UPDATING THE CONTENT OF PROFESSIONAL PREPARATION FOR FUTURE TEACHERS OF BIOLOGY TO IMPLEMENT THE FUNCTIONS OF EDUCATION FOR SUSTAINABLE DEVELOPMENT

Abstract

Inna Koreneva Ph.D (Pedagogical sciences candidate), Аssociate professor of the theory and methods of teaching natural sciences сhair Oleksandr Dovzhenko.
У статті розкрито особливості оновлення змісту підготовки майбутніх вчителів біології до реалізації функцій освіти для сталого розвитку. Зокрема, обґрунтовано напрямки конструювання змісту підготовки на рівнях освітньої програми, навчальної програми та навчального матеріалу, розкрито джерела форму-вання змісту та схарактеризовано такі методологічні принципи відбору матеріалу: науковості, фундамен-талізації, гуманізації, гуманітаризації, системності.
The article reveals the features of updating the content of the training of future biology teachers to to implement of the functions of education for sustainable development. In particular, the directions of constructing the content of training at the levels of the educational program, curriculum and educational material were substantiated. Sources of content formation are revealed. The following methodological principles of selection of material are described: scientific, fundamentalization, humanization, systemic.
Ключові слова: освіта для сталого розвитку, підготовка вчителів біології, конструювання змісту про-фесійної підготовки, інтеграція змісту професійної підготовки, рівні конструювання змісту освіти. Key words: education for sustainable development, preparation of teachers of biology, designing of the vocational training content, integration of the vocational training content, level of constructing the content of education.
Постановка проблеми. Оновлення та модер-нізація змісту професійної підготовки і, зокрема, підготовки майбутніх вчителів біології до реалізації функцій освіти для сталого розвитку зумовлені но-вими вимогами ХХІ століття до рівня компетентно-сті педагога, що має відповідати світовим тенден-ціям, запитам суспільства та потребам економіки. Компетентні педагоги мають забезпечити основу для сталого розвитку країни засобами освіти та ви-ховання, шляхом реалізації функцій освіти для ста-лого розвитку. Звісно, що в умовах швидкого роз-витку знань і трансформації суспільства підходи до освіти мають змінитися. У першу чергу це стосу-ється змісту професійної підготовки, що полягає у розробці та затвердження нових державних станда-ртів підготовки фахівців за предметною спеціальні-стю 014.05 Середня освіта (Біологія). Державні ста-ндарти цієї спеціальності пройшли громадське об-говорення і знаходяться на затвердженні у МОН України. Та попри їх незатвердженість основні їхні вимоги знаходять своє втілення у освітніх стандар-тах закладів вищої педагогічної освіти: перелік за-гальних та спеціальних компетентностей є дуже по-дібним у більшості освітніх програмах. Наприклад, така компетентність як «здатність розуміти та реа-лізовувати стратегію сталого розвитку суспільства» знайшла належне місце у 32% проаналізованих освітніх програмах (проаналізовано 28 освітніх програм спеціальності 014.05 Середня освіта (Біо-логія) із 23 закладів вищої освіти України [8]). Саме тому конструювання змісту професійної підготовки та окремих його складових має сьогодні актуаль-ність. Мета статті. Метою статті є обґрунтування концептуальних положень, принципів та підходів до конструювання змісту підготовки майбутніх вчителів біології до реалізації функцій освіти для сталого розвитку. Виклад основного матеріалу. Під змістом ви-щої освіти з точки зору психолого-педагогічного підходу до визначення цього поняття як правило розуміють «педагогічно сформовану систему знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності й емоційно-ціннісного ставлення до світу, засвоєння якої забезпечує якості особи, її професійний, інте-лектуальний, етичний, естетичний, емоційний і фі-зичний розвиток» [5, с.321]. Крім того, зміст освіти у широкому значенні розуміють як адаптований со-ціальний досвід людства, ізоморфний, тобто тотож-ний за структурою (але не за обсягом) людській ку-льтурі у всій її структурній повноті. Джерелом змі-сту вищої освіти є соціальний досвід людства, а його обсяг і характер визначаються цілями і завдан

Full text

Научный журнал «United-Journal» № 26/ 2019 19
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Інна Миколаївна Коренева
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики викладання природничих дисциплін
Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка
Україна, Сумська обл., м.Глухів
ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ДО
РЕАЛІЗАЦІЇ ФУНКЦІЙ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Inna Koreneva
Ph.D (Pedagogical sciences candidate), Аssociate professor of the theory and methods of teaching natural
sciences сhair Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University,
Ukraine, Sumy region, Gluhov city
UPDATING THE CONTENT OF PROFESSIONAL PREPARATION FOR FUTURE TEACHERS OF
BIOLOGY TO IMPLEMENT THE FUNCTIONS OF EDUCATION FOR SUSTAINABLE
DEVELOPMENT
У статті розкрито особливості оновлення змісту підготовки майбутніх вчителів біології до реалізації
функцій освіти для сталого розвитку. Зокрема, обґрунтовано напрямки конструювання змісту підготовки
на рівнях освітньої програми, навчальної програми та навчального матеріалу, розкрито джерела форму-
вання змісту та схарактеризовано такі методологічні принципи відбору матеріалу: науковості, фундамен-
талізації, гуманізації, гуманітаризації, системності.
