Content uploaded by Pavlo Shydlovskyi
Author content
All content in this area was uploaded by Pavlo Shydlovskyi on Jan 17, 2022
Content may be subject to copyright.
Київ 2021
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА АРХЕОЛОГІЇ ТА МУЗЕЄЗНАВСТВА
ЦЕНТР ПАЛЕОЕТНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ім. Хв. ВОВКА
Vita Antiqua №13, 2021
Житла первісної Європи:
соціальна адаптація
у змінному середовищі
Department of Archaeology and
Museology, Taras Shevchenko National
University of Kyiv
Кафедра археології та музеєзнавства
Київського національного
університету імені Тараса Шевченка
Th. Vovk Center for Paleoethnological
Research, Ukraine
Центр палеоетнологічних досліджень
ім. Хв. Вовка, Україна
Faculty of History, Taras Shevchenko
National University of Kyiv
Історичний факультет Київського
національного університету імені
Тараса Шевченка
Kyiv 2021
TARAS SHEVCHENKO NATIONAL UNIVERSITY OF KYIV, FACULTY OF HISTORY
DEPARTMENT OF ARCHAEOLOGY AND MUSEUM STUDIES
CENTER FOR PALEOETHNOLOGICAL RESEARCH
Vita Antiqua №13, 2021
Dwellings of Prehistoric euroPe:
social aDaPtations
in variable environments
Д.і.н., проф. Терпиловський Ростислав Всеволодович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний
факультет (голова редакційної ради). Завідувач кафедри археології та музеєзнавства
К.і.н., доц. Шидловський Павло Сергійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет
(відповідальний редактор). Доцент кафедри археології та музеєзнавства
Д.і.н., проф. Гладких Михайло Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет.
Професор
Д.і.н., с.н.с. Іванова Світлана Володимирівна, Інститут археології НАН України
Д-р, проф., Кадров Славомір, Жешувський університет, Інститут археології (Польща)
Д.і.н., проф. Капелюшний Валерій Петрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет.
Завідувач кафедри етнології та краєзнавства
Д-р, проф. Пату-Матіс Марілен, Національний природничий музей (Франція). Дослідницький директор CNRS
Д-р, доц. Пеан Стефан, Національний природничий музей (Франція). Асоційований професор
К.і.н., доц. Рижов Сергій Миколайович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет.
Доцент кафедри археології та музеєзнавства
Н.с. Самойленко Любов Григорівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Директор Археологічного
музею
К.і.н., доц. Синиця Євген Валентинович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет.
Доцент кафедри археології та музеєзнавства
Д.і.н., проф. Ставнюк Віктор Володимирович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет.
Завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків
Д-р, проф. Хафнер Альберт, Бернський університет (Швейцарія), іс торико-філософський факультет. Дирек тор Інс титуту археологічних
наук
Д-р, проф. Шміт Мажена, Археологічний музей м.Познань (Польща). Директор
РЕДАКЦІЙНА РА Д А :
Гладких Михайло Іванович, Шидловський Павло Сергійович, Рижов Сергій Миколайович,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка (редактори та упорядники збірки)
М.н.с. Пічкур Євген Вікторович, Археологічний музей Інституту археології НАН України (відповідальний за випуск)
Н.с. Чимирис Маргарита Володимирівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Н.с. Цвіркун Остап Ігорович, Національний музей історії України
PhD, н.с. Летісія Демей, Національний музей природничих наук (Франція)
Д.і.н., с.н.с. Степанчук Вадим Миколайович, Інститут археології НАН України
К.б.н., п.н.с. Чорний Микола Гаврилович, Шевченківський національний заповідник
К.і.н., н.с. Яневич Олександр Олександрович, Інститут археології НАН України
РЕДКОЛЕГІЯ ВИПУСКУ:
VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Збірка наукових статей. К.: Центр палеоетнологічних досліджень, 2020, 168с.
DOI:10.37098/VA-2021-13
Збірку наукових праць присвячено вісімдесятиріччю проф. Михайла Івановича Гладких, відомого
українського археолога, історика первісності, викладача та вченого світового рівня. Проблематика збір-
ки пов’язана із сферою наукових розробок ювіляра – взаємодії людини та середовища за первісної доби.
Статті присвячені сучасним дослідженням та інтерпретаціям житлового простору в первісних культурах
Європи, як системі адаптації людини до змінних природних умов. Запропонована збірка буде корисною
для всіх, хто цікавиться первісною історією, археологією та палеоекологією Європи – археологам, пре-
історикам, палеогеографам, історикам-краєзнавцям, етнографам, музейним працівникам, дослідникам
культурної спадщини, студентам вищих навчальних закладів.
Зареєстровано
Міністерством юстиції України
Свідоцтво про державну реєстрацію
КВ №24467-14407ПР від 04.06.2020
Засновник та видавець
ГО «Центр палеоетнологічних досліджень»
Код за ЄДРПОУ №39633961
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи
до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і
розповсюджувачів видавничої продукції ДК №7181
від 05.11.2020
Україна, 02156, Київ, вул. Мілютенка, 15а, 160
Підписано до друку 9.12.2021.
Формат 60 × 84/8. Гарн. Liberation Sans.
Папір офс. Друк офс.
Ум.-друк. арк. 19.40. Обл. вид. арк. 19.52. Тираж 300 екз.
Надруковано ФОП Гузік О.М.
Реєстраційний номер №2705814113
м. Київ, вул. Б. Гаврилишина, 16
Тел.: 338-16-61
VITA ANTIQUA №13, 2021 ISSN 2522-9419 (online)
ISSN 2519-4542 (print)
© VITA ANTIQUA
© Автори статей, 2021
http://vitaantiqua.org.ua http://vovkcenter.org.ua/
E-mail: th.vovk.center@gmail.com
Prof., Dr. (History) R ostyslav V. Terpylovskyi, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Faculty of History (Ukraine)
(Chairman of the Editorial Board). Head of Department of Archaeology and Museum Studies
Associate Prof., Ph.D. Pavlo S. Shydlovskyi, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Faculty of History (Ukraine)
(executive editor). Associate professor of the Department of Archaeology and Museum Studies
Prof., Dr. Mykhailo I. Gladkikh, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Faculty of History (Ukraine) Professor
Prof., Dr. Albert Hafner, University of Bern, Faculty of Philosophy and History (Switzerland) Director of the Institute of Archaeological
Sciences
Dr., senior research fellow Svitlana V. Ivanova, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine
Prof., Dr. Sławomir Kadrow, Institute of Archaeology, Rzeszów University
Prof., Dr. (History) Valerii P. Kapeliushnyi, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Faculty of History (Ukraine)Head of the
Department of Ethnology and Local History
Prof., Dr. Marylène Patou-Mathis, Muséum national d’histoire naturelle (National Museum of Natural History, France) Research
director at CNRS, Directrice adjointe de l’UMR 7194
Associate Prof., Ph.D. Stéphane Péan, Muséum National d’Histoire Naturelle (National Museum of Natural History, France)
Département Homme & Environnement
Associate Prof., Ph.D. Serhii M. Ryzhov, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Faculty of History (Ukraine) Associate professor
of the Department of Archaeology and Museum Studies
Liubov H. Samoilenko, Taras Shevchenko National University of Kyiv (Ukraine), Director of Archaeological Museum
Associate Prof., Ph.D. Yevhenii V. Synytsia, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Faculty of History (Ukraine) Associate
professor of the Department of Archaeology and Museum Studies
Prof., Dr. (History) Viktor V. Stavniuk, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Faculty of History (Ukraine) Head of the
Department of Ancient and Medieval History
Prof., Dr. Marzena Szmyt, Poznań Archaeological Museum (Poland) Director
EDITORIAL COUNCIL:
Mykhailo I. Gladkikh, Pavlo S. Shydlovskyi, Serhii M. Ryzhov,
Taras Shevchenko National University of Kyiv (editors and compilers of the collection)
Research fellow Yevhen V. Pichkur, Archaeological Museum of Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine (responsible for the volume)
Research fellow Marharyta V. Chymyrys, Taras Shevchenko National University of Kyiv
Research fellow Ostap I. Tsvirkun, National Museum of the History of Ukraine
Research Fellow, Ph.D. Laëtitia Demay, Muséum national d’Histoire naturelle (France)
Senior Research Fellow, Dr. Vadym M.Stepanchuk, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
Leading Researcher, Ph.D. Mykola H.Chornyi, T.Shevchenko National Reserve
Research Fellow, Ph.D. Olexander O.Yanevich, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
EDITORIAL BOARD OF THE VOLUME:
VITA ANTIQUA, 13. Dwellings of Prehistoric Europe: social adaptations in variable environments.
Collection of scientic articles. Kyiv: Center for Paleoethnological Research, 2021, 168pp.
DOI:10.37098/VA-2021-13
The collection of scientic works is dedicated to the eightieth anniversary of Prof. Mykhailo I.Gladkykh, a
well-known Ukrainian archaeologist, prehistorian, teacher and world-class scientist. The issue of the collection
is related to the eld of scientic research of the jubilee – the interaction of human and the environment in
prehistory. The articles are devoted to modern research and interpretations of living space in the prehistoric
cultures of Europe, as a system of human adaptation to changing natural conditions. The proposed collection
will be useful for anyone interested in the prehistory, archaeology and paleoecology of Europe – archaeolo-
gists, prehistorians, paleogeographers, local historians, museum workers, cultural heritage researchers, and
students of higher education.
Registered
Ministry of Justice of Ukraine
Certicate of registration
КВ №24467-14407ПР from 04.06.2020
Founder and publisher
NGO Center for Paleoethnological Research
Unied State Register №39633961
Certicate of inclusion in the State Register of Publishers,
Manufacturers and Distributors of Publishing Products
ДК №7181 dated 05.11.2020
Ukraine, 02156, Kyiv, Milyutenko str., 15a, 160
Підписано до друку 9.12.2021.
Формат 60 × 84/8. Гарн. Liberation Sans.
Папір офс. Друк офс.
Ум.-друк. арк. 19.40. Обл. вид. арк. 19.52. Тираж 300 екз.
Надруковано ФОП Гузік О.М.
Реєстраційний номер №2705814113
м. Київ, вул. Б. Гаврилишина, 16
Тел.: 338-16-61
VITA ANTIQUA №13, 2021 ISSN 2522-9419 (online)
ISSN 2519-4542 (print)
© VITA ANTIQUA
© Authors of articles, 2021
http://vitaantiqua.org.ua/en/main http://vovkcenter.org.ua/en/main/
E-mail: th.vovk.center@gmail.com
Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
55
На сучасному рівні розвитку науки про палео-
літ, основним критерієм для визначення куль-
турної своєрідності пам’яток виступають тех-
нологічні аспекти – традиції обробки крем’яної
сировини, що відображаються у застосуванні ха-
рактерних особливостей первинної та вторинної
обробки сировини, стратегій її відбору і підбору
заготовок для подальшого використання та ви-
готовлення знарядь. Так, М.І. Гладких вказує, що
«археологічні культури … виділяються перш за
все на підставі окремих особливостей техніко-
типологічних традицій виготовлення кам’яних
знарядь, тих традицій, що не пов’язані з особли-
востями господарської діяльності і зумовлені
спільністю історико-культурного розвитку їх носі-
їв» (Гладких 1991, с. 25). З метою визначення сту-
пеню спорідненості археологічних пам’яток між
собою важливим є вивчення крем’яних колекцій,
що походять з відносно закритих археологічних
комплексів і які можуть виступати еталонними
для проведення порівняльного аналізу декількох
індустрій. У даній статті наводиться технологічна
характеристика крем’яного комплексу окремого
об’єкту, отриманого в результаті останніх розко-
пок з заповнення четвертого житла Межиріцько-
го верхньопалеолітичного поселення.
Межиріцька стоянка – унікальна археологічна
пам’ятка світового рівня, дослідження якої прово-
дяться з 1966 року, і яка не втратила свою цінність
в якості наукового джерела для розкриття ши-
рокого кола питань, зокрема взаємозв’язку при-
роди і суспільства в епоху первісності. Пам’ятки
палеолітичної доби із залишками архітектури
з кісток мамонта – визначне явище з точки зору
джерелознавства для вивчення та інтерпретації
первісного господарства, соціальної структури
та світоглядних уявлень мисливських суспільств
(Гладких 1991; ред. Станко 1997, с.58-113). На те-
риторії України такі стоянки розташовуються у Се-
редньому Подніпров’ї по річках Удай (Гінці), Супій
(Добранічівка), Десна (Мізин) та Рось (Межиріч),
відносяться до епіграветської технологічної тра-
диції та датуються у відносно вузьких хроноло-
гічних межах 19-17тис. рр. тому (calBP) (Нужний
2015, с.210-214; Чабай та ін. 2020; Шидловський
Vita Antiqua № 13 2021 pp.
DOI:10.37098/VA-2021-13-55-86
ISSN 2522-9419 (online)
ISSN 2519-4542 (print)
, старший науковий співробітник Національного музею історії України, вул.Володимирська, 2, Київ, 25025, Україна;
аспірант Києво-Могилянської академії; ORCID: 0000-0002-3265-2471, e-mail: ostaptsvirkun@gmail.com
, к.і.н., доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 64, Київ,
01601, Україна; ORCID: 0000-0001-6771-812X, e-mail: prehist@knu.ua
, лаборант, аспірант Інституту археології НАН України, просп. Героїв Сталінграда 12, Київ, 04210, Україна;
ORCID: 0000-0003-0855-3219, e-mail: ddi18@knu.ua
, аспірант Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 64,
Київ, 01601, Україна; ORCID: 0000-0002-4177-5246, e-mail: margochimiris@gmail.com
Стаття присвячена публікації окремого археологічного об’єкта, який було виявлено під час розкопок четвер-
того житла Межиріцької стоянки у 2018-2020 роках – кременеобробної майстерні Точок1. Подається типолого-
статистичний та технологічний аналіз крем’яних виробів на тлі загальної статистики крем’яного набору четвер-
того господарсько-побутового комплексу. Аналіз поширення знахідок разом з стратиграфічними спостережен-
нями дозволяють стверджувати як мінімум два рівні проживання в житлі. Планіграфічні особливості дослідженої
в житлі траншеї з Точком1 демонструють функціональну спеціалізацію різних ділянок внутрішнього простору та
знаходять певні аналогії в інших об’єктах межиріцької індустрії епігравету.
