Content uploaded by Iryna Tykhonkova
Author content
All content in this area was uploaded by Iryna Tykhonkova on Dec 30, 2020
Content may be subject to copyright.
14
І.О. Тихонкова
канд. біол. наук,
старш. наук. співроб. Інституту молекулярної біології і генетики НАН України,
керівник редакції журналу
Biopolymers and Cell
,
фахівець з інформаційно-аналітичних ресурсів та навчання
Clarivate
,
E-mail: iryna.tykhonkova@clarivate.com
http://orcid: 0000-0003-1115-3742
ВІДБІР ВИДАНЬ
ДО
WEB OF SCIENCE CORE COLLECTION
:
ЕВОЛЮЦІЯ КРИТЕРІЇВ
https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.422.014
Web of Science Core Collection є високоселективною, реферативною наукомет-
ричною базою, в якій на сьогодні представлено більше 21 тисячі журналів
за усіма спеціальностями, видавництва яких знаходяться у 110 країнах світу.
Журнальну колекцію бази представлено трьома спеціалізованими індекса-
ми: Science Citation Index Expanded (SCIE) — природничі та технічні науки,
Social Sciences Citation Index (SSCI) — суспільні, Art and Humanities Citation
Indeх (AHCI) — гуманітарні науки та мистецтво, а також мультидисциплінар-
ним Emerging Source Citation Index (ESCI). На сьогодні українських видань 15
у SCIE та 68 у ESCI. На жаль, з 2015 року жодне українське видання не пере-
йшло з ESCI до спеціалізованих індексів, однак декілька було виключено з
нього за порушення видавничої етики. 2019 року було оновлено / уточнено
критерії, за якими видання проходять оцінку. Зараз їх 28, з них 24 — крите-
рії якості, відповідність яким є обов’язковою умовою входження до ESCI. За
додатковими чотирма критеріями впливу оцінюються претенденти на індек-
сацію у спеціалізованих індексах. Оцінювання видання виконує редколегія
Clarivate, що складається з штатних працівників компанії, які мають фахову
підготовку і не мають конфлікту інтересів. Щоб почати процес оцінювання
журналу, видавець повинен заповнити онлайн форму і продовжувати вчасно
видавати журнал. Оцінювання і подальша індексація видання у Web of Science
Core Collection є безкоштовною процедурою, а критерії описано у цій статті.
Ключові слова: Web of Science Core Collection, наукометрична база, науковий
журнал, критерії відбору, цитування, doi, ORCID, Publons.
Вступ. 2017 року за матеріалами доповіді на науково-прак тич ній
конференції "Наукова періодика: традиції та інновації" опублі-
ковано статтю "Критерії якості та процедура відбору видань до
Web of Science Core Collection" [1], де описано тогочасні критерії та
процедуру відбору видань Clarivate Analytics, а також наведено пе-
релік українських видань, що індексувалися у Web of Science Core
Collection (WoS CC): 15 у SCIE та 39 у ESCI.
15
Відбір видань до Web of Science Core Collection: еволюція критеріїв
Варто згадати, що знайомство наших співвітчизників з ресурсами ком-
панії починалося ще у 1960-х рр., оскільки Радянський Союз був першим
передплатником Current Content, Science Citation Index. В 1990-х рр. доступ
було втрачено. З 2016 року у вітчизняних науковців відновилась можливість
користуватися ресурсами, спочатку доступ оформлювали поодинокі заклади
вищої освіти (ЗВО). Передплата для однієї установи коштує досить дорого,
що створювало нерівні умови: фінансово спроможніші ЗВО передплачували
доступ, інші не могли собі цього дозволити. Саме тоді у нормативних доку-
ментах почали з’являтися вимоги щодо якості публікацій, у яких висвітлю-
ються результати дисертаційних досліджень, і атестації діяльності наукових
установ та ЗВО, які називають "публікація у Web of Science та Scopus", хоча
обидві бази даних не друкують статті, а індексують певні видання. До того
ж, Clarivate не є видавцем і тому не має конфлікту інтересів, який може ви-
никати у журналів видавничого дому Elsevier з базою Scopus, що є продуктом
Elsevier. Зрозуміло, що вимоги в нормативних документах спричинені ба-
жанням краще представити результати українських науковців світові, адже
публікація в знаному виданні — це демонстрація якісних здобутків. А через
те, що в деяких виданнях може бути до семи рецензентів однієї публікації,
здатність відстоювати власні напрацювання та думку є водночас можливістю
налагодження нових зв’язків. 2019 року Міністерство освіти і нау ки України
отримало з державного бюджету фінансування для забезпечення доступу до
електронних ресурсів, завдяки чому вже другий рік поспіль триває націо-
нальна передплата на Web of Science. За умовами цієї передплати будь-яка нау-
кова установа або ЗВО державної форми власності отримує або продовжує
доступ до ресурсів, оформивши безоплатний договір з Державною науково-
технічною бібліотекою України, провайдером ресурсів (https://dntb.gov.ua/).
Поточний договір триватиме до 31 травня 2021 року.
Час минає, відбуваються зміни, тепер компанія, що бере свій початок
від Інституту наукової інформації США (Institute for Scientific Information), за-
снованого наприкінці 1950-х рр. Юджином Гарфілдом, має назву ClarivateTM.
Незмінним з 2017 року залишився перелік і кількість українських видань у
SCIE — 15, на жаль, цього року всі вони потрапили до четвертого квартилю.
Рекордна кількість 2010—2011 рр. — 18 українських видань у спеціалізова-
них індексах поки не перевищена [2]. Тішить зростання кількість україн-
ських видань у ESCI: у серпні 2020-го їх було 68. Однак за ці роки кілька
видань було виключено з бази за порушення академічної етики, що матиме
негативні наслідки для прийдешніх заявників. Дещо змінилась процеду-
ра подання до розгляду та уточнено критерії, за якими відбувається відбір
видань до WoS CC. Запитання "Як нашому виданню потрапити до Web of
Science" не втрачає актуальності, особливо після появи наказу МОН України
від 15.01.2018 № 32 "Про затвердження Порядку формування Переліку нау-
кових фахових видань України". У ньому є пункт 6: "До Переліку включа-
ються наукові періодичні видання України, що входять до наукометричних
баз Scopus та/або Web of Science Core Collection (категорія "А")". Важливим є
16
І.О. ТИХОНКОВА
те, що установа, яка має видання, індексоване у WoS CC, отримує додаткові
бали під час атестації. Це призводить до появи в деяких установах розпо-
ряджень на кшталт: "До року Х наш збірник має увійти до Web of Science".
