Available via license: CC BY
Content may be subject to copyright.
1818
1818
18 Іноземні мови №1/2016 (85)
НАВНАВ
НАВНАВ
НАВЧАННЯ ІНОЧАННЯ ІНО
ЧАННЯ ІНОЧАННЯ ІНО
ЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ВИЩИХ НАВЗЕМНИХ МОВ У ВИЩИХ НАВ
ЗЕМНИХ МОВ У ВИЩИХ НАВЗЕМНИХ МОВ У ВИЩИХ НАВ
ЗЕМНИХ МОВ У ВИЩИХ НАВЧАЧА
ЧАЧА
ЧАЛЬНИХ ЗЛЬНИХ З
ЛЬНИХ ЗЛЬНИХ З
ЛЬНИХ ЗАКЛАДАХАКЛАДАХ
АКЛАДАХАКЛАДАХ
АКЛАДАХ
УДК 371.315:811.111
Л. В. Курило
Київський національний лінгвістичний університет
ÑÑ
ÑÑ
Ñòðòð
òðòð
òðóêòóêò
óêòóêò
óêòóðí³ ³ ñóðí³ ³ ñ
óðí³ ³ ñóðí³ ³ ñ
óðí³ ³ ñòèë³ñòèë³ñ
òèë³ñòèë³ñ
òèë³ñòè÷í³ õòè÷í³ õ
òè÷í³ õòè÷í³ õ
òè÷í³ õàðàêòàðàêò
àðàêòàðàêò
àðàêòåðèñåðèñ
åðèñåðèñ
åðèñòèêè òèêè
òèêè òèêè
òèêè àíãàíã
àíãàíã
àíãëîìîâíèõ íàëîìîâíèõ íà
ëîìîâíèõ íàëîìîâíèõ íà
ëîìîâíèõ íàóêóê
óêóê
óêîâèõ ñîâèõ ñ
îâèõ ñîâèõ ñ
îâèõ ñòò
òò
òàà
àà
àòò
òò
òåéåé
åéåé
åé
Анотація. У статті досліджуються структурні і стилістичні
характеристики англомовних наукових статей, стосовно
предметного аспекту змісту навчання майбутніх викла
дачів англійської мови професійно орієнтованого нау
кового писемного мовлення. Представлено найбільш ва
гомі характеристики англомовного наукового дискурсу:
типові особливості наукового функціонального стилю,
класифікацію підстилів наукового функціонального
стилю, жанрову парадигму наукового дискурсу для нау
кового підстилю, жанрові маркери англомовних наукових
статей. Аналіз композиційних характеристик англомов
них наукових статей дозволив встановити сім обов’яз
кових структурних компонентів, аналіз стилістичних ха
рактеристик – низку типових засобів вираження про
моційних авторських стратегій на лексичному та гра
матичному рівнях.
Ключові слова: науковий дискурс, функціональний
стиль, мовленнєвий жанр, промоційна стратегія, струк
турні параметри, стилістичні параметри.
Курило Л. В.
Киевский национальный лингвистический университет
Структурные и стилистические характеристики
англоязычных научных статей
В статье исследуются структурные и стилистические
характеристики англоязычных научных статей каса
тельно предметного аспекта содержания обучения бу
дущих преподавателей английского языка профессио
нально ориентированной научной письменной речи.
Представлены наиболее существенные характеристики
англоязычного научного дискурса: типичные особен
ности научного функционального стиля, классификация
подстилей научного функционального стиля, жанровая
парадигма научного дискурса для собственно научного
подстиля, жанровые маркеры англоязычных научных
статей. Анализ композиционных характеристик англо
язычных научных статей позволил выделить семь обяза
тельных структурных компонентов, анализ стилистичес
ких характеристик – ряд типичных средств выражения
промоциональных авторских стратегий на лексическом
и грамматическом уровнях.
Ключевые слова: научный дискурс, функциональный
стиль, речевой жанр, промоциональная стратегия,
структурные параметры, стилистические параметры.
Kurylo L. Kyiv National Linguistic University
Structural and stylistic characteristics of scientific
articles in English
Abstract. Introduction. Teaching professionally oriented
scientific writing to MA students of linguistic specialities
proves to be a necessary and complicated step to develop
the students’ ability to take an active role in international
research in their professional field, which is the testimony
of effective integration of the Ukrainian educational system
into the European Higher Education Area. One of the relevant
genres to teach the MA students is the scientific article,
and developing the corresponding methodology calls for
the deep analysis of the scientific article’s structural and
stylistic characteristics. Thus the present research is due to
serve the essential prerequisite for the methodology of
teaching professionally oriented scientific writing.