: Епігравет, пізній палеоліт, господарсько-побутовий комп лекс, точок, технологія кре мнеобробки.
© ЦвіркунО.І., ШидловськийП.С.,
ДудникД.В., ЧимирисМ.В., 2021
Остап Цвіркун, Павло Шидловський, Діана Дудник, Маргарита Чимирис
Vita Antiqua №13 2021
56
2020, с.28-96). Назва поселення стала епонімною
для низки епіграветських стоянок Середнього
Подніпров’я, що за характерними особливостями
матеріальної культури об’єднуються дослідника-
ми у межиріцьку культуру або індустрійну тради-
цію, репрезентовану пам’ятками Гінці, Добрані-
чівка, Семенівка І-ІІІ та Бужанка ІІ, розташовани-
ми на дніпровському лівобережжі (Гладких 1977,
с.140-142; Нужний 2002; Nuzhnyi 2008, с.98-110).
У 1966-1974рр. Межиріцька стоянка досліджу-
валась академіком І.Г.Підоплічком, який відкрив
та повністю розкопав три житла побудовані з ви-
користанням мамонтових кісток (рис.1:1). Під час
цих робіт об’єктами досліджень стали виключно
житлові споруди давніх мешканців, у той час як
сам культурний шар, виробничі ділянки та госпо-
дарські об’єкти не викликали достатньої уваги з
боку спеціалістів (Пидопличко 1969; 1976). Впер-
ше на своєрідність крем’яного інвентарю Межи-
ріцької стоянки звернув увагу М.І.Гладких. В ре-
зультаті детального аналізу крем’яного комплек-
су першого господарсько-культурного комплексу
(ГПК), вчений дійшов висновку про спорідненість
Межиріча з такими пам’ятками кінця верхнього
палеоліту, як Гінці, Бугорок та Добранічівка. Осо-
бливості крем’яного виробництва Межиріча до-
зволили М.І.Гладких віднести цю пам’ятку до єди-
ної генетичної лінії розвитку з пізньограветськи-
ми стоянками Погон, Клюси та ПушкаріІ (Гладких
1971, с.62-63).
Важливим для розуміння технології креме-
необробки пам’ятки є роботи присвячені типо-
логії та технології різних ГПК. Так, Д.Ю. Нужним
та П.С. Шидловським проведено порівняльний
аналіз статистичних даних для різних об’єктів
першого ГПК – житла№1, ями №7 та виробничої
майстерні (точка), що розташовувалась на краю
зазначеної ями (Komar et al. 2003, c.264-265; Нуж-
ний, Шидловський 2009; Нужный, Шидловский
2011; Nuzhnyi, Shydlovskyi 2015). В.М.Лозовським
та О.В. Лозовською було проведено технологіч-
ний аналіз пластинчастих сколів першого, дру-
гого та третього комплексів за методикою, роз-
робленою Е.Ю. Гирею (Лозовський, Лозовська
2010; Lozovsky, Lozovskaya 2014). Подано статис-
тичні та технологічні характеристики крем’яного
комплексу другого ГПК (Нужний 2014). Вагомим
результатом проведених досліджень стало визна-
ння технологічної єдності всіх трьох досліджува-
них комплексів.
Однак, важливою пересторогою для проведен-
ня технологічного аналізу цих колекцій є почат-
кова неповність вибірки матеріалів, що походять
з розкопок 1966 – 1974рр. Сучасні дослідження
пам’ятки в межах першого, другого та третього
ГПК доводять низьку якість фіксації археологіч-
ного матеріалу. На низці ділянок цих комплексів
культурний шар фіксується нижче рівня долівки
розкопів І.Г.Підоплічка, що свідчить про неповну
розборку антропогенних відкладів на площах цих
ГПК. Швидкий темп досліджень, що були спрямо-
вані на розкриття житлових конструкцій (кожне
житло розкопувалось за один-два польових сезо-
ни в середньому) призводило до втрати значної
кількості матеріалів – суттєва кількість крем’яних
виробів походить з відвалів та засипки розкопів
№№1, 2 та 3. Зрозуміло, що втрачались переваж-
но дрібні вироби – мікропластини, пластинки, мі-
кроліти – які є дуже інформативними з точки зору
відтворення первинної техніки отримання сколів
та вторинної техніки виготовлення вкладнів для
мисливської зброї.
Така неповність вибірки може створити значні
викривлення в статистиці та призвести до хиб-
них висновків про характер технології кремене-
обробки мешканців стоянки. Так, В.М.Лозовський
та О.В. Лозовська вбачають наявність значних
паралелей в технології отримання пластинчас-
тих сколів Межиріча з граветом Костьонківсько-
Борщівского району та пов’язують з традицією
кременеобробки стоянки Костьонки 1/1, вказу-
ючи, разом з тим, на певні особливості в техно-
логічних методах (Лозовський, Лозовська 2010;
Lozovski, Lozovskaya 2014).
З цієї причини, на поточний момент вкрай важ-
ливим є проведення аналізу колекцій, які похо-
дять з сучасних досліджень пам’ятки, що ведуться
з виконанням необхідних методичних вимог до
польових робіт, включаючи обов’язкову промив-
ку всіх антропогенних шарів стоянки. Така мож-
ливість з’явилася 2018 – 2021 рр., коли було по-
новлено дослідження внутрішнього заповнення
четвертого житла.
’
У зв’язку з понад півстолітнім дослідженням
пам’ятки, виділяється декілька етапів вивчення
стоянки, що характеризуються особливостями в
методологічних підходах та методиці досліджен-
ня, у виборі об’єктів для вивчення та різним сту-
пенем інформативності отриманих результатів
(Дудник 2017). Початок вивчення четвертого гос-
подарсько-побутового комплексу пов’язаний з
другим етапом дослідження, що тривав з 1976 по
1989 рр. Розкопки стоянки та міждисциплінарні
дослідження на ній проводилися групою україн-
ських та російських спеціалістів (Н.Л. Корнієць,
А.А. Величко, Ю.М. Грибченко, Е.М.Зеліксон) під
керівництвом М.І.Гладких, завідувача кафедри ар-
хеології, етнографії та музеєзнавства Київського
державного університету. Результатом цих робіт
стало відкриття у 1976-1978рр. четвертого житла
з кісток мамонта та цілої низки ям і ділянок куль-
Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
57
турного шару (Гладких, Корнієць 1979; Корниец,
Гладких та ін. 1981) (рис.1: 2).
У 1976р. методом буріння було відкрито потуж-
не скупчення мамонтових кісток, які супроводжу-
вались обробленим кременем та вугіллям. Одразу
було зроблене припущення про відкриття нового–
четвертого господарсько-побутового комплексу
Межиріцької стоянки (Гладких, Корниец 1977, с.14-
15). У наступні роки рештки житла були розкриті
ззовні та залишені на місці з метою майбутнього
ретельного вивчення та музеєфікації (Гладких, Кор-
ниец 1979; Гладких, Корниец 1982, с.6).
М.І. Гладких вперше з’ясував багатошаровий
характер стоянки. Так, на південь від розкрито-
го четвертого житла було виявлено два окремих
культурні горизонти, нижній з яких пов’язувався
з етапом будівництва житла, а верхній співвідно-
сився із заключним етапом поселення. Стериль-
ний прошарок між культурними нашаруваннями
становив близько 10–20см. Наявність двох куль-
турних шарів, за думкою дослідника, свідчить про
переривчастість у використанні поселення давні-
ми мешканцями. Важливим є висновок про необ-
хідність перегляду уявлення про осілий характер
життя мисливців на мамонтів, яке склалось під
враженням від монументальності споруд з кісток
мамонта. Дослідник висунув тезу про тимчасове
та періодичне перебування мисливських колек-
тивів на одному й тому самому місці (Гладких, Кор-
ниец 1979, с.6, 11-13).
У звітах М.І. Гладких наводить дані по крем’я-
ному набору, що походить з двох культурних ша-
рів, які оточують четверте житло. Досліджуючи
крем’яний інвентар четвертого ГПК, вчений вказав,
що морфологічно крем’яні вироби цього комплек-
су відповідають типам, що були виявлені на інших
ГПК поселення (Гладких, Корниец 1982, с.9-15).
Аналізуючи колекції з розкопок Мізина, Межи-
річа та Добранічівки, дослідник вказав на спо-
рідненість останніх двох пам’яток у порівнянні з
Мізином та висунув тезу про побутування двох
синхронних археологічних культур в рамках
пізньольодовиків’я Середньої Наддніпрянщини
(Гладких 1977, с. 140-142; 1991, с. 23-25). Пізніше
М.І. Гладких опублікував статистичні дані по чо-
тирьом господарсько-побутовим комплексам
Межи річа, станом на 1984 рік. Не зважаючи на те,
що на той момент заповнення четвертого житла
не досліджувалось, кількість виробів з площі цьо-
го ГПК вже нараховувала близько 6 тисяч знахідок
(Гладких 2001, с.20-21). З поданої статистики при-
вертає увагу схожість співвідношень між осно-
вними категоріями виробів з вторинною оброб-
кою між всіма комплексами: домінуючим типом
знарядь виступають різці, переважна більшість
яких є боковими ретушними. Другою категорією
за кількістю належить скребкам і третє місце за-
ймають різноманітні мікроліти з притупленим
краєм. М.І.Гладких вказував, що матеріали окре-
мих ГПК можливо розглядати як самостійні і по-
вноцінні складові в межах колекції всієї пам’ятки.
Тому типолого-статистичне порівняння інвента-
рю різних ГПК можна вважати рівнозначним зі-
ставленню двох відокремлених однокультурних
пам’яток, що відкриває можливості для пошуку
об’єктивних критеріїв визначення археологічних
культур (Гладких 1989, с.25).
Наступний етап дослідження стоянки
пов’язаний з роботами групи Н.Л. Корнієць, до
якої входили російські та американські вчені. Під
час цих досліджень пам’ятки у 1987-1994рр. екс-
педицією Інституту геологічних наук було розі-
брано заповнення в деяких господарських ямах
та на території виробничого центру на південь
від житла (Корниец 1994, с. 3-18). На противагу
М.І.Гладких, Н.Л.Корнієць стверджувала тезу про
одношаровість пам’ятки (Корниец 1993, с.9; 1994,
с. 9). Дослідниця вказує, що більшість крем’яних
виробів походить з «топталища» на південь від
четвертого житла (Корниец 1995, с. 22). Цю ді-
лянку насиченого культурного шару М.І.Гладких
називав «виробничим центром». Подаючи ін-
формацію про крем’яні вироби, не відбувалось
розрізнення матеріалів, що походять з різних
об’єктів та прошарків. Однак, в зв’язку з тим, що
дослідницькі роботи проводились переважно
навколо четвертого житла та в межах четвертого
ГПК, це дозволяє розробити загальну статистику
крем’яних матеріалів, що походять з четвертого
ГПК, виключаючи вироби безпосередньо з запо-
внення житла.
Опис частини крем’яних артефактів, що похо-
дять з цього ГПК (1992р.) здійснено Н.К.Гаврило-
вим. Дослідник виділив два типи та три різновиди
кременевої сировини – практично всі вироби ви-
готовлено з галькового кременю чорного кольо-
ру, невелика кількість представлена виробами
з сіро-коричневого та темно-коричневого ко-
льорів. Наявні предмети, що характеризують всі
стадії первинного розщеплення кременю – від
пренуклеусу до дрібних відщепів та мікроплас-
тин. Вторинна обробка на пам’ятці представлена
лусочками та різцевими сколами. Дослідник звер-
нув увагу на невеликі пропорції нуклеусів (Гаври-
лов 1993, с.23-24).
Завдяки впровадженню методу флотації вда-
лось отримати також мікродебітаж, аналіз якого
був проведений групою американських спеці-
алістів. Вдалося встановити наявність чотирьох
різновидів мікрокварцитної сировини:
Тип 1 – 64,1% інвентарю. Темна порода з сіро-
коричневими, зелено-сірими, середньо-сірими
та синюватими відтінками. А) прозорий коричне-
во-сірий з дещо великими радіальними сферами
Остап Цвіркун, Павло Шидловський, Діана Дудник, Маргарита Чимирис
Vita Antiqua №13 2021
58
халцедону. Б) прозорий з темними коричнево-
чорними органічними прожилками, схожими на
коріння рослин.
Тип 2 – 22,3% інвентарю. Світло-сіра прозора
порода. А) прозорий розовий мікрокварцитний
кремінь з вкрапленнями халцедону. Б) прозорий
ліловий мікрокварцитний кремінь з вкраплення-
ми халцедону та карбонатних скам’янілостей.
Тип 3 – 11,8% інвентарю. Прозорий матеріал
середньо-жовто-коричневий до темно-жовто-
коричневого. Прозорий безбарвний мікроквар-
цитний кремінь з темно-коричневими до чорних
вкрапленнями органіки.
Тип 4 – 1,8% інвентарю. Світло-коричнево-сірий
матовий матеріал. Цей тип можливо є менш якіс-
ним варіантом одного з попередніх трьох типів.
Аналіз дебітажу вказує на застосування плас-
тинчастої техніки розколювання, добування плас-
тин та відщепів з прямоплощадкових нуклеусів з
пласкою площадкою (Адовасио и др. 1993, с.32-
34). Ці висновки було підтверджено в результаті
проведеного групою дослідників технологічно-
го аналізу крем’яних колекцій з розкопок 1993-
1994 рр. (Карр и др. 1994; Карр 1995, с. 58-66).
Ними було виділено 5 типів кам’яної сировини,
однак наявність галькової кірки свідчить про ви-
користання галькового кременю в якості осно-
вної сировини для виготовлення виробів (Карр и
др. 1994, с.27).
За даними цих дослідників, більша частина ви-
робів представлена пластинами. Завершені зна-
ряддя сформовані на проксимальних та середин-
них фрагментах пластин (69%), утилізовані сколи
також представлені цілими пластинами або їхні-
ми дистальними фрагментами.
