ArticlePDF Available

Abstract

The aim of the article is to research the modern practices of Ukrainian state cooperation with international organizations in the sphere of development and implementation of the regional policy for discovery of types of those interactions under the decentralization reform. Albeit the huge number of publications on the current problems of implementation of regional policy and decentralization reform, the most biggest part of authors understand cooperation between Ukraine and international organizations on regional policy as cross-border cooperation and cooperation of bordering communities of Ukraine and EU member-states. Base on the open data analysis of the state authorities of Ukraine authors provide conclusions that the sufficient part of the financial support provided by EU for assisting Ukraine in development and implementation of the state regional policy is equal or bigger than the amount of state support provided for implementation of the cross-border cooperation projects. Authors reviewed significant empirical material and practices of interactions on support for Ukrainian regional development between Ukraine and such international organizations as European Union (EU), Council of Europe (CoE), United Nations Development Programme (UNDP), Organisation for Economic Cooperation and Development (OSCD), German Society of International Cooperation (GIZ), US Agency for International Development (USAID). Article proposes summarizing of modern trends in the sphere of development and implementation of the state regional policy. The Authors underlined a format of those interactions and proposed ways for increasing of cooperation with international organizations through the improvement of legal, institutional, organizational and methodological capabilities of the public management of regional development policy. Practical aim of this publication is development and implementation of scientifically based approach for increasing efficiency of Ukraine’s cooperation with international organizations in the sphere of development of regional policy. Based in the analysis of implementation of technical assistance projects and programs authors provided their proposals for increasing their efficiency. In addition, recommendations are given to the state authorities on the consequence of project’s results and objectives with a new State strategy on regional development for 2021-2027.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration
70 ISSN 2616-9207 (Online), ISSN 2616-9193 (Print)
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМИ
ОРГАНІЗАЦІЯМИ У СФЕРІ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ
РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Ігор Ткаченко
(*відповідальний автор), кандидат політичних наук, доцент кафедри державного
управління, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна)
https://orcid.org/0000-0002-3029-4578
e-mail: 1979i@ukr.net
Вікторія Ткаченко
(співавтор), начальник відділу оцінки ефективності регіональної політики
Головного управління з питань координації та оцінки ефективності регіональної політики Директорату
регіональної політики
https://orcid.org/0000-0001-9011-3209
e-mail: tkachenkovo@minregion.gov.ua
Отримано: 04.11.2020
Ухвалено до друку: 28.12.2020
Опубліковано: 26.02.2021
Ткаченко І., Ткаченко В. (2020). Актуальні питання співробітництва України з міжнародними
організаціями у сфері формування та реалізації політики регіонального розвитку.
Вісник Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. Державне управління,
(13), 70-79
.
https://doi.org/10.17721/2616-9193.2021/13-8/9
Анотація
Метою статті є дослідження сучасних практик взаємодії між Україною та міжнародними
організаціями у сфері формування та реалізації політики регіонального розвитку для виявлення базових
форм такої взаємодії в умовах здійснення реформи децентралізації.
На основі аналізу відкритих даних органів державної влади авторами здійснено аналіз та доведено,
що питома вага фінансової допомоги, яка виділяється ЄС як міжнародною організацією на підтримку
формування і реалізацію державної регіональної політики в останні роки наближається до обсягу
бюджетних фінансових ресурсів, що залучаються для фінансування проектів в рамках Державного
фонду регіонального розвитку.
Авторами зібрано значний емпіричний матеріал і узагальнено практику взаємодії України з такими
міжнародними організаціями як Європейський Союз (ЄС), Рада Європи (РЄ), Програма розвитку ООН
(ПРООН), Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Товариство міжнародного
співробітництва Німеччини (GIZ), Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). У статті
проаналізовано сучасні тенденції і програмні документи у сфері формування та реалізації державної
регіональної політики; виокремлено формат взаємодії з міжнародними організаціями та запропоновано
шляхи покращення співпраці через підвищення нормативно-правових, інституційних, організаційних та
методологічних спроможностей системи публічного управління у сфері формування і реалізації
політики регіонального розвитку.
Практичною метою публікації є розробка й запровадження науково обґрунтованих підходів щодо
підвищення ефективності взаємодії між Україною та міжнародними організаціями у сфері формування
політики регіонального розвитку. На підставі аналізу практики впровадження проєктів (програм)
міжнародної технічної допомоги у сфері формування та реалізації політики регіонального розвитку
подаються пропозиції щодо підвищення ефективності використання такої допомоги; надаються
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration
ISSN 2616-9207 (Online), ISSN 2616-9193 (Print) 71
рекомендації державним органам та органам місцевого самоврядування щодо узгодження цілей
проектів з завданнями нової Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки.
Ключові слова
: політика регіонального розвитку; стратегія регіонального розвитку;
децентралізація; міжнародна технічна допомога; секторальна підтримка регіонального розвитку ЄС;
Дунайська транснаціональна програма, транскордонне співробітництво, проекти (програми)
регіонального розвитку.
