Охоронні ділянки як механізми збереження біотичного різноманіття в лісах (на прикладі Прикарпаття)

Abstract

У посібнику охарактеризовано особливості створення охоронних ділянок на землях лісового фонду з метою збереження раритетної біоти, в першу чергу рослин, грибів і тварин, занесених до Червоної книги України.
Представлено практичні напрацювання в зазначеному аспекті, отримані під час реалізації проекту «Збереження біологічного різноманіття в умовах ведення лісового господарства Прикарпаття».

Full text

Я
ЯК
К
С
СТ
ТВ
ВО
ОР
РЮ
ЮВ
ВА
АТ
ТИ
И
О
ОХ
ХО
ОР
РО
ОН
НН
НІ
І
З
ЗО
ОН
НИ
И
1. Провести детальне обстеження лісових ділянок з метою вияв-
лення видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги Укра-
їни, під час лісового впорядкування та перед здійсненням від-
водів. Гнізда хижих птахів і чорного лелеки зручно виявляти,
коли на деревах відсутнє листя. Інші обстеження бажано про-
водити у травні – на початку червня.
2. Під час обстежень рекомендуємо лісівникам проводити фото-
і відеозйомку невідомих видів – це допоможе пізніше їх визна-
чити спеціалістами.
3. Залучати до обстежень спеціалістів – зоологів, ботаніків, мі-
кологів.
4. У випадку виявлення на ділянці видів з Червоної книги Укра-
їни необхідно скласти паспорт охоронної зони (див. додаток).
Присвоїти паспорту код: перші дві букви коду – перші дві букви
назви області, третя і четверта букви коду – перші дві букви наз-
ви лісового господарства, п’ята і шоста букви коду – перші дві
букви назви лісництва, наступні дві цифри (або декілька, через
кому) – номер кварталу, наступні дві цифри (або декілька, через
кому) – номер виділу й останні цифри – номер охоронної зони
даного лісгоспу. Наприклад: ІФ.КА.БО.05.1,3,5.7 – охоронна зо-
на під № 7 створена в Івано-Франківській (ІФ) області, в Калусь-
кому держлісгоспі (КА), Болохівському лісництві (БО), кварталі 5
у межах 1, 3 і 5 виділів.
5. Затверджувати паспорти охоронних зон і скасовувати їх
(якщо вони втратили свою природоохоронну цінність) актом із
залученням фахівців (зоологів, ботаніків, мікологів) наказом на-
чальника лісогосподарського підприємства.
6. Використовувати паспорти охоронних зон для матеріалів без-
перервного лісовпорядкування земель лісового фонду та серти-
фікації лісів.

1
МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСНА РАДА
ГРОМАДСЬКА ЕКОЛОГІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЕКО-ГАЛИЧ»
ДЕРЖАВНИЙ ПРИРОДОЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ НАН УКРАЇНИ
ГАЛИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК
В. В. Бучко, А. А. Бокотей, Н. А. Смірнов, Н. В. Шумська,
А. М. Заморока, І. І. Дмитраш-Вацеба, І. В. Скільський,
Н. В. Дзюбенко, Ю. М. Струс, В. Б. Маланюк
О
ОХ
ХО
ОР
РО
ОН
НН
НІ
І
Д
ДІ
ІЛ
ЛЯ
ЯН
НК
КИ
И
Я
ЯК
К
М
МЕ
ЕХ
ХА
АН
НІ
ІЗ
ЗМ
М
З
ЗБ
БЕ
ЕР
РЕ
ЕЖ
ЖЕ
ЕН
НН
НЯ
Я
Б
БІ
ІО
ОТ
ТИ
ИЧ
ЧН
НО
ОГ
ГО
О
Р
РІ
ІЗ
ЗН
НО
ОМ
МА
АН
НІ
ІТ
ТТ
ТЯ
Я
В
В
Л
ЛІ
ІС
СА
АХ
Х
(на прикладі Прикарпаття)
Практичний посібник
Науковий редактор
доктор біологічних наук, професор І. І. Чорней
Чернівці
«Друк Арт»
2018

2
УДК 502.1:[574.1:630](477.86)(07)
О-92
Рекомендовано до друку рішенням науково-технічної ради
Галицького національного природного парку
Р е ц е н з е н т и:
В. І. Парпан, доктор біологічних наук, професор
(Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника),
В. М. Грищенко, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник
(Канівський природний заповідник ННЦ «Інститут біології та медицини»
Київського національного університету імені Тараса Шевченка)
Охоронні ділянки як механізм збереження біотичного різно-
маніття в лісах (на прикладі Прикарпаття) : практичний посібник /
В. В. Бучко, А. А. Бокотей, Н. А. Смірнов, Н. В. Шумська, А. М. За-
морока, І. І. Дмитраш-Вацеба, І. В. Скільський, Н. В. Дзюбенко,
Ю. М. Струс, В. Б. Маланюк ; наук. ред. І. І. Чорней. – Чернівці :
Друк Арт, 2018. – 48 с.
ISBN 978-617-7465-63-7
У посібнику охарактеризовано особливості створення охоронних діля-
нок на землях лісового фонду з метою збереження раритетної біоти, в пер-
шу чергу рослин, грибів і тварин, занесених до Червоної книги України.
Представлено практичні напрацювання в зазначеному аспекті, отримані
під час реалізації проекту «Збереження біологічного різноманіття в умовах
ведення лісового господарства Прикарпаття».
Для лісівників, екологів, викладачів і студентів природничих спеціаль-
ностей закладів вищої освіти, вчителів біології загальноосвітніх шкіл та
краєзнавців.
УДК 502.1:[574.1:630](477.86)(07)
Практичний посібник підготовлено до друку в рамках виконання проекту «Збереження біологіч-
ного різноманіття в умовах ведення лісового господарства Прикарпаття» (реалізовується громадською
екологічною організацією «Еко-Галич» за сприяння Посольства Фінляндії в Україні в партнерстві з
Міністерством екології та природних ресурсів України, Державним природознавчим музеєм НАН Укра-
їни, Івано-Франківською обласною радою).
ISBN 978-617-7465-63-7
© Колектив авторів, 2018
© ТОВ «Друк Арт», 2018
О-92

3
З М І С Т
ВСТУПНЕ СЛОВО ...................................................................................................................................
4
1. ВАЖЛИВІСТЬ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОТИЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ В ЛІСАХ ...............................
5
2. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА ДЛЯ СТВОРЕННЯ ОХОРОННИХ ДІЛЯНОК ......................................
5
3. ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ОХОРОННИХ ДІЛЯНОК ДЛЯ РІЗНИХ ГРУП
РАРИТЕТНОЇ ЛІСОВОЇ БІОТИ .......................................................................................................
6
3.1. Судинні рослини, мохи та гриби ..............................................................................................
6
3.2. Тварини .....................................................................................................................................
14
3.2.1. Безхребетні тварини ...................................................................................................
14
3.2.2. Земноводні ......................................................................................................................
18
3.2.3. Плазуни ............................................................................................................................
19
3.2.4. Птахи ...............................................................................................................................
22
3.2.5. Ссавці ...............................................................................................................................
30
4. ПРОЕКТ «ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ
ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ПРИКАРПАТТЯ» .....................................................................
31
4.1. Ідея і завдання .........................................................................................................................
31
4.2. Особливості реалізації проекту й отримані результати ..................................................
31
4.3. Труднощі під час реалізації проекту та їхній аналіз .........................................................
38
4.4. Висновки за результатами проекту .....................................................................................
39
ЛІТЕРАТУРА ..........................................................................................................................................
41
ДОДАТКИ ...............................................................................................................................................
42

4
ВСТУПНЕ СЛОВО
Проблема збереження біотичного різноманіття в умовах ведення сучасного лісового гос-
подарства є однією з найбільш актуальних. Висвітлення цього питання, зокрема, знайшло
відображення в нових Санітарних правилах у лісах України, зміни до яких свого часу були
ініційовані Міністерством екології та природних ресурсів України.
Потреба в реалізації проектів зі створення охоронних зон на землях лісового фонду, на-
самперед у місцях, важливих для перебування (розмноження) раритетної біоти, обґрунтована
в першу чергу міжнародними зобов’язаннями України щодо планів імплементації відповідних
Директив Європейського Союзу (Оселищної та Пташиної), які затверджені розпорядженням
Кабінету Міністрів України, а також Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних
середовищ існування в Європі, ратифікованої Верховною Радою України.
Сучасна практика ведення лісового господарства в нашій країні не забезпечує належну
охорону й відтворення популяцій рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин та не відповідає
європейському природоохоронному законодавству. Окрім того, низький рівень екологічної
освіти лісівників не дозволяє їм виконувати вимоги чинного законодавства щодо збереження
раритетної біоти. Наслідком цього є те, що навіть після прийняття відповідних нормативних
документів про обов’язкове створення охоронних ділянок у місцях перебування (розмножен-
ня) рідкісних видів рослин і тварин, лісівники опинилися в ситуації, коли вони не можуть існу-
ючі вимоги застосувати на практиці. На це є низка об’єктивних і суб’єктивних причин.
Саме розроблення методичних рекомендацій та надання наукової і практичної допомоги
лісовим господарствам щодо створення охоронних зон і було метою пілотного проекту «Збе-
реження біологічного різноманіття в умовах ведення лісового господарства Прикарпаття»,
який вдалося успішно реалізувати громадській екологічній організації «Еко-Галич» за сприян-
ня Посольства Фінляндії в Україні, в партнерстві з Міністерством екології та природних ресур-
сів України, Державним природознавчим музеєм НАН України й Івано-Франківською облас-
ною радою.
Втілення практики створення охоронних ділянок у місцях зростання рідкісних видів рослин
та розмноження рідкісних видів тварин наблизить лісове господарство України до збалансо-
ваного сталого лісокористування, прийнятого провідними лісовими господарствами відповідно
до європейського законодавства. Це дозволить вже в найближчій перспективі забезпечити
дієвою охороною популяції раритетної флори і фауни, в першу чергу тих видів, які є надзви-
чайно рідкісними або перебувають на межі зникнення.
Віктор КЛІД,
кандидат біологічних наук,
директор департаменту екомережі та природно-заповідного фонду
Міністерства екології та природних ресурсів України

5
1. ВАЖЛИВІСТЬ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОТИЧНОГО
РІЗНОМАНІТТЯ В ЛІСАХ
Біотичне різноманіття формується протягом тривалого часу, проте може бути втрачене
дуже швидко. Розуміння цього беззаперечного факту базується на сумних результатах про-
гресу людства: цей прогрес закономірно супроводжується регресом природних комплексів та
згасанням популяцій колись звичайних видів.
Україна має багату біоту, яка налічує понад 25 000 видів рослин (судинних рослин – 5100,
грибів і слизовиків – понад 15 000, лишайників – більше 1000, мохоподібних – майже 800 і водо-
ростей – близько 4000) та більше 45 000 видів тварин (комах – понад 35 000, інших членистоно-
гих – майже 3500, найпростіших – більше 1800, круглих червів – 1600, плоских червів – 1280 і
кільчастих червів – 440 серед понад 44 000 безхребетних; із хребетних міног і риб налічується
близько 250 видів, земноводних – 22, плазунів – 25, птахів – понад 430 і ссавців – майже 140).
Проте під впливом антропогенного фактора на природні комплекси та надмірного комер-
ційного використання природних (зокрема і лісових) ресурсів в Україні значна кількість видів
опинилася на межі вимирання або потребує спеціальних заходів збереження. До Червоної
книги України занесено 826 видів рослин і грибів та 543 види тварин.
Лісові екосистеми одні з найбагатших на біорізноманіття на нашій планеті. Тому його збе-
реження в умовах ведення лісового господарства є одним із пріоритетів у сучасній екологіч-
ній політиці України. Це, зокрема, знайшло відображення в нових Санітарних правилах у лі-
сах України [12], розроблення яких було ініційовано Міністерством екології та природних ре-
сурсів України. Найбільш ефективною формою захисту для зникаючих видів є запобігання
руйнуванню середовищ їхнього існування.
2. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА ДЛЯ СТВОРЕННЯ
ОХОРОННИХ ДІЛЯНОК
Незважаючи на те, що наукова спільнота пропонувала створювати охоронні ділянки навколо
гнізд рідкісних видів тварин в Україні ще з 90-х років ХХ ст. [5; 6], а в закордонній природоохо-
ронній практиці вони використовуються з середини ХХ ст. [2–4; 7; 8; 11; 17; 18; та ін.], вперше
в державних документах нашої країни охоронні ділянки навколо гнізд хижих птахів запропоно-
вані у третьому виданні Червоної книги України [15]. Однак це було лише у вигляді пропозицій.
Першим державним документом, де наявні чітко прописані розміри охоронних ділянок на-
вколо місць мешкання рідкісних видів птахів, є Санітарні правила в лісах України, затвердже-
ні постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555 (в редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 756). Зокрема, в них зазначено: «Забо-
роняється здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів навколо місць гніздування
хижих птахів, занесених до Червоної книги України (радіусом 500 м), та чорного лелеки (раді-
усом 1000 м), токовищ глухарів, тетеруків (радіусом 300 м)». Безперечно, що це прорив у при-
родоохоронній роботі лісового господарства України, проте він має істотні недоліки. Першою
хибою цього підходу є відсутність сезонності у визначенні розмірів охоронної ділянки, а дру-
гою – надто великий радіус навколо гнізда чорного лелеки.
З метою практичної реалізації цих Санітарних правил на територіях природно-заповідного
фонду, Мінприроди видало наказ від 29 грудня 2016 року № 557 «Про додаткові заходи щодо

