ArticlePDF Available

ГАМК-ергічна корекція у психоневрології: ретроспектива та сучасність

Authors:

Abstract

Прокопів М. М. ГАМК-ергічна корекція у психоневрології: ретроспектива та сучасність / М. М. Прокопів, Л. І. Соколова // Український неврологічний журнал. - 2013. - № 2. - С. 118-122.
Більшість захворювань головного мозку
пов’язані з порушенням збуджувальних і галь
мівних процесів. Це відбувається за наявності як
органічних уражень головного мозку (інсультів,
травм), так і функціональних захворювань (невро
зів, межових станів). Вивченню гальмівнозбуд
жувальних процесів присвячено чимало фунда
ментальних і клінічних досліджень.
Одним із медіаторів гальмівної групи є гамма
аміномасляна кислота (ГАМК). Серед амінокислот
ГАМК — це основний і унікальний нейромедіатор,
який бере участь у процесах центрального гальму
вання. У 1950 р. Ю. Робертс уперше виявив її в
мозку. У 1963 р. в експерименті на тваринах ан
глійському вченому К. Крневичу вдалося встанови
ти гальмувальний вплив ГАМК на нервову переда
чу. Японські дослідники виявили, що ГАМК може
гальмувати не лише викликані, а й спонтанні по
тенціали як кори головного мозку, так і інших діля
нок мозку. ГАМК синтезується і виділяється саме в
тих ядрах мозку, які відповідають за його гальму
вання. Вважають, що 30—50 % гальмувальних ім
пульсів забезпечує саме ГАМК, котра синтезується
в цитоплазмі нейронів мозку та з потоком нерво
вого імпульсу виділяється до синаптичної щілини.
Існують два підтипи рецепторів, з котрими вза
ємодіє ГАМК: ГАМКАрецептори відповідають за
швидку інгібіторну відповідь (це хлорний канал,
керований лігандом) та ГАМКВрецептори, які
пов’язані з Gпротеїном та існують не лише в ней
ронах і глії, а й поза центральною нервовою
системою (ЦНС). ГАМКрецептори оточені іншими
рецепторами, які регулюють процес гальмування.
Це рецептори барбітуратів, бензодіазепінів, котрі
виявляють міорелаксаційну, седативну та протису
домну дію. В судинах головного мозку також існує
система синтезу та деградації ГАМК. Нейротран
смісія ГАМК спричиняє відкриття клітинних кана
лів, посилення надходження крізь постсинаптичну
мембрану негативно заряджених іонів хлору і ви
никнення гіперполяризації, тобто гальмування.
ГАМК виконує в мозку також інші вкрай важливі
фізіологічні та біохімічні функції. Вона бере участь у
багатьох обмінних процесах: впливає на транспорт
та утилізацію глюкози, збільшує надходження кисню
до клітин, утворення АТФ, тобто підвищує стійкість
клітин мозку до кисневого голодання, активує син
тез білків, енергетичні процеси, поліпшує кровопос
тачання головного мозку. Ці медіаторні та метабо
лічні властивості ГАМК зацікавили фармакологів.
Першою спробою медикаментозного викорис
тання активатора рецепторів ГАМК був створений
японськими вченими препарат Гаммалон, який яв
© М.М. Прокопів, Л.І. Соколова, 2013
118
ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ
Український неврологічний журнал.— 2013.— № 2.— С. 118—122. УДК 616.89"085.214+616.8"085.214+615.214
Стаття надійшла до редакції 20 травня 2013 р.
М.М. ПРОКОПІВ, Л.І. СОКОЛОВА
Національний медичний університет
ім. О.О. Богомольця, Київ
Прокопів Марія Мирославівна, к. мед. н., доцент кафедри
01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 13. Email: prokopivm@ mail.ru
ГАМКергічна корекція у психоневрології:
ретроспектива та сучасність
Висвітлено сучасні погляди на нейротрансмісію медіаторів у головному мозку, патофізіологічні зміни ГАМК"
ергічної передачі при низці захворювань. Проведено аналіз наукових публікацій щодо використання препара"
тів, які мають коригувальний вплив саме на ці ланки патофізіологічних змін. Доведено доцільність використання
фенібуту при деяких психоневрологічних захворюваннях.
Ключові слова: нейротрансмітерна система, ГАМК"ергічна передача, психоневрологічні захворювання,
лікування, фенібут.
