SKILLS OF THE 21st CENTURY IN THE CONTEXT OF QUALITY ASSURANCE OF TEACHER PROFESSIONAL TRAINING

Abstract

The article deals with the problem of quality of professional training. It emphasizes the importance of the 21st century skills developmentamongfuture teachers to ensure quality pedagogicaltraining. The results of theoretical study of normative documents in the field of higher education in Ukraine and foreign works on the formation of general and professional competencies of primary school teachers and educators of preschool education are disclosed. As a result of scientific research, the skills that provide competence training for students of pedagogical specialties in a higher education institution have been identified, in particular: critical thinking, digital skills and cooperation skills. The problem of training teachers of preschool and primary institutions, the content of the current professional standards, the European reference system on key competencies for lifelong learning are studied. The results of the questionnaire survey of 1st-4th year students of specialties and teachers-practitioners are summarized in order to determine the necessary skills and abilities for a modern teacher. The results of diagnostics of the formation of digital skills, interaction skills and critical thinking in first-year students of the Pedagogical Institute of Borys Grinchenko Kyiv University are presented. According to the selected criteria of personal and professional self-development of the teacher (value-motivational, cognitive, activity), the levels (basic, medium and high) and indicators of formation are determined. The levels of their formation are defined: basic (digital skills — 28 people, critical thinking — 52 people, skills cooperation — 23 people); medium (digital skills — 29 people, critical thinking — 24 people, cooperation skills — 34 people); high (digital skills — 21 people, critical thinking — 2 people, cooperation skills — 21 people). The results of studying the qualifications of future teachers of primary and preschool institutions of the 21st century are generalized and the need for purposeful and systematic work on their formation is substantiated. Scientific research examines practical experience in the development and implementation of content-methodological support for the formation of skills of students of pedagogical specialties in a higher education institution.

Full text

28 Педагогічна освіта: теорія іпрактика. Психологія. Педагогіка
Pedagogical Education: Theory and Practice. Psychology. Pedagogy
УДК 378:373.2/.3.011.3-051]:005.336.3
DOI: 10.28925/2311-2409.2020.34.4
Л.Куземко,
доцент кафедри педагогіки тапсихології Педагогічного інституту
Київського університету імені Бориса Грінченка,
кандидат педагогічних наук
l.kuzemko@kubg.edu.ua
ORCID iD 0000-0003-3070-6322
НАВИЧКИ ХХІ СТОЛІТТЯ ВКОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ
ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГА
У статті наголошується наважливості формування навичок ХХІ століття умайбутніх педагогів
длязабезпечення якісної професійної підготовки. Розкрито результати теоретичного вивчення
нормативних документів угалузі вищої освіти вУкраїні й зарубіжних праць щодо формування
загальних і фахових компетентностей вчителів початкових класів та вихователів закладів
дошкільної освіти. Урезультаті наукових розвідок виокремлено навички, які забезпечують ком-
петентнісну підготовку студентів педагогічних спеціальностей узакладі вищої освіти, асаме:
критичне мислення, цифрові навички танавички співпраці. Відповідно дорозроблених критеріїв
особистісно-професійного саморозвитку педагога (ціннісно-мотиваційного, когнітивного, діяль-
нісного) визначено рівні (базовий, середній івисокий) тапоказники сформованості виокремлених
навичок у студентів першого курсу спеціальностей «Дошкільна освіта» і «Початкова освіта»
Київського університету імені Бориса Грінченка. Наведено результати емпіричного дослідження
щодо формування навичок ХХІ століття упроцесі професійної підготовки педагога тарозкрито
методичні рекомендації щодо їх розвитку.
Ключові слова: критичне мислення, навички ХХІ століття, професійна підготовка майбутніх
педагогів, навички співпраці, цифрові навички, якість професійної освіти.
