BookPDF Available

Василюк О., Норенко К. Вплив військової діяльності на природу України: посібник / О. Василюк, К. Норенко; [за заг. ред. О. Кравченко] — Видавництво «Компанія "Манускрипт"» — Львів, 2019. — 68 с.

Authors:

Abstract

Василюк О., Норенко К. Вплив військової діяльності на природу України: посібник / О. Василюк, К. Норенко; [за заг. ред. О. Кравченко] — Видавництво «Компанія "Манускрипт"» — Львів, 2019. — 68 с.
ÂÏËÈ ²ÉÑÜÊÎÂί IJßËÜÍÎÑÒ²
ÍÀ ÏÐÈÐÎÄÓ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
Міжнародна благодійна організація «Екологія— Право— Людина»
ÂÏËÈ ²ÉÑÜÊÎÂί IJßËÜÍÎÑÒ²
ÍÀ ÏÐÈÐÎÄÓ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
ПОСІБНИК
Львів • 2019
Компанія «Манускрипт»
УДК 504.9
В 19
АВТОРИ:
Олексій Василюк
еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія–Право–Людина»
Катерина Норенко
аналітик та еколог Міжнародної благодійної організації
«Екологія–Право–Людина»
Загальна редакція— ОленаКравченко
Василюк О., Норенко К.
В 19 Вплив військової діяльності на природу України: посібник / О. Василюк,
К. Норенко; [за заг. ред. О. Кравченко]— Видавництво «Компанія "Ману-
скрипт"»— Львів, 2019.— 68 с. 
ISBN 978-966-2400-80-9
Посібник стане в пригоді всім, хто небайдужий до наслідків військових
дій, особливо до впливу на природу, хто хоче більше дізнатися про не такі
очевидні загрози та приховані небезпеки, що найчастіше замовчуються та
залишаються без належної уваги. Посібник є продовженням першого ви-
дання «Військові дії на сході України— цивілізаційні виклики людству» та
містить зведену інформацію про постраждалий природно-заповідний фонд
в Україні і на тимчасово непідконтрольній території, а також аналіз про-
грам та принципів ООН, пов’язаних із військовою діяльністю та довкіллям.
Посібник розрахований як на вузьких спеціалістів, так і на широке коло
читачів.
УДК 504.9
ISBN 978-966-2400-80-9
© МБО «Екологія–Право–Людина», 2019 «Вплив
військової діяльності на природу України». Вітається
широке використання матеріалів. У разі будь-якого
використання матеріалів посилання на джерело є
обов’язковим. Матеріали посібника не можуть бути
використані з ціллю отримання прибутку загалом
чи частково ні в якій формі, в електронному чи
друкованому варіанті, в тому числі — фотокопії.
ЗМІСТ
Перелік скорочень 4
Вступ 5
ЗАПОВІДНІ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ТА ВІЙНА 8
1.1. Цінність дикої природи східної України 9
1.2. Природно-заповідний фонд на окупованій або окупованій
у минулому та звільненій території 12
1.3. Природно-заповідний фонд на підконтрольній території:
діяльність Міноборони 17
ПОЖЕЖІ НА ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЯХ 46
РЕГУЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ВІЙНИ НА ДОВКІЛЛЯ:
МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД 51
Перелік використаних джерел 60
ÏÅÐÅË²Ê ÑÊÎÐÎ×ÅÍÜ
• АТО антитерористична операція
• ГДК гранично допустима концентрація
• ДЕІ Державна екологічна інспекція України
• ДСНУ Державна служба України з надзвичайних ситуацій
• ДЗЗ дистанційне зондування землі
• ЗСРФ Збройні сили Російської Федерації
• ЗСУ Збройні сили України
• КМУ Кабінет Міністрів України
• КМП ООН Комісія міжнародного права ООН
• ЛНР так звана «Луганська народна республіка»
• ЕПЛ Міжнародна благодійна організація
«Екологія–Право–Людина»
• Мінприроди Міністерство екології та природних ресурсів України
• МОМ Міжародна організація з міграції
• МСОП Міжнародний союз охорони природи (IUCN)
• НАТО Організація Північноатлантичного договору
• НПП національний природний парк
• ОБСЄ Організація безпеки та співробітництва в Європі
• ООН Організація Об’єднаних Націй
• ОРДЛО окремі райони Донецької та Луганської областей
• ПЗФ природно-заповідний фонд
• РНБО Рада національної безпеки та оборони України
• РЛП регіональний ландшафтний парк
• РФ Російська Федерація
• САУ самохідна артилерійська установка
ВСТУП
Треба пам’ятати, що тут сила, сильніша від бомб і крові.
Це любов, любов до рідного краю. І треба побажати,
щоб ця любов збереглася на Україні...
Проф. Тутковський П. А., 5 серпня 1918 року1
Військова діяльність стає причиною виникнення багатьох проблем,
зок рема— створює широкий спектр негативного впливу на стан довкілля.
Дуже наочним є руйнівний вплив на дику природу. Зазвичай, цей вплив є
замовчуваним та залишається без належної уваги, тому про безпеку для
дикої природи під час навчань та випробувань військової техніки перей-
мається дуже обмежене коло людей.
Екологічна безпека є частиною національної безпеки держави, і тому
Україна та держави-союзники, а також ООН мають враховувати екологічну
безпеку під час військових дій на сході України та військових навчань.
Національна безпека України — комплекс законодавчих та орга-
нізаційних заходів, спрямованих на постійну захищеність життєво
важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за
якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне вияв-
лення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз
національним інтересам у сферах… охорони здоров’я… використан-
ня надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту
довкілля та інших сферах державного управління при виникненні не-
гативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз
національним інтересам
2
.
2
1 ІР НБУ.— Ф. Х.— № 200.— Арк. 6 + зв.
2 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 5 травня 2014 року
«Про заходи щодо зміцнення національної безпеки України у воєнній сфері». Указ
Президента України від 05 травня 2014 року № 453/2014. «Офіційний вісник України»
від 20 травня 2014 року №38. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/453/2014
6
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
У цьому виданні йтиметься про вплив військової діяльності на при-
родні екосистеми. Погіршення стану довкілля зменшує шанси відновлення
колишнього сільського господарства, а частково— і промисловості на
території окупованих районів. Уже скоро зміни в довкіллі, викликані
військовими діями, можуть примусити людей, що відмовилися стати
біженцями війни, ставати екологічними біженцями
3
. Вдруге в історії
незалежної України ми можемо мати такий досвід, адже вперше велика
кількість екологічних біженців виникла після аварії на ЧАЕС у 1986 році.
Екологічні біженці — особи, які змушені залишити місце свого пос-
тійного проживання і які переміщуються в межах своєї країни або
перетинають її кордон внаслідок різкого погіршення стану довкілля
або через екологічні катастрофи
4
.
Термін «екологічний біженець» вперше був запропонований Лес те-
ром Брауном у 1976 році
5
. Попри те, що загальний термін «біженець»
було розширено з моменту його першого міжнародного визначення в
1951 році, все ж людям, які змушені тікати через зміни в навколишньо-
му середовищі, не надається такий само правовий захист, як іншим
біженцям
6
.
МОМ пропонує таке визначення екологічних мігрантів: «Екологічні
мігранти— це особи або групи осіб, які за незаперечних причин, рапто-
вих або прогресивних змін в навколишньому середовищі, що негативно
впливають на їхнє життя або умови життя, змушені покинути свої
оселі тимчасово або назавжди, і які переїжджають або всередині своєї
країни, або за її межі»
7
.
и4. і5. м67.
Відсутність можливостей проведення досліджень у межах непідконт-
ро льної території Донецької та Луганської областей, а також відсутність
у багатьох випадках відправних точок для моніторингу не дозволяють
об’єктивно оцінити шкоду, нанесену довкіллю за період війни. До тогож
3 Донбас— майбутня зона екологічного лиха. URL: https://bit.ly/2OMgwox
4 Програма дій Регіональної конференції з розгляду питань біженців, недобровільно
переміщених осіб, інших форм недобровільних переміщень і осіб, що повертаються,
у країнах СНД і відповідних сусідніх державах. Женева, 1996.
5 Brown, L., Mcgrath, P., and Stokes, B. (1976). Twenty two dimensions of the population
problem. Wor l dwat ch Paper 5. Washington DC: Worldwatch Institute
6 Hartley, Lindsey. (16 February 2012). Treading Water: Climate Change, the Maldives,
and De-territorialization. Stimson Centre. Retrieved 25 April 2012.
7 MC/INF/288 Discussion Note: Migration and the Environment. URL: https://www.iom.
int/jahia/webdav/shared/shared/mainsite/about_iom/en/council/94/MC_INF_288.pdf
7
Вступ
не менш шкідливою для природи є і військова діяльність на підконтро-
льній території. Військові навчання та випробування нових озброєнь
спричиняють такий само за характером вплив.
Оцінити масштаби руйнувань, екологічних ризиків та заподіяної
шкоди довкіллю для того, щоб розробити комплексну програму віднов-
лення сходу України, не буде можливим, поки не завершиться війна та
не відновиться контроль на тимчасово окупованій території. На жаль,
зволікання з вирішенням екологічних проблем у найближчому майбут-
ньому може обернутися значно більшими екологічними та економічними
наслідками.
Окрім налагодження роботи установ природно-заповідного фонду,
потрібно буде також провести масштабну рекультивацію земель, понов-
лення лісового покриву, відбудову пунктів моніторингу атмосферного
повітря та станцій очищення стічних вод.
1. ÇÀÏβÄͲ ÒÅÐÈÒÎв¯ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
ÒÀ ²ÉÍÀ
Війна та революція завдали природі нашої країни глибоких ран.
Шарлемань М. В., 19188
Починаючи з червня 2014 року екологи ЕПЛ ведуть моніторинг стану
територій природно-заповідного фонду Донецької та Луганської областей
у зв’язку з війною. Більшість перевірених фактів висвітлюються на сайті
ЕПЛ у тематичних розділах «Новини»9 та «Дослідження»10.
Фахові дослідження в цей період, які були проведені на заповідних тери-
торіях підконтрольних або звільнених земель, здійснювали самі працівники
заповідників або громадськість (зокрема, варто відзначити сміливе натурне
обстеження низки заповідних об’єктів в ОРДЛО, проведене УГСПЛ)11.
Разом із тим за останні 5 років ні центральні органи виконавчої влади, ні
органи місцевого самоврядування не організували жодного самостійного
дослідження цієї проблеми.
Ще 22 січня 2015 року у Києві відбувся круглий стіл «Військові дії на
сході України: ризики та наслідки для довкілля і здоров’я», ініційований
ЕПЛ, що зібрала зацікавлених представників держави та експертів, які
досліджують наслідки війни на сході України для довкілля та здоров’я
населення. Під час цього круглого столу ЕПЛ пропонували утворити спе-
ціальний підрозділ в одному з ЦОВВ, що відстежував би і накопичував
8 Шарлемань М. В. До оборони природи // Вісті Природничої секції Українського
наукового товариства.— К., 1918–1919.— Кн. 2.— Ч. 1.— С. 13
9 URL: http://epl.org.ua/environment-tax/dovkillya-ta-vijna/novyny-dovkillya-ta-vijna/
10 URL: http://epl.org.ua/environment-tax/dovkillya-ta-vijna/doslidzhennya-epl-dovkillya-
ta-vijna/
11 На межі виживання: знищення довкілля під час збройного конфлікту на сході
України/ А. Б. Блага, І. В. Загороднюк, Т. Р. Короткий та інші; за заг. редакцією
А. П.Бущенка / Українська Гельсінська спілка з прав людини. Київ: КИТ, 2017. 88с.
URL: https://helsinki.org.ua/publications/na-mezhi-vyzhyvannya-znyschennya-dovkillya-
pid-chas-zbrojnoho-kon iktu-na-shodi-ukrajiny/
9
1. Заповідні території України та війна
знання про втрати, яких зазнало довкілля внаслідок військових дій. При-
сутній на круглому столі тодішній Міністр екології та природних ресурсів
Ігор Шевченко виступив з промовою, позитивно відгукнувшись щодо
напрацювань ЕПЛ та запевнив учасників заходу в тому, що найближчим
часом буде утворена робоча група, якій буде доручено реалізувати за-
значені рекомендації, напрацьовані учасниками заходу. Проте, на жаль,
достатнього інтересу держави до цього питання досі не виникло, хоча
команда Мінприроди за цей час змінилася тричі.
1.1. Цінність дикої природи східної України
Донецька область
Донеччина— саме та частина України, де на початку ХХ століття було
організовано майже всі перші заповідники. Унікальні природні пам’ятки
та ендемічні оселища привертали увагу науковців і природоохоронців ще
здавна. Зокрема, увага до крейдової флори Придінців’я, Кам’яних могил,
Святих гір і приазовських кіс займала особливе місце серед науковців-
біологів. Відколи ці території отримали заповідний статус, про них було
опубліковано понад 2000 наукових статей12.
На момент окупації частини території Донеччини у 2014 році в області
було створено 117 територій та об’єктів природно-заповідного фонду
загальною площею близько 92тис. га. З них 40 повністю або частково
опинилися на окупованій території (23 тис. га)13, що становить 25,2 %. Із
них 12 територій (96,4 % всіх площ ПЗФ, що потрапили під окупацію) тим
чи іншим чином постраждали від військових дій. Наприклад, практично
повністю згорів регіональний ландшафтний парк «Донецький кряж».
Проте втрати є і в природно-заповідних територіях підконтрольних Укра-
їні районів області. Зокрема, всі найбільші за площею території природно-
заповідного фонду підконтрольної частини Донеччини опинились якщо не
на лінії розмежування, то на звільнених територіях, і всі зазнали ушкоджень
під час бойових дій. Загалом таких об’єктів нам відомо 17 (39 тис. га), що
становить 45,5 % ПЗФ підконтрольної частини Донеччини (за площею).
Так, бої відбувалися на території відділень Українського степового при-
родного заповідника «Крейдова флора» та «Кальміуське», у національних
12 Природно-заповідний фонд Донецької області: бібліографічний покажчик літерату-
ри/ Упор. Василюк О. В., Ластікова Л. М. / Серія: «Conservation Biology in Ukraine».
Вип. 8. Київ:, LAT & K, 2018. 216 с.
13 У розрахунках враховано, що національний природний парк «Меотида» лише
частково опинився на окупованих землях, куди відійшло 9031,3 га території, а
11689,6531га залишились підконтрольними Україні.
10
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
парках «Святі гори» і «Меотида». Жодних заходів з реабілітації території
або компенсації втрат не відбувалося.
Особливе місце посідає національний природний парк «Меотида»,
територія якого розірвана лінією фронту навпіл. Сьогодні «Меотида»—
єдина установа природно-заповідного фонду, що покинула окуповану
територію. Працівники парку виїхали з окупованого Новоазовська, а
новий офіс парку був створений у м.Урзуф у 2015 році та обладнаний
офісною технікою і меблями завдяки благодійній акції, організованій нами
у листопаді 2015 року. Лише цього року парк отримав державні кошти
для купівлі власного приміщення на підконтрольній Україні території.
Важливо нагадати, що в межах окупованої Донеччини знаходяться 5
ділянок, включених до Смарагдової мережі Європи, створення якої від-
бувається в Україні на виконання Бернської конвенції. Всі вони також
зазнали пошкодження.
Луганська область
Як виявилося, ситуація у двох областях, яких торкнулася війна, є дуже
відмінною. Луганщина— одна з областей України, що містять найбільше
територій, які перебувають у природному стані. Близько половини її площі
займають степи, заплави річок, крейдяні відслонення та ліси. Найдавніші
заповідники тут були створені ще у 1928 році («Стрільцівський степ»,
«Провальський степ»).
На момент окупації частини території Луганщини у 2014 році в області
було створено 195 територій та об’єктів природно-заповідного фонду за-
гальною площею близько 85тис. га. На окупованій території опинилися
79 з них (20,3 тис. га)14, що становить 23,8 % площі ПЗФ Луганщини. З них
35 територій (73 % всього окупованого ПЗФ) тією чи іншою мірою по-
страждали від військових дій. Зокрема, майже всі ці об’єкти згоріли під
час пожеж, викликаних військовими діями.
На підконтрольній території також є постраждалі від війни території
та об’єкти ПЗФ. Загалом 35 об’єктів загальною площею 10,4 тис. га. Май-
же всі вони розміщені в заплавних лісах уздовж р.Сіверський Донець.
Враховуючи, що ця територія переважно не розмінована і простягається
вздовж лінії розмежування, уявити ліквідацію пошкоджень або поперед-
ження нових пошкоджень поки важко. Ще низка територій ПЗФ північної
частини Луганщини пошкоджена під час будівництва фортифікаційних
споруд ЗСУ. У смтСтаниця Луганська, що також опинилось у сірій зоні,
розміщено адміністрацію Луганського природного заповідника. Центральне
14 При розрахунках враховано, що Національний природний парк «Меотида» лише
частково опинився на окупованих землях, куди відійшло 9031,3 га території, а
11689,6531га залишилися підконтрольними Україні.
11
1. Заповідні території України та війна
відділення заповідника, розміщене тут, закрите для відвідування (зокрема
і відвідування самими працівниками).
Особливістю проблематики ПЗФ Луганщини в ОРДЛО є неконтро-
льований видобуток вугілля відкритим способом. Деякі кар’єри разом
із відвалом породи тягнуться на десятки кілометрів. Такий видобуток
масово розвивається на Донецькому кряжі, на півдні Луганської області.
Вже пошкоджені майже всі найбільші за площею заказники цього регіону:
«Іллірійський», «Білоріченський», «Першозванівський», «Перевальський»
і «Міусинське узгір’я». Аналогічно із Донецькою областю на Луганщині
зазнали пошкодження усі 9 територій Смарагдової мережі, що потрапили
до меж окупованої території.
Збитки
Одним із головних питань, яке постає в темі заповідних територій і
війни— обчислення збитків. Методика такого обчислення до цього часу
не опрацьована. Крім того, здебільшого неможливо провести натурні
обс теження та вимірювання, щоб зафіксувати обсяг порушення. Для при-
кладу: нами було обчислено вартість дерев, що згоріли в регіональному
ландшафтному парку «Донецький кряж», і сума збитків за статтею зни-
щення дерев становила близько 14 мільярдів гривень. Якщо ж рахувати всі
пошкоджені площі всіх територій ПЗФ і, зокрема, враховувати знищення
видів, занесених до Червоної книги України, то цю суму можна сміливо
збільшувати на порядки. Така сума збитків суттєво перевищить вартість
матеріальних втрат, нанесених війною. На жаль, умов для висунення від-
повідного позову до окупантів поки немає. Але й держава досі не починає
цікавитися цим питанням, поки примножуються наявні збитки.
Частково збитки, нанесені природно-заповідному фонду, можна ком-
пенсувати створенням нових природоохоронних територій. Справді, в
останні дні 2017 року та на початку 2018 року на Донеччині створено 30
нових територій природно-заповідного фонду, загальною площею 4090га
(0,16 % підконтрольної Україні території)15. Планується створення нових
заповідних територій у найближчі місяці.
Особливо вагомою є пропозиція щодо створення нових територій ПЗФ
на непідконтрольних територіях. Втрата діючих державних органів на цій
території призвела до запровадження законодавства про військово-цивільні
обласні державні адміністрації, до повноважень голів яких входить також
прийняття рішень щодо оголошення територій та об’єктів ПЗФ місцевого
значення та погодження створення територій та об’єктів ПЗФ загально-
державного значення.
15 URL: http://epl.org.ua/announces/donechchyna-absolyutnyj-lider-v-stvorenni-zapovidnyh-
terytorij/
12
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
1.2. Природно-заповідний фонд на окупованій або окупованій
у минулому та звільненій території
Український степовий природний заповідник
Відділення «Хомутовський степ»
Хомутовський степ не тільки суттєво постраждав від обстрілів та пе-
ресування техніки, а й знаходиться під загрозою незаконної інтродукції
рослин.
Про наміри інтродукції рослин заявив на спеціальному брифінгу Роман
Кишкань, голова комітету природних ресурсів самопроголошеної Доне-
цької народної республіки. У своєму виступі він наголосив на тому, що на
базі заповідника «Хомутовський степ» буде створено центр реінтродукції
рідкісних видів рослин та тварин16. Варто наголосити, що будь-які заходи
з реінтродукції були суворо обмежені у заповіднику з 1926 року, коли
він вперше отримав охоронний статус. З того часу і до початку окупації
частини території Донецької області велися довгострокові моніторингові
дослідження, завдяки яким науковці можуть робити висновки про про-
цеси трансформації природних екосистем під впливом глобальних змін
клімату й інших факторів. Саме на території «Хомутовського степу» такі
дослідження проводилися майже 90 років. Крім того, ізольованість запо-
відника від інших територій забезпечує генетичну ідентичність багатьох
видів рідкісних рослин. «Хомутовський степ»— абсолютний лідер серед
природоохоронних територій всієї степової зони Євразії за кількістю на-
укових публікацій, присвячених природі степів, і донедавна був однією із
найвпливовіших наукових установ у країні17.