УКРАЇНСЬКИЙ НЕВРОЛОГІЧНИЙ ЖУРНАЛ · 2013, № 2
ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ
119
ляв собою ГАМК у чистому вигляді. Пізніше
з’явився російський аналог — Аміналон. У 1963 р.
бельгійські фармакологи створили сполуку, яка яв
ляла собою поєднання ГАМК з додатковими ради
калами (Ноотропіл). Дослідження препарату вия
вило його позитивний вплив на пам’ять, мислення,
процес навчання та інші вищі мозкові функції. Це
сприяло появі у 1972 р. терміна «ноотропні препа
рати» (noos — розум, tropos — спорідненість). Згід
но з оцінкою експертів ВООЗ ноотропні препарати
активують здатність до навчання, поліпшують
пам’ять та розумову діяльність, а також підвищу
ють стійкість мозку до агресивних впливів.
В основі ноотропних препаратів лежать три ме
ханізми впливу: відновлення балансу між збуджу
вальними та гальмівними процесами у головному
мозку, активація обмінних та енергетичних проце
сів, підвищення стійкості нейронів до кисневого
голодання та мембранотоксичних впливів. Ці пре
парати досить популярні і застосовуються при різ
них неврологічних захворюваннях, травмах голов
ного мозку, психічних хворобах, хронічному алко
голізмі. Ймовірно, в майбутньому буде розкрито
повністю їх механізм дії і їх будуть застосовувати
для лікування наслідків захворювань мозку і за
побігання його старінню. Нині у понад 30 міжна
родних науководослідних центрах триває пошук
нових та вивчення впливу вже відомих нейропро
текторних препаратів при різних гострих і хроніч
них захворюваннях.
Як відомо, ГАМК у чистому вигляді не розчиня
ється у жирах, що знижує її надходження до мозку.
Для кращого проникнення крізь гематоенцефаліч
ний бар’єр, а відповідно, для кращого проникнен
ня у речовину мозку необхідно було приєднати до
молекули ГАМК розчинний у жирах радикал. Ленін
градський фармаколог професор І.П. Лапін запро
понував ввести до складу молекули ГАМК добре
розчинний у жирах фенільний радикал. Так було
створено фенібут, котрий являє собою гідрохлорид
бетафенілгаммааміномасляну кислоту. Ця сполу
ка чинить позитивну фармакологічну дію: полегшує
передачу імпульсів у ЦНС шляхом безпосередньо
го впливу на ГАМКергічні рецептори та використо
вується як антигіпоксант та антиамнестичний за
сіб; має властивості денного транквілізатора,
зменшує вираженість когнітивних розладів, триво
ги, страху, нормалізує сон, поліпшує фізичну та ро
зумову діяльність, має властивості антиконвуль
санта. Виявлено її ефективність у лікуванні вегета
тивних порушень. Водночас препарат не має побіч
ної збуджувальної дії.
У літературі є дані про різні дослідження, які про
водили для вивчення ефективності фенібуту. Голова
комісії з нейротропних та психотропних лікарських
засобів ДФЦ МОЗ України д. м. н. проф. Л. Громов
[4], характеризуючи різні препарати, так висловив
ся про фенібут: «За клінічним спектром і механіз
мом дії фенібут займає дещо відокремлене поло
ження у структурі цих препаратів, оскільки разом з
високими ноотропними властивостями фенібут є
високоефективним, швидкодіючим препаратом,
який практично не має небажаних супутніх явищ,
характерних для транквілізаторів, антидепресан
тів, психостимуляторів».
Експериментальні та клінічні дослідження вия
вили, що фенібут має седативну дію, анальге
тичний вплив, стимулює процеси навчання і
пам’яті, підвищує фізичну працездатність, а також
має транквілізувальну дію. Помітне послаблення
симптомів тривоги, страху, підвищеної емоційної
збудливості спостерігають переважно у хворих з
астенічними синдромами. Фенібуту притаманна
виражена антигіпоксична дія і здатність збільшу
вати вміст глюкози в мозку. Порівняльні дослід
ження [2] показали, що за ноотропною (антигіпок
сичною та антиамнестичною) і вазотропною (зник
нення головного болю, запаморочення, вегетатив
ної лабільності) дією фенібут перевищує пірацетам.
Транквілізувальний ефект фенібуту виявляється па
ралельно з ноотропною дією.
