Content uploaded by Tetiana Krychevska Doctor Habil. In Economics
Author content
All content in this area was uploaded by Tetiana Krychevska Doctor Habil. In Economics on May 04, 2017
Content may be subject to copyright.
20
“Економіка України”. — 2014. — 3 (628)
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ
УДК 336.71:338(81)
Т. О. К Р И Ч Е В С Ь К А,
кандидат економічних наук,
провідний науковий співробітник відділу економічної теорії
ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”
(Київ)
МОЖЛИВОСТІ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ГРОШОВОКРЕДИТНОГО СТИМУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
(ДОСВІД БРАЗИЛЬСЬКОГО БАНКУ РОЗВИТКУ)*
Проаналізовано діяльність Бразильського банку розвитку (BNDES) – одного з найбіль
ших і найприбутковіших національних банків розвитку, системоутворюючого інституту
бразильської моделі державного капіталізму. Здійснено оцінку економічних (фінансу
вання інфраструктурних проектів, вирощування підприємств – “національних чемпіонів”,
поширення культури довгострокового фінансування) та соціальних ефектів від його діяль
ності. Виявлено, що “хворобою росту” BNDES стала “гонитва за прибутком” – зростан
ня “неринковості” пасивів і “ринковості” активів.
Ключові слова: Бразильський банк розвитку, банк розвитку, державний капіталізм,
грошовокредитне стимулювання економіки, інфраструктурні проекти, підприємства –
“національні чемпіони”, культура довгострокового фінансування.
T. O. K R Y C H E V S ’ K A,
Cand. of Econ. Sci.,
Leading Sci. Researcher, the Department of Economic Theory,
Institute for Economics and Forecasting of the NASU
(Kyiv)
POSSIBILITIES TO ENHANCE THE EFFICIENCY
OF A MONETARY STIMULATION OF AN ECONOMY
(EXPERIENCE OF THE BRAZILIAN DEVELOPMENT BANK)
The activity of the Brazilian Development Bank (BNDES), which is one of the largest and most
profitable national development banks and a systemforming institution of the Brazilian model
of state capitalism, is analyzed. The economic (financing of infrastructural projects, growing
of enterprises that are “national champions”, and expansion of the longterm financing culture)
and social effects of its activity are estimated. It is revealed that the “growth disease” for the
BNDES is the“pursuit of profitse”, namely the increases in the “nonmarketability” of liabilities
and the “marketability” of assets.
Keywords: Brazilian Development Bank, development bank, state capitalism, monetary
stimulation of an economy, infrastructural projects, enterprises – “national champions,” long
term financing culture.
За своїм духом книга П. Кругмана “Вихід з кризи є!” схожа на книги психо
логів про позитивне мислення, тільки вона – про позитивне макроекономічне
Кричевська Тетяна Олександрівна (Krychevs’ka Tetyana Oleksandrivna) – email: forecast_tet@mail.ru.
* Матеріал публікується в порядку дискусії, започаткованої академіком НАН України
В.М. Гейцем і членомкореспондентом НАН України А.А. Гриценком статтею “Вихід з кризи
(Роздуми над актуальним у зв’язку з прочитаним)” // Економіка України. – 2013. – № 6. –
С. 4–19.
21
Наукові дискусії
мислення і спирається не на сенсуальні аргументи, а на раціональні. Автор ствер
джує: “…Ми тимчасово опинилися по той бік дзеркала. Поєднання пастки
ліквідності … і тягаря надмірного боргу перенесло нас у світ парадоксів, в якому
скромність – це зло, розсудливість – дурість, а більшість заходів, які обстоюють
“серйозні” люди, насправді лише погіршують ситуацію” [1, с. 86]. П. Кругман
закликає відмовитися від страждань і сміливо вдатися до стимулюючих заходів –
замість того, щоб смиренно нести важку кару за колишню марнотратність. При
цьому вчений апелює до ряду парадоксів: “парадоксу ощадливості” – в депре
сивній економіці прагнення до ощадливості (а отже, зменшення споживання)
призводить до падіння доходів і виробництва; “парадоксу делевериджу” – ко
лективна спроба людей і компаній виплатити усі борги відразу призводить до
падіння цін активів і лише поглиблює проблему боргу; “парадоксу гнучкості” –
підвищення гнучкості ринку праці, тобто зниження зарплат в умовах падіння
попиту на працю, може збільшити шанси на працевлаштування окремого праців
ника, але в масштабах усієї економіки призводить лише до зниження доходів і
поглиблення спаду [1, c. 86–87].
Сутність давньої дискусії про можливість монетарного стимулювання еко
номіки усім відома. Сьогодні вона набуває нових аргументів, зокрема, щодо
впливу монетарного стимулювання на розподіл доходів і економічну нерівність.
Скажімо, П. Кругман у згадуваній книзі стверджує, що безкомпромісна анти
інфляційна монетарна політика служить інтересам “тих, хто видає кредити, а
не бере у борг і/або сам заробляє собі на життя” [1, c. 277]. Тим часом амери
канський мільярдер Ст. Друкенміллер, навпаки, заявляє, що політика кількісно
го пом’якшення ФРС США сприяє зростанню ціни активів, тобто багатства
багатих, і зростанню економічної нерівності: “Це найбільший перерозподіл
багатства від середнього класу і бідних до багатих. Хто володіє активами – бага
ті, мільярдери. Ви думаєте, Уоррену Баффету ця штука не подобається? Ви ду
маєте, мені вона не подобається?” [2].
Монетарна політика, на відміну від фіскальної, проводиться переважно за
допомогою ринкових методів, а не адміністративних. У цьому зв’язку виникає
запитання: чи зможуть ринкові сили забезпечити ефективність монетарного сти
мулювання, тобто направити додаткову емісію в ті сектори, які найбільше потре
бують фінансування: в інфраструктуру, промисловість, малий бізнес і т. п.
Автори статтіроздуму над книгою П. Кругмана академік НАН України
В.М. Геєць і членкореспондент НАН України А.А. Гриценко для розв’язання
проблеми управління монетарним стимулюванням пропонують створити дер
жавнопублічні фінансовокредитні безприбуткові інститути (установи), які б
забезпечували підтримку проектів розвитку. Їх особливість, обгрунтовують
вчені, полягає в тому, що вони “являють собою одну з форм суміснорозділеної
діяльності (держави і громадян, держави і бізнесу, суспільства і держави), спря
мованої на розв’язання складних соціальноекономічних проблем, яке грома
дянам і державі окремо не по силах” [3, c. 15].
В Україні Планом заходів з виконання Державної програми активізації роз
витку економіки на 2013–2014 роки передбачено утворення державного банку
розвитку з метою стимулювання та підтримки розвитку пріоритетних галузей
22
“Економіка України”. — 2014. — 3 (628)
економіки, реалізації інвестиційних та інноваційних проектів, залучення довго
строкових зовнішніх інвестицій.
Отже, долучаючись до дискусії, започаткованої В.М. Гейцем та А.А. Гри
ценком, ми спробуємо проаналізувати досвід і результати діяльності Бразиль
ського банку розвитку (далі також BNDES – абревіатура від португальського
Banco Nacional de Desenvolvimento Econоmico e Social – Національний банк еко
номічного і соціального розвитку). Такий вибір продиктовано цілим рядом при
чин. Поперше, BNDES є одним з найбільших банків розвитку – його активи
перевищують активи Світового банку. Подруге, він має тривалу історію – за
снований ще у 1952 р. (тоді як Центральний банк Бразилії – у 1965 р.). Потретє,
він є одним з найприбутковіших банків розвитку. Почетверте, BNDES є од
ним з ключових економічних інститутів країни – провідником та інструментом
економічної політики Бразилії, який “виростив” плеяду “національних чемпі
онів” – світових лідерів у різних галузях промисловості. Поп’яте, він є не
від’ємним елементом економічної моделі Бразилії, яка останнім часом стала
об’єктом пильного вивчення і нерідко захоплення та являє собою різновид дер
жавного капіталізму, що дістав назву “Левіафан як міноритарний інвестор”. По
шосте, економіка Бразилії, якій ще недавно пророкували яскраві перспективи,
сьогодні переживає політичну, соціальну і економічну кризу, що дозволяє оці
нити позитивні та негативні сторони її економічної моделі. І нарешті, посьоме,
в цій країні відбуваються активний пошук і перебудова механізмів взаємодії дер
жави й ринку.
