ArticlePDF Available

УСЕ ЖИТТЯ НА СЛУЖБI В СОНЦЯ (До 100-рiчного ювiлею Євгенii Миколаївни Земанек) / Астрономічний календар. 2021- ГАО НАН України

Authors:
УСЕ ЖИТТЯ НА СЛУЖБI В СОНЦЯ
(До 100-рiчного ювiлею €вгенii Миколаiвни Земанек)
JI. в. кдзАнцЕвА
кандидат фiзико-математичних наук
Астрономiчна обсерваторiя
Клiвського на l-tiонального унiверситеry
iMeHi Тhраса Шевченка
евгенiя Миколаiвна Земанек, яка все свое наукове життя прове-
ла в Киiвськiй унiверситетськiй астрономiчнiй обсерваторii i мешка-
ла з родиною на ii територii, нrL,Iежала до так званоi уральськоi rрупи
киiвських acTpoHoMiB. I-[я група влилася в колектив Обсерваторii ще
пiд час ii eBaKyauii в часи Дрrтоi cBiToBoi вiйни i разом з киянами пе-
реrхала на постiйне мiсце роботи до Киева у |944 р.
Народилася €вгенiя 17 лютого 1,921 р, в невеликому на той час
поселеннi Сатка, заснованому старообрялцями, з населенням трохи
бiльшим, нiж l0 тисяч чоловiк (тепер це - MicTo, районний центр Че-
лябiнськоi областi). Ця мiсцевiсть на березi однойменноi бурхливоi
гiрськоi рiчки оточена горами Захiдного Уралу з красивими баш-
кирськими назвами - Зюраткуль, Нурryш, Зiга,rьга та Лукаш.
ii батько Микола Iванович Баженов на той час очолював декiль-
ка цехiв на CaTKiBcbKoMy чавуноплавильному заводi, а мати Катерина
Миколаiвна деякий час працювrLта стенографiсткою на Bepx-IceTcb-
кому метаJ,Iургiйному заводi непода.lliк €катеринбурга. В родинi зрос-
тали двi доньки. Батько постiйно навчався. Закiнчив гiрниче учили-
ще в €катеринбурзi, Ленiнградський металургiйний iнстиryт, Урало-
Казахстанську промислову академiю у Свердловську та отримав у
1938 р. спецiа-ltьнiсть iнженера-органiзатора з чорноi металургii. На-
далi обiймав KepiBHi посади на рiзних промислових об'ектах Уралу.
Але в 194l р. родина розпалася, батько створив нову сiм'ю.
Астрономiею евгенiя захопилася ще школяркою, тому без вагань
пiсля закiнчення свердловськоТ середньоi школи в l 940 р. всццила на
фiзико-математичний факультет мiсцевого унiверситеry а на третьо-
му Kypci обрала астрономiчну спецiалiзацiю. У важкi BocHHi часи Тй
пощастило слухати лекцii С. В. Муратова, одного з активних членiв
Росiйського товариства любителiв свiтознавства (Русское общество
любителей мироведения - РОЛМ), органiзатора Ленiнградського
iнститl,ту точноi механiки й оптики та першоТ на Уралi астрономiчноi
обсерваторii. Викладав також у той час А. О. Яковкiн, у майбугньому
240
вцомий дослlдник Мiсяця та директор
ГолосiТвськоi обсерваторii. А пракirчrr""
спостережн}lх навичок вона навчrшась ч
К. О. Бархатовоi. яка згодом o"on"ru .u-
федру acTpoHortii Свердловського yHiBep-
ситету та стоя_lа 1, BttToKiB органiзачii Ко-
ypoBcbKoi обсерваторii.
У лlтстопаli 19-13 р. €вгенiя разоN,{ з
iншипrи ст\_];цт;111" старших KypciB
вiдгукнrrась н-1 ]апрошення директора
КиiвськоТ ]cl]LrHo\1iчHoi обсерватоiii
(КДО) С. К, В:;r;вятського попрацювати
в КиТвськilr r\. , j]r.rl орii. шо нzLлагодила
свою робоц з з.".л,, "цiТ. Вона була зарахо-
вана до штJl-. ,-,-:::::TOPiT i розпочала спо-
стереження j,: : :._-.:.:\1ою Слуlкби Сонця.
