Available via license: CC BY-NC
Content may be subject to copyright.
СХІД № 4 (150) липень-серпень 2017 р.
111
Економічні наукиФілософські науки
УДК 101.8;141.21+17.03+17.022.1
ШКУРКО КАТЕРИНА,
здобувач кафедри соціальної філософії та управління,
Запорізький національний університет
ЩАСТЯ ЛЮДИНИ ЯК КРИТЕРІЙ ПОСТУПАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
У статті презентується підходи до розвитку щастя в Україні на етапі її трансформації.
Аналізуються причини руйнування щастя широких верств населення на підставі взаємовп-
ливу особистого щастя й суспільного щастя. Показано, що задля досягнення щастя необхід-
на активність суб'єктів соціального розвитку. Обґрунтовується важливість урахування щас-
тя людини в цілісній моделі суспільного організму та формах його поступального розвитку.
Ключові слова: щастя; соціальне буття; благополуччя; сім'я; "сродна праця"; довіра; страж-
дання; війна; суб'єктність; сталий розвиток.
Постановка проблеми. Щастя людини як загально-
соціальна цінність особливо гостро постає для сучас-
ної України у світлі тих суттєвих перетворень, які відбу-
ваються нині. Нові проблеми військової агресії, теро-
ризму, інформаційно-психологічного впливу, маніпуляції
індивідуальною поведінкою та свідомістю призводять
до зміни картини світу, руйнації цілісності буття особис-
тостей. На тлі розповсюдження егоїстичних, гедоністич-
них, конформістських, навіть суїцидальних настроїв се-
ред українських громадян виникають сумніви щодо про-
гресив ного розвитку щасл ивого українського суспіль-
ства. Щастя гро мадян забезпечує щастя суспільства,
щасливе суспільство підвищує щастя людини. Нехтуван-
ня самопочуттям людей, ігнор ування прогресуючого
зростання кількості нещасливих людей обертається
загрозами для національної безпеки країни [10, с. 65].
Звідси виникає необхідність соціально-філософського
аналізу дороговказів розвитку щастя в Україні на етапі
її трансформації. Значними перешкодами для об'єктив-
ного розуміння феномену щастя залишається певна
фрагментарність, а іноді й утопічне наповнення змісту
поняття. Духовно-ціннісні та соціальні зв'язки індивідів,
їхнє суспільне та культурне коріння зазнають руйнації з
утворенням "ризоматичної" множини постмодерністів,
наповненої фіктивними повідомленнями, симулякра-
ми та ідеологемами.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Слід за-
значити, у світі в останні десятиріччя щастя стало "гаря-
чою" темою, своєрідним симптомом західного індиві-
дуалізму ХХІ століття [12, с. 9]. Зарубіжні вчені вивчають
стратегії д осягнення щастя, його складові, чинники,
фактори, щастя й можливості людини, вплив генів, по-
ведінки, діяльності на рівень щастя, щасливе життя як
окремої людини, так і всього суспільства тощо (Т. Ай-
раксинен, М. Аграйл, П. Брюкнер, Р. Веенховен, Д. Гіл-
берт, Е. Десі, І. Джидар'ян, Е. Дінер, Л. Кінг, С. Любомир-
ська, Р. Лейард, М. Селігман, М. Чиксентмігаї, К. Шел-
дон та ін.). Платформа W orld Database of Happiness,
створена Р. Веенховеном, постійно поповнює вже зібра-
ний масив філософських, психологічних, соціологічних,
економічних досліджень щастя [26]. Сучасні дослідни-
ки загальнозначущі умови досягнення щастя зводять
до такого: задоволення основних матеріальних потреб;
повнота й осмисленість існування людини; її спромож-
ність реалізувати власне уявлення про життя в ситуа-
ціях морального вибору; достатній ступінь збіжності ак-
туального стану буття та уявлення про те, яким воно
має бути; гармонія внутрішнього світу людини і її зов-
нішніх стосунків [20, с. 729].
Зокр ема, у вітчизняній науці вивчення феномену
щас тя є порів няно недав нім. Ф іл ос о фс ький аналіз
різних його аспектів провели М. Дяченко (проблема
щастя у філо со фії Б. П ас кал я та Ж. О. Л аметрі) [9],
В. Селевко (проблема щастя й регламентація повсяк-
денності в соціальних утопіях тоталітарного типу), Н. Гу-
сак (досліджується категорія щастя в етико-філософсь-
кому доробку В. Винниченка), Т. Добко (феноменологіч-
не дослідження щастя, де щастя ґрунтується на повноті
самовіддання благу, неподільності ставлення людини до
добра, на досвіді "спорідненості" між благом і людсь-
кою особою) [8], Я. Гвоздецький (філософсько-релігій-
ний зміст проблеми щастя у християнській інтерпрета-
ції), О. Нежива (поняття щастя у світогляді Л. Українки).
Аналіз феномену щастя проведено соціальними
філософами П. Кравченком, С. Мос каленком (філо-
софське тлумачення категорії щастя як мети людської
життєдіяльності представниками античної філософсь-
кої думки). Досить ґрунтовний соціально-філософський
аналіз щастя проведений Л. Бондар "Філософія щастя:
ціннісно-праксеологічний аспект" [3]. Авторка поняття
"щастя" трактує як "іманентно присущу, трансперсональ-
ну, екзистенційну (д уховно-матеріальну) компоненту
ціннісно-смислового універсуму людини, в основі якої
покладено принцип єдності мислення і буття". Розгля-
дає щастя "як екзистенціал", д е "ключовий принцип
ефективного творення екзистенції щастя в умовах со-
ціального знання, який включає тріаду "знання - цінність
- діяльність". Виходячи з цього, зрозуміло, що феномен
щастя завжди містить у собі активну, творчу первину іде-
ально-трансцендентальних здібностей людини, за тер-
мінолог ію екзистенціалістів, "нерозгадану таємницю
людської екзистенції" [Там само]. У той же час, беручи
за основу "феноменологічно-регулятивний аналіз цін-
нісного змісту та праксеологічних активацій", Л. Бондар
робить спробу розкрити "креативний потенціал щастя
в архетипах національної свідомості" [Там само]. Вод-
ночас, викликає сумніви щодо корисності різноманіт-
них екзистенціальних процедур "очищення" свідомості
від предметно-натуралістичних впл ивів, метою яких є
СХІД № 4 (150) липень-серпень 2017 р.
112 Економічні науки
виявлення справжнього неспотвореного підґрунтя ща-
стя людини.
Цікавими є соціологічні дослідження щастя та його
складових вітчизняних учених: сімейного щастя (М. Хру-
стальова), етнічного та релігійного аспектів щастя різних
соціальних суб'єктів (В . Крячко), со ціологічні аспекти
"українського щастя" (Є. Головаха), індекс л юдського
щастя (А. Переверзєва), суб'єктивного благополуччя,
задоволеності життям (М. Єлейко). І. Горбаль дослід-
жує психологічне здоров'я особистості, суб'єктивне бла-
гополуччя. За психологом Є. Карпенком, онтоло гічне
відчуття щастя досягається завдяки дотриманню балан-
су між прагненнями до задоволення й до розвитку; між
інтенціями "брати" й "давати"; між загальнолюдськи-
ми цінностями і сфор мованими на їхній основі особи-
стісними смислами; між модусами успіху і здійснення
за умов гармонійного збалансування цих конструктів і
мотиваційних тенденцій. Аналіз поняття "щастя" у пло-
щині педагогічної науки провели М. Ісаєва, Г. Лактіо-
нова, Т. Уварова, С. Моїсеєв.