Численні клінічні дані [11, 12] свідчать про те,
що фенібут найефективніший при станах астенії
(неврози і психопатії, постінсультні й посттравма
тичні стани, інтоксикації, зокрема алкогольна). Ав
тори зазначають, що на відміну від пірацетаму та
Аміналону, фенібут не виявляє психостимулюваль
ної дії (підвищення дратівливості і тривожності, по
рушення сну та інші ефекти переважно небажано
го характеру). Важливо, що клінічна ефективність
фенібуту виявляється в перші години і дні лікуван
ня на відміну від пірацетаму та Аміналону, дія яких
відбувається повільно — протягом одногодвох
тижнів курсу лікування.
З огляду на широту спектра клінічної дії, а також
високу безпечність, фенібут є засобом вибору в
дитячій психіатрії та неврології. Препарат застосо
вують при логоневрозах, тіках функціонального та
органічного походження у дітей. У дорослих його
використовують при підвищенні м’язового тонусу в
постінсультних хворих, тривожноастенічних станах
при неврозах і психопатіях, порушеннях сну в осіб,
які страждають на неврози, судинні та сенільні пси
хози, депресивних і тривожнодепресивних станах,
неврозах і реактивних психозах, гіпоманіакальних
станах, у комплексній терапії алкоголізму, для за
побігання побічним ефектам під час електросу
домної терапії, як заспокійливий засіб перед трав
мівними діагностичними процедурами і хірургіч
ним втручанням, з метою потенціювання дії нейро
лептиків і барбітуратів.
В аналітичному огляді О.Г. Сиропятова та спів
авт. [11] наголошується, що численні експеримен
тальні та клінічні дослідження підтверджують важ
ливе значення нейрохімічного компонента в пато
генезі виникнення тривоги, зокрема таких медіа
ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ
УКРАЇНСЬКИЙ НЕВРОЛОГІЧНИЙ ЖУРНАЛ · 2013, № 2
120
торів, як ГАМК та серотонін. Стан тривоги — це ре
зультат не дисфункції однієї нейротрансмітерної
системи, а дизрегуляції низки систем. До патогене
зу залучено гіпоталамічні, лімбічні й кортикальні
структури, катехоламінергічні, серотонінергічні та
ГАМКергічні шляхи. ГАМКергічна система посідає
особливе місце. На рецепторний комплекс ГАМК
можуть впливати різні сполуки — як агоністи, так і
антагоністи. Блокування бензодіазепінових рецеп
торів призводить до розвитку тривожнофобічних
порушень, а більшість місць їх зв’язування розта
шовані у лімбічній системі.
У клінічних дослідженнях щодо лікування три
вожних розладів використано бензодіазепінові
транквілізатори. Висока анксіолітична активність
та поліпшення сну зробили їх досить популярними.
Однак препарати цього ряду інколи можуть спричи
няти залежність від них. Це спонукає до пошуку но
вих препаратів, які б впливали на ГАМКергічну
систему, але не мали негативних бензодіазепінових
виявів. Відомо, що ноотропні препарати також пок
ращують ГАМКергічну нейротрансмітерну переда
чу, а експериментальні дослідження фенібуту під
твердили його помірну седативну дію, зменшення
напруженості, тривоги, страху, дратівливості та по
зитивний вплив на нормалізацію сну [13].
За даними Л.С. Мехилане та співавт. [6], які по
рівняли вплив фенібуту та діазепаму при психічних
розладах у дітей, фенібут впливає як на психічні,
емоційні, вегетативні порушення, так і на функціо
нальні гіперкінези та інші невротичні розлади. На
відміну від вираженої седативної дії діазепаму в ді
тей у разі застосування фенібуту цього не виявля
ли. Ці ж автори [7] встановили, що ефективність
фенібуту в дорослих порівнянна з такою діазепаму
та пірацетаму. В цьому дослідженні продемонстро
вано доцільність одночасного використання фені
буту та діазепаму, а також зазначено, що фенібут —
це препарат вибору для лікування тривожних роз
ладів у загальній медичній практиці.
