Content uploaded by Iurii Poluliashchenko
Author content
All content in this area was uploaded by Iurii Poluliashchenko on Jun 04, 2018
Content may be subject to copyright.
ISSN 2227-2844
ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
№ 4 (318) ТРАВЕНЬ
2018
ВІСНИК
ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ
№ 4 (318) травень 2018
Частина І
Засновано в лютому 1997 року (27)
Свідоцтво про реєстрацію:
серія КВ № 14441-3412ПР,
видане Міністерством юстиції України 14.08.2008 р.
Збірник наукових праць внесено до переліку
наукових фахових видань України
(педагогічні науки)
Наказ Міністерства освіти і науки України № 793 від 04.07.2014 р.
Журнал включено до переліку видань реферативної бази даних
«Україніка наукова» (угода про інформаційну співпрацю
№ 30-05 від 30.03.2005 р.)
Рекомендовано до друку на засіданні вченої ради
Луганського національного університету імені Тараса Шевченка
(протокол № 10 від 25 травня 2018 року)
Виходить двічі на місяць
Засновник і видавець –
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:
Головний редактор – доктор педагогічних наук, професор Курило В. С.
Заступник головного редактора –
доктор педагогічних наук, професор Савченко С. В.
Випускаючі редактори –
доктор історичних наук, професор Михальський І. С.,
доктор медичних наук, професор Виноградов О. А.,
доктор біологічних наук, професор Іванюра І. О.,
доктор філологічних наук, професор Галич О. А.,
доктор філологічних наук, професор Глуховцева К. Д.,
кандидат філологічних наук, професор Пінчук Т. С.,
доктор філологічних наук, професор Дмитренко В. І.,
доктор педагогічних наук, професор Харченко С. Я.
Редакційна колегія серії „Педагогічні науки”:
доктор педагогічних наук, професор Ваховський Л. Ц.,
доктор педагогічних наук, професор Гавриш Н. В.,
доктор педагогічних наук, професор Докучаєва В. В.,
доктор педагогічних наук, професор Лобода С. М.,
доктор педагогічних наук, професор Караман О. Л.,
доктор педагогічних наук, професор Сташевська І. О.,
доктор педагогічних наук, професор Хриков Є. М.,
доктор педагогічних наук, професор Чернуха Н. М.
Редакційні вимоги
до технічного оформлення статей
Редколегія «Вісника» приймає статті обсягом 4 – 5 сторінок через 1 інтервал, повністю підготовлених до
друку. Статті подаються надрукованими на папері в одному примірнику з додатком диска. Набір тексту
здійснюється у форматі Microsoft Word (*doc, *rtf) шрифтом № 12 (Times New Roman) на папері формату А-4; усі
поля (верхнє, нижнє, праве й ліве) — 3,8 см ; верхній колонтитул — 1,25 см , нижній — 3,2 см .
У верхньому колонтитулі зазначається: Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № ** (***), 2012.
Статті у «Віснику» повинні бути розміщені за рубриками.
Інформація про УДК розташовується у верхньому лівому кутку без відступів (шрифт нежирний). Ініціали і
прізвище автора вказуються в лівому верхньому кутку (через рядок від УДК) з відступом 1,5 см (відступ першого
рядка), шрифт жирний. Назва статті друкується через рядок великими літерами (шрифт жирний).
Зміст статті викладається за планом: постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок з важливими
науковими чи практичними завданнями; аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано
розв’язання цієї проблеми та на які спирається автор; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми,
яким присвячується ця стаття; формулювання цілей статті (постановка завдання); виклад основного матеріалу
дослідження з певним обґрунтуванням отриманих наукових результатів; висновки з цього дослідження й
перспективи подальших розвідок у цьому напрямку. Усі перелічені елементи повинні бути стилістично
представлені в тексті, але графічно виділяти їх не треба.
Посилання на цитовані джерела подаються в квадратних дужках після цитати. Перша цифра — номер джерела
в списку літератури, який додається до статті, друга – номер сторінки, наприклад: [1, с. 21] або [1, с. 21; 2, с. 13 – 14].
Бібліографія і при необхідності примітки подаються в кінці статті після слова «Список використаної літератури» або
після слів «Список використаної літератури і примітки» (без двокрапки) у порядку цитування й оформляються
відповідно до загальноприйнятих бібліографічних вимог. Бібліографічні джерела подаються підряд, без
відокремлення абзацем; ім’я автора праці (або перше слово її назви) виділяється жирним шрифтом.
Статтю заключають 3 анотації обсягом 15 рядків (українською, російською) та 22 рядки (англійською)
мовами із зазначенням прізвища, ім’я та по-батькові автора, назви статті та ключовими словами (3 – 5 термінів).
Стаття повинна супроводжуватися рецензією провідного фахівця (доктора, професора).
На окремому аркуші подається довідка про автора: (прізвище, ім’я, по батькові; місце роботи, посада,
звання, учений ступінь; адреса навчального закладу, кафедри; домашня адреса; номери телефонів (службовий,
домашній, мобільний).
© ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2018
3
ЗМІСТ
ГУМАНІСТИЧНА, ДУХОВНО-МОРАЛЬНА ЦІННІСТЬ
ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ ТА ЇХ МІСЦЕ В
СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ОСВІТИ
1. Błaszczyszyn М., Саєнко В. Г., Полулященко Ю. М.
Утвердження положень фізичної культури у Європейському
педагогічному просторі за духовно-моральною цінністю………
6
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ
ФАХІВЦІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ
2. Гадючко О. С. Формування основ професіоналізму
майбутніх фахівців фізичної культури і спорту у процесі
фахової підготовки засобами інноваційних технологій в
умовах магістратури……………………………………………..
16
3. Гайдук Н. О. Ярошенко П. В. Сутність та зміст поняття
педагогічних умов професійного іміджу майбутнього вчителя
фізичної культури………………………………………………..
23
4. Жалій Р. В. Інноваційні технології фізичного виховання
здобувачів вищої освіти: поняття, види, практичні
рекомендації для використання…………………………………
31
5. Крошка С. А., Ляшенко В. В. Порівняльний аналіз
спортивного вдосконалення студентів Лисичанського
педагогічного коледжу…………………………………………..
37
6. Радченко А. В. Удосконалення змісту професійної
підготовки майбутніх учителів основ здоров’я………………...
44
7. Соколенко О. І. Професійні компетентності майбутнього
вчителя фізичної культури………………………………………
50
ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФІЗИЧНОГО
ВИХОВАННЯ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ
8. Гордієнко Ю. В., Гордієнко О. В. Спортивно-орієнтоване
фізичне виховання в системі вищих навчальних закладів…….
58
9. Зубченко Л. В. Можливості використання степ-аеробіки на
заняттях з фізичного виховання в Донецькому юридичному
інституті…………………………………………………………..
65
10. Ливацький О. В. Використання інноваційних
здоров’язберігаючих технологій у процесі фізичного
виховання студентів……………………………………………..
72
11. Мартинова Н. П. Аспекти формування здорового способу
життя студентів засобами фізичного виховання……………….
78
4
12. Отравенко О. В., Пелипась Д. С. Формування національно-
патріотичних якостей учнів основної школи у процесі
фізичного виховання……………………………………………..
85
13. Рибалко Л. М. Роль фізкультурно-оздоровчих технологій у
фізичному вихованні студентів………………………………....
94
14. Фоменко О. В., Фоменко В. Х. Особливості побудови занять
з аеробіки з урахуванням індивідуальних особливостей
студентів закладів вищої освіти…………………………………
103
15. Шинкарьова О. Д. Особливості організації та проведення
позааудиторної роботи з фізичного виховання студентів……..
111
16. Школа О. М., Аксьонов Д. В., Аксьонов В. В., Сичов Д. В.
Розробка навчальної програми з фізичної культури для учнів
та студентів, за станом здоров’я віднесених до спеціальних
медичних груп……………………………………………………
119
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ
ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ У СПОРТІ
17. Галий С. Н., Семененко Д. В. Особенности физической
подготовки подростков в силовых видах спорта………………
129
18. Дуднік Р. В., Шинкарьов С. І., Шинкарьва О. Д. Програма
тренувальних навантажень зі спортсменами у секціях з
бойового гопака…………………………………………………..
135
19. Житницький А. О. Процес навчання та формування знань
здорового способу життя учнів на відділенні пауерліфтингу в
дитячо-юнацькій спортивній школі…………………………….
142
20. Малькова Я. П., Дубовой В. В., Онучак Я. С., Зубюк Л. В.
Сутність та зміст поняття «соцальне здоров’я юного
спортсмена»………………………………………………………
151
21. Омельченко А. О. Методика керування передстартовим
станом у спортсменок в художній гімнастиці………………….
157
22. Янович І. В. Особливості технічної підготовки
велосипедистів-трековиків………………………………………
165
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗДОРОВ’Я, ФІТНЕСУ,
РЕКРЕАЦІЇ ТА ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
23. Бабич В. І., Полулященко Ю. М. Визначення можливостей
формування соціального здоров’я підлітків в контексті
реформування фізичної культури у загальноосвітніх
навчальних закладах……………………………………………..
172
24. Бачинська Н. В., Коваленко Є. В., Дідковський О. П.
Перспективні напрямки реабілітації осіб з вогнепальними
переломами з використанням фізичної терапії та
ерготерапії………………………………………………………..
