Багаторівневий моніторинг та оцінка досягнення цілей сталого розвитку як складова механізму публічного управління на основі сучасних інформаційних технологій (Multilevel monitoring and evaluation of the Sustainable Development Goals achievement as a component of the public administration mechanism based on modern information technologies.

Abstract

Kovalivska S. V. Multilevel monitoring and evaluation of the Sustainable Development
Goals achievement as a component of the public administration mechanism based on modern
information technologies
The article explores Ukrainian and international experience in monitoring and evaluating
the achievement of the Sustainable Development Goals (SDGs), as well as using modern
information technologies to provide it. It is justified the necessity of implementation the effective
monitoring and evaluation mechanism of the management decisions efficiency in the SDGs
achievement process in Ukraine, based on the principles set out in the Agenda 2030. In particular,
it is determined that Ukraine does not currently have both a monitoring and evaluation system for
public policy of the SDGs achievement, and an informative mechanism for ensuring this policy
at all levels. The most widespread modern information technologies, which can be introduced both
at the stage of information gathering and at the stages of its analysis and publication, are identified.
Recommendations have been developed to improve the monitoring and evaluation mechanisms
of the SDGs in Ukraine on the basis of modern information technologies. In particular, it was
determined that the system of sustainable development indicators should be integrated into a single
information space in order to ensure the principle of openness and accessibility of information.
The National Platform for the achievement of the SDGs should provide the authorities with timely
information, on an ongoing basis, to develop decisions and the necessary reviews and reports on
sustainable development. Such a decision-making system could be organized on the basis of network
of situational centers of public authorities and integrated into the national platform. It is proposed
to introduce the architecture of the monitoring and evaluation system for the SDGs achievement
based on modern information technologies (developed by the author). The following components
of a modern monitoring and evaluation system for the SDGs achievement are proposed: a single
information space with sustainable development subsystems; an open and publicly accessible
monitoring system for key sustainable development indicators; the monitoring of implementation
and evaluation of public policy performance by public authorities coordination; reporting at all levels.
Among the important topics of further researches are identified the theoretical and methodological
studies on the sustainable development indicators at all levels definition, relevant decision-making
systems based on complex models of the SDGs mutual influences , predictive models, methods
of data visualization.
Key words: sustainable development, SDGs indicators, mechanisms of public administration
У статті досліджуються український та світовий досвід щодо забезпечення моніторингу
та оцінки досягнення Цілей Сталого Розвитку (ЦСР), а також застосування сучасних
інформаційних технологій для його забезпечення. Обґрунтовано необхідність запровадження
ефективного механізму моніторингу та оцінки ефективності управлінських рішень
у процесі досягнення ЦСР в Україні на основі принципів, визначених у Порядку денному–2030.
Зокрема, визначено, що в Україні наразі відсутня як сама система моніторингу та оцінки
публічної політики щодо досягнення ЦСР, так і інформаційний механізм забезпечення цієї
політики на всіх рівнях. Визначені найбільш поширені сучасні інформаційні технології,
що можуть бути запроваджені як на етапі збору інформації, так і на етапах її аналізу
та оприлюднення. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення механізмів моніторингу
та оцінки досягнення ЦСР в Україні на основі сучасних інформаційних технологій. Зокрема,
визначено, що для забезпечення принципу відкритості та доступності інформації система
індикаторів сталого розвитку має бути інтегрована в єдиний інформаційний простір.
Визначено, що національна платформа з досягнення ЦСР для розробки рішень та необхідних
оглядів та доповідей у сфері сталого розвитку має забезпечити органи влади своєчасною
інформацією на постійній основі. Така система прийняття рішень може бути організована
на базі мережі ситуаційних центрів органів влади та інтегрована в національну платформу.
Запропоновано запровадити архітектуру системи моніторингу та оцінки досягнення ЦСР на
основі сучасних інформаційних технологій (розроблена автором). Серед складників сучасної
системи моніторингу та оцінки досягнення ЦСР такі: Єдиний інформаційний простір, що
має підсистеми сталого розвитку; відкрита та загальнодоступна система моніторингу
за ключовими показниками сталого розвитку; координація моніторингу впровадження
та проведення оцінки результативності державної політики органами влади; звітність на
всіх рівнях. Серед важливих тем подальших досліджень визначено теоретико-методологічні
розробки щодо визначення індикаторів сталого розвитку на всіх рівнях відповідних систем
прийняття рішень на основі комплексних моделей взаємовпливів ЦСР, прогнозних моделей,
методів візуалізації даних.
Ключові слова: сталий розвиток, індикатори ЦСР, механізми державного управління.