6
збереження рідкісних та зникаючих видів тварин і рослин», який передбачає низку заходів,
спрямованих на виділення й охорону в межах цих територій і, насамперед, у межах лісових
екосистем, окремих охоронних ділянок з урахуванням екології та біології відповідних видів.
Виділені охоронні ділянки повинні бути враховані у проектах організації територій та матеріа-
лах лісовпорядкування установ природно-заповідного фонду (дод. 1).
Необхідність прийняття цих документів обґрунтована, зокрема, міжнародними зобов’я-
заннями України щодо планів імплементації Директиви Ради 92/43/ЄЕС від 21 травня 1992
року «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни та флори» зі змінами і
доповненнями, внесеними Директивами 97/62/ЄЕС, 2006/105/ЄЕС та Регламентом (ЄС)
2003/1882 і Директиви 2009/147/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 30 листопада
2009 року «Про захист диких птахів», затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів Укра-
їни від 25 квітня 2015 року № 371, а також Конвенцією про охорону дикої флори і фауни та
природних середовищ існування в Європі.
З метою вдосконалення режиму збереження видів тваринного і рослинного світу, занесе-
них до Червоної книги України, на рівні, що відповідає екологічним, науковим і культурним
вимогам, враховуючи економічні та рекреаційні потреби, відповідно до Законів України «Про
Червону книгу України», «Про природно-заповідний фонд України», Санітарних правил в лі-
сах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року
№ 555 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 756), був
виданий наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 20 січня 2017 року № 17
«Про додаткові заходи охорони видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної
книги України» (дод. 2).
Наступним кроком у цьому напрямку повинно стати створення Планів дій з охорони рідкіс-
них видів рослин і тварин України, першим серед яких є розроблений Міністерством екології
та природних ресурсів України «План дій щодо збереження чорного лелеки (Ciconia nigra L.)
в Україні». У таких планах дуже детально розписані умови збереження і заходи з охорони
конкретних видів.
3. ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ОХОРОННИХ ДІЛЯНОК
ДЛЯ РІЗНИХ ГРУП РАРИТЕТНОЇ ЛІСОВОЇ БІОТИ
3.1. Судинні рослини, мохи та гриби
До третього видання Червоної книги України [14] занесено 138 видів лісових судинних рос-
лин. Серед них плауноподібних налічується 6 видів, папоротеподібних – 4, голонасінних – 7 і
покритонасінних (квіткових) – 121. Частина з них поширена винятково в лісових екосистемах
або на узліссях, певна кількість має широку екологічну амплітуду, яка, крім лісів, охоплює та-
кож луки, лучні степи, болота тощо. Лісові судинні рослини, згідно з Червоною книгою України,
належать до 4 категорій охорони; зникаючі – 31 вид, вразливі – 41, рідкісні – 38 і неоцінені – 28.
Із 46 «червонокнижних» видів мохоподібних у межах лісових масивів трапляються не мен-
ше 10. Найбільш характерними з них є гукерія блискуча (Hookeria lucens (Hedw.) Sm.) – по-
ширена дуже спорадично в карпатських смерекових лісах до висоти 1300 м н. р. м., по бере-
гах лісових потоків, де росте на вологому ґрунті, каменях, гнилій деревині; анакамтодон спла-
хноподібний (Anacamptodon splachnoides (Froel. ex Brid.) Brid.) – зустрічається в Українських
Карпатах, де можна виявити в букових і смереково-букових лісах на стовбурах, пнях та в дуп-

7
лах листяних (рідше хвойних) дерев; паламокладій справжньозелений ( Palamocladium
euchloron (Müll. Hal.) Wijk et Margad.) – поширений у Гірському Криму, де росте на ґрунті, заті-
нених вапнякових скелях та каменях у дубових і букових лісах; гетерофіл споріднений
(Heterophyllium affine (Hook.) M. Fleisch.) – відомо кілька більш давніх знахідок в Українських
Карпатах, де виявляли на гнилій деревині в гірських лісах.
Із занесених до Червоної книги України [14] грибів як мінімум 30 видів приурочені до лісо-
вих насаджень. Серед них строчок Слоневського (Gyromitra slonevskii Heluta), гельвела мо-
нашка (Helvella monachella (Scop.) Fr.), зморшок товстоногий (Morchella crassipes (Vent.) Pers.),
білопечериця дівоча (Leucoagaricus nympharum (Kalchbr.) Bon), мухомор Цезаря (Amanita
caesarea (Scop.) Pers.), мухомор щетинистий (Aspidella solitaria (Bull.) E.-J. Gilbert), боро-
вик бронзовий (Boletus aereus Bull.), моховик паразитний (Pseudoboletus parasiticus (Bull.)
Šutara), боровик королівський (Butyriboletus regius (Krombh.) D. Arora et J. L. Frank), шишко-
гриб лускатий (Strobilomyces strobilaceus (Scop.) Berk.), катателазма царська (Catathelasma
imperiale (P. Karst.) Singer), квітохвісник Арчера (Clathrus archeri (Berk.) Dring), клаваріадельф
товкачиковий (Clavariadelphus pistillaris (L.) Donk), крепідот македонський (Crepidotus
macedonicus Pilát), білопавутинник бульбистий (Leucocortinarius bulbiger (Alb. et Schwein.: Fr.)
Singer), міріостома шийкова (Myriostoma coliforme (With.: Pers.) Corda), герицій коралоподіб-
ний (Hericium coralloides (Scop.) Pers.), грифола листувата (Grifola frondosa (Dicks.: Fr.) Gray),
мутин собачий (Mutinus caninus (Huds.) Fr.), трутовик зонтичний (Polyporus umbellatus
(Pers.) Fr.), хрящ-молочник золотисто-жовтий (Lactarius chrysorrheus Fr.), сироїжка синювата
(Russula turci Bres.), листочня кучерява (Sparassis crispa (Wulfen) Fr.) та деякі інші.
З судинних рослин переважна більшість лісових «червонокнижних» видів (70) представлена
нечисленними популяціями, а 27 – вкрай нечисленними популяціями або поодинокими особи-
нами. Відносно велика чисельність популяцій притаманна 12 видам і різна чисельність – 29.
Велика площа поширення в Україні, що охоплює різні її природні зони та регіони, прита-
манна 15 видам лісових раритетних рослин. Середня площа поширення характерна для 49
видів, а обмежена – для 74. Серед них є низка видів, відомих в Україні з єдиного локалітету,
зокрема осока кулястоподібна (Carex globularis L.), ясен білоцвітий (Fraxinus ornus L.), дуб
кошенільний (Quercus cerris L.), ліннея північна (Linnaea borealis L.) та деякі інші.
Наведені дані свідчать про вкрай важливе значення лісових масивів для збереження уні-
кального різноманіття рослинного світу України, в першу чергу раритетних видів, багато з
яких перебувають під загрозою повного зникнення. При цьому охороною повинні бути забез-
печені не лише популяції раритетних рослин, але і природне середовище їх існування.
Охоронна ділянка не повинна обмежуватися територією існування популяції. Вона має
забезпечувати збереження комплексу умов зростання, зокрема, непорушність рослинного
угруповання та ґрунтового покриву, гідрологічного режиму, а також забезпечувати можливість
насінного та вегетативного розмноження рослин і розширення площі популяції. Варто зазна-
чити, що для рослин знищення фітоценозу, порушення ґрунтового покриву, механічного
впливу на нього, зміна гідрологічного режиму небезпечна впродовж цілого року. Особливо це
стосується молодих особин насінного походження, які значно більш вразливі до названих
негативних чинників, у першу чергу тому, що мають поверхневі підземні органи.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29 грудня 2016 року
№ 557 «Про додаткові заходи щодо збереження рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин»
передбачено встановлення охоронних ділянок навколо окремих деревних рослин – 100 м,
навколо чагарників – 50 м (у випадку зростання групи дерев чи чагарників охоронна ділянка
охоплює виділ). Для збереження трав’яних квіткових рослин, плаунів і папоротей охоронна ді-
лянка повинна охоплювати місцезростання популяцій та територію навколо них завширшки 50 м.

8
ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ Судинні рослини
Баранець звичайний
Huperzia selago
Фото Назара Смірнова
Тис ягідний
Taxus baccata
Фото Мирослава Атаманюка
Пізньоцвіт осінній
Colchicum autumnale
Фото Василя Буджака
Зозульки Фукса
Dactylorhiza fuchsii
Фото Назара Смірнова

9
ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ Судинні рослини
Зозульки травневі
Dactylorhiza majalis
Фото Назара Смірнова
Гніздівка звичайна
Neottia nidus-avis
Фото Назара Смірнова
Любка дволиста
Platanthera bifolia
Фото Назара Смірнова
Траунштейнера куляста
Traunsteinera globosa
Фото Назара Смірнова

10
Загалом виділення таких охоронних ділянок повинне забезпечити збереження популяцій,
середовища їхнього існування та можливість розширення території зростання. Але при цьому
не враховані особливості ландшафту, гідрологічного режиму угіддя, процеси природної сук-
цесії, площа та чисельність популяцій, природоохоронний статус видів тощо.
Популяції деяких видів рослин зазвичай численні та мають високу щільність, тому їхні
контури відносно легко встановити. До них належать підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L.),
білоцвіт весняний (Leucojum vernum L.), цибуля ведмежа (Allium ursinum L.), плаун річний
(Lycopodium annotinum L.) і деякі інші. Проте певні види можуть рости поодинокими особинами
або групами по декілька особин на більш-менш великих площах, як, наприклад, гніздівка зви-
чайна (Neottia nidus-avis (L.) Rich.), лілія лісова (Lilium martagon L.), булатка довголиста (Cepha-
lanthera longifolia (L.) Fritsch), булатка великоквіткова (C. damasonium (Mill.) Druce), коручка пурпу-
рова (Epipactis purpurata Smith), зозулині сльози серцелисті (Listera cordata (L.) R. Br.) й інші. Кон-
тури таких популяцій необхідно визначати детальним натурним обстеженням лісового масиву.
Наведені вище відомості свідчать про те, що сучасні площа та чисельність популяцій низ-
ки раритетних лісових видів не можуть забезпечити їхнє подальше існування без вжиття за-
ходів щодо сприяння їхньому природному відновленню, як це передбачено Законом Укр а-
їни «Про Червону книгу України» [9]. Тому з метою створення охоронних ділянок для популя-
цій вищих судинних рослин необхідно враховувати конкретні місцеві умови, біоекологічні
особливості видів, а також динамічні тенденції розвитку цих популяцій. Бажано, щоб охоронні
ділянки мали природні межі. Особливо це стосується тих видів, які належать до категорій
«зникаючі», «вразливі» та «рідкісні». Зокрема, в Карпатах і на прилеглих територіях зникаю-
чими є гронянка ромашколиста (Botrychium matricariifolium (A. Braun ex Döll) W. D. J. Koch),
модрина польська (Larix polonica Racib.), надбородник безлистий (Epipogium aphyllum Sw.),
ліннея північна, чина трансільванська (Lathyrus transsilvanicus (Spreng.) Rchb.).
До вразливих видів віднесені плаун річний, гронянка півмісяцева (Botrychium lunaria (L.)
Sw.), сосна кедрова (Pinus cembra L.), тис ягідний (Taxus baccata L.), рябчик шаховий (Fritilla-
ria meleagris L.), плодоріжка блощична (Anacamptis coriophora (L.) R. M. Bateman, Pridgeon et
M. W. Chase s. l, зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.), коручка темно-червона
(Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Besser), гудієра повзуча (Goodyera repens (L.) R. Br.),
зозулині сльози серцелисті, глевчак однолистий (Malaxis monophyllos (L.) Sw.), зозулинець
чоловічий (Orchis mascula (L.) L.), зозулинець пурпуровий (O. purpurea Huds.), костриця гірсь-
ка (Festuca drymeja Mert. et W. D. J. Koch.), костриця різнолиста (F. heterophylla Lam.), брус-
лина карликова (Euonymus nana M. Bieb.), журавлина дрібноплода (Oxycoccus microcarpus
Turcz. ex Rupr.), сокироносиця струнка (Securigera elegans (Pančić) Lassen), бузок угорський
(Syringa josikaea J. Jacq. ex Rchb.), аконіт Бессера (Aconitum besserianum Andrz. ex Trautv.),
аконіт опушеноплодий (A. lasiocarpum (Rchb.) Gáyer), беладонна звичайна (Atropa belladonna L.).
До рідкісних видів належать зелениця сплюснута (Diphasiastrum complanatum (L.) Holub),
міхурниця гірська (Cystopteris montana (Lam.) Bernh. ex Desv.), гронянка багатороздільна
(Botrychium multifidum (S. G. Gmel.) Rupr.), півники несправжньосмикавцеві (Iris pseudocyperus
Schur), еритроній собачий зуб (Erythronium dens-canis L.), булатка великоквіткова, булатка
довголиста, булатка червона (Cephalanthera rubra (L.) Rich.), язичок зелений (Coeloglosum
viride (L.) C. Hartm.), коральковець тричінадрізаний (Corallorhiza trifida Châtel.), зозульки трав-
неві (Dactylorhiza majalis (Rchb.) P. F. Hunt et Summerhayes s. l.), коручка пурпурова, береза
темна (Betula obscura A. Kotula), жимолость голуба (Lonicera caerulea L.), чина гладенька
(Lathyrus laevigatus (Waldst. et Kit.) Fritsch).
Статус неоцінених видів отримали баранець звичайний (Huperzia selago (L.) Bernh. ex
Schrank et C. Mart.), міхурниця судетська (Cystopteris sudetica A. Braun et Milde), цибуля вед-

11
межа, підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L.), білоцвіт весняний (Leucojum vernum L.),
осока затінкова (Carex umbrosa Host), рястка Буше (Ornithogalum boucheanum (Kunth) Asch.),
шафран Гейфелів (Crocus heuffelianus Herb.), лілія лісова, зозульки Фукса (Dactylorhiza fuch-
sii (Druce) Soó), коручка чемерникоподібна (Epipactis helleborine (L.) Crantz), зозулині сльози
яйцеподібні (Listera ovata (L.) R. Br.), гніздівка звичайна, любка дволиста (Platantera bifolia (L.)
Rich.), любка зеленоквіткова (P. chlorantha (Cust.) Rchb.), місячниця оживаюча (Lunaria redivi-
va L.), берека (Sorbus torminalis (L.) Crantz), скополія карніолійська (Scopolia carniolica Jacq.).
До земель лісового фонду, крім деревостанів, належать також прилеглі до лісу ділянки,
вкриті трав’яною рослинністю – лучною, болотною, лучно-степовою тощо (біогалявини, сіно-
жаті й ін.). Такі ділянки часто також є оселищами для видів рослин, занесених до Червоної
книги України [14]. Небезпеку для рослинного угруповання загалом, а також для популяцій
раритетних видів рослин у таких оселищах становить заростання чагарниками й деревами,
яке особливо активно почало проявлятися останнім часом – у зв’язку із припиненням випа-
сання худоби чи викошування травостою. Заростання ділянки переважно спричиняє повне
зникнення популяцій рідкісних видів рослин, які ростуть у трав’яних угрупованнях. Для збе-
реження популяцій «червонокнижних» видів слід запроваджувати активні методи їх охорони,
які полягають у збереженні трав’яного угруповання. Зокрема, це регулярне викошування тра-
востою після завершення цвітіння та дозрівання плодів і насіння, а в разі необхідності, викор-
човування чагарників і молодих дерев.
На відкритих ділянках трапляються лісові рослини з широкою екологічною амплітудою, а
також лучні, степові та болотні види. Зокрема на помірно зволожених і вогких лісових галяви-
нах та післялісових луках ростуть зелениця Ісслера (Diphasiastrum issleri (Rouy) Holub), нар-
цис вузьколистий (Narcissus angustifolius Curtis), пізньоцвіт осінній (Colchicum autumnale L.),
косарики черепитчасті (Gladiolus imbricatus L.), півники сибірські (Iris sibirica L.), плодоріжка
рідкоквіткова (Anacamptis laxiflora (Lam.) R. M. Bateman, Pridgeon et M. W. Chase), плодоріжка
салепова (A. morio (L.) R. M. Bateman, Pridgeon et M. W. Chase), зозульки плямисті (Dacty-
lorhiza maculata (L.) Soó), зозульки бузинові (D. sambucina (L.) Soó), билинець довгорогий
(Gymnadenia conopsea (L.) R. Br.), зозулинець шоломоносний (Orchis militaris L.), псевдорхіс
білуватий (Pseudorchis albida (L.) A. Löve et D. Löve), траунштейнера куляста (Traunsteinera
globosa (L.) Rchb.), дрочок крилатий (Genistella sagittalis (L.) Gams), тирлич безстебловий
(Gentiana acaulis L.), тирлич роздільний (G. laciniata Kit. ex Kanitz), тирлич жовтий (G. lutea L.),
тирлич крапчастий (G. punctata L.), вітеринка нарцисоквіткова (Anemone narcissiflora L.).
На лісових болотах і заболочених післялісових луках трапляються плаунець заплавний
(Lycopodiella inundata (L.) Holub), осока Буксбаума (Carex buxbaumii Wahlenb.), осока Девела
(C. davalliana Smith), осока торфова (C. heleonastes Ehrh.), осока малоквіткова (C. pauciflora
Lightf.), ситняг карніолійський (Eleocharis carniolica W. D. J. Koch), зозульки серценосні (Dacty-
lorhiza cordigera (Fries) Soó), зозульки м’ясочервоні (D. incarnata (L.) Soó), коручка болотна
(Epipactis palustris (L.) Crantz), билинець щільноквітковий (Gymnadenia densiflora (Wahlenb.)
A. Dietr.), шейхцерія болотна (Scheuchzeria palustris L.), сверція багаторічна (Swertia perennis L.),
товстянка альпійська (Pinguicula alpina L.), шолудивник лісовий (Pedicularis sylvatica L.), верба
лапландська (Salix lapponum L.), верба Старке (S. starkeana Willd.).
На прилеглих до лісових масивів лучно-степових ділянках трапляються ковила волосиста
(Stipa capillata L.), ковила пірчаста (S. pennata L.), ковила найкрасивіша (S. pulcherrima K. Koch),
відкасник осотоподібний (Carlina cirsioides Klokov), зіновать біла (Chamaecytisus albus (Hacq.)
Rothm.), горицвіт весняний (Adonis vernalis L.), сон великий (Pulsatilla grandis Wender), сон
розкритий (P. patens (L.) Mill.), рутвиця смердюча (Thalictrum foetidum L.), шипшина Чацького
(Rosa czackiana Besser).