Purpose. The purpose of this research is defining the
structural and stylistic characteristics of scientific articles
in English, which pertain to the subject aspect of the content
issues of professionally oriented scientific writing teaching
methodology for future teachers of English.
Methods. The author explores the most significant
characteristics of the modern scientific discourse in English:
the typical features of the scientific functional style, the
classification of substyles in the scientific functional style
framework, the genre paradigm of scientific discourse for
the scientific substyle. The author also suggests the linguistic
analysis of the genre markers of scientific articles in English.
Results. The analysis of compositional characteristics of
scientific articles in English covers the seven obligatory
structural elements. The analysis of stylistic characteristics
in this respect provides a variety of typical means to express
the promotional author strategies on lexical and
grammatical levels. The article also displays the analysis of
headlines of scientific articles in English; this gives the idea
that the headlines are realized in six structuralsyntactic
models and nine author promotional strategies.
Keywords: scientific discourse, functional style, speech
genre, promotional strategy, structural parameters, stylistic
parameters.
Постановка проблеми. Методика навчання майбут%
ніх викладачів англійської мови професійно орієнто%
ваного наукового писемного мовлення (НПМ), що є
передумовою успішного функціонування української
системи освіти в межах європейського простору ви%
щої освіти, передбачає вивчення лінгвістичних особ%
ливостей НПМ, зокрема структурних і стилістичних
характеристик наукових текстів, що відображають
основні риторичні норми англомовного наукового
дискурсу (НД). Таким чином, актуальність дослід%
ження структурних і стилістичних особливостей
англомовних наукових статей продиктована необхід%
ністю навчання магістрантів мовних спеціальностей
писемного спілкування у межах цього мовленнєвого
жанру англомовного НД, а також значною різницею
у дискурсивній практиці україномовної та англомов%
ної наукової комунікації, що відображається в особ%
ливостях власне англомовного НД, стильових і жан%
рових характеристиках наукової статті.
19
ISSN 18178510 Іноземні мови №1/2016 (85)
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджен%
ням питання лінгвістичних особливостей англомов%
ного НД займалось багато вчених. Так, питання
мовленнєвої системності наукового функціонального
стилю та функціонування англомовного НД у межах
різних наукових текстів розглядали Р. С. Алікаєв [1],
М. Н. Кожина [3], В. Е. Чернявська [6], С. В. Ше%
пітько [7] та ін. Риторичне навантаження різних мов%
леннєвих жанрів НД досліджували Т. В. Яхонтова [8],
Дж. М. Суейлз (Swales J. M.) [11] та ін. Т. М. Корж
займалась проблематикою анотування англійських
професійно орієнтованих статей [4]. О. С. Синекоп
представила класифікацію підстилів наукового пи%
семного спілкування у межах дослідження інтерак%
тивного навчання НПМ з використанням комп’ю%
терних технологій [5]. О. М. Гніздечко запропонувала
вирішення проблеми авторизації англомовного НД,
проаналізувавши його комунікативно%прагматичний
аспект [2]. Б. Фабер (Faber B.) [9] і С. Шалом
(Shalom C.) [10] визначили риторичні норми напи%
сання і презентації англомовних тез доповідей. Проте
дослідження композиційних і стилістичних особли
востей англомовних наукових статей з проблематики
методики навчання іноземних мов залишилось поза
увагою дослідників.
Беручи до уваги актуальність проблеми і недо%
статній рівень її дослідженості, ставимо за мету статті
визначити домінантні характеристики англомовного
НД у межах виокремлених жанрових параметрів. Мета
статті визначає її завданння: охарактеризувати особ%
ливості наукового функціонального стилю, розгля%
нути класифікацію підстилів наукового функціо%
нального стилю, описати жанрову парадигму НД для
власне наукового підстилю, проаналізувати жанрові
маркери для англомовних наукових статей.
Результати дослідження. Розглянемо насамперед
поняття “функціональний стиль та його домінантні
ознаки для НД”.
Функціональний стиль (ФС), слідом за М. М. Ко%
жиною і Т. В. Яхонтовою, ми розуміємо як відкриту
систему екстралінгвістичної природи, об’єднану спіль%
ністю функції або сфери вживання [3, с. 114; 8, с. 121].