Незважаючи на значну кількість публікацій про ща-
стя за останнє десят ил ітт я, зауважимо, що багато-
гранність та глибина досліджуваної теми залишає ба-
гато місця для подальших наукових пошуків, особливо
в контексті українського суспільства. Є. Головаха пра-
вомірно наголошує, що "українцям бракує правильно-
го концепту щастя. Не самого щастя - воно є похідним
від концепту" [6]. Доцільність вивчення різних, зокре-
ма філософс ьких, аспектів фе номену щастя визна-
чається тим, що вони є показниками загального бла-
гополуччя нації, критеріями ефективності всіх еконо-
мічних і соціальних реформ, вказівниками до подаль-
шої спрямованості діяльності на місцевому, держав-
ному та націонал ьному рівнях. Визн ачення законо-
мірностей поступального розвитку українського сус-
пільства є складною й комплексною проблемою, а тому
не може обмежуватися однією статтею і навіть моно-
графією, вимагаючи колективної співпраці багатьох уче-
них різних спеціальностей.
Мета статті - соціально-філософський аналіз щастя
людини як критерію поступального розвитку українсь-
кого суспільства, що трансформується.
Виклад основного матеріалу. Щастя як суспільне
явище розглядаємо в його зв'язку з більш загальною
системою, до якої воно належить - людина-світ. Питан-
ня про ставлення людини до світу є основним питан-
ням будь-якого світогляду. Воно, у свою чергу, конкре-
тизується в інших питаннях, наприклад, "є щастя?" чи "у
чому сенс життя?". Людина існує у світі природи й сус-
пільства, у системі суспіль них відносин, які значною
мірою означують її ставлення до природи. Саме в про-
цесі активної цілеспрямованої діяльності людина пе-
ретворює природу на світ свого буття. Водночас люди-
на руйнує природу, створює загрозу своєму існуванню
та існуванню всього живого - це передумови нещастя. У
разі зникнення людини, зникне й світ як світ людського
буття, а з ним - і щастя людини.
Щастя є внутрішньо суперечливим феноменом. Суб'-
єктами щастя виступають особистість, соціальна група,
суспільство і людство в цілому. За масштабністю щастя
є особистим і суспільним. Наприклад, фінський філо-
соф Т. Айраксінен виділяє щастя індивіда й щасливе
суспільство [1]. Особисте щастя має прояв в інтересах
окремої людини, її самоцінності, моральної гідності та
відповідальності. Суспільне щастя охоплює певне сус-
пільство. Безперечно, особисте щастя та суспільне
щастя характеризується взаємозалежністю, постійним
взаємовпливом та взаємоперетворенням індивідног о
й соціального. Взаємовплив особистого щастя й сус-
пільного щастя проявляється в тому, що особисте щас-
тя є одним зі складників суспільного щастя. Стан сус-
пільного щастя неминуче призводить до активізації про-
явів особистого щастя.
Відомо, що , "приходячи у цей світ, нормальна лю-
дина прагне досягти стану вищої задоволеності своїм
існуванням, здійснення свого заповітного, тобто того,
що якраз і позначається поняттям "щастя". А щастя
будь-якого народу, як і його людей, не може будувати-
ся на нещасті, знедоленні інших", - зазначає В. Воло-
вик [5, с. 71].
Наприклад, дослідження Е. Дінера, Л. Кінг, С. Любо-
мирської показують, що прагнення стати щасливішою
не тільки допомагає людині краще себе почувати, але
й наповнює її енергіє ю, розви ває тв ор чі здібності,
зміцнює імунітет, допомагає покращувати відносини,
продуктивніше працювати й, навіть, збільшує тривалість
життя [25].
У попередніх наших дослідженнях ми вказували, що
щастя - динамічний стан соціального буття, за якого в
процесі активної свідомо -тв орчої діяльності людина
реалізує соціально-значущі потреб и, інтереси, цілі,
цінності, досягає гармонії із внутрішнім та зовнішнім
світами [16; 17]. Феномен щастя характеризується зро-
станням людських потреб і постійним пошуком шляхів
їх задоволення, досягненням поставлених цілей люди-
ною. Потреби та інтереси є о б'єктивними факторами
досягнення щастя, відбиваючись у свідомості, втілюють-
ся в певних цілях, які спрямовані, з одного боку, безпо-
середньо на предмет задоволення потреб, а з іншого -
на соціальні умови буття, які визначають можливість,
ступінь, спосіб їх задоволення, а цілі стають ідеальним
спонукальним імпульсом людини до активної діяль-
ності, висловлюють загальну спрямованість пізнаваль-
ної та практично ї діяль ності людей [16]. Визначення
місця щастя в бутті людини засвідчує, що загальною ос-
новою існування досліджуваного явища в цій системі, у
цілому, є соціальна активність. Задля досягнення щастя
необхідна активність суб'єктів соціального розвитку, що
безпосер едньо пов'язано з діяльністю. Субстанціо-
нальним підґрунтям щас тя є діяльність людини, яка
має об'єктивний характер, адже не залежить від волі і
свідомості людини, постає як зв'язок буття і небуття, то-
тожності і відмінності, стабільності і плинності.
Аналіз рейтингу міжнародного індексу щастя та ви-
явлення місця України дає змогу встановити основні
закономірності географії розподілу задоволення влас-
ним життям серед країн світу. За даними World Hap-
piness Report 2017, який публікується щороку за ініціа-
тивою ООН, Україна посіла 132 місце серед інших 155
країн світу у рейтингу найщасливіших країн, зайнявши
позицію між Ганою та Угандою (у 2016 році наша краї-
на була на 123 місці). Перше місце у рейтингу щасливих
країн зайняла Норвегія, до п'ятірки лідерів увійшли
Данія, Ісландія, Швейцар ія та Фінлян дія, а останнє
місце займає Центрально-Африкансь ка Республіка.
США у рейтингу посіли 14 місце, Німеччина - 16, Вели-
кобританія - 19, Росія - 49, Білорусь - 67, Китай - 79.
Рейтинг складався на основі таких показників, як ВВП
на душу населення, соціальна підтримка, очікуваний
час збереження здоров'я, свобода робити життєві ви-
бори, благодійність і сприйняття корупції [27]. Лідер-
ство цих країн у рейтингу щастя пов'язано з поєднан-
ням високої міжособистісної довіри та соціальної куль-
тури, і, найголовніше, зі стійким добробутом. Проте
навіть у щасливих країнах спостерігаються високі тем-
пи росту депресії та інших психічних розладів, особливо
серед молодих людей.
Передумови суспільного щастя українців, отже, і
Філософські науки
СХІД № 4 (150) липень-серпень 2017 р.
