ArticlePDF Available

EXPERIENCE OF FORMATION OF READYNESS FOR PARTNERSHIP INTERACTION IN FUTURE ELEMENTARY SCHOOL TEACHERS

Authors:

Abstract

Kuzemko L. Experience of formation of readyness for partnership interaction in future elementary school teachers In this article highlighted results of scientific search of effective approaches to formation of readiness for partnership interaction of seekers of higher education in the specialty «Primary education». Characterized content of partnership interaction and structure of readiness of elementary school teacher for partnership interaction in general secondary education institution environment. Determined, that partnership interaction characterized by the direct influence of the subjects on each other, which generates cooperation based on mutual benefit and equality in order to achieve a common goal. Singled out components of readiness for partnership interaction of elementary school teachers (value-motivational, cognitive-operational, reflexive-prognostic), criteria (attitude, understanding, ability) and indicators of their formation. Revealed experience of formation readiness of partnership interaction in students majoring in «Primary Education» of Pedagogical Institute of Borys Grinchenko Kyiv University. Indicated, that organization of the educational environment of the institution of higher education on the basis of partnership, constructive cooperation between the subjects of the educational process (teacher-student, student-student) and specially developed content-technological provision promotes of formation of the readiness of the future elementary school teacher for partnership interaction. Given examples of author's developments and creative tasks using social networks, that encourage students to collaborate. According to the defined criteria and levels of their formation, studied dynamics of readiness for partnership interaction of seekers of higher education in the specialty «Primary education» during three years of study at the Institute and given examples of surveys students of first and third course. Comparison of the results of the ascertaining and control stages of the study demonstrated effectiveness of developed content-technological provision in formation of readiness of partnership interaction of the future elementary school teachers. Key words: cooperation, readiness of the elementary school teacher for partnership interaction, partnership, partnership interaction, professional training of a teacher.
ISSN 1992-5786. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах
198
УДК 378:373.3.011-051]:005.336.5
DOI https://doi.org/10.32840/1992-5786.2021.78.35
Л. В. Куземко
orcid.org/0000-0003-3070-6322
кандидатка педагогічних наук,
доцентка кафедри педагогіки та психології
Київського університету імені Бориса Грінченка
ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ
ДО ПАРТНЕРСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ
У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
У статті висвітлено результати наукового пошуку дієвих підходів до формування готов-
ності до партнерської взаємодії у здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Початкова освіта».
Охарактеризовано зміст партнерської взаємодії та структуру готовності вчителя початкових
класів до партнерської взаємодії в середовищі закладу загальної середньої освіти. Визначено, що
партнерська взаємодія характеризується безпосереднім впливом суб’єктів одне на одного, що поро-
джує співпрацю, засновану на взаємовигоді та рівноправності, з метою досягнення спільної мети.
Виокремлено компоненти готовності до партнерської взаємодії у вчителів початкових класів (цінніс-
но-мотиваційний, когнітивно-операційний, рефлексивно-прогностичний), критерії (ставлення, розу-
міння, здатність) та показники їх сформованості.
Розкрито досвід формування готовності до партнерської взаємодії у студентів спеціальності
«Початкова освіта» Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка.
Зазначено, що організація освітнього середовища закладу вищої освіти на засадах партнерства,
конструктивна співпраця між суб’єктами освітнього процесу (викладач-студент, студент-студент)
та спеціально розроблене змістовно-технологічне забезпечення сприяють формуванню готовності
майбутнього вчителя початкових класів до партнерської взаємодії. Наведено приклади авторських
розробок та творчих завдань із використанням соціальних мереж, що спонукають студентів до
співпраці.
Відповідно до визначених критеріїв та рівнів їх сформованості, вивчено динаміку готовності до
партнерської взаємодії у здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Початкова освіта» впродовж
двох років навчання в Інституті та наведено приклади опитувань студентів першого та другого
курсів. Порівняння результатів констатувального та контрольного етапів дослідження засвідчило
ефективність розробленого змістовно-технологічного забезпечення у формуванні готовності до
партнерської взаємодії у майбутніх учителів початкових класів.
