Content uploaded by L. Kazantseva
Author content
All content in this area was uploaded by L. Kazantseva on Dec 13, 2021
Content may be subject to copyright.
УСЕ ЖИТТЯ НА СЛУЖБI В СОНЦЯ
(До 100-рiчного ювiлею €вгенii Миколаiвни Земанек)
JI. в. кдзАнцЕвА
кандидат фiзико-математичних наук
Астрономiчна обсерваторiя
Клiвського на l-tiонального унiверситеry
iMeHi Тhраса Шевченка
евгенiя Миколаiвна Земанек, яка все свое наукове життя прове-
ла в Киiвськiй унiверситетськiй астрономiчнiй обсерваторii i мешка-
ла з родиною на ii територii, нrL,Iежала до так званоi уральськоi rрупи
киiвських acTpoHoMiB. I-[я група влилася в колектив Обсерваторii ще
пiд час ii eBaKyauii в часи Дрrтоi cBiToBoi вiйни i разом з киянами пе-
реrхала на постiйне мiсце роботи до Киева у |944 р.
Народилася €вгенiя 17 лютого 1,921 р, в невеликому на той час
поселеннi Сатка, заснованому старообрялцями, з населенням трохи
бiльшим, нiж l0 тисяч чоловiк (тепер це - MicTo, районний центр Че-
лябiнськоi областi). Ця мiсцевiсть на березi однойменноi бурхливоi
гiрськоi рiчки оточена горами Захiдного Уралу з красивими баш-
кирськими назвами - Зюраткуль, Нурryш, Зiга,rьга та Лукаш.
ii батько Микола Iванович Баженов на той час очолював декiль-
ка цехiв на CaTKiBcbKoMy чавуноплавильному заводi, а мати Катерина
Миколаiвна деякий час працювrLта стенографiсткою на Bepx-IceTcb-
кому метаJ,Iургiйному заводi непода.lliк €катеринбурга. В родинi зрос-
тали двi доньки. Батько постiйно навчався. Закiнчив гiрниче учили-
ще в €катеринбурзi, Ленiнградський металургiйний iнстиryт, Урало-
Казахстанську промислову академiю у Свердловську та отримав у
1938 р. спецiа-ltьнiсть iнженера-органiзатора з чорноi металургii. На-
далi обiймав KepiBHi посади на рiзних промислових об'ектах Уралу.
Але в 194l р. родина розпалася, батько створив нову сiм'ю.
Астрономiею евгенiя захопилася ще школяркою, тому без вагань
пiсля закiнчення свердловськоТ середньоi школи в l 940 р. всццила на
фiзико-математичний факультет мiсцевого унiверситеry а на третьо-
му Kypci обрала астрономiчну спецiалiзацiю. У важкi BocHHi часи Тй
пощастило слухати лекцii С. В. Муратова, одного з активних членiв
Росiйського товариства любителiв свiтознавства (Русское общество
любителей мироведения - РОЛМ), органiзатора Ленiнградського
iнститl,ту точноi механiки й оптики та першоТ на Уралi астрономiчноi
обсерваторii. Викладав також у той час А. О. Яковкiн, у майбугньому
240
вцомий дослlдник Мiсяця та директор
ГолосiТвськоi обсерваторii. А пракirчrr""
спостережн}lх навичок вона навчrшась ч
К. О. Бархатовоi. яка згодом o"on"ru .u-
федру acTpoHortii Свердловського yHiBep-
ситету та стоя_lа 1, BttToKiB органiзачii Ко-
ypoBcbKoi обсерваторii.
У лlтстопаli 19-13 р. €вгенiя разоN,{ з
iншипrи ст\_];цт;111" старших KypciB
вiдгукнrrась н-1 ]апрошення директора
КиiвськоТ ]cl]LrHo\1iчHoi обсерватоiii
(КДО) С. К, В:;r;вятського попрацювати
в КиТвськilr r\. , j]r.rl орii. шо нzLлагодила
свою робоц з з.".л,, "цiТ. Вона була зарахо-
вана до штJl-. ,-,-:::::TOPiT i розпочала спо-
стереження j,: : :._-.:.:\1ою Слуlкби Сонця.