113
Економічні науки
паростки особистого щастя потрібно шукати в нещодав-
ньому радянському минулому. Учені виділяють дві гру-
пи факторів, що обумовлювали тенденції розвитку со-
ціально-класової структури СРСР. У цей історичний час
достатньо високий рівень щастя в радянському сус-
пільстві забезпечувався сукупністю процесів загально-
цивілізаційного, загальноісторичного характеру: урба-
нізацією, індустріалізацією, науково-технічним про гре-
сом, інтернаціоналізацією господарсь кої діяльністю,
соціалізацією, підвищенням матеріального добробуту,
освітнім та культурним рівнем широких верств населен-
ня. Між тим, задоволеність життям була пов'язана із
особливостями радянської соціально-політичної сис-
теми, процесами етатизації всіх сфер суспільної життє-
діяльності, згортанням товарно-грошових відносин і
ринку, упровадженням авторитаризму в систему управ-
ління суспільними с правами, домінуванням як в офі-
ційній ідеології, так і в масовій свідомості цінностей
патерналізму та зрівняльності. У цей час на тлі замож-
ності широких верств закладались паростки культури
"масового споживання", адже із зростанням вільного
часу й добробуту серед населення, більша частина яко-
го - вчорашні селяни, й утворилось це явище, пов'язане
із руйнацією традиційних цінностей і соціальних зв'язків
населення, із нещасливим життям [4, с. 208-215].
Із розпадом СРСР відбулася ломка всіх підвалин і
громадських інститутів - економічних, політичних і мо-
ральних, залишився тільки інститут сім'ї [6]. Із проголо-
шенням держави незалежному громадянину "новоство-
реної" української держави потр ібно було бути актив-
ним суб'єктом особистого й суспільного щастя. Просте-
жимо, які фактори вплинули на щастя людини у про-
відних сферах її життєдіяльності із початком здобуття
незалежнос ті.
По-перше, в економіці на формування та усвідом-
лення власного щастя сучасного українця вплинув про-
цес формування приватної власності й ринкових форм
обміну р езультатами праці п ри послідовному в итіс-
ненні державного регулювання економіки й повній
відмові від ідейних комуністичних цінностей і соціалі-
стичних норм економічної поведінки. Початок і сере-
дина 90-х років ХХ століття для українського с успіль-
ства знаменувався катастрофічним падінням виробниц-
тва, г алопуючою інфляцією й небаченим у світі зрос-
танням безробіття, у тому числі й прихованого [5, с. 68].
На декілька десятиліть більша частина населення опи-
нилася на межі виживання, і лише незначний відсоток
громадян завдяки "вдало" проведеній приватизації в
рази збільшив свої доходи, породивши олігархію. Умо-
вами значного зменшення мобілізаційного по тенціалу
щастя виступили послаблення довіри суспільства до
влади й потенціалу суспільно-політичної стабільності,
зубожіння значної маси населення, економічне й со-
ціальне відчуження, злочинність і корупція тощо.
По-друге, у соціальній сфері на розвиток щасливого
світогляду вплинули деструкція цілісності соціальної
матерії, нормальних життєвих зв'язків особистості, різка
ломка ста ли х ціннос тей і норм, загальне зниження
довіри в суспільних відносинах. Характерним для ук-
раїнського суспільства є втрата життєвих ідеалів - еко-
номічних, соціальних, побутових. Домінантою масової
свідомості всіх десяти років незалежності лишається
негативізм, який характеризується трьома чіткими емо-
ційно-оцінювальними "не": недовіра, незадоволеність,
невіра в майбутнє [2].
По-третє, сучасна екологічна ситуація в не меншій
мірі нівелювала щастя українських громадян. Загаль-
нопланетарна криза в екології, яка з начебто чисто еко-
логічної на наших очах перетворилася на загальну кри-
зу цивілізації, ґрунтовно деформувала всі сторони жит-
тєдіяльності - економічну, соціальну, духовну. На тлі над-
мірно швидкого (по експоненті) збільшення чисельності
люд ства, насел ення України за роки незал еж но сті
зменшилося майже на 9,5 млн.
По-четверте, у політиці перетворення, що обумов-
лювали щастя громадян, незважаючи на проголошен-
ня незалежності та офіційні декларації щодо побудови
демократичного суспільства, тривалий час залишали-
ся скор іше форма ль ни ми , ніж реальними . На стан
щастя вплинули цілий ряд криз політичного розвитку:
криза ідентичності, криза легітимності, криза участі,
криза проникнення, криза розподілу. Позначились та-
кож втрата вектора соціальної перспективи, формуван-
ня передумов суб'єктивізму й анархії, зниження рівня
ефективності соціального управління.
І, по-п'яте, у "найтендіт нішому" - духов ному бутті
цінності колективізму, солідарності, наполегливої праці
та ін. перестали грати істотну роль у житті більшості
людей: нічого з цього вже не впливало так на рівень
щастя, як у радянські часи. Загальне ослаблення д у-
ховності, руйнування системи гуманістичних цінностей,
що визначають провідні ідеали як суспільного, так і осо-
бистого буття. За цих умов, українське суспільство "відчу-
вало себе" швидше нещасним, аніж щасливим. М. Лепсь-
кий підкреслює, що для людини, яка знаходиться на
грані біологічного виживання, зни жує ться значення
душевних і духовних цінностей. Якщо дух великої части-
ни народу є нерозвиненим, виходить, життя України не
може вважатися цілісним і наповненим. Проте бідність
і убогість - це ще не показник бездушності й бездухов-
ності. Якщо відбудеться об'єднання найбідніших про-
шарків у боротьбі за права людини, існуюча структура
суспільства зазнає серйозного руху соціального опору
з можлив ою деструкцією віджилих форм с оціаль ної
структури. У такому разі "соціальний опір може пере-
творитися не тільки на творчу силу, що враховує міру
життя людей, але й набути руйнівної форми, якщо міра
життя буде руйнуватися" [11, с. 90].
Таким чином, детермінантами нещасливого життя
виступили невдачі перетворень у незалежній Україні та
надзвичайне загострення кризи в усіх сферах суспільної
життєдіяльності. Ця ситуація пояс нювалася стихійним
інтенсивним процесом доко рінної зміни системи со-
ціального буття. Як показують результати дослідження
Київського міжнародного інституту соціології щодо ди-
наміки відчуття щастя у 2001-2016 роках, у 2001 році
чисельність тих, хто вважає себе щасливою людиною,
склала лише 38 % [7].
Попри всі проблеми й негаразди, значна частина
громадян України сьогодні не втрачає оптимізму, праг-
нучи бути щасливими. Відповідно до результатів опиту-
вання, проведеного Київським міжнародним інститу-
том соціології, у грудні 2016 року щасливими вважали
себе 54 % опитуваних, нещасливими - 19 %, і так і ні,
важко сказати - 27 %. [7]. Погодимось із дослідниками
інституту в тому, що чим вищий рівень добробуту, тим
більше людей почуваються щасливими. Результати того
ж дослідження свідчать: серед найбідніших (не виста-
чає на їжу) щасливими себе назвали 40 %, серед мало-
забезпечених (вистачає лише на їжу) - 50 %, серед лю-
дей із середнім доходом (вистачає на їжу, одяг, можуть
дещо відкладати) - 68 %, серед людей із доходом ви-
щим від середнього (можуть купувати коштовні речі) -
85 % [7].
