ResearchPDF Available

Оцінка впливу бюджету участі в Україні

Authors:

Abstract

Бюджет участі як механізм прямої участі громадян у прийнятті рішень щодо використання публічних бюджетів є всесвітньо визнаною ефективною практикою учасницького врядування. В Україні за майже чотири роки – із серпня 2015 року до травня 2019 року – бюджет участі запровадили щонайменше 154 громади. Однак, наявні оцінки його ефективності є фрагментарними. Тому метою цього дослідження є виявити комплексний вплив бюджету участі на громади – на якість життя, місцевих мешканців та місцеве самоврядування. Для цього було проведено кабінетне дослідження, виконано збір даних з відкритих джерел, надіслані запити до органів місцевого самоврядування, та проведені експертні інтерв’ю. Значною мірою це дослідження ґрунтовано на отриманих офіційних відповідях від 141 органу місцевого самоврядування, на матеріали 23 напівструктурованих інтерв’ю з представниками влади і громадськості та на 9 показових кейсів. До даних були застосовані юридичний аналіз положень, статистичний аналіз кількісних даних та контент-аналіз якісних даних.
Оцінка впливу
бюджету участі
в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
Київ, 2019
Посилання:
Хуткий Д., Аврамченко К. Оцінка впливу бюджету участі в Україні. Київ, 2019. 50 с.
Автори:
Дмитро Хуткий, кандидат соціологічних наук, незалежний експерт
www.khutkyy.com, khutkyy@gmail.com
Крістіна Аврамченко, незалежна експертка
kristina.avramchenko@gmail.com
Подяки:
Рецензування:
Катерина Борисенко, продакт-менеджер, Технологічна організація «SocialBoost»
Олександра Іваненко, бізнес-аналітик, Технологічна організація «SocialBoost»
Сергій Карелін, координатор компоненту «Е-Демократія», Швейцарсько-українська програма
«Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP)
Костянтин Плоский, кандидат наук з державного управління, заступник директора, Фундація
польсько-української співпраці ПАУСІ
Коректура:
Орися Грудка
Дизайн:
Денис Авер’янов
Фінансування:
Проєкт здійснено за підтримки Фундації «Відкрите суспільство».
Думки, висновки та рекомендації належать авторам цього видання і не обов’язково відображають
погляди донора проєкту.
Авторські права:
Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 license.
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/
Зміст
Резюме дослідження 4
1. Вступ 6
1.1. Національний контекст 6
1.2. Модель впливу 7
1.3. Методологія дослідження 12
2. Загальний вплив бюджету участі в Україні 15
2.1. Тенденції бюджету участі 15
2.2. Чинники впливу бюджету участі 18
3. Показові приклади бюджету участі в Україні 21
3.1. Громади-мільйонники 21
3.2. Громади-стотисячники 26
3.3. Громади-тисячники 31
4. Висновки та рекомендації 36
4.1. Висновки 36
4.2. Рекомендації 36
Додатки 38
Додаток 1. Модель впливу бюджету участі та дослідницькі гіпотези 38
Додаток 2. Інструментарій дослідження 40
Додаток 3. Список виявлених громад, у яких запроваджено
бюджет участі станом на травень 2019 року 43
Додаток 4. Список громад з даними про голосування за
проєкти бюджету участі, які втілені у 2018 році 48
Додаток 5. Список експертів, з якими проводилися інтерв’ю 50
4
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
Резюме дослідження
Бюджет участі як механізм прямої участі громадян у прийнятті рішень щодо використання публіч-
них бюджетів є всесвітньо визнаною ефективною практикою учасницького врядування. В Україні
за майже чотири роки – із серпня 2015 року до травня 2019 року – бюджет участі запровадили що-
найменше 154 громади. Однак, наявні оцінки його ефективності є фрагментарними. Тому метою
цього дослідження є виявити комплексний вплив бюджету участі на громади – на якість життя,
місцевих мешканців та місцеве самоврядування.
Для цього було проведено кабінетне дослідження, виконано збір даних з відкритих джерел, на-
діслані запити до органів місцевого самоврядування, та проведені експертні інтерв’ю. Значною
мірою це дослідження ґрунтовано на отриманих офіційних відповідях від 141 органу місцевого
самоврядування, на матеріали 23 напівструктурованих інтерв’ю з представниками влади і гро-
мадськості та на 9 показових кейсів. До даних були застосовані юридичний аналіз положень, ста-
тистичний аналіз кількісних даних та контент-аналіз якісних даних.
Хоча щороку нові громади запроваджують бюджет участі, піковим був 2017 рік, а з 2018 року темпи
запровадження бюджету участі у нових громадах уповільнилися. Серед громад, які вже втілюють
бюджет участі, помітна тенденція до збільшення тривалості циклу бюджету участі: у середньому –
третій цикл довший за перший на 3 місяці.
У середньому в 2015-2018 роках громади витрачали на бюджет участі 0,4-0,5% всіх видатків бю-
джету громади. Водночас, громади з року в рік планували витрачати на бюджет участі в середньо-
му на 52,8% більше, ніж минулого року. Аналогічно, фактичні видатки на бюджет участі зростали в
середньому на 50,1% щороку.
Для інформування громадськості про бюджет участі органи місцевого самоврядування вико-
ристовують від 2 до 6 типів каналів комунікації, у середньому – 4. Однак тільки 13 з цих органів
(9,2% від загальної кількості громад, які надали відповіді на запити) повідомили, що вони фінансу-
ють відповідні комунікаційні кампанії.
У всіх циклах бюджету участі авторами проєктів переважно були жінки: у перших двох циклах меді-
ана частки жінок авторів проєктів становила близько 63%, у третьому та четвертому циклах – 58%
та 59,5%, відповідно. Хоча зазвичай право подавати проєкти мають особи 18 років і старше, в
окремих громадах – з 16 або навіть з 14 років.
Динаміка кількості поданих проєктів, частка проєктів, допущених до голосування, та частка про-
єктів-переможців з року в рік різниться залежно від громади. У середньому, перемагає кожен
третій-четвертий проєкт. Важливо відзначити, що більшість громад є успішними в імплементації
проєктів бюджету участі. Середнє значення частки реалізованих проєктів бюджету участі склало
89,5% у першому циклі та 88,2% у другому.
Щодо демократичності голосування, у 134 громадах (98,5% від кількості громад, щодо яких є дані)
проєкти бюджету участі для реалізації визначають обов’язковим до виконання владою голосуван-
ням громадян – методом прямої демократії. Хоча переважаючим (у близько 2/3 громад) залишаєть-
ся змішане паперово-електронне голосування, часова динаміка демонструє тренд диджиталізації
технології голосування за проєкти. Частка тих, хто голосують, є доволі мінливою, адже її значення
варіюють від 0,2% до 43,9%. Хоча зазвичай право голосувати мають особи 18 років і старше, деякі
громади дозволяють голосувати за проєкти бюджету участі молоді з 16 або навіть з 14 років.
5
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
Стосовно чинників громадської участі, гіпотеза щодо впливу на кількість тих, хто голосують, таких
показників як частка фінансування проєктів бюджету участі у загальному бюджеті громади, кіль-
кість повних циклів реалізації бюджету участі та частка виконаних проєктів у попередньому циклі
не підтвердилася регресійним аналізом.
Однак, аналіз кейсів виявив, що напрямок розвитку бюджету участі у певній громаді сильно за-
лежить від активності громадськості та відкритості влади. Якщо місцеві мешканці відстоюють
демократичний формат бюджету участі, а місцева влада відкрита до конструктивного діалогу та
експериментів, ухвалює демократичні положення про бюджет участі, напрацьовані разом із гро-
мадськістю, то вибудовується ефективна співпраця між громадянами та владою. Мешканці пода-
ють якісні проєкти, масово голосують та моніторять втілення, а влада ретельно перевіряє якість
проєктів, прозоро висвітлює весь процес, та відповідально реалізує проєкти. Тоді підвищується
якість життя у громаді, громадськість стає активнішою, а самоврядування – ефективнішим.
Щодо структури цього звіту, у вступі описано національний контекст, модель впливу та методоло-
гію дослідження. Другий розділ розкриває тенденції та чинники впливу бюджету участі в Україні.
Третій розділ містить аналіз показових прикладів бюджету участі в Україні. Наприкінці викладено
висновки та рекомендації.
6
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
1. Вступ
1.1. Національний контекст
Післяреволюційна хвиля всеукраїнських реформ 2014-2015 років продовжилася і на місцевому
рівні, зокрема у вигляді бюджетів участі (які також називають «громадськими бюджетами» або
«партиципаторним бюджетуванням» тощо, далі – БУ). На відміну від централізованих реформ у
масштабі країни, запровадження ініціатив залучення громадян до розвитку громади залежить від
рішення кожного окремого органу місцевого самоврядування (далі – ОМС). Поширення БУ, який
потребує додаткових зусиль з боку і громадян, і влади, по всій країні свідчить про неабиякий успіх
цього способу учасницького самоврядування.
Хоча БУ виник у Порто Алегре у Бразилії у 1989 році1, і у 1990-х його вже наслідували у Південній
Америці, тільки з 2000-х громадські активісти та міжнародні організації почали масштабно запро-
ваджувати БУ в Азії, Африці, Європі та Північній Америці2. В Україні систематично просувати ме-
тодологію БУ із залученням досвіду Польщі розпочала Фундація польсько-української співпраці
ПАУСІ (далі – ПАУСІ), принаймні – з березня 2015 року3.
За отриманими даними, першими містами, які запровадили БУ в Україні на рівні положень, ста-
ли Черкаси та Чернігів – у серпні 2015 року. Наприкінці 2015 року положення про БУ були затвер-
джені щонайменше у 4 містах, наприкінці 2016 року – щонайменше у 47 ОМС, наприкінці 2017 року
– щонайменше у 109 ОМС, наприкінці 2018 року – щонайменше у 133 ОМС. Станом на 19 липня
2019 року з відкритих джерел була отримана інформація про запровадження БУ принаймні у 154
ОМС.
Також 11 листопада 2018 року Верховна Рада України затвердила рішення про фінансування про-
єктів-переможців Всеукраїнського громадського бюджету4. Однак, через занадто стислі стро-
ки модель реалізації саме загальнонаціонального БУ (для підтримки проєктів, які би охоплювали
всю країну) урядом не була розроблена. Фактично на перший рік запровадження (2019 бюджет-
ний рік) був застосований перехідний варіант: кошти з державного бюджету будуть спрямовані на
фінансування проєктів БУ обласного, міжобласного рівня, а також в рамках секторальної підтрим-
ки Європейського Союзу5.
Таке швидке поширення БУ завдячує кільком чинникам: готовність громадських активістів та міс-
цевого самоврядування до співпраці та експериментування, наявність успішних прикладів, поши-
рення інформації, прикладне навчання, технічна та фінансова підтримка. Справді, місцеві активі-
сти можуть бути налаштовані до збільшення можливостей участі у публічній політиці та розвитку
громади, а місцеве влада може оцінити переваги залучення громадян до розподілу місцевого бю-
джету (зокрема, залучення інвестицій для розвитку громади, делегування частини відповідально-
сті місцевим мешканцям, підвищення популярності тощо).
1 Participatory Budgeting. Participedia. 26 серпня 2019 року. URL: https://participedia.net/method/146
2 Baiocchi, G., Ganuza, E. Participatory Budgeting as if Emancipation Mattered. Politics & Society. 2014. N. 42. P. 29-50. DOI:
10.1177/0032329213512978
3 Партиципаторне бюджетування: інноваційний демократичний інструмент участі громадян. ПАУСІ: веб-сайт. 7 берез-
ня 2015 року. URL: https://pauci.org/ua/news/46
4 Проєкт Закону про Державний бюджет України на 2019 рік. Верховна Рада України: офіційний веб-портал: веб-сайт.
URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64598
5 На реалізацію проєктів Всеукраїнського громадського бюджету передбачено 500 млн грн, - Геннадій Зубко. Урядовий
портал: Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України. 3 квітня 2019 року. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/
news/na-realizaciyu-proektiv-vseukrayinskogo-gromadskogo-byudzhetu-peredbacheno-500-mln-grn-gennadij-zubko
7
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
Також, іноді третя сторона може виступити каталізатором змін. Так, ПАУСІ принаймні з квітня
2015 року проводить навчання з партиципаторного бюджетування6, з 2016 року організовує фо-
руми практиків партиципації,7 розвиває громадські бюджети у 8 містах та підтримує інформаційні
кампанії8. Швейцарсько-українська програма «Електронне врядування задля підзвітності влади та
участі громади» (далі – EGAP) розвиває громадський бюджет у 4 пріоритетних областях, а також
у масштабі всієї країни здійснює громадянську освіту9, надає місцевим громадам безкоштовний
доступ до онлайн-сервісу «Громадський бюджет», до якої, за даними платформи, приєдналися 86
громад10. SocialBoost надає безкоштовний доступ до онлайн-платформи «Громадський проєкт»
51 громаді11. У партнерстві із SocialBoost та 4 регіональними ГО, Інститут бюджету та соціаль-
но-економічних досліджень (далі – ІБСЕД) з 2016 року надав методологічну, технічну та промо-
ційну допомогу для розвитку БУ громадам 48 міст12. Центр розвитку інновацій (далі – ЦРІ) з 2017
року опублікував низку аналітичних розвідок та рекомендацій щодо впровадження БУ13, у 2018
році проконсультував 12 міст із запровадження «Громадської моделі БУ» та провів тематичний
воркшоп для 15 міст14.
Ба більше, за останні роки у країні сформувалося середовище дослідників, практиків, та сим-
патиків БУ. Поза неформальними мережами співпраці інтенсивний обмін досвідом та новинами
відбувається у Фейсбук-групах «Громадський бюджет / Participatory budget»15 (більше 1900 учас-
ників) та «Громадський бюджет Києва: СПІЛЬНО»16 (більше 11 000 учасників).
1.2. Модель впливу
Насамперед варто концептуалізувати БУ як поняття. За одним із визначень, бюджет участі – це
процес прийняття рішень, за допомогою якого громадяни проводять обговорення та переговори
щодо розподілу публічних ресурсів17. Крім обговорення та прийняття рішень, які є визначальними
для БУ, місцеві мешканці також можуть брати участь у виконанні або моніторингу проєктів. Варто
зазначити, що це не делегування повноважень представникам, а пряма участь громадян. Тому БУ
– це інструмент прямої демократії.
Механізм втілення БУ може бути різним. Наприклад, обидві найбільші онлайн-платформи для
е-голосування за проєкти БУ в Україні18,19 окреслюють 5 основних етапів: 1) подання (проєктів);
2) розгляд (і доопрацювання) проєктів; 3) голосування (за проєкти); 4) визначення/оголошення
переможців; 5) (планування і) реалізація (проєктів). Однак, це лише частина ширшого комплексу
6 Місцеві посадовці опановують методологію партиципаторного бюджетування. ПАУСІ: веб-сайт. 6 квітня 2015 року.
URL: https://pauci.org/ua/news/47
7 Коли містом керують мешканці. ПАУСІ: веб-сайт. 6 грудня 2016 року. URL: https://www.pauci.org/news/159
8 Громадський бюджет на шляху до відкритості: Підсумки підтримки у десяти громадах 2016 - 2018. ПАУСІ: веб-сайт. 18
січня 2019 року. URL: https://pauci.org/ua/news/315
9 Е-демократія. EGAP: веб-сайт. URL: https://egap.in.ua/componenty/e-demokratiia/
10 Громадський бюджет: веб-сайт. URL: https://budget.e-dem.in.ua/#/
11 Громадський проєкт: веб-сайт. URL: http://pb.org.ua/
12 Громадський проєкт. ІБСЕД: веб-сайт. URL: https://www.ibser.org.ua/gromadskyy-proekt
13 Аналітика. Центр розвитку інновацій: веб-сайт. URL: https://cid.center/category/analytics/
14 Громадська модель бюджету участі захоплює міста України. Центр розвитку інновацій: веб-сайт. URL: https://cid.
center/345677654-2/?fbclid=IwAR2jaOcAsScAMvGx3P6VZUCuMfwTx7mzqlC9q-HY7PvRNgEUvgLpUT2bscY
15 Громадський бюджет / Participatory budget. Facebook: веб-сайт. URL: https://www.facebook.com/
groups/1580110595644887/
16 Громадський бюджет Києва: СПІЛЬНО. Facebook: веб-сайт. URL: https://www.facebook.com/groups/public.budget.
Kyiv.SPILNO/
17 Wampler, B. A Guide to Participatory Budgeting. Participatory Budgeting / Ed. Shah, A. 2007. P. 21-54. URL: https://
siteresources.worldbank.org/PSGLP/Resources/ParticipatoryBudgeting.pdf
18 Громадський бюджет: веб-сайт. URL: https://budget.e-dem.in.ua/#/
19 Громадський проєкт: веб-сайт. URL: http://pb.org.ua/
8
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
заходів.
Публікація ЦРІ розкриває повніший перелік рекомендованих етапів громадського бюджету (далі
– ГБ): 1) затвердження параметрів та календарного плану ГБ; 2) створення робочих органів та
апеляційного органу ГБ; 3) інформаційно-просвітницька кампанія; 4) формування команд та під-
готовка проєктів; 5) перевірка, публікація проєктів та збір голосів підтримки; 6) проведення екс-
пертизи, оскарження результатів експертизи, публічне обговорення та формування списку про-
єктів на голосування; 7) голосування за проєкти, визначення проєктів переможців; 8) планування
реалізації проєктів ГБ; 9) реалізація та звітування; 10) оцінка проведення циклу ГБ та вдоскона-
лення його механізму20.
Варто зауважити, що підготовка та подання проєктів авторами-самовисуванцями фактично пе-
редбачає, що у громаді виявляться лідери (автори проєктів та члени команд), які запропонують
проєкти, корисні для всієї громади. Однак, за такого формату порядок денний змін у громаді
визначається залежно від уподобань окремих осіб, і на голосуванні місцеві мешканці мають оби-
рати серед запропонованих лідерами рішень. Таку модель БУ можна назвати «соціально-підпри-
ємницькою», адже лідери діють як соціальні підприємці, які за власною ініціативою пропонують
проєкти для громади та змагаються за підтримку її мешканців.
Насправді вихідна модель БУ, реалізована у Порто Алегре, Нью-Йорку, Чикаго та багатьох інших
містах, принципово відмінна. Вона передбачає тривале обговорення пріоритетів розвитку місце-
вої спільноти та вибір конкретних проєктів саме на основі спільно визначених пріоритетів грома-
ди, які далі передають місцевій владі21. Таку модель БУ можливо назвати «деліберативною», адже
саме спільнота на зборах у дусі деліберативної демократії формує і стратегічний порядок денний
змін у громаді, і обирає проєкти для його втілення.
У певному сенсі компромісною є «консенсусна» модель вибору проєктів. За цієї моделі проєкти
обирають на зустрічах мешканців та посадовців шляхом консенсусу, і тільки якщо не вдалося дій-
ти згоди, відбувається голосування за проєкти. Щоправда, тут існує ризик впливу представників
влади на порядок денний БУ.
Голосування за проєкти БУ також має чимало різновидів. У найменш демократичному варіанті,
проєкти обирають представники місцевої влади. Це елемент так званої «чиновницької моделі»22.
По суті, вона не є БУ, хоча може так називатися. У демократичному варіанті, громадяни обирають
проєкти місцевого розвитку голосуванням, яке обов’язкове для виконання місцевою владою. У
найбільш демократичному варіанті місцеві мешканці навіть формують стратегію місцевого роз-
витку.