The article reveals the features of updating the content of the training of future biology teachers to to imple-
ment of the functions of education for sustainable development. In particular, the directions of constructing the
content of training at the levels of the educational program, curriculum and educational material were substanti-
ated. Sources of content formation are revealed. The following methodological principles of selection of material
are described: scientific, fundamentalization, humanization, systemic.
Ключові слова: освіта для сталого розвитку, підготовка вчителів біології, конструювання змісту про-
фесійної підготовки, інтеграція змісту професійної підготовки, рівні конструювання змісту освіти.
Key words: education for sustainable development, preparation of teachers of biology, designing of the vo-
cational training content, integration of the vocational training content, level of constructing the content of educa-
tion.
Постановка проблеми. Оновлення та модер-
нізація змісту професійної підготовки і, зокрема,
підготовки майбутніх вчителів біології до реалізації
функцій освіти для сталого розвитку зумовлені но-
вими вимогами ХХІ століття до рівня компетентно-
сті педагога, що має відповідати світовим тенден-
ціям, запитам суспільства та потребам економіки.
Компетентні педагоги мають забезпечити основу
для сталого розвитку країни засобами освіти та ви-
ховання, шляхом реалізації функцій освіти для ста-
лого розвитку. Звісно, що в умовах швидкого роз-
витку знань і трансформації суспільства підходи до
освіти мають змінитися. У першу чергу це стосу-
ється змісту професійної підготовки, що полягає у
розробці та затвердження нових державних станда-
ртів підготовки фахівців за предметною спеціальні-
стю 014.05 Середня освіта (Біологія). Державні ста-
ндарти цієї спеціальності пройшли громадське об-
говорення і знаходяться на затвердженні у МОН
України. Та попри їх незатвердженість основні їхні
вимоги знаходять своє втілення у освітніх стандар-
тах закладів вищої педагогічної освіти: перелік за-
гальних та спеціальних компетентностей є дуже по-
дібним у більшості освітніх програмах. Наприклад,
така компетентність як «здатність розуміти та реа-
лізовувати стратегію сталого розвитку суспільства»
знайшла належне місце у 32% проаналізованих
освітніх програмах (проаналізовано 28 освітніх
програм спеціальності 014.05 Середня освіта (Біо-
логія) із 23 закладів вищої освіти України [8]). Саме
тому конструювання змісту професійної підготовки
та окремих його складових має сьогодні актуаль-
ність.
Мета статті. Метою статті є обґрунтування
концептуальних положень, принципів та підходів
до конструювання змісту підготовки майбутніх
вчителів біології до реалізації функцій освіти для
сталого розвитку.
Виклад основного матеріалу. Під змістом ви-
щої освіти з точки зору психолого-педагогічного
підходу до визначення цього поняття як правило
розуміють «педагогічно сформовану систему
знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності й
емоційно-ціннісного ставлення до світу, засвоєння
якої забезпечує якості особи, її професійний, інте-
лектуальний, етичний, естетичний, емоційний і фі-
зичний розвиток» [5, с.321]. Крім того, зміст освіти
у широкому значенні розуміють як адаптований со-
ціальний досвід людства, ізоморфний, тобто тотож-
ний за структурою (але не за обсягом) людській ку-
льтурі у всій її структурній повноті. Джерелом змі-
сту вищої освіти є соціальний досвід людства, а
його обсяг і характер визначаються цілями і завдан-

Научный журнал «United-Journal» № 26/ 2019 20
нями, що відповідають потребам суспільства, зміс-
том навчальних дисциплін освітньої програми, ві-
ковими та пізнавальними особливостями студентів.
Таким чином, під змістом підготовки майбут-
ніх вчителів біології до реалізації функцій освіти
для сталого розвитку розуміємо концептуально ці-
лісну систему взаємопов’язаних елементів (знань,
умінь, навичок, досвіду творчої діяльності та емо-
ційно-ціннісного ставлення до світу), яка є складо-
вою професійної моделі вчителя біології і забезпе-
чує формування спеціальної компетентності «здат-
ність у процесі навчання і виховання школярів
розуміти та реалізовувати стратегію сталого розви-
тку людства». Провідним компонентом цієї сис-
теми вважаємо наукові та світоглядні знання пред-
метного характеру, а також способи засвоєння цих
знань, формування умінь та навичок.
Концептуальним положенням в оновленні змі-
сту підготовки майбутніх вчителів біології до реа-
лізації функцій освіти для сталого розвитку вважа-
ємо наступне: зміст підготовки є однією з важливих
педагогічних умов, дидактичною основою, що за-
безпечує необхідний рівень професійної компетен-
тності майбутнього вчителя та соціалізації особис-
тості. У процесі його структурування важливим є
врахування трьох рівнів, що відображають модель
соціального досвіду і стосуються саме проектова-
ного змісту: теоретичного рівня (рівня освітньої
програми), рівня навчальних дисциплін (рівень на-
вчальної програми) та рівня навчального матеріалу.