Окрім такої загрози, показово до 90-річчя «Хомутовського степу» у
самопроголошеній Донецькій народній республіці провели конференцію,
присвячену ювілею заповідника, видали тези конференції і навіть затвердили
їх науково-технічною радою природоохоронної території «Хомутовський
степ— Меотида» (протокол № 2 від 26.07.2016 р.) та вченою радою Доне-
цького ботанічного саду (протокол № 9 від 14.07.2016 р.)18. У резолюції
конференції зазначено необхідність розділення так званої «біосферної осо-
бливо охоронюваної природної території» «Хомутовський степ— Меотида»,
штучно створеної в самопроголошеній ДНР, на заповідник «Хомутовський
16 URL: https://www.youtube.com/watch?v=pD2Cyeb0L9U
17 URL: http://epl.org.ua/announces/v-dnr-porushuvatymut-rezhym-zapovidnyka-
homutovskyj-step/
18 Охрана, восстановление и изучение степных экосистем в XXI веке: материалы
международной научно-практической конференции, посвященной 90-летию со
дня основания заповедника «Хомутовская степь». Донецк: Ноулидж, Донецкое
отделение, 2016. 216 с.
13
1. Заповідні території України та війна
степ» та національний парк «Меотида» із їх подальшим розширенням. На
щастя, зазначений намір не було реалізовано.
Луганський природний заповідник
Відділення «Придінцівська заплава»
Це відділення ЛПЗ певний час тимчасово було в зоні АТО, а наразі
перебуває на звільненій частині України. Територія значною мірою по-
страждала від замінування в різний час, а зараз повністю контролюється
віськами ЗСУ, і працівників заповідника туди не допускають. Прямого
контакту працівників ЛПЗ з військовими немає, відповідно співробітники
заповідника не мають жодних інструкцій щодо безпеки перебування на
території, а військовослужбовці— щодо дотримання охоронного режиму
заповідника19.
Окрім замінування, «Придінцівська заплава» постраждала ще від по-
жеж. 20–22 серпня 2017 року ліси неподалік смтСтаниця Луганська охо-
пив масштабний вогонь, який уразив і заповідник. Імовірною причиною
пожежі були обстріли, здійснені незаконними формуваннями так званої
ЛНР у бік підрозділів ЗСУ.
Відділення «Трьохізбенський степ»
Як і «Придінцівська заплава», це відділення також перебувало під
окупацією, а потім перейшло до звільненої території. Трьохізбенський
степ був безпосередньо задіяний у бойових діях. Так, у 2014 році тут були
обладнані вогневі позиції, а у 2015 році територія використовувалася як
навчальний полігон ЗСУ. Внаслідок цього відділення густо вкрите вирвами
від розривів снарядів; є велика кількість нерозірваних мін, мін-крилаток,
гільз від самохідних артилерійських установок. За оцінками співробітників
заповідника та експертної групи, на цій ділянці є близько 200 вирв; ви-
бухами пошкоджені дерева.
Важливою рисою стало те, що в усіх місцях порушення ґрунтового по-
криву були виявлені рясні зарості інвазійних видів рослин, зокрема злинки
канадської. Цю рослину знайдено у більшості вирв.
Відділення «Провальський степ»
Знаходиться на непідконтрольній території та складається з двох ді-
лянок. Грушівська ділянка була пошкоджена в результаті степових та лі-
сових пожеж, що виникли через бойові дії— пошкоджено 87,89 га (100 %
території ділянки) петрофітного різнотравно-типчаково-ковилового та
19 Охрана, восстановление и изучение степных экосистем в XXI веке: материалы
международной научно-практической конференции, посвященной 90-летию со
дня основания заповедника «Хомутовская степь». Донецк: Ноулидж, Донецкое
отделение, 2016. 216 с. С. 48.
14
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
чагарникового степу і байрачні ліси у балках. Працівниками заповідника
щодо цього сладено акт. Було зафіксовано також проїзд важкого транспорту
через територію цієї ділянки. Що ж до Калинівської ділянки, то у 2014 році
через потрапляння снарядів було так само пошкоджено частину петрофіт-
ного різнотравно-типчаково-ковилового та чагарникового степу, а також
байрачні ліси у балках. За результатами пошкодження було складено акт
та розроблено картосхему20.
НПП «Меотида»
«Меотида»— унікальний національний парк, що охороняє лінію
узбережжя Азовського моря та морську акваторію, що входить до Азово-
Чорноморського прибережного екологічного коридору. На території НПП
було важливе місце скупчення великої кількості навколоводних птахів—
Крива коса. На жаль, після окупації на території затоки Кривої коси
проводять військові навчання, затока розчищається та ведуться роботи
зі спорудження осетрового господарства. У результаті цього найбільша
в Європі колонія рябодзьобих крячків покинула своє традиційне місце
гніздування на косі.
Адміністрація НПП була вимушена евакуюватися на підконтрольну
частину України та опікуватися рештою парку. На жаль, ця територія
також страждає від втручання, але вже з боку військ ЗСУ. Тут без жодних
дозволів21 розміщені військові частини і навіть два військові полігони.
Найбільшу скелю парку, у його найбільш віддаленій від фронту частині,
повністю розбили гранатометами. Півтора роки боротьби за припинення
навчань в національному парку ніяких результатів не принесли (доклад-
ніше у розділі 1.3).
НПП «Святі Гори»
Цей НПП також тимчасово знаходився в зоні АТО, але наразі пере-
буває на звільненій території. Встановлено, що у рекреаційній зоні НПП
вже другий рік у таборах відпочинку розміщені військові ЗСУ, які, за
повідомленнями місцевих жителів, активно користуються природними
ресурсами (рубка дерев на дрова, добування диких тварин тощо). Навколо
місць розташування військових є мінні поля, про які співробітники НПП
щоразу дізнаються випадково, натрапляючи на міни.
20 Охрана, восстановление и изучение степных экосистем в XXI веке: материалы
международной научно-практической конференции, посвященной 90-летию со
дня основания заповедника «Хомутовская степь». Донецк: Ноулидж, Донецкое
отделение, 2016. 216 с. С. 49.
21 Навчання у НПП «Меотида» проводилися без жодних погоджень. URL: http://epl.
org.ua/environment/navchannya-u-npp-meotyda-provodylys-bez-zhodnyh-pogodzhen/
15
1. Заповідні території України та війна
Після закінчення активної фази конфлікту та розмінування в останні
два роки люди постійно ходять до лісу (проте у 2016 році кілька людей за-
гинуло під час збору грибів, а у 2014 р.— загинув і один лісничий). Військові
є постійним фактором тривоги для тварин, те саме стосується й польотів
повітряного транспорту. В умовах відсутності контролю місцеві жителі
вирубують ліс самовільно, тут поширене браконьєрство22.
РЛП «Клебан-Бик»
Знаходиться на звільненій території, на межі з непідконтрольною тери-
торією. За повідомленнями місцевих, прямих бойових дій на території РЛП
не було, проте там постійно відбувається нищення природних комплексів,
зокрема й дерев. У 2014 році територія була замінована, проте у 2015 році
її розмінували.
РЛП «Краматорський»
Хоча Парк розташований на значній території (1738,82 га), він не по-
страждав від військових дій: лише в його околицях сили ЗСУ рили окопи
у 2014 році, проте інспектори РЛП провели з ними бесіду і територія ПЗТ
не була пошкоджена. Є і хороші новини— наприклад, чисельність мис-
ливських тварин за час війни збільшилася: кількість свині дикої та сарни
збільшилася у 2–3 рази, фазана— у 3–4 рази. З 2014 до кінця 2016 року
відкрито 7 кримінальних справ, зокрема у зв’язку з незаконними рубками
лісу лісництвом23.
РЛП «Слов’янський курорт»
Тимчасово знаходився в зоні АТО, наразі перебуває на звільненій те-
риторії. До складу РЛП входять також дрібніші об’єкти ПЗФ: гідрологічні
пам`ятки природи загальнодержавного значення «Озеро Сліпне», та «Озеро
Ріпне», а також орнітологічний заказник місцевого значення «Приозерний».
У 2014 році тут відбувалися бойові дії. Через постійний фактор турбування
з цих місць зникли до того численні водоплавні птахи, зокрема, зникли на
гніздуванні кулики-довгоноги та крячки малі24.
РЛП «Зуївський», РЛП «Донецький кряж», РЛП «Меотида»
Влітку 2016 року були видані розпорядження голови Донецької об-
ласної військово-цивільної адміністрації «Про ліквідацію регіонального
22 Навчання у НПП «Меотида» проводилися без жодних погоджень. URL: http://epl.
org.ua/environment/navchannya-u-npp-meotyda-provodylys-bez-zhodnyh-pogodzhen/.
С. 54.
23 Там само. С. 56.
24 Там само. С. 55.
16
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
ландшафтного парку «Донецький кряж»25, «Про ліквідацію регіонального
ландшафтного парку «Меотида»26 та «Про ліквідацію регіонального ланд-
шафтного парку «Зуївський»27, згідно з якими були ліквідовані адміністрації
відповідних РЛП. Як зазначено в текстах розпоряджень, вони прийняті у
зв’язку з неможливістю переміщення об’єктів та матеріально-технічної бази.
Отже, неможливе провадження діяльності та виконання працівниками своїх
обов’язків, визначених Положеннями про регіональні ландшафтні парки,
у разі переміщення з території, на якій органи державної влади тимчасово
не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, на
територію, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження
в повному обсязі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України
від 7 листопада 2014 року №595, що затвердила Тимчасовий порядок фі-
нансування бюджетних установ28.
Ліквідація юридичних осіб адміністрацій РЛП замість припинення їх
фінансування, на думку ЕПЛ, є вкрай недалекоглядним кроком. Окупація
рано чи пізно закінчиться, необхідно буде відновлювати пошкоджені при-
родні території, а відновити адміністрації буде складно.
Заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища
Менші за розміром та значущістю заповідні території також не обійшла
війна. Безпосередньо обстрілами було пошкоджено загальнозоологічний
заказник «Іллірійський», ландшафтні заказники «Новозванівський» та
«Першозванівський», лісовий заказник «Горіхівська діброва», ботанічні
заказники «Лісне» і «Пришиб», загальнозоологічний заказник «Жеребець»,
геологічні пам’ятки природи «Менчікурівський розріз», «Балка Довга»,
«Балка Безіменна», «Балка Кривенький яр» та «Юр’ївська», ботанічні
пам’ятки природи «Балка Плоска» та «Знам’янський яр», пам’ятку при-
роди «Джерело Козаче», заповідні урочища «Хрящуваха» та «Широке».
Пожежі зачіпали іхтіологічні заказники «Деркульський» та «Донецький»,
ландшафтні заказники «Шарів Кут», «Борсуча балка», загальнозоологічний
заказник «Кондрашівський», заповідні урочища «Піщане»29.
25 URL: http://donoda.gov.ua/?lang=ua&sec=02.08&iface=Public&cmd=showdoc&args=
id:4587
26 URL: http://donoda.gov.ua/?lang=ua&sec=02.08&iface=Public&cmd=showdoc&args=
id:4586
27 URL: http://donoda.gov.ua/?lang=ua&sec=02.08&iface=Public&cmd=showdoc&args=
id:4585
28 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/595-2014-п
29 Там само.
17
1. Заповідні території України та війна
1.3. Природно-заповідний фонд на підконтрольній території:
діяльність Міноборони
Упродовж війни Міноборони України здійснювало військову діяльність
на території об’єктів природно-заповідного фонду на підконтрольній Україні
території. В усіх випадках така діяльність пояснювалася як вимушені за-
ходи, необхідні для підтримання обороноздатності держави: випробування
нових озброєнь, проведення військових навчань тощо. Цікавим фактом є
те, що питання біорізноманіття відображене у щорічних програмах спів-
робітництва «Україна–НАТО».
Річна національна програма під егідою Комісії Україна–НАТО на
2015–2017 роки30 включала національну ціль «Забезпечення екологічної
безпеки», в рамках якої були заплановані заходи:
забезпечення взаємодії з НАТО у питанні впровадження в Україні
передового досвіду держав-членів НАТО у сфері екологічної безпеки з
метою відновлення деградованих земель, що перебувають у користуванні
Міністерства оборони України, та щодо створення природоохоронних
об’єктів на земельних ділянках, що перебували у користуванні Мініс-
терства оборони України;
продовження реалізації в рамках Програми «Партнерство заради миру»
другого етапу проєкту Трастового фонду НАТО з утилізації стрілець-
кої зброї й легких озброєнь, звичайних боєприпасів та протипіхотних
мін типу ПФМ-1 в Україні, а також перезахоронення радіоактивних
відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм
колишнього СРСР.
На жаль, звіти про виконання таких заходів не відомі.
Варто відзначити, що в усіх випадках ЗМІ реагували на факти вій-
ськових навчань у ПЗФ, дотримуючись позиції ЕПЛ. Також протягом
року за сприяння проєкту «Вдосконалення комунікації між внутріш-
ньо переміщеними особами та громадами, що опинилися під впливом
конф лікту», що здійснюється за фінансової підтримки Уряду Канади
через Міністерство міжнародних справ Канади, вийшли публікації про
30 Річна національна програма під егідою Комісії Україн–НАТО на 2017 рік URL:
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/2017; Річна національна програма співробіт-
ництва Україна–НАТО на 2016 рік URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45/2016;
Річна національна програма співробітництва Україна–НАТО на 2015 рік. URL:
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/238/2015 .
18
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
шкоду від військових навчань в ПЗФ на ресурсах «Вгору»
31
, «Укроп»
32
та
на Громадському радіо
33
.
Розглянемо досліджені нами кейси руйнівного впливу військових нав-
чань на території природно-заповідного фонду підконтрольної території
України.
Національний природний парк «Олешківські піски». Ще у жовтні
2015 року на офіційному веб-сайті національного природного парку
«Олешківські піски» замість вітальної сторінки була розміщена заява
дирекції парку про те, що його територія захоплена військовими
34
. За
інформацією парку, у жовтні 2015 року на територію Козачелагерської
арени Олешківських пісків були введені підрозділи ЗСУ без погодження
з керівництвом національного парку або Мінприроди
35
. На звернення
керівництва НПП до Мінприроди, Мінборони, РНБО
36
та профільного
комітету Верховної Ради України
37
відповідей по суті не було надано. На
кілька місяців доступ до парку був обмежений, оскільки він опинив-
ся всередині нелегально діючого військового полігону, де відбувалися
батальйонно-тактичні навчання за участю окремої механізованої бригади
оперативного командування «Схід»
38
.
Вперше Олешківські піски були оголошені заповідником ще у 1928
році, але проіснував він лише 2 роки, до 1930-го39. У післявоєнний час
територія була передана до складу земель держлісфонду Цюрупинського
держлісгоспу. На правах оренди землі використовувалась як полігон для
бомбометання— так званий колишній 48-й авіаційний полігон «Херсон».
Раніше, у 50–80-х роках, більша частина цієї території використову-
валася як військовий авіаційний полігон Міноборони на підставі Розпо-
31 URL: https://goo.gl/tibKxQ
32 URL: https://goo.gl/mzoMZv
33 URL: https://goo.gl/3PMBmT; http://www.hromadske-zp.tv/vijskovi-znovu-nezakonno-
obstrilyali-ob-yekt-yunesko/
34 URL: http://nppop.gov.ua/; http://www.pravda.com.ua/news/2015/12/29/7094047/
35 Лист Національного природного парку «Олешківські піски» від 14.01.2016 pоку
№01-18/07 до голови Раденської сільської ради Кравченко О. В.
36 Лист Національного природного парку «Олешківські піски» від 15.12.2015 року
№01-8/171 до голови Ради Національної безпеки та оборони України Турчино-
ваО. В.
37 Лист Національного природного парку «Олешківські піски» від 17.12.2015 року
№01-21/112 Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної по-
літики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи
Томенка М. В.
38 URL: http://hronika.info/obwestvo/121072-vsu-proveli-ucheniya-v-pustyne.html
39 URL: https://goo.gl/FpeqBa
19
1. Заповідні території України та війна
рядження Ради Міністрів СРСР від 06.04.1950 року №478-РС, постанови
Ради Міністрів УРСР від 04.05.1950 року №1314-035 та від 25.09.1951 року
№18020-РС та Акта на право довгострокового тимчасового користування
землею без вилучення із земель державного лісового фонду, постановою
Ради Міністрів УРСР від 01.10.1974 року №473 та зареєстрований в кни-
зі реєстрації землекористувань Цюрупинської районної ради за №120
(1985 р.), термін дії якого закінчився. На сьогодні жодних документів, що
підтверджують продовження використання цієї ділянки Міністерством
оборони України, немає. Земельні ділянки, які передаються парку, нада-
ються із земель лісового фонду, про що свідчать Державні акти на право
користування земельною ділянкою (серії: ЯЯ № 327421.327422.320006 від
08.10.2007 року), видані Державному підприємству «Каховське лісове гос-
подарство» та «Великокопанівське лісомисливське господарство» (серія:
І-ХС № 000335 від 23.10.1996 року). ДП «Цюрупинський лісгосп» на сьогодні
розробляє технічну документацію із землеустрою. Також належність цих
земельних ділянок до державного лісового фонду відображено у Проєктах
організації і розвитку лісового господарства за вищенаведеними підпри-
ємствами та в матеріалах базового лісовпорядкування.
У 2010 році Указом Президента України40 був створений національний
парк. З тексту Указу добре зрозуміло, що створюється національний парк
на землях лісгоспу, і що ніякого полігону вже не існує. Відповідно до Указу,
Міністерству оборони разом із Херсонською обласною держадміністраці-
єю доручено «вжити протягом 20102013 років заходів щодо вивільнення
земельних ділянок колишнього авіаційного полігону Херсон Міністерства
оборони України від вибухонебезпечних предметів з метою подальшої передачі
таких земель у постійне користування національному природному парку
Олешківські піски”». Лісогосподарськими підприємствами 08.12.2011 року
було надано парку нотаріально завірені згоди про відмову від земельних
ділянок на користь парку та 13.04.2012 року підписаний Акт прийому-
передачі земельних ділянок під охорону та проведення першочергових
природоохоронних заходів НПП «Олешківські піски»41.
Початково пропонувалось оголосити національним природним парком
весь колишній полігон площею 19 тисяч гектарів. Його центральна, най-
більш цінна частина, близько 5000 га, мала стати заповідною зоною парку
і залишитись для науки, а території навколо відводились під рекреаційну
зону та місце для туристів.
40 URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/221/2010
41 Звернення членів науково-технічної ради Національного природного парка «Олеш-
ківські піски» 11.12.2015 року. № 01-21/103 Директору Департаменту заповідної
справи Іваненко І. Б.
20
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
«Олешківські піски»— дуже вдала територія для створення НПП,
оскільки в минулому полігон використовувався нечасто, та й то— для
бомбометання, що не спричиняє масштабного перетворення ландшафтів.
Невелика кількість воронок від бомб несуттєво впливає на збереження
ландшафту піщаного степу. Тим більше, навчань з бомбометання в неза-
лежній Україні ніхто не проводив. Втім, при створенні нацпарку ДП «Цю-
рупинський лісгосп» відмовив у створенні повноцінного національного
парку та погодився передати під охорону лише центральну частину пісків,
яка початково пропонувалась як заповідна зона. Тому колишній полігон
надобув форму бублика, діркою в якому є національний парк.
Військовослужбовці Збройних сил України фактично заборонили пере-
бування інспекторів та спеціалістів НПП на його території, що призвело
до зупинки їхнього робочого процесу та розвитку НПП «Олешківські
піски» взагалі. За час такої «блокади» служба державної охорони ПЗФ не
могла без загрози власному життю виконувати патрулювання території
парку. До того ж саме на ділянці, де розпочались навчання, знаходиться
заповідна зона площею 1391 га, яка потребує особливого режиму охорони.
Також була припинена науково-дослідна діяльність, яка має проводитися
науковцями на території парку, упродовж кожного року: геоботанічні та
флористичні описи у різний фенологічний період розвитку рослин; фік-
сація геокоординатних даних щодо місць поширення на території парку
рідкісних видів рослин; проведення моніторингу на науково-дослідних,
фенологічних постійних пробних площах та маршрутах, закладених на
території ПНДВ «Раденське»; роботи із заготівлі гербарію та колекції комах
з метою поповнення наукових фондів НПП. Саме у цей період календарного
року (жовтень–грудень) певні види рослин починають повторну вегета-
цію у результаті підвищення температури повітря, що і є пріоритетом для
детального їхнього дослідження з метою подальшого прогнозування на
найближчий період часу екологічних змін у природі. З цією ж метою мали
бути терміново виконані дослідження абіотичних умов НПП, а саме
моніторинг рівня води у природних озерах (оз.Оазис, оз.Олешківське,
оз.Скіфське та ін.) на території «полігону». Не менш важливими та термі-
новими є роботи з фіксації даних щодо періодизації міграції птахів. Також
на території ПНДВ «Раденське» розташована екостежка «Олешківською
пустелею», яку відвідували багато рекреантів і яким надавалися платні
послуги парку. Але, оскільки вся площа «полігону», включаючи НПП,
була оточена військовими і майже кожен день проводилися стрільби,
співробітники НПП змушені відмовляти охочим відвідати територію НПП,
що призвело до припинення розвитку рекреаційної діяльності НПП та
надходження додаткових коштів. Не змогли пройти польову практику на
території НПП студенти Херсонського державного університету. Окрім
21
1. Заповідні території України та війна
цього, постраждала також й учнівська молодь, яка відвідувала територію
Козачелагерської арени в рамках екоосвітньої діяльності парку42.