180
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 4 (318), 2018
172
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗДОРОВ’Я, ФІТНЕСУ,
РЕКРЕАЦІЇ ТА ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
УДК 37.013:[613:316.62]
В. І. Бабич, Ю. М. Полулященко
ВИЗНАЧЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ
СОЦІАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ПІДЛІТКІВ В КОНТЕКСТІ
РЕФОРМУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У
ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
У теперішній час в Україні триває реформування різних інституцій,
не виняток й сфера освіти. У Верховній Раді України вже проголосовано
новий Закон України «Про освіту» [1]. Міністерством освіти і науки
України розроблено основи Стандарту освіти: «Нова українська школа»,
до розробки якого мали можливість приєднатись будь хто з освітян, від
вчителів-практиків до провідних вчених педагогічної науки [2]. Важливо
відзначити, що при розробці цих надзвичайно важливих нормативно-
правових документів враховано передовий досвід найбільш розвинених
країн світу та Європи. Не можна також не відзначити, що вже цього
навчального року (2017-2018 рр) навчальний предмет «Фізична
культури» викладається за оновленою навчальною програмою у
відповідності до реформування загальної середньої освіти в Україні.
Між тим, маємо констатувати, що серед важливих проблем
сьогодення (що тим чи іншим чином стосуються й системи освіти), які
ще потребують певних зусиль для їх вирішення, залишається проблема
формування соціального здоров’я молодого покоління, зокрема учнів
підліткового віку. Поняття «соціальне здоров’я підлітків» ми
розглядаємо як складну інтегровану особистісну якість, сутність якої
утворюють структурні компоненти, формування яких зумовлює
готовність учня до всебічної реалізації себе в суспільному житті,
спроможність до взаємодії з мікро-, мезо- та макросередовищем,
наявність соціальної та правової відповідальності, а також спрямованість
на розкриття власного потенціалу в різних сферах соціального
середовища [3]. Зрозуміло, що така складна інтегрована особистісна
якість, як соціальне здоров’я, має формуватись у особистості за
допомогою комплексу існуючих на сьогодні соціальних інститутів, серед
яких особливе значення відіграють: сім’я підлітка, загальноосвітні
навчальні заклади, засоби масової інформації й, звичайно ж, сфера
фізичного виховання і спорту. Не будемо виокремлювати роль будь
якого з вищезазначених соціальних інститутів в контексті формування
соціального здоров’я підлітків, оскільки вони були висвітлені раніше [4].
В межах даної статті особливу увагу звернемо на сферу освіти, а саме
зосередимось на навчальному предметі «Фізична культура» й спробуємо
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 4 (318), 2018
173
виявити його можливості у контексті формування соціального здоров’я
учнів основної школи, враховуючи обставини реформування загальної
середньої освіти взагалі та фізичної культури зокрема.
Робота виконана за планом НДР Луганського національного
університету імені Тараса Шевченка.
Мета статті полягає у виявленні позитивних та негативних
сторін оновленої програми з фізичної культури в контексті формування
соціального здоров’я учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
За часів незалежності України колективом авторів під
головуванням Т. Круцевич було розроблено нову програму з фізичної
культури. Основну увагу (в межах даної статті) ми присвятимо аналізу
програми 2012 р. та оновленої програми 2017 р. з фізичної культури (для
5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів) доопрацьованої
відповідно до наказу №52 Міністерства освіти і науки України від
13.01.2017 р. та наказу №201 від 10.02.2017. Розглянемо зміст програм (у
зазначеному вище контексті), дотримуючись хронології їх розробки та
затвердження, тобто починаючи з навчальної програми, затвердженої у
2012 р. Перш за все зазначимо, що, на відміну від фізичної культури
радянських часів, дана програма (2012 р.) побудована за модульною
системою. Вона містить інваріантну (обов’язкову) та варіативну
складову. До інваріантної частини належать: теоретико-методичні знання
та загальна фізична підготовка, зміст яких реалізовується упродовж
кожного уроку [5]. Вже на самому початку аналізу програми відмічаємо
один з доволі суттєвих позитивних моментів в контексті формування
соціального здоров’я учнів взагалі та всебічного розвитку кожної
особистості підлітка зокрема. Як зазначається в програмі «практично
кожен вид спорту може бути представлений у вигляді варіативного
модуля. Фахівці фізичної культури можуть розробляти свої варіативні
модулі до цієї програми» [5]. При цьому наголошується на досить
слушному зауваженні, що програми варіативних модулів мають пройти
експертизу, отримати гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
України та бути оприлюдненими для загального користування. Між тим,
кількість варіативних модулів з часом має зростати [5]. Насправді це
досить важливі аспекти в контексті формування соціального здоров’я
підлітків, оскільки це докорінно відрізняється від вимог до програми за
радянських часів де чітко регламентовано зміст програми та кількість
годин на їх освоєння. Отже, відповідно до програми 2012 р. вчителям
надається можливість враховувати побажання учнів, що дає зрозуміти
кожному учневі, що його сприймають як суб’єкта навчального процесу, в
ньому бачать особистість. А це вкрай важливо у формуванні соціального
здоров’я учнів, особливо підліткового віку.
