Стаття присвячена аналізу стилістичних особливостей чорного гумору в такому продукті медійного дискурсу, як комедійний анімаційний фільм. Досліджується ступінь вивчення такого багатогранного явища, як гумор у сучасному мовознавстві. Особлива увага приділяється розкриттю сутності феномена чорного гумору як особливого виду комічного. Обґрунтовано актуальність дослідження й проаналізовано низку теоретичних праць, присвячених вивченню різноманітних аспектів прояву й функціонування чорного гумору в літературі, мистецтві, мовознавстві, перекладознавстві, кінопродукції тощо. Виокремлено низку характерних ознак, які вирізняють чорний гумор з-поміж інших видів комічного. З’ясовано, що в досягненні чорно- гумористичного ефекту, який відображено на стилістичному рівні в комедійному анімаційному фільмі «Родина Адамсів», значну роль відіграють засоби мовної виразності, як-от: тропи й фігури мовлення. Аналіз стилістичних фігур, уживання яких сприяє створенню комічного ефекту в межах зазначеного медійного продукту, дав змогу визначити такі їх види, як метафора, персоніфікація, порівняння гіпербола, літота, каламбур, силепсис, зевгма, антитеза, перифраз. Використання засобів увиразнення мовлення може мати різну мету. Так, каламбур і полісемія допомагають створити ефект двозначності й невідповідності, що лише підсилює комічність ситуації. З’ясовано, що сутність створення ефекту комічності полягає в порушенні законів логіки, невідповідності між очікуванням і реальністю, що зумовлює появу контрасту, а також виникнення додаткового сенсу, спричиненого явищем імпліцитності. Отже, гумор віддзеркалює злам стереотипів, трансформацію уявлень про навколишню дійсність і моделі мови, що породжує протиріччя образів і сенсів. Перспективи подальших досліджень полягають у більш ґрунтовному вивченні специфіки чорного гумору як складника медіапростору, а також його впливу на реципієнта; вивченні мовних особливостей чорного гумору як особливої форми комічного.