© Куземко Л., 2020
© Київський університет імені Бориса Грінченка, 2020
Вступ. Якість освіти— це збалансова-
на відповідальність освітньої системи, цілей, осо-
бистісних і соціальних потреб, процесу навчання
та результату. Результатом вищої освіти є фахі-
вець, здатний працювати уситуації невизначеності
та швидких соціальних і економічних змін. Тому,
якість професійної підготовки педагогів визнача-
ється нелише сформованістю фахових компетент-
ностей випускника, але йнаявними у нього: ког-
нітивної гнучкості тавласного бачення проблеми;
ініціативності та відповідальності; вмінь швидко
орієнтуватися в інформаційному просторі та ко-
ристуватися сучасною технікою; здатностей співп-
рацювати зіншими табути лідером.
Професійна підготовка педагога розвивається
в руслі світових та державних тенденцій. Такою
тенденцією є визнання сучасної цифрової цивілі-
зації. Вцьому контексті якість підготовки майбут-
ніх педагогів залежить відсистематичного, послі-
довного тапрактично-ефективного формування
загальних та професійних компетентностей, які
визначені нормативними документами що регу-
люють освітню галузь. Зміст цих компетентностей
суголосний зізмістом визначених вЄвропейській
довідковій рамці ключових компетентностей
для навчання впродовж життя (2018) та нави-
чок що їх забезпечують. Осмислення інновацій,
запропонованих у цьому документі, таїх поши-
рення серед педагогічних спільнот є актуальним
нині дляукраїнської освіти.
Метою статті є висвітлення результатів теоре-
тичного йемпіричного дослідження формування
умайбутніх педагогів навичок ХХІ століття впро-
цесі професійної підготовки.
Поняття якості ocвiти є багатозначним, воно
містить суспільні та психолого-педагогічні, еко-
номічні й інші характеристики. Низка укра-
їнських і зарубіжних науковців здійснювали
пошук дієвих підходів щодо забезпечення якості
вищої освіти (Т. Борова, І. Булах, В. Кремень,
К.Левківський, В.Луговий, Р.Барнет, Дж.Джордон
таін.). Ґрунтовний аналіз наукових пошуків зазна-
ченої проблеми дозволив виокремити конкретні
напрямки сучасних досліджень, а саме: якість
вищої освіти: порівняльний аналіз поглядів зару-
біжних і вітчизняних науковців (Кубанов Р.,
2014, С.27–32); забезпечення якості вищої освіти
в Україні: виклики сьогодення (Куруч А., 2018,
С.28–32 ); забезпечення якості професійної підго-
товки фахівців Лук’янченкоН, 2011, С.50–53) таін.
Студіювання теоретичних джерел доводить,
що забезпечення якості професійної підготовки
педагогів є багато плановим завданням івключає
всебе:

Збірник наукових праць № 34 (2) • 2020р. ISSN 2311–2409 (Print) ISSN 2412–2009 (Online) 29
DOI: 10.28925/2311–2409.2020.34
— наявність необхідних ресурсів (кадрових,
фінансових, матеріальних, інформаційних, науко-
вих, навчально-методичних);
— організацію освітнього процесу, який би най-
більш адекватно відповідав сучасним тенденціям
розвитку національної тасвітової економіки йосвіти;
— різнорівневий контроль заякістю підготовки
фахівців в освітньому процесі ЗВО (ЗВО, держав-
ному, міжнародному (європейському) рівні тощо).
Значний інтерес длянашого дослідження ста-
новлять ідеї Р. Кубанова, який визначає якість
професійної підготовки студентів як «глибоке
засвоєння спеціально відібраного, структурова-
ного теоретичного матеріалу з основ спеціаль-
ності для набуття студентами професійних умінь
інавичок таформування необхідних особистісних
професійних якостей уході спеціально організова-
ного, професійно спрямованого навчального про-
цесу» (Кубанов Р, 2014, с. 27). Отже, в результаті
якісної професійної підготовки у педагога мають
сформуватися загальні й фахові компетентності
у відповідності до державних стандартів профе-
сійної освіти, з’явитися здатність досаморозвитку,
зростання таповного розкриття свого потенціалу
ушвидкозмінному світі.