Важливим аспектом у розумінні щастя виступає тип
культури, яким обумовлені певні стратегії його досяг-
нення. Українці в цілому відображають базисний тип
європейської культури, зазначає Є. Головаха. Аналізу-
Філософські науки
СХІД № 4 (150) липень-серпень 2017 р.
114 Економічні науки
ючи "українське щастя", він указує: українці серед євро-
пейських народів одні з найбільш нещасливих. "Щастя"
- це не абстрактна категорія, одна для всіх. "Щастя" - це
концепт". Концепт щастя - це добробут особистий і своєї
родини, але водночас це й участь у тому, щоб зробити
щасливими або не зробити нещасними інших. Євро-
пеєць під щастям розуміє добробут, можливість само-
реалізації та благополуччя в сім'ї. У Європі чітко вима-
льовується така картина: чим багатша країна, тим вона
щасливіша. Хоча в останньому сучасні дослідники не
одностайні.
Рівень ВВП уже не відображає показників еконо-
міки в цілому, а також не показує повної ширини еконо-
мічних та соціальних пріоритетів у суспільстві. Зростан-
ня ВВП не відображає нерівності в матеріальних умо-
вах між людьми в країні, не показує р ечей, які дійсно
важливі для людей, як-от: соціальні відносини, здоро-
в'я чи використання вільного часу. Так, Happy Planet
Index поєднує в собі чотири елементи, щоб показати,
наскільки ефективно громадяни різних країн викорис-
товують ресурси задля щасливого життя: благополуччя,
очікувана тривалість життя, нерівність між людьми у
країни, екологічний слід. За цим показником у багатих
західних країнах рівень щастя не високий, у той час як у
декількох країнах Латинської Америки та Азіатсько-Ти-
хоокеансь кого регіону рівень щастя високий завдяки
високій очікуваній тривалості життя та добробуту із знач-
но меншими екологічними впливами на навколишнє
середовище. Недавні о питування показують, що біль-
шість людей як у США, так і в Європі вказують, що "вони
більше не думають, що їхнє життя стає все кращим" [23].
До речі, Д. Кортен піддає критиці стратегії розвитку
світової цивілізації, розглядаючи "парадигму старого
розвитку", де пев на країна переходить від "слабороз-
виненого" до "розвиненого" статусу нації, а люди та при-
рода є товарами та цінністю за їхній внесок у форму-
вання фінансових доходів. У парадигмі нового розвитку
життя є мірою цінності, метою економіки та бізнесу є
підтримка та підвищення рівня здоров'я, життєздат-
ності, стійкості та творчого потенціалу людей і природи,
зміцнення зв'язків, співпраця та відчуття єдності з при-
родою. Економічні показники оцінюються за показни-
ками здо ров'я й добробуту людей, природи та живих
спільнот. Варіанти політики о цінюютьс я відпов ідно.
Фінансові системи оцінюються лише за їхній внесок у
підтримку та збалансування рахунків за ринковими опе-
раціями, що забезпечують справжню мету збережен-
ня та покр аще ння здо ров'я та благоп олуччя житт є-
діяльності. Відповідно до нової стратегії розвитку, на-
лежна та здорова функція ринків залежить від допо-
моги урядів, які розвиваються демократичними шляха-
ми, для забезпечення дотримання взаємно узгодже-
них п рави л громадської поведінки, необхід ни х для
цілісності та взаємного процвітання громади, а також
для підтримки основної спільної фізичної, культурної
та інституційної інфраструктури [24].
Щастя залежить від багатьох зовнішніх та внутрішніх
умов: соціально-демографічних аспектів, якості життя,
соц іального середовища, задовол еності особистим
життям, матеріального добробуту, задоволеності пра-
цею, сімейними стосунками, вплив задоволеності ситу-
ацією в країні тощо. В. П аніотто виділяє такі чинники
щастя в українському суспільстві [15]. Здоров'я людини
є першим чинником. Дійсно, щастя пов'язане із задо-
воленістю власним здоров'ям. Очікувана тривалість
життя населення нижча від середньосвітового показ-
ника та найгірша на європейському континенті є сигна-
лом до перегляду способу життя українців та суттєвого
поліпшення якості надання мед ичних послуг. Наступ-
ний - вік, дослідник уважає, що молоді люди в серед-
ньому щасливіші, ніж старші. На нашу думку, цей фак-
тор досить суб'єктивний.
С. Любомирська під час психологічних досліджень
виділила моделі мислення й поведінки найщасливіших
учасників: охоче висловлюють подяку за все, що в них є;
присвячують багато часу своїй родині і друзям, цінують
відно сини з ними й отримують задоволення від цих
відносин; часто першими простяг ають руку допомоги
співробітникам і незнайомим людям; дивляться в май-
бутнє з оптимізмом; радіють простим задоволенням
від життя й прагнуть жити "тут і тепер"; щотижня або
навіть щодня займаються фізичними вправами, зро-
бивши це звичкою; присвячують себе довгостроковим
цілям, у них є "справа всього життя" (наприклад, бо-
ротьба з шахрайством, проектування меблів або вихо-
вання дітей, і у своїй справі вони дотримуються важли-
вих для них цінностей); нарешті, що не менш важливо, у
житті найщасливіших людей також є стреси, кризи і
навіть трагедії. У таких ситуаціях вони можуть впасти в
депресію або відчувати сильні емоції, але їхня таємна
зброя - внутрішня рівновага й сила, які вони виявляють
перед обличчям проблем [12, с. 29].
Для того, щоб дитина виросла щасливою, стверджує
Т. Уварова, потрібно увести в її повсякденне життя ряд
правил: розвивати позитивне мислення дитини, розви-
вати почуття оптимізму, уникати соціального порівнян-
ня й заздрості, розвивати соціальні контакти, розвива-
ти витрив алість, учити пробачати, насолоджуватися
радощами життя, реалізовувати життєві мрії тощо. Од-
нією з основних умов виховання учня як щасливої лю-
дини є створення сприятливого для нього душевно-ду-
ховного оточення - організація взаємодії батьків і всіх
учасників педагогічного процесу [19, с. 96].
Одним із найбільш значущих чинників щастя є сім'я
і близькі стосунки, задоволення інтимними стосунками
й сімейним життям [15]. Є. Головаха підкреслює, що
саме сім'я найбільше впливає на рівень щастя українців,
адже тут більший рівень довіри [6]. Дійсно, сім'я слу-
жить психічним "укриттям", допомагає людині вижива-
ти в складних життєвих обставинах. Доцільно зазначи-
ти, що щаслива сім'я є основою ефективної діяльності
держави. У сім'ї відображаються всі суспільні процеси,
вона випробовує на собі вплив усіх суспільних диспро-
порцій, суперечностей. У ній підтримується позитивний
емоційно-психологічний клімат, ставляться та досяга-
ються цілі, які значущі як для сім'ї, так і в цілому для
всього суспільства, народжуються й виховуються діти.
