ArticlePDF Available

Проект Open Ukrainian Citation Index (OUCI): ідея, принцип роботи та перспективи розвитку

Authors:

Abstract

Open Ukrainian Citation Index (OUCI) – проект створення пошукової системи і бази даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що використовують сервіс Cited-by від Crossref та підтримують Initiative for Open Citations, який розробляється фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України за дорученням Колегії Міністерства освіти і науки України.
1
3’2019
© Сергій НАЗАРОВЕЦЬ
ISSN 1608-6422
Авторське право та суміжні права
Проект Open Ukrainian Citation Index (OUCI):
ідея, принцип роботи та перспективи розвитку
Сергій НАЗАРОВЕЦЬ,
заступник директора з наукової роботи
Державної науково-технічної бібліотеки України,
м. Київ
игоди від реалізації проекту OUCI:
новий онлайн-інструмент спрос-
тить пошук наукової інформації в
Інтернеті, пришвидшить процес відбору
видань для публікації авторам, полегшить
пошук рецензентів редакторам наукових
журналів, мотивуватиме українських
видавців наукової продукції дотримува-
тися міжнародних рекомендацій, покра-
щить представлення українських видань у
світовому інформаційному просторі, від-
криє наукометристам додаткове джерело
даних для проведення досліджень, підви-
щить інформаційну культуру користува-
чів, зокрема стимулюватиме надійно
ідентифікувати джерела у списках вико-
ристаної літератури (вказувати DOI), що
спростить процес перевірки джерел і
допоможе у боротьбі з плагіатом у акаде-
мічному середовищі та з іншими форма-
ми порушень прав інтелектуальної влас-
ності.
Попри те, що ідея та принципи робо-
ти OUCI є доволі простими, бібліотека-
рям ДНТБ України часто доводиться
спростовувати хибні твердження окремих
представників української наукової
спільноти щодо різноманітних аспектів
роботи майбутньої пошукової системи і
бази даних цитувань. У цій статті я корот-
ко поясню ідею створення і функціону-
вання OUCI, а також спростую деякі
помилкові твердження та побоювання
потенційних майбутніх користувачів
OUCI.
Аналіз цитувань між науковими пуб-
лікаціями важливий, адже він дозволяє
вченим дізнатися, де, ті чи інші, наукові
результати були використані, де вони
були підтверджені або ж заперечені, де
дослідження отримали подальший розви-
ток. Процес встановлення цитатних
зв’язків технічно складний, адже вчені
використовують різноманітні стилі офор-
В
Open Ukrainian Citation Index (OUCI) проект створення пошукової системи і
бази даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що використовують
сервіс Cited-by від Crossref та підтримують Initiative for Open Citations, який розроб-
ляється фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України за дорученням
Колегії Міністерства освіти і науки України.
2
3’2019
млення бібліографічних списків, які
потрібно не тільки точно представляти у
машиночитаному форматі, крім того,
алгоритми повинні вміти коректно роз-
пізнавати різні елементи бібліографічно-
го опису. Сьогодні найточнішими
інструментами для аналізу наукових
цитувань вважають комерційні продукти
Web of Science Core Collection та Scopus,
за доступ до яких наукові установи (які
можуть собі це дозволити) щорічно спла-
чують десятки тисяч доларів. Проте дале-
ко не всі учасники наукової спільноти
переконані, що такий стан повинен
залишатися незмінним.
Переважна більшість видавців
наукової літератури передає метадані
своїх видань до агенції Crossref для реєс-
трації DOI (Digital Object Identifier)
унікальних цифрових ідентифікаторів
об’єктів, що спрощують ідентифікацію
публікацій та убезпечують від втрати
посилань при зміні веб-адрес ресурсів.
