Content uploaded by L. Kazantseva
Author content
All content in this area was uploaded by L. Kazantseva on May 21, 2021
Content may be subject to copyright.
15 грудня 20О9 року акцiонери пiдприемства вирiшиlм присвоiти "ВАТ
НВП <Звезда>> iм'я академiка Г.I. Северr,шал
Щiяльнiстъ цьоро уrтiкаrьного пiдцrриемства широко цредставлеца в,екс-
позtщii Музею космоЕавтики iменi,С.П. KopolboBa в Житомирi,
, В експозиrliТ <Кggмос).можна побачитцаварiйно-ряryв.альнi скафширп
СК.1 та <<Сокiто>;.який пшrcжав JьотчикJi-космоЕавту Ю.П. Арпохiну; ката-
пyJrьToBaHe крiсло корабпя,<<Востою> та аruортизафйне крiсло <<Казбею> з до-
жементом; косгюм водяного охолодкеЕня; прорезиненrй костюм <<Форель>>,
передаrrий Еrузею .rеськIдv KOcMoHtlBToM В.Рсмеком, а також HarBaHTaJIqrBaJlь
ний коgгюм <<ПirrTBiн>>, яrстй вrлtориотовуеться космонtlвтами Д]rя rryфiлак-
тики нег.:лтивЕого вIIJIиву невагомостi пiд час тршалrаr космiчr*их польоЬiв.
ACTPOHOMIIIEI АСПЕКТИ МВТЕОРОЛОГIIIНИХ ПРИ.IIАДIВ
, " IIА ПРИКJIАДI КОЛЕКЦIi,АСТРОНОМIЧЕОГО МУЗЕЮ
,,,]: KI.|iBcbKoiyHIBEPcиTETcbKOiоБсЕрвАторIi
КазанцеваЛ.В.
Земля як ппfflеiга з iT особливоgгями Fуц, оберташrя та iншпми парillrdФ
тра},lи зilвжд,I були в центрi уваги астроrюмiв. Увага з давЕини була прикуга
до земноТ атмосфери,,бо c:tft{e через iT шари спосгерiгаються Bci iншi позrLзем-
Hi об'екги Великого космосу. Вона вппивЕЕ не тi,lькп на все живе rra rrrrанgгi,
а й qасто iТ-gган спотворю€ або робrгь неможJIивими наземнi впмiри в багь
тьох дiапазонах космiчного випромitповання.
'Змомленrи в ап,лоферi свiтлових проплепiв, що ffiд(одятъ вiд косйчrшп
об'екгь,внаслиок так званоi rгмоферноiрефркцii прlвводть до тою, що зD
браkенrrяlвтрачдбъ свою форr.пу, а положеЕItя свiтила змiryсгься до максим&
lbHoi можтшлВоТ ветш,rцши'шобшву горизо}rгу З5 куmшос MiHyT (трохи бiльше дt
амеrра Мiсяця та Соlщя). Залеяс{о вiд темпе,рагури повiтря та апrлосферного тпс-
iy ця вшичиЕа може clanьнo змirrrоватись, Ще в I сFолiтгi Е.е, дilвньогрецьtотй гв,
оrрф i астроном Птолемей запропонував матсмаги.Iшй т}кон дш вreЕачеЕш
рфркЦt Але BiH був не точlпй, бо довтrй. час не було можlплвостi,виз}tач:lт,
KbKicHo ап,rофернi змiки. Тому асгрноми прагкуJм мgпl пiд рукою пр{л4щ
дrя вшлiрЬ cTarTy апсосфери i.доlryчапrсь до irfiюю cTBopeH}uI.