За форматом голосування може бути паперовим або електронним. Електронне голосування може
здійснюватися або у центрах надання адміністративних послуг (далі – ЦНАПах) або безпосеред-
ньо на онлайн-платформі. Для ідентифікації людини в електронному голосуванні може бути вико-
ристана електронна пошта або профіль у соціальних мережах (найменш надійний спосіб іденти-
фікації), паспорт, відсканований і завантажений в онлайн-систему (теж не дуже надійний спосіб
ідентифікації), електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП), БанкІД або ІД-картка (надійні способи
20 Громадська модель бюджету участі: рекомендації по впровадженню. Центр розвитку інновацій: веб-сайт. URL: https://
cid.center/18739172941-2/
21 Khutkyy, D. Participatory budgeting: An empowering democratic institution. Eurozine. 31 October 2017. URL: http://www.
eurozine.com/participatory-budgeting-an-empowering-democratic-institution/
22 Стан впровадження громадського бюджету (бюджету участі) у містах України. Центр розвитку інновацій: веб-сайт.
URL: https://cid.center/1059250720-2/
9
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
ідентифікації). Загалом, чим суворіший спосіб ідентифікації, тим ідентифікація надійніша, але тим
менша участь – і навпаки.
Реалізацію обраних проєктів можуть здійснювати ОМС, місцеві мешканці, або частину – ОМС,
а частину – мешканці. У класичному підході мешканці обирають проєкти, а реалізовувати їх – це
завдання ОМС. Однак, ідея співвиконання чи навіть повного виконання проєктів їх авторами чи
іншими активістами – цілком у дусі учасницької демократії. Імовірно, (спів)виконання проєктів їх
авторами чи місцевими мешканцями має сенс, якщо вони малі за масштабом або якщо вони є
унікальними і потребують точного втілення задуму. Натомість, виконання проєктів виконавчими
органами ОМС резонне, якщо проєкти масштабні або стандартні.
Також важливе здійснення моніторингу і контролю реалізації проєктів та підзвітність виконав-
ців. У громадах із сильним громадянським суспільством може виявитися дієвим і неформальний
нагляд та контроль. Однак, найкраще, якщо право громадського контролю закріплено юридично
у відповідному положенні та передбачені механізми його втілення. З іншого боку, ОМС мають за-
безпечити прозорість процесу, регулярно звітувати про виконання проєктів та нести відповідаль-
ність у разі їхнього невиконання.
Гіпотетична модель впливу БУ є комплексною, тому основні параметри впливу доцільно згру-
пувати у декілька сфер. Зокрема, можливий вплив БУ на якість життя, місцевих мешканців та міс-
цеве самоврядування. Далі, на основі огляду літератури щодо досвіду запровадження БУ у різ-
них країнах світу, зокрема в Україні, розглянуто теоретично можливі або емпірично підтверджені
впливи БУ. Фактично вони виконуватимуть роль гіпотез цього дослідження. Повна модель можли-
вих впливів БУ та відповідні гіпотези наведені у додатку 1.
Щодо впливу БУ на якість життя мешканців громади, внаслідок запровадження БУ можливе
підвищення якості життя у багатьох сферах23. БУ суттєво покращує надання та адмініструван-
ня базових публічних послуг, таких, як водопостачання, водовідведення, каналізація, утилізація
сміття, громадський транспорт, дороги, електропостачання та енергопостачання24. Для зручності
проведення аналізу впливу БУ на якість життя в Україні була обрана класифікація проєктів, яка
використовується на онлайн-платформі «Громадський проєкт»25, оскільки статистика щодо типів
проєктів на цій платформі відображається автоматично. Тож, якість життя може покращуватися
у таких сферах: 1) безпека; 2) дороги, транспорт; 3) культура, туризм; 4) екологія; 5) освіта; 6)
охорона здоров’я; 7) соціальний захист; 8) спорт; 9) інформаційні технології; 10) громадянське
суспільство; 11) комунальне господарство; 12) публічний простір; 13) інше.
Вплив БУ на місцевих мешканців демонструє такі ефекти.
Збільшується громадська активність. Люди стають більш вмотивованими до діяльності у громаді,
більшою мірою залучаються до життя громади, а також зростає рівень співпраці між місцевими
мешканцями26. Також помітна поява нових громадських лідерів та об’єднання громадян заради
здійснення спільних проєктів27.
23 Khutkyy, D. Participatory budgeting: An empowering democratic institution. Eurozine. 31 October 2017. URL: http://www.
eurozine.com/participatory-budgeting-an-empowering-democratic-institution/
24 Cabannes, Y. The impact of participatory budgeting on basic services: municipal practices and evidence from the field.
Environment & Urbanization. 2015. Vol. 27. N 1. P. 257-284. DOI: 10.1177/0956247815572297
25 Громадський проєкт: веб-сайт. URL: http://pb.org.ua/
26 Khutkyy, D. Participatory budgeting: An empowering democratic institution. Eurozine. 31 October 2017. URL: http://www.
eurozine.com/participatory-budgeting-an-empowering-democratic-institution/
27 Плоский К. Аналітичний звіт «Партиципаторний бюджет». Київ, 2016. 44 с. URL: https://pauci.org/upload/files/
Participatory_Budget_Dec2016.pdf?fbclid=IwAR1zJOzpFUczlD9GZWKoZlqF4mTAo3jROPQtVWbIyXjBX7ak47GP9e4kd2g
10
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
Одночасно збільшується інклюзивність участі. Зростає залученість різних соціальних груп (зокре-
ма – людей з низькими доходами, менш освічених, старших, пенсіонерів, безробітних, представ-
ників робітничого класу), включно з політично маргіналізованими соціальними групами (бідними,
старшими, етнічними меншинами) до громадського життя28. Справді, БУ надає усім соціальним
групам реальну можливість публічно обговорювати свої пропозиції з владою29.
Проводиться громадянська освіта. Люди краще розуміють діяльність місцевого самоврядування
та покращують навички участі у громадському житті30. За даними опитування ПАУСІ у 10 україн-
ських громадах з БУ, за 2016-2018 роки автори проєктів стали краще розуміти бюджетний процес
та отримали нові навички проєктного менеджменту31.
Ба більше, посилюється соціальна влада громадян. Розширюються права та можливості місцевих
мешканців, відбувається децентралізація влади – громадяни уповноважені брати участь у при-
йнятті рішень, місцеві мешканці входять до складу місцевого самоврядування, громадяни обира-
ють представників з БУ до місцевого самоврядування32. Завдяки можливості впливу на владу гро-
мадяни здобули більше соціальної влади33. Справді, БУ в Україні розширює права та можливості
громадян завдяки залученню їх на всіх етапах творення публічної політики34.
Зростає соціальна згуртованість. БУ сприяє розбудові громади як соціальної спільноти, люди за-
доволені позитивним чуттям належності до своєї громади35.
Впливу БУ на місцеве самоврядування підтверджено низкою наслідків.
Відбуваються зміни у свідомості представників місцевої влади. Зокрема, позитивною є зміна сві-
домості політиків36. За даними опитування ПАУСІ у 10 українських громадах з БУ, за 2016-2018
роки участь представників ОМС у реалізації БУ підвищила їхні фахові навички соціальної комуні-
кації та публічного адміністрування37.
Покращується взаємодія між громадськістю та владою. Зростає рівень порозуміння між громадя-
нами та владою, співпраця між ними стає міцнішою та ефективнішою38. Також зникають бар’єри,
які існували між жителями та міською державною адміністрацією39. Баланс влади зміщується від
28 Khutkyy, D. Participatory budgeting: An empowering democratic institution. Eurozine. 31 October 2017. URL: http://www.
eurozine.com/participatory-budgeting-an-empowering-democratic-institution/
29 Baiocchi, G., Ganuza, E. Participatory Budgeting as if Emancipation Mattered. Politics & Society. 2014. N. 42. P. 29-50. DOI:
10.1177/0032329213512978
30 Khutkyy, D. Participatory budgeting: An empowering democratic institution. Eurozine. 31 October 2017. URL: http://www.
eurozine.com/participatory-budgeting-an-empowering-democratic-institution/
31 Громадський бюджет на шляху до відкритості: Підсумки підтримки у десяти громадах 2016 - 2018. ПАУСІ: веб-сайт.
URL: https://pauci.org/ua/news/315
32 Khutkyy, D. Participatory budgeting: An empowering democratic institution. Eurozine. 31 October 2017. URL: http://www.
eurozine.com/participatory-budgeting-an-empowering-democratic-institution/
33 Baiocchi, G., Ganuza, E. Participatory Budgeting as if Emancipation Mattered. Politics & Society. 2014. N. 42. P. 29-50. DOI:
10.1177/0032329213512978
34 Khutkyy, D. Electronic Democracy in Belarus, Moldova, and Ukraine. Patterns and Comparative Perspectives. Südosteuropa.
Journal of Politics and Society. 2019. Vol. 67. N 2. P. 264-284. DOI: 10.1515/soeu-2019-0017
35 Khutkyy, D. Participatory budgeting: An empowering democratic institution. Eurozine. 31 October 2017. URL: http://www.
eurozine.com/participatory-budgeting-an-empowering-democratic-institution/
36 Плоский К. Аналітичний звіт «Партиципаторний бюджет». Київ, 2016. 44 с. URL: https://pauci.org/upload/files/
Participatory_Budget_Dec2016.pdf?fbclid=IwAR1zJOzpFUczlD9GZWKoZlqF4mTAo3jROPQtVWbIyXjBX7ak47GP9e4kd2g
37 Громадський бюджет на шляху до відкритості: Підсумки підтримки у десяти громадах 2016 - 2018. ПАУСІ: веб-сайт.
URL: https://pauci.org/ua/news/315
38 Khutkyy, D. Participatory budgeting: An empowering democratic institution. Eurozine. 31 October 2017. URL: http://www.
eurozine.com/participatory-budgeting-an-empowering-democratic-institution/
39 Плоский К. Аналітичний звіт «Партиципаторний бюджет». Київ, 2016. 44 с. URL: https://pauci.org/upload/files/
11
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
окремих бюрократів до всіх залучених сторін40. Взаємодія між владою та громадянським суспіль-
ством стає демократичнішою41. За даними опитування ПАУСІ у 10 українських громадах з БУ, за
2016-2018 роки у більшості громад бюджет участі став ефективним та конструктивним інструмен-
том комунікації між місцевою владою та громадою і відповідно зростає взаємна довіра між меш-
канцями та місцевою владою42. Також за даними експертного опитування представників ОМС та
громадських організацій, проведеного ЦРІ спільно з Асоціацією відкритих міст у липні-серпні 2017
року, БУ був визнаним одним із найефективніших е-сервісів співпраці між громадськістю та вла-
дою в Україні43.
Покращується якість демократичної практики. Зростає масштаб громадянської участі, розширю-
ється сфера її застосування, збільшується сфера прямої демократії, підвищується прозорість де-
мократичних процедур та зростає соціальна справедливість44. Загалом розвивається громадян-
ське суспільство45. В Україні масштаб участі у ГБ суттєво варіюється. За даними Індексу місцевої
електронної демократії 2018 року від ЦРІ, у Києві, Львові, Вінниці, Запоріжжі, Хмельницькому кіль-
кість користувачів БУ була меншою за кількість користувачів деяких інших інструментів е-участі,
хоча у Черкасах кількість користувачів БУ перевищувала кількість користувачів всіх інших форм
е-демократії щонайменше у 14 разів46. За даними ПАУСІ, у 10 досліджених громадах на Сході
України з 2017 по 2018 рік зросло фінансування БУ, кількість поданих проєктів, кількість відібраних
до реалізації проєктів, та кількість мешканців, які проголосували за ці проєкти47.
Поліпшується якість місцевого самоврядування. Хоча у міської державної адміністрації з’являють-
ся нові обов’язки, відбуваються позитивні зміни у способі роботи державної адміністрації, зокре-
ма, завдяки прозорості процесів та контролю зі сторони громадськості48. БУ навіть заохочує поса-
довців реформувати місцеве самоврядування – як процедурно, так і організаційно49.
Посилюється ефективність місцевого врядування. Незважаючи на те, що процес БУ вимагає ве-
ликих витрат у вигляді фінансових ресурсів, часу та активної участі всіх сторін, розподіл держав-
них коштів відбувається з урахуванням суспільних потреб50. Також зростає соціальна рівність та
справедливість – завдяки тому, що бідніші райони міста чи регіону отримують більше фінансуван-
Participatory_Budget_Dec2016.pdf?fbclid=IwAR1zJOzpFUczlD9GZWKoZlqF4mTAo3jROPQtVWbIyXjBX7ak47GP9e4kd2g
40 Wampler, B. A Guide to Participatory Budgeting. Participatory Budgeting / Ed. Shah, A. 2007. P. 21-54. URL: https://
siteresources.worldbank.org/PSGLP/Resources/ParticipatoryBudgeting.pdf
41 Baiocchi, G., Ganuza, E. Participatory Budgeting as if Emancipation Mattered. Politics & Society. 2014. N. 42. P. 29-50. DOI:
10.1177/0032329213512978
42 Громадський бюджет на шляху до відкритості: Підсумки підтримки у десяти громадах 2016 - 2018. ПАУСІ: веб-сайт.
URL: https://pauci.org/ua/news/315
43 Томкова Й., Хуткий Д., Наход, М. Аналітичні записки з ефективного е-урядування. Випуск №3: Е-демократія на міс-
цевому рівні: стан розвитку. Київ, 2018. 7 с. URL: https://egap.in.ua/biblioteka/analitychni-zapysky-z-efetyvnoho-e-
uriaduvannia-vypusk-3/
44 Khutkyy, D. Participatory budgeting: An empowering democratic institution. Eurozine. 31 October 2017. URL: http://www.
eurozine.com/participatory-budgeting-an-empowering-democratic-institution/
45 Плоский К. Аналітичний звіт «Партиципаторний бюджет». Київ, 2016. 44 с. URL: https://pauci.org/upload/files/
Participatory_Budget_Dec2016.pdf?fbclid=IwAR1zJOzpFUczlD9GZWKoZlqF4mTAo3jROPQtVWbIyXjBX7ak47GP9e4kd2g
46 Індекс місцевої електронної демократії в Україні: пілотне дослідження / Х. Приходько, А. Ємельянова, С. Лобойко,
Д. Хуткий, Т. Кушніренко; за ред. С. Лобойка, Д. Хуткого, А. Ємельянової. Київ, 2018. 14 с. URL: http://cid.center/index.
php/987520954/
47 ПАУСІ. Громадський бюджет на Сході України - інтеграція заради розвитку. Київ, 2019. 39 с. URL: https://pauci.org/
upload/files/integration_for_development.pdf
48 Плоский К. Аналітичний звіт «Партиципаторний бюджет». Київ, 2016. 44 с. URL: https://pauci.org/upload/files/
Participatory_Budget_Dec2016.pdf?fbclid=IwAR1zJOzpFUczlD9GZWKoZlqF4mTAo3jROPQtVWbIyXjBX7ak47GP9e4kd2g
49 Wampler, B. A Guide to Participatory Budgeting. Participatory Budgeting / Ed. Shah, A. 2007. P. 21-54. URL: https://
siteresources.worldbank.org/PSGLP/Resources/ParticipatoryBudgeting.pdf
50 Плоский К. Аналітичний звіт «Партиципаторний бюджет». Київ, 2016. 44 с. URL: https://pauci.org/upload/files/
Participatory_Budget_Dec2016.pdf?fbclid=IwAR1zJOzpFUczlD9GZWKoZlqF4mTAo3jROPQtVWbIyXjBX7ak47GP9e4kd2g
12
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
ня; а завдяки збільшенню прозорості та зменшенню корупції зростає ефективність використання
публічних коштів51.
Світова практика БУ свідчить, що громадянська участь зростає з часом, особливо після третього
року втілення, тому що громадяни усвідомлюють прямий зв›язок між зусиллями, які вони вклада-
ють у БУ, та змінами у публічній політиці; причому, участь зростає швидке, якщо влада вкладає
ресурси у БУ; загалом, особливо значні зміни помітні у громадах, які практикують БУ більше 5
років52. Тому, на частку тих, хто взяв участь у голосуванні за проєкти БУ (це один із ключових і чітко
вимірюваних показників впливу БУ) може впливати тривалість БУ, обсяг фінансування та частка
реалізованих проєктів. Ці гіпотези теж будуть протестовані у цьому дослідженні.
1.3. Методологія дослідження
Для вивчення впливу БУ була застосована низка кількісних та якісних методів дослідження.
Спочатку, протягом березня-травня 2019 року було проведене кабінетне дослідження. Воно
полягало у розгляді розвідок щодо впливу БУ, опублікованих іншими дослідниками в Україні та за
кордоном. Завдяки цьому було сформовано концептуальну модель впливу БУ, сформульовано
дослідницькі гіпотези та уточнено методологію дослідження.
Далі відбувся збір даних з відкритих джерел. На цьому етапі були виявлені громади, які повідо-
мили про запровадження БУ, та сформований їхній список. Зокрема, пошук громад проводився
на платформах з найбільшою кількістю підключених громад з БУ в Україні – «Громадський бю-
джет»53 та «Громадський проєкт»54. Також за допомогою пошукових сервісів в інтернеті проводив-
ся пошук інших громад, які використовували інші або власні онлайн-платформи або опублікували
новини онлайн про запровадження БУ. Тож спочатку були виявлені 155 громад, щодо яких вдало-
ся знайти інформацію онлайн про запровадження БУ55.
Після цього двоє дослідників як фізичні особи надіслали електронною поштою два незалежні за-
пити до ОМС кожної виявленої громади – про доступ до публічної інформації (формулювання
питань у запитах наведені у додатку 2). 31 травня 2019 року були надіслані запити щодо надання
статистичної інформації про впровадження БУ у громаді, а 3 червня 2019 року – запити про надан-
ня текстів нормативно-правових актів щодо БУ. У разі уточнення контактних даних розпорядників
публічної інформації, деякі інформаційні запити надсилалися пізніше – до 27 червня 2019 року
включно.
У випадку міста Зеленодольська, незважаючи на те, що сайт повідомляв про наявність БУ у місті56,
офіційна відповідь міської ради полягала в тому, що така можливість тільки розглядається. Тому
у цьому дослідженні фактична сукупність виявлених громад, які запровадили БУ в Україні станом
на кінець травня 2019 року, становить 154 громади (список цих громад та посилання на відповідні
51 Wampler, B. A Guide to Participatory Budgeting. Participatory Budgeting / Ed. Shah, A. 2007. P. 21-54. URL: https://
siteresources.worldbank.org/PSGLP/Resources/ParticipatoryBudgeting.pdf
52 Wampler, B. A Guide to Participatory Budgeting. Participatory Budgeting / Ed. Shah, A. 2007. P. 21-54. URL: https://
siteresources.worldbank.org/PSGLP/Resources/ParticipatoryBudgeting.pdf
53 Громадський бюджет: веб-сайт. URL: https://budget.e-dem.in.ua/#/
54 Громадський проєкт: веб-сайт. URL: http://pb.org.ua/
55 Варто зазначити, що у середовищі практиків БУ в Україні існують оцінки більшої кількості таких громад. Можливо, є
й інші громади, які запровадили цей інструмент участі, але не оприлюднили про це інформацію онлайн або її було
складно знайти через пошукові онлайн-сервіси. Тобто у цьому дослідженні розглянуті виключно ті випадки БУ в Укра-
їні, які були виявлені онлайн станом на кінець травня 2019 року.
56 Бюджет участі. Місто Зеленодольськ: веб-сайт. URL: https://zelenodolsk.pb.org.ua/about
13
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
веб-сайти БУ наведено у додатку 3).
Враховуючи час, передбачений законом57, та додатковий час, потрібний для відповіді на уточненні
запити, відповіді на інформаційні запити (електронною та звичайною поштою) приймалися від
ОМС до 19 липня 2019 року включно. За цей період з 154 ОМС, у чиїх громадах було знайдено
інформацію про наявність БУ, копії запитуваних нормативно-правових актів (далі – НПА) надали
136 ОМС (89,3%). Відповіді на запити про статистичні дані надав 141 ОМС (91,6%). Решта 13 ОМС
або надали відповіді більш ніж через 2 місяці після надсилання запитів, або не надали їх взагалі.