Відсоткове співвідношення знарядь та утилі-
зованих сколів за типами сировини пропорційно
співвідношенню різновидів кременю на стоян-
ці. Єдиним виключенням є молочно-оливковий
халцедон. Не дивлячись на те, що вироби з ньо-
го представлені невеликою кількістю, більшість з
них використовувалось в якості знарядь.
В більшості випадків (60%), залишки ударних
площадок на виробах пласкі та утворюють го-
стрий кут з поверхнею сколювання. 72% виробів
мають паралельні негативи сколів на дорсальних
поверхнях, орієнтовані перпендикулярно від-
бивній площадці. У 10% виробів негативи сколів
спрямовані з обох кінців, вказуючи на те, що для
їхнього виробництва застосовувались нуклеуси з
протилежними площадками. Більшість сколів три-
кутні (39%) та трапецієподібні (14%) в попереч-
ному перетині. Такі форми поперечного перетину
отримуються з підготовленого нуклеуса, що має
пласку ударну площадку, яка утворює гострий
кут з площиною сколювання. Підготовка ударних
площадок нуклеусів мінімальна і на 57% виробів
представлена глибокими негативами дрібних
сколів. Вони могли виникнути при затиранні краю
площадки абразивом в напрямку від площини
сколювання до площадки нуклеуса. Сліди більш
систематичної підготовки відбивної площадки ну-
клеусів у вигляді затирання виявлені на 20% ви-
робів. З іншого боку, 20% виробів взагалі не несе
слідів будь-якої підготовки ударної площадки. На
29% виробів присутні залишки галькової кірки,
які часто займають в середньому більше полови-
ни дорсальної поверхні виробу.
Такі характеристики кременеобробки свідчать
про процес розколювання нуклеуса спрямований
на отримання пластинчастих заготовок, що вико-
ристовувались в якості знарядь або заготовок для
них. Наявність сколів оновлення відбивної пло-
щадки свідчить про те, що на стоянці відбувався
повний цикл первинного розщеплення.
Для встановлення первинних розмірів нукле-
усів та розмірів сколів «бажаних» для обробки
та використання в якості знарядь, дослідниками
було проведено вимірювання цілих та необро-
блених сколів. Для зламаних та необроблених
виробів враховувалась тільки їхня ширина та тов-
щина. Цілі сколи мають довжину від 7 до 64мм.
Це вказує на те, що мінімальна первинна довжина
нуклеусів складала 64 мм. Приблизно 70% цілих
сколів довжиною більше 33мм було використано
в якості знарядь. Така довжина складає нижню
межу бажаної довжини знарядь.
З метою з’ясування просторової організації
крем’яного виробництва на стоянці, було вико-
ристано відсоткові показники кількості знарядь та
утилізованих сколів. Дослідження горизонтально-
го розподілу крем’яних знахідок вказує на те, що
в ямах знаходиться більше знарядь, ніж на інших
ділянках культурного шару. Крем’яні вироби з ям
вказують на діяльність, пов’язану з виробництвом
знарядь, їхнім переоформленням, а також з вики-
дом знарядь праці. Інші ділянки ГПК пов’язані ско-
ріш з виготовленням та переоформленням зна-
рядь (Карр 1995, с. 66). Трасологічний аналіз де-
кількох крем’яних виробів з четвертого ГПК було
проведено Б.Адамсом (Адамс 1994; 1995).
Загальну статистику по четвертому ГПК по-
дано у Таблиці 3. В даній таблиці представлено
сукупні дані по ГПК без розрізнення на окремі
об’єкти, адже інформацію про статистику по ямам
та «вироб ничим центрам» у звітах подано спора-
дично і не в повій мірі. Однак, більш якісний підхід
до польової фіксації матеріалу у1978-2006рр., в
порівнянні з розкопками перших трьох ГПК, відо-
бразився у значно більшій кількості крем’яних ви-
робів, що походять з четвертого комплексу. З цієї
причини вважаємо цілком доцільним викорис-
товувати ці дані для проведення повноцінного
типолого-статистичного аналізу (Корниец 1993;
Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
59
1994; 1995; Корниец, Сунцов, Соффер 1996; Кор-
ниец 2000; Гладких 2001; Нужний, Корнієць, Пеан
2004; Нужний та ін. 2006).
Залишки житла являють собою скупчення кіс-
ток мамонта у формі видовженого овалу розмі-
ром 5,85м х 4,62м, довга вісь якого орієнтована
із заходу на схід. Висота над рівнем давньої по-
верхні становила 0,6м, що добре простежується
за характером розташування кісток поза межами
споруди (рис.1: 3, 4). В якості основного матеріалу
для конструкції житла було використано великі
кістки мамонта, які складали функціонально різні
в архітектурному відношенні частини: виділяєть-
ся основа – «фундамент» – концентричне коло з
черепів мамонта та інших великих кісток, зовніш-
ня обкладка житла – лопатки, нижні щелепи, та-
зові, бивні тощо та перекриття житла, що впало
всередину конструкції і складалось переважно з
бивнів та пласких кісток (Гладких, Корниец 1979,
с.7-12; Гладких 1999).
Початок вивчення внутрішнього простору
житла слід віднести до 1983 р., коли в процесі
робіт експедиції під керівництвом Н.Л.Корнієць
з зовнішньої поверхні внутрішньої частини скуп-
чення було знято 25 бивнів з метою запобігання
їхньої руйнації під дією природних чинників. Слід
відзначити, що ці роботи не знайшли свого відо-
браження у наукових звітах, а інформація про ці
дії викладена у звіті за 1993 р. До того ж, зняття
бивнів з споруди аж ніяк не забезпечило їхню
збереженість, адже місце зберігання цих елемен-
тів житлової конструкції залишається невідомим:
вказується, що вони були залишені в с.Межиріч. У
цьому ж звіті описується, що під час робіт викону-
вався пошаровий фотоплан для фіксації розташу-
вання знахідок, однак серед наявної документації
такого плану не існує (Снидер 1994, с.41).
Не зважаючи на те, що об’єкт було залишено з
метою музеєфікації та для подальших досліджень
культурного шару всередині житла №4, в 1994 р.
розпочинаються розкопки у вигляді у вигляді
траншеї довжиною 5,5м та шириною 1м, розта-
шованої по довгій вісі житла з північного сходу на
південний захід, з серією мікротраншей 10х30см
до долівки об’єкта (Корниец, Сунцов, Соффер
1996, с. 21; Адовасио, Ленз 1996, с. 46). Ця тран-
шея проходить по лінії квадратів 332Б, 333 А, Б,
334 А, Б. Після розчистки було проведено точну
фіксацію виявлених кісток та бивнів, а також від-
битків раніше знятих бивнів (Корниец 1995, с.14-
16, Soer et al. 1997).
Дослідження 1994-1995 років внутрішньої час-
тини заповнення житла виявило низку цікавих
знахідок та об’єктів. Так, у центральній частині
траншеї, на кв.333Б на глибині – 405см зафіксо-
вано пляму, насичену зольними седиментами, що
в процесі розчистки була інтерпретована як вну-
трішнє вогнище. З півночі, півдня та заходу воно
було обмежене кісткою зі слідами вохри та де-
кількома бивнями в горизонтальному положен-
ні, які сформували своєрідну обкладку вогнища.
У той же час, на глибині – 411см було виявлено
горизонтально розташований ріг північного оле-
ня, фрагмент обпаленої кістки та крем’яний від-
щеп, відокремлені від нижнього рівня зольної
лінзи вогнища прошарком стерильного лесу, по-
тужністю 5-6 см. Ці знахідки, очевидно, залягали
на більш давньому рівні проживання у житлі, ніж
поверхня, пов’язана з зоною вогнища (Корниец,
Сунцов, Соффер 1996, с.20-21, Soer et al. 1997).
У північно-східній частині траншеї (ділянка
East) зафіксовано лопатку мамонта, фрагменти
інших кісток та бивнів мамонта, деякі з яких до-
вжиною більше 50 см. Поміж великими кістками
біля східної стінки житла було виявлено бивневий
наконечник розмірами 31см х 1,8 см, що лежав
під бивнем. Серед фауністичних решток виявлено
також анатомічно повний скелет песця (кв.334Б).
Окрім того, в кв.334А знайдено кам’яний абразив.
Подальші дослідження мікростратиграфії, а та-
кож горизонтального поширення знахідок в тран-
шеї доводить наявність як мінімум двох різноча-
сових поверхонь мешкання, пов’язаних, можли-
во, з декількома епізодами їхнього вичищення.
На існування двох різночасових поверхонь меш-
кання всередині житла 4 вказує й залягання зна-
хідок на двох різних рівнях, розділених відносно
чистим лесом. Різні рівні залягання знахідок було
зафіксовано в кв. 332Б, 334А. В останньому ква-
драті частина знахідок розміщувалась на глибині
від – 399 до – 403 см, в той час як інші знахідки
були відділені від верхніх прошарком стерильно-
го піску потужністю до 5 см та розташовувались
на глибині від – 406 до –411см. Яскраве свідчення
існування двох поверхонь проживання всередині
житла надали розкопки контрольної траншейки
на кв.333Б. Тут, на 6см нижче поверхні централь-
ного вогнища на глибині – 411,3см було виявлено
ріг північного оленя в горизонтальному положен-
ні разом з декількома дрібними кременями (Адо-
васио, Ленз 1996, с.46, Soer et al. 1997, p.58-61).
Незначну, однак суттєву кількість знахідок
було виявлено в північно-східному та південно-
західному кінцях траншеї вище рівня двох виді-
лених поверхонь мешкання. Ці знахідки залягали
в стерильному непофарбованому лесі між двома
тонкими прошарками піску. У західній частині
траншеї ці знахідки залягали на глибині від – 388
до – 393см, а у східній – від – 392 до – 396см. Авто-
ри дослідження вважають, що ці рештки пов’язані
з епізодами очистки або підмітання підлоги жит-
Остап Цвіркун, Павло Шидловський, Діана Дудник, Маргарита Чимирис
Vita Antiqua №13 2021
60
ла, коли сміття з центральної частини періодично
зміталось під стіни. В результаті цих робіт, Дж.Адо-
васіо та Б.Ленз доходять висновку, що житло мало
як мінімум два періоди мешкання (Адовасио, Ленз
1996, с.47, Soer et al. 1997, p.58-61).
Що стосується крем’яного комплексу четвер-
того житла, то Н. Л.Корнієць відмічались знахід-
ки лусочок, нуклеусів та фрагментів виробів в
кв.333Б та 334Б (Корниец 1995, с.15). Висловлю-
ється припущення, що знахідки нуклеусів та до-
статньо великої кількості сколів підживлення без
вторинної обробки свідчать про розщеплення та
переоформлення нуклеусів всередині житла. На
це також вказує присутність первинних сколів
серед знахідок з траншеї. Промивкою породи з
житла було також отримано значну кількість мі-
кродебітажу від розщеплення кременю (Корни-
ец, Сунцов, Соффер 1996, с.27-29). Разом з тим,
у житлі спостерігалась незначна кількість сфор-
мованих знарядь, в порівнянні з культурним ша-
ром за межами споруди. Такі спостереження до-
зволили зробити припущення, що виготовлення
крем’яних знарядь відбувалось всередині, в той
час як їхня більшість була використана та пере-
оформлена в процесі роботи за межами житла
(Корниец 2000, с.24).
Інформація про крем’яні вироби з заповнення
споруди також подається у звітах за 1998, 1999,
2003 та 2006 роки, коли в житлі проводились роз-
чистки та реставраційні роботи (Корниец, Сунцов
1999, с.21-22; Корниец 2000, с. 16; Нужний та ін.
2004; 2006).
Радіовуглецеве датування матеріалів четверто-
го комплексу вперше було проведено в Інституті
геохімії та фізики мінералів АН УРСР, які визначали
вік пам’ятки близько 18000 від наших днів. З точки
зору М.І.Гладких, таке датування значним чином
подавнює дійсний вік стоянки і пам’ятка має вік
молодший за 17000 від наших днів (Гладких, Кор-
ниец 1982). Наступні дослідження підтвердили
висновки М.І.Гладких, з огляду на серію дат, про-
ведену в різних лабораторіях, більшість з яких да-
тували пам’ятку в межах 15-го тисячоліття тому.
На 2021 рік ми маємо вісім радіокарбонових
дат, що походять з конструкції житла 4 та з приле-
глої території (табл.1). Серед цієї серії виглядають
неприйнятними дати, отримані в Київській лабо-
раторії, оскільки вони не вписуються у загальну
хроностраграфію пам’ятки (Haesaerts et al. 2015).
Натомість інші дати визначають вік житла та куль-
турного шару в межах від 15200 (SacA-14981) до
14 300 (GIN-2596) років від наших днів. Останні
AMS датування, отримані в ході виконання про-
екту ANR «Mammoth» (2005-2008), ще більше зву-
жують цей проміжок до 14790 – 14550 14С ВР, що
в календарних роках відповідає 16 296 – 15 486
років до н.е. (calBС) (табл.2).
Material 14C BP Cal age B
(OxCal 2020, 95%)
1 Культурний шар (1978) Горіла кістка 17855 ± 950 KI-1054 22166-17540 Гладких, Корниец, 1979,
с.16-17
2 Культурний шар (1978) Горіла кістка 18020 ±600 KI-1055 21329-18459 Гладких, Корниец, 1979,
с.16-17
3 житло 4 Горіла кістка 15242 ±1080 QC-900B 19791-14026 Гладких, Корниец, 1982,
с.18
4 житло 4 Горіла кістка,
мамонт 14300 ± 300 GIN-2596 16272-14692 Соффер 1993, с.25-26
5 4 ГПК, «топталище» (1984) OS 07-3
Вовк, стегнова 15210 ± 130 SacA-14981 16814-16303 Haesaerts et al. 2015
6кв. 323, північний край,
To-2 (2005-2008) Мамонт, стегнова 14550 ± 70 GrN-29876 16110-15486 Haesaerts et al. 2015
7кв. 344, південний край,
To-2 (2005-2008) Мамонт, стегнова 14560 ± 70 GrN-29877 16134-15501 Haesaerts et al. 2015
8кв. 344, південний край,
To-2 (2005-2008) Та ж сама (#7) 14790 ± 60 OxA-15587 16296-15979 Haesaerts et al. 2015
. 1. Наявні радіовуглецеві дати, отримані з житла 4 Межиріцької стоянки.
