Conference PaperPDF Available

Decision making criteria in the branch of health care

Authors:

Abstract

It is important for decision makers to measure gains and costs in the same units applying the known principle «Who canʼt measure cannot manage». Since project costs are usually measured in monetary terms, it makes sense to measure all gains in monetary terms as well. Different approaches to economic assessment of health status compare the benefits from a medical intervention with the costs of that intervention. Gains from intervention can be measured in physical units on a one-dimensional scale, monetary units, units of cardinal utility function, reflecting the multidimensional concept of health via the scalar index or key performance indicator. Nowadays multiple dimensions mentioned are gradually developing into big data for each node and link of the health care grid.
УДК 519.8
В.М.Горбачук, д.ф.-м.н., с.н.с., С.-Б.Сулейманов, магістр, Л.О.Батіг, магістр
Критерії прийняття рішень в галузі охороні здоровʼя
В умовах пандемії нових біозагроз питання управління та адміністрування в сфері послуг
охорони здоровʼя потребують перегляду. Зосередимося на втручаннях, чиї витрати і виграші не
впливають на інші втручання. Індексом порівняння є середнє відношення ефективності витрат (av-
erage cost-effectiveness ratio, ACER). Якщо ефективність вимірювати тривалістю життя, то
життя подовження тіу тривалос виграш
одиницяхгрошових у витрати
ACER
.
Коли втручання є взаємовиключними, то вищі витрати можуть давати додаткові виграші
проекту (втручання) A відносно базового (найближчого за ефективністю) проекту B відношення
додаткової ефективності витрат (incremental cost-effectiveness ratio, ICER) [1]
одиницяхх натуральни в виграші додаткові
витрати додаткові
AB
ICER
.
Припустимо, деякий стан вражає 100 пацієнтів, які можуть бути проліковані трьома
взаємовиключними медичними втручаннями A, B, C: втручання A для 100 пацієнтів сумарно
коштують 300 тис. євро і подовжують життя кожного пацієнта в середньому на 0,3 року (100
пацієнтів сумарно на 30 років); втручання B коштують 500 тис. євро і подовжують життя 100
пацієнтів сумарно на 40 років; втручання C коштують 600 тис. євро і подовжують життя 100
пацієнтів сумарно на 50 років. Нехай всі втручання допускають пропорційне масштабування:
наприклад, лікування одного пацієнта за допомогою втручання C коштує 6 тис. євро і подовжує
його життя на 0,5 року. Оскільки
10
30
300
A
ACER
12
50
600
C
ACER
5,12
40
500
B
ACER
, (1)
то для втручання A найближчим за ефективністю втручанням є відсутність O будь-якого втручання
з нульовими витратами. Тоді
10
030 0300
AAO ACERICER
,
.
Звідси видно, що для втручання B показник ACER завищує економічну ефективність
порівняно з показником ICER: базове втручання A дає 75% виграшу у тривалості подовження
життя відносно втручання B за рахунок 60% витрат відносно втручання B. Оскільки
BACB ICERICER
2010
4050 500600
, (2)
то втручання B домінується втручанням C або A. Оскільки втручання C є дорожчим, ніж B, то за
нерівності (2) говорять, що B розширено домінується втручанням C [2]. Нарешті,
15
CA
ICER
.
Нехай бюджет на лікування 100 пацієнтів становить 330 тис. євро. Лікування 85 пацієнтів
через втручання A потребує
255853
тис. євро, а на решту
75255330
тис. євро можна
лікувати 15 пацієнтів через втручання B; сумарне подовження життя становитиме
5,3165,254,0153,085
років. Якщо ж лікувати 90 пацієнтів через втручання A і 10
пацієнтів через втручання C, то сумарні витрати дорівнюватимуть
330106903
тис. євро, а
сумарне подовження життя становитиме
325,0103,090
роки. Тому втручання B справді
домінується втручанням C або A, що підтверджується також нерівностями (1).
Зазначимо, що значення ACER для незалежних втручань можна вважати значенням ICER
відносно базового втручання O. Таким чином, всі втручання можна класифікувати за їхніми
величинами ACER або ICER. Можна враховувати взаємозалежності між виграшами і витратами
втручань, визначаючи комбінації втручань як нові складні втручання.
Література
1. Weinstein M. Decision rules for incremental cost-effectiveness analysis. The Elgar companion to
health economics. A.M.Jones (ed.) Cheltenham: Edward Elgar, 2006. P. 469478.
2. Weinstein M. Principles of cost-effective resource allocation in health care organizations. Interna-
tional journal of technology assessment in health care, 1990, V. 6, № 1. P. 93–103.
ResearchGate has not been able to resolve any citations for this publication.
ResearchGate has not been able to resolve any references for this publication.