Available via license: CC BY 4.0
Content may be subject to copyright.
Ukrainian hydrometeorological journal, 2021, 28, 16-28 doi: 10.31481/uhmj.28.2021.02
ISSN 2311-0902 (print), 2616-7271 (online)
Ukraïnsʹkij gìdrometeorologìčnij žurnal, 2021, Issue 28
16
УДК: 551.58
ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ВОЛИНІ ТА В УКРАЇНІ
ЗА ДАНИМИ ОНЛАЙН-РЕСУРСУ BLITZORTUNG
В. В. Федонюк1, М. А. Федонюк1, А. М. Павлусь2
1Луцький національний технічний університет,
75, Львівська, 43018 Луцьк, Україна, ecolutsk@gmail.com
2Волинський національний університет імені Лесі Українки,
13, пр. Волі, 43025 Луцьк, Україна, nesvishandriu@gmail.com
У статті представлено результати статистичного та графічного аналізу показників
грозової діяльності в Україні та у межах Волинської області, зокрема, на основі
дослідження архіву динамічних карт онлайн-ресурсу Blitzortung.org (Блискавка і гроза в
режимі реального часу). Описано принципи і результати роботи співтовариства власників та
користувачів датчиків грозопеленгації Blitzortung.org, представлено розроблений алгоритм
методики роботи з динамічними картами даного ресурсу.
Регіональний аналіз архівних карт на сайті Blitzortung.org за 2008-2019 рр. для території
Волинської області дозволив встановити, що у динаміці грозової діяльності відбулися
наступні зміни: більш як удвічі зросла загальна кількість днів з грозою (в середньому з 30
до 68,3 днів); зросло число гроз у квітні (раніше це було рідкісним явищем); суттєво зросла
кількість гроз у травні, за окремі роки число травневих днів із грозою досягає показників
літніх місяців (червня та липня); більшість гроз мають фронтальне походження, грозові
фронти приходять із заходу, північного та південного заходу; кількість фронтальних гроз
має тенденцію до зростання, що свідчить про збільшення нестійкості атмосфери та числа
стихійних метеорологічних явищ, пов’язаних з цією нестійкістю; середня місячна кількість
грозових днів на Волині також зросла для усіх без винятку місяців року.
Аналіз грозової активність в межах усієї України у період 2018-2019 рр. показав
наявність чітких регіональних особливостей та відмінностей. Збільшення грозової
активності спостерігається в Західному (на 50-100 %) і Південному (на 15-50 %) регіонах
країни, частково – на Півночі. На Сході України число днів з грозою близьке до показників
кліматичної норми. Водночас, аналіз потребує уточнення та деталізації по всій мережі
метеорологічних станцій України, дані яких можуть бути порівняні з результатами
дослідження архівних динамічних карт сайту Blitzortung.org.
Ключові слова: гроза; грозова активність; число днів з грозою; онлайн-ресурс
Blitzortung.org
_______________________________________________________________________________
1. ВСТУП
Кліматичні зміни останніх десятиліть спри-
чиняють активізацію стихійних метеорологічних
явищ та процесів, про що неодноразово зазнача-
лося в наукових розвідках вітчизняних та зару-
біжних фахівців, зокрема, у працях Allen J. T.,
Doswell C. A., Sharp A., Осадчого В.І., Бабічен-
ко В. М. та інших авторів [1,2,3,4]. До таких не-
безпечних явищ, зокрема, відносяться грози.
Україна також зазнає змін у типовому перебігові
метеорологічних процесів, і вивчення їх харак-
теру, регіональних особливостей – це важливе
наукове завдання. Саме воно визначило мету
даної роботи: проаналізувати зміни, що відбу-
ваються останнім часом у динаміці гроз в Украї-
ні, в цілому, та на теренах Волинської області,
зокрема. Грози часто приносять величезну шко-
ду окремим галузям господарювання, інколи
вони разом із супутніми явищами (блискавки,
шквали, смерчі) можуть становити загрозу жит-
тю людини, тому дослідження змін в грозовій
активності у наш час має велику значущість і
актуальність.
Аналіз динаміки грозової активності на тере-
нах України ускладнюється тим, що лише неве-
лика частина території нашої держави охоплена
інструментальним грозопеленгуванням. На пе-
реважній більшості метеорологічних станцій
фіксація гроз здійснюється «візуально-слуховим
методом». Новизна даного дослідження зумов-
лена тим, що воно проводилося на основі аналізу
архівних карт грозопеленгації онлайн-ресурсу
Blitzortung.org [5]. Відповідно до поставленої
мети основними завданнями роботи було визна-
чено: 1) дослідження змін в динаміці та повто-
рюваності грозових явищ на території Волинсь-
кої області протягом періоду 2008 – 2019 рр.;
2) аналіз грозової діяльності в межах території
України на протязі 2018-2019 рр.
Дослідження динаміки грозової активності на Волині та в Україні за даними онлайн-ресурсу Blitzortung
Український гідрометеорологічний журнал, 2021, № 28
17
Об’єктом дослідження є грози, що поширю-
ються на території України та Волині. Предме-
том дослідження є вивчення показників грозо-
вої діяльності в Україні і на Волині та аналіз
виявлених тенденцій і змін у грозовій активнос-
ті.
2. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Вивчення гроз було розпочате давно, почи-
наючи від класичних праць Б.Франкліна і
М. Ломоносова і до Я. І. Френкеля,
І. С. Стекольникова, А. С. Алізаде, Є. К. Федо-
рова, В. І. Єрмакова, В. І. Арабаджи,
С. М. Гальперіна, В. В. Бургс-Дорфа, В. Д. Сте-
паненко, Н. С. Шишкіна та багатьох інших дос-
лідників [6,7,8]. Грози в межах території України
та її окремих регіонів, їх утворення, динаміка та
поширення були складовим елементом дослі-
дження клімату України в цілому [9,10], також
вони вивчалися як одне із стихійних метеороло-
гічних явищ [4,11,12,13,14,15]. Формування та
динаміку грозових явищ в наш час на території
України досліджували у своїх працях
В. І. Осадчий, В. М. Бабіченко, Т. Є. Данова,
Ю. М. Мацук, В. О. Балабух, О. Л. Казаков,
Л. В. Недострелова, В. В. Недострелов,
В. В. Чумаченко, І. М. Шербань, А. В. Ганчук,
Т. М. Заболоцька, В. М. Підгурська, Т. М. Шпи-
таль, Н. І. Грачова, В. В. Кузнєцова, Л. Н. Рома-
ненко, Л. П. Самаріна та інші автори
[4,12,13,14,16,17,18,19,20]. Динаміку гроз у
ХХ ст. та на початку ХХІ ст. на Волині було
проаналізовано у роботах Бабіченко В.М., Зузу-
ка Ф.В.,Тарасюк Н.А., Тарасюка Ф.П.[21,22].