Table 1. Available 14C dates obtained from the Dwelling4 of the Mezhyrich settlement.
Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
61
EAST
В результаті руйнівних процесів природного
та антропогенного походження протягом 1980 –
2010рр., частина кісток, що складала конструкцію
житла зникла – була вкрадена, або вилучена в
процесі наукового дослідження (адже конструк-
ція знаходилась у відкритому стані починаючи з
1978 року). Однак ці процеси дозволили більш ре-
тельно поглянути на особливості розташування
кісток та конструктивні елементи. З’ясовано, що
«фундамент» споруди складався з черепів мамон-
та, встановлених по колу. Інколи в основу спору-
ди з внутрішньої сторони було вкопано трубчас-
ті кістки мамонта. Зовнішня обкладка пласкими
кістками, нижніми щелепами знаходилась за ме-
жами основи житла (рис.2: 1).
З огляду на руйнівні процеси, що негативно
впливають на стан збереженості кісткового мате-
ріалу, найбільш доцільним на поточний момент
є проведення реставраційних робіт збережених
елементів конструкції житла з залишенням на
місці. Паралельно необхідно проводити наукове
дослідження внутрішнього заповнення споруди
на сучасному науковому рівні. Такий підхід дозво-
лить з одного боку зберегти пам’ятку для експону-
вання і втілення плану по музеєфікації споруди, а
з іншого – отримати науково значиму інформацію,
яка поступово втрачається в результаті дії руйнів-
них процесів (Шидловський 2013; Самойленко,
Шидловський 2016).
У рамках виконання проекту ДФФД «Межирі-
цька стоянка: археологічні дослідження та му-
зеєфікація» та за підтримки проекту INQUA 1804
Mezhyrich International Archaeology Summer
School : interdisciplinary study of a late Pleistocene
site, у 2018р. розпочато нові дослідження внутріш-
нього заповнення четвертого житла (Shydlovskyi
et al. 2018; Шидловський, Пеан, Демей та ін. 2020;
Шидловський, Пеан, Езартс та ін. 2020). Першим
кроком після кількадесятилітньої перерви стала
горизонтальна зачистка траншеї, що була роз-
крита роботами Н.Л.Корнієць по довгій вісі жит-
ла з північного сходу на південний захід у 1994-
1995 рр. (рис. 2) (Корниец 1995, с. 14-16). У ре-
зультаті проведених робіт, було встановлено, що
траншея не розкопана по всій площі, а зупинена
на рівні залягання великих кіток, що робить пер-
спективним подальше дослідження внутрішнього
заповнення первісного житла. У 2018-2020рр. до-
слідження проводились у двох протилежних кін-
цях траншеї – південно-західному (ділянка West)
та північно-східному (ділянка East).
У ході розчищення виявлено кісткові рештки і
крем’яні вироби, що походять з заповнення жит-
ла. Вироби з органічних матеріалів, які походять
з ділянки East представлені кістками зі слідами
. 2. Каліброване датування решток четвертого житла Межиріцької стоянки (Bronk Ramsey 2021).
Table 2. Calibrated dating of the remains of the Dwelling4 of the Mezhyrich settlement (Bronk Ramsey 2021).
Остап Цвіркун, Павло Шидловський, Діана Дудник, Маргарита Чимирис
Vita Antiqua №13 2021
62
обробки та готовими виробами, серед яких ви-
окремлюється серія з трьох фрагментів обробле-
них ребер мамонта. Усі три вироби є дистальними
частинами поперечно надрізаних та зламаних
ребер; на їхній поверхні спостерігаються сліди
скобління. Один виріб (лопаточка) вирізаний з
мамонтового бивня. Кістяні знаряддя представле-
ні фрагментом голки з обточеної кістки дрібного
ссавця з повздовжньою канавкою на дистально-
му кінці. Як прикрасу можна інтерпретувати на-
мистину з повністю обточеного з усіх боків зуба
ссавця та з не наскрізним отвором. Крім описаних
знахідок, частина органічних решток має ознаки
обробки, серед яких: відщеп з кістки великого
ссавця, фрагменти обробленого бивню, надрі-
зані та зламані трубчасті кістки ссавців серед-
ніх розмірів зі слідами обробки в районі епіфізів
(Shydlovskyi et al. 2019).
Найбільш цікавим об’єктом виявленим у
кв.334Б та частково в прилеглих квадратах є То-
чок1 – місце обробітку кременю (рис. 2: 2). Цей
об’єкт являється компактним скупченням відхо-
дів крем’яного виробництва та декількох знарядь
праці. Зверху скупчення крем’яних виробів пе-
рекривались декількома дрібними фрагментами
кісток, частина з яких виявилась обробленими.
Під час роботи експедиції у 2018-2020рр. об‘єкт
вдалося повністю розібрати декількома рівня-
ми зняття. Пошарово було вилучено артефакти з
культурного шару як самого «Точка 1», так і част-
ково з квадратів де він знаходився, досліджено
стратиграфію та планіграфію об’єкта і культурно-
го шару квадратів 334А, Б таГ (рис.3-5).
EAST
При дослідженні кв.334Б було встановлено на-
ступну стратиграфію відкладів:
• Великі кістки та бивні залягають на різних рів-
нях і, скоріш за все є елементами конструкції,
що впала на відносно горизонтальну поверх-
ню. Вони прилягають не щільно одне до од-
ного, з лесовим матеріалом в проміжках між
ними. Найнижчі кістки лежать горизонтально
на глибині близько -400см, що вказує на те, що
цей завал впав на відносно рівну поверхню.
• Нижче вказаного завалу в лесовому контексті
поширюється прошарок білястого піску, який
має плавний нахил до центру жита. Якщо на
краю заповнення, безпосередньо поруч з че-
репом, що є елементом «цоколя», глибина за-
лягання цього піску становить -400 см, то за
метр ближче до центру житла ця глибина сягає
-410см.
• Одразу після піщаного прошарку поширю-
ються лінзи темно-сірого гумусованого лесу
з вкрапленнями вугілля та дрібних кісточок.
З цим прошарком пов’язується значна час-
тина археологічних знахідок, представлених
крем’яними та кістяними виробами, фауніс-
тичними рештками, шматочками вохри. На
кв. 334А на цьому рівні фіксувались рештки
фрагментів бивнів та горизонтальне роз-
міщення археологічних знахідок на глибині
-411/-413см (рис.4: 2).
• Нижче цього горизонту поширюється лесовий
шар з незначною кількістю знахідок – в ньому
зафіксовано невеликі лінзи піску, окремі фау-
ністичні рештки та горілі кісточки.
• Ще один гумусований прошарок з культур-
ними рештками та шматочками перепаленої
кістки та археологічного матеріалу поширю-
ється нижче згаданих верств. Він практично
з’єднується з верхнім гумусованим прошарком
на глибині -402см на краю заповнення, поруч з
цокольними черепами, але має значно стрімкі-
ший нахил до центру житла. На межі квадратів
334Б/334А глибина залягання цього прошар-
ку сягає -420см, і він розташовується на 10см
глибше від верхнього.
• Нижче цього горизонту до глибини -430 см
поширюється світло-жовтий лес з горизон-
тальними піщаними прошарками, вапнякови-
ми конкреціями та марганцевими стяжіннями
(рис.5).
Таким чином, з огляду на досліджену страти-
графію ділянки East, можливо вирізнити три давні
поверхні, які маркуються горизонтальним заля-
ганням матеріалу: нижній (більш давній) куль-
турний прошарок, який має значний нахил до
центру житла, верхній культурний прошарок, та
субгоризонтальний рівень завалу кісток на етапі
руйнування житла. Однак, ми далекі від думки, що
подібна стратиграфічна картина буде характер-
ною для всієї площі заповнення споруди, адже ми
маємо справу з житловим об’єктом, в якому відбу-
валась активна господарська діяльність мешкан-
ців, і долівка (долівки) якого постійно піддавалась
динамічним перетворенням в ході експлуатації.
Відходи крем’яного виробництва переважно
концентрувалися в центральній частині квадра-
та 334 Б та в його південному куті, на кордоні з
кв.334Г (Рис.3-4). Вони утворюють два мікроскуп-
чення, кожне з яких містило значну кількість лусо-
чок, пластинчастих напівфабрикатів, відщепів та
поодинокі нуклеуси. У центральній частині квадра-
та скупчення безпосередньо межує з черепами,
покладеними в основу споруди. Південне мікро-
скупчення перекривалось декількома невеликими
фрагментами кісток і межувало з лопаткою моло-
дого мамонта, на поверхні якої наявні сліди розпи-
су вохрою (http://vovkcenter.org.ua/en/3d-models/).
На іншій площі квадрата знахідки поширюва-
лись без помітних концентрацій, але все ж доволі
Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
63
щільно, у порівнянні з південно-західною ділян-
кою траншеї. Поширення знахідок по вертикалі
фіксує кілька поверхонь залягання, з поступовим
пониженням з північного заходу на південний схід
в межах ділянки. Так, артефакти, знайдені в східно-
му куті ділянки Еast, розташовуються починаючи з
глибин -408/-410см, в той час як в основній кон-
центрації лусочок в південному куті глибина сягає
-415/-416см. На цьому рівні відходи виробництва
залягали у сіруватому піску, який досить помітно
виділявся на тлі лесової долівки траншеї, що дало
можливість припустити наявність тут штучного
заглиблення (рис. 4: 1). Проекція вертикального
поширення знахідок у точку на стратиграфію ді-
лянки East засвідчило розташування виробів на
двох різних поверхнях (рис.5: 2). Таке поширення
виробів у точку по вертикалі свідчить, що накопи-
чення археологічного матеріалу відбувалось нео-
дноразово – як мінімум два рази. Південне мікро-
скупчення можливо пов’язати з нижнім культур-
ним горизонтом в житлі, а східне мікроскупчення
за глибинами залягання основної кількості мате-
ріалу (-411/-413см) чітко співвідноситься з верх-
нім культурним горизонтом. Такий характер від-
кладів свідчить про єдиний патерн використання
цієї ділянки в різні епізоди функціонування житла.
’ 1
Загалом, з ділянки вдалося отримати 1250
крем‘яних виробів (З них 533 — це лусочки), у
тому числі низку знарядь, нуклеусів та їхніх улам-
ків і велику кількість технічних відходів від роз-
щеплення кременю, а також кістки тварин, у тому
числі перепалені, вохру і низку мінералів черво-
ного й сірого кольорів.
Сировина, з якої зроблена абсолютна біль-
шість артефактів з об’єкта, представлена пере-
важно «канівським» кременем, що походить з те-
риторії Канівських дислокацій і виходи якого за-
фіксовані, приблизно, за 12км на схід від стоянки
у Мар’їному яру.
Загалом, з Точка1 походить лише 19 виробів з
вторинною обробкою та відходи виробництва –
350 відщепових, 276 пластинчастих, 407 лусочок,
9 нуклеусів (у тому числі три уламка) та 9 різцевих
сколів.
З шести визначених нуклеусів, переважають
(4 екз.) двоплощадкові призматичні зустрічного
сколювання і тільки два вироби належать до од-
ноплощадкових (рис.6: 2, 5). Площадки нуклеусів
сформовані одним / декількома широкими скола-
ми, в двох випадках — фасетовані. Усі двоплощад-
кові є сильно зредукованими, варіюють в межах
27-34см по довжині, а один взагалі досить мініа-
тюрний, розмірами 2,5х1,8х1,6см (рис.6: 1, 3-4, 6).
Зазвичай, ці нуклеуси мають одну пряму пло-
щадку, а іншу – скісну відносно фронту розще-
плення. Обидва одноплощадкових мають гладку
нефасетовану площадку з редукцією карнизу, в
одному випадку пряму, в іншому – скісну. Розміри
одноплощадкових (66 та 42мм по довжині) дещо
більші за двоплощадкові.
Серед 350екз. виявлених відщепів (54,4% від
відходів) 258 вторинні (40,1% від крем`яних арте-
фактів) 92 — первинні (14,3%), 18 (2,8%) підпра-
вок площадки нуклеусів та один уламок нуклеуса.
Загалом, серед виявлених відщепів 51,7% цілих,
13,43% дистальних, проксимальних 16,5%, меді-
альних 7,7% частинок та 9,43% уламків (табл. 4.1).
За огранкою по дорсальній поверхні переважа-
ють повздовжні 40,3%, бокові становлять 20% та
первинні 26,3% (табл. 4.2). За характером закін-
чень: прямих 34,5%, заломів 27,6%, пірнаючих
12%, зубчастих 6%, пероподібних 20% (табл. 4.3).
За типом площадок: точкових 34%, лінійних 26%,
пласких 22%, первинних 10%, двогранних 6%, ба-
гатогранних 1% (табл. 4.4).
Знайдено 276 пластинчастих заготовок, серед
яких переважають пластини – 99 екз. (35,9%), в
меншій мірі наявні пластинки – 98 екз. (35,5%) та
79 екземплярів (28,6%) мікропластин (табл. 5.1).
Серед виявлених пластин цілих 27%, дистальних
20%, проксимальних 32% та 20% медіальних фраг-
ментів (табл. 5.2). Найбільша кількість пластин з
повздовжньою огранкою дорсальної поверхні
35,4%, досить багато біповздовжніх 9%, первинних
5%, 14% первинні-повздовжні, реберчастих 9% а
також 4% сколів які поєднують реберчасту і пер-
винну ограну, 2% реберчасту і біповздовжню, 2%
реберчасті-безсистемні, 5% повздовжні- бокові,
4% первинні-бокові, 1% протилежно-повздов-
жня, 2% безсистемні, 4% бокові, 1% протилежно-
бокова, 2% протилежних. Важливо зазначити, що
шість сколів є оновленнями відбивної площадки
нуклеусів (табл. 6.1). За кількістю основних негати-
вів на дорсальній поверхні пластини поділяються
на двогранні — 37%, тригранні — 35%, чотири-
гранні — 16%, одногранні — 6% (83% з яких –
первинні), інші — 7% (табл. 7.1). За характером за-
кінчень: прямих 18,2%, пірнаючих 15,9%, заломів
36,4%, пероподібних 29,6% (табл. 8.1). За типом
площадок: точкових 31%, лінійних 31%, пласких
15,6%, первинних 5,2%, двогранних 10,4%, багато-
гранних 3,5%, зруйнованих 3,5% (табл. 9.1).
