Content uploaded by Oles Goian
Author content
All content in this area was uploaded by Oles Goian on Jan 02, 2019
Content may be subject to copyright.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
НАУКОВІ ЗАПИСКИ
ІНСТИТУТУ ЖУРНАЛІСТИКИ
Том 30
січень — березень
електронна версія
на www.journ.univ.kiev.ua
Київ 2008
31
ра аналогового радіомовлення, як свідчить
розвиток світового, в тому числі й україн -
ського, радіоефіру, поступається перед ерою
циф рового радіо [1]. Радіостанції переходять з
аналогових передавачів на цифрові, кількість
цифрових ра діо приймачів, що ними користу ють -
ся інди ві дуальні абоненти, окремі слухачі, по -
сту пово зро стає. Аналогова система радіомовле н -
ня в Україні загалом вичерпала свої можливості,
а це по значається, передусім, на можливості
постійно отримувати якісний сигнал, наприклад,
під час руху автомобіля, а також на зонах упев -
неного прийому аналогових АМ та УКХ-пере -
давачів, які густо "перенаселені" сигналами
радіо станцій і не мають достатніх потужностей
для збіль шен ня кількості ефірних частот. Однак
аналогове мов лення забезпечувало головне
достатньо висо ко, зокрема в FM-діапазоні, якість
передачі сиг на лу, що не залежала від атмосфер -
них, гео графічних та індустріальних перешкод.
Тим-то перехід від однієї системи до іншої від -
бувається тоді, коли, попри якість, ідеться та -
кож про інші медіапослуги, нові й функціо наль -
ні одночасно, що вельми актуальні сьогодні для
вітчизняного медіаринку.
Цифрове радіомовлення — це метод передачі
радіо сигналу, який базується на цифрових тех -
но логіях, і на відміну від аналогового методу,
передбачає принципово нові можливості пере -
дачі звукових програм, створених на поєднанні
муль тимедійної інформації — текстової, візуаль -
ної, графічної, і власне — звукової [2]. Тому
йдеть ся не лише про забезпечення споживача
інфор мацією, а про сервісне її сприйняття, тобто
певні сервісні послуги, що супроводжують ін -
формацію. Наприклад, коли музичні програми
супроводжують повідомлення про виконавців та
авторів, що вже стало традицією для цифрового
радіомовлення, то появу на дисплеї цифрового
приймача текстового контенту програми, фото та
відеозображень виконавців тощо, цілком можна
вважати сервісною (мультимедійною) подачею
ін фор мації. Тобто, на екрані цифрового прий -
мача може відображатися не лише інформація
про радіостанцію (частота, мова, жанр), додат -
кові повідомлення про передачу (назва пісні, її
текст, автори та виконавці), а й цілком само стій -
на інформація — новини, курси валют, прогноз
погоди тощо. Вся ця інформація може бути за -
писана в приймачі, і користувач, слухаючи радіо
у фоновому режимі, може повернутися до неї то -
ді, коли є потреба. Цифрові передавачі для опти -
мального досягнення аудиторії потребують, по рів -
няно з аналоговими, менше потужності й знач но
ширше дозволяють використовувати спектр
радіочастот. Цифрові передавачі можуть бути ін -
те гровані з комп'ютерами, що сприяє як най -
швидшій обробці звукового сигналу спожи вачем.
Загалом історики визначають чотири етапи
розвитку світового радіомовлення [3]. Перший
етап розпочинається зі становленням у 1920 р.
першої комерційної радіостанції й подальшим
формуванням у світі комерційного радіомов лен -
ня, коли радіо використовували переважно як
мож ливість передачі інформації за допомогою
електромагнітних хвиль. В ефірі переважно зву -
чала класична музика, читалися історичні дра -
ми, що взагалі не приносило сподіваних фінан -
Гоян О. Я.,
д. філол. н.
УДК 654.19(477)
Цифрове радіомовлення:
українські перспективи
Йдеться про перспективи розвитку українського радіомовлення, а саме — перехід на цифрові стандарти.