12
ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ Судинні рослини
Місячниця оживаюча
Lunaria rediviva
Фото Назара Смірнова
Журавлина дрібноплода
Oxycoccus microcarpus
Фото Алли Токарюк
Беладонна звичайна
Atropa belladonna
Фото Василя Буджака
Скополія карніолійська
Scopolia carniolica
Фото Василя Буджак а

13
ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ Гриби
Квітохвісник Арчера
Clathrus archeri
Фото Мирослава Атаманюка
Мутин собачий
Mutinus caninus
Фото Олени Волуци
Трутовик зонтичний
Polyporus umbellatus
Фото Олени Волуци
Сироїжка синювата
Russula turci
Фото Василя Маланюка

14
3.2. Тварини
3.2.1. Безхребетні тварини
Безхребетні тварини є найрізноманітнішою групою біоти як суходільних, так і морських
екосистем. Лісові біоценози не є винятком, а радше правилом, оскільки значну частку (60–80 %)
їхнього біорізноманіття становлять саме безхребетні тварини. Їхню функціональну роль у лісових
екосистемах переоцінити важко, адже вони, разом із грибами і бактеріями, задіяні в деструк-
ції мертвої органіки, прискоренні колообігу хімічних елементів і становлять одну із ключових
ланок трофічних ланцюгів. Однак надмірне господарське навантаження на лісові екосистеми
спричинило практично цілковиту трансформацію природних лісів Прикарпаття, що спостері-
гається у впровадженні як лісових монокультур, так і формуванні одновікових деревостанів.
Вилучення мертвої деревини разом зі згаданими особливостями господарювання вже сьогод-
ні призвели до загального скорочення біорізноманіття безхребетних, порушення детритних
циклів у колообігах хімічних елементів та зниження стійкості лісових екосистем до інвазій
шкідників і патогенів [21]. Численні дослідження демонструють, що старовікові і пралісові
екосистеми відзначаються надзвичайною стійкістю та довговічністю завдяки високому рівню
біорізноманіття безхребетних тварин і, зокрема, комах [16; 19–21]. Багатство безхребетних
тварин пралісів, у тому числі й занесених до Червоної книги України [15] та міжнародних приро-
доохоронних нормативно-правових актів [13], зумовлюється великою різноманітністю доступ-
них їм мікрооселищ. Тому основні заходи охорони «червонокнижних» видів безхребетних
тварин повинні бути спрямовані на виявлення та збереження їхніх мікрооселищ.
У поняття «мікрооселище» ми вкладаємо наступний зміст: це чітко відмежована найменша
одиниця середовища, що забезпечує існування якісно специфічної біоти. Прикладами мікро-
оселищ є дупла, плодові тіла грибів, трупи тварин, лежача гнила деревина. Кожне з таких
мікрооселищ населяє своя якісно специфічна біота, частини або повні життєві цикли її скла-
дових протікають у цих умовах. Для лісових екосистем ключовими є мікрооселища, пов’язані
з живими деревами, мертвою поваленою деревиною, лісовими потічками і болотами.
Мікрооселища, пов’язані зі старими живими деревами, включають: стовбурові дупла, дуп-
ла між кореневими лапами, дендротельми, дупла дятлів, морозобої, громобої, відмерлі без-
корові частини стовбурів з ходами комах, мікроґрунти, всохлі гілки, злами гілок і стовбурів,
ракові пухлини, багаторічні й ефемерні плодові тіла грибів. Практично кілька чи навіть усі ці
типи мікрооселищ можуть бути сконцентровані на одному старому дереві, яке є ключовим
для збереження раритетних видів безхребетних тварин. Мікрооселища, пов’язані зі старими
живими деревами, заселяє низка сапроксилобіонтних видів комах, занесених до Червоної
книги України. Зокрема, сюди належать красотіл пахучий (Calosoma sycophanta (Linnaeus,
1758)), жук-самітник (Osmoderma barnabita (Motschulsky, 1845)), жук-олень (Lucanus cervus
(Linnaeus, 1758)), вусач дубовий великий (Cerambyx cerdo Linnaeus, 1758), вусач альпійський
(Rosalia alpina (Linnaeus, 1758)), вусач-червонокрил Келлера (Purpuricenus kaehleri (Linnaeus,
1758)), вусач мускусний (Aromia moschata (Linnaeus, 1758)), мегариса рогохвостова
(Megarhyssa superba (Schrank, 1781)), мегариса перлата (M. perlata (Christ, 1791)), доліхомі-
тус головастий (Dolichomitus cephalotes (Holmgren, 1859)), бджола-тесля звичайна (Xylocopa
valga Gerstaecker, 1872), ктенофора прикрашена (Ctenophora festiva Meigen, 1804), пилкоро-
тиця південна (Temnostoma meridionale Krivosheina et Mamaev, 1962), псарус черевастий
(Psarus abdominalis (Fabricius, 1794)).

15
За висотними поясами і типами лісових екосистем види, занесені до Червоної книги Укра-
їни, розподілені нерівномірно; найбільше їхнє різноманіття спостерігається в термофільних рів-
нинних лісах, а найменше – у смерекових. У верхньому гірському лісовому поясі смерекових
лісів мікрооселища старих живих дерев заселяють мегариса рогохвостова, мегариса перла-
та, доліхомітус головастий. Нижній гірський лісовий пояс букових і ялицевих лісів населений
такими видами, як вусач альпійський, мегариса рогохвостова, мегариса перлата, доліхомітус
головастий. Для передгірних букових лісів притаманні жук-самітник, вусач альпійський. Мікро-
оселища старих живих дерев передгірних дубових лісів населяють красотіл пахучий, жук-
самітник, жук-олень, вусач дубовий великий, вусач-червонокрил Келлера, ктенофора прик-
рашена, псарус черевастий. Для термофільних рівнинних дубових лісів характерні красотіл
пахучий, жук-самітник, жук-олень, вусач дубовий великий, бджола-тесля звичайна, ктенофо-
ра прикрашена, пилкоротиця південна, псарус черевастий. Мікрооселища старих живих де-
рев вербових заплавних лісів важливі для збереження таких видів, як жук-самітник, вусач
мускусний, ктенофора прикрашена [10].
Охоронна ділянка встановлюється довкола старого дуплавого дерева або групи дерев у
радіусі 25 м, де необхідно виключити трелювання і складування деревини, проведення сані-
тарних заходів, вилучення сухостою та поваленої мертвої деревини. Охоронна ділянка збері-
гається впродовж усього життя старих дерев, а також після їх падіння і до повного розкладу
поваленої деревини.
Мікрооселища мертвої поваленої деревини представлені гілками різної товщини і довжи-
ни, поваленими стовбурами дерев на різних стадіях розкладу, порожнинами в порохнявих
стовбурах, відшаруванням кори, міцелієм і плодовими тілами грибів, моховим, лишайниковим
і трав’яним вкриттями порохнявих стовбурів дерев. Зазвичай, на повалених мертвих стовбу-
рах дерев одночасно трапляються всі з перелічених типів мікрооселищ, заселених раритет-
ними видами безхребетних тварин. До них належать багатозв’яз гірський (Polydesmus
montanus Daday, 1889), тетрадонтофора блакитна (Tetradontophora bielanensis (Waga, 1842)),
жук-олень, вусач альпійський, плоскотілка червона (Cucujus cinnaberinus (Scopoli, 1763)), ме-
гариса рогохвостова, мегариса перлата, доліхомітус головастий, ктенофора прикрашена,
ктир велетенський (Satanas gigas (Eversmann, 1855)), пилкоротиця південна.
За висотним ґрадієнтом найбільше різноманіття видів, занесених до Червоної книги Укра-
їни, спостерігається в дубових лісах, а найменше – у смерекових. У верхньому гірському лі-
совому поясі смерекових лісів мікрооселища мертвої поваленої деревини заселяють тетра-
донтофора блакитна, багатозв’яз гірський, мегариса рогохвостова, мегариса перлата, долі-
хомітус головастий. Нижній гірський лісовий пояс букових і ялицевих лісів населений такими
видами, як багатозв’яз гірський, тетрадонтофора блакитна, плоскотілка червона, вусач аль-
пійський, мегариса рогохвостова, мегариса перлата, доліхомітус головастий. Для передгірних
букових лісів притаманні багатозв’яз гірський, тетрадонтофора блакитна, плоскотілка черво-
на, вусач альпійський, морімус темний (Morimus funereus Mulsant, 1863). Мікрооселища мерт-
вої поваленої деревини передгірних дубових лісів населяють тетрадонтофора блакитна, жук-
олень, плоскотілка червона, морімус темний, ктенофора прикрашена, псарус черевастий.
Для термофільних рівнинних дубових лісів характерні тетрадонтофора блакитна, жук-олень,
плоскотілка червона, ктир велетенський, ктенофора прикрашена, пилкоротиця південна, пса-
рус черевастий [10].
Охоронна ділянка встановлюється довкола скупчення повалених стовбурів у радіусі 25 м,
де необхідно виключити трелювання і складування деревини, проведення санітарних заходів,
вилучення мертвої деревини. Охоронна ділянка зберігається до повного розкладу поваленої
деревини.

16
ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ Безхребетні тварини
Тетрадонтофора блакитна
Tetradontophora bielanensis
Фото Назара Смірнова
Красуня діва
Calopteryx virgo
Фото Назара Смірнова
Вусач дубовий великий
Cerambyx cerdo
Фото Мирослава Атаманюка
Вусач мускусний
Aromia moschata
Фото Андрія Волуци

17
ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ Безхребетні тварини
Мнемозина
Parnassius mnemosyne
Фото Назара Смірнова
Пасмовець тополевий
Limenitis populi
Фото Назара Смірнова
Сінниця Геро
Coenonympha hero
Фото Назара Смірнова
Сатурнія руда
Aglia tau
Фото Назара Смірнова

18
Мікрооселища лісових потічків і боліт включають прибережні мулисті відклади, прибереж-
ну рінь, накопичення листяного опаду на дні водойми, повалені й затоплені стовбури дерев,
осокові куртини, папоротеві куртини, зарості гігрофільної рослинності. Перелічені мікроосе-
лища є важливими для наступних видів з Червоної книги України: хромадорина двоока
(Chromadorina bioculata (Schultze in Carus, 1857)), трохета Биковського (Trocheta bykowskii
Gedroyc, 1913), рак широкопалий (Astacus astacus (Linnaeus, 1758)), красуня діва (Calopteryx
virgo (Linnaeus, 1758)), дозорець-імператор (Anax imperator Leach, 1815), кордулегастер дво-
зубчастий (Cordulegaster bidentata Selys, 1843), офіогомфус Цецилія (Ophiogomphus cecilia
(Fourcroy, 1785)), плавунець широкий (Dytiscus latissimus Linnaeus, 1758), джміль моховий
(Bombus muscorum (Linnaeus, 1758)).
За висотним ґрадієнтом найбільше різноманіття видів, які занесені до Червоної книги
України, спостерігається в лісових потічках та болотах у зоні гірських букових і ялицевих лісів,
а найнижче – у смерекових і термофільних дубових лісах. Мікрооселища лісових потічків та
боліт у верхньому гірському лісовому поясі смерекових лісів заселяють трохета Биковського,
рак широкопалий, кордулегастер двозубчастий. У нижньому гірському лісовому поясі букових
і ялицевих лісів мікрооселища лісових потічків та боліт населені такими видами, як хромадо-
рина двоока, трохета Биковського, рак широкопалий, красуня діва, кордулегастер двозубчас-
тий, офіогомфус Цецилія. Для потічків та боліт передгірних букових, дубових, а також вербових
заплавних лісів притаманні такі види: красуня діва, дозорець-імператор, офіогомфус Цецилія,
плавунець широкий, джміль моховий. Лісові потічки і болота у термофільних рівнинних дубових
і вербових лісах є оселищами для красуні діви, дозорця-імператора, плавунця широкого [10].
Охоронна ділянка встановлюється на 50-метровому відтинку потічка, де виявлені «черво-
нокнижні» безхребетні тварини, і радіусом 20 м. Для лісових боліт, населених переліченими
вище видами, встановлюється охоронна ділянка радіусом 50 м. У межах охоронної ділянки
необхідно виключити трелювання і складування деревини, проведення інженерних робіт, що
порушують гідрологічний режим. Охоронна ділянка зберігається впродовж усього часу,
допоки вона заселена раритетними видами.
3.2.2. Земноводні
До Червоної книги України [15] занесено 8 видів земноводних: саламандра плямиста
(Salamandra salamandra (Linnaeus, 1758)), тритон карпатський (Lissotriton montandoni (Boulenger,
1880)), тритон альпійський (Ichthyosaura alpestris (Laurenti, 1768)), тритон дунайський (Triturus
dobrogicus (Kiritzescu, 1903)), тритон Кареліна (T. karelinii (Strauch, 1870)), кумка жовточерева
(Bombina variegata (Linnaeus, 1758)), ропуха очеретяна (Epidalea calamita (Laurenti, 1768)) і
жаба прудка (Rana dalmatina Fitzinger, 1839)). П’ять з них тісно пов’язані з лісами, два – насе-
ляють широке коло біотопів (у тому числі й лісові), і лише один вид (тритон дунайський) надає
перевагу відкритим ландшафтам. Оскільки більшість «червонокнижних» амфібій тією чи ін-
шою мірою пов’язані з лісовими біотопами, заходи з метою охорони таких типів оселищ набу-
вають особливої актуальності у справі збереження рідкісних земноводних.
Вирішальним аспектом охорони амфібій є збереження біотопів, у яких вони живуть. На-
самперед, це стосується місць розмноження та розвитку личинок, зимівлі й нагулу. Наказ
Міністерства екології та природних ресурсів України від 29 грудня 2016 року № 557 «Про
додаткові заходи щодо збереження рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин» передба-
чає створення охоронних зон довкола місць проживання, розмноження й зимівлі земноводних