Ключові слова: взаємодія, готовність учителя початкових класів до партнерської взаємодії,
партнерство, партнерська взаємодія, професійна підготовка педагога.
Постановка проблеми. Сучасні освітні прак-
тики в Україні та за її межами зосереджуються
навколо ціннісно-особистісного розвитку дітей. Це
вимагає нової педагогічної етики, визначальними
рисами якої є взаєморозуміння і взаємоповага.
Суголосність зазначеної парадигми прослідкову-
ється й у Концепції нової української школи, яка
орієнтує вчителів ініціювати різноманітні форми
педагогічної взаємодії з учасниками освітнього
процесу для побудови та реалізації освітньої
траєкторії учня, що забезпечить його всебічний
особистісний розвиток. В умовах усталення освіт-
ніх векторів України на якість і доступність освіти
актуалізується необхідність підготовки педагогів,
здатних до партнерської взаємодії у середовищі
закладу загальної середньої освіти (ЗЗСО) на
засадах гуманізму, демократії та загальнолюд-
ських цінностей.
Студіювання нормативних документів України
в галузі початкової освіти (закони України «Про
освіту» (2017), «Про повну загальну середню
освіту» (2020), Концепція «Нова українська
школа» (2016), Професійний стандарт за профе-
сіями «Вчитель початкових класів закладу загаль-
ної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної
середньої освіти», «Вчитель із початкової освіти
дипломом молодшого спеціаліста)» (2020)),
сучасних праць науковців із проблеми підготовки
педагогів та вивчення практики реалізації педаго-
гічного партнерства в початковій школі актуалізує
необхідність формування готовності сучасного
вчителя до партнерської взаємодії ще на етапі
професійної підготовки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Педагогіка партнерства зазначена одним із компо-
нентів формули Нової української школи, а парт-
нерська взаємодія між усіма суб’єктами освітнього
процесу ЗЗСО є визначальним принципом її реа-
лізації. Відповідно до цього в переліку трудових
функцій професійного стандарту вчителя почат-
© Куземко Л. В., 2021
2021 р., № 78
199
кових класів [1] з-поміж інших визначено партнер-
ську взаємодію з учасниками освітнього процесу,
яка передбачає сформованість компетентностей:
психологічної, емоційно-етичної, педагогічного
партнерства. У теорії та практиці вищої освіти
здійснюється пошук дієвих шляхів формування
готовності майбутніх учителів до виконання зазна-
чених функцій.
Зокрема, досліджуються питання міжособистіс-
ної, професійної, педагогічної взаємодії такими
вченими, як: О. Коханова (психологія партнерської
взаємодії в освіті), В. Моргун (педагогіка співпраці,
психологія толерантності), Г. Татаринцева (методо-
логічні підходи до визначення поняття «партнер-
ство»), Н. Шигонська (філософський, психологіч-
ний, соціологічний та педагогічний аспекти сутності
категорії «професійна взаємодія») та ін. У науко-
вому просторі представлено чисельні публікації.
в яких розглядається проблема педагогічної взає-
модії в галузі психології (Н.Дж. Сміт, Р. Вердербер,
В. Семиченко, Г. Ложкін, Н. Пов’якель) та педагогіки
(В. Кан-Калик, О. Дубасенюк, А. Бойко, К. Петрик,
Н. Якса, Ю. Костюшко, М. Рибакова) та ін. Однак,
на нашу думку, у наукових працях недостатньо
уваги приділено проблемі формування готовності
вчителів початкових класів до партнерської взає-
модії на етапі професійної підготовки у закладах
вищої освіти.
Мета статті. Метою статті є висвітлення
результатів наукового пошуку щодо формування
готовності до партнерської взаємодії у майбутніх
учителів початкових класів у закладі вищої освіти.
