Available via license: CC BY-SA
Content may be subject to copyright.
38
ЕКОНОМІКА
МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
БІЗНЕСІНФОРМ № 10 ’2021
www.business-inform.net
УДК 314.745:314.012
JEL: A14; F22; J60
МОНІТОРИНГ МІГРАЦІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ — ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЕМПІРИКИ ВПЛИВУ НА ЛЮДСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ*
2021 МУЛЬСКА О. П.
УДК 314.745:314.012
JEL: A14; F22; J60
Мульска О. П. Моніторинг міграційної мобільності – інформаційно-аналітичне забезпечення емпірики впливу
на людський потенціал
Наявне в Україні інформаційно-аналітичне забезпечення емпірики міграційної мобільності, ефективності реалізації державної політики управлін-
ня міграційними процесами не повністю сформоване, а наявне є неякісним; до того ж, відсутній методичний алгоритм реалізації міграційного
моніторингу. Усунення цього недоліку потребує розробки нової моделі моніторингу міграційної мобільності, в основі якого має бути покладе-
но трирівневий облік міграційних процесів (національний, регіональний і місцевий), з урахуванням особливостей перебігу міграційних процесів і
структурних характеристик зовнішньої та внутрішньої міграції. Метою статті є вдосконалення системи моніторингу міграційної мобільності
у проєкції соціально-економічного розвитку держави задля побудови інформаційно-аналітичного базису емпірики впливу на людський потенці-
ал. У статті запропоновано модель системного моніторингу міграційної мобільності, аргументовано її інформаційно-аналітичне й інститу-
ційно-організаційне забезпечення. Моніторинг міграційної мобільності на основі системного підходу дає змогу: реалізувати трирівневий облік
еміграційних, імміграційних потоків, процесів набуття та припинення громадянства, грошових переказів мігрантів (трансфертів); провести
кластерування територій країни за критеріями диференційованого соціально-економічного розвитку та фінансовими дисбалансами; гаранту-
вати гнучкий контролінг структурних змін міграційних процесів на основі побудови міграційного профілю і визначення потенціалу територій.
Реалізація моніторингу міграційної мобільності дозволить моделювати інтенсивність зовнішньої міграції з урахуванням змін рівня соціально-
економічного розвитку, визначати ефективність реалізації поточної державної політики управління міграційними процесами.
Ключові слова: мобільність, моніторинг, людський капітал, розвиток території, міграційні процеси, емпірика, рівні.
DOI: hps://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-10-38-43
Рис.: 1. Бібл.: 15.
Мульска Ольга Петрівна – кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіо-
нів, Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України (вул. Козельницька, 4, Львів, 79026, Україна)
E-mail: oliochka.mulska@gmail.com
ORCID: hps://orcid.org/0000-0002-1666-3971
Researcher ID: hps://publons.com/researcher/3941185/olha-mulska/
Scopus Author ID: hps://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57217156016
UDC 314.745:314.012
JEL: A14; F22; J60
Mulska O. P. Monitoring the Migraon Mobility – Informaon and Analycal Provision of the Empiricism of Impact on Human Potenal
The informaon and analycal provision of migraon mobility empiricism in Ukraine, the eecveness of the implementaon of the State policy of managing
migraon processes is not formed to the full extent, and the exisng one is of poor quality; in addion, there is no methodological algorithm for the implementa-
on of migraon monitoring. The eliminaon of this shortcoming requires the development of a new model for monitoring migraon mobility, which should be
based on a three-level accounng of migraon processes (naonal, regional and local), taking into account the peculiaries of the course of migraon processes
and the structural characteriscs of both external and internal migraon. The arcle is aimed at improvnig the system of monitoring migraon mobility in the
projecon of socio-economic development of the State in order to build an informaon and analycal base of the empiricism of inuence on human potenal.