У Національному науковому центрі «Інститут
кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН Украї
ни проведено дослідження, метою якого було ви
явлення вегетативної дисфункції, стану захисно
пристосувальних механізмів та вивчення ефек
тивності застосування фенібуту в жінок з клімак
теричним синдромом (КС) [8]. Обстежили 30 жінок
з КС віком від 48 до 64 років, у яких виявили озна
ки вегетативної дисфункції. Для її оцінки застосо
вували опитувальник Вейна, вегетативний індекс
Кердо, записували кардіоінтервалограму, індекс
вегетативної рівноваги, індекс напруженості, про
водили моніторинг ЕКГ. Стан пам’яті та концентра
ції уваги оцінювали за шкалою МоСА. Всім пацієн
ткам призначали фенібут у дозі 250 мг тричі на до
бу впродовж 2 міс. Результати проведеного дослід
ження дають підстави стверджувати, що КС харак
теризується порушенням нейровегетативної адап
тації організму жінки, що виражається появою ве
гетативної дисфункції зі зміщенням вегетативного
балансу в бік переважання симпатичної активності
вегетативної нервової системи. Тяжкість стану жі
нок зумовлена зниженням ефективності регулю
вального впливу нейрогуморальних систем на фун
кцію серця та судин. Застосування у схемі лікуван
ня фенібуту сприяє фармакологічній модуляції веге
тативної активності й нормалізації впливу на
апарат кровообігу, що дало змогу знизити частоту
вегетативних порушень та рівень стресу в жінок з
КС. Отже, фенібут виявляв вегетостабілізувальну
дію, яка сприяла поліпшенню функціонального ста
ну серцевосудинної системи, зокрема зниженню
артеріального тиску.
Водночас відомо, що при КС наявні не лише ве
гетативні порушення. Ослаблення впливу кори
щодо контролю підкіркових утворень, активація
аферентних вісцеральних та соматичних систем,
гормональний і нейромедіаторний дисбаланс
спричиняють виникнення різних розладів, найчас
тіше больових порушень. Біль — це суб’єктивне
сприйняття порушень системних процесів в орга
нізмі. Жодне інше відчуття не супроводжується та
кими негативними емоціями, як біль. Емоційне за
барвлення болю пов’язане з активацією кори та
лімбікогіпоталамічних структур мозку. Антиноци
цептивні нейрони розташовані переважно у стов
бурі мозку. Опіоїдні пептиди, зв’язуючись з опіат
ними рецепторами, спричиняють знеболювальний
ефект. Активація ділянок мозку, де локалізуються
зазначені рецептори (гіпоталамус, лімбічна систе
ма, кора лобової частки мозку), дає знеболюваль
ний ефект. У проведених на мишах дослідженнях
установлено, що ноотропні препарати підвищують
поріг больової чутливості [1].
З огляду на провідну роль ЦНС у регуляції адап
тивної діяльності та специфічні фармакологічні
властивості ноотропних препаратів, можна припус
тити, що застосування фенібуту в клінічних ситуаці
ях поєднання больового синдрому та психовегета
тивних розладів доцільне. В.В. Поворознюк та
Т.В. Орлик вивчали вплив фенібуту на вертеброген
ний больовий синдром та якість життя жінок у пос
тменопаузальний період [9]. У дослідження було
включено 75 жінок віком 45—65 років з клінічни
ми виявами остеохондрозу шийного і грудного від
ділів хребта на тлі КС. Застосування фенібуту в ком
плексному лікуванні вертебрального больового
синдрому сприяло зменшенню вираженості больо
вого синдрому в шийному та грудному відділах
хребта, головного болю, поліпшенню розумової ді
яльності, працездатності, нормалізації сну та веге
тативного тонусу, підвищенню якості життя, причо
му більш виражено у разі застосування добової до
зи 750 мг. Отже, фенібут — ефективний та безпеч
ний препарат у комплексному лікуванні больового
синдрому в жінок у постменопаузальний період.
УКРАЇНСЬКИЙ НЕВРОЛОГІЧНИЙ ЖУРНАЛ · 2013, № 2
ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ
121
Невротичні розлади — частий супутник закритої
черепномозкової травми (ЗЧМТ). О.С. Глєбова та
О.В. Ткаченко зазначають, що у 50—70 % хворих,
які перенесли легку ЗЧМТ, у віддалений період ви
никають невротичні та соціальнодезадаптивні роз
лади, котрі погіршують якість життя пацієнтів і зни
жують ефективність праці [3]. З метою вивчення та
корекції цих порушень проведено клініконевроло
гічне дослідження 62 хворих, які перенесли легку
ЗЧМТ. Хворих було розподілено на дві групи залеж
но від способу лікування, яке тривало в умовах ста
ціонару 10—15 днів та амбулаторно 2 міс. Дослід
ження виявили, що використання фенібуту у відда
лений період ЗЧМТ у комплексному лікуванні паці
єнтів, які страждають на невротичні та соціально
дезадаптивні розлади, ефективно. Отримані ре
зультати досліджень дають підстави рекомендувати
використання фенібуту в комплексному лікуванні у
віддалений період ЗЧМТ хворих, які мають невро
тичні та соціальнодезадаптивні розлади.