Виклад основного матеріалу. У контексті
нашого дослідження важливим було з’ясування
сутності та змісту поняття «партнерська вза-
ємодія» і визначення структури готовності до
партнерської взаємодії вчителя початкових кла-
сів. Термінологічний аналіз ключового поняття,
зокрема його змістовних складників («взаємодія»
і «партнерство»), дає можливість стверджувати,
що це – процес безпосереднього впливу суб’єктів
одне на одного, що породжує співпрацю, засно-
вану на взаємовигоді та рівноправності, з метою
досягнення спільної мети. Ми цілком погоджує-
мося з Г. Татаринцевою, яка визначає поняття
«партнерська взаємодія» як «форму безпосеред-
нього впливу автономних, рівноправних суб’єктів,
орієнтованих на спільне задоволення загального
інтересу, що характеризується добровільністю,
взаємним визнанням і довірою, взаємною відпові-
дальністю й орієнтованістю на досягнення певних
цілей» [2, с. 145–150]. Відповідно до цього, нами
охарактеризовано зміст партнерської взаємодії
вчителя початкових класів (рис. 1).
Вивчення досліджень науковців, зокрема
В. Молоченко [3, с. 25], дало змогу розкрити
структуру готовності вчителя початкових класів до
партнерської взаємодії у професійній діяльності,
яка передбачає сформованість ціннісно-моти-
ваційного, когнітивно-операційного, рефлексив-
но-прогностичного компонентів (табл. 1).
Студіювання наукових праць (А. Білошицький,
І. Бережна, М. Вербицька, В. Євдокімова,
В. Молоченко О. Осницький, К. Петрик,
О. Савченко, та ін.) засвідчило, що у формуванні
готовності майбутніх фахівців до ефективної
взаємодії у професійній діяльності великого зна-
чення набуває актуалізація суб’єктного досвіду
партнерства у навчальному процесі. Ми цілком
поділяємо авторитетні думки науковців і вва-
жаємо, що організація освітнього середовища
ЗВО на засадах партнерства, конструктивна
співпраця між суб’єктами освітнього процесу
(викладач – студент, студент студент), спеці-
ально розроблене змістово-технологічне забез-
печення навчальної та позанавчальної роботи
Рис. 1. Характеристика змісту партнерської взаємодії вчителя початкових класів
ISSN 1992-5786. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах
200
Таблиця 1
Структура готовності вчителя початкових класів до партнерської взаємодії
Компоненти
готовності
Характеристика компоненту Критерії та показники сформованості компоненту
Ціннісно-
мотиваційний
Сформованість цінностей і якостей, важливих для
налагодження партнерської взаємодії із суб’єктами
освітнього процесу (повага до особистості, прав
та індивідуальних відмінностей інших, цілеспря-
мованість, упевненість у собі, адекватна самоо-
цінка, толерантність, емпатія, відкритість до думок
інших); готовність до партнерської взаємодії з усві-
домленням власної приналежності до соціальної
групи, прагнення особистості до співпраці під час
вирішення особистісних і професійних завдань
Ставлення – ціннісне ставлення до індивідуальних
відмінностей суб’єктів освітнього середовища та парт-
нерської взаємодії з ними.
Розуміння – усвідомлення значущості спілкування для
успішної професійної діяльності; повага до прав та
інтересів кожного суб’єкта партнерської взаємодії.
Здатність – сформованість мотивів досягнення цілей
в умовах конкуренції і кооперації; упевненість у собі,
ініціативність, толерантність, цілеспрямованість, дис-
циплінованість, емпатія.
Когнітивно-
операційний
Комплекс знань, необхідних для розуміння і
налагодження спільних дій з іншими учасниками
освітнього процесу; інтегровані вміння встановлю-
вати міжособистісні зв’язки, узгоджувати свої дії з
діями партнерів, вибирати оптимальний стиль спіл-
кування в різних ситуаціях; організовувати спільну
діяльність, визначати зміст та форми взаємодії,
ефективно використовувати засоби вербального
та невербального спілкування, попереджати та
вирішувати конфліктні ситуації
Ставлення – адекватна самооцінка знань та умінь,
розуміння власної значущості та інших суб’єктів для
партнерської взаємодії і досягнення спільної мети.
Розуміння – знання сутності, особливостей і механіз-
мів партнерської взаємодії; обізнаність з етикою діло-
вого та міжособистісного спілкування; сформованість
усвідомленої, конструктивної та екологічної взаємодії
з учасниками освітнього процесу та в локальних
спільнотах.