Історія ВNDES у контексті економічної політики Бразилії. Економічна історія
Бразилії – це історія індустріалізації, керованої державою. З 1830х років до Ве
ликої депресії бразильська економіка залишалась “економікою кави”, причому
з потужною державною підтримкою шляхом інтервенцій у періоди надвиробниц
тва. Глибоке падіння світового попиту на каву у 1930х роках спричинило валют
ну кризу у країні та державний переворот, під час якого до влади прийшов дикта
тор Ж. Варгас. Його уряд намагався захистити бразильську економіку від зов
нішніх шоків за допомогою обмеження імпорту і диверсифікації її структури. У
роки Другої світової війни масштабні інвестиції у країну здійснювали США в
обмін на підтримку Бразилією їх воєнних дій. За допомогою цих коштів у країні
було, зокрема, збудовано металургійний завод “Companhia Siderurgica Nacional”
(1941 р.). Але в цілому до кінця Другої світової війни промисловість та інфраструк
тура Бразилії залишалися нерозвинутими. Через це короткочасна спроба лібера
лізувати зовнішню торгівлю знову викликала валютну кризу. Стало очевидним,
що єдиним способом уникнути постійних валютних і політичних криз є модер
нізація економіки [4].
Уряд Бразилії намагався відновити потік капіталу зі США, утворюючи
спільні з цією країною комісії для вивчення можливостей спільного інвесту
вання у бразильську економіку. Результатом роботи другої Спільної комісії Бра
зилії та США стало утворення Національного банку економічного розвитку
(початкова назва Бразильського банку розвитку) (відповідний закон було прий
нято 20 червня 1952 р.). Завданням банку мало стати “створення умов для по
долання перешкод для інвестицій – як державних, так і приватних, як інозем
них, так і національних, необхідних для забезпечення економічного розвитку”.
^
23
Наукові дискусії
Звіт Спільної комісії показав, що дефіцит електроенергії та слабкість транс
портної інфраструктури є основними перешкодами для індустріального роз
витку країни. З огляду на ці висновки, перші інвестиції Бразильського банку
розвитку було направлено на реконструкцію портів і залізниць, розширення
мережі складів, розвиток сільського господарства та базових галузей промис
ловості. Надії на масштабне залучення інвестицій зі США (що переорієнтува
лися на відбудову Європи (план Маршалла) і на підтримку країн Азії (план Ко
ломбо)) не виправдалися, тому ВNDES мав спиратися на внутрішні фінансові
ресурси. Першими джерелами його фінансування стали: 1) спеціальна надбав
ка до ПДВ (яка діяла протягом 15 років); 2) 4% депозитів Федерального ощад
ного банку; 3) 3% щорічних надходжень до державного пенсійного фонду [5].
ВNDES уклав угоди про кооперацію з аналітичними та науковими установа
ми, що здійснювали для нього макроекономічний аналіз і розробляли методики
оцінки інвестиційних проектів. У 1950ті роки 60% кредитів Бразильського бан
ку розвитку було надано секторам енергетики і транспорту, а решту 40% – іншим
галузям, і в першу чергу – паперовій та металургійній промисловості. Уже через
декілька років діяльності банк відчув нестачу коштів внаслідок зростання інфляції,
і його ресурсну базу було поповнено за рахунок створення нових державних
фондів – Федерального фонду електрифікації, Федерального залізничного фон
ду та ін.
Програма імпортозаміщувальної індустріалізації у 1950х роках у Бразилії
принесла свої плоди. Протягом 1950–1961 рр. ВВП країни зростав із середніми
темпами понад 7% на рік, а промислове виробництво – понад 9%. Проте політи
ка імпортозаміщення не відразу дає покращення платіжного балансу, адже вона
вимагає імпорту капітальних товарів. Отже, ціною швидкої індустріалізації у Бра
зилії 1950х років стало зростання бюджетного дефіциту, дефіциту платіжного
балансу та інфляції у 1960х роках. Врештірешт, це призвело до військового пере
вороту у 1964 р.
1960!ті – переорієнтація ВNDES з інфраструктурних проектів на фінансу!
вання промисловості. Військовий уряд поставив за мету перетворити Бразилію на
сучасну країну з капіталістичною економікою. Для цього він намагався прибор
кати інфляцію і модернізувати ринок капіталу, заохочуючи прямі інвестиції – як
внутрішні, так і зовнішні, а також стимулював експорт, періодично проводячи
девальвацію національної валюти відповідно до темпів інфляції.
Для боротьби з інфляцією в цей період здійснювалася політика обмеження
кредитування, встановлення контролю над заробітними платами і обмеження
грошової пропозиції. Втім, інфляцію так і не вдалося взяти під контроль, що, у
свою чергу, унеможливлювало приватне довгострокове кредитування.
Через це наприкінці 1960х представники великого бізнесу, особливо із СанПау
лу, почали вимагати від уряду переорієнтувати діяльність ВNDES з інфраструкту
ри на довгострокове кредитування промислових і комерційних фірм усіх секторів. З
того часу довгострокове кредитування бізнесу практично стало монополією BNDES.
У 1964 р. було створено Фонд фінансування промислових заводів і машинного
устаткування (“FINAME”) (у 1966 р. він став дочірньою компанією BNDES) і
Фонд технічного та наукового розвитку (“FUNTEC”). Державна політика заохочу
вала використання бразильськими підприємствами місцевих комплектуючих. Спеці
24
“Економіка України”. — 2014. — 3 (628)
альний закон встановлював їх мінімальну пропорцію, а BNDES підтримував цю полі
тику, пропонуючи преференційні процентні ставки для придбання місцевих комп
лектуючих. Фонд “FUNTEC” фінансував освіту працівників підприємств за тех
нічними спеціальностями та створення дослідницьких центрів при університе
тах і промислових підприємствах. Один з таких центрів – Aerospace Center при
Міністерстві авіації, що став науковотехнічним фундаментом сучасної візитної
картки бразильської економіки – авіабудівного гіганта “Embraer”.
У 1960х роках BNDES починає запроваджувати непряме фінансування малих і
середніх підприємств через банки, які виконували роль його фінансових агентів.
У 1971 р. BNDES з державного агентства було перетворено у державну ком
панію [6].
1970!ті – започаткування інвестиційної діяльності Бразильського банку роз!
витку в контексті державної політики розвитку ринку капіталу. 1970ті роки
стали декадою бразильського економічного дива, яке спиралося на державні
інвестиції. Бразилія зазнала значного удару під час нафтового шоку 1973 р. Пер
ший нафтовий шок за рік подвоїв вартість бразильського імпорту. Відповіддю
держави на цей виклик стала політика імпортозаміщення у базових промисло
вих галузях: сталеливарній, алюмінієвій, нафтохімічній, добривній. Нафтові
шоки змусили уряд Бразилії – великого імпортера нафти – шукати альтерна
тивні джерела енергії. За фінансової підтримки BNDES у 1970х було збудова
но декілька нафтохімічних підприємств і металургійних комбінатів, почалося
будівництво двох великих ГЕС – “Itaipu” і “Tucurui”. BNDES підтримував та
кож видобувну галузь – ключового експортера у бразильській економіці – і знову
повернувся до підтримки розбудови транспортної інфраструктури: за рекордні
строки було збудовано автомагістралі “Rіо Santos” і Трансамазонську. У 1969 р.
створено державну авіабудівну компанію “Embraer”. Уперше в Бразилії почали
випускати аерокосмічне та авіаційне обладнання. У 1973 р. бразильський
військовий режим вирішив централізувати агрономічні дослідження і створив
Бразильську корпорацію аграрних досліджень – “Embrapa”. Кислі грунти з не
достатнім вмістом фосфору і надмірним – токсичного алюмінію було збалан
совано, і в тропічній частині Бразилії (серрадо) почали збирати багаті врожаї.
Активну участь у цьому взяв ВNDES, який фінансував виробництво добрив і
грунтових добавок, вирощування саджанців і розсади.
Для реалізації масштабної програми імпортозаміщення Бразильський банк роз
витку потребував нових джерел кредитних ресурсів, якими стали кошти фондів
соціального страхування, що значно збільшило фінансовий потенціал і посилило роль
банку розвитку в економіці країни. У 1974 р. BNDES було передано в управління
кошти фондів Програми соціальної інтеграції (PIS) (соціальний фонд працівників
приватного сектору) та Програми заощаджень працівників державного сектору
(PASEP), які формувалися за рахунок податку з обороту підприємств. У 1988 р.,
відповідно до нової Конституції, замість фонду PISPASEP створено новий соці
альний фонд – Фонд допомоги працівникам (FAT), який також формувався за
рахунок податку з обороту компаній. Конституція передбачала передання, що
найменше, 40% коштів FAT Бразильському банку розвитку для інвестицій у
проекти, пов’язані із створенням робочих місць і доходів (це положення діє і
сьогодні). Банк несе відповідальність за їх ефективне інвестування згідно з по
25
Наукові дискусії
ставленою метою, за збереження коштів фонду, які належать працівникам, і оп
лачує їх використання за ставкою TJLP (про неї йтиметься далі).
