Content uploaded by Oksana Kyrylova
Author content
All content in this area was uploaded by Oksana Kyrylova on Sep 03, 2018
Content may be subject to copyright.
Масова комунікація у глобальному та національному вимірах. 2018. Вип. 10
__________________________________________________________________________
154
© 2018, Mass Communication in Global and
National Dimensions (MCGND)
Особливості «Поттеріани» як трансмедійного проекту
Чорнобильський А. В., Кирилова О. В.
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Розвиток медійних технологій спричинив виникнення нових культурних явищ, серед яких окреме місце
посідають трансмедійні проекти. Об’єктом аналізу обрано франшизу про Гаррі Поттера. «Поттеріана»
з’явилася спершу як серія книжок. На етапі появи екранізацій вона стала крос-медійним проектом, а згодом
розширилася до трансмедійного.
Аналізуючи трансмедійні проекти важливо розуміти, які інструменти застосовує автор художнього всесвіту
для підвищення залученості аудиторії. При дослідженні даної проблеми було використано порівняльний,
описовий методи та аналіз. Наукова новизна публікації полягає у висвітленні передумов формування
трансмедійного проекту на основі серії книжок.
Під час проведення дослідження розглянуто прийоми конструювання художнього світу, що
використовуються для більш активного залучення аудиторії. «Поттеріана» аналізується як продукт пост-
модернізму, що робить культурне явище більш сприятливим для перетворення його на трансмедійний
проект. Характеризуються особливості функціонування різних трансмедійних платформ та їх внесок у
розвиток історії.
Інтертекстуальність, залученість аудиторії та еволюція стилю викладення визначені як характерні риси
«Поттеріани», завдяки яким книжковий всесвіт вдало розширився до трансмедійного проекту. Отримані
результати можна використовувати при аналізі сучасних трансмедійних проектів, а також при створенні
нових.
Ключові слова: «Поттеріана»; трансмедіа; трансмедійний проект; залученість аудиторії.
1. Вступ
Постановка проблеми. Дослідження передумов формування трансмедійних
проектів як характерних культурних явищ сучасності, їх специфіки та форм їх взаємодії з
аудиторією є важливим для розуміння сучасного етапу розвитку світової культури.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Явище «трансмедіа» відносно нове.
Аналізу його специфіки присвячені роботи Г. Дженкінса, Д. Лонга, Д. Гомеса, Р. Гамбарато.
«Поттеріана» знаходиться у центрі уваги науковців майже з моменту її виникнення. У різні
часи особливості феномена досліджували J. Person (2002), W. Hutchinson (2002),
L. A. Whited (2004), С. Ю. Капкова (2004), Н. І. Васільєва (2004), І. Ратке (2005), M. Cherland
(2008), D. Patterson (2009), Н. В. Зимовець (2011), J. Zipes (2013), К. О. Смірнова та А. О.
Кузнєцова (2013), М. М. Левченко і А. В. Скрильник (2015), Г. В. Смірнова та Т. А. Бахор
(2016) та ін. Знаходять в історії про Гаррі Поттера ознаки трансмедійної оповіді H. Jenkins
Kyrylova O., Candidate of Philological Sciences
(Ph. D.), Associate Professor,
e-mail address: kyrylova_ov@fszmk.dnulive.dp.ua,
Chornobylskyi A., Student,
e-mail address: chernob@i.ua,
tel.: +380972281389,
Oles Honchar Dnipro National University,
13, Naykova Str., Dnipro, 49050, Ukraine
Кирилова О. В., канд. філол. наук, доцент,
електронна адреса: kyrylova_ov@fszmk.dnulive.dp.ua,
Чорнобильський А. В., бакалавр,
електронна адреса: chernob@i.ua,
тел.: +380972281389,
Дніпровський національний
університет імені О. Гончара,
вул. Наукова 13, Дніпро, 49050, Україна
Масова комунікація у глобальному та національному вимірах. 2018. Вип. 10
__________________________________________________________________________
155
(2001, 2004, 2006, 2009), C. Dena (2004), J. Lemke (2009), C. A. Scolari (2009), M. Saldre і
P. Torop (2012), B. Tenderich (2013), F. Branch, T. Arias, J. Kennah та R. Phillips (2017),
M. Freeman (2018), A. Howe, C. Bausman, V. Cuntz-Leng та M. Dicieanu (2018)
Мета статті – з’ясувати специфіку «Поттеріани» як трансмедійного проекту.
Об’єкт дослідження – франшиза про Гаррі Поттера, що спершу з’явилася як серія
книжок авторки Джоан Ролінг.
