Available via license: CC BY
Content may be subject to copyright.
Науковий вісник НЛТУ України, 2018, т. 28, № 9 Scientific Bulletin of UNFU, 2018, vol. 28, no 9
114
https://nv.nltu.edu.ua
https://doi.org/10.15421/40280922
Article received 02.07.2018 р. T. V. Shevchuk
Article accepted 25.10.2018 р. shev_tana@ukr.net
УДК 336.77:332.2
Т. В. Шевчук, Г. Т. Кравчук
Львівський навчально-науковий інститут ДВНЗ "Університету банківської справи", м. Львів, Україна
СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ
Розглянуто актуальність інформаційних технологій, як одного з найважливіших чинників стимулювання економічного
зростання та розвитку громадянського суспільства, зайнятості населення, соціального та політичного розвитку нашої кра-
їни. Встановлено, що на сучасному етапі переходу світового співтовариства до інформаційного суспільства ступінь розвит-
ку інформаційних технологій стає безпосереднім чинником становлення активного та свідомого громадянина, національної
конкурентоспроможності. Проаналізовано динаміку внутрішнього ринку інформаційних технологій та розглянуто вплив IT-
сектору на економіку України в питаннях зростання валютних надходжень, експорту ІТ-послуг, збільшення відрахувань у
бюджет. З'ясовано, що саме рівень технологічного розвитку визначає не лише економічний потенціал країни та якість життя
її громадян, а також роль і місце цієї країни в глобальному суспільстві, масштаби та перспективи її економічної та політич-
ної інтеграції з усім світом. За результатами дослідження оцінено внутрішні перешкоди, з якими стикається український
сектор інформаційних технологій, виявлено проблеми щодо попиту на ІТ серед населення України. Запропоновано напрями
подолання цифрової нерівності способом впровадження міжнародних стандартів і кращих практик, зокрема з питань роз-
роблення, впровадження та використання інформаційних технологій, продуктів і послуг, за умови належного наукового,
технічного і правового забезпечення реформування галузі інформаційних технологій.
Ключові слова:
інформаційні технології; ІТ-сектор; Internet-сервіси; хмарні технології; цифрова економіка.
Вступ. Рівень технологічного розвитку країни виз-
начає її економічний потенціал та якість життя грома-
дян, а також роль і місце в глобальному суспільстві,
масштаби та перспективи економічної й політичної ін-
теграції з усім світом. Одним із найбільш важливих
чинників стимулювання економічного зростання та роз-
витку громадянського суспільства, зайнятості населен-
ня, розширення конкуренції є інформаційні технології
(ІТ). Вітчизняний ринок інформаційних технологій пе-
ребуває на стадії активного становлення, зокрема: під-
вищується рівень комп'ютеризації підприємств, розши-
рюється мережа доступу до Інтернету, зафіксовано від-
чутне збільшення експорту української програмної про-
дукції. Тому сьогодні актуальними залишаються питан-
ня, які досліджують вплив ІТ на економічний, соціаль-
ний та політичний розвиток нашої країни.
Перспективи розвитку та роль ІТ у розбудові сучас-
ної, конкурентоспроможної економіки країни неоднора-
зово розглядали в працях вітчизняні та зарубіжні на-
уковці: В. Геєць, А. Мазаракі, А. Маслов, В. Міщенко,
В. Плескач, Т. Тадаскіна, О. Чубукова, С. Андрєєв,
Д. Белл, П. Друкер, Я. Жаліло, М. Кастельс, Е. Тоф-
флер. Проте питання впровадження, використання,
ефективного управління, фінансування та державної
підтримки української ІТ-індустрії є актуальними та
потребують дослідження.
Метою роботи є аналіз стану інформаційних техно-
логій у світі та в Україні, їх впливу на економічний роз-
виток держав.