Керівництво військової частини, що проводило заходи з військової під-
готовки, не відреагувало на звернення Херсонського обласного управління
лісового та мисливського господарства, про що Управлінням було повідо-
млено Державну екологічну інспекцію у Херсонській області43. При цьому
Держекоінспекція, навіть після повторних звернень громадських органі-
зацій44, заявила про те, що підстави для проведення перевірки відсутні45.
Також відомо про те, що існує рішення начальника Генерального штабу—
головнокомандуючого ЗСУ від 16.12.2015 року № 304/3322 щодо навчань
на території колишнього полігону46. Проте на запит НПП військові відпо-
віли, що зміст рішення головнокомандуючого має характер інформації з
обмеженим доступом та знаходиться під відповідним грифом секретності.
Зміст рішення доведений виключно до обмеженого кола військових по-
садових осіб47.
Не маючи відповідних рішень органів влади, Військовий комісаріат
доручив сільським радам попередити людей про початок навчань і недо-
пущення появи відвідувачів в «Олешківських пісках»48. При цьому керів-
ництво НПП про це не було повідомлено.
12 квітня 2016 року екологи ЕПЛ спільно з експертами Херсонського
відокремленого підрозділу Національного екологічного центру України про-
никли на територію НПП «Олешківські піски»49 та виявили такі порушення:
42 Звернення членів науково-технічної ради Національного природного парку
«Олешківські піски» 10.12.15р. № 01-18/165 Голові Херсонської обласної державної
адміністрації Путілову А. С.
43 Лист першого заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України
Х. В.Юшкевич №02-31/2967-16 від 20.05.2016 року до МБО «Екологія–Право–Лю-
дина».
44 Лист МБО «Екологія–Прав–Людина» №374 від 27.05.2016 року до Державної еко-
логічної інспекції України.
45 Лист Державної екологічної інспекції у Херсонській області до МБО «Екологія–
Право–Людина» № 2-85/01-22 від 10.06.2016 року.
46 Лист НПП «Олешківські піски» від 14.01.2016 року №01-18/08 до Начальника
Квартирно-експлуатаційного відділу м.Херсона Міністерства оборони України
О. О. Мусієнка.
47 Лист начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона Міністерства
оборони України, підполковника О. О. Мусієнка №105 від 20.01.2016 року до ди-
ректора НПП «Олешківські піски».
48 Лист Голови Цюрупинського районного військового комісаріату від 18.12.2015
року № 1373 до голови Раденської сільської ради.
49 URL: http://epl.org.ua/events/2481-reid-do-okupovanoho-viiskovymy-natsionalnoho-
parku
22
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
масштабні самовільні рубки лісу (обиралися найбільші дерева, що окремо
стоять і, отже, можуть бути оперативно вивезені)50; в місцях відпрацюван-
ня танкових маневрів земля повністю пошматована гусеницями танків на
площі у сотні гектарів51; охоронні знаки НПП зруйновані (використані як
мішені), як і оглядовий майданчик; навколо НПП, розміщеного в центрі
піщаної арени, встановлені мішені, з метою уникнення вилетів снарядів,
військові стріляли з незаповідної частини пісків52 в середину НПП.
За зверненням працівників НПП було порушено кримінальне про-
вадження відносно незаконного використання території для військових
навчань53. Військовою прокураторою Херсонського гарнізону 15.12.2015
року, в порядку ст.214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових роз-
слідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення з поперед-
ньою кваліфікацією за ч.1 ст. 252 КК України. Того ж дня кримінальне
провадження на підставі ст.216 КПК України направлене за підслідністю
до Цюрупинського відділення поліції Новокаховського відділу поліції ГУ
НПУ в Херсонській області54.
Листами від 19.01.2016 року №45-78/0/9-16/313 та від 11.02.2016 року
№871/0-16/68/313 обласна державна адміністрація звернулася до Мініс-
терства оборони України та Міністерства екології та природних ресурсів
України з проханням сприяти розв’язанню цієї проблеми, а також вжити
конкретних заходів стосовно виведення військових підрозділів Збройних
сил України з території зазначеного Парку55.
Втім, не маючи публічної позиції керівництва Міністерства, в.о. на-
чальника управління бойової підготовки Командування Сухопутних військ
ЗСУ, полковник О. Ю. Шлюєв поширює інформацію, що «земельна ділянка,
яка розміщується на території НПП Олешківські піски, перебуває на
обліку Міністерства оборони України та надана для потреб Збройних
сил України»56.
50 URL: https://www.youtube.com/watch?v=e8JncW9K8q8
51 URL: https://www.youtube.com/watch?v=N1sFQY4RKQY
52 URL: https://www.youtube.com/watch?v=bIlats7vxzQ
53 Заява про вчинення кримінального правопорушення (в порядку ст.55 КПК України)
представника Національного природного парку «Олешківські піски» Уманського
Сергія Анатолійовича від 12.12.2005 року. URL: http://nppop.gov.ua/sites/default/
les/letters/1.pdf
54 Лист Військового прокурора Південного регіону, Ю. Грома №6/3865 від 15.12.2015
року до представника НПП «Олешківські піски» Уманського С. А.
55 Лист Херсонської ОДА №1697/0-16/71/313 від 04.04.2016 року до директора НПП
«Олешківські піски» А. В. Непрокіна.
56 Лист Військової частини А0105 (код 22991037) Міністерства оборони України від
10.06.2016 року №116/7/2/9444 до МБО «Екологія–Право–Людина».
23
1. Заповідні території України та війна
На початку лютого 2016 року, після декількох місяців самовільних нав-
чань, у Херсонській обласній державній адміністрації утворили робочу
групу57, покликану розібратися із правомірністю використання земель
нацпарку у військових цілях. Юридичне управління апарату Херсонської
ОДА вважає, що державний акт на землю від 30.04.1985 року, яким надано
Херсонському КЕЧ у довгострокове тимчасове користування земельну ді-
лянку— втратив чинність у зв’язку із закінченням строку, на який його було
надано. Згідно з державним актом на право довгострокового тимчасового
користування землею, виданого Херсонській квартирно-екплуатаційній
частині від 20.04.1985 року, всього надано в довгострокове тимчасове
користування 19550,0 га, з них— 4894,0 га в постійне та 14656,0га в дов-
гострокове, без вилучення із земель державного лісового фонду. Також
у вказаному державному акті зазначено, що після закінчення строку
тимчасового користування земельні ділянки повертаються попереднім
землекористувачам58.
На засіданнях 12 лютого та 17 березня учасники робочої групи не змоги
дійти згоди з представниками Міноборони: листом від 19.02.2016 року
№220/1505 Міністерство поінформувало обласну держадміністрацію про
те, що земельна ділянка військового містечка № 15— колишній 48 авіацій-
ний полігон «Херсон»— перебуває на обліку потреб ЗСУ. Робочою групою
було прийнято рішення просити національний парк звернутись до суду
з вимогою примусового звільнення військами всієї території самовільно
зайнятого колишнього полігону.
Виявилось, що в системі Міноборони розформування полігону і від-
сутність оренди не вважають чимось серйозним. А існування національ-
ного парку називають «проблемним питанням», вирішенням якого є
оформлення військовими документації на всю територію «Олешківських
пісків», включно з нацпарком59. Саме такий висновок випливає з доповідної
записки, яку підготували військові для виїзного засідання Комітету ВР з
питань бюджету, що відбулось в Херсоні 23.04.2016 року60.
57 Розпорядження голови Херсонської ОДА №42 від 01.02.2016 «Про робочу групу з
питань, пов’язаних із використанням території національного природного парку
Олешківські піски підрозділами Збройних сил України». URL: http://nppop.gov.
ua/sites/default/ les/260220166646461.pdf
58 Доповідна записка Начальника юридичного управління апарату обласної державної
адміністрації Манікіна Д. С. №1697/0-16/71 Заступнику голови обласної державної
адміністрації Шепелєву І. О. URL: https://goo.gl/oEsc9u
59 URL: http://epl.org.ua/events/2507-minoborony-vvazhaie-natsionalni-parky-problemnym-
pytanniam
60 URL: https://goo.gl/jx1Bjm
24
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
12 квітня волонтери ЕПЛ відвідали окупований військовими наці-
ональний парк та підтвердили проведення на його території навчань.
У цей же день у м. Херсон відбулась прес-конференція за участі пред-
ставників НПП «Олешківські піски», Чорноморського біосферного за-
повідника (БЗ) та БЗ «Асканія-Нова», ЕПЛ та науковців Херсонського
національного університету. Учасники прес-конференції підсумували,
що вважають неприпустимим продовження перебування підрозділів
ЗСУ на території об’єктів природно-заповідного фонду, розміщених на
підконтрольній Україні території. Враховуючи відсутність будь-яких по-
годжень, а також значні пошкодження заповідних територій, є необхідність
внесення військовою прокуратурою відповідних позовів про стягнення
збитків, нанесених державі внаслідок умисного пошкодження територій
природно-заповідного фонду. Також, окрім рекультивації пошкоджених
територій, на думку учасників прес-конференції, слушним жестом з боку
Міноборони України може стати надання погодження на створення на-
ціональних парків на землях Міноборони: НПП «Самарський бір», «Ді-
вички», «Широколанський» тощо
61
.
У червні 2016 року МБО «Екологія–Право–Людина» та ЕкГ «Печеніги»
зібрали понад 200 підписів науковців та працівників установ ПЗФ до Пре-
зидента України62 з проханням:
1) зупинити навчання на території Олешківських пісків (зокрема, відкрити
територію для відвідування);
2) забезпечити виведення з їхньої території військового контингенту та
провести виявлення можливих місць передислокації (наприклад, за
слушною пропозицією науковців Херсонського університету,— до
горільника в тому ж Цюрупинському лісгоспі, кількома кілометрами
на захід від Олешківських пісків)63;
3) ініціювати службове розслідування та виявити винних у рейдерському
вторгненні підрозділів ЗСУ до Олешківських пісків; виявити та при-
тягнути до відповідальності винних у скоєнні злочинів, передбачених
ст.252 ККУ;
4) доручити Державній екологічній інспекції України провести обчислення
збитків, нанесених державі зазначеними самовільними навчаннями;
5) розглянути питання про розширення НПП «Олешківські піски» відпо-
відно до клопотання про його створення— на площу 19 000 га.
61 URL: https://goo.gl/kQr1Jr
62 URL: http://pechenegy.org.ua/ru/node/1290
63 URL: https://dl.dropboxusercontent.com/s/m0j10piag3w31cc/Peredyslokatsija%20
poligonu_2.PDF?dl=0
25
1. Заповідні території України та війна
12 липня 2016 року в приміщенні Мінприроди України відбулась між-
відомча зустріч, присвячена питанню незаконного перебування військо-
вого контингенту ЗСУ64. Причиною наради стало звернення Міністра
оборони України до Міністра екології та природних ресурсів України
О.Семерака з проханням погодити скасування національного природного
парку «Олешківські піски». У нараді взяли участь Мінприроди України65,
Держлісагентство України66, Міноборони України67, Херсонська ОДА68 та
МБО «Екологія–Право–Людина»69.
На думку Міноборони України, всю територію «Олешківських пісків»
(близько 20000 га, з них 5400 га— територія національного природного
парку) необхідно було передати військовим для розміщення полігону.
Зробити це можливо лише шляхом скасування національного природно-
го парку, звернення про що Міноборони також надсилало до президента
України Петра Порошенка.
Проте під час наради ситуація пішла незапланованим шляхом. Пред-
ставник Держлісагентства повідомив70, що в системі агентства наявні
альтернативні ділянки, які можуть бути передані для розміщення полігону.
Представники Міноборони повідомили, що дійсна площа, яка необхідна
для формування полігону,— 5300 га, що можуть бути розміщені поза
межами національного парку71. Також Директор департаменту з питань
цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської ОДА повідомив,
що через несанкціоновані військові навчання в Олешківських пісках вже
згоріли 18 гектарів лісів Цюрупинського лісгоспу72.
У результаті дискусії учасники знайшли точки дотику та прийняли
спільні рішення73:
1. 20–21 липня 2016 року мала відбутися виїзна нарада, на якій з виїздом до
Олешківських пісків буде встановлене місце передислокації військових
з території національного парку «Олешківські піски». Організатор—
Херсонська обласна державна адміністрація.
64 URL: https://goo.gl/Y3jrWs
65 URL: https://www.youtube.com/watch?v=cKFsXr2Orxo
66 URL: https://www.youtube.com/watch?v=2p0bhzXAd7k
67 URL: https://www.youtube.com/watch?v=12IIaJVLrog
68 URL: https://www.youtube.com/watch?v=tnGEIjmTKco, URL: https://www.youtube.
com/watch?v=7_X_3SFHLMM
69 URL: https://www.youtube.com/watch?v=TwmCg24ZUFw
70 URL: https://www.youtube.com/watch?v=2p0bhzXAd7k
71 URL: https://goo.gl/HPtE3x
72 URL: https://www.youtube.com/watch?v=2p0bhzXAd7k
73 Лист Мінприроди №9/782-16 від 21.07.2016 року до ЕПЛ
26
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
2. МБО «Екологія–Право–Людина» мала готувати пропозиції щодо ро-
боти екологічного підрозділу, який мав бути створений в структурі
майбутнього полігону.
3. Учасники вважали за доцільне розширити межі НПП «Олешківські
піски» на виконання Стратегії регіонального розвитку України74.
Того ж дня на засіданні у Херсонській ОДА була озвучена аналогічна
позиція75.
20–21 липня 2016 року, під час згаданої вище виїзної наради, узгодили
виділити ділянки для розміщення полігону додатково 4200 га земель з
числа угідь ДП «Цюрупинське ЛМГ» та ДП «Каховське ЛМГ» та затвердили
Схему взаємодії при проведенні заходів оборонного та природоохорон-
ного характеру на території НПП Олешківські піски, 421-го військового
полігону та земель лісомисливських господарств (між НПП «Олешківські
піски», військовим командуванням, Херсонською ОДА, Херсонським об-
ласним управлінням лісового та мисливського господарства, Головним
управлінням ДСНС в Херсонській області та Цюрупинською РДА)76.
18 серпня 2016 року відбулася додаткова узгоджувальна нарада77, під
час якої було затверджено результати виїзної наради та розподілено функ-
ції сторін з оформлення меж військового полігону, а також з підготовки
матеріалів для розширення НПП «Олешківські піски»78.
Національний природний парк «Азово-Сиваський». НПП «Азово-
Сиваський» залишився без фактичної охорони через вторгнення підроз-
ділів ЗСУ, оскільки протягом 2015–2016 років військові проводили тут
несанкціоновані навчання, використовуючи єгерські кордони як мішені.
74 Протокол наради з питань створення загальновійськового полігона в районі націо-
нального природного парку «Олешківські піски». 12 липня 2016 року / Мінприроди.
Київ. Лист Мінприроди України №9-01/765-16 від 14.07.2016 року до Національного
екологічного центру України.
75 URL: http://khoda.gov.ua/vijskovij-poligon-v-oleshkivskix-piskax-zbilshat-na-500-ga/
76 Протокол від 20 липня 2017 року, за результатами роботи міжвідомчої робочої гру-
пи щодо узгодження пропозицій зі встановлення меж 241-го військового полігону
та взаємодії при проведенні заходів оборонного та природоохоронного характеру
на території національного природного парку «Олешківські піски», військового
полігона та земель лісомисливського господарства.
77 Лист Мінприроди України №9-01/765-16 від 14.04.2016 року до НЕЦУ «Про про-
ведення узгоджувальної наради».
78 Протокол від 18 серпня 2016 року наради щодо визначення земель Міністерства
оборони України, розширення території Національного природного парку «Олеш-
ківські піски», затверджено 22 серпня 2016 року директором Департаменту з питань
заповідної справи Мінприроди І. Б. Іваненком.
27
1. Заповідні території України та війна
Національний природний парк «Меотида». Військові підрозділи зай-
няли територію кількох частин національного парку, включно з ділянкою
колишнього РЛП «Половецький степ», що увійшов до складу НПП. Зок-
рема, в останньому розмістили і стрільбище. Як мішені використовували
обтягнуті різними матеріалами дерев’яні щити, які видно було навіть на
космічних знімках. Стрільби відбувалися з використанням стрілецької
зброї, крупнокаліберних кулеметів та мінометів. Лише крутий схил, на
якому розміщено мішені, захищає розташоване неподалік село. Полігон
розміщений надто далеко від фронту, щоб стверджувати, що його розмі-
щення саме тут— критична необхідність. Жодних погоджень ні з керів-
ництвом національного природного парку, ні з Мінприроди України не
було. Разом із тим на інформаційний запит Міноборони надало відповідь
№ 266/із/2783 від 3.12.2015 року79, в якій ідеться про те, що «документи
на облаштування полігону (військового стрільбища), його розміщення та
відведення земельних ділянок для військових навчань у районах, зазначених
в інформаційному запиті, Міністерством оборони не видавались»80.
Враховуючи, що НПП розміщений у приморській смузі, зокрема у
прифронтовій зоні (ділянка «Крива коса» та колишня адміністрація НПП
розміщені на тимчасово окупованій території), розміщення тут військо-
вослужбовців стає дуже вірогідним.
Восени 2016 року в околицях с.Рибацьке на Донеччині розпочалося
будівництво оборонних споруд та довготривалих вогневих точок під-
розділами ЗСУ. Згідно з Указом президента України «Про створення на-
ціонального природного парку «Меотида» № 1099/2009 від 25 грудня 2009
року, зазначені ділянки включені до національного природного парку
«Меотида» до вилучення із землекористування Покровської (Ілічівської)
сільської ради. Жодними підрозділами ЗСУ розміщення зазначених спо-
руд не було погоджено з Міністерством екології та природних ресурсів
України та дирекцією НПП «Меотида».
Станом на 12.12.2016 року Міноборони повідомило ЕПЛ, що будівни-
цтво оборонних споруд проводила ОДА, відповідно до Постанови КМУ
від 18.03.2015 року № 107 «Про деякі питання забезпечення у 2015 році
будівництва інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності
держави»81.
79 Лист Міністерства оборони України № 266/із/2783 від 3.12.2015 року до Василю-
каО. В.
80 URL: https://goo.gl/SFGFh6
81 Лист Управління оперативного забезпечення Збройних сил України Міністерства
оборони України до ЕПЛ №343/1/10803 від 12.12.2016. Архів ЕПЛ.
28
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
У Половецькому степу були свої збитки. Військові зруйнували гра-
натометами найкрасивішу скелю в цьому урочищі
82
. Скеля знаходиться
неподалік с. Захарівка, на березі р.Берди, якою проходить межа Доне-
цької і Запорізької областей. Скеля з усією природною рослинністю,
серед якої багато видів занесено до Червоної книги України, практично
повністю зруйнована
83
. Вся територія всіяна уламками та нерозірваними
снарядами84.
Після низки звернень МБО «Екологія–Право–Людина» і народного
депутата І.Луценка 26.05.2017 прокуратурою Донецької області внесено ві-
до
мості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017050000000462
за фактом пошкодження невстановленими особами об’єктів природно-
заповідного фонду за ознаками кримінального правопорушення, перед-
баченого ч. 1 ст. 252 КК України. Проведення досудового розслідування
доручено слідчому управлінню Головного управління Національної поліції
в Донецькій області
85
.
Як повідомила Зеленоярська сільська рада, в межах якої розміщений
несанкціонований військовий полігон, нею також не було надано жодних
погоджень на проведення навчань. Разом з тим місце стрільб є популярним
туристичним об’єктом в околицях села. Його відвідують туристи, руслом
р.Берда відбуваються сплави на байдарках, навколо скелі місцеве населення
випасає худобу. Таким чином, навчання не лише є грубим порушенням за-
конодавства про природно-заповідний фонд України, а й суттєво наражає
на небезпеку життя багатьох людей86.
Перевірка, організована Державною екологічною інспекцією у Донецькій
області на прохання ЕПЛ, замість обчислити збитки, нанесені заповідній
території торік, виявила проведення нових навчань у нацпарку. Прямуючи
до місця розміщення нелегального полігону на початку травня 2017 року,
екоінспектори застали зустрічну колону військової техніки, що покидала
полігон Державна екологічна інспекція у Донецькій області звернулась
до голови Донецької військово-цивільної адміністрації П. І.Жебрівсько-
го з проханням втрутитись у ситуацію та вжити необхідних заходів з
боку служби військово-цивільного співробітництва ЗСУ та військово-
цивільної адміністрації з забезпечення безпеки, зокрема розмінування, та
82 URL: https://www.youtube.com/watch?v=5P1kx05K5w0
83 URL: http://epl.org.ua/announces/7293/
84 URL: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1423532847668161&
id=185650678123057
85 URL: https://goo.gl/bqZNBV
86 URL: http://epl.org.ua/announces/navchannya-u-npp-meotyda-provodylys-bez-zhodnyh-
pogodzhen/
29
1. Заповідні території України та війна
відновлення заповідного режиму на території відділення «Половецький
степ»
87
.