19
і на територіях навколо них необхідно 50 м. Амфібії загалом менше схильні до міграцій, ніж
інші групи хребетних (максимальні дистанції нерідко обмежуються кількома сотнями метрів,
рідше – кількома кілометрами), тому одним з ефективних засобів збереження їхніх популяцій
в умовах ведення лісового господарства України є охорона нерестових водойм і прилеглих
до них ділянок лісових масивів. Причому радіус таких охоронних ділянок залежатиме від низ-
ки факторів (серед них – вид амфібій; тип, розмір і конфігурація нерестової водойми; харак-
тер прилеглих біотопів тощо), тому в частині випадків, на нашу думку, він може відрізнятися
(в напрямку збільшення або зменшення) від рекомендованого згаданим вище наказом.
Зазначимо, що для земноводних часто немає потреби повністю забороняти лісогосподар-
ські заходи впродовж усього року на територіях, прилеглих до охоронних ділянок. При тому,
що суцільні рубки для більшості видів небажані або відверто шкідливі, в низці випадків про-
ведення, наприклад, вибіркових рубок допустиме (в період, коли амфібії не активні, тобто з
жовтня – листопада до лютого), а іноді може навіть мати певний позитивний ефект. Скажімо,
колії від техніки навесні заповнюються водою і в подальшому можуть слугувати місцями роз-
множення для низки «червонокнижних» земноводних (зокрема, тритонів карпатського й аль-
пійського, кумки жовточеревої, жаби прудкої), сприяючи розселенню цих земноводних у глибину
лісових масивів. Проте запорукою того, що ці водойми не стануть згодом пастками для дорос-
лих амфібій та їхніх личинок, має слугувати заборона руху автотранспорту по таких дорогах у
період з березня до серпня – вересня (тобто упродовж періоду розмноження і розвитку личинок).
Наводимо перелік лісових «червонокнижних» амфібій з короткою характеристикою. Са-
ламандра плямиста – вразливий вид, який поширений у Карпатах і на прилеглих територіях.
Живе у вологих лісах, де локально чисельність може бути значною. Тритон карпатський –
вразливий вид, ендемік Карпат, трапляється також у деяких регіонах Опілля. Живе в різнотип-
них лісах гір і передгір’їв, де є відносно звичайним, місцями – численним видом. Тритон
альпійський – вразливий вид, поширений у Карпатах і на Опіллі. Живе в різнотипних лісах гір
і передгір’їв. Рідкісний, місцями звичайний вид. Тритон Кареліна – вразливий вид, який насе-
ляє гірські та передгірні ліси Криму. Кумка жовточерева – вразливий вид, поширений у Кар-
патах і на прилеглих рівнинних територіях. У межах ареалу в Україні трапляється в лісах та
на їхніх окраїнах повсюдно й у значній кількості. Ропуха очеретяна – вразливий вид, який в
Україні зустрічається на правобережному Поліссі. Загалом рідкісний, місцями звичайний вид
амфібій, що надає перевагу відкритим просторам, проте нерідко живе у світлих хвойних лі-
сах. Жаба прудка – зникаючий вид, в Україні поширений у передгір’ях Карпат, на Опіллі та на
півдні Поділля. Доволі звичайна тварина, пов’язана з широколистяними і мішаними лісами
(переважно буковими, грабовими, дубовими).
Основними заходами охорони земноводних є заборона проведення лісогосподарських
робіт у весняний період у 50-метровій зоні навколо водойм, де відбувається розмноження;
заборона інтенсивного руху транспорту по лісових дорогах, особливо поблизу водойм у сутін-
ковий час та у весняно-літній період, насамперед від квітня до липня включно; контроль лісо-
вою охороною місць концентрації земноводних і перешкоджання незаконному відлову.
3.2.3. Плазуни
З 11 видів плазунів, занесених до Червоної книги України [15], 4 тісно пов’язані з лісовими
біотопами: мідянка звичайна (Coronella austriaca Laurenti, 1768), полоз ескулапів (Zamenis
longissimus (Laurenti, 1768)), полоз леопардовий (Z. situla (Linnaeus, 1758)) і гадюка Нікольсь-
кого (Vipera nikolskii Vedmederja, Grubant et Rudaeva, 1986). Решта видів надають перевагу
відкритим ландшафтам, а в лісах трапляються спорадично.

20
ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ Хребетні тварини
Саламандра плямиста
Salamandra salamandra
Фото Мирослава Атаманюка
Тритон альпійський
Ichthyosaura alpestris
Фото Назара Смірнова
Кумка жовточерева
Bombina variegata
Фото Назара Смірнова

21
ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ Хребетні тварини
Жаба прудка
Rana dalmatina
Фото Назара Смірнова
Мідянка звичайна
Coronella austriaca
Фото Назара Смірнова
Полоз ескулапів
Zamenis longissimus
Фото Назара Смірнова

22
Вже згаданий вище наказ Міністерства екології та природних ресурсів України за № 557
передбачає створення охоронних зон довкола місць проживання, розмноження і зимівлі пла-
зунів на територіях навколо них завширшки 50 м.
Наводимо коротку характеристику лісових «червонокнижних» рептилій. Мідянка звичайна –
вразливий вид, в Україні трапляється повсюдно. Населяє різні біотопи – узлісся, чагарники,
вирубки, сади, парки, луки, нерідко селиться біля будівель. Cкрізь характеризується низькою
чисельністю: трапляються окремі особини. Полоз ескулапів (лісовий) – зникаючий вид, який
відомий переважно за знахідками на Закарпатті, у Прикарпатті, на Поділлі та Побужжі. Живе
у світлих широколистяних (переважно букових) та мішаних лісах, у чагарниках, на схилах
серед скель, у руїнах будівель. Дуже рідкісна змія, відомі знахідки окремих особин. Полоз
леопардовий – зникаючий вид, який в Україні живе виключно на південному березі Криму.
Населяє широколистяні ліси та чагарники на схилах гір і в ярах. Трапляються поодинокі осо-
бини. Гадюка Нікольського – рідкісний вид. В Україні поширений у Лісостепу. Населяє узлісся
й галявини в широколистяних і мішаних лісах; лук і агроценозів уникає. У характерних біото-
пах трапляється доволі часто.
Основними заходами охорони є визначення місць сезонної концентрації (навесні – місць
парування, влітку – місць відкладання яєць (полози ескулапів і леопардовий), восени – місць
зимівлі) та міграції плазунів поблизу доріг із встановленням відповідних аншлагів і забороною
проведення лісогосподарських заходів у зоні радіусом 50 м; контроль лісовою охороною
місць концентрації цих тварин і перешкоджання незаконному відлову.
3.2.4. Птахи
На сторінки Червоної книги України [15] занесено 87 видів птахів. З них більше третини пев-
ним чином приурочені до лісових біоценозів, де гніздяться чи використовують деревні наса-
дження як кормові біотопи. Достатньо характерними для лісових масивів є лелека чорний
(Ciconia nigra (Linnaeus, 1758)), скопа (Pandion haliaetus (Linnaeus, 1758)), шуліка рудий (Milvus
milvus (Linnaeus, 1758)), шуліка чорний (M. migrans (Boddaert, 1783)), змієїд (Circaetus gallicus
(J. F. Gmelin, 1788)), орел-карлик (Hieraaetus pennatus (J. F. Gmelin, 1788)), підорлик великий
(Aquila clanga Pallas, 1811), підорлик малий (A. pomarina C. L. Brehm, 1831), могильник (A. heliaca
Savigny, 1809), беркут (A. chrysaetos (Linnaeus, 1758)), орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla (Lin-
naeus, 1758)), гриф чорний (Aegypius monachus (Linnaeus, 1766)), тетерук (Lyrurus tetrix (Linnaeus,
1758)), глушець (Tetrao urogallus Linnaeus, 1758), орябок (Tetrastes bonasia (Linnaeus, 1758)),
журавель сірий (Grus grus (Linnaeus, 1758)), голуб-синяк (Columba oenas Linnaeus, 1758), пугач
(Bubo bubo (Linnaeus, 1758)), совка (Otus scops (Linnaeus, 1758)), сич волохатий (Aegolius fune-
reus (Linnaeus, 1758)), сичик-горобець (Glaucidium passerinum (Linnaeus, 1758)), сова довгохво-
ста (Strix uralensis Pallas, 1771), сова бородата (S. nebulosa Forster, 1772), жовна зелена (Picus
viridis Linnaeus, 1758), дятел білоспинний (Dendrocopos leucotos (Bechstein, 1802)), дятел три-
палий (Picoides tridactylus (Linnaeus, 1758)), золотомушка червоночуба (Regulus ignicapilla
(Temminck, 1820)), синиця біла (Parus cyanus Pallas, 1770) та деякі інші.
З «червонокнижної» орнітофауни в наших географічних умовах більшість видів хижих
птахів і чорний лелека гніздяться в лісах. Існує кілька чинників для вибору місця гніздування:
близькість кормової бази, розташування гнізда з огляду на території інших особин свого виду,
які оселилися поряд, а також відстань до людських осель. Дуже важливими є вік лісу та його
структура, а в деяких випадках також будова крони дерева. Механізм вибору місця гніздуван-
ня хижими птахами складний і не до кінця зрозумілий. З цієї причини внесення навіть незнач-
них змін в оточення гнізда може призвести до його покидання птахами.

23
Природні ліси були ідеальним середовищем існування великих видів птахів. Такі лісові
масиви характеризувалися різновіковою та багатовидовою структурою, невеликим зімкнен-
ням крон старовікових дерев і наявністю сухих дерев, які птахи використовували як спосте-
режні пункти та місця відпочинку. Сучасні господарські ліси – це переважно одновікові моно-
культури високої щільності, придатні для отримання найкращої сировини і які систематично
очищуються від мертвої деревини. В Україні за останнє десятиліття площа лісових масивів
постійно зменшується, а частка дерев віком понад 80 років, які є потенційними місцями для
розмноження великих видів птахів, не перевищує 10 %.
Хижі птахи і чорний лелека демонструють значну прив’язаність до своїх гніздових ділянок.
Якщо їх не турбувати, то вони можуть використовувати ті самі гнізда щороку, а коли й буду-
ють нові, тоді, як правило, розміщують їх неподалік від колишньої оселі. Відомі гнізда орлана-
білохвоста, які існували більше 50 років і чорного лелеки, які мали понад 30 років.
Оскільки для збереження раритетних видів птахів потребують дієвої охорони місця гнізду-
вання, ночівлі та токовища, саме в цих місцях та біля них лісогосподарська діяльність повин-
на бути обмежена. Навколо таких місць створюються охоронні ділянки, які складаються із
двох частин: ділянки суворої охорони, де протягом року заборонена будь-яка господарська
діяльність, і ділянки сезонної охорони, де лісогосподарські роботи заборонені лише протягом
певного періоду (гніздування, токування тощо) [1]. Ділянка суворої охорони повинна включати
ділянку деревостанів навколо гнізда або дерев, де птахи люблять відпочивати чи ночувати.
Розміри цієї ділянки визначаються індивідуально для кожного виду або групи видів (табл. 1).
Межами ділянки повинні бути добре помітні в лісі елементи: дороги, струмки, просіки, канали,
межі виділів тощо. Варто уникати включення в ділянку суворої охорони лісових лук, полів, па-
совищ. Ділянка сезонної охорони вилучається з лісогосподарських робіт тимчасово й охоп-
лює найближче оточення гніздової території. Вона є дуже важливою, оскільки забезпечує
птахам спокій і безпеку у гніздовий, найбільш важливий у їхньому житті період. Її розміри ста-
новлять 100–500 м у радіусі навколо гнізда. Межі цієї території можна визначати колом, а
можна і за характерними елементами, як у випадку ділянки суворої охорони.
Таблиця 1
Розміри охоронних ділянок для різних типів локацій птахів
Тип локації
Форма локації
Ділянки суворої та сезонної охорони
Колоніальні
гніздування
Будь-які колоніальні поселення
птахів
Сувора – 300 м навколо колонії
Сезонна – не виділяється
Гнізда птахів
Гніздування
Сувора – 100–200 м (протягом усього року)
Сезонна – 250–500 м (у період розмноження)
Ночівлі птахів
Понад 5–100 птахів використовують
територію щонайменше 15–30 діб
протягом року (залежно від виду)
200–500 м навколо місця ночівлі (залежно
від виду)
Токовища
Понад 2–5 самців на токовищі
(залежно від виду)
300–500 м навколо (залежно від виду)
У 2008 році великим колективом науковців з різних частин України за підтримки Дунайсько-
Карпатської Програми (WWF-DCP) на основі Глобального практичного посібника компанії
ProFor був підготовлений практичний посібник «Особливо цінні для збереження ліси: визна-
чення та господарювання» [1]. У ньому на підставі багаторічного власного й аналізу міжнарод-
ного досвіду були розроблені пропозиції для України, в тому числі і в аспекті створення охо-
ронних ділянок для різних груп біоти. Проте ці матеріали не були враховані в наказах Мін-
природи та Держлісагентства.