Викладення основного матеріалу. На сучасному
етапі переходу світового співтовариства до інформа-
ційного суспільства ступінь розвитку інформаційного
простору та інформаційних технологій стає безпосеред-
нім чинником становлення активного та свідомого гро-
мадянина, національної конкурентоспроможності. Ін-
форматизація суспільства – це глобальний соціальний
процес, особливість якого полягає в тому, що доміну-
ючим видом діяльності у сфері суспільного виробниц-
тва є збір, нагромадження, продукування, оброблення,
зберігання, передача та використання інформації,
здійснювані на основі сучасних засобів мікропроцесор-
ної та обчислювальної техніки, а також на базі різнома-
нітних засобів інформаційного обміну, що забезпечує:
активне використання інтелектуального потенціалу сус-
пільства, зосередженого в друкованому фонді, в науко-
вій, виробничій та інших видах діяльності його членів;
інтеграцію інформаційних технологій в наукових та ви-
робничих видах діяльності, ініціюючий розвиток усіх
сфер суспільного виробництва, інтелектуалізацію тру-
дової діяльності; високий рівень інформаційного обслу-
говування, доступність будь-якого члена суспільства до
джерел достовірної інформації, візуалізацію представ-
_____________________________________
Інформація про авторів:
Шевчук Тетяна Віталіївна, канд. екон. наук, доцент, кафедра інформаційних технологій та вищої математики.
Email: shev_tana@ukr.net
Кравчук Галина Теодорівна, канд. пед. наук, доцент, кафедра інформаційних технологій та вищої математики.
Email: halyna.kravch@gmail.com
Цитування за ДСТУ: Шевчук Т. В., Кравчук Г. Т. Стан і перспективи розвитку інформаційних технологій в Україні. Науковий вісник
НЛТУ України. Серія Економічна. 2018, т. 28, № 9. С. 114–118
Citation APA: Shevchuk, T. V., & Kravchuk, H. T. (2018). Current state and development prospects of information technologies in
Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 28(9), 114–118. https://doi.org/10.15421/40280922
Науковий вісник НЛТУ України, 2018, т. 28, № 9 Scientific Bulletin of UNFU, 2018, vol. 28, no 9
115
леної інформації, істотність використовуваних даних
(Technology, 2018).
На інтелектуальних ресурсах, наукомістких та ін-
формаційних технологіях базується сучасна глобальна
економіка, сутність якої полягає в якісно новому інно-
ваційно-технологічному рівні всіх її секторів, включа-
ючи діючі продуктивні сили суспільства. Розвинуті ІТ
відкривають шлях національній економіці до вищого
рівня розвитку, оскільки цей ринок є ефективним
інструментом інтеграції до світового економічного
простору внаслідок його особливостей, таких як: інтер-
національність (завдяки інформаційно-комунікаційній
природі); привабливість для інвесторів (завдяки швид-
кій окупності інвестицій і високій прибутковості); на-
укомісткість (завдяки розвитку і реалізації наукового
потенціалу підвищується рівень інформаційної й еконо-
мічної безпеки країни).
Сучасний розвиток ІТ здатний принципово змінити
життя людей – їх працю, дозвілля, способи об'єднання у
співтовариства і навіть ставлення до самих себе. Фун-
даментальні зміни в розвитку ІТ впливають на наше ро-
зуміння часу, простору, відстані та знання, на відміну
від попередніх кардинальних технологічних змін, зас-
нованих на матерії та енергії. В сучасному світі знання
й інформація породжують нові знання. Їхні обсяги та
вплив на продуктивний розвиток суспільства зростають
у часі надзвичайно високими темпами, що зумовлює
необхідність розробки людством нових способів і засо-
бів поширення та використання глобальних знань для
подальшого прогресу, що і є головною властивістю сус-
пільства знань та інформації (Torkatiuk et al., 2013).
Найбільш вагомим є вплив Інтернету. Глобальна ме-
режа надала можливості для створення абсолютно но-
вого сегменту онлайн-стартапів, які вийшли на глобаль-
ний ринок із майже трьома мільярдами користувачів Ін-
тернету завдяки низьким витратам на реалізацію.
Найбільші з цих стартапів, Google і Facebook, на
сьогодні є лідерами ІТ-компаній у світі (Global, 2015).
Сучасні розвинені держави приділяють величезну
увагу розвитку інформаційно-комунікаційних техноло-
гій. Такі країни, як Індія, Ірландія, Південна Корея, Ма-
лайзія, Тайвань, Китай, Сінгапур, Фінляндія, Ізраїль,
подолали межу "цифрового розриву" завдяки добре
розробленим та реалістичним стратегіям розвитку ін-
формаційного суспільства. Їхній досвід є особливо ціка-
вим для нас, оскільки частка України на світовому рин-
ку ІТ є надзвичайно малою, а рівень розвитку інфрас-
труктури цієї галузі є низьким (Torkatiuk et al., 2013).