Full text

Серія: Державне управління, 2019 р., № 4 (68)
115
© Ковалівська С. В., 2019
УДК 351:338.26
DOI https://doi.org/10.32840/1813-3401-2019-4-19
С. В. Ковалівська
головний консультант відділу регіональної політики
Національного інституту стратегічних досліджень
аспірант кафедри публічного управління та публічної служби
Національної академії державного управління при Президентові України
БАГАТОРІВНЕВИЙ МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНКА ДОСЯГНЕННЯ
ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЯК СКЛАДОВА МЕХАНІЗМУ
ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ НА ОСНОВІ СУЧАСНИХ
ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
У статті досліджуються український та світовий досвід щодо забезпечення моніторингу
та оцінки досягнення Цілей Сталого Розвитку (ЦСР), а також застосування сучасних
інформаційних технологій для його забезпечення. Обґрунтовано необхідність запровадження
ефективного механізму моніторингу та оцінки ефективності управлінських рішень
у процесі досягнення ЦСР в Україні на основі принципів, визначених у Порядку денному–2030.
Зокрема, визначено, що в Україні наразі відсутня як сама система моніторингу та оцінки
публічної політики щодо досягнення ЦСР, так і інформаційний механізм забезпечення цієї
політики на всіх рівнях. Визначені найбільш поширені сучасні інформаційні технології,
що можуть бути запроваджені як на етапі збору інформації, так і на етапах її аналізу
та оприлюднення. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення механізмів моніторингу
та оцінки досягнення ЦСР в Україні на основі сучасних інформаційних технологій. Зокрема,
визначено, що для забезпечення принципу відкритості та доступності інформації система
індикаторів сталого розвитку має бути інтегрована в єдиний інформаційний простір.
Визначено, що національна платформа з досягнення ЦСР для розробки рішень та необхідних
оглядів та доповідей у сфері сталого розвитку має забезпечити органи влади своєчасною
інформацією на постійній основі. Така система прийняття рішень може бути організована
на базі мережі ситуаційних центрів органів влади та інтегрована в національну платформу.
Запропоновано запровадити архітектуру системи моніторингу та оцінки досягнення ЦСР на
основі сучасних інформаційних технологій (розроблена автором). Серед складників сучасної
системи моніторингу та оцінки досягнення ЦСР такі: Єдиний інформаційний простір, що
має підсистеми сталого розвитку; відкрита та загальнодоступна система моніторингу
за ключовими показниками сталого розвитку; координація моніторингу впровадження
та проведення оцінки результативності державної політики органами влади; звітність на
всіх рівнях. Серед важливих тем подальших досліджень визначено теоретико-методологічні
розробки щодо визначення індикаторів сталого розвитку на всіх рівнях відповідних систем
прийняття рішень на основі комплексних моделей взаємовпливів ЦСР, прогнозних моделей,
методів візуалізації даних.
Ключові слова: сталий розвиток, індикатори ЦСР, механізми державного управління.
Постановка проблеми. На засіданні Гене-
ральної асамблеї ООН 25.09.2019 193 дер-
жави – члени ООН, у тому числі Україна, ухва-
лили Порядок денний зі сталого розвитку
на період до 2030 року (далі – Порядок ден-
ний-2030) [1]. Цим порядком встановлено
17 Цілей Сталого Розвитку (ЦСР), які почали
діяти з 2016 року. ЦСР являють собою універ-
сальний комплекс цілей, завдань та індикаторів
в економічній, екологічній, соціальній та полі-
тичній сферах. Зокрема, було визначено на
глобальному рівні 169 завдань та 230 індикато-
рів для їх моніторингу та оцінки досягнення.
Згідно з принципами, визначеними у Порядку
денному-2030, мають бути створені ефективні
системи моніторингу та оцінки даних на гло-
бальному, національному та місцевому рівнях,
які забезпечуватимуть відслідковування дина-

ISSN 1813-3401. Держава та регіони
116
міки реалізації ЦСР та дозволятимуть проана-
лізувати та оцінити наслідки прийнятих управ-
лінських рішень, розробити певні рекомендації
щодо коригування політики, підвищення спро-
можності органів влади забезпечувати досяг-
нення ЦСР [1, п. 74].
Зазначене зумовлює необхідність запрова-
дження ефективного механізму моніторингу
та оцінки ефективності управлінських рішень
у процесі досягнення ЦСР в Україні на основі
принципів, визначених у Порядку денному-2030.
Водночас питання моніторингу та оціню-
вання досягнення ЦСР в українському зако-
нодавчому полі та на практиці на цей час не
знайшли свого відображення. Ця проблема,
на наш погляд є системною, оскільки оціню-
вання результатів діяльності органів публічної
влади та, зокрема, політики, що ними виробля-
ється, в Україні знаходиться на низькому рівні
та здійснюється переважно формально, а поде-
куди не здійснюється взагалі. Закон України
«Про засади державної регуляторної політики
у сфері господарської діяльності» [7] не визна-
чає вимог до критеріїв результативності. Крім
того, цим законом не передбачено проведення
інтегрованої оцінки соціального, економічного
та екологічного впливу регуляторних актів.