Підготовка ударних площадок нуклеусів міні-
мальна. Абразивна підправка площадок (фасету-
вання) простежується на проксимальних части-
нах сколів у 51,7% випадків. Сліди більш система-
тичної підготовки відбивної площадки нуклеусів
у вигляді редукції зафіксована на 37,9% сколів,
ізоляції площадки у 13,8% зазначених сколів, при-
шліфовки карнизу у 17,2% пластин, але при цьо-
му 29,3% проксимальних фрагментів пластин не
несе жодних слідів підготовки ударної площадки
Остап Цвіркун, Павло Шидловський, Діана Дудник, Маргарита Чимирис
Vita Antiqua №13 2021
64
(табл. 10.1). Середні розміри цілих пластин, на-
ступні: довжина 39,8мм, ширина 15,46мм, товщи-
на 3,95мм.
Серед виявлених пластинок (98екз.) цілих 21,
22 дистальних, 29 проксимальних і 26 медіальних
фрагментів (табл. 5.3). За огранкою по дорсаль-
ній поверхні переважають повздовжні — 47%,
окрім того, наявні 11% реберчастих, 2% пер-
винних, 9% біповздовжніх, 4% бокових, 8% пер-
винних-повздовжніх 6% повздовжніх-бокових,
3%реберчастих-біповздовжніх, 4% реберчастих-
первинних, 1% безсистемних (табл. 6.2). За кіль-
кістю основних негативів на дорсальній поверхні
пластинки в основному двогранні — 50% (три-
кутні в поперечному перетині), тригранні — 33%
(трапецієподібні в поперечному перетині), одно-
гранні — 2%, багатогранні — 15% (табл. 7.2). За ха-
рактером закінчень: прямих 14%, пірнаючих 9%,
заломів 21%,, пероподібних 52%, зруйнованих 5%
(табл. 8.2). За типом площадок: точкових 50%, лі-
нійних 23%, пласких 10%, первинних 6%, двогран-
них 4%, зруйнованих 5% (табл. 9.2).
Підготовка ударних площадок нуклеусів міні-
мальна. Абразивна підправка площадок (фасету-
вання) простежується на проксимальних частинах
сколів у 48% випадків. Сліди більш систематичної
підготовки відбивної площадки нуклеусів у вигля-
ді редукції зафіксована на 36,5% сколах, ізоляції
площадки у 23% зазначених сколів, пришліфовки
карнизу у 17% пластин, але при цьому 36,5% про-
ксимальних фрагментів пластинок не несе жодних
слідів підготовки ударної площадки (Рис. 10.2). Се-
редні розміри цілих пластинок, наступні: довжина
31,4мм, ширина 9,5мм, товщина 2,5мм.
Серед виявлених мікропластин 15 цілих, 16
дистальних, 20 проксимальних, 28 медіальних
частинок (табл. 5.4). За огранкою по дорсальній
поверхні в основному повздовжні — 54,4%, а та-
кож 23% реберчасті (у тому числі 4% реберчасті-
первинні), 5% первинні, 6% первинні-повздовжні
2,5% біповздовжні, 6% бокові (табл. 6.3). За кількіс-
тю основних негативів на дорсальній поверхні мі-
кропластини в основному двогранні — 58% (три-
кутні в поперечному перетині), тригранні — 33%
(трапецієподібні в поперечному перетині), одно-
гранні — 4% (з яких 2/3 первинні), чотиригранні —
5% (табл. 7.3). За характером закінчень: прямих
10%, пірнаючих 10%, заломів 39%, пероподібних
39%, зруйнованих 3% (табл. 8.3). За типом площа-
док: точкових 46%, лінійних 29%, пласкі 3%, пер-
винних 6%, двогранних 3% (табл. 9.3).
Підготовка ударних площадок нуклеусів міні-
мальна. Абразивна підправка площадок (фасету-
вання) простежується на проксимальних части-
нах сколів у 28,6% випадків. Сліди більш система-
тичної підготовки відбивної площадки нуклеусів
у вигляді редукції зафіксована на 25,7% мікро-
пластинах, ізоляції площадки у 8,6% зазначених
сколів, пришліфовки карнизу у 14,3% пластин,
але при цьому 55,6% проксимальних фрагментів
мікропластин не несе жодних слідів підготовки
ударної площадки (табл. 10.3). Середні розміри
цілих мікропластин, наступні: довжина 20мм, ши-
рина 6мм, товщина 1,4мм.
Знаряддя праці з площі точка представлені
різцями (5 екз), скребками (3 екз.), ретушовани-
ми відщепами (3екз.), мікролітами (2екз.), двома
ретушованими пластинами та чотирма тронкова-
ними відщепами (рис.7-8). Загалом, з ділянки East
(разом з Точком та прилеглими ділянками) вияв-
лено 33 вироби з вторинною обробкою.
Різці є провідною категорією виробів (8екз.),
оформлені переважно на пластинах, два на ви-
довжених уламках та один на відщепі. Переважна
більшість різців є однолезовими, і лише два виро-
би є білатеральними. За типом оформлення робо-
чого краю різці в рівній мірі (по 4 екз.) належать
до кутових та ретушних бокових. На деяких ек-
земплярах спостерігається маргінальна ретуш по
вентральній поверхні. Кутові різці виготовлено на
повздовжніх та біповздовжніх пластинах та на ну-
клеподібному уламку. Розміри різців на пластин-
частих сколах варіюють в межах 3,3 – 4см по до-
вжині та 1,2-1,7см шириною (рис.7: 7-10). Бокові
скісноретушні різці (два цілих та два фрагменти)
значно більше варіюють за характером заготов-
ки. Вони виготовлені на нуклеподібному уламку,
двогранній повздовжній пластині та первинному
відщепі. Останній є подвійним білатеральним. Два
цілих екземпляри дещо масивніші за серію куто-
вих різців – ширина варіює в межах 2,5-3см та до-
вжина – 5,4-6,2см (рис. 7: 11-12, 14-15). Знахідки
різців доповнюються дев’ятьма різцевими скола-
ми (рис.7: 13).
Чотири скребки, поділяються на два яскраво
виражені типи. Перший – це два цілих скребки ви-
готовлені на двосхилих реберчастих пластинах з
досить високим робочим краєм, оформленим ха-
рактерним віялоподібним ретушуванням (рис. 8:
12-13). Два інші скребки – цілий та фрагмент –
виготовлено на широких відщепах з низьким ро-
бочим краєм (рис.8: 14-15).
Чотири мікроліти являють собою пластинки з
притупленим краєм. Одна ціла – атиповий пря-
мокутник з макрослідами від використання по
вентральній поверхні (рис.8: 4). Інші представлені
проксимальним, медіальним та дистальним фраг-
ментами пластинок, на двох з яких наявний рету-
шований край по вентральній поверхні (рис.8: 1-3).
Найбільшою категорією знарядь, що не є мор-
фологічно сталим типом являються тронковані
відщепи – 7 екз. Серед цієї категорії наявні пер-
винний відщеп, відщеп оформлення площадки
нуклеусу, два повздовжні, два безсистемні від-
Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
65
щепи та один ретушований фрагмент (Рис.8: 5-10,
17). Поперечному тронкуванню піддавався зазви-
чай короткий дистальний край відщепу, інколи
проксимальний, в одному випадку наявне скісне
тронкування обох країв (рис.8: 17). Робочі части-
ни оформлювались переважно на дорсальній по-
верхні виробу, і тільки в двох випадках – на вен-
тральній (рис.8: 8, 10).
Серед морфологічно не сталих категорій, з
площі ділянки виявлено 6 пластинчастих загото-
вок з різноманітною обробкою країв. До них на-
лежать цілі, два проксимальні та один медіальний
фрагменти з нерегулярним ретушуванням по вен-
тральній, дорсальній поверхнях та альтернативно
(рис.7: 1-6). У значній мірі ці вироби не формують
самостійну категорію знарядь, а дрібна маргі-
нальна ретуш є наслідком їхнього використання
(Shydlovskyi et al. 2019, c.97-101).
Крім того, слід відмітити знахідку одного рету-
шованого по краю відщепа – можливо фрагмен-
та зламаного знаряддя (рис. 8: 11). Також, серед
матеріалу присутній один ретушований відкол з
сформованим ребром по одному з країв, що на-
дає цьому виробу ознак пренуклеуса (рис.8: 16).
Загалом, попередній технологічний аналіз
крем`яних матеріалів з Точка1 дозволяє виділити
особливості кременеобробки, в першу чергу для
первинного розщеплення та стратегій відбору за-
готовок знарядь. Важливим є подальше порівнян-
ня Точка1 з іншими об’єктами для виокремлення
груп відсутніх та мало-представлених сколів, які
були відібрані при розщепленні для подальшого
використання. Адже кількість таких артефактів,
які були найбільш необхідними досить значна, су-
дячи з різниці між відсотковим співвідношенням
відходів виробництва та виробів з вторинною об-
робкою (2,9% проти 8,6% загалом у даному ГПК
та 16,5% у Житлі 4). Основною ціллю розщеплен-
ня виступало зняття стандартизованих платівок
середньої ширини 7-12 мм і 15-16 мм (з піком в
9-10 мм), та товщиною 1-3 мм (Табл. 11) та віднос-
но недбалого огранення, завдяки використанню
м’якого мінерального відбійника, в основному
завдяки нанесенню «удару по дотичній». Цікавим
є те що більшість знайдених пластинчасих ско-
лів по довжині, лягають в межах 20-29 мм. Тоді як
більшість знарядь виготовлена на пластинчастих
у 30-45 мм, а нуклеуси сягають довжини в 65 мм, з
середнім значенням у 38 мм (і це незважаючи на
сильну спрацьованість). Це нам говорить, ймовір-
но, що частина пластинчастих сколів у понад 30мм
була відібрана для подальшого використання.
Так, хоч і дуже мала (всього 2,8% від знайдених
артефактів), але демонструють типові співвідно-
шення для межиріцьких комплексів: класичні мі-
кроліти (пластинки з притупленим краєм), кутові
та бокові різці та кінцеві скребки. Показовими є і
відходи виробництва. Яскраво виглядають нукле-
уси та їхні уламки (що складають 1,4% від знайде-
них артефактів). Бачимо і типовий для первинно-
го розщеплення, в межах призматичної техніки,
розподіл між відщепами (56%), та пластинчастими
сколами (44%).
Важливою частиною виділення патернів по-
ведінки є розуміння стратегії відбору заготовок
знарядь і у цьому аспекті об’єкт Точок1 виступає
чудовою ілюстрацією морфологічних особливос-
тей тих артефактів, що відсіювалися під час ста-
дій первинного розщеплення та виготовлення
знарядь праці. Саме тому ми надали вище точні
дані, які можна використовувати для порівнянь
між різноманітними комплексами та об’єктами.
Окремо, хочемо показати особливості розподілу
серед матеріалів більш наочними діаграмами, які
відображають особливості кремнеобробки на да-
ному об’єкті. А саме, розміри сколів (табл. 11) та їх
співвідношення між собою (табл. 12). Особливості
закінчень (табл. 8), площадок (табл. 9) та їх оформ-
лення (табл. 10). Огранення дорсальної поверхні
(табл. 6-7).
Цікавим виявилось порівняння основних ін-
дексів виробів з крем’яним набором іншої май-
стерні з стоянки, що була виявлена і розкопана за
схожою методикою – зовнішнім точком на краю
господарської ями №7, що належить до першого
ГПК (Нужний, Шидловський 2009; Нужный, Шид-
ловский 2011; Nuzhnyi, Shydlovskyi 2015). Наводи-
мо графічні відображення статистичного порів-
няння матеріалів з обох об’єктів (табл. 13).
Основну кількість виробів вказаного комплек-
су також складають відходи виробництва (91,7%),
що є подібним з Точком 1 в житлі 4, де відходи
складають (97%). Обидва об’єкти відзначаються
значною кількістю сколів оформлення нуклеусів:
вони складають близько 25% наявних відщепів у
зовнішньому точку та понад 30% у внутрішньому.
Спостерігається певна відмінність між кількістю
пластинчастих сколів 35% проти 43,6% (якщо не
враховувати лусочки). Окрім того, в обох випад-
ках ми зустрічаємо досить значну різницю у від-
сотку (близько 25% в зовнішньому і бл. 42% у вну-
трішньму точку) сколів з підготовкою площадок.
В обох точках було виявлено по дев’ять різцевих
сколів, але через значно меншу загальну кількість
артефактів у зовнішньому точку (245) — відсотко-
во вони розходяться у кілька разів за даним типом
артефактів. При цьому, значна різниця фіксується
і в кількості нуклеусів, лише один наявний у Точку
1-го ГПК, відсотково ми маємо 0,6% від відходів у
зовнішньому проти 0,9% у внутрішньому (різни-
ця без наявних уламків нуклеусів у внутрішньому
точку).
Знаряддєві набори надають занадто малу ви-
бірку для будь-яких статистичних порівнянь, про-
Остап Цвіркун, Павло Шидловський, Діана Дудник, Маргарита Чимирис
Vita Antiqua №13 2021
66
те типологічно й технологічно є схожими за ви-
ключенням того, що значна частина виробів з вто-
ринною обробкою у внутрішньому точку зробле-
ні на відщепових (42% від знарядь). З іншого боку,
на обох об’єктах основну масу знарядь складають
характерні для межиріцької індустрії різці боко-
вих, кутових та комбінованих типів, пластинки з
притупленим краєм та їхні фрагменти й кінцеві
скребки з віялоподібним ретушуванням (Нужний,
Шидловський 2009; 2011).
4 4 1
: % % %
Відщепи 5270 55,1 61 41,5 350 54,3
Уламки 351 3,7 1 0,7
Лусочки (2597) (360) (407)
Пластинчасті 3472 36,3 70 47,6 276 42,9
Пластини: 42 28,6 99 15,4
Мікропластини і
пластинки: 28 19,1 177 27,5
Різцеві сколи 336 3,5 12 8,2 9 1,4
Пренуклеуси 1 0,01
Нуклеуси 92 1 3 2 6 0,9
Уламки нуклеусів 39 0,4 3 0,5
Загалом 9563 147 644
Відсоток від усіх артефактів
(без лусочок) 91,8 83,5 97,1
% % %
Різці 312 36,5 8 27,6 5 26,3
Бокові 153 2 3
Кутові 39 4 1
Серединні 26 1
Комбіновані 50 1 1
Мікрорізці 1
Фрагменти різців 44 5,2
Різцеподібні знаряддя 8 0,9
Різці-скобелі 2 0,2
. 3. Типолого-статистичні характеристики крем’яного комплексу четвертого ГПК Межиріцької стоянки*.