Так, на теоретичному рівні зміст підготовки
майбутніх вчителів біології до реалізації функцій
освіти для сталого розвитку ми розглядаємо з пози-
цій системного підходу як єдність когнітивного, ді-
яльнісного та особистісного компонентів спеціаль-
ної компетентності «здатність у процесі навчання і
виховання школярів розуміти і реалізовувати стра-
тегію сталого розвитку суспільства» (ЗРРССР). На
цьому рівні визначаються «центри кристалізації
знань» - основні дисципліни освітньої програми, які
насичені відповідним контентом і забезпечувати-
муть формування спеціальної компетентності
ЗРРССР. У нашому дослідження такими «центрами
кристалізації» були нормативні навчальні дисцип-
ліни «Загальна екологія», «Екологія рослин, тварин
і людини», «Методика викладання біології та при-
родознавства», вибіркові дисципліни «Основи еко-
логічної культури» та «Стратегія екологічної без-
пеки: інтеграція європейського досвіду», а також
навчальна практика.
Більш конкретного вигляду зміст підготовки
майбутніх вчителів біології до реалізації функцій
освіти для сталого розвитку набув на рівні нав-
чальної програми. На цьому рівні було визначено
мету та функції кожної навчальної дисципліни, яка
стала «центром кристалізації», навчальні компете-
нтності, якими повинні оволодіти майбутні вчителі
біології. На рівні навчальних дисциплін під час
конструювання змісту підготовки ми враховували
логіку тих наук, які вони представляють (екології,
культурології та педагогіки), а також умови освіт-
нього процесу у педагогічному закладі вищої
освіти, в якому зміст підготовки реалізується. Було
розроблено зміст кожної навчальної дисципліни на
основі кредитно-модульного підходу та визначено
обсяг навчальних досягнень студентів з кожного
модулю (дод. Зміст програм). Опис прогнозованих
результатів навчання кожного модулю було здійс-
нено з використанням понятійного апарату таксо-
номії Б. Блума, Л. Андерсона і Д. Красволя [11; 13].
Зокрема, очікувані результати навчання з кожного
модуля було згруповано у такі групи: «знання», «ді-
яльність» та «ставлення», що відповідали особли-
востям внутрішньої структури спеціальної компе-
тентності ЗРРССР (когнітивному, діяльнісному та
особистісному компоненту) та трьом сферам нав-
чальної діяльності (когнітивній, афективній та пси-
хомоторній).
Навчальні цілі, що відповідали групі «знання»,
вважались проявом когнітивних умінь низького рі-
вня відповідно до таксономії Б.Блума. Вони перед-
бачали запам’ятовування, відтворення матеріалу,
його пояснення, класифікацію тощо. Їхнє форму-
лювання було здійснено за допомогою таких діє-
слів: оперує термінами та поняттями, наводить
приклади, пояснює, класифікує, формулює, харак-
теризує.
Навчальні цілі, що відповідали групі «діяль-
ність», вважались проявом когнітивних умінь висо-
кого рівня та психомоторних професійних умінь.
Вони передбачали прояв умінь використовувати
матеріал у нових умовах, адаптувати його до віко-
вих особливостей учнів, аналізувати та порівню-
вати інформацію, комбінувати її для отримання но-
вих знань тощо. Формулювання результатів нав-
чання цієї групи було здійснено із застосуванням
таких слів: аналізує, порівнює, застосовує, визна-
чає, зіставляє, планує, прогнозує.
Навчальні цілі, що відповідали групі «став-
лення» характеризували афективну область нав-
чальної діяльності і відображали емоційно-особис-
тісне ставлення до навчального матеріалу та діяль-
ності, проявляючись через сприймання,
формування інтересу та відношення, осмислення
свого ставлення до інформації та діяльності. Фор-
мулювання результатів навчання цієї групи було
здійснено за допомогою таких слів та словосполу-
чень: обґрунтовує судження про, виявляє власну по-
зицію щодо, усвідомлює, оцінює, проявляє зацікав-
леність до, робить висновок. Особливістю змісту
підготовки на цьому рівні є його блочно-модульний
характер, що обумовлений особливостями органі-
зації освітнього процесу у ЗВО.
Третій рівень конструювання змісту підгото-
вки майбутніх вчителів біології до реалізації функ-
цій освіти для сталого розвитку полягав у розробці
лекційного матеріалу, завдань, вправ, які склали
зміст підручників, посібників, практикумів та ін-
ших навчальних матеріалів для педагогів та студе-
нтів.
