наслідків програм IVF у пацієнток із безплід-
дям та ГПЕ в анамнезі.
Матеріали і методи. У проспективне когор-
тне дослідження було включено 75 пацієнток з ГПЕ
поза вагітністю та зниженим репродуктивним потенці-
алом (безпліддя та синдром втрати плода в анамнезі) –
основна група, а також 40 жінок без маткового фак-
тору інфертильності та без порушеного ритму менст-
руального циклу (група порівняння), які звернулися з
приводу лікування безпліддя у ДЗ «Прикарпатський
центр репродукції людини» та клініку репродуктивної
медицини «Екстрамед». В основну групу пацієнток у
ході діагностичного супроводу та моніторингу увій-
шли 25 осіб з поліпами ендометрію, 30 пацієнток з ГЕ
та 20 жінок з поєднанням ГЕ та поліпозу.
Критерії включення пацієнток в проспективну
досліджувану групу: репродуктивний вік (від 18 до 44
років), наявність морфологічно підтвердженої ГЕ без
атипії, порушена репродуктивна функція (безпліддя,
звикле невиношування, репродуктивні втрати в анам-
незі), нормозооспермія та нормальний каріотип стате-
вих партнерів, наявність інформованої добровільної
згоди пацієнта на проведення необхідних лікувально-
діагностичних заходів; відсутність гінекологічних за-
хворювань, що вимагають хірургічного лікування
(множинна міома матки з ускладненим перебігом
тощо).
Критерії виключення: використання донорсь-
ких гамет та сурогатного материнства, вади розвитку
статевих органів; антифосфоліпідний синдром, мно-
жинна міома матки з ускладненим перебігом, пошире-
ний генітальний ендометріоз, пухлини додатків матки,
які вимагають оперативного лікування, тяжка ендо-
кринна патологія; атипова ГЕ та підозра на малігніза-
цію, тяжкі екстрагенітальні захворювання, гострий за-
пальний процес органів малого тазу, злоякісні ново-
утворення будь-якої локалізації, розвиток ускладнень
ЕКЗ у циклі, який вивчався, відмова від участі у дослі-
дженні.
Для оцінки патології порожнини матки і ендо-
метрію застосовували пряму візуалізацію за допомо-
гою офісного гістероскопа «KARL STORZ», що про-
водилася на 7–10 день менструального циклу з одно-
часним забором біоптату для морфологічного дослі-
дження і верифікації маркерів хронічного ендомет-
риту. Після комплексної оцінки ендометрію з ураху-
ванням тяжкості лімфоплазмоцитарної інфільтрації,
фіброзних змін і рівня імуногістохімічних маркерів та
маркерів запальної відповіді була використана розро-
блена система реабілітаційних заходів, ключовими мо-
ментами якої стали наступні: видалення патологічних
утворень ендометрію з порожнини матки при гістеро-
скопії під оптичним контролем; антибіотикотерапія
(строго за показами) при виявленні причинно-значу-
щої флори в кількісному вираженні і з урахуванням ан-
тибіотикограми; терапія бактеоріофагами та нестерої-
дними протизапальними препаратами; відновлення
морфофункціонального потенціалу тканини та усу-
нення наслідків вторинних ушкоджень: корекція мета-
болічних порушень, наслідків ішемії, відновлення ге-
модинаміки та активності рецепторного апарату ендо-
метрію (венотоніки, гіпоглікемічні середники при над-
мірній вазі та інсулінорезистентності, вітамін D та іно-
зитоли у випадку полікістозних змін яєчникової тка-
нини); місцева протизапальна терапія, ензимо-ферме-
нтотерапія та підтримка нормоценозу піхви, а також
для відновлення рецептивності та адекватної трансфо-
рмації ендометрію індивідуалізована гормональна те-
рапія в циклічному режимі – дідрогестерон 20 мг на
добу з 15 по 26 день циклу.