Основними ознаками наукового ФС, слідом за
С. В. Шепітько, вважаємо креативність і професійну
цінність [7]. Серед провідних ознак також варто на%
звати об’єктивність, інформативність, однозначність,
логічну послідовність, точність, лаконічність; звідси
випливає необхідність жорсткої композиційної та
мовленнєвої регламентованості наукових текстів. Ін%
тертекстуальність є ще однією ознакою, що вказує
на різноманітні зв’язки між текстами і дискурсами у
процесах їх історичного розвитку і синхронного існу%
вання [8, с. 97]. Завдяки інтертекстуальності науко%
вий текст принципово діалогічний, а діалогічність –
основа інтеракції комунікантів у межах цього типу
дискурсу, сфокусована комунікативна спрямова%
ність на адресата [6, с. 22; 7]. Інтертекстуальність –
це не лише одна із провідних особливостей наукового
висловлювання, але й універсальний принцип побу%
дови наукового тексту на рівні змісту, що задає головну
характеристику останньому як мікротексту у за%
гальнонауковому макротексті [6, с. 49]. Діалогічність
виражається у використанні проблемних запитань,
чужої мови у вигляді цитат, часто з оцінкою наведеної
думки, оцінних мовних засобів, вставних слів і кон%
струкцій, підкресленого протиставлення різних по%
глядів на проблему, спростування позицій опонентів
тощо. Крім того, чіткість і формалізованість струк%
тури наукового тексту виявляється у дуже жорстких
вимогах щодо його оформлення. Отже, домінантними
ознаками наукового ФС вважаємо: креативність,
професійну значущість, об’єктивність, інформатив%
ність, однозначність, структурну формалізованість,
логічну послідовність, точність, лаконічність,
інтертекстуальність і діалогічність.
Науковий ФС розгалужений на підстилі, кожен з
яких має свої характерні особливості.
Розглянемо класифікацію підстилів наукового ФС
детальніше. Слідом за Р. С. Алікаєвим і О. С. Синекоп
ми розрізняємо такі підстилі у парадигмі наукового
ФС [1, с. 63; 5, с. 49]:
1) власне науковий, що включає такі жанри як моно%
графія, стаття, тези доповідей, (авто)реферат, ано%
тація тощо;
2) науково%навчальний, що відображається у таких
жанрах як лекція, підручник та ін.;
3) науково%технічний, що репрезентований у науко%
во%технічних специфікаціях, інструкціях тощо;
4) науково%популярний, що здебільшого представ%
лений у жанрі науково%популярної статті;
5) довідниково%енциклопедичний, до яких належать
словники, енциклопедії та довідники;
6) науково%діловий, що включає такі жанри як па%
тент, авторське свідоцтво тощо.
У межах цієї статті ми докладно розглядаємо
лінгвістичні характеристики наукового підстилю.
Загалом науковий підстиль традиційно характе%
ризується підкреслено неемоційним авторським став%
ленням до предмета мовлення [2, с. 23]. Серед основ%
них домінант власне наукового підстилю важливе
місце займає некатегоричність викладу, тобто виваже%
ність наукових оцінок, узагальненість і підкреслена
доказовість [6, с. 22]. У межах власне наукового під%
стилю мета наукового спілкування – процес набуття
знань про наукову картину світу [1, с. 61], і, очевидно,
адресант і адресат є носіями цієї картини. Тому ще
одна важлива ознака наукового ФС для власне нау%
кового тексту – статусне рівноправ’я учасників НД у
тому сенсі, що ніхто із дослідників не володіє моно%
ISSN 18178510 Іноземні мови №1/2016 (85)
20
полією на істину, а безкінечність пізнання примушує
кожного вченого критично ставитися як до чужих, так
і до своїх наукових пошуків [2, с. 35]. Таким чином,
для власне наукового підстилю характерною є си%
метрична наукова комунікація, а не комплементарна.
Таким чином, аналіз особливостей наукового ФС дає
можливість зробити висновок про те, що конститутив%
ною ознакою власне наукового підстилю і основним
способом створення НД є полемічний діалог учених,
які в межах наукового етикету відстоюють свою точку
зору щодо певної наукової проблеми.
Перейдемо до розгляду поняття мовленнєвий жанр
(МЖ), який ми, слідом за Т. В. Яхонтовою, розуміємо
як соціориторичну категорію і відносно стійкий тип
висловлювання у межах ФС [8, с. 23, 36]. Жанрова па%
радигма НД для власне наукового підстилю може бути
представлена в такому вигляді: її ядро включає пер%
винні жанри (основними є монографія, дисертація,
стаття, тези доповідей), а периферія – вторинні (основні
– це анотація, (авто)реферат, тези доповідей, тради%
ційна й електронна наукова кореспонденція). Пер%
винні жанри передають наукові результати, які
отримані безпосередньо в ході наукових досліджень і
не спираються в композиційному плані на представ%
лену іншим цілісним текстом концепцію. Первинний
науковий текст відображає структуру пізнавальної ді%
яльності суб’єкта науки у послідовності таких когні%
тивних фаз: проблемна наукова ситуація → гіпотеза
→ доведення → висновок. Вторинні жанри містять
кінцеві концептуальні результати аналітико%синте%
тичної переробки первинного тексту і виконують ко%
мунікативно%посередницьку функцію [6, с. 39]. Їх%
ньою суттєвою рисою є семантична адекватність ос%
новному змісту базового твору, обмежена меншим
порівняно з ним текстовим об’ємом. Вторинні тексти
поділяються на науково%інформаційні (анотація,
(авто)реферат, тези доповідей, резюме%висновки) та
науково%критичні (рецензія, науковий відгук і кри%
тичний огляд) [6, с. 40].