Вивчення досліджень українських і зару-
біжних учених, щодо формування загальних
тафахових компетентностей, дозволив з’ясувати
що всі вони формуються наоснові певних нави-
чок. Відзначимо, що зарубіжні дослідники інині
розглядають компетентності танавички як суго-
лосні поняття, особливо це стосується цифро-
вих і комунікативних (Gisbert M., González J.,
andEsteveF., 2016, С.74–83).
Зауважимо, що в сучасних наукових працях
українських ізарубіжних учених зустрічаємо різну
термінологію, асаме: ключові навички тавміння;
наскрізні, м’які навички; навички чотирьох «К»
(критичне мислення, креативність, комунікація,
кооперація). Науковці та практики намагаються
відповісти настрижневе питання— як підготувати
дітей імолодь дожиття? Тому 2015 року понад 200
організацій тапровідних компаній світу запропо-
нували перелік навичок, які знадобляться молодим
людям, щоб бути успішними в ХХІ столітті. Цей
перелік отримав назву «Навички 21 століття», їх
було прийнято длявдосконалення освіти і розви-
тку наВсесвітньому економічному форумі уДавосі
(2016 р.). Топ 10 навичок за останні роки дещо
трансформувався ів2020 році він налічує наступні
навички: комплексне розв’язання проблем, кри-
тичне мислення, креативність, цифрові навички,
співпраця ікоординація дій зіншими, емоційний
інтелект, складання суджень і ухвалення рішень,
сервіс-орієнтування, взаємодія і ведення перемо-
вин, когнітивна гнучкість (GrayA., 2016).
Нині якість вищої освіти визначається готов-
ністю фахівця працювати у швидко змінному
світі, часто-густо супроводжується невизначе-
ністю (про що доводить ситуація, яка склалася
сьогодні узв’язку зпандемією). Уцьому контек-
сті виникла необхідність формувати умайбутніх
педагогів здатності таготовності доособистісно-
професійного саморозвитку. Ця проблема відо-
бражена у дослідженнях науково-педагогічного
колективу кафедри педагогіки тапсихології, які
здійснюються уруслі наукової теми Педагогічного
інституту Київського університету імені Бориса
Грінченка «Нова стратегія професійної підго-
товки педагога вумовах євроінтеграції».
Нами вивчено стан проблеми впрактиці під-
готовки педагогів дошкільної іпочаткової освіти,
змісту діючих професійних стандартів (Стандарт
вищої освіти за спеціальністю 012 «Дошкільна
освіта» для першого (бакалаврського) рівня
вищої освіти (2019); Професійний стандарт
«Вчителя початкових класів ЗЗСО» (2018)), клю-
чових компетентностей для навчання впродовж
життя Європейської довідкової рамки. Проведено
опитування студентів 1–4 курсів спеціальностей
«Дошкільна освіта» і«Початкова освіта» (2018 рік)
(рис. 1) та педагогів-практиків щодо визначення
ними необхідних умінь танавичок длясучасного
педагога.
Рис. 1.

30 Педагогічна освіта: теорія іпрактика. Психологія. Педагогіка
Pedagogical Education: Theory and Practice. Psychology. Pedagogy
За результатами вивчення проблеми, виокрем-
лено навички, які, нанаше переконання, є вкрай
необхідними для забезпечення якості професій-
ної підготовки педагога, його особистісно-профе-
сійного розвитку, життя, навчання іпрофесійної
діяльності усучасному світі, асаме:
— критичне мислення;
— цифрові навички;
— навички співпраці, взаємодії ікомунікації
зіншими.