Як було встановлено у працях попередніх ав-
торів, на більшій частині України протягом року
в середньому відмічається 25-30 днів з грозою. В
цілому спостерігається тенденція до зростання
кількості гроз з півночі на південь, але не завжди
все так однозначно. Найбільше днів з грозою
фіксується в Карпатах і Прикарпатті (до 40 днів),
ст. Селятин на Буковині вважається самим гро-
зовим місцем в Україні (до 45 днів з грозою в
рік). Дещо менша кількість гроз спостерігається
на Азово-Чорноморському узбережжі (15-20), по
долинах великих річок, в прибережній смузі
великих водосховищ [4,9,10].
Грози в Україні спостерігаються в теплий пе-
ріод року, з квітня по вересень, найбільше їх
буває влітку (червень-липень), але в степу та у
Кримських горах максимум припадає на чер-
вень, а в зоні мішаних лісів, лісостепу, на Доне-
цькому кряжі та в Українських Карпатах макси-
мум – в липні. Дуже рідко грози спостерігаються
в березні, жовтні, листопаді. Повторюваність їх в
Україні у ці місяці, як правило, менша одиниці.
Ще більш рідкісне явище – зимові грози, які
спостерігаються в середньому не частіше як
1 раз на 10 років.
За походженням грози поділяються на фрон-
тальні та внутрішньомасові. Грозова діяльність
визначається процесами атмосферної циркуляції,
а також у значній мірі місцевими фізико-
географічними умовами: рельєфом місцевості,
близькістю до великих водойм [9,10].
3. ОПИС МАТЕРІАЛІВ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІ-
ДЖЕННЯ
При виконанні дослідження використовува-
лися як загальнонаукові, так і спеціальні методи.
Серед загальнонаукових методів застосовано
аналітичний, порівняльно-оціночний, картогра-
фічний, математично-статистичний (при обробці
архівів динамічних карт ресурсу Blitzortung.org
та одержаних проміжних результатів). Серед
спеціальних методів дослідження використано
методи комп’ютерного аналізу та моделювання
метеорологічних процесів та явищ.
Методика проведених досліджень. Для аналі-
зу частоти виникнення гроз в останні десятиліт-
тя нами було використано можливості інтернет-
співтовариства власників портативних радіогро-
зопеленгаторів Blitzortung та оприлюднений у
відкритому доступі архів карт грозової діяльнос-
ті та динаміки грозових явищ на сайті цього про-
екту [5]. Було опрацьовано для Волинської обла-
сті наявні в архіві сайту Blitzortung.org динамічні
карти гроз за період 2008 – 2019 рр. Для усієї
території України аналіз здійснено за період
2018 – 2019 рр.
Було розроблено методику роботи з онлайн-
та архівними картами грозопеленгації (рис. 1)
цього ресурсу [23]. Сервіс «Карти в реальному
часі» відображає наявність зафіксованих блиска-
вок на поточний момент. У розділі «Архівні да-
ні» розміщено архів карт з 2008 р. В меню ліво-
руч можна вибрати потрібну територію.
У верхньому лівому кутку є градація гроз за ча-
сом їх виникнення. Так, грози, які були зафіксо-
вані в останні 20 хв., позначаються світ-
лим/білим кольором, а ті, що виникли 2 год тому
– темним/червоним. Діаграма зліва унизу на
карті – це частота появи блискавок за останні
2 год. Цифри на ній - число блискавок протягом
минулих 2 год. Чим колір стовпчика темніший -
тим ці блискавки більш давні за часом їх виник-
нення. Білий колір стовпчика діаграми - це блис-
кавки, що виникли за останні 20 хв [5,23].
Зауважимо, що до цієї мережі приєднуються
не тільки приватні особи-волонтери, а й окремі
В. В Федонюк, М. А. Федонюк, А. М. Павлусь
Ukr. gìdrometeorol. ž., 2021, Issue 28
18
Рис. 1 – Приклади роботи з динамічними картами ресурсу Blitzortung.org
Fig. 1 – Examples of working with dynamic maps on the Blitzortung.org
офіційні метеорологічні станції у європейських
країнах.
Для оцінки точності та достовірності отрима-
них нами результатів було здійснено порівняль-
ну оцінку архівних даних інтернет-ресурсу
Blitzortung.org з архівними даними гідрометео-
рологічних станцій (приклад наведено у табл. 1).
Для порівняння були вибрані роки із найбільш
репрезентативними даними. Одержані числові
показники більш як на 80 % співпадають із архі-
вними даними державної гідрометеорологічної
мережі, але потребує подальшого дослідження
точність даних самого ресурсу Blitzortung щодо
грозової активності на території України.
Для порівняння з одержаними результатами
використовувалися дані щодо показників кліма-
тичної норми середнього річного числа гроз та
максимального річного числа гроз, які представ-
лені у Кліматичному кадастрі України [9] та
похідних довідкових джерелах.
4. ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВО-
РЕННЯ
У наш час активного розвитку інформаційних
технологій з’являються новітні методи спосте-
реження за природними процесами, у тому числі
– в онлайн-режимі. Прикладом є робота інтер-
нет-сайту Blitzortung.org, що набув великої по-
пулярності за кордоном, але ще недостатньо
популярний в Україні. Метою проекту
"Blitzortung.org" [5] було створення мережі стан-
цій для високоточного виявлення локацій розря-
дів блискавок у Європі та у світі. Мережа он-
лайн-виявлення грозових розрядів складається з
численних приймальних станцій – фіксаторів
блискавки, що розташовуються на відстані при-
близно 50-250 км. Ці станції-давачі в режимі
реального часу передають сигнали на централь-
ний сервер обробки даних. Точні позиції грозо-
вих розрядів визначаються методом радіопелен-
гування. На сайті відображається електричний
розряд, який був запеленгований щонайменше 4
антенами. Сенсор-передавач, який фіксує елект-
ромагнітні розряди, може встановити будь-хто.
