Content uploaded by Vitalii Venger
Author content
All content in this area was uploaded by Vitalii Venger on Sep 15, 2022
Content may be subject to copyright.
Передплатний індекс 21847
АГРОСВІТ № 4, 2022
37
УДК 330.332
В. В. Венгер,
д. е. н., старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник,
Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України"
ORCID ID: 0000-0003-1018-0909
Н. І. Романовська,
к. е. н., доцент, науковий співробітник,
Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України"
ORCID ID: 0000-0002-1377-7551
M. Б. Чижевська,
к. е. н., доцент, Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка"
ORCID ID: 0000-0003-1637-9564
ТЕНДЕНЦІЇ ТА ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ
МЕТАЛУРГІЙНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
DOI: 10.32702/2306-6792.2022.4.37
V. Venger,
Doctor of Economic Sciences, Senior Researcher, Leading Researcher, Public Institution
"Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine"
N. Romanovska,
PhD in Economics, Associate Professor, Researcher, Public Institution "Institute
for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine"
M. Chyzhevska,
PhD in Economics, Associate Professor, National University "Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic"
TRENDS AND VECTORS OF DEVELOPMENT OF METALLURGICAL INDUSTRY OF UKRAINE
Незалежна Україна після розпаду СРСР успадкувала потужний гірничо-металургійний комплекс, який за свої-
ми масштабами становив понад 35% колишнього загальносоюзного ГМК. У період з 1991 р. по 1995 р. відбувся спад
виробництва в металургійній галузі.
Переважання негативних тенденцій у металургійній галузі у цей період пов'язано, насамперед, із відсутністю
внутрішнього ринку чорних металів та зниженням платоспроможного попиту основних металоспоживаючих сек-
торів економіки. Перешкодою до швидкого формування внутрішнього ринку металургійної продукції стала економ-
ічна криза, наслідками якої були зниження національного доходу України, капітальних вкладень, відсутність випе-
реджаючого розвитку машинобудівного комплексу та будівництва житла. першочерговим завданням підприємств
металургійної галузі протягом 1991—1995 рр., було якнайшвидше покращення фінансово-економічного становища.
Подальший аналіз динаміки змін виробництва основної продукції металургійної галузі доводить, що її розвиток
відбувався нерівномірно.
У статті проаналізовано етапи основні етапи ринкової трансформації металургійної галузі. Завдяки таким транс-
формаціям металургійна галузь України перетворилася у замкнену технологічну систему: "видобуток і перероблен-
ня залізорудної сировини →
→→
→ виробництво коксу →
→→
→ виплавка чавуну і сталі →
→→
→ виробництво прокату".
До існуючих проблем металургійної галузі України в 2014—2015 рр. додалася війна на Донбасі. Також досить
серйозною проблемою стала у березні 2017 року так звана "націоналізація" керівництвом російсько-терористичних
угруповань в ОРДЛО українських металургійних підприємств, які розташовані на непідконтрольній Києву території
Донбасу.
Поряд з цим подальший розвиток української металургії та нарощування обсягів металургійного виробництва
можливі й за цілковитої відмови від контрактів з ОРДЛО. На наш погляд, така відмова здатна активізувати додаткове
зростання на підприємствах галузі, що знаходяться на підконтрольних Україні територіях. Це потребує політичної
волі та рішучих заходів з боку державної влади.
38
Передплатний індекс 21847
АГРОСВІТ № 4, 2022
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
Металургійна промисловість є однією з
ключових галузей України, яка має експортний
потенціал. Її розвиток відбувався нерівномір-
но. Саме пошук векторів розвитку галузі є од-
нією із ключових проблем для подальшого роз-
витку промисловості України.
АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ
І ПУБЛІКАЦІЙ
Питанню дослідженню тенденцій та про-
блем розвитку промисловості України присвя-
чено значну кількість наукових публікацій, а
тому числі щодо металургії, зокрема заслуго-
вують на увагу напрацювання А. Амоші та Л.
Саломатіної [1], С. Бесараб [2], В. Большакова
та Л. Тубольцева [3], С. Воробйова та О. Соб-
кевича [4], Т. Гринько та І. Андросової [5], Т.
Гудзь [6], А. Касич А. [7], С. Корабліна [8], Н.
Кравчук, I. Матросової [9], О. Мельник [10], C.
Кулицький [11], Ю. Макогона [12], В. Осипова
[13], А. Рамського та А. Солонка [14], А. Тара-
сенка [15], С. Ушеренко та Н. Шевчук [16] про-
те поза увагою залишаються питання з'ясуван-
ня тенденцій та пошук векторів розвитку мета-
лургійної галузі України.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Відповідно метою дослідження є виявлен-
ня тенденцій та пошук векторів розвитку мета-
After the collapse of the USSR, an independent Ukraine inherited a powerful mining and metals complex, which in its
scale constituted more than 35% of the former Union-wide mining and metals complex. In the period from 1991 to 1995,
production in the metallurgical industry fell.
The prevailing negative trends in the steel industry during this period are due, first of all, to the absence of domestic
market of ferrous metals and the reduction of solvent demand for the main metal consuming sectors of the economy. An
obstacle to rapid formation of the domestic market of metallurgical products was the economic crisis, the consequences
of which were the decline of the national income of Ukraine, capital investments, absence of ahead development of the
machine-building complex and construction of housing. the priority task of the metallurgical enterprises during 1991-
1995 was to improve the financial and economic situation as quickly as possible.
Further analysis of the dynamics of changes in the production of the main products of the metallurgical industry
proves that its development was uneven.
The article analyzes the stages of the main stages of the market transformation of the metallurgical industry. Thanks
to such transformations, the metallurgical industry of Ukraine has become a closed technological system: "Mining and
processing of iron ore raw materials →
→→
→ coke production →
→→
→ cast iron and steel production →
→→
→ rolled production".
The war in Donbas was added to the existing problems of the metallurgical industry of Ukraine in 2014-2015. In
March 2017, the so-called "nationalization" by the leadership of Russian-terrorist groups in the ORDLO of Ukrainian
metallurgical enterprises, located on the territory of Donbass, became a rather serious problem.
At the same time, further development of the Ukrainian metallurgy and growth of volumes of metallurgical production
are possible at the full refusal of contracts with ORDLO. In our opinion, such refusal is able to activate additional growth
in the enterprises of the branch, which are under control of Ukraine. This requires political will and decisive action on
the part of the state authorities.
Ключові слова: вектори, тенденції, економіка, етапи, розвиток, металургійна галузь.
Key words: vectors, trends, economics, stages, development, metallurgical industry.