У 1974 р. BNDES запровадив фінансування малих і середніх підприємств за
посередництва інших банків, які виконували роль його фінансових агентів – роз
глядали кредитні заявки і несли операційні ризики.
У 1970х роках Бразильський банк розвитку почав фінансувати підприємства
шляхом їх капіталізації. Зокрема, у 1974 р. з цією метою створено три дочірні
структури банку – “Embramec”, “Fibase” та “Ibrasa”, які у 1982 р. було об’єдна
но в одну – BNDES Participaсоes (BNDESPAR). Пайове фінансування з боку
банку сприяло розвиткові фондового ринку країни. Від самого початку своєї
діяльності ці підрозділи ВNDES стали використовувати підхід, який тепер вва
жається характерною рисою бразильської моделі державного капіталізму, – дер
жавну підтримку і управління підприємствами через володіння міноритарними
пакетами їх акцій. У 1976 р. банк розвитку запровадив Програму стимулюван
ня розвитку ринку капіталу “Procap”, згідно з якою фірмам надавалося фінан
сування за умови здійснення ними відкритого розміщення їх акцій [7].
1980!ті – діяльність BNDES у період краху політики зовнішнього фінансування
розвитку. Як і у 1950х, політика імпортозаміщення 1970х років знову вимагала
активізації імпорту капітальних товарів і спричинила погіршення платіжного
балансу. У 1979 р. другий нафтовий шок призвів до подвоєння ціни імпорту наф
ти до Бразилії, а підвищення процентних ставок ускладнило обслуговування зов
нішнього боргу і доступ до нових кредитів. Врештірешт, боргова криза у Мек
сиці у 1982 р. перекрила країні доступ до міжнародних ринків капіталу. В цих
умовах дочірня структура Бразильського банку розвитку – BNDESPAR – ряту
вала компанії від банкрутства шляхом конверсії боргу в акції.
У 1970х значна частка зовнішніх запозичень припадала на державні
підприємства, і їх борги трансформувались у борги держави [9]. Основним про
явом диспропорцій у державному секторі була висока інфляція, що наприкінці
1980х – на початку 1990х років вимірювалася чотиризначними числами. Уря
ди один за одним безуспішно втілювали плани боротьби з інфляцією – План
Крузадо (1986), План Брессера (1987), План Саммера (1989), які передбачали
деномінацію національної валюти, запровадження контролю за цінами і дохо
дами [10]. Врештірешт, у 1987 р. Бразилія оголосила дефолт по зовнішніх зо
бов’язаннях.
1990!ті – Бразильський банк розвитку як агент ринкових перетворень. Переко
навшись у марності боротьби з проявами інфляції, уряд Бразилії постав перед не
обхідністю реформування державного сектору. У 1991 р. Президент Ф. Колор ді
Меллу проголосив Національну програму роздержавлення. Моделлю бразильської
приватизації стала приватизація, яку в другій половині 1980х років здійснював банк
розвитку. Банк володів контрольними пакетами акцій ряду підприємств, які отри
мав як заставу по непогашених кредитах. Оскільки більшість з цих підприємств
продовжували працювати зі збитками, то банк вирішив продати свої пакети їх акцій
на відкритих аукціонах. У 1990 р. BNDES став агентом уряду у проведенні привати
зації державних підприємств.
У 1994 р. під керівництвом нового Міністра фінансів Ф. Кардозу, який став
Президентом у 1995 р., нарешті реалізовано успішну програму боротьби з інфля
,~
26
цією, що передбачала фіскальну економію і жорстку монетарну політику – “План
реала”. Під керівництвом BNDES було приватизовано ряд підприємств металур
гійної, енергетичної та нафтохімічної галузей, а також портів, автомагістралей і
телекомунікацій. BNDES надавав приватизованим підприємствам кредитну
підтримку для модернізації. На той час організоване банком розвитку відкрите
розміщення акцій флагмана бразильської промисловості – компанії “Petrobras” –
було найбільшим за обсягом IPO у Бразилії та третьою за величиною операцією
на ринку капіталів у Латинській Америці.
2000!ні роки – Бразильський банк розвитку як провідник інтернаціоналізації
бразильського бізнесу. Наприкінці 1990х років BNDES активізував програми
підтримки експорту. Зокрема, він фінансував експорт устаткування для ГЕС
“Three Gorges Dam” у Китаї, а надання кредиту компанії “American Eagle” у розмірі
1,1 млрд. дол. на придбання 42 літаків виробництва бразильської компанії
“Embraer” стало на той час найбільшою фінансовою операцією цього банку.
На думку вчених, зміна ідеології та політики ВNDES у 2000х роках є відоб
раженням переходу країни від стратегії та ідеології старого девелопменталізму до
стратегії та ідеології нового девелопменталізму. Старий девелопменталізм Бра
зилії та Латинської Америки базувався на імпортозаміщувальній індустріалізації
1950х – 1970х років, мав допомогти їм наздогнати розвинуті економіки шля
хом захисту промислового виробництва на внутрішньому ринку, терпимо ста
вився до високих бюджетних дефіцитів та інфляції, песимістично оцінював мож
ливості та макроекономічні ефекти нарощування експорту.
В умовах поглиблення процесів глобалізації та зміцнення промислової бази
економік країн Латинської Америки сформувалася стратегія нового девелопмен
талізму. Вона передбачає, поперше, більшу увагу до забезпечення макроеконо
мічної стабільності (але при цьому центральний банк балансує між цілями низь
кої інфляції, конкурентоспроможного обмінного курсу і зайнятості), а подруге,
експортоорієнтовану модель розвитку, за якої держава активно допомагає заво
юванню національними виробниками світового ринку. Якщо гаслом неолібераліз
му було “менше держави, більше ринку”, то гаслом нового девелопменталізму стало
“більше держави, щоб було більше ринку” [11].
У роки правління лівоцентристських урядів Л. да Сілви (2003–2011) і Д. Ру
сефф (з 2011) масштаби діяльності BNDES значно зросли. Так, обсяги фінансу
вання, надані банком у 2012 р., майже у 9 разів перевищують відповідний показ
ник за 2003 р. Характерною особливістю цього періоду стала діяльність BNDES з
інтернаціоналізації бразильського бізнесу.
BNDES сприяє вирощуванню “національних чемпіонів”, тобто фірм, які змо
жуть конкурувати з найбільшими ТНК на глобальних ринках. Фактично це озна
чає, що BNDES виступає банком з повним циклом обслуговування для най
більших бразильських транснаціональних фірм, фінансуючи майже будьяку
діяльність, що є частиною стратегії такої фірми. Найбільш показовим у цьому
розумінні стало кредитування BNDES гігантських компаній (таких, як вироб
ник м’яса “JBSFriboi”, – тепер найбільша у світі компанія подібної спеціалі
зації) для поглинання іноземних конкурентів. Крім того, BNDES організував
злиття деревообробної компанії “Aracruz” з компанією “Votorantim Papel e
Cellulose”, яке дозволило створити нового гіганта “Fibria”. Банк розвитку
“Економіка України”. — 2014. — 3 (628)
27
відкрив також великі кредитні лінії іноземним урядам для придбання бразиль
ських товарів і послуг [12, c. 9].
Фінансова підтримка Бразильським банком розвитку зовнішньої експансії
“національних чемпіонів” стає предметом міжнародних судових процесів. Так,
канадська компанія “Bombardier” подала до СОТ скаргу на Бразилію і бразильську
авіабудівну компанію “Embraer” у зв’язку з тим, що остання конкурувала з пер
шою, отримуючи пільгові кредити від BNDES. У 2000 р. СОТ прийняла рішення
на користь “Bombardier”, зобов’язавши “Embraer” відмовитися від кредитів цьо
го банку. Бразилія подала зустрічний позов, надавши докази того, що уряд Кана
ди підтримував “Bombardier” за допомогою схожих механізмів. Бразилія виграла
справу, і обом країнам було дозволено підтримувати своїх авіабудівників [13].
Сьогодні BNDES кредитує також угоди щодо концесії великих аеропортів,
фінансує будівництво стадіонів для чемпіонату світу з футболу 2014 р. і проекти,
пов’язані з поглибленням південноамериканської економічної інтеграції [12, c. 10].