The arcle proposes a model of systemac monitoring of migraon mobility, its informaon-analycal and instuonal-organizaonal provision is substan-
ated. Monitoring of migraon mobility on the basis of a systemac approach allows to: implement three-level accounng of emigraon, immigraon ows,
processes of acquision and terminaon of cizenship, money transfers of migrants; cluster the country’s territories according to the criteria of dierenated
socio-economic development and nancial imbalances; guarantee exible control of structural changes in migraon processes based on the construcon of
migraon prole and determinaon of the potenal of territories. The implementaon of monitoring of migraon mobility will allow to simulate the intensity of
external migraon, taking into account changes in the level of socio-economic development, to determine the eecveness of the implementaon of the current
policy of managing migraon processes on the part of the State.
Keywords: mobility, monitoring, human capital, territory development, migraon processes, empiricism, levels.
Fig.: 1. Bibl.: 15.
Mulska Olha P. – PhD (Economics), Senior Research Fellow of the Department of Problems of Social and Humanitarian Development of Regions, Instute of
Regional Research named aer M. I. Dolishniy of the NAS of Ukraine (4 Kozelnytska Str., Lvіv, 79026, Ukraine)
E-mail: oliochka.mulska@gmail.com
ORCID: hps://orcid.org/0000-0002-1666-3971
Researcher ID: hps://publons.com/researcher/3941185/olha-mulska/
Scopus Author ID: hps://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57217156016
* Виконано в межах гранту НАНУ для дослідницьких груп «Міграційна мобільність молоді Карпатського регіону України: проблеми
збереження та розвитку людського потенціалу» (номер державної реєстрації 0121U110514, 2021–2022 рр.).
ЕКОНОМіКА
МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
39БІЗНЕСІНФОРМ № 10 ’2021
www.business-inform.net
Ефективність державної політики управління мі-
граційними процесами залежить від повноти,
надійності та компаративності даних, застосу-
вання яких позитивно впливає на процес прийнят-
тя рішень органів влади у сфері міграції. Проблема
інформаційно-аналітичного й інституційно-орга-
нізаційного забезпечення моніторингу міграційної
мобільності в Україні залишається актуальною, осо-
бливо в період структурних реформ національної
економіки. Насамперед, в Україні відсутні бази даних
щодо основних структурно-динамічних характе-
ристик і параметрів міграції, зокрема потенційних і
реальних масштабів, міграційних векторів, соціаль-
но-демографічних характеристик мігрантів, а також
обсягів грошових переказів трудових мігрантів у на-
ціональну економіку інших трансфертів. Фрагмен-
тарність системи моніторингу міграційних потоків
є викликом для формування та реалізації державної
політики управління міграційними процесами, про-
ведення наукових досліджень, розробки програм у
сфері рееміграції, інтеграції й адаптації мігрантів,
а також для оцінювання наслідків, ризиків і загроз
для розвитку національної та регіональної економі-
ки. Без повної та своєчасної інформації щодо міграції
населення унеможливлюється оцінювання поточного
попиту та пропозиції робочої сили на національному
та регіональних ринках праці, а також знижується
ефективність соціальних програм і державної політи-
ки управління міграційними процесами.
У науковому дискурсі проблеми формування
та реалізації моніторингу міграційної мобільності, а
також управління міграційними процесами на націо-
нальному та регіональному рівнях висвітлені в працях
Ю. Білана [1], Е. Лібанової [2; 4], О. Малиновської [3],
О. Позняка [4], М. Романюка [5]. Проблематиці мігра-
ційного середовища, соціально-економічних причин
трудової й освітньої міграції, ризиків інтенсифікації
зовнішньої міграції населення для регіональної еко-
номіки присвячені публікації науковців Львівської
школи регіоналістики [6–10].
Аспекти моніторингу міграційної мобільності
комплексно досліджено в публікаціях [11–13] та ін.
Погоджуючись із результатами досліджень [14; 15],
варто наголосити, що міграційна мобільність впливає
на людський потенціал і розвиток, має ефекти для со-
ціально-економічного розвитку території. У процесі
формування міграційних аспірацій основним драйве-
ром є ситуація на ринку праці, кон’юнктура, структу-
ра, якісні характеристики сфери зайнятості, зокрема
рівень оплати та умов праці, наявні професійно-квалі-
фікаційні та інші характеристики працівника, які мо-
жуть капіталізуватися у процесі зовнішньої міграції.