Далі ще раз можемо переконатись, що навчальним закладам та
відповідно вчителям фізичної культури надається певна свобода
(простору для маневрування) з метою удосконалення процесу фізичного
виховання школярів, що суттєво розширює можливості зробити
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 4 (318), 2018
174
навчальний предмет більш цікавим, підвищувати рівень мотивації
школярів до відвідання уроків з фізичної культури тощо. В програмі
зазначається: «змістове наповнення варіативної складової навчальний
заклад формує самостійно із модулів, запропонованих навчальною
програмою. У 5–6 класах учні мають опанувати 4–6 варіативних модулів,
у 7–8 класах – 3–5, у 9 класі – 3–4 модулі. На опанування обраних
модулів відводиться приблизно однакова кількість годин, але не менше
ніж 18. Однак не виключається можливість мотивованого збільшення чи
зменшення кількості годин на вивчення окремих модулів. Критеріями
відбору варіативних модулів є: наявність матеріально-технічної бази,
регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів.
Бажання учнів визначається обов’язковим письмовим опитуванням
наприкінці навчального року» [5]. В даному випадку, знов таки, бачимо,
що програмою передбачається (принаймні не виключається можливість)
збільшення чи зменшення кількості годин на вивчення того чи іншого
модулю (виду спорту). Яким же чином ця обставина може впливати на
формування соціального здоров’я учнів? Вразі зацікавленості
переважною більшістю учнів тим чи іншим видом спорту (футбол,
баскетбол тощо) вчитель може збільшити кількість годин на його
освоєння. А отже, враховується бажання та устремління підлітків. Крім
того виникає можливість покращити техніку виконання відповідних
технічних елементів та прийомів з видів спорту. Звичайно це також не
може не впливати позитивно на бажання школярів відвідувати заняття з
фізичної культури. Зазначимо, що за радянських часів відмічалась
непорушна регламентація змістовної складової предмету. Тобто, а ні
бажання дітей, а ні вчитель фізичного виховання жодним чином не могли
вплинути на зміст програми. Рішення про те, що і в якій кількості
вивчати приймалось тими, хто насправді вже давно не викладав фізичну
культуру в школі. До вчителя-практика рідко дослухалися (частіше не
дослухалися взагалі). Між тим, не будемо забувати старе, мудре
прислів’я «ніхто так не відчуває, де сапог давить, як той, хто його
носить». Отже, ще раз наголосимо, перевага сучасної програми (маємо на
увазі вже за часів незалежності України) полягає в тому, що саме вчитель
має можливість варіювати зміст програми та кількість годин на його
вивчення.
Надзвичайно позитивно, на наше переконання, впливає на
підвищення рівня сформованості соціально здоров’я підлітків зміна
підходів до оцінювання навчальних досягнень учнів. Як зазначається в
програмі, оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках фізичної
культури може здійснюватися за такими видами діяльності:
1. Засвоєння техніки виконання фізичної вправи (може
здійснюватися окремо від прийому навчального нормативу).
2. Виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки
особистого результату).
3. Виконання навчальних завдань під час проведення уроку.
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 4 (318), 2018
175
4. Засвоєння теоретико-методичних знань [5]. Звернемо увагу на
другий пункт оцінення навчальних досягнень учнів на уроках фізичної
культури. В ньому зазначається – виконання нормативу здійснюється з
урахуванням динаміки особистого результату. При цьому оцінка за
виконання нормативу не є домінуючою під час здійснення тематичного,
семестрового чи річного оцінювання. Це і є ключовим у контексті
формування соціального здоров’я підлітків (в межах зазначеного
предмету). Орієнтуючись на власні досягнення, учні не тільки не
зневірятимуться у собі, власних силах та можливостях, але й навпаки, це
дозволить підліткам, які не в змозі показати високі результати (за тим чи
іншим нормативом), не втратити бажання відвідувати заняття з фізичної
культури. Крім того, учні можуть переконатись, що вони все ж показали
(хоча й не значним чином) кращі результати, ніж в попередньому році.
Це також надає імпульс до подальших «маленьких» перемог над собою, а
отже, безпосередньо впливає на підвищення власного стану соціального
здоров’я кожного конкретного підлітка. Досить виправданим, на наш
погляд, у зазначеному вище контексті є оцінення виконання учнями
навчальних завдань під час проведення уроку, що також впливає на
загальну оцінку за семестр та рік відповідно.
Між тим, це не усі позитивні аспекти навчальної програми,
запропоновані її розробниками в контексті формування соціального
здоров’я школярів. Мова йде про оцінювання учнів за іншими
параметрами, за допомогою яких школярі можуть покращувати оцінку з
фізичної культури. Так, в навчальній програмі зазначається «при
оцінюванні навчальних досягнень з фізичної культури також
враховуються: особисті досягнення школярів протягом навчального року;
ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною
культурою в позаурочний час; участь у спортивних змаганнях усіх рівнів.