О.І. Лукач та В.В. Кузнецов у ДУ «Інститут геронто
логії ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» провели
дослідження впливу фенібуту на церебральну гемо
динаміку та нейропсихічну діяльність у хворих, які
перенесли гостре порушення мозкового кровообігу
за ішемічним типом у каротидному басейні у ранній
реабілітаційний період (до 2 років після гострого пе
ріоду) [5]. У 26 хворих здійснили: оцінку неврологіч
ного статусу, СКТ чи МРТ головного мозку, дослід
ження мозкової гемодинаміки за допомогою уль
тразвукових та електрофізіологічних методів, біохі
мічні аналізи крові, психологічні та когнітивні дос
лідження. Результати засвідчили, що під впливом
фенібуту у хворих активізуються психоемоційні та
мнестичні функції: у 60 % поліпшується загальне са
мопочуття, у 58 % — підвищується загальне тло нас
трою, у 83 % — активізується короткочасна пам’ять,
у 59 % — зменшується вираженість депресії. Зміни
церебральної гемодинаміки під впливом фенібуту
характеризуються півкульовими особливостями: у
хворих з локалізацією ішемічного вогнища в лівій
півкулі відзначено статистично достовірне збіль
шення лінійної систолічної швидкості кровотоку у ге
теролатеральних щодо вогнища ураження судинах
каротидного басейну (внутрішній сонній і задній
мозковій артеріях) та двох хребтових артеріях; у хво
рих з локалізацією ішемічного вогнища в правому
каротидному басейні підвищується лінійна систоліч
на швидкість кровотоку в іпсилатеральних щодо вог
нища ураження судинах каротидного і вертеброба
зилярного басейнів.
За даними ВООЗ, упродовж життя до 20 % насе
лення зазнають хоча б один напад паніки. Досить
часто вона поєднується з депресією. На останню
страждає близько 200 млн осіб. Проблема депре
сії та психоемоційних розладів значно загострила
ся останніми роками. Статистичні дані свідчать, що
частота цих станів значно перевищує частоту арте
ріальної гіпертензії. Ці порушення супроводжують
багато захворювань, але переважно неврологічні.
О.А. Селезньова та співавт. [10] провели обстежен
ня 138 пацієнтів, які перебували на лікуванні у клі
ніці нервових хвороб з приводу неврологічних зах
ворювань. У пацієнтів виявлено астенодепресив
ний з переважанням явищ астенії нервової систе
ми (41,8 %) і тривожнодепресивний (34,3 %) син
дроми. Виявлено, що приєднання до депресії сим
птомів тривоги значно погіршувало перебіг основ
ного захворювання та знижувало якість життя хво
рих. Для корекції цих порушень призначали діазе
пам та пірацетам (1ша група хворих) або фенібут
(2га група) по 250 мг тричі на добу, курс — 30 днів.
Отримані результати засвідчили вищу ефек
тивність фенібуту порівняно з іншими препарата
ми, які досліджувалися. Позитивну дію препарату
пов’язують з підсиленням функції контролю корти
кальних структур унаслідок збільшення ГАМКер
гічної передачі та активації метаболічних процесів.
Висновки
Аналіз клінікоекспериментальних даних вия
вив, що різні препарати, які діють на обмін і фун
кцію ГАМКергічної системи, мають широкий
спектр психофармакологічної активності. Серед
цих препаратів особливе місце посідає фенібут.
Цілеспрямоване його використання для фармако
терапії багатьох нервовопсихічних захворювань
ефективне та обґрунтоване. Проте потрібно про
вести додаткові дослідження його ефективності та
спектра призначення.
Література
1. Ахапкина В.И. Адаптогенное действие ноотропных лекарствен
ных средств при экспериментальном стрессе у животных //
Совещание постоянно действующей рабочей группы по косми
ческой биологии и медицине. Интеркосмом, Кошице, ЧСФР.—
1990.— С. 50.
