Content uploaded by Василь Ковальчук
Author content
All content in this area was uploaded by Василь Ковальчук on Aug 23, 2019
Content may be subject to copyright.
«Молодий вчений» • № 4 (68) • квітень, 2019 р.
262
педагогічні науки
© Ковальчук В.І., Бірюк М.В., 2019
DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-4-68-61
УДК 378.147
Глухівський національний педагогічний університет
імені Олександра Довженка
Проаналізовано підходи науковців до визначення сутності педагогічної майстерності. Зробле-
но висновок, що цей феномен розглядається у трьох площинах: по-перше, як характеристику результатів
педагогічної діяльності; по-друге, як характеристику процесу педагогічної діяльності; по-третє, як сукуп-
ність внутрішніх характеристик особистості педагога, що забезпечують ефективність його професійної
діяльності. Розвиток педагогічної майстерності педагогів професійного навчання закладів професійної
(професійно-технічної освіти) – це діяльність суб’єктів освітнього процесі, спрямована на педагогічну
підтримку професійного розвитку педагога в аспекті формування: ціннісних установок, що визначають
мотиви професійної діяльності та регулюють окремі її операції; професійних знань і вмінь; ефективних
навичок поведінки в конкретних ситуаціях, а також психофізіологічних властивостей, що забезпечують
реалізацію цих навичок. Ми виокремили технології та методи навчання, які, на нашу думку, є найбільш
ефективними у розвитку педагогічної майстерності педагогів професійного навчання. Це: тренінгові тех-
нології; ігрові технології; методи спрямовані на розвиток техніки мовлення, навчання виразній педагогіч-
ній розповіді; різновиди дискусій як засобу відпрацювання педагогом (або майбутнім педагогом) різних
технік висловлювання своєї думки або відстоювання своєї позиції; лекції-прес-конференції.
розвиток, педагогічна майстерність, інноваційні технології навчання, педагог
професійного навчання, заклад професійної (професійно-технічної освіти).
Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University
The analysis of approaches to dening the essence of pedagogical mastery enables to conclude that
this phenomenon is discussed in three dimensions: at rst, as a characteristic of results of pedagogical activity;
at second, as a characteristic of process of pedagogical activity; at third, as a combination of teacher’s internal
characteristics which provide the effectiveness of his/her professional activity. In our research we consider a
pedagogical mastery of a teacher of professional education of institutions of professional and vocational educa-
tion as an integrative professional quality which helps to achieve the goals of professional education of students
of professional and vocational institutions without psychological and physiological, cognitive and emotional
tension and waste of time. The development of pedagogical mastery of teachers of professional and vocational
institutions is the activity of agents of advanced training aimed at pedagogical support of professional deve-
lopment of a teacher in the aspect of formation of values which dene the motives of professional activity and
regulate its operations; professional knowledge and skills; effective patterns of behaviour in denite situations
and psycological and physiological properties which provide the realization of these skills. We distinguished
technologies and methods which in our view are the most effective in the development of pedagogical mastery
of teachers of professional education. The use of training technologies enables to form skills of interpersonal in-
teraction, develop professional aptitudes, change stereotypes which prevent a person to cope with non-standard
professional situations and the opportunities to be self-realized. Among the methods of pedagogical expressive-
ness we distinguish methods which are aimed at the development of speech strategies, expressive pedagogical
speech, the choice of expressive means, adequate situation, intonation peculiarities of speech. Different types
of discussions as a means of practicing various technologies of expressing a personal point of view or upholding
a personal position. We consider gaming technologies effective in the development of pedagogical mastery.
The use of business games enables to teach to control feelings with the aim to improve the effectiveness of ped-
agogical activity. We distinguish lectures-press-conferences dedicated to the value-based aspects of pedagogical
work. In our opinion lectures-press-conferences will assist the formation of professional beliefs and the increase
the level of their activity in the professional development.
development, pedagogical mastery, innovative learning technologies, vocational education teacher,
educational and vocational establishment.
П В умовах іннова-
ційного розвитку економіки актуалізу-
ється питання підвищення професійного рівня
педагогічних кадрів. Технології на ринку праці
швидко змінюються, а це в свою чергу вимагає но-
вих підходів до підготовки майбутніх фахівців для
різних галузей народного господарства. В проекті
концепції реалізації державної політики у сфері
професійної освіти «Сучасна професійна освіта»
на період до 2027 року серед проблем, які потре-
бують розв’язання є невідповідність професійної
освіти України потребам особи, національної еко-
номіки і суспільства. На думку експертів причи-
нами такого стану є невідповідність змісту освіти
та методики викладання вимогам сучасного рин-
ку праці та потребам особистості [1].