лургійної галузі України. Теоретико-методо-
логічною базою дослідження є наукові праці,
методичні дослідження провідних українських
та зарубіжних вчених. Виявлення тенденцій та
пошук векторів розвитку металургійної галузі
України здійснювався за допомогою критично-
го та наукового аналізу, методів наукового уза-
гальнення та систематизації, індукції та де-
дукції.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Незалежна Україна після розпаду СРСР ус-
падкувала потужний гірничо-металургійний
комплекс (ГМК), який за своїми масштабами
становив понад 35% колишнього загальносоюз-
ного ГМК
1
. Проте економічна криза в галузі
протягом 1991—1995 рр., неочікуваний розрив
економічних зв'язків між колишніми спожива-
чами та металургами України призвели до по-
гіршення фінансово-економічних показників і
різкого скорочення темпів виробництва в ос-
танніх. Так, за період з 1991 р. по 1995 р. обсяги
виплавки чавуну скоротилися на 52,4%, сталі —
на 53,4%
2
.
Аналізуючи цей період, можна констатува-
ти, що спад виробництва в металургійній галузі
випереджав у 1991 р. аналогічні процеси у ба-
зових галузях економіки країни. Зокрема,
індекс обсягів виробництва промислової про-
_______________________________
1
Розвиток сектора чорної металургії в Україні / в надзаг.: Світовий банк. К.: "Міленіум", 2004. 110 с. С. 11.
2
Steel Statistics archives 1990-1995. World Steel Association: веб-сайт. URL: http://www.worldsteel.org
Передплатний індекс 21847
АГРОСВІТ № 4, 2022
39
дукції у 1991 р. відносно 1990 р. склав 95,0%,
електроенергетиці — 96,0%, паливній промис-
ловості — 89,0%, машинобудуванні та метало-
обробці — 104,0%, хімічній та нафтохімічній
промисловості — 93,0%, а в чорній металургії
— 88,0% [17, с. 21].
Налагоджуючи роботу вітчизняних під-
приємств у нових умовах господарювання, у
1993 р. декретом Кабінету Міністрів України
3
було визначено схему державних замовлень.
Попри те, що їх частка не досягала рівня 1990
р., за окремими видами металопродукції вона
становила від 40 до 60%.
Переважання негативних тенденцій у мета-
лургійній галузі було пов'язано, насамперед, із
відсутністю внутрішнього ринку чорних ме-
талів та зниженням платоспроможного попи-
ту основних металоспоживаючих секторів еко-
номіки. Перешкодою до швидкого формуван-
ня внутрішнього ринку металургійної про-
дукції стала економічна криза, наслідками якої
були зниження національного доходу України,
капітальних вкладень, відсутність випереджа-
ючого розвитку машинобудівного комплексу
та будівництва житла.
Через понаднормову експлуатацію мораль-
но застарілих доменних, сталеплавильних по-
тужностей та прокатних станів виробництво
ефективних видів металопрокату займало до-
сить низьку частку. Відтак структура виробниц-
тва чорних металів суттєво відставала від світо-
вого рівня, який досі характеризується повною
перевагою киснево-конверторної та електрос-
талі (до 100%), 90-відсотковою част-
кою готового прокату та високою ча-
сткою сталі, яка виплавляється маши-
нами безперервного лиття заготовок
(МБЛЗ): у США — понад 60%, ФРН —
88%, Японії — 98%, а в Україні — мен-
ше 10% [18, С. 10].
Низький попит на продукцію
вітчизняної металургії призвів до зни-
ження рівня завантаження виробни-
чих потужностей. Так, наприклад, до
1996 р. використання виробничих по-
тужностей знизилося по чавуну — до
53,4%, сталі — до 51,6%, прокату — до
50,3% (табл. 1).
Найнижчий рівень (49,7%) викори-
стання виробничих потужностей з ви-
робництва готового прокату вітчизня-
ними металургами спостерігався у
1994 р.
Загальне скорочення споживання готового
прокату галузями вітчизняної промисловості
упродовж 1990—1995 рр. становило 79,4%
(табл. 2). Причому найбільше скорочення об-
сягів споживання готового прокату спостері-
галося у машинобудуванні — (-83,2%), будів-
ництві — (-83,0%), а найменше — в електрое-
нергетиці — (-15,6%).
Зниження обсягів споживання в металургії
було обумовлено скороченням обсягів вироб-
ництва труб, метизів, товарів народного спожи-
вання, зменшення затрат прокату на ремонтно-
експлуатаційні потреби. У будівництві — ско-
роченням обсягів промислового та житлового
будівництва. У машинобудуванні — скорочен-
ням попиту на продукцію машинобудівної га-
лузі на ринках країн СНД та внутрішньому рин-
Частка використання
виробничих потужностей
з виробництва: Рік
чавуну сталі прокату
готового
1985 91,3 91,2 91,6
1990 88,6 89,3 90,2
1991 73,9 81,1 84,3
1992 76,6 81,7 78,0
1993 59,6 64,9 66,5
1994 51,1 51,4 49,7
1995 51,9 46,6 52,3
1996 53,4 51,6 50,3
Таблиця 1. Використання виробничих
потужностей в металургійному комплексі
України у 1985, 1990—1996 рр., %
Джерело: Эконо мические проблемы черной металлургии
Украины: Моногр. / под общ. ред. С.С. Аптекаря, А.И. Амоши.
Донецк: ДонГУЭТ, 2005. 383 с. С. 23.
1990 р. 1995 р.
Зміни у
споживанні,
%
Галузі
промисловості Споживання,
тис. т % Споживання,
тис. т % 1995/1990
Електроенергетика 50,0 0,2 42,2 0,8 -15,6
Паливна 550,0 2,1 186,7 3,5 -66,5
Металургія 11538,0 45,1 2691,0 50,9 -76,7
Машинобудування
та металообробка
10357,0 40,5 1743,7 33,0 -83,2
Промисловість
будматеріалів
585,0 2,3 156,4 3,0 -73,3
Транспорт та зв’язок
130,0 0,5 33,9 0,6 -73,9
Будівництво 1704,0 6,7 289,8 5,5 -83,0
Інші галузі 676,5 2,6 139,3 2,7 -79,4
Всього 25590,5 100 5283,0 100 -79,4
Таблиця 2. Структура споживання готового прокату за
галузями промисловості у 1990 та 1995 рр.
Джерело: Экономические проблемы черной металлургии Украины: Моногр.
/ под общ. ред. С.С. Аптекаря, А.И. Амоши. Донецк: ДонГУЭТ, 2005. 383 с. С.
24.
_______________________________
3
Про державний контракт і державне замовлення на 1993 рік : Декрет Кабінету Міністрів України від 22. січ. 1993 р. № 14-93.
URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/14-93
40
Передплатний індекс 21847
АГРОСВІТ № 4, 2022
ку внаслідок загального
скорочення виробництва
та розриву економічних
зв'язків (найбільше ско-
рочення попиту на мета-
лопрокат вітчизняного
виробництва спостеріга-
лося в автомобілебуду-
ванні, тракторному та
сільськогосподарському
машинобудуванні).