Пропонується огляд цифрових радіомовних технологій, оптимальних для українського медіаринку.
Ключові слова: радіомовлення, цифра, технологія, формат, системи радіомовлення, європейські стан -
дарти.
The prospects of development of the Ukrainian digital broadcasting, standards of digital broadcasting technolo-
gies, which are optimum for Ukrainian media market are considered in the article.
Keywords: broadcasting, digital, technology, format, systems of broadcasting, European standards.
Речь идет о перспективах развития украинского радиовещания, а именно: переход на цифровые стан дар -
ты. Предлагается обзор цифровых радиовещательных технологий, оптимальных для украинского медиа -
рынка.
Ключевые слова: радиовещание, цифра, технология, формат, системы радиовещания, европейские стан -
дарты.
© Гоян О. Я., 2008
Лекційний фонд
Е
32
Гоян О. Я.
сових дивідендів і не могло бути достатньо при -
бутковим. Золота ера радіо була відкрита в
1928 р., коли воно почало розважати слухачів,
тоб то актори озвучували пригодницькі опові дан -
ня, готували скетчі та аудіокомікси, що до зво -
лило го ворити про радіомовлення як про певний
вид бізнесу, — цим і позначило якісно другий
етап розвитку світового радіомовлення.
Третій етап розпочався наприкінці 40-х рр. із
появою телебачення, коли комерційну модель
радіо було доповнено великою кількістю про -
грам, його доступністю та більш спеціалізованою
наближеністю до споживача, бо, як зазначали
то гочасні оглядачі, "радіо з віталень перейшло
до спальні чи ванної кімнати, з'явилося в авто -
мобілі чи на пляжі". Початок четвертого періоду
якраз і пов'язують із появою цифрового радіо -
мовлення, коли на радіобізнес впливають нові
тех нології, що перебувають на стадії пошуку
опти мальних форматів і стандартів мовлення.
Отже, сучасне радіомовлення, так само, як й
інші електронні ЗМК, визначаючись на межі сто -
літь із подальшим розвитком, проводить техно -
ло гіч ну та змістову реорганізацію — стає циф -
ровим. Хоча, за статистикою, 60 % інформації,
що її отримує людство за допомогою електрон -
них мас-медіа, належить радіомовленню, однак
радіо загалом помітно відстає, наприклад, від
теле бачення щодо залучення сучасних цифрових
технологій. Такий стан справ викликаний перед -
усім невизначеністю з основними цифровими
фор матами, а, отже, й із новими шляхами роз -
вит ку радіо, які частково або поступово задію -
ються в різних країнах, у тому числі й в Україні,
хоча, загалом принципово змінюють загальні
мож ли вості радіомовлення як носія інформації.
Першою діючою цифровою технологією для
радіомовлення вважається RDS (radio data sys-
tem), що активно використовується здебільшого
в сучасних автомобільних приймачах. Ця техно -
логія здатна подавати додаткову інформацію на
пі днесучій частоті, наприклад, під час звучання
музичної композиції інформує про її назву, ви -
конавця, а одночасно про назву та частоту радіо -
станції, яка, власне, її передає.
Цифрове радіомовлення розвивається на базі
кількох технологій і систем мовлення — Eureka-
147 (Т-DAB), IBOC DARS (HD), DVB-C/T/S,
DRM, ISDB та IP [4]. Усі ці системи мовлення
характеризуються певними технологічними
особ ливостями, потребують або не вимагають ви -
ділення окремого частотного діапазону, й прий -
няті до розробки тими чи іншими країнами. На -
приклад, система Eureka-147 (Т-DAB — Digital
Radio Broadcasting) рекомендована Європей -
ською радіомовною спілкою як загальноєвропей -
ська для всього світу. Її прийняли не лише краї -
ни Європи, а й Китай, Індія, Австралія та Кана -
да, що відкриває можливість для безперешкод -
ного обміну програмами та інформацією на між -
на род ному рівні. Наприклад, за домовленістю в
різних країнах між провайдерами системи Eu -
reka-147 (Т-DAB) виникла можливість забезпе -
чувати користувачеві цифрового радіомовлення
під час його перетину кордонів на автомобілі
про слуховування необхідної інформації без пере -
настроювання частот. І це досить помітне досяг -
нення, зважаючи на те, що цифрове мовлення у
різ них країнах має різний частотний спектр,
наприклад, у Великобританії — це виділені ча -
сто ти 200-230 МГц, а в більшості європейських
країн, у Канаді чи Австралії — 1452—1492 МГц.