В цьому аспекті набуває актуальності проблема
розвитку педагогічної майстерності педагогів про-
«Young Scientist» • № 4 (68) • April, 2019
педагогічні науки
263
фесійного навчання закладів професійної (профе-
сійно-технічної) освіти, опанування ними ефектив-
ними технологіями і методиками навчання.
Педагогічна майстерність може розглядатися
і як ідеал педагогічної діяльності, що спонукає педа-
гогів до самовдосконалення, і як еталон, що містить
оцінку ефективності педагогічної праці. Педагогіч-
ну майстерність переважно сприймають як найваж-
ливішу професійну якість особистості педагога.
Означена проблема широко висвітлена в працях
вітчизняних та зарубіжних науковців та прак-
тиків. Зокрема, проблему розвитку професій-
ної (професійно-технічної) освіти досліджували
Н. Ничкало, В. Радкевич, В. Ковальчук, О. Щер-
бак, Л. Сергеєва та ін. Феномен педагогічної
майстерності досліджували І. Зязюн, Є. Барбіна,
В. Ковальчук, Н. Кузьміна, Є. Тунік, О. Фурса,
С. Якушева та ін.; питання впровадження інно-
ваційних методів і технологій навчання висвіт-
лені в працях Н. Арістової, О. Малихіна, Н. Мор-
зе, А. Сущенка, В. Ковальчука, Н. Кузьміної,
А. Кочаряна, С. Сисоєвої, Г. Ігнатенко та ін.
При значній кількості до-
сліджень присвячених проблемам розвитку пе-
дагогічної майстерності питання використання
інноваційних технологій навчання для розвитку
педагогічної майстерності педагога професійно-
го навчання залишаються мало дослідженими.
Головною метою цієї роботи
є узагальнити теоретичні відомості щодо сутнос-
ті поняття «педагогічна майстерність» та виокре-
мити інноваційні технології та методи розвитку
педагогічної майстерності педагога професійно-
го навчання.
Попередній
аналіз наявних публікацій з проблематики пе-
дагогічної майстерності засвідчив, що на сьо-
годні цей феномен виступає як характеристика
педагога з погляду результативності, успішності
його педагогічної діяльності. Результати аналізу
зведені в таблиці 1.
Основою саморозвитку педагогічної майстер-
ності С. Якушева вбачає сплав знань і професійної
спрямованості, умовою успішності – педагогічні
здібності, засобом, що надає цілісності, – уміння
у сфері педагогічної техніки [11, с. 229].
Безумовно, вищенаведені підходи до розу-
міння сутності педагогічної майстерності станов-
лять неабиякий інтерес для нашого дослідження.
Утім, ми погоджуємося з думкою І. Підласого,
який звертає увагу на те, що при великій кількос-
ті суперечливих тлумачень педагогічної майстер-
ності привертає увагу те, що зовсім уже абсурдних
дефініцій немає. У будь-якому з визначень вияв-
ляється якась особлива грань багатопрофільного
вміння, що зветься майстерністю [12, с. 262].
Зауважимо, що характеристики педагогічної
майстерності, виділені у наведених вище дефі-
Таблиця 1
І. Зязюн
[2, с. 30] Педагогічна майстерність – це комплекс властивостей особистості, що забезпечує
самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі.
В. Сластьонін
[3; с. 369]
Педагогічна майстерність виступає як поєднання особистісно-ділових якостей
і професійної компетентності викладача, як комплекс властивостей особистості,
які забезпечують високий рівень самоорганізації професійно-педагогічної діяльності.
При цьому високий рівень розвитку ряду професійних умінь дає майстерність,
а теоретичні знання та засновані на них уміння – це головний, об’єктивний зміст
педагогічної майстерності, єдиний і загальний для всіх вчителів.
О. Щербаков
[4]
Педагогічна майстерність – це синтез наукових знань, умінь, навичок, методичного
мистецтва й особистих якостей педагога; це вираз «усієї сукупності психічних
властивостей його особистості».
Н. Кузьміна
[5, с. 30]
Педагогічна майстерність – «вищий рівень педагогічної діяльності, що виявляється
в тому, що у відведений час педагог досягає оптимальних результатів», або «синтез
наукових знань, умінь і навичок методичного мистецтва і особистих якостей педагога».