Розглянемо тепер докладніше такий МЖ власне
наукового підстилю як наукова стаття. З метою ви%
вчення жанрових маркерів наукових статей ми ви%
вчили теоретичний доробок науковців – дослідників
цього жанру англомовного НД, а також проана%
лізували 150 наукових статей з методики викладання
іноземних мов. Відбір текстів для лінгвістичного
аналізу ми проводили за такими критеріями:
1) приналежність до наукового МЖ (лише наукові
статті з методики навчання ІМ),
2) новизна й актуальність змісту (інформація не по%
винна бути застарілою, а повинна відображати
новітні досягнення),
3) публікація в англомовному науковому фаховому
виданні (друкованому чи електронному).
Об’єктами лінгвістичного аналізу стосовно цього
жанру наукової прози були: структурні і стилістичні
особливості наукових статей.
Перейдемо до детального розгляду жанрових мар%
керів англомовної наукової статті, що є репрезента%
тивним первинним жанром і джерелом оперативної
передачі інформації.
До композиційно%структурних параметрів та ви%
значальних стильових ознак наукової статті належать
стандартизація, лінеарність, цілісність і зв’язність,
функціонально детерміновані прагматичними наста%
новами ясності, точності в оформленні ідей, раціо%
нальним характером наукового висловлювання [2,
с. 23]. Жанровою метою наукової статті є усунення
не аксіологічного, а когнітивного дисонансу шляхом
передачі нового наукового знання або інтерпретації
уже відомого [11, с. 53]. Тому науковець має володіти
аргументативною технікою мовлення, спрямованою
на переконання адресата в істинності повідомлюваної
інформації шляхом обґрунтування її об’єктивності,
неупередженості і мотивованості через відповідне
структурування англомовного НД [2, с. 18].
Проведений аналіз англомовних наукових статей
дозволив нам встановити, що у композиційному плані
стаття містить сім обов’язкових блоків і три потен%
ційно можливих. До обов’язкових композиційно%
логічних блоків належать: 1) заголовок, 2) анотація,
3) вступ, 4) методи і матеріали, 5) результати,
6) обговорення, 7) список використаних джерел.
До потенційно можливих композиційних блоків
належать:
1) перелік вдячностей від автора,
2) відомості про автора,
3) додатки.
Важливою композиційною особливістю англомов%
ної наукової статті є її структурування на довільну
кількість підзаголовків, що у риторичному плані
означає орієнтованість на зручність для сприйняття
цілісного наукового продукту і його презентабельний
вигляд. Таке структурування наукової статті продик%
товане такою особливістю англомовних наукових
текстів як промоційність, тобто набуття певних рис
рекламного дискурсу як наслідок конкурентної бо%
ротьби на ринку науки [8, с. 171%172]. У таблиці 1 ми
показали послідовне композиційне розгортання цього
МЖ; знаком “+” позначена обов’язкова наявність
композиційного блоку, знаками “+/–” позначена
потенційно можлива його присутність у англомовній
науковій статті (див. табл. 1).
Як бачимо, проведене дослідження композиційної
структури англомовної наукової статті корелює з до%
слідженням Дж. М. Суейлза (Swales J. M.), у якому
вчений розглядає наукову статтю як поєднання таких
жанротворчих формальних композиційних фрагмен%
тів: вступ, методи і матеріали, результати, обговорення
[11, с. 133%134]. У межах цієї статті ми зосередимося
21
ISSN 18178510 Іноземні мови №1/2016 (85)
на розгляді обов’язкових композиційно%логічних бло%
ків, оскільки саме дотримання обов’язкової компо%
зиційної структури забезпечує розвиток у майбутніх
викладачів англійської мови дискурсивних умінь.