Як зга-l1,ваi. :-_ .' __., \,. :cHtIIIя Г М. Сергеева, вонll лрацювали в обсер-
BaTopii В Пl': _ , - ,,,зtlнi _fня. а поii, до пiзньоiо вечора слухtLли
лекцii Та В;1\::_,:,: .l :рактичнi роботи в yHiBepcltTeTi. НЬ схiдному
балконi баr"-,l . - :,::,.;lтетськоi обсерваТорii бl,rо u.rопоu-laпо-фото-
гелiограф. -a -. . , -_, _евнiй BИcTaHi сrацiопарпо np,,._anar" .*pu,
таки]!,I чIlно\.{. _ ,. ,,'.'ЭТ! _]l{СКа Сонця на Hbo]\{!,cTaHoBllB lU см. На
еКран HaLl;-, - . ,, : -.:n,]THvciTKyiщодня замальов}.ваltt та вllrtiрю-
ваJIи соняч:, "-' ; -: ] _]кс_-]и. KpiM того. оброб.rя_rlr i ана-liзrва-ll,r
Данi спосте:,j. -,-: - ,, ,,l1серваторiй краiни. шо дава_Iо ,,олr,luiirо
оцiнитlt сон i - * . :, ,- _,:rH} та ботосферну активнiсть i спрогнозr.-
вати магнi; - ] , : -:].:. -l{Tl1 npo ,о*л"вi пробле;rtlt a p-b,u:"a
ком вiйськс.;., - ' :- ] : \' шiй справi Киiвська oOcepuiropi" ro:i
спiвпрашюз;-: - ::".] { -:.-::i{\l Ленiнградським iнстифо., arrlnoao
магнетиз\!\. _. :"_--- :.,. чеподалiк Свердловська на станuii Ко-
сулiно ПРll- , -,, " , . *, ..::ня rtагнiтного поля Землi.
Усiчн: _ ---] -,, _-'.l,:ко.lаiвна закiнчилаунiверситет. tlтрlt-
мflЛп ДtlП.]l \l -"] _ - _ _*': -. --:_ ]строном i взяла rrrлюб з вiйськово-
сЛУжбоВЦil,'. ,.:.:-lася Ще До вiйни. BiH навчався r.
Свердловс"i,. , - - _": - :- 11'. iнститрi i бр призв"r;; ;;'.r";
армiiвпеэ-.: : __ t -:]To\ly t0+0р.,Ъrулr"u*ло rЭ+Ьр..
а flругу св:. , . "_ l - , . Бер.liнi. ii обранцЬм став Володиrlир
Леополь:с.,,, -,, ] - , ,..,r_]хення - чех), з яким вони про-
ЖИлиразсi.l,_: _i, ý . --; : ],,--;1-1Ilдонькутасина.
У тр.. ; _-- -.Jрli\{и> й наново зарахованими
спiвробiтн;l; ' {-: l ( ,-, , .:_,зltlа i молодий фахЬець €вгенiя
Миколаiвн. _,:, . _ :. : .' . * - 1,_llз ВноВеЖиТТяii]мати,яКасТа-
241l
ла працювати в КАО секретарем-машинiсткою. Спiвробiтники з роди-
нами та приJIадами у двох вагонах-теI]лушках лобираJIися до мiсчя приз-
начення майже два тижнi, а прибувши, з перших же днiв установLLtи
iнстрlменти й одразу ж нiшагодиllи перервану робоry Сщокби Сонця.
Коли в лютому 1945 р. вИзначали 100-рiчний ювiлей Киiвськоi
астрономiчноТ обсерваторii, на науковому засИаннi евгенiя Мико-
лаiвна представила пiдсумкову доповiдь <Фотосферна активнiсть
Сонця |942-|944 рр.>. Ця доповiдь, надрукована серед iнших у пер-
шому, ювiлейному, числi Публiкацiй КАО, стала першою друкованою
науковою працею е. М. Земанек. У нiй €вгенiя Миколаiвна доклад-
но опис€ша результати програмних спостережень Сонця мережею со-
нячних обсерваторiй, органiзованою спiльно КАО таЩАIШ (Щержав-
ний астрономiчний iнституг iM. П. К. Штернберга) на запити армii.