Є. Тунік
[6]
Педагогічна майстерність – «це найвищий рівень педагогічної діяльності, найвища
творча активність педагога. Це синтез наукових знань, умінь і навичок методичного
мистецтва й особистісних якостей педагога, комплекс властивостей його особистості,
який забезпечує високий рівень самоорганізації педагогічної діяльності».
А. Маркова
[7, с. 51]
Педагогічна майстерність – це добре володіння основами професії, успішне застосування
відомих у науці й практиці прийомів. Майстерність означає досконале знання вчителем
свого навчального предмета, досягнення стабільно високих результатів у навченості,
переважно знаннях учнів. Майстерність педагога прямо не пов’язана зі стажем його роботи.
При цьому кожен педагог при бажанні й наполегливості може стати майстром своєї справи.
В. Скакун
[8, с. 168]
Професійна майстерність майстра виробничого навчання є комплексним поняттям,
що відображає водночас синтез його різноманітних якостей, наукових, технічних,
педагогічних знань і вмінь, які дають йому змогу досягати за допомогою системи
педагогічних засобів найкращих результатів у навчанні, вихованні та розвитку своїх учнів.
М. Дяченко
та Л. Кандибович
[9, с. 169–170]
Педагогічна майстерність – це високий рівень професійної діяльності викладача. Ззовні вона
проявляється в успішному творчому вирішенні найрізноманітніших педагогічних завдань,
в ефективному досягненні способів і цілей навчально-виховної роботи. З внутрішньої
сторони майстерність – це функціонуюча система знань, умінь, навичок, психічних процесів,
властивостей особистості, що забезпечує виконання педагогічних задач.
В. Мадзігон
[10, с. 300]
Майстерність – високе мистецтво в якійсь галузі, вправність у виконанні певного виду
діяльності. Майстерність передбачає наявність професійних знань, умінь та навичок...
Майстерність є також рисою, яка відрізняє одного працівника від іншого, адже він
творить щось неповторне, нестандартне.
«Молодий вчений» • № 4 (68) • квітень, 2019 р.
264
педагогічні науки
ніціях, відображені і в довідковій літературі. По-
няття «педагогічна майстерність» досить широко
та повно розкрите у «Педагогічній енциклопедії»:
«…це високе мистецтво виховання і навчання,
що постійно вдосконалюється, доступне кожному
педагогу, який працює за покликанням і любить
дітей. Педагог – це спеціаліст високої культури,
який глибоко знає свій предмет, добре ознайомле-
ний з відповідними галузями науки чи мистецтва,
практично розбирається в питаннях загальної і,
особливо, дитячої психології, досконало володіє
методикою навчання і виховання» [13, с. 739].
Так, у словнику «Професійна освіта» подано
таке визначення: «Педагогічна майстерність – це
характеристика педагогічної діяльності високого
рівня, головною ознакою якої є бездоганне вмін-
ня навчати своїх учнів, сформувати у них пози-
тивні риси особистості й характеру» [14, с. 235].
У словнику Г. Коджаспірової педагогічна май-
стерність виступає як «високий рівень оволодіння
педагогічною діяльністю; комплекс спеціальних
знань, умінь і навичок, професійно важливих
якостей особистості, що дають змогу педагогові
ефективно управляти навчально-пізнавальною
діяльністю учнів і здійснювати цілеспрямований
педагогічний вплив і взаємодію» [15, с. 78].
За визначенням, наведеним у Педагогічному
словнику С. Гончаренка, педагогічна майстер-
ність – це характеристика високого рівня педа-
гогічної діяльності. Педагогічна майстерність
ґрунтується на високому фаховому рівні педагога,
його загальній культурі та педагогічному досвіді.
Необхідними умовами педагогічної майстерності
є гуманістична позиція педагога та професійно
значущі особистісні риси і якості [16, с. 251].
Аналіз наведених вище підходів до розумін-
ня сутності педагогічної майстерності дав змогу
зробити висновок, що у них цей феномен розгля-
нуто щонайменше у трьох площинах: по-перше,
як характеристику результатів педагогічної ді-
яльності; по-друге, як характеристику процесу
педагогічної діяльності; по-третє, як сукупність
внутрішніх характеристик особистості педагога,
що забезпечують ефективність його професійної
діяльності.
Інноваційний підхід до освітнього процесу має
бути спрямованим на розвиток майбутніх фахів-
ців. Їх здатність пристосовувати новий досвід на
основі цілеспрямованого формування творчого
та критичного мислення, рольового та імітацій-
ного моделювання. Під педагогічними іннова-
ційними технологіями розуміється якісна нова
сукупність форм, методів і засобів навчання, під-
готовки та управління, що приводить до істот-
них змін у результатах педагогічного процесу.