24
ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ Хребетні тварини
Лелека чорний
Ciconia nigra
Фото Мирослава Атаманюка
Підорлик малий
Aquila pomarina
Фото Мирослава Атаманюка
Пугач
Bubo bubo
Фото Володимира Бучка

25
ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ Хребетні тварини
Сова довгохвоста
Strix uralensis
Фото Назара Смірнова
Дятел зелений
Picus viridis
Фото Мирослава Атаманюка
Дятел білоспинний
Dendrocopos leucotos
Фото Андрія Бокотея
Сорокопуд сірий
Lanius excubitor
Фото Мирослава Атаманюка

26
Таблиця 2
Пропонована редакція Додатка 2 («Перелік видів тваринного світу, занесених до Червоної книги
України, для збереження яких створюються охоронні ділянки», розділ «Птахи») до наказу
Міністерства екології та природних ресурсів України від 29 грудня 2016 року № 557
Вид
Місця розмноження
Вимоги до охоронної ділянки
1
2
3
Птахи (Aves)
Беркут (Aquila chrysaetos)
Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla)
Сапсан (Falco peregrinus)
Гнізда на деревах
Ділянка суворої охорони радіусом
200 м упродовж року,
сезонної охорони радіусом 500 м
з 1 січня до 31 липня
Могильник (Aquila heliaca)
Гриф чорний (Aegypius monachus)
Гнізда на деревах
Ділянка суворої охорони радіусом
200 м упродовж року,
сезонної охорони радіусом 500 м
з 1 лютого до 31 липня
Скопа (Pandion haliaetus)
Підорлик великий (Aquila clanga)
Змієїд (Circaetus gallicus)
Гнізда на деревах
Ділянка суворої охорони радіусом
200 м упродовж року,
сезонної охорони радіусом 500 м
з 1 березня до 31 серпня
Балабан (Falco cherrug)
Гнізда на деревах
Ділянка суворої охорони радіусом
100 м впродовж року,
сезонної охорони радіусом 500 м
з 1 лютого до 31 липня
Шуліка рудий (Milvus milvus)
Шуліка чорний (Milvus migrans)
Орел-карлик (Hieraaetus pennatus)
Підорлик малий (Aquila pomarina)
Гнізда на деревах
Ділянка суворої охорони радіусом
100 м впродовж року,
сезонної охорони радіусом 500 м
з 1 березня до 31 серпня
Яструб коротконогий (Accipiter brevipes)
Канюк степовий (Buteo rufinus)
Гнізда на деревах
Ділянка суворої охорони радіусом
100 м упродовж року,
сезонної охорони радіусом 500 м
з 1 березня до 31 липня
Лелека чорний (Ciconia nigra)
Гнізда на деревах
Ділянка суворої охорони радіусом 100 м,
сезонної охорони радіусом 500 м
з 1 березня до 31 серпня
Пугач (Bubo bubo)
Гнізда на землі, скелях,
в урвищах і гротах, іноді
у гніздах денних хижих
птахів та чорного лелеки
Ділянка суворої охорони радіусом
200 м упродовж року,
сезонної охорони радіусом 500 м
з 1 січня до 31 липня
Сова довгохвоста (Strix uralensis)
Гніздиться в дуплах,
іноді у гніздах денних
хижих птахів та чорного
лелеки
Ділянка суворої охорони радіусом 200 м,
сезонної охорони радіусом 500 м
з 1 березня до 30 червня
Сова бородата (Strix nebulosa)
Гніздиться у гніздах
денних хижих птахів
та чорного лелеки
Ділянка суворої охорони радіусом 200 м,
сезонної охорони радіусом 500 м
з 1 березня до 30 червня
Журавель сірий (Grus grus)
Гнізда на землі
в болотистих місцях
Ділянка суворої охорони радіусом 100 м,
сезонної охорони радіусом 300 м
з 1 квітня до 31 серпня

27
Продовження таблиці 2
1
2
3
Тетерук (Lyrurus tetrix)
Глушець (Tetrao urogallus)
Токовища
Ділянка суворої охорони не
виділяється, сезонної охорони,
токовище і територія навколо нього
завширшки 500 м з 1 березня
до 30 червня
Косар (Platalea leucorodia)
Коровайка (Plegadis falcinellus)
Колонії на деревах
Ділянка суворої охорони 100 м,
сезонної охорони 300 м з 1 березня
до 30 червня
Зокрема, багато критики і зауважень з боку фахової наукової спільноти в Україні ви-
кликав наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 29 грудня 2016 року
№ 557 «Про додаткові заходи щодо збереження рідкісних та зникаючих видів рослин і
тварин», особливо стосовно птахів. Помилки в окремих пунктах та брак методичної основи
цього наказу призводять до неоднозначного розуміння і труднощів його виконання на місцях,
а від цього залежить дієвість пропонованих заходів у довгостроковій перспективі. Після ана-
лізу й обговорення тексту наказу, особливо пунктів, що стосуються птахів, Західноукраїнське
орнітологічне товариство запропонувало Мінприроди при підготовці подальших нормативних
документів враховувати наступне.
1. Назви птахів необхідно наводити згідно із третім виданням Червоної книги України.
2. При створенні охоронних ділянок доцільно враховувати сезонність і вказувати трива-
лість гніздового періоду для кожного виду.
3. Хижі птахи і чорний лелека гніздяться не лише на гілках дерев, а й на вигнутих чи похиле-
них стовбурах, іноді на високих пнях, тому доцільно вказати, що вони гніздяться на деревах.
4. Польовий лунь (Circus cyaneus (Linnaeus, 1766)) у лісах не зустрічається і на деревах
не гніздиться, а зважаючи, що наказ орієнтований на види лісових екосистем, доцільно його з
цього документа вилучити.
5. Що малося на увазі під назвою «канюк степовий (Buteo buteo)», зрозуміти важко. Власне
канюк степовий (Buteo rufinus (Cretzschmar, 1827)) у наказі вище вже згаданий, а канюк зви-
чайний (B. buteo (Linnaeus, 1758)) не занесений до Червоної книги України, є широко поши-
реним видом з достатньо високою чисельністю і невибагливістю до вибору місця гніздування.
6. Жоден з перелічених видів сов у хмизі не гніздиться, радше на землі чи при основі пнів,
натомість великі види (пугач, довгохвоста і бородата сови) часто займають гнізда денних
хижих птахів та чорного лелеки.
7. Передбачити механізм зняття охоронних ділянок для всіх видів, який обов’язково повинен
містити належне обґрунтування та проводитися у випадках втрати гніздової території/гнізда/то-
ковища, не раніше як через три роки після останнього випадку використання гнізда/токовищ.
8. Створення охоронних ділянок має сенс для видів, які гніздяться по кілька років в одному
гнізді чи дуплі. У випадку з гоголем (Bucephala clangula (Linnaeus, 1758)), голубом-синяком, сов-
кою, сичем волохатим, сичиком-горобцем, сиворакшею (Coracias garrulus Linnaeus, 1758),
жовною зеленою, дятлом білоспинним, дятлом трипалим, сорокопудом сірим (Lanius excubi-
tor Linnaeus, 1758), золотомушкою червоночубою охороняти треба оселища цих видів, а
не щороку переміщувати охоронні ділянки.
З огляду на значну кількість помилок і неточностей у додатку 2 до наказу Міністерства
екології та природних ресурсів України від 29 грудня 2016 року № 557 «Про додаткові заходи
щодо збереження рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин» в наступних документах, що
стосуватимуться охоронних ділянок у розділі «Птахи», пропонуємо викласти його у відповід-
ній редакції (табл. 2).

28
ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ Хребетні тварини
Вечірниця дозірна
Nyctalus noctula
Фото Назара Смірнова
Рись європейська
Lynx lynx
Фото Мирослава Атаманюка

29
ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ Хребетні тварини
Ведмідь бурий
Ursus arctos
Фото Мирослава Атаманюка
Тхір темний
Mustela putorius
Фото Мирослава Атаманюка
Зубр
Bison bonasus
Фото Мирослава Атаманюка

30
3.2.5. Ссавці
До Червоної книги України занесено 69 видів ссавців. З них більше третини повністю чи
частково приурочені до лісових екосистем, з яких достатньо характерними є заєць білий
(Lepus timidus Linnaeus, 1758), жолудниця європейська (Eliomys quercinus (Linnaeus, 1766)),
мишівка лісова (Sicista betulina (Pallas, 1779)), нориця татринська (Terricola tatricus (Kratochvil,
1952)), рясоніжка мала (Neomys anomalus Cabrera, 1907), мідиця альпійська (Sorex alpinus
Schinz, 1837), нічниця довговуха (Myotis bechsteinii (Kuhl, 1817)), нічниця війчаста (M. nattereri
(Kuhl, 1817)), нічниця північна (M. brandtii (Eversmann, 1845)), нічниця вусата (M. mystacinus
(Kuhl, 1817)), вухань бурий (Plecotus auritus (Linnaeus, 1758)), вухань австрійський (P. austriacus
(Fischer, 1829)), вечірниця мала (Nyctalus leisleri (Kuhl, 1817)), вечірниця дозірна (N. noctula
(Schreber, 1774)), нетопир лісовий (Pipistrellus nathusii (Keyserling et Blasius, 1839)), нетопир-
карлик (P. pipistrellus (Schreber, 1774)), пергач північний (Eptesicus nilssonii (Keyserling et
Blasius, 1839)), кіт лісовий (Felis silvestris Schreber, 1777), рись європейська (Lynx lynx (Linnaeus,
1758)), ведмідь бурий (Ursus arctos Linnaeus, 1758), горностай (Mustela erminea Linnaeus, 1758),
норка європейська (M. lutreola (Linnaeus, 1761)), тхір темний (M. putorius Linnaeus, 1758), лось
європейський (Alces alces (Linnaeus, 1758)), зубр (Bison bonasus (Linnaeus, 1758)) та деякі інші.
Існують окремі загальні вимоги щодо організації ефективної охорони популяцій ссавців. Усі
заходи ділять на чотири основні групи: охорона місць репродукції (парування та росту молоді);
охорона місць полювання (живлення) і шляхів до них; охорона місць відпочинку, зимівлі та
сезонних переміщень; спеціальні (видоспецифічні) заходи охорони окремих представників [1].
Заходи з охорони мишоподібних гризунів і комахоїдних (мишівка лісова, нориця татринсь-
ка, рясоніжка мала, мідиця альпійська) передбачають заборону проведення лісогосподарсь-
ких робіт у місцях розмноження цих ссавців, збереження ділянок старих дерев, запобігання
фрагментації лісових масивів.
До основних заходів з охорони кажанів (нічниця довговуха, нічниця війчаста, нічниця пів-
нічна, нічниця вусата, вухань бурий, вухань австрійський, вечірниця мала, вечірниця дозірна,
нетопир лісовий, нетопир-карлик, пергач північний та деякі інші) належать: заборона прове-
дення лісогосподарських робіт у місцях розмноження цих тварин із травня до липня; зали-
шення великих старих дерев з товстостінними дуплами під час проведення рубок; надання
високого охоронного статусу лісам, що розміщені над місцями існування підземних порожнин
(печери, штольні тощо), в яких зимують рукокрилі чи наявні їхні виводкові колонії.
Заходи з охорони хижих звірів (у першу чергу, кіт лісовий, рись європейська, ведмідь бу-
рий, горностай, норка європейська, тхір темний) полягають у кількох основних моментах. У
першу чергу, це заборона проведення лісогосподарських робіт у місцях виведення потомства,
збереження наявних або потенційних місць розміщення сховищ (барлогів, нір) зимосплячих
видів та недопущення випадків браконьєрства. Важливими також є місця зимівлі хижих ссав-
ців – лісові ділянки з постійними або тимчасовими сховищами (лігвища, барлоги, норові по-
селення, дупла), де регулярно відмічаються тварини або реєструється концентрація слідів їхньої
життєдіяльності (відбитки, послід, кормові залишки, загреби на ґрунті, задири на деревах то-
що). Розміри ділянки суворої охорони визначаються залежно від особливостей біології певно-
го виду та характеру місцевості (наприклад, місце зимівлі бурого ведмедя – охоронна ділянка
площею не менше 100 га або з радіусом навколо барлога не менше 500 м).
Першочерговими заходами з охорони ратичних (лось європейський і зубр) є заборона
проведення лісогосподарських робіт під час виведення (в місцях виведення) потомства і за-
побігання випадкам браконьєрства. Також там, де спостерігається концентрація копитних
ссавців біля доріг, потрібно ставити попереджувальні аншлаги.

31
4. ПРОЕКТ «ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО
РІЗНОМАНІТТЯ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО
ГОСПОДАРСТВА ПРИКАРПАТТЯ»
4.1. Ідея і завдання
Ідея реалізації проекту виникла у членів науково-технічної ради Галицького національного
природного парку у процесі співпраці з лісовими господарствами на виконання відповідних реко-
мендацій Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Проект «Збереження біологічного різноманіття в умовах ведення лісового господарства
Прикарпаття» вдалося реалізувати силами залучених експертів і лекторів завдяки фінансовій
підтримці Посольства Фінляндії в Україні.
Метою проекту було розроблення та впровадження практичних заходів в аспекті збере-
ження біотичного різноманіття та популяцій раритетних видів рослин, грибів і тварин у лісо-
вих екосистемах Івано-Франківської області, а також розроблення відповідної методики, яку
можна застосовувати в межах усієї України. Також важливим етапом проекту було підвищен-
ня природоохоронних та екологічних знань працівників лісового господарства. Для досягнення
поставленої мети здійснені наступні заходи.
1. Проведення попереднього анкетування лісівників. Лекції, тренінги, навчання для пра-
цівників лісового господарства. Забезпечення методичною літературою.
2. Збір інформації про раритетну лісову біоту в лісгоспах Прикарпаття. Перевірка достовір-
ності зібраної лісівниками інформації шляхом обстежень об’єктів у натурі.
3. Сприяння лісгоспам у створенні охоронних ділянок у лісах для «червонокнижної» біоти.
4. Проведення підсумкового анкетування для перевірки отриманих лісівниками знань.
5. Написання звітів про виконання науково-дослідних робіт з метою подальшого їх вико-
ристання для сертифікації лісів Прикарпаття.
6. Представлення розробленої методики в Державному агентстві лісових ресурсів України
та в обласних управліннях лісового господарства.
4.2. Особливості реалізації проекту й отримані результати
У рамках виконання проекту у 20 лісових господарствах Івано-Франківської області, за
сприяння експертів, створено 497 охоронних ділянок (табл. 3), в межах яких взято під охоро-
ну 77 видів з Червоної книги України (рослин – 37, грибів – 8, ногохвісток і комах – 13, земно-
водних – 5, плазунів – 1, птахів – 8 і ссавців – 5), 12 представників біоти, занесених до інших
природоохоронних міжнародних переліків, ратифікованих Україною, та 28 регіонально рідкіс-
них видів. Під опікою лісівників опинилося 805 охоронних ділянок (443 місцезростання рос-
лин, 16 – грибів і 346 важливих для репродукції місцеперебувань тварин).
Значну частину необхідного матеріалу отримано в результаті проведених попереднього
та повторного анкетувань (дод. 3). Ці дані в основному стосуються широко поширених, добре
«впізнаваних» видів рослин (цибуля ведмежа, підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний,
шафран Гейфеля й інші) та тварин (наприклад, лелека чорний, кіт лісовий, рись європейська,
ведмідь бурий). За результатами отриманої з анкетних даних інформації експерти проекту
створювали охоронні зони (дод. 4) після проведення відповідного аналізу.

32
ПОЛЬОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ під час виконання проекту
Плануємо поїздку. СЛМНДПЗГ «Чорний ліс»,
10.05.2018 р. Фото Н. А. Смірнова.
Опис охоронної зони.
Розточанська техдільниця, Долинський САЛГ,
22.05.2018 р. Фото Н. А. Смірнова.
Охоронна зона № ІФ.КДО.РО.12.04.1. Розточанська техдільниця, Долинський САЛГ, 22.05.2018 р.
Фото Н. А. Смірнова.