На основі зазначених показників учителі можуть застосовувати
різноманітні системи нарахування «бонусних» балів. Наприклад, якщо
учень (учениця) викона(в/ла) залікову вправу на певний рівень, але при
цьому його (її) особистий результат виконання цієї вправи поліпшився
порівняно з попереднім показником, учитель може виставити оцінку на 1–
2 бали вищу за ту, яка передбачається навчальними нормативами» [5]. З
поміж значної кількості позитивних складових додаткового оцінювання
навчальних досягнень з фізичної культури учнів виділимо, на наш погляд,
найбільш важливі з них в контексті підвищення стану соціального
здоров’я останніх. Передусім мова йде про можливість учителів
застосовувати різноманітні системи нарахування «бонусних» балів. Знов
таки, як і в попередніх (описаних нами вище) випадках вчитель отримує
певну свободу, за допомогою якої він може допомогти учням не
відвернутися від фізичної культури, отримати в кінцевому випадку
достойну оцінку. Врешті решт в програмі 2012 р. зазначається
«невиконання нормативів з причин, незалежних від учня, непропорційний
фізичний розвиток, пропуски занять з поважних причин, не є підставою
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 4 (318), 2018
176
для зниження підсумкової оцінки успішності» [5]. Це суттєво відрізняється
від тієї системи оцінювання навчальних досягнень учнів з фізичної
культури, яка культивувалась за радянських часів.
Але чи є межа удосконалення будь чого, в тому числі й змісту
навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів? Мабуть
ні. Про це свідчить зміст програми з фізичної культури 2017 р.,
доопрацьованої відповідно до наказу № 52 Міністерства освіти і науки
України від 13.01.2017 р. та наказу №201 від 10.02.2017 (під
головуванням М. Тимчик) [6]. Вже з пояснювальної записки можемо
бачити, що програмою враховано обставини реформування загальної
середньої освіти взагалі. Зміст програми побудовано з урахуванням
набуття учнями (в межах начального предмету) ключових
компетентностей, які передбачають ті важливі складові, що, на наш
погляд, позитивно впливають на формування соціального здоров’я
підлітків. Враховуючи певні обмеження щодо написання статті в межах
даної публікації, звернемось лише до змістовних ліній (за якими
вибудовується теоретична підготовки учнів з предмету), які досить
позитивно впливатимуть на процес формування соціального здоров’я
підлітків. Так, змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток»
націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності
та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань
збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості
сталого розвитку для майбутніх поколінь [6]. Наголосимо, що ми
зосереджуємо увагу лише на окремих питаннях, які передбачені тією чи
іншою змістовною лінію в контексті питань формування соціального
здоров’я підлітків. Особливу увагу звертаємо на спрямованість програми
щодо формування в учнів соціальної активності, що безперечно свідчить
про націленість зазначеної змістовної лінії на підвищення рівня
соціального здоров’я підлітків.
Наступна змістовна лінія «Громадянська відповідальність» також
має безпосередній вплив на формування соціального здоров’я сучасних
підлітків. Реалізація цієї змістової лінії (як зазначається в програмі)
сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що
розуміє принципи і механізми функціонування суспільства [6]. Саме ці
компоненти ми виділяли у попередніх публікаціях [3; 4] як вкрай важливі
в контексті формування соціального здоров’я підлітків. Теж стосується й
змістової лінії «Здоров’я і безпека», в межах якої пропонуються питання,
що передбачають сформування учня/ученицю, як духовно, емоційно,
соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який/яка здатний/на
дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве
середовище. Наголошується, що за допомогою цієї змістовної лінії учні
мають усвідомити, що фізична культура є важливим засобом підвищення
соціальної активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та
творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування,
розвиток дружніх стосунків тощо. Свідомо ставитися до власного здоров’я
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 4 (318), 2018
177
та здоров’я інших; вміти організувати гру чи інший вид рухової
діяльності, спілкуватися в різних ситуаціях фізкультурно-спортивної
діяльності, нівелювати конфлікти, здобувати чесну перемогу та з гідністю
приймати поразку, дотримуватися правил чесної гри тощо [6]. Вважаємо,
не має необхідності виокремлювати позитивний вплив зазначених у
змістовній лінії питань в контексті формування соціального здоров’я учнів
у процесі фізичної культури. В програмі зазначається, що вона спрямована
на забезпечення соціально і фізично повноцінного члена суспільства і це є
надзвичайно важливим в зазначеному вище аспекті.
Таким чином, аналіз навчальної програми з фізичної культури
2012 р. й доопрацьованої програми у 2017 р. переконливо свідчить про їх
цілковиту спрямованість на особистість учня, а отже, передбачають
формування соціального здоров’я підростаючого покоління.
Між тим, навіть найкраща навчальна програм не зможе забезпечити
процес формування соціального здоров’я підлітків без відповідної
підготовки вчителів фізичного виховання. Отже, вищезазначене свідчить
про те, що на сьогодні особливо важливо здійснювати процес
професійної підготовки відповідних фахівців у повній відповідності до
оновленої програми з фізичної культури.