Також Crossref заохочує видавців ско-
ристатися безкоштовним сервісом Cited-
by (https://www.crossref.org/services/cited-
by/), який дозволяє відстежувати циту-
вання публікації: члени Crossref, які
беруть участь у Cited-by, надають інфор-
мацію про документи, що процитовані у
публікаціях, для яких вони реєструють
DOI, і, водночас, можуть отримати
інформацію про те, які документи циту-
ють їхні видання. Реєстраційна агенція
Crossref надає безперешкодний доступ до
бази метаданих, однак лише за умови,
що видавці погодяться відкрити власні
метадані. Тому дедалі більшого поши-
рення у науковому світі набуває Initiative
for Open Citations (I4OC) співпраця
між науковими видавництвами, дослід-
никами та іншими зацікавленими сторо-
нами з метою сприяння необмеженій
доступності даних про цитування в
науковій літературі (https://i4oc.org/).
Якщо до запуску ініціативи був відкри-
тий приблизно лише 1% даних наукових
цитувань, то зараз I4OC підтримало бага-
то провідних наукових видавництв
(American Geophysical Union,
Associationfor Computing Machinery,
BMJ, Cambridge University Press, Cold
Spring Harbor Laboratory Press, EMBO
Press, Royal Society of Chemistry, SAGE
Publishing, Springer Nature, Taylor &
Francis, Wiley), і, станом на березень 2019
р., вже відкрито 54% наукових цитувань
(43,2 мільйони записів DOI з відкритими
списками використаної літератури).
Будь-який видавець, що використо-
вує сервіс Cited-by від Crossref, може
долучитися до Initiative for Open
Citations, просто звернувшись електрон-
ним листом до Crossref з проханням від-
крити його метадані. У Порядку форму-
вання Переліку наукових фахових
видань України передбачено, що одним
із критеріїв включення видання до кате-
горії Б переліку є «присвоєння кожному
опублікованому матеріалу міжнародного
цифрового ідентифікатора DOI», а
участь у безкоштовній програмі Cited-by
від Crossref також заохочується
Міністерством освіти та науки України.
Саме на використанні цих нових ініціа-
тив базується принцип роботи Open
Ukrainian Citation Index (OUCI): наукові
видавці отримують DOI від Crossref для
своїх публікацій, використовують сервіс
Cited-by та підтримують Initiative for
Open Citations, що дозволить отримати
відкриту базу даних наукових цитувань.
Подальша реалізація проекту OUCI
передбачає написання скрипта та інтер-
фейсу, за допомогою якого користувачі
зможуть зручно проводити пошук науко-
вих публікацій у відкритій базі наукових
цитувань.
Давайте розглянемо і спростуємо
низку помилкових тверджень про OUCI,
які бібліотекарі ДНТБ України виявили в
Мережі за перші місяці роботи над про-
ектом.
Open Ukrainian Citation Index це
новий наукометричний показник.
Ні. Open Ukrainian Citation Index
(OUCI) – це пошукова система і база
даних наукових цитувань, які надходять
від усіх видань, що використовують сер-
віс Cited-byвід Crossref та підтримують
Сергій НАЗАРОВЕЦЬ
Проект Open Ukrainian Citation Index (OUCI)
ISSN 1608-6422
Авторське право та суміжні права
Initiative for Open Citations.
OUCI – це локальна база українських
журналів, яка відстежуватиме лише
цитування українських журналів. Це ана-
лог локальних іноземних реферативних баз,
таких, наприклад, як РИНЦ.
Ні. Розуміючи важливість функціо-
нування національних реферативних баз
даних наукової літератури, команда роз-
робників OUCI, водночас, усвідомлює,
що національні бази даних цитувань
дають надто неповне відображення
наукової комунікації. Тому ми відразу
відмовилися від такого підходу, і пошу-
кова система і база даних наукових циту-
вань OUCI міститиме метадані усіх
видань, що використовують сервіс Cited-
by від Crossref та підтримують Initiative
for Open Citations.
OUCI це інструмент оцінки якості
наукових журналів, що уможливлює різно-
манітні «накрутки».
Ні. OUCI покликаний спростити
пошук наукових публікацій, привернути
увагу редакцій до проблеми повноти та
якості метаданих українських наукових
видань, дозволить бібліометристам віль-
но вивчати зв’язки між авторами та доку-
ментами з різних наукових дисциплін,
зокрема, в галузях суспільних та гумані-
тарних наук.
OUCI – це інструмент для прихову-
вання плагіату та поширення псевдонауки.