Уся діяльність соціальної держави розглядається сьо-
год ні як забезпечення нормального функціонування
української сім'ї, тому що сім'я - це джерело невичерп-
ної сили та енергії, яке дозволяє дорослим та дітям, які
в неї входять, жити, розвиватися, переборювати труд-
нощі, з оптимізмом дивитись у майбутнє. Яка ж сім'я з її
внутрішніми потребами та соціальними функціями мо-
же сьогодні вважатися щасливою?
Спробуємо дати низку ознак, які повинні бути при-
таманні ідеальній сім'ї. Звісно, це повна сім'я. Хоча
мільйони сімей з одним із батьків успішно переборю-
ють труднощі, виховують дітей, однак для адекватної
соціалізації дітей бажаний внесок у їхнє виховання обох
батьків. Сім'я з двома-трьома дітьми. Щаслива сім'я
відріз няє ть ся пози ти вним пси холо гіч ним настр оєм,
веде здоровий спосіб життя, забезпечує умови для роз-
витку своїх дітей, підтримує старих членів сім'ї, пам'ятає
про прабатьків, шанує національні традиції свого на-
роду. Основою духовної злагоди такої родини є любов
Філософські науки
СХІД № 4 (150) липень-серпень 2017 р.
115
Економічні науки
до малої та великої батьківщини, взаємна підтримка,
взаємна повага дорослих та дітей. З іншого боку, сімейні
проблеми та конфлікти дають паростки значній кіль-
кості негативних явищ: біологічне сирітство, соціальне
сирітство тощо. У зменшенні розповсюдження біологі-
чного та соціаль ного сирітства держава повинна пі-
дійматись по "сходинах" до благополучного та щасли-
вого життя укр аїнських сімей, а для цього необхідно
реформувати економічну, соціальну, політичну сферу
життя населення.
Високий рівень довіри як у сім'ї, так і до інших членів
суспільства, до соціальних інститутів, безперечно, має
вплив на щастя. В українському суспільстві рівень дов-
іри досить низький. "Чи можна бути щасливим, якщо ти
вважаєш, що нікому не можна дов іряти, крім себе?" -
запитує Є. Головаха. Крім того, додає: якщо "ваш кон-
цепт щастя полягає лише в тому, щоб наїсться і нагоду-
вати свою сім'ю, то в Україні ви будете за визначенням
частіше нещасливі, ніж в інших європейських країнах"
[6]. Рівень довіри в суспільстві є важливою характерис-
тикою його стану; вона забезпечує саму можливість існу-
вання суспільства як організованої спільноти, мож-
ливість існування суспільного порядку та взаємо дії.
Довіра в суспіль стві - довіра між індивідами, між со-
ціальними групами, довіра до с оціаль них інститутів -
забезпечує певний рівень резистентності суспільства
до несприятливих чинників - як із боку довкілля, так і дії
внутрішніх чинників, що перешкоджають функціонуван-
ню соціального організму [13, с. 4].
Наступний чинник щастя - освіта людини, де, за
В. Паніотто, вищий рівень освіти збільшує імовірність
того, що людина буде задоволена життям і почувати-
меться щасливою. Дійсно, наявність вищої освіти сприяє
самоствердженню та розвитку людини як особистості,
прот е проф ес ій но- технічн а освіта, на нашу думку,
сприяє щастю людини не менше за вищу освіту. Останнє
пояснюється можливістю людини віднайти працю за
покликанням, незважаючи на рівень освіти, "сродну"
працю (за Г. Сковородою), працю, що за природними
нахилами, здібностями, визначає життя людини і ста-
новить його смисл, духовно збагачує особу й дає мож-
ливість їй віднайти свій справжній шлях і своє місце.
Для українця працьовитість є незаперечною цінністю.
В. Андрущенко називає її "материнською" [2, с. 75]. У
реаліях сьогодення людині реалізувати свої с утнісні
сили, свій творчий потенціал, знаходити радість у про-
цесі "сродної" праці досить важко. Однією із причин є
оплата праці, яка не відповідає докладеним зусиллям
та рівню соціальних домагань. Люди із кращою фінан-
совою ситуацією значно щасливіші, ніж бідні [6]. Із цьо-
го приводу, наприклад, психолог С. Любомирська вка-
зує на той факт, що люди з високим рівнем доходів за-
доволені життям трохи більше за інших, але в їхньому
житті не більше приємних занять, ніж у житті менш за-
можних людей, і протягом дня вони частіше відчувають
тривогу і гнів [12, с. 52].
Рівень особистого щастя підвищується, коли люди-
на допомагає іншим [6]. Для сучасного місцевого роз-
вит ку в Україні характерне збільшення громадських
об'єднань задля втілення громадських ініціатив. Як
зазначає М. Лепський, спостерігається позитивна тен-
денція до розповсюдження активного способу мислен-
ня та усвідомлення громадянами себе як суб'єктів влас-
ного села, міста, країни [18]. Для українського суспіль-
ства довгий період часу було традиційним сприйняття
себе як пасивного об'єкта діяльності соціал істичної
держави, очікування допомоги у вирішенні всіх нагаль-
них проблем тільки від органів державної влади. Відтак,
склалася певна норма світос прийняття, яка зараз по-
чинає руйнуватися й замінюватися поглядом на себе
як активно діючих громадян, які можуть впливати на
розвиток території свого проживання [18, с. 117-118].
Проте молодь як соціальна група, що має великий по-
тенціал до розбудови країни, ще не має великого досві-
ду в соціальній мобілізації, як це є в більш розвинених
країнах Захід ної Євр о пи, яка не одм інно підвищує
рівень особистого й суспільного щастя. Крім того, фе-
номен волонтерства робит ь українців щаслив ішими
саме тому, що вперше в історії приніс в український
концепт щастя зад о в оле ння від доп омо г и іншим.
Згідно з останніми опитуваннями, більше 50 відсотків
населення в тій чи іншій формі взяли участь у допо-
мозі воїнам антитерористичної операції, переселен-
цям, мешканцям Донецької та Луганської о блас тей.
Ці громадяни відчувають себе повноцінними суб'єкта-
ми соціальної діяльності. "Це дуже важливо в контексті
культурного розв итку" [6].
Для суспільного щастя вкрай важливою є демокра-
тія, що передбачає створення рівних можливостей для
свободи й самореалізації всіх елементів, що входять
до структури будь-якого соціального організму. Для того,
щоб реалізувалася ця можливість у дійсність, як указує
В. Воловик, потрібно забезпечити в законодавчому по-
рядку право кожного р егіону не лише відповідати за
стан справ, а й самому витрачати на свої потреби, свій
розвиток кошти, зароблені місцевими виробниками й
підприємцями, звичайно, відрахувавши однакову для
всіх оптимальну частку їх у вигляді державного податку.
Такий підхід, демократизуючи відношення центру й ре-
гіонів, буде сприяти активізації місцевої ініціативи, ро-
бити більш прогнозованим і прозорим розвиток як ре-
гіонів, так і всієї України [5, с. 72].