Методи дослідження. Серія романів про Гаррі Поттера розширилася до масштабів
крос-медійного проекту у 1999 р., коли Джоан Ролінг продає права на екранізацію перших
чотирьох книг серії. Перші ознаки трансмедіа «Поттеріана» набуває у 2001 р. з виходом
комп’ютерної гри «Гаррі Поттер і Філософський камінь». Ця гра стала не адаптацією книги,
а вільним трактуванням історії, що дозволило прибрати багато сюжетних подробиць та
сконцентруватися на позасюжетній інформації. При дослідженні трансмедійних платформ
«Поттеріани» було використано порівняльний метод, що дозволило виявити специфіку
впливу аудиторії на історію на різних платформах. Використання описового методу та
аналізу дозволило визначити, які прийоми використані при створенні оригінальної історії
для підвищення залученості аудиторії, а також окреслити, на яких рівнях реалізована
інтертекстуальність «Поттеріани».
2. Результати й обговорення
У 2017 р. франшизі про Гаррі Поттера виповнилось 20 років. Роман «Гаррі Поттер і
Філософський камінь» побачив світ у 1997 р., і з того часу історія про «хлопчика, який
вижив» встигла не лише розширитися до масштабів окремого книжкового всесвіту, але й
стати повноцінним трансмедійним проектом.
«Поттеріана» – наочний зразок того, що має бути закладено в оригінальну історію
для успішної її інтеграції на різні платформи. Трансмедійний проект з’являється, коли
автор створює всесвіт історії, правила, за якими він існує, а також систему героїв. При
цьому конструювання художнього світу допускає використання особливих прийомів для
більш активного залучення аудиторії. У «Поттеріані» можна помітити використання трьох
таких прийомів.
1. Кроляча нора (rabbit hole). Медіадослідниця Реніра Гамбарато описує кролячі
нори як окремі ділянки історії, які привертають увагу до конкретного персонажу чи
сюжетної лінії (не центральних в історії) [1]. Це дозволяє подивитися на наратив з нового
боку. Наприклад, у книзі «Гаррі Поттер та в’язень Азкабану» можна зустріти назву
підручника «Фантастичні звірі: місця проживання», за яким головні герої навчаються
Догляду за магічними істотами. У 2001 р. Джоан Ролінг пише та видає окремою книгою
цей підручник, до того ж з різними дописами – коментарями та жартами головних героїв
серії. Таким чином, для читачів це не просто підручник, що використовувався у Гогвартсі,
а саме той, яким володів Гаррі Поттер.
2. Сирна дира (cheese hole). Дослідниця Керолін Міллер описує це як штучне
створення сюжетних лакун, які згодом має заповнити аудиторія за допомогою фан-фікшну
[2]. Прикладом цього у «Поттеріані» є романтична лінія стосунків Драко Малфоя та Пенсі
Паркінсон. У книжках цій темі не приділено значної уваги, проте читачі могли помітити
кілька натяків. Таке свідоме ігнорування подробиць стало поштовхом для створення
фанфіків «Малфой-Паркінсон».
Масова комунікація у глобальному та національному вимірах. 2018. Вип. 10
__________________________________________________________________________
156
3. Негативна можливість (negative capability). Вперше цей термін використав поет
ХІХ ст. Джон Кітс, проте більш докладно про нього пише вчений та письменник Джефрі
Лонг [3]. Негативна можливість – це стратегічні сюжетні ями у наративі, умисне створення
атмосфери таємничості та невизначеності. Таку атмосферу створила Ролінг навколо
загадкового зв’язку Гаррі Поттера та Волан-де-Морта. Спочатку читач помічав просто
дивні речі, потім прямі натяки, а згодом про це було написано прямо. Проте лише в
останній частині франшизи авторка пояснила цю лінію, проте перші шість частин ця
недомовленість була одним з елементів, що рухали сюжет.
Важливою рисю «Поттеріани» як продукту культури пост-модернізму є
інтертекстуальність – взаємодія тексту з іншими, що полягає у наявності алюзій та
цитувань.
У проекту є риса, що відрізняє її від усіх подібних трансмедійних проектів,
побудованих на фантастичному світі («Володар перснів», «Зоряні війни»). Джоан Ролінг
змінювала стиль викладення історії та насиченість сюжету головними і другорядними
подіями від книжки до книжки. Тож перші частини серії для 11-річної дитини
здаватимуться легкими казками з авантюрним сюжетом, а останні для підлітків будуть
водночас і трилером, і фентезі, і психологічною драмою. Цю динамічність наративу
зберегли екранізації, підкреслюючи зміни емоційного фону історії кольоровою корекцією.
Якщо у перших двох частинах превалюють яскраві насичені кольори, то ближче до кінця
серії кольорова гамма стає все більш тьмяною.