Зниження обсягів ви-
робництва металургійної
продукції у даному пері-
оді обумовлюються, по-
перше, відсутністю чіткої
програми структурних
перетворень в економіці в
цілому та металургійній
галузі, зокрема. Так, основні напрями розвит-
ку металургії України до 2010 р. було визначе-
но лише у жовтні 1995 р., після прийняття Вер-
ховною Радою України постанови "Про Кон-
цепцію розвитку гірничо-металургійного ком-
плексу України до 2010 року"
4
.
По-друге, обмеженістю енергетичних та
матеріальних ресурсів, насамперед, природно-
го газу, електроенергії, нафтопродуктів, кокс-
івного вугілля тощо. Відтак 45% виручки
підприємства металургійної галузі вимушені
були витрачати на придбання матеріальних ре-
сурсів, які взагалі не вироблялися або вироб-
лялися в недостатній кількості в Україні (таких
як природний газ, коксівне вугілля, магнезит,
нікель, цинк, боксити тощо). Це призвело до
того, що із 50 доменних печей у нормальному
режимі функціонувало лише 23, із 65 марте-
нівських печей — 37, із 23 конверторів — 12, із
69 прокатних станів — 39 [19, с. 42].
По-третє, підприємства металургійної га-
лузі працювали в умовах платіжної кризи та
розбалансованості фінансово-кредитної систе-
ми. На початок 1995 р. дебіторська заборго-
ваність у цілому по підприємствах галузі досяг-
ла 62,2 трлн крб, а кредиторська — 93,9 трлн
крб. Криза платежів призвела до суттєвого ско-
рочення власних оборотних засобів металур-
гійних підприємств.
По-четверте, гіперінфляція призвела до
зростання інфляційного прибутку, розвитку
інфляційних процесів, повернення до ресурс-
номісткої економіки. Лише підвищення цін на
енергоносії та виробничі затрати обумовили
різке (на 22,3%) зниження рентабельності то-
варної продукції (з 46,2 до 23,9%).
Негативним фактором, який також впливав
на фінансовий стан металургійних підприємств,
було несвоєчасне відшкодування ПДВ. У кри-
зових умовах різниця між сплатою та повер-
ненням коштів з ПДВ дорівнювала декільком
місяцям, а упродовж цього часу відбувалося
їхнє інфляційне знецінення. Відтак, першочер-
говим завданням підприємств металургійної
галузі протягом 1991—1995 рр., було якнайш-
видше покращення фінансово-економічного
становища.
Основні етапи ринкової трансформації ме-
талургійної галузі. З середини 1990-х рр. в Ук-
раїні розпочалося формування національного
ринку металопродукції шляхом перетворення
металургійної галузі в сучасну ринкову струк-
туру зі всіма її інфраструктурними й інститу-
ційними елементами
5
. Завдяки таким трансфор-
маціям металургійна галузь України перетво-
рилася у замкнену технологічну систему: "ви-
добуток і перероблення залізорудної сирови-
ни → виробництво коксу → виплавка чавуну і
сталі → виробництво прокату".
Подальший аналіз динаміки змін виробниц-
тва основної продукції металургійної галузі
доводить, що її розвиток відбувався нерівно-
мірно (рис. 1).
Поряд з цим чорна металургія виявилася
першою галуззю в Україні, яка змогла вийти з
трансформаційної кризи завдяки швидкому
52,6
22,3
31,7
42,8
29,8
35,3
23,0
20,6
0
10
20
30
40
50
60
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
млн т
Роки
Рис. 1. Динаміка випуску металопродукції у 1990—2020 рр., млн т
Джерело: Розраховано за даними: Виробництво основних видів промислової продукції за
1990—2020 рр. Держстат України: веб-сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua; Steel Statistical
Yearbook 2005, 2015, 2020. World Steel Association: веб-сайт. URL: http://www.worldsteel.org
_______________________________
4
Про Концепцію розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 року: Постанова Верховної Ради України від
17. жовт.1995 р. № 385/95-ВР. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/385/95-вр
5
Національний ринок металопродукції розглядається нами як сукупність внутрішнього ринку та сегментів "ніш" зовнішніх
ринків, зайнятих вітчизняною металопродукцією.
Передплатний індекс 21847
АГРОСВІТ № 4, 2022
41
переорієнтуванню на роботу з внутрішнього на
зовнішні ринки металопродукції.
Експортна орієнтація вітчизняної мета-
лургії була викликана насамперед життєвою
необхідністю, намаганням вижити в умовах
різкого скорочення внутрішнього попиту і май-
же повної відсутності обігових коштів на
підприємствах [20, с. 117]. Крім того, це дало
можливість збільшувати обсяги металургійно-
го виробництва. Зокрема, у 1997 р. обсяги ви-
робництва чавуну зросли на 14,8%, сталі й на-
півфабрикатів — на 15,8%, готового прокату —
на 14,7% порівняно з 1996 р.
Азійська фінансова криза, яка розпочалася в
липні 1997 р. й розповсюдилася по всьому світу,
знову призвела до критичного погіршення фінан-
сового стану металургійних підприємств [21, с.
108]. Безумовно, попереднє розширення експор-
тної діяльності забезпечило приплив фінансових
ресурсів на металургійні підприємства, однак, не
дало можливості позбутися величезної креди-
торської заборгованості, що накопичилася.
Так, у 1998 р. кредиторська заборгова-
ність металургійних підприємств становила
5019,7 млн грн, у тому числі прострочена —
1899,5 млн грн (37%). Заборгованість перед
бюджетом сягала 670,7 млн грн, у тому числі
прострочена — 478,0 млн грн (71,3%), перед
позабюджетними фондами, відповідно, 173,3 і
111,7 млн грн (64,4%). Збитковість металургій-
них підприємств посилювала бюджетний дефі-
цит. У свою чергу прострочена заборгованість
за товари, роботи і послуги досягла критичних
розмірів і почала блокувати нормальну госпо-
дарську діяльність багатьох металургійних
підприємств: кредиторська заборгованість за
товари, роботи і послуги становила 2353,3 млн
грн, у тому числі прострочена — 1290,1 млн грн
(54,8%)
6
. Внаслідок цього металургійна галузь
знову опинилася у фінансовій кризі. Рівень
збитковості для металургійних підприємств
загалом становив 7,8%, а дефіцит обігових
коштів досяг 3036,3 млн грн Через заборго-
ваність із заробітної плати (382,0 млн грн) на
металургійних підприємствах почала зростати
соціальна напруга. Така ситуація вимагала від
керівництва держави рішучих дій, насамперед
реалізації комплексної програмної підтримки
металургійної галузі. Широкомасштабний еко-
номічний експеримент став першим і єдиним,
який проводився для підприємств гірничо-ме-
талургійного комплексу упродовж наступних
трьох років (1999—2001 рр.).