Отже, зміст освіти у ЗВО визначають освітня
програма підготовки, структурно-логічна схема
підготовки, навчальні та робочі програми дисцип-
лін, їхнє дидактичне забезпечення. Системний ана-
ліз цих документів та досвід педагогічної діяльно-

Научный журнал «United-Journal» № 26/ 2019 21
сті у ЗВО дозволили виокремити напрямки проек-
тування змісту підготовки майбутніх вчителів біо-
логії до реалізації функцій освіти для сталого роз-
витку:
1) на рівні освітньої програми
 врахування необхідності підготовки май-
бутніх вчителів біології до реалізації функцій
освіти для сталого розвитку та уведення спеціаль-
ної компетентності «здатність у процесі навчання і
виховання школярів розуміти і реалізовувати стра-
тегію сталого розвитку людства»;
 проектування дисциплін освітньої про-
грами, що забезпечують формування ЗРРССР;
2) на рівні навчальної програми
 «перекристалізація» змісту навчальних
програм нормативних навчальних дисциплін;
 проектування змісту навчальних програм
вибіркових дисциплін;
 оновлення змісту практичної підготовки;
3) на рівні навчального матеріалу
 конструювання змісту нормативних та ви-
біркових дисциплін та розробка навчально-методи-
чного забезпечення підготовки майбутніх вчителів
біології до реалізації функцій освіти для сталого ро-
звитку (рис.3.2).
Оновлення змісту підготовки майбутніх вчите-
лів до реалізації функцій освіти для сталого розви-
тку вимагає розв’язання таких проблем:
- структурування навчального матеріалу і
перетворення гігантського масиву знань і культур-
них цінностей на чітку та впорядковану систему;
- трансформація та адаптація динамічної на-
укової інформації щодо сталого розвитку та освіти
для сталого розвитку;
- інтеріоризація комплексу знань у внутрі-
шні структури особистості (формування внутріш-
ньої структури розумових дій, формування свідо-
мості та цінностей);
- перехід від спрямованості освітнього про-
цесу на формування ізольованих предметних ком-
петентностей до формування інтегративної компе-
тентності на основі системності, систематичності
та міжпредметності;
- оволодіння методологією досліджень з пе-
дагогіки та екології;
- застосування отриманих знань на практиці.
Ці проблеми неможливо розв’язати у рамках
традиційного підходу до навчання. Вони можуть
бути вирішені на основі інтеграції змісту підгото-
вки, яку ми розуміємо як адаптацію і об’єднання у
єдине ціле розрізнених елементів змісту, методів,
форм навчання і контролю професійної підготовки,
зокрема, підготовки майбутніх вчителів до реаліза-
ції функцій освіти для сталого розвитку, на основі
їхньої цільової та функціональної однотипності.
Мета інтеграції – формування системних цілісних
знань та створення якісно нового освітнього прос-
тору. У дослідженні було використано такі різні рі-
вні та форми інтеграції: поліпредметна, монопред-
метна, методологічна та методична.
Поліпредметна інтеграція зумовлена необхід-
ністю формування єдиної спеціальної компетент-
ності ЗРРССР в межах кількох дисциплін освітньої
програми («Загальна екологія», «Екологія рослин,
тварин і людини», «Основи екологічної культури»,
«Стратегія екологічної безпеки: інтеграція європей-
ського досвіду», «Методика викладання біології та
природознавства»). Її сутність полягає у зближенні
та утворенні взаємозв’язків між різними дисциплі-
нами освітньої програми, що забезпечувало досяг-
нення єдиної мети підготовки майбутніх вчителів
біології до реалізації функцій освіти для сталого ро-
звитку. Конструювання змісту на основі поліпред-
метної інтеграції передбачало усунення дублю-
вання знань з різних навчальних дисциплін за раху-
нок упорядкування та узгодження навчального
матеріалу, а також широке використання міжпред-
метних зв’язків. Наприклад, основою для вивчення
дисципліни «Екологія рослин, тварин і людини»
були знання із «Загальної екології», «Ботаніки та
мікології», «Зоології», «Геології», «Ґрунтознавс-
тва», «Біофізики», «Неорганічної хімії» та ін. Для
дисципліни «Основи екологічної культури» важ-
ливе значення мали міжпредметні зв’язки із філосо-
фією, культурологією, загальною екологією, еколо-
гією людини, біосферологією та ін.
Монопредметна інтеграція забезпечувала
об’єднання знань на базі однієї дисципліни за раху-
нок розкриття зв’язків між окремими змістовими
модулями кожної дисципліни та формування на цій
основі нових знань, що характеризуються вищим
рівнем осмислення, системності та дієвості, динамі-
чністю застосування у нових навчальних умовах.