Упровадження інновацій викликане передусім
зміною ставлення до процесу навчання основних
його суб’єктів, тобто тих, хто навчається, та тих,
хто навчає [24].
Сьогодні в педагогічні практиці напрацьова-
ний значний арсенал методів розвитку педаго-
гічної майстерності. Ми виокремили технології
та методи навчання, які на нашу думку, є най-
більш ефективними у розвитку педагогічної май-
стерності педагогів професійного навчання.
Найбільш ефективно, на нашу думку, ті чи
інші якості особи формуються під час тренінгу.
Використання тренінгів обумовлено їх можли-
востями щодо формування навичок міжособис-
тісної взаємодії, розвитку професійних здібнос-
тей, зміни стереотипів, що заважають особистості
справлятися з нестандартними ситуаціями про-
фесійної діяльності, можливості самореалізації
у майбутній професії та спілкуванні. Тренінг
спрямований на допомогу студентам в усвідом-
ленні власних недоліків у розвитку вербальних
і невербальних умінь, виявленні та оцінці по-
тенційних можливостей, реалізації отриманих
знань на практиці.
Тренінг включає різні методи роботи: аналітич-
ні вправи, психотренінги, експертну роботу, оцін-
ку власної діяльності, стимулює бажання студен-
тів до самовдосконалення. Цінність тренінгів для
системи вищої освіти в тому, що вони дозволяють
інтенсифікувати процес професійної підготовки,
зберігаючи час і простір, зробити його більш ефек-
тивним за рахунок повної відповідності принци-
пам особистісно орієнтованого навчання [17].
Так, наприклад, на думку Н. Самоукіної, педа-
гогічні тренінги дають змогу вивчити на практиці,
як функціонують ті чи інші психічні процеси; віді-
брати й виробити ефективні способи викладання,
відпрацювати навички педагогічної рефлексії,
сформувати вміння розуміти індивідуальні осо-
бливості учнів, позитивно сприймати різні форми
їх самовираження й самоствердження, виробити
здатність гнучко змінювати манеру спілкування,
а також форми відповідної поведінки [18].
Приблизно таких самих позицій дотримуєть-
ся А. Маркова, яка розглядає тренінг як систе-
му організації навчання педагогів, що дає змогу
спрямувати професійні якості на вдосконалення
професійної позиції, розвиток психічних проце-
сів, розвиток особистісних якостей, удосконален-
ня педагогічних прийомів, розширення педаго-
гічних знань [19, с. 158].
На думку цих та інших авторів, ефективність
тренінгів зумовлена ефектом, схожим на ефект
спортивного тренування: під впливом штучно
створених умов актуалізуються психіка, увага,
інтелектуальні можливості; завдяки контрольо-
ваному стресу поступово відбувається адаптація,
а потім і перебудова функцій учасника тренінгу
в оптимальному напрямі.
Серед найпоширеніших тренінгів у цій гру-
пі виступають тренінг комунікативності, спря-
мований на розвиток уявлень про роль спілку-
вання вчителя в професійній діяльності, знань
про головні компоненти комунікативності
[19, c. 252] та визначення особистісних якостей,
потрібних для ефективного педагогічного спіл-
кування [11, с. 112].
У розглянутих нами працях тренінг комуні-
кативності включає: побудову теоретичної бази,
яка створюється шляхом викладення та по-
дальшого обговорення теоретичних положень;
діагностування у студентів рівня сформованос-
ті комунікативності, яке, у свою чергу, виконує
ще й педагогічні цілі; використання спеціаль-
них вправ для розвитку вміння конструювання
й виконання словесної дії під час педагогічного
спілкування; уміння прогнозувати ефект педа-
гогічної взаємодії; розвиток техніки створення
словесних образів під час педагогічного викладу;
рольові ігри та відеоспостереження за педагогіч-
ними розповідями студентів [19, с. 201].
«Young Scientist» • № 4 (68) • April, 2019
педагогічні науки
265
Лейтмотивом запровадження тренінгів ко-
мунікативності у процес розвитку педагогічної
майстерності має бути усвідомлення студентом
сутнісних характеристик основних способів ко-
мунікативного впливу (переконування, сугестії
(навіювання)) в індивідуальній та груповій пе-
дагогічній взаємодії, а також розвитку вміння їх-
нього використання. Одним словом, педагог має
відчути свою «педагогічну силу», яка виражаєть-
ся в можливості впливати на своїх учнів.