В умовах гострого бюджетного дефіциту і
зростання соціальної напруги, у металургійних
підприємств мали існувати переконливі аргу-
менти для відкриття державою програм и
підтримки такого масштабу. І об'єктивно вони
існували. Крім значних негативних чинників,
підприємства металургійної галузі активно ви-
ходили на зовнішній ринок і реально забезпе-
чували бюджет країни валютними ресурсами.
Через це держава повинна була створити спри-
ятливі умови для оздоровлення фінансового
стану металургійних підприємств.
Економічний експеримент розпочався
відповідно до Закону України від 17.07.1999 р.
№ 934-XIV "Про проведення економічного ек-
сперименту на підприємствах гірничо-мета-
лургійного комплексу України"
7
. Термін дії
цього експерименту встановлювався із 1 лип-
ня 1999 р. до 1 січня 2002 р. У програмі економ-
ічного експерименту взяли участь у 2000 р. 66,
а в 2001 р. — 63 підприємства ГМК України. Без-
посередньо у секторі чорної металургії режим
економічного експерименту був поширений на
10 головних підприємств — МК "Криворіж-
сталь", Маріупольський металургійний комбі-
нат імені Ілліча, МК "Азовсталь", Запорізький
металургійний комбінат "Зап оріжсталь",
Електрометалургійний завод "Дніпроспец-
сталь" ім. А.М. Кузьміна", Алчевський металур-
гійний комбінат, Дніпровський металургійний
комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського і Макіївський
металургійний комбінат, металургійні заводи
— Єнакіївський і Донецький.
Програма державної підтримки була побу-
дована на застосуванні розширення поперед-
нього механізму фінансового оздоровлення —
надання пільг і використання м'яких бюджет-
них обмежень. Загалом результатами проведе-
ного економічного експерименту стали: зрос-
тання рівня чистого прибутку на 57,2%; зрос-
тання обсягів експорту металопродукції май-
же у 2 рази; підвищення рівня рентабельності
реалізованої продукції до 26,3%; зниження об-
сягів бартерних операцій з 48,0 до 12,2%; зрос-
тання обсягів платежів до бюджетів усіх рівнів
на 48,2%; зростання рівня обсягів відрахувань
до Пенсійного фонду України на 52,2%; зни-
ження заборгованості із виплати заробітної
плати більше, ніж у 2 рази; на 25,4% зросли вит-
рати на модернізацію виробничих потужнос-
тей; скоротився дефіцит оборотних засобів з
3452 млн грн на 01.01.2000 р. до 596 млн грн на
01.01.2001 р. Це свідчить про те, що наслідки
_______________________________
6
Розвиток сектора чорної металургії в Україні / в надзаг.: Світовий банк. К.: "Міленіум", 2004. 110 с. С. 87.
7
Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України: Закон України від
17. лип. 1999 р. № 934-XIV (втратив чинність). URL: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=934-14
42
Передплатний індекс 21847
АГРОСВІТ № 4, 2022
проведення економічного експерименту в
гірничо-металургійному комплексі України
мали позитивний результат для його під-
приємств.
Державна підтримка та відновлення попи-
ту на світовому ринку сталі привели у 1999—
2000 рр. до високих темпів зростання обсягів
випуску вітчизняної металургійної продукції:
виробництво чавуну збільшилося на 5,8 і 17,4%
до попереднього року відповідно, сталі — на
12,3 і 16,1%, готового прокату — на 8,4 і 17,1%
8
.
Проте, після 2000 р., через погіршення кон'юн-
ктури на світовому ринку сталі, в Україні зно-
ву спостерігався спад у темпах розширення об-
сягів металургійного виробництва. До того ж,
економічний експеримент у металургійній га-
лузі як система державної підтримки, що по-
будована на "специфічних" субсидіях, всіма
спостерігачами й експертами був визнаний та-
ким, що суперечить вимогам СОТ і ЄС. У зв'яз-
ку з цим на зовнішніх ринках проти України
було порушено антидемпінгові розслідування
і встановлено обмежувальні мита й квоти. Се-
ред товарних груп, проти яких було порушено
розслідування, перше місце займала металург-
ійна продукція — 69% усіх розслідувань проти
українських товарів. Розслідування проти ук-
раїнської продукції порушували країни ЄС,
Центральної та Східної Європи, США, Кана-
да, країни Латинської Америки, Азії, Тихооке-
анського регіону та Африки, Російської Феде-
рації, країни СНД та Балтії [13].
Слід зазначити, що після закінчення термі-
ну дії економічного експерименту, передбаче-
ного законом, українські металурги здійснили
спробу досягти рішення щодо його продовжен-
ня ще на один рік. Проте, через низку об'єктив-
них причин, зокрема й відкриті антидемпінгові
розслідування та встановлені обмежувальні
мита й квоти, цього не сталося. Відтак, почина-
ючи з 2002 р., металургійні підприємства поча-
ли працювати у загальному режимі, передба-
ченому в Україні для промислових підприємств.
У свою чергу рівень конкурентоспроможності
української металургійної продукції на зовні-
шньому ринку теж продовжив формуватися
без допомоги системи субсидування [22, с. 122].
Незважаючи на такі проблеми, металургій-
на галузь України, починаючи з 2002 р., зуміла
швидко відреагувати на поліпшення кон'юнк-
тури на світовому і внутрішньому ринках. При
цьому наявність власної сировинної бази й по-
тужного виробничого потенціалу дало змогу
Україні упродовж 2002—2007 рр. підтримува-
ти високі темпи приросту металургійного ви-
робництва. Як вже зазначалося, у 2007 р. вітчиз-
няними металургами було досягнуто найбіль-
ших (після 1990 р.) обсягів виробництва чавуну
(35,6 млн т). Виробництво сталі й напівфабри-
катів зросло до 43,7 млн т, готового прокату —
до 24,5 млн т
9
. Для забезпечення такого зрос-
тання підприємства почали вводити в дію тим-
часово виведені з експлуатації потужності.