Вступ
В умовах модернізації Україною системи формування та реалізації державної регіональної
політики, взаємодія з міжнародними організаціями стає однією з ключових категорій сучасної практики
державного управління і виступає у якості одного з критеріїв цілісності, системності та
передбачуваності українського суспільства. У сучасних умовах, така взаємодія характеризує надійність
існування та стійкість розвитку не лише політико-правової системи України, а й ефективність
життєдіяльності кожної місцевої громади на регіональному та субрегіональному рівні.
Взаємодія з міжнародними організаціями у сфері регіональної політики, в першу чергу
розглядається як особливий вид діяльності спеціально уповноважених органів (структур), що охоплює
ексклюзивний організаційно-правовий механізм і систему заходів, спрямованих на підтримку
формування та реалізації політики регіонального розвитку. При цьому, цільовою функцією такої
політики виступає формування сприятливих передумов для підвищення конкурентоспроможності
територіальних громад та вирішення інших завдань встановлених державними документами
стратегічного планування у сфері регіональної політики.
У сучасних умовах регіональна політика має базуватись на внутрішньому потенціалі і тенденціях
територіального розвитку, формуванні місцевих конкурентних переваг, реалізації людського капіталу
та інтелектуальних можливостей територіальної громади. Такі вихідні умови повинні враховуватись
бенефіціарами в особі державних органів і органів місцевого самоврядування під час взаємодії України
з міжнародними організаціями та при розробленні проєктів (програм) міжнародної технічної допомоги.
Протягом останнього десятиліття Європейський Союз (EU), Рада Європи (CoE), Організація
економічного співробітництва і розвитку (OSCD), Програма розвитку ООН (UNDP), Агентство США з
міжнародного розвитку (USAID) напрацювали дієві міжнародні стандарти регіональної політики,
критерії аналізу її ефективності та форми підтримки, що у поєднанні зі значним інструментарієм
взаємодії з країнами-членами, дозволяє створювати ефективні правові, інституціональні та ресурсні
можливості для формування внутрішньодержавних стандартів. Формування і реалізація регіональної
політики має розглядатись як єдиний механізм вирішення соціальних та економічних питань не лише
місцевого, а й загальнодержавного значення. При цьому, держава і територіальні громади під час
взаємодії з міжнародними організаціями повинні займають узгоджену наступальну позицію щодо
ефективного використання таких можливостей, орієнтуватися на цілі і завдання державних документів
стратегічного планування у сфері політики регіонального розвитку.
Джерела
Проведений аналіз стану наукових розробок з питань теоретико-методологічного обґрунтування
політики регіонального розвитку в Україні дає підстави стверджувати, що політико-правові проблеми
регіонального розвитку та необхідність вдосконалення законодавства про місцеве самоврядування
неодноразово розглядали в своїх працях такі вчені, як В. Аверянов (Аверянов, 2004), В.Бабаєв (Бабаєв,
2004), М. Баймуратов (Баймуратов, 2002), В.Кампо (Кампо, 1997), В.Куйбіда (Куйбіда, 2004), Н.Нижник
(Нижник, Пашко, 2003), М.Пітцик (Кравченко, Піцик, 2003), О.Фрицький (Погорілко, Фрицький, 2006)
та інші.
Більшість сучасних вітчизняних науково-дослідних розробок концентрується на організаційних і
правові аспектах налагодження ефективної взаємодії в системі місцевого самоврядування. Мова йде про
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration
72 ISSN 2616-9207 (Online), ISSN 2616-9193 (Print)
доробки В.Бакуменка (Бакуменко, 1999), В.Вакуленка (Вакуленко, Мамонова, 2004), А.Ткачука (Ткачук,
2004) та інших.
Разом з тим, під взаємодією України з міжнародними організаціями у сфері регіонального
розвитку у вітчизняній науковій літературі, як правило, розуміють транскордонне та прикордонне
співробітництво з країнами ЄС як по лінії програми Східного партнерства, так і в рамках
співробітництва Єврорегіонів, як от у публікаціях В. Кифяка (Кифяк, 2013), В. Пили (Пила, 2006), Н.
Мікули (Микула, 2003). На нашу думку, таке «вузьке» розуміння не розкриває всього змісту взаємодії
України з міжнародними організаціями у сфері формування та реалізації політики регіонального
розвитку в Україні, адже за останнє десятиліття в цій сфері напрацьовано формати і значний
методологічний інструментарій, який полягає у створенні правових, інституціональних та ресурсних
можливостей для формування стандартів регіональної політики, надання міжнародної технічної
допомоги в цій сфері тощо.
На основі узагальнення емпіричних даних, що публікуються Кабінетом Міністрів України у
форматі відкритих даних, в ході дослідження пропонується проаналізувати існуючі практики взаємодії
центральних та місцевих державних органів влади та органів місцевого самоврядування з міжнародними
організаціями щодо використання різних фінансових інструментів підтримки.