Відповідно до виокремлених критеріїв особис-
тісно-професійного саморозвитку педагога (цін-
нісно-мотиваційного, когнітивного, діяльнісного),
визначено рівні тапоказники сформованості нави-
чок (базовий, середній і високий), розроблено діа-
гностичний інструментарій (опитувальники, анкети,
тести, вправи, завдання длясамодіагностики).
2018 року нами вивчено рівні сформованості вио-
кремлених навичок устудентів 1 курсу спеціальнос-
тей «Дошкільна освіта» і«Початкова освіта» (рис.2).
Рис. 2
З’ясовано, що цифрові навички і навички
співпраці узагальній кількості сформовані майже
однаково. Хоча урозрізі спеціальностей, сформо-
ваність цифрових навичок високого рівня пере-
важають у студентів спеціальності «Початкова
освіта». Арівень сформованості критичного мис-
лення порівняно невисокий увсіх першокурсни-
ків.
Варто зауважити, що 2019 року вправи
для самодіагностики були запропоновані магі-
странтам і педагогам-практикам. Отримані
результати мало чим відрізняються від резуль-
татів діагностування студентів-першокурсників.
Суттєва різниця спостерігалася усформованості
навичок співпраці — більшість респондентів
перебуває нависокому рівні. Аот різниця урів-
нях сформованості навичок критичного мислення
іцифрових навичок немають суттєвої різниці.
Ми підтримуємо думку науковців (ВасилюкА.,
ТанасьМ, 2013, с. 113), які вважають, що нави-
чки формуються на основі застосування знань
про відповідний спосіб дії, шляхом цілеспрямо-
ваних вправлянь. Вищезазначені автори визна-
чили етапи оволодіння цифровими навичками,
асаме: «на першому етапі відбувається ознайом-
лення зприйомами виконання дій, їх осмислення;
на другому етапі забезпечується розуміння спо-
собів виконання дій, їх аналіз; закріплення нави-
чок; на третьому — формується автоматизація
елементів дії; на четвертому етапі відбувається
опанування довільного регулювання характеру
дії, пластичне пристосування доситуації». Тому,
дляформування устудентів виокремлених нами
навичок (критичне мислення, цифрові навички
та навички співпраці), дібрано та обґрунтовано
технологічний інструментарій, який пропону-
ємо використовувати на практичних, семінар-
ських заняттях психолого-педагогічних дисци-
плін та під час виконання міждисциплінарних
дослідницьких проєктів. Внесено рекоменда-
ції до завдань психолого-педагогічних практик
татематику курсових, дипломних, магістерських
робіт.
Наведемо приклади деяких методичних реко-
мендацій щодо формування виокремлених вище
навичок.
Розвиток критичного мислення відбувається
упроцесі виконання вправ, що спонукають сту-
дентів довисловлення різних точок зору напро-
блему, йпередбачають розгляд ситуації з різних
позицій, пошуку нетрадиційних рішень; вирі-
шення завдань, які змушують аналізувати інфор-
мацію, порівнювати її звласними переконаннями.
Досить вдалими є вправи — «шість капелюхів»,
«дерево припущень», «кошик ідей», «плакат
думок», обговорення суперечливих питань тощо.
Формуванню навичок співпраці, комунікації
тавзаємодії сприяє організація різних типологій
комунікацій міжстудентами під час практичних
занять («ланцюг», «кільце», «зірка», «дерево»,
«мережа»). Ця типологія запозичена із влашту-
вання інформаційно комунікативних мереж

Збірник наукових праць № 34 (2) • 2020р. ISSN 2311–2409 (Print) ISSN 2412–2009 (Online) 31
DOI: 10.28925/2311–2409.2020.34
інині широко застосовується впсихології управ-
ління під час проведення коучингів, фасилітацій
татренінгів. Співпраця— передбачає такий роз-
поділ завдань міжстудентами, де кожен відпові-
дає завиконання окремої частини спільної про-
блеми. Прицьому, акцент ненаіндивідуальному
завершенні роботи, анадинаміці розвитку парт-
нерської взаємодії учасників освітнього процесу
під час її виконання. Урезультаті спостереження
виявлено, що «кільце», яке часто застосовують
викладачі насемінарських іпрактичних заняттях,
є недостатньо продуктивною організацією кому-
нікації вгрупі. Навідміну від«зірки», де є явний
лідер, який керує збором, аналізом і узагаль-
ненням інформації. Схема «мережа» є найбільш
вдалою організацією взаємодії між студентами,
оскільки передбачає виконання завдань і вне-
сення ідей кожним учасником. Врезультаті чого
відбувається коригування йудосконалення нави-
чок співпраці.