33
ПОЛЬОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ під час виконання проекту
Гніздо лелеки чорного (Ciconia nigra). Болохівське лісництво, ДП «Калуське ЛГ», 14.05.2018 р.
Фото Н. А. Смірнова.
Росичка круглолиста (Drosera rotundifolia).
Розточанська техдільниця, Долинський САЛГ,
22.05.2018 р. Фото Н. А. Смірнова.
Обстеження потенційної охоронної зони.
Розточанська техдільниця, Долинський САЛГ,
22.05.2018 р. Фото Н. А. Смірнова.

34
Таблиця 3
Розподіл охоронних ділянок у лісах Івано-Франківської області за результатами виконання
проекту «Збереження біологічного різноманіття в умовах ведення
лісового господарства Прикарпаття»
Вид
ДП «Івано-Франківський лісгосп»
ДП «Осмолодський лісгосп»
ДП «Брошнівський лісгосп»
ДП «Болехівський лісгосп»
Галицький НПП
ДП «Верховинський лісгосп»
ДП «Вигодський лісгосп»
ДП «Гринявський лісгосп»
ДП «Івано-Франківський ЛСНЦ»
ДП «Делятинський лісгосп»
ДП «Калуський лісгосп»
ДП «Коломийський лісгосп»
ДП «Кутський лісгосп»
ДП «Надвірнянський лісгосп»
ДП «Солотвинський лісгосп»
ДП «Рогатинський лісгосп»
Коломийський САЛГ
Богородчанський САЛГ
Долинський САЛГ
СЛМНДПЗГ «Чорний ліс»
Всього
СУДИННІ РОСЛИНИ
38
27
16
53
5
31
61
13
1
10
24
13
3
35
21
29
19
17
6
21
443
Плаун річний
(Lycopodium annotinum)
2
8
1
3
14
Баранець звичайний
(Huperzia selago)
1
2
1
1
4
1
1
11
Тис ягідний (Taxus baccata)
1
2
2
1
6
Сосна кедрова (Pinus cembra)
1
1
2
Цибуля ведмежа (Allium ursinum)
3
2
2
1
1
4
1
1
2
1
2
1
2
6
29
Підсніжник білосніжний
(Galanthus nivalis)
13
14
5
3
4
20
6
4
6
1
6
3
10
4
1
1
101
Білоцвіт весняний
(Leucojum vernum)
6
1
2
3
2
16
4
3
1
3
9
12
7
2
10
81
Пізньоцвіт осінній
(Colchicum autumnale)
1
1
2
1
1
1
3
10
Осока Девела (Carex davalliana)
1
1
Осока затінкова (C. umbrosa)
3
1
4
Шафран Гейфелів
(Crocus heuffelianus)
5
2
16
7
2
3
6
2
2
45
Косарики черепитчасті
(Gladiolus imbricatus)
2
1
1
1
5
Рябчик шаховий
(Fritillaria meleagris)
1
1
Лілія лісова (Lilium martagon)
2
1
1
2
6
Булатка великоквіткова
(Cephalanthera damasonium)
1
1
Булатка довголиста
(C. longifolia)
1
1
1
1
4
Зозульки Фукса
(Dactylorhiza fuchsii)
2
1
3
Зозульки м’ясочервоні
(D. incarnata)
1
1
Зозульки плямисті (D. maculata)
4
1
1
1
7
Зозульки травневі (D. majalis)
1
4
1
5
1
3
1
16
Билинець довгорогий
(Gymnadenia conopsea)
7
1
8
Зозулині сльози яйцеподібні
(Listera ovata)
1
1
1
1
1
2
7
Гніздівка звичайна
(Neottia nidus-avis)
1
2
1
1
1
6
Любка дволиста
(Platanthera bifolia)
1
1
6
3
5
2
1
1
2
2
24
Любка зеленоквіткова
(P. chlorantha)
1
1
Траунштейнера куляста
(Traunsteinera globosa)
2
1
3

35
Продовження таблиці 3
Вид
ДП «Івано-Франківський лісгосп»
ДП «Осмолодський лісгосп»
ДП «Брошнівський лісгосп»
ДП «Болехівський лісгосп»
Галицький НПП
ДП «Верховинський лісгосп»
ДП «Вигодський лісгосп»
ДП «Гринявський лісгосп»
ДП «Івано-Франківський ЛСНЦ»
ДП «Делятинський лісгосп»
ДП «Калуський лісгосп»
ДП «Коломийський лісгосп»
ДП «Кутський лісгосп»
ДП «Надвірнянський лісгосп»
ДП «Солотвинський лісгосп»
ДП «Рогатинський лісгосп»
Коломийський САЛГ
Богородчанський САЛГ
Долинський САЛГ
СЛМНДПЗГ «Чорний ліс»
Всього
Костриця різнолиста
(Festuca heterophylla)
1
1
2
Місячниця оживаюча
(Lunaria rediviva)
1
2
4
7
2
1
2
19
Родіола рожева
(Rhodiola rosea)
2
2
Журавлина дрібноплода
(Oxycoccus microcarpus)
2
2
Чина гладенька
(Lathyrus laevigatus)
3
3
Тирлич жовтий (Gentiana lutea)
8
1
1
10
Шолудивник лісовий
(Pedicularis sylvatica)
1
1
Аконіт опушеноплодий
(Aсonitum lasiocarpum)
1
1
Горицвіт весняний
(Adonis vernalis)
1
1
Беладонна звичайна
(Atropa belladonna)
2
1
3
Скополія карніолійська
(Scopolia carniolica)
1
1
2
ГРИБИ
0
0
0
0
13
0
0
0
0
0
2
0
0
0
0
1
0
0
0
0
16
Мухомор щетинистий
(Aspidella solitaria)
1
1
Квітохвісник Арчера
(Clathrus archeri)
3
1
4
Білопавутинник бульбистий
(Leucocortinarius bulbiger)
1
1
Грифола листувата
(Grifola frondosa)
1
1
Мутин собачий (Mutinus caninus)
1
1
2
Трутовик зонтичний
(Polyporus umbellatus)
3
3
Хрящ-молочник золотисто-жовтий
(Lactarius chrysorrheus)
1
1
Сироїжка синювата
(Russula turci)
3
3
ТВАРИНИ
30
29
24
20
29
35
27
11
0
15
16
0
14
33
5
13
7
6
12
20
346
Ногохвістки, комахи
12
0
1
14
28
1
0
0
0
0
4
0
0
2
0
9
1
0
0
4
76
Тетрадонтофора блакитна
(Tetradontophora bielanensis)
1
5
3
9
Красуня діва (Calopteryx virgo)
5
4
5
1
1
16
Дозорець-імператор
(Anax imperator)
1
1
Жук-олень (Lucanus cervus)
1
1
1
1
1
5
Жук-самітник
(Osmoderma barnabita)
2
2
2
6
Вусач альпійський
(Rosalia alpina)
1
2
3

36
Продовження таблиці 3
Вид
ДП «Івано-Франківський лісгосп»
ДП «Осмолодський лісгосп»
ДП «Брошнівський лісгосп»
ДП «Болехівський лісгосп»
Галицький НПП
ДП «Верховинський лісгосп»
ДП «Вигодський лісгосп»
ДП «Гринявський лісгосп»
ДП «Івано-Франківський ЛСНЦ»
ДП «Делятинський лісгосп»
ДП «Калуський лісгосп»
ДП «Коломийський лісгосп»
ДП «Кутський лісгосп»
ДП «Надвірнянський лісгосп»
ДП «Солотвинський лісгосп»
ДП «Рогатинський лісгосп»
Коломийський САЛГ
Богородчанський САЛГ
Долинський САЛГ
СЛМНДПЗГ «Чорний ліс»
Всього
Вусач мускусний
(Aromia moschata)
2
3
4
1
1
11
Мнемозина
(Parnassius mnemosyne)
1
1
1
3
Мінливець великий
(Apatura iris)
3
5
8
Сінниця Геро
(Coenonympha hero)
1
1
2
Сатурнія руда (Aglia tau)
1
1
5
2
1
10
Ведмедиця-господиня
(Callimorpha dominula)
1
1
Джміль моховий
(Bombus muscorum)
1
1
Земноводні
3
11
19
3
0
10
21
4
0
8
10
0
10
24
4
0
4
5
6
15
157
Саламандра плямиста
(Salamandra salamandra)
11
13
2
10
21
4
8
2
10
3
4
1
3
92
Тритон карпатський
(Lissotriton montandoni)
2
1
9
1
1
14
Тритон альпійський
(Ichthyosaura alpestris)
1
6
7
Кумка жовточерева
(Bombina variegata)
1
3
1
3
6
4
3
3
8
32
Жаба прудка (Rana dalmatina)
2
1
3
2
1
3
12
Плазуни
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
1
0
1
Полоз ескулапів
(Zamenis longissimus)
1
1
Птахи
14
18
4
1
0
24
6
7
0
7
2
0
4
6
1
4
1
0
5
5
109
Лелека чорний (Ciconia nigra)
7
1
2
1
1
2
14
Шуліка чорний (Milvus migrans)
1
1
Підорлик малий
(Aquila pomarina)
1
1
Тетерук (Lyrurus tetrix)
1
5
1
7
Глушець (Tetrao urogallus)
3
18
4
1
18
5
7
3
2
5
1
67
Голуб-синяк (Columba oenas)
1
1
1
1
2
2
8
Сова довгохвоста
(Strix uralensis)
1
1
4
1
2
1
10
Дятел трипалий
(Picoides tridactylus)
1
1
Ссавці
1
0
0
2
1
0
0
0
0
0
0
0
0
1
0
0
1
1
0
0
7
Мишівка лісова (Sicista betulina)
1
1
Вечірниця дозірна
(Nyctalus noctula)
1
1
Горностай (Mustela erminea)
1
1
Норка європейська (M. lutreola)
1
1
Видра річкова (Lutra lutra)
1
1
1
3
Разом
(рослини + гриби + тварини)
68
56
40
73
47
66
88
24
1
25
42
13
17
68
26
43
26
23
18
41
805
Всього охоронних ділянок
40
57
34
7
19
62
66
24
1
24
18
13
17
22
24
25
10
5
4
25
497

37
ПОЛЬОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ під час виконання проекту
Струмок «Ведмежий» – охоронна зона
№ ІФ.ЧЛ.РІ.03.9.2. СЛМНДПЗГ «Чорний ліс»,
10.05.2018 р. Фото Н. А. Смірнова.
Охоронна зона № ІФ.ЧЛ.ГР.76.5.1 – місце
розмноження саламандри плямистої
(Salamandra salamandra). Грабівське лісництво,
СЛМНДПЗГ «Чорний ліс», 10.05.2018 р.
Фото Н. А. Смірнова.
Експерт і працівники лісгоспу. Воронівське
лісництво, ДП «Рогатинське ЛГ», 7.05.2018 р.
Фото Н. А. Смірнова.
Місце гніздування сови довгохвостої
(Strix uralensis). Воронівське лісництво,
ДП «Рогатинське ЛГ», 7.05.2018 р.
Фото Н. А. Смірнова.

38
Найбільш цінні у природоохоронному відношенні ділянки були виявлені експертами під
час експедицій упродовж травня – червня 2018 року. Це, в основному, лісові галявини, сіно-
коси, болота, заболочені луки, яри, потоки, озера, ставки і річки, які входять до лісового фон-
ду. У таких біотопах спостерігається найбільше різноманіття біоти з наявністю багатьох видів
рослин і тварин, занесених до Червоної книги України. Як правило, це невеликі за площею
ділянки (від 0,1 до 1 га).
Необхідно зауважити, що в багатьох працівників лісового господарства Івано-Франківщини
рівень знань про місцеву флору й фауну, в першу чергу раритетних рослин і тварин, ще явно
недостатній. Тому надзвичайно важливе значення для успішної реалізації проекту мали про-
ведені на базі Еколого-освітнього комплексу Галицького національного природного парку
одноденні навчально-практичні семінари. Програма таких семінарів складалася з теоретичної
частини (лекції «Збереження біотичного різноманіття в умовах ведення лісового господарст-
ва Прикарпаття», «Рідкісні вищі судинні рослини лісів Прикарпаття», «Рідкісні комахи лісів
Прикарпаття», «Рідкісні плазуни та земноводні лісів Прикарпаття», «Рідкісні птахи лісів При-
карпаття», «Рідкісні ссавці лісів Прикарпаття») та практичних занять у Музеї природи і Центрі
реабілітації диких тварин Галицького НПП. На практиці лісівники вчилися визначати рідкісні
та зникаючі види рослин, грибів і тварин, виявляти їх за слідами життєдіяльності. Загалом
було організовано 13 навчально-практичних семінарів, у яких взяли участь 316 працівників
лісових господарств Прикарпаття, а також громадські активісти.
Представлені експертам лісівниками фото- і відеоматеріали, шкури, черепи тощо дозво-
лили виявити нові місця перебування надзвичайно рідкісних чи локально поширених у регіоні
тварин (наприклад, полоз ескулапів (лісовий), норка європейська, ведмідь бурий, рись євро-
пейська).
Підготовлено рекомендації (лист Міністру екології та природних ресурсів України від Захід-
ноукраїнського орнітологічного товариства) з покращення заходів зі створення охоро нних
ділянок навколо гнізд і токовищ птахів у лісах України.
Отримано додаткове фінансування від управління екології та природних ресурсів Івано-
Франківської обласної державної адміністрації на видання науково-популярної монографії
«Червона книга Івано-Франківської області. Тваринний світ» та від Західноукраїнського орні-
тологічного товариства на видання освітніх матеріалів по чорному лелеці.
Підготовлено практичний посібник «Охоронні ділянки як механізм збереження біотичного
різноманіття в лісах (на прикладі Прикарпаття)», а також опубліковано короткий визначник
прикарпатського лісівника «Рослини та тварини з Червоної книги України».
Проект презентовано у 28 відеороликах і в 17 публікаціях, проведено 3 презентації,
«Брейн-ринг» для прикарпатських студентів, результати представлені на двох фестивалях і
обласному телебаченні «Галичина».
Ознайомитися з базою даних охоронних ділянок у лісових господарствах Івано-Франківської
області можна за посиланням: https://drive.google.com/open?id=1ofMh_Nj4JWHj7y6Nmgg4yZdFrb-
7NmJf.
4.3. Труднощі під час реалізації проекту та їхній аналіз
Оскільки проект «Збереження біологічного різноманіття в умовах ведення лісового госпо-
дарства Прикарпаття» в Україні є цілком інноваційним та прагнучи уникнути можливих поми-
лок у майбутньому, вважаємо за необхідне проаналізувати всі недоліки і труднощі, з якими
нам довелося зіткнутися у процесі його реалізації.