Враховуючи широкий спектр проблем, які
охоплюють ЦСР, їх комплексність та взає-
мовпливи, а також вимоги сучасності, швидко-
сті інформаційних потоків та процесів, що вима-
гають оперативного реагування на комплекс
проблем, такий механізм, на нашу думку, має
бути запроваджений із використанням сучасних
інформаційних технологій.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Зарубіжний та вітчизняний досвід розробки
індикаторів сталого розвитку країни висвітлено
в дослідженнях З. Бурик та О. Мартюшевої.
Зокрема, З. Бурик наголошувала на недоско-
налості системи моніторингу та виконання при-
йнятих міжнародних зобов’язань для досяг-
нення ЦСР і запропонувала власні розробки
щодо інтегрального індексу сталого розвитку.
О. Мартюшева дійшла висновку, що в Україні,
через відсутність предмету аналізу на загаль-
нодержавному рівні, оцінювання сталого роз-
витку обмежується переважно регіональним
рівнем (деякі регіональні стратегії містять
систему індикаторів). Критерії та індикатори
економічної безпеки і збалансованого розвитку
регіону досліджував К. Артюшок. Методи оцінки
сталого розвитку досліджував В. Ільченко.
Питанням аналізу сталого розвитку присвячене
дослідження М. Згуровського. Оцінку здатності
системи моніторингу та оцінки Стратегії сталого
розвитку «Україна – 2020», що має слугувати
інструментом коригування виконання політики,
здійснив М. Савва.
Водночас для цілей цього дослідження
є цікавими також питання щодо сучасних інфор-
маційних технологій у державному управлінні,
які мають забезпечити процеси моніторингу
та оцінки великих масивів даних в часі, якими,
по суті, є індикатори ЦСР. Сучасні інформаційні
технології в сфері сталого розвитку досліджу-
ють українські та зарубіжні науковці. На думку
В. Шведуна та Т. Луценка, актуальним для
України є створення державної інформацій-
но-аналітичної системи (ІАС). А.І. Семенченко,
І.В. Клименко, А.В. Журавльов, О.В. Карпенко,
Є.М. Нужний досліджують складники інформа-
ційно-технологічного забезпечення ситуатив-
них центрів.
Аналіз ступеня розробленості проблеми
показав, що в українській політичній науці
наразі отримали широкого розвитку комплексні
дослідження, присвячені питанням моніторингу
та оцінки досягнень ЦСР у публічному управ-
лінні, зокрема, механізмам комплексної оцінки
індикаторів ЦСР як на національному, так і на
регіональному та інших рівнях, у тому числі
з використанням сучасних інформаційних тех-
нологій.
Мета статті. Головною метою статті
є вивчення українського та світового досвіду
щодо забезпечення моніторингу та оцінки
досягнення ЦСР та розроблення рекомендацій
щодо вдосконалення цих механізмів в Україні
на основі сучасних інформаційних технологій.
Виклад основного матеріалу. Порядком
денним-2030 визначено, що глобальні показ-
ники «доповнятимуться показниками регіо-
нального і національного рівнів, які будуть
розроблені державами-членами» [1, п. 75].
Держав-членів закликано «регулярно прово-
дити всеосяжні огляди досягнутого прогресу
на національному і субнаціональному рівнях,
де керівниками та рушіями виступатимуть самі
країни [1, п. 79].
Сьогодні міжнародними організаціями, нау-
ковими установами та органами влади по
всьому світі активно здійснюється робота із
розробки індикаторів сталого розвитку. Ключо-
вими акторами підтримки цих процесів є органі-
зації ООН, які підтримують як локалізацію ЦСР

Серія: Державне управління, 2019 р., № 4 (68)
117
країнами – членами ООН, так і інформаційне
забезпечення цієї діяльності.
На глобальному рівні забезпечено моніто-
ринг та оцінку прогресу досягнення ЦСР краї-
нами. Зокрема, створені моніторингові плат-
форми, інтегральні індекси досягнення ЦСР для
оцінки ступеню їх досягнення країнами (як для
всього комплексу цілей, так і для окремих його
складників), публікуються звіти щодо прогресу
досягнення ЦСР країнами на постійній основі.
Серед таких прикладів неофіційний Індекс
ЦСР (SDG Index) та рейтинг 149 країн, опублі-
кований Bertelsmann Stiftung та the Sustainable
Development Solutions Network (SDSN) [8]. Сис-
тематично публікуються звіти Міжвідомчої екс-
пертної групи по показникам ЦСР Статистичної
комісії Економічної і Соціальної Ради ООН [9].