Звісно, поганий той солдат, який не мріє стати генералом, тому розглянемо
ще раз оновлені критерії і поміркуємо над шансами наших видань увійти до
баз даних або втриматись там.
Терміни, поняття визначення. Потрібно вкотре повторити цей блок інфор-
мації, оновивши цифрові значення [1—3]. Протягом 2016—2020 рр. компа-
нією Clarivate організовано 500 семінарів в установах України, до ще більшої
кількості вебінарів можна було долучитися, щоб дізнатись не лише про по-
шук і аналіз наукової літератури за певною темою у Web of Science, але і де
знайти партнерів, які установи є продуктивнішими, які фонди підтримують
дослідження у різних галузях науки, як краще представити власні наукові здо-
бутки, чим може база допомогти журналу. Проте й досі можна побачити не-
коректне застосування або нерозуміння деяких визначень.
Web of Science — платформа, на якій міститься 16 баз даних наукової лі-
тератури, проіндексовано понад 170 млн документів, написаних 130 мова-
ми, понад 1,8 млрд документів у пристатейних списках літератури.
Деякі з баз продукує ClarivateTM: Zoological Records, Biological Abstracts,
BIOSIS Preview, Current Contents Connect, Data Citation Index, Derwent Innovation.
Регіональні індекси наукового цитування створюються у партнерстві
з фахівцями з інших країн. Тепер їх п’ять: Chinese Science Citation Database,
SciELO citation Index, KCI-Korean Journal Database, Russian Science Citation
Index та цьогорічна новинка Arabic Citation Index. Особливості цих баз — по-
дання інформації англійською та додатковою мовою (китайською, корей-
ською, іспанською і португальською, російською та арабською відповідно).
Пошук можливий англійською та/або вказаними мовами.
Частина баз повністю надана партнерами: Medline, InSpec, CABI, FSTA.
Деякі з цих баз, наприклад Zoological Records — найстаріша рефератив-
на база даних літератури з зоології, є спеціалізованими, тобто інформацію
відібрано за певною темою. Індексація є вибірковою, тобто з багатьох ви-
дань до бази входять роботи лише з зоології, таким чином частина робіт
будь-якого видання може бути не проіндексована. На сьогодні до Zoological
Records потрап ляють публікації з 25 українських видань. З визначення ре-
феративна розуміємо, що така база індексує назву роботи, авторів, устано-
ви, резюме і вихідні дані роботи (назва журналу, рік, том, номер, сторінки).
Також додатково формується вивірений тезаурус, за яким можливий окре-
мий пошук, а з повного тексту вибираються дані про таксономію згада-
них об’єктів, однак повний текст статей у базі не представлено. Однак зі
сторінки резюме можливий перехід на сайт видавця або до пошуку повно-
го тексту за допомогою Google Scholar. Варто нагадати про безкоштовний
додаток EndNote Click, який забезпечує можливість автоматичного пошуку
у легальних відкритих джерелах, а якщо установа має передплачені повно-
текстові ресурси, то і у них без додаткових логінів і паролів. Легкість ко-
17
Відбір видань до Web of Science Core Collection: еволюція критеріїв
ристування сприяє ефективному використанню установою передплачених
повнотекстових ресурсів.
Перевірити, чи індексується видання в базах, продукованих ClarivateTM,
можна на безкоштовному ресурсі https://mjl.clarivate.com/home, але за
умови реєстрації. Якщо використати ті самі логін і пароль, що й для ре-
єстрації кабінету користувача у Web of Science, можна отримати додаткові
функції. Пошук краще виконувати за номером ISSN, уважно перевіряючи:
де саме проіндексовано видання, в Core Collection чи додаткових індексах
(базах) (рис. 1).
Головною базою на платформі є Web of Science Core Collection (WoS CC).
До 2014 року платформа мала назву Web of Knowledge, а основна база — Web
of Science. Тому і зараз трапляються не дуже коректно прописані нормативні
документи, в яких може бути вказано "кількість статей у Web of Science", а
повинно бути "у Web of Science Core Collection", яка є мультидисциплінарною,
селективною, міжнародною наукометричною базою даних.
Ці визначення говорять нам про те, що в ній проіндексовано роботи з
усіх дисциплін, які опубліковано в якісних виданнях, випущених у будь-якій
країні будь-якою мовою. У серпні 2020 року у WoS CC наявні майже 79 млн
документів 59 мовами, з них 92 % англійською, яка на сьогодні є мовою
наукової комунікації. Необхідно зауважити, що в WoS CC індексується ре-
феративна частина усіх публікацій видання. Унікальною особливістю бази
є те, що у ній завжди індексувалися всі автори, навіть якщо їх було більше
5000, і усі установи, зазначені у статті, точно у тому вигляді, як у публікації.
Це і дає змогу виконувати подальшу оцінку роботи, науковця, установи, те-
матики, країни за отриманими цитуваннями.
Не варто забувати, що традиції цитування в різних галузях різні, тому треба
зважено застосовувати абсолютні показники, які отримуємо для довільної ви-
Рис. 1. Скриншот результатів пошуку в Master Journal List. Видання індексується і у Web
of Science Core Collection, і в інших базах на платформі Web of Science
18
І.О. ТИХОНКОВА
бірки, здійснюючи пошук за ключовими словами, автором, установою, гран-
тодавцем, країною тощо, а саме кількість статей, цитувань, кількість видань,
в яких ці цитування отримані, і ті самі показники без самоцитування. Для ко-
ректної наукометричної оцінки варто застосовувати нормалізовані показники
за даними WoS CC, в аналітичній надбудові InCites, доступ до якої відкрито в
Українському інституті науково-технічної експертизи та інформації.