До того ж, з цієї 141 відповіді 130 відповідей (92,2%) містили інформацію з відповідями на всі або
майже всі питання статистичного запиту, а 11 відповідей (7,8%) були вкрай неповними і часто –
просто посиланнями на НПА. Тож, у цьому дослідженні фактична вибірка громад, які запровадили
БУ і підлягають аналізу, становить 141 громаду.
Така вибірка забезпечує високу точність отриманих даних. Якщо припустити, що громади, які
не надали відповіді, розподілені випадково, тоді ця вибірка громад є простою випадковою. Відпо-
відно, для змінних, для яких дані наявні по кожній з 141 громади з 154, похибка вибірки для якісних
ознак не перевищує 2,4%, а для кількісних ознак – 1%. Це означає, що статистичні показники з
відповідними похибками, розраховані для цієї вибірки 141 громад, з імовірністю 95% спостеріга-
тимуться і у загальній сукупності 154 виявлених громад. Звичайно, якщо для певних змінних дані
наявні для меншої кількості громад, похибка буде більшою.
Для уточнення та доповнення отриманих статистичних даних від ОМС були застосовані юри-
дичний аналіз НПА та збір статистики з відкритих джерел. Зокрема, з положень про БУ до-
повнювалися та уточнювалися дані щодо строків циклів БУ та способів голосування за проєкти.
Аналогічно з рішень місцевих рад з’ясовувалися дані про місцеві бюджети. Дані щодо гендерно-
го розподілу авторів проєктів, кількості тих, хто проголосував за проєкти, та кількості виконаних
проєктів були доповнені інформацією з онлайн-платформи «Громадський проєкт»58. Окрім цього,
дані щодо чисельності населення громад доповнювалися даними зі збірника Державної служби
статистики України (далі – Держстат)59 та з урядового сайту «Децентралізація» (далі – Децентра-
лізація)60.
Отримані дані щодо БУ у 141 громаді були опрацьовані методами статистичного аналізу. Були
застосовані аналіз мір варіації (мінімум, максимум, варіаційний розмах, середньоквадратичне
відхилення) та мір центральної тенденції (середнє арифметичне, медіана, мода), дисперсійний
аналіз, параметричний і непараметричний кореляційний аналіз, а також лінійний регресійний ана-
ліз.
Після цього для докладнішого вивчення кейсів були відібрані 9 громад. Ключовим критерієм від-
бору був відсоток від населення громади, який брав участь у голосуванні за проєкти БУ, втілені
у 2018 році (останньому завершеному році реалізації БУ, щодо якого мало бути найбільше да-
них). Такі дані були наявні щодо 74 громад (детальніша інформація – у додатку 4). Для порівняння
співмірних випадків цей список громад був поділений за чисельністю населення на 3 групи: гро-
мади-мільйонники (більше 1 млн. мешканців), громади-стотисячники (менше 1 млн. але більше
100 тис. мешканців), громади-тисячники (менше 100 тис., але більше 1 тис. мешканців). У межах
57 Відповідно до закону «Про доступ до публічної інформації» , розпорядник інформації має надати відповідь на запит на
інформацію не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу
інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних – не пізніше 20 робочих днів.
58 Громадський проєкт: веб-сайт. URL: http://pb.org.ua/
59 Державна служба статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019 року. Київ, 2019. URL:
http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2019/zb_chnn2019.pdf
60 Децентралізація дає можливості. Державні сайти України: веб-сайт. URL: https://decentralization.gov.ua/
14
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
кожної групи були обрані громади за критерієм відсотку тих, хто взяв участь у голосуванні за про-
єкти БУ, від усього населення громади61: з найбільшим відсотком, з найменшим відсотком, та з
медіанним відсотком (таким, що знаходиться посередині списку, упорядкованого за кількістю від-
сотків) – тобто була застосована так звана контрастна вибірка. Для аналізу досвіду реалізації БУ
у цих громадах, окрім даних Держстату та Децентралізації, були розглянуті тексти стратегій роз-
витку міст, використані дані соціологічних опитувань, репрезентативних для мешканців опитаних
міст віком 18 років і старше з похибкою 3,5% та проведених у січні-лютому 2016, 2017, 2018 років
Соціологічною групою «Рейтинг» від імені Міжнародного республіканського інституту62, а також
дані експертних інтерв’ю.
Експертні інтерв’ю проводив автор дослідження з представниками кожної громади, відібраної
як кейс. У кожній громаді планувалося проінтерв’ювати принаймні по одному представнику ОМС
та громадськості. Критерієм відбору виступав рівень обізнаності щодо запровадження, реалізації
та впливу БУ у громаді. Для вивчення кейсу м. Києва були обрані чільні експерти, участь яких у
розробці та вдосконаленні БУ дослідник спостерігав особисто. Практиків БУ у громадах-тисячни-
ках та у м. Краматорську порекомендували фахівці онлайн-платформ, на яких здійснюється голо-
сування за проєкти БУ. Респондентів з інших міст порадили фахівці зі спільноти партисипаторів
України. Деякі респонденти радили наступних респондентів (методика «снігової кулі»). У деяких
випадках розповісти про БУ погодилися більше інформаторів, тому фактична вибірка складалася
з 2-3 інтерв’ю на громаду. Всього щодо БУ у 9 громадах було проведено 23 напівструктурова-
ні експертні інтерв’ю (2 офлайн і 21 онлайн); часом задавалися уточнювальні запитання онлайн
(список експертів наведено у додатку 5). Основу інтерв’ю становив перелік із 14 питань (дивись
додаток 2), однак у процесі часто задавалися інші уточнювальні запитання, тому інтерв’ю були
напівструктуровані. У середньому, інтерв’ю тривало 37 хвилин. Інтерв’ю проводилися з 12 серпня
до 10 вересня 2019 року. Кожне інтерв’ю транскрибувалося у текст. Експерти були поінформо-
вані щодо мети дослідження та погодилися, щоб їхні відповіді цитували із зазначенням імен. Дані
інтерв’ю були опрацьовані за допомогою контент-аналізу з пошуком унікальних і типових явищ.
61 Позаяк міськрада Одеси у відповідь на запит не надала дані щодо кількості тих, хто голосував за проєкти БУ, їх кіль-
кість була розрахована як оцінка: загальна кількість голосів була поділена на 5 – максимальну кількість голосів, яку міг
віддати один громадянин (тобто, це мінімально можлива кількість людей, які проголосували). Звісно, реальна кіль-
кість тих, хто голосують, може відрізнятися, однак такий розрахунок дає принаймні приблизну мінімальну оцінку, ко-
рисну для подальшого аналізу.
62 IRI. Четверте всеукраїнське муніципальне опитування. Київ, 2018. URL: https://www.iri.org.ua/sites/default/files/editor-
files/municipal_poll_2018_ua.pdf
15
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
2. Загальний вплив бюджету участі в Україні
У цьому розділі викладено результати статистичного аналізу даних про БУ, наданих ОМС та зі-
браних на онлайн-платформах. Тут увага зосереджена на тенденціях розвитку та впливу БУ не
окремих громад, а країни в цілому. Також були перевірені гіпотези щодо можливих чинників, які
сприяють посиленню впливу БУ.
2.1. Тенденції бюджету участі
В Україні БУ громади почали запроваджувати з 2015 року. Як вже зазначалося, за нашими дани-
ми, першими були міста Чернігів та Черкаси, чиї міськради ухвалили положення про БУ в серпні
2015 року. Найбільше громад запровадило БУ у 2017 році, – щонайменше 58, – після чого кількість
нових ОМС, які приймали положення про запровадження БУ почала зменшуватися протягом на-
ступних років (графік 2.1.1.). Ймовірно, тому, що більшість громад, які хотіли запровадити БУ, вже
зробили це у попередні періоди, або тому, що нові громади, які запроваджують БУ, переважно є
малими громадами – наприклад, об’єднані територіальні громади (далі – ОТГ) – і не оголошують
про запровадження БУ у мережі інтернет, і відтак їх складно виявити.
Графік 2.1.1. Рік запровадження БУ в українських громадах
Станом на 19 липня 2019 року зі 141 проаналізованої громади, у половини громад уже був реалі-
зований щонайменше 1 повний цикл – від оголошення про початок циклу до реалізації проєктів.
А в деяких громадах, таких як Вінниця, Жовква, Івано-Франківськ, Канів, Кременчук, Кривий Ріг,
Пирятинська ОТГ, Черкаси та Чернігів реалізовано навіть по 3 повні цикли.
Хоча в одних громадах 2-ий цикл коротший за 1-ий, а в інших – довший, з 3-ого циклу переважає тен-
денція до збільшення тривалості циклу БУ: у середньому, 3-ій цикл довший за 1-ий на 3 місяці. Вірогід-
но, досвід запровадження мотивує резервувати більше часу на підготовку та проведення БУ. Причому,
якщо необхідність подовження циклу усвідомили після завершення 1-ого циклу, коли вже розпочався
2-ий, то логічно, що відповідні зміни до положення про БУ будуть запроваджені з 3-ого циклу.
У середньому громади витрачали на БУ у 2015-2018 роках 0,4-0,5% усіх видатків бюджету гро-
16
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
мади63. Лише у 12 громадах було виявлено практику співфінансування проєктів. Також цікавим є
той факт, що громади з року в рік планували витрачати на БУ в середньому на 52,8% більше, ніж
минулого року. Фактичні видатки на БУ зростали в середньому на 50,1% щороку64. Незважаючи
на те, що план дещо перевищував факт, видатки на БУ зростали значними темпами. Враховуючи
це, можна припустити, що місцева влада виділяла дедалі більше фінансових ресурсів на БУ, бо
вважала його успішним інструментом розвитку громади.
Загалом, громади не назначають окремих працівників для роботи суто з БУ. Найчастіше це пра-
цівники, які працюють над питаннями БУ серед інших обов’язків. Кількість працівників, які працю-
ють лише з БУ, варіює від 1 до 25. Лише 11 ОМС (13,9% від кількості ОМС, які надали відповідні
дані) стверджують, що мають працівників, що займаються виключно БУ (4 громади – по 1 праців-
нику та 7 громад – по 2 працівники).
Для інформування про БУ ОМС використовують від 2 до 6 типів каналів комунікації, у середньому
– 4 (наприклад – газети, телебачення, веб-сайти, соціальні мережі). Водночас, серед 123 ОМС,
які повідомили про кількість каналів комунікації, тільки 45 (тобто близько 1/3) змогли визначити
обсяг аудиторії, охопленої інформаційними матеріалами про БУ – хоча це стандартний кількісний
показник у сфері зв’язків з громадськістю і без нього складно оцінити ефективність інформаційної
кампанії. Ба більше, тільки 13 ОМС (9,2% від загальної кількості громад, які надали відповіді на
запити) повідомили, що вони фінансують комунікаційні компанії про БУ. Медіана обсягу аудиторії
від усього місцевого населення становить майже 1/4 від населення громади65. Ці дані свідчать, що
у більшості громад, які втілюють БУ, заходи щодо інформування про нього є недостатніми.
Щодо профілю авторів проєктів БУ, можна сказати, що у всіх циклах переважали жінки. Так, у пер-
ших двох циклах медіана частки жінок-авторів проєктів становила близько 63%, у 3-ому та 4-ому
циклі – 58% та 59,5%, відповідно66. Це позитивний результат, хоч і підтверджує закономірність
участі жінок у представницьких органах влади в Україні: чим нижчий рівень влади, тим він доступ-
ніший для жінок. Для порівняння, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень ім.
М.В. Птухи НАН України, частка жінок серед депутатів сільських рад становила 51%, селищних рад
– 43%, районних – 23%, міських та обласних – 14% і 10% відповідно67. Хоча зазвичай право пода-
вати проєкти БУ мають особи 18 років і старше, в окремих громадах – з 16 або навіть з 14 років.
З 1-ого циклу до наступних динаміка кількості поданих проєктів, частки проєктів допущених до
голосування, частки проєктів-переможців, та частки реалізованих проєктів варіюють залежно від
громади: зменшуються, збільшуються, або залишається відносно незмінними. Водночас, медіан-
ні та середні значення – з урахуванням похибки вибірки – знаходяться приблизно на одному рівні.
Так, медіана частки проєктів, допущених до голосування, у 1-ому циклі становить 84,2% поданих
проєктів, у 2-ому циклі – 86,2%, а у 3-ому циклі – 77,8%68. Середнє арифметичне частки проєк-
тів-переможців від проєктів, допущених до голосування у 1-ому циклі становить 38,7%, у 2-ому
циклі – 33,5%, а у 3-ому циклі – 31,6%; хоча медіанні частки проєктів-переможців нижчі – 27,6% у
1-ому циклі, 26,3% у 2-ому, та 25,4% у 3-ому 69. Водночас, більшість громад є успішними в імпле-
ментації проєктів БУ. У 1-ому циклі більше 50% громад реалізували абсолютно всі проєкти пере-
63 Варто враховувати, що тут частка БУ розрахована до всього бюджету громади. Якщо обсяг фінансування БУ рахувати
як частку тільки бюджету розвитку громади, така частка БУ буде більшою.
64 Наявні дані про 33 громади.
65 Такі дані наявні для 36 громад.
66 Варто зауважити, що кількість даних для 1-го циклу складає 44 випадки, для 2-го – 34, а для 3-го та 4-го циклів є доволі
обмеженою – 18 та 8 значень відповідно.
67 Герасименко Г. Цілі Розвитку Тисячоліття в Україні: ґендерний вимір. 2015. URL: hps://idss.org.ua › arhiv
68 У 1-ому циклі дані наявні для 129 громад, у 2-ому – для 87 громад, у 3-ому – для 45 громад.
69 У 1-ому циклі дані наявні для 128 громад, у 2-ому – для 85 громад, у 3-ому – для 38 громад.
17
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
можці. А в 2-ому циклі медіана частки реалізованих проєктів становила 94%. Середнє значення
частки реалізованих проєктів склало 89,5% у 1-ому циклі та 88,2% у 2-ому, при тому, що стандарт-
не відхилення70 для обох циклів близько 19%.
Графік 2.1.2. Частка реалізованих проєктів БУ у 1-ому та 2-ому циклах
Чи не найбільш характерним етапом БУ є голосування за проєкти. У 2 громадах (Глобинський
район та місто Жидачів) за даними самих ОМС проєкти БУ відбираються голосуванням комісії.
За строгими критеріями це не відповідає моделі БУ як прямої демократії. Однак, у 134 громадах
(98,5% від кількості громад, щодо яких є дані) проєкти БУ визначають обов’язковими до виконан-
ня владою голосуванням громадян – методом прямої демократії. Також варто зазначити, що за
даними ПАУСІ принаймні у двох громадах на Сході України проводилися збори, на яких мешканці
визначали пріоритетні проєкти у процесі громадських обговорень71.
Формат голосування варіює суттєвіше. У 1-ому циклі серед 135 громад з наявними даними суто
паперове голосування застосували 12 громад (8,9%), змішане паперове й електронне – 90 громад
(66,7%), тільки електронне – 33 громади (24,4%). У 2-ому циклі серед 96 громад, про які наявні дані,
суто паперове голосування використали 6 громад (6,2%), змішане паперове й електронне – 67 гро-
мад (69,8%), тільки електронне – 23 громади (24%). У 3-ому циклі серед 57 громад з відповідними
даними суто паперове голосування мали 3 громади (5,3%), змішане паперове й електронне – 37
громад (64,9%), тільки електронне – 17 громад (29,8%).
Водночас, за весь час існування БУ у країні, щонайменше 17 громад (12,6% від громад з наявними
даними) здійснили 5 типів змін формату голосування: від електронного до змішаного – 1 громада,
від змішаного до паперового – 1 громада, від паперового до змішаного – 5 громад, від паперо-
вого через змішаний до електронного – 2 громади, від змішаного до електронного – 8 громад.
Серед громад, які змінювали формат голосування, 15 громад (88,2%) рухалися у напрямку до
електронного. Отже, переважним трендом є диджиталізація голосування за проєкти БУ.
У цьому дослідженні надано значної уваги частці всього населення, яку вдалося залучити до голо-
сування за проєкти БУ. Є підстави вважати, що цей індикатор вказує на ефективність БУ як інстру-
менту розвитку місцевої демократії та мобілізації населення. Цей показник є доволі мінливим, де
значення варіюють від 0,2% (Чортків у 1-ому циклі) до 43,9% (Баштанка у 3-ому циклі). Медіана участі у
голосуванні – 3,7%, 4,1%, 5,3% у 1-ому, 2-ому та 3-ому циклах відповідно. Далі для відбору показових
70 У статистиці стандартне відхилення або середнє квадратичне відхилення демонструє, на скільки в середньому відхи-
ляються окремі значення ознаки від їх середнього значення.
71 ПАУСІ. Громадський бюджет на Сході України - інтеграція заради розвитку. Київ, 2019. 39 с. URL: https://pauci.org/
upload/files/integration_for_development.pdf
18
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
прикладів БУ використано цей показник, і громади поділені на 3 кластери за кількістю населення. У
малих за чисельністю населення громадах залучити громадян до голосування за проєкти БУ може бути
дещо легше, ніж у великих громадах. Це припущення підтверджене тим, що найбільші показники із за-
лучення населення припадають на громади з меншою кількістю громадян. У 1-ому циклі це Музиківська
ОТГ – 26,2%, Баштанка – 24,4%, Царичанка – 23%. У 2-ому циклі: Яворів – 26,9%, Баштанка – 21,6%,
Шумська ОТГ – 17,1%. У 3-ому циклі: Баштанка – 43,9%, Пирятинська ОТГ – 18,3%, Жовква – 16,3%.
Усі ці громади мають населення менше 100 000 осіб. Хоча зазвичай право голосувати мають особи 18
років і старше, деякі громади дозволяють голосувати за проєкти БУ молоді з 16 або навіть з 14 років.
2.2. Чинники впливу бюджету участі
Основною метою цього підрозділу є зрозуміти, які чинники визначають вплив БУ на місцевому рів-
ні. Для цього було відібрано 73 громади, які мали достатньо даних. Перелік цих громад наведений
у додатку 4.
Вплив БУ вимірюється за допомогою змінної «vote», що вказує на частку населення, яка голосува-
ла за проєкти БУ у певній громаді за проєкти, які були реалізовані до кінця 2018 року. Припускає-
мо, що чим більше людей вдалося залучити до процесу голосування, тим більшим є вплив БУ на
розвиток демократичної участі у громаді.
Незалежними змінними є:
«exp» – частка фінансування проєктів БУ у загальних видатках бюджету громади72 у 2018 році (у
відсотках);
«dur» – кількість повних циклів реалізації БУ до 2018 року (в одиницях);
«impl1» – частка виконаних проєктів від загальної кількості проєктів-переможців у попередньому
циклі до 2018 року (у відсотках).
Гіпотетично, чим більше коштів виділено на реалізацію проєктів БУ та чим більше попереднього
досвіду БУ та успішно реалізованих проєктів, тим більше населення буде залучено до голосування
за проєкти БУ.
Таблиця 2.2.1. Описова статистика
72 Можлива й альтернативна методика, коли частка коштів, виділених для БУ, розраховується від наявного бюджету
розвитку громади. Вона дозволяє точніше побачити, яку частину займає БУ від коштів, які доступні за даних умов.
Натомість, частка фінансування БУ від усього бюджету громади вказує на максимально можливу частку бюджету,
який потенційно може бути затверджений із залученням громадян (у форматі БУ або консультацій щодо бюджетного
регламенту), і для такої мети краща для порівняння.
19
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
Як видно з таблиці вище, найбільш мінливим показником є «vote», де мінімальним є значення 0,2%
(відсоток населення, яке голосувало за проєкти БУ, від усього населення громади), а максималь-
ним – 26,2%.
Оскільки показник «vote» є дуже мінливим, варто розглянути контрольну карту (c-chart) цієї змін-
ної.