Щодо формування цифрової компетент-
ності, ми погоджуємося з міркуваннями зару-
біжних учених, які порівнюють цей процес
із навчанням плаванню в «цифровому океані».
Уцьому процесі кожна наступна цифрова нави-
чка базується на вже сформованих. Отже для їх
формування важливими є— попередня діагнос-
тика сформованості цифрових навичок устуден-
тів тарозроблення націй основі індивідуалізова-
ної програми розвитку. Зауважимо, що сучасний
педагог нелише сам має досконало володіти циф-
ровими навичками, а і є тим тренером, котрий
навчає інших впроваджувати цифрові технології
восвітній процес ЗЗСО таЗДО. Тому дляформу-
вання цифрових навичок у майбутніх педагогів
пропонуємо розробляти пошуково-дослідницькі
завдання з навчальних дисциплін, що передба-
чають застосування інформаційних технологій
та самостійного пошуку зручних інструментів
для обробки інформації. Таке припущення під-
тверджують нинішні події зпандемією, які при-
швидшили засвоєння онлайн сервісів педагогами
істудентами. Однак, їхнє вивчення небуло само-
ціллю, асупутня необхідність. Як засвідчує досвід,
якість засвоєння студентами цифрових навичок
буде вищою вразі залучення їх дорозроблення
дидактичних ігор івправ длядітей велектронних
сервісах; розроблення діагностичного інструмен-
тарію: тестів, опитувальників вгугл формах; орга-
нізації уроків ізанять усервісі «класрум»; ведення
щоденників практики в блогах; створення веб-
квестів, відеоесе, відеореклами, тощо.
Висновок. Варто зазначити, що якість профе-
сійної підготовки педагога визначається його здат-
ністю працювати здітьми умайбутньому. Ізале-
жить відякості сформованих навичок, які будуть
актуальними за будь-яких змін. Це, насамперед,
забезпечить адаптивність педагога дотрансфор-
мацій усоціально-культурному середовищі.
Науковий пошук проблеми формування нави-
чок ХХІ століття умайбутніх педагогів длязабез-
печення якості професійної підготовки, дав змогу
розробити та обґрунтувати інтегровану техно-
логію “Self-book” для особистісно-професійного
розвитку педагога. Вона активно впроваджу-
ється восвітній процес Педагогічного інституту
у викладанні дисциплін педагогіки, психологія,
уперебігу майстер-класів ітренінгів, міждисци-
плінарних проєктів уЦентрі самопізнання ісамо-
розвитку.
ДЖЕРЕЛА
1. ВасилюкА., ТанасьМ. Педагогічний словник-лексикон (українсько-англо-польський). Вид. 2-ге.
Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2013.— 224 с.
2. Кубанов Р. Якість вищої освіти: порівняльний аналіз поглядів зарубіжних івітчизняних науков-
ців. Порівняльно-педагогічні студії. 2014. №2–3 (20–21). С.27–32.
3. Куруч А.В. Забезпечення якості вищої освіти вУкраїні: виклики сьогодення. Science andEducation
aNew Dimension. Pedagogy andPsychology, VI (70), Issue: 170, 2018. С. 28–32. URL: https://seanewdim.
com/uploads/3/4/5/1/34511564/httpsdoi.org10.31174send-pp2018-170vi70-06.pdf
4. Лук’янченко Н.Д., Ларичева Г.В. Проблема якості професійної підготовки фахівців. Вісник
Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2011. №16. С. 50–53.