Після індексації переліку літератури, який має бути поданий англій-
ською або у транслітерованому вигляді (латинкою), відбувається уніфіка-
ція записів. Обмежень за форматом видання або переліку списку літератури
немає, окрім вимоги стосовно відсутності символів, що унеможливлюють
автоматичне розпізнавання, адже база є не лише реферативною, а й науко-
метричною, тож коректний підрахунок усіх цитувань незалежно від їх вихід-
ного формату є дуже важливим. ClarivateTM (раніше Thomson Reuters) завжди
самостійно і ретельно індексував відібрані матеріали, на платформі доступ-
ний пошук у пристатейній літературі, можна легко самостійно визначити,
наскільки відоме конкретне видання науковій спільноті, чи є на нього по-
силання у інших виданнях, індексованих WoS CC. Також можна проаналізу-
вати, у яких виданнях і які автори згадують певне видання, якою є кількість
цитувань одного видання відносно інших у певній галузі.
У WoS CC представлено не лише періодичні видання (журнали), а й мо-
нографії та матеріали найвідоміших конференцій. Оцінка таких видань від-
бувається після виходу монографії або матеріалів конференції, обов’язковою
умовою є наявність рецензування матеріалів. Заявку на індексацію мате-
ріалів конференції треба надсилати на адресу tr.pubrelations-proceedings@
clarivate.com, а монографії — tr.pubrelations-books@clarivate.com.
WoS CC — мультидисциплінарна база, у якій виділено 254 тематичні
категорії за галузями знань. Кожний журнал може одночасно належати до
Рис. 2. Скриншот результатів пошуку в Master Journal List. Перелік категорій науки у Web
of Science Core Collection
19
Відбір видань до Web of Science Core Collection: еволюція критеріїв
кількох категорій, перелік яких можна переглянути за адресою https://mjl.
clarivate.com/help-center, обравши Help Center і відповідну категорію на па-
нелі ліворуч (рис. 2).
У WoS CC чотири індекси цитування. Три спеціалізовані: Science Cita ti on
Index Expanded (SCIE) — природничі та технічні науки (у 2020 році 9393 ви-
дання), Social Sciences Citation Index (SSCI) — суспільні (3498), Art and Hu ma-
ni ties Citation Indeх (AHCI) — гуманітарні науки та мистецтво (1842) та муль-
тидисциплінарний Emerging Source Citation Index (ESCI) (7742 видання). ESCI
було створено у 2015-му, але на сьогодні архіви багатьох видань поглиблено
до 2005 року (для журналів, у яких це було технічно можливо). Журнал може
належати до одного або кількох спеціалізованих індексів (39 видань одно-
часно присутні у трьох індексах) або до ESCI. Останній є "тренувальною ба-
зою" у складі Core Collection.
Імпакт-фактор — показник впливовості видання — визначається лише
для видань, що індексуються у SCIE та/або SSCI [4]. Розраховується як спів-
відношення кількості виявлених у WoS CC цитувань певного року матеріа-
лів визначеного видання, що були опубліковані протягом двох попередніх
років, до кількості статей і оглядів, опублікованих цьому ж виданні за ці два
попередні роки загалом. Переглянути імпакт-фактор можна безпосередньо
на платформі, навівши курсор на назву видання. Якщо це гіперпосилання,
то для видання розраховується ім пакт-фактор, інше означає, що видання
індексується в AHCI або ESCI (рис. 3).
В аналітичній надбудові Journal Citation Reports (JCR) окрім класичного
імпакт-фактора з прозорим розрахунком представлено додаткові показни-
ки: індекс оперативності, п’ятирічний імпакт-фактор, імпакт-фактор без
самоцитування, Eigenfactor, можна дізнатись, з яких країн походять автори,
які видання процитовано у журналі, де його цитують (рис. 4). JCR також
входить до національної передплати в Україні.
Щодо того, "який імпакт-фактор має бути у видання?", то ще раз заува-
жимо, що показник залежить від галузі знань. З 2004 року "імпактним чемпіо-
ном" є CA-A Cancer Journal for Clinicians — цього року йому зовсім трішки не
вистачило, щоб сягнути значення 300. Це не одруківка, майже 300. Причина
у тематиці видання — клінічна онкологія, та кількості публікацій на рік —
2019-го оприлюднено 39 статей, серед яких частина — редакторські приміт-
ки, що не належать до документів, які враховуються в знаменнику формули
імпакт-фактора. Цей факт варто враховувати, визначаючи орієнтовну бажа-
ну кількість публікацій у своєму виданні. Доступ до JCR можливий, якщо
організація створила доступ до своїх ресурсів через proxi або шібболет.
Квартиль — впливовість видання у своїй предметної галузі. У межах
238 категорій знань, для яких розраховується імпакт-фактор, журнали ран-
жують за цим показником. Шкалу у цьому випадку ділять на чотири рівні
частини за значеннями імпакт-фактора, якщо видання потрапляє в першу
чверть — маємо видання першого квартилю. Видання може бути одночас-
но "приписано" до кількох категорій знань, тож у різних категоріях може
20
І.О. ТИХОНКОВА
належати до різних квартилів (рис. 3). Наприклад, журнал Journal of Global
Optimization віднесений до категорій Mathematics, Applied (Q1) і Operations
Research & Management Science (Q3).
Інколи можна почути, що у гуманітарних видань є імпакт-фактор чи
квартить, але вони маленькі. Назва квартиль походить від латинського
слова "чверть", тож є тільки чотири варіанти: Q1, Q2, Q3 та Q4. Для видань,
індексованих тільки у AHCI, імпакт-фактор не розраховують свідомо, зва-
жаючи на традиції цитувань у гуманітарних дисциплінах. Якщо імпакт-
фактора нема, то і квартилю бути не може. АЛЕ. Археологію, наприклад, як
категорію знань знаходимо в AHCI. Чи означає це, що археологи не мають
шансів опуб лікуватись у виданнях з імпакт-фактором? Здійснивши пошук
за терміном *(archaeolog*) знаходимо понад 80 тисяч документів, частина з
яких у виданнях з імпакт-фактором. Переглянувши категорії, до яких вони
належать, знаходимо Антропологію, Еволюційну біологію, Хімію, Мульти-
дисциплінарні науки (до останньої входять зокрема Nature, Science, PNAS).