Адміністрація НПП «Меотида» також не була попереджена про таке
використання цієї території, і 23.10.2015 року було надіслано листа до
керівництва сектора «М» головам Володарської та Першотравневої ВГА
про неприпустимість руйнування природних ландшафтів навіть для таких
цілей88. Відповіді на ці листи до адміністрації парку не надходило89. 24.05.2016
року з метою надання допомоги у вирішенні цього питання було направлено
листа до Департаменту з питань заповідної справи Мінприроди України90.
Іншою проблемою залишається базування на території НПП «Меотида»
низки підрозділів Державної прикордонної служби України (Дзендзик
Білосарайської коси, Оповзень біля с.Юрівка, Оповзень біля с.Урзуф)91,
у зв’язку з чим Парк звертався до органів місцевого самоврядування, що
дозволили розміщення військових92. Парк про розміщення військових не
був попереджений, узгодження з Мінприроди України не проводилося93.
Проте ця обставина, хоч і ускладнює роботу працівників НПП, та все ж
має і певний природоохоронний ефект. Обмеження відвідування людьми
Білосарайської коси дозволило сформуватися на ній новим колоніям на-
вколоводних птахів, що не так давно покинули Криву косу через військові
навчання в самопроголошеній ДНР94.
Національний природний парк «Тузлівські лимани». У листопаді 2015
року була спроба створення ракетного полігону в ур.Калфа на території
НПП. На мисі Калфа повинні були розміститися модернізовані зенітно-
ракетні комплекси С-125 і «Печора-Д2», які призначені для Військово-
87 Лист Державної екологічної інспекції в Донецькій області до голови Донецької
військово-цивільної адміністрації П. І. Жебрівського №05-717 від 22.05.2017 року.
88 Лист НПП «Меотида» до голів Володарської військово-цивільної адміністрації,
Першотравневої військово-цивільної адміністрації та Керівнику сектора «М» від
23.10.2015 року № Р-187.
89 Лист НПП «Меотида» до Державної екологічної інспекції у Донецькій області від
17.05. 2017 року № Р-128.
90 Лист НПП «Меотида» до директора Департаменту з питань заповідної справи
Міністерства екології та природних ресурсів України Іваненко І. Б. від 24.05.2016
року № Р-121 на № 9-01/540-16 від 20.05.2016 року.
91 Л
ист в.о. директора НПП «Меотида» Н. Долгової до Департаменту заповідної
справи Міністерства екології та природних ресу рсів України №р-121 від 24.05.2016
року.
92 Лист в.о. директора НПП «Меотида» Н. Долгової до Першотравневої військово-
цивільної адміністрації №Р-187 від 23.10.2015 року
93 URL: http://epl.org.ua/announces/navchannya-u-npp-meotyda-provodylys-bez-zhodnyh-
pogodzhen/
94 URL: https://dn.depo.ua/ukr/mariupol/perlina-priazov-ya-meotida-20170803616738
30
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
Морських сил України. Однак після активного втручання дирекції
нац парку, навчання вдалося зупинити і з 8 квітня 2016 року працівники
парку примусили військових зайнятись рекультивацією пошкодженої
ділянки
95
. Проте 16.11.2016 року в селах Тузли, Весела Балка, Базар’янка
та Лебедівка з’явились оголошення про проведення навчальних стрільб з
«нових видів озброєнь», у зв’язку з чим на цей період мало бути обмеже-
но перебування в межах 1–20 км морської коси. Оголошення про це від
імені Командування військової частини А1516 були поширені у згаданих
селах.
Національний природний парк «Джарилгацький». У квітні 2016 року
без погодження з дирекцією НПП на території о.Джарилгач провели вій-
ськові навчання військовослужбовці прикордонної служби та берегової
охорони (біля маяка96 та вздовж морського узбережжя острова97).
З особистого повідомлення директора НПП «Джарилгацький» С.Шуль ги,
05.10.2016 року через промоїну з боку с. Лазурне на Джарилгач спробу-
вали заїхати військові. Два КрАЗи і один ГАЗ-66. ГАЗ-66 потонув, і КрАЗ,
що його витягував, також. Обидві машини витягнули силами третього
КрАЗу. Заїзд не був погоджений ні з прикордонною службою, ні з дирек-
цією НПП, тож однією із імовірних причин вторгнення на острів— намір
незаконного полювання.
Природний заповідник «Медобори». 27 березня 2016 року на територію
природного заповідника «Медобори» самовільно, без будь-якого інформу-
вання дирекції, заїхав 8 полк спецназу В4252 з метою проведення тижневих
спільних українсько-американських військових навчань зі стрільбами98. Ця
ситуація вирішилась дуже несподіваним чином: після розмови зі службою
охорони заповідника, американські інструктори відмовились перебувати
на заповідній території.
Станом на 12.12.2016 року Міноборони повідомило ЕПЛ, що подальші
навчання у заповіднику не планує99.
Біосферний заповідник «Асканія-Нова». За свідченнями директора за-
повідника В. С. Гавриленка, озвученими ним на прес-конференції у Херсоні,
через БЗ «Асканія-Нова» відбувались проїзди колон військової техніки100
95 URL: http://uc.od.ua/news/Region/1182064.html
96 URL: https://www.youtube.com/watch?v=bZySX8NSA5E
97 URL: https://www.youtube.com/watch?v=Lk8jVwG68ds
98 URL: http://teren.in.ua/article/lisnyky_na_ternopilshchyni_prohnaly_viyskovykh_z_
medoboriv
99 Лист Управління оперативного забезпечення Збройних сил України Міністерства
оборони України до ЕПЛ №343/1/10803 від 12.12.2016. Архів ЕПЛ.
100 URL: https://www.youtube.com/watch?v=ieD_iTXYiXU
31
1. Заповідні території України та війна
невідомих підрозділів, що перетнули ділянку абсолютно заповідного сте-
пу. Зокрема, за матеріалами БЗ, наданими для користування ЕПЛ, відомо
що 19 вересня 2015 року командир невстановленого підрозділу провів
колону із шести бойових машин піхоти (далі БМП) через заповідну зону
біосферного заповідника «Асканія-Нова» НААН завдовжки 17140 метрів.
Колона, що слідувала вздовж автодороги від с.Чкалове Новотроїцького
району Херсонської області в бік смт Асканія-Нова, доїхавши до межі
біосферного заповідника близько 12 год 30 хв, переїхавши через рівчак,
перетнула його межу, прослідувала далі через буферну зону і через 1,5 кі-
лометра, переїхавши через протипожежну смугу шириною 8 метрів повз
знак, що забороняє вхід та в’їзд до заповідної зони, заїхала на заповідний
степ (ділянка «Південна»)— масив із сухим травостоєм площею 6578га.
Це територія з унікальними природними угрупованнями рослин і тварин,
занесеними до охоронюваних списків, у тому числі Червоної книги України,
і разом з тим вкрай пожежонебезпечний об’єкт. Це створило надзвичайну
ситуацію, оскільки техніка могла викинути іскри, а на броні сиділи члени
екіпажів БМП, які могли курити. Незважаючи на те, що при виявленні
цього порушення працівник заповідника зробив попередження, техніка
на гусеничному ходу продовжувала слідувати заповідним степом. Тільки
після втручання директора установи В. С. Гавриленка її вдалося вивести
зі степу. Командир, який слідував у військовому легковому автомобілі
автодорогою, представившись як старший лейтенант 56-ї аеромобільної
бригади (з його слів), не надав документів, заявивши, що їх при ньому
немає, оскільки вони виконують бойове завдання. При цьому він заявив,
що ніяких забороняючих знаків він не бачив. З цього приводу виникає
питання щодо компетентності командира цієї військової частини, який
довірив управління військовим підрозділом людині, котра не орієнту-
ється на місцевості і настільки неуважна, що не змогла побачити шість
забороняючих знаків і попередження у вигляді вмонтованого у цегляне
обрамлення охоронного знаку заповідника, повз які проїхала.
Командир військового підрозділу, у підпорядкуванні якого було шість
бойових машин піхоти, військовий легковий автомобіль типу УАЗ, та авто-
мобіль Урал № 64-10-К5, грубо порушив вимоги ст. 18 (абзац 2), ст. 16 (час-
тина 1) Закону України «Про природно-заповідний фонд України», підпункт
4.5 пункту 4 «Режим території та охорона» Положення Про біосферний
заповідник «Асканія-Нова» (затверджене Наказом Міністра охорони нав-
колишнього природного середовища України № 159 від 06.04.2009 року),
які забороняють заїзд стороннього транспорту на територію заповідної
зони біосферного заповідника.
Чорноморський біосферний заповідник. На території Чорноморського
біосферного заповідника у 2016 році Міноборони запланувало розмісти-
32
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
ти ракетні комплекси та проводити навчання101. Можливості створення
такого військового полігону активно вивчалися в першій половині 2016
року на рівні Кабінету Міністрів України. Адміністрація Чорноморського
заповідника неодноразово отримувала звернення від Мінборони на цю
тему з проханням пояснити, яким чином із заповідника можна вилучити
землю. Більше того, Міноборони здійснювало тиск на керівництво запо-
відника. Про це заявила на прес-конференції представник заповідника
О.Уманець102. Також відомо, що питання протягом року знаходилось під
контролем СБ України103.
На думку Міноборони України, не пізніше як у серпні 2016 року, необ-
хідно було вилучити з Чорноморського біосферного заповідника 5500га
земель урочища «Ягорлицький Кут» (повністю все урочище; третина всієї
суходільної частини заповідника) та облаштувати на ньому полігон для
розташування зенітно-ракетного, реактивного озброєння та авіаційних
засобів ураження, а також навчальних пусків бойових ракет. Причинами
розміщення ракет саме тут є те, що ще з часів СРСР на території заповідника
є вал, пристосований для встановлення такого комплексу (між іншим, щодо
цієї ділянки у заповідника немає акта на землю і, судячи з усього, об’єкт
досі належить Міноборони). Такими ділянками в Україні є Ягорлицький
Кут та центральна частина перешийка у НПП «Тузлівські лимани».
Територія урочища «Ягорлицький Кут» є однією з найбільш диких ділянок
приморського регіону України. Наразі територія урочища «Ягорлицький
Кут» становить центральне заповідне ядро біосферного заповідника104. У
1985 році Чорноморський біосферний заповідник був уведений до Світо-
вої мережі біосферних резерватів, про що виданий сертифікат ЮНЕСКО
від 15.02.1985 року. Станом на 12.12.2016 року Міноборони повідомило
ЕПЛ, що стрільби будуть проводитись з тимчасового майданчика, згідно
з рішенням Ради національної безпеки та оборони, що введене в дію Ука-
зом Президента України (реквізити рішення і Указу не повідомлено)105.
Після прес-конференції 12.04.2016 року до біосферного заповідника
«Асканія-Нова» завітали представники місії ОБСЄ на чолі з паном Андре
Річардсоном. Виникло питання забезпечення Україною своїх зобов’язань
101 Рішення Ради національної безпеки та оборони України від 11 листопада 2015 року,
що введено в дію Указом Президента України від 1 грудня 2015 року №672-22 «Про
невідкладні заходи з удосконалення системи протиповітряної оборони держави».
102 URL: https://www.youtube.com/watch?v=70QRi_2U660
103 Лист Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у
сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 13.06.16 № 8/2/3-7115.
104 URL: http://bsbr.ks.ua/images/bsbr_map.jpg
105 Лист Управління оперативного забезпечення Збройних сил України Міністерства
оборони України до ЕПЛ №343/1/10803 від 12.12.2016. Архів ЕПЛ.
33
1. Заповідні території України та війна
щодо утримання і збереження природоохоронних об’єктів міжнародного
значення, що перебувають під охороною ЮНЕСКО (Чорноморський БЗ,
БЗ «Асканія-Нова»). Найбільше представники місії були здивовані тим, що
з української сторони до цього часу ніхто з військових так і не зустрівся із
керівництвом жодного із об’єктів природно-заповідного фонду.
Протягом 2017 року двічі відбувались випробовування тактичної зброї.
Перші такі навчання відбулись у травні за особистої присутності Президен-
та України Петра Порошенка та Секретаря РНБО Олександра Турчинова.
Точку ураження обрали на Херсонщині, в 120 кілометрах від місця залпу,
що відбувався на Одещині. Розпізнати засекречене місце вибуху екологам
ЕПЛ вдалось завдяки порівнянню космічних знімків з телесюжетом про
випробовування нової ракети106. Територія, на якій відбувся запланований
вибух,— урочище «Білі Кучугури» на Тендрівській косі. Останні 90 років
тут знаходиться заповідна зона Чорноморського біосферного заповідника,
територія з найбільш суворим охоронним режимом, який існує в природо-
охоронному законодавстві. У 1984 році саме цей заповідник першим з усіх
в СРСР був взятий під охорону ЮНЕСКО. Охоронний режим заповідної
зони дуже суворий. Навіть причалювати з моря до її берегів заборонено.
Стрільби відбулись за кілька днів після того, як заповідник відзначив свій
90-й день народження.
Територія заповідної зони знаходиться в постійному користуванні
адміністрації заповідника.
Після цього випадку ЕПЛ звернулася до Президента України з вимогою
суворо дотримуватися стандартів НАТО під час проведення військових
навчань та випробувань нової техніки, а також вжити заходів про недо-
пущення нищення особливо цінних охоронюваних природоохоронних
територій107. Відповідь щодо стандартів НАТО до ЕПЛ так і не надійшла.
Натомість перший заступник міністра оборони І. С. Русняк повідомив, що
дозвіл на проведення вибуху було погоджено з директором заповідника
(лист 22.05.2017 № 01-12/118/126)108.
У грудні 2017 року територія Тендрівської коси знову була використана
для випробовування нової ракети для системи залпового вогню. Інформацію
про навчання оприлюднив радник Президента України Юрій Бірюков у
соціальній мережі Фейсбук109. Територія, на якій відбувся вибух,— те саме
урочище «Білі Кучугури» на Тендрівській косі (у повідомленні Ю. Бірюков
випадково або умисно з помилкою вказує інше місце проведення навчань).
106 URL: https://www.youtube.com/watch?time_continue=17&v=8owAFqA2GRI
107 URL: https://goo.gl/SWBzsx
108 URL: https://goo.gl/yYdqzs
109 URL: https://www.facebook.com/yuri.biriukov/posts/2008877099381097
34
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
Більше того, є заява Ю. Бірюкова у коментарях до вказаного повідомлення
у соцмережі, де зазначено, що наступні навчання відбудуться також тут
у березні 2018 року.
Саме взимку проведення таких випробовувань вкрай шкідливе для біо-
різноманіття. Вся територія Тендрівської затоки, що оточує косу, входить
до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення110. Саме сюди
на зимівлю прилітають сотні тисяч водоплавних птахів з усієї Європи.
Зокрема, Тендрівська затока є місцем зимівлі двох глобально вразливих
видів— черні білоокої (Aythya ny roca) та казарки червоноволої (Rufibrenta
ruficollis). Названі види занесені до Червоної книги України саме з метою
їх охорони на зазначених зимувальних скупченнях. Загальна чисельність
популяції всіх птахів на зимівлі становить 450–700тис. особин, що на-
лежать до 45 видів111.
Яворівський НПП. Екологам МБО «Екологія–Право–Людина» стало
відомо про намір Міністерства оборони України ліквідувати Яворівський
національний природний парк. Так само, як і у випадку із національним
парком «Олешківські піски», про що ми повідомляли раніше, Міноборони
формулює питання як прохання змінити межі НПП, вилучивши з них усі
території, що входили раніше в охоронну зону Яворівського полігону. Але
це всі землі нацпарку112. За тиждень після поширення новини Департамент
екології та природних ресурсів Львівської ОДА поширив зустрічну новину
про те, що вилучати землі НПП не будуть113. Станом на 12.12.2016 року
Міноборони повідомило ЕПЛ, що вилучення земель НПП не планує114.
РЛП «Міжрічинський». Протягом 2015–2016 рр. внаслідок військових
навчань на полігонах «Десна» та «Гончарівське», що межують з територією
РЛП «Міжрічинський», відбулись мінімум два випадки загоряння лісів РЛП.
Національний природний парк «Нижньодніпровський». У 2017 році
екологи ЕПЛ провели обстеження території новоствореного національного
природного парку «Нижньодніпровський» на Херсонщині. Неприємною
несподіванкою стало виявлення військового полігону на заповідній тери-
торії. Стрільбище екологи виявили випадково, під час здійснення зйомки
унікальних природних ландшафтів нацпарку з квадрокоптера.
Військове стрільбище влаштоване на території заповідної зони націо-
нального парку— однієї з небагатьох ділянок корінного берега р. Дніпро,
110 URL: http://wetlands.biomon.org/?p=204
111 URL: http://wetlands.biomon.org/wp-content/uploads/2010/11/18_Tendra-bay.pdf
112 URL: https://goo.gl/TbpyuN
113 .URL: https://goo.gl/SefE53
114 Лист Управління оперативного забезпечення Збройних сил України Міністерства
оборони України до ЕПЛ №343/1/10803 від 12.12.2016. Архів ЕПЛ.
35
1. Заповідні території України та війна
що входить до складу парку. Стрільбище є розчищеною ділянкою днища
степової балки. Навколо встановлено безліч попереджувальних знаків, що
обмежують прохід відвідувачів парку територією, а також роблять немож-
ливим потрапляння на берег річки, що входить до заповідної зони парку115.
Ландшафтний заказник «Тарутинський степ». Історія захисту заказ-
ника «Тарутинський степ» від дій підрозділів Міноборони України стала
найбільш яскравою природоохоронною кампанією 2016 року.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Тарутинський степ» ство-
рений рішенням Одеської обласної ради № 445-VІ 26 квітня 2012 року116,
відповідно до якого заказником оголошено природну територію Веселодо-
линської сільської ради Тарутинського району загальною площею земель
5200 га, які не надані у власність або користування, в тому числі сільсько-
господарських— 4800 га, лісів та інших лісовкритих площ— 400 га117.
Територія заказника— центральна частина колишнього військового по-
лігону. Основну цінність заказника становлять збережені тут екосистеми
різнотравно-типчаково-ковилових і типчаково-ковилових цілинних і
вторинних степів з домінуванням ковил волосистої, Лессінга, рідше інших
видів ковили, типчака і тонконога. Серед поширених тут тварин майже
40 видів занесені до Червоної книги України. Особливо велике значення
Тарутинського степу для збереження рідкісних видів степових птахів та
для мишівки степової, популяція якої в заказнику є однією з останніх в
Україні118. Понад століття значна частина полігону не розорювалась і не
мала інтенсивного впливу господарської діяльності людини. Винятком
стала лише робота військового полігону.
Територія заказника номінована як об’єкт Смарагдової мережі119 та
включена до бази Смарагдової мережі Секретаріатом Бернської конвенції
у листопаді 2016 року120. Саме з цієї причини розгортався розголос у пресі
країн ЄС.
У зв’язку з великою площею, охорона якої потребує певного менеджменту,
початково було заплановано створення регіонального ландшафтного парку
115 URL: https://goo.gl/d2uow3
116 URL: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=246050926
117 URL: http://archive.ec/nroNd
118 Вакаренко Л. П., Дубина Д. В. Рослинність Тару тинського степу (Одеська область) та
проблеми її охорони. Чорноморський ботанічний журнал. 2013. Т. 9, № 2. С.283–291.
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chbj_2013_9_2_15; Русев И. Т. Редкие птицы Тару-
тинской степи. Рідкісні й зникаючі птахи північно-західного Причорномор’я. Одеса.
2011. С. 75–80.
119 Болтачов О. Р., Дідух Я. П. та ін. Смарагдова мережа в Україні / за ред. ПроценкаЛ. Д.
Київ: Хімджест, 2011.
120 URL: https://goo.gl/4KJ1Vs
36
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
«Тарутинський степ»121. У 2006 році за рахунок фінансування з обласного
фонду охорони навколишнього природного середовища були розроблені
проєкт створення регіонального ландшафтного парку «Тузлівські лимани»
у Татарбунарському районі та наукові обґрунтування для створення РЛП
«Тарутинський степ» на території колишнього військового полігону в Та-
рутинському районі122. Веселодолинська сільська рада рішенням № 94-3/V
від 03.09.2008 року «Про створення регіонального ландшафтного парку
«Тарутинський степ» (у 2011 році в це рішення була внесена зміна, якою
предмет погодження змінений на заказник123) надала згоду на створення
РЛП. Проте після низки розглядів звернень Державного управління на-
вколишнього природного середовища в Одеській області щодо погодження
утворення регіонального ландшафтного парку у 2007–2010 роках, районна
рада відхилила їх124. Ініціатори створення об’єкта ПЗФ переформулювали
клопотання з РЛП на заказник, після чого у 2011 та 2012 роках згоду на
створення саме заказника надали також Тарутинська районна рада125 та
Тарутинска РДА126. У формі заказника територія отримала охоронний
статус уже у 2012 році.