2. Бурчинський С.Г. Препарат Ноофен (фенібут): властивості, пер
спективи застосування та місце серед нейротропних засобів
// Ліки.— 2002.— № 1—2.— С. 3—5.
3. Глєбова О.С., Ткаченко О.В. Особливості перебігу невротичних
та соціальнодезадаптивних розладів у віддалений період зак
ритої черепномозкової травми при застосуванні в комплек
сному лікуванні ГАМКергічних препаратів // Укр. вісн. психо
неврол.— 2005.— Т. 13, вип. 4 (45).
4. Громов Л. Фармакологічний профіль дії ГАМКергічних препара
тів у ряду психотропних засобів // Актуальные вопросы психо
неврологии. Вісник фармакології та фармації.— 2001.— № 11.
ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В НЕВРОЛОГІЇ
УКРАЇНСЬКИЙ НЕВРОЛОГІЧНИЙ ЖУРНАЛ · 2013, № 2
122
5. Лукач О.И., Кузнецов В.В. Влияние ноофена на психоэмоцио
нальную деятельность и церебральную гемодинамику у боль
ных, перенесших ишемический инсульт // Укр. вісн. психонев
рол.— 2003.— Т. 11, вип. 2 (35).
6. Мехилане Л.С., Ряго Л.Г., Алликметс Л.X. Изучение эффектив
ности фенибута при лечении психических расстройств у де
тей.— К.: ООО Олфа, 2002.— Вып. 6.— 11 с.
7. Мехилане Л.С., Ряго Л.Г., Алликметс Л.X. Эффективность фени
бута при лечении больных неврозами и неврозоподобными
состояниями.— К.: ООО Олфа, 2002.— Вып. 5.— 32 с.
8. Несукай Е.Г. Диагностика и лечение дисфункции веrетативной
нервной системы у женщин с климактерическим синдромом //
Укр. кардіол. журн.— 2012.— № 1.
9. Поворознюк В.В., Орлик Т.В. Сучасні принципи діагностики,
профілактика та лікування захворювань кістковом’язової сис
теми в людей різного віку.— К., 2008.
10. Селезнева Е.А., Омельченко Р.Я., Селезнева С.В. Лечение тре
вожных расстройств у больных неврологического профиля //
Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти.— 2012.— Т. 8, № 1.
11. Сиропятов О.Г., Дзеружинская Н.А., Яновский С.С. Место Ноо
фена в лечении тревожных расстройств у пациентов в общей
медицинской практике // Укр. вісн. психоневрол.— 2004.—
Т. 12, вип. 1 (38).
12. Статинова Е.А., Омельченко Р.Я., Селезнева С.В. Лечение тре
вожных расстройств у больных неврологического профиля //
Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти.— 2012.— Т. 8,
№ 1.— С. 24—26.
13. Шульгина Г.И. Участие ГАМКэргической нейромедиаторной
системы в выработке и реализации внутреннего торможения
// Материалы 7й Междисциплинарной конф. по биологичес
кой психиатрии «Стресс и поведение» (Москва, 26—28 февра
ля 2003 г.).— С. 137—138.
М.М. ПРОКОПИВ, Л.И. СОКОЛОВА
Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, Киев
ГАМКэргическая коррекция в психоневрологии:
ретроспектива и современность
Освещены современные взгляды на нейротрансмиссию медиаторов в головном мозге, патофизиологи"
ческие изменения ГАМК"эргической передачи при ряде заболеваний. Проведен анализ научных публикаций
относительно использования препаратов, которые имеют корригирующее влияние именно на эти звенья пато"
физиологических изменений. Доказана целесообразность использования фенибута при некоторых психонев"
рологических заболеваниях.
Ключевые слова: нейротрансмиттерная система, ГАМК"эргическая передача, психоневрологические
заболевания, лечение, фенибут.
M.M. PROKOPYV, L.I. SOKOLOVA
O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv
Gamma aminobutyric acid correction in psychoneurology:
retrospective and modern review
The article deals with modern reviews of neurotransmission of brain mediators, pathological physiological
changes of GABA transmission under some diseases. The analysis of scientific literature regarding corrective medica"
tions application was performed. The application of phenibut for some psychoneurological diseases is justified.