Як зга-l1,ваi. :-_ .' __., \,. :cHtIIIя Г М. Сергеева, вонll лрацювали в обсер-
BaTopii В Пl': _ , - ,,,зtlнi _fня. а поii, до пiзньоiо вечора слухtLли
лекцii Та В;1\::_,:,: .l :рактичнi роботи в yHiBepcltTeTi. НЬ схiдному
балконi баr"-,l . - :,::,.;lтетськоi обсерваТорii бl,rо u.rопоu-laпо-фото-
гелiограф. -a -. . , -_, _евнiй BИcTaHi сrацiопарпо np,,._anar" .*pu,
таки]!,I чIlно\.{. _ ,. ,,'.'ЭТ! _]l{СКа Сонця на Hbo]\{!,cTaHoBllB lU см. На
еКран HaLl;-, - . ,, : -.:n,]THvciTKyiщодня замальов}.ваltt та вllrtiрю-
ваJIи соняч:, "-' ; -: ] _]кс_-]и. KpiM того. оброб.rя_rlr i ана-liзrва-ll,r
Данi спосте:,j. -,-: - ,, ,,l1серваторiй краiни. шо дава_Iо ,,олr,luiirо
оцiнитlt сон i - * . :, ,- _,:rH} та ботосферну активнiсть i спрогнозr.-
вати магнi; - ] , : -:].:. -l{Tl1 npo ,о*л"вi пробле;rtlt a p-b,u:"a
ком вiйськс.;., - ' :- ] : \' шiй справi Киiвська oOcepuiropi" ro:i
спiвпрашюз;-: - ::".] { -:.-::i{\l Ленiнградським iнстифо., arrlnoao
магнетиз\!\. _. :"_--- :.,. чеподалiк Свердловська на станuii Ко-
сулiно ПРll- , -,, " , . *, ..::ня rtагнiтного поля Землi.
Усiчн: _ ---] -,, _-'.l,:ко.lаiвна закiнчилаунiверситет. tlтрlt-
мflЛп ДtlП.]l \l -"] _ - _ _*': -. --:_ ]строном i взяла rrrлюб з вiйськово-
сЛУжбоВЦil,'. ,.:.:-lася Ще До вiйни. BiH навчався r.
Свердловс"i,. , - - _": - :- 11'. iнститрi i бр призв"r;; ;;'.r";
армiiвпеэ-.: : __ t -:]To\ly t0+0р.,Ъrулr"u*ло rЭ+Ьр..
а flругу св:. , . "_ l - , . Бер.liнi. ii обранцЬм став Володиrlир
Леополь:с.,,, -,, ] - , ,..,r_]хення - чех), з яким вони про-
ЖИлиразсi.l,_: _i, ý . --; : ],,--;1-1Ilдонькутасина.
У тр.. ; _-- -.Jрli\{и> й наново зарахованими
спiвробiтн;l; ' {-: l ( ,-, , .:_,зltlа i молодий фахЬець €вгенiя
Миколаiвн. _,:, . _ :. : .' . * - 1,_llз ВноВеЖиТТяii]мати,яКасТа-
241l
ла працювати в КАО секретарем-машинiсткою. Спiвробiтники з роди-
нами та приJIадами у двох вагонах-теI]лушках лобираJIися до мiсчя приз-
начення майже два тижнi, а прибувши, з перших же днiв установLLtи
iнстрlменти й одразу ж нiшагодиllи перервану робоry Сщокби Сонця.
Коли в лютому 1945 р. вИзначали 100-рiчний ювiлей Киiвськоi
астрономiчноТ обсерваторii, на науковому засИаннi евгенiя Мико-
лаiвна представила пiдсумкову доповiдь <Фотосферна активнiсть
Сонця |942-|944 рр.>. Ця доповiдь, надрукована серед iнших у пер-
шому, ювiлейному, числi Публiкацiй КАО, стала першою друкованою
науковою працею е. М. Земанек. У нiй €вгенiя Миколаiвна доклад-
но опис€ша результати програмних спостережень Сонця мережею со-
нячних обсерваторiй, органiзованою спiльно КАО таЩАIШ (Щержав-
ний астрономiчний iнституг iM. П. К. Штернберга) на запити армii.