Серед методів розвитку педагогічної вираз-
ності можна виділити методи, спрямовані на роз-
виток техніки мовлення, навчання виразній пе-
дагогічній розповіді; обрання засобів виразності,
адекватних ситуації; оволодіння інтонаційни-
ми особливостями мовлення тощо. Наприклад,
вправи, спрямовані на розвиток гнучкості й діа-
пазону голосу, діафрагмально-реберного дихан-
ня, артикуляційного апарату; відпрацювання
дикції; оволодіння прийомами емоційної розпо-
віді [19, с. 203]. Цікавими засобами розвитку тех-
ніки мовлення постають так звані психотехніки
[11, с. 91], а також вправи, спрямовані на трену-
вання педагогічного артистизму [20].
Серед описаних у літературі методів, нашу
увагу привернули ґрунтовно розглянуті в дис-
ертаціях різновиди дискусій як засобу відпра-
цювання педагогом (або майбутнім педагогом)
різних технік висловлювання своєї думки або
відстоювання своєї позиції [21].
Сучасні інноваційні тенденції в освіті відкри-
вають перед впедагогом професійного навчання
широкий вибір філософії навчання та шляхів
вирішення практичних завдань. Відбувається
перехід від навчання фактів до опанування сен-
сом подій, розвитку світогляду, набуття навичок
застосування у житті накопичених знань, що
уможливлюється в умовах використання таких
засобів інтерактивних технологій, як ігри.
Гра – це особлива діяльність, яка визначає,
фізичний стан і соціальні установки людини на
даний момент, відповідає життю групи або груп,
членом яких є студент. Саме в грі ми можемо спо-
стерігати наступні процеси: змагання, конфлікти,
співпраця, акомодація («пристосування до інших»);
асиміляція («уподібнення іншим»); соціалізація
(«процес суспільного становлення особи») [24].
Наукові праці вказують також на виникнен-
ня під час гри приємних людських стосунків між
студентами й педагогами, які відбуваються на
фоні катарсичних переживань, почуттєвої співт-
ворчості та інтелектуальної співпраці [21, с. 93].
Так, на думку А. Маркової, у процесі ділових
ігор активізується мова спілкування, що вчить
людину бути більш виразною, сприяє кращому
розумінню її іншими людьми. Крім того, через
те, що учасники ділової гри мають декілька ці-
лей: ігрову (мету даної ролі), робочу (як учасника
спільної діяльності) та професійну (оволодіння
в діловій грі професійними якостями та вміння-
ми) – у них виробляється вміння не ототожнюва-
ти ці різні інтереси, що вже саме по собі розвиває
учасника [7, c. 162].
В. Баркасі вважає, що в діловій грі відбува-
ється збагачення кожного учасника новими уяв-
леннями про себе, про свою професійну компе-
тентність на основі зіставлення оцінок, свободи
рольового маневру [22].
Вченими відзначається також, що під час ді-
лової гри формується вміння приймати рішення
та організовувати його виконання, при цьому
учасники мають можливість побачити результати
своїх дій, оцінити їх. Набутий під час гри досвід не
відривається від реальної практики. Автор вказує
також і на виникнення приємних людських сто-
сунків між учасниками гри, які відбуваються на
фоні катарсичних переживань, почуттєвої спів-
творчості та інтелектуальної співпраці [22, с. 93].
Ділові ігри мають навчити педагогів профе-
сійного навчання керувати своїм самопочуттям
із метою підвищення ефективності педагогічної
діяльності.
В педагогічній практиці післядипломної
освіти використовують лекції-прес-конференції,
присвячені ціннісно-смисловим аспектам педа-
гогічної праці.
Сутність лекції-прес-конфереції як методу по-
лягає в такому: після оголошення теми викладач
звертається до слухачів з пропозицією у письмо-
вій формі ставити запитання за певною темою.
Декілька хвилин слухачі формулюють запитан-
ня, відповідь на які їх цікавить найбільше, і пе-
редають викладачеві, який сортує запитання за
змістом, після чого починає лекцію. Сама лекція
будується як зв’язний текст, у процесі викладу
якого формулюють відповіді на ті запитання, що
найбільше цікавлять слухачів.