121
Вакаренко Л. Перспективы создания степных региональных ландшафтных пар-
ков в Одесской области. Степной бюлетень. 2009. № 26. С. 15–18; ПарникозаИ.,
БорейкоВ. Один из крупнейших фрагментов понто-каспийских равнинных
степей взят под охрану в Украине. Степной бюллетень. 2012. № 35; ПоповаЕ. Н.,
РусевИ. Т. Создание регионального ландшафтного парка «Тарутинская степь»—
путь к сохранению биоразнообразия степных экосистем: тез. докл. всеукр.
научно-практич. конф. «Екологія міст та рекреаційних зон» (3–4 червня 2010 р.,
Одеса). С. 281–287.
122 Звіт про стан навколишнього природного середовища в Одеській області у 2006
році. Причорноморський екологiчний бюлетень. 2007. №3 (25). С. 111.
123 Рішення Веселодолинської сільської ради №68-11/VI від 04.11.2011 «Про внесення
зміни до рішення сільської ради №94-3/V від 3.9.2008 року «Про створення регіо-
нального ландшафтного парку «Тарутинський степ»
124 Рішення Тарутинської районної ради «Про питання утворення регіонального
ландшафтного парку «Тарутинський степ» у Тарутинському районі Одеської
області» від 14.05.2010 року № 407-V. URL: http://tarutino-rada.odessa.gov.ua/index.
php/component/content/article/89-2011-09-12-06-59-06/2011-09-12-07-02-33/-5-/34-
/1070--407-v
125 Рішення Тару тинської районної ради №183-VI від 16.09.2011 року «Про погодження
оголошення місцевого ландшафтного заказника «Тару тинський степ» у Тару тинському
районі Одеської області».
126 Розпорядження Тарутинської РДА №29/А-2012 від 19.01.2012 року «Про погодження
створення місцевого ландшафтного заказника Тарутинський степ».
37
1. Заповідні території України та війна
Після розформування військового полігону територія досліджувалася
низкою науковців127 і загальноприйнятою серед науковців думкою була
необхідність надання території Тарутинського степу статусу ПЗФ загаль-
нодержавного значення. Ще 18 листопада 2013 року під час слухань у Ко-
мітеті з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації
наслідків Чорнобильської катастрофи на тему «Природно-заповідний
фонд: проблеми та шляхи вирішення» висловлювалися також пропозиції
оголошення Тарутинського степу національним природним парком128.
Загальновійськовий (артилерійський) полігон № 237 «Тарутинський»
діяв з 1945 року129 до початку 2000-х рр. і охоплював 24534 га цілинних
степових земель між селами Весела Долина, Пасічне, Старосілля, Мико-
лаївка, Ламбровка і Бородіне Тарутинського району. Полігон як складова
армійської структури був розформований за наказом командира військової
частини № 15 від 29.02.2004 року130.
Важливість території полігону для збереження степових екосистем була
відома давно, але більша частина його земель після 2005 року пішла в оран-
ку під посіви зернових і виноградників. Зберегти в статусі ПЗФ вдалося
тільки 20 %. Однак навіть із цією площею заказник «Тарутинський степ»
став другою найбільшою степовою територією ПЗФ України, поступаючись
за розмірами лише біосферному заповіднику «Асканія-Нова».
Полігон перебував у розпорядженні Одеського військового округу ЗС
СРСР. На початку 1990-х років замість округу було створено Південне
оперативне командування зі штабом в Одесі. Попри наявне рішення про
закриття полігону, Міноборони України займає позицію, що цей підрозділ
успадкував усі майнові права ОдВО. Але оскільки передача прав на землю не
була оформлена і саме Південне оперативне командування не витребувало
(і не отримувало) ділянку у своє користування, а землі полігону належать
державі, то належним їх розпорядником є місцевий орган державної влади,
тобто райдержадміністрація. На цій підставі в 2005 році Тарутинська РДА
127 Русев И. Т., Закусило В. Н., Радьков Д. В. Мелкие млекопитающие целинных степ-
ных и антропогенных ценозов территории Тарутинского полигона. Экосистемы,
их оптимизация и охрана. 2012. Вып. 6. С. 191–207. URL: http://www.nbuv.gov.ua/
old_jrn/Chem_Biol/Eoo/2012_25/E6_19.pdf
128 URL: http://komekolog.rada.gov.ua/komekolog/control/uk/publish/article?art_
id=52060&cat_id=48830
129 Постанова Ради народних комісарів УРСР від 18.12.1945 року № 20021063 «Про
відведення 20000 га земель на території Бородинського, Тарутинського і Саратського
районів Ізмаїльської області для організації окружного артполігону Одеського вій-
ськового округу». URL: https://www.facebook.com/rusevivan/posts/622747091244720
130 URL: http://izvestiya.odessa.ua/uk/2013/07/20/zemlya-tarutynskogo-poligonu-zalyshytsya-
derzhavnoyu
38
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
оголосила всю територію колишнього полігону землями запасу у віданні
Веселодолинської сільської ради (розпорядження «Про використання
земель Тарутинського загальновійськового полігону» № 10100/А-2005 та
«Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації
щодо врегулювання земельних відносин з військовими формуваннями»
№368/А-2005). Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.07.2006
року № 390-р «Про передачу майнових комплексів військових містечок»
військове майно військового містечка № 10 на території Веселодолинської
сільської ради Тарутинського району було передано у власність територіа-
льних громад району131. Після чого на правах оренди територія була надана
двадцяти суб’єктам підприємництва для товарного сільськогосподарського
виробництва. Це підтверджено даними Державного земельного кадастру132.
Частина пізніше і увійшла до складу заказника «Тарутинський степ».
На початку жовтня 2016 року на території заказника почалося розорю-
вання. Його здійснювало ПП «Шанс 2016» на підставі договору (№ 5-2016
від 13 липня 2016 р.), укладеного з Білгород-Дністровською квартирно-
експлуатаційною частиною Міноборони. За договором під оранку пере-
дається 1039 га, до середини жовтня через них встигли розорати 150га.
В ефірі на «Громадському радіо», 28.10.2016 року, директор підприємства
Геннадій Павлов заявив, що всі документи оформляв тільки з військовими
і не має наміру відмовлятися від оранки, оскільки вклав великі кошти в
десятирічну оренду133. З текст у договору № 5-2016 від 13.07.2016 року відомо,
що ділянка надається ПП «Шанс» з метою «залучення додаткових джерел
фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобіліза-
ційної готовності і життєдіяльності Збройних сил України». У договорі
зазначено «Сторона 1 дозволяє Стороні 2 вирощувати сільськогосподарські
культури на земельних ділянках Сторони 1 загальною площею 1039га із
земель Тарутинського загальновійськового полігону...». Таким чином, йдеться
про те, що надаються землі, які, на думку військових, є землями полігону.
Міноборони укладало незаконні договори з метою отримання прибутку,
і це навіть не приховувалося134. Не соромилося Міноборони і прямо на-
зивати створення заказника незаконним135.
21 жовтня 2016 року Тарутинська районна рада звернулася до прем’єр-
міністра України, міністра екології та природних ресурсів України, міністра
131 URL: http://chornomorka.com/archive/a-2173.html
132 URL: http://izvestiya.odessa.ua/uk/2013/07/20/zemlya-tarutynskogo-poligonu-zalyshytsya-
derzhavnoyu
133 URL: https://goo.gl/btAMST
134 URL: https://goo.gl/SGk3XP
135 URL: https://goo.gl/u9UGZj
39
1. Заповідні території України та війна
оборони України, голови Одеської обласної державної адміністрації та голови
Одеської обласної ради (рішення РДА рішення Тарутинської районної ради
21 жовтня 2016 р. № 169-VIІ)136 з проханням зупинити оранку заказника.
Порушення, що відбулось у Тарутинському степу, можна обчислити у
відповідній сумі збитків. Експерти Одеського університету нарахували за
ці порушення суму збитків, що становлять 60 млн грн137. Експерти ЕПЛ і
WWF оцінили збитки, нанесені заказнику, в 12 млрд грн138. Збитки, нане-
сені території заказника оранкою та іншими польовими роботами, тягнуть
відповідальність згідно зі ст. 52 Кримінального Кодексу України. Збитки,
нанесені державі зазначеними діями, обчислюються відповідно до:
1. Постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 541 «Про
затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушен-
ням законодавства про природно-заповідний фонд» (Додаток 10. Такса
для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства
про природно-заповідний фонд внаслідок самовільного використання
земель, зняття ґрунтового покриття, забруднення та засмічення їх тери-
торій). Орієнтовна сума збитків для розораної ділянки 56000000грн.
2. Щодо внесення гербіцидів: забруднення земель хімічними речови-
нами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами
нараховується за Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої
забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення при-
родоохоронного законодавства.
3. Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2012 р. № 1030
«Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або по-
шкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Черво-
ної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх
перебування (зростання)». Тільки якщо взяти один вид, що рівномірно
поширений по всьому заказнику «Тарутинський степ», ковилу Лессінга,
яка утворює угруповання середньою щільністю 16 особин на квадратний
метр, збитки за знищення якої, згідно з таксою, становлять 62 грн, то
для розораної ділянки сума лише по цьому, одному з 40 видів, стано-
витиме— 62 16 10000 1300 = 12 896 000 000 грн.
Міністерство оборони не погодилося з втратою прав на землі колиш-
нього полігону. Військова прокуратура Білгород-Дністровського гарнізону
Південного регіону України протягом усіх попередніх років (починаючи
з 2007 року) вимагала скасування цих рішень Тарутинської РДА та по-
136 URL: https://goo.gl/fCenYx
137 URL: https://goo.gl/6R6MjH
138 URL: http://usionline.com/2016/11/09/ushherb-ot-raspashki-tarutinskoj-stepi-otsenili-
v-milliardy-griven-foto/
40
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
вернення землі у відання Міноборони. Суди різних інстанцій кілька разів
приймали рішення на підтримку цієї позиції, але Тарутинській РДА довгий
час вдавалося продовжувати судовий процес. Виконання перших судових
рішень почалося тільки в 2015 році.
Рішення Тарутинської районної ради «Про погодження оголошення
місцевого ландшафтного заказника «Тарутинський степ» у Тарутинському
районі Одеської області» від 16.09.2011 року № 183-VI139 було скасовано
на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від
24.09.2012 року (справа № 1570/2891/2012)140. З рішення суду зрозуміла
позиція, якою керується суддя: заказник оголошений незаконно. Основ-
ним аргументом, на який посилаються військові, є твердження, що при
схваленні рішення про припинення права користування земельною ді-
лянкою райдержадміністрація не отримала згоду Міністерства оборони.
14.06.2012 року постановою Одеського апеляційного адміністративного
суду розпорядження Тарутинської райдержадміністрації №10100/А-2005
та №368/А-2005 були визнані протиправними і скасовані. Тарутинська
районна рада активно намагалась отримати підтримку на державному
рівні, звертаючись до Генеральної прокуратури141 та інших вищих органів
державної влади.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою
судді господарського суду Одеської області Літвінової С. В. від 02.11.2016
року у справі № 916/2905/15 за позовом Тарутинської районної державної
адміністрації Одеської області до Білгород-Дністровської квартирно-
експлуатаційної частини району та до приватного підприємства «Шанс-
2016» про визнання недійсним договору позовна заява повернута без
розгляду (реєстраційний номер рішення в реєстрі— 62402838). Крім
цього, ухвалою судді господарського Одеської області Бездоля Д. О. від
24.10.2016 року у справі № 916/2831/16 за позовом Тарутинської район-
ної державної адміністрації Одеської області до Білгород-Дністровської
квартирно-експлуатаційної частини району та до приватного підприємства
«Шанс-2016» про визнання недійсним договору позовна заява повернута
без розгляду (реєстраційний номер рішення в реєстрі— 62195175)142.
139 URL: https://goo.gl/4u2Lqt
140 URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/24210374; URL: http://www.reyestr.court.
gov.ua/Review/24955960; URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26124429
141 Звернення депутатів Тарутинської районної ради шостого скликання до Гене-
рального прокурора України / Рішення Тарутинської районної ради 28.05.2013р.
№484-VI. URL: https://goo.gl/kvTXy2
142 Лист Білгород-Дністровської місцевої прокуратури від 09.12.2016 № (16-92) 12386
вих-16 до заступника голови НЕЦУ Василюка О. В.
41
1. Заповідні території України та війна
Більш цікавим є інше. З повідомлення Прокуратури Білгород-
Дністровського району відомо, що постановою Одеського окружного
адміністративного суду від 12.06.2013 року у справі № 1570/7450/2012
визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Тарутинської
районної державної адміністрації Одеської області від 18.07.2012 № 486/А-
2012 «Про облік та тимчасове використання земель колишнього загаль-
новійськового полігону на території Веселодолинської сільської ради»
та від 04.01.2013 №18/А-2013 «Про внесення змін до розпорядження
голови райдержадміністрації від 18.07.2012 № 486/А-2012» та зобов’язано
Тарутинську районну державну адміністрацію «повернути» «незаконно
вилучену земельну ділянку» загальною площею 23253,17га до належного
користувача Міністерства оборони України143. Незважаючи на прийняті
або не прийняті судами рішення, всі зазначені в Публічній кадастровій
карті ділянки в межах колишнього полігону вказані як «Державна влас-
ність. Призначено для товарного сільськогосподарського виробництва».
Починаючи з кінця жовтня громадські організації розгорнули кампа-
нію протистояння оранці144. Велика кількість українських організацій145,
європейські осередки WWF146, організації-члени European Dry Grassland
Group та інші звернулись до Генеральної прокуратури України та Прези-
дента України з проханням зупинити знищення заказника. На підтримку
захисників заказника виступили також загальнодержавні147 та місцеві ЗМІ
Одещини148. Додатковим моментом стало виявлення великої кількості не-
розірваних боєприпасів на території заказника149.
11 листопада 2016 року в Мінприроди України відбулась робоча на-
рада щодо проблеми Тарутинського степу150. Нараду проводив заступник
міністра екології В. М. Вакараш. У нараді взяли участь представники
143 Лист Білгород-Дністровської місцевої прокуратури від 12.12.2016 №(16-92) 12385
вих-16 до В. А. Тимошенкова та В. В. Тимошенкової. URL: http://dumskaya.net/news/
wwf-minoborony-ukrainy-uzhe-unichtozhilo-polovin-064728/; URL: https://www.you-
tube.com/watch?v=zqCQpiHtzLo&feature=youtu.be
144 URL: http://dumskaya.net/news/wwf-minoborony-ukrainy-uzhe-unichtozhilo-
polovin-064728/
145 URL: http://necu.org.ua/zayava-tarutynskiy-step/
146 URL: https://goo.gl/gxQP1V
147 URL: https://goo.gl/4u5BdT; http://www.radiosvoboda.org/a/28092346.html
148 URL: https://goo.gl/Zth8aZ
149 URL: http://dumskaya.net/news/odesskaya-oblast-v-derevne-muzee-nashli-tri-sotn/
150 URL: https://www.youtube.com/watch?v=qfeFyTTBUcg&feature=youtu.be; URL:
https://goo.gl/vJrALp. Протокол наради про забезпечення дотримання природо-
охоронного законодавства в межах ландшафтного заказника місцевого значення
«Тарутинський степ» від 11.11.2016.
42
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
Мінприроди, Міноборони, Одеської облдержадміністрації, Державної
екологічної інспекції, Держгеокадастру, МБО «Екологія–Право–Людина»,
WWF, Національного екологічного центру України, Центру регіональних
досліджень, Одеського університету й Інститут ботаніки імені М. Г.Хо-
лодного та інших установ та організацій.
Представники Міноборони повідомили про плани відновлення роботи
Тарутинського військового полігону для підготовки підрозділів військово-
морських сил, і що вони керуються рішенням облради 1946 року. Також
вони наголосили на тому, що Міністр оборони не приймав рішення про
відведення земель під заказник, полігон не скасовано, було ліквідовано
лише військову частину. Із землекористувачами підписано договір спіль-
ного використання. Договори про прийом-передачу земель заказника з
Міноборони не укладалися в законному порядку, не реєструвались.
Також було озвучено пропозиції щодо введення екологічних стандартів
у військову діяльність, та зазначено про затвердження Річної національ-
ної програми співробітництва Україна–НАТО на 2016 рік, відповідно до
якої з огляду на довгострокову ціль приєднання до загальноєвропейської
системи безпеки, основу якої становить НАТО, Україна поглиблюватиме
співробітництво з Північноатлантичним альянсом з метою досягнення
критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації, за такими
напрямами: взаємодія у сферах енергетичної безпеки, науки і технологій
та захисту навколишнього природного середовища.
Головні пункти до протоколу наради: вжиття невідкладних заходів
щодо припинення незаконних дій та зупинення розорювання заказника.
Доручення одеській екоінспекції обстежити територію заказника, скласти
акти, створити робочу групу, приступити до перевірки та зупинення ро-
біт, підрахувати збитки, нанесені у зв’язку з незаконним використанням
земельної ділянки.
Окремим питанням є судова справа, ініційована ЕПЛ.
12 грудня 2016 року суддя Одеського господарського суду БездоляЮ. С.
у справі № 916/3073/16 за позовом Міжнародної благодійної організації
«Екологія–Право–Людина» до ПП «Шанс-2016», який здійснив розо-
рювання особливо цінних земель природно-заповідного фонду, задо-
вільнила клопотання про забезпечення позову. Суд виніс ухвалу, у якій
зазначив: «З метою попередження знищення унікального ландшафтного
заказника прийняти клопотання про забезпечення позову, шляхом за-
борони ПП Шанс-2016, чи будь-яким іншим особам, розорювати землі
заказника, проводити будь-які інші земельні роботи»
151
. Обґрунтування,
151 URL: http://www.epl.org.ua/events/2874-rozoriuvaty-zakaznyk-tarutynskyi-step-
zaboroneno
43
1. Заповідні території України та війна
яке базується на рішеннях судів ВАСУ, ВСУ, ВГСУ, дає свої результати.
А саме, ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд» діє, а
це означає, що межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду
встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення
меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі їхні межі
визначаються відповідно до проєктів створення територій та об’єктів
природно-заповідного фонду. Рішення суду знайшло певний резонанс в
місцевих ЗМІ Одещини
152
.
Після судового рішення позиція місцевої прокуратури суттєво зміни-
лась. В. о. військового прокурора Південного регіону України П.Візнюк
повідомив 16.12.2016 року, що Білгород-Дністровською квартирнo-
експлуатаційною частиною на землях колишнього військового полігону
«Тарутинський» ведеться господарська діяльність унаслідок укладен-
ня договорів з комерційними суб’єктами господарювання, предметом
яких є вирощування сільськогосподарських культур на землях зазна-
ченого полігону. Зокрема, 13.07.2016 року та 27.07.2016 року Білгород-
Дністровською КЕЧ району з приватним підприємством «Шанс-2016» та
фізичною особою— підприємцем МихайленкомО. В. укладено договори
про вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках
полігону загальною площею 1039 га та 900га відповідно. Зазначені до-
говори укладені в порушення вимог Земельного кодексу України, Закону
України «Про використання земель оборони» та наказу Міністра обо-
рони України від 22.12.1997 № 483. Водночас Білгород-Дністровською
КЕЧ району направлено листи приватному підприємству «Шанс-2016» та
фізичній особі— підприємцю Михайленку О. В. про призупинення про-
ведення сільськогосподарських робіт на земельних ділянках військового
полігону. 3 огляду на це військовою прокуратурою Південного регіону
України направлено лист міністру оборони України шодо вжиття заходів,
спрямованих на захист інтересів держави у сфері земельних відносин та
узгодження договорів про вирощyвання сільськогосподарських культyр на
землях оборони з вимогами земельного законодавства, або їх розірвання
чи визнання недійсними в судовому порядку
153
.
19 грудня суд підтримав попереднє рішення. Натомість позиція органів
прокуратури виявилась на боці Міноборони.
Захист заказника «Тарутинський степ» від знищення фермерами і підроз-
ділами Міністерства оборони України в останні місяці 2016 року об’єднав
152 URL: https://www.youtube.com/embed/Sxk 3JHLAw?feature=oembed; URL: http://7kanal.
com.ua/2016/12/tarutinskuyu-step-zapretili-raspahivat-video/
153 Лист в.о. військового прокурора Південного регіону України, П. Візнюка № 5408
від 16.12.2016 року до народного депутата України О. Бригинця.
44
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
десятки українських та міжнародних екологічних організацій, волонтерів
і активістів. Стрімкий розвиток ситуації в лічені тижні зробив «Тарутин-
ський степ» найбільшим природоохоронним скандалом року, кількість
публікацій про який за три місяці перевищила кількість публікацій про
всі інші заповідні території України, що вийшли у 2016 році, разом узяті.