Виводились середнi характеристики активностi фотосфери за спосте-
реженнями ДАIШ i КАО у Свердловську, Астрономiчноi обсерваторii
iM. В. П. Енгельгардта в Казанi, Тhджицькоi i Абастуманськоi обсер-
ваторiй. А пiсля реевакуацii з 1943 р. далi спостерiгали ЩАIШ у
MocKBi, з 1944 - КАО в Кисвi та XapKiBcbKa АО. Оскiльки станцii бу-
ли рознесенi по довготi i широтi, то впродовж року отримували бага-
то спостережень (1942 - З36 днiв, l943 - ЗЗ7,1,944 - 353). Отриманi
результати були порiвнянi з такими ж, опублiкованими Щюрихською
та финвiчькою обсерваторiями, та проаналiзованi певнi зако-
HoMipHocTi. CaMi ж зведенi данi регулярно друк}ъались у Декадних ог-
лядах НДI земного магнетизму та в Астрономiчних циркулярах.
У 1946 р. КАО за дорученням KoMicii з дослiдження Сонця АН
СРСР стчuIа видавати TepMiHoBi публiкачii iндексiв сонячноi актив-
HocTi. Зведення мiстили резулБтати спостережень мережi станцiй
краiни (ТАО, КрАО, ХАО, ЛАО, АОЕ, КАО, НДIЗМ, ОАО, lAO,
ААО). Щиркуляри КАО виходили протягом |946-1962 рр., за цей час
було опублiковано 7l випуск. У пйготовцi ix разом з колегами брала
активну участь €. М. Земанек.
Подальша наукова дiяльнiсть евгенii Миколаiвни була так чи
iнакше пов'язана зi Сонцем. Спочатку вона працювала пiд KepiB-
ництвом С. К. Всехсвятського, який на той час був головним нат-
хненником цих робiт. Спiльно вони опублiкрали декiлька статей,
зокрема <,Сонячна активнiсть та вплив Сонця на земнi явища)>,
<,Порiвняльне дослiдження сонячноi активностi за рiзними iндекса-
ми,>. Спочатку спостереження Сонця в Киевi проводили за допомо-
гою 10-дюймового кометош},кача Фраутrгофера, у 1957 р. було вста-
новлено спецiально лля Служби Сонця хромосферно-фотосферний
телескоп. KpiM тото, €. М. Земанек була задiяна в спостережнiй прог-
paMi малих тiл на астрографi Репсольда, декiлька разiв вирушала з
242
експедицiямИ, Щоби спостерiгати повнi сонячнi затемнення, була ак-
тивним спостерiгачем перших ШТ)л{них супутникiв Землi,
Коли в Обсерваторii встановили горизонтrulьний сонячний те-
лескоП зi спектрографом (1952), €вгенiя Миколаiвна стzlла вивчати
фiзичнi ПРоцеси в сонячних плямах, дослiджlъала ьню "".йрЪОоrо-
метрiю та розщеплення спектрrLlIьних лiнiй iалiза в магнiтному полi.
КандидатсЬку дисертацiю <,Кривi росту i магнiтне ,й""r..r.rо
спектрzшьних лiнiй сонячних плям)> €. М. Земанек захистила в грулнi
_1|67 п. в одеськомуунiверситетi. Робота, виконана пiд керiвництвом
М. А. Яковкiна, була присвячена вивченню впливу магнiтного поля
плям на параметри поглинаючого середовища за спектром (темпера-
туру збудження, швидкостi та кiлькiсть поглинаючих aToMiB). Отри-
мати цi параметри дае змоry один методiв визначення фiзичних ха-
рактеристик плям - метод кривих росry. Ъма вu,клива для вивчення
природИ сонячниХ плям i ПРоцесiв сонячноi активностi в цiлому. Бу-
ли опрацьованi спектри, отриманi в iнтервалi 4400-6500 ангстрем за
допомогоЮ дзеркzUIьноГо дифракцiйного спектрографа КАо, а кон-
ryри лiнiй в iнтенсивностях будlъали за допомоfою iнтенсиграфа,
сконструйованого М. А. Яковкiним. При Ltьомудля кожлоi пr"м" бу-
ло вимiряно 100-200 лiнiй нейтрzlльного залijа та порiвняно з ка-
таJIогамИ рiзниХ aBTopiB, оцiненО магнiтне пiдсилення. Дослiдниця
дiйшла висновку, що дJIя визначення iстинних параметрiв, якi харак-
териз},ютЬ стан речовИни в плямi Сонця, треба врахов}ъати пiдсилен-
ня спектрzL'Iьних лiнiй магнiтним полем. KpiM того, дп, пра.r""rrо.о
застосування були побудованi картини розщеплення 300 спектрttпь-
них лiнiй залiза та наведено iнтенсивноiтi компонент розшеплення.