Вибір лекцій-прес-конференцій як методу
інформування про ціннісно-смислові аспекти
педагогічної праці педагога професійного на-
вчання зумовлений їхньою перевагою в співвід-
ношенні з традиційними лекціями, яка полягає
в тому, що лекція-прес-конфереція дає змогу:
оновити знання, здобуті на попередніх етапах
професійної освіти; забезпечити високий рівень
співтворчості між слухачами та викладачем;
раціонально використати час при встановленні
й заповненні «лакун» у психолого-педагогічних
знаннях і вміннях слухачів; активізувати само-
стійну пізнавальну діяльність слухачів.
Важливим у контексті сказаного вище є й те,
що більша частина педагогів професійного на-
вчання мають унікальний досвід професійної
діяльності, що зумовлює їхню вибірковість
в усвідомленому та цілеспрямованому інтересі
до формування та розвитку необхідних професій-
них компетенцій. Ця вибірковість має отримати
відображення в засобах і формах андрагогічного
процесу. На нашу думку, ці вимоги повністю за-
довольняє лекція-прес-конференція.
За нашим задумом, леції-прес-конференції
сприятимуть формуванню у педагогів професій-
ного навчання професійних переконань, а також
підвищенню рівня їхньої активності у своєму
професійному розвитку [23].
Педагогічна майстерність педа-
гога професійного навчання закладів профе-
сійної (професійно-технічної освіти) у нашому
дослідженні постає як інтегративна професійна
якість, що дає змогу досягати цілей професійної
освіти учнів закладів професійної (професійно-
технічної освіти) без зайвих психофізичних, ког-
нітивних та емоційних напружень та втрат часу.
Згідно з авторською концепцією, розвиток пе-
дагогічної майстерності педагогів професійного
навчання закладів професійної (професійно-тех-
«Молодий вчений» • № 4 (68) • квітень, 2019 р.
266
педагогічні науки
нічної освіти) – це діяльність суб’єктів освітнього
процесу, спрямована на педагогічну підтримку
професійного розвитку педагога в аспекті форму-
вання: ціннісних установок, що визначають мо-
тиви професійної діяльності та регулюють окремі
її операції; професійних знань і вмінь; ефектив-
них навичок поведінки в конкретних ситуаціях,
а також психофізіологічних властивостей, що за-
безпечують реалізацію цих навичок.
Розвитку педагогічної майстерності сприяють
інноваційні технології та методи навчання. Ми
виокремили: тренінгові технології; ігрові техноло-
гії; методи спрямовані на розвиток техніки мов-
лення, навчання виразній педагогічній розповіді;
різновиди дискусій як засобу відпрацювання пе-
дагогом (або майбутнім педагогом) різних технік
висловлювання своєї думки або відстоювання сво-
єї позиції; дискусії; лекції-прес-конференції.
1. Проект Концепції реалізації державної політики у сфері професійної освіти «Сучасна професійна освіта» на
період до 2027 року. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proekt-
koncepciyi-realizaciyi-derzhavnoyi-politiki-u-sferi-profesijnoyi-osviti-suchasna-profesijna-osvita-na-period-do-
2027-roku (дата звернення: 18.02.2019).
2. Педагогічна майстерність / за ред. академіка АПН України І.А. Зязюна. Київ : Вища школа, 1997. 246 с.
3. Сластенин В.А. Антропологический подход в педагогическом образовании. Народное образование. 1994.
№ 9–10. С. 124–126.
4. Щербаков А.И. Психологические основы формирования личности советского учителя в системе высшего
педагогического образования. Ленинград : Просвещение, 1967. 266 с.
5. Кузьмина Н.В., Кухарев Н.В. Психологическая структура деятельности учителя. Гомель, 1976. 186 с.
6. Туник Е.Ю. Определение уровня педагогического мастерства преподавателя физического воспитания в вузе.
Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2008. № 11. С. 148–152.
7. Маркова А.К. Психология труда учителя. Книга для учителя. Москва : Просвещение, 1993. 192 с.
8. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения : учеб. пособ. Москва : Форум: Инфра-М,
2007. 336 с.
9. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология высшей школы. Минск : Изд-во БГУ, 1978. 203 c.
10. Педагогічний словник / за ред. М.Д. Ярмаченка. Київ : Педагогічна думка, 2002. 516 с.
11. Якушева С.Д. Учебное пособие дисциплины «Основы педагогического мастерства». Оренбург : РИК ГОУ
ОГУ, 2004. 230 с.
12. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс : учеб. для студ. пед. вузов : в 2 кн. Москва : Гуманит. изд. центр
ВЛАДОС, 1999. Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения. 576 с.