Правові основи діяльності та структура Бразильського банку розвитку. ВNDES
було засновано як державне агентство, а у 1971 р. перетворено у державну ком
панію, що діє згідно з приватним правом (stateowned company under private law).
Це надало йому більшої гнучкості у проведенні політики залучення та інвесту
вання коштів завдяки меншому політичному втручанню [14].
На початку 1980 р. повну назву Бразильського банку розвитку було змінено з
Національний банк економічного розвитку на Національний банк економічного і соці
ального розвитку (BNDES), оскільки йому було доручено фінансування соціальних
програм.
Банк перебуває у віданні Міністерства розвитку, промисловості та зовніш
ньої торгівлі. Відповідно до ст. 3 Статуту BNDES, він “є основним інструментом
для реалізації інвестиційної політики федерального уряду” [15]. Вищим керівним
органом банку є Консультативна рада, до складу якої входять: 1) 10 членів, які
призначаються міністрами (четверо з них призначаються, відповідно, Міністром
планування, бюджету і управління, Міністром праці та зайнятості, Міністром
фінансів і Міністром зовнішніх справ, а решта – Міністром розвитку, промисло
вості та зовнішньої торгівлі), а їхні кандидатури затверджує Президент Респуб
ліки; серед них обирається Голова Консультативної ради; 2) представник праців
ників BNDES, який обирається колегами прямим голосуванням; 3) президент
BNDES, який одночасно є Віцеголовою Консультативної ради. Члени Консуль
тативної ради обираються на 3 роки з можливістю обрання на повторний строк.
Виконавчим керівним органом BNDES є Рада директорів, яка складається з пре
зидента, віцепрезидента і 7 директорів. Усі вони призначаються Президентом
Республіки і звільняються за його одноосібним рішенням [15].
До складу групи BNDES входять 4 компанії: власне Бразильський банк роз
витку (BNDES) і 4 його дочірні структури – “FINAME” (Спеціальне агентство
промислового фінансування), що займається фінансуванням виробництва,
купівлі та продажу машин і устаткування; BNDESPAR, яка спеціалізується на
наданні пайового фінансування; BNDES Limited, UK, яка займається підтримкою
бразильських підприємств за кордоном; EXIM Brazil, яка кредитує зовнішньо
торговельні операції, надає державні гарантії по експортних кредитах та здій
снює страхування експортних кредитів.
Наукові дискусії
28
“Економіка України”. — 2014. — 3 (628)
Джерела фінансування Бразильського банку розвитку. До початку глобальної
фінансовоекономічної кризи основними джерелами фінансування BNDES
були кошти соціальних фондів – спочатку PISPASEP, а потім FAT. Як бачимо
на рисунку 1, у 2006 р. у структурі пасивів банку 53% займали кошти фонду FAT
і 13,7% – фонду PISPASEP. Капітал банку становив 10,2% пасивів. Але після
кризи 2008 р. його основним фінансовим ресурсом стали кошти Національно
го казначейства (52,6% у 2012 р.). Кошти соціальних фондів формували близь
ко 27% пасивів, капітал – 7,3% і міжнародні запозичення – лише 4,6%.
Рис. 1. Структура пасивів BNDES у 2006–2012 рр.
Джерело: BNDES. Brazilian Development bank. Institutional presentation [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://www.slideshare.net/bndes/institutionalpresentationbndesenglish.
Таким чином, Бразильський банк розвитку користується величезними перева
гами у доступі до заощаджень населення, сплачуючи по них процентні ставки, нижчі
від ринкових. Згідно із законодавством, 40% надходжень до фонду FAT переда
ються BNDES на невизначений строк (решта 60% цього фонду використовують
ся для страхових виплат на випадок безробіття). За ці кошти банк сплачує фонду
TJLP – довгострокову процентну ставку, яку щокварталу встановлює вищий орган
регулювання національної фінансової системи – Національна монетарна рада,
до складу якої входять Міністр фінансів, Міністр планування, бюджетів і адміні
стрування та президент Центрального банку Бразилії [16]. Ця ставка є набагато
нижчою, ніж SELIC, по якій цей банк надає кредити банкам, хоча різниця між
ними звужується. У 1995 р., коли було запроваджено План реала, SELIC стано
вила 87% річних, а TJLP – 25% [12, c. 15], тоді як у липні 2013 р. – відповідно,
8,5% і 5%. Інакше кажучи, розмір субсидій BNDES звузився з 62% до 3,5%.
%
100
80
60
40
20
0
– інші джерела
– PISPASER
– міжнародні запозичення
– акціонерний капітал
– FAT
– кошти Національного казначейства
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Роки
49,7
6,9
13,7
7,6
10,2
53,6
8,0
8,8
13,8
6,0
12,2
52,3
6,9
16,4
10,6
6,3
9,1
42,0
15,6
11,8
7,8
4,3
7,1
31,7
37,3
8,6
5,6
3,6
12,0
24,1
46,1
8,4
5,1
9,8
23,4
9,6
4,6
3,3
7,3
22,6
52,6
3,6
29
Наукові дискусії
З 2008 р. більшість фондування Бразильського банку розвитку – це кошти На
ціонального казначейства, що надаються йому в рамках антикризових програм,
тому таке фінансування стає ще дешевшим. Водночас банк позиціонується як один
з найуспішніших банків розвитку, оскільки у вираженні грошових потоків кошти,
використані банком у 2012 р., на 77,4% складалися з чистих доходів від його фінан
сових операцій і лише на 15,6% – з коштів Національного казначейства [17].
Операції BNDES з фінансування економічного розвитку. Основний показник,
який використовується для планування і оцінки фінансових операцій BNDES, –
обсяги боргового і пайового фінансування (disbursement), надані банком за пев
ний період.
На рисунку 2 продемонстровано динаміку цього показника у доларовому
еквіваленті.
У 2011 р. на Бразильський банк розвитку припадало 20,5% кредитного порт
феля банківської системи країни, на інші державні банки – 23,2% і на приватні
банки – 56,4%.
Рис. 2. Загальна сума фінансування, надана BNDES економіці,
у доларовому еквіваленті (млрд. дол.)
Джерело: BNDES. Brazilian Development bank. Institutional presentation [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://www.slideshare.net/bndes/institutionalpresentationbndesenglish.
Втім, найвиразнішим показником, який характеризує роль BNDES в еко
номіці Бразилії, є його частка у довгострокових кредитах (зі строком погашення
понад 3 роки): він надає 2/3 таких кредитів; ще близько 15% їх припадає на інші
державні банки і лише близько 13% – на інші банки (рис. 3).
Рис. 3. Частка BNDES у довгостроковому (понад 3 роки) кредитуванні
(% загальної суми виданих кредитів) станом на кінець 2011 р.
Джерело: The prospects for the Brazilian Economy, development policies,
longterm financing and the role of BNDES. – May. – 2012.
Млрд. дол.
120
100
80
60
40
20
0
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Роки
11,7 13,8 19,8 24,1 34
49,8
71,6
96,3 82,3 78,2
Інші банки (12,8)
Banco do Brasil (6,1)
BNDES (72,4)
Caixa Economica Federal
(8,7)
^
30
“Економіка України”. — 2014. — 3 (628)
Щодо галузевої структури фінансування, наданого банком розвитку, то на сучас
ному етапі від 30 до 50% його обсягів отримує промисловість, а від 30 до 40% – інфра
структура. При цьому за останнє десятиріччя знизилася частка аграрного сектору
(з 14 до 7%) і постійно зростає частка торгівлі (з 7% у 2002 р. до 28% у 2012 р.) (рис. 4).
Рис. 4. Галузева структура фінансування, наданого BNDES економіці (%)
Джерело: BNDES. Institutional presentation. – July. – 2013.
Компаніїреципієнти фінансування BNDES можуть контролюватися навіть
іноземцями. Головне – щоб вони були зареєстровані у Бразилії та мали штаб
квартири і органи управління на її території. Тим самим держава сприяє відмові
компаній, що оперують національними активами, від офшорної прописки [18].
BNDES здійснює дві групи операцій – прямі та непрямі: перші з них – безпосе
редньо, а непрямі – за посередництва акредитованих фінансових інститутів, коли
банк надає кошти цим установам, а вони, у свою чергу, – клієнтові (табл.). У струк
турі фінансування, наданого BNDES протягом 2000–2012 рр., частка прямих
операцій коливалась у межах від 39% у 2011 р. до 58% у 2002 р., а у 2012 р. –
становила 46% [17].