Особливо активно розвиваються хмарні технології,
витрати на які сягають третини світових IT-витрат. Про
це свідчать дані аналітиків IDC (англ. International Data
Corporation) (World, 2018). У третьому кварталі 2015 р.
продаж серверів, систем зберігання даних і Ethernet-ко-
мутаторів, що використовували для розгортання хмар-
них сервісів, досяг 7,57 млрд дол., що на 23 % більше,
ніж роком раніше. Реалізацію обладнання для приват-
них і публічних хмар розподілили у співвідношенні
2,9 до 4,6 млрд дол., що відповідно на 18,8 і 25,9 %
більше від показників річної давності.
Найбільш швидкозростаючим ринком хмарних ін-
фраструктур аналітики назвали Японію, де у третій
чверті 2015 р. стався підйом на 47,1 %. В Азійсько-Ти-
хоокеанському регіоні (без урахування Японії), Захід-
ній Європі і США продаж підвищився на 35,3, 22,1 і
20,1 % відповідно. Водночас у Центральній і Східній
Європі зафіксовано спад на 10,2 % через політичні та
економічні проблеми, що впливають на IT-витрати
(World, 2018).
Варто зазначити, що сьогодні IT-сектор є одним з
найбільш динамічних сегментів економіки України,
який активно розвивається. Незважаючи на тривалу
стагнацію української економіки, експорт IT-послуг з
України в 2017 р. зріс на 20 % і становив 3,6 млрд дол.
За прогнозами експертів, якщо галузі не заважати роз-
виватися, то до 2020 р. вона може зрости в 1,7 раза. По-
даткові надходження від IT-сектору в державний бю-
джет у 2017 р. збільшилися на 38 % на відміно від по-
казника попереднього року і становили 7,8 млрд грн.
Інформаційні технології впевнено займають третю по-
зицію за рівнем експортних надходжень, поступаючись
тільки агробізнесу та металургії. Внесок ринку IT в еко-
номіку в 2017 р. становив близько 4 % ВВП країни, і в
наступні роки продовжуватиме збільшуватися (Distur-
bed, 2018).
Аналізуючи міжнародні рейтинги України за про-
відними індексами, можна констатувати, що ситуація
не найкраща, а саме: мережева готовність у 2015 р. –
71 місце зі 143 країн світу, розвиток електронного уря-
ду ООН у 2014 р. – 87 місце у світі серед 193 країн-чле-
нів ООН, розвиток Інтернету в 2014 р. – 46 місце з
86 країн світу, проникнення Інтернету за 2014 р. –
95 місце зі 191 країни, розвиток ІКТ – 79 місце зі
167 країн; електронна торгівля у 2014 р. – 58 місце зі
130 країн світу, глобальний індекс кібербезпеки – у
17 групі країн (з 29 груп країн) (Reforms, 2018).
Однак, за даними публікації (Market, 2018), у самій
державі спостерігаємо позитивні тенденції: внутрішній
ринок IT у 2016 р. зріс набагато сильніше, ніж у інших
країн. Загальне зростання IT-ринку – 22 %. Водночас як
розвинені світові ринки зростають не більше ніж на 5 %
у рік (Hrytsiuk & Andrushchakevych, 2018).
Як відомо, ринок IT складається з трьох сегментів:
hardware, packaged software і services. У 2016 р. всі ці
сегменти показали зростання і тенденцію до росту на-
далі. Так, український ринок hardware зріс від 1,2 до
1,5 млрд дол.; ринок packaged software зріс від 0,11 до
0,12 млрд дол.; ринок послуг зріс від 0,18 до 0,19 млрд
дол. У 2018 р. очікують, що темпи зростання ринку IT
збільшаться до 30 %, кількість фахівців, зайнятих у га-
лузі, зросте від 116 до 145 тис. осіб. Після збереження
існуючих темпів зростання через 5 років інформаційні
технології мають всі шанси вийти на друге місце в
структурі українського експорту (табл. 1).
Табл. 1. Експорт ІТ-індустрії в 2015–2025 рр.
Рік Експорт ІТ-індустрії, млрд дол.