Методологічна інтеграція передбачала засто-
сування єдиних методологічних підходів у підгото-
вці майбутніх вчителів до реалізації функцій освіти
для сталого розвитку. Екологічні, соціоекологічні
та педагогічні системи є складними та соціальнома-
сштабними, які важко дослідити, описати і спрог-
нозувати їхню динаміку за допомогою методів од-
нієї науки. Саме тому виникає необхідність «... шу-
кати способи зв’язку та об’єднання
різнопредметних знань, що описують їх із різних
сторін» [11, с.635]. Таким способом є використання
методології системного підходу. Системний підхід
забезпечував таку інтеграцію знань, за допомогою
якої окремі дисципліни зберігали свою самостій-
ність і в той же час інтегрувались навколо систем-
них методів дослідження. Саме системний підхід
дозволив побачити прогалини в знаннях про об'є-
кти вивчення, виявити їх неповноту, визначити на-
вчальні завдання та цілі окремих змістових модулів
та тем, в окремих випадках - шляхом інтерполяції і
екстраполяції - передбачити властивості відсутніх
частин опису. У дослідженні для конструювання
змісту підготовки майбутніх вчителів біології до
реалізації функцій освіти для сталого розвитку було
використано такі аспекти системного підходу: сис-
темно-елементний (дозволяв виокремити складові
досліджуваних систем), системно-структурний (до-
зволяв розглянути взаємодію елементів системи),
системно-функціональний (дозволяв виокремити

Научный журнал «United-Journal» № 26/ 2019 22
та проаналізувати емерджентні властивості сис-
теми), системно-комунікаційний (дозволив розк-
рити горизонтальні та вертикальні взаємозв’язки
системи в оточуючому її середовищі), системно-іс-
торичний (сприяв розгляду генези системи та її іс-
торичних перспектив).
Методична інтеграція змісту підготовки поля-
гала у використанні єдиної системи методів, мето-
дичних прийомів навчання та виховання у процесі
підготовки студентів до реалізації функцій освіти
для сталого розвитку. Наприклад, спільним для всіх
дисциплін, на базі яких здійснювалось експеримен-
тальне дослідження, було домінування діалогічних
методів навчання, технологізація процесу профе-
сійної підготовки на основі широкого використання
технологій проектної діяльності, технологій схем-
них та знакових моделей, інтерактивних технологій
навчання, ІКТ тощо.
Одним із завдань нашого дослідження є обґру-
нтування змісту підготовки майбутніх вчителів бі-
ології до реалізації функцій освіти для сталого роз-
витку. Проте самі загальні підходи щодо інтеграції
змісту не є достатньою основою для розробки змі-
сту конкретних дисциплін. Зміст підготовки майбу-
тніх вчителів біології формується з різних джерел –
об’єктів, що дають інформацію для змісту підгото-
вки. Найбільшим загальним джерелом змісту підго-
товки фахівців, і зокрема вчителів біології, є куль-
тура. Як відомо, для навчальних дисциплін джере-
лом змісту виступає відповідна наука або галузь
людської діяльності. Проте, зміст підготовки май-
бутніх вчителів біології до реалізації функцій
освіти для сталого розвитку не зводиться лише до
основ наук (екології, педагогіки та ін.). Здійснений
у першому розділі аналіз генези концептів «сталий
розвиток» та «освіта для сталого розвитку», а також
нормативно-правових документів міжнародного та
національного рівня з освіти в цілому та освіти для
сталого розвитку зокрема, дозволили визначити на-
ступні джерела формування змісту підготовки май-
бутніх вчителів до реалізації функцій освіти для
сталого розвитку:
- концепція сталого розвитку людства (її
принципи, складові, сучасні міжнародні та націона-
льні цілі сталого розвитку);
- міжнародна стратегія з освіти для сталого
розвитку (головні положення Стратегії ЄЕК ООН з
освіти для сталого розвитку, компетентності педа-
гогів з ОСР, Глобальна програма дій з ОСР);
- концептуальні засади реформування серед-
ньої школи «Нова українська школа» та зміст оно-
влених навчальних програм з біології для загально-
освітньої школи;
- соціальний досвід з освіти для сталого роз-
витку (сучасні методи та технології освіти для ста-
лого розвитку, існуючі практики з ОСР).
Крім того, у структуруванні змісту професій-
ної підготовки ми виходили з необхідності ураху-
вання, по-перше, структури спеціальної компетент-
ності ЗРРССР, по-друге, особливостей освітньої
програми підготовки за предметною спеціальністю
014.05 Середня освіта (Біологія), по-третє, методо-
логічних та загальнодидактичних принципів
освіти. Серед методологічних принципів, що визна-
чали особливості конструювання змісту підготовки
майбутніх вчителів біології до реалізації функцій
освіти для сталого розвитку пріоритетними були
науковості, фундаменталізації, гуманізації, гумані-
таризації, системності.