Заголовок англомовної наукової статті з методики
навчання іноземних мов, згідно з результатами нашо%
го аналізу, характеризується низкою промоційних
елементів і виконує дві функції: рекламну й інфор%
мативну. На основі аналізу заголовків англомовних
наукових статей ми встановили, що вони реалізуються
у шести структурно%синтаксичних моделях:
1) номінативні конструкції (наприклад, The Benefits
of Using Drama in the ESL/EFL Classroom);
2) дієслівні конструкції з безособовими формами діє%
слова як опорними елементами (наприклад Building
Fluency through the Repeated Reading Method);
3) прийменникові конструкції з об’єктним значенням,
які починаються з прийменників (найчастіше on,
to, toward(s)) (наприклад Towards an Understanding of
Culture in L2/FL Education);
4) конструкції%речення, зокрема питальні (наприклад
How to Effectively Use News Articles in the EFL
Classroom?);
5) конструкції із двох частин, що належать до різних
синтаксичних типів (наприклад Lessons from the
Other Side of the Teacher’s Desk: Discovering Insights to
Help Language Learners);
6) імперативні конструкції (наприклад Create a
Christmas quiz).
Підзаголовки англомовної наукової статті характе%
ризуються згорнутістю мовних засобів (номінативні
групи, еліптичні речення, риторичні запитання).
Промоційний ефект у заголовках має низка мовно%
стилістичних засобів, які ми представили у табл. 2.
Отже, структурні і стилістичні параметри англо%
мовної наукової статті передусім вказують на промо%
ційність цього МЖ – спрямованість на заохочення
потенційного читача ознайомитися з науковими
здобутками автора.
Перейдемо до розгляду анотації як обов’язкового
структурного компонента англомовної наукової статті.
Основними жанровими параметрами анотації, слідом
за Т. М. Корж, вважаємо її мету, повноту передачі змісту
наукової статті, стислість змісту, обсягові характе%
ристики, зв’язність викладу інформації і відсутність ав%
торських коментарів [4, с. 60]. Мета анотації – швидко
дати читачу загальне уявлення про зміст, не вдаючись
до розгляду конкретних даних, методів і висновків.
Відповідно вона не може замінити первинного доку%
мента, а її завдання полягає в тому, щоб дати можливість
науковцю скласти враження про доречність більш
детального ознайомлення з первинним текстом (науко%
вою статтею). Дослідження Т. В. Яхонтової щодо струк%
тури анотації дозволяють нам описати її модель як
послідовність таких композиційних блоків [8, с. 266]:
1) окреслення території дослідження;
2) презентація його цілей;
3) підсумок отриманих результатів (який може міс%
тити згадування про застосовану методику);
4) додаткове висвітлення окремих моментів статті
(наприклад наголошення на наявності в основному
тексті графічних ілюстрацій, прикладів, тестових
завдань, наведення сумарної оцінки одержаних
результатів);
5) ключові слова (необов’язковий структурний ком%
понент в англомовній науковій статті).
На основі проведеного аналізу англомовних нау%
кових статей можемо констатувати, що анотація зако%
Мовностилістичні
засоби
1) метафора
2) епітет
3) каламбур
4) чужа мова
5) розмовні слова
і вирази
6) нетиповий
словотвір
7) алітерація
8) типографські
засоби
9) еліптизми
Приклади
заголовків
1) Harmonious Learning: Yoga in the
English Language Classroom
2) The Door to Spontaneity
3) CLIL: The Nature of the Beast
4) Looking at teaching through multiple lenses
1) Musical Storytelling
2) Comic Relief: Using TV Comedy in
Listening Comprehension
1) Help students help themselves
2) Creating a Storytelling Classroom for a
Storytelling World
3) Talking the talk of the TESOL classroom
1) ‘Very good’ as a teacher response
2) Teaching Listening Skills to Young
Learners through “Listen and Do” Songs
1) What’s up prof? Teaching upper
intermediate doesn’t have to be so dull
2) Getting Teens to Really Work in Class
The EFL teacher as PC ‘wizard’ and
‘Internaught’: some scepticism
1) The Teaching Toolbox: Reconciling
Theory, Practice, and Language in a
Teacher Training Course
2) Myths, Mysteries, and Mottos
Using The Simpsons in EFL Classes
To the Moon! – A Launch Pad for Encouraging
Students to Express Their Opinions
Таблиця 2
Мовностилістичні засоби вираження промоційних
авторських стратегій у заголовках англомовних
наукових статей
Композиційний блок
1. Заголовок
2. Анотація
3. Вступ
4. Методи і матеріали
5. Результати
6. Обговорення
7. Перелік вдячностей від автора
8. Список використаних джерел
9. Відомості про автора
10.Додатки
Його обов’язковість
+
+
+
+
+
+
+/–
+
+/–
+/–
Таблиця 1
Послідовне композиційне розгортання
англомовної наукової статті
ISSN 18178510 Іноземні мови №1/2016 (85)
22
номірно пов’язана із самою статтею різнорівне%
вими інтертекстуальними зв’язками, що про%
являються через подібності у смисловому струк%
туруванні, наявності деяких спільних жанрових
елементів і мовних особливостей. Анотація реа%
лізується у вигляді коротких текстів, написаних
самими авторами статей. Обсяг анотації скла%
дає приблизно три%п’ять речень, домінантна
структура – один абзац. Риторичні норми ано%
тацій узгоджуються з відповідними рисами цьо%
го жанру та науковим ФС у цілому. Домінує нон%
темпоральне (термін О. М. Гніздечко) вживання
часів дієслова, коли час не є головним чинником
вибору граматичних форм. Тому найуживанішим
є Present Simple, який може позначати будь%який
час (Historic Present), і лише у деяких випадках
використовуються інші граматичні часи.