Здатність установлювати міжособистісні зв’язки,
дискутувати та відстоювати власну позицію; уміння
аналізувати та координувати власні дії з діями інших;
узгоджувати власний стиль роботи зі стилями парт-
нерів у взаємодії; організовувати спільну діяльність,
конструктивно управляти конфліктами.
Рефлексивно-
прогностичний
Здатність до самоаналізу, гнучкість і критичність
мислення; рефлексія характеру взаємодії та
результатів самореалізації окремих членів команди
у спільній діяльності; уміння адекватно оціню-
вати результати партнерської взаємодії, вносити
корективи у зміст та форми взаємодії відповідно до
завдань спільної діяльності та особистісно-профе-
сійного розвитку
Ставлення – відповідальність за виконання спільних
завдань; критична самооцінка можливостей і здатно-
стей до налагодження партнерської взаємодії
з різними суб’єктами освітнього процесу.
Розуміння – усвідомлення важливості застосовувати
різні форми, засоби і стратегії комунікації з учасни-
ками партнерської взаємодії; розуміння необхідності
особистісного і професійного вивищення для нала-
годження продуктивної партнерської взаємодії
в освітньому середовищі ЗЗСО.
Здатність адекватно оцінювати результати партнер-
ської взаємодії; прогнозувати, створювати емоційно
комфортні умови для спільної діяльності з усіма учас-
никами освітнього процесу ЗЗСО.
сприяють формуванню готовності майбутнього
вчителя початкових класів до партнерської вза-
ємодії. Свідченням цього є практичний досвід
партнерської взаємодії студентів, кураторів ака-
демічних груп, усього педагогічного колективу в
Педагогічному інституті Київського університету
імені Бориса Грінченка.
У процесі підготовки майбутніх учителів почат-
кових класів систематично здійснюється моні-
торинг їхнього особистісно-професійного виви-
щення. Зокрема, вивчається динаміка ставлень
студентів до освітнього середовища Інституту,
своєї спеціальності, до одногрупників та викла-
дачів упродовж усього періоду навчання. Із цією
метою проводяться опитування тому числі
й анонімні) студентів та кураторів академічних
груп, спостереження у процесі навчальної та
позанавчальної діяльності. Особливу увагу зосе-
реджено на навчальних/виробничих практиках у
ЗЗСО, адже саме тут найбільшою мірою перевіря-
ється готовність до партнерської взаємодії в май-
бутніх фахівців.
Наведемо окремі результати проведеного
опитування студентів І курсу спеціальності 013
«Початкова освіта» щодо вияву стану партнерської
взаємодії в Інституті. Дослідження проводилося у
межах магістерської роботи студенткою шостого
курсу спеціальності 013 «Початкова освіта»
Милославою Парфенюк. Учасникам було запро-
поновано опитувальник, створений за допомогою
Google Form (відповіді приймалися без зазначення
імен), в опитуванні брали участь 33 особи.
Одне із запропонованих студентам запитань
спрямоване на вивчення стану взаємодії в ака-
демічній групі. Необхідно було вибрати один із
варіантів продовження речення «У нашій групі…».
Відповіді розподілилися так: 39,4% опитуваних
уважають, що в групі немає проблем у спілку-
ванні один з одним; 33,3% студентів відчувають
себе самотніми; деяких зі студентів просто ігно-
2021 р., № 78
201
рують, не спілкуються з ними (21,2%). Однак на
запитання: «Хотілося б вам змінити групу?» 87,9%
опитуваних відповіли, що не бажають змінювати
групу. Уважаємо, що це є ознакою усвідомлення
власної приналежності до соціальної групи та
прагнення особистості до налагодження партнер-
ської взаємодії.
Наступне запитання: «Як би ви поставилися
до нового одногрупника? Яку позицію б зайняли
(позитивну, негативну, нейтральну, позицію ігно-
рування) і чому?» (рис. 2). Більшість респонден-
тів відповіли, що поставилися б до нового одно-
групника позитивно, рідше нейтрально. Дані
відповіді вказують на неупередженість, повагу до
особистості, прав та індивідуальних відмінностей
інших, що характеризує ціннісно-мотиваційний
компонент готовності до партнерської взаємодії.