Водночас, на нашу думку, композитні (інте-
гральні) індекси не мають бути головним
та єдиним інструментом оцінки ефективності
публічної політики у сфері сталого розвитку
окремо взятої країни. В структурі інтегрального
індексу можуть бути як позитивні результати по
одних складниках, так і негативні по інших, що
не дозволяє здійснити оцінку реального стану
досягнення кожної ЦСР окремо, тому для виро-
блення рішень все одно ці індекси потребують
декомпозиції. Водночас, коли в правовому
полі не вимагається (не передбачено певними
порядками) за результатами аналізу та моніто-
рингу вироблення певних коригуючих рішень,
проведення аналізу та надання рекомендацій,
розробка та публікація інтегральних індексів
призводить до продукування чергових рейтин-
гів країн, регіонів, міст, громад тощо, які можуть
використовуватися політиками в цілях особи-
стого іміджмейкінгу або піару, без належних
наслідків у сфері публічної політики.
Багато країн розробляють національні плат-
форми для звітності по ЦСР та тісно співпра-
цюють з потенційними партнерами, включаючи
організації громадянського суспільства [10].
Певним прикладом застосування сучасних
інформаційних технологій у системі моніторингу
ЦСР є база даних глобальних індикаторів. Ця
база забезпечує прозорість відносно даних, які
використовуються для звітування на глобаль-
ному рівні [8]. Розроблено програмний інтер-
фейс, який забезпечує програмний доступ до
бази даних глобальних показників ЦСР з вико-
ристанням специфікації Open API [8]. Крім того,
наразі в ООН розробляються механізми об’єд-
наної інформаційної системи для цілей у сфері
сталого розвитку, включаючи можливі меха-
нізми управління та фінансування [11].
Таким чином, слідуючи глобальним трендам
та зобов’язанням, для України з часом постане
питання не лише створення та адміністрування
національної платформи, яка буде частиною
об’єднаної інформаційної системи для цілей
у сфері сталого розвитку, але й інтегрування
цієї системи в цикл аналізу публічної політики
з метою досягнення ЦСР до 2030 року.
Слід зауважити, що сьогоднішній набір гло-
бальних індикаторів ЦСР є системою показни-
ків, що встановлює концептуальну основу для
проведення локалізації ЦСР, зокрема, враху-
вання національного, регіонального та місце-
вого контексту в процесах досягнення ЦСР на
всіх етапах – від постановки цілей та завдань
до визначення способів їх реалізації та викори-
стання індикаторів для оцінки та вимірювання
прогресу.
У 2017 році було розроблено та опубліко-
вано «Національну доповідь “Цілі Сталого
Розвитку: Україна”», в якій визначено 17 ЦСР,
86 національних завдань та 172 індикатори їх
досягнення, із визначенням даних базового
2015 року, а також проміжних цільових значень
цих індикаторів у 2020, 2025 та 2030 роках [12].
Аналіз завдань та індикаторів їх виконання
для України показав, що встановлені цілі
є досить амбітними. Зазначене вимагає не
лише значних ресурсів, консолідації зусиль на
всіх рівнях, а й ефективної системи форму-
вання, реалізації та аналізу політики. Водно-
час, як показав аналіз публікацій та наукових
досліджень по даній темі, моніторинг та оцінку
досягнень ЦСР в період з 2015 по 2018 рік здій-
снювали лише науковці та експерти, а на регі-
ональному та місцевому рівнях не забезпечено
повсюдну локалізацію ЦСР. Окрім пілотних про-
ектів у Волинській та Дніпропетровській області,
де були розроблені регіональні завдання
та індикатори ЦСР для цих областей [13], інші
області не мають власної політики щодо ЦСР.
Прийняття Указу Президента України від
30.09.2019 № 722 «Про Цілі сталого розвитку
України на період до 2030 року» націлене на
активізацію процесів з трансформації меха-
нізмів публічного управління в Україні з метою
досягнення ЦСР. Зокрема, в цьому Указі перед-
бачено необхідність забезпечення дотримання
ЦСР до 2030 року та визначення їх «орієнти-
рами для розроблення проектів прогнозних
і програмних документів, проектів нормативно-

ISSN 1813-3401. Держава та регіони
118
правових актів з метою забезпечення збалан-
сованості економічного, соціального та еколо-
гічного вимірів сталого розвитку України» [14],
а також упровадження дієвої системи моніто-
рингу реалізації ЦСР.
Пропозиції щодо удосконалення координа-
ції та моніторингу імплементації ЦСР в Україні,
зокрема щодо врегулювання питання координа-
ції і багаторівневого моніторингу імплементації
ЦСР в Україні шляхом внесення змін до зазна-
ченого Указу Президента України, наведені
в аналітичній записці Національного інституту
стратегічних досліджень, що є консультатив-
но-дорадчим органом при Президентові Укра-
їни [2].
