Мета роботи – розглянути народну архітектуру Англії доби 1485–1625 рр., яку прийнято пов’язувати з епохою
Відродження (періоди правління Тюдорів, Єлизавети І та Якова І Стюарта), виявити її художні особливості.
Методологія дослідження включає сукупність методів: герменевтичний вжито для інтерпретації художньо-образних
особливостей окремих пам’яток, онтологічний – для виявлення ареалу їхнього
... [Show full abstract] буття, історико-хронологічний –
у межах послідовного розкриття етапів зміни певних історичних епох, історико-культурний – у зв’язку з історичними
реаліями, у яких розвивалися певні культурні традиції, формально-стилістичний – для виявлення зв’язків із великими
історичними європейськими стилями, метод мистецтвознавчого аналізу – як інструмент опису й аналізу художньо-
образних особливостей. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні специфіки народної архітектури Англії
доби Відродження, її культурно-мистецьких традицій. Висновки. Народна архітектура Англії кінця ХV – початку
ХVІІ ст. вирізняється рефлексіями перпендикулярної готики, що відобразилося в гострих формах дахів будівель,
впливом народних традицій Німеччини, зокрема, це фахверкові конструкції та солом’яні стріхи, черепиця, ґонт
або плитка; італійських ренесансних пропорцій і маньєристичнихвпливів палладіанстваз тяжінням до симетрії
і мудруватих декоративних мотивів у рішеннях інтер’єрів, камінів та меблів; а також Нідерландів – звідки йшла
мода на окремі елементи облаштування оселі штибу аррасів (гобеленів), й Іспанії-Португалії у замилуванні досить
екзотичними формами орієнталізованих димарів з використанням синьої цегли в кладці.