Ні. Відповідно до принципу роботи
OUCI, в ідеалі, в майбутньому кожна
позиція списку використаної літератури
повинна буде містити DOI, відтак пошу-
кова система OUCI навпаки полегшує
процес перевірки джерел, які були вико-
ристані в процесі написання роботи.
Для чого створювати OUCI, якщо
Google Scholar індексує більшість наукових
документів та цитувань?
На відміну від комерційних баз
даних, Google Scholar значно краще
охоплює наукову літературу різними
мовами, проте вміст бази даних Google
Scholar непрозорий, система індексує
нерецензовані документи та цитування,
а її комп’ютерний алгоритм незахище-
ний від маніпуляцій.
База OUCI містить метадані науко-
вих видань, що отримують DOI від
Crossref та враховує цитування між пуб-
лікаціями (DOI to DOI), тож знайдені
неточності, або метадані видань, що пуб-
лікують рукописи без належного рецен-
зування, можна буде видалити з резуль-
татів пошуку (наприклад, вказавши пре-
фікс DOI видання).
Показники OUCI можуть використа-
ти для хибних оцінок та маніпуляцій.
В Україні та світі є багато прикладів
некоректного використання метрик,
проте, проблема не в самих базах даних
чи інструментах, а в людях, які не розумі-
ють і хибно інтерпретують наукометрич-
ні показники. Такі ініціативи, як Сан-
Франциська декларація про оцінку
наукових досліджень, Лейденський
маніфест, Metric Tide закликають до від-
повідального застосування наукометрич-
них показників, і ми також рекомендує-
мо дотримуватись цих принципів.
Переважна більшість україномовних
наукових журналів – поганої якості. Для
чого їх індексувати?
Свобода слова і вільне вираження
своїх поглядів і переконань гарантуються
Конституцією України. Для розвитку
вітчизняного наукового потенціалу та
для створення простору якісної публіч-
ної комунікації вчених застосовується
Перелік наукових фахових видань
України.
Розробники OUCI переконані, що
саме рецензування (розгляд наукових
публікацій вченими, які є фахівцями у
тій галузі науки, що й оцінювана ними
публікація) є найкращим механізмом
контролю якості наукових досліджень.
Ми вважаємо, що пропозиція не
індексувати українські наукові видання
– це такий ж нонсенс, як забороняти
українським авторам представляти преп-
ринти на ArXiv.org. Якщо ж Вам відомі
видання, які не проводять належного
рецензування рукописів, але видають
свої публікації за наукові – зверніться до
головного редактора, засновника, видав-
3
3’2019
Сергій НАЗАРОВЕЦЬ
Проект Open Ukrainian Citation Index (OUCI)
©
ISSN 1608-6422
Авторське право та суміжні права
4
3’2019
Сергій НАЗАРОВЕЦЬ
Проект Open Ukrainian Citation Index (OUCI)
ISSN 1608-6422
Авторське право та суміжні права
ця, членів редколегії, колег-науковців у
Вашій галузі з вимогою припинити під-
тримувати це видання.
Укладачі комерційних баз даних,
таких як Scopus та Web of Science Core
Collection, проводять відбір наукових
видань.Чому в OUCI не планується запро-
ваджувати критерії для відбору видань?
Ми приєднуємося до розбудови
нової справедливої інфраструктури, де
кожен, хто зацікавлений у поширенні
наукових знань, зможе представити
спільноті своє видання, розвинути
навички експертної оцінки і скористати-
ся доступом до наукових цитувань, щоб
вивчати зв’язки між документами.
Якщо ви уважно переглянете списки
використаної літератури публікацій, які
представлені у базах Scopus чи Web of
Science Core Collection, то зауважите, що
у них згадуються багато наукових видань,
що не включені у Scopus та/або Web of
Science Core Collection, однак, які були
використані у процесі написання робіт,
що повинні були пройти добросовісне
рецензування. Відповідно, сам лише
факт представлення, або непредставлен-
ня видання у певних реферативних базах
даних, не може слугувати критерієм
науковості видання.
Проте для зручності користувачів
OUCI, які звикли покладатися на екс-
пертні висновки інших ресурсів, ми пла-
нуємо запропонувати в інтерфейсі філь-
три, які дозволять проводити пошук
документів лише серед видань, що пред-
ставлені в Scopus, Web of Science,
PubMed, DOAJ тощо дотриманням
авторських прав).