2015 3,9
2016 3,2
2017 3,6
2018 (прогноз) 4,5
2020 (прогноз) 6,0
2025 (прогноз) 6,4
За оцінками компанії GlobalLogic Україна, за спри-
ятливих умов до 2025 р. сектор інформаційних техноло-
гій може зрости до 8,4 млрд дол., або у 2,3 раза, а кіль-
кість робочих місць збільшиться до понад 240 тис. осіб
(Disturbed, 2018).
Варто зазначити, що IT-сектор щоразу частіше
впливає і на внутрішню економіку України. Очікують
такі результати зростання ІТ-сектору до 2020 р. (Distur-
Науковий вісник НЛТУ України, 2018, т. 28, № 9 Scientific Bulletin of UNFU, 2018, vol. 28, no 9
116
bed, 2018): зростання кількості фахівців галузі до
200 тис.; збільшення експорту ІТ-послуг до 6 млрд дол.;
ринок ІТ становитиме близько 5 % ВВП країни; вихід
галузі на друге місце за рівнем експорту; збільшення ні-
ші на світовому ринку; збільшення відрахувань у бю-
джет до 27 млрд грн.
Однак, незважаючи на значне зростання, українсь-
кий IT-ринок за світовими масштабами продовжує за-
лишатися невеликим і становить близько 1 % від за-
гальносвітового показника. Обсяг світового ринку ІТ-
послуг у 2017 р. перевищив 3,5 трлн дол., з яких більш
ніж 40 % припадають на США. Для прикладу, IT-ринок
Індії оцінюють у 145 млрд дол., це в 40 разів більше,
ніж в Україні. При цьому індійський ринок інформа-
ційних технологій активно підтримується на рівні дер-
жави, чого немає в Україні. Зараз кількість IT-фахівців
в Індії перевищує 4 млн, що в 40 разів більше, ніж в Ук-
раїні. Від експорту IT-послуг на кожного українця при-
падає по 80 дол. Для порівняння, цей показник в Ізраїлі
становить 1650 дол.
Сьогодні IT-сектор в Україні розширюється не за ра-
хунок збільшення частки на світовому ринку, а завдяки
зростанню надаваних послуг у світі. Для збільшення
частки нашої країни на світовому ринку щорічні темпи
зростання IT-послуг повинні перевищувати середньос-
вітовий рівень, забезпечуючи приріст не менше ніж 30–
40 % на рік. Досвід багатьох країн свідчить, що в про-
цесі формування національної інформатизації проблему
забезпечення широкого використання ІТ у всіх сферах
життя суспільства необхідно поставити поруч із інши-
ми найважливішими проблемами – подолання бідності,
підвищення якості медичного обслуговування тощо.
Табл. 2. Індекс мережевої готовності (NRI) станом на
2016 р.
(
Report, 2016
)
№
рейт
. Країна Значення
ІМГ (NRI)
Значення
ІМГ
2015 р.
Рівень
доходу Група
1 Сінгапур 6,0 1 HI ADV
2 Фінляндія 6,0 2 HI-OECD
ADV
3 Швеція 5,8 3 HI-OECD
ADV
4 Норвегія 5,8 5 HI-OECD
ADV
5 США 5,8 7 HI-OECD
ADV
6 Нідерланди 5,8 4 HI-OECD
ADV
7 Швейцарія 5,8 6 HI-OECD
ADV
8 Англія 5,7 8 HI-OECD
ADV
9 Люксембург 5,7 9 HI-OECD
ADV
10 Японія 5,6 10 HI-OECD
ADV
11 Данія 5,6 15 HI-OECD
ADV
12 Гонконг SAR
5,6 14 HI ADV
13 Корея 5,6 12 HI-OECD
ADV
14 Канада 5,6 11 HI-OECD
ADV
42 Польща 4.5 50 HI-OECD
EDE
64 Україна 4,2 71 LM EURAS
Примітка
: класифікація за рівнем доходів відповідає класифіка-
ції Світового банку за рівнем доходу (станом на липень
2015 р.). Групова класифікація відповідає класифікації Міжна-
родного валютного фонду (станом на квітень 2016 р.). Рівень
доходу: HI – країни з високим рівнем доходу, які не є членами
Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР);
HI-OECD – країни з високим рівнем доходів, що входять до
ОЕСР; LM – країни з рівнем доходу, нижчим середнього. Гру-
пи: ADV – країни з розвиненою економікою; EDA – країни
Азії; EDE – європейські ринки, що формується і розвиваються;
EURAS – країни Євразії.