Типи операцій BNDES *
%
100
90
80
70
60
50
40
30
20
10
0
53
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Роки
7
12
35
46
8
14
30
48
5
17
38
40
5
9
36
50
7
7
33
12
8
40
40
12
6
39
43
14
5
35
46
16
6
31
47
21
7
40
32
28
7
34
31
– промисловість – інфраструктура – агробізнес – торгівля і послуги
31
Наукові дискусії
* Джерело: BNDES Annual Report. – 2011. – С. 20 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://
www.bndes.gov.br/SiteBNDES/export/sites/default/bndes_pt/Galerias/Arquivos/empresa/RelAnual/ra2011/
relatorio_anual2011_full.pdf.
Стратегія поведінки BNDES на ринку капіталів включає три складові: при
дбання міноритарних пакетів акцій компаній, тимчасовий характер вкладень і заохо
чення компаній до залучення коштів на фондовому ринку.
Дочірня структура банку розвитку BNDESPAR, яка займається операція
ми на ринку капіталів, підтримує компанії на всіх стадіях їх розвитку. Для ком
паній, які перебувають на етапі створення, існує фонд насіннєвого капіталу
CRIATEC. Стартапам BNDESPAR надає венчурний капітал. Інвестиції в ком
панії, що перебувають на етапі становлення, здійснюються шляхом вкладень
банку розвитку у фонди прямих інвестицій.
Таким чином, BNDES через свою дочірню структуру BNDESPAR сприяє роз
виткові ринку капіталу, поперше, виступаючи маркетмейкером, а подруге, вкла
даючи кошти в акції перспективних компаній за умови відкритого розміщення ними
своїх акцій.
У структурі інвестиційного портфеля банку у 2012 р. найбільшу частку зай
мають цінні папери підприємств нафтогазової промисловості (30,6%), на дру
гому місці – видобувна промисловість (22,8%) і на третьому – енергетика
(13,7%) [17].
Практично 2/3 фінансування BNDES припадає на великі підприємства. При
цьому станом на середину 2012 р. 39% сукупного кредитного портфеля BNDES було
надано 5 позичальникам і ще 28% – наступним 50 найбільшим позичальникам, що
свідчить про дуже високу концентрацію фінансування. 80% вартості акцій у порт
фелі BNDES – це акції державних або дефакто контрольованих державою фірм
(таких, як нафтова компанія “Petrobras” і гірничодобувна “Vale”). Банку розвитку
належать також великі пакети акцій фірм, які вважаються приватними (зокрема,
30,4% – “Fibria”, 20,25% – целюлознопаперової компанії “Klabin”, 17,3% – “JBS
Закінчення таблиці
32
“Економіка України”. — 2014. — 3 (628)
Friboi”, 13,9% – “Marfrig”, 12,2% – “America Latina Logіstica” (транспортна інфра
структура)) [12]. У 2013 р. “Moody’s” на 2 пункти знизило рейтинги BNDES і
державного ощадного банку “Caixa Economica Federal” з огляду на надмірну кон
центрацію їх кредитів у найбільших позичальників [19].
Частка проблемних кредитів у BNDES з 2002 р. не піднімалася вище від 3,1%,
а у 2012 р. становила всього 0,06%, тоді як у середньому по фінансовій системі
Бразилії – 3,6%.
Оцінка результативності роботи BNDES і уроки для України. Під час останньої
глобальної фінансовоекономічної кризи оцінка світовим експертним співтова
риством і політиками перспективності моделей економічного розвитку країн БРІК
і ряду інших економік з ринками, що формуються, різко змінилася на краще. Було
знайдено виправдання для освіченого авторитаризму Пекінського консенсусу, здій
снено переоцінку перспектив державного капіталізму, особливо після того, як у
2011 р. серед 10 компаній світу, найбільших за обсягами обороту, у рейтингу жур
налу “Fortune” опинилися 4 державні компанії – 3 китайські (“Sinopec Group”,
“China National Petroleum Corporation”, “State Grid”) і 1 японська (“Japan Post
Holdings”) [22]. У Франції соціалістичний уряд Ф. Олланда восени 2012 р. прийняв
рішення про створення Публічного інвестиційного банку. З 2007 р. у Конгресі США
розробляються проекти закону про національний інфраструктурний банк. У
Великобританії у 2012 р. створено державний публічний Банк зелених інвестицій,
який інвестуватиме власний капітал і залучатиме приватні інвестиції в “зелену еко
номіку”: в отримання енергії з відновлюваних джерел, переробку сміття, енерго
ефективність [20]. У цій країні опубліковано також ряд досліджень, де обгрунто
вується доцільність створення державного інвестиційного банку, а ефективність
роботи Бразильського банку розвитку здобула високу оцінку [21].
У спеціальному дослідженні, присвяченому державному капіталізму (2011 р.),
експерти журналу “The Economist” розкривають такі його досягнення:
– вирішення інфраструктурних завдань як першого покоління (транспорт
на інфраструктура, електростанції), так і другого (створення інформаційних
мереж і виконання підвищених екологічних стандартів, розвиток видобування
електроенергії з відновлюваних джерел) (Китай є найбільшим експортером со
нячних батарей; Бразилія має найвищу серед великих економік частку віднов
люваних джерел у виробництві електроенергії);
– вирощування “національних чемпіонів”, здатних конкурувати на глобаль
ному рівні;
– сприяння запозиченню найкращого досвіду розвинутих країн.
“Національні чемпіони” є найкращими “машинами з навчання” у корпора
тивному світі. Поперше, найпередовіші знання потрібні для їх вирощування. По
друге, коли ці підприємства вже функціонують, процес навчання продовжується
завдяки лістингу на зарубіжних фондових біржах (який передбачає оцінку ком
панії найкращими банкірами і аналітиками) або через поглинання зарубіжних ком
паній за допомогою державної фінансової та технічної підтримки (яке дає доступ
до унікальних знань і технологій) [23]. Особливо ефективною в цьому розумінні
виявляється бразильська модель державного капіталізму, яку С. Лаззаріні та
А. Мусаккіо називають “Левіафан як міноритарний інвестор” [24].
BNDES – один з ключових інститутів і навіть творців бразильської моделі дер
жавного капіталізму. За 60 років своєї діяльності він не раз переживав зміну пріо
^
33
Наукові дискусії
ритетів у зовнішній та внутрішній економічній політиці. Оцінка наслідків діяль
ності цього інституту для економічної системи Бразилії здається не менш супереч
ливою, ніж оцінка державного втручання у будьяку іншу сферу економіки.
Банк розвитку як надійне джерело фінансування інфраструктурних проектів.
Здається неймовірним, що у країні з одним з найбільш великих і успішних банків
розвитку стан інфраструктури є вкрай незадовільним. Як уже було показано,
BNDES починав свою діяльність з великих інфраструктурних проектів – таких, як
будівництво автомагістралей, залізниць і дамб. Але вже з 1960х років він переорієн
тувався на кредитування промисловості, що дозволяло Бразилії отримати прибут
ки від її багатющих запасів природних ресурсів. Сьогодні за якістю інфраструкту
ри Всесвітній економічний форум ставить Бразилію на 114те місце серед 148 країн.
За оцінками McKinsey Global Institute, загальна вартість бразильської інфраструк
тури становить 16% ВВП – при тому, що в інших великих економіках цей показ
ник сягає 71% (без урахування крайніх Бразилії та Японії) (рис. 5).
Рис. 5. Вартість запасів інфраструктури (% ВВП)
Джерело: Infrastructure productivity: How to save $1 trillion a year. McKinsey Global Institute. –
January. – 2013. – P. 13.
Щороку на інвестиції в інфраструктуру державою і приватним сектором Бра
зилії витрачається лише 1,5% ВВП, тоді як за довгостроковий період у середньо
му у світі такий показник становить 3,8% [8].
Не демонструє Бразилія особливих успіхів і за показником відношення вало
вих інвестицій до ВВП (рис. 6).
Рис. 6. Валові інвестиції (% ВВП) у Бразилії у 1980–2012 рр.
Джерело: World economic outlook database.