Саме волонтери – добровольці, що встановлю-
ють такі сенсори, становлять основну частину
передавальної мережі даного ресурсу.
"Blitzortung" - це співтовариство власників стан-
цій, що передають свої дані на центральний сер-
вер, програмістів-добровольців, які розробляють
алгоритми для відображення грозових розрядів
на картах, а також техніків, що підтримують
роботу системи. Учасники отримують вільний
доступ до всіх архівів та баз даних, що форму-
ються співтовариством (у вільному доступі –
обмежений архів). Карти грозових розрядів у
режимі реального часу є у вільному доступі, а
нещодавно на сайті з’явився і архів даних [5].
В Україні на сьогодні є активними станції
Blitzortung у Львові, Вінниці, Києві, Харкові,
Луцьку, Бережанах та у Закарпатській області
(https://www.blitzortung.org/uk/station_list.php).
Дослідження динаміки грозової активності на Волині та в Україні за даними онлайн-ресурсу Blitzortung
Український гідрометеорологічний журнал, 2021, № 28
19
Таблиця 1 – Порівняльна оцінка числа днів із грозою, виявлених за допомогою ресурсу Blitzortung, із офіційними да-
ними по метеостанції Луцьк
Table 1 - Comparative estimate of the number of days with thunderstorms detected by the resource Blitzortung, with the official data
on the weather station Lutsk
Джерело даних
Рік спостережень
2010
2011
2012
2013
2014
Число днів із грозою
Blitzortung.org, динамічні карти
97
73
65
57
68
Архівна інформація ст. Луцьк
78
58
56
48
57
Співпадіння показників, %
80,4
79,5
86,2
84,2
83,8
Таблиця 2 – Число днів з грозою на Волині протягом 2008-2019 рр.
Table 2 – Number of days with a thunderstorm in Volyn region during 2008-2019
Число днів з грозою на Волині протягом 2008-2019 рр.
Місяць
Рік спостережень
Середнє
число
днів з
грозою
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018
2019
Березень
―
―
1
―
1
―
―
2
1
4
2
-
0,9
Квітень
4
2
7
8
6
3
10
8
11
4
6
6
6,25
Травень
5
8
21
11
11
12
15
12
19
10
8
14
12,1
Червень
13
15
17
16
14
19
11
12
16
10
16
14
14,1
Липень
16
21
22
20
18
12
12
18
18
14
21
19
17,5
Серпень
3
12
23
12
11
6
17
7
10
11
17
9
11,5
Вересень
1
8
6
5
2
3
3
5
1
6
10
4
4,5
Жовтень
―
2
―
1
2
2
―
1
1
―
-
2
0,9
Листопад
―
1
―
―
―
―
―
2
―
―
-
-
0,25
Всього,
рік
42
67
97
73
65
57
68
67
77
59
80
68
68,3
Норма
Кліматична норма – 30 днів з грозою
Дальність роботи сенсорів залежить переважно
від типу антени та місця встановлення та може
становити від 30-40км до 2-4тис. км. В сусідніх з
Україною державах датчиків досить багато (в
Польщі їх, наприклад, понад 60), тому мережа
Blitzortung може бути досить репрезентативна
для території нашої країни.
Проведене дослідження можна умовно розби-
ти на два етапи: 1) аналіз динаміки грозової ак-
тивності в межах території Волинської області за
період 2008 – 2019 рр; 2) аналіз динаміки грозо-
вої активності в межах України за період 2018-
2019 рр. Зупинимося на отриманих результатах
докладніше.
1 етап. Сумарні результати аналізу динаміки
грозових явищ на території Волинської обла-
сті за 2008-2019 рр. відображено в табл. 2.
Аналіз отриманих результатів свідчить про те,
що кількість гроз за останнє десятиліття значно
зросла і вдвічі перевищує кліматичну норму.
Якщо в ХХ ст. в середньому за рік спостеріга-
лось 30-40 днів із грозою, то цей показник за
2008-2019 рр. склав 68,3 днів. Найбільша кіль-
кість днів з грозою характерна для літніх місяців
(червень-липень). За останні роки число грозо-
вих днів збільшилось і для квітня-травня (в се-
редньому з 2-5 днів за кліматичною нормою, до
6-12 на початку ХХІ ст.). Також раз на 5-6 років
фіксуються грози в листопаді. На рис. 2 предста-
влено діаграму динаміки днів із грозою за дослі-
джуваний період.
Отже, на початку ХХІ ст. кількість гроз на
Волині суттєво збільшилась. У 2010 році спосте-
рігався максимум – 97 днів із грозою, після чого
грозова активність дещо знизилась, але з 2014 р.
знову почала підвищуватись і у 2018 р., для при-
кладу, було зафіксовано 80 днів із грозою. За
останній досліджений рік (2019 р.) кількість днів
з грозою склала для Волині 68 днів, що переви-
щує кліматичну норму більш як у 2 рази.
Окремо було проаналізовано співвідношення
між типами гроз за походженням (рис. 3). Отри-
мано такі результати: більшість гроз – фронта-
льного походження, які формуються за межами
області.
В. В Федонюк, М. А. Федонюк, А. М. Павлусь
Ukr. gìdrometeorol. ž., 2021, Issue 28
20
Рис. 2 – Діаграма річної кількості днів із грозою на території Волинської області за 2008-2019 рр. та порівняння з
кліматичною нормою
Fig. 2 – Diagram of the annual number of days with a thunderstorm in the Volyn Region for 2008-2019 and comparison with the climatic
norm
Рис. 3 – Середнє співвідношення внутрішньомасових та фронтальних гроз на території Волинської області протягом 2008-
2019 рр. по місяцях року
Fig. 3 – The average ratio of intramass and frontal thunderstorms in the Volyn region during 2008-2019 by months of the year
Максимальна кількість внутрішньомасових
гроз на Волині відмічена у найтепліші місяці
(червень-липень), коли повітря добре прогріте, і
температурні контрасти достатні для формуван-
ня потужних конвективних хмар. Весняні грози
переважно теж фронтальні, адже навесні повітря
недостатньо прогрівається для формування вну-
трішньомасових гроз, осередків купчасто-
дощових хмар, які приходять з фронтами з захо-
ду, північного, південного заходу, рідко з півно-
чі та сходу. Восени на Волині формуються окре-
мі локальні грозові явища.