У доповіді "The Networked Readiness Index 2016" на-
ведено оцінку чинників та інструментів, які дають змо-
гу країні повною мірою використовувати ІТ для підви-
щення економічного та соціального розвитку. Очолю-
ють рейтинг Сінгапур, Фінляндія та Швеція, які оціню-
ють за чотирма категоріями показників: 1) загальні
умови для створення і використання технологій (полі-
тичні, нормативні, ділові та інвестиційний клімат); 2)
мережева готовність у галузі ІТ (інфраструктура, дос-
тупність, кваліфікація працівників); 3) прийняття/засто-
сування технологій трьома групами суспільства (уряд,
приватний сектор, приватні особи); 4) вплив нових тех-
нологій на економічний та соціальний розвиток країни
(Report, 2016). Індекс мережевої готовності (NRI) є
ключовим інструментом в оцінці готовності країн ско-
ристатися перевагами нових технологій і реалізувати
можливості, представлені цифровими трансформаціями
за її межами.
Отже, країни, які змогли забезпечити добробут сво-
їм громадянам, мають спільну рису: вони досягли успі-
ху в розвитку технологій (табл. 2). Згідно з (Market,
2018), уряди цих країн створили відповідні умови, інно-
ватори за рахунок вкладених коштів бізнесу отримали
можливість для застосування своїх розробок, які бізнес
використовував для того, щоб стати ефективнішим.
В Україні ж ІТ-сектор стикається із внутрішніми пе-
решкодами, без яких розвиток ринку IT відбувався б
значно швидше. За останні кілька років з країни виїха-
ли працювати за кордон більше 10 тис. IT-фахівців, або
десята частина від загальної їх кількості. Це зумовлено
низьким рівнем життя в країні, політичною нестабіль-
ністю та правовою незахищеністю бізнесу від тиску з
боку державних органів і силових структур. Така ситу-
ація сприяла активному переїзду в інші країни окремих
фахівців і цілих компаній, що призвело до втрати деся-
тої частини доходів від IT-індустрії і відчутних репута-
ційних втрат для нашої країни. Ще одна з важливих
проблем ринку – відсутність стратегії розвитку галузі
та програми освіти майбутніх фахівців.
Отже, для забезпечення сталого розвитку українсь-
кого IT-ринку потрібно знизити рівень державного
втручання і сприяти поліпшенню бізнес-клімату в кра-
їні. Поки діловий клімат в Україні буде гіршим, ніж у
сусідніх країнах, доти українські інноватори будуть ре-
алізовувати свої стартапи на території інших держав, де
для їх розвитку створено сприятливіші умови.
Окрім цього, з аналізу даних Всесвітнього економіч-
ного форуму (Readiness, 2015) видно, що за досить ве-
ликого потенціалу розвитку ІТ в Україні практично від-
сутній попит як з боку населення загалом, так і з боку
влади та бізнесу зокрема, на ці технології. Так, наша
держава зараз знаходиться на першому місці за кількіс-
тю IT-розробників у Європі, а ціни на інформаційно-ко-
мунікаційні послуги в нас одні з найнижчих у світі. Ве-
лика частина населення нашої країни, представники
влади та бізнесу досі користуються можливостями ІТ
лише на найнижчому, тривіальному рівні.
Таку ситуацію пояснюють корупційними інтересами
державних чиновників, які незацікавлені в прозорості
своєї діяльності, а тому всіляко пручаються впрова-
дженню ІТ у приховану від громадськості державну
систему перерозподілу коштів. Зокрема саме це стало
першопричиною тієї очевидної недоладності, коли
"Кремнієва долина" колишнього СРСР, країни з найпо-
тужнішим науковим потенціалом і високим рівнем гра-
мотності дорослого населення, опинилася на узбіччі ек-
споненціального розвитку ІТ. Якщо в розвинених кра-
їнах держава була основним акселератором розвитку
Науковий вісник НЛТУ України, 2018, т. 28, № 9 Scientific Bulletin of UNFU, 2018, vol. 28, no 9
117
ІТ, то в Україні, навпаки, влада всіляко гальмувала роз-
ширення сфери застосування ІТ і штучно занижувала
на них попит. Внаслідок вкорінення корупції, як не-
від'ємної складової державного механізму, бізнес також
почав гальмувати розвиток ІТ у нашій країні. Під-
приємці в цій ситуації просто боялися виходити з тіні, а
отже, не хотіли "світитися" з сучасними інформаційни-
ми сервісами у відкритій мережі Internet. Все це призве-
ло до того, що й у населення не сформувався адекват-
ний попит на сучасні інформаційні технології (Develop-
ment, 2018; Hrytsiuk & Nemova, 2018).