На додаток до цих пропозицій слід заува-
жити, що визначені у згаданій Національній
доповіді індикатори є переважно показниками
статистичної звітності, проте вони не є винят-
ковим способом отримання даних, які можуть
бути використані для моніторингу досягнення
ЦСР. Збір та обробку інформації статистичної
звітності в умовах глобальних трендів, на нашу
думку, доцільно доповнювати із застосуванням
різних сучасних інформаційних технологій.
Термін «сучасні інформаційні технології»
(далі – СІТ) вчені визначають як «сукупність
методів і технічних засобів збирання, організа-
ції, опрацювання, передачі, подання інформа-
ції за допомогою комп’ютерів та комп’ютерних
комунікацій». До забезпечуючих систем СІТ
віднесено інформаційну, технічну, програмну,
організаційну та правову. Для ефективного
управління соціально-економічними систе-
мами, на думку вчених, доцільно використову-
вати методи синергетики, серед яких принцип
компенсації, або управління по збуреннях,
та принцип зворотного зв’язку, або управління
по відхиленням в керованій системі [3].
Серед таких СІТ можуть бути й такі:
– геоінформаційні технології космічного
моніторингу сміттєзвалищ;
– геоінформаційні моделі космічного моні-
торингу сільськогосподарських угідь;
– дистанційне зондування для оцінки емісії
парникових газів на основі геоінформаційного
моделювання;
– використання геопросторових даних при
імітаційному моделюванні умов виникнення
місцевих розмивів русел рік;
– моніторинг забрудненості повітряного
басейну з використанням дистанційних техно-
логій;
– геопросторовий аналіз впливу новобудов
на геологічне середовище; геоінформаційне
забезпечення містобудівної документації;
– телемедицина [4];
– 6D-7D-8D-BIM-технології (інформаційне
моделювання будівлі) тощо.
Існування такої кількості різних технологій
зумовлене широким спектром самих ЦСР, що
може бути певним доповненням як для напов-
нення даними єдиного інформаційного простору
на етапі збору інформації, так і для аналізу цих
даних. У цьому контексті важливо створити
цілісну систему управління цими даними, яка
передбачає не лише моніторинг, а й оцінку на
основі аналізу даних та прийняття комплексних
рішень для забезпечення вищезгаданого прин-
ципу синергетики. А враховуючи те, що масш-
таб збору інформації охоплює як національ-
ний, так і локальний рівні, така система має
бути мережевою, інтегрованою в органи влади
як на національному, так і на регіональному
та локальному рівнях, залежно від функціоналу
та повноважень цих органів.
Актуальними в цьому контексті є розробка
та впровадження відповідної інформаційно-а-
налітичної системи підтримки прийняття рішень
у сфері сталого розвитку, наприклад, на основі
статистично-ймовірнісних методів; викори-
стання методу групового урахування аргументів
(МГУА) в ситуаційних та індуктивних моделях
тощо. Особливої уваги з точки зору комплек-
сності та синергії заслуговують запропоно-
вані О.М. Трофимчуком методи проектування
інформаційних систем підтримки прийняття
рішень (СППР) як інструменти для прогнозу-
вання фінансово-економічних процесів, еколо-
гічного стану територій на основі структурно-па-
раметричної адаптації моделей [4].
Окремої уваги в цьому контексті заслугову-
ють ситуаційні центри, що можуть аналізувати
результати сучасних контактних й дистанцій-
них технологій та за допомогою математичного
і натурного моделювання оперативно здійсню-
вати оцінку та прогноз розвитку ситуацій для
прийняття рішень.
У сучасній Україні впроваджено кілька ситуа-
ційних центрів, зокрема, діюча модель ситуацій-
ного центру ІПММС НАН України, ситуаційний
центр Генерального штабу Збройних Сил Укра-
їни (створений фахівцями інституту у 2000 р.),
ситуаційний центр інформаційно-аналітичної
підтримки Апарату Ради національної безпеки
і оборони України (перша черга створена вче-

Серія: Державне управління, 2019 р., № 4 (68)
119
ними ІПММС НАН України у 2013 р.), який забез-
печує: аналіз, моніторинг і моделювання ситуа-
ції в економічній, науково-технічній, екологічній,
інформаційній, внутрішньо- й зовнішньополі-
тичній, державній сферах; аналіз і моніторинг
стану військової сфери й безпеки державного
кордону; геопросторовий аналіз і картографічне
моделювання; WEB-доступ до геопросторових
даних і даних дистанційного зондування Землі
(Геопортал); збір і оброблення неструктурова-
ної інформації; керування нормативно-довід-
ковою інформацією; перевірку достовірності,
завантаження та сховище даних; адміністру-
вання й інформаційну безпеку [15].
Для переходу від управління реагування на
проблеми (так зване «гасіння пожеж») до стра-
тегічного управління, з метою зниження витрат
та покрашення якості, на нашу думку, доцільно
інтегрувати систему моніторингу та оцінки
досягнення ЦСР у роботу найбільш продуктив-
ного ситуаційного центру в Україні.