Аналіз кількості днів з грозою в окремі місяці
року (див. рис. 4) показав, що середня місячна
кількість грозових днів на Волині дорівнює або
навіть перевищує максимальну місячну кількість
днів з грозою, що фіксувалася згідно кліматич-
ної норми. Ця тенденція стосується усіх без ви-
нятку місяців року, в яких були грози. Багато
гроз відмічається у квітні (раніше квітневі грози
Дослідження динаміки грозової активності на Волині та в Україні за даними онлайн-ресурсу Blitzortung
Український гідрометеорологічний журнал, 2021, № 28
21
Рис.4. – Графіки середньої місячної кількості днів з грозою на території Волинської області протягом 2008-2019 рр. та за
даними кліматичної норми
Fig. 4 – Average monthly number of days with thunderstorm in the Volyn region during 2008-2019 and according to climatic norms
були досить рідкісним явищем). Суттєво зросла
кількість гроз у травні, і за деякі роки число тра-
вневих днів із грозою досягає показників літніх
місяців. Зимові грози продовжують бути рідкіс-
ним явищем, проте відмічено тенденцію збіль-
шення їх числа (від 1-2 випадків на 10 років до 1
на 5 років). Отже, регіональний аналіз архівних
карт на сайті Blitzortung.org за 2008-2019 рр. для
території Волині засвідчив, що у динаміці грозо-
вої діяльності відбулися наступні зміни: більш
як удвічі зросла загальна кількість днів з грозою
(в середньому з 30 до 68,3 днів); суттєво зросла
кількість весняних гроз; більшість гроз мають
фронтальне походження, грозові фронти прихо-
дять в основному із заходу, північного та пів-
денного заходу; кількість фронтальних гроз має
тенденцію до зростання; припускаємо, що
остання тенденція є свідченням збільшення чис-
ла атмосферних фронтів, які проходять через
досліджувану територію у теплий період року та
числа стихійних метеорологічних явищ,
пов’язаних з цією активністю; середня місячна
кількість грозових днів на Волині теж зросла для
усіх без винятку місяців року.
2 етап. Результати проведеного регіонального
аналізу динаміки гроз в межах Волинської обла-
сті спонукали до розширення дослідження на
територію всієї України. Як період дослідження
було обрано 2018 – 2019 рр., оскільки саме по-
чинаючи з 2018 р. зросла кількість датчиків ме-
режі Blitzortung.org на території України. Порів-
няння числа днів з грозою у 2018-2019 рр. про-
водилося по областях нашої країни з такими
показниками, що наводяться в Кліматичному
кадастрі України, як: а) середнє річне число днів
з грозою; б) максимальне річне число днів з гро-
зою за багаторічний період.
При аналізі архівних карт грозопеленгації для
території всієї України, з врахуванням того, що
площа дослідження була досить значною, а порі-
вняння, за даними Кліматичного кадастру, мож-
ливо було зробити тільки з даними конкретних
метеорологічних станцій, ми орієнтувалися на
оцінку числа гроз в районі, наближеному до об-
ласного центру. Адже в кожному обласному
центрі є метеостанція і на ній ведеться офіційна
статистика числа днів з грозою, середнього та
максимального. Тобто, наприклад, середнє число
днів з грозою для Вінницької області визначало-
ся по ст. Вінниця, для Волинської – по ст. Луцьк
і т.д. Результати визначення кількості днів з гро-
зою у всіх областях України протягом 2018-
2019 рр. за архівними картами ресурсу
Blitzortung.org представлені в таблиці 3.
На рис. 5 та рис. 6 представлено діаграми, що
дозволяють наочно порівняти число днів з гро-
зою в Україні за 2018 – 2019 рр. з середнім бага-
торічним числом (рис. 5) та максимальним бага-
торічним числом (рис. 6).
Аналіз даних табл. 3 та діаграми на рис. 5 за-
свідчує, що кількість гроз на території України
на початку ХХІ ст. досить помітно змінилася,
але ці зміни відрізняються по регіонах. Суттєве
збільшення спостерігається у Західному і, част-
ково, Центральному регіоні (західніше осі Він-
ниця-Київ-Чернігів). Число днів з грозою в таких
областях, як Закарпатська, Львівська, Івано-
Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Воли-
нська, Рівненська, Житомирська, Хмельницька,
Вінницька, Київська та Чернігівська зросло
у 1,5-2 рази в порівнянні з кліматичною нормою.
Менш помітне збільшення відмічається у Пів-
В. В Федонюк, М. А. Федонюк, А. М. Павлусь
Ukr. gìdrometeorol. ž., 2021, Issue 28
22
денному регіоні (Кіровоградська, Дніпропетров-
ська, Запорізька, Одеська, Миколаївська, Херсо-
нська обл., АР Крим) – на 15-50 %, а в Східному
регіоні (Сумська, Полтавська, Харківська, Доне-
цька, Луганська обл.) число грозових днів було в
межах кліматичної норми. Зростання грозової
активності в окремих регіонах України (зокрема,
на Півдні та на Заході) на початку ХХІ ст. відмі-
чали у своїх працях також і інші автори
[4,16,17].
Оскільки аналіз проводився лише за 2 роки,
то одержані результати було порівняно з макси-
мальними показниками за попередній багаторіч-
ний період, для оцінки «аномальності» грозової
активності саме у 2018-2019 рр.
На рис. 7 представлена сумарна діаграма се-
реднього числа днів з грозою в Україні за період
2018-2019 рр., визначеного як середнє арифме-
тичне для всіх областей (обласних центрів) за
кожен рік. Як бачимо, кліматична норма по кіль-
кості днів з грозою перевищена для України в ці
роки на 25-30 %.
Рис. 5. – Річне число днів з грозою в регіонах України у 2018-2019 рр. у порівнянні з кліматичною нормою
Fig. 5 – Annual number of days with a thunderstorm in the regions of Ukraine in 2018-2019 in comparison with the climatic norm
Рис. 6 – Річне число днів з грозою в регіонах України у 2018-2019 рр. у порівнянні з максимальним за кліматичною нормою
Fig. 6 – The annual number of days with a thunderstorm in the regions of Ukraine in 2018-2019 compared to the maximum climatic
norm
Дослідження динаміки грозової активності на Волині та в Україні за даними онлайн-ресурсу Blitzortung
Український гідрометеорологічний журнал, 2021, № 28
23
Як свідчать дані табл.4 та рис. 6, багаторічний
річний максимум числа днів з грозою по жодній
станції не був перевищений (у Вінниці і в Києві
показник 2019 р. наближався до нього).
