Conference PaperPDF Available

Астрономічні аспекти метеорологічних приладів на прикладі колекції Астрономічного музею Київської університетської обсерваторії

Authors:
15 грудня 20О9 року акцiонери пiдприемства вирiшиlм присвоiти "ВАТ
НВП <Звезда>> iм'я академiка Г.I. Северr,шал
Щiяльнiстъ цьоро уrтiкаrьного пiдцrриемства широко цредставлеца в,екс-
позtщii Музею космоЕавтики iменi,С.П. KopolboBa в Житомирi,
, В експозиrliТ <Кggмос).можна побачитцаварiйно-ряryв.альнi скафширп
СК.1 та <<Сокiто>;.який пшrcжав JьотчикJi-космоЕавту Ю.П. Арпохiну; ката-
пyJrьToBaHe крiсло корабпя,<<Востою> та аruортизафйне крiсло <<Казбею> з до-
жементом; косгюм водяного охолодкеЕня; прорезиненrй костюм <<Форель>>,
передаrrий Еrузею .rеськIдv KOcMoHtlBToM В.Рсмеком, а також HarBaHTaJIqrBaJlь
ний коgгюм <<ПirrTBiн>>, яrстй вrлtориотовуеться космонtlвтами Д]rя rryфiлак-
тики нег.:лтивЕого вIIJIиву невагомостi пiд час тршалrаr космiчr*их польоЬiв.
ACTPOHOMIIIEI АСПЕКТИ МВТЕОРОЛОГIIIНИХ ПРИ.IIАДIВ
, " IIА ПРИКJIАДI КОЛЕКЦIi,АСТРОНОМIЧЕОГО МУЗЕЮ
,,,]: KI.|iBcbKoiyHIBEPcиTETcbKOiоБсЕрвАторIi
КазанцеваЛ.В.
Земля як ппfflеiга з iT особливоgгями Fуц, оберташrя та iншпми парillrdФ
тра},lи зilвжд,I були в центрi уваги астроrюмiв. Увага з давЕини була прикуга
до земноТ атмосфери,,бо c:tft{e через iT шари спосгерiгаються Bci iншi позrLзем-
Hi об'екги Великого космосу. Вона вппивЕЕ не тi,lькп на все живе rra rrrrанgгi,
а й qасто iТ-gган спотворю€ або робrгь неможJIивими наземнi впмiри в багь
тьох дiапазонах космiчного випромitповання.
'Змомленrи в ап,лоферi свiтлових проплепiв, що ffiд(одятъ вiд косйчrшп
об'екгь,внаслиок так званоi rгмоферноiрефркцii прlвводть до тою, що зD
браkенrrяlвтрачдбъ свою форr.пу, а положеЕItя свiтила змiryсгься до максим&
lbHoi можтшлВоТ ветш,rцши'шобшву горизо}rгу З5 куmшос MiHyT (трохи бiльше дt
амеrра Мiсяця та Соlщя). Залеяс{о вiд темпе,рагури повiтря та апrлосферного тпс-
iy ця вшичиЕа може clanьнo змirrrоватись, Ще в I сFолiтгi Е.е, дilвньогрецьtотй гв,
оrрф i астроном Птолемей запропонував матсмаги.Iшй т}кон дш вreЕачеЕш
рфркЦt Але BiH був не точlпй, бо довтrй. час не було можlплвостi,виз}tач:lт,
KbKicHo ап,rофернi змiки. Тому асгрноми прагкуJм мgпl пiд рукою пр{л4щ
дrя вшлiрЬ cTarTy апсосфери i.доlryчапrсь до irfiюю cTBopeH}uI.