Наприклад, ідеї Е. Остром можуть бути використані
в Україні в умовах здійснення децентралізації. "Тижня
не проходить без головної новини про загрозу руйну-
вання цінного природного ресурсу", - зазначає дослід-
ниця. Е. Остром ро зробила теорію інституційних ме-
ханізмів, пов'язаних з ефективним управлінням і керу-
ванням спільними ресурсами. Наукові підходи Е. Ост-
ром дають можливість здійснювати управління природ-
ними ресурсами спільного користування як державою,
так і місцевими гро мадами. Е. Остром стверджує, що
приватна власність нерідко призв одить до надмірної
експлуатації ресурсів та до відчуження громад від ре-
сурсів спільного користування, установлені централь-
ними органами влади правила досить часто слабо при-
в'язують до конкретних потреб на місцях та ігнорують
думку безпосередніх користувачів ресурсів [14].
На задоволеність українців ситуацією в країні, без-
перечно, має вплив війна, яка з усіма її наслідками при-
рікає наше суспільство на страждання. Відомо, військо-
вий шлях сам по собі не вирішує ніяких соціальних про-
блем, він лише створює їх [28, с. 171]. Конфлікт на сході
України нівелює щастя українських громадян. І не див-
но, що менш щасливими наразі є жителі східних облас-
тей: у західних областях щасливими почувалися 59 %, у
центральних - 50 %, у південних областях - 60 %, на
сході країни - 44 % [7]. Влучно зауважив В. Воловик, що
всі імперії, які виникали й розширювали свої території
внаслідок загарбницьких воєн, руйнувалися, тим самим
прирікаючи на страждання народи країн, що колись
демонстрували свою воєнну могутність. Свідченням
тому, зазначає вчений, є долі імператорського Риму,
наполеонівської Франції, гітлерівської Німеччини, які в
різні епохи претендували на світове панування: "Руйну-
ються і зникають навіть ті імперії, вожді яких месіансь-
Філософські науки
СХІД № 4 (150) липень-серпень 2017 р.
116 Економічні науки
ки клонували щастя силовими методами. Прикладом
тому є розпад Радянського Союзу, підтверджуючи, що
насильного щастя не буває" [5, c. 71].
Таким чином, вкрай необхідним для розвитку украї-
нського суспільства є розв'язання збройного конфлікту
на сході. Р. Додонов досліджує досвід процесу зами-
рення та постконфліктної реабілітації, екстраполюючи
його на українське суспільство. У глобальному вимірі
спалахи збройних конфліктів обумовлюються наявні-
стю мусульманського, китайського, православного про-
ектів модернізації, які конкурують із західним. Р. Додо-
нов визнає, ця конкуренція переміщується з поля бою
в царину свідомості, де в якості зброї використовують-
ся договори, товари, мова, віра тощо. Дослідник право-
мірно зазначає, що не можна одночасно вести демок-
ратичні реформи та спрямовувати всі сили й ресурси
на збройну боротьбу. Дослідник наводить д ва підходи
до розуміння шляхів вирішення східноукраїнського кон-
флікту в нашому суспільстві. Перший підхід - інструмен-
талістський, який включає методи насильства й приму-
су, у тому числі збройного (війна). Другий - дискурсив-
ний, що припускає діалог і пошук компромісу. Найба-
жанішим для нашої країни є сценарій, сенс якого поля-
гає в збереженні територіальної цілісності при розши-
ренні повноважень місцевої влади. Процес "замирен-
ня", що так необхідний для соціального й духовного здо-
ров'я нації, буде тим ефективнішим, чим раніше він поч-
неться [28, с. 169-176].
Висновки
Філософська проблема щастя є наскрізною як для
українського суспільства, так і для всього людства, по-
требуючи свого з'ясування та обґрунтованого розв'язан-
ня. Щастя завжди хвилювало людей в конкретно-істо-
ричних умовах суспільного буття. Загальносоціальна
криза, яку пер еживає українське с успільство, у свою
чергу, сприяє особистісній кризі значної кількості укра-
їнських громадян, багато з яких сьогодні перебуває в
стані фрустрації, духовної спустошеності. Ми з'ясували,
що в радянську епоху були закладені чинники, які сфор-
мували підґрунтя щастя в сьогоденні. На жаль, усе ще
існують бар'єри, що нівелюють суб'єктність людини в
економічній, с оціаль ній, політичній, екологічній і ду-
ховній сферах та прирікають страждати численні вер-
стви населення України. Відчуття нещастя людиною
подекуди "превалює" над щасливим світоглядом. Світо-
відчуття, світосприйняття, світорозуміння набуває іншо-
го змісту, ідеали майбутнього не завжди є оптимістич-
ними. На тлі цього суб'єктність сучасного українця все-
таки набуває якісного розвитку (наприклад, розвиток
волонтерського руху). Постійна акумуляція капіталу гро-
мадянськості, підтримка позитивної енергії колектив-
них солідарних дій, високий рівень довіри в суспільстві
є передумовами для його успішного соціально-еконо-
мічного розвитку, що підвищить рівень щастя окремої
людини. Для того, щоб рівень щастя українців зріс, не-
обхідний сталий р озвиток: гармонійне поєднання еко-
номічних, соціальних, екологічних, політичних, духовних
передумов, що забезпечить захист майбутніх поколінь,
надання можливостей для р озвитку свободи життєво-
го вибору, дбайливе ставлення до навколишнього се-
редовища. Стабільність у функціонуванні суспільства,
розвиток демократичних свобод, довіра громадян до
інститутів влади, а також праця є тими передумовами,
що сприяють формуванню щастя.
Важливим для цілісної моделі суспільного організ-
му виступає щастя людини. Перспективою подальшої
дослідницької праці є ро зв'язання завдання із ураху-
вання в цю модель щастя людини поступального роз-
витку суспільства як критерію.
ЛІТЕРАТУРА
1. Айраксинен Т. Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і
того, чому у нас його немає / Тимо Айраксинен ; [пер. з фінськ.].
- Ль вів : Видавництво Анетти Антоненко ; Київ : Ніка-Центр,
2017. - 208 с.
2. Андрущенко В. П. Організоване суспільство: проблема
організації та сусп ільної самоорганізації в період радикальних
трансформацій в Україні на рубежі століть: Досвід соціаль-
но-філософського аналізу / В. П. Андрущенко. - К. : ТОВ "Ат-
лант ЮЕмСі", 2006. - 502 с.
3. Бондар Л. В. Філософія щастя: ціннісно-праксеологіч-
ний аспект : дис. канд. філос. наук : спец. 09.00.03 - cоціальна
філософія та філософія історії / Лілія Василівна Бондар. - Оде-
са, 2012. - 186 с.
4. Бутченко Т. І. Соціально-політичне проектування: про-
блема взаємозв'язку суспіль н их потреб і державни х інте-
ресів : [монографія]. - Запоріжжя : КСК-Альянс, 2011. - 280 с.
5. Воловик В. І люзії клонованого щастя // Віче. - 2004. -
№ 9 (150).- С. 68-72.