Отже, можна констатувати, що 2018-2019 рр.
не були винятково аномальними для метеостан-
цій України за динамікою грозової активності, а
відображали тенденцію, принаймні, останніх
років (яка детально проаналізована для Волин-
ської області на 1 етапі дослідження). На картах
(рис. 8 та рис. 9) наочно представлені виявлені
регіональні відмінності грозової активності,
описані вище.
Оцінка динаміки місячних значень кількості
днів з грозою в цілому підтверджує всі тенден-
ції, виявлені на прикладі Волинської області
(зростання числа весняних та осінніх гроз, збі-
льшення числа травневих гроз до рівня літніх
Таблиця 3 – Кількість днів з грозою в Україні у 2018-2019 рр. у порівнянні з нормою
Table 3 – The number of days with a thunderstorm in Ukraine in 2018-2019 compared to the norm
Область
Кліматична норма,
середнє число днів
з грозою, рік
Кліматична норма,
максимальне число днів
з грозою, рік
2018
2019
Вінницька
28
60
41
56
Волинська
27
66
49
49
Дніпропетровська
26
63
34
34
Донецька
31
76
29
29
Житомирська
28
67
41
47
Закарпатська
36
77
55
49
Запорізька
25
61
32
38
Івано-Франківська
32
73
46
50
Київська
24
59
42
51
Кіровоградська
28
60
33
37
Луганська
29
68
28
29
Львівська
29
70
54
47
Миколаївська
28
69
43
31
Одеська
22
66
36
40
Полтавська
27
63
27
27
Рівненська
29
69
44
49
Сумська
30
72
28
29
Тернопільська
30
75
46
49
Харківська
28
64
22
32
Херсонська
25
60
44
40
Хмельницька
29
66
37
52
Черкаська
30
59
33
33
Чернівецька
31
65
48
49
Чернігівська
21
63
33
37
АР Крим
21
62
43
39
Україна, середнє
27,8
66,1
38,7
41,0
Рис. 7 – Сумарна діаграма середнього числа днів з грозою в Україні у 2018-2019 рр.
Fig. 7 – Summary diagram of the average number of days with a thunderstorm in Ukraine in 2018-2019
В. В Федонюк, М. А. Федонюк, А. М. Павлусь
Ukr. gìdrometeorol. ž., 2021, Issue 28
24
місяців). Зазначимо, що за досліджуваний період
найбільш грозовими містами України були: Він-
ниця і Тернопіль в травні 2018 р. (18 і 17 днів з
грозою), Миколаїв та Херсон у липні 2019 р. (20
та 19 днів з грозою). Максимальна річна кіль-
кість днів з грозою була у 2018 р. у Вінниці (56
днів), а у 2019 р. – в Ужгороді (55 днів).
За результатами проведеного дослідження
було побудовано дві картодіаграми (рис. 8 та
рис. 9), що показують розподіл числа днів з гро-
зою на території України у 2018-2019 рр.
Рис. 8 – Картодіаграма розподілу річного числа днів з грозою в Україні у 2018-2019 рр. в порівнянні з їх середнім числом за
кліматичною нормою
Fig. 8 – Map diagram of the distribution of the annual number of days with a thunderstorm in Ukraine in 2018-2019 compared to
their average number on climatic norm
Рис. 9. – Картодіаграма розподілу річного числа днів з грозою в Україні у 2018-2019 рр. в порівнянні з їх максимальним
числом за кліматичною нормою
Fig. 9 – Map diagram of the distribution of the annual number of days with a thunderstorm in Ukraine in 2018-2019 compared to
their maximum number on climatic norm
Дослідження динаміки грозової активності на Волині та в Україні за даними онлайн-ресурсу Blitzortung
Український гідрометеорологічний журнал, 2021, № 28
25
в порівнянні з кліматичною нормою (рис. 8) та у
порівнянні з багаторічним абсолютним макси-
мумом (рис.9).
Наприкінці відмітимо: аналіз грозової актив-
ності для Волинської області (етап 1) проводився
для всієї території області. В той час як аналіз
гроз в межах України (етап 2) проводився на
прикладі обласних центрів і порівнювався з да-
ними відповідної метеостанції. Аналіз показни-
ків, отриманих на першому етапі дослідження,
засвідчив, що для Волинської області протягом
досліджуваного періоду річне число днів з гро-
зою перевищує їх число для метеостанції Луцьк
(обласний центр) на 30-40 % практично щороку,
у той час як показники кліматичної норми річно-
го числа днів з грозою в межах області та річно-
го числа днів з грозою для ст. Луцьк відрізня-
ються тільки на 10 %. Це також є свідченням
значного зростання грозової активності в регіоні
у останні десятиліття.
5. ВИСНОВКИ
Отже, проаналізувавши грозову активність в
Україні у період 2018-2019 рр., бачимо, що вона
має регіональні особливості. Інтенсифікація гроз
спостерігається в Західному (на 50-100 %) і Пів-
денному (на 15-50 %) регіонах країни, частково
– на Півночі. На Сході число днів з грозою бли-
зьке до показників кліматичної норми. Водно-
час, аналіз потребує уточнення та деталізації по
всій мережі метеостанцій України, дані яких
можуть бути порівняні з результатами дослі-
дження архівних карт сайту Blitzortung.org.
Після проведених досліджень та статистично-
го аналізу грозової діяльності в Україні та на
Волині за допомогою архівних карт грозопелен-
гації на сайті Blitzortung.org можна зробити на-
ступні висновки:
1. Встановлено, що середня частота виник-
нення гроз в межах Волинської області за період
2008-2019 рр. (68 днів), порівняно із кліматич-
ною нормою (30-40 днів), зросла в 1,5-2 рази.
Суттєве зростання грозової активності добре
узгоджується з ознаками кліматичних змін у
зв’язку з глобальним потеплінням, що відміча-
ються багатьма вченими для помірних широт: це
активізація стихійних явищ у зв’язку з підвище-
ною нестійкістю атмосферної стратифікації.