Вступ починається із загальних моментів –
окреслення галузі дослідження, його контексту
і поступово переходить до конкретної пробле%
матики зі звуженням далі до методів і матеріалів.
Після останніх, однак, починається зворотний
рух до загального – від обговорення результатів
до подальших перспектив, які збільшують мас%
штаби дослідження, виводять його на рівень
певних узагальнень [8, с. 162]. Відповідно до
таких цілей і напряму аргументації змінюється
і характер змісту структурних частин статті: він
є більш концептуальним у вступі й обговоренні
та конкретнішим в описанні методів і резуль%
татів. Така логіко%формальна побудова жанру
статті відбиває специфіку когнітивних процесів
у науковому пошуку, де постійно відбувається
як презентація конкретних даних, так і аб%
страктне її осмислення [11, с. 121].
У композиційних блоках “вступ” та “обгово%
рення” автор переважно застосовує риторичну
стратегію зазначення прогалин у попередніх до%
слідженнях, перспектив подальших наукових по%
шуків і потенційних обмежень проведеного до%
слідження, що створює враження особливої нау%
кової точності й ретельності, а також промоційні
стратегії, що робить науковий виклад більш мо%
дальним, експресивно%емоційним з метою пере%
дачі авторського ставлення й оцінки і рекла%
мування попередніх наукових досягнень. Дослід%
ження Т. В. Яхонтової [8, с. 173%181] і проведений
нами аналіз наукових статей дає підстави визна%
чити засоби вираження промоційних авторських
стратегій на лексичному і граматичному рівнях.
Їх перелік представлений у табл. 3.
Слід також зазначити, що у композиційно%
логічному блоці “результати” автор часто за%
здалегідь передбачає можливі запитання або за%
уваження з боку реципієнтів і не хоче відкладати
Приклади
… ongoing discussions concern…; а communi
cative focus places emphasis on …; further
downstream…; by way of exemplification …
simpletoimplement techniques; еventually I
was able to pick up the language through
necessity; …we all have a great deal of passive
knowledge of our native languages…
TELL – Technology Enhanced Language Learning,
CALL – Computer Assisted Language Learning
enhanced cognitive flexibility; pronunciation
drill; communicative language learning
it is probably safe to say…; іt could be thus
deduced that…, there is a definite possibility
that…; in all probability…
I have found that this prompt works well to
stimulate discussion among students…; the
use of pronunciation drills or exercises was
something I, as an EFL teacher, never stressed
…teachers can tap into their students’
familiarity...;
…this method is a springboard for changes in
my approach to teaching reading;
…unprecedented contact among language
groups;
the article will discuss the rationale for using
extensive reading of literary texts in the EFL
classroom;
Not only does using the target language to
teach grammar help students develop their own
analytical skills in identifying structure,…
But how do we address these issues in class? If
we call this plagiarism, how can it be corrected?
Students are not expected to make distinctions
between the positions of different authors
because the textbook is usually written by only
one person (who likely did not use citations!)
If the texts are too difficult, if students do not
know the objectives, if instructors have no guide
lines for assignments or assessment, reading is
a drudgery for students and teachers alike.
As one of my Korean students explained, she
and her classmates “copied information from
several websites, and melded them invisibly”…
Several weeks after I had first arrived in
Senegal, a colleague phoned and asked me to
come to the Embassy’s Information Resource
Centre, as some students from out of town
wanted to speak with me
As they confront new ideas, readers use their
background knowledge and experience to
construct meaning…
I followed an intensive language training
programme in a classroom setting…
When choosing cultural content for our classes,
we need to consider two basic criteria…
Word stress is important for meaning, and many
words are long and difficult for English
speakers to pronounce.