13. Педагогическая энциклопедия. Москва : Советская энциклопедия, 1965. Т.2. 844 с.
14. Професійна освіта. Словник : навч. посіб. / [уклад. С.У. Гончаренко; ред. Н.Г. Ничкало]. Київ : Вища школа,
2000. 380 с.
15. Задорожна Л.В. Ідеї педагогічної майстерності в діяльності Глухівського вчительського інституту
(1874-1917 рр.) : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01. Луганськ, 2000. 18 с.
16. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. Київ : Либідь, 1997. 376 с.
17. Тренинговые технологии в вышей школе (2016). URL: http://xn----7sbocsoiiggghiq.xn--p1ai/treningovye-
tekhnologii-vyshey-shkole/ (дата звернення: 16.02.2019).
18. Самоукина Н.В. Практический психолог в школе: лекции, консультирование, тренінги. Москва : ИНТОР,
1997. 192 с.
19. Зязюн І.А., Кармущенко Л.В., Кривонос І.Ф. та ін. Педагогічна майстерність : підручник / за ред. І.А. Зязюна.
3-тє вид., доп. і перероб. Київ : СПД Богданова А.М., 2008. 376 с.
20. Барахтян М.М. Формування у студентів професійних артистичних умінь як компонента педагогічної май-
стерності : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня к.пед.н. : 13.00.01. Київ, 1993. 20 с.
21. Мазін В.М. Формування культури професійної самореалізації майбутніх учителів фізичного виховання :
дис. на здобуття наукового ступеня к.пед.н. : 13.00.04. Запоріжжя, 2008. 222 с.
22. Баркасі В.В. Формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов : дис. на здобуття
наукового ступеня к.пед.н. : 13.00.04. Одеса, 2004. 252 с.
23. Ковальчук В.І. Теоретичні і методичні засади розвитку педагогічної майстерності майстрів виробничого
навчання професійно-технічних начальних закладів у післядипломній освіті: дис. … док. пед. наук : 13.00.04.
Запоріжжя, 2014. 369 с.
24. Ковальчук В.І. Методичні рекомендації щодо застосування ігрових технологій в процесі викладання дис-
циплін соціально-гуманітарного циклу. Київ : Видавничо-редакційний відділ НУБіП України, 2017. 56 с.
1. Proekt Koncepciyi realizaciyi derzhavnoyi polityky u sferi profesijnoyi osvity «Suchasna profesijna osvita» na
period do 2027 roku. Available at: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-
proekt-koncepciyi-realizaciyi-derzhavnoyi-politiki-u-sferi-profesijnoyi-osviti-suchasna-profesijna-osvita-na-
period-do-2027-roku (accessed 18.02.2019).
2. Pedagogichna majsternist / za red. akademika APN Ukrayiny I.A. Zyazyuna (1997). [Pedagogical skills]. Kyiv :
Vyshha shkola. (in Ukrainian)
3. Slastenin V.A. (1994). Antropologicheskiy podhod v pedagogicheskom obrazovanii [Anthropological approach in
teacher education]. Narodnoe obrazovanie, no. 9–10, pp. 124–126.
4. Scherbakov A.I. (1967). Psihologicheskie osnovyi formirovaniya lichnosti sovetskogo uchitelya v sisteme vyisshego
pedagogicheskogo obrazovaniya [Psychological foundations of the formation of the personality of the Soviet
teacher in the system of higher pedagogical education]. Leningrad : Prosveschenie. (in Russian)
5. Kuzmina N.V., Kuharev N.V. (1976). Psihologicheskaya struktura deyatelnosti uchitelya [Psychological structure
of the teacher]. Gomel. (in Russian)
6. Tunyk E.Yu. (2008). Opredelenie urovnya pedagogicheskogo masterstva prepodavatelya zicheskogo vospitaniya
v vuze [Determination of the level of pedagogical skills of a teacher of physical education in high school].
Pedagogika, psyxologiya ta medyko-biologichni problemy zychnogo vyxovannya i sportu, no. 11, pp. 148–152.