Виводились середнi характеристики активностi фотосфери за спосте-
реженнями ДАIШ i КАО у Свердловську, Астрономiчноi обсерваторii
iM. В. П. Енгельгардта в Казанi, Тhджицькоi i Абастуманськоi обсер-
ваторiй. А пiсля реевакуацii з 1943 р. далi спостерiгали ЩАIШ у
MocKBi, з 1944 - КАО в Кисвi та XapKiBcbKa АО. Оскiльки станцii бу-
ли рознесенi по довготi i широтi, то впродовж року отримували бага-
то спостережень (1942 - З36 днiв, l943 - ЗЗ7,1,944 - 353). Отриманi
результати були порiвнянi з такими ж, опублiкованими Щюрихською
та финвiчькою обсерваторiями, та проаналiзованi певнi зако-
HoMipHocTi. CaMi ж зведенi данi регулярно друк}ъались у Декадних ог-
лядах НДI земного магнетизму та в Астрономiчних циркулярах.
У 1946 р. КАО за дорученням KoMicii з дослiдження Сонця АН
СРСР стчuIа видавати TepMiHoBi публiкачii iндексiв сонячноi актив-
HocTi. Зведення мiстили резулБтати спостережень мережi станцiй
краiни (ТАО, КрАО, ХАО, ЛАО, АОЕ, КАО, НДIЗМ, ОАО, lAO,
ААО). Щиркуляри КАО виходили протягом |946-1962 рр., за цей час
було опублiковано 7l випуск. У пйготовцi ix разом з колегами брала
активну участь €. М. Земанек.
Подальша наукова дiяльнiсть евгенii Миколаiвни була так чи
iнакше пов'язана зi Сонцем. Спочатку вона працювала пiд KepiB-
ництвом С. К. Всехсвятського, який на той час був головним нат-
хненником цих робiт. Спiльно вони опублiкрали декiлька статей,
зокрема <,Сонячна активнiсть та вплив Сонця на земнi явища)>,
<,Порiвняльне дослiдження сонячноi активностi за рiзними iндекса-
ми,>. Спочатку спостереження Сонця в Киевi проводили за допомо-
гою 10-дюймового кометош},кача Фраутrгофера, у 1957 р. було вста-
новлено спецiально лля Служби Сонця хромосферно-фотосферний
телескоп. KpiM тото, €. М. Земанек була задiяна в спостережнiй прог-
paMi малих тiл на астрографi Репсольда, декiлька разiв вирушала з
242
експедицiямИ, Щоби спостерiгати повнi сонячнi затемнення, була ак-
тивним спостерiгачем перших ШТ)л{них супутникiв Землi,
Коли в Обсерваторii встановили горизонтrulьний сонячний те-
лескоП зi спектрографом (1952), €вгенiя Миколаiвна стzlла вивчати
фiзичнi ПРоцеси в сонячних плямах, дослiджlъала ьню "".йрЪОоrо-
метрiю та розщеплення спектрrLlIьних лiнiй iалiза в магнiтному полi.
КандидатсЬку дисертацiю <,Кривi росту i магнiтне ,й""r..r.rо
спектрzшьних лiнiй сонячних плям)> €. М. Земанек захистила в грулнi
_1|67 п. в одеськомуунiверситетi. Робота, виконана пiд керiвництвом
М. А. Яковкiна, була присвячена вивченню впливу магнiтного поля
плям на параметри поглинаючого середовища за спектром (темпера-
туру збудження, швидкостi та кiлькiсть поглинаючих aToMiB). Отри-
мати цi параметри дае змоry один iз методiв визначення фiзичних ха-
рактеристик плям - метод кривих росry. Ъма вu,клива для вивчення
природИ сонячниХ плям i ПРоцесiв сонячноi активностi в цiлому. Бу-
ли опрацьованi спектри, отриманi в iнтервалi 4400-6500 ангстрем за
допомогоЮ дзеркzUIьноГо дифракцiйного спектрографа КАо, а кон-
ryри лiнiй в iнтенсивностях будlъали за допомоfою iнтенсиграфа,
сконструйованого М. А. Яковкiним. При Ltьомудля кожлоi пr"м" бу-
ло вимiряно 100-200 лiнiй нейтрzlльного залijа та порiвняно iх з ка-
таJIогамИ рiзниХ aBTopiB, оцiненО магнiтне пiдсилення. Дослiдниця
дiйшла висновку, що дJIя визначення iстинних параметрiв, якi харак-
териз},ютЬ стан речовИни в плямi Сонця, треба врахов}ъати пiдсилен-
ня спектрzL'Iьних лiнiй магнiтним полем. KpiM того, дп, пра.r""rrо.о
застосування були побудованi картини розщеплення 300 спектрttпь-
них лiнiй залiза та наведено iнтенсивноiтi компонент розшеплення.