Насамперед, в статті досліджуються дані про результати фінансової взаємодії між Україною та
міжнародними організаціями, зокрема щодо бюджетної секторальної підтримки, яку починаючи з 2017
року надає Європейський Союз (ЄС) в рамках Угоди про фінансування Програми підтримки
секторальної політики-Підтримка регіональної політики України (Контракт на реформу сектора), а
також низки проєктів міжнародної технічної допомоги у сфері формування і реалізації регіональної
політики, що реалізуються станом на початок 2020 року в Україні у взаємодії з такими міжнародними
організаціями як Європейський Союз (ЄС), Ради Європи (CoE), Організація економічного
співробітництва і розвитку (OSCD), Програма розвитку ООН в Україні (UNDP), Товариство
міжнародного співробітництва Німеччини (GIZ), Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), а
також міжнародними фінансовими організаціями - Європейським банком реконструкції та розвитку
(ЄБРР) та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ).
Методологія
Задля досягнення поставленої мети автори використовували загальноприйняті методи
дослідження. На основі системно-аналітичного методу зроблено теоретичне узагальнення наукових
концепцій, розробок і пропозицій провідних вітчизняних вчених, присвячених проблемам
функціонування територіальних громад в умовах реалізації державної регіональної політики. Для
дослідження особливостей функціонування механізмів державного управління у сфері взаємодії з
міжнародними організаціями використовувався порівняльно-історичний метод. Метод статистичного
аналізу було застосовано для дослідження динаміки, структури і ефективності проєктів (програм) у
сфері регіонального розвитку. Використання проблемно-орієнтованого методу дозволило здійснити
наукове обґрунтування напрямів вирішення актуальних проблем покращення якості взаємодії України з
міжнародними організаціями у сфері регіонального розвитку.
Результати
За сучасних умов глобалізація стала реалією, на яку не можна не зважати, оскільки як
багатоієрархічний процес, вона викликає глибинні трансформаційні перетворення не тільки у сфері
соціально-економічних відносин, а й у сфері культури, національної ментальності та традицій, а отже,
тією чи іншою мірою зрештою змінює всі складові суспільного життя. Фахівці оцінюють різні аспекти
глобалізації як соціальнополітичного та економічного явища.
Так, політологи наголошують на поступовому «розмиванні» кордонів та національного
культурного середовища країн, залучених до глобалізаційних процесів. Ще одним пріоритетним
напрямом дослідження глобалістики є аналіз поступового зниження ролі «держави» як інституту влади
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration
ISSN 2616-9207 (Online), ISSN 2616-9193 (Print) 73
під впливом інтернаціоналізації господарського життя. У вирішенні питань суспільного розвитку країни
державу починають заміняти наддержавні інститути на кшталт ООН, СОТ, Світового банку тощо. На
Європейському континенті стандарти політико-правового регулювання напрацьовуються в рамках
таких організацій, як ОЕСР, ЄС, РЄ та низці міжнародних фінансових організацій як от ЄБРР і ЄІБ.
Таким ином глобалізація змінює систему управління світовим господарством, актуалізуючи питання
створення «світового уряду» наднаціонального, наддержавного інституту влади, спроможного
вирішувати сучасні гуманітарні та економічні проблеми людства (Стігліц, 2003).
Незважаючи на те, що дослідження глобалізації та її впливу на формування тих чи інших політик є
міждисциплінарним процесом, переважна більшість науковців наголошують на пріоритетності аналізу
модифікації системи міжнародних економічних відносин під впливом глобалізаційних процесів
стосовно інших (гуманітарних) аспектів розвитку світової цивілізації. У цьому сенсі роль глобалізації
висвітлюється через аналіз тенденцій структурної трансформації національної економіки окремих країн
в інтегровану глобальну (світову) економіку, а дослідженню підлягають причини та наслідки
диференціації країн світу за доходами, соціальна стратифікація їх населення та закономірності
формування єдиного міжнародного економічного простору (Гуцало, 2003).
Аналізуючи ризики та проблеми національної економіки в процесі її входження у систему
міжнародного поділу праці, українські вчені акцентують увагу переважно на двох стратегічних напрямах
її структурної адаптації до викликів глобалізації:
перше лібералізація торгівлі, усунення барєрів на шляху вільного руху товарів та послуг;
друге впливі фінансової глобалізації на структурні зміни національної економіки внаслідок руху
та «відпливу» національного та іноземного капіталу.
Складовими першого напряму наукових досліджень є питання «Україна СОТ», зміна митних
правил щодо експорту (імпорту) товарів та послуг тощо.
Пріоритетною сферою досліджень другого напряму є аналіз процесів лібералізації національної
фінансової політики стосовно залучення іноземних інвестицій (у тому числі за рахунок прямих
інвестицій) до національного виробництва; вплив кредитної політики банків з іноземними інвестиціями
на структурні деформації внутрішнього ринку тощо. Практичне запровадження цих заходів, без сумніву,
змінює структуру національної (та регіональної) галузевої економіки, адаптуючи її до вимог попиту, що
сформувався на світових ринках (Сіденко, 2003).