200
150
100
50
0
Бразилія
Великобританія
Канада
Індія
США
Німеччина
Іспанія
Китай
Польща
Італія
Південна Африка
Японія
% ВВП
Країни
16
57
58
58
64
71
73
76
80
82
87
179
24
22
20
18
16
14
12
10
1980
1981
1982
1983
1984
1985
1986
1987
1988
1989
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
% ВВП
Роки
21,2
21,0
19,2
15,2
14,3
17,4
17,4
20,3
20,7
22,5
18,4
17,9
17,2
18,9
22,1
18,0
17,0
17,4
17,0
16,4
18,3
18,0
16,2
15,8
17,1
16,2
16,8
18,3
20,7
17,8
20,2
19,7
17,6
34
“Економіка України”. — 2014. — 3 (628)
Для деяких великих компаній країни дефіцит інфраструктури не є пробле
мою. Одна з найбільших гірничодобувних компаній “Vale” має власні залізниці
та є акціонером мережі залізниць “MRS Logіstica’s” на півдні Бразилії. Але ці
залізниці можуть використовуватися лише їх власниками. У цілому у Бразилії
60% вантажів перевозять автомобільним транспортом і тільки 20% – залізниця
ми. Середній вік вантажівок становить 14 років. Бразилія має третю у світі за дов
жиною мережу автошляхів, але з них заасфальтовано лише 12%. Коли вантажів
ки дістаються до портів, вони спочатку стоять у довжелезних заторах, а потім
дуже довго чекають на відвантаження товарів у державних портах. Щоб приско
рити процес відвантаження і відправки кораблів, фірми сплачують додаткові кош
ти, які публічним компаніям дуже важко пояснити акціонерам в офіційній фінан
совій звітності [25].
У 2007 р. Президент Л. да Сілва започаткував масштабну програму розвитку
інфраструктури – Програму прискорення зростання (РАС – абревіатура від порту
гальського Programa de Aceleracao do Crescimento), втілювати яку продовжує те
перішній Президент Д. Русефф. BNDES повинен прокредитувати 70% витрат на
відповідні проекти. Але тендери на реалізацію інфраструктурних проектів у рам
ках цієї програми один за одним зриваються через вкрай невигідні умови, які
держава пропонує приватним інвесторам. У цьому зв’язку жартують, що ліво
центристський уряд Русефф настільки не довіряє приватному сектору, що хоче
винайти новий тип економічної системи – безприбутковий капіталізм. “Financial
Times” прогнозує, що початок реалізації інфраструктурних проектів відкладеть
ся до 2015 р., їх не буде завершено до 2020 р., а отже – бразильській економіці
загрожує “втрачене десятиріччя” [26].
Банк розвитку як інститут вирощування підприємств – “національних чем!
піонів”. Фінансова і технічна підтримка з боку банку розвитку справді сприяла
появі у Бразилії підприємств – світових лідерів у своїх галузях, серед яких –
гірничодобувна компанія “Vale”, що є світовим лідером з видобування залізної
руди, державна нафтова компанія “Petrobras”, третя у світі за обсягами вироб
ництва регіональних літаків компанія “Embraer”, найбільший у світі виробник
яловичини, ягнятини і птиці “JBSFriboi”, світовий лідер у виробництві целю
лози компанія “Fibria”. Як уже було показано, банк розвитку фінансував нау
ководослідні розробки, модернізацію підприємств і завоювання ними лідиру
ючих позицій у світі шляхом експортного кредитування та кредитування по
глинань. Втім, необхідно зазначити, що історія успіху більшості з цих “національних
чемпіонів” починається саме з 1990х років, після їх приватизації, успішно органі
зованої банком розвитку, і лібералізації, яка під протекцією держави відкрила їм
доступ на зовнішні ринки. При цьому BNDES залишається держателем мінори
тарних пакетів акцій і золотих акцій стратегічно важливих підприємств, про
довжуючи реалізувати через них державну політику, зокрема – щодо вибору на
ціональних постачальників.
Банк розвитку як творець і поширювач культури довгострокового фінансуван!
ня. Він є інститутом довіри у грошовокредитній сфері, що компенсує такий “про
вал ринку”, як дефіцит довгострокового фінансування.
Історик економіки, представник австрійської економічної школи А. Гершен
крон, вивчаючи роль банків у наздоганяючій індустріалізації континентальної
,~
35
Наукові дискусії
Європи, доводить, що у XIX ст. французький банк “Credit Mobilier”, який одним
з перших почав кредитувати масштабні промислові проекти (такі, як будівниц
тво залізниць, каналів і портів, відкриття вугільних шахт, будівництво фабрик) і
модернізацію міст, сприяв поширенню в Європі культури довгострокового фінан
сування. За словами вченого, засновники “Credit Mobilier” брати Перейра – палкі
шанувальники СенСімона – вважали свою установу “банком, призначеним для
більш високої мети”, а самих себе – скоріше “місіонерами”, ніж банкірами. Кон
куренція “Credit Mobilier” і подібних до нього банків нового покоління, що кре
дитували промисловість, змусила старі банки відійти від обмеження операцій
розміщенням державних позик і кредитуванням зовнішньої торгівлі. Зокрема,
Ротшильди, щоб не дати Перейра створити австрійський банк “Creditanstalt”, самі
створили банк, призначений для фінансування будівництва залізниць та індуст
ріалізації країни [27].
Чи можна стверджувати про виконання подібної ролі Бразильським банком
розвитку у ХХ і ХХI ст.? Або, навпаки, він витіснив інші фінансові установи з
сегмента довгострокового фінансування?
Майже з самого початку державну політику індустріалізації у Бразилії супро
воджувала висока інфляція. Втім, у середині 1960х весь світ ще не звик прорахо
вувати інфляційні наслідки державного стимулювання. Висока інфляція, низь
кий рівень національних заощаджень і державна мобілізація заощаджень через
різноманітні державні фонди спричинили стійке збереження високих процент
них ставок, що, у свою чергу, унеможливлювало внутрішнє ринкове довгостро
кове кредитування. Індустріалізація у країні відбувалася під керівництвом дер
жави, з огляду на що держава здійснювала також фінансове її забезпечення. При
цьому банк розвитку поєднував професійний підхід до відбору проектів і реалізацію
державної промислової політики.
На нашу думку, ефект витіснення має місце на сучасному етапі, коли прибут
кові промислові гіганти заміщують самофінансування пільговим кредитуванням
за рахунок коштів, призначених для соціальних цілей. Сьогодні BNDES нерідко
ставлять у приклад як один з найприбутковіших банків розвитку. Проте ресур
си, отримані на неринкових умовах, банк надає успішним приватним підприєм
ствам, які мають достатньо власних коштів, а також можуть успішно залуча
ти кошти на фінансових ринках. Свідченнями тому, що дешеве кредитування
банку розвитку не поповнює дефіцит кредитів в економіці, а заміщує інші джере
ла як вигідніша альтернатива, є стагнуюча динаміка відношення валових інвес
тицій до ВВП у Бразилії (див. рис. 6) і зростання частки торгівлі в галузевій
структурі фінансування, наданого BNDES, з 5% у 2005 р. до 28% у 2012 р. (див.
рис. 4). Таким чином, “хворобою росту” Бразильського банку розвитку стала “го
нитва за прибутком” – зростання “неринковості” його пасивів і “ринковості” його
активів, яке суперечить сутності банку розвитку як інституту. Створивши про
мислових гігантів, які використовують природні багатства країни, банк розвитку
не бажає їх “відпускати”, або вони не бажають відмовлятися від фінансових
преференцій.
Щодо поширення культури довгострокового фінансування, то BNDES ро
бить це, залучаючи до кредитування малого й середнього бізнесу комерційні банки
через систему агентських відносин (див. табл., непрямі операції). BNDES розро
36
“Економіка України”. — 2014. — 3 (628)
бив цілий ряд інноваційних технічних процедур для подібного кредитування –
такі, як використання кредитних карток для мікро, малого й середнього бізнесу.
Втім, існує точка зору, що банк тим самим позбавляється надмірних ризиків, по
в’язаних з кредитуванням малого бізнесу. Врештірешт, важко переоцінити роль
Бразильського банку розвитку як інституту розвитку ринку капіталу. Надаючи
компаніям технічну і фінансову підтримку, беручи участь у їх приватизації,
BNDES стимулює кожну з них до публічних розміщень цінних паперів, а також
виступає маркетмейкером на фінансових ринках.
Соціальні ефекти від діяльності BNDES. Будівництво і функціонування про
мислових гігантів оплачувалися за рахунок коштів соціальних фондів. В умовах
дефіциту заощаджень і періодичних криз, пов’язаних із зовнішнім фінансуван
ням, перерозподіл, який давав можливість створити промислову базу країни –
основу добробуту її громадян, був виправданим. Втім, індустріалізація у Бра
зилії супроводжувалася нагромадженням соціальних диспропорцій. За ступе
нем економічної нерівності ця країна вже багато років поспіль є одним із світо
вих лідерів. За даними Світового банку, у 1982 р. у Бразилії коефіцієнт Джині по
доходах становив 58,4 і за 27 років (до 2009 р.) знизився лише до 54,7 – це 4те
місце після Південної Африки (63,1), Гондурасу (57) і Колумбії (56,7) [28]. Згідно
з даними ЦРУ США, у 2012 р. цей показник був на рівні 51,9. І це – при тому,
що середньостатистичний бразилець віддає державі 40,5% своїх доходів [29].