Характерною рисою «Поттеріани» як трансмедійного проекту є активна залученість
аудиторії. Для цього використовуються як ліцензійні офіційні канали, так і фанатські
самоутворення. Головні офіційні платформи – Twitter-акаунт Джоан Ролінг та ресурс
Pottermore.com. Аккаунт Ролінг у Twitter (J. K. Rowling) спершу був платформою для
додаткової інформації авторки про події та персонажів франшизи. Так, у вересні 2015 р.
вона написала, що увесь час читачі неправильно вимовляли ім’я Волан-де-Морта,
оскільки у англійському слові Voldemort літера t не має вимовлятися («One piece of Harry
Potter trivia I always forget to mention: the “t” is silent in Voldemort»). Іншого разу Ролінг
опублікувала твіт про те, як познайомилися Вернон та Петунья Дурслі. У 2007 р. Ролінг
написала про гомосексуальну орієнтацію Альбуса Дамблдора, директора школи Гогвартс.
Цей твіт викликав бурхливу реакцію фоловерів. 8 років потому Ролінг відповіла на твіт
користувачки Ana Kocovic «Велике дякую за те, що ви пишете про Гаррі Поттера. Проте
мене дивує, чому ви написали, що Дамблдор гей. Я не можу його так сприймати». Ролінг
швидко відповіла: «Можливо тому що геї виглядають як… люди?». Тоді суттєво
підвищилася активність контакту аудиторії з автором.
Платформа Pottermore.com використовується для публікації інсайтів «Поттеріани».
Продюсер Джеф Гомес в інтерв’ю Форбс від 2011 р. розповів: «Якщо продюсери сайту
розумні – і я вважаю, що це так – вони створюють общинний двигун сторітелінгу,
акумулятор, що продовжить зрощувати бренд Гаррі Поттера протягом багатьох років.
Вони робитимуть те, що поки не вдалося більшості кіностудій – сформувати масивну
фанатську базу на одній локації та реалізовувати їх найбільш дикі мрії» [4]. Pottermore
було запущено не тільки як інтернет-платформу для продажу цифрових версій книжок,
але для розширення сюжетних ліній (як це почала робити Ролінг у Твіттері). Крім цього на
Масова комунікація у глобальному та національному вимірах. 2018. Вип. 10
__________________________________________________________________________
157
Pottermore є простір для взаємодії з «чарівним світом» за допомогою тестів на визначення
свого факультету та патронусу.
Серед неліцензованих платформ найзначнішими є фанфікшн-ресурси
(hpfanficarchive.com, harrypotterfanfiction.com) та фендом-енциклопедія
harrypotter.wikia.com. Принцип взаємодії аудиторії з оригінальною історією у них
протилежний – фанфікшн стимулює створювати альтернативний до оригінального канону
контент, у той час як користувачі енциклопедії максимально уважно досліджують
«канон», аби зібрати усю інформацію про певні події, місця та персонажів.
Наступна характерна трансмедійна риса «Поттеріани» – мультиплатформенність. З
1997 по 2016 рр. публікується оригінальна серія книжок. У 1998 р. Ролінг продає права на
екранізацію перших чотирьох романів компанії Warner Bros. Так у 2001 р. починається
серія фільмів. Паралельно з кінопродукцією з’являються тематичні ігри (як комп’ютерні,
так і Лего та колекційні карткові). У 2010 р. у Флориді відкривається тематичний парк
розваг Wizarding World of Harry Potter. Від 2000-х рр. і до сьогодні фанатська творчість
представлена не лише літературними творами, але й аматорською кінопродукцією,
мультиплікацією, пародіями.
Третя риса «Поттеріани» – використання кожною платформою своїх сильних сторін.
Так, саме книга є носієм канону, первинної та завжди правильної інформації про всесвіт.
Екранізації, засновані на романах Ролінг, жодним чином не спотворюють сюжет, проте
через обмеженість у часі все одно не передають оригінальну історію повністю, ігноруючи
не важливі на думку режисера епізоди. Тематичні комп’ютерні ігри взагалі не можна
розглядати як носіїв сюжету – користувач, що не читав книжок або не дивився фільми, не
зможе зрозуміти сюжетну лінію «Поттеріани». Авторами ігор зроблено акцент саме на
магічній бойовій системі та закляттях.