Реалізація принципу науковості передбачала
вивчення навчального контенту, що якісно відпові-
дає сучасним досягненням науки (екології, енвай-
роментології, педагогіки, методики тощо). Крім
того, студентам пропонувалися для вивчення точно
встановлені факти, закони, закономірності, тобто
такий навчальний матеріал, що підтверджувався
науковими даними. Для реалізації функцій освіти
для сталого розвитку це є особливо актуальним
оскільки сама концепція сталого розвитку попри
свою так звану «утопічність» обґрунтовується на
основі сучасних досліджень науки. А освіта для
сталого розвитку повинна не тільки відповідати рі-
вню сучасної педагогічної науки, але і випереджу-
вати його. Відповідно до цього принципу було здій-
снено: 1) ретельний відбір актуального змісту таких
дисциплін «Загальна екологія», «Екологія рослин,
тварин і людини», «Основи екологічної культури»,
«Стратегія екологічної безпеки: інтеграція європей-
ського досвіду»; 2) використання останніх сучас-
них досягнень науки, аналіз сучасних міжнародних
та національних нормативних документів; 3) розк-
риття навчальної інформації на основі розгляду ге-
нези питання.
Наприклад, у зміст теми «Біосфера. Ноосфера»
курсу «Загальна екологія було уведено інформацій-
ний матеріал, що містив результати сучасних дослі-
джень Всесвітнього фонду дикої природи (WWF),
Стокгольмського центру сталості (Stockholm
Resilience Center), Інституту світових ресурсів
(World Resources Institute), Міжнародного науково-
дослідницького інституту «Глобальна мережа еко-
логічного сліду» (Global Footprint Network, GFN) та
ін. щодо розуміння поняття «сталість», «екологіч-
ний слід», планетарних меж сталості біосфери (кон-
цепція Й.Рокстрема «планетарні межі», 2009), пере-
ліку екосистемних послуг [14] тощо. В курсі «Ос-
нови екологічної культури» інформація про генезу
відносин суспільства та біосфери передувала розг-
ляду концепту «сталий розвиток». Сам зміст дисци-
пліни «Загальна екологія» було побудовано на ос-
нові логіки розвитку самої науки екологія (теми з
аутекології передували вивченню інформації сине-
кологічного змісту).
Реалізація принципу фундаменталізації перед-
бачала необхідність переходу до випереджуючої
інноваційної освіти на основі міждисциплінарного
знання, а не на основі дисциплінарно-інформацій-
ного підходу [4, 48]. Розгляд фактів і явищ здійсню-
вався у взаємозв’язках з іншими науками (ботані-
кою, зоологією, фізіологією, екопсихологією, охо-
роною природи, біофізикою, біохімією,
медициною, філософією, етикою та ін.). Зміст під-
готовки було спрямовано на оволодіння методоло-
гією предмету (зокрема, екології), включення но-
вих інформаційних технологій та формування інте-
лектуальних умінь, що необхідні для майбутньої

Научный журнал «United-Journal» № 26/ 2019 23
професійної діяльності. Відповідно до цього прин-
ципу було здійснено: 1) відбір контенту міждисци-
плінарного характеру та включення його у зміст на-
вчальних дисциплін; 2) використання методів роз-
витку критичного та системного мислення
студентів, ознайомлення із закономірностями нау-
кового пізнання; 3) ознайомлення майбутніх вчите-
лів біології з методологією системного підходу та
використання і актуалізація його на всіх заняттях.
Наприклад, під час вивчення курсу «Екологія
рослин, тварин і людини» кожна тема мала міждис-
циплінарний характер, оскільки вивчення адапта-
цій живих організмів здійснювалось у чіткому вза-
ємозв’язку з анатомією, морфологією, фізіологією,
етологією тощо. Зміст всього курсу «Основи еколо-
гічної культури» було спрямовано на інтеграцію
природничих та гуманітарних знань, що забезпе-
чило зв’язок із філософією, етикою, демографією,
історією, психологією, педагогікою тощо. В курсі
«Стратегія екологічної безпеки: інтеграція європей-
ського досвіду» використовувались знання з таких
галузей як право, безпека життєдіяльності, охорона
природи, педагогіка тощо. Лекції всіх експеримен-
тальних курсів супроводжувались мультимедій-
ними презентаціями, а більшість практичних занять
передбачали використання студентами інформа-
ційно-комунікаційних технологій (створення муль-
тимедійної наочності для мікровикладань, пошук
інформації в мережі Інтернет для підготовки до де-
батів та у ході виконання проектів, перегляд відео
тощо). З метою ознайомлення майбутніх вчителів
біології з методологією системного підходу було
уведено в курс «Екологія рослин, тварин і людини»
тему «Збереження біологічного різноманіття як ос-
нова сталого розвитку суспільства. Системний під-
хід в екології рослин і тварин».