Резюмуючи вищезазначене можна зробити наступні висновки:
Чинна програма з фізичної культури для 5-9 класів (учнів
підліткового віку) суттєво відрізняється від програми за радянських
часів, особливо щодо її можливостей у формуванні соціального здоров’я
учнів основної школи. Однією з головних проблем того часу в контексті
формування соціального здоров’я підлітків можна визначити як
відсутність індивідуального підходу до дитини в межах навчально-
виховного процесу з фізичної культури. На відміну від програми
радянських часів в змісті оновленої програми з фізичної культури (2012 –
2017 р.) закладено надзвичайно потужний потенціал в контексті
формуванні соціального здоров’я сучасних підлітків. Чинна програма
передбачає організацію навчально-виховного процесу з фізичної
культури саме з урахуванням індивідуального підходу до кожної
конкретної особистості. Наявність такого потенціалу свідчить про
потребу відповідної професійної готовності майбутніх учителів з
фізичного виховання до якісного його використання в реальній практиці
загальноосвітніх навчальних закладів.
Список використаної літератури
1. Закон України Про освіту [Електроний ресурс]. – К., – 2017. –
Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua 2. Нова українська школа:
основи Стандарту освіти [Електронний ресурс]. – Львів, 2016.– Режим
доступу : http://nus.org.ua 3. Бабич В. І. Зміст та структура поняття
«соціальне здоров’я підлітка» [Електронний ресурс] / В. І. Бабич //
Народна освіта : електрон. фахове вид. – 2012. – Вип. 1(16). – Режим
доступу : http://www.narodnaosvita.kiev.ua 4. Бабич В. І. Професійна
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 4 (318), 2018
178
підготовка майбутніх учителів до виховання соціально здорових
підлітків: теорія і практика : монографія / В. І. Бабич ; Держ. закл.
«Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». –
Луганськ : Вид-во ТОВ «Щедра садиба плюс», 2015. – 488 с.
5. Навчальна програма з фізичної культури для 5–9 класів
загальноосвітніх навчальних закладів / Т. Ю. Круцевич [та ін.]. – Київ,
2012. – 294 с. 6. Навчальна програма з фізичної культури для 5–9 класів
загальноосвітніх навчальних закладів / Т. Ю. Круцевич [та ін.],
М. В. Тимчик [та ін.]. – К., 2017. – [Електроний ресурс]. – Режим
доступу: https://osvita.ua/school/program/program-5-9/56135/
Бабич В. І., Полулященко Ю. М. Визначення можливостей
формування соціального здоров’я підлітків в контексті реформування
фізичної культури у загальноосвітніх навчальних закладах
Стаття присвячена актуальним питанням організації фізичної
культури в загальноосвітніх навчальних закладах, а також питанням
формування соціального здоров’я сучасних підлітків. Надається зміст
поняття «соціальне здоров’я підлітка». Важливе місце відводиться
аналізу змісту навчальних програм з фізичної культури для учнів
основної школи. Здійснено порівняльний аналіз навчальних програм з
фізичної культури за радянських часів та оновленої програми (з фізичної
культури) з урахуванням реформування середньої освіти. Основне
завдання статті полягає у розкритті можливостей навчального предмету
«Фізична культура» щодо формування соціального здоров’я учнів
підліткового віку в межах оновленої навчальної програми з фізичної
культури для учнів основної школи. Вносяться рекомендації щодо
удосконалення процесу професійної підготовки майбутніх учителів
фізичного виховання у ВНЗ, з урахуванням змісту оновленої навчальної
програми з фізичної культури для учнів основної школи.
Ключові слова: соціальне здоров’я, навчальний предмет «Фізична
культура», учні основної школи.
Бабич В. И., Полулященко Ю. М. Определение возможностей
формирования социального здоровья подростков в контексте
реформирования физической культуры в общеобразовательных
учебных заведениях
Статья посвящена актуальным вопросам организации физической
культуры в общеобразовательных учебных заведениях, а также вопросам
формирования социального здоровья современных подростков. Дается
содержание понятия «социальное здоровье подростка». Важное место
отводится анализу содержания учебных программ по физической
культуре для учащихся основной школы. Совершается сравнительный
анализ учебных программ по физической культуре в период советского
времени и обновленной программы (по физической культуре) с учетом
реформирования среднего образования. Основная задача статьи состоит
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 4 (318), 2018
179
в раскрытии возможностей ученого предмета «Физическая культура»
касательно формирования социального здоровья учащихся
подросткового возраста в ракурсе обновленной учебной программы по
физической культуре для учащихся основной школы. Вносятся
рекомендации касательно усовершенствования процесса
профессиональной подготовки будущих учителей физического
воспитания в ВУЗах, с учетом содержания обновленной учебной
программы по физической культуре для учащихся основной школы.
Ключевые слова: социальное здоровье, учебный предмет
«Физическая культура», учащиеся основной школы.
Babich V., Poluljasshenko Y. Determination of the Possibilities of
Formation of Social Health of Adolescents in the Context of the Reform of
Physical Culture in General Education Institutions
The article is devoted to topical issues of organization of physical
culture in general educational institutions, and the question of the formation of
social health of modern teenagers. The content of the concept «social health of
adolescents» is given. An important place is given to the analysis of the
content of the curriculum from physical culture for primary school students. A
comparative analysis of physical education curricula in Soviet times and an
updated program (on physical culture), taking into account the reform of
secondary education, has been carried out. The main objective of the paper is
to reveal the possibilities of educational subject «Physical Culture» with
regard to formation social health of adolescent pupils within an updated
training program from physical culture for primary school students.