39
Перший етап проекту передбачав опитування працівників лісового господарства Прикар-
паття, шляхом анкетування, про наявність рідкісних видів рослин і тварин на територіях їхніх
лісництв. Було розіслано 661 анкету, з яких заповненими ми отримали лише 366. Значна час-
тина анкет надійшла із запізненням на 1,5–3 місяці, що призвело до порушення графіка вико-
нання проекту і затримало науковців з початком польових робіт.
У більшості отриманих анкет не були заповнені всі обов’язкові комірки, не вказано назву
господарства, лісництва, № обходу, контактні номери телефонів і не прописані повністю іме-
на респондентів, що істотно утруднило опрацювання анкет і наповнення бази даних. Біль-
шість анкет з усіх держлісгоспів були заповнені нерозбірливим почерком, часто їх заповню-
вала одна людина (всі анкети з одного лісгоспу заповнені одним почерком), хоча підписи на
них різні.
В анкетах респонденти зазвичай надавали мінімум інформації, якою володіли, часто лише
про найбільш поширені види (наприклад, підсніжник, білоцвіт, глушець). Про справді важливі
для збереження рідкісні види (ведмідь бурий, рись європейська, лелека чорний, підорлик
малий та інші), особливо для яких передбачена велика за площею охоронна ділянка, даних не
отримано взагалі або зазначені ділянки, де ці ссавці і птахи перебували (гніздилися) раніше.
Часто в анкетах були надані відомості про види, які не занесені до Червоної книги Укра-
їни. Також нами виявлено багато помилок у датах спостережень. Було наведено чимало да-
них, які, при їхній подальшій перевірці, не відповідали дійсності.
Перелічені недоліки свідчать про те, що працівники лісового господарства на різних рів-
нях ще не завжди розуміють важливість збереження біотичного різноманіття, його раритетної
складової. Є поодинокі випадки, коли ми стикалися з відвертими відмовами показувати місця
перебування рідкісних видів. Особливо яскраво це проявилося стосовно гнізд чорного леле-
ки. Попередня оцінка науковців чисельності гніздових пар виду в Івано-Франківській області
вказувала на 40–50 пар. У державних лісогосподарських підприємствах нам показали тільки
одне заселене гніздо, решта були лише старі гніздові території. Навіть 12 проведених семі-
нарів для працівників лісового господарства не особливо сприяли покращенню ситуації.
Проте варто зазначити, що серед лісівників Прикарпаття є чимало справжніх патріотів і сві-
домих природоохоронців, які дбають про ліс і його мешканців не на словах , а реальними
справами. За підсумками втілення проекту кращим лісовим господарством виявилося САЛГ
«Долинське», кращим лісництвом – Болохівське (ДП «Калуський лісгосп»), а кращим майст-
ром лісу – Василь Буждиган (Марковецьке лісництво ДП «Івано-Франківський лісгосп»).
4.4. Висновки за результатами проекту
Проект «Збереження біологічного різноманіття в умовах ведення лісового господарства
Прикарпаття» виявив, що існує ще чимало недоліків у природоохоронній роботі в лісовій га-
лузі Прикарпаття зокрема й України загалом. У рамках виконання одного невеликого проекту
за один рік і лише в одній області помітно покращити наявну ситуацію неможливо. Проте це
лише перші кроки… Проект засвідчив, що лише за участю науковців в тісній співпраці лісових
господарств з науковими та природоохоронними установами можна з часом досягти бажано-
го успішного результату.

40
ПОЛЬОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ під час виконання проекту
Охоронна зона № ІФ.ККО.ПЕ.39.25.2.
Коломийський САЛГ, 18.05.2018 р.
Фото Н. А. Смірнова.
Охоронна зона № ІФ.КБО.ПI.29.24.3.
Підгірське лісництво, Богородчанський САЛГ,
25.05.2018 р. Фото Н. А. Смірнова.
Охоронна зона № ІФ.ІФ.ДН.30.13.1.
Дністровське лісництво,
ДП «Івано-Франківське ЛГ», 11.05.2018 р.
Фото Н. А. Смірнова.
Експерти та працівники лісгоспу.
Коломийський САЛГ, 18.05.2018 р.
Фото Н. А. Смірнова.

41
ЛІТЕРАТУРА
1. Андрієнко Т., Бокотей А., Бондарук Г., Букша І., Волосянчук Р., Дідух Я., Дудка І., Загороднюк І., Кагало О.,
Корнієнко В., Коротченко І., Онищенко В., Пастернак В., Потабенко М., Проць Б., Різун В., Романовсь-
кий В., Станкевич О., Ткач В., Чернявський М., Шандор Ф., Якушенко Д. Особливо цінні для збереження
ліси: визначення та господарювання (Практичний посібник для України). – Львів – Харків, 2008. – 146 с.
2. Борейко В. Е. Юридические и практические аспекты создания охранных зон вокруг гнезд, мест размножения
редких птиц и других видов животных в Польше, Украине и некоторых других странах // Гуманит. экол. журн. –
2016. – № 3. – С. 3–6.
3. Борейко В. Е. Охранные зоны мест обитания, произрастания, размножения и зимовки редких видов флоры и
фауны. Теория и практика // Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень. Матер. Четвертої
міжнар. наук.-практ. конф. (28‒29 квітня 2017 р., смт Путила, Чернівецька область, Україна). – Чернівці:
Друк Арт, 2017. – С. 118–120.
4. Борейко В., Парнікоза І. Охоронні ділянки навколо гнізд рідкісних видів птахів. – [К.], 2017. – [6] с.
5. Грищенко В. Н. Охрана гнезд черного аиста и редких видов хищных птиц путем их паспортизации и выделения
охранных зон // Из опыта работы молодежных природоохранных организаций по программе «Фауна». –
К., 1990. – С. 26–29.
6. Грищенко В. Н. Создание охранных зон и паспортизация мест обитания – перспективные пути охраны редких
видов // Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття. Матер. наук. конф., присвяч.
80-річчю Канівськ. прир. запов. (м. Канів, 9–11 вересня 2003 р.). – Канів, 2003. – С. 12–13.
7. Дробялис Э. Охрана гнездовий редких видов хищных птиц Литвы // Изучение птиц СССР, их охрана и рацио-
нальное использование. Тезисы докл. І-го съезда Всесоюзн. орнитол. об-ва и ІХ Всесоюзн. орнитол. конф.
(16–20 декабря 1986 г.). – Ленинград, 1986. – Ч. 1. – С. 208–209.
8. Завадзка Д. Охранные зоны и другие подходы к сохранению местообитаний редких видов в Польше, Институт лесных
наук, Университет в Лодзи [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://old.greenlogic.by/content/files/ Biodiversity/
Seminar_21-23.03.13/Oxrannye_zony_i_drugie_podxody_k_soxraneniyu_mestoobitanij_redkix_vidov_v_Polshe.pdf.
9. Закон України «Про Червону книгу України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/3055-14.
10. Заморока А. М., Бідичак Р. М., Геряк Ю. М., Глотов С. В., Капрусь І. Я., Козоріз Ю. Г., Мартинов О. В.,
Михайлюк-Заморока О. В., Пушкар Т. І., Різун В. Б., Слободян О. М., Смірнов Н. А., Утєвський С. Ю.,
Шпарик В. Ю. Розповсюдження рідкісних видів безхребетних тварин, занесених до Червоної книги України, в
Івано-Франківській області // Укр. ентомол. журн. – 2017. – Т. 2, № 13. – С. 77–94.
11. Липсберг Ю. К. Редкие и исчезающие виды птиц Латвии и их охрана. Автореф. дис. … канд. биол. наук. –
Москва, 1988. – 26 с.
12. Санітарні правила в лісах України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 р.
№ 756 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/555-95-n.
13. Фауна України: охоронні категорії (довідник) (вид. друге, пер. та доп.) / Ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. –
К., 2010. – 80 с.
14. Червона книга України. Рослинний світ / Ред. Я. П. Дідух. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – 912 с.
15. Червона книга України. Тваринний світ / Ред. І. А. Акімов. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – 624 с.
16. Чумак М. В., Мателешко О. Ю., Чумак В. О., Варивода М. В., Грицюк І. В., Заморока А. М., Мірутенко В. В.,
Назаренко В. І., Нікуліна Т. В., Петренко А. А., Різун В. Б., Середюк Г. В., Сергі Т. І., Тимочко В. Б.,
Турис Е. В., Яницький Т. П. Таксономічний склад сапроксилобіонтних твердокрилих (Insecta, Coleoptera)
Угольського масиву фауни Карпатського біосферного заповідника // Наук. вісн. Ужгор. ун-ту. Серія Біологія. –
2015. – Вип. 38–39. – С. 5–11.
17. Dornbusch M. Bestand und Schutz der Greifvögel und Eulen in der DDR // Falke. – 1986. – Bd. 33, H. 12. – S. 390–397.
18. Helander B. The white-tailed sea eagle in Sweden // World Confer. Birds of Prey (Oct. 1975). – Basingstoke, 1977. –
P. 319–329.
19. Lachat T., Wermelinger B., Gossner M. M., Bussler H., Isacsson G., Müller J. Saproxylic beetles as indicator species
for dead-wood amount and temperature in European beech forests // Ecol. Indic. – 2012. – Vol. 23. – P. 323–331.
20. Simila M., Kouki J., Martikainen P., Uotila A. Conservation of beetles in boreal pine forests: the effects of forest age
and naturalness on species assemblages // Biol. Conserv. – 2002. – Vol. 106. – P. 19–27.
21. Zamoroka A. M., Chumak V. O., Chumak M. V. The preliminary results of Cerambycidae communities study in
beech primeval forests of East Carpathians Mountains (Ukraine) // Укр. ентомофауністика. – 2016. – Т. 7, № 3. –
С. 29–30. – https://sites.google.com/site/ukrentfau/home.

42
Д О Д А Т К И
ДОДАТОК 1
Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.12.2016 № 557
«Про додаткові заходи щодо збереження рідкісних та зникаючих видів тварин і рослин»
З метою охорони та збереження середовища існування рідкісних та зникаючих видів рослинного і
тваринного світу, відповідно до статті 11 Закону України «Про Червону книгу України», законів України
«Про тваринний світ», «Про рослинний світ», Санітарних правил в лісах України, затверджених поста-
новою Кабінету Міністрів України від 27.07.95 № 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 26.10.2016 № 756), планів імплементації Директиви Ради 92/43/ЄЕС від 21 травня 1992 р. про збе-
реження природного середовища існування, дикої флори та фауни, із змінами і доповненнями, внесе-
ними Директивами 97/62/ЄС, 2006/105/ЄС та Регламентом (ЄС) 2003/1882 і Директиви 2009/147/ЄС
Європейського Парламенту та Ради від 30 листопада 2009 р. про захист диких птахів, затвердженими
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 371-р, та Конвенції про охорону дикої
флори та фауни і природних середовищ існування в Європі,
НАКАЗУЮ:
1. Керівникам національних природних парків, що належать до сфери управління Мінприроди, Кар-
патського біосферного заповідника у трьохмісячний строк:
– позначити на картосхемах відповідно до наявних даних охоронні ділянки щодо видів рослинного та
тваринного світу згідно з Переліком видів рослинного світу, занесених до Червоної книги України,
для збереження яких створюються охоронні ділянки, та Переліком видів тваринного світу, занесе-
них до Червоної книги України, для збереження яких створюються охоронні ділянки, що додаються;
– затвердити наказами переліки цих охоронних ділянок з картосхемами (далі – переліки) та забезпечи-
ти їх охорону і збереження з урахуванням особливостей біології та екології видів, зокрема шляхом
заборони санітарних рубок, ліквідації захаращеності, створення лісових культур, рекреаційного ви-
користання;
– урахувати створені охоронні ділянки при розробленні проектів організації територій та матеріалів
лісовпорядкування відповідних установ природно-заповідного фонду;
– у разі виявлення нових місць мешкання/зростання зазначених видів тваринного і рослинного світу
забезпечити доповнення переліків;
– провести роботу щодо залучення до визначення та збереження таких охоронних ділянок землекори-
стувачів, земельні ділянки яких увійшли до складу біосферного заповідника та національних при-
родних парків без вилучення;
– забезпечення здійснення щорічного моніторингу охоронних ділянок та за необхідності внесення від-
повідних змін до переліків.
Про виконану роботу поінформувати Мінприроди до 15 березня 2017 року.
2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра – керівника апарату Ва-
караша В. М.
Міністр Остап Семерак

43
Продовження додатка 1
Додаток 1 до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.12.2016 № 557
«Перелік видів рослинного світу, занесених до Червоної книги України,
для збереження яких створюються охоронні ділянки»
Назва виду
Вимоги до місця зростання
Вимоги до
охоронної ділянки
Дерев’янисті судинні рослини (Magnolyophyta, Pinophyta)
Модрина польська (Larix polonica), тис ягідний
(Taxus baccata), береза низька (Betula humilis),
жимолость блакитна (Lonicera caerulea),
дуб австрійський (Quercus cerris),
бузок угорський (Syringa josikaea),
ясен білоквітковий (Fraxinus ornus),
жостір фарбувальний (Rhamnus tinctoria),
берека (Sorbus torminalis), колокичка периста
(Staphylea pinnata), вовчі ягоди Софії
(Daphne sophia), вовчі ягоди пахучі
(Daphne cneorum), бруслина карликова
(Euonymus nanus)
Відсутність пошкодження
дорослих і старих дерев
та кущів, а також поновлення
У випадку поодиноких
дерев: дерево та територія
навколо нього шириною
100 м; кущів: кущ
та територія навколо нього
шириною 50 м; у випадку
зростання групи дерев
або кущів: виділ
Трав’янисті квіткові рослини (Magnoliophyta)
Підсніжник Ельвеза (Galanthus elwesii),
підсніжник звичайний (Galanthus nivalis),
підсніжник складчастий (Galanthus plicatus),
лінея північна (Linnaea borealis),
білоцвітник весняний (Leucojum vernum),
півники борові (Iris pineticola),
кандик собачий зуб (Erythronium dens-canis),
рябчик руський (Fritillaria ruthenica),
в’язель стрункий (Coronilla elegans), чина ряба
(Lathyrus venetus), борідник паростковий
(Jovibarba sobolifera), сон-трава розкрита
(Pulsatilla patens), сон-трава чорніюча
(Pulsatilla pratensis), скополія карінолійська
(Scopolia carniolica), белладонна звичайна
(Atropa belladonna), аконіт опушеноплодий
(Aconitum lasiocarpum), усі лісові види
орхідей (Orchidaceae)
Непорушений полог лісу,
необхідні старі дерева
для утворення мікоризи
або специфічних умов
зростання
Місцезростання популяцій
рослин та територія навколо
них шириною 50 м
Плауни та папороті (Lycopodiophyta, Polypodiophyta)
Зелениця Ісслера (Diphasiastrum issleri),
зелениця сплюснута
(Diphasiastrum complanatum),
зелениця триколоскова
(Diphasiastrum tristachyum),
зелениця Цайллера (Diphasiastrum zeilleri),
плаун річний (Lycopodium annotinum),
баранець звичайний (Lycopodium selago),
гронянка півмісяцева (Botrychium lunaria),
гронянка ромашколиста
(Botrychium matricariifolium),
гронянка багатороздільна
(Botrychium multifidum), гронянка віргінська
(Botrychium virginianum)
Непорушений полог лісу
Місцезростання популяцій
плаунів, папоротей
та територія навколо них
шириною 50 м