Графік 2.2.1. Контрольна карта змінних «vote» та «exp»
На графіку 2.2.1. видно, що 4 громади мають значно вищу частку населення, що голосували за
проєкти БУ, ніж інші громади. Тому на них варто звернути увагу і дослідити причини таких винят-
кових результатів. У третьому розділі буде розглянуто випадок Музиківської ОТГ, що має найвище
значення «vote», – 26,2% населення.
Решта змінних не такі мінливі і не мають стільки випадків, які би значно відрізнялися від загальної
тенденції. З профілю медіанної громади БУ в Україні видно, що вона залучає 3,5% свого насе-
лення до голосування, витрачає 0,2% свого бюджету на проєкти БУ, вже має реалізовані 2 повні
цикли та виконала у попередньому циклі всі проєкти. Тобто БУ ще є доволі новим явищем в Укра-
їні, і громади обережно спрямовують кошти на його реалізацію. Проте, імплементація проєктів є
доволі успішною.
Таблиця 2.2.2. Кореляційна матриця
З таблиці 2.2.2. видно, що залежність між обраними змінними є доволі незначною. Найбільша ко-
реляція між часткою голосування і часткою виконаних проєктів у попередньому циклі. Також ціка-
вим є факт, що залежність між «vote» і «exp», як і очікувалося, є позитивною: чим більше ресурсів
спрямовані на виконання проєктів БУ і чим більше проєктів було виконано у попередньому циклі,
тим більше людей вдається залучити до голосування. Однак, неочікуваним є той факт, що залеж-
20
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
ність між «vote» і «dur» є негативною: чим більше досвіду в імплементації БУ, тим менше населення
долучається до голосування. Це явище спостерігаємо часто, але не завжди. У деяких громадах
частка тих, хто голосують, з наступними циклами, навпаки, зростає, а в інших – коливається з року
в рік.
Кореляційна матриця у графічному вигляді не демонструє ознак лінійної залежності між обраними
змінними.
Таблиця 2.2.3. Регресійний аналіз
Відсутність значущої лінійної залежності між розглянутими змінними підтверджена також регре-
сійним аналізом. Жодний із коефіцієнтів не має p-значення, яке хоча би наближалося до 0,05.
Тобто, статистично значущий лінійний зв’язок між цими змінними не був виявлений. Водночас,
коефіцієнти змінних «exp» та «impl1» є позитивними, а змінної «dur» – негативними.
У підсумку, гіпотеза щодо впливу на кількість тих, хто голосують, таких показників, як частка
фінансування проєктів БУ у загальному бюджеті громади, кількість повних циклів реалізації
БУ та частка виконаних проєктів у попередньому циклі не підтвердилася регресійним ана-
лізом, тож варто шукати інші показники, які суттєво впливають на залучення громадян до
процесу БУ.
Для пошуку цих та інших показників далі застосовано аналіз окремих показових випадків.
21
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
3. Показові приклади бюджету участі
в Україні
Для детального аналізу впливу БУ на громади та ймовірних чинників такого впливу було відібрано
9 громад73.
Спочатку всі громади було розділено за кількістю населення на 3 кластери: населення більше 1
млн. (громади-мільйонники); менше 1 млн., але більше, ніж 100 тис. (громади-стотисячники); і
менше 100 тис., але більше 1 тис. (громади-тисячники). Врахувати масштаб громади важливо,
адже, наприклад, залучити чверть населення всієї громади не однаково легко у мільйонному місті
чи в маленькій громаді, де всього кілька тисяч мешканців.
Далі в кожному кластері було відібрано по 3 громади – з найбільшим, найменшим і медіанним74
відсотком населення, яке голосувало за проєкти БУ для втілення у 2018 році. Цей індикатор є най-
більш показовим для вимірювання впливу БУ, оскільки виявляє залученість громадян до процесу
прийняття рішень на місцевому рівні.
За цими критеріями показовими прикладами впливу БУ є такі громади:
• Громади-мільйонники: м. Київ (4,5% тих, хто голосують), м. Дніпро (3,2%), м. Одеса (2,8%);
• Громади-стотисячники: м. Львів (9,9% тих, хто голосують), м. Запоріжжя (3,5%), м. Крама-
торськ (0,6%);
• Громади-тисячники: Музиківська ОТГ (26,2% тих, хто голосують), м. Хмільник (4,4%), м. Чорт-
ків (0,2%).
3.1. Громади-мільйонники
Київ
Місто Київ (столиця) є найбільшим містом в Україні за кількістю мешканців: за даними Держстату
станом на січень 2019 року населення становить більше 2,9 млн. БУ у Києві був запроваджений у
вересні 2016 року, і з тих пір станом на липень 2019 року реалізовано 2 повні цикли. У 2-ому циклі
за проєкти БУ проголосувало 4,5% від усього населення міста.
Кількість проєктів-переможців БУ в Києві щороку зростає так, як і виділені кошти на їхню реаліза-
цію (Таблиця 3.1.1.). Освіта є безумовним лідером серед усіх категорій проєктів. Хоча за кількістю
поданих проєктів у 2017 та 2019 році освіта була на 2-ому місці, після голосування займала свою
провідну позицію. Це вказує на вагомість цієї теми для мешканців Києва. Спорт також усі цикли
БУ потрапляв у топ-3 категорії проєктів-переможців. Якщо порівняти сектори, в яких зосереджен-
ні проєкти-переможці БУ з пріоритетами, визначеними в Стратегії розвитку міста Києва до 2025
року75, помітно, що проєкти БУ підпадають під усі стратегічні цілі, а саме:
73 Повний список 74 громад з відомими даними щодо частки тих, хто голосують за проєкти БУ, які втілені у 2018 році, – у
додатку 4.
74 Медіанний відсоток – це такий, що знаходиться посередині списку, упорядкованого за кількістю відсотків.
75 КМДА. Стратегія розвитку міста Києва до 2025 року. Режим доступу: https://dei.kyivcity.gov.ua/files/2017/7/28/
Strategy2025new.pdf
22
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
1. Підвищення рівня конкурентоспроможності економіки м. Києва, зокрема туризм;
2. Підвищення комфорту життя мешканців м. Києва, зокрема освіта та екологія;
3. Збереження історичної самобутності та розвиток культури у м. Києві, зокрема культура.
Більшість проєктів зосереджені на досягненні 2-ої стратегічної цілі – «Підвищення комфорту жит-
тя мешканців».
Таблиця 3.1.1. Проєкти-переможці у місті Київ
2017 2018 2019
Кількість проєктів-пере-
можців 62 141 341
Сума коштів на реаліза-
цію проєктів (грн) 49 996 027 149 171 200 149 824 056
Топ-3 категорії проєк-
тів-переможців
Освіта, спорт, еко-
логія
Освіта, спорт, куль-
тура і туризм
Освіта, громадянське
суспільство, спорт
Джерело: Платформа «Громадський бюджет»
Загалом, проєкти-переможці БУ у Києві відповідають стратегічному баченню розвитку міста.
На думку екс-члена Громадської бюджетної комісії (далі – ГБК) Києва76, завдяки БУ виросла інститу-
ційна спроможність самого громадянського суспільства, перемогли проєкти окремих киян і сфор-
мувалися нові проєктні команди, долучився соціально відповідальний бізнес, сам процес діє як шко-
ла свідомого громадянина, проєкти стають більш інновативними, хай-тек середовище і креативний
клас перейшли від недовіри до довіри, ГБК діє як апеляційна інституція та суд присяжних, який має
повноваження судити. Справді, масштаб громадської активності підтверджується щорічним зрос-
танням кількості поданих проєктів та кількості тих, хто голосують (з 1-го до 4-го циклу – майже у
4 рази), а громадянської освіти – заходами Школи громадського бюджету Києва77. Кияни справді
збільшили свою соціальну владу завдяки е-виборам представників від громадськості до ГБК78. Од-
нак, 2-ий тур відбору, коли кандидати-переможці 1-ого туру обирають членів ГБК, фактично запро-
ваджує експертократію. Ці спостереження підтверджені та доповнені міркуваннями учасника ро-
бочої групи з БУ від Київської міської ради (далі – КМР)79: хоча у розробці положення останнє слово
– за КМР, вплив громадськості був більшим, ніж влади, а учасники обговорень завжди знаходили
консенсус; суд присяжних для БУ прислухається до аргументів сторін, а його рішення обов›язкові
до виконання владою, хоча у 2-ому турі голосування за членів ГБК перетворюється на домовленості
між групами організацій; БУ став соціальним ліфтом, адже близько 20 авторів БУ стали працівника-
ми місцевого самоврядування та виконавчої влади Києва.
Щодо впливу БУ на місцеве самоврядування, представник КМР80 розповів, що активні кияни більш
конструктивно і менш витратно для влади проявляють свою позицію і шукають компроміс, кількість
пікетів під будівлею КМР зменшилася; бюджетний процес став набагато прозорішим і зрозумі-
лішим; структурні підрозділи значно простіше вирішують штатні проблеми. До того ж, як вважає
76 Сергій Лобойко (Центр розвитку інновацій), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, м. Київ, 12 серпня 2019 року.
77 Школа Громадського Бюджету Києва. Facebook: веб-сайт. URL: https://www.facebook.com/gbschoolkyiv/
78 Конкурс Громадської Бюджетної Комісії твого міста. Місто Київ: веб-сайт. URL: https://gb.kyivcity.gov.ua/gbk
79 Ігор Хацевич (Київська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, м. Київ, 12 серпня 2019 року.
80 Ігор Хацевич (Київська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, м. Київ, 12 серпня 2019 року.
23
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
представник громадянського суспільства81, хоча деякі депутати щось роблять зі школами, кількість
депутатських проєктів суттєво зменшилася; департаменти змінили ставлення до БУ від критичного
до позитивного і стали відкритішими; а фінансовий департамент під враженням від БУ розробив бю-
джетний регламент з публічними консультаціями щодо всього бюджету розвитку міста. Затверджен-
ня Бюджетного регламенту столиці за участі членів територіальної громади підтверджує офіційний
сайт КМР82. Ефективність БУ підтверджена високим рівнем реалізації проєктів (>80%).
Співавтор положення про БУ Києва від громадянського суспільства83 переконаний, що на успішність
БУ у столиці вплинула низка чинників: громадськість взяла ініціативу в розробці БУ, розпочала широ-
кі громадські обговорення положення, модерувала робочу групу всередині влади, знайшла агентів
змін у владі – частину під час роботи над е-петиціями, а частину – завдяки перезавантаженню поло-
ження, тож стейкхолдери досягли публічного консенсусу; міська рада, яка була зацікавлена легіти-
мізувати ГБ, взяла публічні зобов’язання зробити БУ громадським; депутати зобов’язані публічно
заявляти про свою участь; рейтинг проєктів враховує співвідношення кількості голосів до бюджету
проєкту; автори проєктів мають офіційне право візувати або зупиняти реалізацію проєктів; весь про-
цес реалізації проєктів публічний і підзвітний керівництву та громадськості. Співавтор положення про
БУ Києва від місцевого самоврядування84 стверджував, що БУ став успішним завдяки тому, що: під
час роботи над е-петиціями громадськість і влада навчилися взаємодіяти, чути один одного і шукати
максимально ефективний механізм; наприклад, хоча у першому циклі були проблеми з голосуван-
ням за карткою киянина, загалом е-голосування захистило від сторонніх маніпуляцій і неправильно-
го підрахунку; тому вже з другого циклу люди почали довіряти механізму БУ.
Дніпро
Місто Дніпро (обласний центр) за даними Держстату з січня 2019 року має близько 1 млн. насе-
лення. БУ у Дніпрі запроваджено у серпні 2016 року і з того часу станом на липень 2019 року вті-
лено 2 повні цикли. У 2-ому циклі, за проєкти БУ проголосувало 3,2% від усього населення міста.
У місті Дніпро кількість проєктів-переможців та фінансування БУ суттєво зросли у 3-ому циклі реа-
лізації БУ. Серед топ-3 категорій проєктів переможців у всіх циклах на 2-ому місці були благоустрій
та інфраструктура, а на 3-ому місці – спорт. Провідну позицію у 1-ому циклі зайняло комунальне
господарство, а у 2-ому та 3-ому – освіта (таблиця 3.1.2.).
Таблиця 3.1.2. Проєкти-переможці у місті Дніпро
2017-2018 (цикл 1) 2017-2018 (цикл 2) 2018-2019 (цикл 3)
Кількість проєктів-переможців 64 52 111
Сума коштів на реалізацію
проєктів (грн) 15 458 584 15 247 556 30 855 514
Топ-3 категорії проєктів-пе-
реможців
Комунальне господар-
ство, благоустрій та
інфраструктура, спорт
Освіта, благоустрій та
інфраструктура, спорт
Освіта, благоустрій
та інфраструктура,
спорт
81 Сергій Лобойко (Центр розвитку інновацій), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, м. Київ, 12 серпня 2019 року.
82 Київрада затвердила Бюджетний регламент. Офіційний портал Києва: веб-сайт. 16 травня 2019 року. URL: https://
kyivcity.gov.ua/news/kivrada_zatverdila_byudzhetniy_reglament/
83 Сергій Лобойко (Центр розвитку інновацій), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, м. Київ, 12 серпня 2019 року.
84 Ігор Хацевич (Київська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, м. Київ, 12 серпня 2019 року.
24
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
Стратегія розвитку міста до 2020 року85 виокремлює 3 стратегічні напрямки:
1. Територія вільного підприємництва.
2. Територія здорового довкілля.
3. Територія високоякісної міської інфраструктури.
Саме 3-ій стратегічний напрямок знайшов своє відображення у проєктах-переможцях БУ.
Як розповіла представниця місцевої влади Дніпра86, громадськість мала безпосередній вплив на
розгляд проєктів та скарг, оскільки входила до складу комісії з БУ, – з 2019 року це половина скла-
ду комісії, яка обиралася виконкомом на конкурсній основі; як правило, автори проєктів – це вже
активні громадяни; до того ж, автори, які подають четвертий етап поспіль, стають професіонала-
ми, і їхні проєкти дійсно досконалі; одна авторка стала членом комісії з БУ, а ще двоє – співробіт-
никами департаментів. Частину цих висновків підтверджує статистика, яка свідчить, що у Дніпрі
щороку кількість поданих проєктів БУ дещо зменшується, однак частка виконання проєктів-пе-
реможців збільшується (до 75% у 3-ому циклі). Водночас – за спостереженнями фасилітаторки
процесу БУ у Дніпрі87 – автори проєктів писали публічні запити і ставили питання на особистому
прийомі у депутатів щодо реалізації; однак потім автори переключилися з БУ на інші ініціативи і
стали дуже активними у громадському секторі. Варто відзначити, що авторам доводиться вима-
гати звітування про реалізацію їхніх проєктів, що демонструє високий рівень громадянської актив-
ності, але і низький рівень підзвітності влади.
Щодо впливу БУ на місцеве самоврядування, представниця департаменту88 зауважила, що чино-
вники змінилися – вони розуміють, що БУ потрібен місту і є вдалим механізмом взаємодії між на-
селенням і владою, розглядають проєкти більш фахово і активно беруть участь у зміні положення.
З іншого погляду89, бракує публічних онлайн звітів влади щодо реалізації багатьох проєктів; части-
на з працівників управління розчарувалась у тому, як втілюється БУ, та перейшла у громадський
сектор.
Вірогідно, що неоднозначна ситуація з БУ у Дніпрі пов’язана з тим, що кілька разів змінювалася ко-
манда відповідальних від влади та формат БУ. З точки зору тренерки з розробки та впровадження
БУ у Дніпрі90, через політичну ситуацію був внутрішній конфлікт між управліннями; передача пов-
новаження новому управлінню посередині етапу голосування спричинила величезні проблеми,
тож автори були розчаровані; був і конфлікт інтересів – адміністратор платформи був автором
проєкту-переможця; також у 1-ому і 2-ому циклі могли подавати проєкти ОСББ як юридичні осо-
би, хоча у місті є чинна програма підтримки ОСББ, – бо це електорат, тобто багато пунктів по-
ложення були політичними рішеннями; крім того, правила, які змінювалися, викликали недовіру;
утім, якщо є внутрішнє бажання, люди це відчувають, і БУ працює. Виглядає, що і влада, й автори
ще на шляху до побудови бізнес-процесів. Як визнала представниця місцевої влади91, програма
БУ у 2016 році не працювала, бо була написана людьми, які не розуміли бюджетного процесу;
85 Стратегічний план розвитку міста Дніпропетровська до 2020 року. Дніпровська міська рада: веб-сайт. URL: http://old.
dniprorada.gov.ua/images/stories/1.pdf
86 Юлія Павлюк (Дніпровська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 30 серпня 2019 року.
87 Ірина Стасюк (Фундація польсько-української співпраці ПАУСІ), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 30
серпня 2019 року.
88 Юлія Павлюк (Дніпровська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 30 серпня 2019 року.
89 Ірина Стасюк (Фундація польсько-української співпраці ПАУСІ), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 30
серпня 2019 року.
90 Ірина Стасюк (Фундація польсько-української співпраці ПАУСІ), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 30
серпня 2019 року.
91 Юлія Павлюк (Дніпровська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 30 серпня 2019 року.
25
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
також вона підтвердила, що департамент-координатор програми змінювався; незважаючи на те,
що департаменти з власної волі погоджували технічні завдання (далі – ТЗ) з авторами проєктів,
1/5 частина авторів не принесли його вчасно, тому комунальні підприємства оголосили торги без
погодження ТЗ, і торги не відбулися; втім, автори, які подаються кілька циклів, розуміються на
законодавстві, а органи влади вчаться співпрацювати з населенням, вибудовуються комфортні
відносини між владою і авторами, тож такі проєкти реалізуються швидко і легко.
Одеса
Місто Одеса (обласний центр) за даними Держстату з січня 2019 року має близько 1 млн. насе-
лення. БУ в Одесі запроваджено у лютому 2017 року, станом на липень 2019 року реалізовано
2 повні цикли. У 2-ому циклі за проєкти БУ проголосувало принаймні 2,8% від усього населення
міста.
В Одесі з 2017 по 2018 рік кількість проєктів-переможців скоротилася майже вдвічі (Таблиця
3.1.3.). Проте фінансування виділене на їх реалізацію залишилося майже на тому ж рівні. Це гово-
рить про збільшення витрат на кожен окремий проєкт. Оскільки розподілу проєктів-переможців
за категоріями не було виявлено ані у відкритих джерелах, ані у відповіді на запит про доступ до
публічної інформації, – виділити топ-3 категорії складно. Однак, більшість проєктів у 2017 та 2018
роках стосувалися благоустрою та розвитку інфраструктури.
Таблиця 3.1.3. Проєкти-переможці у місті Одеса
2017 2018
Кількість проєктів-переможців 40 22
Сума коштів на реалізацію проєктів (грн) 99 518 891 99 884 688
Стратегія економічного та соціального розвитку міста Одеси до 2022 року92 виокремлює низку
стратегічних цілей задля яких реалізовуватимуться зокрема проєкти-переможці БУ.
Погляди щодо впливу БУ в Одесі на громаду міста неоднозначні. Так, громадський активіст93 по-
мітив, що щороку цікавість до БУ зменшується, тому що реалізується мала частина проєктів. Це
підтверджують статистичні дані, за якими у 2-ому циклі частка реалізації проєктів склала близько
55%, а кількість поданих проєктів з 1-го по 3-ій цикли зменшилася у 2,4 рази. Втім, є й інше бачен-
ня. Один із авторів проєктів94 у 1-ому циклі вважав БУ черговим відмиванням коштів, але потім по-
бачив проєкти, які перемогли і були профінансовані, тому у 2-ому циклі подався, переміг і реалізув
свій проєкт; втім, він окремо спілкувався з деякими членами комісії і детальніше розповідав про
свій проєкт; на його думку, автори – це ті, хто були активні у місті і до БУ, тільки вони стали досвід-
ченішими; з його досвіду, автор проєкту не має жодного впливу на реалізацію проєкту – максимум,
може допомогти скласти ТЗ та наполягти переоголосити тендер; за його спостереженнями, деякі
члени комісії з БУ – це публічні громадські діячі та бізнесмени, які не мають стосунку до влади, де-
які з них навіть перебувають в опозиції; вони мають суттєвий вплив у комісії, бо задають критичні
питання і оцінюють корисність проєкту. З погляду представниці департаменту, який займається
БУ95, розробляли положення та впроваджували свою онлайн-платформу саме департаменти за
участі активних депутатів міськради, які не дуже активно працювали з громадськістю, тому що
92 Стратегія економічного і соціального розвитку міста Одеси до 2022 року. Одеса, 2013. 80 с. URL: https://omr.gov.ua/
images/File/DODATKI2013/Strategiya_Odessa_Ukr.pdf
93 Юрій Дяченко (Демократичний Альянс - Одеса), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 10 вересня 2019
року.