Разом з тим моделювання такої системи на
всіх рівнях має базуватися передусім на при-
йнятих на законодавчому рівні параметрах цієї
системи, яка, зокрема, має визначати завдання,
учасників, періодичність, параметри її інфор-
маційного, аналітичного та консалтингового
складників.
У розділі 40 Порядку денного-2030 країнам
і міжнародному співтовариству загалом реко-
мендується розробити показники сталого роз-
витку. Зокрема, в цьому документі зазначено:
«Кожний учасник процесу сталого розвитку
є одночасно і споживачем, і постачальником
інформації, що розглядається в широкому зна-
ченні. Це включає дані, інформацію, належним
чином оформлений досвід і знання. Потреба
в інформації виникає на всіх рівнях – від стар-
ших керівників на національному і міжнарод-
ному рівнях до низового рівня і рівня окремо
взятої людини. Щоб схвалювані рішення все
більшою мірою були засновані на надійній
інформації, необхідно втілити в життя такі дві
програмні області: a) Зменшення інформацій-
ного розриву; b) Розширення доступу до інфор-
мації» [5].
Враховуючи наведене, система моніторингу
повинна відповідати середовищу свого функціо-
нування, сама бути функціональною, відкритою
для інформації, здатною до змін – адаптивною,
відповідати поточним вимогам і потребам, тран-
сформуватися в разі необхідності. Завдання
моніторингу є такими:
– щодо інформаційного складника – висо-
кий рівень обробки інформації;
– щодо аналітичного складника – якісне
опрацювання отриманої інформації;
– щодо консалтингового складника – фор-
мування висновків та рекомендацій з метою
впливу на ситуацію.
Отже, система моніторингу повинна будува-
тися на принципі регіонального представництва
шляхом формування територіальних підрозді-
лів з боку центральної структури [6].
Враховуючи зазначене, пропонуємо запро-
вадити як складник механізму публічного управ-
ління з метою досягнення ЦСР багаторівневу
систему моніторингу та оцінки досягнення ЦСР,
яка передбачає інтеграцію кількох типів інфор-
маційно-аналітичних систем (ІАС): державних
ІАС (зокрема, системи державної статистики,
системи фінансових розрахунків (Мінфін)),
територіальних ІАС на вертикальному рівні
та галузевих ІАС на горизонтальному рівні.
Доречним тут є застосування досвіду ЄС
в оцінюванні реалізації політики у програмний
період 2000–2006 рр. через створення регуляр-
ної системи поточного моніторингу. Ця система
передбачала оцінювання на стадіях програмного
періоду: очікувана оцінка (ex ante), оцінювання
усередині реалізації програм (МТЕ), оцінка після
завершення реалізації програм (ex post).
Такий підхід може бути покладений на часовий
інтервал цільових індикаторів, що визначений
у Національні доповіді, зокрема, оцінка ex ante,
запропонована для індикаторів у 2015 (базовий
рік), 2020, 2025 та 2030 роках. Саме ці віхи є кон-
трольними для комплексного оцінювання реа-
лізації завдань всіх цілей (МТЕ), а у 2030 році –
оцінка ex post. Водночас встановлені п’ятирічні
віхи, що мають забезпечити розробку певних
комплексних оглядів по всіх ЦСР, мають бути
підкріплені постійним моніторингом виконання
завдань для кожної ЦСР на щорічній основі.
Враховуючи наведені параметри та необ-
хідність застосування сучасних інформаційних
технологій для досягнення ЦСР, розроблена
архітектура системи моніторингу та оцінки
досягнення ЦСР на основі сучасних інформа-
ційних технологій (рис. 1), що має забезпечити
комплексний багаторівневий моніторинг досяг-
нення ЦСР та прийняття відповідних рішень
у публічному управлінні.
Зокрема, сучасна система моніторингу
та оцінки досягнення ЦСР має містити такі
складники:

ISSN 1813-3401. Держава та регіони
120
1) єдиний інформаційний простір, що має
такі підсистеми сталого розвитку:
а) статистична звітність усіх рівнів за вста-
новленими індикаторами сталого розвитку,
як на національному, так і на нижчих рівнях,
з визначенням відповідальних органів за звіт-
ність, зведення та оприлюднення інформації
моніторингу та аналізу;
б) інші індикатори сталого розвитку із засто-
суванням сучасних інформаційних технологій
у всіх сферах ЦСР, що має доповнювати ста-
тистичну звітність усіх рівнів.
Такий інформаційний простір може бути
побудований на базі чинних інформаційно-а-
налітичних систем (ІАС) на всіх рівнях шляхом
ідентифікації та виокремлення в їх структурі
підсистем індикаторів ЦСР та створення інте-
грованої бази даних ЦСР.