Зважаючи на застосування в археології різноманітних методів точних наук,
Рис. 3. Скриншот результатів пошуку за темою у Web of Science і інформація про журнал
Journal of Global Optimization. Журнал представлено у двох категоріях науки в першому і
третьому квартилі
Рис. 4. Скриншот основних показників журналу CA-A Cancer Journal for Clinicians із Journal
Citation Reports
21
Відбір видань до Web of Science Core Collection: еволюція критеріїв
зокрема для радіовуглецевого датування, визначення складу викопних реш-
ток, поширення певних видів тварин чи рослин, археологи можуть публі-
кувати власні результати у виданнях з імпакт-фактором спільно з палеозоо-
логами чи ботаніками у зоологічних або ботанічних виданнях. Перегля-
нувши публікації Інституту археології НАН України та зробивши пошук за
назвою установи, знаходимо, що він має чотири статті в PNAS і по одній
у Nature та Science, а перелік видань, де опубліковано праці співробітників
установи, не складається з суто археологічних.
Аналіз журналів відповідної предметної галузі може допомогти сфор-
мувати стратегію розвитку видання, визначити теми, яким варто приділяти
увагу, і знай ти науковців, яких варто залучити як авторів, рецензентів, чле-
нів редколегії.
Формула імпакт-фактора достатньо проста, але за відсутності інформації
про статті та цитування розрахувати показник неможливо, тому будьте уваж-
ні, побачивши пропозицію розрахувати глобальний, космічний або міжна-
родний імпакт-фактор. Демонстрація на сайті видання метрик, що уводять в
оману читачів, буде унеможливлювати входження видання до наукометрич-
них баз з метою індексації.
Індекс Гірша (h-index), запропонований 2005 року фізиком Хорхе Хір-
шем для визначення впливовості науковця, поєднує статті та цитування
[5]: це кількість статей n, проциттована не менше n разів. Тобто, якщо у
науковця є сім статей, кожна з яких процитована не менше семи разів, то
h-index дорівнює 7. Отже, цей показник може бути лише цілим числом і ви-
словлювання "у мене індекс Гірша 6,5" можуть виказувати нерозуміння суті
такого показника. Нині його застосовують і для журналів, без урахування
віку видання, тематики, галузі знань, часто беручи за основу для розрахунку
відомості з Google Scholar. Останнє є не дуже коректним, адже окрім проб-
лем, пов’язаних загалом із вмістом цієї бази, у ній не вирішена проблема
множинного зарахування одного і того ж цитування. Вона виникає через те,
що гугл-роботи зараховують резюме різними мовами однієї статті як різні
тексти. Тому фахівці не од но разово говорили про недоцільність створення
профілю журналу в Google Scholar хоча б через обмеження кількості доку-
ментів, які можна буде додати, але журнали витрачають час на цю роботу,
замість того, щоб перевірити власний сайт на можливість коректної індек-
сації пошуковими системами.
Історичний відступ та критерії якості видання. Цього року виповнилося
355 років безперервного виходу наукового журналу Philosophical Transactions
of the Royal Society. Переглядаючи оцифровані архіви цього видання, отри-
муємо можливість простежити еволюцію наукових публікацій, формуван-
ня традицій академічного письма, наукової комунікації. В XIX столітті ви-
дання розділилося на дві серії Philosophical Transactions of the Royal Society
A-Mathematical Physical and Engineering Sciences, категорія Multidisciplinary
studies, IF 3,275, Q2 та Philosophical Transactions of the Royal Society B-Biological
Sciences, категорія Biology Q1. Обидва журнали виходять 26 разів на рік і є
22
І.О. ТИХОНКОВА
гібридними виданнями: автори за бажанням можуть обрати, чи буде їхня
стаття у відкритому доступі. У такому випадку автори мають оплатити вне-
сок за публікацію, або, обравши після рецензування і затвердження номера
традиційну модель (без відкритого доступу), внесок не платять.
Можна сказати що Philosophical Transactions of the Royal Society був пер-
шим рецензованим виданням, оскільки роботи відбирав до друку його за-
сновник — дипломат, учений, секретар Royal Society Генрі Ольденбург (Henry
Oldenburg). Пізніше з’явилися інші формати рецензування, воно стало необхід-
ним елементом наукової комунікації [6]. Усім публікаціям згаданого видання з
1665 року надано цифровий ідентифікатор doi [7], що дає читачам змогу легко
знаходити будь-яку роботу, зокрема найпершу, просто зайшовши за посилан-
ням https://doi.org/10.1098/rstl.1665.0002. У цій статті викладено мету журна-
лу: "Беручи до уваги, що немає нічого необхіднішого для сприяння вдосконаленню
розгляду філософських питань за спілкування з тими, хто застосовують свої до-
слідження та зусилля таким чином і до таких речей, які виявили чи застосували
на практиці інші. Тому вважається придатним використовувати пресу як най-
правильніший спосіб задоволення тих, хто займається такими дослідженнями, і
насолоджується розвитком навчання та вигідними відкриттями" [8]. Вона не
втратила актуальності: журнали і сьогодні є майданчиком, де визначена нау-
кова спільнота обмінюється досвідом і презентує власні результати.
Для успішного функціонування видання необхідні автори, рецензенти,
редколегія і конкуренція. Збільшення кількості науковців, розвиток науки
та науково-технічний прогрес спричинили стрімке зростання кількості нау-
кових видань. До середини XIX століття існувало близько 1000 журналів,
нині нараховується біля 100 тисяч [9, 10]. До причин збільшення у повоєнні
часи та уповільнення росту цієї кількості у 1970-ті рр. Мабе [11] відносить
сподівання суспільства і держав, що наука може швидко вирішити всі проб-
леми людства, і певне розчарування згодом, адже дива не стаються наче
за помахом чарівної палички: наукові розробки потребують часу і коштів.
Зменшення фінансування науки призводить до зменшення кількості дослід-
жень, публікацій і видань.
У другій половині XІX століття з’явились реферативні видання, які аку-
мулювали інформацію за певними темами, оскільки науковець вже не встигав
опрацювати всі джерела, що виходять у світі. 1955 року вийшла стаття Юджи-
на Гарфілда [12], де він запропонував вирішення проблеми інформаційної
кризи, тобто браку часу на опрацювання наукової інформації. Стаття обґрун-
тувала появу індексів наукового цитування та бази Web of Science. Спираючись
на емпіричний закон Семюеля Бредфорда [13], за яким розподіл інформації
за певною темою у виданнях не є рівномірним, і наслідок цього, відомий як
принцип Паретто (80 % інформації можна знайти у 20 % видань), Гарфілд для
створення індексів цитування основне завдання вбачав у тому, як відібрати ці
20 %. Поступово шліфувалися критерії відбору, враховувалось значення отри-
маних цитувань. Незмінним донині залишається те, що відбором видань зай-
маються штатні працівники компанії ClarivateTM, обов’язковими умовами є
23
Відбір видань до Web of Science Core Collection: еволюція критеріїв
відсутність конфлікту інтересів, володіння мовами та обізнаність із предметом
певної галузі науки (детальніше див.: https://clarivate.com/webofsciencegroup/
solutions/editorial/). 2019 року чотири основні критерії уточнили і розширили
до 28, з яких 24 є критеріями якості, решта чотири — критеріями впливу.