94 Віктор Єгоров (Одеська національна академія харчових технологій), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 6
вересня 2019 року.
95 Оксана Тачковська (Одеська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 28 серпня 2019 року.
26
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
готували свій власний проєкт; також, з 15 членів комісії з БУ 5 є представниками громадськості, а
інші можуть бути присутні на засіданні комісії або подивитися онлайн-трансляцію чи запис, також
громадськість може внести пропозиції до положення, але не все враховують.
Щодо пливу БУ на місцеве самоврядування, представниця місцевої влади96 зазначила, що одні
проєкти були реалізовані легко, інші – важко або взагалі не реалізовані, бо щось не врахували;
іноді виникають труднощі з перевіркою проєктів, тому що не вистачає людей і часу. Громадський
активіст97 висловив більш критичний погляд: БУ починався не дуже прозоро – про презентацію
платформи голосування майже ніхто не знав, там були «свої» люди, когось не пускали на презен-
тацію, багато що коїлося у закритому режимі, зміни до БУ відбувалися максимально непублічно; у
комісії з БУ громадськість становить меншість, більшість – депутати міськради і чиновники; чомусь
комунальні заклади можуть подавати проєкти; можна зареєструватися і проголосувати онлайн по
скану паспорта, тому там дуже багато накручених голосів – влада використовує ці паспортні дані
так, що людина може проголосувати за один проєкт, а потім голоси підуть за інші проєкти, тому
є загальна кількість голосів, але не видно, хто проголосував; зокрема – помічники депутатів про-
понували йому «зробити голоси»; окрім цього, частину фінансування малих проєктів перевели на
фінансування кількох великих проєктів, а фінансування невиконаних малих проєктів замість пе-
реведення на інші проєкти взагалі втрачаються з цього призначення; навіть після того, як проєкт
пройшов усі етапи і має бути реалізований, комісія з бюджету і фінансів може не виділити кошти
на реалізацію проєктів; дуже часто реалізовувалося не те, за що голосували люди, або не в тому
місці, або завищували фінансування, або взагалі неможливо було реалізувати; ба більше, тендери
поділили і провели через допорогові закупівлі, щоб проєкти виконували «свої» люди; також відсут-
ні детальні звіти для перевірки ефективності реалізації проєктів та витрат коштів. З цих тверджень
підтверджено принаймні те, що на платформі БУ Одеси98 видно лише загальну кількість голосів,
але не кількість тих, хто голосують.
Існують різні версії щодо чинників такої неоднозначної ситуації з БУ в Одесі. Так, представниця
міської влади99 вважає, що у положенні передбачили не все. Натомість, громадський активіст100
думає, що у БУ зацікавлені депутати, які просувають свої проєкти через інших осіб; є ГО-фаво-
рити, які виграють проєкти; один з авторів є членом комісії – це конфлікт інтересів; чиновників не
зацікавлені; часом експертизу проєктів не проводять ті департаменти, які надалі беруть участь у
їх реалізації; а інші чиновники неякісно ставляться до своїх обов’язків експертизи проєктів, ще й
час на перевірку надто стислий; а ЗМІ висвітлюють найбільш скандальне і розкручують негатив.
З погляду автора проєктів101, реалізовуються проєкти активних людей, які зацікавлені і діяльні у
реалізації проєкту, бо сам по собі департамент нічого не робитиме; а оскільки багато хто боїться
віддавати в інтернет свої паспортні дані – голосують онлайн тільки активні та сучасні містяни.
3.2. Громади-стотисячники
Львів
Місто Львів (обласний центр) за даними Держстату з січня 2019 року має більше 700 тис. насе-
96 Оксана Тачковська (Одеська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 28 серпня 2019 року.
97 Юрій Дяченко (Демократичний Альянс - Одеса), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 10 вересня 2019
року.
98 Громадський бюджет. Соціально активний громадянин: веб-сайт. URL: https://citizen.odessa.ua/projects/
99 Оксана Тачковська (Одеська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 28 серпня 2019 року.
100 Юрій Дяченко (Демократичний Альянс - Одеса), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 10 вересня 2019
року.
101 Віктор Єгоров (Одеська національна академія харчових технологій), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн,
6 вересня 2019 року.
27
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
лення. БУ у Львові було запроваджено у червні 2016 року і з того часу станом на липень 2019 року
реалізовано 2 повні цикли. У 2-ому циклі за проєкти БУ проголосувало 9,9% від усього населення
міста.
Фінансування на реалізацію проєктів-переможців БУ у Львові щороку зростає, а кількість проєк-
тів-переможців була найбільшою у 2016 році (Таблиця 3.2.1.). На платформі «Громадський про-
єкт» серед проєктів-переможців розрізняються тільки освітні та медичні проєкти. Ймовірно, через
квоти на ці типи проєктів у Львові.
Таблиця 3.2.1. Проєкти-переможці у місті Львів
2016 2017 2018
Кількість проєктів-переможців 67 38 54
Сума коштів на реалізацію проєк-
тів (грн) 17 529 965 25 737 173 38 198 578
Стратегія розвитку Львова102 має 3 пріоритети. Характерно, що проєкти-переможці БУ зосере-
джені на темах благоустрою, освіти і спорту – 1-ому та 3-ому пріоритетах стратегії.
Як розповідає авторка проєктів та учасниця публічних обговорень103, вона була долучена до об-
говорення зміни формату БУ, де погодили квоти для медичних і шкільних проєктів; був випадок,
коли автори проєкту опротестовували постачальника, який виграв тендер, і влада до цього при-
слуховувалася; також, лікарі повірили і побачили, що БУ – це реальність, тому медична спіль-
нота долучилась дуже активно. Інша авторка проєктів104 теж розказала, що вона має вплив на
всіх етапах: може корегувати реалізацію, щоб відповідала проєкту, але суто неформально; їй
вдається домовлятися без втручання керівництва міста; ба більше, фірма-підрядник не справ-
ляється, і вона виступає проєктним менеджером; крім того, у 1-ий рік люди не вірили, що БУ
буде профінансовано, була байдужі та не довіряли голосуванню, але у наступні роки люди біль-
ше розуміють, як працює влада міста, а підтримка у голосуванні зросла. Це підтверджують дані
міськради: у порівнянні з 1-им циклом, кількість тих, хто голосують, у 2-ому та 3-ому циклах
зросла більше ніж у 3 рази. Як згадує представник міської влади105, положення БУ розробляла
робоча група з депутатів, посадовців та активістів; далі з автором погоджують усі позиції публіч-
них торгів, автор погоджує календарний план та спостерігає здачу проєкту; часом місцеві меш-
канці стають підрядниками проєктів; за потреби створюють робочі групи з авторів та представ-
ників міської влади; в одному випадку за зверненням автора проєкту щодо сумнівних торгів було
здійснено службове розслідування і був звільнений начальник управління; автори БУ почали від-
відувати громадські слухання, подавати е-петиції та інші інструменти участі; двоє авторів стали
депутатами Верховної Ради.
За словами представника міської влади106, вони щомісяця збирають звіти від розпорядників ко-
штів та звітують на апаратних нарадах про реалізацію проєктів; посадовці міської ради і депутати
навчаються БУ – так, у 1-ий рік затягувалася оцінка проєктів, але згодом виконавчі органи зро-
зуміли, що таке БУ; ключова цінність БУ – він дозволяє відновити довіру між міською владою і
мешканцями, та між самими мешканцями, виникає абсолютно здорова співпраця між адміністра-
цією та авторами; БУ дуже добре дозволяє визначати, куди варто витрачати бюджетні кошти; ба
102 Стратегія розвитку Львова. Львівська міська рада: веб-сайт. URL: https://city-adm.lviv.ua/lmr/strategy-of-lviv
103 Наталія Ліпська (Благодійний фонд «Крила надії»), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 31 серпня 2019
року.
104 Іванна Гаврилко (Львів), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 9 вересня 2019 року.
105 Орест Файфурка (Львівська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 27 серпня 2019 року.
106 Орест Файфурка (Львівська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 27 серпня 2019 року.
28
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
більше, проєкти БУ експлуатуються значно краще, бо їх бережуть більше, ніж інші проєкти. З дещо
критичного погляду107 – деякі проєкти від шкіл мали елемент адмінресурсу; також не зовсім пра-
вильно, що деякі депутати міськради подавалися як автори проєктів, особливо, коли студентів з
ВНЗ організовано везли голосувати у ЦНАПи; щоб це виправити, корегують положення. Авторка
проєктів108 ділиться враженнями, що влада Львова активно йде на комунікацію з активними адек-
ватними людьми, які пропонують як покращити функціонування міста; з її досвіду – співпраця з
виконавчими органами є на дуже хорошому рівні, адже вони дослухаються, і питають, чим можуть
допомогти; хоча частково це тому, її знають. Ефективність БУ підтверджена високим відсотком
виконаних проєктів, який перевищує 80%.
Щодо чинників успіху БУ в місті, представниця громадськості109 розмірковує, що Львів завжди був
активним, відкритим і прогресивним; є підтримка вищого керівництва; і міська рада, і громад-
ськість проводять навчання для авторів. Це співпадає з думкою представника міської влади110,
який вважає, що у запровадженні БУ усі середовища були активними – і депутати, і посадовці, і
громадські активісти; тим паче, у робочій групі брали участь представники всіх фракцій. Альтер-
нативний погляд авторки проєктів111 полягає в тому, що хоча профільні управління менш активні і
їм бракує синергії з активістами, загалом міська рада дуже активна, зокрема – відділ партнерства
робить сильну промоцію цьому проєкту, що містить освітні елементи та ініціює громадські обгово-
рення змін до положення про БУ.
Запоріжжя
Місто Запоріжжя (обласний центр) за даними Держстату з січня 2019 року має більше 700
тис. населення. БУ у Запоріжжі запроваджено у травні 2016 року і станом на липень 2019 року
втілено 2 повні цикли. У 2-ому циклі, за проєкти БУ проголосувало 3,5% від усього населення
міста.
У Запоріжжі у 2016 був 21 проєкт-переможець, у 2017 – 33, у 2018 – 22. Як зазначено на сайті БУ
Запоріжжя112, більшість проєктів стосуються благоустрою. Це відповідає 3-ому напряму стратегії
розвитку міста Запоріжжя113 – зручної, безпечної та креативної урбаністики.
Як згадує голова Координаційної ради з БУ114, до розробки положення про БУ долучилися гро-
мадськість, громадська рада при міськвиконкомі, депутатський корпус і управління міської ради;
з 15 членів Координаційної ради 9, тобто більшість, – представники громадськості, але вони без
конкурсу затверджені розпорядженням міського голови; в обговореннях відіграє роль особистий
авторитет; якщо автор не погоджується з результатами експертизи проєкту, може подати апеля-
цію; виконавчі органами влади обов’язково долучають авторів до обговорення проєктів та дета-
лей його реалізації; автори, які подають проєкти щороку, розуміють процес БУ, поширюють цю ін-
формацію, розповідають про свій досвід; однак, частина населення, яка не довіряє владі, вважає,
що все вже вирішено і голосувати немає сенсу – виграють «свої». Представник місцевої влади115
107 Наталія Ліпська (Благодійний фонд «Крила надії»), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 31 серпня 2019 року.
108 Іванна Гаврилко (Львів), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 9 вересня 2019 року.
109 Іванна Гаврилко (Львів), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 9 вересня 2019 року.
110 Орест Файфурка (Львівська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 27 серпня 2019 року.
111 Наталія Ліпська (Благодійний фонд «Крила надії»), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 31 серпня 2019 року.
112 Громадський бюджет. Місто Запоріжжя: веб-сайт. Режим доступу: https://zp.gov.ua/uk/page/gromadskij-byudzhet
113 Стратегія розвитку міста Запоріжжя до 2028 року. Запоріжжя, 2017. 85 с. URL: https://zp.gov.ua/upload/editor/
strategiya_izm.pdf
114 Катерина Акула (Запорізька організація Партії зелених України), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 30
серпня 2019 року.
115 Владислав Ніколаєв (Запорізька міська рада), листування з дослідником бюджету участі, онлайн, 10 вересня 2019 року.
29
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
переконаний, що громадськість впливає на процес БУ через Координаційну раду, яка аналізує по-
дані проєкти та веде підрахунок голосів, і через голосування за проєкти; з його погляду, громада
міста стала більш активною, ініціативною, та свідомою; люди розуміють, що можуть впливати на
розвиток міста завдяки певним зусиллям.
Стосовно демократичності процесу БУ та змін у місцевому самоврядуванні, представник місцевої
влади116 повідомив, що інформація про початок розробки положення була оприлюднена у ЗМІ,
тож кожен охочий міг долучитися до цього процесу; на етапі обговорення положення БУ вплив де-
путатів міськради та громадськості був рівнозначним, оскільки ніхто не мав практичного досвіду
впровадження БУ, а на кінцевому етапі депутати міськради мали вагоміший вплив, оскільки вони
затверджували остаточний варіант положення; багато депутатів міськради активно контактують
із виборцями і залучають їх до участі у БУ, беруть шефство над проєктами; на етапі реалізації ав-
тори проєктів продуктивно співпрацюють із місцевою владою; а виконавці проєктів відповідально
ставляться до їхньої реалізації, бо розуміють, що їх контролює громадськість. Результативність
втілення проєктів БУ підтверджена даними міськради, за якими у 1-ому циклі було виконано 100%
проєктів. Голова Координаційної ради з БУ117 запевнила, що процес БУ абсолютно відкритий; у
розробці положення залучені сторони знайшли консенсус щодо мінімальної кількості голосів на
підтримку проєктів; однак залишається лінія зіткнення між деякими департаментами, які не розу-
міють важливості БУ та більшістю департаментів і управлінь, які вбачають у БУ можливість зробити
щось додатково для міста.
Стосовно можливих чинників, які обумовили особливості БУ у Запоріжжі, представник місцевої
влади118 поділився своїми міркуваннями, що розвитку БУ сприяла, з одного боку, активна пози-
ція громадськості, її бажання впливати на управління містом та бюджетом, а з іншого – відкрита
позиція влади до співпраці з громадою, готовність влади переймати та втілювати найкращі єв-
ропейські та світові практики. Однак, представниця громадськості119 вважає, що обмеження на
подання проєктів від комунальних установ спричинили зменшення кількості поданих проєктів.
Справді, за статистичними даними, з 1-го до 3-го циклу кількість поданих проєктів зменшилася
більш ніж у 3 рази. До того ж, у порівнянні з 1-им циклом, частка тих, хто голосують, також дещо
зменшилася.
Краматорськ
Місто Краматорськ (місто розташування Донецької облдержадміністрації) за даними Держстату з
січня 2019 року має більше 150 тис. населення. БУ у Краматорську було запроваджено у листопаді
2016 року і відтоді станом на липень 2019 року реалізовано 2 повні цикли. У 2-ому циклі за проєкти
БУ проголосувало 0,6% від усього населення міста.
У Краматорську кількість проєктів-переможців та обсяг фінансування на їхню реалізацію щороку
зростали (Таблиця 3.2.2.). У цьому місті сталих пріоритетних тем немає. У 2017 провідною темою
була освіта, у 2018 – спорт, а у 2019 – комунальне господарство. Вони відповідають оперативним
цілям 2-ої стратегічної цілі міста120.
116 Владислав Ніколаєв (Запорізька міська рада), листування з дослідником бюджету участі, онлайн, 10 вересня 2019 року.
117 Катерина Акула (Запорізька організація Партії зелених України), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 30
серпня 2019 року.
118 Владислав Ніколаєв (Запорізька міська рада), листування з дослідником бюджету участі, онлайн, 10 вересня 2019 року.
119 Катерина Акула (Запорізька організація Партії зелених України), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 30
серпня 2019 року.
120 Стратегічний план розвитку міста Краматорськ. Краматорська міська рада: веб-сайт. URL: http://www.krm.gov.ua/
article/view/620
30
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
Таблиця 3.2.2. Проєкти-переможці у м. Краматорську
2017 2018 2019
Кількість проєктів-переможців 5 14 15
Сума коштів на реалізацію проєктів (грн) 1 542 179 1 919 643 2 455 799
Як пояснює член Координаційної ради з БУ від громадськості121, Коордрада, що складається з
представників громадськості та управлінь, розказує мешканцям міста про БУ, перевіряє та до-
опрацьовує подані проєкти, слідкує за ходом голосування, встановлює результати голосування;
з часом до Коордради увійшли деякі колишні автори проєктів. За словами представниці місцевої
влади122, 50% Коордради становлять члени громадських організацій, нових членів приймають го-
лосуванням Коордради, усі члени мають однакові повноваження і вплив на виконання БУ; за її спо-
стереженнями, спочатку люди ставилися до БУ насторожено, а згодом почали більше цікавитися і
дізнаватися; у жителів міста з’явилося бажання долучатися до вирішення проблем суспільства та
взаємодіяти з органами місцевого самоврядування; у людей з’являються ідеї щодо покращення
міста і вони охоче цим займаються. Однак, є і критичний погляд. Інший член Коордради від гро-
мадськості123 розповів, що люди розчаровуються у БУ, зокрема – після заборони школам подава-
тися кількість тих, хто голосують, зменшилася. Об’єктивна статистика свідчить, що у порівнянні
з 1-им циклом, у 2-ому і 3-му кількість поданих проєктів дещо зменшилася, а кількість тих, хто
голосують, з 1-го до 3-го року зменшилася у 4,5 рази.
Стосовно впливу на місцеве самоврядування, за оцінкою члена Коордради з БУ від громадськос-
ті124, перший рік був абсолютно провальним, тому що масово подавалися школи і було жахливе
використання адмінресурсу, тому запровадили критерій загальнодоступності; також були спроби
адміністративними методами вплинути на голосування – активісти депутата міськради збирали
паперові аркуші голосування з позначками, де голосувати; утім, позитивно, що по тому, як люди
почали масово асфальтувати доріжки і тротуарчики, міська влада теж почала робити багато тро-
туарів, а депутати – масово робити доріжки на виборчих дільницях. Щодо взаємодії між громад-
ськістю та владою, член Коордради з БУ від громадськості125 поділився враженням, що якщо ви
наближені до міськради, то до вас дослухаються, а оскільки він переселенець, а не місцевий, до
нього не дослухаються; крім того, бракує спілкування між виконавцями і авторами, недостатньо
ретельна оцінка реалістичності проєкту та кошторису, людям доводиться постійно скаржитися до
Коордради; проєкти або не виконують взагалі, або виконують не у повному обсязі, БУ потроху гір-
шає. Представниця місцевої влади126, визнала, що були проблеми з фейковими голосами на елек-
тронній платформі, їх видаляли, але тепер людина, яка голосує, прикріпляє скан свого паспорту;
щодо влади, вона вважає, що ОМС стали краще розуміти потреби міста та відповідальніше стави-
тися до виконання цих потреб. Справді, ОМС звітує про виконання проєктів на рівні 80% у 1-ому
циклі та на 100% у 2-ому.
Описану ситуацію з БУ у місті представниця місцевої влади127 пов’язує з великою кількістю поми-
лок у положенні БУ, які довелося виправляти потім. Натомість член Коордради з БУ від громад-
ськості128 вважає, що стан БУ найбільше залежить від того, хто керує цим процесом, і який ідеал
121 Андрій Романенко (Дій-Краматорськ), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 29 серпня 2019 року.