результати цих дослiджень €вгенiя Миколаiъна до.rоuiдurru на нара-
дах acTpo'oMiB i геофiзикiв, на наукових сесйх Астроради Ан срaр,
на конференчii з переносу променевоi енергii (в MockBi) та на сим-
позiумi в Iтапii, присвяченому 400-лiттю з дня народ*ar.r, Галiлея.
Багато poKiB €. М. Земанек очолювrulа Службу Сонця йо, .u-
безп ечувала i i безл ерервну робоry, спостерi галu-"urЪ i .оrlu-Ъ -rrоu""
спостерiгачiв, оновлювrL,Iа методику спостережень i обробки ix,
публiкува,rа зведення результатiв. Близько двадцяти poKiB вона була
вченим секретаре}1 Обсерваторii.
KpiM нау,t<ових заJач, €вгенiя Миколаiвна багато часу придйяла
i популяриЗаторськiй_роботi. Часто виступала з лекцiями з acTpoHoMii
в рiзних аулиторiях. з |977 р. очолювчL,Iа KriucuKe uiддirrеrrн"'Ёсесо-
юзногО астроно\tо-геодезичноГо товариства i була обрана до IJ.HT-
ральноi ради ВАГТ,
€вгенiя Миколаiвна пiшла з життя 18 березня l995 р. i похована
на Лук'я HiBcbKovv t_lвинтарi.
24з
\f к 52(059)
Астрономiчний календар.20Zl / ред. кол.: А. П. Вiдьмаченко (гол.
ре:.) та iH.; ГАО НАН Украiни. - Киiв: Академлерiодика,2020. -
284 с.
У довiдковiй частинi шорiчника наведено табель-календар на 2020 piK,
BйoMocTi про хронологiю за найуrкиванiшими календарями народiв cBiry, ос-
HoBHi величини дJlя Сонця, Землi, Мiсяця й планет, ефемерили Сонця, Мiся-
uя i планет, час сходу та заходу Сонця й Мiсяця, моменти кульмiнаuiй i фази
мiсяця, планетнi конфiryраuii, вiдомостi про видимiсть на небi великих пла-
нет i галiлеевих супlтникiв Юпiтера, про яскравi й змiннi зорi, про ryман-
HocTi, комети, покриття зiр Мiсячем та астероiдами, MeTeopHi потоки, затем-
нення та про iншi небеснi явиша.
У статтях розказано про сучасний стан дослiджень в окремих гаJlузях
acTpoHoMii та подано iнформачiю про пам'ятнi дати в icTopii acTpoHoMii та
космонавтики.
Як довiдник i посiбник для практичних робiт книжка може стати в при-
голi широкому загаловi корисryвачiв: спеltiалiстам з acTpoHoMii та iнших га-
лузей науки, викlIадачам, сryдентам, школярам, аматорам acTpoHoMii тощо.
РЕДЖЦIЙНА КОЛЕГIЯ
доктор фiзико-математичних наук, професор А. П. Вidьмаченко (головний ре-
лактор), О. В. Клuменко (вiдповйшrьний секретар), локтор фiзико-математич-
них наук, професор |Е. т. KйiiiriKd,, кандидат фiзико-математичних наук
JI. М. Свацiй, каrшидат фiзико-математичних наук В. Г. Iванчук, кандидат фiзи-
ко-математичних на}к В. М. Клu,менко, кандидат фiзико-математичних наук
f. У. Ковсиьчук, каIциJIат фiзико-математичних наук 8. Я. Чолiй, К. М. Ненахова
Вudання зdiйснено за кошпч IJiльовоi комплексноi' проzрамu
<,Сmворення па розвumок науково-вudавнuчоео комплексу НдН YKpaiHu,>
,Щрукуеmься за рiшенням Ученоi padu ГДО НДН Украiнu
(проmокол Bid 03,12.2020 Nэ 13)
На першiй cTopiHui обкладинки - TyMaHHicTb <.Котяче окоо
О Головна астрономiчна обсерваторiя
НАН Украiни,2020
О Академперiодика, оформлення, 2020
ISBN 978-9бб-3б0-42б_8