Процедура відбору видання до Web of Science Core Collection. Оцінювання
видання і подальша індексація у Web of Science є безкоштовними. Наукове
видання, незалежно від тематики, видавця, бізнес-моделі, віку, може спро-
бувати пройти процедуру відбору (рис. 5), яку разом з критеріями описано
на сайті компанії https://clarivate.com/webofsciencegroup/journal-evaluation-
process-and-selection-criteria/. Отже, якщо видання: 1) є рецензованим;
2) має ISSN; 3) має реферативну інформацію (метадані — назва роботи,
відомості про авторів, анотація, ключові слова) англійською мовою; 4) на-
водить пристатейні списки літератури англійською мовою або у трансліте-
рованому вигляді (латиницею), то представник видавця може подати заявку
на оцінювання. Онлайн форма заявки доступна на сторінці Master Journal
List (https://mjl.clarivate.com/wos-journal-submission/wos-journal-submission.
html). Перед поданням заявки варто переконатися, що видання ще не ін-
дексується, а повні тексти будуть доступні редакційній колегії ClarivateTM.
В анкеті 39 простих пунктів: назва, ISSN, URL, головний редактор, краї-
на видання журналу та видавця, назва видавця, його адреса, рік заснування
видання, періодичність, кількість статей і оглядів у минулому календарному
році, останній том / номер, бізнес-модель, дані про співзасновників, відо-
мості про те, кому належать права на публікацію, назви тематичних катего-
рій журналу (до трьох), інформація про упровадження політики публікацій-
ної етики та рецензування, засобів перевірки на плагіат, про наявність doi,
наскрізної нумерації, номери статей, а також про те, яким чином фахівці
Clarivate можуть отримати доступ до повних текстів, мови публікації, кон-
тактні дані редколегії, видавця і особи, яка заповнила анкету.
Рис. 5. Cхема відбору матеріалів у
Web of Science Core Collection (з мар-
кетингових матеріалів ClarivateTM)
24
І.О. ТИХОНКОВА
Зважаючи на достатньо часті спроби авторів опублікувати власні роботи
або їхні частини повторно, а інколи і чужі, вже опубліковані дані, під своїм
іменем, журнали мають подбати про перевірку документів, що подаються
до друку, на плагіат. Для вибору програми варто зважати на мову оприлюд-
нення видання, на те, яку базу (масив) документів буде використовувати
обрана програма, якими мовами і з яких джерел можуть бути запозичення,
переконатися, що випадки плагіату у вигляді перекладених фрагментів та-
кож будуть зафіксовані. Інколи варто перевіряти тексти двічі: на етапі, коли
стаття подана до видання, і після рецензування, коли її готують до друку,
щоб убезпечити видання від публікації з множинної розсилки, яку подеко-
ли практикують автори.
Процедура відбору видання для індексування в базі складається з трьох
етапів: первинна перевірка, редакторська перевірка та редакторська оцін-
ка (рис. 6).
1. Первинна перевірка визначає: назву видання, яка має бути вказана у
кожній статті, в номері, на сайті, ISSN, URL; визначає наявність друкованої
і онлайн версій (за наявності версії онлайн перевага надається саме їй), ви-
давця з поштовою адресою, контактні дані; чіткість політики рецензування:
друкування оригінальних статей і зовнішнє рецензування є обов’язковими
умовами; можливість доступу до повного тексту (якщо видання існує за
традиційною моделлю, в анкеті треба вказати, як буде відкритий доступ
фахівцям для оцінювання). Якщо чогось з названого виданню бракує, від
фахівців бази на адресу контактної особи, яка заповнювала анкету, надхо-
дить лист із зауваженнями, і за умови виправлення недоліків оцінювання
видання переходить до другого етапу.
2. Редакторська перевірка, під час якої оцінюють технічні і наукові кри-
терії: наявність змістовного резюме з чітким зазначенням місць роботи ав-
Рис. 6. Критерії і процедура відбору видання до Web of Science Core Collection (з матеріалів
редколегії Clarivate)
25
Відбір видань до Web of Science Core Collection: еволюція критеріїв
торів англійською, списків літератури англійською або в транслітерованому
вигляді, функціональність сайта та формат видання, стабільність заявленої
періодичності, наявність політики щодо публікаційної етики (якщо видання
дотримується вимог і принципів WAM E , COPE, Declaration of Helsinki тощо,
їхній повний текст має бути наведений на сайті із посиланнями на першо-
джерела), відповідність наукового змісту видання його вказаному виду (ви-
дання з великою кількістю матеріалів конференцій мають бути подані до
індексації саме як матеріали конференцій, а не як журнали), мову публікації
(відповідність академічному стилю) та наявність даних про місце роботи і
країни афіліації членів редколегії. Так само, як і на першому етапі, у разі
невідповідності критеріям від бази надходить лист про це, а після усунення
недоліків фахівці переходять до третього етапу оцінювання.