Увага міжнародних організацій, Секретаріату Бернської конвенції, ство-
рення міжміністерської робочої групи з цього питання, зустрічі міністра
оборони Степана Полторака з представниками кампанії та успішний роз-
виток судових процесів на захист заказника— все це зробило кампанію
унікальною в історії заповідної справи України. Варто також відзначити
неймовірну свідомість журналістів, які в непрості дні війни об’єктивно
висвітлюють хроніки боротьби за заказник, в яких природоохоронці ка-
тегорично виступили проти дій Міністерства оборони. Не менш важливо
віддати належне і суддям, які приймають рішення на користь публічного
права всіх українців на збереження довкілля, а не економічних інтересів
підрозділів Міноборони.
Позовні вимоги МБО «Екологія–Право–Людина» й інших позивачів
у суді були:
визнати нікчемними та скасувати договори, укладені між підрозділами
Міністерства оборони в Одеській області та фермерами;
відновити природний стан пошкодженої ділянки коштом порушника.
Позовні вимоги ЕПЛ підтримані суддями господарської і апеляційної
інстанцій. 11 квітня 2017 року Господарський суд Одеської області виніс
рішення, яким договір між ПП «Шанс-2016» і Білгород-Дністровською
КЕЧ був визнаний незаконним і скасований154. 19 травня 2017 року на до-
ручення робочої групи Держекоінспекція в Одеській області обстежила
пошкоджену оранкою територію Тарутинського степу і оцінила збитки в
30974540114,7 грн (еквівалент— 1 млрд євро)155. Отримана сума збитків
стала абсолютним рекордом в історії Держекоінспекції156.
21 червня 2017 року відбулась зустріч міністрів екології О.Семерака
та оборони С.Полторака, в результаті чого досягнуто домовленість про
спільні дії з підвищення статусу Тарутинського степу. Остаточним варіан-
том стало створення заказника загальнодержавного значення площею
6000га (існуючий заказник— 5200га та розміщені неподалік полігону
154 URL: http://dumskaya.net/news/sud-priznal-nezakonnym-dogovor-o-raspashke-
zapov-070960/
155 Лист Державної екологічної інспекції в Одеській області до Прокуратури Одеської
області №1732/12 від 13.06.2017 року
156 URL: http://epl.org.ua/announces/7589/
45
1. Заповідні території України та війна
степові урочища, запропоновані Тарутинською РДА в рамках клопотання
про створення НПП «Перлини Бессарабії»157).
Висновки
Природно-заповідний фонд завжди був вразливим до зовнішніх впливів
через постійний брак фінансування, складну ситуацію із матеріально-
технічною базою та незавжди достатню кількість складу державної охо-
рони. Від впливу воєнних дій не тільки постраждала територія ПЗФ, а й
стала небезпечною сама робота адміністрації, зокрема і ведення наукових
досліджень. Після завершення війни постане потужний виклик відновити
ці природні надбання, але справжнє відновлення настане лише через довгі
десятки і сотні років, оскільки велика частина об’єктів досі не зазнавала
жодного втручання людини, тому повернення цілинного стану буде не-
можливо досягти у короткостроковий період.
Окремим питанням залишається вплив військових тренувань на під-
контрольній частині України. Розуміючи всю критичну важливість на-
рощування та підтримання військової потужності нашої держави, ми
все ж наполягаємо на тому, що неправильним є однією рукою захищати
свою землю, а іншою— руйнувати її. Після завершення війни потрібно
буде повернутися додому, і добре буде, якщо природна частинка дому
залишиться захищеною та неушкодженою для нащадків. Саме тому як
ніколи актуальною буде спільна робота Міноборони та Мінприроди над
заповіданням особливо цінних природних ділянок тих полігонів, які не
використовуються та не мають стратегічного військового значення.
157 URL: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1927679737507455&
id=100007963411315
2. ÏÎÆÅƲ ÍÀ ÏÐÈÐÎÄÎÎÕÎÐÎÍÍÈÕ
ÒÅÐÈÒÎвßÕ
За результатами нашого попереднього дослідження матеріалів ДЗЗ,
що стосувалися впливу військових дій на збільшення кількості загорянь
на природну рослинність, було встановлено, що лише протягом періоду
1.06.–30.09.2014 на окупованій території було зафіксовано 2901 випадків
загоряння рослинності. Загалом чисельні показники кількості зафіксо-
ваних засобами ДЗЗ пожеж в 14,1 раза перевищували показники 2013
року (208 випадків загорянь), в 5,2 та 5,9 раза— показники 2012 та 2011
років (відповідно— 566 і 501 випадків загорянь), в 2,4 раза— показники
2010 року. І хоча в 2014 році спостерігалася більша щільність загорянь в
межах окупованої території, а не поза нею, загальні тенденції щодо дина-
міки кількості пожеж лишалися подібними, що ми схильні пов’язувати із
традиційним для цієї території спалюванням рослинних решток на полях
після збору врожаю.
Головною ж причиною збільшення кількості зафіксованих засобами
ДЗЗ загорянь є їх вільне поширення територією і тривалість у часі, що
засвідчує відсутність протипожежних заходів на окупованій території та
заходів боротьби з ними. Протягом періоду 1.06.–30.09.2014 вогнем по-
шкоджено 18 % від площі лісів у межах зони АТО (12,19 % від загальної
площі згарищ); 23,19 % від площі степів у межах зони АТО (38,29 % від усієї
площі згарищ)158. Проте проведені раніше дослідження лише показують
вагомість фактора військових дій у збільшенні пірогенного впливу на
степові екосистеми.
Відсутність дієвих механізмів контролю за степовими пожежами,
стихійні самовільні підпали рослинності та відсутність моніторингу
стану територій ПЗФ (в Україні спеціальні адміністрації наявні лише у
найбільших 100 природоохоронних територіях з наявних 8300), роблять
степові пожежі фактором непередбачуваного впливу на стан збереження
степових екосистем в об’єктах ПЗФ. У минулому пірогенний фактор був
158 Vasyliuk O., Nekrasova O., Shyriaieva D., Kolomytsev G. A review of major impact factors
of hostilities in uencing biodiversity in the eastern Ukraine (modeled on selected animal
species). Vestnik zoologii, 49(2). 2015. P. 145–158.
47
2. Пожежі на природоохоронних територіях
одним з основних чинників формування відкритих трав’янистих екосис-
тем159. Сьогодні здебільшого він стає причиною їхньої деградації. З одного
боку, регулярні загоряння призводять до поступової пірогенної демутації
степових біотопів: втрати біорізноманіття, появи більш стійких адвентив-
них видів, втрати органічної речовини ґрунту160. З іншого боку, внаслідок
недостатнього випасу і викликаного цим накопичення дернини, нечасті
пожежі стають причиною більш масштабного скорочення чисельності ви-
дів на ділянці161. Менеджмент контрольованого випалювання, що сприяв
би підтриманню сталих угруповань, і який дієво запроваджено в інших
країнах162, в Україні наразі відсутній.
Дослідження охопило степові пожежі в усіх об’єктах ПЗФ Донецької
і Луганської областей, ми ставимо завдання виявити частоту загорянь
таких ПЗФ та дати оцінку тому, для якої частини ПЗФ вказаних областей
пірогенний фактор є актуальним чинником впливу на біорізноманіття.
До цього часу актуальна інформація про вплив пірогенного фактора на
степи сходу України відома лише з публікацій працівників Луганського
природного заповідника163 і Українського степового природного заповід-
ника164 щодо пожеж на їхніх територіях. Наше дослідження, проведене
спільно з Григорієм Коломицевим, може стати основою для планування
комплексного дослідження наслідків пірогенного впливу на ПЗФ східних
159 Тишков А. А. Огонь и проблемы биоразнообразия: тематический обзор. Природа
России. URL: http://www.biodat.ru
160 Vasyliuk O., Nekrasova O., Shyriaieva D., Kolomytsev G. A review of major impact factors
of hostilities in uencing biodiversity in the eastern Ukraine (modeled on selected animal
species). Vestnik zoologii, 49(2). 2015. P. 145–158.
161 Тишков А. А. Огонь и проблемы биоразнообразия: тематический обзор. Природа
России. URL: http://www.biodat.ru
162 Анилова Л. В. Постпирогенная трансформация почв степной зоны Оренбургского
Предуралья. Степи Северной Евразии: материалы VI Международного симпо-
зиума,
2012. С. 47–49.
163 Боровик Л. Последствия военного конфликта для Луганского природного заповед-
ника. Степной бюллетень. № 42. Осень 2014. С. 35; Боровик Л. П. Постпирогенная
динамика растительных сообществ Стрельцовской степи: збірка тез доповідей
міжнародної конференції V ботанічні читання пам’яті Й. К. Пачоського. Херсон:
Айлант, 2009. С. 101; Боровик Л. П. Влияние пирогенного фактора на популяции
дерновинных злаков: матеріали науково-практичної конференції «Збереження
біорізноманітності на південному сході України». Донецьк, 2004. С. 17.
164 Тимошенков В. А., Тимошенкова В. В. Пожары в Хомутовской степи. Степной
бюллетень. № 23–24. Осень–зима 2007. С. 27–32; Лиманский С. В. Заповедник
«Меловая флора» перед угрозой пожара. Степной бюллетень. № 32. Лето 2011.
С.58–61; Лиманский С. В. Военные действия на территории заповедника «Меловая
флора». Степной бюллетень. № 42. Осень 2014. С. 34.
48
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
областей в Україні а також визначити території, що найбільше потребують
уваги та контролю за загоряннями.
Для підготовки цього дослідження були отримані відомості оперативної
космозйомки Landsat 8 Global Fires I і матеріалів Дистанційного зондування
землі (ДЗЗ) Terra MODIS165. Зазначений масив геоданих включає інформа-
цію про 55 000 загорянь, що були зафіксовані супутниками NASA в межах
Донецької та Луганської областей протягом 2007–2016 років. Технологія
генерації таких даних заснована на алгоритмі автоматичного детектування
пожеж за допомогою «теплових» каналів супутникової зйомки MODIS—
знімків, що надходять із супу тників Terra і Aqua. В середньому періодичність
поновлення даних становить 4 рази на добу: орбіти супу тників побудовані
таким чином, що кожен з них з’являється над однією і тією ж територією
двічі на добу. Алгоритми виявлення пожеж в автоматичному режимі зас-
новані на їх потужному випромінюванні в інфрачервоному спектрі. На
основі цих даних здійснюється RGB синтез зображень з метою візуалізації
оглядового покриття знімками за поточну добу. Інакше кажучи, супутники
фіксують потужні загоряння, тривалі у часі. Незважаючи на можливість
стрімкого поширення пожеж у степовому ландшафті, яке може не відбутись
між прольотами супу тників, інтенсивні пожежі, що швидко просуваються
по місцевості, можливі лише за специфічних метеорологічних обставин і
лише в місцях, де пожеж давно не було і степова рослинність встигла на-
копичити товстий шар повсті166. Здебільшого ж пожежа триває відносно
довгий проміжок часу і встигає бути зафіксованою засобами дистанційного
зондування Землі (ДЗЗ).
В нашому дослідженні ми врахували лише пожежі, зафіксовані за-
собами ДЗЗ власне на територіях ПЗФ, і не екстраполюєвали виявлені
загоряння неподалік заповідних територій, хоча й відомо, що більшість
пожеж у степових ПЗФ початково виникає за їхніми межами (переважно
на сільськогосподарських угіддях)167. Тобто в реальності пожеж у степових
ПЗФ було значно більше, проте різке збільшення похибки для такої екстра-
поляції примусило нас відмовитись від кількісних припущень.
Важливим завданням нашого дослідження було не просто відобразити
точки джерел загоряння, а й виявити території, що горіли. Однак точкові
дані, якими ми мали змогу оперувати, не можуть містити повної інфор-
165 URL: https://earthdata.nasa.gov/ rms
166 Степные пожары: профилактика, тушение, правовые вопросы. Методические
рекомендации для сотрудников особо охраняемых природных территорий / авт.-
сост.: Г. В.Куксин, М. Л.Крейндлин. Москва: Изд-во Центра охраны дикой природы,
2014. С. 8.
167 Тимошенков В. А., Тимошенкова В. В. Пожары в Хому товской степи: причины, ин-
формация, последствия. Степной бюллетень, № 23–24. Осень–зима 2007. С.27–32.
49
2. Пожежі на природоохоронних територіях
мації щодо погорілої внаслідок пожежі території. Тож ми скористались
підрахунками площі пожеж за даними онлайн ресурсу, що за зрозумілою
методикою обрахунку надає кількісну оцінку площам території, які ви-
горали за обраний період168 та візуалізує пожежі у формі полігональних
геоданих. Беручи до уваги площі пожеж, встановлені цим ресурсом, ми
визначили орієнтовні радіуси поля загоряння, необхідного для утворен-
ня полігональних об’єктів такої площі. Враховуючи масові перекриття
полігонів загоряння, ми підрахували середній радіус від джерела пожежі
(1711,5 м), і надалі використали цю цифру для просторового аналізу по-
горілої території. Надалі, після генерування відповідного буферу навколо
точок пожеж, ми відсікли з нього ділнки водойм та населених пунктів, що
очевидно не зайняті природною рослинністю і якими не поширювалось
полум’я. Така просторова модель не дозволяє виділити межі ділянок, по-
шкоджених вогнем, однак добре ілюструє тенденції і сукупний пірогенний
вплив на території ПЗФ.
У Донецькій області створено 124 об’єкти ПЗФ, з них 73 повністю або
частково включають степові екосистеми. 54 об’єкти, з яких 45 є степовими,
потрапили у зону АТО. В цілому більшість степових ділянок, включених до
ПЗФ Донецької області знаходяться на окупованій територій (далі— зона
АТО). Упродовж 10 років на території Донеччини зафіксовано загоряння
40 об’єктів ПЗФ, з яких 22 знаходяться в зоні АТО. Серед таких об’єктів,
що були уражені пожежами і знаходяться в зоні бойових дій,— 20 є сте-
повими, тобто майже всі уражені вогнем ПЗФ зони АТО на Донеччині є
степовими екосистемами. З тих 18 уражених вогнем ПЗФ, що знаходяться
за межами зони АТО, 10 є степовими (з 29 наявних степових об’єктів за
межами зони АТО).
У Луганській області створено 183 об’єкти ПЗФ, з яких 108 повністю
або частково включають степові екосистеми. 81 з них на знаходяться в зоні
АТО, з яких 51 є степовими. В цілому половина всіх степових об’єктів ПЗФ
Луганщини знаходяться в зоні АТО. Сумарно, степові ПЗФ становлять 61%
всіх ПЗФ в зоні бойових дій. Упродовж 10 років зфіксовані загорянння
на території 66 ПЗФ Луганщини, з яких 27 знаходяться в зоні АТО. Серед
таких об’єктів, що були уражені пожежами і знаходяться в зоні АТО,— 24
є степовими, тобто майже всі уражені вогнем ПЗФ зони АТО на Луганщині
є степовими екосистемами. З тих 39 вражених вогнем об’єктів ПЗФ, що
знаходяться за межами зони АТО, 31 є степовими (з 57 наявних степових
за межами ОРДЛО).
Просторовий аналіз і оцінка пожеж, які відбулися в межах степів Східної
України показує масовий характер пірогенного впливу: тільки упродовж
168 URL: www. res.kosmoznimky.ru
50
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
останніх 2-х років горіло значно більше 50% території степів досліджуваної
території. Низка територій, горіли упродовж одного року двічі і частіше.
За весь період, охоплений у дослідженні, на переважній території степів
сталися пожежі, лишились тільки «острівці» степових територій, в межах
яких не було зафіксовано масштабних загорянь. Усю повноту пірогенного
впливу на степові території ще потрібно детально проаналізувати, ви-
значивши просторові правила виникнення пожеж. Але вже зараз можна
визначити ті території, яким ймовірно вдалось уникнути впливу пожеж.
Ці території можуть стати об’єктами вивчення та зберігати види, нестійкі
для впливу пірогенного фактору. Такі ділянки можуть стати модельними
при порівнянні та проведенні польових досліджень пірогенного впливу.
Висновки
Після завершення війни на сході України, аналогічно до природно-
заповідного фонду, треба обов’язково дослідити масштаби впливу пожеж
за весь період на всій території бойових дій. Потрібно розрахувати повний
обсяг пошкодження та оцінити збитки, нанесені державі. Трав’яниста рос-
линність, спалена у степах, дуже легко може відновитися сама, але згорілі
ліси відновити на так просто, оскільки більшість їх сформована на пісках,
де рослинам закріпитися не так просто. Для відновлення такого рослинного
покриву, пошкодженого вогнем, необхідно розробити цілу програму. При
цьому в жодному разі не допустити посадку лісу на територіях, де раніше
був природний цілинний степ.
3. ÐÅÃÓËÞÂÀÍÍß ÂÏËÈÂÓ Â²ÉÍÈ
ÍÀ ÄÎÂʲËËß:
̲ÆÍÀÐÎÄÍÈÉ ÄÎѲÄ
Шкода, заподіяна довкіллю,— це невидима сторона кожного збройного
конфлікту. Але це не означає, що вона менш важлива, ніж шкода людям
та їхньому матеріальному середовищу. Довкілля страждає і мовчить, а
значить, за нього повинні говорити люди.
ООН
У червні 2019 року Комісія міжнародного права ООН розробила проєкт
28 юридичних принципів, спрямованих на посилення захисту довкілля
до, під час та після збройних конфліктів169. КМП почала працювати із
темою «Захист довкілля у зв’язку зі збройними конфліктами» ще у 2011
році. За цей час вона вже ухвалювала такі принципи, тому лише вісім із
них є новими. Принципи покривають різноманітні проблеми, від пере-
селення людей до розграбування природних ресурсів, але не накладають
жодної відповідальності за збитки довкіллю на недержавні збройні групи.
Вони також говорять, що збитки довкіллю повинні бути компенсовані,
якщо він викликаний міжнародним противправним діянням у зв’язку
зі збройним конфліктом. Щоправда, узгодження термінів «довкілля» та
«природне довкілля» було вирішено обговорити вже в другому читання
проєкту принципів.
Текст проєкту приницпів складається з 5 частин:
1. вступ;
2. принципи загального застосування;
3. принципи, застосовні під час збройних конфліктів;
4. принципи, застосовні в ситуаціях окупації;
5. принципи, застосовні після збройних конфліктів.
169 URL: http://epl.org.ua/environment/oon-vyznachyla-28-pryntsypiv-dlya-zmenshennya-
vplyvu-vijny-na-dovkillya/
52
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
Наводимо переклад повного тексту проєкту принципів. Повний ори-
гінальний текст проєкту принципів доступний на офіційному веб-сайті
ООН170.
ЧАСТИНА І. ВСТУП
Проєкт принципу 1. Сфера застосування
Цей проєкт принципів застосовний для захисту довкілля до, під час та
після збройних конфліктів.
Проєкт принципу 2. Мета
Цей проєкт принципів має на меті посилення захисту довкілля від
збройних конфліктів, включаючи превентивні заходи для мінімізації шкоди
довкіллю від збройних конфліктів та заходи із відновлення.
ЧАСТИНА ІІ. ПРИНЦИПИ ЗАГАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Проєкт принципу 3. Заходи з посилення захисту довкілля
1. Держави відповідно до своїх зобов’язань міжнародного права вжива-
ють ефективних законодавчих, адміністративних, судових та інших заходів
для посилення захисту довкілля від збройного конфлікту.
2. На додачу, держави вживають подальших заходів у відповідних ви-
падках для посилення захисту довкілля від збройного конфлікту.
Проєкт принципу 4. Визначення природоохоронних зон
Держави визначають шляхом договорів або іншим чином території
найвищої природної та культурної цінності як природоохоронні зони.
Проєкт принципу 5. Захист довкілля корінного населення
1. Держави вживають відповідних заходів у разі збройного конфлікту
для захисту довкілля тих територій, які населяють корінні жителі.
2. Після збройного конфлінту, який негативно вплинув на довкілля тих
територій, які населяють корінні жителі. Держави проводять ефективні
консультації та співпрацюють з корінними жителями через відповідні
процедури та їхні представницькі установи, зокрема, з метою вжиття від-
новлювальних заходів.
Проєкт принципу 6. Угоди про присутність військових сил, пов’язаних
зі збройним конфліктом
Держави та міжнародні організації включають за відповідних умов
положення про охорону довкілля у договори, що стосуються присутності
військових сил, пов’язаних зі збройним конфліктом. Такі положення мо-
170 URL: https://legal.un.org/docs/?symbol=A/CN.4/L.937
53
3. Регулювання впливу війни на довкілля: міжнародний досвід
жуть включати попереджувальні заходи, оцінку впливу, відновлювальні
та очищувальні заходи.
Проєкт принципу 7. Миротворчі операції
Держави та міжнародні організації, що залучені до миротворчих операцій,
пов’язаних зі збройним конфліктом, повинні брати до уваги вплив таких
операцій на довкілля та вживати відповідних заходів для попередження,
пом’якшення негативних наслідків та відновлення довкілля.
Проєкт принципу 8. Переміщення осіб
Держави, міжнародні організаці та інші відповідні суб’єкти вживають
відповідних заходів для запобігання та пом’якшення деградації довкілля
в регіонах, де відбувається переміщення осіб через збройний конфлікт,
одночасно надаючи допомогу таким особам та місцевим громадам.