Ускладнення системи світогосподарських звязків, їх багато ієрархічність на початку ХХІ ст.
призвели до поступового обєднання цих двох напрямів досліджень. Такий синтез наукових підходів
надає повну картину структурної трансформації господарства окремих регіонів країни під впливом
посилення відкритості національної економіки, дозволяє висвітлити закономірності їх адаптації до зміни
конюнктури світових ринків з урахуванням негативного впливу фінансової кризи та викликів
глобалізації (Оскольський, 2007).
Поряд із цим ризики входження України до єдиного глобалізованого світового економічного
простору зростають внаслідок збереження сировинної зорієнтованості національного виробництва,
обмеженості його ресурсного забезпечення (насамперед енергоносіями), браку інвестиційних ресурсів
та їх слабкої зорієнтованості на реальний сектор економіки тощо.
Варто зазначити, що статус країни на міжнародному рівні, її галузева спеціалізація та
конкурентоспроможність зрештою визначаються спеціалізацією економіки регіонів та їх готовністю до
впровадження структурно-інноваційних зрушень. У звязку з переважно сировинним характером
промисловості Україні, традиційними лідерами економічного розвитку в Україні залишалися регіони, на
території яких розміщувалося експортоорієнтоване виробництво.
Перешкодами інтенсифікації інвестиційного процесу, що одночасно є й перешкодами
повноцінного запровадження інноваційно-інвестиційної моделі економічного розвитку, є, зокрема,
наступні:
вузькість внутрішнього ринку та слабка розвиненість фінансових інститутів;
низька конкурентоспроможність багатьох українських товарів, що робить невигідним
інвестування в їх виробництво;
недостатня й диспаритетна інтегрованість України у світову економіку;
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration
74 ISSN 2616-9207 (Online), ISSN 2616-9193 (Print)
відсутність чіткої інвестиційної політики з відповідними механізмами реалізації на державному та
місцевому рівнях;
інертність місцевої влади при залученні інвестицій, відсутність стимулів і механізмів для залучення
інвестицій тощо.
Стосовно останнього зазначимо, що діяльність місцевих органів влади має дещо обмежений вплив
на обсяги інвестицій і формування інвестиційних уподобань, оскільки інвестори орієнтуються
переважно на макроекономічні тенденції розвитку регіонів та країни в цілому.
Той факт, що регіональний розподіл інвестицій слабко відображає загальний перебіг подій в
інвестиційній сфері, свідчить також про нерозвиненість таких суто регіональних глобалізаційних та
інтеграційних процесів, як транскордонне співробітництво та становлення єврорегіонів, і їх незначний
вплив на структурні зрушення в економіці. Також суттєвий вплив на інвестиції в регіональний розвиток
має взаємодія на загальнодержавному рівні з міжнародними організаціями, які надають макрофінансову
фінансову допомогу на реформу сфери регіонального розвитку або ж фінансують проєкти (програми) в
цій сфері.
В Україні проблеми формування та реалізації політики регіонального розвитку знаходять своє
відображення в державних програмних документах. Так, протягом дії першої Державної стратегії
регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України
від 6 серпня 2014 р. 385 було створено юридичну основу та запроваджено нові підходи для
стратегічного планування та фінансування. Зміни, спричинені виконанням цієї стратегії створили нові
можливості для інтенсифікації співпраці з міжнародними організаціями, насамперед, ЄС, ЄБРР і ЄІБ.
Паралельний процес бюджетної децентралізації, що розпочалася з 2015 року, спричинив суттєвий
перерозподіл бюджетних ресурсів на користь місцевого самоврядування, а в результаті реформи
місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на засадах децентралізації,
створено нові можливості для розвитку територіальних громад.
Незважаючи на появу нових фінансових можливостей, відносно тривалий час не відбувається їх
реальної конвертації у кращу якість життя незалежно від місця проживання людини. Так само немає
відчутних змін у зміцненні партнерських відносин між регіонами, зменшенні міжрегіональної та
внутрішньорегіональної диспропорції за показниками економічного розвитку та якості життя людей.
Вирішення цих проблем стало основою нової Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-
2027 роки, ухваленої в серпні 2020 року. На даний час нова регіональна стратегія є основним документом
планування для реалізації секторальних стратегій розвитку; координації державної політики у різних
сферах; досягнення ефективності використання державних ресурсів у територіальних громадах та
регіонах в інтересах людини; сталого розвитку історичних населених місць та збереження традиційного
характеру історичного середовища; збереження навколишнього природного середовища та сталого
використання природних ресурсів для нинішнього та майбутніх поколінь.
Нова Державна стратегія регіонального розвитку на 2021-2027 роки, визначила генеральний
вектор сталого розвитку регіонів відповідно до Цілей сталого розвитку України до 2030 року. Стратегічні
цілі, визначені у документі передбачають:
формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному,
безпековому та просторовому вимірах;
підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів;
розбудова ефективного багаторівневого врядування.