Key words: neuromediator system, GABA transmission, psychoneurological diseases, treatment, phenibut.
ResearchGate has not been able to resolve any citations for this publication.
Влияние ноофена на психоэмоцио нальную деятельность и церебральную гемодинамику у боль ных, перенесших ишемический инсульт // Укр. вісн. психонев рол
  • О И Лукач
  • В В Кузнецов
Лукач О.И., Кузнецов В.В. Влияние ноофена на психоэмоцио нальную деятельность и церебральную гемодинамику у боль ных, перенесших ишемический инсульт // Укр. вісн. психонев рол.-2003.-Т. 11, вип. 2 (35).
Изучение эффектив ности фенибута при лечении психических расстройств у де тей
  • Л С Мехилане
  • Л Г Ряго
  • Л X Алликметс
Мехилане Л.С., Ряго Л.Г., Алликметс Л.X. Изучение эффектив ности фенибута при лечении психических расстройств у де тей.-К.: ООО Олфа, 2002.-Вып. 6.-11 с.
Эффективность фени бута при лечении больных неврозами и неврозоподобными состояниями
  • Л С Мехилане
  • Л Г Ряго
  • Л X Алликметс
Мехилане Л.С., Ряго Л.Г., Алликметс Л.X. Эффективность фени бута при лечении больных неврозами и неврозоподобными состояниями.-К.: ООО Олфа, 2002.-Вып. 5.-32 с.
Диагностика и лечение дисфункции веrетативной нервной системы у женщин с климактерическим синдромом // Укр. кардіол. журн.-2012
  • Е Г Несукай
Несукай Е.Г. Диагностика и лечение дисфункции веrетативной нервной системы у женщин с климактерическим синдромом // Укр. кардіол. журн.-2012.-№ 1.
Сучасні принципи діагностики, профілактика та лікування захворювань кістково м'язової сис теми в людей різного віку
  • В В Поворознюк
  • Т В Орлик
Поворознюк В.В., Орлик Т.В. Сучасні принципи діагностики, профілактика та лікування захворювань кістково м'язової сис теми в людей різного віку.-К., 2008.
Лечение тре вожных расстройств у больных неврологического профиля // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти
  • Е А Селезнева
  • Р Я Омельченко
  • С В Селезнева
Селезнева Е.А., Омельченко Р.Я., Селезнева С.В. Лечение тре вожных расстройств у больных неврологического профиля // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти.-2012.-Т. 8, № 1.
Место Ноо фена в лечении тревожных расстройств у пациентов в общей медицинской практике // Укр. вісн. психоневрол
  • О Г Сиропятов
  • Н А Дзеружинская
  • С С Яновский
Сиропятов О.Г., Дзеружинская Н.А., Яновский С.С. Место Ноо фена в лечении тревожных расстройств у пациентов в общей медицинской практике // Укр. вісн. психоневрол.-2004.-Т. 12, вип. 1 (38).
Лечение тре вожных расстройств у больных неврологического профиля // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти
  • Е А Статинова
  • Р Я Омельченко
  • С В Селезнева
Статинова Е.А., Омельченко Р.Я., Селезнева С.В. Лечение тре вожных расстройств у больных неврологического профиля // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти.-2012.-Т. 8, № 1.-С. 24-26.
Участие ГАМККэргической нейромедиаторной системы в выработке и реализации внутреннего торможения // Материалы 77й Междисциплинарной конф. по биологичесс кой психиатрии «Стресс и поведение» (Москва, 26-28 февраа ля
  • Г И Шульгина
Шульгина Г.И. Участие ГАМККэргической нейромедиаторной системы в выработке и реализации внутреннего торможения // Материалы 77й Междисциплинарной конф. по биологичесс кой психиатрии «Стресс и поведение» (Москва, 26-28 февраа ля 2003 г.).-С. 137-138.
Адаптогенное действие ноотропных лекарствен ных средств при экспериментальном стрессе у животных // Совещание постоянно действующей рабочей группы по косми ческой биологии и медицине. Интеркосмом, Кошице
  • В И Ахапкина
Ахапкина В.И. Адаптогенное действие ноотропных лекарствен ных средств при экспериментальном стрессе у животных // Совещание постоянно действующей рабочей группы по косми ческой биологии и медицине. Интеркосмом, Кошице, ЧСФР.-1990.-С. 50.