Table 3. Typological and statistical characteristics of the lithic assemblage from the fourth unit of Mezhyrich settlement.
Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
67
4 4 1
: % % %
Скребки 132 15,5 2 6,9 3 15,8
Кінцеві 100 2 3
Подвійні 9
Уламки скребків 2
Скребачкоподібні знаряддя 4 0,5
Комбіновані Різці-скребки 12 1,4 1 3,5
Пластини з притупленим
краєм 30 3,5 1 3,5
Мікропластини і пластинки з
притупленим краєм 59 6,9 4 13,8 2 10,5
Мікропластини прямокутні 11 1,3
Мікропластини голкоподібні 2 0,2
Вістря 17 2
Пластинчасті з вторинною
обробкою 135 15,8 8 27,6 2 10,5
Відщепи з вторинною об-
робкою 50 5,9 2 6,9 7 36,8
Ретушовані уламки 4 0,5 1 3,5
Проколки 6 0,7 2 6,9
Стамески 1 0,1
Скобелі 12 1,4
Індивідуальні типи знарядь 6 0,7
Невизначені знаряддя 4 0,5
Відбійники 3 0,4
Загалом знарядь 854 29 19
Відсоток знарядь від усіх
артефактів 8,2 16,5 2,9%
10417 176 663
13014 536 1070
. 3 (). Типолого-статистичні характеристики крем’яного комплексу четвертого ГПК Межиріцької
стоянки.
Table 3 (continuation). Typological and statistical characteristics of the lithic assemblage from the fourth unit of
Mezhyrich settlement.
* Розрахунки по ГПК 4 отримані за статистичними даними М.І.Гладких (2001) та Н.Л.Корнієць (Звіти про розкопки верхньопалеолітичної
стоянки Межиріч за 1992 – 2003рр.).
Остап Цвіркун, Павло Шидловський, Діана Дудник, Маргарита Чимирис
Vita Antiqua №13 2021
68
Прямою аналогією кременеобробній майстер-
ні в четвертому житлі є скупчення крем’яних ви-
робів, яке було зафіксоване при дослідженні пер-
шого житла цієї стоянки. Так, за планами, опублі-
кованими І.Г.Підоплічко, найбільша концентрація
виробів спостерігалась також у північно-східній
частині споруди. Дослідник вказував на наявність
робочих майстерень з обробки каменю та кістки
у всіх трьох розкопаних ним житлах, окремо виді-
ляючи наявність «точків» з кремнеобробки у ква-
дратах 10-11 першого житла (на кв.11 фіксується
максимальна концентрація кременю на планах)
(Підоплічко 1976, с.138-149). Аналізуючи це скуп-
чення, М.І.Гладких інтерпретує його в якості «точ-
ка», вказуючи що з нього походить переважна
більшість крем’яних виробів, в той час як на пло-
щі житла вироби розташовуються відносно рівно-
мірно. На самому точку знайдено три нуклеуси
та багато «реберчастих відколків». З площі цього
скупчення походить 17 виробів з вторинною об-
робкою, серед яких 11 скребків та два різця (Глад-
ких 1971, с.58). Планіграфія горизонтального по-
ширення знахідок у другому межиріцькому житлі
також свідчить про концентрацію крем’яних ви-
робів у північно-східній частині заповнення спо-
руди (Підоплічко 1976, с.146).
Попередніми дослідженнями було з’ясовано
характер робіт, що виконували первісні мешкан-
ці четвертого житла. Так, стверджується, що все-
редині житлової конструкції відбувались зняття
та обробка шкір хутрових звірів для виготовлен-
ня одягу, з огляду на наявність анатомічно по-
вних скелетів дрібних та середніх ссавців разом
з крем’яними виробами та голками. Також значна
кількість відходів кременеобробки та абрази-
вів дозволили дослідникам інтерпретувати вну-
трішній простір житла як місце для виробництва
знарядь праці та зняття й обробки шкір безпо-
середньо на місці. Такі висновки щодо характеру
діяльності мешканців послугували аргументаці-
єю для визначення сезонності використання по-
мешкання: ці знахідки опосередковано свідчать
про холодний період року, коли життєдіяльність
групи проходила в житлі та була пов’язана з ви-
готовленням хутрового одягу (Корниец, Сунцов,
Соффер 1996, с.18-20).
Сучасні дослідження заповнення житла ціл-
ком підтверджують попередні висновки та дета-
лізують поведінкові особливості палеолітичних
мешканців. Так, в ході розкопок 2018-2020 рр.
простежена явна диференціація праці в межах
самого житла. В південно-західному кінці тран-
шеї (ділянка East), у квадраті 332Б, було виявлено
серію виробів з кісток тварин (серед яких кістяні
проколки) та анатомічні групи. Вони вказують на
дане місце, як один з «центрів» обробки туш ссав-
ців середнього розміру, пов’язаного з розчлену-
ванням та обробкою шкір.
Таким чином, у процесі дослідження тран-
шеї, що розташована по довгій вісі у заповненні
житла, виявлено дві функціонально різні ділянки
обабіч центральної частини з залишками вогни-
ща. Культурні рештки в південно-західній ділян-
ці (анатомічні групи хутряних тварин, проколки)
свідчать про проведення тут операцій по оброб-
ці хутра та шкіри, в той час як у північно-східній
частині траншеї наявні яскраві свідчення прове-
дення операцій по обробці крем’яної сировини
та виготовлення знарядь праці, які в свою чергу
пов’язані з обробкою шкір. Наявність спеціально-
го місця для розколювання кременю на двох рів-
нях проживання в четвертому житлі свідчить про
однакове використання цієї ділянки житлового
простору протягом декількох епізодів існування
помешкання.
Дані про планіграфію крем’яних виробів по ін-
шим житлам цієї індустрії знаходять прямі анало-
гії в організації житлового простору. Так, врахову-
ючи розташування виходів з межиріцьких споруд
на південь, спостерігається більша концентрація
крем’яних виробів в північно-східних секторах
жител, «справа від входу». Наведені дані свідчать
про певну традицію в організації житлового про-
стору в середовищі груп, які залишили декілька
культурних горизонтів Межиріцької стоянки. Такі
особливості поведінки первісних мешканців по-
требують пошуку більш віддалених аналогій як на
пам’ятках, залишених носіями межиріцької інду-
стрії, так і серед верхньопалеолітичних пам’яток
Східної Європи загалом.
Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
69
. 4. Точок 1. Діаграми розподілу за морфологічними характеристиками відщепових сколів.
Table 4. Workshop1. Distribution diagrams by morphological characteristics of akes.
. 5. Точок 1. Діаграми розподілу пластинчастих сколів за цілісністю і розподіл пластини/пластинки/мікропластини.
Table 5. Workshop1. Diagrams of distribution of lamellar products on integrity and distribution of a blades / bladelets / microblades.
Остап Цвіркун, Павло Шидловський, Діана Дудник, Маргарита Чимирис
Vita Antiqua №13 2021
70
. 6. Точок 1. Діаграми розподілу характеристик дорсальної огранки пластинчастих сколів.
Table 6. Workshop1. Distribution diagrams of characteristics of a dorsal surface of lamellar products.
. 7. Точок 1. Діаграми розподілу пластинчастих сколів за кількістю граней на дорсальній поверхні.
Table 7. Workshop1 .Diagrams of the distribution of lamellar products by the number of faces on the dorsal surface.
Табл. 6.1. Точок 1. Діаграми розподілу характеристик
дорсальної огранки пластин.
Табл. 6.2. Точок 1. Діаграми розподілу характеристик
дорсальної огранки пластинок.
Табл. 6.3. Точок 1. Діаграми розподілу характеристик
дорсальної огранки мікропластин.
Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
71
. 8. Точок 1. Діаграми розподілу пластинчастих сколів за типом закінчення.
Table 8. Workshop1. Distribution diagrams of lamellar chips by type of ending.
. 9. Точок 1. Діаграми розподілу пластинчастих сколів за типом площадки.
Table 9. Workshop1. Distribution diagrams of lamellar chips by type of platform.
Остап Цвіркун, Павло Шидловський, Діана Дудник, Маргарита Чимирис
Vita Antiqua №13 2021
72
. 10. Точок 1. Діаграми розподілу пластинчастих сколів за характером підготовки площадок.
Table 10. Workshop1. Diagrams of distribution of lamellar products by the character of the platform preparation.
. 11. Точок 1. Діаграми розподілу пластинчастих сколів за розмірами.
Table 11. Workshop1. Diagrams of the distribution of lamellar products by size.
Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
73
. 12. Точок 1. Діаграми співвідношення ширини/довжини/товщини пластинчастих сколів.
Table 12. Workshop1. Width / length / thickness ratio diagrams of lamellar products.
. 13. Точки ГПК 1 та 4. Діаграми співвідношення характеристик об’єктів.
Table 13. Workshops of household units 1 and 4. Diagrams of the ratio of the characteristics of objects.
Табл. 12.1. Точок 1. Діаграми співвідношення ширини і довжини. Табл. 12.2. Точок 1. Діаграми співвідношення ширини і товщини.
Табл. 12.3. Точок 1. Діаграми співвідношення довжини і товщини.
Остап Цвіркун, Павло Шидловський, Діана Дудник, Маргарита Чимирис
Vita Antiqua №13 2021
74
Адамс, Б. 1994. Трасологический анализ кремневых изделий со стоянки Межирич (раскопки 1993 года). При-
ложение 1. В: Корниец, Н.Л. 1993 . К.:
Науковий архів ІА НАН України, ф.64, 1993/129, с.17-18.
Адамс, Б. 1995. Трасологический анализ кремневых изделий стоянки Межирич из раскопок 1994г. Приложе-
ние4. В:Корниец,Н.Л. 1994 . К.: Науковий
архів ІА НАН України, ф.64, 1994/114, с.53-57.
Адовасио,Дж., Ленз,Б. 1996. Микростратиграфия ямы4 и жилища4. Приложение2. В: Корниец,Н.Л., Сунцов,В.Ю.,
Соффер,О. 1995. К.: Науковий архів ІА НАН
України, ф.64, 1995/96, с.43-47.
Адовасио,Дж., Соффер,О., Карр,К., Педлер,К., Диркмаат,Д., Педлер,Д., Роуз,М., Томас,Д., Байе,Р. 1993. Анализ
микроскопических остатков со стоянки Межирич. Приложение5. В: Корниец,Н.Л. -
1992 . К.: Науковий архів ІА НАН України, ф.64, 1992/181, с.30-34.
Гаврилов,К.Н. 1993. Кремень (находки из раскопа 1992г.). Приложение2. В: Корниец,Н.Л. -
1992 . К.: Науковий архів ІА НАН України, ф.64, 1992/181, с.23-24.
Гладких,М.І. 1971. Крем’яний інвентар пізньопалеолітичного поселення Межиріч. , 3, с.58-63.
Гладких,М.И. 1977. Некоторые критерии определения культурной принадлежности позднепалеолитических па-
мятников. В: Праслов,Н.Д. (ред.). . Л.: Наука, с.137-143.
Гладких, М.І. 1989. Соціально-економічна інтерпретація пізньопалеолітичних жител та поселень. , 4,
с.17-26.
Гладких,М.І. 1991. ( ). Київ: НМК ВО.
Гладких,М.И. 1999. Древнейшая архитектура по археологическим источникам эпохи палеолита. VITA ANTIQUA, 1,
с.29-33. http://vitaantiqua.org.ua/wp-content/uploads/2016/10/004VA01-gladkikh.pdf
Гладких,М.И. 2001. Кремневый инвентарь межиричского позднепалеолитического поселения, VITA ANTIQUA, 3-4,
с.15-21. http://vitaantiqua.org.ua/wp-content/uploads/2016/11/2.pdf
Гладких,М.И., Корниец,Н.Л. 1977. 1976 .
К.: Науковий архів ІА НАН України, ф.64, №1976/121.
Гладких,М.И., Корниец,Н.Л. 1979. 1978.
К.: Науковий архів ІА НАН України, ф.64, 1978/106.
Гладких,М.І., Корнієць,Н.Л. 1979. Нова споруда з кісток мамонта в Межирічі. , 9, с.50-54.
Гладких, М.И., Корниец,Н.Л. 1982. 1979-1981. К.:
Науковий архів ІА НАН України, ф.64, 1979-81/143.
Дудник,Д .В. 2017. Етапи дослід ження Межиріцької с тоянки. VITA ANTIQUA, 9, с.69-80. doi:10.37098/VA-2017-9-69-80
Карр,К. 1995. Технологический анализ кремневых изделий из раскопок стоянки Межирич 1994г. Приложение5.
В: Корниец,Н.Л. 1994 . К.: Науковий архів ІА
НАН України, ф.64, 1994/114, с.58-66.
Карр,К.В., Педлер,К.Л., Адовасио,Дж.М. 1994. Технологический анализ каменной индустрии Межиричской по-
зднепалеолитической стоянки. В: Корниец,Н.Л.
1993 . К.: Науковий архів ІА НАН України, ф.64, 1993/129, с.27-30.
Корниец,Н.Л. 1993. 1992 . К.: Науковий архів
ІА НАН України, ф.64, 1992/181.
Корниец,Н.Л. 1994. 1993 . К.: Науковий архів
ІА НАН України, ф.64, 1993/129.
Корниец,Н.Л. 1995. 1994 . К.: Науковий архів ІА
НАН України, ф.64, 1994/114.
Корниец,Н.Л. 2000. 1999. К.: Науковий архів ІА
НАН України, ф.64, 1999/3.
Корниец,Н.Л., Гладких,М.И., Величко,А.А., Антонова,В.Г., Грибченко,Ю.Н., Зеликсон,Е.М., Куренкова,Е.И., Халче-
ва,Т.А., Чепалыга,А.Л. 1981. Межирич. В: Величко,А.А. (ред.).