Протоколи стимуляції функції яєчників хара-
ктеризувалися використанням рекомбінантного фолі-
кулостимулюючого гормону (ФСГ) або комбінованого
препарату менопаузального ФСГ і лютеїнізуючого го-
рмону (ЛГ), а також призначенням антагоністів гона-
дотропін-рилізинг гормонів (ГнРГ). Тригер овуляції
вводився при наявності домінантних фолікулів діаме-
тром більше 17 мм, де у якості тригеру використано
препарат хоріонічного гонадотропіну (ХГ) в дозі до
10000 Мод або агоніст ГнРГ у дозі 0,2 мг. Трансвагіна-
льна пункція яєчників проведена через 36 годин після
введення тригеру овуляції. Запліднення ооцитів у всіх
пацієнток здійснювали методом інтрацитоплазматич-
ної ін’єкції сперматозоїда в ооцит (ІКСІ). Морфологі-
чна оцінка ооцитів на наявність дисморфізму прове-
дена під час процедури ІКСІ з допомогою мікроскопа
LEICA DMi8 (загальне збільшення – 400). Морфологі-
чну оцінку ембріонів проводили на 5-ту добу після
трансвагінальної пункції згідно з класифікацією
D.Gardner і співавторів [17], де до групи ембріонів хо-
рошої якості відносилися бластоцисти 4-5 класу з які-
стю внутріклітинної маси і трофектодерми категорії А.
У порожнину матки переносили один ембріон. Ве-
дення посттрансферного періоду здійснювали згідно з
прийнятими у клінічній практиці протоколами [18].
При наявності підйому рівня сироваткового ХГ через
14 днів після переносу ембріону в порожнину матки
реєстрували біохімічну вагітність, а при ультразвуко-
вій візуалізації плідного яйця через 21 день після
75
ISSN
2521
-
1455
(Print)
ISSN 2523-4250 (Online)
1
(
2
1
)
січень
-
березень
, 202
2
«Art of
M
edicine»
переносу ембріону – клінічну вагітність. Дослідження
проведене відповідно до основних стандартів GCP
(1996), Європейської конвенції з прав людини та біо-
медицини, Декларації Гельсінської Всесвітньої медич-
ної асоціації про етичні принципи медичних дослі-
джень за участю суб'єктів людини (1964-2008). Дизайн
проведеної роботи схвалений комісією з питань етики
Івано-Франківського національного медичного уніве-
рситету (протокол № 105/18 від 11.12.2018 року). Ро-
бота є фрагментом комплексної НДР «Розробка діаг-
ностичної тактики та патогенетичне обґрунтування
ефективних методів збереження та відновлення репро-
дуктивного потенціалу та покращення параметрів яко-
сті життя жінки при акушерській та гінекологічній па-
тології» (№ держреєстрації 0121U109269). Статисти-
чну обробку матеріалу здійснювали за допомогою
прикладної програми Microsoft Excel за допомогою па-
кету “STATISTICA – 6,0”.
Результати дослідження та їх обговорення.
Особливості клініко-анамнестичних даних пацієнток
представлені у таблиці 1.
Слід зазначити, що у основній групі був дос-
товірно вищим середній вік жінок, які звернулися у
репродуктивну клініку з приводу безпліддя, також ва-
гомо значимим (у 1,4 рази) був середній індекс маси
тіла проти даних групи порівняння (р<0,05). Між гру-
пами відсутні були відмінності щодо гінекологічної
захворюваності, зокрема і щодо поєднання гінекологі-
чної патології та клінічних проявів синдрому полікіс-
тозних яєчників, проте частка коморбідності соматич-
ної патології та проліферативних процесів репродук-
тивної сфери (міома, аденоміоз тощо) була достовірно
вищою у основній групі (р<0,05).
Оцінка репродуктивної функції та акушерсь-
кого анамнезу дозволила відмітити значимо більше
число вагітностей, самовільного її переривання та вну-
трішньоматкових втручань у основній групі (р<0,05).
Необхідно наголосити на домінуванні метабо-
лічних порушень у основній групі, а надмірна вага та
ожиріння, за даними більшості досліджень, негативно
впливають на наслідки програми ДРТ [6, 9, 10, 11, 12].
Розглядаючи підходи до використання ДРТ у
пацієнток з ожирінням у різних країнах, зазначимо, що
обов’язковою умовою на преконцепційному етапі є
попереднє зниження маси тіла (особливо у пацієнток
із ІМТ > 32 кг/м2) [10, 11, 12].