Поважне ставлення до особистості в дослі-
джуваній групі підтверджується відповідями на
запитання «Якими якостями повинен володіти
новий одногрупник, щоб отримати прихильність
до себе вашого колективу?». Студенти вважають,
що новий одногрупник має володіти такими яко-
стями: бути активним, позитивним, самим собою,
хорошою людиною, цікавою особистістю, щирим,
відкритим і самобутнім, відповідальним, дружнім,
добрим, комунікативним, доброзичливим, това-
риським, сумлінним, життєрадісним, нехамови-
тим, комунікабельним, мати гарне почуття гумору,
привітним, товариським, стриманим, простим,
чесним.
Відповіді на запитання: «Чи спілкуєтесь ви зі
студентами різних курсів?» розподілилися так:
63,6% спілкуються зі студентами різних курсів,
а 36,4% – ні. Отже, більшість студентів виявляє
бажання встановлювати міжособистісні зв’язки
не лише з одногрупниками, а й з іншими цікавими
для них студентами Інституту. Це припущення під-
тверджують позитивні відповіді (78,8%) на запи-
тання «Чи хотіли б ви мати можливість більше
спілкуватися зі студентами інших курсів?».
Представлені у статті та інші відповіді сту-
дентів першого курсу спеціальності «Початкова
освіта» довели необхідність розроблення зміс-
тово-технологічного забезпечення навчальної та
позанавчальної роботи, спрямованої на форму-
вання готовності до партнерської взаємодії. Варто
зазначити, що основним принципом організації
партнерської взаємодії в Університеті є відно-
шення до кожного студента як до вільної особи-
стості, гідної поваги, як до суб’єкта власної життє-
діяльності.
Партнерська взаємодія між учасниками освіт-
нього процесу в закладі вищої освіти організову-
валася у навчальній та в позанавчальній діяльно-
сті. У навчальній діяльності студенти взаємодіяли
під час лекцій, семінарських та практичних занять.
У процесі лекцій викладачі залучали студентів
до діалогу або дискусії, що формує здатність
поважати думку один одного, вчить толерант-
ності, активності, відкритості. На семінарських
та практичних заняттях студентам пропонували
завдання, виконання яких передбачає групову або
парну співпрацю. Це формує готовність до парт-
нерської взаємодії, оскільки забезпечує розвиток
низки особистісно-професійних здатностей у май-
бутніх вчителів: уміння організовувати роботу
в групі відповідно до розподіленого лідерства;
готовність вислухати й прийняти думки, пропози-
ції, поради одногрупників; навички самоорганізації
та рефлексії тощо. У парах або групах (від трьох до
п’яти осіб) студенти виконували і завдання само-
стійної роботи. Для виконання спільного самостій-
ного завдання їм необхідно було проявити нави-
чки співпраці: запланувати та влаштувати зустріч
або онлайн-конференцію, вибрати тему, розподі-
лити обов’язки, обговорити деталі тощо.
Із метою формування готовності до парт-
нерської взаємодії у студентів спеціальності
«Початкова освіта» у позанавчальній діяльності
реалізовано проєкт у формі сторінки у соціаль-
ній мережі Facebook «Партнерська взаємодія».
Рис. 2. Узагальнені відповіді студентів на запитання:
«Як би ви поставилися до нового одногрупника? Яку б позицію зайняли?»
Рис. 2. Узагальнені відповіді студентів на запитання: «Як би ви
поставилися до нового одногрупника? Яку б позицію зайняли
Поважне ставлення до особистості в досліджуваній групі
підтверджується відповідями на запитання «Якими якостями повинен
володіти новий одногрупник, щоб отримати прихильність до себе вашого
колективу?». Студенти вважають, що новий одногрупник має володіти
такими якостями: бути активним, позитивним, самим собою, хорошою
людиною, цікавою особистістю, щирим, відкритим і самобутнім,
відповідальним, дружнім, добрим, комунікативним, доброзичливим,
товариським, сумлінним, життєрадісним, нехамовитим, комунікабельним,
мати гарне почуття гумору, привітним, товариським, стриманим, простим,
чесним.