Recommendations on improving the process of professional training of future
teachers of physical education in higher education institutions, considering
content of the updated curriculum from physical culture for primary school
students are made. It is noted, which is one of the most important tasks for
students of the Institute of Physical Education and Sports (in the process of
their professional training) may be an analysis of future teachers of physical
education of physical education curricula. For example, since Soviet times and
at all stages of its transformation, in accordance. Perform a comparative
analysis between the curriculums of the past and the modern curriculum from
physical culture.
Key words: social health, educational object the «Physical culture»,
students of basic school.
Стаття надійшла до редакції 14.04.2018 р.
Прийнято до друку 25.05.2018 р.
Рецензент – д. п. н., проф. Караман О. Л.
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 4 (318), 2018
207
Відомості про авторів
1. Аксьонов Дмитро Володимирович – викладач кафедри
фізичного виховання КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»
Харківської обласної ради.
2. Аксьонов Володимир Володимирович – старший викладач
кафедри спортивно-педагогічних і біологічних дисциплін, керівник
фізичного виховання КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»
Харківської обласної ради.
3. Бабич Вячеслав Іванович – доктор педагогічних наук,
доцент; доцент кафедри олімпійського та професійного спорту
ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».
4. Бачинська Наталія Василівна – кандидат наук з фізичного
виховання та спорту; доцент; доцент кафедри фізичного виховання та
спорту Дніпровського національниого університету імені Олеся Гончара.
5. Błaszczyszyn Monika – doctor nauk o kulturze fizycznej, Wydział
Wychowania Fizycznego i Fizjoterapii, Politechnika Opolska, Polska.
6. Гадючко Олександр Сергійович – викладач кафедри
олімпійського і професійного спорту ДЗ «Луганський національний
університет імені Тараса Шевченка».
7. Гайдук Наталія Олексіївна – старший викладач кафедри
фізичного виховання навчально-наукового інституту фізичного
виховання і спорту ДЗ «Луганський національний університет імені
Тараса Шевченка».
8. Галій Сергій Миколайович – кандидат біологічних наук,
доцент, завідувач кафедри спортивних дисциплін ДЗ «Луганський
національний університет імені Тараса Шевченка».
9. Гордієнко Юлія Валеріївна – кандидат наук з фізичного
виховання та спорту, доцент; доцент кафедри фізичного виховання,
спорту та здоров’я людини Полтавського національного технічного
університету імені Юрія Кондратюка.
10. Гордієнко Оксана Валеріївна – старший викладач кафедри
фізичного виховання, спорту та здоров’я людини Полтавського
національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.
11. Дідковський Олександр Петрович – викладач кафедри
фізичного виховання та спорту Дніпровського національного
університету імені Олеся Гончара.
12. Дубовой Володимир Володимирович – викладач фізичного
виховання Рубіжанського індустріально-педагогічного технікуму.
13. Дуднік Роман Валерійович – магістрант спеціальності
«Спорт» навчально-наукового інституту фізичного виховання і спорту
ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».
14. Жалій Руслан Васильович – старший викладач кафедри
фізичного виховання, спорту та здоров’я людини Полтавського
національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 4 (318), 2018
208
15. Житницький Артем Олексійович – завідувач, тренер-
викладач з пауерліфтингу Комунального закладу «Комплексна дитячо-
юнацька спортивна школа № 9».
16. Завадська Наталія Валеріївна – викладач кафедри фізичного
виховання Національного технічного університету України «Київський
політехнічний інститут ім. І. Сікорського»
17. Зубченко Людмила Вікторівна – кандидат педагогічних
наук, доцент; доцент кафедри спеціальних дисциплін та фізичного
виховання Донецького юридичниго інституту (м. Кривий Ріг).
18. Зубюк Леонід Васильович – аспірант кафедри соціальної
педагогіки, ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса
Шевченка».
19. Кий-Кокарєва Вікторія Григоріївна – кандидат наук з
державного управління, викладач кафедри соціальної медицини,
організації та управління охороною здоров’я ДЗ «Дніпропетровська
медична академія МОЗ України».
20. Коваленко Євгенія Вітальєвна – старший викладач кафедри
фізичного виховання та спорту Дніпровського національного
університету імені Олеся Гончара.
21. Крошка Світлана Андріївна – вчитель-методист, викладач
вищої категорії предметів фізкультурного циклу ВП «Лисичанський
педагогічний коледж ЛНУ імені Тараса Шевченка».
22. Ливацький Олександр Васильович – кандидат педагогічних
наук, доцент; доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання,
заступник директора з соціально-гуманітарної работи факультету
природничих наук ДЗ «Луганський національний університет імені
Тараса Шевченка».
23. Ліцоєва Олена Михайлівна – студентка Київського
національного лінгвістичного університету.
24. Ляшенко Віталій Васильович – викладач, керівник
фізичного виховання, голова спортивного клубу «Лисичанський
педагогічний коледж ЛНУ імені Тараса Шевченка».