Таблиця 1
Особливості клініко-анамнестичних даних у пацієнток досліджуваних груп, п=115
Параметри
Основна група, п=75
Група порівняння, п=40
Вік, роки, М±m
36,9±3,5*
28,6±2,2
ІМТ, кг/м2
30,8±2,3*
22,3±1,6
Число вагітностей
3 (1
–
5)*
0 (0
–
1)
Число викиднів
2 (1
–
3)*
0
(0
–
0)
Коморбідність соматичних захворювань,
абс.ч., %
22 – 29,3 %* 7 – 17,5 %
Коморбідність гінекологічних захворювань,
абс.ч., %
23 – 30,7 % 9 – 22,5 %
Число внутрішньоматкових втручань
5 (2
–
8)*
1 (1
–
2)
Частка проліферативних процесів
репродуктивних органів, абс.ч., %
27 – 36,0 %* 9 – 22,5 %
Хронічні запальні процеси органів малого тазу,
абс.ч., %
29 – 38,7 %* 11 – 27,5 %
СПКЯ, абс.ч., %
25
–
33,3 %
12
–
30 %
АМГ, нг/мл
4,8±1,4
6,9±1,3
Тестостерон, нмоль/л
4,9±0,6*
2,2±0,8
Примітка: * - різниця достовірна щодо даних у групі порівняння, р<0,05.
Отримані результати показників
гормонального гомеостазу продемонстрували
тенденцію до зниження рівня антимюлерового
гормону, хоча він відповідав референтним значенням,
що можна пояснити старшою віковою категорією
пацієнток основної групи. Окрім цього, виявлені
високі показники концентрації тестостерону (р<0,05) у
основній групі, що вимагало тривалої стимуляції
суперовуляції, застосування більшої дози
гонадотропінів, при цьому у якості тригеру овуляції
частіше використовували ХГ, а такі фактори, як
гіперандрогенія та патологія ооцитів, як
демонструють дані таблиці 2, стають додатковими
факторами невиношування вагітності та негативних
наслідків програми IVF. Необхідно вказати, що у
жінок основної групи було отримано менше зрілих
ооцитів, більше ооцитів з цитоплазматичним та
екстрацитоплазматичним дисморфізмом та
бластоцист низької якості проти даних у групі
порівняння.
Даючи характеристику наслідків викорис-
тання програми ДРТ у цієї категорії пацієнтів, зазна-
чимо, що частота біохімічної та клінічної вагітності
достовірно не відрізнялися у групах, тоді як частка са-
мовільного переривання вагітності була у 6,4 рази ви-
щою у випадку маткового чинника безпліддя (ГЕ та
поліпозу в анамнезі), що супроводжувалося більш ни-
зьким відсотком живонародження у цієї категорії па-
цієнток проти показників групи порівняння (р<0,05).
Не дивлячись на те, що частота клінічної вагі-
тності у пацієнток з ГЕ в анамнезі була практично та-
кою ж, як у жінок групи порівняння, частота живона-
родження була у 2,3 раза нижчою, насамперед за раху-
нок самовільних викиднів, що збігається із наявними
літературними даними [9, 10, 14] і вимагає оптимізації
преконцепційних підходів.
76
1 (21) січень-березень, 2022
ISSN
2521
-
1455
(Print)
ISSN 2523-4250 (Online)
«Art of
M
edicine»
Таблиця 2
Характеристика отриманих гамет та ембріонів та особливості і наслідки програми допоміжних
репродуктивних технологій
Параметри
Основна група, п=75
Група порівняння, п=40
Дні стимуляції
10,8±1,4*
8,2±1,1
Сумарна доза гонадотропінів, МОд
2360,3±1100,2
1764,0±900,0
ХГ як тригер овуляції
62
-
82, 7 %
26
–
65, 0 %
а
-
ГнРГ як тригер овуляції
13
–
17,3 %
14
–
35,0 %
Число зрілих ооцитів
6 (4
–
8)
8 (5
–
11)
Наявність ооцитів з цитоплазматичним та
екстрацитоплазматичним дисморфізмом
54 – 72,0 %* 11 – 27,5 %
Число зигот
4 (3
–
5)
5 (3
–
7)
Число бластоцист
3 (2
-
4)
4 (2
-
6)
Число бластоцист хорошої якості
1 (0
–
2)*
3 (1
–
6)
Біохімічна вагітність
23
–
30,7 %
15
–
37,5 %
Клінічна вагітність
22
–
29,3 %
13
–
32,5 %
Самовільні викидні
12
–
16,0 %*
1
-
2,5 %
Живонародження
10
–
13,3 %*
12
–
16,0 %
Примітка: * - різниця достовірна щодо даних у групі порівняння, р<0,05.