Як вйомо барометр, прилад длявимiрювання атмосфрного тиоку, якd
aýTpoнoм}t часто використовуваJIи в експедпдiях i як albTlп,rerp, бlв винаь-
дений у 1643 р. iталiйцями Е. Торрiчоrrrri та В. BiBiaHi. Вони бу:tи учнямrа Bi
домого асrфнома" визнаfiого автора одЕого з перших телескопiв,Галiлео,Г*
лiлея (1564-1642)-З уявлення, що ми живемо наднi повiтряного океану, якrfr
тllсне на нас та Ha'Bci предdетtl цавколоо Торрiчыlri та BiBiaHi впсрше вимi-
ряли цей iиск за допомопою зшrttяноТ з од{ого кiнця трубки (,<трубка Toppi-
чеrшil), яцу зarповнили рц/тгю, саме iT пропонув.lв викорпстOвувати Галi-
106
l
i
пй. Трубка булавсгшrовлена вiдфrтгпл кiпцем у посуш}rу i.тиск повiтря за+
cTaBJиB ртугь з rюсудlшк пiднiматися на певЕу висоту по тр}.бф. .,
А винахiдншсом тсрмометра BBitJKaюTr, с,шого Гатriтео Галiлец у |592
р BiB створив uрилад, названий його сlчаснrп<аrrи,термобароекоп або термо-
соп. Првлqд MzrB вигmд ýIпtцного скIшIного цшriнryа,.Еzшовненого рiдиною,
у жiй шrаваlпл скпянi ферrтпi поrrлавцi. ,Що коrкного такок) потшавцд було
7икрiплено знизу золота бо срiбшатбличкl з шrпесеним.на цiй зшrачешlдд
rцперацри. У заяежвоgгi вiд розйру термомеIра кiлькiсть попrrавцiв усе-
pщti була вiд 3.х до ll-ж, Пошlавф були,по-рiзному наповgенi забарме-
шrо у,рiзний,колiр рiдr*rою (часгiше водоrо) таq що iхня сере.щя гусгпна Bi-
-цliзнялась: наймеrrша,ryстипа у верхнього, ваЙбiльша - } нюкЕьоFо, апе у
rcix близьrса до ryqпдш води, у жiй воlпл знаходиJIись. Зi зшlешlлд темIIе-
FryРИ ПОВiТря в ПРимiщеянi знlтlкувалась й телrшерагура вод в скIнношу
шrrilцрi, вода стисмпась, ii'ryсгша зростала Поrшавцi почишаJItr пiдlтiчzгя-
cr вгору одд{ за однпм- Температуру <<вимiрювалш>> за wir поrцивц€ia, а
дiаuазон вимiрюваяru< температур коlшвався,мiж сучасшr зrrачешплв 16.
28"С (KiMHaпTi т€мперfiурIr). Точнiсrь BlшripiB булr* не велша,::JIпш€ мохЕ:l
фло сказашr чй пiдцялаýя, чи опустиJIаýь те}шераryра+ Термоскоп також си-
.rьЕо заJrежав вiд змiн повiтряного тиску.
Першrrш1 )ffo запропоЕував у 1611 р. встаЕовити <оrаиrпаб> (шrrиrrу) па
тЕрмоскоп,,перетворивIIш йогэ на TeIlMoMeTp,: б)/в венсцйсьшй матемащк]
"ryуг Гмiлео Га.тriлея Щжованнi Фраяческо Сагредо (1571-1620). А т€р
riн <сермометр) вперше глролунав.фрztпцузькою мовою_,у |624 у прщ, d-a
Rёсrёаtiоп Маthёmаtiqче> Жана Леrrрекопа (1591-1б70), фращlзькопо сщще_
шrка-езуlта i матемаiика Вiп чаgго писаа шiд пссвдонiмом Хеlцрiк вад Ет-
reп; Новrй пр}lпад був оrшсапd вже зi шкапою, що Marra 8 подiлок.