Збільшувалося завантаження наявного устат-
кування. Однак, як тільки українська металур-
гія стала оживати, вона зіткнулася з іншою го-
строю проблемою — морального і фізичного
старіння виробничих потужностей. Це було
обумовлено тим, що через наявність виробни-
чого потенціалу, який значно перевищував
внутрішні потреби країни, власники досить три-
валий період майже не оновлювали основні за-
соби галузі. Їхня інвестиційна політика концен-
трувалась на швидкому проведенні "точкової"
реконструкції і капітального ремонту. Тобто,
окремі нові технології і види устаткування вбу-
довувались в існуючі виробництва тільки у тих
випадках, коли це давало швидку економічну
віддачу. При цьому, таке оновлення проводи-
лося переважно на базі вітчизняного устатку-
вання і вітчизняних технологічних розробок,
які є не лише менш затратними, а й менш ефек-
тивними порівняно з іноземними аналогами,
але, врешті-решт, забезпечують хоч і незначне
(1,5—2,5%), але підвищення продуктивності
праці. Об'єктивно цього було недостатньо. В
результаті знос виробничих потужностей ме-
талургійних підприємств країни у 2007 р. набли-
зився до 63,1%, що за світовими стандартами є
критичним. Це й не дивно, оскільки на початок
2008 р. у металургійному виробництві все ще
значне місце посідав мартенівський спосіб вип-
лавки сталі. На його частку припадало 44,8%.
У світі цей показник становив близько 2,5%.
Галузь чорної металургії у науково-техно-
логічному відношенні протягом останніх років
стрімко відставала від індустріально розвине-
них країн. Унаслідок цього в Україні сформу-
валася зона найвідсталішого у світі металур-
гійного виробництва, що суттєво підвищила
ступінь забруднення навколишнього природно-
го середовища [23, с. 36].
Незважаючи на те, що упродовж 2000—
2007 рр. у чорній металургії України відбулися
суттєві зміни у галузевому споживанні палив-
но-енергетичних ресурсів у напрямі скорочен-
_______________________________
8
Steel Statistics archives 1990—2014. World Steel Association: веб-сайт. URL: http://www.worldsteel.org
9
Виробництво основних вид ів промислово ї проду кції за 1 990-2017 рр. Де ржстат Ук раїни: веб-сайт. URL: ht tp://
www.ukrstat.gov.ua
Передплатний індекс 21847
АГРОСВІТ № 4, 2022
43
ня питомих витрат за окремими видами (табл.
3), вона завжди була, залишається і залишати-
меться однією з найбільш енергомістких галу-
зей економіки країни.
Слід зазначити, що споживання енергоре-
сурсів на виробництво продукції українськими
металургійними підприємствами суттєво пере-
вищує енергетичні витрати зарубіжних вироб-
ників ще з перших переділів. Це зумовлено не-
достатнім використанням технологій імпорто-
заміщення, зокрема заміною дорогого природ-
ного газу на технологію пиловугільного пали-
ва у доменних печах. У середньому витрати
пиловугільного палива в Україні становлять
16,9 кг/т на виробництво чавуну, тоді як в краї-
нах ЄС — 104, у Китаї — 120 кг/т (табл. 4). Че-
рез застарілі технології виплавки сталі на
вітчизняних підприємствах практично не зас-
тосовуються прогресивне електронно-проме-
неве плавлення сталі та методи прямого віднов-
лення залізних руд, які належать до п'ятого
технологічного укладу. Проблему високої со-
бівартості металопродукції також поглиблю-
вала вузьковідомча цінова політика природних
монополістів (Укрзалізниці, портів, виробників
і постачальників залізорудної сировини, енер-
гоносіїв і т.д.), девальвація національної валю-
ти, системне неповернення ПДВ.
Усі ці чинники, а саме: залежність вітчизня-
них виробників від світової кон'юнктури, доро-
гих імпортних енергоресурсів (передусім при-
родного газу), застаріла технологічна структу-
ра, обмежені можливості збуту на внутрішнь-
ому ринку металопродукції стали причиною
того, що металургійна галузь виявилась однією
із найуразливіших в умовах світової фінансо-
во-економічної кризи 2008—2009 рр. Глибокий
спад у найбільш інтенсивно споживаючих ме-
тал галузях — автомобілебудуванні та будів-
ництві — призвів до різкого скорочення його
споживання [21]. Так, виробництво чавуну вже
у 2008 р. проти 2007 р. зменшилося на 12,9% —
до 31 млн т; виробництво сталі та напівфабри-
катів, отриманих неперервним литтям, на 12,8%
— до 38,1 млн т; виробництво готового прока-
ту на 16,3% — до 20,5 млн т
10
. У результаті зни-
ження збуту уже в жовтні 2008 р. 17 із 36 до-
менних печей в Україні було зупинено (і тільки
5 з них на плановий ремонт). Втрата ключових
позицій української металопродукції на
зовнішніх ринках, зменшення внутрішнього
попиту і, як наслідок, зниження обсягів вироб-
ництва й експорту металу спричинили скоро-
чення припливу валюти в державу та зменшен-
ня надходжень до бюджету.
З метою фінансової стабілізації металург-
ійних підприємств 10 листопада 2008 р. між
Кабінетом Міністрів України та підприємства-
ми гірничо-металургійного комплексу був
підписаний Меморандум порозуміння
11
. Мемо-
рандум передбачав певні зобов'язання з обох
Види ПЕР 2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
Коксова продукція,
млн т у.п.
15,5 15,7 16,2 16,6 16,9 17,1 17,5 19,2
Газ природний,
млн т у.п.
7,9 7,9 7,7 8,8 8,7 9,5 7,6 8,3
Газ доменний,
млн т у.п.
5,7 5,9 6,1 6,3 6,7 6,5 7,0 7,6
Газ коксовий,
млн т у.п.
1,4 1,4 1,4 1,5 1,5 1,5 1,7 1,9
Мазут, млн т у.п. 0,2 0,2 0,2 0,2 0,1 0,1 0,2 0,2
Вугілля, млн т у.п. 0,6 0,6 0,8 1,0 1,1 1,1 1,9 1,5
Електроенергія,
млрд кВт*год.
15,1 15,6 15,9 16,6 16,1 16,4 17,3 17,9
Таблиця 3. Споживання паливно-енергетичних ресурсів на металургійних підприємствах
ГМК України у 2000—2007 рр.
Джерело: побудовано за даними: Щодо Галузевої програми енергоефективності та енергозбереження на період до 2017 року:
Наказ Міністерства промислової політики України від 25.02. 2009 р. № 152. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0152581-09
Країна
Показник витрат ЄС Китай
Україна
1. Енергоресурси, кг у.п./т 483,4 477,4 637,8
у т.ч.
кокс, кг/т 383 398 503,8
природний газ, куб. м/т - - 82,2
пиловугільне паливо, кг/т 104 120 16,9
2. Кисень, куб. м/т 62,3 63,9 81,5
Таблиця 4. Питомі витрати енергоресурсів на
виробництво чавуну
Джерело: побудовано за даними: Реструктуризація промис-
ловості України у процесі посткризового відновлення. К.: НІСД,
2011. 54 с. С. 12.
_______________________________
10
Виробництв о основ них видів промис лов ої про дук ції за 1990-2017 рр. Держстат України: веб-сайт . URL: http://
www.ukrstat.gov.ua
11
Меморандум порозуміння між Кабінетом Міністрів України та підприємствами гірничо-металургійного комплексу від 10 лист.