122 Юлія Леонова (Краматорська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 6 вересня 2019 року.
123 Олег Кучеров («Активна Громада» в місті Краматорськ), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 27 серпня
2019 року.
124 Андрій Романенко (Дій-Краматорськ), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 29 серпня 2019 року.
125 Олег Кучеров («Активна Громада» в місті Краматорськ), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 27 серпня
2019 року.
126 Юлія Леонова (Краматорська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 6 вересня 2019 року.
127 Юлія Леонова (Краматорська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 6 вересня 2019 року.
128 Олег Кучеров («Активна Громада» в місті Краматорськ), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 27 серпня 2019 року.
31
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
БУ – інструмент залучення людей до прийняття рішень чи просто віконце для того, щоб поділити
ті самі витрати, зокрема у Краматорську – посередині; відбувся конфлікт і стало 2 сторінки БУ
Краматорська; бракує популяризації БУ та спілкування з авторами проєктів; але й автори теж не
завжди хочуть брати участь у засіданнях Коордради, у місті немає сильної громадськості, яка би
добивалася вирішення проблем. Інший член Коордради з БУ від громадськості129 зазначає, що
тяжко працювати з підрозділами виконкому через інертність чиновників; є проблеми у ставленні
влади, яка спричиняє невизначеність та низької активності містян.
3.3. Громади-тисячники
Музиківська ОТГ
Музиківська ОТГ (Білозерський район Херсонської області) за даними Децентралізації у 2019 році
має більше 3,5 тис. населення. БУ у Музиківській ОТГ було запроваджено у грудні 2017 року і з
того часу станом на липень 2019 року реалізований 1 повний цикл. У 1-ому циклі за проєкти БУ
проголосувало 26,2% від усього населення ОТГ.
У 2018 році в Музиківській ОТГ 5 проєктів отримали 100% запитуваного фінансування, а ще 4 про-
єкти – 30% запитуваного фінансування на загальну суму 118 850 грн. Більшість проєктів належать
до сфери освіти. Це відповідає одній з операційних цілей 2-ого стратегічного напряму стратегії
розвитку Музиківської ОТГ130.
Громадську активність представниця сільради131 описує так: у першому році бачили дуже висо-
кий показник голосування, голосувало навіть те населення, яке не було активне; далі у половині
проєктів основну роботу з пошуку підрядників виконували саме керівники проєктів, і тільки в іншій
половині їм допомагали спеціалісти сільради; ба більше, деякі керівники залучали зовнішні кошти
для реалізації своїх проєктів; більш-менш активних або включили у робочу групу з БУ, або вони
самі стали керівниками проєктів; сільрада знаходить більш-менш активну людину, працевлашто-
вує її у комунальному закладі або сільраді. Високий рівень участі у голосуванні підтверджує автор-
ка проєкту132: «26% – це реально; я людина авторитетна, я по вулиці своїй пройшлася, на роботі, у
мене у садочку батьки провели збори в усіх групах, у батьків є бабусі, дідусі, сусіди є, хтось мене
ще десь знає; все починається з таких-от активістів, а потом підключаються інші люди; деякі спе-
ціально приїздили з Херсона проголосувати на вихідні, мені кидали смс-ки, що проголосували».
Високий рівень активності підтверджують статистичні дані, за якими частка тих, хто голосують, у
1-ому циклі – 26,2%. Міжнародна волонтерка133 додала, що БУ дає конкретні результати і місцеві
мешканці можуть побачити вплив проєктів на громаду, зокрема – створюються громадські місця,
де діти можуть гратися, сім’ї відпочивати разом. Справді, у 1-ому циклі були виконані усі 100%
проєктів-переможців, до того ж, у 2-ому циклі їх було подано ще більше. Вплив БУ на громаду
авторка проєкту134 пояснює так: «БУ – не просто ідея, це матеріально: люди побачили, що це є,
що це працює, що це зробили; і всі ж знають, що це не оплачується тим, хто це пише, просто так
на авторитеті воно все робиться; наприклад, після придбання аудіосистеми для школи ми почали
129 Андрій Романенко (Дій-Краматорськ), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 29 серпня 2019 року.
130 Стратегія розвитку Музиківської об’єднаної громади на 2017-2025. Музиківської сільська об’єднана територіальна
громада: веб-сайт. URL: https://muzykivskaotg.gov.ua/storage/documents/attachments/163c3b8f03f39eff26d796f9441
3b6c4.pdf
131 Людмила Погрібна (Музиківська сільська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 29 серпня 2019 року.
132 Валентина Михайлова (громадська організація «Музичани»), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 29 серп-
ня 2019 року.
133 Ешлі Гарсіа (Музиківка), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 29 серпня 2019 року.
134 Валентина Михайлова (громадська організація «Музичани»), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 29 серп-
ня 2019 року.
32
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
проводити набагато більше заходів; після облаштування стадіону багато молоді у футбол почали
грати, багато приходить глядачів; а ще, це ж село – раніше на стадіоні всі корови поприв’язували,
бо там трава росте, а тепер на стадіоні корів не в’яжуть, корова в другому місті пасеться – тобто,
трошки свідомість цим людям підняли».
Стосовно впливу БУ на місцеве самоврядування, міжнародна волонтерка135 зауважила, що у сіль-
раді відбувається багато внутрішніх змін, які справді йдуть на користь громаді.
Своєму успіху БУ, ймовірно, завдячує орієнтованості на результат, попередньому досвіду участі
громади у різних проєктах та зусиллям з об’єднання в ОТГ. Представниця сільради136 пояснює:
«Крім БУ у цей період працює програма DOBRE і це величезний пласт роботи; ми об’єдналися і
дуже важко оцінювати до об’єднання і після; навіть до об’єднання і до БУ ми були гіперактивною
громадою, яка постійно подавалася в усі можливі проєкти; це тому, що у нас не було в селі не було
бюджетоутворюючого підприємства чи чогось, що могло би приносити якісь кошти; і це в силах
сільради, в силах людей, які хочуть змінювати ситуацію на краще, і коли ти бачиш мету і бачиш
якісь варіанти рішень, знаходяться і люди, і активісти, і волонтери; а щодо авторів, то якщо людина
активна – вона буде активною, де б вона не була». Водночас, варто зазначити, що у 1-ому циклі
плановий обсяг БУ складав 100 тис. грн., і кожен проєкт-переможець не перевищував 20 тис. грн.,
тобто масштаб БУ – невеликий. Міжнародна волонтерка137 також поділилася спостереженнями,
що розвиток БУ відбувається завдяки міцному партнерству між міжнародними програмами, міс-
цевою радою й активними громадянами для досягнення спільної мети – покращення життя місце-
вих мешканців та їх залучення до громадського життя.
Хмільник
Місто Хмільник (районний центр Вінницької області) за даними Держстату з січня 2019 року має
понад 25 тис. населення. БУ у Хмільнику запроваджено у червні 2017 року, на липень 2019 року
втілено 1 повний цикл. У 1-ому циклі за проєкти БУ проголосувало 4,4% від усього населення мі-
ста.
У місті Хмільник у 2017 та 2018 роках було по 5 проєктів переможців на загальну суму 947 799 грн.
та 909 185 грн., відповідно. В обох циклах пріоритетною темою було комунальне господарство.
Це відповідає оперативній цілі 3-ого стратегічного пріоритету стратегії стійкого розвитку Хміль-
ника138.
Стосовно того, як БУ впливає на місцевих мешканців, авторка проєктів139 зазначила позитивні мо-
менти: що люди включились і була конкуренція; що дедалі більше людей знають про БУ і хочуть
виграти; що деякі заявки подавали люди, які раніше ніколи не займалися активізмом; що можли-
вість збирати підписи за 3 проєкти одночасно об’єднує команди; однак, є і негативні моменти – у
Фейсбуці було трохи критики щодо засилля реклами проєкту; не всі охочі проголосувати доходять
до ЦНАПу, навіть не всі знають, що таке ЦНАП. Справді, статистика голосування свідчить, що у
Хмільнику голосує менше 4,4% мешканців міста. Представниця міської влади140 звернула увагу,
що у комісії з відбору проєктів половина представників – від місцевого самоврядування і половина
135 Ешлі Гарсіа (Музиківка), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 29 серпня 2019 року.
136 Людмила Погрібна (Музиківська сільська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 29 серпня 2019 року.
137 Ешлі Гарсіа (Музиківка), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 29 серпня 2019 року.
138 Стратегія стійкого розвитку м. Хмільника до 2020 року. Хмільник, 2014. 48 с. URL: http://hmilnyk.osp-ua.info/userfiles/
file/2014/10%20%202014/3110/1/Strategiya.doc
139 Тетяна Шевчук (Хмільницький міський центр соціальних служб), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 30
серпня 2019 року.
140 Наталія Мельник (Хмільницька міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 29 серпня 2019 року.
33
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
від громадськості; розповіла, що до цієї комісії влада запрошувала найактивніших, які працюють,
які цікавляться містом, яких найбільше видно і чутно; зазначила, що люди побачили на прикладах
попередніх років, що вже зроблені деякі проєкти, і захотіли щось у своєму мікрорайоні або на бла-
го міста щось змінити, і почали більше подавати проєктів; стосовно впливу авторів, один автор
був незадоволений, що у договорі з підрядником були не ті елементи, які були у проєкті, – то він
розмовляв з виконавцями, вони переробляли проєктно-кошторисну документацію і зробили так,
як хотів автор. Статистичні дані підтверджують, що у 1-ому циклі було реалізовано 100% проєк-
тів-переможців, а щороку кількість поданих проєктів зростає.
Щодо впливу БУ на місцеве самоврядування, представниця міської влади141 поділилася вражен-
ням, що проводити БУ важко, особливо виконавцям: вони скаржаться на надмірну кількість ро-
боти. Авторка проєктів142 розповіла про свій непростий досвід: перший проєкт був недопущений
до голосування через суперечки про земельну ділянку – там були інтереси вагомих людей; дру-
гий проєкт щодо велопарковок переміг, але були спірні питання щодо місця його встановлення
– спільно домовлялися, хоча у підсумку вийшло по-різному, навіть є випадки, кола встановили у
місцях, у яких автор не вказувала ставити, також були неякісно виконані роботи; у підсумку – щодо
цього проєкту сформувалася негативна думка громади.
Розмірковуючи над чинниками втілення БУ у місті, представниця міської влади143 висловила мір-
кування, що реалізувати важко, тому що департамент пише одне, автори пишуть одне, а потім
виконавці реалізують і кажуть, що це неможливо; також, багато не вдається врахувати на етапі
планування, і часто проєкт зростає в ціні; через це часом мешканці громади власними ресурсами
довиконують проєкти; окрім цього, вона вважає, що відсотки голосування такі, тому що вирішу-
ється маленьке питання мікрорайону міста, а не загальнодержавне питання, як на виборах у Вер-
ховну Раду.
Чортків
Місто Чортків (місто обласного значення у Тернопільській області) за даними Держстату з січня
2019 року має більше 25 тис. населення. БУ у Чорткові було запроваджено у грудні 2016 року і
відтоді станом на липень 2019 року реалізований 1 повний цикл. У 1-ому циклі за проєкти БУ про-
голосувало 0,2% від усього населення міста.
У Чорткові у 2017 році було 2 проєкти-переможці, у 2018 – 6 проєктів-переможців, у 2019 – 5 про-
єктів-переможців. Більшість проєктів сприяють благоустрою громади. Це відповідає 3-ій та 4-ій
стратегічним цілям144.
Як зазначила членкиня робочої групи з БУ145, деякі реалізовані проєкти – інклюзивний майдан-
чик, сенсорна кімната – покращили життя дітей та інших мешканців з обмеженими можливос-
тями.
Згідно з міркуваннями членкині робочої групи з БУ від громадськості146, для людей зараз дуже
141 Наталія Мельник (Хмільницька міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 29 серпня 2019 року.
142 Тетяна Шевчук (Хмільницький міський центр соціальних служб), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 30
серпня 2019 року.
143 Наталія Мельник (Хмільницька міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 29 серпня 2019 року.
144 Стратегічний план розвитку Чортківської міської ради Тернопільської області на 2019-2026 роки. Чортків, 2019. 82
с. URL: https://www.chortkivmr.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Dlya_zatverdzhennya_Strategichnyj_plan_rozvytku_
CHortkivs_koi_mis_koi_rady_na_2019-2026_rr_04.02.19.pdf
145 Галина Куца (Чортків), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 6 вересня 2019 року.
146 Галина Куца (Чортків), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 6 вересня 2019 року.
34
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
важкий час, і тому вони не мають змоги або просто не такі активні, як хотілося би; однак, після
того, як запровадили у банкоматі систему голосування, збільшилася активність громадян, вони
стали подавати багато проєктів. Зміни у рівні голосування представниця місцевої влади147 описує
так: «На жаль, у нашому місті БУ перший рік не пішов – чи люди не до кінця зрозуміли, чи було не-
достатньо інформації; але потім провели обговорення і ситуація набагато ліпше була; ще згодом,
коли поставили обмеження по освіті, стало менше поданих проєктів». Справді, за статистичними
даними, частка тих, хто голосують, була найменшою – 0,2% у 1-ому циклі, але зросла до майже
10% у 2-ому циклі і зменшилася до 6,6% у 3-ому циклі. Також суттєво зросла кількість поданих
проєктів – з 4 у 1-ому циклі до 30 у 2-ому циклі та 23 у 3-ому циклі. Інша представниця місцевої
влади148 звернула увагу на те, що коли почали реалізовувати перші проєкти, була хвиля захвату
– це реальність, а не просто мій голос, це щось вирішує; вона вважає, що БУ – це інструмент дії,
і якщо влада взялася розвинути громаду, то це чудовий інструмент, який стимулює до розвитку
громади і нових ідей; за її спостереженнями, люди створювали Фейсбук-групи по проєктам, вихо-
дили та разом обговорювали місцеві проблеми та плани подання проєктів на БУ, разом залучали
до голосування – вони активізувалися до дії.
Стосовно взаємодії влади та громадян, представниця місцевої влади149 розповіла, що влада
відкрита і чекає підтримки, але вона її не отримує, бо не всі автори долучаються до реалізації
проєктів. За спостереженнями іншої представниці місцевої влади150, БУ у владі не відразу
сприйняли із захватом, бо це нові процедури, завдання, активності – це челендж був; дехто
вважав, що БУ – це якась додаткова робота, можливо, зайва; також було складно комуніку-
вати БУ з відділами, бо процес реалізації був не до кінця налагоджений; втім, автори безпо-
середньо беруть участь у реалізації, тісно взаємодіють із відділами, які реалізовують про-
екти, чи з комунальними підприємствами; щодо втілення проєктів, виникла така проблема,
що змінюються ціни і по бюджету починаються неточності – через це виникали проблеми з
реалізацією.
Розмірковуючи над причинами низького рівня голосування та подання проєктів, членкиня робо-
чої групи з БУ від громадськості151 звернула увагу на малий обсяг реклами проєктів. До того ж,
представниця місцевої влади152 зауважила, що у місті небагато громадських організацій, активні
люди – це зазвичай вузькі кола, а авторам бракує знань; тому виходить так, що садочки, школи,
заклади культури собі самі щось подають – зазвичай це щось, що стосується до міської ради. Інша
представниця місцевої влади153 зазначила, що люди зневірені недовірливі до влади, не можуть
звикнути, що можна зорганізовувати хоча б ОСББ.
Прикінцеві міркування
Насамкінець, варто зазначити, що ситуація з БУ у кожній окремій громаді імовірно значно зале-
жить від принципового ставлення представників громадськості та влади. Однак соціологічних
досліджень переконань та поглядів працівників ОМС критично бракує – принаймні у розглянутих
вище ОМС. Натомість, проводять соціологічні опитування, дані яких репрезентативні для мешкан-
ців деяких міст, які розглянуті у цьому розділі.
147 Юлія Демкович (Чортківська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 30 серпня 2019 року.
148 Марія Безушко (Чортківська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 9 вересня 2019 року.
149 Юлія Демкович (Чортківська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 30 серпня 2019 року.
150 Марія Безушко (Чортківська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 9 вересня 2019 року.
151 Галина Куца (Чортків), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 6 вересня 2019 року.
152 Марія Безушко (Чортківська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 9 вересня 2019 року.
153 Юлія Демкович (Чортківська міська рада), інтерв’ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 30 серпня 2019 року.
35
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
Якщо проаналізувати дані таких соціологічних опитувань154, то виявиться, що громадська думка
містян не завжди пов’язана з рівнями голосування за БУ. Зокрема, з даних опитувань за 2016-
2018 роки155 у Києві, Дніпрі, Одесі, Львові та Запоріжжі очевидно, що погляди містян щодо місце-
вої влади (оцінка розвитку справ у місті, задоволеність діяльністю міськради та міського голови,
оцінка ставлення представників місцевої влади до містян, оцінка рівня можливостей долучатися
до процесу формування рішень у місті, оцінка того, наскільки місцева влада сприяє участі гро-
мадян у процесі прийняття рішень) не завжди пов’язані із рівнем участі містян у голосуванні за
проєкти БУ156.
Натомість, опитування 2016 року157, проведене до початку БУ у Києві, Дніпрі, Одесі, Львові та За-
поріжжі, демонструє, що у цих містах частки містян із проактивними орієнтаціями (для яких демо-
кратія є ціннішою за заможність, для яких дуже важлива участь громадян у процесі прийняття рі-
шень владою, та які готові долучитись до розробки пропозицій для міської ради на волонтерських
засадах) найбільше пов’язані з частками тих, хто голосують за проєкти БУ, які були реалізовані до
кінця 2018 року158.
Вірогідно, у цих містах рівень залученості громадськості до процесу БУ визначає не стіль-
ки загальна громадська думка, і не стільки щодо ситуації в місті чи влади, скільки цінності
потенційно найактивнішої частини місцевих мешканців щодо важливості участі у принци-
пі та власної участі.
154 Опитування, проведені Соціологічною групою «Рейтинг» від імені Міжнародного республіканського інституту у 24
містах за вибіркою по 800 інтерв’ю у кожному місті, репрезентативною за віком та статтю для дорослого населення
цих міст віком від 18 років і старше.
155 IRI. Міжнародний республіканський інститут. Четверте всеукраїнське муніципальне опитування. Київ, 2018. URL:
https://www.iri.org.ua/sites/default/files/editor-files/municipal_poll_2018_ua.pdf
156 Принаймні, якщо порівнювати порядок міст у рейтингах громадської думки з порядком у списку відсотків тих, хто
голосують за проєкти БУ. При цьому варто зважати, що 5 міст замало для формального кореляційного аналізу і ці
закономірності є гіпотетичними.
157 IRI. Ukrainian Municipal Survey. Kyiv, 2016. URL: http://www.iri.org/sites/default/files/wysiwyg/municipal_poll_2016_-_
public_release.pdf
158 Як свідчить порівняння порядку міст у рейтингах громадської думки з порядком у списку відсотків тих, хто голосують
за проєкти БУ. Тут доцільне застереження, що 5 міст недостатньо для формального кореляційного аналізу, і ці зако-
номірності є радше гіпотетичними.
36
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
4. Висновки та рекомендації
4.1. Висновки
Проведене дослідження дає підстави сформулювати такі висновки.
• Чимало громад у кожному циклі адаптують формат БУ, тобто втілюють експеримен-
тальну демократію: помітна тенденція до збільшення тривалості циклу БУ; наявний тренд
диджиталізації способу голосування; є приклади запровадження квот для типів авторів чи тем
проєктів, обмежень участі депутатів, пре-експертизи проєктів, а також формул рейтингу про-
єктів-переможців.
• Формат БУ є доволі демократичним: хоча не було виявлено жодної громади з делібератив-
ною моделлю БУ і тільки дві з консенсусною, а майже усі розглянуті громади втілюють соці-
ально-підприємницьку модель, на етапах експертизи або апеляції деякі громади практикують
експертократію або представницьку демократію, на етапі голосування громадян за проєкти
майже усі громади втілюють пряму демократію.