Таким чином, пошукова система і
база даних наукових цитувань OUCI
повинна спростити вченим і бібліотека-
рям пошук та аналіз наукових докумен-
тів. Також активна підтримка Initiative
for Open Citations покращить представ-
лення українських наукових видань у
спеціалізованих пошукових системах
(таких, наприклад, як Dimensions,
Lens.org, 1findr, Scilit), що може розши-
рити їх читацьку аудиторію.
Написання скрипта OUCI – складне
технічне завдання, однак, для цілковито-
го успіху проекту потрібно також дбати
про повноту та якість метаданих науко-
вих видань (вказувати DOI у списках
літератури до статей, ORCID авторів,
реферати публікацій, назви організацій,
що фінансували дослідження тощо).
Тому, якщо Ваш науковий журнал досі
ще не підтримав Initiative for Open
Citations, скористайтеся нашим відкри-
тим практичним посібником
(https://doi.org/10.5281/zenodo.2554825),
щоб дізнатися, як скористатися сервісом
Cited-by, як відкрити свої метадані, як
передати у Crossref списки використаної
літератури з допомогою форми Simple
Text Query, або через Metadata Manager
BETA, та долучайтеся до розвитку від-
критої системи наукової комунікації.
... The project Open Ukrainian Citation Index (OUCI), developed by the State Scientific and Technical Library of Ukraine, was studied by Nazarovets [16]. OUCI is a search engine and database of scientific citations that contains meta-data of all publications that use Cited-by service from Crossref and support the Initiative for Open Citations. ...
Article
Full-text available
One of the indicators of the influence and competitiveness of university is participation in international and local rankings. In the methodologies of the most authoritative rankings, the quality and transparency of Universities is assessed by indicators of the university teachers’ publishing activity. The article analyzes the experience of designing systems that analyses university teachers research activities, tools and components of evaluating the effectiveness of research, designed a structural and functional model of rating system for the analysis the university teachers’ research activities taking into account research and digital competencies. The developed model provides performance of the basic functions and allows for systematic monitoring of openness, transparency, efficiency of the research component of university teachers' professional activity. The model was based on key indicators for evaluating the effectiveness of research -- citation indicators of the three most important scientometric databases -- Scopus, Web of Science, Google Scholar. The connection between the indicators presented in the model forms a portrait of the university teachers’ scientific activity, gives an overall assessment of productivity, influence and contribution to the research direction of the university as a whole. The article describes 1 stage of implementation of the presented model by developing a “Rating of Transparency of Structural Units”, the effectiveness of experimental ranking. The study has established the positive impact of the implementation of the rating system, identified the main activities to increase the visibility, presence, dissemination of research results, the systematic implementation of which contributes to the optimal representation of the scientist in the rating evaluation of the research component of the university teachers professional activities, improving the digital competence of teachers and positively affects the quality indicators of the university scientific work in local and international rankings, as the existence of the system and the formation of ratings is an incentive for university teachers to present and disseminate their own publishing activities in the international online scientific community.
Preprint
Full-text available
In this article, we focus on the importance of open research information as the foundation for transparent and responsible research assessment and discovery of research outputs. We introduce work in which we support the open research information commons by enabling, in particular, independent and small Open Access journals to provide metadata to several open data hubs (Open Citations, Wikidata, Open Research Knowledge Graph). In this context, we present The OPTIMETA Way, a means to integrate metadata collection, enrichment, and distribution in an effective and quality-ensured way that enables uptake even amongst small scholar-led publication venues. We have designed an implementation strategy for this approach in the form of two plugins for the most widely used journal publishing software, Open Journal Systems (OJS). These plugins collect, enrich, and automatically deliver citation metadata and spatio-temporal metadata for articles. Our contribution to research assessment and discovery with linked open bibliographic data is threefold. First, we enlarge the open research information data pool by advocating for the collection of enriched, user-validated metadata at the time of publication through open APIs. Second, we integrate data platforms and journals currently not included in the standard scientometric practices because of their language or lack of support from big publishing houses. Third, we allow new use cases based on location and temporal metadata that go beyond commonly used discovery features, specifically, the assessment of research activities using spatial coverage and new transdisciplinary connections between research outputs.
