Conference PaperPDF Available

Перспективи розвитку фахової передвищої освіти в умовах діджиталізації

Authors:
  • Private institution of higher education «Kamyanets-Podilsky tax institute»

Abstract

Всесвітня пандемія COVID-19 вносить зміни у всі соціально-економічні сфери життя людей і компаній, а також в освіту. Освіта в Україні, яка в основному базувалася на режимі offline, раптово перейшла в режим online, при цьому одразу стало видно всі основні проблеми освітян та можливості як окремого закладу освіти, так і викладача. Сучасному суспільству потрібна масова якісна освіта, яка спроможна забезпечити зрослі вимоги до споживача та виробника матеріальних і духовних благ. Виконати соціальне замовлення суспільства через збільшення асигнувань на освіту, збільшення кількості закладів освіти та іншими традиційними способами не в змозі навіть заможні країни. Тому поява дистанційної освіти не випадкова, це закономірний етап розвитку та адаптації освіти до сучасних умов.
30
4) продовжувати роботу з обґрунтування доцільності
створення в структурі МОН підрозділу фахової передвищої
освіти, який матиме ресурсні можливості для супроводу і
моніторингу процесу імплементації.
Вказані кроки дозволять спрямувати процес імплемента-
ції Закону у конструктивному напрямку, коли на перший план
вийдуть процедури, фаховий моніторинг, реагування і своєчасне
коригування планів.
УДК 37.062.3
Горіховський М.В., канд. екон. наук, викладач
Відокремленого структурного підрозділу «Коледж економіки,
права та інформаційних технологій» Кам’янець-Подільського
податкового інституту
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ
ОСВІТИ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ
Всесвітня пандемія COVID-19 вносить зміни у всі
соціально-економічні сфери життя людей і компаній, а також в
освіту. Освіта в Україні, яка в основному базувалася на режимі
offline, раптово перейшла в режим online, при цьому одразу
стало видно всі основні проблеми освітян та можливості як
окремого закладу освіти, так і викладача.
Сучасному суспільству потрібна масова якісна освіта, яка
спроможна забезпечити зрослі вимоги до споживача та
виробника матеріальних і духовних благ. Виконати соціальне
замовлення суспільства через збільшення асигнувань на освіту,
збільшення кількості закладів освіти та іншими традиційними
способами не в змозі навіть заможні країни. Тому поява
дистанційної освіти не випадкова, це закономірний етап
розвитку та адаптації освіти до сучасних умов *1+.
Питання «бути чи не бути» дистанційній освіті вже не є
актуальним. У всьому світі дистанційна освіта існує, займає своє
соціально значуще місце в освітній сфері. У кінці 1997 року в
31
107 країнах діяло близько 1000 навчальних закладів дистанцій-
ного типу. Кількість тих, хто здобув вищу освіту в системі
дистанційної освіти, в 1997 р. становила близько 50 млн осіб, у
2000 р. 90 млн, за прогнозами, у 2023 р. становитиме
120 млн осіб *2+.
Основним здобутком Міністерства освіти і науки України
можна назвати позицію невтручання в політику впровадження
та використання дистанційного навчання кожного закладу
освіти. Для тих, хто не мав платформ чи розуміння, що таке
дистанційне навчання, МОН надав рекомендації щодо його
організації, що полегшило процедуру впровадження і
використання таких технологій.
Під час проведення лекцій освітяни України здебільшого
використовували наступні платформи: Zoom, Skype, Google
Classroom, Moodle, Viber, рідше YouTube, Google Hangouts,
DingTalk, Classdojo та інші. Режим живого спілкування та
контакту викладача зі студентом було встановлено, але виникла
нова проблема це якість інтернет-зв’язку у віддалених регіонах
та селах. Ми зараз говоримо не про інтернет в цілому, а про
високошвидкісний інтернет-зв'язок, відсутність якого в деяких
випадках зробила неможливим онлайн-спілкування зі студента-
ми. Щоб вирішити цю проблему, більшість викладачів
дублювали свої лекції в текстових форматах у системах Google
Classroom, Moodle, Classdojo або надсилали через месенджери
Viber,WhatsApp, Facebook Messenger та інші.
Важливим етапом підготовки студента є практичне і
лабораторне навчання та практика, в умовах дистанційного
навчання викладачі та студенти працювали в режимі online, для
цього використовували платформи Google Classroom, Moodle,
власні платформи та інше. Перевага цих форм проведення
лабораторних чи практичних занять в тому, що студент має