44
Продовження додатка 1
Лишайники (Lichenes)
Рамаліна канарська (Ramalina canariensis),
уснея найдовша (Usnea longissima),
уснея квітуча (Usnea florida),
летарієела перелетена (Lethariella intricata),
пармелія перлинова (Parmotrema perlata),
кладонія альпійська (Cladonia stellaris),
белония геркулинская (Belonia herculina),
лобарія широкя (Lobaria crassior),
лобарія легенева (Lobaria pulmonaria),
стікта закопчена (Sticta fuliginosa),
стікта лісова (Sticta sylvatica), нефрома рівна
(Nephroma parile), нефрома загорнута
(Nephroma resupinatum), паннарія шерстиста
(Pannaria conoplea), пармелиела щетинистая
(Parmeliella triptophylla),
алекторія паросткова (Alectoria sarmentosa),
алоцетрарія Оукса (Allocetraria oakesiana),
тукнерарія Лаурера (Tuckneraria laureri)
Стовбури старих дерев,
що всихають, хмиз, пні
Місцезростання
лишайників, їх популяцій
та територія навколо них
шириною 10 м
Гриби (Fungi)
Спарасіс кудрявый (Sparassis crispa),
трутовик розгалуджений (Polyporus umbellatus),
гріфола багатошляпкова (Grifola frondosa),
герицій кораловий (Hericium coralloides)
Стовбури старих дерев,
що всихають, хмиз, пні
Місцезростання грибів,
їх популяцій та територія
навколо них шириною 10 м
Додаток 2 до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.12.2016 № 557
«Перелік видів тваринного світу, занесених до Червоної книги України,
для збереження яких створюються охоронні ділянки»
Назва виду
Місця мешкання,
розмноження, зимівлі
Вимоги до
охоронної ділянки
Комахи (Insecta)
Жук самітник (Osmoderma eremita),
вусач альпійський (Rosalia alpina),
вусач червонкорил Келлера
(Purpuricenus kaehleri), великий дубовий вусач
(Cerambyx cerdo), мускусний вусач
(Aromia moschata)
Місця масово мешкання
та розмноження в стовбурах
дерев, що всихають
Місця мешкання,
розмноження і зимівлі
та територія навколо них
шириною 100 м
Сатурнія велика (Saturnia pyri), сатурнія мала
(Saturnia pavonia), сатурнія середня
(Eudia spini)
Місця масово розмноження,
проживання в деревних
насадженнях на узліссях лісу
Місця мешкання,
розмноження і зимівлі
та територія навколо них
шириною 50 м
Молюски (Mollusca)
Серуліна зубчаста (Serrulina serrulata)
Оселища в мертвій деревині,
хмизі
Місця мешкання,
розмноження і зимівлі
та територія навколо них
шириною 50 м, виділ
Амфібії (Amphibia)
Карпатський тритон (Lissotriton montandoni),
дунайський тритон (Triturus dobrogicus),
альпійський тритон (Mesotriton alpestris),
тритон Кареліна (Triturus karelinii)
Місця зимівлі в хмизі
Місця мешкання,
розмноження і зимівлі
та територія навколо них
шириною 50 м

45
Продовження додатка 1
Рептилії (Reptilia)
Полоз леопардовий (Elaphe situla),
лісовий полоз (Zamenis longissimus),
мідянка (Coronella austriaca),
гадюка Нікольського (Vipera nikolskii),
зелена ящірка (Lacerta viridis)
Місця зимівлі в хмизі та під
коріннями старих дерев
Місця мешкання,
розмноження і зимівлі
та територія навколо них
шириною 50 м
Птахи (Aves)
Хижі птахи: орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla),
чорний шуліка (Milvus migrans), червоний шуліка
(Milvus milvus), змієяд (Circaetus gallicus),
великій підорлик (Aquila clanga), малий підорлик
(Aquila pomarina), беркут (Aquila chrysaetos),
орел-карлик (Aquila pennata), скопа
(Pandion haliaetus), лунь полевой
(Circus cyaneus), балобан (Falco cherrug),
сапсан (Falco peregrinus), канюк степовий
(Buteo rufinus), могильник (Aquila heliaca),
яструб коротконогий (Accipiter brevipes),
канюк степовий (Buteo buteo), гриф чорний
(Aegypius monachus)
Гнізда на гілках дерев
Гніздо та територія навколо
нього радіусом 500 м
Сови: пугач (Bubo bubo), горобиний сич
(Glaucidium passerinum), мохноногий сич
(Aegolius funereus), довогохвоста сова
(Strix uralensis), совка (Otus scops)
Гнізда в дуплах дерев або під
корінням дерев і в хмизі
Гніздо та територія навколо
нього радіусом 100 м
Тетерук (Tetrao tetrix),
глушець (Tetrao urogallus)
Токовища
Токовище і територія
навколо нього шириною 300 м
Журавель сірий (Grus grus)
Гнізда на землі в болотистих
місцях
Гніздо та територія навколо
нього 500 м
Чорний лелека (Ciconia nigra)
Гнізда
Гніздо та територія навколо
нього радіусом 1000 м
Дятли: білоспиний дятел (Dendrocopos leucotos),
дятел зелений (Picus viridis), дятел трипалий
(Picoides tridactylus)
Гнізда в дуплах дерев
Гніздо та територія навколо
нього радіусом 300 м
Гоголь (Bucephala clangula), голуб-синяк
(Columba oenas), сиворакша (Coracias garrulus)
Гнізда в дуплах дерев
Гніздо та територія навколо
нього радіусом 100 м
Косар (Platalea leucorodia),
каравайка (Plegadis falcinellus)
Колонії гнізд на гілках дерев
Колонія гнізд та територія
навколо неї радіусом 100 м,
виділ
Золотомушка червоночуба (Regulus ignicapilla),
сірий сорокопут (Lanius excubitor)
Гнізда на гілках дерев
Гніздо та територія навколо
нього радіусом 100 м, виділ
Ссавці (Mammalia)
Мишівка лісова (Sicista betulina)
Притулки в хмизі
Притулок та територія
навколо нього радіусом 50 м
Ведмідь бурий (Ursus arctos)
Барлоги в хмизі, під коренями
старих дерев
Барлога та територія
навколо неї радіусом 500 м
Кажани (Chiroptera), всі дендрофільні види
Місця розмноження, притулку
під корою сухих дерев і в дуплах
Місця розмноження, притулку
та територія навколо них
радіусом 200 м, виділ
Горностай (Mustela erminea)
Місця розмноження в хмизі
Місця розмноження,
мешкання та територія
навколо них шириною 100 м
Кіт лісовий (Felis silvestris)
Притулки в хмизі, дупла
в деревах
Притулок, дупло та територія
навколо нього радіусом 200 м

46
ДОДАТОК 2
Наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 20.01.2017 № 17
«Про додаткові заходи охорони видів тваринного і рослинного світу,
занесених до Червоної книги України»
З метою вдосконалення режиму збереження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Чер-
воної книги України, на рівні, що відповідає екологічним, науковим та культурним вимогам, враховуючи
економічні та рекреаційні потреби, відповідно до законів України «Про Червону книгу України», «Про
природно-заповідний фонд України», Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою
Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від
26.10.2016 № 756),
НАКАЗУЮ:
1. Начальникам обласних управлінь лісового та мисливського господарства, директору Шацько-
го НПП (Захарко В. В.) забезпечити:
1.1. Формування, за потреби, на територіях установ природно-заповідного фонду, що належать до
сфери управління Держлісагентства, на підставі матеріалів лісовпорядкування, обстежень, Літописів
природи тощо ділянок для охорони видів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної книги
України (далі – охоронні ділянки) – до 01.01.2018;
1.2. Встановити розмір охоронних ділянок згідно з чинним законодавством (для відповідних видів)
та в межах таксаційних виділів, виділених лісовпорядкуванням або сформованих в результаті обсте-
жень;
1.3. Розглянути на засіданнях науково-технічних рад відповідних установ і затвердити наказами за-
значені охоронні ділянки та визначити необхідні заходи для збереження та охорони середовища існу-
вання рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу,
занесених до Червоної книги України;
1.4. Позначити на лісовпорядних планшетах відповідних установ охоронні ділянки і забезпечити їх
щорічний моніторинг;
1.5. Надати ВО «Укрдержліспроект» вичерпну інформацію про сформовані на територіях установ
природно-заповідного фонду охоронні ділянки.
2. Генеральному директору ВО «Укрдержліспроект» (Чайка Г. Г.) забезпечити:
2.1. Належний облік охоронних ділянок під час лісовпорядкування установ природно-заповідного
фонду, а також проектування комплексу необхідних організаційних та лісогосподарських заходів, на-
правлених на збереження та охорону середовищ існування рідкісних і таких, що перебувають під за-
грозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;
2.2. Внесення пропозицій щодо змін і доповнень до діючих нормативно-правових актів з проведен-
ня лісовпорядкування стосовно збереження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Черво-
ної книги України.
3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Т. в. о. Голови Х. В. Юшкевич

47
ДОДАТОК 3
АНКЕТА
виявлення територій, важливих для репродукції тварин і рослин, занесених до Червоної книги
України, в рамках реалізації проекту «Збереження біологічного різноманіття в умовах ведення
лісового господарства Прикарпаття»
(на виконання наказів Державного агентства лісових ресурсів України (№ 17 від 20.01.2017 р.)
й Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства (№ 35 від 28.07.2017 р.))
1. Які тварини, представники Червоної книги України, водяться в межах ввірених вам обходів:
комахи_____________________________________________________________________________
земноводні та плазуни________________________________________________________________
птахи_______________________________________________________________________________
звірі________________________________________________________________________________
2. Які рослини і гриби з Червоної книги України зростають у межах ввірених вам обходів:
рослини____________________________________________________________________________
гриби_______________________________________________________________________________
3. Вкажіть у вашому обході:
Гнізда птахів (більше 1 м у діаметрі)
кв.____, виділ____, заселене (так, ні)________, вид птаха (за можливості)_____________________
дата спостереження_______________, чи плануються в цьому виділі л/г роботи (так, ні)__________
Дуплисті дерева, які можуть використовувати (використовують) тварини
кв.____, виділ____, заселене (так, ні)________, вид птаха (звіра), який заселяв дупло____________
дата спостереження_______________, чи плануються в цьому виділі л/г роботи (рік)_____________
Токовища глушців і тетеруків
кв.____, виділ____, вид птахів, які токували_______________________________________________
дата спостереження_______________, чи плануються в цьому виділі л/г роботи (рік)_____________
Місця спостережень саламандри
кв.____, виділ____, дата виявлення __________, кв.____, виділ____, дата виявлення ___________
Чи доводилося вам бачити змію завдовжки понад 1,5 м, яка б лазила по кущах або деревах
кв.____, виділ____, дата виявлення __________, кв.____, виділ____, дата виявлення ___________
Місцезростання видів рослин і грибів, занесених до Червоної книги України
вид рослини______________________________, кв.____, виділ____, дата виявлення ___________
приблизна площа зростання_______________, планування в цьому виділі л/г робіт (рік)__________
вид гриба ________________________________, кв.____, виділ____, дата виявлення ___________
приблизна площа зростання_______________, планування в цьому виділі л/г робіт (рік)__________
ДП «______________________________лісгосп», лісництво__________________________, обхід №___
Майстер (інспектор) лісу П. І. П._______________________, тел.__________________, _______(підпис)
Увага! Вся надана вами інформація буде перевірена. Дякуємо за співпрацю!

48
ДОДАТОК 4
ПАСПОРТ ОХОРОННОЇ ЗОНИ
ДП «Калуське ЛГ»
КОД ІФ.КА.БО.23.3.3 (охоронна зона створена в рамках проекту «Збереження біологічного різнома-
ніття в умовах ведення лісового господарства Прикарпаття» на виконання наказів Державного
агентства лісових ресурсів України (№ 17 від 20.01.2017 р.) й Івано-Франківського обласного управління
лісового та мисливського господарства (№ 35 від 28.07.2017 р.)
Дата закладання: 14.05.2018 р. (наказ № 75 від 14.05.2018 р.)
Лісництво: Болохівське Квартал: 23 Виділ: 3 Обхід: № 5 Координати: 49.0109 N, 24.1715 E
Висота (н. р. м.): 340 м Тип лісу (біотоп): бучина ялицева Вік: 120 років
Радіус охоронної зони: 500 м (березень – червень), 100 м (у не гніздовий період)
Виявлені види з Червоної книги України
Рослини: білоцвіт весняний (Leucojum vernum), баранець звичайний (Huperzia selago)
Земноводні: тритон карпатський (Lissotriton montandoni), тритон альпійський (Ichthyosaura alpestris),
кумка жовточерева (Bombina variegata), жаба прудка (Rana dalmatina)
Птахи: лелека чорний (Ciconia nigra). Гніздо знайдене лісівниками у 2017 році. У 2018 році птахи ви-
вели тут 3 пташенят (залишки одного виявлені в післягніздовий період лісівниками). Гніздо розміщене
на ялиці, при основі стовбура, на висоті 19 м.
Методичні рекомендації: не проводити лісогосподарські заходи на відстані 500 м від місця гніздуван-
ня лелеки чорного упродовж репродуктивного періоду (березень – червень). У не гніздовий період (ли-
пень – лютий) не проводити лісогосподарські заходи ближче ніж 100 м до місця розташування гнізда.
Картосхема
Фото
Майстер (інспектор) лісу Багрій Юрій Юрійович, тел. _______________
Лісничий Цюпин Іван Іванович, тел. _______________
Експерти:
Бучко В. В. (керівник проекту)
к. б. н. Бокотей А. А. (керівник експертної групи, орнітолог)
к. б. н. Заморока А. М. (ентомолог)
к. б. н. Смірнов Н. А. (батрахолог / герпетолог)
к. б. н. Дмитраш-Вацеба І. І. (ботанік)
к. б. н. Струс Ю. М. (ГІС-експерт)

Науково-методичне видання
БУЧКО Володимир Володимирович
БОКОТЕЙ Андрій Андрійович
СМІРНОВ Назар Анатолійович
ШУМСЬКА Надія Василівна
ЗАМОРОКА Андрій Михайлович
ДМИТРАШ-ВАЦЕБА Ірина Ігорівна
СКІЛЬСЬКИЙ Ігор Васильович
ДЗЮБЕНКО Наталія Вячеславівна
СТРУС Юрій Михайлович
МАЛАНЮК Василь Богданович
Охоронні ділянки як механізм збереження
біотичного різноманіття в лісах
(на прикладі Прикарпаття)
Практичний посібник
Редактор Л. В. Звенигородська
Технічний редактор І. В. Скільський
Фото на обкладинці М. С. Атаманюка, В. В. Буджака
Дизайн обкладинки В. В. Буджака
Підготовка до друку В. М. Дворського
Підписано до друку 03.07.2018. Формат 70×100/16.
Папір офсетний. Гарнітура Arial Narrow. Друк офсетний.
Ум. друк. арк. 3,90. Тираж 1000 прим. Зам. 180969.
Видавець ТОВ «Друк Арт»
58018 Чернівці, вул. Головна, 198А, к. 5, т/ф 585-432
Ліцензія про державну реєстрацію ДК № 2741 від 15.01.2007 р.
Виготовлювач ФОП Варвус В. В.