2. Встановлено, що кількість гроз на території
України на початку ХХІ ст. також змінилася, але
ці зміни різняться по регіонах: суттєве збіль-
шення спостерігається у Західному регіоні і,
частково, Центральному регіоні (західніше осі
Вінниця-Київ-Чернігів), менш помітне збіль-
шення відмічається у Південному регіоні (Кіро-
воградська, Дніпропетровська, Запорізька, Оде-
ська, Миколаївська, Херсонська області АР
Крим), а в Східному регіоні (Сумська, Полтавсь-
ка, Харківська, Донецька, Луганська області)
кількість грозових днів зберігається в межах
кліматичної норми. Зростання грозової активно-
сті на Заході та на Півдні України узгоджується
з характером кліматичних змін у помірних ши-
ротах, зокрема, із зростанням температури пові-
тря та нестійкості повітряних мас. Водночас
відсутність помітного збільшення числа днів з
грозою на сході України, як можна припустити,
пов’язана із ослабленням інтенсивності фронта-
льних конвективних явищ та кількості самих
атмосферних фронтів, що досягають цієї терито-
рії, рухаючись з заходу на схід.
3. Для детальнішого аналізу регіональних
відмінностей та динаміки на початку ХХІ ст.
грозової активності на території України, варто
продовжити дослідження для більш тривалого
часового періоду.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Doswell III, C. A. Societal impacts of severe thunderstorms
and tornadoes: Lessons learned and implications for Europe.
Atmospheric Research. 2003. Vol. 67. Pp. 135-152.
2. Allen J. T. (2018). Climate change and severe
thunderstorms. In Oxford research encyclopedia of climate
science. URL: https://doi.org/10.1093/acrefore/
9780190228620.013.62 (Accessed: 15.07.2021)
3. Sharp A. (2008). Assessing risk from meteorological
phenomena using limited and biased databases. Australian
journal of emergency management. 2008. № 23(4). Pp. 9-
13.
4. Стихійні метеорологічні явища на території України за
останнє двадцятиріччя (1986 – 2005 рр.) / за ред.
В. М. Ліпінського, В. І. Осадчого, В. М. Бабіченко. Київ
: Ніка-Центр. 2006. 312 с.
5. Блискавка і гроза в реальному часі. URL :
https://www.blitzortung.org/uk/live_lightning_maps.php
(Accessed 11.05.2021)
6. Арабаджи В. И. Гроза и грозовые процессы. Минск :
БГУ. 1960. 120 с.
7. Гальперин С. М., Степаненко В. Д. Радиотехнические
методы исследования гроз. Ленинград :
Гидрометеоиздат, 1983. 246 с.
8. Ермаков В. И., Стожков Ю. И. Физика грозовых
облаков. Москва : ФИАН, 2004. 139 с.
9. Клімат України / за ред. В. М. Ліпінського,
В. А. Дячука, В. М. Бабіченко. Київ : Вид-во Раєвського.
2003. 343 с.
10. Кліматичний Кадастр України (електронна версія)
/ Державна гідрометеорологічна служба; УкрНДГМІ;
Центральна Геофізична Обсерваторія. Київ, 2006.
11. Прох Л. З. Исследование ураганов, бурь, смерчей и
шквалов Украины. Обнинск: ВНИИГМИ – МЦД. 1979.
№ 32. 177 с.
В. В Федонюк, М. А. Федонюк, А. М. Павлусь
Ukr. gìdrometeorol. ž., 2021, Issue 28
26
12. Казаков О. Л. Стихійні метеорологічні явища на
Україні. Вестник гидрометцентра ЧАМ. 2010. №1(11).
С.53 – 66.
13. Дослідження радіолокаційних характеристик
небезпечних явищ погоди на території України
/ Грачова Н. І., Кузнєцова В. В., Романенко Л. Н.,
Самаріна Л. П. Наукові праці Українського науково-
дослідного гідрометеорологічного інституту. 2015. №
267. С. 38 – 45.
14. Осадчий В. І., Бабіченко В. М. Динаміка стихійних
метеорологічних явищ в Україні. Український
географічний журнал. 2012. № 4. С. 8–13.
15. Балабух В. А. Межгодовая изменчивость интенсивности
конвекции в Украине. Глобальные и региональные
изменения климата / под ред. Осадчего В. И. Киев :
Ника-Центр. 2011. С.150-159.
16. Мацук Ю. М. Зміни грозової активності на території
України в ХХ та на початку ХХІ ст. Вісник Харківського
національного університету імені В.Н. Каразіна, cерія
«Геологія. Географія. Екологія». 2013. № 39. С. 147–151.
17. Мацук Ю. М., Данова Т. Є. Тривалі та інтенсивні грози
над Карпатами. Науковий вісник СНУ імені Лесі
Українки. 2013. № 16. С. 55–61.
18. Недострелова Л. В., Чумаченко В. В. Часовий розподіл
гроз на АМСЦ Одеса на початку ХХІ століття.
Український гідрометеорологічний журнал. 2021, 27.
С. 16–23. https://doi.org/ 10.31481/uhmj.27.2021.02
19. Заболоцька Т. М., Підгурська В. М., ШпитальТ. М.
Грозова діяльність на території України. Наукові праці
Українського науково-дослідного
гідрометеорологічного інституту. 2007. № 256. С. 92-
98.
20. Щербань І. М., Ганчук А. В. Динаміка повторюваності
гроз на півночі України. Фізична географія та
геоморфологія. 2016. № 2. С. 83-88.
21. Климат Луцка / под ред. Бабиченко В. Н., Зузука Ф. В.
Ленинград : Гидрометеоиздат. 1988. 180 с.
22. Тарасюк Н. А., Тарасюк Ф. П. Режим зволоження та
хмарності північного сходу Волинського Полісся.
Природа Західного Полісся та прилеглих територій :
збірник наукових праць Волинського національного
університету імені Лесі Українки. 2009. № 6. С. 17–27.
23. Федонюк В. В., Павлусь А. М. Аналіз динаміки
грозових явищ на Волині протягом останнього
десятиріччя. Сучасна наука та освіта Волині: збірник
матеріалів науково-практичної конференції, 22.11.2018
р., м. Волод.-Волинський. 2018. С.249 – 251.
REFERENCES
1. Doswell III, C.A. (2003). Societal impacts of severe
thunderstorms and tornadoes: Lessons learned and
implications for Europe. Atmospheric Research, 67,
pp. 135-152.