На нашу думку, на вирішення цих завдання мають бути направлені зусилля держави в ході взаємодії
з міжнародними організаціями у сфері формування і реалізації політики регіонального розвитку.
Протягом останніх років, як розроблення, так і моніторинг державної регіональної політики
відбувається за участю міжнародних організацій, які фінансують проєкти та програми міжнародної
технічної допомоги спрямовані на підтримку формування стратегічних цілей і завдань регіональної
політики. Питома вага фінансової допомоги, яка виділяється ЄС на підтримку формування і реалізацію
державної регіональної політики різними міжнародними організаціями на сьогодні за окремими
проєктами дорівнює, або перевищує обсяг коштів фінансової допомоги, які виділяються на проєкти
транскордонного або прикордонного співробітництва.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration
ISSN 2616-9207 (Online), ISSN 2616-9193 (Print) 75
Шляхом впровадження інструменту бюджетної секторальної підтримки регіонального розвитку в
Україні, ЄС фінансує проєкти, що розробляються територіальними громадами в рамках Угоди між
Україною та ЄС про фінансування програми "Підтримка секторальної політики управління кордоном в
Україні". Загальна сума коштів, які виділяє ЄС на такі проєкти складає 21 млн дол США. Відбір та оціну
проектів здійснює Міністерство розвитку громад і територій України.
Якщо участь України в Дунайській транснаціональній програмі ЄС у 2017-2020 роках дозволяла
залучити до 5 млн Євро то, наприклад, лише в рамках одного проєкту міжнародної технічної допомоги
«Мери за економічне зростання», обсяг виділених ЄС фінансових коштів на такий же період, становить
4,9 млн Євро.
Загалом, аналіз доступних відкритих даних (Портал відкритих даних, 2020) щодо зареєстрованих в
Україні проєктів міжнародної технічної допомоги свідчить про те, що портфель таких проєктів у рамках
взаємодії з міжнародними організаціями у сфері формування та реалізації політики регіонального
розвитку станом на початок 2020 року складає 116,7 млн дол США. Мова йде про проєкти і програми, які
реалізуються в рамках взаємодії України з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID),
Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), ЄС, Європейським інвестиційним банком
(ЄІБ), Радою Європи (РЄ). Наразі, таким міжнародними проєктами є наступні:
«Децентралізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)»;
«Інституційна підтримка в рамках архітектури підтримки реформ в Україні Команди підтримки
реформ»;
«U-LEAD з Європою: програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні,
підзвітності та розвитку компонент 2: Створення центрів надання адміністративних послуг та
підвищення поінформованості населення про місцеве самоврядування»;
«Мери за економічне зростання»;
«Надання технічної підтримки для реалізації Програми розвитку муніципальної інфраструктури
України»;
«Надзвичайна кредитна програма для відновлення України: підтримка впровадження програми
для кінцевих бенефіціарів»;
«Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні».
Найбільшим з портфелю проєктів, що реалізуються в Україні у взаємодії з міжнародними
організаціями є проєкт в рамках співпраці з USAID «Децентралізація приносить кращі результати та
ефективність (DOBRE)», його загальний бюджет складає 50 млн дол США. Цей проєкт має на меті
сприяння місцевим органам самоврядування у підвищенні ефективності управління ресурсами та
послугами, які відповідають пріоритетам громади.
Другим за обсягом фінансових ресурсів є проєкт ЄС «U-LEAD з Європою: програма для України
з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку компонент 2:
Створення центрів надання адміністративних послуг та підвищення поінформованості населення про
місцеве самоврядування». Цей проєкт має бюджет у 27,7 дол США. Його метою є поліпшення доставки
місцевих послуг для підвищення вигоди громадян, покращення спроможностей центрів надання
адміністративних послуг (ЦНАП) включаючи проведення ремонтних робіт, устаткування меблями та ІТ
обладнанням; підвищення кваліфікації персоналу тощо.
Загалом, проєктний портфель ЄС в Україні у сфері підтримки формування та реалізації політики
регіонального розвитку містить декілька проєктів на загальну суму 33,9 млн дол США. Наприклад,
станом на початок 2020 року в рамках проєкту «Мери за економічне зростання», який фінансується ЄС
в рамках ініціативи «Східного партнерства» 101-а з 184-ьох територіальних громад учасників проєкту
розробили власні плани економічного розвитку, які пройшли експертну оцінку і отримали позитивні
висновки фахівців Світового банку. В рамках вказаного проєкту ЄС передбачив фінансування пілотних
ініціатив, передбачених такими планами, що пройшли оцінку.