KolKeH створюванrй у Ti часи TepMoMeIp був унiкшrьний не тi.lцки cBocro
rонструrщiею, а й з причппи вiдсупliсгю едлноi rчкали вiдlilry-темпераqр;.У
1665 р. нiдерлаrцсъкий фiрлшq меиrriq мzrемашц i астронои, XpieTiari Гюй-
пеЕс]3tшроuонував. вIrкориGтову8ат,и дIя точок вiдJIiку темперgrур. шIllвJIенця
ЛЮДУ,1 КЕIПННЯ ВОДt. ,: '!' !;
, Шкшlа Делirrя fD) була введепа у |732 р. фраrпцrзьrшм астрономоil
)trозефом lНiколасом [елiлем,,(l68Ьl7б8) у сконструйоваЕому ImM Tepмorfie-
Tpi, якrй праlЕовав на eJIBMelff{riE меркурiя. Спочатrсу термометр мав 2400 або
2700 грqщrсiв, а |7З8-р. mrarra була в}rцравпеЕ& i двi rorroBHi точlй вжg MilJm
1742 р. шведсшелй аgrроЕом,т€олоf та мсIlеоролог А, Щнrьсiй рoЗрлбив
Еову TeшIepaTJ{pEy lttкaJty, хка отримапа сього.щi найбiльше.визяаянл; Але
спочап(у на нiй кулем була в!вначена точка кшriння i конденСаrriТ вош, а
l00o -точка замерзzlш{я водп. Пiзнiше, пiсля cMepTi ЦельсЬr, йотр спЬвiтшt-
зшr<и Карл Дiпней та Мортен Ш. Tperлep апкорп9rов5ваJIп Iýo шrЁJIу.у пер€ве-
ршугому виглядi {OО - точrýа iиiмерзilgЕя,а 100? :-mчка-кппillн*. водд). ,}Ia
деякий час тодi про Щеrьсiя забули i назrrвшш TaKlr щ<aгу проgто <qЕведýцqd
1о7
термометр)).-Але зrодом шведський хiмrл< енс Якоб Берuелiус у cBocrvry <сГlо.
сiбнuку з xiMly назвав шкаlту <<Цельсiевою> i з юю часу звична HEIM стограду-
сна цIкала ýтапа носити iм'я Щельсiя - С".
Над проектом медiiчного термометра успiшно праJдовав у 1795-1801 рр.
фiзш<тrрофесор ,Щерrrгського уriверситету Г.Ф. Пщрот ( l 767- l 852).
Иого сином И.Я.-Ф. Парротом, вiдомим природозн.lвцем, мандliвником
i лiкарей'було сiонструйовано декiлька прrrrruдi* дrя виiuiрювання висоти Mi-
сцевостi за темпера:_iфою кипiння води та тиском, Ще баротермометр та пе-
реносtшпt ртугm{й барометр. ,Щва екземппяра остlлннього було виготовлено
спецiально мя експед{цiТ до Сибiру астонома Васшrя Федоровrча Федоро-
ва (1802-1855), псршого професора астрономii КиiЪського унiверситеry
Св.Воломмира та дцректора КиТвськоТ унiверситегськоТ обсерваторiТ. .
, Експедrцiйдrий баромотр Паррmа був надiйно закрiuлений в дерев'янrй
футлrр, на якому бр надiйвrй peMiHb дпя носiння за плечем. Скляна трубка
дIя точностi виллiрюваrъ мала б5rrи довгою, вона закрiгшповltпась жорстко на
rпошriйдошцi фДляру, а внизу переходила в залiзний резервуар лля pryTi.
Мiж резервуаром.i трубкою бр зроблегмй oTBip, через яr<rй можна було
закривати посудину зi рry"ггю пiд час псремiщень. lllкала баромсгра була
з'едtаltа спецiа.тьrтпм кiстяrплм поIuIавком з рЬнем ргутi в резервуарi i перед
спостýрежеЕнями потрiбно було сумiсгчrш початок вiдiлiку з певними мiткаrtти
на шкалi. Баромегр супроводжуе TepMoMsIp шrя вМку теплrературш ртугi.
Вrfизу баромsтр MltB висок дlя збезпечеIrЕя BepIиKaJIbHacTi пiд час вимiрiв.