2008 р. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg= n0003120-08
44
Передплатний індекс 21847
АГРОСВІТ № 4, 2022
сторін. Гірничо-металургійними підприємства-
ми мала бути забезпечена робота на підприєм-
ствах на рівні не менше мінімальних обсягів, які
забезпечують збереження виробничих потуж-
ностей у робочому стані; збереження профе-
сійного складу та кількості робочих місць, рівня
заробітної плати та інших соціальних гарантій
тощо. У свою чергу уряд зобов'язався: спряму-
вати через попередньо визначені комерційні
банки значну частину кредитних ресурсів, от-
риманих для стабілізації фінансової системи
України за мінімальними ставками плати за
користування ними, на розвиток і вирішення
проблемних питань підприємств металургійної
галузі і суміжних галузей економіки, перш за
все на завершення інвестиційних проєктів, на-
правлених на ресурсо— й енергозбереження та
рефінансування заборгованостей по інвестиц-
ійних проєктах; сприяти розширенню спожи-
вання металопродукції вітчизняного виробниц-
тва на внутрішньому ринку шляхом упровад-
ження балансів виробництва та споживання
продукції металургійних підприємств усіма
металоспоживаючими галузями економіки з
використанням ресурсів Стабілізаційного фон-
ду та цільових програм; постачати природний
газ металургійним підприємствам за ціною іно-
земного постачальника з урахуванням витрат
на його транспортування територією України;
забезпечити відшкодування ПДВ металургій-
ним підприємствам протягом п'яти днів з мо-
менту подачі декларації за минулий місяць;
встановити та застосовувати тарифи на пере-
везення вантажів залізничним транспортом для
металургійних підприємств, виходячи з рівня
зниження цін на металургійну продукцію для
потреб Укрзалізниці відносно серпня 2008 р.;
знизити тарифи на електроенергію тощо.
Певні зобов'язання державою було викона-
но. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів
України від 14 жовтня 2008 р. № 925 (зі зміна-
ми та доповненнями) заморожено тарифи на
залізничні перевезення та електроенергію,
відмінено 12-відсоткову надбавку на природний
газ на період до другого кварталу 2010 р.
12
.
Зазначимо, що Меморандум мав як пози-
тивні результати, так і негативні наслідки для
галузі. До позитивних результатів варто відне-
сти те, що швидка реакція уряду дозволила ук-
раїнським металургам активно включитися в
цінову конкуренцію на зовнішніх ринках. За
рівнем цін їхня продукція поступалася тільки
продукції з Російської Федерації, Бразилії та
Туреччини. Завдяки цьому Україні вдалося ут-
римати свої позиції на світових металургійних
ринках. Металургійна галузь — одна з перших
українських галузей, що після фінансово-еко-
номічної кризи стала, хоча й повільно, але ста-
більно нарощувати обсяги виробництва. Також
за час дії Меморандуму підприємства заоща-
дили близько 2 млрд грн.
До негативних наслідків варто віднести те,
що через брак обігових коштів у скрутному ста-
новищі опинилися такі підприємства, як "Запо-
ріжсталь", ММК ім. Ілліча, "Arcelor Mittal Кри-
вий Ріг", ДМЗ ім. Петровського, МЗ "Дніпрос-
пецсталь" та ін., а заборгованість держави пе-
ред металургійними підприємствами з ПДВ
зросла до 2,6 млрд грн.
Протягом 2010—2013 рр. через відновлен-
ня попиту на світовому ринку металопродукції
спостерігалося збільшення обсягів вітчизняно-
го виробництва та експорту. При цьому рівень
цін на експорт майже всіх видів металопро-
дукції зріс у середньому на 16—40%, а обсяг ек-
спорту — в 1,7 раза в грошовому вимірі [24, с.
107]. Однак за посткризовий період підприєм-
ства галузі так і не зуміли ні відновити загальні
обсяги виробництва сталі, ні повернути обсяги
зовнішньої торгівлі, втрачені протягом фінан-
сово-економічної кризи 2008—2009 рр. Це було
обумовлено також і тим, що на посилення бор-
гової кризи у країнах ЄС на початку осені 2011
р. світовий ринок металопродукції знову відре-
агував зниженням обсягів споживання та зни-
женням рівня цін на готовий прокат на 15—19%.
До існуючих проблем металургійної галузі
України в 2014—2015 рр. додалася війна на Дон-
басі. Так, з серпня 2014 р., тобто з моменту роз-
гортання широкомасштабної участі Російської
Федерації у військових діях на Донбасі, поча-
лося стрімке скорочення обсягів виробництва
сталі в Україні. Таке скорочення відбувалося
через пошкодження виробничих потужностей
металургійних підприємств, руйнацію шляхів
сполучення та серйозні порушення в системі
матеріально-технічного забезпечення техноло-
гічних процесів на підприємствах. І лише з ук-
ладанням угоди про нове перемир'я (Мінськ-2)
і суттєвим послабленням інтенсивності реаль-
них бойових дій на Донбасі виробництво сталі
та напівфабрикатів в Україні почало зростати
[11]. Зокрема, у квітні 2015 р. воно зросло по-
рівняно з березнем на 11,9% і сягнуло 1935 тис. т,
а в травні збільшилося ще на 10,4% — до 2137 тис. т.
Це менше, ніж до вторгнення російських військ
_______________________________
12
Про першочергові заходи щодо стабілізації ситуації, що склалася в гірничо-металургійному та хімічному комплексі: Поста-
нова Кабінету Міністрів України від 14. жовт. 2008 р. № 925. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=925-
2008-%EF
Передплатний індекс 21847
АГРОСВІТ № 4, 2022
45
на Донбас і загострення бойових дій у серпні
2014 р., проте, це найвищий показник щомісяч-
них обсягів виробництва сталі та напівфабри-
катів в Україні, починаючи з серпня 2014 р.
Щоправда, у червні 2015 р., за даними Держав-
ної служби статистики, виробництво сталі та
напівфабрикатів в Україні скоротилося до
1979 тис. т. Значною мірою це було пов'язано
з пошкодженням магістрального газопроводу,
що призвело до тимчасової зупинки виробниц-
тва на маріупольських комбінатах. Утім цей
інцидент не порушив загальної тенденції до
відновлення роботи вітчизняної чорної мета-
лургії.