• Ймовірно, через нестачу регулярних зборів громади з обговоренням пріоритетів роз-
витку не було виявлено низку очікуваних ефектів БУ – таких, як зростання соціальної згур-
тованості громади та посилення позитивного чуття належності до громади; доволі гіпотетично
можна говорити про випадки збільшення соціальної рівності між частинами громади та соці-
альної справедливості, а також відносно незначно зросла залученість різних соціальних груп,
зокрема, політично маргіналізованих – до громадського життя.
• Втім, у певних громадах, БУ дає позитивні результати: помітне покращення якості життя
– у таких сферах як безпека, комунальне господарство, дороги, транспорт, екологія, культура,
туризм, спорт, охорона здоров’я, соціальний захист, освіта, інформаційні технології, грома-
дянське суспільство, публічний простір та інше; є вплив на місцевих мешканців – зростає гро-
мадська активність, діє громадянська освіта, збільшується соціальна влада громадян; поміт-
ний вплив на місцеве самоврядування – змінюється свідомість представників місцевої влади,
покращується взаємодія між громадськістю та владою і якість демократії, зростає якість та
ефективність місцевого самоврядування.
• Напрямок розвитку БУ у певній громаді найбільше залежить від активності громад-
ськості та готовності влади запровадити справді учасницьку та ефективну модель БУ.
Якщо громада активна, влада налаштована на співпрацю, і між ними вибудовується продук-
тивна комунікація, БУ приносить практично всі передбачені результати. Якщо бракує і громад-
ської активності, і відкритості влади, і конструктивного діалогу, БУ може відобразити погір-
шення ситуації у громаді. У проміжних випадках, коли бракує певної складової, або змінюються
координатори БУ у владі, позитивні впливи БУ можуть бути обмеженими або тимчасовими.
4.2. Рекомендації
З урахуванням виявлених труднощів та успіхів впровадження БУ доцільно висловити такі реко-
мендації.
• У розробці та вдосконаленні положень про БУ варто залучати якомога більше зацікавлених
сторін з боку влади та громадськості та долучати незалежних фахівців для проведення нав-
чання та фасилітації.
37
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
• Щоб згуртувати та розвинути громаду в цілому, у невеликих поселеннях або мікрорайонах
міст доцільно запровадити деліберативну модель БУ, за якої місцеві мешканці спочатку ви-
значають пріоритети розвитку громади, а потім розробляють проєкти у межах цих тематичних
пріоритетів – або за потреби голосують.
• Для розширення прав та можливостей громадян має бути інституціоналізовано якомога біль-
ше можливостей прямої участі – голосування за проєкти, вибори членів комісії, контроль ви-
конання проєктів.
• З метою широкого залучення громадян потрібно систематично проводити масштабні комуні-
каційні кампанії.
• Задля збільшення інклюзивності потрібні проактивні заходи для залучення різних соціальних
груп.
• Варто збільшити інституційну спроможність влади – навчити та виділити працівників тільки
для БУ.
• Всі етапи БУ мають бути максимально прозорими та проведеними онлайн, включно з голосу-
ванням.
• Для забезпечення підзвітності доцільна перевірка конфлікту інтересів, щомісячні публічні зві-
ти виконавців про реалізацію проєктів, відповідальність за затримку, неякісну реалізацію або
невиконання проєктів.
• З метою ефективного втілення БУ варто передбачити довгий цикл, наприклад, щоб обгово-
рення проєктів та голосування за них відбувалися в одному бюджетному році, а реалізація – у
наступному.
• Для збереження довіри необхідно дотримуватися єдиних правил проведення БУ протягом
всього циклу.
• Зрештою, варто збільшити частку БУ у бюджетах громад та запровадити справді всеукраїн-
ський БУ.
38
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
Додатки
Додаток 1. Модель впливу бюджету участі та дослідницькі гіпотези
Сфери впли-
ву бюджету
участі
Категорії впливу
бюджету участі
Дослідницькі гіпотези
щодо впливу бюджету участі
Вплив на
якість життя
Безпека Зростає рівень громадської безпеки
Комунальне господарство Покращуються комунальні послуги
Дороги, транспорт Покращується транспортна інфраструктура
Екологія Покращується стан довкілля
Культура, туризм Збільшуються можливості для дозвілля
Спорт Збільшуються можливості для спорту
Охорона здоров’я Покращується охорона здоров’я
Соціальний захист Посилюється соціальний захист
Освіта Покращується освіта
Інформаційні технології Розвиваються інформаційні технології
Громадянське суспільство Посилюється громадянське суспільство
Публічний простір Розбудовується публічний простір
Інше Збільшується якість життя в інших сферах
Вплив на міс-
цевих меш-
канців
Громадська активність Люди стають більш вмотивованими до діяльності
у громаді
Люди більше залучаються до життя громади
З’являються нові громадські лідери
Зростає рівень співпраці між місцевими мешкан-
цями
Інклюзивність Зростає залученість різних соціальних груп до
громадського життя
Зростає залученість політично маргіналізованих
соціальних груп до громадського життя
Громадянська освіта Люди краще розуміють діяльність місцевого са-
моврядування
Люди покращують навички участі у громадському
житті
Соціальна влада Розширюються права та можливості місцевих
мешканців
Відбувається децентралізація влади прийняття
рішень – до громадян
Місцеві мешканці стають представниками у міс-
цевому самоврядуванні
Громадяни обирають представників з бюджету
участі до місцевого самоврядування
Соціальна згуртованість Зростає соціальна згуртованість
Посилюється позитивне чуття належності до гро-
мади
39
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
Вплив на міс-
цеве самовря-
дування
Свідомість представників
місцевої влади
Відбуваються позитивні зміни у свідомості полі-
тиків
Вдосконалюються фахові навички представників
місцевої влади
Взаємодія між громадські-
стю та владою
Баланс влади зміщується від окремих бюрократів
до всіх залучених сторін
Покращується комунікація між громадянами та
владою
Зростає рівень порозуміння між громадянами та
владою
Зростає довіра між громадянами та владою
Посилюється співпраця між громадянами та вла-
дою
Співпраця між громадянами та владою стає
ефективнішою
Якість демократії Зростає масштаб громадянської участі
Розширюється сфера громадської участі
Збільшується сфера прямої демократії
Підвищується прозорість процедур
Зростає соціальна справедливість
Якість місцевого самовря-
дування
Додаються нові обов’язки представників місце-
вої влади
Збільшується прозорість органів місцевого са-
моврядування
Збільшується підзвітність органів місцевого са-
моврядування
Започатковуються реформи місцевого самовря-
дування
Ефективність місцевого
врядування
Зростають фінансові витрати
Збільшується співфінансування проєктів
Зростає ефективність використання публічних
коштів
Публічні кошти краще відповідають суспільним
потребам
Збільшується соціальна рівність між частинами
громади
40
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
Додаток 2. Інструментарій дослідження
Запит на отримання публічної інформації (статистичні дані)
Прошу відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» надати:
1) Дату і формат запровадження Громадського бюджету/бюджету участі (далі – ГБ/БУ) у вашій
громаді (дату, номер і назву відповідного нормативно-правового акту).
2) Строки всіх циклів ГБ/БУ (дати початку і завершення кожного циклу втілення ГБ/БУ; повний
цикл включає всі етапи від оголошення фінансування до звітування про реалізацію проєктів).
3) Обсяги фінансування всіх циклів ГБ/БУ (обсяги коштів місцевого бюджету у гривнях для кожно-
го циклу ГБ/БУ).
4) Обсяги місцевих бюджетів на період втілення ГБ/БУ (обсяги коштів місцевого бюджету у грив-
нях для кожного року ГБ/БУ).
5) Обсяги співфінансування всіх циклів ГБ/БУ (обсяги коштів у гривнях, наданих громадянами,
бізнесом, неурядовими або міжнародними організаціями для співфінансування проєктів ГБ/БУ,
для кожного циклу ГБ/БУ).
6) Кількість проєктів, які були подані, – по кожному циклу ГБ/БУ.
7) Кількість проєктів, які пройшли технічну експертизу та були винесені на голосування, з числа
всіх поданих – по кожному циклу ГБ/БУ.
8) Кількість проєктів-переможців, які були підтримані (за результатами голосування громадян або
рішення експертної комісії), з числа всіх, які пройшли технічну експертизу та були винесені на го-
лосування, – по кожному циклу ГБ/БУ.
9) Кількість проєктів, які були виконані, з числа всіх проєктів-переможців, які були підтримані – по
кожному циклу ГБ/БУ.
10) Спосіб визначення проєктів-переможців ГБ/БУ (наприклад, обов’язкове до виконання голо-
сування громадян, дорадче голосування громадян, рішення експертної комісії з представників
громадськості, рішення експертної комісії з представників влади, рішення експертної комісії з
представників влади та громадськості, інше – уточніть, що саме) – по кожному циклу ГБ/БУ.
11) Можливі способи голосування за проєкти (наприклад, тільки електронне онлайн, електронне
онлайн і у ЦНАП, електронне і паперове, тільки паперове) – по кожному циклу ГБ/БУ.
12) Кількість людей, які проголосували за проєкти ГБ/БУ – по кожному циклу ГБ/БУ.
13) Кількість членів експертної комісії, які проголосували за проєкти ГБ/БУ – по кожному циклу ГБ/БУ.
14) Кількість людей, які реалізовували проєкти ГБ/БУ – по кожному циклу ГБ/БУ.
15) Чисельність дорослого (18 років і старше) населення місцевої громади – під час кожного циклу
ГБ/БУ.
41
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
16) Назва профільного підрозділу або підрозділів, які відповідають за реалізацію ГБ/БУ.
17) Дата створення профільного підрозділу або підрозділів, які відповідають за реалізацію ГБ/БУ.
18) Кількість працівників, чиї безпосередні посадові обов’язки полягають у роботі над ГБ/БУ.
19) Кількість працівників, посадові обов’язки яких полягають виключно у роботі над ГБ/БУ, з числа
працівників, чиї безпосередні посадові обов’язки полягають у роботі над ГБ/БУ.
20) Види каналів комунікації та різновиди інформаційних матеріалів, які були використані для ін-
формування про ГБ/БУ – під час кожного циклу ГБ/БУ.
21) Обсяг аудиторії, охопленої інформаційними матеріалами ГБ/БУ – під час кожного циклу ГБ/БУ.
Запит на отримання публічної інформації (нормативно-правові акти)
Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» прошу надати мені інформа-
цію:
1) Копію нормативно-правового акту, яким запроваджується громадський бюджет/бюджет участі
у Вашій громаді.
2) Копію річних звітів/довідок про виконання бюджету Вашої громади з року запровадження гро-
мадського бюджету/бюджету участі по 2018 рік.
3) Копію нормативно-правового акту, яким затверджується бюджет Вашої громади на 2019 рік.
4) Перелік проєктів, які були виконані в рамках громадського бюджету/бюджету участі по роках із
зазначенням суми проєкту.
5) Копію стратегії розвитку Вашої громади.
Ґайд інтерв’ю
1) Хто з представників місцевого самоврядування, місцевої влади, та громадськості брав участь
у розробці положення про громадський бюджет/бюджету участі?
2) Які були повноваження і фактичний вплив кожної зі сторін?
3) Чи мають представники громадськості вплив на процес громадського бюджету/бюджету уча-
сті, наприклад, завдяки участі у робочій групі або незалежній комісії?
4) Якщо так, то які вони мають повноваження і реальний вплив?
5) Чи завдяки запровадженню громадського бюджету/бюджету участі відбулися якісь зміни у громаді?
6) Якщо так, то які саме?
7) Чи завдяки запровадженню громадського бюджету/бюджету участі відбулися якісь зміни в ор-
ганах місцевого самоврядування?
42
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
8) Якщо так, то які саме?
9) Чи хтось із авторів проєктів громадського бюджету/бюджету участі завдяки роботі над ГБ/БУ
долучився до волонтерської діяльності, діяльності громадських організацій або політичних
партій?
10) Якщо так, то хто саме і де саме?
11) Чи хтось із авторів проєктів громадського бюджету/бюджету участі завдяки роботі над ГБ/БУ
став працювати в органі місцевого самоврядування, в органі місцевої влади, або в органі цен-
тральної влади?
12) Якщо так, то хто саме і де саме?
13) Як Ви вважаєте, завдяки якими чинникам сформувався саме такий бюджет участі / громад-
ського бюджету у вашій громаді?
14) Чи хочете наприкінці поділитися ще якимись міркуваннями щодо того, який досвід бюджету
участі / громадського бюджету у вашій громаді варто врахувати іншим?
43
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
Додаток 3. Список виявлених громад, у яких запроваджено бюджет
участі станом на травень 2019 року
Назва громади Область Тип громади Онлайн-посилання
1 Балтська ОТГ Одеська ОТГ https://balta-budget.e-dem.in.ua/
2 Баранівська ОТГ Житомирська ОТГ https://baranivka.pb.org.ua/
about
3 Бахмут Донецька місто https://bahmut.pb.org.ua/
4 Баштанка Миколаївська місто https://bashtanka.pb.org.ua/
5 Бердичів Житомирська місто https://berdychiv.pb.org.ua/
6 Бердянськ Запорізька місто https://berdiansk.pb.org.ua/
7 Біла Церква Київська місто https://bc-rada.gov.ua/
node/6987
8 Білгород-Дністровський Одеська місто https://bilgorod-d.pb.org.ua/
9 Білоберізька ОТГ Івано-Франківська ОТГ https://biloberizka.pb.org.ua/
10 Білозірська ОТГ Черкаська ОТГ https://bilozirsk-budget.e-dem.
in.ua/
11 Бобринець Кіровоградська місто https://bobrynets.pb.org.ua/
12 Боярка Київська місто https://gb.mistoboyarka.gov.ua/
13 Бровари Київська місто https://initiativ.e-dem.in.ua/
brovary/in
14 Броди Львівська місто https://brody.pb.org.ua/register
15 Брусилівська ОТГ Житомирська ОТГ https://brus-budget.e-dem.
in.ua/#/
16 Васильків Київська місто https://vasylkiv.org/gromadskij-
byudzhet-vasilkova/
17 Великогаївська ОТГ Тернопільська ОТГ https://e-dem.tools/6125281701
18 Великосеверинівська
ОТГ
Кіровоградська ОТГ https://velykoseverynivska-
silrada.gov.ua/programa-
gromadskyj-byudzhet/
19 Вижницька ОТГ Чернівецька ОТГ https://vnm-budget.e-dem.
in.ua/#/
20 Вишневе Київська місто http://bu.vyshneve-rada.gov.ua/
21 Вишнівецька ОТГ Тернопільська ОТГ http://vyshnivetska-gromada.gov.
ua/budjet_uchasti/
22 Вільногірськ Дніпропетровська місто https://vilnogirsk.pb.org.ua/about
23 Вінниця Вінницька обласний
центр
http://gromada.vmr.gov.ua/
default.aspx
24 Вознесенська ОТГ Миколаївська ОТГ https://voznesenska.pb.org.ua/
25 Володимир-Волинський Волинська місто https://volodymyr.pb.org.ua/
about
26 Волочиська ОТГ Хмельницька ОТГ https://volochyska-budget.e-
dem.in.ua/#/
27 Вугледар Донецька місто https://vugledar.pb.org.ua/
28 Глобинський район Полтавська район https://globynska-gromada.gov.
ua/news/1563285194/
29 Горішні Плавні Полтавська місто https://gplavni.pb.org.ua/
30 Городок Львівська місто https://horodok-budget.e-dem.
in.ua/#/
44
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
31 Гостомель Київська смт http://gostomel-rada.gov.ua/
gromadskij-byudzhet
32 Гуляйпільська ОТГ Запорізька ОТГ https://gpmrada-budget.e-dem.
in.ua/#/
33 Дніпро Дніпропетровська обласний
центр
https://adm.dniprorada.gov.ua/
34 Добропілля Донецька місто https://dobropillya.pb.org.ua/
35 Долина Івано-Франківська місто http://rada.dolyna.info/
hromadska-uchast/hromadskyj-
byudzhet-2019/
36 Доманівська ОТГ Миколаївська ОТГ https://domanivka.pb.org.ua/
37 Дрогобич Львівська місто https://drohobych-rada.gov.ua/
category/gromadskyj-byudzhet/
38 Дружківка Донецька місто https://druzhkivka.pb.org.ua/
39 Дубно Рівненська місто https://dubno.pb.org.ua/
40 Дунаєвецька ОТГ Хмельницька ОТГ https://dunaevtsi-otg-budget.e-
dem.in.ua/#/
41 Енергодар Запорізька місто https://en-budget.e-dem.in.ua/#/
https://energy.pb.org.ua/
42 Жидачів Львівська місто http://zhydachiv-meriya.lviv.
ua/bydzhet-mista-ta-miski-
programu/gromadskuy-bydzhet
43 Житомир Житомирська обласний
центр
https://zhytomyr-budget.e-dem.
in.ua/
44 Жмеринка Вінницька місто https://zhmr.pb.org.ua/
45 Жовква Львівська місто https://pb.zhovkva-rada.gov.ua/
46 Жовті Води Дніпропетровська місто https://initiativ.e-dem.in.ua/
zhovti%20vody/in
47 Заводське Полтавська місто http://zv.gov.ua/content/
gromadskiy-byudzhet.html
48 Запоріжжя Запорізька обласний
центр
http://gb.meriazp.gov.ua/
49 Здолбунів Рівненська місто https://zdolbuniv-budget.e-dem.
in.ua/#/
50 Знам’янка Кіровоградська місто https://znam-budget.e-dem.
in.ua/#/
51 Івано-Франківськ Івано-Франківська обласний
центр
http://bu.mvk.if.ua/
52 Ірпінь Київська місто https://imr.gov.ua/gromadskij-
byudzhet-irpin
53 Калуш Івано-Франківська місто https://kalush-budget.e-dem.
in.ua/#/
54 Кам’янка-Бузький район Львівська район https://kam-buz-budget.e-dem.
in.ua/#/
55 Кам’янське Дніпропетровська місто https://kamianske-budget.e-dem.
in.ua/#//
56 Канів Черкаська місто https://kaniv.pb.org.ua/
57 Каховка Херсонська місто https://kakhovka.pb.org.ua/
58 Київ Київська місто-столиця https://gb.kyivcity.gov.ua/
45
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
59 Клеванська ОТГ Рівненська ОТГ https://klevan-budget.e-dem.
in.ua/#/
60 Коломия Івано-Франківська місто kolrada.gov.ua/ekonomika/
61 Коростень Житомирська місто https://by.rada-kor.gov.ua/
62 Краматорськ Донецька місто https://kramatorsk.pb.org.ua/
63 Кременчук Полтавська місто https://kremen.pb.org.ua/
64 Кривий Ріг Дніпропетровська місто https://gb.kr.gov.ua/
65 Кропивницький Кіровоградська обласний
центр
www.kr-rada.gov.ua/gromadskiy-
byudzhet/
66 Лановецька ОТГ Тернопільська ОТГ https://lanmisto-budget.e-dem.
in.ua/#/
67 Лиманська ОТГ Донецька ОТГ budget.krliman.gov.ua/uk
68 Літин Вінницька смт https://lityn-budget.e-dem.
in.ua/#/
69 Луцьк Волинська обласний
центр
https://www.lutskrada.gov.ua/
pages/biudzhet-uchasti
70 Львів Львівська обласний
центр
https://lviv.pb.org.ua/
71 Любарська ОТГ Житомирська ОТГ https://lubar-budget.e-dem.
in.ua/#/
72 Марганець Дніпропетровська місто https://initiativ.e-dem.in.ua/
marhanets/in
73 Маріуполь Донецька місто https://mariupolrada.gov.ua ›
Городянам › Громадська актив-
ність
74 Мелітополь Запорізька місто https://melitopol-online.gov.ua/
75 Мереф’янська ОТГ Харківська ОТГ https://merefa.pb.org.ua/
76 Миколаїв Миколаївська місто https://mykolaiv-budget.e-dem.