2) відкриту та загальнодоступну систему
моніторингу за ключовими показниками ста-
лого розвитку, що передбачає збір, зберігання
та оброку даних підсистем сталого розвитку єди-
ного інформаційного простору, що передбачає
візуалізацію даних у вигляді кількох шарів-мап
(соціальному, економічному та екологічному
шарі), забезпечуючи при цьому просторовий кон-
текст для даних, що сприяє комплексному розу-
мінню проблем (включає базу даних (Data Hub)
на основі мережі ситуаційних центрів обробки
інформації та національну платформу ЦСР);
3) координацію моніторингу впровадження
та проведення оцінки результативності держав-
ної політики органами влади на всіх рівнях;
4) звітність, зокрема:
а) річні плани (національні, регіональні
та місцеві) моніторингу та оцінки досягнення
ЦСР на всіх рівнях;
б) річні огляди (за цілями, регіонами, грома-
дами та в цілому по країні) щодо аналізу вико-
нання завдань з точки зору досягнення ЦСР із
пропозиціями щодо пріоритетів політики ста-
лого розвитку і засобів та інструментів їх досяг-
нення, відповідальними виконавцями;
в) п’ятирічну Національну доповідь про ста-
лий розвиток України та п’ятирічні регіональні
та місцеві доповіді про сталий розвиток (2020,
2025, 2030 роки), в яких буде представлено
інформацію про прогрес досягнення Украї-
ною / регіонами ЦСР, поточні значення індикато-
рів, здійснені та заплановані заходи. Доцільно,
щоб ці доповіді визначали напрями вдоскона-
лення / коригування завдань та цілей на всіх
рівнях.
Результати та продукти діяльності такої сис-
теми мають в постійному режимі оприлюднюва-
тися на національній платформі ЦСР у вигляді
структурованої інформації за ЦСР, у тому числі
карт-шарів за сферами ЦСР.
Висновки і пропозиції. На виконання поло-
жень Порядку денного-2030 по всьому світі
здійснюється масштабна робота із розробки
критеріїв та індикаторів сталого розвитку, що
містять складну систему показників. Україна
прийняла національну систему ЦСР, завдань
та індикаторів їх досягнення. Проте сьогодні
в Україні відсутній механізм забезпечення моні-
Рис. 1. Архітектура системи моніторингу та оцінки досягнення ЦСР
на основі сучасних інформаційних технологій (розроблена С. Ковалівською)

Серія: Державне управління, 2019 р., № 4 (68)
121
торингу та оцінки досягнення ЦСР на всіх рів-
нях. Окрім збору та обробки необхідних даних,
є також необхідність вдосконалення координа-
ції збору та аналізу даних на всіх рівнях та в різ-
них сферах суспільного життя, які охоплюють
ЦСР.
Складність та необхідність застосування
комплексного підходу до моніторингу досяг-
нення ЦСР вимагає застосування певних
інтерактивних процедур. З метою подолання
інформаційних розривів та підвищення досто-
вірності даних, систему статистичних даних
пропонується доповнити даними, збір яких
забезпечується сучасними інформаційними
технологіями.
Для забезпечення принципу відкритості
та доступності інформації систему індикато-
рів сталого розвитку пропонується інтегрувати
в єдиний інформаційний простір. Метою ство-
рення національної платформи з досягнення
ЦСР є забезпечення органів влади своєчас-
ною інформацією на постійній основі для роз-
робки рішень та необхідних оглядів та допові-
дей у сфері сталого розвитку з урахуванням
періодів, визначених у Національній доповіді.
Така система прийняття рішень може бути
організована на базі мережі ситуаційних цен-
трів органів влади. Ці параметри закладені
в розроблену автором архітектуру системи
моніторингу та оцінки досягнення ЦСР на
основі СІТ.
Для створення такої системи важливо
дослідити теоретико-методологічні розробки
та практику застосування різних індикаторів,
що характеризують рівень сталого розвитку на
всіх рівнях, для їх подальшого збору та аналізу.
В контексті застосування СІТ для досягнення
ЦСР важливими темами подальших дослі-
джень є розробка відповідних систем прийняття
рішень на основі комплексних моделей взає-
мовпливів ЦСР, прогнозних моделей, методів
візуалізації даних, у тому числі інтерактивних
карт за сферами ЦСР.
Список використаної літератури:
1. Резолюція генеральної Асамблеї ООН «Пере-
творення нашого світу: Порядок денний у
сфері сталого розвитку до 2030 року» (2015).
URL: http://bit.ly/2ZlGv8S.
2. Резнікова О.О., Ковалівська С.В. Щодо удо-
сконалення координації та моніторингу імпле-
ментації цілей сталого розвитку України. Аналі-
тична записка. Серія «Національна безпека».
№5/2019. 5 с. URL: https://niss.gov.ua/sites/
default/les/2019-11/analit-resnikova-national-se-
curity-5-2019-1.pdf.