Мета статті полягає в удосконаленні системи
моніторингу міграційної мобільності у проєкції со-
ціально-економічного розвитку держави задля по-
будови інформаційно-аналітичного базису емпірики
впливу на людський потенціал.
В основу численних досліджень міграції насе-
лення та її соціально-економічних причинно-наслід-
кових зв’язків з економікою й управлінням розви-
тком національним господарством лежать сегменто-
вані дані, джерелом яких є результати лонгітюдного
моніторингу трудової міграції, організованих за під-
тримки МОМ і МОП, а також модульні вибіркові об-
стеження міграції, проведені Державною службою
статистики України. Однак соціологічні обстеження
міграційних потоків в Україні переважно стосують-
ся лише трудової міграції та причин її поширення,
отже, поза увагою залишається проблема моніторин-
гу освітньої й академічної міграції, міграції молоді та
висококваліфікованих кадрів, а також міграційних
намірів і установок (аспірацій).
Так, вибіркові соціологічні обстеження та не-
рівномірна статистика масштабів міграції населен-
ня України не можуть бути повною інформаційною
базою для оцінювання міграційної ситуації в країні.
Суттєвою прогалиною аналітичного забезпечення
моніторингу міграційної активності населення Укра-
їни є відсутність перепису та національного реєстру
населення. Наслідком цього є низька статистична
значущість усіх демографічних індикаторів, які роз-
раховуються територіальними органами державної
статистики, що в підсумку веде до викривлення да-
них і показників національної статистики.
В
Україні спостерігається неузгодженість на-
ціональної та міжнародної статистичних баз
даних щодо кількісно-якісних характеристик
міграції, а також невідповідність вітчизняних понять
у сфері міграції міжнародним стандартам. Україна
робила спроби імплементувати в практику викорис-
тання інформаційно-аналітичної системи управління
міграційних процесів у проєкції Єдиного державного
демографічного реєстру. Однак рівень реалізації цьо-
го проєкту залишився низьким, як і інтеграція даних
між Єдиним державним демографічним реєстром і
Державним реєстром актів цивільного стану грома-
дян, а також іншими реєстрами. Недостатнім зали-
шається рівень поширення і публікації даних у сфері
міграції, а також результатів численних досліджень і
мікроданих. Так, формування моніторингу міграцій-
них потоків задля забезпечення надійних і комплек-
сних даних щодо міграції з відповідним організацій-
но-інституційним забезпеченням є умовою Плану дій
з лібералізації візового режиму, наданому Україні ЄС.
Облік і документування даних у сфері міграції
з використанням інформаційних систем і сучасного
програмного забезпечення вимагає узгоджених дій
центральних, регіональних і місцевих органів влади.
Таким чином, лонгітюдні модульні обстеження домо-
господарств на предмет міграційних аспірацій і со-
ціально-економічної депривації територіальними ор-
ганами Державної служби статистики України сприя-
тимуть формуванню системи показників щодо рівня
40
ЕКОНОМІКА
МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
БІЗНЕСІНФОРМ № 10 ’2021
www.business-inform.net
готовності населення до зовнішньої міграції, причин
трансформації негативних намірів на позитивні уста-
новки, а також рівнів соціальної вразливості груп
населення, окремих категорій чи території загалом.
Облік міграційних аспірацій і соціально-економічної
депривації виступить підґрунтям побудови мігра-
ційного паспорта та профілю регіонів, що дозволить
здійснювати компаративний аналіз потенційної мі-
грації населення та виокремлювати території із кри-
тичними рівнями позитивних міграційних аспірацій.
Примітно, що кластеризація територій за рівнями
соціально-економічної депривації може бути ефек-
тивним інструментом формування проактивної по-
літики мінімізації соціальної вразливості населення.
Обстеження домогосподарств і суб’єктів бізнесу
щодо внутрішньої трудової міграції населення можуть
бути інструментом забезпечення системності моніто-
рингу внутрішніх міграційних процесів, які нині від-
сутні в Україні. Так, повноваженнями щодо проведен-
ня вибіркових обстежень суб’єктів бізнесу має бути
наділена Державна служба України з питань праці, а
щодо обстеження домогосподарств – ДМС України.