Ми погоджуємося з думкою про те, що одним із ос-
новних шляхів виходу з описаної ситуації є прийняття
комплексних регіональних програм щодо розвитку ін-
формаційних технологій, які передбачали б активізацію
діяльності всіх секторів громадянського суспільства за
такими напрямами:
1. Поширення та популяризація ІТ у сфері адміністратив-
ного, фінансового, роздрібного та соціально-побутово-
го обслуговування малозабезпечених та соціально не-
захищених громадян.
2. Впровадження та поширення IT-розробок серед гро-
мадських організацій, що сприятиме викоріненню соці-
альної несправедливості, забезпеченню прозорості ді-
яльності влади та розвитку громадянського суспільства
загалом.
3. Максимальне використання механізмів для стимулю-
вання виходу бізнесу з тіні, коли для того, щоб бути
конкурентоспроможним на легальному ринку, йому не-
обхідно буде відкривати все нові й нові Web-ресурси
на основі електронної комерції та сучасних ІТ.
4. Удосконалення системи початкової, середньої та вищої
освіти з тим, щоб вона максимально стимулювала ак-
тивність молоді не тільки у сфері IT-розробок, але й у
напрямі застосування найновіших інформаційних тех-
нологій та розробок у всіх сферах життєдіяльності:
навчанні, науці, техніці, мистецтві, дизайні тощо.
У рамках поширення та популяризації ІТ серед ма-
лозабезпечених і соціально незахищених громадян за-
раз інтенсивно впроваджуються нові інформаційні In-
ternet-сервіси, до яких зокрема належать: національний
портал відкритих даних (http://data.gov.ua/); онлайн-
калькулятор для розрахунку субсидій
(http://bit.ly/1zTO8zf); відстеження транспорту онлайн
(http://bit.ly/1OsdxZL); електронний кабінет платника
податків (http://bit.ly/1HnrTLy) тощо.
Однак ці Internet-сервіси наразі маловідомі багатьом
громадянам або ж вони просто не знають про них, чи
бояться ними користуватися. Тому необхідно масово
прививати незаможному населенню навички застосу-
вання в повсякденному житті сучасних Internet-сервісів
і доводити громадянам безперечність переваг користу-
вання ІТ. Для цього можна було б створювати при шко-
лах, ВНЗ і громадських організаціях безкоштовне нав-
чання, де волонтери, студенти навчали б незаможних
громадян навичкам роботи на комп'ютері, здійсненню
безготівкових платежів тощо (Development, 2018).
Висновки. Сьогодні світове співтовариство стоїть
на порозі четвертої промислової революції, яка перед-
бачає перехід до нового набору систем, що об'єднують
цифрові, біологічні та фізичні технології в нову потуж-
ну комбінацію; забезпечує доступність глобальних
цифрових комунікацій; низьку вартість оброблення та
високу щільність зберігання даних, а також ще тісніші
взаємозв'язки населення з цифровими технологіями
(Report, 2016). Четверта промислова революція – це
"технології цифрової трансформації": інтернет речей,
роботизація та кіберсистеми, штучний інтелект, великі
дані, безпаперові технології, хмарні та туманні обчис-
лення, безпілотні та мобільні технології, біометричні
технології, квантові технології, технології ідентифіка-
ції, блокчейн та ін. Цифрові технології відкривають уні-
кальні можливості й для розвитку нашої економіки та
підвищення рівня життя громадян. Застосування від-
критих інформаційних систем, розрахованих на вико-
ристання всього масиву інформації, доступної сьогодні
суспільству в певній галузі, дає змогу вдосконалити ме-
ханізми управління суспільним устроєм, сприяє гумані-
зації і демократизації суспільства, підвищує рівень доб-
робуту його членів. Процеси, що відбуваються з огляду
на інформатизацію суспільства, сприяють не тільки
прискоренню науково-технічного прогресу, інтелекту-
алізації всіх видів людської діяльності, а й створенню
якісно нового інформаційного середовища соціуму, що
забезпечує розвиток творчого потенціалу індивіда.