2. Allen, J.T. (2018). Climate change and severe
thunderstorms. In Oxford research encyclopedia of climate
science. Available at: https://doi.org/10.1093/acrefore/
9780190228620.013.62 (Accessed: 15.07.2021)
3. Sharp, A. (2008). Assessing risk from meteorological
phenomena using limited and biased databases. Australian
journal of emergency management, 2008, № 23(4), pp. 9-
13.
4. Lipinskyi, B.M., Osadchyi, V.I., & Babichenko, V.M.
(2006). Stykhiini meteorolohichni yavyshcha na terytorii
Ukrainy za ostannie dvadtsiatyrichchia (1986-2005 rr.)
[Adverse weather events on the territory of Ukraine for the
last twenty years (1986–2005)]. Kyiv: Nika-Tsentr. (in
Ukr.)
5. Blyskavka i hroza v realnomu chasi [Lightning and
Thunderstorms in Real Time]. Available at:
https://www.blitzortung.org/uk/live_lightning_maps.php
(Accessed 11.05.2021)
6. Arabadzhy, V.Y. (1960). Groza i grozovye protsessy
[Thunderstorm and thunderstorm processes]. Minsk: BSU.
(in Russ.)
7. Galperin, S.M. & Stepanenko, V.D. (1983).
Radiotekhnicheskie metody issledovaniia groz.
[Radiotechnical methods of investigation of thunderstorms]
Leningrad: Gydrometeoyzdat. (in Russ.)
8. Ermakov, V.I. & Stozhkov, Yu.I. (2004). Fizika grozovykh
oblakov [Physics of thunderclouds]. Moscow : LPI RAS.
(in Russ.)
9. Lipinskyy, V.M., Dyachuk, V.A. & Babichenko, V.M.
(eds). (2003). Klimat Ukrainy [Climate in the Ukraine].
Kyiv: Rayevskyy Publ. (in Ukr.)
10. Klimatychnyi Kadastr Ukrainy (elektronna versiia)
[Climatic cadastre of Ukraine]. (2006). State
Hydrometeorological Service of Ukraine; Ukrainian
Hydrometeorological Institute UHMI, Central geophysical
observatory named after Boris Sreznevsky. Kyiv. (in Ukr.)
11. Prokh, L.Z. (1979). Issledovanie uraganov, bur, smerchey i
shkvalov Ukrauiny [Study of hurricanes, storms, tornadoes
and squalls in Ukraine]. Obnynsk: ARIHMI-WDC, № 32.
(in Russ.)
12. Kazakov, O.L. (2010). Stykhiini meteorolohichni yavyshcha
na Ukraini [Extreme weather events in Ukraine]. Vestnik
gidromettsentra ChAM [Bulletin of the hydrometeorological
center of the Black and Azov seas], 1(11), pp.53–66. (in
Ukr.)
13. Grachova, N.I. et al. (2015). Doslidzhennia
radiolokatsiinykh kharakterystyk nebezpechnykh yavyshch
pohody na terytorii Ukrainy [The researches of dangerous
radiolocation characteristics weather phenomena on the
territory of Ukraine]. Naukovi pratsi Ukrainskoho naukovo-
doslidnoho hidrometeorolohichnoho instytutu [Scientific
works of the Ukrainian Research Hydrometeorological
Institute], 267, pp. 38–45. (in Ukr.)
14. Osadchyi, V.I. & Babichenko, V.M. (2012). Dynamika
stykhiinykh meteorolohichnykh yavyshch v Ukraini
[Dynamics of adverse meteorological phenomena in
Ukraine]. Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal [Ukrainian
geographical journal], 4, pp. 8–13. (in Ukr.)
15. Balabukh, V.A. (2011). Mezhgodovaya izmenchivost
intensivnosti konvektsyi v Ukraine [Interannual variability
of convection intensity in Ukraine]. In: Osadchyi, V.I. (ed.)
Globalnye i regionalnye izmeneniya klimata [Global and
regional climate changes]. Kiev : Nika-Tsentr, pp.150-159.
(in Russ.)
16. Matsuk, Yu.M. (2013). Zminy hrozovoi aktyvnosti na
terytoriі Ukrainy v ХХ ta na pochatku ХХI st. [Variations
of thunderstorm patterns on the territory of Ukraine in the
ХХ and at the beginning of the 21th century] Visnyk
Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni
V.N. Karazina, seriia «Heolohiia. Heohrafiia. Ekolohiia».
[Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University, series
«Geology. Geography. Ecology»], 39, pp. 147–151. (in
Ukr.)
17. Matsuk, Yu. M. & Danova, T.Ye. (2013). Tryvali ta
intensyvni hrozy nad Karpatamy [Prolonged and Intensive
Thunderstorms Over the Carpathians]. Naukovyi visnyk
SNU imeni Lesi Ukrainky [Scientific Bulletin of the Lesya
Ukrainka EENU], 16, pp. 55–61. (in Ukr.).
18. Nedostrelova, L.V. & Chumachenko, V.V. (2021).
Chasovyi rozpodil hroz na AMSTs Odesa na pochatku ХХІ
Дослідження динаміки грозової активності на Волині та в Україні за даними онлайн-ресурсу Blitzortung
Український гідрометеорологічний журнал, 2021, № 28
27
stolittia [Time distribution of thunderstorms observed at
Odesa AMSC at the beginning of the 21st century].
Ukraïnsʹkij gìdrometeorologìčnij žurnal [Ukrainian
hydrometeorological journal], 27, pp. 16–23.
https://doi.org/10.31481/uhmj.27.2021.02 (in Ukr.)
19. Zabolotska, T.M., Pidhurska, V.M. & Shpytal, T.M. (2007).
Hrozova diialnist na terytorii Ukrainy [Thunderstorm
activity on the territory of Ukraine]. Naukovi pratsi
Ukrainskoho naukovo-doslidnoho hidrometeorolohichnoho
instytutu [Scientific works of the Ukrainian Research
Hydrometeorological Institute], 256, pp. 92-98. (in Ukr.)
20. Shcherban, I.M. & Ganchuk, A.V. (2016). Dynamika
povtoriuvanosti hroz na pivnochi Ukrainy [Dynamics of
thunderstorms repeatability in Northern Ukraine]. Fizychna
heohrafiia ta heomorfolohiia [Physical geography and
geomorphology], 2, pp. 83-88. (in Ukr.)
21. Babychenko, V.N. & Zuzuk, F.V (eds). (1988). Klimat
Lutska [Climate of Lutsk]. Leningrad: Gidrometeoizdat. (in
Russ.)