Відповіді на запитання: «Чи спілкуєтесь ви зі студентами різних
курсіврозподілилися так: 63,6% спілкуються зі студентами різних курсів, а
36,4% ні. Отже, більшість студентів виявляє бажання встановлювати
міжособистісні звязки не лише з одногрупниками, а й з іншими цікавими для
них студентами Інституту. Це припущення підтверджують позитивні
відповіді (78,8%) на запитання «Чи хотіли б ви мати можливість більше
спілкуватися зі студентами інших курсів?».
Представлені у статті та інші відповіді студентів першого курсу
спеціальності «Початкова освіта» довели необхідність розроблення змістово-
1
20
2
1
1
1
6
1
Позитивно, це нова людина, яку потрібно підтримати.
Позитивну.
Позитивну, рада новому знайомству.
Позитивно-нейтральну, я рада новим людям у групі.
Позитивну. Нові люди в колективі - це нові знайомства і друзі.
Позитивно , це нова людина, яку потрібно підтримати.
Нейтральну
Позитивну, адже це нова людина і треба її підтримувати та адаптувати до нашого
колективу
ISSN 1992-5786. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах
202
На цій сторінці розміщено поради студентам,
творчі завдання, спільні вправи, челенжі та опиту-
вальники. Наведемо приклади деяких з них.
Поради для першокурсників. Тут запропоно-
вано відеорекомендації «Лайфхаки для першо-
курсників. Як стати своїм в університеті!», віде-
оролики та текстові практичні поради. Добірка
є корисною для осіб, які лише кілька місяців тому
були школярами. Матеріали спонукають до актив-
ної участі у громадському житті групи й навчаль-
ного закладу, закликають до здруження з одно-
групниками та іншими студентами Інституту.
Поради формують ціннісне ставлення до індиві-
дуальних відмінностей, повагу до прав та інтере-
сів кожного суб’єкта партнерської взаємодії. Їхня
основна мета усвідомлення студентами значу-
щості співпраці для успішного навчання та май-
бутньої професійної діяльності.
Тести для самоаналізу та психологічні тех-
ніки. Тут, з-поміж іншого, запропоновано опиту-
вальники: «Як ти проводиш час після навчання»,
«Графік емоцій за день»; психологічні техніки:
«Лист гніву», «Баночка щастя» тощо. Мета дібра-
них матеріалів розібратися в собі та перекона-
тися в тому, що власні прояви не стануть на заваді
плідної співпраці з оточуючими. Такі завдання роз-
вивають ціннісно-мотиваційний компонент готов-
ності до партнерської взаємодії, оскільки допома-
гають розкрити власні мотиви досягнення цілей
в умовах конкуренції і кооперації.
Ігри та вправи для знайомства. Тут представ-
лено вправи: «Розкажи про себе», «Твоя улюблена
книга, фільм…», «Поділися своїми досягненнями»,
«Інтерв’ю з першокурсником»; ігри: «Цікаві вірші»,
де кожен учасник онлайн-спільноти може продов-
жити віршований твір; «Відгадай про кого…» тощо.
Такі вправи розвивають когнітивно-операційний
компонент готовності до партнерської взаємодії,
оскільки формують уміння встановлювати міжосо-
бистісні зв’язки, дискутувати та відстоювати думку,
аналізувати та координувати власні дії з діями
інших, узгоджувати власний стиль роботи зі стилями
партнерів у взаємодії. До розробленого проєкту
були долучені студенти різних курсів Педагогічного
інституту. На сторінках соціальних мереж старшо-
курсники презентували відеоінтерв’ю зі студентами
першого курсу про те, що їх цікавить, хвилює, діли-
лися власними здобутками в Університеті.