Водночас досить серйозною проблемою
стала у березні 2017 року так звана "націоналі-
зація" керівництвом російсько-терористичних
угруповань в ОРДЛО українських металургій-
них підприємств, які розташовані на непідкон-
трольній Києву території Донбасу. Зокрема під
зовнішнє управління російсько-терористичних
угруповань "ДНР" потрапили: Єнакіївський
металургійний завод, Харцизький трубний за-
вод (належать групі "Метінвест"); Ясинуватсь-
кий і Макіївський коксохімічні заводи і Донець-
кий металургійний завод (група "Донецьк-
сталь")
13
. Крім того, в області діють понад двад-
цять шахт, найбільша з яких — Шахта імені За-
сядька в Донецьку. На території "ЛНР" діють
Краснодонвугілля і Алчевський меткомбінат
("ІСД"), а також шахти ТОВ "Ровенькиантра-
цит" і ТОВ "Свердловськантрацит" (ДТЕК).
Поряд з цим подальший розвиток украї-
нської металургії та нарощування обсягів ме-
талургійного виробництва можливі й за
цілковитої відмови від контрактів з ОРДЛО.
На наш погляд, така відмова здатна активі-
зувати додаткове зростання на підприєм-
ствах галузі, що знаходяться на підконтроль-
них Україні територіях. Однак це потребує
політичної волі та рішучих заходів з боку дер-
жавної влади.
ВИСНОВКИ
Як свідчить проведений аналіз, металургій-
на галузь пройшла декілька етапів у своєму
розвитку. Проте, надана державою підтримка
у вигляді економічного експерименту була ви-
користана не для модернізації виробничих по-
тужностей, а для задоволення зовнішнього по-
питу. Відтак фінансово-економічна криза, яка
розгорнулася у 2008—2009 рр., призвела до по-
гіршення кон'юнктури на світовому ринку сталі
та негативно вплинула на фінансово-еко-
номічні показники підприємств вітчизняної
металургійної галузі.
До існуючих проблем металургійної галузі
України в 2014—2015 рр. додалася війна на Дон-
басі з російсько-терористичними угруповання-
ми. Через пошкодження виробничих потужно-
стей металургійних підприємств, руйнацію
шляхів сполучення та серйозні порушення в
системі матеріально-технічного забезпечення
технологічних процесів на підприємствах
відбулося стрімке скорочення обсягів вироб-
ництва сталі в Україні. Поряд з цим подальший
розвиток української металургії та нарощуван-
ня обсягів металургійного виробництва мож-
ливі й за цілковитої відмови від контрактів з
ОРДЛО.
Література:
1. Амоша О.І., Саломатіна Л.М. Інновацій-
ний розвиток промислових підприємств у регі-
онах: проблеми та перспективи. Економіка Ук-
раїни. 2017. № 3. С. 20—34. Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2017_3_3
2. Бесараб С.О. Сучасні тенденції розвитку
підприємств металургійної галузі України.
Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 23. С.
62—65.
3. Большаков В.І., Тубольцев Л.Г. Чорна
металургія і національна безпека України.
Вісник НАН України. 2014. № 9. С. 48—58.
4. Воробйов С.Л., Собкевич О.В. Пріорите-
ти та інструменти модернізації металургійної
галузі України. Стратегічні пріоритети. 2012. №
4. С. 118—124.
5. Гринько Т.В., Андросова І.О. Проблеми
та перспективи розвитку металургійної галузі
в Україні. Проблеми економіки. 2019. № 2 (40),
С. 39—44.
6. Гудзь Т.П. Реструктуризація як метод
управління фінансовою рівновагою підприєм-
ства. Науковий вісник Полтавського універси-
тету економіки і торгівлі. 2018. № 3. С. 102—
108.
7. Касич А.О. Модернізація як стратегічне
завдання розвитку промисловості України.
Бізнес-Інформ. 2016. № 7. С. 67—72.
8. Кораблін С.О. Макроекономічна динамі-
ка України: пастка сировинних ринків: моно-
графія. ДУ "Ін-т екон. та прогнозув. НАН Ук-
раїни". К., 2017. 308 с.
9. Кравчук Н.М., Матросова І.Д. Тенденції
розвитку металургійної промисловості Украї-
ни: глобальна конкурентоспроможність та
інноваційний аспект. Приазовський економіч-
ний вісник. 2020. №1. С. 32—37.
_______________________________
13
В ОРДЛО "націоналізували" українські підприємства. ZIK
: веб-сайт. URL: http://zik.ua/news/2017/03/01/v_ordlo_natsio-
nalizuvaly_ukrainski_pidpryiemstva_1052247
46
Передплатний індекс 21847
АГРОСВІТ № 4, 2022
10. Мельник О.В. Тенденції та перспективи
розвитку металургійних підприємств України.
Ефективна економіка. 2017. № 8. http://
www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7629
11. Кулицький С. Українська чорна металур-
гія: стан, проблеми, перспективи. Україна:
події, факти, коментарі. 2016. № 5. С. 44—65.
http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2016/
ukr5.pdf
12. Макогон Ю.В. Внутрішній ринок мета-
лургії України та концентрація підприємств
цієї галузі. Вісник економічної науки України.
2019. № 1. С. 68—75.
13. Осипов В.М. Управління конкурентосп-
роможністю продукції металургійної галузі:
монографія за наук. ред. академіка Б.В. Бур-
кинського. Одеса: МПП "Евен", 2005. 296 с.
14. Ramskyi A., Solon'ko A. "Mechanism of
formation of financial security of an enterprise",
Європейський науковий журнал Економічних
та Фінансових інновацій. 2018. № 1. С. 14—20.
https://doi.org/10.32750/2018-0102
15. Тарасенко А.В. Вклад металлургии в
экономику Украины. GMK CENTER. 2018.
URL: https://gmk.center/posts/vklad-meta-
llurgii-v-jekonomiku-ukrainy/ (дата звернення:
26.01.2020).
16. Ушеренко С.В., Шевчук Н.В. Ефектив-
ність управління капіталом металургійних
підприємств України. Актуальні проблеми еко-
номіки. 2015. № 8. C. 204—212.
17. Экономические проблемы черной ме-
таллургии Украины: Моногр. / под общ. ред.
С.С. Аптекаря, А.И. Амоши. Донецк: ДонГУЭТ,
2005. 383 с.
18. Металлургический комплекс стран СНГ.
Экономический аспект. ИЭП НАН Украины,
1998. 46 с.
19. Долгоруков Ю. Экономическое обеспе-
чение структурной перестройки металлургии
Украины. Экономика Украины. 2005. № 10. С.
40—45.
20. Венгер В.В., Точилін В.О. Особливості
взаємодії держави та бізнесу у сфері гірничо-
металургійного комплексу України: від під-
тримки до партнерства. Економіка і прогнозу-
вання. 2010. № 2. С. 114—128.
21. Точилін В.О., Венгер В.В. Ринок металоп-
родукції: сучасний стан і перспективи розвит-
ку. Актуальні проблеми економіки. 2010. № 3.
С. 105—114.