Загалом альтернативою стандарту Eureka-147
(Т-DAB) є система IBOC DARS FM (in-band on-
channel), яка розробляється в США, і ґрунту -
ється на передачі інформації на вже існуючих
часто тах у FM-діапазоні 88—108 МГц. Однак про -
пускна можливість цього стандарту не достатня
для якісної передачі контенту, а його єдиною
перевагою є те, що він може подавати додаткову
інформацію до вже діючого аналогового FM-
діапазону. Тому США розглядають можливість
паралельного розвитку стандарту Eureka-147
(Т-DAB). На технології IBOC базується ще один
стандарт, який активно розвивається в Європі —
HD-радіо, який дозволяє на одній аналоговій
час тоті мати до 8 каналів цифрового радіо.
Система мовлення DRM (Digital Radio Mon -
diale) — це організація цифрового радіо в діа па -
зонах коротких, середніх та довгих хвиль до 30
МГц, що загалом розцінюється як революція в
радіомовленні, подібна хіба що до винайдення
транзистора [5]. За допомогою цього стандарту
можна перевести частоти з інформаційного до
інформаційно-розважального типу мовлення, а
також провадити паралельну подачу аналогового
та цифрового сигналу. У світі створений консор -
ціум DRM [6], до складу якого входять радіо -
мовні компанії багатьох країн, оператори зв'яз -
ку, виробники DRM-приймачів, а також науко -
во-дослідні інститути. Цей стандарт, а він
характе ризується орієнтацією на частоти з вели -
кими зонами охоплення, актуальний для країн,
де якісний прийом радіосигналу зникає, напри -
клад, через 30—40 км після виїзду з міста.
Стандарт DVB (Digital Video Broadcasting) у
трьох режимах: DVB-S (напряму із супутника),
DVB-C (через кабель) і DVB-T (наземно) — це
цифрове радіомовлення, що поширюється за
допомогою супутникового телевізійного мовлен -
ня, тобто цифрове мультиплексне dRadio здатне
забезпечити, наприклад, через супутник Hot -
Bird-6 в одному каналі DVB до 40 некодованих
радіопрограм у форматі MPEG-2. Такий стандарт
дозволяє контролювати якісний сигнал в авто -
мобілі, що рухається, і це його суттєва перевага.
33
Цифрове радіомовлення: українські перспективи
Стандарт DVB розробляється у Великобрита нії,
де за свідченнями соціологів, більшість ко рис ту -
ва чів отримує цифрові радіотрансляції за допомо -
гою телевізора, і кількість таких або нен тів щодалі
зростає. Люди купують цифрові теле ві з ори й у
подальшому мають можливість отри мувати якіс -
ний цифровий звуковий сигнал радіо станцій.
Цифровий стандарт ISDB розроблений у Япо -
нії, він теж використовується також для теле -
візій них трансляцій, однак, на відміну від DVB,
характеризується значно оптимізованішими па -
ра метрами, які дозволяють спрямовувати транс -
портний потік інформації для ширших потреб.
Це типова мовна система високорозвиненої дер -
жави, якою є сама Японія, але навряд чи вона
буде використовуватися в інших країнах, оскіль -
ки потребує певної технологічної інфраструк ту -
ри та відповідної готовності суспільства.