можливість навчатися в будь-який час. Недоліками online-занять
є те, що не всі навчальні дисципліни можна викладати таким
чином, деякі особливі все ж таки потребують безпосереднього
контакту викладача зі студентом.
32
У більшості закладів фахової передвищої освіти сесія
підходить до свого закінчення і тому можна уже підбити певні
підсумки, а також почати розбудовувати стратегію на наступний
навчальний рік. Особливу увагу хочеться приділити
організаційному аспекту роботи викладача уже в звичному
режимі, коли вийдемо з карантину. Ми всі маємо розуміти, що
дистанційне навчання в Україні не може повноцінно замінити
стаціонарне, але більшість напрацювань ми повинні
запровадити в освітній процес, щоб не змарнувати здобутки
карантинного навчання.
Запровадження комп’ютерних і мобільних технологій в
освітній процес показує, що освіта має бути не тільки в аудито-
ріях, а бути гібридною освітою offline/online, що дозволить нам
знівелювати недоліки як online-, так і offline-навчання.
Отже, ми можемо сформулювати такі тезиси гібридного
навчання:
- доступність матеріалів для навчання в режимі 24/7;
- спрощення відпрацювання за відсутність на лекції чи
семінарі;
- комплексне програмне забезпечення;
- використання різних освітніх технології;
- полегшення процесу індивідуального навчання студентів;
- моніторинг успішності студентів у режимі онлайн;
- самоаналіз викладача та виявлення проблемних тем.
Основна проблема, яка може виникнути із розвитком
освіти в умовах діджиталізації, це дублювання роботи викладача
на паперах і online. Закон України «Про внесення змін до деяких
законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері
вищої освіти» *3+ дає можливість адміністрації зменшувати обіг
паперів між викладачами та адміністрацією, що вивільняє час
для підготовки якісних матеріалів для викладання та наукової
роботи.
33
Використані джерела
1. Кузьміна І. Проблеми та переваги дистанційного
навчання Режим доступу: http://confesp. fl. kpi.ua/node/1031.
2. Татарчук Г.М. Институционализация дистанционного обу-
чения : социологический аспект // Образование. – 2000. 1.
С. 63–72.
3. Про внесення змін до деяких законів України щодо
вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти : Закон
України від 18 грудня 2019 року392-IX //Голос України. – № 7.
15.01.20.
УДК 37.046
Журавель Ю В., канд. екон. наук, викладач Львівського фахового
коледжу харчової і переробної промисловості Національного
університету харчових технологій
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО
НАВЧАННЯ У КОЛЕДЖІ
Фахова передвища освіта займає свою нішу у системі
освіти. Основу цієї ланки становлять фахові коледжі, основним
результатом діяльності яких є підготовка фахового молодшого
бакалавра. Особливістю підготовки таких фахівців є акцент на
практичну складову в умовах сучасного виробництва і сфери
послуг, які зорієнтовані на потреби ринку праці.
Пріоритетом для фахової пердвищої освіти є практична
підготовка фахівців, тому виникає питання: Чи дистанційне
навчання зможе забезпечити потреби якісної підготовки
молодших бакалаврів? Адже без практичного відпрацювання
навичок варто забути про кваліфікованого фахівця.
Як показують реалії нашого життя, технічний прогрес не
стоїть на місці – він стрімко рухається вперед, незважаючи на
всілякі перешкоди.
Article
Full-text available
Дослідження розкриває проблеми фахової передвищої освіти в умовах війни, зокрема організації освітнього процесу, використання різних форм навчання та дослідженню рівня задоволеності освітнім процесом серед здобувачів фахової передвищої освіти.Метою дослідження є вивчення впливу військових дій в Україні на розвиток фахової передвищої освіти, проаналізовано переміщення закладів фахової передвищої освіти із території, яку тимчасово окупувала Росія, проведено дослідження зміни чисельності кадрового складу педагогічних працівників у Хмельницькій області, проаналізовано зміни у складі контингенту здобувачів освіти, проведено порівняння форм навчання, проаналізовані основні ресурси дистанційної освіти.Установлено, що для продовження освітнього процесу в умовах військових дій можна використовувати різні форми навчання, які адміністрація закладів, заступники з навчальної роботи та дотичні фахівці можуть розглядати у відповідній конкретній ситуації, а також вивчаючи рівень потенційної загрози як для працівників, так і для здобувачів.
ResearchGate has not been able to resolve any references for this publication.