Гуманізація змісту професійної підготовки
майбутніх вчителів біології є необхідною умовою
розвитку особистості та основою для створення ду-
ховного потенціалу майбутнього вчителя [1]. Адже
навчання має бути спрямоване на підготовку таких
педагогів, що зможуть забезпечити формування но-
вого суспільного світогляду, як фундаменту майбу-
тнього сталого суспільства. Принцип гуманізації у
конструюванні змісту професійної підготовки май-
бутніх вчителів біології також зумовлений взаєм-
ним впливом педагога та студентів. Важливим нас-
лідком цього є перехід на суб’єкт-суб’єктні стосу-
нки, формування установки студентів на готовність
до взаєморозуміння та емпатії [2]. Тому знання ми
розглядали не тільки як мету професійної підгото-
вки, а й як засіб розвитку особистості та розши-
рення світогляду, формування мотивів та цінностей
майбутніх вчителів біології. Таким чином, зміст
екологічно спрямованих дисциплін, що склали ос-
нову експериментального дослідження, було спря-
мовано на формування системи морально-етичних
норм поведінки у суспільстві (стосовно взаємодії з
довкіллям та міжособистісної взаємодії), на форму-
вання уміння розуміти та адекватно оцінювати
свою роль у розвитку сталого суспільства. Реаліза-
ція цього принципу полягала у включенні етико
спрямованого контенту у зміст дисциплін «Зага-
льна екологія», «Екологія рослин, тварин і лю-
дини», «Основи екологічної культури», «Реалізація
стратегії екологічної безпеки: інтеграція європейсь-
кого досвіду».
З принципом гуманізації тісно пов’язаний
принцип гуманітаризації змісту підготовки майбут-
ніх вчителів до реалізації функцій освіти для ста-
лого розвитку. Якщо сама гуманізація змісту підго-
товки полягала в реалізації його розвивального по-
тенціалу та забезпеченні формування
загальнолюдських цінностей, гармонії суспільства
та природи [6; 7; 3; 10], то гуманітаризація змісту
підготовки полягала у формуванні духовного світу
спеціаліста, його професійного світогляду за раху-
нок підвищення питомої ваги гуманітарних знань.
Екологічні дисципліни освітньої програми предме-
тної спеціальності 014.05 Середня освіта (Біологія)
дають уявлення про об’єктивну картину світу, що
можна описати фактами. А гуманітарні дисципліни
допомагають усвідомити суб’єктивну частину цієї
реальності та усвідомити своє місце у ній. Резуль-
татом такого підходу стало формування особистої
думки та позиції майбутніх вчителів біології щодо
свого місця і ролі у реалізації стратегії сталого роз-
витку суспільства. З метою реалізації принципу гу-
манітаризації підготовки майбутніх вчителів до
освітньої програми було введено вибірковий курс
професійного спрямування «Основи екологічної
культури», що забезпечив єдність природничо-нау-
кової та гуманітарної складової змісту професійної
підготовки. Сам курс «Основи екологічної куль-
тури» мав етико-філософську спрямованість,
сприяв розвитку самосвідомості, адже давав мож-
ливість усвідомити себе як особистість та своє мі-
сце у сучасній культурі, збагачував та доповнював
екологічний контент гуманітарною складовою.
Реалізація принципу системності у процесі
конструювання змісту професійної підготовки май-
бутніх вчителів біології до реалізації функцій
освіти для сталого розвитку зумовлена самою сут-
ністю сучасного етапу наукового пізнання. Адже
сучасне знання характеризується складною струк-
турою і є динамічним (це особливо стосується
знання про взаємодію таких складних систем як
«Суспільство» та «Природа»). Ще у минулому сто-
літті В.П.Кузьмін зазначав, що сьогодні змінюється
співвідношення знань про окремі явища та світ у ці-
лому, і світоглядні висновки формулюються не на
основі окремих фактів, а на основі найбільш загаль-
них закономірностей функціонування складної со-
ціоприродної системи [9]. Таким чином, інформа-
ція про цілісність світу, єдність його компонентів,
про багаторганність взаємозв’язків між ними була
важливою складовою підготовки студентів. А вико-
ристання методології системного підходу стало не-
від’ємною складовою змісту експериментальних
дисциплін. Крім того, зміст підготовки майбутніх
вчителів біології до реалізації функцій освіти для
сталого розвитку ми розглядаємо як складову їх-
ньої професійної підготовки, що обумовлює її інте-
гративність та міжпредметність.

Научный журнал «United-Journal» № 26/ 2019 24
Висновки. Отже, оновлення змісту підготовки
майбутніх вчителів біології до реалізації функцій
освіти для сталого розвитку ґрунтується на інтегра-
ційних процесах, які забезпечують дотримання та-
ких принципів конструювання змісту як науково-
сті, фундаменталізації, гуманізації, гуманітаризації,
системності, що водночас є пріоритетними напря-
мами його реалізації. Змістовий компонент підгото-
вки майбутніх вчителів біології до реалізації функ-
цій освіти для сталого розвитку передбачає транс-
формацію всіх рівнів конструювання змісту: від
освітньої програми до методичного забезпечення
кожної навчальної дисципліни. А сам зміст освіти
майбутніх вчителів біології є важливою умовою їх-
ньої підготовки до реалізації функцій освіти для
сталого розвитку. Виконання завдань, поставлених
перед вищою освітою у галузі підготовки вчителів
біології, забезпечуватиметься за умови конструю-
вання такого змісту освіти, засвоєння якого сприя-
тиме формуванню спеціальної компетентності
«здатність у процесі навчання і виховання школярів
розуміти та реалізовувати стратегію сталого розви-
тку людства».