Article
Full-text available
Стаття присвячена організації, основним етапам та аналізу результатів педагогічного експерименту з верифікації моделі розвитку інформаційно-дослідницької компетентності наукових і науково-педагогічних працівників та перевірки ефективності відповідної методики. В основу такої моделі покладено відкриті електронні науково-освітні системи (ВЕНОС), призначені для ефективної організації та підтримки наукових досліджень у галузі освіти, педагогіки, соціальних і поведінкових наук. На основі аналізу вітчизняних та зарубіжних досліджень, власного досвіду авторів уточнено поняття ВЕНОС. Обґрунтовано, що до його структури доцільно додати наукові електронні бібліотеки, електронні відкриті журнальні системи (ЕВЖС), наукометричні бази даних, електронні соціальні мережі, системи оцінювання якості педагогічних тестів, системи цифрової ідентифікації вчених та їх наукових публікацій, програмні засоби перевірки унікальності текстів. Нині ці засоби є затребуваними та широко застосовуються для організації наукової та навчальної діяльності в закладах освіти та наукових установах усього світу. Експеримент з перевірки ефективності методики використання ВЕНОС для розвитку інформаційно-дослідницької компетентності дослідників у їх професійній діяльності проводився в наукових установах НАПН України (констатувальний етап) та в науково-дослідних підрозділах трьох ЗВО України (формувальний етап) упродовж 3 років. На констатувальному етапі було визначено засоби ІКТ, які доцільно використовувати для оприлюднення та розповсюдження результатів досліджень, а також вивчено ставлення науковців до їх використання. На формувальному етапі підтверджена основна гіпотеза дослідження про підвищення рівня розвитку інформаційно-дослідницької компетентності наукових і науково-педагогічних працівників за умов цілеспрямованого та методично-обґрунтованого застосування ВЕНОС. Встановлено, що розроблена експериментальна методика забезпечує позитивний розвиток ціннісно-мотиваційного, когнітивного, операційно-діяльнісного і дослідницького компонентів інформаційно-дослідницької компетентності. Для перевірки статистичної значущості отриманих результатів було використане кутове перетворення Фішера.
Article
Full-text available
У Міністерстві освіти і науки України 12 листопада 2019 р. презентовано проєкт Державної науково-технічної бібліотеки України Open Ukrainian Citation Index. Оскільки багато українських вчених, видань та установ залишаються поза межами таких баз, як Scopus та Web of Science Core Collection, проєкт надасть змогу відстежувати публікаційну активність та цитованість наукових праць насамперед за соціо-гуманітарним напрямом. Проєкт використовує відкриті дані з Crossref. Серед підвідомчих установ НАПН України окремі префікси DOI з Crossref отримали сім інститутів. Підвідомчим установам НАПН України наголошено на необхідності підтримати Ініціативу відкритих цитувань.
Article
Full-text available
The main obstacles that arise in the process of effective formation of the Ukrainian national system of scientometric information and creation of the Ukrainian National Citation Index is considered. in particular the lack of a representative and integrated electronic resource in the form of a knowledge base of Ukrainian science in general, coordination between institutions that started such work, the lack of and until now special scientometric software regulatory framework, which would regulate correctly is filling the resource and managing it. The state of the resource base for the creation of the National System of Scientometric Information in various institutions, declared as national systems of scientometric information, positive and negative features is considered. The range of tasks that need to be solved to build the system of the Ukrainian national citation index is determined. The ways of consolidation of scientific information resources and integration of efforts towards the creation of the National Center of Scientometric Information are proposed. It is proposed to combine scientific electronic resources of the National Academy of Sciences of Ukraine (Vernadsky National Library of Ukraine) and Ministry of Education and Science of Ukraine (Ukrainian Institute of Scientific and Technical Expertise and Information (UkrINTEI) and the State Scientific and Technical Library (DNTB) for the creation of the interdepartmental Center for Scientometrics of Science and Information Technologies, scientometric integrated national electronic science library of Ukrainian scientists.
ResearchGate has not been able to resolve any references for this publication.