. М.: Наука, с.106-119.
Корнієць,Н.Л., Нужний,Д.Ю. 2003. 2002. К.: Науко-
вий архів ІА НАН України, ф.64, 2002/189.
Корниец,Н.Л., Сунцов,В.Ю. 1999. 1998 . К.:
Науковий архів ІА НАН України, ф.64, 1998/51.
Корниец,Н.Л., Сунцов,Ю.В., Соффер, О. 1996.
1995 . К.: Науковий архів ІА НАН України, ф.64, 1995/96.
Лозовский,В.М., Лозовская,О.В. 2010. Технологический анализ пластинчатых сколов стоянки Межиричи — жи-
лища 1, 2, 3. В: Давудов,О.М. (ред.) . Махачкала: Издательство
«Наука ДНЦ», с.240-247.
Нужний,Д.Ю. 2002. Верхньопалеолітичні пам’ятки типу Межиріч та їх місце серед епіграветтських комплексів
Середнього Дніпра. ’ , 1, с.57-81.
Нужний,Д.Ю. 2014. Крем’яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч. В: Ступак,Д.В.,
Хлопачев,Г.А. (ред.). ’ ’. Археологический Альманах, 31, с.69-80.
Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
75
Нужний,Д.Ю. 2015. (-, -
). К.: ФОП ФілюкО., 478с.
Нужний,Д.Ю., Корнієць,Н.Л., Пеан,С. 2004. -
2003 . К.: Науковий архів ІА НАН України, ф.64, 2003/132.
Нужний,Д.Ю., Корнієць,Н.Л., Пеан,Ст., Шидловський,П.С., Езердз,П. 2006. -
2006 . К.: Науковий архів ІА НАН України, ф.64, 2006/65.
Нужний,Д.Ю., Шидловський,П.С. 2009. Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла Ме-
жиріцького верхньопалеолітичного поселення. В: Чабай,В.П. (ред.). -
. Археологический Альманах, 20, с. 203-218. doi:10.5281/zenodo.1191313
Нужный,Д.Ю., Шидловский,П.С. 2011. Первое жилище верхнепалеолитического поселения: индустриальная ва-
риабельность содержимого хозяйственных объектов. В: Гаврилов,К.Н. (ред.).
. М.: Институт археологии РАН, Таус, с.321-342, doi:10.5281/zenodo.1193696
Пидопличко,И.Г. 1969. . К.: Наукова думка.
Пидопличко,И.Г. 1976. . К.: Наукова думка.
Самойленко,Л.Г. Шидловський,П.С. 2016. Межиріцька стоянка: яке майбутнє в нашого минулого?
. , 4(131), с.62-69. doi:10.5281/zenodo.1206223
Снидер,Дж. 1994. Реставрационная работа на стоянке Межирич. Приложение6. В: Корниец,Н.Л.
1993 . К.: Науковий архів ІА НАН України, ф.64, 1993/129, с.40-43.
Соффер,О. 1993. Возраст стоянки по данным радиоуглеродного анализа (С 14). Приложение3. В: Корниец,Н.Л.
1992 . К.: Науковий архів ІА НАН України,
ф.64, 1992/181, с.25-27.
Станко,В.Н. (ред.). 1997. Давня історія України: в 3-х томах. Голова ред. кол. П.П. Толочко. К.: Наукова думка. Том1:
Первісне суспільство, 560с.
Чабай,В.П., Ступак,Д.В., Весельський,А.П., Дудник,Д.В. 2020. Культурно-хронологічна варіабельність епігравету
Середнього Подніпров’я. , 2, с.5-31. doi:10.15407/archaeologyua2020.02.005
Шидловський, П.С. 2013. Дослідження та проблеми збереження Межиріцького поселення мислив-
ців на мамонтів. - ’ , 8, c.567-581.
doi:10.5281/zenodo.1188708
Шидловський, П.С. 2020. . К.: ВПЦ Київський університет, 140 с.
doi:10.5281/zenodo.5515482
Шидловський,П., Пеан,С., Демей,Л., Крепін,Л., Цвіркун,О., Чимирис,М., Мамчур,Б. 2020. Поновлення досліджень
четвертого межиріцького житла. В: Болтрик, Ю.В. (ред.). 2018, с. 244-247.
doi:10.5281/zenodo.3751600
Шидловський,П., Пеан,С., Езартс,П., Цвіркун,О., Чимирис,М., Мамчур,Б. 2020. Сучасні дослідження Межиріцької
стоянки. В: Болтрик,Ю.В. (ред.). 2019, с.353-357. doi:10.5281/zenodo.5376415
Haesaerts, P., Péan, S., Valladas, H., Damblon, F., Nuzhnyi, D. 2015. Contribution à la stratigraphie du
site paléolithique de Mezhyrich (Ukraine), L’anthropologie, 119(4) (Septembre-Octobre 2015), p.364-393.
doi:10.1016/j.anthro.2015.07.002
Komar,M.S., Kornietz,N.L., Nuzhnyi,D.Yu., Péan,S. 2003. Mezhirich Upper Paleolithic Site: the reconstruction of envi-
ronmental conditions of the Late Pleistocene and human adaptation in the Middle Dnieper basin (Northern Ukraine).
’ , 4, с.262-277.
Lozovski,V.M., Lozovskaya,O.V. 2014. Analyse du débitage laminaire du site de Mezhyrich : habitations no 1, 2 et 3.
L’Anthropologie, Vol.118(5) (Novembre–Décembre 2014), p.495-503. doi:10.1016/j.anthro.2014.10.009
Nuzhnyi,D. 2008. The epigravettian variability of the middle Dnieper river basin. В: Кулаковськ а,Л.В. (ред.).
. К.: Корвін Пресс, с.96-134.
Nuzhnyi,D.Yu. and Shydlovskyi, P.S. 2015. Variabilité de l’industrie lithique entre les structures de l’habitation n° 1 de
Mezhyrich, site du Paléolithique supérieur d’Ukraine. L’Anthropologie, 119, №4 (Septembre-Octobre 2015), p.394-416.
doi:10.1016/j.anthro.2015.07.003
Shydlovskyi,P., Péan,S., Crépin,L., Tsvirkun,O. 2018. Investigating a Prehistoric mammoth bone dwelling: from eld and
lab research to education. Quaternary Perspectives, 25 (2), p.18-19. doi:10.5281/zenodo.2631382
Shydlovskyi,P.S., Tsvirkun,O.I., Péan,S., Chymyrys,M.V., Mamchur,B.V. 2019. New Study of Fourth Dwelling from Mezhy-
rich Upper Palaeolithic Campsite: the results of International Summer School activity. VITA ANTIQUA, 11, p.92-115.
doi:10.37098/VA-2019-11-92-115
Soer,O., Adovasio,J.M., Kornietz,N.L., Velichko,A.A., Gribchenko,Yu.N., Brett,R.L., Suntsov,V.Yu. 1997. Cultural stratigra-
phy at Mezhirich, an Upper Paleolithic site in Ukraine with multiple occupations. Antiquity, Vol. 71, Issue 271, p.48-62.
doi:10.1017/S0003598X00084532
Остап Цвіркун, Павло Шидловський, Діана Дудник, Маргарита Чимирис
Vita Antiqua №13 2021
76
REFERENCES
Adams,B. 1994. Trasologicheskii analiz kremnevykh izdelii so stoianki Mezhirich (raskopki 1993 goda). Appendix1. In:
Kornietz,N.L. Otchet o rabote na pozdnepaleoliticheskoi stoianke Mezhirich v 1993 godu. Kyiv: Scientic Archive of the
Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, f.64, 1993/129, s.17-18.
Adams,B. 1995. Trasologicheskii analiz kremnevykh izdelii stoianki Mezhirich iz raskopok 1994g. Appendix4. In: Korni-
etz,N.L. Otchet o raskopkakh pozdnepaleoliticheskoi stoianki Mezhirich v 1994g. Kyiv: Scientic Archive of the Institute
of Archaeology of the NAS of Ukraine, f.64, 1994/114, s.53-57.
Adovasio,J.M., Lenz,B.R. 1996. Mikrostratigraia iamy4 i zhilishcha4. Appendix2. In: Kornietz,N.L., Suntsov,V.Yu., Sof-
fer,O. Otchet o raskopkakh pozdnepaleoliticheskoi stoianki Mezhirich v 1995g. Kyiv: Scientic Archive of the Institute of
Archaeology of the NAS of Ukraine, f.64, 1995/96, p.43-47.
Adovasio,J.M., Soer,O., Carr,K.W., Pedler,C.L., Dirkmaat,D., Pedler,D.R., Rouz,M., Tomas,D., Baie,R. 1993. Analiz mik-
roskopicheskikh ostatkov so stoianki Mezhirich. Appendix5. In: Kornietz,N.L. Otchet o rabote na pozdnepaleolitiches-
koi stoianke Mezhirich v 1992 godu. Kyiv: Scientic Archive of the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, f.64,
1992/181, s.30-34.
Gavrilov,K.N. 1993. Kremen (nakhodki iz raskopa 1992g.). Appendix2. In: Kornietz,N.L. Otchet o rabote na pozdne-
paleoliticheskoi stoianke Mezhirich v 1992 godu. Kyiv: Scientic Archive of the Institute of Archaeology of the NAS of
Ukraine, f.64, 1992/181, s.23-24.
Gladkikh,M.I. 1971. Krem’ianyi inventar piznopaleolitychnoho poselennia Mezhyrich. Arkheolohiia, 3, s.58-63.
Gladkikh,M.I. 1977. Nekotorye kriterii opredeleniia kulturnoi prinadlezhnosti pozdnepaleoliticheskikh pamiatnikov. In:
Praslov,N.D. (ed.). Problemy paleolita Vostochnoi i Tsentralnoi Evropy. Leningrad: Nauka, s.137-143.
Gladkikh, M.I. 1989. Sotsialno-ekonomichna interpretatsiia piznopaleolitychnykh zhytel ta poselen. Arkheolohiia, 4,
s.17-26.
Gladkikh,M.I. 1991. Istorychna interpretatsiia piznoho paleolitu (za materialamy terytorii Ukrainy). Kyiv: NMK VO.
Gladkikh,M.I. 1999. Drevneyshaya arkhitektura po arkheologicheskim istochnikam epokhi paleolita. VITA ANTIQUA, 1,
s.29-33. http://vitaantiqua.org.ua/wp-content/uploads/2016/10/004VA01-gladkikh.pdf
Gladkikh,M.I. 2001. Kremnevyi inventar mezhirichskogo pozdnepaleoliticheskogo poseleniia. VITA ANTIQUA, 3-4, s.15-21.
http://vitaantiqua.org.ua/wp-content/uploads/2016/11/2.pdf
Gladkikh,M.I., Kornietz,N.L. 1977. Otchet o raskopkakh Mezhirichskogo pozdnepaleoliticheskogo poseleniia v 1976g. Kyiv:
Scientic Archive of the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, f.64, №1976/121.
Gladkikh,M.I., Kornietz,N.L. 1979. Otchet o raskopkakh Mezhirichskogo pozdnepaleoliticheskogo poseleniia v 1978g. Kyiv:
Scientic Archive of the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, f.64, 1978/106.
Gladkikh,M.I., Kornietz,N.L. 1979. Nova sporuda z kistok mamonta v Mezhyrichi. Visnyk AN URSR, 9, s.50-54.
Gladkikh,M.I., Kornietz,N.L. 1982. Otchet o rabote pozdnepaleoticheskoi stoianke Mezhirich v 1979-1981gg. Kyiv: Scien-
tic Archive of the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, f.64, 1979-81/143.
Dudnyk,D.V. 2017. Stages of research of Mezhyrich site. VITA ANTIQUA, 9, HUMAN & LANDSCAPE: Prehistoric Archaeol-
ogy of Eastern Europe, pp.69-80. doi:10.37098/VA-2017-9-69-80
Carr,K.W. 1995. Tekhnologicheskii analiz kremnevykh izdelii iz raskopok stoianki Mezhirich 1994 g. Appendix 5. In:
Kornietz,N.L. Otchet o raskopkakh pozdnepaleoliticheskoi stoianki Mezhirich v 1994g. Kyiv: Scientic Archive of the
Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, f.64, 1994/114, s.58-66.
Carr, K.W., Pedler, C.L., Adovasio, J.M. 1994. Tekhnologicheskii analiz kamennoi industrii Mezhirichskoi pozdnepa-
leoliticheskoi stoianki. In: Kornietz,N.L. Otchet o rabote na pozdnepaleoliticheskoi stoianke Mezhirich v 1993 godu. Kyiv:
Scientic Archive of the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, f.64, 1993/129, s.27-30.
Kornietz,N.L. 1993. Otchet o rabote na pozdnepaleoliticheskoi stoianke Mezhirich v 1992 godu. Kyiv: Scientic Archive of
the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, f.64, 1992/181.
Kornietz,N.L. 1994. Otchet o rabote na pozdnepaleoliticheskoy stoyanke Mezhirich v 1993 godu. Kyiv: Scientic Archive of
the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, f.64, 1993/129.
Kornietz,N.L. 1995. Otchet o raskopkakh pozdnepaleoliticheskoi stoianki Mezhirich v 1994g. Kyiv: Scientic Archive of the
Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, f.64, 1994/114.
Kornietz,N.L. 2000. Otchet o raskopkakh pozdnepaleoliticheskoi stoianki Mezhirich v 1999g. Kyiv: Scientic Archive of
the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, f.64, 1999/3.
Kornietz,N.L., Gladkikh,M.I., Velichko,A.A., Antonova,V.G., Gribchenko,Yu.N., Zelikson,E.M., Kurenkova,E.I., Khalche-
va,T.A., Chepalyga,A.L. 1981. Mezhirich. In: Velichko,A.A. (ed.). Arkheologiia i paleogeograia pozdnego paleolita Russ-
koi ravniny. Moskva: Nauka, s.106-119.
Korniietz,N.L., Nuzhnyi,D.Yu. 2003. Zvit pro rozkopky verkhnopaleolitychnoi stoianky Mezhyrich u 2002r. Kyiv: Scientic
Archive of the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, f.64, 2002/189.