in.ua/
77 Микулинецька ОТГ Тернопільська ОТГ https://mykulynecka.pb.org.ua/
78 Миргород Полтавська місто http://myrgorod.pl.ua/
page/gromadskyj-bjudzhet/
gromadskyj-bjudzhet
79 Могилівська ОТГ Дніпропетровська ОТГ https://mogyliv.pb.org.ua/
80 Музиківська ОТГ Херсонська ОТГ https://muzykivka.pb.org.ua/
81 Мукачево Закарпатська місто https://www.mukachevo-rada.
gov.ua/index.php/.../biudzhet-
hromadskykh-initsiatyv
82 Надвірна Івано-Франківська місто https://nadvirna-budget.e-dem.
in.ua/
83 Немішаєве Київська смт https://nem-budget.e-dem.
in.ua/#/
84 Нетішин Хмельницька місто https://www.netishynrada.gov.ua/
gr-budjet/
85 Ніжин Чернігівська місто www.nizhynrada.gov.ua/
interview/68/gromadskiy-byudjet.
html
86 Нікополь Дніпропетровська місто https://nikopol-budget.e-dem.
in.ua/
46
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
87 Нововодолазька ОТГ Харківська ОТГ https://vodolaga-budget.e-dem.
in.ua/#/
88 Новоград-Волинський Житомирська місто https://novograd-budget.e-dem.
in.ua/#/
89 Новопсковська ОТГ Луганська ОТГ https://novopskovrada.
gov.ua/bjudzhet-
uchasti-16-06-54-02-11-2016/
90 Новояворівськ Львівська місто https://novoyavorivsk.pb.org.ua/
91 Обухів Київська місто https://initiativ.e-dem.in.ua/
obukhiv/in
92 Одеса Одеська обласний
центр
https://citizen.odessa.ua/
projects/
93 Олевська ОТГ Житомирська ОТГ https://olevsk-budget.e-dem.
in.ua/#/
94 Охтирка Сумська місто https://okhtyrka.pb.org.ua/about
95 Первомайськ Миколаївська місто https://pervomaisk.pb.org.ua/
96 Первомайський Харківська місто https://pervomaisk-budget.e-
dem.in.ua/#/
97 Перечинська ОТГ Закарпатська ОТГ www.perechyn.com.ua/
gromadskii-biudzhet
98 Переяслав-
Хмельницький
Київська місто http://phm.gov.ua/?page_
id=2370
99 Пирятинська ОТГ Полтавська ОТГ bu.pyryatyn-mrada.gov.ua/
100 Покров Дніпропетровська місто http://pokrov.ci.org.ua/
101 Покровське Дніпропетровська смт https://pokrovske.pb.org.ua/
102 Пологи Запорізька місто https://polohy-budget.e-dem.
in.ua/#/
103 Полтава Полтавська обласний
центр
www.rada-poltava.gov.ua/people/
parcutupator
104 Полтавська область Полтавська область https://poltava-obl-budget.e-
dem.in.ua/
105 Прибужанська ОТГ Львівська ОТГ https://pribuzany.pb.org.ua/
106 Привільненська ОТГ Рівненська ОТГ https://pryvilne-budget.e-dem.
in.ua/#/
107 Прилуки Чернігівська місто https://initiativ.e-dem.in.ua/
pryluky/in
108 Приморська ОТГ Запорізька ОТГ www.mrprim.zp.ua/?page_
id=2649
109 Рівне Рівненська обласний
центр
https://rivne.pb.org.ua/
110 Роганська ОТГ Харківська ОТГ https://rogan.pb.org.ua/
111 Ромни Сумська місто romny.osp-ua.
info/?ch=3&fl=mbudj_hb
112 Рудківська ОТГ Львівська ОТГ https://rudkivska-budget.e-dem.
in.ua/#/
113 Самбір Львівська місто https://sambircity.gov.ua/
gromadskij-byudzhet/
114 Світловодськ Кіровоградська місто svmisto.com.ua/grom_budget/
115 Сєвєродонецьк Луганська місто sed-rada.gov.ua/gromadskiy-
byudzhet
47
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
116 Славська ОТГ Львівська ОТГ https://slavska-budget.e-dem.
in.ua/#/
117 Славутич Київська місто https://slavutych.pb.org.ua/
118 Славутська ОТГ Хмельницька ОТГ https://slavuta-budget.e-dem.
in.ua/
119 Слобожанська ОТГ Дніпропетровська ОТГ https://slobozhanske.pb.org.ua/
120 Слов’янськ Донецька місто https://slov-budget.e-dem.
in.ua/#/
121 Сміла Черкаська місто www.smila-rada.gov.ua/
gromadskyj-bjudzhet
122 Сновська ОТГ Чернігівська ОТГ snovmr.gov.ua/cat/gromadskyj-
byudzhet/
123 Сосницька ОТГ Чернігівська ОТГ sosnitsa-otg.ci.org.ua/
124 Старобогородчанська
ОТГ
Івано-Франківська ОТГ https://staribogorodchany.
pb.org.ua/
125 Старосалтівська ОТГ Харківська ОТГ https://staryisaltiv.pb.org.ua/
126 Степанівська ОТГ Сумська ОТГ https://stepanivska-budget.e-
dem.in.ua/#/
127 Суми Сумська обласний
центр
https://sumy.pb.org.ua/
128 Талалаївська ОТГ Чернігівська ОТГ https://talgromada-budget.e-
dem.in.ua/#/
129 Теребовлянська ОТГ Тернопільська ОТГ https://terebovlya.pb.org.ua/
130 Тернопіль Тернопільська обласний
центр
https://pb.rada.te.ua/
131 Тетіїв Київська місто tetiivmiskrada.gov.ua/uchast-
gromadi/gromadskij-byudzhet/
132 Тростянець Сумська місто trostyanets-miskrada.gov.ua/
viewpage.php?page_id=473
133 Трускавець Львівська місто www.tmr.gov.ua/dovidka/
hromadskyi-biudzhet
134 Тульчин Вінницька місто https://e-dem.tools/0524310100
135 Тячівська AH Закарпатська ОТГ https://tyachiv-budget.e-dem.
in.ua/#/
136 Ужгород Закарпатська обласний
центр
https://rada-uzhgorod.gov.ua/
gromadskyj-byudzhet-2/
137 Фастів Київська місто https://initiativ.e-dem.in.ua/
fastiv/in
138 Харків Харківська обласний
центр
www.city.kharkov.ua/.../pro-
zatverdzhennya-miskoi-tsilovoi-
programi-gromadskiy-b...
139 Хмельницький Хмельницька обласний
центр
https://gp.khm.gov.ua/
140 Хмільник Вінницька місто https://hmilnyk.pb.org.ua/
141 Царичанка Дніпропетровська смт https://tsarichanka.pb.org.ua/
142 Червоноград Львівська місто https://chervonograd.pb.org.ua/
143 Черкаси Черкаська обласний
центр
chmr.gov.ua/ua/sections.
php?s=34
48
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
144 Чернівці Чернівецька обласний
центр
https://gb.city.cv.ua/
145 Чернігів Чернігівська обласний
центр
https://chernihiv.pb.org.ua/
146 Чорноморськ Одеська місто https://cmr.pb.org.ua/
147 Чортків Тернопільська місто https://chortkiv-budget.e-dem.
in.ua/
148 Чугуїв Харківська місто https://chuhuiv-budget.e-dem.
in.ua/#/
149 Шепетівка Хмельницька місто https://shepetivka.pb.org.ua/
150 Широківська AH Запорізька ОТГ https://shyroke-budget.e-dem.
in.ua/#/
151 Шостка Сумська місто https://shostka.pb.org.ua/
152 Шумська AH Тернопільська ОТГ https://shumska-budget.e-dem.
in.ua/#/
153 Яворів Львівська місто https://yavoriv.pb.org.ua/
154 Яремче Івано-Франківська місто https://yaremche-budget.e-dem.
in.ua/#/
Додаток 4. Список громад з даними про голосування за проєкти
бюджету участі, які втілені у 2018 році
Назва громади Область Тип громади Відсоток
тих, хто
голосують
Масштаб
громади
Київ Київська столиця 4,4930% мільйонник
Дніпро Дніпропетровська обласний центр 3,1901% мільйонник
Одеса Одеська обласний центр 2,7845% мільйонник
Львів Львівська обласний центр 9,8989% стотисячник
Кривий Ріг Дніпропетровська місто 8,9961% стотисячник
Сєвєродонецьк Луганська місто 7,8141% стотисячник
Черкаси Черкаська обласний центр 7,5969% стотисячник
Суми Сумська обласний центр 7,2362% стотисячник
Чернігів Чернігівська обласний центр 5,6830% стотисячник
Кропивницький Кіровоградська обласний центр 5,4402% стотисячник
Мелітополь Запорізька місто 4,6570% стотисячник
Бердянськ Запорізька місто 4,5493% стотисячник
Хмельницький Хмельницька обласний центр 4,0720% стотисячник
Миколаїв Миколаївська місто 3,7499% стотисячник
Запоріжжя Запорізька обласний центр 3,4501% стотисячник
Кременчук Полтавська місто 3,4369% стотисячник
Житомир Житомирська обласний центр 3,2450% стотисячник
Чернівці Чернівецька обласний центр 2,9441% стотисячник
Бровари Київська місто 2,8578% стотисячник
Біла Церква Київська місто 2,6128% стотисячник
Полтава Полтавська обласний центр 2,6110% стотисячник
Тернопіль Тернопільська обласний центр 2,5049% стотисячник
Рівне Рівненська обласний центр 2,1617% стотисячник
Ужгород Закарпатська обласний центр 2,1536% стотисячник
49
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
Кам’янське Дніпропетровська місто 1,6412% стотисячник
Краматорськ Донецька місто 0,5818% стотисячник
Музиківська ОТГ Херсонська ОТГ 26,2105% тисячник
Царичанка Дніпропетровська смт 22,9939% тисячник
Баштанка Миколаївська місто 21,5894% тисячник
Славутич Київська місто 15,8148% тисячник
Жовква Львівська місто 11,6525% тисячник
Яворів Львівська місто 11,2507% тисячник
Лиманська ОТГ Донецька ОТГ 10,8418% тисячник
Тетіїв Київська місто 9,8408% тисячник
Білгород-Дністров-
ський
Одеська місто 9,3782% тисячник
Охтирка Сумська місто 9,3240% тисячник
Великосеверинівська
ОТГ
Кіровоградська ОТГ 8,9645% тисячник
Жовті Води Дніпропетровська місто 8,5568% тисячник
Кам’янка-Бузький
район
Львівська район 8,4405% тисячник
Миргород Полтавська місто 8,2100% тисячник
Бахмут Донецька місто 7,6156% тисячник
Вільногірськ Дніпропетровська місто 7,4364% тисячник
Славутська ОТГ Хмельницька ОТГ 7,0162% тисячник
Вугледар Донецька місто 5,9982% тисячник
Долина Івано-Франківська місто 5,8053% тисячник
Сосницька ОТГ Чернігівська ОТГ 5,7226% тисячник
Калуш Івано-Франківська місто 5,7052% тисячник
Новояворівськ Львівська місто 5,4825% тисячник
Ірпінь Київська місто 5,2088% тисячник
Хмільник Вінницька місто 4,3919% тисячник
Приморська ОТГ Запорізька ОТГ 4,0244% тисячник
Шумська ОТГ Тернопільська ОТГ 3,2746% тисячник
Коломия Івано-Франківська місто 3,2455% тисячник
Могилівська ОТГ Дніпропетровська ОТГ 2,8134% тисячник
Канів Черкаська місто 2,4925% тисячник
Пирятинська ОТГ Полтавська ОТГ 2,4364% тисячник
Трускавець Львівська місто 2,3452% тисячник
Червоноград Львівська місто 2,2725% тисячник
Білоберізька ОТГ Івано-Франківська ОТГ 2,1716% тисячник
Фастів Київська місто 2,1246% тисячник
Світловодськ Кіровоградська місто 2,0911% тисячник
Мукачево Закарпатська місто 1,8876% тисячник
Бобринець Кіровоградська місто 1,8348% тисячник
Каховка Херсонська місто 1,7869% тисячник
Добропілля Донецька місто 1,7492% тисячник
Дубно Рівненська місто 1,3434% тисячник
Первомайський Харківська місто 1,2669% тисячник
Горішні Плавні Полтавська місто 1,2241% тисячник
50
Оцінка впливу бюджету участі в Україні
Дмитро Хуткий, Крістіна Аврамченко
Боярка Київська місто 1,2127% тисячник
Микулинецька ОТГ Тернопільська ОТГ 1,1669% тисячник
Нетішин Хмельницька місто 1,1052% тисячник
Чорноморськ Одеська місто 0,9543% тисячник
Шепетівка Хмельницька місто 0,2706% тисячник
Чортків Тернопільська місто 0,2057% тисячник
Додаток 5. Список експертів, з якими проводилися інтерв’ю
Назва громади Масштаб
громади
Тип
респондента Ім’я респондента Тип інтерв’ю
Київ мільйонник влада Ігор Хацевич офлайн
громадськість Сергій Лобойко офлайн
Дніпро мільйонник влада Юлія Павлюк онлайн
громадськість Ірина Стасюк онлайн
Одеса мільйонник влада Оксана Тачковська онлайн
громадськість Юрій Дяченко онлайн
громадськість Віктор Єгоров онлайн
Львів стотисячник влада Орест Файфурка онлайн
громадськість Іванна Гаврилко онлайн
громадськість Наталія Ліпська онлайн
Запоріжжя стотисячник влада Владислав Ніколаєв онлайн
громадськість Катерина Акула онлайн
Краматорськ стотисячник влада Юлія Леонова онлайн
громадськість Олег Кучеров онлайн
громадськість Андрій Романенко онлайн
Музиківська ОТГ тисячник влада Людмила Погрібна онлайн
громадськість Ешлі Гарсіа онлайн
громадськість Валентина Михайлова онлайн
Хмільник тисячник влада Наталія Мельник онлайн
громадськість Тетяна Шевчук онлайн
Чортків тисячник влада Юлія Демкович онлайн
влада Марія Безушко онлайн
громадськість Галина Куца онлайн
... Some researchers offer an overly complex apparatus for studying the optimal allocation of budget funds by directions, which is a certain obstacle to the use of the achieved research results by a wide audience of readers [8]. For example, paper [9] proposes methods for modeling the policy of distribution of funds and factors of influence based on the theory of fuzzy sets. In work [10], when studying the budget and tax management, a method of the main components and multifactorial correlation analysis are used. ...
Article
Full-text available
This paper reports a seminal study whose relevance and significance are related to strengthening the importance of improving the distribution policy by introducing a model for optimizing the allocation of budget funds in the decision-making process. It has been determined that the potential of life support of the population in a region (PLSP in a region) acts as a tool for examining the resources in the region in terms of their capability to meet the needs of the population of the region in the current period and in the future. Based on the anthropocentric approach, it was determined that the main strategic resource is human potential that possesses a set of characteristics (components), which reflect its physical potential, the potential abilities and knowledge, as well as property potential. The implementation of the PLSP concept in the region has caused an urgent desire to study modern problems related to the budget and tax management of regional development, specifically, the management of budget expenditures at the stage of their allocation using modern means for supporting these processes. The expediency of using models of mathematical programming to determine the effective structure of the budget, taking into consideration the rate of inflation and the use of the methodology for calculating real wages, has been established. The following values for most priority areas of budget financing were calculated: the level of development of social infrastructure (11 %), the level of vocational training (29 %), the level of remuneration and entrepreneurial income (21 %), and the level of social payments to the population (14 %). It has been found that when a new allocation of budget funds is implemented, the value of the achieved level of PLSP development in a region could increase by 9 % compared to 2021. The proposed approach is a permanently important prerequisite for the formation of priority areas of budget financing for the components of PLSP in a region in the process of producing and implementing universal and specific solutions in the field of budget and tax management.
Article
Full-text available
Contemporary public policy is no longer able to rely on representative democracy. To stay legitimate and fulfil popular needs, it has to transform and become more participatory and digital, writes Dmytro Khutkyy.
Article
Full-text available
Participatory Budgeting has by now been widely discussed, and often celebrated, now instituted in at least 1,500 cities worldwide. Some of its central features - its structure of open meetings, its yearly cycle, and its combination of deliberation and representation are by now well-known. In this paper, however, we critically reflect on its global travel and argue for more careful consideration of some of its less well-known features, namely, the coupling of the budgeting meetings with the exercise of power. We disaggregate PB into its communicative and empowerment dimensions and argue that its empowerment dimensions have usually not been part of its global expansion and this is cause for concern from the point of view of emancipation. In this paper we thus discuss the specific institutional reforms associated with empowerment in the original version as well as its analytic dimensions. We also address some of the specific dangers of a communication-only version of PB as well as some suggestions for reintroducing empowerment.
Article
Full-text available
This book presents an authoritative guide to the principles and practices of participatory budgeting (PB). PB represents a direct democracy approach to budgeting. The PB offers citizens at large an opportunity to learn about government operations and deliberate, debate and influence the allocation of public resources. It is a tool for citizens education, engagement and empowerment and strengthening demand for good governance. Enhanced transparency and accountability brought about by this tool can help reduce government inefficiency, waste and curb clientele-ism, patronage and corruption. PB also strengthens inclusive governance by giving the marginalized and excluded groups of the society to have their voices heard and influence public decision making vital to their interests. PB is noteworthy because if done right, it has the potential to make governments more responsive to citizens needs and preferences and accountable to them for performance in resource allocation and service delivery. In doing so, it can improve government performance and enhance the quality of democratic participation. This book provides a careful analysis of potentials and perils of participatory budgeting as observed from practices around the globe. The book is divided into three parts. Part I presents the nuts and bolts of participatory budgeting. This is followed in Part II by regional surveys of experiences. Finally, Part III presents a review of PB practices in seven countries.
Аналітичні записки з ефективного е-урядування
  • Й Томкова
  • Д Хуткий
  • М Наход
Томкова Й., Хуткий Д., Наход, М. Аналітичні записки з ефективного е-урядування. Випуск №3: Е-демократія на місцевому рівні: стан розвитку. Київ, 2018. 7 с. URL: https://egap.in.ua/biblioteka/analitychni-zapysky-z-efetyvnoho-euriaduvannia-vypusk-3/
Аналітичний звіт «Партиципаторний бюджет»
  • К Плоский
Плоский К. Аналітичний звіт «Партиципаторний бюджет». Київ, 2016. 44 с. URL: https://pauci.org/upload/files/ Participatory_Budget_Dec2016.pdf?fbclid=IwAR1zJOzpFUczlD9GZWKoZlqF4mTAo3jROPQtVWbIyXjBX7ak47GP9e4kd2g
Громадський бюджет на Сході України -інтеграція заради розвитку
  • Паусі
ПАУСІ. Громадський бюджет на Сході України -інтеграція заради розвитку. Київ, 2019. 39 с. URL: https://pauci.org/ upload/files/integration_for_development.pdf
Краматорська міська рада), інтерв'ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 6 вересня 2019 року
  • Юлія Леонова
Юлія Леонова (Краматорська міська рада), інтерв'ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 6 вересня 2019 року.
Дій-Краматорськ), інтерв'ю з дослідником бюджету участі, онлайн
  • Андрій Романенко
Андрій Романенко (Дій-Краматорськ), інтерв'ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 29 серпня 2019 року.
Музиківська сільська рада), інтерв'ю з дослідником бюджету участі, онлайн
  • Людмила Погрібна
Людмила Погрібна (Музиківська сільська рада), інтерв'ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 29 серпня 2019 року.
Музиківка), інтерв'ю з дослідником бюджету участі, онлайн
  • Ешлі Гарсіа
Ешлі Гарсіа (Музиківка), інтерв'ю з дослідником бюджету участі, онлайн, 29 серпня 2019 року.