Як вйомо барометр, прилад длявимiрювання атмосфрного тиоку, якd
aýTpoнoм}t часто використовуваJIи в експедпдiях i як albTlп,rerp, бlв винаь-
дений у 1643 р. iталiйцями Е. Торрiчоrrrri та В. BiBiaHi. Вони бу:tи учнямrа Bi
домого асrфнома" визнаfiого автора одЕого з перших телескопiв,Галiлео,Г*
лiлея (1564-1642)-З уявлення, що ми живемо наднi повiтряного океану, якrfr
тllсне на нас та Ha'Bci предdетtl цавколоо Торрiчыlri та BiBiaHi впсрше вимi-
ряли цей iиск за допомопою зшrttяноТ з од{ого кiнця трубки (,<трубка Toppi-
чеrшil), яцу зarповнили рц/тгю, саме iT пропонув.lв викорпстOвувати iм Галi-
106
l
i
пй. Трубка булавсгшrовлена вiдфrтгпл кiпцем у посуш}rу i.тиск повiтря за+
cTaBJиB ртугь з rюсудlшк пiднiматися на певЕу висоту по тр}.бф. .,
А винахiдншсом тсрмометра BBitJKaюTr, с,шого Гатriтео Галiлец у |592
р BiB створив uрилад, названий його сlчаснrп<аrrи,термобароекоп або термо-
соп. Првлqд MzrB вигmд ýIпtцного скIшIного цшriнryа,.Еzшовненого рiдиною,
у жiй шrаваlпл скпянi ферrтпi поrrлавцi. ,Що коrкного такок) потшавцд було
7икрiплено знизу золота бо срiбшатбличкl з шrпесеним.на цiй зшrачешlдд
rцперацри. У заяежвоgгi вiд розйру термомеIра кiлькiсть попrrавцiв усе-
pщti була вiд 3.х до ll-ж, Пошlавф були,по-рiзному наповgенi забарме-
шrо у,рiзний,колiр рiдr*rою (часгiше водоrо) таq що iхня сере.щя гусгпна Bi-
-цliзнялась: наймеrrша,ryстипа у верхнього, ваЙбiльша - } нюкЕьоFо, апе у
rcix близьrса до ryqпдш води, у жiй воlпл знаходиJIись. Зi зшlешlлд темIIе-
FryРИ ПОВiТря в ПРимiщеянi знlтlкувалась й телrшерагура вод в скIнношу
шrrilцрi, вода стисмпась, ii'ryсгша зростала Поrшавцi почишаJItr пiдlтiчzгя-
cr вгору одд{ за однпм- Температуру <<вимiрювалш>> за wir поrцивц€ia, а
дiаuазон вимiрюваяru< температур коlшвався,мiж сучасшr зrrачешплв 16.
28"С (KiMHaпTi т€мперfiурIr). Точнiсrь BlшripiB булr* не велша,::JIпш€ мохЕ:l
фло сказашr чй пiдцялаýя, чи опустиJIаýь те}шераryра+ Термоскоп також си-
.rьЕо заJrежав вiд змiн повiтряного тиску.
Першrrш1 )ffo запропоЕував у 1611 р. встаЕовити <оrаиrпаб> (шrrиrrу) па
тЕрмоскоп,,перетворивIIш йогэ на TeIlMoMeTp,: б)/в венсцйсьшй матемащк]
"ryуг Гмiлео Га.тriлея Щжованнi Фраяческо Сагредо (1571-1620). А т€р
riн <сермометр) вперше глролунав.фрztпцузькою мовою_,у |624 у прщ, d-a
Rёсrёаtiоп Маthёmаtiqче> Жана Леrrрекопа (1591-1б70), фращlзькопо сщще_
шrка-езуlта i матемаiика Вiп чаgго писаа шiд пссвдонiмом Хеlцрiк вад Ет-
reп; Новrй пр}lпад був оrшсапd вже зi шкапою, що Marra 8 подiлок.