Проєкт принципу 9. Відповідальність держави
1. Міжнародне протиправне діяння держави, яке належить до зброй-
ного конфлікту, що наносить шкоду довкіллю, тягне за собою міжнародну
відповідальність цієї держави, яка зобов’язується повністю компенсувати
таку шкоду, включаючи шкоду довкіллю самої держави.
2. Цей проєкт принципів не зачіпає норми про відповідальність держав
за міжнародні протиправні дії.
Проєкт принципу 10. Застосування корпораціями принципу належної
застережності
Держави вживають відповідних законодавчих та інших заходів, спря-
мованих на забезпечення того, щоб корпорації та інші підприємства, за-
стосовували належну застережність в охороні довкілля, зокрема і щодо
здоров’я людини, працюючи під час або після збройного конфлікту. Такі
заходи за відповідних умов включають ті, що мають на меті забезпечення
добування чи придбання природних ресурсів в екологічно сталий спосіб.
Проєкт принципу 11. Корпоративна відповідальність
Держави вживають відповідних законодавчих та інших заходів, спря-
мованих на забезпечення того, щоб корпорації та інші підприємства,
могли бути притягненими до відповідальності за шкоду, заподіяну ними
довкіллю, зокрема і щодо здоров’я людини, у регіоні збройного конфлікту
або після його завершення. Такі заходи, у відповідних випадках, включа-
ють ті, що мають на меті забезпечити притягнення до відповідальності
корпорацій та інших підприємств у тій мірі, в якій така шкода заподіяна
їхніми дочірніми компаніями, які діють під їхнім фактичним контролем.
З цією метою, у відповідних випадках, держави забезпечують адекват-
ні та ефективні процедури та засоби захисту, зокрема для жертв такої
шкоди.
54
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
ЧАСТИНА ІІІ. ПРИНЦИПИ, ЗАСТОСОВНІ ПІД ЧАС ЗБРОЙНОГО
КОНФЛІКТУ
Проєкт принципу 12. Застереження Мартенса щодо охорони довкілля
під час збройного конфлікту
У випадках, не охоплених міжнародними угодами, довкілля залишається
під охороною та владою принципів міжнародного права, що випливає із
встановленого звичаю, з принципів людяності та приписів суспільної моралі.
Проєкт принципу 13. Загальний захист природного довкілля під час
збройного конфлікту
1. Природне довкілля поважається та захищається відповідно до за-
стосовного національного законодавства та, зокрема, законодавства щодо
збройного конфлікту.
2. Необхідно дбайливо захищати природне довкілля від масштабної,
довгострокової та серйозної шкоди.
3. Жодна частина природного середовища не може бути атакованою,
якщо тільки вона не стала об’єктом військового значення.
Проєкт принципу 14. Застосування законодавства щодо збройних конф-
ліктів для охорони природного довкілля
Законодаство щодо збройних конфліктів, включаючи принципи та пра-
вила розрізнення, пропорційності, військової необхідності та запобіжності
у нападах застосовні до довкілля з метою його охорони.
Проєкт принципу 15. Аспекти довкілля
Аспекти довкілля враховуються під час застосування принципів про-
порційності та військової необхідності.
Проєкт принципу 16. Заборона ударів у відповідь
Напади на об’єкти природного довкілля шляхом ударів у відповідь
заборонені.
Проєкт принципу 17. Природоохоронні зони
Територія, що має велике екологічне та культурне значення, визначена
угодою як природоохоронна зона, повинна бути захищена від будь-якого
нападу, якщо тільки вона не містить об’єкта військового значення.
Проєкт принципу 18. Заборона розкрадання
Розкрадання природних ресурсів заборонено.
Проєкт принципу 19. Методи модифікації довкілля
Відповідно до своїх міжнародних зобов’язань, держави не повинні
брати участь у військових чи інших ворожих методах модифікації довкіл-
ля, що мають масштабний, довгостроковий або значний вплив як засоби
знищення, пошкодження чи нанесення шкоди будь-якій іншій державі.
55
3. Регулювання впливу війни на довкілля: міжнародний досвід
ЧАСТИНА ІV. ПРИНЦИПИ, ЗАСТОСОВНІ У СИТУАЦІЇ ОКУПАЦІЇ
Проєкт принципу 20. Загальні зобов’язання окупаційної держави
1. Окупаційна держава повинна поважати та захищати довкілля окупо-
ваної території відповідно до застосовного міжнародного законодавства
та брати до уваги довкіллєві аспекти в управлінні такою територією.
2. Окупаційна держава здійснює відповідні заходи для попередження
значного впливу на довкілля окупованої території, що може завдати шкоди
здоров’ю та добробуту населення окупованої території.
3. Окупаційна держава поважає закон та установи окупованої території,
що стосуються захисту довкілля, та може вносити зміни лише в межах,
передбачених законодавством щодо збройних конфліктів.
Проєкт принципу 21. Стале використання природних ресурсів
У тій мірі, в якій окупаційній державі дозволено розпоряджатися та
використовувати природні ресурси на окупованій території, в інтересах
населення окупованої території та для інших законних цілей, передбачених
законодавством щодо збройних конфліктів, вона це робить таким чином,
щоб забезпечити їхнє стале використання та мінімізувати шкоду довкіллю.
Проєкт принципу 22. Забезпечення належної застережності
Окупаційна держава виявляє належну застережність для того, щоб
діяльність на окуповані території не завдала значної шкоди природному
середовищу у місцях за межами окупованої території.
ЧАСТИНА V. ПРИНЦИПИ, ЗАСТОСОВНІ ПІСЛЯ ЗБРОЙНОГО
КОНФЛІКТУ
Проєкт принципу 23. Мирні процеси
1. Сторони збройного конфлікту як частина мирного процесу, зокрема,
де це доречно, у мирних угодах, вирішують питання відновлення довкілля,
пошкодженого конфліктом.
2. Відповідні міжнародні організації, де це доречно, сприяють цьому.
Проєкт принципу 24. Обмін та надання доступу до інформації
1. Для сприяння відновлювальним заходам після збройного конфлікту
держави та відповідні міжнародні організації діляться необхідною інфор-
мацією та надають доступ до неї відповідно до своїх зобов’язань, перед-
бачених міжнародним законодавством.
2. Ніщо у проєкті цього принципу не зобов’язує державу чи міжнародну
організацію ділитися чи надавати доступ до інформації, життєво важливої
для її національної оборони чи безпеки. Проте ця держава чи міжнародна
організація добросовісно співпрацюють з метою надання якомога повнішої
інформації за наявних обставин.
56
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
Проєкт принципу 26. Відшкодування та допомога
К
оли за умови збройного конфлікту джерело екологічної шкоди не-
можливо ідентифікувати або відшкодування відсутнє, державам ре-
комендується вживати відповідних заходів, щоб шкода не залишалася
непоправленою чи невідшкодованою. Може бути розглянуто створення
спеціальних компенсаційних фондів або надання інших форм відшкоду-
вання чи допомоги.
Проєкт принципу 27. Залишки війни
1. Після збройного конфлікту сторони конфлікту намагаються вилучити
чи прибрати нешкідливі токсичні та небезпечні залишки війни на території
під їхньою юрисдикцією чи контролем, які ставлять під ризик або можуть
заподіяти шкоду довкіллю. Такі заходи вживаються відповідно до діючих
норм міжнародного права.
2. Сторони також намагаються домовитися між собою та, де це дореч-
но, з іншими державами та міжнародними організаціями про технічну та
матеріальну допомогу, включаючи, за відповідних обставин, здійснення
спільних операцій з видалення або прибирання нешкідливих токсичних
та небезпечних залишків війни.
3. Пункти 1 і 2 не зачіпають жодних прав чи обов’язків, перебачених
міжнародним законодавством, щодо очищення, вилучення, знищення чи
збереження мінних полів, замінованих територій, мін, мінних пасток, ви-
бухових засобів та інших пристроїв.
Проєкт принципу 28. Залишки війни у морі
Держави та відповідні міжнародні організації співпрацюють задля того,
щоб залишки війни у морі не становили небезпеки для довкілля.
Вищезазначені принципи враховують більше аспектів довкілля, ніж
це було раніше. Зокрема, проєкти принципів 12, 19 та 26 є зовсім новими.
Проте деякі прогалини все одно залишилися.
Для прикладу, всупереч на те, що були пропозиції притягати до кримі-
нальної відповідальності злочинних осіб, які призводять до руйнування
довкілля, КМП ООН все ж ухилилася від питання про відповідальність
недержавних збройних груп. Відхиленим було також питання відшко-
дування шкоди довкіллю недержавними збройними групами та їхніми
лідерами. Ця проблема залишається актуальною, враховуючи сучасні
тенденції із гібридними війнами та внутрішніми конфліктами. Також,
всупереч на пропозицію розглянути вплив застосування конкретної
зброї на довкілля, КМП вирішила, що створювати проєкт принципу про
біологічну і хімічну зброю немає необхідності. Не було також обговорено
57
3. Регулювання впливу війни на довкілля: міжнародний досвід
і вплив ядерної зброї171. Результати роботи КМП можна відслідкувати на
офіційному веб-сайті ООН172.
Фінляндія
Фінські збройні сили беруть до уваги довкілля у всьому, що вони роблять.
Вони мінімізують ризики та шкоду, заподіяну довкіллю під час виконання
їхніх обов’язкових завдань (національна оборона, допомога іншим органам
влади, міжнародне управління кризовими ситуаціями).
У Фінляндії організовують навчання для військових з різноманітних
екологічних питань і стежать за використанням набутих знань. Військові
відновлюють території, на яких працюють, і якщо їхня діяльність завдає
шкоди, вони прагнуть негайно її мінімізувати.
Фінське законодавство прописує екологічні дії. Військові ставлять собі
цілі, які зафіксовані у планах дій, у їхніх планах охорони довкілля: безпека
має бути відповідальною.
Захищаючи довкілля, військові беруть до уваги такі аспекти: управління
шумом та вібрацією, захист ґрунту та ґрунтових вод, заповідна справа,
управління енергетикою та впливом глобального потепління.
Екологічні заходи сил оборони Фінляндії роблять наголос на запобі-
ганні, самоініціативі та постійному розвитку. Постійно готують звіти про
екологічні умови на стрільбищах та зонах тренувань, проводять моніторинг
можливих екологічних впливів на територіях ризику разом із іншими
екологічними державними органами шляхом відбирання проб. Військові
розвивають свою діяльність, проводячи високоякісні дослідження через
національну та міжнародну співпрацю.
Збройні сили Фінляндії відповідально дбають про майбутнє, для цього
вони планують до 2020 року зменшити споживання енергії у їхніх будівлях
на 20%, зменшити викиди парникових газів на 30% проти 2010 року; а
також використовувати найкращі екологічні практики на стрільбищах173.
Австралія
Вже дуже давно Королівські воєнно-морські сили Австралії (КВМСА)
визнають всю важливість правильного екологічного управління. Напри-
клад, КВМСА видають директиви про вимоги управління екологічними
ризиками на своїй основній базі у Сіднейській бухті ще з 1920 року. На
сьогодні це набуло підвищеної ваги та знайшло своє відображення у за-
уваженнях начальника ВМС при видачі вказівок командному складу щодо
171 URL: https://ceobs.org/un-lawyers-approve-28-legal-principles-to-reduce-the-
environmental-impact-of-war/
172 URL: https://legal.un.org/ilc/guide/8_7.shtml
173 URL: https://puolustusvoimat. /en/fdf-and-the-environment
58
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
дотримання екологічних норм. КВМСА мають навіть свою Екологічну
стратегію на період 2016–2036174.
ВМС викристовують декілька важливих навчальних зон у морському
парку Великий Бар’єрний риф. Сили оборони підтримують тісні зв’язки
з адміністрацією парку, щоб забезпечити проведення навчань таким
чином, щоб це відповідало планам управління парком та екологічній по-
літиці військових. Нещодавна звітність також демонструє цінну роботу
кораблів ВМС із виявлення та вилучення покинутих риболовних сіток у
водах Авст ралії, які продовжували так званий «фантомний лов», шкодячи
різним морським видам, що охороняються.
КВМСА запровадили сувору практику поводження з відходами по
всьому флоту, зокрема не тільки щодо побутових відходів, а й відходів,
що пов’язані із транспортуванням нафти, палива та маслянистих речовин,
стічних вод, викидів у повітря. Військові надають перевагу уникненню над-
мірних скидів і з екологічних, і з тактичних причин, а також намагаються
утилізувати відходи на берегових спорудах, коли це можливо. Якщо ж
утримання відходів на борту не є можливим, всі судна ВМС, які обслу-
говуються, зокрема й експлуатовані підрядними організаціями, повинні
відповідати стандартам, які застосовуються і до торгових, і до приватних
суден. Це включає заборону скидання пластику у море та обмеження ви-
далення інших потоків відходів залежно від відстані до берега. Особливо
чутливими є морські райони на зразок Великого Бар’єрного рифу, регіони,
близькі до Антарктиди, а також морські заповідні акваторії, які підлягають
більш жорсткому контролю над скидами відходів, і ВМС відповідають
цим вимогам.
Ознайомитися з діяльністю ВМС стосовно довкілля, зокрема щодо
біобезпеки (транспортування на суднах неаборигенних морських ви-
дів), збереження популяцій китів, що мігрують та збираються навколо
узбережжя Австралії, можна ознайомитися докладніше на офіційному
веб-сайті КВМСА175.
Ізраїль
Командири Збройних сил Ізраїлю (ЗСІ) розробляють важливі ініці-
ативи щодо захисту біорізноманіття своєї країни і завдяки потужним
природоохоронним та освітнім проєктам у такий спосіб служать своєму
народу. ЗСІ контролюють понад 50% оселищ рідкісних видів та екосистем,
розташованих у зонах обмеженого доступу. Ці регіони включають лесові
рівнини, піщані дюни та середземноморські листяні ліси.
174 URL: https://www.defence.gov.au/estatemanagement/Governance/Policy/ Environment/
Policy/EnvironmentStrategy2016.PDF
175 URL: https://www.navy.gov.au/environment
59
3. Регулювання впливу війни на довкілля: міжнародний досвід
Щороку командири ЗСІ подають свої екологічні ідеї на розгляд суд-
дівської комісії старших офіцерів та екологічних експертів. Їх оцінюють
за трьома критеріями: залучення командного складу, залучення солдатів,
ефект для довкілля.
Такі ініціативи працюють з 2014 року, і за той перший рік військові
прокладали екостежки та туристичні маршрути, досліджували непридатні
бункери вздовж кордонів для обліку рідкісних кажанів, встановлювали
спеціальні екологічні коридори для тварин через єгипетський прикор-
донний паркан, охороняли популяції коротконогих орлів, лесові рівнини
та здійснювали менеджмент інвазійних видів. У 2015 році військові змен-
шили світлове забруднення на базі г.Мерон, створювали штучні місця
для гніздування з ящиків з-під боєприпасів, побудували «живий дах» на
своїй радіостанції, спорудили спеціальні водні басейни для рябчиків, під-
тримували природні питні резервуари176.
Висновки
Таким чином, прогресивна позиція ООН та її Комісія міжнародного
права визначила юридичні принципи, які спрямовані на посилення за-
хисту довкілля до, під час та після збройних конфліктів. Після ухвалення
ці принципи зможуть бути закріплені у договірних актах та діяти у від-
повідних країнах.
Все більше і більше збройних сил різних країн запроваджують екологічні
стандарти у своїй військовій діяльності, розробляють екологічні програми
та ініціюють проєкти з охорони довкілля. Розуміючи всю відповідальність
за благополуччя країни, яку вони захищають, військові беруть на себе
зобов’язання не тільки захищати суверенітет держави та її населення, а й
піклуватися про природне довкілля рідного краю.
Україні варто наслідувати досвід розвинених країн, запроваджувати
військові екологічні стандарти, та відновлювати ті території, на яких про-
водяться військові навчання та тренування, втілювати різноманітні проєкти
з покращення стану довкілля та збереження біорізноманіття.
176 URL: https://natureisrael.org/EPD/Army-for-the-Protection-of-Nature
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. A protected virgin steppe in Ukraine illegally plowed. URL: https://wwf.
panda.org/?283511/A-protected-virgin-steppe-in-Ukraine-illegally-plowed
2. Analytical Guide to the Work of the International Law Commission. URL:
https://legal.un.org/ilc/guide/8_7.shtml
3. Army for the Protection of Nature. URL: https://natureisrael.org/EPD/Army-
for-the-Protection-of-Nature
4. Brown, L., Mcgrath, P., and Stokes, B., (1976). Twenty-two dimensions of
the population problem, Worldwatch Paper 5, Washington DC: Worldwatch
Institute.
5. Environmental Strategy 2016-2036. Australian Governmnet, Department of
Defence. URL: https://www.defence.gov.au/estatemanagement/Governance/
Policy/ Environment/Policy/EnvironmentStrategy2016.PDF
6. Fire information for Resource Management System (FIRMS). URL: https://
earthdata.nasa.gov/earth-observation-data/near-real-time/firms
7. Hartley, Lindsey. (16 February 2012). Treading Water: Climate Change, the
Maldives, and De-territorialization. Stimson Centre. Retrieved 25 April 2012.
8. MC/INF/288 Discussion Note: Migration and the Environment. URL:
https://www.iom.int/jahia/webdav/shared/shared/mainsite/about_iom/en/
council/94/MC_INF_288.pdf
9. Navy and the environment. Navy. Serving Australia with Pride. URL: https://
www.navy.gov.au/environment
10. Protection of the environment in relation to armed conflicts. URL: https://
legal.un.org/docs/?symbol=A/CN.4/L.937
11. The Finnish Defence Forces and the environment. URL: https://puolustusvoimat.
fi/en/fdf-and-the-environment
12. UN lawyers approve 28 legal principles to reduce the environmental impact
of war. URL: https://ceobs.org/un-lawyers-approve-28-legal-principles-to-
reduce-the-environmental-impact-of-war/
13. Vasyliuk, O., Nekrasova, O. et al. A review of major impact factors of hostilities
influencing biodiversity in the eastern Ukraine (modeled on selected animal
species). Vestnik zoologii, 49(2). 2015. С. 145–158.
14. WWF: Минобороны Украины уже уничтожило половину заказника
«Тарутинская степь» в Одесской области, убытки превысили 60 мил-
лионов. URL: https://dumskaya.net/news/wwf-minoborony-ukrainy-uzhe-
unichtozhilo-polovin-064728/
61
Перелік використаних джерел
15. Анилова Л. В. Постпирогенная трансформация почв степной зоны
Оренбургского Предуралья. Степи Северной Евразии: материалы VI
Международного симпозиума. 2012. С. 47–49.
16. Армия восстанавливает природную среду на месте несостоявшегося
ракетного полигона на юге Одесской области (фото, видео). URL: http://
odessa.dozor.ua/news/1182064
17. Болтачов О. Р., Дідух Я. П. та ін. Смарагдова мережа в Україні. Київ:
Хімджест, 2011.
18. Боровик Л. П. Влияние пирогенного фактора на популяции дерновинных
злаков. Збереження біорізноманітності на південному сході України:
матеріали науково-практичної конференції. (14 вересня 2004., м. До-
нецьк). С. 17.
19. Боровик Л. П. Постпирогенная динамика растительных сообществ
Стрельцовской степи. Збірка тез доповідей міжнародної конференції V-ї
ботанічні читання пам’яті Й. К. Пачоського. Херсон: Айлант, 2009. С. 101.
20. Боровик Л. Последствия военного конфликта для Луганского природного
заповідника. Степной бюллетень. № 42. Осень 2014. С.35.
21. В «ДНР» порушуватимуть режим заповідника «Хомутовський степ». URL:
http://epl.org.ua/announces/v-dnr-porushuvatymut-rezhym-zapovidnyka-
homutovskyj-step/
22. Вакаренко Л. П., Дубина Д. В. Рослинність Тару тинського степу (Одеська
область) та проблеми її охорони. Чорноморський ботанічний журнал.
2013. Т. 9, № 2. С. 283–291. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chbj_2013_9_2_15
23. Вакаренко Л. Перспективы создания степных региональных ландшафтных
парков в Одесской области. Степной бюлетень. 2009. № 26. С. 15–18.
24. Вироблено в Україні: військові показали нову високоточну керовану ракету.