Серед проєктів РЄ у сфері регіональної політики найбільшим є проєкт «Децентралізація і
реформа місцевого самоврядування в Україні», який маю загальний бюджет 2,3 млн дол США. Він
фокусується переважно на підвищенні якості демократії на місцевому рівні через підсилення
децентралізації та реформи місцевого самоврядування.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration
76 ISSN 2616-9207 (Online), ISSN 2616-9193 (Print)
На відміну від інших міжнародних організацій, ЄБРР в рамках проєкту «Інституційна підтримка в
рамках архітектури підтримки реформ в Україні Команди підтримки реформ», бюджет якого складає
6 млн дол США, має на меті створення команд підтримки реформ, які будуть сприяти реалізації
ключових реформ, а також формуванню нового покоління орієнтованих на реформи громадян України,
які будуть мотивовані приходити на державну службу і підтримувати процес реформ.
Крім міжнародних організацій на Європейському континенті на сьогодні Україна здійснює
розгалужену взаємодію також з Організацією економічного співробітництва і розвитку (OSCD),
Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP), Товариством міжнародного співробітництва Німеччини
(GIZ). Загальний портфель проектів в рамках цих структур на даний час складається з 8 проектів,
бенефіціарами за якими виступає як Міністерство розвитку громад і територій, так і Фонд
енергоефективності та окремі обласні державні адміністрації.
Дискусія та висновки
Аналіз портфелю проєктів, що реалізуються Україною у взаємодії з міжнародними організаціями
станом на початок 2020 року, дає підстави для висновку про те, що сумарний обсяг підтримки, який
надається міжнародними організаціями з метою покращення інституційних, організаційних та кадрових
спроможностей планування, нормативного врегулювання та реалізації регіональної політики складає
116,7 млн дол США або 3,2 млрд грн. За нашими підрахунками, такий обсяг міжнародної допомоги
дорівнює обсягу бюджетних коштів, які витрачаються на реалізацію проєктів в рамках Державного
фонду регіонального розвитку на рік (Мінрегіон, 2020).
Отож, адаптація в Україні міжнародних стандартів регіонального розвитку та покращення
взаємодії з міжнародними організаціями у сфері формування та реалізації регіональної політики дає
змогу не лише більш ефективно впроваджувати європейські стандарти, а й дозволяє державі і
територіальним громадам залучати додаткові ресурси міжнародної технічної допомоги на цілі
регіонального розвитку.
Для прискорення процесів структурної перебудови регіональної економіки та покращення
взаємодії з міжнародними організаціями необхідно змістити фокус зусиль органів центральної та
місцевої виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на вирішення наступних завдань:
- забезпечити розроблення та ухвалення інклюзивного трьохрічного плану реалізації нової
Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, яка враховує існуючий
дисбаланс та недоліки;
- переглянути стратегічні цілі і завдання місцевих стратегій регіонального розвитку з тим, щоб
вини узгоджувались з цілями і завданнями нової Державної стратегії регіонального розвитку
на 2021-2027 роки;
- розробити і реалізовувати проєкти (програми), передбачених як цілями і завданнями
Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, так і регіональними
стратегіями.
Бібліографія
Авер'янов В. Б.
Адміністративне право України: Т. 1: Загальна частина. - К.: Юридична думка, 2004.
583 с.
Бабаєв В. М.
Управління міським господарством: теоретичні та прикладні аспекти: [ Моногр.]. Х.: Вид-
во ХарРІ НАДУ «Магістр», - 2004. 204 с.
Баймуратов М.
Правовий статус територіальної громади в Україні: теоретичні та практичні проблеми
// Муніципальний рух: новий етап розвитку: Матер. VII Всеукраїнських муніципальних слухань
(68 вересня 2001 p., м. Бердянськ). - К., - 2002, - С. 368 - 370.
Кампо В. М.
Місцеве самоврядування в Україні. К.: Ін Юре, - 1997. 34 с.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration
ISSN 2616-9207 (Online), ISSN 2616-9193 (Print) 77
Куйбіда В. С.
Принципи і методи діяльності органів місцевого самоврядування: Монографія. К.:
МАУП, 2004. 432 с.
Нижник Н. Р., Пашко Л. А.
Домінуючі тенденції у сфері оцінювання людських ресурсів у державних
службах країн Європейського Союзу // Вісник УАДУ. 2003. 2 С. 439443.
Кравченко В. В., Пітцик М. В.
Муніципальне право України: Навч. посібник. К.: Атіка, 2003.
Муніципальне право України
. /За ред. В.Ф.Погорілка, О.Ф.Фрицького. Київ: Видавництво Юрінком
Інтер. 2006. 644 с.
Бакуменко В.
Системно-ситуаційне зображення процесів управління в соціальних системах // Вісн.
Української Академії державного управління при Президентові України. 1999. 3. С. 312
325.
Вакуленко В.М., Мамонова В.В., Шаров Ю.П.
Стратегічне планування на місцевому та регіональному
рівнях. Ужгород: Патент, 2004. 198 с.
Місцеве самоврядування у громаді: практ. посібн. для депутатів місц. рад та активістів громад
./ За
ред. А.Ткачука. К.: Інситут громадянського суспілсьтва: ТОВ «ІКЦ ЛЕСТА», 2004. 288 с.
Кифяк В.Ф.