Понад половину усіх соціальних видатків бюджету складають пенсії колишніх
працівників державного сектору, тобто більшість соціальних допомог отриму
ють відносно заможні громадяни; 2/5 бразильців не охоплено державною си
стемою охорони здоров’я. Таким чином, сама по собі керована державою індуст
ріалізація за рахунок коштів соціальних фондів не сприяла подоланню соціальних
проблем.
У 2003 р. Президент Л. да Сілва, скориставшись бумом на ринках сирови
ни, запровадив наймасштабнішу у світі інноваційну програму соціальних гро
шових трансфертів “Bolsa Famіlia” (за її умовами бідні сім’ї отримували кошти
від держави, зобов’язуючись віддавати дітей до школи і проходити з ними мед
огляди і вакцинацію), яка охопила майже 50 млн. осіб (близько 26% громадян
країни), а також програму пільгового кредитування населення державним ощад
ним банком “Caixa Econоmica Federal” на придбання житла, меблів і побутової
техніки [30]. Значною мірою завдяки цим програмам рівень бідності у Бразилії
(процент населення, що проживає за національною межею бідності) знизився
з 30,8% у 2005 р. до 21,4% у 2009 р. [31]. Коефіцієнт Джині, хоч і залишається
дуже високим, досяг свого п’ятдесятирічного мінімуму.
І все ж після таких досягнень мільйони бразильців у червні 2013 р. вийшли
на вулиці з протестами проти високих цін і податків, низької якості комунальних
послуг, корумпованості політиків і величезних витрат на спортивну інфраструк
туру в умовах надзвичайно низької якості решти інфраструктури країни. Таким
чином, негативними соціальними ефектами від діяльності BNDES стали посилення
суспільної нерівності внаслідок використання коштів соціальних фондів для пільго
вого кредитування прибуткових підприємств і дефіцит інвестицій в інфраструкту
ру, в тому числі й соціальну (в її найширшому розумінні). Сьогодні дедалі більше
^
37
Наукові дискусії
експертів починають вважати, що піднесення бразильської економіки в остан
ньому десятиріччі завдячувало скоріше буму на ринках сировини і відкладеним
ефектам економічної стабілізації, приватизації та лібералізації 1990х, ніж пере
вагам моделі державного капіталізму. Уповільнення темпів економічного зро
стання у Китаї відразу негативно позначилося на ситуації у Бразилії.
Монетарне стимулювання економіки України з 1999 р. здійснювалося спо
чатку шляхом курсової підтримки експортоорієнтованих галузей промисловості,
потім – за рахунок толерантної політики щодо валютного кредитування насе
лення; у 2012–2013 рр. (коли ефективність курсових механізмів стимулювання
знизилась, а у випадку з кредитуванням населення їх стало неможливо викорис
товувати) відбувалося стимулювання споживання, але вже через посилення кре
дитування уряду. У структурі банківського кредитування нефінансових корпо
рацій частка переробної промисловості впала з 31,2% у 2000 р. до 21% у серпні
2013 р., тоді як сумарна частка торгівлі та операцій з нерухомим майном, оренди
та інжинірингу зросла із 45,2% у 2000 р. до 52,8% у серпні 2013 р. Уряд, парламент
і НБУ вдаються до ринкових, регуляторних, адміністративних і вербальних за
ходів, щоб запобігти перетіканню грошової емісії на валютний ринок. Банків
ська система України все ще перебуває у стані делевериджу після заборони ва
лютного кредитування населення і поки що, здебільшого, переорієнтовується на
фінансування поточних видатків бюджету, надприбуткове cashкредитування та
карткове кредитування, якими компенсує неповне використання досить доро
гих пасивів, а також кредитування підприємств, пов’язаних з банками. Усе це
свідчить про необхідність докладання зусиль держави до направлення заоща
джень на продуктивні цілі.
Як показує досвід BNDES, один з обов’язкових принципів роботи банку
розвитку – відповідність рівнів “ринковості” його пасивів і активів. “Неринко
вому” характеру частини пасивів (бюджетного та емісійного походження) має
відповідати “неринковий” характер їх використання – на інфраструктурні про
екти загальнодержавного значення і виробництво (надання) тих видів продукції
(послуг), які забезпечують якнайшвидший соціальний ефект. Паралельно банк
розвитку може активніше залучати кошти на фінансових ринках, інвестувати
їх у прибуткові проекти і забезпечувати підтримку промислових “національних
чемпіонів”. Суміснорозділена природа банку розвитку проявляється в його
двоїстій природі як банкіра, з його професійним підходом, та інструмента дер
жавної промислової політики. Обидві ці його сторони несуть у собі як вигоди,
так і загрози для цілей розвитку, а їх баланс доведеться постійно коригувати.
Список використаної літератури
1. Кругман П. Выход из кризиса есть! ; [пер. с англ. Ю. Гольдберга]. – М. :
Азбука Бизнес, АзбукаАттикус, 2013. – 320 с.
2. Frank R. Druckenmiller: Fed robbing poor to pay rich [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://www.cnbc.com/id/101046937.
3. Геєць В.М., Гриценко А.А. Вихід з кризи (Роздуми над актуальним у зв’язку
з прочитаним) // Економіка України. – 2013. – № 6. – С. 4–19.
4. Brazil: A Country Study. Washington: GPO for the Library of Congress. – 1997
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://countrystudies.us/brazil/.
38
“Економіка України”. — 2014. — 3 (628)
5. BNDES – Fifty Years of Development. Офіційний вебсайт BNDES [Елек
тронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bndes.gov.br/SiteBNDES/export/
sites/default/bndes_en/Galerias/Download/book50years/book_50s.pdf.
6. BNDES – Fifty Years of Development. Офіційний вебсайт BNDES. [Елек
тронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bndes.gov.br/SiteBNDES/export/
sites/default/bndes_en/Galerias/Download/book50years/book_60s.pdf.
7. BNDES – Fifty Years of Development. Офіційний вебсайт BNDES [Елек
тронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bndes.gov.br/SiteBNDES/export/
sites/default/bndes_en/Galerias/Download/book50years/book_70s.pdf.
8. Special report: Brazil // The Economist. – 2013. – September 28 [Електрон
ний ресурс]. – Режим доступу : http://www.economist.com/news/specialreport/
21586667havingcometantalisinglyclosetakingbrazilhasstalledhelenjoyce
explains.
9. Brazil index [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mongabay.
com/history/brazil/brazilthe_198184_period.html.
10. ВNDES – Fifty Years of Development. Офіційний вебсайт BNDES [Елек
тронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bndes.gov.br/SiteBNDES/export/
sites/default/bndes_en/Galerias/Download/book50years/book_80s.pdf.
11. Pereira L.C.B. Globalization and Competition: Why Some Emergent Countries
Succeed while Others Fall Behind. – New York : Getulio Vargas Foundation, Brazil
Published in the United States of America by Cambridge University Press, 2010. – 256 р.
12. Armijo L.E. The Public Bank Trilemma: Brazil’s New Developmentalism and
the BNDES. Draft of July 24, 2013. Prepared for inclusion in Peter Kingstone and
Timothy Power, eds. Democratic Brazil Ascendant, forthcoming.
13. Brazil Today. An Encyclopedia of Life in the Republic ; [Crocitti J.J. (editor),
Vallance M.M. (contributing editor)]. Santa Barbara, Calif. : ABCCLIO. – 2012. –
Vol. 1. – Р. 425.
14. BNDES. History. Офіційний вебсайт BNDES [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://www.bndes.gov.br/SiteBNDES/bndes/bndes_en/Institucional/
The_BNDES/history.html.
15. ByLaws Of Banco Nacional De Desenvolvimento Econоmico E Social –
Bndes. Офіційний вебсайт BNDES [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.bndes.gov.br/SiteBNDES/bndes/bndes_en/Institucional/The_BNDES/
legislation.html.
16. Brazil LongTerm Interest Rate TJLP [Електронний ресурс]. – Режим до
ступу : http://www.bloomberg.com/quote/BZTJLP:IND.