6. Головаха Е. Социологи выяснили, чего украинцам не
хватает для счастья [Електронний ресурс] - Режим доступу :
http://i-s oc.com.ua/ukr/golovaha.php
7. Динаміка відчуття щастя (2001-2016) [Електронний ре-
сурс] - Режим доступу : http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&c at
=reports& id=670&page=5
8. Добко Т. Д. Щастя і відношення людської особи до доб-
ра / Т. Д. Добко // Вісник Київського національного універси-
тету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. - 2014. -
Вип. 3. - С. 14-17.
9. Дяченко М. В. Людина, сенс її буття та проблема щастя
(світоглядні ідеї у філософії Б. Паскаля та Ж. О. Л аметрі) //
Культура України : зб. наук. пр. - Харків, 2010. - Вип. 29. -
C. 67-76.
10. Л актіонова Г. М. Щастя і сучасна освіта: інформація
до роздумів / Г. М. Лактіонова // Освіта дорослих: теорія,
досвід, перспективи. - 2014. - Вип. 2. - С. 58-68.
11. Лепс ький М. А. Якість життя як критерій формуван-
ня оптиміс тичної перспективи / М. А. Лепський // Культуро-
лог іч ний в іс ни к: Науково-т еоретичний щорічник Нижн ь ої
Наддніпрянщини. - Запоріжжя : "Просвіта", 2006. - Вип. 16. -
С. 87-93.
12. Любомирская С. Психология счастья. Новый подход /
С. Любомирская. - СПб. : Питер, 2014. - 352 с.
13. О сновні засади та шляхи формування спільної іден-
тичності громадян України. Інформаційно-аналітичні матері-
али до Круглого столу 12 квітня 2017 року [Електронний ре-
сур с ] - Режи м дост уп у : h ttp :// razu mkov.org. ua/images/
Material_Conference/2017_04_12_ident/2017- Identi-3.pdf
14. Ос тром Е. Керування спільним. Еволюція інституцій
колективної дії / Елінор Остром ; [пер. з англ. Т. Монтян]. - К. :
Наш час, 2012. - 398 с.
15. Паніотто В. Чинники щастя і соціальна напруженість.
24 травня 2017 року [Електронний ресурс] - Режим доступу :
http ://www.kiis.com. ua/?lang=ukr&cat=news& id=697&page=1
16. Скворцова (Шкурко) К. М. Зміс т поняття "щастя " //
Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Ниж-
ньої Наддніпрянщини. - Запоріжжя : "Просвіта", 2014. - Вип. 33.
- С. 241-249.
17. Скворцова (Шкурко) К. М. Діяль ніс ть як субстанція
щастя // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженер-
ної академії : збірник наукових праць , вип. № 60 / [гол. ред.
В. Г. Воронкова]. - Запоріжжя : ЗДІА, 2015. - С. 100-113.
18. С талий розвиток суспільства: Запорізький регіональ-
Філософські науки
СХІД № 4 (150) липень-серпень 2017 р.
117
Економічні науки
ний досвід : [монографія] / [укладачі: Лепський М. А., Дударе-
ва І. В. ; за заг. ред. М. А. Лепс ького]. - Зап оріжжя : КСК-
Альянс, 2015. - 196 с.
19. Уварова Т. Ю. Деякі аспекти забезпечення виховання
учня як щасливої людини / Т. Ю. Уварова // Вісник Лугансько-
го національного університету імені Тараса Шевченка. Педа-
гогічні науки. - 2013. - № 5 (1). - С. 96-103.
20. Філос офсь кий енцикл опеди чни й словник / [за ред.
В. І. Шинкарука]. - К. : Абрис, 2002. - 742 с.
21. Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і
стратегія дії : національна доповідь / [ред. кол.: С. І. Пирожков,
О. М. Майборода, Ю. Ж. Шайгородський та ін.]; Інститут по-
літичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН
України. - К. : НАН України, 2016. - 284 с.
22. Чи щаслива Україна в Міжнародний день щастя [Елек-
тронний ресурс] - Режим доступу : https://uifuture.org/en/post/
indeks-sas ta-v-ukraini-rezultati-doslidzenna-2017-roku_164
23. About the HPI [Електронний ресурс] - Режим доступу :
http://happyplanetindex.org/about
24. Korten D. The pursuit of happiness: a new development
paradigm. January 25, 2013 [Електронний ресурс] - Режим до-
ступу : http://davidkorten.org/new-development-paradigm/
25. Lyubomirsky S., King L., and Diener, E. The benefits of
frequent posit ive aff ect : Does happines s l ead to s uc cess ? /
S.Lyubomirsky, L.King, E. Diener // Psychological Bulletin (2005).
131: 803-855. [Електронний ресурс] - Режим доступу : https://
www.apa.or g/ pubs/ journals /releases/ bul -1316803.pdf
26. World databas e of happiness: example of a focused
"findings archive" Veenhoven, Ruut [Електронний ресурс] - Ре-
жим дост упу : http: //www.ss oar.info/ ssoar/b it stream/handle/
do cu men t/ 42 31 2/s s oar -2 011 -ve enh ove n- W orl d_ dat aba se _
of_happines s_example.pdf?sequence=1
27. W orld Happiness Report 2017 [Електронний ресурс] -
Режим доступу : http://worldhappiness.report /ed/2017/
28. Додонов Р. О . Конфлікт на сході України у дзеркалі
соціально-філософської рефлексії : [монографія] / Р. О. Додо-
нов, Українс ький інс титут стратегій глобального розвитку та
адаптації. - Вінниця : ГЛОБУС ПРЕСС, 2016. - 200 с.
Шкурко Екатерина,
соискатель кафедры социальной философии и управления,
Запорожский национальный университет
СЧАСТЬЕ ЧЕЛОВЕКА КАК КРИТЕРИЙ ПОСТУПАТЕЛЬНОГО РАЗВИТИЯ
УКРАИНСКОГО ОБЩЕСТВА
В статье презентуются подходы к развитию счастья в Украине на этапе ее трансформации. Анализируют-
ся причины разрушения счастья широких слоев населения на основании взаимного личного счастья и обще-
ственного счастья. Показывается, что для достижения счастья необходим а активность субъектов социаль-
ного развития. Обосновывается важность учета счастья человека в целостную м одель общественного орга-
низма и форм его поступательного развития.
Ключевые слова: счастье; социальное бытие; благополучие; семья; "сродный труд"; доверие; страдание;
война; субъектность; устойчивое развитие.
Shkurko Kateryna,
Postgraduate Student of Social Philosophy and Public Administration Department,
Zaporizhzhya National University
HUMAN HAPPINESS AS A CRITERIA FOR THE DEVELOPMENT OF UKRAINIAN SOCIETY
In the article the author presents a guide to the development of happiness in Ukraine at the stage of its
transformation. The author substantiates the importance of taking into account the person's happiness in the
integral model of a social organism and the forms of its steady development. Happiness of a person as a universal
social value is particularly acute for modern Ukraine in the light of the significant transformations that take place
today. Over the past decade, Ukrainian society did not know the problems of military aggression, terrorism,
information and psychological influence, manipulation of individual behavior and consciousness, they lead to a
change in the picture of the world, the destruction of the integrity of being of individuals. The author analyzes the
reasons for the destruction of happiness of the general population based on the mutual influence of p erson al
happiness and public happiness.