ІР-радіомовлення — це отримання звукового
сигналу радіостанцій через інтернет, що ґрунту -
ється на ІР-технологіях і передається по ІР-діа -
па зонах, та дозволяє контролювати якість і
збіль шує вибір контенту.
Сучасне радіомовлення залежить від ринко вого
регулювання цифрових технологій. Кожну
технічну новинку або технологію комерційні стан -
ції оцінюють лише з позиції отримання при бутку,
тобто наскільки вони оптимальні для ре клами.
Наприклад, на початок 2004 р. пере дача циф ро -
вого сигналу через супутник АDR була знач но
прийнятнішою для реклами, аніж DAB, оскільки
така технологія охоплювала біль шу ау ди торію,
тобто тих слухачів, які можуть при д бати цифро -
вий радіоприймач, зорієнтова ний на ADR. Серед -
ня ціна ADR-приймача ста новила на той час,
наприклад, у Німеччині при близ но 120 євро.
Коли супутник "Astra", що накриває Європу,
лише починав мовлення у 1995 р., такі цифро ві
приймачі коштували в Німеччині майже 300
євро, через кілька років — 200 євро. Однак про гра -
ми радіо-формату ADR передаються на циф ро вих
аудіо-піднесучих тих самих ретрансля торів, які
використовуються для поширення ана ло го во го
мовлення. Тому використання стан дар ту ADR
три ватиме доти, поки "Astra" вестиме тран с ляцію
радіо сигналу в аналоговій формі. Оскільки Німеч -
чина планує завершити "еру ана логового мов лен -
ня" з 2010 по 2015 р., це оз на чатиме оста точний
перехід великого сегменту європейського радіо -
мовлення на цифровий сиг нал, а, значить, і нові
зміни в розвитку світового рекламного ринку та
техніч них стандартах радіо мовлення.
Отже, в найближчому майбутньому можна бу -
де говорити про суцільну інтерактивну "дігі та лі -
за цію" всесвітньої радіоаудиторії, хоча вар тість
цифрового радіоприймача для більшості потен -
ційних слухачів залишатиметься найближ чим
ча сом доволі високою.
Цифрове радіо, окрім якості прослуховування
програм, дозволяє модернізувати виробництво
радіо продукції. Найрізноманітніші звукові циф -
ро ві комп'ютерні програми "Cool Edit", "Digi ton",
"Sou nd Force", "Dalet" та інші є визна чаль ними в
сучасній сфері аудіопродакшн. За пис, монтаж,
зведення програм у комп'ютері з будь-яких носіїв
звуку — цифрових (DAT-касети, компакт-диски,
міні-диски) й аналогових (ком пакт-касети, студій -
на плівка, вінілові диски (пла тівки), а також по -
даль ша їхня трансляція в ефірі — це можливість
постійного вдосконалення виробництва аудіо про -
дук ції, це перспектива роз витку радіомовлення.
Розвиток цифрового мовлення дозволяє та -
кож говорити про нові можливості радіо, пов'я -
зані з його функціональною особливістю — аку с -
тичністю. Саме за допомогою цифрового мов лен -
ня радіо отримало нову технологічну та худож -
ню форму — "Arts Acoustic" (акустичне мис тец -
тво). Принцип акустичного мистецтва по лягає у
використанні стерео-квадроефектів (зву ків, ш у -
мів, інтонації, музики) під час передачі інфор -
мації. Тобто йдеться про можливість "осяг нути"
ра діо, зрозуміти його сутність.
Стерео- і квадроефекти дозволяють сприймати
зокрема репортаж із місця події абсолютно аде -
ква т но, немов перебуваючи там, де працює ко рес -
пон дент. Слухання цифрового радіо в навуш -
никах (гарнітурах) дозволяє цілком осягнути спе -
цифіку сприйняття цифрового акустичного ра діо.