5. Толочко С.В. Структурно-системний аналіз визначення сучасних ключових компетентностей
у світі. ScienceRise: Pedagogical Education. 2018. № 5 (25). С. 36–42. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/
texcped_2018_5_10 DOI:10.15587/2519-4984.2018.139110.
6. Gisbert M., González J., and Esteve F. Competencia digital y competencia digital docente: una
panorámica sobre el estado de la cuestión, RIITE. Revista Interuniversitaria de Investigación en Tecnología
Educativa. 2016. Vol.0. Junio. Рр. 74–83. DOI: http://dx.doi.org/10.6018/riite/2016/257631. URL: https://
revistas.um.es/riite/article/view/257631
7. Gray A. e10 Skills You Need torive intheFourth Industrial Revolution. 2016. URL: https://www.
weforum.org/agenda/2016/01/the-10-skills-you-need-to-thrive-in-the-fourth-industrial-revolution/

32 Педагогічна освіта: теорія іпрактика. Психологія. Педагогіка
Pedagogical Education: Theory and Practice. Psychology. Pedagogy
REFERENCES
1. Vasyliuk, A., Tanas, M. (2013). Pedahoghichnyi slovnyk-leksykon (ukrainsko-anhlo-polskyi)
[Pedagogical Dictionary-Lexicon (Ukrainian-English-Polish)]. Vyd. 2-he, Nizhyn: Vydavets PP Lysenko
M. M., 224 (in Ukrainian).
2. Kubanov, R.(2014). Yakist vyshchoi osvity: porivnialnyi analiz pohliadiv zarubizhnykh i vitchyznianykh
naukovtsiv [Quality ofHigher Education: a comparative analysis oftheviews offoreign anddomestic
scientists]. Porivnialno-pedahohichni studii, №2–3 (20–21), 27–32 (in Ukrainian).
3. Kuruch, A. V. (2018). Zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity v Ukraini: vyklyky siohodennia
[Ensuring theQuality ofHigher Education inUkraine: thechallenges oftoday]. Science andEducation
aNew Dimension. Pedagogy andPsychology, VI (70), Issue: 170, 28–32 (in Ukrainian).
https://seanewdim.com/uploads/3/4/5/1/34511564/httpsdoi.org10.31174send-pp2018-170vi70-06.pdf
4. Lukianchenko, N. D., Larycheva, H. V. (2011). Problema yakosti profesiinoi pidhotovky fakhivtsiv
[eProblem ofQuality ofProfessional Training]. Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu
imeni Volodymyra Dalia, 16, 50–53 (in Ukrainian).
5. Tolochko, S. V. (2018). Strukturno-systemnyi analiz vyznachennia suchasnykh kliuchovykh
kompetentnostei u sviti [Structural andSystem Analysis oftheDenition ofModern Key Competencies
intheWorld] ScienceRise: Pedagogical Education, 5 (25), 36–42 (in Ukrainian).
http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcped_2018_5_10
DOI:10.15587/2519-4984.2018.139110
6. Gisbert, M., González, J., andEsteve, F. (2016). Competencia digital y competencia digital docente: una
panorámica sobre el estado de la cuestión. RIITE. Revista Interuniversitaria de Investigación en Tecnología
Educativa, vol. 0, Junio 2016, рр. 74–83 (in Spanish).