KolKeH створюванrй у Ti часи TepMoMeIp був унiкшrьний не тi.lцки cBocro
rонструrщiею, а й з причппи вiдсупliсгю едлноi rчкали вiдlilry-темпераqр;.У
1665 р. нiдерлаrцсъкий фiрлшq меиrriq мzrемашц i астронои, XpieTiari Гюй-
пеЕс]3tшроuонував. вIrкориGтову8ат,и дIя точок вiдJIiку темперgrур. шIllвJIенця
ЛЮДУ,1 КЕIПННЯ ВОДt. ,: '!' !;
, Шкшlа Делirrя fD) була введепа у |732 р. фраrпцrзьrшм астрономоil
)trозефом lНiколасом [елiлем,,(l68Ьl7б8) у сконструйоваЕому ImM Tepмorfie-
Tpi, якrй праlЕовав на eJIBMelff{riE меркурiя. Спочатrсу термометр мав 2400 або
2700 грqщrсiв, а |7З8-р. mrarra була в}rцравпеЕ& i двi rorroBHi точlй вжg MilJm
1742 р. шведсшелй аgrроЕом,т€олоf та мсIlеоролог А, Щнrьсiй рoЗрлбив
Еову TeшIepaTJ{pEy lttкaJty, хка отримапа сього.щi найбiльше.визяаянл; Але
спочап(у на нiй кулем була в!вначена точка кшriння i конденСаrriТ вош, а
l00o -точка замерзzlш{я водп. Пiзнiше, пiсля cMepTi ЦельсЬr, йотр спЬвiтшt-
зшr<и Карл Дiпней та Мортен Ш. Tperлep апкорп9rов5ваJIп Iýo шrЁJIу.у пер€ве-
ршугому виглядi {OО - точrýа iиiмерзilgЕя,а 100? :-mчка-кппillн*. водд). ,}Ia
деякий час тодi про Щеrьсiя забули i назrrвшш TaKlr щ<aгу проgто <qЕведýцqd
1о7
термометр)).-Але зrодом шведський хiмrл< енс Якоб Берuелiус у cBocrvry <сГlо.
сiбнuку з xiMly назвав шкаlту <<Цельсiевою> i з юю часу звична HEIM стограду-
сна цIкала ýтапа носити iм'я Щельсiя - С".
Над проектом медiiчного термометра успiшно праJдовав у 1795-1801 рр.
фiзш<тrрофесор ,Щерrrгського уriверситету Г.Ф. Пщрот ( l 767- l 852).
Иого сином И.Я.-Ф. Парротом, вiдомим природозн.lвцем, мандliвником
i лiкарей'було сiонструйовано декiлька прrrrruдi* дrя виiuiрювання висоти Mi-
сцевостi за темпера:_iфою кипiння води та тиском, Ще баротермометр та пе-
реносtшпt ртугm{й барометр. ,Щва екземппяра остlлннього було виготовлено
спецiально мя експед{цiТ до Сибiру астонома Васшrя Федоровrча Федоро-
ва (1802-1855), псршого професора астрономii КиiЪського унiверситеry
Св.Воломмира та дцректора КиТвськоТ унiверситегськоТ обсерваторiТ. .
, Експедrцiйдrий баромотр Паррmа був надiйно закрiuлений в дерев'янrй
футлrр, на якому бр надiйвrй peMiHb дпя носiння за плечем. Скляна трубка
дIя точностi виллiрюваrъ мала б5rrи довгою, вона закрiгшповltпась жорстко на
rпошriйдошцi фДляру, а внизу переходила в залiзний резервуар лля pryTi.
Мiж резервуаром.i трубкою бр зроблегмй oTBip, через яr<rй можна було
закривати посудину зi рry"ггю пiд час псремiщень. lllкала баромсгра була
з'едtаltа спецiа.тьrтпм кiстяrплм поIuIавком з рЬнем ргутi в резервуарi i перед
спостýрежеЕнями потрiбно було сумiсгчrш початок вiдiлiку з певними мiткаrtти
на шкалi. Баромегр супроводжуе TepMoMsIp шrя вМку теплrературш ртугi.