Список використаної літератури
1. Барно О. Демократизація та гуманізація
вищої освіти – запорука формування високопро-
фесійного спеціаліста XXI століття // Імідж сучас-
ного педагога. – 2003. – №5-6. – С.6-12.
2. Дегтярьова Г. С. Принципи педагогічної
взаємодії у професійній підготовці // Педагогіка і
психологія професійної освіти. – 2012. – № 6. – С.
9-17.
3. Державна національна програма “Освіта”
(“Україна XXI століття”). – К.: Райдуга, 1994. – 61с.
4. Дутка Г. Я. Принцип фундаменталізації у
професійній освіті // Педагогіка і психологія про-
фесійної освіти. – 2006. – № 6. – С. 45-50.
5. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук
України; головний ред. В.Г.Кремень. – Київ, Юрін-
ком-Інтер, 2008. – 1040 с.
6. Закон «Про вищу освіту». URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
7. Закон «Про освіту». URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
8. Коренева І.М. Освіта для сталого розвитку
як теоретичний фундамент підготовки майбутніх
педагогів // Екологічні дослідження у вищих нав-
чальних закладах. Збірник наукових праць / за ред.
М.М.Сидорович. Херсон: ПП Вишинирський, 2018.
338 с.
9. Кузьмин В.П. Гносеологические проблемы
системного знания. – М.: Знание, 1983. – 64с.
10. Національна доктрина розвитку освіти //
Офіційний вісник України. – 2002. – № 16. – С. 2-14
11. Щедровицкий Г. П. Синтез знаний: про-
блемы и методы : избранные труды / Г. П. Щедро-
вицкий. – М. : Школа культурной политики, 1995. –
С. 635.
12. Anderson, L. & Krathwohl, D. R. A Taxon-
omy for Learning, Teaching and Assessin: A revision
of Bloom's Taxonomy of Educational Objectives. –
New York: Longman, 2001. – 336 p.
13. Bloom B. S. Taxonomy of educational objec-
tives: The classification of educational goals. – New
York: Longman, 1984. – 207 p.
14. Ranganathan J., Raudsepp-Hearne C., Lucas
N., Irwin F., Zurek M., Bennett K., Ash N., West P.
Ecosystem Services. A Guide for Decision Makers. -
2008, World Resources Institute. 96 р. URL:
https://www.wri.org/publication/corporate-ecosystem-
services-review
References:
1. Barno O. Democratization and humanization
of higher education - the key to the formation of a
highly professional 21st century / Image of a modern
teacher. 2003. no 5-6, pp 6-12 (in Ukraine).
2. Degtyaryova G. S. Principles of pedagogical
interaction in professional training // Pedagogy and
psychology of vocational education. 2012, no. 6, pp. 9-
17 (in Ukraine).
3. State national program "Education" ("Ukraine
XXI century"). Kyiv: Rayduga, 1994. - 61 p. (in
Ukraine).
4. Dutka G. Ya. Principle of Fundamentalization
in Vocational Education // Pedagogy and Psychology
of Vocational Education. 2006, no. 6, pp. 45-50 (in
Ukraine).
5. Encyclopedia of Education / Acad. ped Sci-
ences of Ukraine; chief ed. V.G.Kremen - Kyiv,
Yurinkom-Inter, 2008. 1040 p. (in Ukraine).
6. Law of Ukraine "On Higher Education". URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (in
Ukraine).
7. Law of Ukraine "On Education". URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (in
Ukraine).
8. Koreneva I.М. Education for sustainable de-
velopment as the theoretical foundation for the training
of future educators // Environmental research in higher
education institutions. Collection of scientific works /
ed. M. M. Sidorovich Kherson: PР Vishinirsky, 2018.
338 p. (in Ukraine).
9. Kuzmin VP Epistemological problems of sys-
temic knowledge. - Moscow: Znanie, 1983. - 64 p.
(In Russian).
10. National Doctrine for the Development of Ed-
ucation // Official Bulletin of Ukraine. 2002, no. 16, p.
2-14 (in Ukraine).
11. Shchedrovitsky G.P. Synthesis of Knowledge:
Problems and Methods: Selected Works / G. P. Shche-
drovitsky. Moscow: School of Cultural Policy, 1995, P.
635. (In Russian).
12. Anderson, L. & Krathwohl, D. R. A Taxon-
omy for Learning, Teaching and Assessin: A revision
of Bloom's Taxonomy of Educational Objectives. New
York: Longman, 2001. 336 p.
13. Bloom B. S. Taxonomy of educational objec-
tives: The classification of educational goals. – New
York: Longman, 1984. 207 p.
14. Ranganathan J., Raudsepp-Hearne C., Lucas
N., Irwin F., Zurek M., Bennett K., Ash N., West P.
Ecosystem Services. A Guide for Decision Makers. -
2008, World Resources Institute. 96 р. URL:
https://www.wri.org/publication/corporate-ecosystem-
services-review