З'ясовано, що подальший розвиток "цифрових тран-
сформацій" України відбуватиметься за одним із двох
сценаріїв – базовим або форсованим. Базовий сценарій,
або непріоритетний, передбачає інерційне продовження
тенденцій сприйняття "цифровізації" економіки та
пов'язаного з цим розвитку людського капіталу як неп-
ріоритетних, що буде надалі призводити до трудової
міграції та відтоку "мізків", неефективної економіки,
низької конкурентоспроможності. Цей сценарій матиме
лише незначний вплив на модернізацію економіки, роз-
виток ринку інновацій, інноваційного підприємництва
та загального стану "цифровізації" країни. Форсований,
або пріоритетний, сценарій цифровізації передбачає
усунення законодавчих, інституційних, фіскально-по-
даткових, валютно-грошових бар'єрів, що перешкоджа-
ють розвитку "цифрової" економіки. Для реалізації
цього сценарію розроблено документ "Цифрова аджен-
да України-2020", в якому викладено принципи розвит-
ку України в цифровому просторі: розвиток цифрової
інфраструктури як основи цифрової економіки; цифро-
візація реального сектору, зокрема через сприяння роз-
витку інфраструктури "Індустрія 4.0", "цифрового робо-
чого місця", "смарт-фабрики"; цифровізація базових
сфер життєдіяльності, зокрема через цифрову тран-
сформацію середньої школи та розвиток STEM-освіти,
запровадження e-медицини та е-безпеки, концепції "ро-
зумні міста"; розвиток цифрової грамотності населення.
А головною мотивацією держави піти по форсова-
ному сценарію розвитку мають стати цифрові дивіден-
ди, а саме: загальнонаціональний економічний приріст,
акселерація економіки, бізнес-діяльності, а отже, і по-
даткові надходження, зростання ВВП, притік нових ін-
вестицій тощо.
Перелік використаних джерел
Development. (2018).
Information technologies as an incentive for the
socio-economic development of Ukraine
. Retrieved from:
http://www.gurt.org.ua/blogs/Oleksandr%20Luk%27ianov/1712.
[In Ukrainian].
Disturbed. (2018).
IT of Ukraine. To help, not to be disturbed
. Retri-
eved from: https://news.finance.ua/ua/news/-/419649/it-ukrayiny-
dopomagaty-ne-mozhna-zavazhaty. [In Ukrainian].
Global. (2015).
The Global Information Technology Report
. Retrieved
from: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Global_IT_Re-
port_2015.pdf.
Науковий вісник НЛТУ України, 2018, т. 28, № 9 Scientific Bulletin of UNFU, 2018, vol. 28, no 9
118
Hrytsiuk, Yu. I., & Andrushchakevych, O. T. (2018). Means for
determining software quality by metric analysis methods.
Scientific
Bulletin of UNFU, 28
(6), 159–171.
https://doi.org/10.15421/40280631
Hrytsiuk, Yu. I., & Nemova, E. A. (2018). Management Features
Process of Developing. [In Ukrainian].
Market. (2018).
Ukraine on the global IT-market
. Retrieved from:
https://biz.nv.ua/ukr/economics/ukrajina-na-svitovomu-rinku-it-top-
10-najtsikavishih-faktiv-infografika-2353974.html. [In Ukrainian].
Readiness. (2015).
Networked Readiness Index
. Retrieved from:
http://www3.weforum.org/docs/GITR15/UKR.pdf.
Reforms. (2018).
Recommendations of the parliamentary hearings on
the theme: "Reforms in the field of information and communication
technologies and development of the information space of Ukra-
ine"
. Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1073-
19. [In Ukrainian].
Report. (2016).
Global Information Technology Report.
Retrieved
from: http://reports.weforum.org/global-information-technology-re-
port-2016.
Technology. (2018).
The role of information technology in modern li-
fe
. Retrieved from: http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Роль_інфор-
маційних_тенологій. [In Ukrainian].