3. Висновки
Отже, франшиза про Гаррі Поттера являє собою яскравий приклад вдалого
трансмедійного продукту. Можна припустити, що у період виходу перших фільмів історія
про Гаррі Поттера розвивалася скоріше як крос-медійний проект. Проте ефективність
даного наративу набагато вища за умови всебічного розширення франшизи з подальшою
актуалізацією медійних складових. Такі особливості, як інтертекстуальність, використання
прийомів для залучення аудиторії, еволюція стилю викладення, дозволили історії про
«хлопчика, який вижив» перетворитися на повноцінний та прибутковий трансмедійний
проект.
References
1. Gambarato, R.R. (2013), Transmedia project design: Theoretical and analytical considerations, Baltic
Screen Media Review, no. 1, pp. 80–100.
2. Miller, C.H. (2008), Digital storytelling: A creator’s guide to interactive entertainment, Focal Press, Oxford,
453 p.
3. Long, G.A. (2007), Transmedia Storytelling: Business, Aesthetics and Production at the Jim Henson
Company, PhD diss. (comparative media studies), Massachusetts Institute of technology, 185 p.
4. Humphrey, M. (2011), “Pottermore: Expert Explains How Harry Potter’s Website Will Transform
Storytelling”, available at: https://www.forbes.com/sites/michaelhumphrey/2011/07/29/pottermore-expert-
explains-how-harry-potters-website-will-transform-storytelling/#7c3e8b5a4337 (accessed 20 May 2018).
Масова комунікація у глобальному та національному вимірах. 2018. Вип. 10
__________________________________________________________________________
158
Chornobylskyi A., Kyrylova O. Features of the Potterian as transmedia project
Development of media technologies led to the emergence of the new cultural phenomena, among which
transmedia projects stand out. The Harry Potter franchise is selected as the object of analysis. Originally the
Potterian appeared as series of books. On the stage of appearance of the film adaptation it became a cross-media
project, and afterwards broadened to a transmedia one.
While analyzing transmedia projects it is important to understand what instruments are used by the author of
fictional universe for the increase of audience engagement. To study this problem the comparative, descriptive
methods and the method of analysis were used. The scientific novelty of the publication can be explained by the
coverage of preconditions of transmedia project forming on the basis of the book series.
In the article the specific of the Potterian as transmedia project is considered. The techniques of constructing
fiction universe that are used for higher audience engagement are considered. The Potterian is analyzed as a
product of postmodern culture. It makes the cultural phenomenon more favourable to transform it into a
transmedia project. The features of functioning of different transmedia platforms and their contribution to the
development of the history are characterized.
Intertextuality, audience engagement and evolution of narrative style were defined as distinctive features of the
Potterian. Due to them the fictional universe successfully broadened to the transmedia project. The results can
be used in the analysis of modern transmedia projects or in the creation of new ones.
Keywords: Potterian; transmedia; transmedia project; audience engagement.
© 2018, Mass Communication in Global and
National Dimensions (MCGND)
Жанрова специфіка творів Ернеста Хемінгуея у глянцевій періодиці
(на прикладі «Esquire» та «LIFE»)
Чукрина В. О., Бучарська І. С.
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
У статті розглянуто співпрацю відомого письменника Ернеста Хемінгуея з глянцевими періодичними
журналами «LIFE» та «Esquire». Ціль роботи – дослідити літературно-жанрову специфіку творів Ернеста
Хемінгуея для глянцевого журналу. Наукова новизна публікації: типологізація творів письменника
Хемінгуея, які публікувалися у глянцевих періодичних журналах (на прикладі «Esquire» та «LIFE»). Методи
дослідження даної роботи: в основі методологічного апарату біографічний та історико-теоретичний
методи. Особливий акцент полягає у зібранні, накопиченні та обробці інформаційного матеріалу.
Оброблення даних і фіксація фактів склали основу теоретичної бази дослідження, в той час як порівняльні
зіставлення та аналіз сприяли формуванню кінцевих результатів та відповідних умовиводів. Результати
дослідження свідчать про наступне: періодика безперечно потребувала літературного контенту, адже це
приваблює велику читацьку аудиторію, але затребуваними були лише певні літературні жанри. Малі та
Bucharskaya I., Candidate of Philological Sciences
(Ph. D.), Associate Professor,
e-mail address: i.bucharsky@gmail.com,
tel.:+380950532680,
Chukryna V., Graduate Student,
e-mail address: lerachukrina@gmail.com,
tel.:+380989860063,
Oles Honchar Dnipro National University,
13, Naykova Str., Dnipro, 49050, Ukraine
Бучарська І. С., канд. філол. наук, доцент,
електронна адреса: i.bucharsky@gmail.com,
тел.:+380950532680,
Чукрина В. О., магістр,
електронна адреса: lerachukrina@gmail.com,
тел.: +380989860063,
Дніпровський національний
університет імені О. Гончара,
вул. Наукова 13, Дніпро, 49050, Україна