3. Редакторське оцінювання починається після встановлення факту, що
видання не порушує періодичність виходу. Відстежується щонайменше три
номери після надходження заявки. Затримка виходу, значні коливання у
об’ємі видання або відсутність сталого потоку статей (для електронних ви-
дань) можуть бути ознакою або відсутності уваги до журналу авторів (коли
кожний черговий номер виходить по факту набору статей), або про недо-
статньо ретельне рецензування, коли видання друкує все, що отримує. Ці-
кавим показником є відсоток відхилених виданням статей, але для україн-
ських видань складно об’єктивно його визначити: іноді автори не подають
статті в хороші видання, пояснюючи це тим, що "там незалежне рецензу-
вання", "минулого разу мені написали зауваження, у мене нема часу їх ви-
правляти", "мені порадили журнал, де можна разом зі статтею надіслати
рецензію", "якщо в складі авторів є доктор наук, то рецензія непотрібна"
[6]. Далі оцінюють склад редколегії, чи всі залучені є фахівцями з тематики
видання, чи мають власні публікації у визнаних виданнях. На цьому етапі
дуже допомагає, якщо на сторінці журналу, де наведено склад редколегії,
є посилання на авторські профілі її членів — ORCID [14] та/або Publons/
ResearcherID [6]. Вказані профілі є безкоштовними і дають змогу предста-
вити та ідентифікувати всі публікації науковця, навіть за зміни прізвища чи
різних варіантів його написання. Також Publons/ResearcherID дає змогу ви-
значити рівень цитування для тих робіт, що індексуються у WoS CC. Якість
рецензування можна опосередковано визначити за опублікованими робо-
тами, наприклад наявність в англомовному резюме прямої транслітерації
назв хімічних сполук вказує, що було застосовано гугл-перекладач, тобто
роботу не бачили ні рецензенти, ні редактори чи коректори. Використання
некоректної статистики чи неадекватних поставленій меті методів, список
літератури без посилань на сучасні джерела також свідчать про відсутність
або низьку якість рецензування.
Ресурс Publons є безкоштовним для науковців, але пропонує платні по-
слуги для видань. Publons review recognition service та Publons review con nect
можуть допомогти журналу знаходити фахових рецензентів і демонстру-
вати, за бажанням, процес рецензування, завантажуючи рецензії. Нещо-
26
І.О. ТИХОНКОВА
давно відбулася тісніша інтеграція Web of Science і Publons, завдяки чому зі
сторінки резюме статті у WoS CC, якщо видання індексується цією базою
та бере участь у Pub lons Transparent Peer Review program, можна перейти до
Publons і побачити рецензії, відповіді на них авторів, думку редакційної ко-
легії (рис. 7).
Рис. 7. Скриншот Web of Science Core Collection: публікація бере участь Publons Trans pa rent
Peer Review program, фрагмент записів про цикли рецензування у Publons
Рис. 8. Скриншот пошуку у пристатейній літературі Web of Science Core Collection зі старо-
го інтерфейсу. Поява цієї функції у новому очікується у І кв. 2021 року
27
Відбір видань до Web of Science Core Collection: еволюція критеріїв
Якщо журнал надсилає рецензентові так званий лист подяки за надану
рецензію, то переславши її на reviews@publons.com науковець-рецензент
може додати її до свого профілю у Publons (детальніше див.: https://publons.
freshdesk.com/support/solutions/articles/12000032892-how-do-i-find-and-
add-old-reviews-).
Важливою характеристикою є відповідність змісту опублікованих ста-
тей тематичним категоріям видання. Відомості про грантову підтримку вка-
зують, що тематика і доцільність описуваних досліджень вже були оцінені,
крім того це підтверджує актуальність і зацікавленість у них спільноти. На-
водити відомості про надану підтримку потрібно у форматі, придатному для
чіткої ідентифікації відповідного гранту: наприклад, this work was supported
by "Founder", "Grant number". Відповідність етичним стандартам науко-
вої спільноти — це не тільки свідчення про обізнаність редколегії з цими
принципами, а й про наявність важелів, що допомагають дотримуватись їх.
Правила COPE (Committee on Publication Ethics https://publicationethics.org/) є
інструментом ухвалення зважених рішень щодо етичності дії учасників пуб-
лікаційного процесу у складних випадках, зокрема у разі повторного вико-
ристання власних матеріалів чи плагіату. Якщо у комісії виникає підозра у
невідповідності поданих даних, вона може затребувати докази дотримання
заявленим стандартам.
Аналіз географії авторів (їхньої афіліації) демонструє зацікавленість
міжнародної спільноти у тематиці журналу, характеризує роботу редколе-
гії та редакції із залучення авторів, усебічність розгляду проблеми. Навіть у
здавалося б вузьких темах, як, дослідження культури Майя, може бути, що
фахівці живуть і працюють далеко від основний пам’яток цієї культури, але
їхні дослідження можуть стати окрасою спеціалізованого видання. Цитова-
ність видання вказує на інтерес до нього наукової спільноти. Зрозуміло, що
найпростішим способом піднести рівень цитування може бути стимулю-
вання (спонукання) до цього авторів. Це є черговим підтвердженням закону
Гудхарда, за яким будь-який показник, що стає мірою оцінювання, втрачає
якості коректного показника. Тому підвищений порівняно з іншими видан-
нями певної сфери рівень самоцитування свідчитиме саме про добровільне-
примусове цитування і стане на заваді журналу бути відібраним базою для
індексування. Більше того, виявлення фактів "накручування" цитування є
причиною виключення видань з WoS CC.
Якщо видання відповідає описаним 24 критеріям якості, його можуть
почати індексувати у ESCI. Але одночасно відбувається оцінювання видання
і за чотирма критеріями впливу (рис. 1), тож за умови відповідності цим кри-
теріям видання може бути одразу включено до спеціалізованих індексів.
Порівняльний аналіз цитування. Зважаючи на різні традиції цитування
у різних галузях знань, фахівці порівнюють наявні цитування журналу-
претендента з аналогічним показником видань цієї галузі, що індексуються
в WoS CC. Визначити цитованість журналу його видавець може самостійно.
В інтерфейсі 2020 року для цього потрібно обрати Пошук у пристатейній
28
І.О. ТИХОНКОВА
літературі (рис. 8) в полі Cited work; використовуючи символи скорочення та
заміни, вказати назву видання; отримати результати; повторити процедуру
з іншими варіаціями або транслітерації назви; поєднати результати пошуку,
які зберігаються в Search History за допомогою оператора OR; оцінити отри-
мані дані: скільки процитовано, в яких виданнях, якими авторами. Отри-
мані результати дають підстави продумати можливі заходи для збільшення
кількості коректних цитувань, зокрема підвищення видимості журналу із
застосуванням авторських профілів Publons, ORCID, ResearchGate тощо.
Аналіз цитувань авторів та членів редколегії можна здійснити у Web of
Science Core Collection, знайшовши публікації за ідентифікаторами Re sear-
cherID та ORCID або за прізвищем. Останній варіант є менш привабливим,
оскільки неминучі втрати показників пов’язані з можливістю різного транс-
літерування прізвищ та імен чи з некоректним урахуванням робіт осіб з од-
наковим прізвищем. Тому перевірені авторські профілі є важливим джере-
лом інформації для науковців і працівників видань.