Вrfизу баромsтр MltB висок дlя збезпечеIrЕя BepIиKaJIbHacTi пiд час вимiрiв.
'вссь корп),с приладу з футляром:при танспортулаtпti запаковувався в
спецiальнrй шrtiряний чохол. Пiд час перевезення барометра слiд було слiд-
Iсувати, щоб BiH був нахилснrй таким чIfi{ом, щоб вся баромеrрична трубка
була заповнена ртутто i при цьому сам рýзервуар мав бути повниt*..Якщо ж
pryTi но вистачапо, ii доливалио i eMHicTb зi ртуггю необхiдrо бупо постiйно
носити з собою пiд чао експедrщii'.
Баромстр, який зберiгаеться в Iсторичяому музеТ УкраiЪи в Кисвi манд-
рував з В.Ф, Федоровим з Пегербурга, де бр виготовлешй, до пiвденно-
захiffiого Сибiру i далi через Tafuy, Прибайкаrrля, ,Щжунгарську rrусте,по у
1832-18З7 рр. BiH використовувався у спецiа.rьнiй црограмi астрономiчних
спостережень дltя визначенЕя точнrD( координат населен]D( IryHKTiB малови-
вченоi мiсцевостi дlrя лодiulъшогo rT картографран}ul.
' В складних yмoкrx сибiрського кпiмаry, коли в деякi ночi неможливо
було проводrшr вимiри, бо ртрь замерзала у барометрi, Василiо Федорову
вдlллось не тЬки вiжонати одrоосiбно всю експедицiftту програrу, а й збе-
рёггт,цiнне наукове обладнання; яке gпlло основою для створенriя Астроно-
мiчного кабiнету, а зiодом i АстрономiчноТ обсерваторiТ при КиiЪському YHi-
всритегi Св. Волощrира.
.,,,_Сьсiгоднi в Ачгрономiчному музсТ.зiбрана колекцiя Йчгеорологiчнrах
фЫqдiв, *Ki використовуваJIись як в стацiопарних павi.тьйоr*тих )rмoвax спо-
сiорежеd, так i в експедrцйrrrх.
108
I]e рГуrпi баромсгрiи 1870 та'rючшry )О( ст., механiчвi бryогрфи,з рiтшппr
пшсшаrм зашлсу змiн атt*бфорноItс тяску, йромегрпtrrероiдц )О( сг., псшро-
шегр;волосштйгаuтrрювпй тс,рмометРгХD(-Ю(сtofiЬ.Крiм.тото
ст:rновJýIтъ irrгерс багатýлiтri, з'часу,вiдрlтггя обсермrорП, зilшсп BmripbcTa.
ну ап.лофери:ж,rrа спосrc,рФПriЙ бвi обсе,рвагорi, Talc'i в }аФва)( екýпемIЙ.