'вссь корп),с приладу з футляром:при танспортулаtпti запаковувався в
спецiальнrй шrtiряний чохол. Пiд час перевезення барометра слiд було слiд-
Iсувати, щоб BiH був нахилснrй таким чIfi{ом, щоб вся баромеrрична трубка
була заповнена ртутто i при цьому сам рýзервуар мав бути повниt*..Якщо ж
pryTi но вистачапо, ii доливалио i eMHicTb зi ртуггю необхiдrо бупо постiйно
носити з собою пiд чао експедrщii'.
Баромстр, який зберiгаеться в Iсторичяому музеТ УкраiЪи в Кисвi манд-
рував з В.Ф, Федоровим з Пегербурга, де бр виготовлешй, до пiвденно-
захiffiого Сибiру i далi через Tafuy, Прибайкаrrля, ,Щжунгарську rrусте,по у
1832-18З7 рр. BiH використовувався у спецiа.rьнiй црограмi астрономiчних
спостережень дltя визначенЕя точнrD( координат населен]D( IryHKTiB малови-
вченоi мiсцевостi дlrя лодiulъшогo rT картографран}ul.
' В складних yмoкrx сибiрського кпiмаry, коли в деякi ночi неможливо
було проводrшr вимiри, бо ртрь замерзала у барометрi, Василiо Федорову
вдlллось не тЬки вiжонати одrоосiбно всю експедицiftту програrу, а й збе-
рёггт,цiнне наукове обладнання; яке gпlло основою для створенriя Астроно-
мiчного кабiнету, а зiодом i АстрономiчноТ обсерваторiТ при КиiЪському YHi-
всритегi Св. Волощrира.
.,,,_Сьсiгоднi в Ачгрономiчному музсТ.зiбрана колекцiя Йчгеорологiчнrах
фЫqдiв, *Ki використовуваJIись як в стацiопарних павi.тьйоr*тих )rмoвax спо-
сiорежеd, так i в експедrцйrrrх.
108
I]e рГуrпi баромсгрiи 1870 та'rючшry )О( ст., механiчвi бryогрфи,з рiтшппr
пшсшаrм зашлсу змiн атt*бфорноItс тяску, йромегрпtrrероiдц )О( сг., псшро-
шегр;волосштйгаuтrрювпй тс,рмометРгХD(-Ю(сtofiЬ.Крiм.тото
ст:rновJýIтъ irrгерс багатýлiтri, з'часу,вiдрlтггя обсермrорП, зilшсп BmripbcTa.
ну ап.лофери:ж,rrа спосrc,рФПriЙ бвi обсе,рвагорi, Talc'i в }аФва)( екýпемIЙ.
Особлшо цiмвi рукоrмси з екследлшlii' В.Ф.<Dед9ром з Bniipaлr'Trrcry тв тЕмпо-
Fгури декiЬка рзЬ fiа,деIъ прOтrгом 1832-18З7]рр. Заогуловlrlоь fiа уваrу Tar
rorK так'звшri Пупсовс{кi таблrшi першшй вryiашг iiýD( роЗрахуваs 8r-
рном-спост€рirач КиiЪсfкоТобr;ерваrЬрiiОJ. Грмадсьюrй, отryблiковапi в Путr-
пово у 1870 р. i йгаrо paiiB перевrлдавшись, flоtлiдФlлшо амоферноiрфрак-
цfr "рцшЛо також багато ч:юу одш{ з пФIцих аспiршrгЪ обсерваторii Колffiсь
]d IJ., ЕIiЙ опублiковzВо'баrаrо рбiт Bn що тему,
ICTOPИIIEI ВIДОМОСТI IIРО ЕЕЗДЙСНЕНИЙ ПРОВКГ
БудIвнпцтвл у киевI пIдICHoi плсдхmрськоi кАЕл:г.ноi