Значущість змісту визначають за допомогою порівняльного аналізу з
наявними у базі виданнями, тому журнали з унікальною вузькою спеціалі-
зацією мають більше шансів увійти до бази.
Отже, алгоритм подачі видання до розгляду з метою включення до нау-
кометричної бази Web of Science Core Collection є таким: переглянути критерії
якості і за відповідності видання цим критеріям заповнити онлайн форму —
подати анкету видання до розгляду; продовжувати своєчасно видавати жур-
нал. Якщо після виходу чотирьох-п’яти номерів після подання анкети пові-
домлення від бази не надійшло, можна дізнатись про перебіг відбору, запов-
нивши форму за адресою https://mjl.clarivate.com/wos-journal-submission/
wos-journal-evaluation-status-request.html?1.
Післямова. Якісне видання — це сумлінна щоденна праця авторів, ре-
цензентів, членів редакційної колегії. Окрім наукової складової важливим
є технічний стан видання, зокрема, чи застосовано системи менеджмен-
ту журналу OJS, ScholarOne або інші, які допомагають розвивати видання
швидше і з меншими часовими витратами. Чи отримує видання doi, чи
бере участь у Reference linking, подає в метаданих списки літератури, іден-
тифікатори авторів ORCID, інформацію про грантодавців та номери гран-
тів, резюме статей. Перевірити, які метадані додано до Crossref можна за
посиланням https://www.crossref.org/members/prep/ і, за необхідності, без-
коштовно оновити їх.
Стратегії розвитку видання та практики, що можуть бути застосовані
для цього, щороку обговорювались під час науково-практичної конферен-
ції "Нау кова періодика: традиції та інновації", організатором якої є Ви-
давничий дім "Академперіодика" НАН України. На жаль, цього року через
пандемію організатори змушені були відтермінувати захід. Сподіваюсь,
що невдовзі ми знову матимемо можливість живого спілкування з колега-
ми, а доти рекомендую ознайомитися з оприлюдненими раніше роботами
з цієї тематики [15—20].
29
Відбір видань до Web of Science Core Collection: еволюція критеріїв
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Тихонкова І.О. Критерії та процедура відбору журналів до Web of Science Core Col lec-
tion. Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 14. Київ, 2017. С. 93—
105. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.337.093
2. Тихонкова І.О. Наукова періодика України у дзеркалі Web of Science. Наука Украї-
ни у світовому інформаційному просторі. Вип. 13. Київ, 2016. С. 31—39. https://doi.
org/10.15407/akademperiodyka.321.031
3. Акоев М.А., Маркусова В.А., Москалева О.В., Писляков В.В. Руководство по науко-
метрии: индикаторы развития науки и технологии. Екатеринбург: ИПЦ, 2014. 250 с.
https://doi.org/10.15826/B978-5-7996-1352-5.0000
4. Garfield E. The history and meaning of the journal Impact Factor. Journal of the Ame ri can
Medical Association (JAMA). 2006. 293. P. 90—93. https://doi.org/10.1001/jama.295.1.90
5. Hirsch J.E. An index to quantify an individual’s scientific research output. Proceedings of
the Na tio nal Academy of Sciences. 2005. 102, 46. P. 16569—16572. https://doi.org/10.1073/
pnas.0507655102
6. Тихонкова І.О. Рецензування — наріжний камінь наукової комунікації. Наука Украї-
ни у світовому інформаційному просторі. Вип. 16. Київ, 2019. С. 85—93. https://doi.
org/10.15407/akademperiodyka.391.085
7. Тихонкова И.А. DOI (digital object identifier) — обязательный элемент современного
научного издания. Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 8. Київ,
2013. C. 68—75.
8. An introduction to this tract. Phil. Trans. R. Soc. 1665. 1, 1. P. 1—2. https://doi.org/10.1098/
rstl.1665.0002
9. De Solla Price D. Little Science, Big Science and Beyond. Columbia University press, NY,
1986. 301 p.
10. Налимов В.В., Мульченко З.М. Наукометрия. Изучение развития науки как инфор-
мационного процесса. Москва: Наука, 1969. 192 с.
11. Mabe M. Amin M: Growth dynamics of journals. Scientometrics. 2001, Vol. 51, No. 1.
P. 147—162. https://doi.org/10.1023/A:1010520913124
12. Garfield E. Citation indexes for science: a new dimension in documentation through as so ci ati on
of ideas. Science. 1955. 122, 3159. P. 108—111. https://doi.org/10.1126/science.122.3159.108
13. Bradford S.C. Sources of information on specific subjects. Engineering: An illustrated weekly
journal. 1934. 137, 3550. P. 85—86; reprinted in Journal of Information Science. 1985. 10.
P. 176—180. https://doi.org/10.1023/A:1005678707987
14. Haak, L.L., Fenner, M., Paglione, L., Pentz, E., Ratner, H. ORCID: a system to un iqu ely iden-
ti fy researchers. Learned Publishing. 2012. 25, 4. P. 259—264. https://doi.org/10.1087/20120404
15. Харченко В.О. Проблеми інтеграції української наукової періодики в міжнародну спіль-
ноту. Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 6. Київ, 2012. С. 68—70.
16. Радченко А.І. Лезо Оккама: як врятувати вітчизняну наукову періодику. Наука Украї-
ни у світовому інформаційному просторі. Вип. 13. Київ, 2016. С. 22—30. https://doi.
org/10.15407/akademperiodyka.321.022
17. Вакаренко О.Г. Сучасний науковий журнал: українські реалії. Наука України у світо-
вому інформаційному просторі. Вип. 16. Київ, 2019. С. 9—19. https://doi.org/10.15407/
akademperiodyka.391.009
18. Радченко А.І. Науковий журнал як комплексна система. Наука України у світово-
му інформаційному просторі. Вип. 16. Київ, 2019. С. 26—36. https://doi.org/10.15407/
akademperiodyka.391.026
19. Смертенко П.С., Солнцев В.С. Механізм захоплення інформаційного ринку науко-
вим журналом. Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 16. Київ,
2019. С. 37—45. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.391.037
20. Тихонкова І.О Стратегія розвитку наукового видання. Наука України у світовому інформа-
ційному просторі. Вип. 15. 2018. С. 16—27. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.372.016
30
І.О. ТИХОНКОВА
REFERENCES
1. Tykhonkova I.O. Criteria and journals selection process to the Web of Science Core Collec-
tion. Science of Ukraine in the Global Information Space. Kyiv, 2017. 14: 93-105. https://doi.
org/10.15407/akademperiodyka.337.093 [in Ukraine].