Мовностилістичні
засоби
1) загальнонаукові
кліше
2) розмовні слова
і вирази
3) абревіатури
4) терміни
5) засоби виражен
ня модальності
6) займенник “I”, що
позначає персо
нальність викла
ду
7) емоційно за
барвлена лекси
ка, що проявля
ється у вживанні:
метафор;
метонімій;
епітетів;
персоніфікації.
1) емфатичні
структури
2) риторичні запи
тання
3) емфатичні
вставні
конструкції
4) паралельні
конструкції
5) чужа мова і пря
мі цитування
6) описові часові
форми, що про
являються при
апелюванні до
власне автор
ського досвіду
7) інверсія, пере
важно часткова
8) номінативні кон
струкції:
власне
номінативні;
герундіальні;
інфінітивні.
На лексичному рівні
Таблиця 3
Типові засоби вираження промоційних авторських
стратегій у англомовній науковій статті на лексичному
та граматичному рівнях
На граматичному рівні
23
ISSN 18178510 Іноземні мови №1/2016 (85)
пояснення на потім, для того щоб випередити потен%
ційну критику і не дати їй чітко оформитися у свідо%
мості читачів. Тому багато авторів суміщають ком%
позиційні блоки “результати” й “обговорення”.
Список використаних джерел містить перелік по%
силань, що використовувались у науковій статті.
Посилання як жанровий елемент є експліцитним про%
явом інтертекстуальності, свідченням того, що кож%
ний науковий текст залежить від попередніх і висту%
пає ланкою у неперервному діалозі з іншими текстами
[9]. Оформлення посилань і бібліографії відповідає
існуючим в англомовній культурі правилам.
Загалом в англомовній науковій статті проявля%
ється загальна тенденція, притаманна гуманітарним
наукам, до уникнення надмірного суб’єктивізму і
наголошенню на аналітизмі й емпіричному пізнанні.
Це виявляється й у форматуванні англомовних науко%
вих статей: оформлення наукових текстів чітко від%
повідає існуючим позамовним стандартам: найчас%
тіше вимогам Асоціації сучасних мов (MLA (Modern
Language Association) guidelines – переклад наш) чи
Американської асоціації психологів (APA (American
Psychological Association) guidelines – переклад наш).
Висновки і перспективи. Отже, англомовна наукова
стаття є первинним МЖ у структурі НД, що у компо%
зиційно%логічному плані характеризується стандар%
тизацією, цілісністю, раціональністю, а також є кон%
курентоспроможним продуктом автора, що прояв%
ляється у його маркетизації. Автор чітко дотри%
мується заданих формальних ознак цього мовленнє%
вого жанру і в композиційному плані умовно поділяє
наукову статтю на сім обов’язкових структурних ком%
понентів: заголовок, анотація, вступ, методи і ма%
теріали, результати, обговорення, список викорис%
таних джерел. Аналіз стилістичних особливостей на%
укових статей переконливо доводить, що домінант%
ними характеристиками цього мовленнєвого жанру
є промоційність, тяжіння до розмовності, лінійний
розвиток аргументації, а також авторська відпо%
відальність за адекватне сприйняття змісту.
Перспективою подальших наукових досліджень у
цьому напрямі може бути аналіз інших жанрів англо%
мовного НД, які є релевантними для навчання майбут%
ніх викладачів англійської мови, відбір типових зразків
мовлення для навчання професійно орієнтованого
НПМ у межах цього МЖ, розробка плану лінгвіс%
тичного аналізу англомовних наукових статей.
˲ÒÅÐ˲ÒÅÐ
˲ÒÅÐ˲ÒÅÐ
˲ÒÅÐÀÀ
ÀÀ
ÀÒÒ
ÒÒ
ÒÓÐÓÐ
ÓÐÓÐ
ÓÐÀÀ
ÀÀ
À
1. Аликаев Р. С. Язык науки в парадигме современной линг
вистики / Аликаев Р. С. – Нальчик : Эльфа, 1999. – 318 с.
2. Гніздечко О. М. Авторизація наукового дискурсу : комуніка
тивнопрагматичний аспект (на матеріалі англомовних ста
тей сучасних європейських та американських лінгвістів) :
дис. … канд. Філолог. Наук : 10.02.04 / Гніздечко Оксана
Миколаївна. – К., 2005. – 203 с.
3. Кожина М. Н. О речевой системности научного стиля срав
нительно с некоторыми другими : учеб. Пособие / Кожина
М. Н. – Пермь : Пермь. Гос. Унт, 1972. – 395 с.