22. Венгер В.В., Точилін В.О. Особливості
взаємодії держави та бізнесу у сфері гірничо-
металургійного комплексу України: від під-
тримки до партнерства. Економіка і прогнозу-
вання. 2010. № 2. С. 114—128.
23. Венгер В.В., Хаустов В.К. Сучасний стан
та перспективи розвитку металургійної галузі
України: напрями технологічної модернізації.
Економіка України. 2019. № 9—10. С. 24—43.
24. Венгер В.В. Ринок металопродукції.
Проблеми, напрями та чинники сприяння роз-
витку внутрішнього ринку України (реальний
сектор економіки). Київ: Ін-т екон. та прогно-
зув. НАН України, 2013. С. 103—116.
References:
1. Amosha, O. I. And Salomatina, L. M. (2017),
"Innovative development of industrial enterprises
in the regions: problems and prospects", Eko-
nomika Ukrainy, Vol. 3, pp. 20—34. available at:
htt p://n buv.go v .ua/UJ RN/EkUk_20 17_3_
(Accessed 30.12.2021).
2. Besarab, S. O. (2016) "Modern trends in
metallurgical companies in Ukraine", Investytsiyi:
praktyka ta dosvid, vol. 23, pp. 62—65.
3. Bolshakov, V.I. and Tuboltsev, L.G. (2014),
"Ferrous metals and national security of Ukraine",
Visnyk Natsional'noi akademii nauk Ukrainy, Vol.
9, pp. 48—58.
4. Vorob'ev, S.L and Sobkevych, O.V. (2012),
"Priorities and instruments of modernization of
metallurgical industry of Ukraine", Strategic
priorities, Vol. 4 (25), pp. 118—124.
5. Grynko, T. V. and Androsova, I. O. (2019),
"Problems of and Prospects for the Development
of the M etallurgical Industry in Ukraine",
Problemy ekonomiky, vol. 2 (40), pp. 39—44
6. Gudz, T. (2018), "Restructuring as method
of management of enterprise a financial equili-
brium", Naukovyi visnyk Poltavskoho univer-
sytetu ekonomiky i torhivli, Vol. 3, pp. 102—108.
7. Kasych, A.O. (2016), "Modernization as a
Strategic Objective of the Development of Indust-
ry in Ukraine", Biznes-Inform, Vol. 7, pp. 67—72.
8. Korablin, S.O. (2017), Makroekonomichna
dynamika Ukrainy: pastka syrovynnykh rynkiv
[Macroeconomic dynamics of Ukraine: the trap of
raw materials markets], State Organization
"Institute of Economics and Forecasting of the
National Academy of Sciences of Ukraine", Kyiv,
Ukraine.
9. Kravchuk, N.M. and Matrosova, I.D.(2020),
"Trends in the development of the metallurgical
industry of Ukraine: global competitiveness and
innovation aspect", Pryazovskyi ekonomichnyi
visnyk, Vol. 1, pp. 32—37.
10. Melnyk, O.V. (2017), "Trends and prospects
of development of metallurgical enterprises of
Ukraine", Efektyvna ekonomika, vol. 8, available
at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&-
z=7629 (Accessed 30.12.2021).
Передплатний індекс 21847
АГРОСВІТ № 4, 2022
47
11. Kulyts'kyy, S. (2016), "Ukrainian ferrous
metallurgy: state, problems, prospects", Ukrayina:
podiyi, fakty, komentari, vol. 5, pp. 44—65, avai-
lable at: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/
2016/ukr5.pdf. (Accessed 30.12.2021).
12. Makogon, Ju. V. (2019), "The domestic mar-
ket of metallurgy of Ukraine and the concentration
of enterprises in this industry", Visnyk ekono-
michnoi' nauky Ukrai'ny, Vol. 1, pp. 68—75.
13. Osypov, V.M. (2005), Upravlinnia kon-
kurentospromozhnistiu produktsii metalurhiinoi
haluzi [Management of competitiveness of
production of metallurgical industry], Even,
Odesa, Ukraine.
14. Ramskyi, A. and Solon'ko, A. (2018), "Me-
chanism of formation of financial security of an
enterprise", European scientific journal of Eco-
nomic and Financial innovation, Vol 1, pp. 14—20.
https://doi.org/10.32750/2018-0102
15. Tarasenko, A.V. (2018), "The contribution
of metallurgy to the economy of Ukraine", GMK
CENTER, Available at: https://gmk.center/posts/
vklad-metal l u r gii-v-jekonomiku - u krainy/
(accessed: 28.12.2021).
16. Usherenko, S. V. and Shevchuk, N. V.
(2015), "Сapital management efficiency at me-
tallurgical enterprises", Aktual'ni problemy eko-
nomiky, vol. 8, pp. 204—212.
17. Aptekar, S.S. and Amosha, A.I. (Eds.).
(2005). Ekonomicheskie problemy chernoj
metallurgii Ukrainy [Economic problems of
ferrous metallurgy of Ukraine], DonGUET, Do-
netsk, Ukraine.
18. IEP NAN Ukraine (1998), Metallurgicheskij
kompleks stran SNG. Ekonomicheskij aspekt
[Metallurgical complex of the CIS countries.
Economic aspect], IEP NAN Ukraine, Kyiv,
Ukraine.
19. Dolhorukov, Yu. (2005), "Economic
support for the structural restructuring of me-
tallurgy in Ukraine", Ekonomika Ukrainyi, Vol. 10,
pp. 40—45.
20. Venher, V. and Tochylin, V. (2010),
"Features of co-operation between the state and
business in the field of the mining-and-metallurgy
complex of Ukraine: from support to partnership",
Ekon. prognozuvann, Vol. 2, pp. 114—128.
21. Tochylin, V.O. and Venher, V.V. (2010),
"Metal products market: current state and
prospects", Aktualni problemy ekonomiky, Vol. 3,
pp. 105—114.
22. Venher, V.V. and Tochylin, V.O. (2010),
"Features of interaction between the state and
business in the field of mining and metallurgical
complex of Ukraine: from support to partnership",
Ekonomika i prohnozuvannia, vol. 2, pp. 114—128.
23. Venher, V.V. and Khaustov, V.K. (2019),
"Current state and prospects of development of the
metallurgical industry of Ukraine: directions of
technological modernization", Ekonomika
Ukrainy, vol. 9—10, pp. 24—43.
24. Venher V.V. (2013), Rynok metalo-
produktsii. Problemy, napriamy ta chynnyky
spryiannia rozvytku vnutrishnoho rynku Ukrainy
(realnyi sektor ekonomiky). [Metal products
market. Problems, directions and factors
promoting the development of the internal market
of Ukraine (real sector of the economy)], In-t
ekon. ta prohnozuv. NAN Ukrainy, Kyiv, Ukraine.
Стаття надійшла до редакції 14.02.2022 р.