За результатами наслідків програми ДРТ було
проведено багатофакторний аналіз оцінки шансів
живонародження в програмах IVF залежно від
наявності маткового чинника субфертильності (ГЕ та
поліпозу) із характеристикою впливу виявлених
потенційно важливих канфаундерів (факторів, що
впливають на вірогідність втрати вагітності та
живонародження). Факторами, які опосередковано
впливали на невиношування в досліджуваній групі
пацієнток, була частка самовільних викиднів, а
фактором, який обумовив відсоток живонародження, –
число отриманих бластоцист хорошої якості, доля
яких була значимо вищою у жінок групи порівняння.
Статистичні обрахунки відношення шансів
живонародження у програмі ДРТ залежно від наявно-
сті маткового чинника безпліддя складали OR=2,78; 95
%: 1,08-3,19), а із врахуванням бластоцист хорошої
якості відношення шансів ризику невиношування ста-
новило OR=7,42; 95 %: 0,93-59,38).
Отримані результати вказують, що пацієнтки
з матковим чинником безпліддя, зокрема ГПЕ, є більш
складною категорією, ніж жінки групи порівняння, як
щодо пролонгування вагітності, так і живонаро-
дження, а якість бластоцист є одним із визначальних
факторів при здійсненні IVF.
Висновки. У проведеному дослідженні вста-
новлено зниження шансів пролонгування клінічної ва-
гітності та живонародження у пацієнток з ГПЕ в анам-
незі, а також зниження ефективності програм ДРТ вна-
слідок більш слабкої відповіді яєчників на стимуляцію
суперовуляції.
Пацієнтки з ГПЕ поза вагітністю мали біль-
ший ІМТ, високу частку міоми матки, аденоміозу та
коморбідності соматичної патології, що закономірно
пов’язано із віком та патогенезом гіперпластичних
процесів репродуктивної системи.
У пацієнток основної групи було виявлено
вищі показники андрогенного пулу, особливості сти-
муляції суперовуляції, серед яких: призначення комбі-
нованих препаратів ФСГ/ЛГ, великі сумарні дози го-
надотропінів та використання ХГ у якості тригера
овуляції, також при збільшенні ІМТ зростала трива-
лість стимуляції суперовуляції.
Таким чином, комплексний підхід до ви-
вчення проблеми зниження репродуктивного потенці-
алу у жінок з ГПЕ в анамнезі допоможе більш глибоко
оцінити патогенетичні механізми імплантаційної не-
спроможності на різних етапах реалізації репродукти-
вної функції, що дозволить розробити підходи до ко-
рекції цих порушень та підвищить ефективність про-
грам ДРТ у цієї категорії пацієнток.
References:
1. Kalinchenko SYu, Zhilenko MI, Gusakova DA,
Dymova AV. Women with hyperplastic endometrium:
getting ready for pregnancy. Gynecology. 2014;
16(5):62-66.
2. Kogan EA, Akopova EO, Unanyan AL. Besplodiye pri
endometrioze: kratkiy ocherk sovremennykh
predstavleniy. Prostranstvo i Vremya. 2017;
1(27):251-259.
3. Okoloh Onieka Gibson, Makarchuk OM, Rymarchuk
MI, Ostrovska OM. Reproductive potential of women
with uterine infertility factor. Health of women. 2019;
5(141):45-48. DOI: 10.15574/HW.2019.141.45.