URL: https://www.youtube.com/watch?time_continue=17&v=8owAFqA2GRI
25. Військовий полігон в Олешківських пісках збільшать на 500 га. URL:
https://khoda.gov.ua/vijskovij-poligon-v-oleshkivskix-piskax-zbilshat-na-
500-ga
26. Військові зруйнували скелю в національному парку «Меотида». URL:
https://www.youtube.com/watch?v=5P1kx05K5w0
27. ВСУ провели учения в пустыне. URL: https://hronika.info/obwestvo/121072-
vsu-proveli-ucheniya-v-pustyne/#_blank
28. Гавриленко В. Про вторгнення військових в Асканію-Нова. URL: https://
www.youtube.com/watch?v=ieD_iTXYiXU
29. Держекоінспекцію— у Національний реєстр рекордів України. URL:
http://epl.org.ua/announces/7589/
30. Директор Чорноморського біосферного заповідника дозволив підірва-
ти ракету в заповідній зоні. URL: http://epl.org.ua/announces/dyrektor-
62
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
chornomorskogo-biosfernogo-zapovidnyka-dozvolyv-pidirvaty-raketu-v-
zapovidnij-zoni/
31. Донбас— майбутня зона екологічного лиха? URL: https://www.dw.com/
uk/донбас-майбутня-зона-екологічного-лиха/a-39543927
32. Донеччина— абсолютний лідер у створенні заповідних територій. URL:
http://epl.org.ua/announces/donechchyna-absolyutnyj-lider-v-stvorenni-
zapovidnyh-terytorij/
33. Доповідна записка Начальника юридичного управління апарату облас-
ної державної адміністрації Манікіна Д. С. №1697/0-16/71 Заступнику
голови обласної державної адміністрації Шепелєву І. О. URL: http://life.
img.pravda.com/files/6/8/686914b--------------------------------1-.pdf
34. Дослідження ЕПЛ: Довкілля та війна. URL: http://epl.org.ua/environment-
tax/dovkillya-ta-vijna/doslidzhennya-epl-dovkillya-ta-vijna/
35. ЕПЛ звернулось до Петра Порошенка з вимогою заборонити військо-
вим розстрілювати заповідники. URL: http://epl.org.ua/announces/
epl-zvernulos-do-petra-poroshenka-z-vymogoyu-zaboronyty-vijskovym-
rozstrilyuvaty-zapovidnyky/
36. За пошкодження національного парку «Меотида» розпочате досудове
розслідування. URL: http://epl.org.ua/announces/za-poshkodzhennya-
natsionalnogo-parku-meotyda-rozpochate-dosudove-rozsliduvannya/
37. Заява Національного екологічного центру України щодо неприпус-
тимості розорювання Тарутинського степу. URL: http://necu.org.ua/
zayava-tarutynskiy-step/
38. Заява про вчинення кримінального правопорушення (в порядку ст. 55
КПК України) представника Національного природного парку «Олеш-
ківські піски» Уманського Сергія Анатолійовича від 12.12.2005 року.
URL: http://nppop.gov.ua/sites/default/files/letters/1.pdf
39. Звернення депутатів Тарутинської районної ради шостого скликання
до Генерального Прокурора України. Рішення Тарутинської районної
ради від 28.05.2013 р. № 484-VI. URL: http://tarutino-rada.odessa.gov.ua/
index.php/component/content/article/38-2011-09-12-06-59-06/2011-09-12-
07-02-33/-6-/1092-484-vi
40. Звернення членів науково-технічної ради Національного природного
парка «Олешківські піски» 10.12.15р. № 01-18/165 Голові Херсонської
обласної державної адміністрації Путілов А. С.
41. Звіт про стан навколишнього природного середовища в Одеській об-
ласті у 2006 році. Причорноморський екологiчний бюлетень. 2007. №3
(25). С. 111.
42. Лиманский С. В. Заповедник «Меловая флора» перед угрозой пожара.
Степной бюллетень. № 32. Лето 2011. С. 58–61.
63
Перелік використаних джерел
43. Лиманский С. В. Военные действия на территории заповедника «Меловая
флора». Степной бюллетень. № 42. Осень 2014. С. 34.
44. Лісники на Тернопільщині програли військових з Медоборів. URL: https://
teren.in.ua/article/lisnyky_na_ternopilshchyni_prohnaly_viyskovykh_z_
medoboriv
45. Міноборони повертає незаконно вилучені землі Тарутинського полі-
гону. URL: https://www.5.ua/suspilstvo/minoborony-povertaie-nezakonno-
vylucheni-zemli-tarutynskoho-polihonu-129920.html
46. На межі виживання: знищення довкілля під час збройного конфлікту
на сході України / А. Б. Блага, І. В. Загороднюк, та інші; за заг. редакцією
А. П.Бущенка / Українська Гельсінська спілка з прав людини. Київ: КИТ,
2017. 88 с. URL: https://helsinki.org.ua/publications/na-mezhi-vyzhyvannya-
znyschennya-dovkillya-pid-chas-zbrojnoho-konfliktu-na-shodi-ukrajiny/
47. На території Нижньодніпровського нацпарку влаштували не-
законне стрільбище. URL: http://epl.org.ua/announces/na-terytoriyi-
nyzhnodniprovskogo-natsparku-vlashtuvaly-nezakonne-strilbyshhe/
48. Навчання у НПП «Меотида» проводились без жодних погоджень. URL:
http://epl.org.ua/announces/navchannya-u-npp-meotyda-provodylys-bez-
zhodnyh-pogodzhen/
49. Нарада щодо Тарутинського степу. / Мінприроди, 10.11.2016. URL: https://
www.youtube.com/watch?v=qfeFyTTBUcg&feature=youtu.be
50. Національні парки і заповідники VS Міноборони: підсумки 2016 року.
URL: https://vgoru.org/index.php/vlada/item/11108-natsionalni-parky-i-
zapovidnyky-vs-minoborony-pidsumky-2016-roku
51. Новини ЕПЛ: Довкілля та війна. URL: http://epl.org.ua/environment-tax/
dovkillya-ta-vijna/novyny-dovkillya-ta-vijna/
52. НПП «Олешківські піски»: понівечений степ і автівка ЗСУ. URL: https://
www.youtube.com/watch?v=N1sFQY4RKQY
53. НПП «Олешківські піски»: попиляний ліс. URL: https://www.youtube.
com/watch?v=e8JncW9K8q8
54. Одесская область: в деревне-музее нашли три сотни боеприпасов. URL:
https://dumskaya.net/news/odesskaya-oblast-v-derevne-muzee-nashli-tri-
sotn-064709/#_blank
55. «Олешківські піски» скаржаться на захоплення території військовими.
URL: https://www.pravda.com.ua/news/2015/12/29/7094047/
56. ООН визначила 28 принципів для зменшення впливу війни на довкілля.
URL: http://epl.org.ua/environment/oon-vyznachyla-28-pryntsypiv-dlya-
zmenshennya-vplyvu-vijny-na-dovkillya/
57. Охрана, восстановление и изучение степных экосистем в XXI веке:
материалы международной научно-практической конференции, посвя-
64
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
щенной 90-летию со дня основания заповедника «Хомутовская степь».
Донецк: Издательство «Ноулидж», Донецкое отделение, 2016. 216 с.
58. Парникоза И., Борейко В. Один из крупнейших фрагментов понто-
каспийских равнинных степей взят под охрану в Украине. Степной
бюллетень. 2012. № 35.
59. Перлина Приазов’я: Чому військові дії пішли на користь «Меотиді». URL:
https://dn.depo.ua/ukr/mariupol/perlina-priazov-ya-meotida-20170803616738
60. Пожары. URL: www.fires.kosmoznimky.ru
61. Попова Е. Н., Русев И. Т. Создание регионального ландшафтного парка
«Тарутинская степь»— путь к сохранению биоразнообразия степных
экосистем: тез. докл. всеукр. научно-практич. конф. «Екологія міст та
рекреаційних зон». (3–4 червня 2010 р., Одеса). С. 281–287.
62. Постанова КМУ від 7 листопада 2014 № 595 «Деякі питання фінансу-
вання бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та
надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям
Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків,
відкритих в органах Казначейств». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/595-2014-п
63. Постанова Ради народних комісарів УРСР від 18.12.1945 року № 20021063
«Про відведення 20000 га земель на території Бородинського, Тару-
тинського і Саратського районів Ізмаїльської області для організації
окружного артполігону Одеського військового округу».
64. Почему экологи и Минобороны воюют за Тарутинскую степь? URL:
https://www.youtube.com/embed/Sxkfh3JHLAw?feature=oembed
65. Природно-заповідний фонд Донецької області: бібліографічний по-
кажчик літератури. Серія: «Conservation Biology in Ukraine». Вип.8.
Київ:, LAT & K, 2018. 216 с.
66. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 5 травня
2014 року «Про заходи щодо зміцнення національної безпеки України
у воєнній сфері». Указ Президента України від 05 травня 2014 року
№453/2014. «Офіційний вісник України». 20 травня 2014. № 38. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/453/2014
67. Програма дій Регіональної конференції по розгляду питань біженців,
недобровільно переміщених осіб, інших форм недобровільних пере-
міщень і осіб, що вертаються, у країнах СНД і відповідних сусідніх
державах. Женева, 1996.
68. Русев И. Распашка «Тару тинской степи» нанесла минимум 60 млн гривен
ущерба. URL: https://usionline.com/2016/11/04/raspashka-tarutinskoj-stepi-
nanesla-minimum-60-mln-griven-ushherba-doktor-biologicheskih-nauk/
69. Річна національна програма під егідою Комісії Україна–НАТО на 2017
рік. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/2017
65
Перелік використаних джерел
70. Річна національна програма співробітництва Україна–НАТО на 2016
рік. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45/2016
71. Річна національна програма співробітництва Україна–НАТО на 2015
рік. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/238/2015
72. Рішення Веселодолинської сільської ради № 68-11/VI від 04.11.2011
«Про внесення зміни до рішення сільської ради № 94-3/V від 3.9.2008
року «Про створення регіонального ландшафтного парку Тарутин-
ський степ».
73. Рішення Ради національної безпеки та оборони України від 11 листопада
2015 року, що введено в дію Указом Президента України від 1 грудня
2015 року №672-22 «Про невідкладні заходи з удосконалення системи
протиповітряної оборони держави».
74. Рішення Тарутинської районної ради «Про питання утворення регіональ-
ного ландшафтного парку
Тарутинський степ
у Тарутинському районі
Одеської області» від 14.05.2010 року № 407-V. URL: http://tarutino-rada.
odessa.gov.ua/index.php/component/content/article/89-2011-09-12-06-59-
06/2011-09-12-07-02-33/-5-/34-/1070--407-v
75. Рішення Тару тинської районної ради №183-VI від 16.09.2011 року «Про
погодження оголошення місцевого ландшафтного заказника
Тарутин-
ський степ
у Тарутинському районі Одеської області».
76. Розпорядження голови Херсонської ОДА № 42 від 01.02.2016 «Про робочу
групу з питань, пов’язаних із використанням території національного
природного парку
Олешківські піски
підрозділами Збройних сил
України». URL: http://nppop.gov.ua/sites/default/files/260220166646461.pdf
77. Розпорядження Тарутинської РДА №29/А-2012 від 19.01.2012 року «Про
погодження створення місцевого ландшафтного заказника
Тарутин-
ський степ
».
78. Русев И. Т., Закусило В. Н., Радьков Д. В. Мелкие млекопитающие целинных
степных и антропогенных ценозов территории Тарутинского полигона.
Экосистемы, их оптимизация и охрана. 2012. Вып. 6. С. 191–207. URL:
http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Chem_Biol/Eoo/2012_25/E6_19.pdf
79. Русев И. Т. Редкие птицы Тарутинской степи. Рідкісні й зникаючі птахи
північно-західного Причорномор’я. Одеса. 2011. С. 75–80/
80. Сліди військових навчань у Джарилгацькому НПП. Ч. 1. URL: https://
www.youtube.com/watch?v=bZySX8NSA5E
81. Сліди військових навчань у Джарилгацькому НПП. Ч. 2. URL: https://
www.youtube.com/watch?v=Lk8jVwG68ds
82. Степные пожары: профилактика, тушение, правовые вопросы. Методи-
ческие рекомендации для сотрудников особо охраняемых природных
территорий. Москва: Изд-во Центра охраны дикой природы, 2014. С. 8.
66
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИРОДУ УКРАЇНИ
83. Стрільбище, направлене в бік НПП «Олешківські піски». URL: https://
www.youtube.com/watch?v=bIlats7vxzQ
84. Суд признал незаконным договор о распашке заповедной степи в
Одесской области (исправлено). URL: https://dumskaya.net/news/sud-
priznal-nezakonnym-dogovor-o-raspashke-zapov-070960/
85. Тарутинський степ— знищення чи законна оренда? URL: https://www.
radiosvoboda.org/a/28092346.html
86. Тарутинскую степь запретили распахивать (видео). URL: http://7kanal.
com.ua/2016/12/tarutinskuyu-step-zapretili-raspahivat-video/
87. Тимошенков В. А., Тимошенкова В. В. Пожары в Хомутовской степи:
причины, информация, последствия. Степной бюллетень, № 23–24.
Осень–зима 2007. С. 27–32.
88. Тишков А. А. Огонь и проблемы биоразнообразия: тематический обзор.
Природа России. URL: http://www.biodat.ru
89. У національному парку військові зруйнували найкрасивішу скелю,
фото, відео. URL: http://epl.org.ua/announces/7293/
90. У національному парку «Меотида» військові гранатометами зруйну-
вали скелю (відео). URL: https://hromadske.radio/news/2017/05/04/u-
nacionalnomu-parku-meotyda-viyskovi-granatometamy-zruynuvaly-skelyu-
video
91. Указ Президента України «Про створення національного природного
парку Олешківські піски» № 221/2010 від 23.02.2010. URL: https://zakon.
rada.gov.ua/laws/show/221/2010
92. Украинские военные будут помогать природе, как это делают в Израиле.
URL: https://xn--j1aidcn.org/украинские-военные-будут-помогать-пр/
93. Уманець О. Про вторгнення військових в Чорноморський заповідник.
URL: https://www.youtube.com/watch?v=70QRi_2U660
94. Уничтожение заказника «Тарутинская степь» чиновниками Минобо-
роны Украины. URL: https://www.youtube.com/watch?v=zqCQpiHtzLo&
feature=youtu.be#_blank
95. Ущерб от распашки «Тарутинской степи» оценили в миллиарды гривен
(фото). URL: https://usionline.com/2016/11/09/ushherb-ot-raspashki-
tarutinskoj-stepi-otsenili-v-milliardy-griven-foto/
96. Шарлемань М. В. До оборони природи // Вісті Природничої секції Укра-
їнського наукового товариства.— К., 1918–1919.— Кн. 2.— Ч. 1.— С. 13
97. Щодо загрози знищення підрозділами збройних сил України об’єкта
національної спадщини України— Національного природного парку
«Олешківські піски». URL: http://pechenegy.org.ua/ru/node/1290
ÄËß ÍÎÒÀÒÎÊ
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
Навчальне видання
Âïëèâ â³éñüêîâî¿ ä³ÿëüíîñò³
íà ïðèðîäó Óêðà¿íè
Олексій Василюк
Катерина Норенко
За загальною редакцією Олени Кравченко
Редактор Тацій Т. П.
Комп’ютерна версткаМаріанни Кук
Підписано до друку 03.12.2019. Формат 66*98/16.
Гарнітура Minion Pro. Папір офсетний. Офсетний друк.
Ум. друк. арк. 5,05. Наклад 380 прим. Зам. № 2642
Друк «Компанія "Манускрипт"»
вул. Руська, 16/3, м.Львів, 79008
тел./факс: (032) 235–52–20.
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи
до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів
видавничої продукції серія ДК № 3628 від 19. 11. 2009р.
ResearchGate has not been able to resolve any citations for this publication.
Article
Full-text available
We identifi ed major factors (both direct and indirect), caused by the hostilities in Ukrainian ATO zone that adversely infl uence local biodiversity and environment. Damaged conservational territories (objects of nature conservation fund) were assessed. One of the most severe factors, the fi res were studied using data from Terra MODIS remote sensing, resulting in a model of localization and spatial confi guration of fi res on natural and agricultural territories in ATO zone during June-September 2014. In that period, 2901 ignitions were registered in ATO zone, exceeding the numbers for previous four years. It was determined that 81 % of all of the ignitions happened on natural steppe and forest areas, 19 % in settlements. Th e fi res damaged 18 % of forest area, 23 % of the steppe area and 14 % of arable lands of ATO zone. For two snake species of Red book of Ukraine — eastern Elaphe dione and more widespread Hierophis caspius — it was shown that most of the animals and their biotopes in Luhansk and Donetsk Regions of Ukraine are under threat. Far example, 65–82 % of 108 fi nds of these Colubridae registered in the eastern Ukraine are located in the ATO zone and near to hostilities. GIS models also showed that more than 50 % of biotopes, suitable for these snakes, are in the ATO zone or near it. Based on world-wide experience and our own observations, we safely assume that the events of 2014 in the ATO territory can possibly cause far-reaching adverse consequences for natural landscapes, local fl ora and fauna, and the massive local disappearance of plant and animal populations.
This inventory of the many consequences of population growth underlines both the complexity of the problem and the urgency of efforts to slow population growth everywhere. In effect, the population problem is not one but many. Its many facets often interact, amplifying each other. Each person added to the world's population puts at least some additional pressures on the earth's resources, on its food, energy, water, and space. If the person is affluent, then the pressure on resources will be far greater than if the person is poor. The population problem is not exclusively a local problem, though its manifestations are most visible at the local level. Some consequences of the population problem are clearly global. Inflationary pressure, climatic change, and oceanic pollution are but three of many. Population growth threatens rich and poor alike. Pollution affects everyone; there are no ecological islands. Though inflation affects both rich and poor, what may be merely an inconvenience for the rich actually undermines the survival of the poor. This analysis suggests strongly that the threat posed by population growth deserves much more attention than it is now getting. Leaders can no longer afford the luxury of insisting that population is someone else's problem or that it can only be solved by future generations. Current population growth rates cannot continue for much longer. Birth rates will come down, death rates will go up, or, more likely, both will occur. Increasing nutritional stress, environmentally induced illnesses, and social disintegration can all contribute to rising death rates and falling birth rates. As the dimensions of the population problem become more apparent, some national political leaders are beginning to respond. Perhaps the most encouraging development over the past year has been the sharp increase in requests from the developing countries for assistance in family planning. The principal aid agencies in this field - the United Nations Fund for Population Activities, the International Planned Parenthood Federation, and the U.S. Agency for International Development - are being overwhelmed with requests for assistance. As of 1976, the principal constraint on efforts to make family planning services available to all who want them is not so much apathy in the developing countries as a lack of financial and technical assistance from the rich countries. National and international leaders can no longer dodge the peril inherent in continuing rapid population growth or shrug it off with irresponsible optimism. The problem concerns us, but it will concern our children and grandchildren even more. How we respond to the population threat may do more to shape the world in which they will live than anything else the present generation does.
Протокол наради про забезпечення дотримання природоохоронного законодавства в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Тарутинський степ» від 11.11.2016. динамика растительных сообществ Стрельцовской степи: збірка тез доповідей міжнародної конференції V ботанічні читання пам'яті Й
URL: http://dumskaya.net/news/odesskaya-oblast-v-derevne-muzee-nashli-tri-sotn/ 150 URL: https://www.youtube.com/watch?v=qfeFyTTBUcg&feature=youtu.be; URL: https://goo.gl/vJrALp. Протокол наради про забезпечення дотримання природоохоронного законодавства в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Тарутинський степ» від 11.11.2016. динамика растительных сообществ Стрельцовской степи: збірка тез доповідей міжнародної конференції V ботанічні читання пам'яті Й. К. Пачоського. Херсон: Айлант, 2009. С. 101;
Влияние пирогенного фактора на популяции дерновинных злаков: матеріали науково-практичної конференції «Збереження біорізноманітності на південному сході України
  • Л П Боровик
Боровик Л. П. Влияние пирогенного фактора на популяции дерновинных злаков: матеріали науково-практичної конференції «Збереження біорізноманітності на південному сході України». Донецьк, 2004. С. 17.
Пожары в Хомутовской степи. Степной бюллетень. № 23-24. Осень-зима
  • В А Тимошенков
  • В В Тимошенкова
Тимошенков В. А., Тимошенкова В. В. Пожары в Хомутовской степи. Степной бюллетень. № 23-24. Осень-зима 2007. С. 27-32;
Заповедник «Меловая флора» перед угрозой пожара. Степной бюллетень. № 32. Лето
  • С В Лиманский
Лиманский С. В. Заповедник «Меловая флора» перед угрозой пожара. Степной бюллетень. № 32. Лето 2011. С. 58-61;
Военные действия на территории заповедника «Меловая флора»
  • С В Лиманский
Лиманский С. В. Военные действия на территории заповедника «Меловая флора». Степной бюллетень. № 42. Осень 2014. С. 34.
Treading Water: Climate Change, the Maldives, and De-territorialization
  • Lindsey Hartley
Hartley, Lindsey. (16 February 2012). Treading Water: Climate Change, the Maldives, and De-territorialization. Stimson Centre. Retrieved 25 April 2012.
Постпирогенная трансформация почв степной зоны Оренбургского Предуралья. Степи Северной Евразии: материалы VI Международного симпозиума
  • Л В Анилова
Анилова Л. В. Постпирогенная трансформация почв степной зоны Оренбургского Предуралья. Степи Северной Евразии: материалы VI Международного симпозиума. 2012. С. 47-49.
Постпирогенная динамика растительных сообществ Стрельцовской степи. Збірка тез доповідей міжнародної конференції V-ї ботанічні читання пам'яті Й. К. Пачоського. Херсон: Айлант
  • Л П Боровик
Боровик Л. П. Постпирогенная динамика растительных сообществ Стрельцовской степи. Збірка тез доповідей міжнародної конференції V-ї ботанічні читання пам'яті Й. К. Пачоського. Херсон: Айлант, 2009. С. 101.