результати цих дослiджень €вгенiя Миколаiъна до.rоuiдurru на нара-
дах acTpo'oMiB i геофiзикiв, на наукових сесйх Астроради Ан срaр,
на конференчii з переносу променевоi енергii MockBi) та на сим-
позiумi в Iтапii, присвяченому 400-лiттю з дня народ*ar.r, Галiлея.
Багато poKiB €. М. Земанек очолювrulа Службу Сонця йо, .u-
безп ечувала i i безл ерервну робоry, спостерi галu-"urЪ i .оrlu-Ъ -rrоu""
спостерiгачiв, оновлювrL,Iа методику спостережень i обробки ix,
публiкува,rа зведення результатiв. Близько двадцяти poKiB вона була
вченим секретаре}1 Обсерваторii.
KpiM нау,t<ових заJач, €вгенiя Миколаiвна багато часу придйяла
i популяриЗаторськiй_роботi. Часто виступала з лекцiями з acTpoHoMii
в рiзних аулиторiях. з |977 р. очолювчL,Iа KriucuKe uiддirrеrrн"'Ёсесо-
юзногО астроно\tо-геодезичноГо товариства i була обрана до IJ.HT-
ральноi ради ВАГТ,
€вгенiя Миколаiвна пiшла з життя 18 березня l995 р. i похована
на Лук'я HiBcbKovv t_lвинтарi.
24з
\f к 52(059)
Астрономiчний календар.20Zl / ред. кол.: А. П. Вiдьмаченко (гол.
ре:.) та iH.; ГАО НАН Украiни. - Киiв: Академлерiодика,2020. -
284 с.
У довiдковiй частинi шорiчника наведено табель-календар на 2020 piK,
BйoMocTi про хронологiю за найуrкиванiшими календарями народiв cBiry, ос-
HoBHi величини дJlя Сонця, Землi, Мiсяця й планет, ефемерили Сонця, Мiся-
i планет, час сходу та заходу Сонця й Мiсяця, моменти кульмiнаuiй i фази
мiсяця, планетнi конфiryраuii, вiдомостi про видимiсть на небi великих пла-
нет i галiлеевих супlтникiв Юпiтера, про яскравi й змiннi зорi, про ryман-
HocTi, комети, покриття зiр Мiсячем та астероiдами, MeTeopHi потоки, затем-
нення та про iншi небеснi явиша.
У статтях розказано про сучасний стан дослiджень в окремих гаJlузях
acTpoHoMii та подано iнформачiю про пам'ятнi дати в icTopii acTpoHoMii та
космонавтики.
Як довiдник i посiбник для практичних робiт книжка може стати в при-
голi широкому загаловi корисryвачiв: спеltiалiстам з acTpoHoMii та iнших га-
лузей науки, викlIадачам, сryдентам, школярам, аматорам acTpoHoMii тощо.
РЕДЖЦIЙНА КОЛЕГIЯ
доктор фiзико-математичних наук, професор А. П. Вidьмаченко (головний ре-
лактор), О. В. Клuменко (вiдповйшrьний секретар), локтор фiзико-математич-
них наук, професор |Е. т. KйiiiriKd,, кандидат фiзико-математичних наук
JI. М. Свацiй, каrшидат фiзико-математичних наук В. Г. Iванчук, кандидат фiзи-
ко-математичних на}к В. М. Клu,менко, кандидат фiзико-математичних наук
f. У. Ковсиьчук, каIциJIат фiзико-математичних наук 8. Я. Чолiй, К. М. Ненахова
Вudання зdiйснено за кошпч IJiльовоi комплексноi' проzрамu
<,Сmворення па розвumок науково-вudавнuчоео комплексу НдН YKpaiHu,>
,Щрукуеmься за рiшенням Ученоi padu ГДО НДН Украiнu
(проmокол Bid 03,12.2020 13)
На першiй cTopiHui обкладинки - TyMaHHicTb <.Котяче окоо
О Головна астрономiчна обсерваторiя
НАН Украiни,2020
О Академперiодика, оформлення, 2020
ISBN 978-9бб-3б0-42б_8
ResearchGate has not been able to resolve any citations for this publication.
ResearchGate has not been able to resolve any references for this publication.