https://revistas.um.es/riite/article/view/257631
DOI: http://dx.doi.org/10.6018/riite/2016/257631
7. Gray, A. (2016). e10 Skills You Need torive intheFourth Industrial Revolution.
https://www.weforum.org/agenda/2016/01/the-10-skills-you-need-to-thrive-in-the-fourth-industrial-
revolution/
Л.Куземко
НАВЫКИ XXI ВЕКА ВКОНТЕКСТЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ КАЧЕСТВА
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ ПЕДАГОГА
В статье подчеркивается важность формирования навыков XXI века у будущих педагогов для обе-
спечения качественной профессиональной подготовки. Раскрыты результаты теоретического
изучения нормативных документов вобласти высшего образования вУкраине и зарубежных работ
поформированию общих ипрофессиональных компетенций учителей начальных классов ивоспита-
телей учреждений дошкольного образования. Врезультате научных исследований выделены навыки,
которые обеспечивают компетентностную подготовку студентов педагогических специальностей
в учреждении высшего образования, а именно: критическое мышление, цифровые навыки и навыки
сотрудничества. Всоответствии с разработанными критериями личностно-профессионального
саморазвития педагога (ценностно-мотивационного, когнитивного, деятельностного) определены
уровни (базовый, средний ивысокий) ипоказатели сформированности выделенных навыков устуден-
тов первого курса специальностей «Дошкольное образование» и«Начальное образование» Киевского
университета имени Бориса Гринченко. Приведены результаты эмпирического исследования пофор-
мированию навыков XXI века впроцессе профессиональной подготовки педагога ираскрыто методи-
ческие рекомендации поих развитию.
Ключевые слова: критическое мышление, навыки XXI века, профессиональная подготовка будущих
педагогов, навыки сотрудничества, цифровые навыки, качество профессионального образования.
L.Kuzemko
SKILLS OF THE 21st CENTURY IN THE CONTEXT
OF QUALITY ASSURANCE OF TEACHER PROFESSIONAL TRAINING
The article deals with theproblem ofquality ofprofessional training. Itemphasizes theimportance ofthe21st
century skills development among future teachers toensure quality pedagogical training. Theresults oftheoretical
study ofnormative documents in theeld ofhigher education inUkraine andforeign works onthe formation
ofgeneral andprofessional competencies ofprimary school teachers andeducators ofpreschool education are
disclosed. Asaresult ofscientic research, theskills that provide competence training forstudents ofpedagogical
specialties in a higher education institution have been identied, inparticular: critical thinking, digital skills

Збірник наукових праць № 34 (2) • 2020р. ISSN 2311–2409 (Print) ISSN 2412–2009 (Online) 33
DOI: 10.28925/2311–2409.2020.34
and cooperation skills. The problem of training teachers of preschool and primary institutions, the content
ofthecurrent professional standards, theEuropean reference system onkey competencies forlifelong learning are
studied. Theresults ofthequestionnaire survey of1st-4th year students ofspecialties andteachers-practitioners
are summarized in order to determine the necessary skills and abilities for a modern teacher. The results
of diagnostics of the formation of digital skills, interaction skills and critical thinking in rst-year students
ofthePedagogical Institute ofBorys Grinchenko Kyiv University are presented. According totheselected criteria
ofpersonal andprofessional self-development oftheteacher (value-motivational, cognitive, activity), thelevels
(basic, medium andhigh) andindicators offormation are determined. Thelevels oftheir formation are dened:
basic (digital skills— 28 people, critical thinking— 52 people, skills cooperation— 23 people); medium (digital
skills— 29 people, critical thinking— 24 people, cooperation skills— 34 people); high (digital skills— 21 people,
critical thinking— 2 people, cooperation skills— 21 people). Theresults ofstudying thequalications offuture
teachers ofprimary andpreschool institutions ofthe21st century are generalized andtheneed forpurposeful
and systematic work on their formation is substantiated. Scientic research examines practical experience
inthedevelopment andimplementation ofcontent-methodological support fortheformation ofskills ofstudents
ofpedagogical specialties inahigher education institution.
Key words: critical thinking, skills of21st century, professional training offuture teachers, cooperation, digital
skills, quality ofprofessional education.
Стаття надійшла доредакції 13.10.2020р.
Прийнято додруку 19.10.2020р.