Kornietz,N.L., Suntsov,V.Yu. 1999. Otchet o raskopkakh pozdnepaleoliticheskoi stoianki Mezhirich v 1998 godu. Kyiv: Sci-
entic Archive of the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, f.64, 1998/51.
Kornietz,N.L., Suntsov,V.Yu., Soer,O. 1996. Otchet o raskopkakh pozdnepaleoliticheskoi stoianki Mezhirich v 1995g. Kyiv:
Scientic Archive of the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, f.64, 1995/96.
Lozovskii,V.M., Lozovskaia,O.V. 2010. Tekhnologicheskii analiz plastinchatykh skolov stoianki Mezhirichi — zhilishcha
1, 2, 3. In: Davudov,O.M. (ed.) Issledovaniia pervobytnoi arkheologii Evrazii. Makhachkala: Nauka DNTs, s.240-247.
Nuzhnyi,D.Yu. 2002. Verkhnopaleolitychni pam’iatky typu Mezhyrich ta yikh mistse sered epihravettskykh kompleksiv
Serednoho Dnipra. Kam’iana doba Ukrainy, 1, s.57-81.
Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
77
Nuzhnyi,D.Yu. 2014. Krem’ianyi kompleks druhoho zhytla verkhnopaleolitychnoho poselennia Mezhyrich. In: Stupak,D.V.,
Khlopachev,G.A. (eds.). Epihravetski pam’iatky serednoho Podniprov’ia. Arkheologicheskii Almanakh, 31, s.69-80.
Nuzhnyi,D.Yu., Korniietz,N.L., Péan,S. 2004. Zvit pro rozkopky verkhnopaleolitychnykh poselen Barmaky ta Mezhyrich u
2003 rotsi. Kyiv: Scientic Archive of the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, f.64, 2003/132.
Nuzhnyi,D.Yu., Kornietz,N.L., Péan,St., Shydlovskyi,P.S., Haesaerts,P. 2006. Zvit pro rozkopky verkhnopaleolitychnoho posele-
nnia Mezhyrich u 2006 rotsi. Kyiv: Scientic Archive of the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, f.64, 2006/65.
Nuzhnyi,D.Yu., Shydlovskyi,P.S. 2009. The industrial variability of the eld objects associated with the rst dwelling
assemblage of Mezhirich Upper Paleolithic site. In: Chabai,V.P. (ed.). The top issues of the Eastern European prehistoric
archeology. Archeological Almanac, №20, pp.203-218. doi:10.5281/zenodo.1191313
Nuzhnyi,D.Yu., Shydlovskyi,P.S. 2011. First Dwelling of Mezhirich Upper Palaeolithic settlement: industrial variability of
the eld objects’ contents. In: Gavrilov,K.N. (ed.). Paleolit i Mezolit Vostochnoi Evropy. M.: Institut arkheologii RAS, Taus,
pp.321-342. doi:10.5281/zenodo.1193696
Pidoplichko,І.G. 1969. Late Paleolithic Dwellings of Mammoth Bones in the Ukraine. Kyiv: Naukova dumka.
Pidoplichko,I.G. 1976. Mezhirichskie zhilishcha iz kostei mamonta. Kyiv: Naukova dumka.
Samoilenko, L.H., Shydlovskyi, P.S. 2016. Mezhyrich settlement: What will be future of our past? Bulletin of Taras
Shevchenko National University of Kyiv, History: 4(131), pp.62-69. doi:10.5281/zenodo.1206223
Snider,J. 1994. Restavratsionnaia rabota na stoianke Mezhirich. Appendix 6. In: Kornietz,N.L. Otchet o rabote na pozd-
nepaleoliticheskoy stoyanke Mezhirich v 1993 godu. Kyiv: Scientic Archive of the Institute of Archaeology of the NAS
of Ukraine, f.64, 1993/129, s.40-43.
Soer,O. 1993. Vozrast stoianki po dannym radiouglerodnogo analiza (C14). Appendix3. In: Kornietz,N.L. Otchet o
rabote na pozdnepaleoliticheskoi stoianke Mezhirich v 1992 godu. Kyiv: Scientic Archive of the Institute of Archaeo-
logy of the NAS of Ukraine, f.64, 1992/181, s.25-27.
Chabai,V.P., Stupak,D.V., Veselskyi,A.P., Dudnyk,D.V. 2020. The cultural andchronological variability of the epigravet-
tian of the Middle Dnieper basin. Arkheolohiia, 2, s.5-31, doi:10.15407/archaeologyua2020.02.005
Shydlovskyi,P.S. 2013. Doslidzhennya ta problemy zberezhennya Mezhyrits’koho poselennya myslyvtsiv na mamontiv.
Pratsi NDI pamiatkoohoronnykh doslidzhen, 8 pp.567-581. doi:10.5281/zenodo.1188708
Shydlovskyi,P.S. 2020. Myslyvtsi na mamontiv baseinu Dnipra. K.: VPTs Kyiv Universit y, 140s. doi:10.5281/zenodo.5515482
Shydlovskyi,P., Péan, S., Demay,L., Crépin, L., Tsvirkun,O., Chymyrys,M., Mamchur,B. 2020. Ponovlennia doslidzhen
chetvertoho mezhyritskoho zhytla. In: Boltryk,Yu.V. (ed.). Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2018, s.244-247. doi:
doi:10.5281/zenodo.3751600
Shydlovskyi, P., Péan, S., Haesaerts, P., Tsvirkun, O., Chymyrys, M., Mamchur, B. 2020. Suchasni doslidzhen-
nia Mezhyritskoi stoianky. In: Boltryk,Yu.V. (ed.). Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2019, s.353-357.
doi:10.5281/zenodo.5376415
Haesaerts, P., Péan, S., Valladas, H., Damblon, F., Nuzhnyi, D. 2015. Contribution à la stratigraphie du
site paléolithique de Mezhyrich (Ukraine), L’anthropologie, 119(4) (Septembre-Octobre 2015), p.364-393.
doi:10.1016/j.anthro.2015.07.002
Komar,M.S., Kornietz,N.L., Nuzhnyi,D.Yu., Péan,S. 2003. Mezhirich Upper Paleolithic Site: the reconstruction of envi-
ronmental conditions of the Late Pleistocene and human adaptation in the Middle Dnieper basin (Northern Ukraine).
’ , 4, с.262-277.
Lozovski,V.M., Lozovskaya,O.V. 2014. Analyse du débitage laminaire du site de Mezhyrich : habitations no 1, 2 et 3.
L’Anthropologie, Vol.118(5) (Novembre–Décembre 2014), p.495-503. doi:10.1016/j.anthro.2014.10.009
Nuzhnyi,D. 2008. The epigravettian variability of the middle Dnieper river basin. В: Кулаковськ а,Л.В. (ред.).
. К.: Корвін Пресс, с.96-134.
Nuzhnyi,D.Yu. and Shydlovskyi, P.S. 2015. Variabilité de l’industrie lithique entre les structures de l’habitation n° 1 de
Mezhyrich, site du Paléolithique supérieur d’Ukraine. L’Anthropologie, 119, №4 (Septembre-Octobre 2015), p.394-416.
doi:10.1016/j.anthro.2015.07.003
Shydlovskyi,P., Péan,S., Crépin,L., Tsvirkun,O. 2018. Investigating a Prehistoric mammoth bone dwelling: from eld and
lab research to education. Quaternary Perspectives, 25 (2), p.18-19. doi:10.5281/zenodo.2631382
Shydlovskyi,P.S., Tsvirkun,O.I., Péan,S., Chymyrys,M.V., Mamchur,B.V. 2019. New Study of Fourth Dwelling from Mezhy-
rich Upper Palaeolithic Campsite: the results of International Summer School activity. VITA ANTIQUA, 11, p.92-115.
doi:10.37098/VA-2019-11-92-115
Soer,O., Adovasio,J.M., Kornietz,N.L., Velichko,A.A., Gribchenko,Yu.N., Brett,R.L., Suntsov,V.Yu. 1997. Cultural stratigra-
phy at Mezhirich, an Upper Paleolithic site in Ukraine with multiple occupations. Antiquity, Vol. 71, Issue 271, p.48-62.
doi:10.1017/S0003598X00084532
Остап Цвіркун, Павло Шидловський, Діана Дудник, Маргарита Чимирис
Vita Antiqua №13 2021
78
Tsvirkun Ostap I.1, Shydlovskyi Pavlo S.2,
Dudnyk Diana V.3, Chymyrys Marharyta V.4
1 Senior Research Fellow, National Museum of the History of Ukraine; PhD student, National University “Kyiv-Mohyla Academy”
address:
VolodymyrskaSt., 2, Kyiv 01001, Ukraine
ORCID: 0000-0002-3265-2471
e-mail:
ostaptsvirkun@gmail.com
2 PhD, associate Professor at Taras Shevchenko National University of Kyiv
address:
Volodymirska St, 64, Kyiv 01601, Ukraine
ORCID: 0000-0001-6771-812X
e-mail:
prehist@knu.ua
3 PhD student, Institute for Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine
address:
Heroiv Stalinhradа ave., 12, Kyiv, 04210, Ukraine
ORCID: 0000-0003-0855-3219
e-mail:
ddi18@knu.ua
4 PhD student, Faculty of History, Taras Shevchenko National University of Kyiv
address:
Volodymirska St, 64, Kyiv 01601, Ukraine
ORCID: 0000-0002-4177-5246
e-mail:
margochimiris@gmail.com
LITHIC PROCESSING COMPLEX
OF THE FOURTH DWELLING OF THE MEZHYRICH UPPER PALAEOLITHIC SETTLEMENT
In order to determine the degree of relatedness of archaeological sites, it is important to study lithic assemblages
originated from relatively closed archaeological objects and which can serve as a reference for a comparative analysis
of several industries. This article analyses a separate archaeological object – a int Workshop 1 – against the back-
ground of the overall structure of the lithic assemblage of the fourth household unit.
The Workshop1 was discovered during the excavations of the fourth dwelling of the Mezhyrich epigravettian site in
2018-2020. The history of the study of this dwelling and lithic assemblage of the fourth unit, the conditions of detection
and the context of the Workshop1 location, the typological-statistical and technological features of the int artifacts,
obtained as a result of the latest excavations of the fourth dwelling lling, are given.
Analysis of the distribution of nds together with stratigraphic observations allow us to assert at least two living
surfaces into the dwelling. Planigraphic features of the trench studied in dwelling demonstrate the functional specia-
lization of dierent parts of the interior space. The study revealed two dierent areas on both sides of the central part
with the remains of the hearth. Cultural remains in the south-western part testify to fur and leather processing opera-
tions here, while in the north-eastern part of the trench there is clear evidence of int knapping operations and the
manufacture of tools, which in turn related to leather processing.
Data on the spatial distribution of int products in other dwellings of the Mezhyrich settlement reveal common
features in the organization of living space. Such peculiarities of the behaviour of the prehistoric inhabitants require
the search for more distant analogies on the mezhyrichian industry sites and among the Upper Palaeolithic population
of Eastern Europe in general.
Keywords: Upper Palaeolithic, Epigravettian, household unit, workshop, lithic technology.
Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
79
.1. Планіграфія четвертого ГПК Межиріцького поселення: 1 – взаєморозташування господарсько-побутових комплексів;
2 – план четвертого розкопу 1978-1980рр.; 3 – план четвертого житла станом на 1981р.; 4 – вигляд решток четвертого житла
з заходу (за: Гладких, Корниец 1982).
Fig.1. Layout of the fourth unit of the Mezhyrich settlement: 1 – mutual arrangement of household units; 2 – plan of the fourth
excavation 1978-1980; 3 – plan of the fourth dwelling as of 1981; 4 – view of the remains of the fourth dwelling from the west
(by: Gladkikh, Korniets 1982).
Остап Цвіркун, Павло Шидловський, Діана Дудник, Маргарита Чимирис
Vita Antiqua №13 2021
80
.2. Сучасні дослідження четвертого житла Межиріцької стоянки: 1 – план четвертого житла станом на 2020р.; 2 – план
ділянки East та кременеобробної майстерні.
Fig.2. Modern research of the fourth dwelling of Mezhyrich settlement: 1 – the plan of the fourth dwelling as of 2020; 2 – plan of the
East section and int workshop.
Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
81
.3. Східне мікроскупчення Точка 1. Вигляд з південного заходу.
Fig.3. Eastern microcluster of Workshop1. View from the southwest.
Остап Цвіркун, Павло Шидловський, Діана Дудник, Маргарита Чимирис
Vita Antiqua №13 2021
82
.4. Кременеобробна майстерня Точок1: 1 – південне мікроскупчення Точка1, вигляд з південного сходу; 2 – вертикальна
проекція поширення знахідок Точка1 на розріз по лінії кв.334А / 334Б.
Fig.4. Flint Workshop1: 1 – southern microcluster of Workshop1, view from the southeast; 2 – vertical projection of the distribution
of Workshop1 on the cross section along the line of the squares 334А / 334Б.
Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
83
.5. Стратиграфія ділянки East: 1 – стратиграфічні особливості ділянки; 2 – вертикальна проекція поширення Точка1 на
розріз по лінії кв.334Б / 323Г.
Fig.5. Stratigraphy of the East section: 1 – stratigraphic features of the section; 2 – vertical projection of the distribution of Workshop1
on the cross section along the line of the squares 334Б / 323Г.
Остап Цвіркун, Павло Шидловський, Діана Дудник, Маргарита Чимирис
Vita Antiqua №13 2021
84
.6. Ділянка East. Нуклеуси (за: Shydlovskyi et al. 2019).
Fig.6. Section East. Cores (by: Shydlovskyi et al. 2019).
Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
85
.7. Ділянка East. Вироби з кременю: 1-6 – оброблені пластини; 7-15 – різці.
Fig.7. Section East. Lithic artifacts: 1-6 – retouched blades; 7-15 – burins.
Остап Цвіркун, Павло Шидловський, Діана Дудник, Маргарита Чимирис
Vita Antiqua №13 2021
86
.8. Ділянка East. Знаряддя праці з кременю: 1-4 – мікроліти; 5-11, 16-17 – оброблені відщепи; 12-15 – скребки.
Fig.8. Section East. Lithic tools: 1-4 – microliths; 5-11, 16-17 – retouched akes; 12-15 – end scrapers.