Результати обстежень могли б виступити базисом для
формування системи мікроданих щодо обсягів, рівня
поширеності, географічної спрямованості внутріш-
ньої трудової міграції населення, а також соціально-
демографічних характеристик трудових мігрантів.
Система міграційних мікроданих і облік мі-
граційних процесів на регіональному рівні є
підґрунтям для формування регіональної мі-
граційної політики, яка враховує особливості тери-
торій, особливо прикордонних, щодо розвитку соці-
ально-економічного середовища, міграційних ризи-
ків і загроз. Напрямами регіонального моніторингу
міграційної мобільності є облік еміграційних та ім-
міграційних процесів, набуття та припинення грома-
дянства. Так, облік еміграційних процесів в Україні
потребує суттєвого вдосконалення у частині як ор-
ганізації збору даних, інституційного забезпечення
процесу документування, аналізу та поширення, так
і використання сучасних програмних засобів та ін-
формаційних систем. Отже, виникає необхідність
реформування документообліку перетину кордо-
ну територіальних органів державної прикордонної
служби України, зокрема облік еміграційних процесів
за віком, статтю, причиною виїзду та професійно-
кваліфікаційними характеристиками одночасно, а та-
кож міграційними намірами, країнами народження,
поточного та попереднього проживання. Зазначена
структуризація дозволить наповнити державний ре-
єстр-емігрантів, сформувати регіональні бази даних
у розрізі демографічних ознак, облікувати зовнішніх
трудових і освітніх мігрантів, що в сукупності приве-
де до наповнення національної системи показників
зовнішньої міграційної активності населення.
Варто зазначити, що інституційним суб’єктом
забезпечення обліку еміграційних процесів
має стати Міністерство цифрової трансфор-
мації України, основним завданням якого буде циф-
ровізація процесів контролінгу у сфері міграції, інте-
грація різних державних реєстрів з базою даних тери-
торіальних органів державної прикордонної служби,
а також створення надійних каналів трансферту да-
них для використання у практичній діяльності ор-
ганів влади, науковців та інших зацікавлених осіб.
Державна служба статистики, як головний орган
акумуляції даних у сфері міграції, має бути мостовим
елементом забезпечення ведення дзеркальної статис-
тики основних країн-реципієнтів людських ресурсів.
Облік імміграційних процесів на регіональному
рівні територіальними органами державної прикор-
донної служби України в тісній співпраці та коорди-
нації дій з ДМС сприятиме формуванню регіональ-
них баз даних структурно-динамічних характеристик
імміграції, що сприятиме забезпеченню комплексних
даних національної статистичної бази у сфері зовніш-
ньої міграції, у т. ч. трудових і освітніх іммігрантів.
Важливе значення для формування системи
моніторингу міграційної мобільності в Україні як
основи статистичного обліку міграції населення має
збір і аналіз даних щодо набуття та припинення гро-
мадянства за віком, статтю та країною громадянства.
В Україні облік і поширення даних щодо набуття та
припинення громадянства є повноваженнями ДМС
і Міністерства закордонних справ України. Однак
Державна служба статистики України повинна також
оперувати даними щодо зміни громадянства задля
оцінки обсягів імміграції у складі населення країни.
Інтеграція статистичних даних сприятиме доповне-
нню національної бази даних у сфері міграції ком-
понентною щодо статево-вікової структури та місця
перебування осіб, які отримали або припинили гро-
мадянство України. Примітно, що така система до-
зволить облікувати й осіб без громадянства.
На національному рівні моніторинг міграційної
мобільності як інструмент реалізації державної по-
літики управління міграційними процесами передба-
чає два етапи, реалізація яких підвищує ефективність
системи регулювання міграційними потоками у про-
екції забезпечення розвитку національної економіки:
1) облік міграційних трансфертів за обсягами,
географічною спрямованістю та цільовим
спрямуванням;
2) моніторинг дисбалансів і диференціацій соці-
ально-економічного розвитку регіонів у про-
єкції впливу міграції на розвиток національ-
ної економіки.