Важливим етапом у процесі формування готов-
ності до партнерської взаємодії у майбутніх учите-
лів початкових класів є підготовка до проходження
та перебіг навчальних психолого-педагогічних
практик у ЗЗСО. Перед практикою зі студентами
проводяться майстер-класи «Як налагодити парт-
нерську взаємодію в середовищі ЗЗСО», тренінги
з розвитку комунікації тощо. За результатами спо-
стережень у процесі педагогічних практик розро-
бляються і реалізуються подальші кроки щодо
формування готовності до партнерської взаємодії
у студентів у закладі вищої освіти.
Із метою перевірки ефективності розробле-
ного змістово-технологічного забезпечення про-
цесу формування готовності до партнерської
взаємодії у майбутніх учителів початкових класів
нами проведено порівняння отриманих результа-
тів на констатувальному та контрольному етапах
дослідження, який тривав упродовж двох років.
Відповідно до розроблених критеріїв та показни-
ків (табл. 1), визначено рівні сформованості готов-
ності до партнерської взаємодії у студентів спеці-
альності «Початкова освіта»:
– достатній рівень: студент проявляє ціка-
вість та готовність до взаємодії з усвідомлен-
ням власної приналежності до соціальної групи;
з розумінням і повагою ставиться до індивідуаль-
них відмінностей учасників комунікації, здатен
дискутувати, відстоювати свою позицію; проявляє
ініціативність, толерантність, цілеспрямованість
у налагодженні взаємодії; розуміє необхідність
особистісного і професійного підвищення для
налагодження продуктивної партнерської взаємо-
дії в освітньому середовищі ЗЗСО;
недостатній рівень: студент виявляє інте-
рес до спільної діяльності, однак не проявляє
активності та ініціативи; розуміє необхідність ура-
ховувати індивідуальні особливості учасників вза-
ємодії, однак має труднощі у керуванні власними
емоціями та ставленнями; недостатньою мірою
усвідомлює важливість позитивної комунікації між
учасниками освітнього процесу для власного про-
фесійного вдосконалення.
Рівні готовності до партнерської взаємодії
визначалися методом експертних оцінок із вико-
ристанням узагальнених кількісних та якісних
показників за кожним критерієм у процесі опи-
тувань, анкетувань, спостережень за взаємо-
дією студентів спеціальності «Початкова освіта»
першого (бакалаврського) освітнього рівня
вищої освіти: констатувальний етап грудень
2019 р.(перший курс), контрольний етап – квітень
2021 р. (другий курс). Порівняння результатів для
унаочнення представлено в гістограмі (рис. 3).
показників за кожним критерієм у процесі опитувань, анкетувань,
спостережень за взаємодією студентів спеціальності «Початкова освіта»
першого (бакалаврського) освітнього рівня вищої освіти: констатувальний
етап грудень 2019 р.(перший курс), контрольний етапквітень 2021 р.
(другий курс). Порівняння результатів для унаочнення представлено в
гістограмі (рис. 3).
Рис. 3. Порівняння рівнів сформованості готовності до партнерської
взаємодії у майбутніх вчителів початкових класів на констатувальному
та контрольному етапах дослідження
Висновки і пропозиції. У результаті наукового пошуку зясовано, що
партнерська взаємодіядостатньо складний соціальний феномен, особливий
вид інтерактивної навчальної взаємодії, що базується на принципах
рівноправності, взаємного визнання і відповідальності. А готовність до
партнерської взаємодії забезпечує самореалізацію студентамайбутнього
вчителя початкових класів як у процесі професійної підготовки, так і у
майбутній професійній діяльності.
Результати контрольного етапу дослідження засвідчили, що
формування готовності до партнерської взаємодії у майбутніх учителів
початкових класів відбувається у закладі вищої освіти з дотриманням низки
організаційно-педагогічних умов, серед яких: організація освітнього
середовища закладу вищої освіти на засадах партнерства; конструктивна
співпраця між субєктами освітнього процесу (викладачстудент, студент
0 5 10 15 20 25 30
достатній рівень
недостатній рівень
5
28
21
12
контрольний етап констатувальний етап
Рис. 3. Порівняння рівнів сформованості готовності
до партнерської взаємодії у майбутніх вчителів
початкових класів на констатувальному
та контрольному етапах дослідження
2021 р., № 78
203
Висновки і пропозиції. У результаті науко-
вого пошуку з’ясовано, що партнерська взаємо-
дія достатньо складний соціальний феномен,
особливий вид інтерактивної навчальної вза-
ємодії, що базується на принципах рівноправ-
ності, взаємного визнання і відповідальності.