4. Nosenko EN, Doroshenko VE. Retrospektivnaya
klinicheskaya kharakteristika besplodnykh patsiyentok
s kompleksnoy neatipicheskoy giperplaziyey
endometriya. Tavricheskiy mediko-biologicheskiy
vestnik. 2011; 14(3):177-179.
5. Nosenko EN, Saenko AI, Parnitskaya OI, Golovatyuk
EP. Osobennosti formirovaniya pinopodiy v
endometrii v zavisimosti ot nalichiya v nem
khronicheskikh vospalitelnykh i giperproliferativnykh
protsessov u zhenshchin khoroshikh otvetchikov s
neudachnymi popytkami vspomogatelnykh
reproduktivnykh tekhnologiy (VRT) v anamneze.
Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya. 2014; 6.
6. Tatarchuk TF, Kalugina LV. K voprosu o lechenii
giperplazii endometriya. Reproduktivnaya
endokrinologiya. 2012;2(4):88-92.
7. Huseinova ZS. Narusheniye reproduktivnoy funktsii
pri dobrokachestvennykh patologiyakh matki.Visnyk
77
ISSN
2521
-
1455
(Print)
ISSN 2523-4250 (Online)
1
(
2
1
)
січень
-
березень
, 202
2
«Art of
M
edicine»
Ukrainska medychna stomatolohichna akademiia.
2018;18,3(63):307-313.
8. Seidova LA, Perminova SG, Demura TA.
Issledovaniye markerov retseptivnosti endometriya v
tservikalnoy slizi kak neinvazivnyy metod otsenki
implantatsionnogo potentsiala. Akusherstvo i
ginekologiya. 2015; 5:74-79.
9. Danielyan RM, Gzgzyan AM. Treatment of infertility
in women with polycystic ovary syndrome using
assisted re-productive technology. Journal of
Obstetrics and Women’s Diseases. 2017; 66(5):37-45.
DOI: 10.17816/JOWD66537-45
10. Beik EP, Syrkasheva AG, Dolgushina NV.
Effectiveness of programs of auxiliary reproductive
technologies in patients of late reproductive age.
Gynecology. 2018; 20(1):109-112.
DOI: 10.26442/2079-5696_20.1.109-112
11. Gorbatenko N, Fishman M, Bezhenar V. Modern
methods for recovery of reproductive health in obese
women. The Scientific Notes of the I P Pavlov St Pe-
tersburg State Medical University. 2017; 24(2):23-
30. https://doi.org/10.24884/1607-4181-2017-24-2-
23-30
12. Mahmadaliyeva MR, Kogan IY, Niauri DA, et al. The
effect of excess body weight and obesity on the
effectiveness of assisted reproductive technologies
programs. Journal of obstetrics and women's diseases.
2018; 67(2):32-39. DOI: 10.17816/JOWD67232-39
13. Ocak Z, Özlü T, Ozyurt O. Association of recurrent
pregnancy loss with chromosomal abnormalities and
hereditary thrombophilias. Afr Health Sci. 2013;
13(2):447-52. DOI: 10.4314/ahs.v13i2.35
14. Korotchenko OE, Gvozdeva AD, Syrkasheva AG.
Outcome of art programs for patients with habitable
inequality of pregnancy in anamnesis. Gynecology.
2017; 19(6):43-45. DOI: 10.26442/2079-
5696_19.6.43-45
15. Murugappan G, Shahine LK, Perfetto CO, Hickok LR,
Lathi RB. Intent to treat analysis of preimplantation
genetic screening (PGS) and in vitro fertilization (IVF)
versus expectant management (EM) in patients with
recurrent pregnancy loss (RPL). Fertil Steril. 2014;
102(3):e95 DOI: 10.1093/humrep/dew135
16. Syrkasheva AG, Dolgushina NV, Makarova NP,
Agarsheva MV, Kovalskaya EV. Iskhody programm
vspomogatelnykh reproduktivnykh tekhnologiy u
patsiyentok s dismorfizmami ootsitov. Akusherstvo i
ginekologiya. 2015; 7:56-62.