Проєктована система моніторингу міграційних
процесі в Україні, її інформаційно-аналітичне та ін-
ституційно-організаційне забезпечення наведено на
рис. 1.
ЕКОНОМіКА
МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
41БІЗНЕСІНФОРМ № 10 ’2021
www.business-inform.net
Моніторинг дисбалансів, диференціації соціально-
економічного розвитку регіонів
міграційних аспірацій населення
Міністерство розвитку громад і територій України
Державна служба статистики України, її територіальні органи
Обстеження
домогосподарств
і суб’єктів бізнесу
соціально-економічної депривації
домогосподарств
внутрішньої трудової міграції
Облік процесів за:
віком, статтю, причиною виїзду,
професійно-кваліфікаційними
ознаками
міграційними намірами, установками
країнами народження, поточного
та попереднього проживання
1. Національна статистична база структурно-
динамічних характеристик імміграції.
2. Реєстр студентів-іммігрантів
Державна служба України з питань праці, її територіальні органи
1. Паспорт міграційного профілю та потенціалу регіонів.
2. Регіональні рейтинги соціально-економічної вразливості.
1 . С И С Т Е М А П О К А З Н И К І В В Н У Т Р І Ш Н Ь О Ї Т Р У Д О В О Ї М І Г Р А Ц І Ї .
1. Паспорт міграційного профілю та потенціалу
регіонів.
2. Регіональні рейтинги соціально-економічної
вразливості.
3. Система показників внутрішньої трудової міграції
1. Державний реєстр осіб-емігрантів.
2. Регіональні статистичні бази даних у сфері трудової
й освітньої міграції.
3. Національна система показників еміграційної
активності населення
Державна міграційна служба України
Імміграційні
віком, статтю і громадянством
причиною в’їзду, країною
народження Державна міграційна служба України
Міністерство цифрової трансформації України
Територіальні органи Державної прикордонної служби
Державна служба статистики України, її територіальні органи
Територіальні органи Державної прикордонної служби
Облік набуття
та припинення
громадянства за: віком, статтю і громадянством
Міністерство закордонних
справ України
Державна міграційна служба
України
База даних чисельності, статево-вікової приналежності
та місця перебування осіб, які отримали та припинили
громадянство України, осіб без громадянства
Облік міграційних
трансфертів за:
обсягами, географічною
спрямованістю, цільовим
спрямуванням
Національний банк України
База даних обсягів, географічної спрямованості,
цільового спрямування міграційних трансфертів
Міністерство економіки
України
Інформаційно-аналітичне забезпечення державної політики
Система кількісно-якісних характеристик
Мікро-
Рівні
Статистичні офіси країн – реципієнтів людських ресурсів
Регіональний
Національний
Система індексів асиметрій соціально-економічного
розвитку та регіонального розвитку.
Визначення
критичних обсягів
Визначення
оптимальних обсягів
Прогнозування структурних
змін міграції населення
У проєкції соціально-
економічного розвитку
території
↑
↓
обсягів міграції обсягів міграції
Виявлення каузального впливу
на економічну безпеку регіонів і країни
Виявлення сили притягання pull-
соціально-економічного середовища
країн-реципієнтів
Виявлення критичних прогалин неефективності
державної політики управління міграційними
процесами
Контролінг
Спеціально створене
міністерство
Виявлення ефективності
програм рееміграції населення
Вимірювання рівня інтеграції мігрантів
(реемігрантів, іммігрантів) в Україні,
оцінка їх внеску в соціально-
економічний розвиток
Ведення дзеркальної
статистики у сфері міграції
Еміграційні
Міністерство фінансів
Державна служба статистики України
України
Рис. 1. Система моніторингу міграційної мобільності в Україні: інформаційно-аналітичне й інституційно-організаційне забезпечення
Джерело: авторська розробка.