«Young Scientist» • № 4 (68) • April, 2019
педагогічні науки
267
7. Markova A.K. (1993). Psihologiya truda uchitelya. Kniga dlya uchitelya [Psychology of teacher's work. Teacher's
book]. Moskva : Prosveschenie, 192 p. (in Russian)
8. Skakun V.A. (2007). Organizatsiya i metodika professionalnogo obucheniya : uchebnoe posobie [Organization and
methods of vocational training: study guide]. Moskva : Forum: Infra-M, 336 p. (in Russian)
9. Dyachenko M.I., Kandyibovich L.A. (1978). Psihologiya vyisshey shkolyi [Psychology of higher education].
Minsk : Izd-vo BGU, 203 p. (in Russian)
10. Yarmachenka M.D. (2002). Pedagogichnyj slovnyk [Pedagogical Dictionary]. Kyiv : Pedagogichna dumka, 516 p.
(in Ukrainian)
11. Yakusheva S.D. (2004). Uchebnoe posobie distsiplinyi «Osnovyi pedagogicheskogo masterstva» [The manual
discipline «Fundamentals of pedagogical skills»]. Orenburg : RIK GOU OGU, 230 p. (in Russian)
12. Podlasyiy I.P. (1999). Pedagogika. Novyiy kurs [Pedagogy. New Deal]: ucheb. dlya stud. ped. vuzov : v 2 kn.
Moskva : Gumanit. izd. tsentr VLADOS. Kn. 1: Obschie osnovyi. Protsess obucheniya, 576 p. (in Russian)
13. Pedagogicheskaya entsiklopediya (1965) [Pedagogical encyclopedia]. Moskva : Sovetskaya entsiklopediya. T. 2.
844 p. (in Russian)
14. Goncharenko S.U. (2000). Profesijna osvita. Slovnyk : navch. posib [Professional education. Dictionary: Teacher
manual]. / red. N.G. Nychkalo. Kyiv : Vyshha shkola, 380 p. (in Ukrainian)
15. Zadorozhna L.V. (2000). Ideyi pedagogichnoyi majsternosti v diyalnosti Gluxivskogo vchytelskogo instytutu
(1874-1917 rr.) [The ideas of pedagogical skills in the activity of the Glukhiv Teachers' Institute (1874-1917)]
(PhD Thesis), Lugansk.
16. Goncharenko S.U. (1997). Ukrayinskyj pedagogichnyj slovnyk [Ukrainian Pedagogical Dictionary]. Kyiv : Lybid,
376 p. (in Ukrainian)
17. Treningovyie tehnologii v vyishey shkole (2016). Available at: http://xn----7sbocsoiiggghiq.xn--p1ai/treningovye-
tekhnologii-vyshey-shkole/ (accessed 16.02.2019).
18. Samoukina N.V. (1997). Prakticheskiy psiholog v shkole: lektsii, konsultirovanie, trenіngi [Practical psychologist
at school: lectures, counseling, training]. Moskva : INTOR, 192 p. (in Russian)
19. Zyazyun I.A., Karmushhenko L.V., Kryvonos I.F. (2008). Pedagogichna majsternist : pidruchnyk [Pedagogical skill :
textbook] / za red. I.A. Zyazyuna. 3-tye vyd., dop. i pererob. Kyiv : SPD Bogdanova A.M., 376 p. (in Ukrainian)
20. Baraxtyan M.M. (1993). Formuvannya u studentiv profesijnyx artystychnyx umin yak komponenta pedagogichnoyi
majsternosti [Formation of students' professional artistic skills as a component of pedagogical skill] (PhD Thesis), Kyiv.
21. Mazin V.M. (2008). Formuvannya kultury profesijnoyi samorealizaciyi majbutnix uchyteliv zychnogo vyxovannya
[Formation of a culture of professional self-realization of future teachers of physical education] (PhD Thesis),
Zaporizhzhya.
22. Barkasi V.V. (2004). Formuvannya profesijnoyi kompetentnosti v majbutnix uchyteliv inozemnyx mov [Formation
of professional competence in future teachers of foreign languages] (PhD Thesis), Odesa.
23. Kovalchuk V.I (2014). Teoretychni i metodychni zasady rozvytku pedagogichnoyi majsternosti majstriv
vyrobnychogo navchannya profesijno-texnichnyx nachalnyx zakladiv u pislyadyplomnij osviti [Theoretical and
methodological foundations of pedagogical mastery development of masters of industrial training of vocational
and technical primary schools in postgraduate education] (PhD Thesis), Zaporizhzhya.
24. Kovalchuk V.I. (2017). Metodychni rekomendatsii shchodo zastosuvannia ihrovykh tekhnolohii v protsesi
vykladannia dystsyplin sotsialno-humanitarnoho tsyklu [Methodical recommendations on the application of
gaming technologies in the teaching of social and humanitarian disciplines]. Kyiv : Vydavnycho-redaktsiinyi
viddil NUBiP Ukrainy, 56 p. (in Ukrainian)