17. Gardner DK, Schoolcraft WB. Culture and transfer of
human blastocysts. Curr Opin Obstet Gynecol. 1999;
11(3):307-11. DOI: 10.1097/00001703-199906000-
00013
18. Nazarenko TA. Stimulyatsiya funktsii yaichnikov. M.:
MEDpress-inform. 2013. P.82-83.
UDC 616.89–058+618.145-007.61-08
CONSEQUENCES OF THE ASSISTANT
REPRODUCTIVE TECHNOLOGY PROGRAM IN
WOMEN WITH HYPERPLASTIC PROCESSES OF
ENDOMETRIUM
I.K. Orishchak
Ivano-Frankivsk National Medical University,
Department of Obstetrics and Gynecology of
Postgraduate Education,
Ivano-Frankivsk, Ukraine,
ORCID ID: 0000-0003-0528-7613,
е-mаіl: Irynahenyk@gmail.com
Abstract. In women of reproductive age, repro-
ductive dysfunction is associated with uterine factor,
which ranges from 24% to 62% in the population, espe-
cially in the case of endocrine and metabolic disorders.
Literature sources show a significant decrease in
fertility in such patients, 38.6% of women report infertil-
ity, 11.9% - recurrent miscarriage.
The aim was to study the effectiveness and con-
sequences of in vitro fertilization programs in patients with
infertility and hyperplastic processes of endometrium.
Materials and methods. A prospective cohort
research included 75 patients with history of hyperplastic
processes of endometrium and reduced reproductive po-
tential (infertility and history of fetal loss syndrome) - the
main group, as well as 40 women without uterine infertility
and without menstrual irregularities (comparison group).
Results. In the main group, the average age of
women was significantly higher and 1.4 times - the aver-
age body mass index against the data of the comparison
group (p <0,05). The share of comorbidity of somatic pa-
thology and proliferative processes of the reproductive
system (fibroids, adenomyosis etc.) was significantly
higher in the main group (p <0.05). Assessment of repro-
ductive function and obstetric history allowed to establish
a significantly higher number of pregnancies, miscarriages
and intrauterine interventions in the main group (p <0,05).
The results of indicators of hormonal homeostasis showed
a tendency to reduce the level of antimullerian hormone,
although it corresponded to the reference values, which
can be explained by the older age group of patients in the
main group and a high concentration of testosterone
(p<0.05), that required a longer period of superovulation
stimulation and a higher dose of gonadotropins, while cho-
rionic gonadotropin was more often used as an ovulation
trigger. Women of the main group had smaller number of
mature oocytes, more oocytes with cytoplasmic and extra-
cytoplasmic dysmorphism and low-quality blastocysts
versus data in the comparison group. The incidence of bi-
ochemical and clinical pregnancies did not differ signifi-
cantly between groups, whereas the proportion of sponta-
neous abortions was 6.4 times higher in the case of uterine
infertility (history of endometrial hyperplasia and polypo-
sis), which was accompanied by a lower percentage of live
births in this category of patients compared to the compar-
ison group (p <0.05).
Conclusions. The research found a reduced
chance of prolonging clinical pregnancy and live birth in
patients with history of hyperplastic processes of
78
1 (21) січень-березень, 2022
ISSN
2521
-
1455
(Print)
ISSN 2523-4250 (Online)
«Art of
M
edicine»
endometrium, as well as a decrease in the effectiveness of
assisted reproductive technology programs due to the
weaker response of the ovaries to superovulation stimula-
tion. Patients with history of hyperplastic processes of en-
dometrium had a higher BMI, a high proportion of uterine
fibroids, adenomyosis and comorbidity of somatic pathol-
ogy, which is naturally associated with age and pathogen-
esis of hyperplastic processes of the reproductive system.
Patients of the main group were found to have higher
androgenic rates and such following features of superovu-
lation stimulation: appointment of combined drugs FSH /
LH, high total doses of gonadotropins and chorionic gon-
adotropin as a trigger of ovulation, also an increase in the
duration of superovulation stimulation with increasing
BMI.
Keywords: infertility, assisted reproductive tech-
nologies, endometrial hyperplasia, endometrial polyp.
Стаття надійшла в редакцію 11.02.2022 р.
Стаття прийнята до друку 10.03.2022 р.