2. Tykhonkova I.O. Ukrainian journals in the web of science. Science of Ukraine in the Global Informa-
tion Space. Kyiv, 2016. 13: 31-39. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.321.031 [in Ukraine].
3. Akoev M., Markusova V., Moskaleva O., Pislyakov V. Handbook for Scientometrics: Indica-
tors of science and technology development. 2014. 250 p. https://doi.org/10.15826/B978-5-
7996-1352-5.0000 [in Russian].
4. Garfield E. The history and meaning of the journal Impact Factor. Journal of the American-
Medical Association (JAMA). 2006. 293: 90-93. https://doi.org/10.1001/jama.295.1.90
5. Hirsch J.E. An index to quantify an individual’s scientific research output. Proceedings of the Na tio-
nal Academy of Sciences. 2005. 102 (46): 16569-16572. https://doi.org/10.1073/pnas.0507655102
6. Tykhonkova I.O. Peer review is the cornerstone of scientific communication. Publons is an instru-
ment for scientists, journal managers and administrators. Science of Ukraine in the Global Information
Space. Kyiv, 2019. 16: 85-93. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.391.085 [in Ukraine].
7. Tikhonkova I.A. DOI (digital object identifier) is an obligatory element of a modern scien-
tific publication. Science of Ukraine in the Global Information Space. Kyiv, 2013. 8: 68-75.
8. An introduction to this tract. Phil. Trans. R. Soc. 1665. 1(1): 1-2. https://doi.org/10.1098/
rstl.1665.0002
9. De Solla Price D. Little Science, Big Science and Beyond. Columbia University press, NY,
1986. 301 p.
10. Nalimov V.V., Mulchenko Z.M. Scientometrics. Study of the development of science as an
information process. Moscow: Nauka, 1969.192 p. [in Russian].
11. Mabe M. Amin M: Growth dynamics of journals. Scientometrics. 2001. 51(1): 147-162.
https://doi.org/10.1023/A:1010520913124
12. Garfield E. Citation indexes for science: a new dimension in documentation through associa-
tion of ideas. Science. 1955. 122(3159): 108-111. https://doi.org/10.1126/science.122.3159.108
13. Bradford S.C. Sources of information on specific subjects. Engineering: An illustrated weekly
journal. 1934. 137(3550): 85-86; reprinted in Journal of Information Science. 1985. 10: 176-
180. https://doi.org/10.1023/A:1005678707987
14. Haak, L.L., Fenner, M., Paglione, L., Pentz, E., Ratner, H. ORCID: a system to uniquely iden
tify researchers. Learned Publishing. 2012. 25(4): 259-264. https://doi.org/10.1087/20120404
15. Kharchenko V.O. Problems of integration of Ukrainian scientific periodicals into the international
community. Science of Ukraine in the Global Information Space. Kyiv, 2012. 6: 68-70 [in Ukraine].
16. Radchenko A.I. Occam’s blade: how to save the national scientific periodicals. Science of
Ukraine in the Global Information Space. Kyiv, 2016. 13: 22-30. https://doi.org/10.15407/
akademperiodyka.321.022 [in Ukraine].
17. Vakarenko O.G. Modern scientific journal: Ukrainian realities. Science of Ukraine in the Glo bal
Information Space. Kyiv, 2019. 16: 9-19. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.391.009
[in Ukraine].
18. Radchenko A.I. Journal as a complex system. Science of Ukraine in the Global Information Spa-
ce. Kyiv, 2019. 16: 26-36. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.391.026 [in Ukraine].
19. Smertenko P.S., Solntsev V.S. Catch mechanism of the information market by scientific jour-
nal. Science of Ukraine in the Global Information Space. Kyiv, 2019. 16: 37-45. https://doi.
org/10.15407/akademperiodyka.391.037 [in Ukraine].
20. Tykhonkova I.O. Strategy of development of a scientific publication. Science of Ukraine in the Glob-
al Information Space. Kyiv, 2018. 15: 16-27. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.372.016
[in Ukraine].
Відбір видань до Web of Science Core Collection: еволюція критеріїв
I.O. Tykhonkova, PhD (Biol.),
Senior Researcher
of the Institute of Molecular Biology and Genetics of the NAS of Ukraine,
Editor-in-Chief of Biopolymers and Cell,
Customer education specialist of Clarivate
E-mail: iryna.tykhonkova@clarivate.com
https://orcid.org/0000-0003-1115-3742
WEB OF SCIENCE JOURNAL EVALUATION PROCESS:
EVOLUTION OF CRITERIA
The Web of Science Core Collection is a highly selective, abstract-indexed scientometric database,
which currently includes more than 21 thousand scientific journals of all specialties published in
110 countries. The database contains three specialized indexes: Science Citation Index Expanded
(SCIE), Social Sciences Citation Index (SSCI), Art and Humanities Citation Index (AHCI) and
a multidisciplinary Emerging Source Citation Index (ESCI). Today there are 15 Ukrainian jour-
nals included in the SCIE and 68 in the ESCI. Unfortunately, since 2015, no Ukrainian journals
have moved from ESCI to specialized indexes; moreover, several Ukrainian journals were excluded
for publishing ethics violations. In 2019, the criteria of journal evaluation were updated/clarified.
Today there are 28 criteria; 24 of them (quality criteria) are a prerequisite for inclusion into the
ESCI. Journals applying to specialized indexes are evaluated according to four additional criteria
of influence. The evaluation is carried out by the Clarivate Editorial Board consisting of company
employees, who, in addition to professional skills, do not have any conflicts of interest. To initiate
the journal evaluation process, the publisher fills out an online form and continues to publish the
journal in a timely manner. Evaluation and subsequent indexing of the journal in the Web of Sci-
ence Core Collection is a free procedure and the criteria are presented in the article.
Keywords: Web of Science Core Collection, scientometric database, scientific journal, selection
criteria, citation, doi, ORCID, Publons.