Транскордонне співробітництво у контексті формування політики регіонального розвитку
/ Вісник торгівельно-економічного інституту. Чернівці: ЧТЕІ КНТУ. 2013. вип. ІІ (50).
Економічні науки. С.101-106
Пила В.І.
Сучасна регіональна політика і транскордонне співробітництво /Пила В.І., Чмир О.С.,
Гарасюк О.А., Терещенко Т.В/ м. Хмельницький: 2006. - 412 с.
Мікула Н.
Організаційні та фінансові чинники формування євро регіонів. Соціально-економічні
дослідження в перехідний період. Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його
адаптація до умов України: зб. наук. пр.; під ред. М. Долішнього; НАН України, Ін-т регіон.
дослідж. Львів: ІРД НАН України, 2003. Ч. 2. С. 92103
Стігліц, Дж.
Глобалізація та її тягар : пер. з англ. / Дж. Стігліц К. : Вид. дім «КМ Академія», 2003. 252
с.
Гуцало, С.
Глобалізація, країни, що розвиваються, і проблеми реформування теорії та практики
діяльності провідних міжнародних фінансових організацій // Дослідження світової політики : зб.
наук. праць / Інститут світової економіки і міжнар. відносин НАН України / С. Гуцало. Вип. 25.
2003. С. 131146.
Україна в процесах міжнародної інтеграції
/ за ред. д. е. н. В. Р. Сіденка. Х. : Видво «Форт», 2003.
280 с.
Перспективи становлення конкурентоспроможної регіональної економіки
: мат. шостого Пленуму
Спілки економістів України та Міжнародної науковопрактичної конференції / за заг. ред. В. В.
Оскольського. К., 2007. 402 с.
Перелік проєктів міжнародної технічної допомоги за підтримки країн-донорів, що реалізуються в
Україні та пройшли державну реєстрацію
(перереєстрацію) у Мінекономрозвитку:
https://data.gov.ua/dataset/04fa817d-5c92-4e0d-b1b5-2dcf720adc36/resource/f00b8124-7ea6-4d8d-
ad9b-6089c911ff0a
За інформацією Мінрегіону
: http://dfrr.minregion.gov.ua/Projects-list
References
Averyianov V.
(2004). Administrative Law of Ukraine. Monography, Part. 1: General conditions. Kyiv, Ukraine
Babayev V.
(2004). Managing urban development: teorethical and practical approach, Monography, Kyiv,
Ukraine
Baymuratov M.
(2002). Legal status of territorial community in Ukraine: theoretical and practical problems.
Municipal movement: new stage of development”. Berdiansk, Ukraine
Kampo V.
(1997). Local self-governance in Ukraine [Brochure]. Kyiv, Ukraine
Kuybida
(2004). Principles and methods of activities of local self-governance bodies. Monography. Kyiv,
Ukraine
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration
78 ISSN 2616-9207 (Online), ISSN 2616-9193 (Print)
Nyzhnyk N., Pashko L.
(2003). Dominating tendencies in the sphere of assessment of human resources in civil
services of EU member-countries. Article. Kyiv, Ukraine
Krachenko V., Pitsik M.
(2003). Municipal law. Kyiv, Ukraine: Atika Press
Pogorilko V., Fritskyi O.
(2006). Municipal law. Kyiv, Ukraine: Yurinkom Inter Press
Bakumenko V.
(1999). System-situational imaging of managerial process in social systems. Kyiv, Ukraine
Tkachuk A.
(2004). Local self-governance in community: manual for deputies of local councils and activists.
Kyiv, Ukraine
Kifyak V.
(2013). Cross-border cooperation in the context of development of regional policy. Tchernivtsi,
Uraine
Pila V.
(2006). Modern regional policy and cross-border cooperation. Khmelnitskyi, Ukraine
Mykula N.
Organization and financial aspects of creating Euro-Regions. Lviv, Ukraine
Stiglitz Joseph E.
(2003) Globalization and its discontents. Kyiv, Ukraine
Gutsalo S.
(2003) Globalization of developing countries and problems if reforming theory and practices of the
leading international financial organizations. Kyiv, Ukraine
Sidenko V.
(2003) Ukraine in the process of international integration. Kyiv, Ukraine
Oskolskyi V.
(2007) Challenges of establishment comprehensive regional economics. Kyiv, Ukraine
Register of the technical assistance international projects supported by donors countries and implemented
in Ukraine, that has passes state registration (re-registration) in the Ministry of Economy of Ukraine
.