42
ЕКОНОМІКА
МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
БІЗНЕСІНФОРМ № 10 ’2021
www.business-inform.net
Примітно, що суттєвою прогалиною форму-
вання системи моніторингу міграційної мо-
більності в Україні є облік фінансових потоків
мігрантів. Наявна статистика не відображає реальних
обсягів міграційних трансфертів, а лише частково де-
монструє структуру та напрями використання гро-
шових переказів мігрантів, оскільки значна частина
грошової маси коштів мігрантів передається в Украї-
ну через неформальні канали. Таким чином, сучасні
дослідження причинно-наслідкового зв’язку мігра-
ційних трансфертів і рівня життя населення, а також
параметрів розвитку економічної системи мають ста-
тистичну похибку. Тому відповідальність за повний і
достовірний облік масштабів фінансових потоків мі-
грантів має нести Національний банк України в коор-
динації з міністерствами фінансів і економіки країни.
Використання інтегрованих баз даних і нова ме-
тодологія обчислення обсягів грошових переказів мі-
грантів дозволить відповідним органам центральної
та регіональної влади оперувати реальними даними
щодо обсягів і географічної спрямованості трансфер-
тів, що приведе до ефективізації програм цільового
спрямування міграційних переказів для забезпечен-
ня регіонального розвитку та національної економіки
загалом.
Моніторинг міграційної мобільності в Україні
у проєкції соціально-економічного розвитку вима-
гає високого рівня інформаційно-аналітичного за-
безпечення, в основі якого лежить прогнозування
структурних змін міграції населення і контроль за ви-
конанням операційних завдань. За умови, що потен-
ційні масштаби міграції зростатимуть, виникає необ-
хідність розрахунку критичних обсягів міграційних
процесів у контексті економічної безпеки як регіонів,
так і країни загалом, а також забезпечення розвитку
соціально-економічного середовища. Виявлення кау-
зального взаємозв’язку змін структурних характерис-
тик міграції й економічної безпеки країни дозволить
забезпечити високу ефективність і належний рівень
керованості міграційних процесів у коротко- та дов-
гострокових часових лагах. Результати аналізу при-
чинно-наслідкового впливу, які дають також змогу
визначати міграційні розриви в соціально-економіч-
ному розвитку територій, становлять базис для вияв-
лення критичних прогалин неефективності системи
державного управління міграційними процесами.
ВИСНОВКИ
За умови, що потенційні масштаби міграції гі-
потетично можуть зменшуватися, виникає потреба у
формуванні аналітичного супроводу щодо розрахун-
ку оптимальних обсягів міграційних процесів, інфор-
маційним забезпеченням чого має бути дзеркальна
статистика щодо міграційної активності населення
України найбільших за обсягами країн – реципієнтів
людських ресурсів. Основними напрямами вдоско-
налення інформаційно-аналітичного забезпечення
державної політики управління міграційними проце-
сами є виявлення ефективності програм рееміграції,
а також розробка нових, інноваційно орієнтованих
методичних підходів до розрахунку рівня інтеграції
мігрантів і оцінювання їхнього внеску в соціально-
економічний розвиток країни.
Апробовані раніше численні моніторинги мі-
граційної мобільності в поточній динаміці не
враховували вплив соціально-економічного
розвитку території та розвитку людського потенціалу.
Виникає необхідність інтеграції окремих етапів наяв-
них практик обліку міграційних потоків у системний
моніторинг, в основі якого – розрахунок емпіричного
показника потенційної міграції, який дозволить розра-
хувати вплив на людський потенціал та окремі складові
соціально-економічного розвитку країни, що дасть змо-
гу обґрунтувати пороговий рівень міграційного потен-
ціалу з можливостями виявлення граничного впливу на
розвиток соціальної сфери й економічної системи. Реа-
лізація моніторингу міграційної мобільності дозволить
моделювати інтенсивність зовнішньої міграції з ураху-
ванням змін рівня соціально-економічного розвитку,
визначати ефективність реалізації поточної державної
політики управління міграційними процесами.
ЛІТЕРАТУРА
1. Bilan Y. Migration of the Ukrainian Population: EcoE-
nomic, Institutional and Sociocultural Factors. London
: Ubiquity Press. 2017. 320 р.
2. Libanova E. Labour migration from Ukraine: key fea-
tures, drivers and impact. Economics & Sociology. 2019.
Vol. 12. No. 1. P. 313–328.
DOI: 10.14254/2071-789X.2019/12-1/19
3. Малиновська О. Міграційна політика: глобальний
контекст та українські реалії : монографія. Київ :
НІСД, 2018. 472 с.