А готовність до партнерської взаємодії забез-
печує самореалізацію студента – майбутнього
вчителя початкових класів як у процесі профе-
сійної підготовки, так і у майбутній професійній
діяльності.
Результати контрольного етапу дослідження
засвідчили, що формування готовності до
партнерської взаємодії у майбутніх учителів
початкових класів відбувається у закладі вищої
освіти з дотриманням низки організаційно-пе-
дагогічних умов, серед яких: організація освіт-
нього середовища закладу вищої освіти на
засадах партнерства; конструктивна співпраця
між суб’єктами освітнього процесу (викладач
студент, студент студент) та спеціально роз-
роблене змістовно-технологічне забезпечення
навчальної та позанавчальної діяльності здобу-
вачів вищої освіти за спеціальністю «Початкова
освіта».
Список використаної літератури:
1. Наказ Міністерства розвитку економіки, тор-
гівлі та сільського господарства України «Про
затвердження професійного стандарту за про-
фесіями «Вчитель початкових класів закладу
загальної середньої освіти», «Вчитель закладу
загальної середньої освіти», «Вчитель із
початкової освіти дипломом молодшого
спеціаліста)» від 23.12.2020 № 2736. URL:
https://rada.info/upload/users_files/41868892/0
7679bad4b9af36be54148ac42826c1b.pdf (дата
звернення: 15.03.2021).
2. Татаринцева Г. Методологічні підходи до визна-
чення поняття «партнерство». Наука молода.
2007. № 8. С. 145–150.
3. Молоченко В.В. Формування у майбутніх фахівців
аграрної сфери готовності до партнерської взає-
модії у професійній діяльності : автореф. дис. ...
канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика
професійної освіти». Вінниця, 2017. 25 с.
4. Петрик К.Ю. Педагогічне партнерство у про-
цесі професійної підготовки майбутніх вчите-
лів початкової школи. Збірник наукових праць
«Педагогічні науки». 2017. Вип. LXXV. Т. 2.
С. 170–173.
Kuzemko L. Experience of formation of readyness for partnership interaction in future elementary
school teachers
In this article highlighted results of scientic search of eective approaches to formation of readiness for
partnership interaction of seekers of higher education in the specialty «Primary education». Characterized
content of partnership interaction and structure of readiness of elementary school teacher for partnership
interaction in general secondary education institution environment. Determined, that partnership interaction
characterized by the direct inuence of the subjects on each other, which generates cooperation based on
mutual benet and equality in order to achieve a common goal. Singled out components of readiness for
partnership interaction of elementary school teachers (value-motivational, cognitive-operational, reexive-
prognostic), criteria (attitude, understanding, ability) and indicators of their formation.
Revealed experience of formation readiness of partnership interaction in students majoring in «Primary
Education» of Pedagogical Institute of Borys Grinchenko Kyiv University. Indicated, that organization of
the educational environment of the institution of higher education on the basis of partnership, constructive
cooperation between the subjects of the educational process (teacher-student, student-student) and specially
developed content-technological provision promotes of formation of the readiness of the future elementary
school teacher for partnership interaction. Given examples of author’s developments and creative tasks using
social networks, that encourage students to collaborate.
According to the dened criteria and levels of their formation, studied dynamics of readiness for partnership
interaction of seekers of higher education in the specialty «Primary education» during three years of study at
the Institute and given examples of surveys students of rst and third course.
Comparison of the results of the ascertaining and control stages of the study demonstrated eectiveness
of developed content-technological provision in formation of readiness of partnership interaction of the future
elementary school teachers.
Key words: cooperation, readiness of the elementary school teacher for partnership interaction, partnership,
partnership interaction, professional training of a teacher.
ResearchGate has not been able to resolve any citations for this publication.
ResearchGate has not been able to resolve any references for this publication.