4. Корж Т. М. Навчання студентів вищих технічних навчальних
закладів анотування англійських професійно орієнтованих
текстів : дис. канд. пед. наук. : 13.00.02 / Корж Тетяна
Миколаївна. – Севастополь, 2008. – 256 с.
5. Синекоп О. С. Методика інтерактивного навчання англій
ського писемного мовлення майбутніх фахівців з інфор
маційної безпеки з використанням комп’ютерних техноло
гій : дис. канд. пед. наук. : 13.00.02 / Синекоп Оксана
Степанівна. – К., 2010. – 370 с.
6. Чернявская В. Е. Интерпретация научного текста : теоре
тическое учебное пособие / Чернявская В. Е. – СанктПе
тербург, 2004. – 128 с.
7. Шепітько С. В. Компоненти наукового дискурсу [Електронний
ресурс] / С. В. Шепітько – Режим доступу до джерела : http:/
/www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nz/89_5/statti/39.pdf
8. Яхонтова Т. В. Лінгвістична генологія наукової комунікації :
монографія / Яхонтова Тетяна Вадимівна. – Львів : Видав
ничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 420 с.
9. Faber B. Rhetoric in composition : The formation of organiza
tional discourse in Conference on College Composition and
Communication abstracts / B. Faber // Written Communi
cation. – Urbana, IL, 1996. – Vol. 13. – №3. – P. 335384.
10. Shalom C. The academic conference : A forum for enacting
genre knowledge / C. Shalom // The language of Conferencing.
– Frankfurt : Peter Lang, 2002. – P. 5368.
11. Swales J. M. Genre Analysis : English in academic and
research settings / J. M. Swales. – Glasgow : Cambridge
Univ. Press. – 1990. – 260 p.
REFERENCESREFERENCES
REFERENCESREFERENCES
REFERENCES
1. Alikaev R. S. Yazyk nauki v aradigm sovremennoy linguistiki /
Alikaev R. S. – Nalchik : Elfa, 1999. – 318 s.
2. Avtoryzatsia naukovoho dyskursu : komunikatyvnoprahma
tychnyi aspect (na materiali anhlomovnyh statei suchasnyh
yevropeiskyh ta amerykanskyh lingvistiv) : dys. … kand. Filoloh.
Nauk : 10.02.04 / Hnizdechko Oksana Mykolaivna. – К., 2005.
– 203 s.
3. Kozhina M. N. О rechevoi sistemnosti nauchnogo stilia srav
nitelno s nekotorimi drugimi : ucheb. Posobie / Kozhina M. N.
– Perm : Perm. Gos. Unt, 1972. – 395 s.
4. Коrzh Т. М. Navchannya studentiv vyschyh tehnichnyh navchal
nyh zakladiv anotuvannya anhliyskyh profesiyno orientovanyh
tekstiv : dys. … kand. Ped. Nauk : 13.00.02 / Коrzh Теtiana
Мykolaivna. – Sevastopol, 2008. – 256 s.
5. Synekop О. S. Metodyka interaktyvnoho navchannya anhliy
skoho pysemnoho movlennya maibutnih fahivtsiv z informa
tsiynoi bezpeky z vykorystanniam kompiuternyh tehnolohiy :
dys. … kand. Ped. Nauk : 13.00.02 / Synekop Оksana
Stepanivna. – К., 2010. – 370 s.
6. Chernyavskaya В. Е. Interpretatsia nauchnogo teksta :
teoreticheskoe uchebnoe posobie / Chernyavskaya В. Е. –
SanktPeterburg, 2004. – 128 s.
7. Shepitko S. V. Коmponenty naukovoho dyskursu [Еlektronnyi
resurs] / Shepitko S. V. – Rezhym dostupu do dzherela : http:/
/www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nz/89_5/statti/39.pdf
8. Yakhontova Т. V. Linhvistychna henolohiia naukovoi komunika
tsii : monohrafiia / Yakhontova Тetiana Vadymivna. – Lviv :
Vydavnychyi tsentr LNU imeni Ivana Franka, 2009. – 420 s.
9. Faber B. Rhetoric in composition : The formation of organiza
tional discourse in Conference on College Composition and
Communication abstracts / B. Faber // Written Commu
nication. – Urbana, IL, 1996. – Vol. 13. – №3. – P. 335384.
10. Shalom C. The academic conference : A forum for enacting
genre knowledge / C. Shalom // The language of Conferencing.
– Frankfurt : Peter Lang, 2002. – P. 5368.
11. Swales J. M. Genre Analysis : English in academic and research
settings / J. M. Swales. – Glasgow : Cambridge Univ. Press.
– 1990. – 260 p.
Отримано 08.02.2016.