22. Tarasiuk, N.A. & Tarasiuk, F.P.(2009). Rezhym
zvolozhennia ta khmarnosti pivnichnoho skhodu
Volynskoho Polissia [Humidity and cloudiness regime in
the northeast of Volyn Polissya]. Pryroda Zakhidnoho
Polissia ta prylehlykh terytorii : zbirnyk naukovykh prats
Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi
Ukrainky [Nature of Western Polissya and adjacent
territories: a collection of scientific works of Lesya
Ukrainka Volyn National University], 6, pp. 17–27. (in
Ukr.)
23. Fedoniuk, V.V. & Pavlus, A.M. (2018). Analiz dynamiky
hrozovykh yavyshch na Volyni protiahom ostannioho
desiatyrichchia [Analysis of the dynamics of thunderstorms
in Volyn over the past 10 years]. Zbirnyk materialiv
naukovo-praktychnoi konferentsii “Suchasna nauka ta
osvita Volyni” [Proceedings of the scientific-practical
conference "Modern Science and Education of Volyn"].
22.11.2018, Volod.-Volynskyi, pp. 249 – 251. (in Ukr.)
STUDY OF THUNDERSTORM ACTIVITY IN VOLYN REGION AND IN UKRAINE
USING THE DATA OF BLITZORTUNG ONLINE RESOURCE
V. V. Fedoniuk1, M. A. Fedoniuk1, A. M. Pavlus2
1Lutsk National Technical University,
75, Lvivska St, 43018 Lutsk, Ukrainе, ecolutsk@gmail.com
2 Lesya Ukrainka National University of Volyn region,
13, Voli Av., 43025 Lutsk, Ukraine, nesvishandriu@gmail.com
The article contains the results of statistical and graphical analysis of thunderstorm activity in
Ukraine and within Volyn Region, in particular, following the study of the dynamic maps archive
available at the online resource Blitzortung.org (lightnings and thunderstorms in real time). It
describes the principles and results of activities of Blitzortung.org, a community of lightning
direction sensors owners and users, and presents the developed algorithm of the methodology of
reading dynamic maps available at this resource.
Regional analysis of the archival maps on the website Blitzortung.org for 2008-2019 for the
territory of Volyn Region made it possible to establish the following changes of the thunderstorm
activity dynamics: the total number of thunderstorm days more than doubled (from 30 to 68.3
days on average); the number of thunderstorms increased in April (it was a rare phenomenon
earlier); the number of thunderstorms increased significantly in May, for some years the number of
thunderstorm days in May reached certain summer months (June and July); most thunderstorms
are of frontal origin, storm fronts come from the west, north and southwest. The number of frontal
thunderstorms tends to increase, therefore indicating increased atmospheric instability and the
number of natural meteorological phenomena associated with such instability; the average
monthly number of thunderstorm days in Volyn Region also increased for all months of the year
with no exception.
The analysis of storm activity within the whole territory of Ukraine during the period of 2018-
2019 indicated the presence of clear regional features and differences. The increase in
thunderstorm activity is observed in the western (50-100%) and southern (15-50%) regions of the
country, and partly in the north. The number of thunderstorm days in the eastern part of Ukraine is
close to the climatic normal. At the same time, the analysis needs to be clarified and detailed
throughout the whole network of meteorological stations of Ukraine whose data can be compared
with the results of the study of archival maps available at Blitzortung.org.
Keywords: thunderstorm, thunderstorm activity, number of thunderstorm days, online resource
Blitzortung.org.
В. В. Федонюк, Н. А. Федонюк, А. М. Павлусь
Ukr. gìdrometeorol. ž., 2021, Issue 28
28
ИССЛЕДОВАНИЕ ГРОЗОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ НА ВОЛИНИ И В УКРАИНЕ ЗА
ДАННЫМИ ОНЛАЙН-РЕСУРСА BLITZORTUNG
В. В. Федонюк1, Н. А. Федонюк1, А. М. Павлусь2
1Луцкий национальный технический университет,
75, Львовская, 43018 Луцк, Украина, ecolutsk@gmail.com
2Волынский национальный университет имени Леси Украинки,
13, пр. Воли, 43025 Луцк, Украина, nesvishandriu@gmail.com
В работе представлено результаты статистического и графического анализа показателей
грозовой деятельности в Украине и в пределах Волынской области, в частности, на основе
исследования архива динамических карт онлайн-ресурса Blitzortung.org (молния и гроза в
режиме реального времени). Описано принципы и результаты работы сообщества
собственников и пользователей датчиков грозопеленгации Blitzortung.org, представлено
разработанный алгоритм методики работы с динамическими картами данного ресурса.
Региональный анализ архивных карт на сайте Blitzortung.org за 2008 – 2019 гг. для
территории Волынской области позволил констатировать, что в динамике грозовой
активности произошли следующие изменения: более чем в два раза увеличилось общее
число дней с грозой (в среднем с 30 дней до 68,3 дней); возросло число гроз в апреле
(раньше они были очень редки); существенно возросло количество гроз в мае, в отдельные
годы число майских гроз достигает показателей летних месяцев (июня и июля);
большинство гроз имеют фронтальное происхождение, грозовые фронты приходят с запада,
северо-запада и юго-запада. Количество фронтальних гроз имеет тенденцию к возрастанию,
что свидетельствует об увеличении нестабильности атмосферы и числа стихийных
метеорологических явлений, связанных с этой нестабильностью; среднее месячное число
дней с грозой на Волыни также увеличилось для всех без исключения месяцев года.
Анализ грозовой активности в пределах всей Украины на протяжении периода 2018-
2019 гг. показал наличие видимих региональных особенностей и отличий. Увеличение
грозовой активности наблюдается в Западном (на 50-100 %) и Южном (на 15-50 %)
регионах страны, частично – на Севере. На Востоке Украины число дней с грозой
практически не отличается от показателей климатической нормы. Вместе с тем, анализ
требует уточнения и детализации в пределах всей сетки метеорологических станций
Украины, исходные данные которых можно сравнить с результатами исследования
архивных динамических карт сайта Blitzortung.org.
Ключевые слова: гроза; грозовая активность; число дней с грозой; онлайн-ресурс
Blitzortung.org,
Подання до редакції : 31. 08. 2021
Надходження остаточної версії : 27. 10. 2021
Публікація статті : 26. 11. 2021