Torkatiuk, V. I., Polchaninova, I. L., Dmytruk, I. A., & Nikbin, F.
(2013). The role of information technologies in the socio-economic
development of Ukraine.
Formuvannia ekonomichnykh struktur
zemleustroiu, budivnytstva ta upravlinnia nerukhomistiu: stan,
problemy, rishennia: materialy Mizhnar. nauk.-prakt. Internet-
conf.
, (pp. 45–46). Retrieved from: http://eprints.kna-
me.edu.ua/37947/1/45-46.pdf. [In Ukrainian].
World. (2018).
One-third of IT-equipment in the world is used for clo-
ud services
. Retrieved from: http://news.finance.ua/ua/news/-
/367493/tretyna-it-obladnannya-v-sviti-vykorystovuyetsya-dlya-
hmarnyh-servisiv. [In Ukrainian].
Т. В. Шевчук, Г. Т. Кравчук
Львовский учебно-научный институт ГВУЗ "Университета банковского дела", г. Львов, Украина
СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ
ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В УКРАИНЕ
Рассмотрена актуальность информационных технологий, как один из важнейших факторов стимулирования экономи-
ческого роста и развития гражданского общества, занятости населения, социального и политического развития нашей стра-
ны. Установлено, что на современном этапе перехода мирового сообщества к информационному обществу степень развития
информационных технологий становится непосредственным фактором становления активного и сознательного гражданина,
национальной конкурентоспособности. Проанализирована динамика внутреннего рынка информационных технологий и
рассмотрено влияние IT-сектора на экономику Украины в вопросах увеличения валютных поступлений, экспорта ІТ-услуг,
увеличение отчислений в бюджет. Выяснено, что именно уровень технологического развития определяет не только эконо-
мический потенциал страны и качество жизни ее граждан, а также роль и место этой страны в глобальном обществе, мас-
штабы и перспективы ее экономической и политической интеграции со всем миром. По результатам исследования оценены
внутренние препятствия, с которыми сталкивается украинский сектор информационных технологий, выявлены проблемы
по спросу на ІТ среди населения Украины. Предложены направления преодоления цифрового неравенства путем внедрения
международных стандартов и лучших практик, в том числе по вопросам разработки, внедрения и использования информа-
ционных технологий, продуктов и услуг, при условии надлежащего научного, технического и правового обеспечения ре-
формирования отрасли информационных технологий.
Ключевые слова:
информационные технологии; ІТ-сектор; Internet-сервисы; облачные технологии; цифровая экономика.
T. V. Shevchuk, H. T. Kravchuk
Lviv Educational and Research Institute of Banking University, Lviv, Ukraine
CURRENT STATE AND DEVELOPMENT PROSPECTS
OF INFORMATION TECHNOLOGIES IN UKRAINE
The impact of information technologies on the economic, social, and political development of our country was researched by the
method of analysis. The implementation, usage, as well as effective management, financing, and government support of the Ukraini-
an IT industry was investigated. IT sector is currently one of the most dynamic and actively growing segments of Ukraine's economy.
If the current speed of growth persists, in five years, information technologies might become the second one within Ukrainian export
structure. Despite such active development, by global standards, Ukrainian IT market is rather small and constitutes approximately
one per cent of the global factor. This is caused by internal obstacles such as poverty rate, political uncertainty, and legal vulnerabi-
lity of business under the pressure from government and law enforcement agencies. Another important market challenge is the absen-
ce of strategy for industry development and educational program for future specialists. To ensure steady development of Ukrainian
IT market, state intervention should decrease, and business climate in the country should be stabilized, spread and popularize infor-
mation technologies among the poor and socio vulnerable citizens due to intensive introduction of new information Internet services.
For this, it is suggested to use several ways of reducing the digital gap among the people by implementing comprehensive regional
programs for information technology development. These programs include activating all sectors of civil society, as well as using
global standards and best practices for development, implementation, and usage of information technologies, products, and services
in the conditions of proper scientific, technical, and legal support for information technology reorganization. Country should be
highly motivated to support economy digitalization by digital dividends, including national economic growth, economy and business
acceleration, as well as subsequent tax revenues, GDP growth, increase in the number of industry professionals, increased IT services
export, new investments, etc.
Keywords:
information technologies; IT sector; Internet-based services; cloud technologies; digital economics.