4. Лібанова Е. М., Позняк О. В. Зовнішня трудова мігра-
ція з України: вплив COVID-19. Демографія та соці-
альна економіка. 2020. № 4. С. 25–40.
DOI: https://doi.org/10.15407/dse2020.04.025
5. Романюк М. Д. Міграційні загрози національній без-
пеці України: сучасні виклики, проблеми подолан-
ня. Демографія та соціальна економіка. 2015. № 3.
С. 99–111.
DOI: https://doi.org/10.15407/dse2015.03.006
6. Васильців Т. Г., Садова У. Я., Махонюк О. В. Проблемні
аспекти та напрями розвитку ринку міграційних по-
слуг в Україні. Бізнес Інформ. 2021. № 5. C. 252–260.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-5-252-260
7. Семів Л. К. Особливості середовищного творення
освітньої міграції в Україні. Соціально-економічні
проблеми сучасного періоду України. 2019. Вип. 4.
С. 79-83.
DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2019-4-13
8. Мульска О. П., Бараняк І. Є. Прогностична модель
формування україно-німецької міграційної систе-
ми. Економіка і прогнозування. 2019. № 2. С. 120–137.
DOI: https://doi.org/10.15407/eip2019.02.120
ЕКОНОМіКА
МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
43БІЗНЕСІНФОРМ № 10 ’2021
www.business-inform.net
9. Міграція в умовах трансформації регіональних рин-
ків праці України: механізми регулювання : моно-
графія / ДУ «Інститут регіональних досліджень імені
М. І. Долішнього НАН України» ; наук. ред. У. Я. Са -
дова. Львів, 2019. 263 с. URL: http://ird.gov.ua/irdp/
p20190006.pdf
10. Vasyltsiv T., Lupak R., Kunytska-Iliash M., Levytska O.,
Mulska O. Instruments of regional policy for human re-
sources conservation by means of regulation of exter-
nal youth migration of rural territories of the Carpath-
ian region. Agricultural and Resource Economics. 2020.
Vol. 6. No. 3. P. 149–170.
DOI: https://doi.org/10.22004/ag.econ.305558
11. Arthur P., Ensor J., van Faassen M., Hoekstra R., Peters N.
Migrating People, Migrating Data: Digital Approaches
to Migrant Heritage. Journal of the Japanese Associa-
tion for Digital Humanities. 2018. Vol. 3. Iss. 1. P. 98–113.
DOI: https://doi.org/10.17928/jjadh.3.1_98
12. Eno K., Henning M. The development of economic
growth and inequality among the Swedish regions
1860–2010: Evidence from regional national accounts.
Structural Analysis and the Process of Economic Devel-
opment. Essays in Memory of Lennart Schön. London :
Routledge, 2016. P. 126–148.
13. Boschma R., Eriksson R. H., Lindgren U. Labour mar-
ket externalities and regional growth in Sweden: The
importance of labour mobility between skill-related
industries. Regional Studies. 2014. Vol. 48, Iss. 10.
P. 1669–1690.
DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.2013.867429
14. Mattoo A., Mishra D. Foreign Professionals in the
United States: Regulatory Impediments to Trade. Jour-
nal of International Economic Law. 2009. Vol. 12. Iss. 2.
P. 435–456.
DOI: 10.1093/JIEL/JGP019
15. Peri G., Spaber C. Task Specialization, Immigration and
Wages. American Economic Journal: Applied Economics.
2009. Vol. 1. No. 3. P. 135–169.
DOI: 10.1257/app.1.3.135
REFERENCES
Arthur, P. et al. “Migrating People, Migrating Data: Digital
Approaches to Migrant Heritage“. Journal of the Japa-
nese Association for Digital Humanities, vol. 3, no. 1
(2018): 98-113.
DOI: https://doi.org/10.17928/jjadh.3.1_98
Bilan, Y. Migration of the Ukrainian Population: Economic, In-
stitutional and Sociocultural Factors. London: Ubiquity
Press, 2017.