Напри клад, чуємо голос ведучого, який абсо лют -
но об'єм но в стереорежимі повідомляє про те, що
на Хрещатику відбувається демонст ра ція і пропо -
нує репортаж з місця події. Далі включається
Хрещатик і чуємо голос кореспон дента праворуч,
одночасно ліворуч демонстранти вигукують гасла,
попереду нас відповідає на за питання кореспон -
дента мер міста, і так далі. Акустичне мистецтво,
завдяки цифровому радіо, дозволяє радіостан ці -
ям, як засвідчує практика сві тового радіомовлен -
ня, наново відкривати для аудиторії радіотеатр,
тепер уже технологічно видо змінений, наближе -
ний до реального сценіч ного сприйняття.
В Україні ухвалено план розвитку телерадіо -
простору, де передбачено перехід країни на циф -
рове мовлення до 17 червня 2015 р. [7], це ж
стосується й радіо зі стандартом T-DAB та експе -
риментально — з DRM. За цим планом, напри -
клад, починаючи з 2007 р. розпочався перехід на
цифрове мовлення з поетапним вимкненням ана -
л о гового в Закарпатській, Одеській та Сум ській
областях [8], а з 2008 р., при наявності частот но -
го ресурсу, переоформлятимуться ліцен зії радіо -
ком паніям тільки на цифрове мовлення.
Упровадження в Україні цифрового радіомов -
лення підпорядковуватиметься визначеним у Єв -
ро пі основним чинникам впливу на темпи та на -
ціональні механізми формування цифрового
34
Гоян О. Я.
теле радіопростору. Такими чинниками є обсяг
рин ку наземного мовлення; ступінь зацікав -
леності споживачів переходом від аналогового до
цифрового мовлення; ступінь охоплення домо -
господарств цифровим мовленням, а також полі -
тичні рішення, що приймаються міжнародними
організаціями й визначають зміст національної
політики щодо темпів та механізмів припинення
аналогового мовлення [9].
Згідно з європейськими стандартами, україн -
ське радіомовлення може застосовувати три ос -
нов ні механізми припинення мовлення в анало -
говому форматі. Першим із них є одночасне при -
пинення аналогового мовлення та початок мов -
лення в цифровому форматі в межах усієї дер -
жави; до другого належить поетапне впро вад -
ження цифрового мовлення із одночасним поетап -
ним припиненням аналогового мовлення в окре -
мих регіонах країни (зі збереженням корот ко -
строкового паралельного мовлення в обох фор ма -
тах); третім є поетапне припинення анало го вого
мовлення з метою звільнення частот для роз гор -
тання цифрового мовлення (без збе ре ження корот -
ко строкового паралельного мов лен ня в обох фо р -
матах). У рішенні Національної Ра ди України з
питань телебачення і радіомовлення за основу був
узятий другий напрям, що дозво ляє переходити
до цифрових стандартів без різ ких економічних
коливань на радіомовному рин ку. Бо загалом про -
цес переходу від "аналога" до "цифри", хоча й
від криває для суспільства, держави чи радіо ком -
паній ряд нових можли востей та переваг в отри -
манні інформації та її ви бо ру, все ж таки може
призвести до змен шення надходжень від ре к лами,
абонентської пла ти, зменшуватиме конку рен цію
на ринку про грамних послуг та техно ло гій.
Перехід на цифрове радіомовлення в Україні,
як зазначається у відповідних документах [10],
має стати основною метою національної полі тики
у сфері радіомовлення, до якої належить: забез -
печення ефективності використання радіо частот -
ного ресурсу, розширення спектру про грамних та
інтерактивних послуг у радіоефірі та підвищення
їхньої якості, захист конкуренції на радіомовному
ринку. Така мета повинна слу гу вати основою си -
сте ми ліцензування суб'єктів ринку та визначен -
ня механізмів його регулювання.