ДОFОГП ЗА ДОКУМЕНТДМИ,ЩРЛ(ДВЕОГО APXIBY м. КП€ВА
'Згiдlо'постанови Ради MiпicTpiB СРСР вй 20 сiчня 1983 року за Шs
"ЩсрrсПап СРСР' flc,plKaBrffi KoMiTeT С?СР з HayKй,i Tв]GIiKE i .Щер*буд СРСР
спi.твною'поsгаirоiою вiд l t травrrя 1983 prcy за $g 1251201196 затвердпiпr за-
rдаrти на проекryваrrня i будiвНшrгво новlлс вцдiв трацсrюрIу в 1983-1988 р-
вь якrдд передбачено бупо зведення в Киевi Пасаlслрькоi каrrатlю-пilрiсноi
дФоrи аqращiйноlrс типу за маршруrcм егryокиiЬська пrр- Гjодiл (пiзнiше
лiшrrш.r йоцi: Львiвськаjrшощп- Подй). Прекг феi дороги розрбшrо Гоповне
1щавлirшя <<Кшвпроекп>, його,бtло sаrВердItепо рiшеrпrяrri вцконкоlлу Кйi'всь-
шТ MicbKoi: Рiди нарщur депуrсгiв вiд 24 r?ушя 1984 року за },l! 1078/4 [1]: У
fiшеннi зазначалося' <€агВердrrи проекг та звед€шшi кошrторисний рота{rц{ок
ryrcогi будЬшщгва пiДпiсноТ пасаrстрськоТ канапrоi доргп... рекомеIцова-
птй Гоповr*rм архiтекгурнеIIJIаFryваJьним управлiнн.ш впконкому мiськрад{
!ря головному apxiTeKropi м. Киева (протокол вiд 28.11,84 Jtfg 499А) з таспми
шЕзнiil(ами: довrшлна лiнii по капату - 2 юl, заг*lьна ваугiсть будiвrлrrlгва -
1998,6 тис. руб:>> (На mой час офiцifutО I рубль dорiвнюш I ёощу СIIИ, аллё
reправdi це сmановuло 60-70 ценmiв - прам, С.К,): Зазна.шпrо, що подаЕЕя
rдiйсшrrrо KldBcbKe трамвайно-тролейбусне уrrразлftriп (КТ-ГD на чоlri з С.
Бсft<улом. Поrcдчвався пррект застУшшшtом к)лови В.Кочqmю, мiською
!mновою койсiею е. Ошrщеко, юр*IсконсуJIьтOм П. Павiшчл [2]. Факгищlо
-;picHa дорога повшпrа була пiдIо,рядковувдurся КТТУ. ,. , . ,
ЗгiдrО протокоfiу засiданrя будrriсырадr вiд 28 листопада 1984 prcy за
499А констатузаIiОся: <<Визцати цравиIБним вибiр спряrчrувшпrя траси пiр
jcToi <qапатки>л; архiтекrурне впрiтВешя с,ганцiй вплаr*уваясrо'цдsгаlьноi
109
Щентр Еа]lr['яткознавства НАН Украi'ни i УТОПК .
lнстиryт дослiджень науково-технi.пrого потенцiаrry
та icTopii науки iM. Г.М. ,Щоброва НАН Уlqpаiни
Академiя iнженерrмх Еаук Украiни
Академiя наук вищоi освiти Украни
Асоцiацiя працiвникЬ музеrв технi,пrого профfuпо
ýержавшlй полiтешriчний музей дри HT}V кКШ>
МАТЕРIАЛИ
15-i Всеукраiнсъко
HayкoBoi конференцii
*АКТУАЛЬНI ПИТАННЯ
IСТОРII,НАУКИ
I тЕхнrкиr,
IfuiB - 201б
ResearchGate has not been able to resolve any citations for this publication.
лофери:ж,rrа спосrc,рФПriЙ бвi обсе,рвагорi, Talc'i в }аФва)( екýпемIЙ
  • Ап
ну ап.лофери:ж,rrа спосrc,рФПriЙ бвi обсе,рвагорi, Talc'i в }аФва)( екýпемIЙ.