25. Малькова Ярослава Павлівна – інструктор-методист
спортивного відділу Донецького вищого училища олімпійського резерву
ім. С. Бубки.
26. Мартинова Наталія Петрівна – кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри фізичного виховання та спорту Дніпровського
національного університету імені Олеся Гончара.
27. Мороз Юрій Миколайович – кандидат педагогічних наук,
доцент, завідувач кафедри фізичного виховання, спорту та здоров’я
людини Полтавського національного технічного університету імені Юрія
Кондратюка.
28. Омельченко Аліна Олександрівна – викладач кафедри
олімпійського та професійного спорту навчально-наукового інституту
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 4 (318), 2018
209
фізичного виховання і спорту ДЗ «Луганський національний університет
імені Тараса Шевченка».
29. Онучак Ярослав Станіславович – магістр з фізичної
реабілітації, аспірант кафедри олімпійського та професійного спорту
навчально-наукового інституту фізичного виховання і спорту
ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».
30. Отравенко Олена Вікторівна – кандидат педагогічних наук,
доцент, докторант кафедри теорії і методики фізичного виховання
ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».
31. Полулященко Юрій Михайлович – кандидат педагогічних
наук, доцент, директор навчально-наукового інституту фізичного
виховання і спорту ДЗ «Луганський національний університет імені
Тараса Шевченка.
32. Пелипась Дмитро Сергійович – магістрант спеціальності
«Середня освіта (фізична культура) навчально-наукового інституту
фізичного виховання і спорту ДЗ «Луганський національний університет
імені Тараса Шевченка».
33. Радченко Аліна Володимирівна – кандидат педагогических
наук, доцент кафедри фізичної реабілітації та здоров’я людини
ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».
34. Рибалко Ліна Миколаївна – доктор педагогічних наук,
старший науковий співробітник, професор кафедри фізичного виховання,
спорту та здоров’я людини Полтавського національниго технічного
університету імені Юрія Кондратюка.
35. Саєнко Володимир Григорович – кандидат наук з фізичного
виховання та спорту, доцент, доктор наук з організації і управління,
доцент кафедри олімпійського та професійного спорту навчально-
наукового інституту фізичного виховання і спорту ДЗ «Луганський
національний університет імені Тараса Шевченка».
36. Семененко Дмитро Володимирович – старший викладач
кафедри здоров’я людини та фізичного виховання Східноукраїнського
національного університету імені Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк).
37. Сичов Дмитро Володимирович – старший викладач кафедри
фізичного виховання КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»
Харківської обласної ради.
38. Соколенко Олена Іванівна – кандидат педагогічних наук,
доцент, завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання
ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».
39. Фоменко Валерій Харітонович – кандидат біологічних наук,
доцент; доцент кафедри спортивно-педагогічних і біологічних дисциплін
КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної
ради.
40. Фоменко Олена Валеріївна – кандидат педагогічних наук,
доцент; доцент кафедри фізичного виховання КЗ «Харківська
гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради.
Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 4 (318), 2018
210
41. Шинкарьов Сергій Іванович – кандидат біологічних наук,
доцент, завідуючий кафедри фізичного виховання навчально-наукового
інституту фізичного виховання і спорту ДЗ «Луганський національний
університет імені Тараса Шевченка».
42. Шинкарьова Олена Дмитріївна – викладач кафедри
фізичного виховання ДЗ «Луганський національний університет імені
Тараса Шевченка».
43. Школа Олена Миколаївна – кандидат педагогічних наук,
доцент, завідувач кафедри фізичного виховання КЗ «Харківська
гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради.
44. Щурова Наталія Василівна – старший викладач кафедри
фізичної реабілітації та здоров’я людини навчально-наукового інституту
фізичного виховання і спорту ДЗ «Луганський національний університет
імені Тараса Шевченка».
45. Янович Ірина Вікторівна – старший викладач кафедри
здоров’я людини та фізичного виховання Східноукраїнського
національного університету імені Володимира Даля.
46. Ярошенко Петро Вікторович – старший викладач кафедри
фізичного виховання навчально-наукового інституту фізичного
виховання і спорту ДЗ «Луганський національний університет імені
Тараса Шевченка».
Наукове видання
ВІСНИК
Луганського національного університету
імені Тараса Шевченка
(педагогічні науки)
№ 4 (318) травень 2018
Частина І
Відповідальний за випуск:
д. п. н., доц. В. І. Бабич
к. п. н., доц. О. В. Отравенко
Здано до склад. 25.04.2018р. Підп. до друку 25.05.2018 р.
Формат 60х84 1/8.Папір офсет. Гарнітура Times New Roman.
Друк ризографічний.Ум. друк. арк. 23,6. Наклад 200 прим. Зам. № 327.
Видавець і виготовлювач
Видавництво Державного закладу
„Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”
пл. Гоголя, 1, м. Старобільськ, 92703. т/ф: (06461) 2-16-02.
e-mail: luguniv.info.edu@gmail.com
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3459 від 09.04.2009 р.