3. Шведун В.О., Луценко Т.О. Інформаційна полі-
тика в Україні : конспект лекцій. Харків, 2016.
40 с.
4. Сучасні інформаційні технології управління
екологічною безпекою, природокористу-
ванням, заходами в надзвичайних ситуа-
ціях : матеріали ХV Міжнародної науково-прак-
тичної конференції (Пуща-Водиця, 3–6 жовтня
2016 року) / за заг. ред. С. О. Довгого. Київ :
Юстон, 2016. 268 с.
5. Гречко Т.К., Лісовський С.А., Романюк С.А.,
Руденко Л.Г. Публічне управління в забезпе-
ченні сталого (збалансованого) розвитку. Хер-
сон, 2015. 264 с.
6. Бурик З.М. Удосконалення процесів держав-
ного регулювання сталого розвитку Укра-
їни. Інвестиції: практика та досвід. № 2/2018.
C.119-123. URL: http://www.investplan.com.ua/
pdf/2_2018/24.pdf.
7. Закон України «Про засади державної регуля-
торної політики у сфері господарської діяль-
ності», № 1160-IV від 11.09.2003. URL: https://
zakon.rada.gov.ua/rada/show/1160-15/conv.
8. Sachs, J., Schmidt-Traub, G., Kroll, C., Lafortune,
G., Fuller, G. (2018): SDG Index and Dashboards
Report 2018. New York: Bertelsmann Stiftung
and Sustainable Development Solutions Network
(SDSN). URL: http://sdgindex.org/.
9. Sustainable Development Goal indicators web-
site. URL: https://unstats.un.org/sdgs/iaeg-sdgs/
report-iaeg-sdgs.
10. Доклад Межучрежденческой и экспертной
группы по показателям достижения целей в
области устойчивого развития. URL: http://bit.
ly/2XvwSmt.
11. Работа по обзору хода достижения целей в
области устойчивого развития. Доклад Гене-
рального секретаря. URL: https://undocs.org/
ru/E/CN.3/2018/3.
12. Цілі Сталого Розвитку: Україна». Національна
Доповідь. 2017. URL: http://bit.ly/2ZmhQBb.
13. Цілі сталого розвитку: Дніпро-2030. Регіональна
доповідь, 2018. URL: http://bit.ly/2Dp7OpD; Цілі
сталого розвитку: Волинь. Регіональна допо-
відь, 2018. URL: http://bit.ly/2VgqXUI.
14. Указ Президента України від
30.09.2019 № 722 «Про Цілі сталого розвитку
України на період до 2030 року». URL: https://www.
president.gov.ua/documents/7222019-29825.
15. Прес-служба НАНА України від 28.04.2016.
URL: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/
Pages/View.aspx?MessageID=2246.

ISSN 1813-3401. Держава та регіони
122
Kovalivska S. V. Multilevel monitoring and evaluation of the Sustainable Development
Goals achievement as a component of the public administration mechanism based on modern
information technologies
The article explores Ukrainian and international experience in monitoring and evaluating
the achievement of the Sustainable Development Goals (SDGs), as well as using modern
information technologies to provide it. It is justied the necessity of implementation the eective
monitoring and evaluation mechanism of the management decisions eciency in the SDGs
achievement process in Ukraine, based on the principles set out in the Agenda 2030. In particular,
it is determined that Ukraine does not currently have both a monitoring and evaluation system for
public policy of the SDGs achievement, and an informative mechanism for ensuring this policy
at all levels. The most widespread modern information technologies, which can be introduced both
at the stage of information gathering and at the stages of its analysis and publication, are identied.
Recommendations have been developed to improve the monitoring and evaluation mechanisms
of the SDGs in Ukraine on the basis of modern information technologies. In particular, it was
determined that the system of sustainable development indicators should be integrated into a single
information space in order to ensure the principle of openness and accessibility of information.
The National Platform for the achievement of the SDGs should provide the authorities with timely
information, on an ongoing basis, to develop decisions and the necessary reviews and reports on
sustainable development. Such a decision-making system could be organized on the basis of network
of situational centers of public authorities and integrated into the national platform. It is proposed
to introduce the architecture of the monitoring and evaluation system for the SDGs achievement
based on modern information technologies (developed by the author). The following components
of a modern monitoring and evaluation system for the SDGs achievement are proposed: a single
information space with sustainable development subsystems; an open and publicly accessible
monitoring system for key sustainable development indicators; the monitoring of implementation
and evaluation of public policy performance by public authorities coordination; reporting at all levels.
Among the important topics of further researches are identied the theoretical and methodological
studies on the sustainable development indicators at all levels denition, relevant decision-making
systems based on complex models of the SDGs mutual inuences , predictive models, methods
of data visualization.
Key words: sustainable development, SDGs indicators, mechanisms of public administration.