Особлшо цiмвi рукоrмси з екследлшlii' В.Ф.<Dед9ром з Bniipaлr'Trrcry тв тЕмпо-
Fгури декiЬка рзЬ fiа,деIъ прOтrгом 1832-18З7]рр. Заогуловlrlоь fiа уваrу Tar
rorK так'звшri Пупсовс{кi таблrшi першшй вryiашг iiýD( роЗрахуваs 8r-
рном-спост€рirач КиiЪсfкоТобr;ерваrЬрiiОJ. Грмадсьюrй, отryблiковапi в Путr-
пово у 1870 р. i йгаrо paiiB перевrлдавшись, flоtлiдФlлшо амоферноiрфрак-
цfr "рцшЛо також багато ч:юу одш{ з пФIцих аспiршrгЪ обсерваторii Колffiсь
]d IJ., ЕIiЙ опублiковzВо'баrаrо рбiт Bn що тему,
ICTOPИIIEI ВIДОМОСТI IIРО ЕЕЗДЙСНЕНИЙ ПРОВКГ
БудIвнпцтвл у киевI пIдICHoi плсдхmрськоi кАЕл:г.ноi
ДОFОГП ЗА ДОКУМЕНТДМИ,ЩРЛ(ДВЕОГО APXIBY м. КП€ВА
'Згiдlо'постанови Ради MiпicTpiB СРСР вй 20 сiчня 1983 року за Шs 7б
"ЩсрrсПап СРСР' flc,plKaBrffi KoMiTeT С?СР з HayKй,i Tв]GIiKE i .Щер*буд СРСР
спi.твною'поsгаirоiою вiд l t травrrя 1983 prcy за $g 1251201196 затвердпiпr за-
rдаrти на проекryваrrня i будiвНшrгво новlлс вцдiв трацсrюрIу в 1983-1988 р-
вь якrдд передбачено бупо зведення в Киевi Пасаlслрькоi каrrатlю-пilрiсноi
дФоrи аqращiйноlrс типу за маршруrcм егryокиiЬська пrр- Гjодiл (пiзнiше
лiшrrш.r йоцi: Львiвськаjrшощп- Подй). Прекг феi дороги розрбшrо Гоповне
1щавлirшя <<Кшвпроекп>, його,бtло sаrВердItепо рiшеrпrяrri вцконкоlлу Кйi'всь-
шТ MicbKoi: Рiди нарщur депуrсгiв вiд 24 r?ушя 1984 року за },l! 1078/4 [1]: У
fiшеннi зазначалося' <€агВердrrи проекг та звед€шшi кошrторисний рота{rц{ок
ryrcогi будЬшщгва пiДпiсноТ пасаrстрськоТ канапrоi доргп... рекомеIцова-
птй Гоповr*rм архiтекгурнеIIJIаFryваJьним управлiнн.ш впконкому мiськрад{
!ря головному apxiTeKropi м. Киева (протокол вiд 28.11,84 Jtfg 499А) з таспми
шЕзнiil(ами: довrшлна лiнii по капату - 2 юl, заг*lьна ваугiсть будiвrлrrlгва -
1998,6 тис. руб:>> (На mой час офiцifutО I рубль dорiвнюш I ёощу СIIИ, аллё
reправdi це сmановuло 60-70 ценmiв - прам, С.К,): Зазна.шпrо, що подаЕЕя
rдiйсшrrrо KldBcbKe трамвайно-тролейбусне уrrразлftriп (КТ-ГD на чоlri з С.
Бсft<улом. Поrcдчвався пррект iз застУшшшtом к)лови В.Кочqmю, мiською
!mновою койсiею е. Ошrщеко, юр*IсконсуJIьтOм П. Павiшчл [2]. Факгищlо
-;picHa дорога повшпrа була пiдIо,рядковувдurся КТТУ. ,. , . ,
ЗгiдrО протокоfiу засiданrя будrriсырадr вiд 28 листопада 1984 prcy за
.Е 499А констатузаIiОся: <<Визцати цравиIБним вибiр спряrчrувшпrя траси пiр
jcToi <qапатки>л; архiтекrурне впрiтВешя с,ганцiй вплаr*уваясrо'цдsгаlьноi
109
Щентр Еа]lr['яткознавства НАН Украi'ни i УТОПК .
lнстиryт дослiджень науково-технi.пrого потенцiаrry
та icTopii науки iM. Г.М. ,Щоброва НАН Уlqpаiни
Академiя iнженерrмх Еаук Украiни
Академiя наук вищоi освiти Украни
Асоцiацiя працiвникЬ музеrв технi,пrого профfuпо
ýержавшlй полiтешriчний музей дри HT}V кКШ>
МАТЕРIАЛИ
15-i Всеукраiнсъко
HayкoBoi конференцii
*АКТУАЛЬНI ПИТАННЯ
IСТОРII,НАУКИ
I тЕхнrкиr,
IfuiB - 201б