Однією з особливостей впровадження цифро -
вого радіо в нашій Україні є роль суспільного
мов лення, яке, хоча й законодавчо затверд же -
но, однак поки що в Україні не працює. А саме
од нією з особливостей розвитку цифрового
радіо мовлення в Європі є доступ до програм су -
спіль ного мовлення, при цьому суспільне мов -
лення відіграє домінуючу роль у процесі пере -
хо ду на цифру. І цей перехід сплановано таким
чи ном, що суспільне мовлення не втрачає своєї
ау ди торії, враховує фінансові можливості ко -
мер ційних мовців та забезпечує місцеві мовні й
на ціо нальні особливості слухачів.
Безперечно, в Європі не існує єдиної процеду -
ри ліцензування суспільних мовців, однак це не
впливає на забезпечення плюралізму в процесі
впро вадження цифрового мовлення, і що вважа -
ється дуже важливим аспектом станов лен ня циф -
ро вого радіомовлення в Україні. Від кри тість і
пуб лічність — такі основні чинники, які вар то вра -
ховувати щодо визначення кола су б'є к тів, що
отри мують основну частину фінан су ван ня для пе -
ре ходу на цифрове мовлення. У дея ких євро -
пейських країнах такими суб'єктами є ор га ні зації
суспільного мовлення, в інших — ко мер ційні мов -
ці чи оператори мереж. Однак не залеж но від
системи впровадження цифрового ра діо мов лен ня,
її політичної, економічної чи со ціальної доціль -
нос ті, в Україні, як і в Європі, ма ють існу ва ти
механізми державної підтримки цього про це с у,
що ґрунтуються передусім на пря мому бюд жет -
ному фінансуванні та готовності суспільства отри -
мати інформаційні переваги й мож ливос ті ви бо ру.
1. Кийт, М. Радиостанция / пер. с англ. А. И. Фи -
лекина. — М. : Мир, 2001. — 462 с.; Радио: му зы каль ное,
новостное, общественное… / под ред. : В. А. Су харе вой,
А. А. Аллахвердова. — М. : ФНР, 2001. — 224 с.; Фе ду -
тинов, Ю. Ю. Не за ви си мое радиовещание: уроки
успеха / Ю. Ю. Фе ду тинов, Е. Н. Васильева, О. В. Ми -
ро ненко. — М., 1997 — <http://www.radiostation.ru/
know>; Ци фро вое зву ковое радио вещание / А. В. Ви -
ходець, С. Н. Ган жа, В. П. Лапін ; під заг. ред.
М. К. Михайлова. — О., 2006.
2. Скляр, Б. Цифровая связь. Теоретические осно -
вы и практическое применение / Б. Скляр. — М. :
ВИЛЬ ЯМС, 2003. — 1107 с.
3. Фень, А. Направление — радио, цель — цифра //
Телекоммуникационные решения / А. Фень. — <http://
www.ibusiness.ru/ marcet>.
4. Рихтер, С. Г. Цифровое радиовещание / С. Г. Ріх -
тер. — М. : Горячая линия — Телеком, 2007. — 352 с.
5. Цифровое радио: поговорим о DRM // Теле радіо -
кур'єр. — 2007. — № 5.
6. Зенгер, П. Стандарт DRM: особенности, возмож -
ности, преимущества // Broadcasting. Телевидение и
радио вещание. — 2006. — № 5.
7. План розвитку національного телерадіоінфор м а -
цій ного простору України (з доповненнями, вне се ни ми
рішенням Національної ради № 1260 від 03. 10. 2007). —
<www.nrada.gov.ua/documents.doc>.
8. Якубенко, Л. Впровадження цифрового мов лен ня
на Сумщині — питання національної безпеки // Теле -
радіо кур'єр. — 2008. — № 1.
9. Запровадження цифрового мовлення в країнах
Європи. Порівняльні таблиці цифрових практик. —
<http://www.mediapravo.info/articles>.
10. План розвитку телерадіопростотру України. —
На ціо нальна Рада України з питань телебачення і
радіо мовлення, 12 вересня 2007 р.; Концепція Дер жав -
ної про грами впровадження цифрового теле радіо мов -
лен ня. —Кабінет Міністрів України, 30 листоп. 2007 р.