In this article, the author unde rstands happiness as a dynamic state of social being , in which, in the process
of active conscious-creative activity, a person realizes socially significant needs, interests, goals, values, reaches
harmony with the internal and external worlds. The author sh ows for the achievement of happiness the necessary
activity of subjects of social development. The scale of happiness is personal and social. Seeds of personal
happiness should be sought in the recent Soviet past. Happiness depends on many external and internal conditions.
Thus, in order to ensure the level of happiness of Ukrainians, the necessary sustainable development has
increas ed: a harmonious combination of economic, social, environmental, political, spiritual prerequisites that
will protect the future generations, provide opportunities for the development of freedom of life, careful attitude
to the environment. Stability in the functioning of society, the development of democratic freedoms, the trust of
citizens in the institutions of power, as well as labor, are the prerequisites for the formation of happiness.
Key words: h appiness, social being; welfare; family; "cognate labor"; trus t; suffering; war; subjectivity; sustainable
development.
Філософські науки
СХІД № 4 (150) липень-серпень 2017 р.
118 Економічні науки
REFERENCES
1. Airaksinen T. (2017). Happiness. An honest and clear vision of happiness and why we do not have it. Lviv: Publishing House
Anetty Antonenko; Kiev: Nika-Center. Р. 208.
2. Andrushchenko V.P. (2006). Organized society. The problem of organization and social self -organization during the period of
radical transformations in Ukraine at the turn of the century: The experience of socio-philosophical analysis. K. : TOV «Atlant YuEmSi».
Р. 502.
3. Bondar, L. V. (2012). Philosophy of Happiness: value-praxeological aspect: dissertation for the degree of Candidate of Philosophy:
09.00.03 «Social Philosophy and Philosophy of History» / Liliia Vasylivna Bondar. Odesa. P. 186.
4. Butc henko, T. I. (2011). Social-political design: problem of the relationship of s ocial needs and public interests. Monograph.
Zaporizhzhia: KSK- Alians. P. 280.
5. Volovyk V. (2004). Illusions of cloned happiness. Viche 9 (150). Р. 68-72.
6. Holovakha E. Sociologists have found out what Ukrainians do not have enough for happiness. http://i-soc.com.ua/ukr/golovaha.php
7. Dynamics of feeling of happiness (2001-2016). Access mode: http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=670&page=5
8. Dobko T. D. (2014). Happiness and attitude of the human person to the good. Bulletin of the T. Shevchenko National University
of Kyiv. Philosophy. Palynology. 3. P. 14-17. Access mode: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_FP_2014_3_5.
9. Diachenko M. V. (2010) Person, the meaning of her being and the problem of happiness (ideological ideas in the philosophy of B.
Pascal and J. O. Laametri). Culture of Ukraine: a collection of scientific works, Kharkiv, 29, P. 67-76.
10. Laktionova G. M. (2014) Happiness and modern education: information for reflection / G. M. Laktionova. Adult education: theory,
experience, perspectives. 2. P. 58-68. Access mode: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OD_2014_2_10.
11. Lepskyi M. A. (2006) Quality of life as a criterion for the formation of an optimistic perspective. Culturological Bulletin: Scientific
and Theoretical Yearbook of the Lower Dnieper, Zaporizhzhia, P. 87-93.
12. Lubomirsky S. (2014) Psychology of happiness. New Approach, St. Petersburg, P. 352.
13. Basic principles and ways of formation of the common identity of Ukrainian citizens. Information and analytical materials for the
Round Table on April 12, 2017 http://razumkov.org.ua/images/Material_Conference/2017_04_12_ident/2017-Identi-3.pdf
14. Ostrom E. (2012) G overning the commons. The evolution of institutions for collective action, P. 398. Access mode: http://
chtyvo.org.ua/authors/Ostrom_Elinor/K eruvannia_spilnym_Evoliutsiia_instytutsii_kolektyvnoi_dii/
15. Paniot t o V. Fa c tors of hap p in es s a nd s oc ia l t en s io n. May 24, 2 01 7 . Ac c es s mod e: htt p: / /www.ki is. c om. ua/
?lang=ukr &cat=news&id=697&page=1
16. Skvortsova (Shkurko) K. M. (2014) Meaning of «happiness». Culturological Bulletin: Scientific and Theoretical Yearbook of the
Lower Dnieper. Zaporozhye: Prosvita. 33. P. 241-249.
17. Skvortsova (Shkurko), K. M. (2015), Activity as a substance of happiness. Humanitarian Bulletin of the Zaporizhzhia State
Engineering Academy: a collection of s cientific papers. 60. Zaporozhye, P.100-113.
18. Sustainable development of society: Zaporizhzhia regional experience: monograph (2015), [compilers: Lepskyi M.A., Dudareva
I.V.]; Per community Ed. M.A. Lepskyi. Zaporizhzhia, KSK-Alliance. P. 196.
19. Uvarova T. Yu. (2013) Some aspects of securing the education of a student as a happy person. Visnyk of Lugansk National T.
Shevchenko University. Pedagogical sciences. No. 5 (1). P. 96-103. Acc ess mode: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup_2013_5(1)__15.
20. Shynkaruk, V. I., (еd.) (2002), Encyclopedic Dictionary of Philosophy, Kyiv, p. 742.
21. Pyrozhkov, S. I., Mayboroda, A. M., Shajgorodsky, J. Zh., (еd.) (2016), Ukraine’s Civilizational Choice: A Paradigm of Thinking and
Action Strategy: National Report; Institute of Political and Ethnonational Studies named after. I.F. Kuras, National Academy of Sciences
of Ukraine. Kyiv, p. 284.
22. Is Ukraine happy on the International Day of Happiness https://uifuture.org/en/post/indeks-sasta-v-ukraini-rezultati-doslidzenna-
2017-roku_164
23. About the HPI / http://happyplanetindex.org/about
24. Korten D. The pursuit of happines s: a new development paradigm. January 25, 2013 http://davidkorten.org/new-development-
paradigm/
25. Lyubomirsky, S., King, L., and Diener, E. (2005). The benefits of f requent positive affect: Does happiness lead to success?
Psychological Bulletin 131: 803-855. https://www.apa.org/pubs/journals/releases/bul-1316803.pdf
26. W orld database of happiness: example of a focused «findings archive» Veenhoven, Ruut http://www.ssoar.info/ssoar/bitstream/
handle/document/42 312/ssoar-2011-veenhoven-W orld_dat abase_of _happiness_example.pdf ?sequenc e=1
27. World Happiness Report 2017 / http://worldhappiness.report/ed/2017/
28. Dodonov, R. O. (2016). Conflict in the East of Ukraine in the mirror of socio-philosophical reflection: monograph, Ukrainian Institute
of Strategies for Global Development and Adaptation, Vinnitsa, GLOBUS PRESS, р. 200
© Шкурко Катерина
Надійшла до редакції 11.08.2017
Філософські науки