Boschma, R., Eriksson, R. H., and Lindgren, U. “Labour mar-
ket externalities and regional growth in Sweden: The
importance of labour mobility between skill-related
industries“. Regional Studies, vol. 48, no. 10 (2014):
1669-1690.
DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.2013.867429
Eno, K., and Henning, M. “The development of economic
growth and inequality among the Swedish regions
1860-2010: Evidence from regional national accounts“.
In Structural Analysis and the Process of Economic Deve-
lopment. Essays in Memory of Lennart Schon, 126-148.
London: Routledge, 2016.
Libanova, E. “Labour migration from Ukraine: key features,
drivers and impact“. Economics & Sociology, vol. 12, no.
1 (2019): 313-328.
DOI: 10.14254/2071-789X.2019/12-1/19
Libanova, E. M., and Pozniak, O. V. “Zovnishnia trudova
mihratsiia z Ukrainy: vplyv COVID-19“ [External Labor
Migration from Ukraine: The Impact of COVID-19]. De-
mohraia ta sotsialna ekonomika, no. 4 (2020): 25-40.
DOI: https://doi.org/10.15407/dse2020.04.025
“Mihratsiia v umovakh transformatsii rehionalnykh rynkiv
pratsi Ukrainy: mekhanizmy rehuliuvannia“ [Migration
in the Conditions of Transformation of Regional Labor
Markets of Ukraine: Mechanisms of Regulation]. DU
«Instytut rehionalnykh doslidzhen imeni M. I. Dolish-
nyoho NAN Ukrainy» ; nauk. red. U. Ya. Sadova. Lviv,
2019. http://ird.gov.ua/irdp/p20190006.pdf
Malynovska, O. Mihratsiina polityka: hlobalnyi kontekst ta
ukrainski realii [Migration Policy: Global Context and
Ukrainian Realities]. Kyiv: NISD, 2018.
Mattoo, A., and Mishra, D. “Foreign Professionals in the
United States: Regulatory Impediments to Trade“. Jour-
nal of International Economic Law, vol. 12, no. 2 (2009):
435-456.
DOI: 10.1093/JIEL/JGP019
Mulska, O. P., and Baraniak, I. Ye. “Prohnostychna model for-
muvannia ukraino-nimetskoi mihratsiinoi systemy“ [A
Prediction Model of the Formation of Ukrainian-Ger-
man Migration System]. Ekonomika i prohnozuvannia,
no. 2 (2019): 120-137.
DOI: https://doi.org/10.15407/eip2019.02.120
Peri, G., and Spaber, C. “Task Specialization, Immigration
and Wages“. American Economic Journal: Applied Eco-
nomics, vol. 1, no. 3 (2009): 135-169.
DOI: 10.1257/app.1.3.135
Romaniuk, M. D. “Mihratsiini zahrozy natsionalnii bezpetsi
Ukrainy: suchasni vyklyky, problemy podolannia“ [Mi-
gratory Threats of National Security of Ukraine: Mod-
ern Challenges, Problems of Overcoming]. Demohra-
ia ta sotsialna ekonomika, no. 3 (2015): 99-111.
DOI: https://doi.org/10.15407/dse2015.03.006
Semiv, L. K. “Osoblyvosti seredovyshchnoho tvorennia
osvitnyoi mihratsii v Ukraini“ [Peculiarities of the En-
vironmental Creation of Educational Migration in
Ukraine]. Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnoho
periodu Ukrainy, no. 4 (2019): 79-83.
DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2019-4-13
Vasyltsiv, T. et al. “Instruments of regional policy for human
resources conservation by means of regulation of ex-
ternal youth migration of rural territories of the Car-
pathian region“. Agricultural and Resource Economics,
vol. 6, no. 3 (2020): 149-170.
DOI: https://doi.org/10.22004/ag.econ.305558
Vasyltsiv, T. H., Sadova, U. Ya., and Makhoniuk, O. V. “Prob-
lemni aspekty ta napriamy rozvytku rynku mihratsi-
inykh posluh v Ukraini“ [The Problematic Aspects and
Directions of Development of the Migration Services
Market in Ukraine]. Biznes Inform, no. 5 (2021): 252-260.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-5-252-260