17. BNDES. Brazilian Development bank. Instititutional presentation. – July. –
2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.slideshare.net/bndes/
institutionalpresentationbndesenglish.
18. Дмитриев В. ВЭБ покажет еще более впечатляющие результаты, если не
отвлекать его на непрофильную деятельность. “Коммерсантъ”. – 26 черв. 2012
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kommersant.ru/doc/1967036.
19. Leahy J. Brazil: The creaking champions Financial Times. – April 21. – 2013
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ft.com/intl/cms/s/0/8fbc8b50
a39111e28f9c00144feabdc0.html#axzz2dNSD7Og5.
^
39
Наукові дискусії
20. Офіційний вебсайт Банку зелених інвестицій [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://www.greeninvestmentbank.com/whatwedo/default.html.
21. Dolphin T., Nash D. Investing for the future: Why we need a British Investment
Bank Institute for Public Policy Research. – 2012 [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://www.ippr.org/images/media/files/publication/2012/09/investment
futureBIB_Sep2012_9635.pdf.
22. Fortune. Global 500. Annual ranking of the world’s largest corporations. – 2011
list. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://money.cnn.com/magazines/
fortune/global500/2011/full_list/.
23. Special report: State capitalism // The Economist. – 2012. – January 21 [Елек
тронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.economist.com/node/21542931.
24. Musacchio A.G., Lazzarini S. Leviathan in Business: Varieties of State
Capitalism and their Implications for Economic Performance. Preliminary version
for discussion. – June 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://
ssrn.com/abstract=2070942.
25. Special report: Business and finance in Brazil // The Economist. – 2009. –
November 12 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.economist.com/
node/14829485.
26. Leahy J. Brazil risks lost decade as it bungles infrastructure boost // Financial
Times. – 2013. – September 22 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://
www.ft.com/intl/cms/s/0/f2296aa8237311e398a100144feab7de.html#axzz2ia
PVWDq2.
27. Gerschenkron A. Economic backwardness in historical perspective / Economic
backwardness in historical perspective, a book of essays. – New York : F. Praeger, 1962. –
P. 12, 13, 23.
28. GINI index. World bank [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://
data.worldbank.org/indicator/SI.POV.GINI?order=wbapi_data_value_2009+wbapi_
data_value&sort=desc.
29. Горбач Д. Русефобия // Бизнес. – 2013. – № 26. – С. 27.
30. Social security is necessary and globally affordable, says UN. The Gurdian [Елек
тронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.theguardian.com/global
development/povertymatters/2011/feb/21/socialprotectioninnovationun.
31. Brazil. World development indicators. World bank [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://data.worldbank.org/country/brazil.
References
1. Krugman P. Vykhod iz кrizisa еst’! [End This Depression Now!]. Moscow, Azbuka
Biznes, AzbukaAttikus, 2013 [in Russian].
2. Frank R. Druckenmiller: Fed robbing poor to pay rich, аvailable at: http://
www.cnbc.com/id/101046937.
3. Heets’ V.M., Grytsenko A.A. Vykhid z kryzy (Rozdumy nad aktual’nym u zv’yazku
z prochytanym) [The way out from a crisis (Reflections about actual things after the
reading)]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 2013, No. 6, pp. 4–19 [in
Ukrainian].
4. Brazil: A Country Study. Washington, GPO for the Library of Congress, 1997,
available at: http://countrystudies.us/brazil/.
40
“Економіка України”. — 2014. — 3 (628)
5. BNDES – Fifty Years of Development, available at: http://www.bndes.gov.br/
SiteBNDES/export/sites/default/bndes_en/Galerias/Download/book50years/
book_50s.pdf.
6. BNDES – Fifty Years of Development, available at: http://www.bndes.gov.br/
SiteBNDES/export/sites/default/bndes_en/Galerias/Download/book50years/
book_60s.pdf.
7. BNDES – Fifty Years of Development, available at: http://www.bndes.gov.br/
SiteBNDES/export/sites/default/bndes_en/Galerias/Download/book50years/
book_70s.pdf.
8. Special report: Brazil. The economist, September 28, 2013, available at: http://
www.economist.com/news/specialreport/21586667havingcometantalisinglyclose
takingbrazilhasstalledhelenjoyceexplains.
9. Brazil index, available at: http://www.mongabay.com/history/brazil/brazil
the_198184_period.html.
10. BNDES – Fifty Years of Development, available at: http://www.bndes.gov.br/
SiteBNDES/export/sites/default/bndes_en/Galerias/Download/book50years/
book_80s.pdf.
11. Pereira L.C.B. Globalization and Competition: Why Some Emergent Countries
Succeed while Others Fall Behind. New York, Cambridge Univ. Press, 2010.
12. Armijo L.E. The Public Bank Trilemma: Brazil’s New Developmentalism and
the BNDES. In: Democratic Brazil Ascendant, edited by P. Kingstone and T. Power
(forthcoming).
13. Brazil Today. An Encyclopedia of Life in the Republic, edited by Crocitti J.J.
and Vallance M.M. Santa Barbara, ABCCLIO, 2012, Vol. 1.
14. BNDES. History, available at: http://www.bndes.gov.br/SiteBNDES/bndes/
bndes_en/Institucional/The_BNDES/history.html.
15. ByLaws of Banco Nacional de Desenvolvimento Economico e Social –
BNDES, available at: http://www.bndes.gov.br/SiteBNDES/bndes/bndes_en/
Institucional/The_BNDES/legislation.html.
16. Brazil LongTerm Interest Rate TJLP, available at: http://www.bloomberg.com/
quote/BZTJLP:IND.
17. BNDES. Brazilian Development bank. Instititutional presentation. July 2013,
available at: http://www.slideshare.net/bndes/institutionalpresentationbndesenglish.
18. Dmitriev V. VEB pokazhet eshche bolee vpechatlyayushchie rezul’taty, esli ne
otvlekat’ ego na neprofil’nuyu deyatel’nost’ [WEB will show more amusing results if it will
not be drawn away to a nonprofile activity]. Kommersant – Merchant, June 26, 2012,
available at: http://www.kommersant.ru/doc/1967036 [in Russian].
19. Leahy J. Brazil: The creaking champions. Financial Times, April 21, 2013,
available at: http://www.ft.com/intl/cms/s/0/8fbc8b50a39111e28f9c00144feabdc0.
html#axzz2dNSD7Og5.
20. Ofitsiinyi vebsait Banku zelenykh investytsii [Official website of the Green
Investment Bank], available at: http://www.greeninvestmentbank.com/whatwedo/
default.html [in Ukrainian].
21. Dolphin T., Nash D. Investing for the future: Why we need a British Investment
Bank Institute for Public Policy Research, 2012, available at: http://www.ippr.org/images/
media/files/publication/2012/09/investmentfutureBIB_Sep2012_9635.pdf.
^
41
Наукові дискусії
22. Fortune. Global 500. Annual ranking of the world’s largest corporations. 2011
list, available at: http://money.cnn.com/magazines/fortune/global500/2011/full_list/.
23. Special report: State capitalism. The Economist, January 21, 2012, available at:
http://www.economist.com/node/21542931.
24. Musacchio A.G., Lazzarini S. Leviathan in Business: Varieties of State Capitalism
and their Implications for Economic Performance. June 2012, available at: http://
ssrn.com/abstract=2070942.
25. Special report: Business and finance in Brazil. The Economist, November 12,
2009, available at: http://www.economist.com/node/14829485.
26. Leahy J. Brazil risks lost decade as it bungles infrastructure boost. Financial
Times, September 22, 2013, available at: http://www.ft.com/intl/cms/s/0/f2296aa8
237311e398a100144feab7de.html#axzz2iaPVWDq2.
27. Gerschenkron A. Economic backwardness in historical perspective, in: Economic
Backwardness in Historical Perspective, a Book of Essays. New York, F. Praeger, 1962,
pp. 12, 13, 23.
28. GINI index. World bank, available at: http://data.worldbank.org/indicator/
SI.POV.GINI?order=wbapi_data_value_2009+wbapi_data_value&sort=desc.
29. Gorbach D. Rusefobiya [Rusephobia]. Biznes – Business, 2013, No. 26, p. 27 [in
Russian].
30. Social security is necessary and globally affordable, says UN. The Guardian,
available at: http://www.theguardian.com/globaldevelopment/povertymatters/2011/
feb/21/socialprotectioninnovationun.
31. Brazil. World development indicators. World bank, available at: http://
data.worldbank.org/country/brazil.
Стаття надійшла до редакції 25 жовтня 2013 р.