Retrieved June 26, 2020, from https://data.gov.ua/dataset/04fa817d-5c92-4e0d-b1b5-
2dcf720adc36/resource/f00b8124-7ea6-4d8d-ad9b-6089c911ff0a
Minregion open data
. Retrieved July, 18, 2020, from http://dfrr.minregion.gov.ua/Projects-list
ACTUAL ISSUES OF COOPERATION BETWEEN UKRAINE
AND INTERNATIONAL ORGANIZATIONS ON DEVELOPMENT
AND IMPLEMENTATION OF REGIONAL POLICY
Igor Tkachenko,
(*corresponding author), Doctor of Political Sciences, Docent of the Public Administration
Department, Taras Shevchenko National University of Kyiv (Ukraine)
https://orcid.org/0000-0002-3029-4578
e-mail: igor.tkachenko@osce.org
Victoriia Tkachenko,
(co-author), head of Unit on assessing efficiency of regional policy of Main Department
of regional policy coordination and assessing its efficiency of the Directorate of Regional Policy
https://orcid.org/0000-0001-9011-3209
e-mail: tkachenkovo@minregion.gov.ua
Abstract
The aim of the article is to research the modern practices of Ukrainian state cooperation with
international organizations in the sphere of development and implementation of the regional policy for
discovery of types of those interactions under the decentralization reform.
Albeit the huge number of publications on the current problems of implementation of regional policy
and decentralization reform, the most biggest part of authors understand cooperation between Ukraine and
international organizations on regional policy as cross-border cooperation and cooperation of bordering
communities of Ukraine and EU member-states. Base on the open data analysis of the state authorities of
Ukraine authors provide conclusions that the sufficient part of the financial support provided by EU for assisting
Ukraine in development and implementation of the state regional policy is equal or bigger than the amount of
state support provided for implementation of the cross-border cooperation projects.
Authors reviewed significant empirical material and practices of interactions on support for Ukrainian
regional development between Ukraine and such international organizations as European Union (EU), Council
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration
ISSN 2616-9207 (Online), ISSN 2616-9193 (Print) 79
of Europe (CoE), United Nations Development Programme (UNDP), Organisation for Economic Co-
operation and Development (OSCD), German Society of International Cooperation (GIZ), US Agency for
International Development (USAID). Article proposes summarizing of modern trends in the sphere of
development and implementation of the state regional policy. The Authors underlined a format of those
interactions and proposed ways for increasing of cooperation with international organizations through the
improvement of legal, institutional, organizational and methodological capabilities of the public management
of regional development policy.
Practical aim of this publication is development and implementation of scientifically based approach for
increasing efficiency of Ukraine’s cooperation with international organizations in the sphere of development of
regional policy. Based in the analysis of implementation of technical assistance projects and programs authors
provided their proposals for increasing their efficiency. In addition, recommendations are given to the state
authorities on the consequence of project’s results and objectives with a new State strategy on regional
development for 2021-2027.
Keywords:
regional development policy; regional development strategy; decentralization; international
technical assistance; sectoral support for regional development; Danube transnational programme, cross-
border cooperation; regional development projects (programs).
Received:
November 04, 2020
Approved for printing:
December 28, 2020
Published:
February 26, 2021
Tkachenko I., Tkachenko, V. (2020). Actual issues of cooperation between Ukraine and International
Organizations on Development and Implementation of Regional Policy
. Bulletin of Taras Shevchenko National
University of Kyiv. Public Administration,
(13), 70-79
. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2021/13-8/9
ResearchGate has not been able to resolve any citations for this publication.
Administrative Law of Ukraine. Monography, Part. 1: General conditions
  • V Averyianov
Averyianov V. (2004). Administrative Law of Ukraine. Monography, Part. 1: General conditions. Kyiv, Ukraine Babayev V. (2004). Managing urban development: teorethical and practical approach, Monography, Kyiv, Ukraine
Managing urban development: teorethical and practical approach
  • V Babayev
Principles and methods of activities of local self-governance bodies
  • Ukraine Kyiv
  • Kuybida
Kyiv, Ukraine Kuybida (2004). Principles and methods of activities of local self-governance bodies. Monography. Kyiv, Ukraine
Dominating tendencies in the sphere of assessment of human resources in civil services of EU member-countries
  • N Nyzhnyk
  • L Pashko
Nyzhnyk N., Pashko L. (2003). Dominating tendencies in the sphere of assessment of human resources in civil services of EU member-countries. Article. Kyiv, Ukraine
Local self-governance in community: manual for deputies of local councils and activists
  • A Tkachuk
Cross-border cooperation in the context of development of regional policy
  • V Kifyak
Kifyak V. (2013). Cross-border cooperation in the context of development of regional policy. Tchernivtsi, Uraine
Modern regional policy and cross-border cooperation. Khmelnitskyi, Ukraine Mykula N. Organization and financial aspects of creating Euro-Regions
  • V Pila
Pila V. (2006). Modern regional policy and cross-border cooperation. Khmelnitskyi, Ukraine Mykula N. Organization and financial aspects of creating Euro-Regions. Lviv, Ukraine Stiglitz Joseph E. (2003) Globalization and its discontents. Kyiv, Ukraine
Organization and financial aspects of creating Euro-Regions
  • N Mykula
Legal status of territorial community in Ukraine: theoretical and practical problems
  • M Baymuratov
Baymuratov M. (2002). Legal status of territorial community in Ukraine: theoretical and practical problems. "Municipal movement: new stage of development". Berdiansk, Ukraine Kampo V. (1997). Local self-governance in Ukraine [Brochure].